Україна має всі необхідні умови для широкового розвитку рекреаційного комплексу, який представлений такими ресурсами як: бальнеологічні, кліматичні, ландшафтні, пляжні, тощо.

Рекреаційні ресурси -- це об'єкти та явища природного й антропогенного походження, що їх використовують для туризму, лікування, відпочинку, які впливають на територіальну організацію рекреаційної діяльності, формування рекреаційних районів (центрів), їхню спеціалізацію та економічну ефективність [12].

Україна надзвичайно багата на природні курортні ресурси, які мають лікувальні властивості.

Курортне лікування -- це лікування природними курортними чинниками (ресурсами). До них належать:мінеральні води; лікувальні грязі та озокерит; ропа лиманів і озер; соляні печери; природні комплекси зі сприятливими кліматичними умовами, придатні для використання з метою лікування, медичної реабілітації, профілактики захворювань й організації відпочинку.

Кліматичні ресурси районів України різноманітні, але загалом клімат сприятливий для розвитку рекреаційної діяльності [7].

В Україні є велике розмаїття мінеральних вод, яке можна використовувати, насамперед, для лікування складних захворювань за призначенням лікарів, а також і таких, які можна вживати без обмеження.

Мінеральні лікувальні води -- це природні води, що мають лікувальні властивості внаслідок підвищеного вмісту біологічно активних компонентів.

До нинішнього дня поняття "мінеральні води" дослідниками (бальнеологами, гідрогеологами, гідрохіміками) трактується неоднозначно.

За даними наукових досліджень, у складі підземних вод міститься понад 80 хімічних елементів таблиці Менделєєва. Головних компонентів, які складають основну масу мінеральних речовин, розчинених у підземних водах, небагато -- всього сім: натрій, кальцій, магній, калій, хлор, сульфати і гідрокарбонати.

Лікувальними мінеральними водами прийнято вважати лише ті підземні води, які завдяки великому вмісту розчинних газів, високій загальній мінералізації, наявності певних терапевтичних іонів або підвищеній температурі придатні для використання в лікувальних цілях [18].

На території України предствалені мінеральні води наступних основних бальнеологічних груп:

Група А. Води без специфічних компонентів та властивостей, їхня лікувальна дія зумовлена основним іонним складом та загальною мінералізацією; азот та метан містяться у них у розчиненому стані в умовах атмосферного тиску тільки у незначних кількостях. Води цієї групи виведені на земну поверхню свердловинами, вивчені та використовуються на курортах Миргорода (Полтавська область), Куяльника (Одеська область), Трускавця (Львівська область), Очакова (Миколаївська область) тощо.

Група Б. Води вуглекислі. Лікувальна дія зумовлена наявністю у великих кількостях розчиненого вуглекислого газу, який становить 95--100 % газів, а також іонним складом та загальною мінералізацією. Ці води виведені на поверхню, вивчені та використовуються на курортах Поляна, Голубине, Сойми (Закарпатська область).

Група В. Води сульфідні. Фізіологічна та лікувальна дія зумовлена наявністю сульфідів (вільного сірководню та гідросульфідногоіона). Води цієї групи вивчені та використовуються на курортах Любеня Великого (Львівська область), Синяка (Закарпатська область), Черче (Івано-Франківська область).

Група Г. Води залізисті, миш'яковисті або миш'якові з високим вмістом марганцю, міді, алюмінію. Лікувальна дія зумовлена (окрім їхнього іонного, газового складу та мінералізації) одним або декількома з фармакологічних активних компонентів. Ця група вивчена та використовується у санаторіях Закарпатської області.

Група Ґ. Води бромні, йодні та з високим вмістом органічних речовин. Виділено два типи мінеральних вод з високим вмістом органічних речовин. Води групи вивчені та використовуються на курортах Трускавця (Львівська область), Березівських мінеральних вод (Харківська область).

Група Д. Радонові (радіоактивні) води -- використовуються на курорті Хмільник (Вінницька область).

Лікувальні властивості багатьох природних факторів відомі зі стародавніх часів і на території України використовувалися ще з античності. Так, перші закарпатські кам'яні басейни епохи Римської імперії (Гетодакійська купальня) для водолікування в місцях виходу мінеральних вод були прототипами сучасних бальнеологічних курортів.

Перші відомості про наявність лікувальних мінеральних вод на території сучасної України стосуються Передкарпаття і належать до кінця XVI -- початку XVII ст. Так, джерела курортів Шкла, Великого Любеня, Немирова, Трускавця (Львівська область) описав видатний польський лікар В. Очко в 1578 р. Перші бальнеологічні курорти в Україні виникли на мінеральних водах у Шкло (1576 р.), Трускавці (1827 р.), Моршині (1877 р.) Львівської області, Березівці під Харковом (1862 р.), Миргороді - Полтавської області (1917 р.), на Одеських лиманах (1828 р.), Слов'янських озерах у Донбасі (1832 р.).

На території України виявлено досить значні ресурси різних типів мінеральних лікувальних вод [4].

Лікувальні мінеральні води, які розвідані та використовуються на території України, можуть бути об'єднані в такі 5 груп:

- радонові;

- сульфідні;

- вуглекислі;

- термальні;

- інші.

