Гірськолижний туризм в Австрії

Технічна характеристика: загальна довжина трас : 200 км, категорія спусків : сині траси (для початківців) - 90 км, червоні траси (для середнього рівня) - 95 км, чорні траси (складні) - 15 км. Види підйомників : крісельні - 16, бугельні - 24, кабінні - 15. У регіоні 9 гірськолижних шкіл (200 інструкторів ). Гірськолижний дитячий садок (для дітей від 3 років), дитяча гірськолижна школа. Непоганий вибір устаткування - Salomon, Atomic, Rossignol. Пункти прокату знаходяться в центрі містечка.

Кількість сонячних днів у січні в середньому становить 13,морозних - 18. Середня температура січня/липня: -2/20 гр Цельсія. Середня швидкість вітру за рік: 2-4 м/c. Середня кількість опадів : 98 мм. Середня товщина снігового покриву(січень) : 130 м.

Заклади розміщення, харчування та дозвілля курорту : готелі, пансіони, апартаменти, приватні будинки, агрооселі. Регіон достатньо забезпечений закладами харчування,більшість - бари при готелях,також виділяється відносно велика кількість гірських ресторанів. Для відпочинку тут функціонують криті тенісні корти, гольф, стрільба з лука, катання на квадро циклах, дискоклуб. Усі заклади працюють з листопада по березень.

Переваги курорту : Сучасна система підйомників,багато гірських ресторанів.

Недоліки : Високі ціни на розміщення,низька якість снігу на верхніх схилах.

Бад-Хофгастайн

Розміщений цей курорт у федеративних землях Зальцбургу,на горах Альпи. Площа становить 103,73 кмІ, кількість населення 6727 чол, висота 860-2300м. Функціонує Бад Гастайн з грудня по травень. Кількість рекреантів з Російської Федерації по даних Proalps сезону 2011/2012р 4 612 чол.

Гірськолижний курорт Бад Гастайн - складова і краща частина гірськолижного району долини Гастайнерталь. Курорт, в якому поєднуються і старовинні готелі та модернові високошвидкісні підйомники. Класика і сучасність, грунтовність і розкута веселощі - крайності, змішані і розчинені на сонячних схилах зимового курорту Бад Гастайн. Туристів, які прибули на гірськолижний відпочинок у Бад Гастайн чекають, приблизно, 200 км. підготовлених трас, багатоповерховий чудо-басейн, прокладена по мальовничих околицях 15 - ти кілометрова рівнинна лижня, сноубордистські і гірськолижні школи, казино та різдвяні ярмарки, родонові джерела, басейни з мінеральною водою. Місце проведення Чемпіонату світу в 1958 р. і численних тріумфів Тоні Сейлер - один з найвідоміших курортів Європи.

Прекрасне навчальний комфортне катання. Величезна територія для прогулянок [17].

Загальна довжина трас становить 201 км, з них для початківців - 60 км, для середнього рівня - 117 км, складні - 24 км. Види підйомників : крісельні - 15, бугельні - 27, кабінні - 9. У Бад Хофгастайн 3 школи для навчання. А також функціонують дитячий гірськолижний сад для дітей від 3-х років та дитяча гірськолижна школа для дітей від 4 років. У регіоні є 6 пунктів,які надають устаткування в прокат.

Кліматичні умови курорту такі : кількість сонячних днів(січень) : 16, кількість морозних днів(січень) : 15, середня температура січня/липня : 0/22 гр Цельсія, середня швидкість вітру за рік: 2-3 м/c, середня кількість опадів : 50 мм, товщина снігового покриву(січень) : 120 м.

Заклади розміщення,харчування та дозвілля курорту функціонують з грудня по травень : готелі ( в наявності п'ятизірковий готель Hotel Grand Park та безліч чотирьох та трьохзіркових), пансіони,агрооселі. Ресторани тут зосереджені в основному на вершинах гір. Найвідоміший з них - «Фан центр» з дитячим кінотеатром і ігровою кімнатою. Для відпочинку тут працюють дискоклуби,центральний парк розваг, фітнес-центри, сауни, термальні басейни, дельтапланеризм, криті тенісні корти.

Переваги курорту : Хороше обладнання в пунктах прокату, велика територія для складного катання.

