«Курортополіс Трускавець» для України є важливим елементом розвитку туризму, тому що це:

* зразок моделі розвитку курортополісів і рекреаційних зон, можливість відпрацювання нових методів і принципів організаційного управління санаторно-курортними закладами Ук раїни в ринкових умовах господарювання;

* можливість відпрацювання нової форми оздоровлення насе лення й організації фінансування системи охорони здоров'я;

* відпрацювання та поширення в Україні нових технологій: діагностики й прогнозування, рекреації та лікування, сервісу, навчан ня, екологічних досліджень, озеленення й курортної архітектури, біотехнологій профілактичної та відновлювальної фітотерапії, ути лізації відходів;

* відпрацювання методів формування ринку санаторно-курорт них послуг, організації ефективного і систематизованого оздоров лення населення України [18].

Функціональну спроможність санаторно-лікувального потенціалу курорту Лісова Пісня відображають такі статистичні дані, які всебічно розкривають функціональний аспект надання послуг та затрат на їх виконання.Функціонування бальнеологічного комплексу Трускавця забезпечується розвинутою курортно-господарською інфраструктурою, яка представлена санаторно-курортними закладами, курортними поліклініками, лікарнями з їх обладнанням.

Розвиток бальнеологічного комплексу, оптимізацію функціонування його підсистем у сучасних економічних умовах доцільно розглядати з позицій збалансованого розвитку. Основними етапами на цьому шляху є:

- оцінка, державна і міжнародна сертифікація природно-ресурсної бази;

- проведення на державному рівні атестації й акредитації оздоровниць, ліцензування діяльності об'єктів санаторно-курортної інфраструктури, піднесення їх рівня до світових стандартів;

- підготовка висококваліфікованих спеціалістів-курортологів;

- державна підтримка впровадження інновацій щодо функціонування й управління курортами, результатів науково-дослідних робіт стосовно підвищення якості та розширення асортименту бальнеологічних послуг [12].

Пріоритетними напрямками забезпечення збалансованого розвитку Трускавця як рекреаційного регіону, на мою думку, повинні бути такі:

1. Досягнення збалансованості в системі "природа-господарство", формування господарського механізму регулювання соціально-економічного та екологічного розвитку регіону.

2. Проведення структурних змін у регіональній економіці з метою зменшення частки галузей виробничої сфери та збільшення невиробничої, зокрема сфери послуг. Розробка стратегії подальшого вдосконалення територіальної організації промисловості.

3. Розвиток рекреаційно-оздоровчих комплексів, підвищення ефективності використання природних рекреаційних ресурсів.

4. Виконання заходів щодо покращення екологічної ситуації у місцях територіального поєднання цінних рекреаційних ресурсів і корисних копалин, де спостерігається надмірне техногенне навантаження на природне довкілля.

Для забезпечення збалансованого розвитку регіону в цілому необхідний еколого-економічний розвиток окремих його територій [13].

На сьогодні важливими є розробка і впровадження програми збалансованого екорозвитку для окремих рекреаційних територій і курортів. У цій концепції провідне місце займають основні напрямки розвитку (див. Додаток Б).

У Передкарпатті використовується лише 12 % бальнеоресурсного потенціалу. Так, наприклад для потреб курорту Трускавець, використовується 24,4 % затверджених за категоріями А + В мінеральних вод, Немирові - 10 %, Любені Великому - 9,3 %, Моршині - 5,5 %, Східниці - 3 %.

Збільшення цієї частки можливе за рахунок залучення розвіданих ресурсів у лікувально-оздоровчий процес, піднесення рівня санаторно-курортної інфраструктури.

Результати оцінки довели, що майже 20 % території є перспективною для розвитку та розширення лікувально-оздоровчої рекреації. Найбільше техногенне навантаження спостерігається у місцях поширення бальнеоресурсів, які територіально співпадають із родовищами інших цінних корисних копалин. Це є причиною погіршення якості природних лікувальних ресурсів і створює загрозу для їх збереження.

Передкризова екологічна ситуація склалася в Трускавці у зв'язку з функціонуванням Стебницького ДГХП "Полімінерал", яке ставить під загрозу існування Трускавецького курортно-рекреаційного району.

Унікальне поєднання природних лікувальних ресурсів формувалося мільйони років при мінімальній участі людини. А сучасна антропогенна діяльність може призвести до безповоротної втрати цілого їх комплексу. Тому з метою охорони та збереження цих ресурсів необхідне формування програми збалансованого екорозвитку курортів і рекреаційних територій, яка б включала гідротехнічні, організаційно-господарські, фітомеліоративні та правові заходи.