Хімічний склад і напрямки застосування мінеральних вод регулюються державним стандартом України ДСУ-878-93 "Води мінеральні питні" [2].

Україна володіє різноманітними природними лікувальними чинниками, серед яких велике значення мають лікувальні грязі (пелоїди).

Лікувальні грязі -- це різні за генезисом природні утворення (мули, торфи, сопкова грязь тощо), які застосовують для лікування у вигляді ванн і аплікацій. До природних лікувальних грязей відносяться переважно відклади боліт, озер, лиманів та морських заток, які складаються з води, мінеральних та органічних речовин і представляють собою однорідну тонко дисперсну пластичну масу з певними тепловими та іншими фізико-хімічними властивостями [7].

Утворення лікувальних грязей -- це складний природний процес, який визначається взаємодією геолого-гідрологічних, кліматичних, фізико-хімічних і біологічних чинників.

За генезисом, який відображає умови утворення і визначає головні особливості складу і властивості, лікувальні грязі поділяються на чотири генетичні типи:

- торфові;

- мулові-сульфідні;

- сапропелеві;

- сопочні.

В Україні для курортного лікування застосовують переважно мулові органо-мінеральні сульфідні грязі -- антропогенові відклади солоних водойм на ранній стадії літогенезу. Вони представляють собою пластичну масу зелено-сірого або чорного кольору. Встановлено, що запаси мулових сульфідних грязей та лиманів в Україні досить значні, їх застосовують поряд з іншими методами лікування на курортах Одеської групи [8].

Курортологія як наука про курорти розвивалася в міру нагромадження знань про лікувальні природні фактори -- клімат, мінеральні води, лікувальні грязі тощо, і в зв'язку з розширенням мережі курортів і розвитком курортної справи в цілому [2].

Сучасна курортологія -- це медична наукова дисципліна, що вивчає лікувальні властивості природних фізичних факторів, характер їх дії на організм людини, можливість їх застосування з лікувальною і профілактичною метою на курортах і в поза-курортних закладах, розробляє покази і протипоказання для санаторно-курортного лікування і методи застосування курортних факторів при різних захворюваннях.

Розділами курортології є: бальнеологія, бальнеотерапія та бальнеотехніка; грязелікування; медична кліматологія і кліматотерапія. [14].

1.2 Природні умови формування бальнеологічних ресурсів України

Бальнеологія - учіння про мінеральні води й водолікування, а також про грязелікування, лікування морськими купаннями, кліматолікування й т.д. Перш за все розділ медичної науки, вивчаючий походження фізико-хімічної властивості мінеральних вод, методи їх використовування з лікувально-профілактичною метою при зовнішньому та внутрішньому застосуванні [12].

Бальнеотерапія - це розділ курортології, лікування мінеральними водами й грязями [2].

Бальнеотерапія почала розвиватися ще давні часи. Перші відомості були знайдені в папірусах Вавілона й Древнього Єгипту. В епоху Римської імперії процедури з використанням води з мінеральних і гарячих джерел були не тільки популярні, але й модні. Давньоримський лікар Гален рекомендував сірчані ванни всім бажаючим мати сяючу шкіру [14].

Сьогодні бальнеотерапія - важлива галузь медицини, заснована на глибоких наукових досліджувань. Традиційно головний лікувальний фактор на бальнеологічних курортах - мінеральні води для зовнішнього та внутрішнього застосування, ефективні ліки від багатьох недуг, в числі яких артрити, неврози, бронхіти й астма. Ванна - одна з головних водолікувальних процедур у сучасній світовій бальнеотерапії. Мінеральні ванни дуже ефективні: вони зміцнюють імунітет, активізують діяльність серцево-судинної, нервової й ендокринної систем.

Мінеральну воду призначають і для пиття, для лікування захворювань шлунка, а у випадку проблем з дихальною системою використовують для інгаляцій. Вибір потрібних процедур визначає лікар. Але є й загальні протипоказання до бальнеології: порушення кровообігу, інфекційні захворювання в гострій стадії, злоякісні пухлини, туберкульоз в активній фазі, цирози печінки, хронічні захворювання нирок, захворювання крові в гострій стадії, різке загальне виснаження.

В залежності від хімічного складу мінеральні води бувають йодобромні, вуглекислі, сульфідні, сірчановодородні. Кожен тип має своє строге медичне призначення. Наприклад, сірчановодородні ванни сприяють різкому розширенню судин, це значно полегшує роботу серця. Після такої процедури прискорюється обмін речовин, а значить посилюється виведення токсинів із організму [7].

Мінеральні води - криниця мінеральних і біологічних активних речовин, розчинених у рідині. Наприклад, ванни з йодом і бромом мають заспокійливі та бактерицидні дії. Потрапляє в наш організм через шкіру та легені, вони доповнюють недолік життєво важливих елементів. Такі ванни корисні при захворюваннях ендокринної і сердечно - судинної систем. Йод позитивно впливає на обмін речовин в організмі.

У бальнеотерапії нерідко використовують морську сіль: осідаючи на шкіру, вона продовжує діяти на нервові закінчення після завершення процедур. Морську сіль використовують для виготовлення тонізуючих лікувальних ванн, наділених усіма властивостями морської води.