Недоліки: Високі ціни, не для новачків, не для любителів комфортних спусків.

Шладмінг

Місцезнаходження курорту федеративна земля Штирія, лежить на Альпійських горах. Площа становить лише 10,3 кмІ, кількість населення 4454 чол., висоти у межах 649-2700м, перший спуск був відкритий у 1891р. Сезон триває з грудня по березень. Кількість рекреантів з Російської Федерації по даних Proalps сезону 2011/2012р 1 328 чол.

Находиться в Штирії в горах Дахштайн. Незважаючи на те що гори невисокі, снігу тут випадає багато, і сезон триває до середини квітня (благо північні схили майже повністю покриті віковими ялинами). Виняток становить льодовик Дахштайнглетчер (2700 метрів), на якому можна кататися круглий рік. Він знаходиться на іншій стороні долини, поблизу від Рамзау. На льодовику всього 12 км підготовлених трас, відмінний сноу-парк і близько 20 км позатрасових спусків, частиною змахують на вільне падіння. Мабуть, це саме цікаве і єдине по-справжньому «фрірайдерское» місце в регіоні. Найпопулярніші і відносно багатолюдні схили - на Планай і Хохвурцен. Тут же прокладена знаменита FISсовская траса, цілком «чорна» в усіх відношеннях. На ній проводяться нічний слалом і один з етапів Кубка світу. Це найскладніша траса в регіоні. В іншому переважають мальовничі траси середньої складності, ідеально придатні для самовдосконалення. Воістину складне завдання пробути в Шладмінгу тиждень і не зрозуміти, що ж таке карвінг. Рамзау славиться своїми чудовими умовами для бігових лиж. Тут, на висотах близько 1000 м, вистачає місця і любителям, і національним збірним різних країн [17].

Довжина трас у Шладмінгу 232 км, категорії спусків - сині траси (для початківців) 85 км, червоні траси (для середнього рівня) - 125 км, чорні траси (складні) - 22 км. Серед підйомників тут функціонують 29 крісельних, 45 бугельних та 11 кабінних. Для новачків тут діють 2 гірськолижні школи,гірськолижно-сноубордна школа та гірськолижна школа для людей з обмеженними можливостями. Для прокату спорядження існують 4 пункти - Sport & Mode Tritscher, Intersport Bachler, Blue Tomato Snow & Surf, Blue Tomato Snow & Surf.

Кліматичні показники Шладмінгу наступні : кількість сонячних днів (січень) : 15, кількість морозних днів (січень) : 16, середня температура січня/липня : 2/24 гр Цельсія, середня швидкість вітру за рік : 2-4 м/c, середня кількість опадів : 82 мм, товщина снігового покриву (січень) : 115 м.

Заклади розміщення,харчування та дозвілля курорту,працюють з грудня по березень : готелі (найвідвідуваніші чотирьохзіркові готелі Pehab-Kirchenwirt, Alte Post, Sporthotel Royer) , апартаменти, пансіони,агрооселі. Регіон достатньо забезпечений закладами харчування,основна особливість - чудова сільська кухня в місцевих ресторанах. Заклади відпочинку : закритий басейн,сауна,солярій,тенісні корти,льодовий каток,катання на повітряних кулях.

Переваги курорту : чудовий стан трас,велика кількість схилів для новачків,немає черг на підйомники.

Недоліки: мало можливостей для експертного катання.

3. Головні проблеми та перспектива розвитку гірськолижного туризму Альп у межах Австрії

Серед країн, що не уявляють зими без гірських лиж, Австрія традиційно займає перше місце за відвідуваністю російськими гірськолижниками. Природна краса Альп, чисте гірське повітря, комфортні умови проживання роблять австрійські гірськолижні курорти вельми привабливими для зимового відпочинку.

Австрійські курорти впевнено лідирують у рейтингах популярності різних джерел,залишаючи позаду такі високопривабливі для гірськолижного туризму як Франція, Швейцарія, Фінляндія та інші. Кількість відвідувачів щороку зростає, все більше людей хочуть провести свій відпочинок саме у Австрії. Тобто, незважаючи попри те, що Австрія найбільш приваблива країна для гірськолижного туризму у Європі,водночас можна сказати,що ця країна є доволі перспективною. Територія країни на 62% складається з гір ; є місця, де можна створювати нові гірськолижні курорти, можна продовжувати розвивати наявні курорти. Завдяки диференційованим цінам у австрійських курортах ця країна є приваблива як для відвідувачів з високим достатком,так і для тих,у кого він середній чи нижче середнього.

