Ресурсні передумови розвитку гірського туризму в Чернівецькій області

- ресторан «Гетьман», піцерія, кафе, бар, дитячі та спортивні майданчики.

Влітку «Мигово» - туристично-оздоровчий комплекс, який пропонує активний відпочинок, спортивно-оздоровчу рекреацію, SPA-процедури, організацію скаутських таборів, різноманітні пішохідні маршрути та екскурсії тощо.

На території комплексу «Мигово» знаходяться кілька закладів розміщення загальною місткістю 322 місця та 34 апартаменти. Це - готелі «Карпатська зірка», «Саторі» та «Норіс», а також котеджний комплекс «Гірський світанок».

Готель «Карпатська зірка» пропонує 16 номерів на 60 осіб класу «напівлюкс», «люкс» й апартаменти. Тут також працює кафе, сауна, масажний кабінет, тренажерна зала, більярд, конференц-зали, прокат гірськолижного спорядження, сувенірний магазин.

Готель «Саторі» пропонує номери «напівлюкс» (вітальня та спальна кімнати суміжні або розділені дверима) з повним санвузлом. В усіх номерах є холодильник, кабельне телебачення, гардеробна кімната з сушкою для ботів.

Готель «Норіс» являє собою триповерховий VIP-котедж, який пропонує стандартні номери, «напівлюкси», «люкси», апартаменти з різними варіантами заселення від 2 до 20 осіб. В номерах повний санвузол, холодильник, кабельне телебачення, телефон, сауна (номер «люкс»), камін (апартаменти).

Котеджний комплекс «Гірський світанок» включає три чотириповерхові дерев'яні котеджі на два входи. Пропонує стандартні номери та «напівлюкси» з повним санвузлом. В усіх номерах є кабельне телебачення, шафа.

Туристичний комплекс «Німчич» розташований на гірській дорозі між селами Виженка і Підзахаричі на перевалі Німчич (586 м). Тут є три гірськолижні траси з перепадами висот 90 м, два бугельні витяги довжиною 200 м (довжина траси - 350 м) і довжиною 500 м (довжина траси - 800 м), бебі-ліфт (150 м); а також функціонують ресторан на 100 місць, 2 котеджи по 10 номерів. На території комплексу є конференц-зал, автостоянка, дитячий майданчик, сауна; функціонує прокат лиж, сноубордів і санчат; пропонуються послуги інструкторів, катання на конях, маунтинбайк, різноманітні пішохідні маршрути та екскурсії тощо. Єдиний недолік комплексу «Німчич» - немає можливості здійснювати штучне засніження.

Садиби сільського зеленого туризму

Станом на 2010 р. на території гірських районів Чернівецької області нараховувалося 40 приватних садиб сільського зеленого туризму - 18 садиб у Путильському, 10 садиб у Вижницькому і 3 садиби у Сторожинецькому районах. Тут виділяються два ареали їх зосередження: Чорногузько-Розтоцький та Путильський. Найбільше садиб знаходиться у селах, що розташовані неподалік від перевалу «Німчич» - Виженці (6 садиб), Розтоках (4 садиби) та ін.; адже тут знаходяться найцікавіші пам'ятки природи Буковинських Карпат: печера Олекси Довбуша, дивовижні скельні утворення Соколине око та Протяте Каміння, річка Смугарів з Буковинськими водоспадами. Ці дива природи включені до Національного природного парку «Вижницький». Сільський зелений туризм є «лагідним» до навколишнього природного середовища, тому є одним із найліпших напрямків рекреаційного освоєння природоохоронних територій.

У садибах відпочивальникам пропонують відпочинок на лоні природи у поєднанні з різними видами рекреаційної діяльності: верхова їзда, збір ягід та грибів, піші погулянки та екскурсії, купання та риболовля у гірських річках, катання на лижах (узимку). Туристи також мають можливість долучитись до ведення домашнього господарства: спільно з господинею подоїти корову, під керівництвом господаря - підкувати коня, а всією сім'єю взяти участь у збиранні врожаю. Також у селі можна ознайомитись із народною творчістю - піснями, танцями, кухнею, звичаями та обрядами, особисто долучитися до народних свят.