Приймаючи мінеральні ванни важливо не тільки їх хімічний склад, але й температура води. Гарячі ванни посилюють кровообіг шкіри, а під впливом холодних процедур підвищується тонус нервової системи. Ці процедури тренують терморегуляційні механізми організму. Ванни кімнатної температури заспокійливі, вони широко використовуються при лікуванні гіпертонічної хвороби [12].

Ще один незамінний продукт у бальнеотерапії - ефірні масла, які мають протизапальні та антибактеріальні властивості. Ефірні масла дуже добре відновлюють емоційну рівновагу, нормалізують гормональний баланс, стимулюють імунітет. Під час прийому ванн ефірні масла торкаються всієї поверхні тіла, легко проходять через шкіру, попадають в лімфу й омивають всі органи. При правильному підборі ефірні масла знімають втому, підвищують роботоздібність, попереджують виникнення стресів і знімають їх наслідки.

Сьогодні бальнеотерапія - невід'ємна частина SPA-Індустрії, яка часто сполучається з таласотерапією, грязелікуванням, купанням у морській воді. Інакше кажучи, всі процедури з використанням мінеральної води успішно комбінуються з іншими корисними для нашого здоров'я факторами: гірською місцевістю, чистим повітрям, м'яким кліматом.

Sanus per aquam - Здоров'я від води. Це поняття відоме з часів Древнього Риму, римляни позбавилися від недугів і захворювань за допомогою купання в термальних джерелах та приймаючи ванни з термальною водою. Цей метод одержав назву SPA (СПА). Комплекс процедур і програм, направлених на покращення здоров'я, зовнішнього вигляду за допомогою водних процедур, гідромасажу. SPA (СПА) позначає комплекс косметичних процедур, за допомогою яких ви зможете потурбуватися про своє тіло.

Сьогодні SPA (СПА) є міжнародним поняттям. Люди усвідомлюють лікувальні дії води на організм. Кожна людина сама вибирає ту водну програму, яка їй підійде, будь це контрастний душ, басейн задоволення чи просто піщаний пляж на березі моря. Будь-яка з цих процедур буде корисна для збереження молодості та гарного самопочуття [6].

Україна надзвичайно багата на природні курортні ресурси, які мають лікувальні властивості. На території нашої держави є мінеральні води всіх основних бальнеологічних груп: вуглекислі, сульфідні, радонові, залізисті і миш'яковисті, йодні, бромні та йодо-бромні, борні, крем'янисті, води з підвищеним вмістом органічних речовин та води без специфічних компонентів і властивостей [3].

1.3 Класифікація, перелік та характеристика бальнеолонічних курортів України

Закон України "Про курорти" від 5.10 2000 р. № 2026 визначив правові, організаційні, економічні та соціальні засади розвитку курортів в Україні. Ним визначено офіційне тлумачення основних курортологічних понять:

Курорт -- це освоєна природна територія на землях оздоровчого призначення, що має природні лікувальні ресурси, необхідні для їх експлуатації будівлі та споруди з об'єктами інфраструктури, використовується з метою лікування, медичної реабілітації, профілактики захворювань та рекреації і підлягає особливій охороні

Курортно - рекреаційні заклади -- це спеціалізовані заклади короткочасного (щоденного, щотижневого) та тривалого розміщення людей, призначені для задоволення їхніх рекреаційних потреб (лікувально-оздоровчих, культурно-освітніх і спортивних [2].

За характером природних лікувальних ресурсів курорти України поділяють на:

а) курорти державного значення;

б) курорти місцевого значення.

До курортів державного значення належать природні території, що мають особливо цінні та унікальні природні лікувальні ресурси і використовуються з метою лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань.

До курортів місцевого значення належать природні території, що мають загальнопоширені природні лікувальні ресурси і використовуються з метою лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань [1].

За своєю медичною спеціалізацією курорти України поділяють на:

- курорти загального призначення;

- спеціалізовані курорти для лікування конкретних захворювань.

Медичний профіль (спеціалізація курортів) визначається з урахуванням властивостей природних лікувальних ресурсів. За характером природних лікувальних факторів курорти України поділяють на кілька типів (або профілів):

- бальнеологічні курорти;

- грязеві курорти;

- кліматичні курорти;

- курорти з кількома лікувальними факторами [1].

Бальнеологічні курорти: основний лікувальний фактор -- мінеральні води, що застосовуються у вигляді ванн, душів, для пиття, інгаляцій, зрошування, промивання тощо. До цих курортів належать: Поляна, Сонячне Закарпаття, Немирів, Біла Церква, Миронівка, Хмільник, Моршин, Трускавець, Верховина, Карпати, Квітка Полонини, Миргород, Шкло, Синяк, Лю-бінь Великий, Гірська Тиса, Шаян, Свалява, Усть-Чорна, Солоний Лиман, Горинь, Черче, Березівські мінеральні води, Рай-Оленівка, Старобільськ. [ див. Додаток А. ].

Розділ 2. Бальнеологічні курорти україни як елемент курортно-рекреаційного комплексу України

В Україні санаторно-курортний відпочинок є одним з найдавніших видів рекреації. З ХІХ ст. відомі кліматичні курорти Південного узбережжя, бальнеологічні курорти Передкарпаття та Закарпаття, Поділля, Полтавщини, грязьові курорти Одещини, які зазнали особливого розвитку у ХХ ст. Так, перші заклади в Україні, які почали функціонувати, використовуючи мінеральну воду для лікування, виникли у Шклі (1576), Саках (1799), Трускавці (1827), Одесі (1829), БерМінВодах (1862), Моршині (1877); лікувальні властивості грязей -- на узбережжі Куяльницького лиману (1833), поблизу Голої Пристані (Гопри) (1895) [8].