Основні сучасні передумови,які сприяють збільшенню туристів :

1) Відомо, що гірськолижний відпочинок залежить від природних умов. Тому, за плануванні сучасних гірських курортів враховують кілька природніх чинників - Наявність снігу протягом 4-5 місяців у році щільного снігового покрову; висоту місцевості ; особливості рельєфу; погодні умови гірськолижного сезону ; відсутність лавинної і селевої небезпеки ; розмаїття і унікальність ландшафтів.

2) Пропускна здатність станцій канатних доріг у 3-5 разів перевищує число що є тут гірськолижників, отже немає черг, коли, приміром, у нашій країні помилки у визначенні місць і близько будівництва гірськолижних центрів призвели до того, що любителям гірськолижних лиж доводиться стояти у чергах 1-2 години.

3) Сучасний гірськолижний центр включає готельні комплекси ; систему маятникових, канатно-крісельних-бугельних доріг-підйомників ; траси спусків різною довжини і труднощі; навчальні схили ; службу трас і контрольно-рятувальну службу; магазини; пункти прокату спортінвентарю ; гірськолижні школи.

4) Курорти сильно відрізняються по складу що приїжджає на відпочинок публіки і що панує там атмосфері. Наприклад, маленький Зеефельд, облюбували ветерани спорту і люди передпенсійного віку зі всієї Європи. Гори там прості, в околицях прокладено багато трас для бігових лиж, в місті багато дорогих ресторанів, а в центрі в аквапарку знаходиться величезний відкритий басейн з підігрівом. Інсбрук - місто побільше і цікавіше, там і нічне життя веселіше, і гірськолижних трас різних категорій складності більше. Самий молодіжний австрійський гірський курорт - Зельден, це як зимова Ібіца. Там шумно, тусово, постійно проводяться дискотеки. Молоді люди приїжджають сюди покататися і відірватися. За перевалом Арльбергпас, знаходиться інший відомий курорт Австрії - Ст. Антон. Він увійшов в історію гірськолижного спорту, будучи його родоначальником і місцем проведення змагань на Кубок Світу - знаменитих місцевих гонок Кандагар-Арльберг [6].

Важко виділити проблеми, які притаманні гірськолижним курортам Альп у Австрії. Адже тут відсутні проблеми,які притаманні більшості курортам інших країн (великі черги на спуск,невідповідність співвідношення якість ціна,надання переваги зарубіжним пропозиціям та інші ). Тобто стратегічно Австрія йде правильно, що відображається по щорічному збільшенні туристів та частини ВВП від гірськолижної туристичної галузі,яка зараз становить 21% .

Але існують дві проблеми,які притаманні усім гірськолижним курортам світу і на які Австрія не в змозі вплинути:

1) Сезонність. Курорти працюють приблизно 120 днів у рік,тоді як витрати ідуть в усі 365 днів. Для продовження сезону курорти використовують різні способи. Основним ресурсом в горах є сніг. Від його стану головним чином залежить режим експлуатації рекреаційних угідь. Систематична укочення і ущільнення сніжного покриву ратракамі, волокушами або самими гірськолижниками дозволяє збільшити «запаси холоду» і подовжити терміни його залягання. Температура субстрату під ущільненим лижами снігом приблизно на 10 ° С нижче, ніж у природному стані. При правильному догляді за трасою період катання можна продовжити на два-три тижні,але це не вирішує проблему навіть на 50%.

2) Глобальне потепління. За даними Всесвітньої метеорологічної організації, в XX ст. середньорічна температура збільшилася на 1 ° С і продовжує рости прискорюють темпи. З другої половини 1990-х рр.. щороку ставить новий температурний рекорд, показуючи історичні максимуми в різних країнах. Зміни клімату - очевидний факт. Глобальне потепління, як прогнозують науковці, буде сильніше позначатися в Північній півкулі в зимові місяці, що зробить гірськолижну індустрію особливо вразливою.