Міжнародне співробітництво у сфері туризму (міжнародні проекти підтримки розвитку туризму)

Сільський туризм є одним із видів екологічного туризму, який в останні роки набуває поширення і продовжує активно розвиватися у багатьох європейських країнах. Працівниками відділу з питань туризму обласної державної адміністрації постійно надається консультативна допомога бажаючим здійснювати туристичну діяльність у напрямку сільського зеленого туризму.

Працівниками відділу з питань туризму обласної державної адміністрації, у рамках програми співпраці ЄС з залученням інструменту інституціональної розбудови TAIEX, прийнято участь у семінарі на тему: «Rural Green Tourism» (INT MARKT 41328) (18.06.2010 року, м. Київ).

Станом на 01.10.2012 в області офіційно діє 75 сільських приватних садиб. Найбільша кількість садиб у Вижницькому, Путильському, Хотинському районах.

За підтримки відділу з питань туризму обласної державної адміністрації спільно з Чернівецьким обласним громадсько-молодіжним екологічним об'єднанням «Буквиця» реалізовувався проект «Створення передумов для провадження кластерної моделі розвитку сільського зеленого туризму на Буковині», в якому задіяні Вижницький, Глибоцький, Путильський, Сторожинецький райони.

Спільно з Регіональним Фондом підтримки підприємництва у гірських районах Чернівецькій області, за підтримки Міністерства закордонних справ Республіки Польща, Фондом Розвитку Місцевої Демократії, Малопольським Інститутом Територіального Самоврядування та Адміністрації запроваджено міжнародний проект «Знаємо куди йдемо. Співпраця органів самоврядування та виконавчої влади у сфері розвитку Карпатської системи туристичної інформації»

Також відділ з питань туризму обласної державної адміністрації виступає партнером у реалізації проектів, поданих на комісію Спільної операційної програми Румунія-Україна-Республіка Молдова 2007-2013, а саме: «Створення спільного україно-румунського інформаційно-туристичного середовища», «Створення туристичної інфраструктури на транскордонних гірських територіях Чернівецької області та Сучавського повіту», «Забезпечення функціонування структури оперативного реагування на надзвичайні ситуації природного і техногенного характеру та створення онлайн мережі для дій, пов'язаних з надзвичайними ситуаціями», «Створення та розвиток кластера в транскордонному регіоні».

Достатня увага відділу з питань туризму обласної державної адміністрації приділяється розвитку молодіжного туризму. Між відділом з питань туризму відділу з питань туризму обласної державної адміністрації та кафедрою туризму Чернівецького національного університету імені Ю.Федьковича налагодились тісні зв'язки щодо здійснення заходів туристичного спрямування, залучення студентів до організації цих заходів, підписано угоду про співпрацю.

3.2 Проблеми розвитку туризму в гірських районах Чернівецької області

В силу ряду об'єктивних і суб'єктивних причин намітились, а в останні роки-посилилися, тенденції до соціально-економічного занепаду краю: розбалансованість господарські зв'язки, прогресує безробіття, загострюються диспропорції в життєвому рівні населення в його гірській частині, наближається до критичної демографічної ситуації, деградує унікальна природа Карпат, запущені історико-культурні цінності регіону. Ці та ряд інших негативних явищ і тенденцій (не кажучи вже про чисто виробничі проблеми) виникають, безумовно, внаслідок непродуманої, а іноді-і авантюрної економічної політики влади в попередні роки. Потрібно так само визнати, що сьогоднішнє соціально-економічний стан карпатських областей в значній мірі, є наслідком відсутності чіткої державної регіональної політики в Україні. Соціальна ситуація в регіоні має чітку тенденцію до загострення, що є наслідком загальнонаціональної економічної кризи і прорахунків в соціальній політиці попередніх років. Але якщо на питання матеріально-технічного розвитку можна дивитися з певним оптимізмом, то погіршення демографічної ситуації вже сьогодні викликає тривогу. Стрімко падає природний приріст населення, що на тлі його зростаючої смертності веде до загострення де-популяційних процесів. Зростають міграційні переміщення, за останні десятиліття чисельність населення стрімко зменшується, триває процес старіння населення. Якщо в найближчі роки ці процеси не будуть зупинені, то будь-які економічні програми втрачають сенс: їх не буде кому і для кого реалізовувати.