В ринкових умовах сьогодення курортний відпочинок в Україні зазнав структурних змін. В першу чергу вони торкнулися організаційно-управлінських засад: зростаюча комерціалізація діяльності, вихід на ринок санаторно-курортної пропозиції, подальша сегментація даного ринку відповідно до змін попиту обумовили зміну форм власності (зокрема, розширилась колективна та приватна складові) та управлінської структури. Так, за даними Державного комітету статистики в 2012 році санаторно-курортні заклади тривалого перебування за формами власності розподілялися наступним чином: державні -- 30%, колективні -- 08%, приватні -- 65%, міжнародних організацій -- 4,2%.

Санаторно-курортна справа в Україні спирається на діючий Закон України «Про курорти», прийнятий у жовтні 2000 р., та відповідну нормативно-правову базу, яка регламентує діяльність даної сфери, забезпечуючи доступність санаторно-курортного лікування для всіх громадян, і в першу чергу для інвалідів, ветеранів війни і праці, учасників бойових дій, громадян, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, дітей, хворих на туберкульоз тощо, економне та раціональне використання природних лікувальних ресурсів та їх охорону [3].

Нині в Україні дії 45 курортів загальнодержавного та міжнародного і 13 курортів місцевого значення, де функціонує 544 санаторії та пансіонати з лікуванням загальною одноразовою чисельністю понад 150 тисяч місць. Існує також перелік з 265 територій, зарезервованих для організації зон лікування, відпочинку та туризму [8].

Послуги курортних закладів в Україні становлять майже 70% від загального обсягу діяльності туристської галузі. Країна має широку і різноманітну ресурсну базу, представлену майже всіма бальнеологічними типами мінеральних вод: вуглекислі; радонові; сульфідні; залізисті; бромні, йодо-бромні та йодні; кременисті; води з підвищеним вмістом органічних речовин; води без специфічних компонентів тощо. Грязьові курорти використовують торфові, мулові, сапропелеві грязі, значні поклади яких є в озерах та лиманах, Одеської, Херсонської, Запорізької областей [6].

Радонові мінеральні води застосовують курорти Хмільник, Кремінна, санаторіями та водолікарнями Житомира, Черкас («Радон»), Білої Церкви, Миронівки, Полоного (Хмельницька обл.). Даний тип вод має значні ресурси для розширення їх використання особливо у південно-східних областях ареалу поширення.

Родовища сульфідних мінеральних вод заходу України широко використовуються курортами Немирів, Шкло, Любень Великий, Черче, в той час як на півдні України залишаються швидше перспективними щодо пошуків та експлуатації.

Переважно прісні кременисті мінеральні води використовують для розливу (березівська, харківська №1, кам'янець-подільська, хмельницька тощо) та на курортах Березівка, Рай-Оленівка Харківської області.

Джерела вуглекислих мінеральних вод приурочені до території Закарпаття, Покуття та заходу Буковини і їх широко використовують санаторно-курортні заклади Закарпаття та на розлив (лужанська №1 та №2, поляна квасова, свалява, плосківська, драгівська, тощо).

Мінеральні води з підвищеним вмістом органічних речовин поширені на території Львівської, Тернопільської, Хмельницької, Чернівецької та Івано-Франківської областей. Саме ці прісні води принесли світову славу оздоровницям Трускавця. На базі їх використаня розвивається курортне господарство Сатанова, Східниці; функціонують санаторії «Україна» (Хмельницька обл.), «Збруч» (Тернопільська обл.) [3].

Мінеральні води без вмісту специфічних компонентів застосовують курорти Трускавець, Моршин, Миргород, Слов'янськ, санаторії Одеської групи курортів, Криму тощо.

Для конкеризації програм та вартості відпочинку доцільно провести аналіз пропозицій деяких з вищенаведених курортів :

Туроператор Discovery Travel Club пропонує оцінити трускавецьку екологію в готелі "Карпати". Покращений «люкс» (тобто дві кімнати, телевізор, холодильник, і, звичайно, євроремонт за ціною 406 грн з людини і 568 грн за двох на добу.

Сім`ї з дитиною потрібно доплатити ще 236 грн за проживання в номері свого чада (діти до 4 років живуть з батьками безкоштовно).

У вартість такого «люксу» входить і харчування типу «шведський стіл».

Стандартний однокімнатний це - зручності, телевізор і холодильник в номері, правда, номер з ремонтом «середньої якості» - здається таке формулювання існує тільки на наших курортах. Такий варіант коштує значно дешевше - 272 грн з однієї людини і 456 грн за двох на добу (190 грн за дитину).

В ціну путівки включено не тільки проживання і триразове дієтичне харчування, але й огляд лікаря, лікування мінеральними водами та згідно призначення лікаря. Обіцяють також культурну програму та цілодобовий догляд медсестри. Проте що стосується паркування автомобіля біля готелю, так тут воно заборонене, так що ще вдома подумайте, де залишити свого залізного коня.