Один з наслідків глобального потепління - танення льодовиків на планеті. У Європі площа льодовиків скоротилася майже наполовину з 1850 р., а до кінця XXI в. зникне велика їх частина. Найбільш інтенсивно цей процес протікає в Альпах. Як показують дослідження Федерального науково-дослідного інституту снігу і гірських лавин у Австрії, в Альпах - на ділянках, розташованих нижче 1600 м, - снігу тепер випадає на 20% менше. За деякими оцінками, до середини XXI ст. всі нізковисотние (до 1200 м) зимові спортивні центри закриються. Вже сьогодні європейські банки відмовляють їм у виділенні кредитів. В Австрії, де 75% всіх підйомників побудовано на висоті нижче 1000 м, гірськолижна індустрія веде переговори з місцевими органами влади в Тіролі про скасування заборон на туристське освоєння високогірних районів (3000 м і більше) [9].

Отже ми бачимо,що Австрія відмінно працює у сфері гірськолижного туризму,прогресує кожним роком і в наявності з суттєвих проблем лише ті,які залежать не від людського фактору,а природнього. І, незважаючи на це, вони шукають методи,щоб зменшити негативні наслідки від цих проблем.

Висновки та пропозиції

На початку XX століття в 1904 році тут провели перші змагання з швидкісного спуску, а ще через кілька років була відкрита гірськолижна школа. Сьогодні це один з найпрестижніших курортів світу : респектабельний, елітний і дуже дорогий - так можна прочитати про курорт Санкт-Анктон,перший не тільки у Австрії,а й у світі гірськолижний курорт. Пройшло вже понад сто років від дати відкриття першого гірськолижного курорту,а загальний розвиток гірськолижного туризму у Австрії ніразу не зупинявся.

Тому не дивно, що в даний час за кількістю гірськолижних туристів у Європі лідирує Австрія. Лідерство дана країна тримає за рахунок розвиненої гірськолижної інфраструктури, функціонування шкіл інструкторів на кожному гірськолижному курорті, організації роботи рятувальної служби, наявності розмічених і промаркованих за ступенем складності трас, а також створення комфортабельних умов для туристів. Також продумана система розваг та екскурсійних програм для лижників, які “спустилися з гір”. 16 альпійських гірськолижних курортів увійшли у 50-ку найвідвідуваніших європейських курортів російськими туристами у минулому сезоні. Обкатати траси таких снігових перлин як Арльберг, Варт-Шрек, Монтафон, Інсбрук, Зеєфельд, Майрхофен, Кітцбюель, Заальбах, Шладмінг, Качберг, Хайлігенблют, Бад Кляйнкірххайм ... - це must have для всіх, хто хоче вважати себе знавцем гірськолижної Австрії. А підкорити вершини всіх 7 австрійських льодовиків - це все одно, що для спортсмена досягти абсолютних висот в його виді спорту.

Багато невеликих містечок і селищ Австрії перетворилися на гірськолижні курорти, на яких відпочивають тисячі туристів з усього світу. Влітку Австрія покривається неосяжними полотнами соковито-зелених полів, лісів і прозорих озер, в яких як у дзеркалі красуються своєю легкою білизною вершини Альпійських гір. Але, не дивлячись на всю красу літнього відпочинку, більшість відпочиваючих направляється до Австрії саме на зимовий відпочинок!

Зі свого боку я можу запропонувати такі заходи для збільшення туристів у гірськолижних курортах Австрії :

1) Створення спеціальний турів для студентів Європи зі книжковими цінами. Молодь приваблює екстремальний відпочинок,до якого в певній мірі належить гірськолижний спорт та сноубординг. Тому серед студентів, а це переважно люди віком 18-22 роки , є багато бажаючих відвідати австрійські гірськолижні курорти .Але з фінансового боку далеко не кожен бажаючий може це собі дозволити, тому вигідним було б створення так званих “студентських турів” зі знижкою, від цього б зросла як і кількість відвідувачів, так і прибуток.