Впровадження моделі збалансованого розвитку регіону в цілому забезпечить такий соціально-економічний розвиток, який, з одного боку, передбачає раціональне використання та охорону бальнеоресурсів, ренатуралізацію довкілля, економічне зростання, а з другого - задоволення сучасних і майбутніх потреб населення у лікуванні й оздоровленні за допомогою цих ресурсів.

Бальнеологічний напрямок розвитку куротної справи в Україні повинен бути направлений не лише на вітчизяних, але і на закордоних туристів. Зокрема для збільшення кількості іноземних відвідувачів, необхідно прийняти оперативні організаційні рішень, які дозволили б швидко адаптуватися до зростаючих запитів ринку. Для прийняття таких рішень необхідна максимально повна та оперативна інформація, що базується на сучасних інформаційних технологіях. Інформаційна мережа Інтернет повністю задовольняє цю вимогу, забезпечуючи найбільш ефективний обмін інформацією. Інформація про реабілітацію та лікування має свою специфіку і надзвичайно відповідальна, адже являє собою не просто цікаву інформацію, а орієнтує хворих на можливе одужання, дає їм надію [18].

Для вдосконалення якості надання послуг бальнеологічним курортом «Лісова Пісня» пропоную дотримуватись таких рекомендацій, як :

1. Надання належної уваги організації роботи готелів з постійними клієнтами (я підприємствами, так і окремими особами). Такі клієнти могли б розраховувати на певні додаткові послуги чи знижки.

2. Працівникам готелів слід серйозно враховувати необхідність уважного і врівноваженого ставлення до клієнтів за принципом "Клієнт завжди правий". Непорозуміння з персоналом клієнти сприймають як суттєву причину для того, щоб іншим разом вдаватися до послуг іншого готелю.

3. Надання клієнтам максимально можливого асортименту додаткових послуг, найбільш необхідними серед яких є телефонний зв'язок, послуги закладів харчування (буфетів, ресторанів, барів), автостоянок, камер зберігання, продаж преси, квитків на транспортні засоби, поштово-телеграфний зв'язок.

4. Доцільно розгорнути діяльність щодо пропонування таких квартир, їх утримування, прибирання, розрахунків з власниками тощо. Пропонування таких квартир зменшує попит на готельні номери, але воно необхідне, адже якщо цього не будуть робити готелі, то вільну ринкову нішу обов'язково займуть конкуренти.

5. Створення належної безпеки проживання, якої потребує значна частині споживачів, особливо заможних і гостей з-за кордону. Значущість цього фактора буде дедалі зростати.

Урахування на рекомендацій, обґрунтованих у роботі, сприятиме підвищенню ефективності курортної справи в Україні.

Висновки

Для сучасного етапу суспільного розвитку характерне зростання ролі рекреації в процесі відновлення сил людини. Сьогодні вона впливає не тільки на відновлення робочої сили, а й на людину в цілому. Відновлення робочої сили охоплює комплекс суспільних відносин, пов'язаних з головною відновлювальною силою-людиною.

У першому розділі роботи, дослідивши загальну характеристику природніх лікувальних ресурсів, я дійшов до висновку, що Україна володіє потужним природно-ресурсним комплексом, основу якого складають земельні та мінерально-сировинні ресурси. До курортних ресурсів відносять об'єкти і явища природного походження, які можуть бути використані для лікування, оздоровлення, відпочинку, туризму. До їх складу входять бальнеологічні (мінеральні води, грязі), кліматичні, ландшафтні, пляжні та пізнавальні ресурси. Вони розміщені практично на всій території України, однак їх територіальне розміщення є дуже нерівномірним.

У другому розділі проаналізувавши бальнеологічні курорти України, особливості їх функціонування, ми бачимо, що наявність унікальних природних лікувальних ресурсів на курортах, даних щодо їх сучасного стану, стану інфраструктури санаторно-курортних закладів становить той базовий потенціал, на основі якого формується ставлення до рекреаційних можливостей курортних територій, що обумовить подальший розвиток зокрема бальнеологічної , та санаторно-курортної галузі України. Оскільки вона має широку і різноманітну ресурсну базу, представлену майже всіма бальнеологічними типами мінеральних вод: вуглекислі; радонові; сульфідні; залізисті; бромні, йодо-бромні та йодні; кременисті; води з підвищеним вмістом органічних речовин; води без специфічних компонентів тощо.