Приблизно такі ж ціни в санаторії «Дніпро-Бескид», де за одномісний стандартний номер хочуть 270 грн на добу, а за двомісний 450 грн. Сюди зазивають не тільки лікуванням і комфортом, а затишним холом з італійським мармуром та шведськими швидкісними ліфтами, що очевидно має стати неабиякою родзинкою відпочинку.

Трохи більше грошей просять в санаторії «Кришталевий палац», який обирають за басейн, один з небагатьох на курорті - 510 грн з людини на добу в двомісному номері, 525 грн за одномісний номер, а доба у «люксі» продається за 600 грн. Додаткове місце коштує від 365 до 400 грн - залежно від типу номера. Попори значні переваги комфортного відпочинку, існують і обурення.

До прикладу, відпочиваючі нарікають на щербату сантехніку та неприємний персонал. Один із колишніх клієнтів «палацу» образився на санаторій за те, що двері в туалет треба було тримати за мотузочку, щоб вона випадково не відкрилась в невідповідний момент. Так що, замовляючи путівку, потрібно уточнювати по телефону найдрібніші деталі.

В невеличкому курортному містечку Моршин активно використовують мінеральні води з трьох основних джерел, озокерит та торф'яну грязь. Галицький Карлсбад, як люблять називати свій курорт місцеві, хвалиться також екологічно чистою місцевістю. Туроператор «Тур де Львів» пропонує оцінити моршинську екологію в готелі «Перлина Прикарпаття» за 2772 на особу в двомісному номері та за 3234 грн в одномісному (путівки продаються не менше, ніж на 21 день). Двомісний люкс потягне на 3612, одномісний - 3696 грн.

Всі номери із зручностями та холодильниками, телевізори починаються з «напівлюксів», а «люкси» ще й з сервантом та самоваром. Гаряча вода за графіком. Натомість обіцяють продіагностувати, напоїти цілющими водами, зробити підводний душ-масаж, психо- та фітотерапію, інгаляції та інші процедури.

Значне обурення висловлюють відпочиваючі, про харчування, адже за програмою відпочинку воно триразове стандартне дієтичне, для його покращення і доповнення потрібно оплатити добрячу суму [20].

Отже, курортно-лікувальний туризм є одним з пріоритетних напрямків розвитку внутрішнього та іноземного туризму в країні, одним з найбільш сталих видових туристичних ринків. Наявні та потенційні запаси лікувальних ресурсів, з огляду на їх якісні та кількісні характеристики, можуть бути основою створення інноваційного туристського продукту. Проте у сфері обслуговування та організації існує ряд чинииків, які можуть стати для відпочивальника «несподіваною». Тому замовляючи путівку, потрібно бути вкрай уважним, уточнювати по телефону найдрібніші деталі, від паркування автомобіля до стану сантехніки та меблів у закладах розміщення.

Розвиток санаторно-курортної справи в Україні потребує підтримки, узгодженого розвитку в межах всієї індустрії туризму інших країни [14].

Роздрібний продаж курорного продукту безпосередньо споживачеві-туристу здійснює туристичне агентство. Фактично серед підприємств сфери туризму кількість туроператорів становить 5 відсотків, а турагентств - 95. Туроператор також відповідає за виконання туристичного продукту перед споживачем (туристом).

Основними суб'єктами туристичного бізнесу є туристичні агентства, туроператорські фірми, туристичні корпорації, а також транспортні, страхові, банківські установи, заклади громадського харчування, готелі, які надають послуги туристам.

Туристичний оператор, за класичною схемою діяльності, здійснює тільки гуртовий продаж туристичного продукту туристичним агентам-гуртовикам, які розподіляють продукт по районах та регіонах, і продають через місцеві туристичні агентства.

Туристичне агентство (туристичний агент) - суб'єкт туристичної діяльності, який здійснює функції роздрібного продажу туристичного ( курортного ) продукту, послуг і турів споживачу - туристу або корпоративним клієнтам. З туроператором або туристичним агентством-гуртовиком його пов'язує агентський договір, за яким можуть бути передбачені різні форми взаємодії і взаєморозрахунків у сфері фінансів і навіть певний перерозподіл відповідальності. Як продавець (якщо тільки його функції за агентським договором полягають власне у цій посередницькій функції) турагент несе обмежену відповідальність за туристичний продукт.

У сфері агентування розрізняють декілька видів діяльності:

- продаж туристичного продукту від особи і за дорученням підприємства.

- продаж турів від своєї особи, але із зазначенням належності туристичного продукту до певного туроператора;

- продаж туристичного продукту від власної особи (без зазначення належності цього продукту до конкретного туроператора), наприклад, якщо утворюється сукупний туристичний продукт. У такому разі агентство само виступає туроператором з усіма наслідками і ступенем відповідальності.

Залежно від прийнятої схеми взаємодії виникають чітко визначені рівні відповідальності й схеми фінансових розрахунків.

Туристичний агент - найважливіша ланка в ланцюзі учасників процесу продажу туристичного продукту, що з огляду на свої властивості й характер споживача мусить бути донесений до потенційного споживача (клієнта). Саме тому туристичних агентств дуже багато, але вони не дуже великі.