2) Зовнішня реклама у країнах Європи. Особисто мені ще не доводилось бачити рекламний щит з вивіскою про гірськолижний курорт не тільки Австрії,а будь-якої іншої країни. На мою думку,вартість такої реклами є відносно недорогою на фоні прибутку,а от інформативність висока. Тисячі людей кожного дня пізнають про певний продукт саме завдяки зовнішній рекламі,багато людей дізнаються про певний продукт саме завдяки рекламі,а не безпосередньо у місці продажу перед здійсненням покупки,тому такий спосіб я вважаю перспективним.

3) Відкриття гірськолижних шкіл у країнах, де цей вид туризму знаходиться на менш розвиненому рівні. У цьому ході я вбачаю вигоду у тому, що відкриття гірськолижних шкіл ,наприклад у Україні, Росії, Польщі і інших країнах Центральної та Східної Європи, компаніями,які володіють курортами у Австрії ,по перше :

А) Принесе прибуток завдяки відвідувачам шкіл. Якщо ціни будуть адекватними ,то більшість надасть перевагу саме такій школі, а не вітчизняному аналогу.

Б) Власники гірськолижних курортів зможуть самі “виховувати” споживачів для своїх курортів у інших країнах. На мою думку, більшість учнів,які будуть навчатись у школі від, умовно, курорту “Лех” у майбутньому захочуть відвідати саме цей курорт чи саме Австрію,а не інший варіант.

На жаль, в рамках невеликого обсягу даної курсової роботи, ми лише коротко зупинилися на основних деталях наших об'єктів дослідження і сподіваємося продовжити розробляти дану тему в більш серйозному дослідженні.

Список використаних джерел

1. Александрова А.Ю. Международный туризм Учебник. - М.: Аспект Пресс, 2002. - 470 с.

2. Бабкин А. В. Специальные виды туризма Издательство: «Феникс» 2008

3. Воскресенский В.Ю. Международный туризм М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2006. - 255 с.

4. Всеукраїнський туристичний журнал "Карпати" : №3, 2005.

5. Давидова О.Ю., Полстяна Н.В., Калєнік К.В. Научно-технический сборник

"Коммунальное хозяйство городов". - 2009. - №89. - С.497-503.

6. Кусков А.С., Голубева В.Л., Одинцова Т.Н. Рекраційна географія: Навчально-методичний комплекс. - М.: МПСИ, Флинта , 2005. - 496 с.

7. Лукьянова Л.Г , Цыбух В.И Рекреационные комплексы: Учебн. Пособ. - К.:Вища шк.,2004. - 346 с.

8. Лучше гор могут быть только горные лыжи // Турбизнес для профессионалов. - 2006. - №13. - С.55.

9. Морозова С. Н. Туризм в Австрии. М.: АСТ, 2000. -- 122 с.

10. Окладникова Е.А. Международный туризм. География туристских ресурсов мира: Учебное пособие. - СПб.: ИФК Омега-Л, 2002. - 384с.

11. Петрова І.В. Дозвілля в зарубіжних країнах : Підручник. - К.:Кондор,2005. - 408 с.

12. Романов А.А., Саакянц Р.Г. Географія туризму: Навчальний посібник. - 3-е видання. - М.: Радянський спорт, 2004. - 464с.

13. Смаль І.В. Туристичні ресурси світу Ніжин: Видавництво Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, 2010. - 336 с.

14. Фоменко Н.В. Рекреаційні ресурси та курортологія К.: Центр навчальної літератури, 2007. - 312 с.

15. Все о туризме и путешествиях [Електронний ресурс] : Режим доступу http://ski.travel.ru

16.Все о туризме.Туристическая библиотека [Електронний ресурс] : Режим доступу http://tourlib.net

17. Горнолыжные курорты [Електронний ресурс] : Режим доступу http://www.visitalps.ru/

18. Метеонова-прогноз погоды [Електронний ресурс] : Режим доступу meteonova.ru

19. Подробно о горных лыжах и горнолыжных турах [Електронний ресурс] : Режим доступу http://www.skitours.com.ua/

20. Сказочный мир [Електронний ресурс] : Режим доступу http://supermesto.info

21. Скиобзор.ру: Обзор горнолыжных курортов[Електронний ресурс] : Режим доступу http://skiobzor.ru/

22. Страны:подробная информация[Електронний ресурс] : Режим доступу http://guide.travel.ru/