В останні роки значне загострення соціальних проблем в гірському регіоні викликане ще й фактором зайнятості його населення. Цей регіон завжди був праце надлишковим. Тепер же картина доповнилася появою офіційно зареєстрованих безробітних, чисельність яких в 2008р. склала тут 0,6% всього працездатного населення. Крім того, в регіоні зберігається досить високий рівень прихованого безробіття, який, за експертними оцінками сягає 30-35%.

Разом з потребами в санаторно-курортному лікуванні на базі мінеральних вод попит на рекреаційні послуги оцінюється, як мінімум, в 6 млн. чол. на рік. Не відповідають міжнародним стандартам і умови сервісу, інфраструктурне забезпечення. В цілому рекреаційний потенціал регіону використовується тільки на 10-12%.

Водночас подальший розвиток туристичної галузі гальмується через:

- недосконалість законодавчої та нормативно-правової бази в галузі туризму;

- недостатність методичної, організаційної, інформаційної та матеріальної підтримки суб'єктів туристичної діяльності з боку держави;

- недостатність забезпеченості автомобільних доріг туристичною, сервісною та інформаційною структурою (відсутність рекламних щитів та єдиної системи маркування автошляхів щодо закладів туризму);

- недостатність якості та асортименту туристичних послуг;

- неналежний стан туристичних маршрутів (відсутність обладнаних місць перепочинку, гірських притулків, відсутність єдиної системи знакування);

- недосконалість бази даних щодо туристично-рекреаційних об'єктів;

- недостатність туристичних карт, рекламної продукції, інформації про область.

Незважаючи на значний історико-культурний потенціал регіону, треба визнати низький рівень його використання в туристичних цілях, що зумовлюється кількома причинами:

1. Багато історико-культурних пам'яток перебувають у занедбаному стані, вимагають реконструкції та відновлення, відповідного режиму збереження та охорони.

2. Через важку економічну ситуацію в державі бюджетні асигнування на культуру дуже обмежені. Воднораз, діюче законодавство не стимулює меценатство і благодійництво в цій галузі.

3. Більшість визначних історико-культурних пам'яток не занесені в туристичні маршрути, а тому опинилися поза межами активного туристичного процесу.

4. Вітчизняний туристичний бізнес, з відомих причин, не має достатнього досвіду у сфері туристичного використання пам'яток історії та культури, відсутня належна реклама і пропаганд

Проаналізувавши туристсько-рекреаційні можливості району можна зробити висновок, що гірські райони Чернівецької області мають значний невикористаний потенціал. Його освоєння гальмується кількома несприятливими чинниками: слабким розвитком туристичної індустрії; незадовільним станом природи через недостатній рівень природоохоронних заходів; слабкий розвиток дорожньої інфраструктури та незадовільний стан доріг; відсутність продуманої маркетингової політики, яка б працювала на район в цілому. Ця проблема потребує удосконалення місцевою владою Програми розвитку туризму у Чернівецькій області, особливо в частині розвитку інфраструктури, інвестиційних проектів і маркетингових заходів.

3.3 Перспективи розвитку

Розвиток туризму для гірських районів Чернівецької області зараз є пріоритетним напрямком у стратегії економічного розвитку регіону, адже цей регіон унікальний у сенсі туристично-рекреаційного потенціалу. Це сфера, яка не потребує відразу великих капіталовкладень, але яка постійно даватиме фінансові надходження до державної скарбниці. Можна впевнено говорити, що туризм у майбутньому стане основою економічного розвитку та зайнятості населення в регіоні.

Туристична галузь є важливим чинником стабільного й динамічного збільшення надходжень до бюджету, істотного позитивного впливу на стан справ у багатьох галузях економіки . Туризм сприяє підвищенню зайнятості населення, розвитку ринкових відносин, міжнародному співробітництву, залученню громадян до пізнання багатої природної та історико-культурної спадщини краю, збереженню екологічної рівноваги.