Туристичне агентство пов'язане з туроператором або іншим оператором послуг телекомунікаційними комп'ютерними мережами, наприклад глобальними міжнародними і національними мережами автоматизованого бронювання, що надають агенту доступ до потужних інформаційних баз даних і систем бронювання туристичних послуг.

Сьогодні формується прямий продаж курортного продукту споживачеві через мережу Інтернет, але автоматизації піддаються тільки етапи інформації споживача і пропозиції продукту, його резервування за заявкою клієнта, в окремих випадках передбачається й оплата, наприклад, якщо подано рахунок у банк або ж номер кредитної картки [5].

2.2 Особливості функціонування бальнеологічного курорту (на прикладі курорту Трускавця «Лісова Пісня» )

Бальнеологічний курорт Трускавець розкинувся серед чарівних пологих лісистих схилів у передгір'ї східних Карпат в долині гірської річки Воротище (басейн Дніпра) на висоті 350-400 м над рівнем моря, на відстані 90 км на південний захід від Львова та 70 км від кордону з Європейським союзом.

На території Трускавця зосереджені великі запаси підземних мінеральних вод. Привабливість курорту забезпечує лікувальна гідрокарбонатно-натрієво-кальцієва слабо мінералізована вода «Нафтуся».

Біологічно активні речовини «Нафтусі» розглядають як адаптогени, здатні суттєво підвищувати імунний статус організму. Окремі органічні сполуки, які входять до складу, підсилюють функцію печінки і нирок, що сприяє стимуляції жовчоутворення і сечовиділення і, як наслідок, профілактиці і лікуванню застійних явищ у печінці, жовчних і сечових шляхах, запобігає утворенню і сприяє виведенню невеликих каменів з нирок і жовчного міхура. «Нафтуся» забезпечує виведення з організму токсичних речовин, в тому числі і радіонуклідів [6].

Крім Нафтусі популярність здобули такі джерела мінеральних вод, як «Марія», «Броніслава», «Софія», «Юзя», незамінні в лікуванні захворювань шлунково-кишкового тракту. Завдяки речовинам гліцеринового походження, «Юзя» сприятливо впливає на шкіру, повертаючи їй еластичність і пружність. «Броніслава» - застосовується при захворюваннях верхніх дихальних шляхів - її використовують для полоскання носоглотки.

У м. Трускавець можна не тільки оздоровитись, але й цікаво відпочити. У Трускавці функціонує більше 70 санаторно-курортних установ, які можуть розмістити до 25 тисяч курортників одночасно. Різний рівень комфортності та лояльна цінова політика: від санаторіїв-тисячників - до невеликих пансіонатів, сучасних SPA-комплексів і п'ятизіркових готелів. Всі ці фактори створюють можливість вибору умов проживання та задовольнять потреби найвибагливіших відпочивальників [13].

«Лісова пісня» - це новий сучасний курортний готель Трускавця з розвинутою медичною інфраструктурою. Готель оповитий зеленним гіллям сосен та дубів карпатського пралісу, який наче пісня простягнувся до найвищих гірських вершин.

Всі номери готелю є апартаментами на 2-3 кімнати з кухнею. Просторі апартаменти (по 40-60 кв.м.) чудово підходять великим родинам, а також всім, хто прагне покращеного комфорту. Апартаменти оснащенні двома плазмовими телевізорами, системою кондиціонування та вентиляції, телефоном, безкоштовним Wi-Fi Інтернетом. Наявність в апартаменті окремих спалень, кухні оснащеної електроплитою, холодильником та необхідним набором посуду, забезпечує найвибагливіші умови відпочинку та оздоровлення цілої Вашої родини.

Курортний готель "Лісова Пісня" це відпочинок та оздоровлення в Трускавці. Гості готелю можуть оздоровитися в Медікал-СПА центрі «Аква Мед», який оснащений найсучаснішим діагностичним, бальнеологічним, фізіотерапевтичним та косметологічним обладнанням. Консультація у досвідчених лікарів, а також комплексне обстеження організму, дозволяє підібрати найефективнішу програму оздоровлення чи профілактики. У холі готелю знаходиться бювет з широким вибором лікувальних вод: Нафтуся, Марія, Софія, Броніслава.

Також до послуг гостей фітнес-центр, фінська сауна, дитяча кімната, конференц-зал. На території облаштована дитяча та спортивна площадки, пішохідні теренкури у власній лісопарковій зоні.

В ресторані організовано харчування по системі «шведська лінія», де пропонують страви української, європейської кухні, а також дієтичне харчування згідно рекомендацій лікаря. В лоббі-барі , який розташований в холі готелю, гості можуть приємно провести час з родиною і друзями. Гостям пропонується широкий вибір різноманітних міцних та безалкогольних напоїв, коктейлів, фрешів, обширна кавова та чайна карти [16].

Унікальне розташування готелю біля карпатського лісу, просторі та комфортні апартаменти, розвинута медична інфраструктура, а також спеціальні пропозиції для сімей з дітьми, справедливо свідчать, що готель "Лісова пісня" є найкращим вибором для родинного відпочинку та оздоровлення в Трускавці.

Повний комплекс процедур та лікування в Трускавці здійснюється у медікал-СПА центр «Аква Мед».