Третій розділ підтверджує наявність певних виявлених у другому проблем в санаторно-курортному комплексі України та пропонує варіанти вдосконалення якості надання послуг. Основні перспективи щодо ефективного використання курортних рекреаційних ресурсів України полягають у максимально повному задоволенні потреб населення в повноцінному оздоровленні та лікуванні; охороні і відновленні рекреаційних ресурсів; зростанні якості послуг у цій сфері. Додаткові елементи розвитку рекреаційного комплексу України полягають у залученні додаткових інвестицій в оновлення інфраструктури, що працює на потреби рекреаційного комплексу; інтенсивному розвитку туризму та індустрії відпочинку і оздоровлення в цілому; збільшенні питомої ваги рекреаційної сфери у зростанні національного доходу країни.

Отже, дослідивши дану тему я дійшов висновків, що бальнеологічні курорти, лікувальні ресурси України мають важливе значення. Курортно-лікувальні природні ресурси забезпечують відновлення та розвиток життєвих сил людини, витрачених у процесі трудової діяльності, тобто слугують для регенерації здоров'я і підтримки працездатності населення.

Список використаних джерел

1.Закон України "Про курорти" за станом на 5 жовтня 2000 р. Верховна Рада України. -- Офіц. вид. -- К. : Парлам. вид-во. 2000р. -- 76 с. -- (Бібліотека офіційних видань).

2.Данилова Ю.Е. Довідник по курортології / Ю.Е. Данилова. -- К. : Свічадо, 2006. -- 307с.

3.Кукурудза С.І. Бальнеологічні ресурси Передкарпаття як основа функціонування санаторно-курортної субгалузі : Український географічний журнал / С.І. Кукурудза. -- К. : Знання, -- 139с.

4.Лобода М.В. Кадастр мінеральних вод України / М.В. Лобода. - Львів : Вид-во Свічадо, 1996. -- 307 с.

5.Мальська М.П., Туристичний бізнес / М.П. Мальська, В. В Худо. - К. : Центр учбової літератури, 2012. - 368 с.

6.Маринов Н.А. Трускавецкие минеральныеводы / Н.А. Маринов. -- К. : Недра, 2001р. -- 234 с.

7.Матолич Б.М. Мінеральні води та курорти Львівщини / Б.М. Матолич. - К. : Палітра Друку, 2003. -- 96 с.

8.Петранівський В.Л. Туристичне краєзнавство : Навчальний посібник. За редакцією проф. Заставного Ф.Д. / В.Л. Петранівський. -- К. : Знання, 2006. -- 575 с.

9.Правик Ю.М. Маркетинг туризму / Ю.М. Правик. -- К. : Знання, 2009, 223 с.

10. Сахно Є.Ю., Менеджмент сервісу. / Є. Ю. Сахно, Ф. Ф. Шандор. -- К. : Либідь, 2001, - 368 с.

11. Смирнов І.Г., Логістика туризму. / І.Г. Смирнов, Дворова Т. А. -- К. : Палітра Друку, 2012, 139 с.

12. Трохимчук С.В., Бальнеологічний комплекс Передкарпаття як провідна галузь спеціалізації / С. В. Трохтмчук, О. В. Федунь. -- К. : Вища освіта, 1997, 84 с.

13. Федорченко В. К., Історія туризму в Україні . В. К. Федорченко, Т. А Дворова. -- К. : Вища освіта, 2002, 376 с.

14. Федорченко В. К. Туризм на пороге XXI века. Гостиничный бізнес. В. К. Федорченко. -- К. : Асамблея, 2002, 21 с.

15. Федунь О. А., Сучасні терміни в бальнеології. Вісник : Проблеми української термінології. Матеріали 5-ї міжн. наук. конф. -- Львів, -- К. : Львівська політехніка, 1998, С. 291-292.

16. Федунь О. А. Цілющі скарби зелених Карпат / О. А. Федунь. -- К. : Свічадо, 1996, С. 34-36.

17. Фоменко Н. В., Рекреаційні ресурси та курортологія / Н. В Фоменко, Х. Й. Роглєв -- К. : Центр навчальної літератури, 2007, 312 с.

18. Чорненька H. В. Організація туристичної індустрії / Н. В. Чорненька. -- К. : Атіка, 2006, 264 с.

19. Курортний готель «Лісова Пісня» [Електронний ресурс] -- Режим доступу : http://lisova-pisnia.ua

20. Курортне агентство "Смарагд" [Електронний ресурс] -- Режим доступу : http://ua.vtruskavce.net

Додоток А

Класифікація бальнеологічних курортів України

Додаток Б

Напрямки збалансованого екорозвитку курортів і рекреаційних територій та шляхи їх реалізації

Размещено на Allbest.ru