23. CNTraveller.ru - сайт о путешествиях [Електронний ресурс] : Режим доступу http://www.cntraveller.ru

24. GoEurope Туристический путеводитель по Европе [Електронний ресурс] : Режим доступу gotoeurope.ru

25. Proalps.Путешествие в Альпах[Електронний ресурс] : Режим доступу http://proalps.ru/

26. “SKI.RU” Горнолыжный портал [Електронний ресурс] : Режим доступу http://ski.ru

27. TUI Ukraine - лучший летний и зимний отдых[Електронний ресурс] : Режим доступу http://www.tui.ua

28. Turist.rbc.ru:Все о туризме[Електронний ресурс] : Режим доступу http://turist.rbc.ru

Додаток

Правила FIS

1. Бути уважним до інших лижникам.

Гірськолижник або сноубордист повинен поводитися на схилі так, щоб не загрожувати безпеці і не завдавати шкоди іншим людям, що знаходяться на трасі.

2. Контролювати швидкість і спосіб руху.

І те й інше повинне відповідати можливостям і навичкам гірськолижника або сноубордиста, рельєфу місцевості, стану снігу і погодних умов, а також щільності руху на схилі. Як правило, всі нещасні випадки на схилі є наслідком занадто високої швидкості, неконтрольованого руху або ж браку уваги. Катається завжди повинен мати можливість зупинитися або звільнити дорогу в межах видимості. У погано переглядаються місцях і на ділянках з інтенсивним рухом необхідно їхати повільно, особливо на краю або в кінці траси, а також у зоні підйомників.

3. Правильно вибрати траєкторію руху.

Рухомий ззаду повинен вибрати траєкторію свого руху таким чином, щоб не наражати на небезпеку знаходяться попереду (нижче по схилу) людей. У гірських лижах і сноуборді кожен може рухатися згідно власним смакам до тих пір, поки він дотримується правил, залишає іншим достатньо вільного місця і стежить за відповідністю своїх навичок поточної ситуації. Перевагою володіє знаходиться попереду. Рухомий ззаду зобов'язаний дотримуватися дистанції, достатню для будь-яких маневрів що їде попереду.

4. Обгін.

Обганяти дозволяється ліворуч і праворуч, зверху і знизу, але завжди дотримуючись дистанцію, що залишає обганяє лижникові достатньо місця для будь-яких маневрів. Протягом усього обгону що обганяє несе відповідальність за те, щоб не створити перешкод обганяємо. Це відноситься також і до об'їзду нерухомо стоять на трасі людей.

5. Початок і продовження руху.

Кожен початківець рух по трасі або продовжує його після зупинки зобов'язаний подивитися вгору і вниз, щоб переконатися в тому, що він може зробити це, не наражаючи на небезпеку себе та оточуючих. Досвід показує, що саме початок і продовження руху найчастіше є безпосередніми причинами нещасних випадків. Тому вкрай важливо, щоб початківець рух гармонійно і без небезпеки для себе та оточуючих вписався в потік руху по трасі. Коли він починає рух, нехай навіть повільно, згідно з правилом 3 він має перевагу перед рухомими більш швидко і наближаються до нього зверху чи знизу.

6. Зупинка.

Слід уникати зупинок у вузьких чи погано переглядаються місцях без крайньої на те необхідності. У випадку падіння в такому місці необхідно якомога швидше звільнити його. Скрізь, крім широких схилів, гірськолижник повинен зупинятися й стояти тільки на краю траси. Вузькі ділянки, а також відрізки з поганою видимістю, безумовно, повинні залишатися вільними.

7. Підйом і спуск.

Піднімається або спускається пішки по схилу зобов'язаний використовувати тільки край траси. Рух проти загального напрямку створює додаткові несподівані перешкоди для спускаються по трасі. Крім того, сліди псують поверхня схилу, що нерідко піддає катаються небезпеки.

8. Увага до знаків.

Слід уважно стежити за знаками і маркуванням трас. За ступенем складності, гірськолижні траси діляться на «чорні», «червоні», «сині» і «зелені». На трасах можуть бути встановлені інформаційні, попереджуючі й заборонні знаки. Якщо траса закрита, це повинне служити безпосереднім зазначенням на небезпеку. Гірськолижник повинен усвідомлювати, що ці запобіжні заходи прийняті в його інтересах.

Размещено на Allbest.ru