Гості, які придбали пакет "Все включено - Курортний" отримують унікальну можливість пройти курс оздоровлення в санаторії Трускавця, у який включено увесь комплекс обстежень, досліджень, медичних та оздоровчих процедур бальнеологічного та фізіотерапевтичного відділень центру "Аква Мед". Кількість та види медичних послуг в пакеті не обмежується і визначається виключно індивідуальними особливостями організму, результатами проведених досліджень, а також особистими уподобаннями гостя.

Діагностика включає клінічні та біохімічні дослідження, ультразвукову діагностику, комп'ютерну електрокардіографію.

На основі результатів обстежень та досліджень для кожного гостя підбирається найефективніша програма лікування, реабілітації чи профілактики хвороб обміну речовин, шлунково-кишкового тракту, серцево-судинної та дихальної систем, урологічних та гінекологічних хвороб.

У бальнеологічному відділенні гості можуть прийняти лікувальні та відновлювальні ванни:

- підводний душ-масаж;

- мінеральні ванни;

- гідроозонові ванни;

- перлинні ванни;

- вуглекислі ванни;

- аромованни;

- душ Шарко [10].

Організація обслуговування на курортах здійснюється санаторно-курортними закладами різних форм власності, створеними в установленому законодавством України порядку, і спрямовується на забезпечення умов для повноцінного лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань шляхом прийняття громадянами лікувальних процедур, а також забезпечення належних умов їх проживання, харчування, одержання культурно-побутових послуг [5].

Курортні послуги - послуги суб'єктів туристичної діяльності щодо розміщення, харчування, транспортного, інформаційно-рекламного обслуговування, а також послуги закладів культури, спорту, побуту, розваг, спрямовані на задоволення потреб туристів [2].

Курортні послуги наділені специфічними соціально-оздоровчими особливостями (забезпечують відпочинок, можливість розвитку особистості, пізнання історичних і культурних цінностей, заняття спортом, участь у культурно-масових заходах та ін.). Завдяки цьому вони поєднують у собі економічні, соціальні, гуманітарні, виховні та естетичні якості.

Основні послуги регламентуються договором на туристичне обслуговування і путівкою.

Додаткові послуги є різноманітними за розвинутої інфраструктури туризму, вони приносять до 50% від загального доходу.

Повний комплекс послуг надається методом продажу так званого інклюзив-турів або пекідж-турів.

Інклюзив-тури переважно застосовуються при авіаційних перевезеннях туристів до місця призначення і назад, вартість яких визначається на основі спеціально розроблених інклюзив-тарифів, що інколи бувають нижчими від звичайних. Вони включають також вартість розміщення туристів у готелі, харчування (повне або часткове) та інші послуги, котрі надаються на певну кількість днів перебування туристів у місці призначення. Загальний рівень цін інклюзив-туру повинен бути не нижчим за звичайні тарифи (тобто вартість транспортування) за певним туристичним маршрутом. Клієнту повідомляють паушальну (загальну) ціну інклюзив-туру без розшифрування окремих видів послуг. Інклюзив-тури застосовують, зазвичай, для групових та індивідуальних туристичних поїздок.

Пекідж-тур (комплексний тур) передбачає надання клієнту усіх необхідних послуг, однак він може не включати транспортні витрати. Переважно пекідж-тур організовується за конкретною, завчасно рекламованою програмою [10].

2.3 Специфіка сегментації туристів санаторно-курортного відпочинку

Сегментація споживчого ринку туристичних послуг - це своєрідне мистецтво маркетолога, оскільки універсальної методики цієї справи не існує. Підхід до сегментації залежить від масштабів дослідження і визначається ступенем деталізації вимог. Потреби загальної оцінки, динаміки змін, порівняльного аналізу ринку будь-якого таксономічного рівня базуються на узагальнюючому підході до сегментації шляхом укрупнення сегментів на основі виділення основних характерних ознак. Оцінка споживчого ринку з позицій виробника туристичних послуг потребує деталізованого підходу з виділенням вузьких сегментів і є елементом конкретного маркетингового аналізу, що прислуговує розробці відповідних заходів з виробництва та просування продукту на ринок [8].

Сегментація санаторно-курортного відпочинку або його структурування за комплексом ознак відповідно до потреб аналізу ґрунтується переважно на чотирьох основних принципах - географічному, демографічному, психографічному та поведінковому. Поділ за географічним принципом передбачає групування споживачів за місцем проживання (регіон, країна, місцевість, тип населеного пункту, його величина та функції); визначення транспортно-географічного положення поселення у системах розселення різного порядку, що дає змогу встановити туристичну доступність для споживача пропонованого турпродукту за мірою зв'язності місця проживання з основними центрами концентрації пропозиції. Обов'язково також слід враховувати природні особливості постійного місця проживання споживача (клімат, ландшафти) [13].

Відповідно до місцепроживання у людини формується певна потреба, запит та мотивація до подорожей, а стиль життя, характерний для поселень відповідного типу та класу, впливає в свою чергу на вибір тих чи інших ознак турпродукту і на споживчу поведінку. На основі демографічного принципу ринок туристичного попиту сегментують за віком, статтю, сімейним станом, певним життєвим циклом сім'ї та іншими раніш зазначеними парамерами. Відповідно до запитів кожної споживчої групи формується сегменти молодіжного туризму, туризму людей середнього та «третього віку». Молодіжний туризм охоплює споживачів до 30 років, що мають найбільшу туристську активність, вільний час для занять туризмом та спортом і часто сполучають ці запити, їх вимоги до рівня комфорту та класу обслуговування порівняно невисокі, оскільки обмежені прибутками. Це передбачає попит на недорогі тури з активним проведенням дозвілля. Відповідно до вікових відмін у запитах в його межах виділяють дитячий або шкільний туризм та власне молодіжний. Споживчий туристський сегмент людей середнього віку ще більш складний за мотивацією і потребує майже завжди додаткової стратифікації. До цієї категорії відносяться люди віком 30-50 років, тобто в основному економічно активне населення. Цьому сегменту притаманна чітко виражена сезонність, пов'язана зі співвідношенням робочого та вільного часу. Як результат, формуються запити з орієнтацією на оздоровлення дітей під час канікул, що впливає на формування масових туристичних потоків. Значна диференціація за рівнем прибутків, соціальним статусом та стилем життя урізноманітнює параметри запитів до турпродукту. Ця категорія споживачів висуває високі вимоги до рівня обслуговування, комфорту, якості екскурсійних програм, інколи з професійною орієнтацією. Сегмент людей «третього віку» (понад 50 років) характеризується здебільшого нестандартністю попиту, високими вимогами до комфорту, позасезонністю, хоча й позитивно реагує на сезонні пільги, висуває вимоги неквапності та інформативної насиченості подорожі [9].

Виділяють чотири сегменти. Перший сегмент об'єдную людей з середнім і відносно низьким рівнем прибутків (дрібні службовці, представники малого бізнесу), метою подорожування яких є відпочинок. Цей сегмент взагалі дуже чутливий до коливання цін і вимогливий до якості послуг та товарів, які вони отримують за цю ціну. В своїх уподобаннях консервативний - не прагне різкої зміни вражень і це стосується практично всіх аспектів подорожі: розміщення зі зручностями, до яких звикли вдома, звична (переважно інтернаціональна) кухня, звичні розваги. Відпочинок почасти включає обмежену екскурсійну програму (щоб було про що розказати) та придбання недорогих сувенірів масового виробництва (щоб було, що показати і подарувати). Це найбільш числений сегмент, який складає основу масового туристичного потоку. Другий сегмент включає осіб з рівнем прибутків вище середнього з вищою або середньою спеціальною освітою (лікарі, адвокати, науковці, управлінці вищої ланки, державні службовці). Метою подорожування для даного сегменту є поєднання активного відпочинку з пізнавальною діяльністю, озжоровленням. Третій сегмент - особи з високим рівнем прибутків і вищою освітою (потужний бізнес). Для цього сегменту основною метою подорожі є зміна вражень, тому переважають далекі, часто екзотичні подорожі. Четвертий сегмент включає людей з різним прибутком, які подорожують за рахунок заощаджень. Це високоосвічені особи, які відправились у подорож заради вивчення іншого способу життя (іншої природи, культури, звичаїв та традицій населення), тому ці подорожі дорогі і тривають достатньо довго [12].

Аналіз споживацького інтересу відпочиваючих курорту Трускавець «Лісова Пісня» доцільно провести виходячи із клієнтської бази даних готелю.

1. Найчастіше клієнти готелю приїжджають із Польщі, Словаччини, Румунії, Росії, та України -- 93,4 %.

2. За родом занять клієнти готелю розподілилися таким чином: керівники -- 33,4 %, службовці -- 23,3, підприємці та працівники інших сфер діяльності -- по 20, а також пенсіонери -- 3,3 %.

3. Найчисленнішою віковою групою є клієнти готелю віком від З0 до 50 років (66,7%). Серед них більше чоловіків -- (59,2%).

4. Залежно від рівня щомісячного доходу потенційних туристів : 6,8% -- понад 10 000 грн., 32,7 % від 5 000 до 15 000 грн., 48,2 -- від 3 000 до 6 000 грн., 12,3 -- менше 3 000 грн.

Залежно від рівня якості надання послуг, шляхом анонімного опитування відвідувачі залишили оцінки: 87, 9% -- позитивні; 12, 1 -- з доріканнями [5].

Той факт, що в готелі проживають гості з різними потребами, вказує на необхідність проведення диференційованого маркетингу, тим більше що за наявного невеликого завантаження є можливість залучати і нові, ще не освоєні сегменти гостей.

Виходячи з відгуків відвудувачів потенційних відвідувачів, можна виокремити ряд висвітлених проблем при наданні туристичних послуг в курортополісі Трускавець :

1. Якість додаткових послуг, які надаються готелями не є ріносильними основним.

2. Забезпеченості номерів окремими видами обладнання свідчить про невідповідність пропонування різних елементів обладнання попиту клієнтів, тобто для одного клієнта певний вид обладнання може бути зайвим, а для іншого - того ж обладнання може не вистачати (це насамперед стосується холодильників, телефонів, посуду).

3. Розміщення готелів переважно у центральній частині міста.

4. Не надання відповідної уваги організація роботи готелів з постійними клієнтами.

5. Необхідність створення належної безпеки проживання, якої потребує значна частині споживачів.

Розділ 3. Проблеми та особливості розвитку курортно-рекреаційного комплексу України

3.1 Проблеми і перспективи розвитку курортного комплексу України