Традиційний надлишок трудових ресурсів у гірських районах області - Сторожинецький, Вижницький, Путильський райони - визначає заняття народними промислами та організацію туристичних рекреацій у Карпатах як пріоритетний напрямок розвитку економіки краю у цьому регіоні. Гірське село має багату історико-архітектурну спадщину, культуру, самобутній побут, самою природою даровані мальовничі ландшафти; наділене багатими лікувально-рекреаційними ресурсами. Багаті села й індивідуальним житловим фондом та добрими і працьовитими людьми. Разом з тим, гострою проблемою для багатьох сіл є брак робочих місць, зростаючий надлишок робочої сили, вивільнюваної з сільськогосподарського виробництва. Враховуючи відсутність потрібних капіталовкладень на створення нових робочих місць, більше уваги варто приділяти галузям, які не потребують для свого розвитку великих коштів. До таких галузей відноситься і сільський зелений туризм, який практикується в Україні. Адже в селах, які мають відповідну рекреаційну базу, завжди було багато відпочиваючого міського населення. Найпопулярнішими для відпочинку є села біля річок та гірські. Головною фігурою в забезпеченні функціонування відзначених видів туризму і відпочинку є сільський господар, що приймає і обслуговує туристів і відпочиваючих. Для того, щоб здійснювати це на відповідному рівні, необхідно вчитись. Сьогодні в області формується розуміння сільського зеленого туризму як специфічної форми відпочинку на селі з широкою можливістю використання природного, матеріального і культурного потенціалу регіону. Центральною фігурою в організації відпочинку на селі

виступає сільська родина, яка надає житло, забезпечує харчування і знайомить з особливостями сільської місцевості.

Особливо сприятливі умови для розвитку сільського зеленого туризму створюються на територіях національних і ландшафтних парків, зокрема Вижницький Національний парк, де існує можливість поєднати повноцінний відпочинок з пізнаванням природничого та історико-культурного потенціалу регіону.

Позитивний вплив сільського зеленого туризму на розв'язання соціально-економічних проблем села полягає передусім у тому, що він розширює сферу зайнятості сільського населення, особливо жінок, і дає селянам додатковий заробіток; розширює можливості зайнятості сільського господаря не тільки у виробничій сфері, але й у сфері обслуговування. При певному нагромадженні кількості відпочиваючих з'являється потреба в задоволенні їх різноманітних запитів, а це, у свою чергу, стимулює розвиток сфери послуг: транспортних, зв'язку, торгівлі, служби побуту, відпочинково-розважальних та інших. Цей вид туризму в нашому краї знаходиться на початковій стадії й потребує підтримки з боку владних структур, що є одним із головних напрямів діяльності управління з питань туризму обласної державної адміністрації.

Дуже важливу роль у розвитку регіонального туризму повинні відіграти органи місцевого самоврядування і місцеві державні адміністрації, профільні державні та громадські організації підтримки сільського зеленого туризму Адже усі проблеми, які допомагає вирішувати сільський зелений туризм -- це найактуальніші питання роботи згаданих органів: зайнятість і доходи населення, благоустрій сіл, сфера обслуговування. Важливим завданням місцевих органів влади і самоврядування є створення сприятливого адміністративно-організаційного клімату для розвитку сільського зеленого туризму. Необхідно заохочувати, а не відлякувати від нього населення. Екологічний туризм може принести істотний дохід до державного бюджету, тим більше в регіоні країни, що розвивається. На багатьох територіях регіону екологічний туризм може стати галуззю спеціалізації в гірських районах.На основі вже наявної організаційної туристської бази перспективно було б активніше розвивати пригодницький туризм, як розуміють пригоди в чистому вигляді. Часто екотуристів приваблюють особливі визначні пам'ятки неживої природи, геоморфологічні, гідрологічні та ін. об'єкти (гори і каньйони, печери, озера і річки). Тут крім пізнавального, реалізується рекреаційний елемент екотуризму, який включає спортивний туризм, альпінізм, лижні, кінні, водні та піші походи та інші види активного і пасивного відпочинку. В організації екологічного туризму значна роль відводиться національному природному парку «Вижницький», територією якого розроблені маршрути екотуризму. В с.м.т. Берегомет можна відвідати еколого-просвітницький центр та зону стаціонарної рекреації парку. Національний природний парк «Вижницький» був створений у 1995 р. на базі заказників Стебник і Лужки. Він займає площу близько 8000 га. Тут - самісінький центр тисячолітніх лісів, реліктової флори цілої Європи. У парку зростає понад 600 видів рослин, 31 з яких занесено до Червоної Книги, а місцева фауна нараховує 486 видів, 28 з них так само занесено до Червоної Книги. На території парку б'ють численні джерела мінеральних вод.

Значний природно-рекреаційний потенціал Буковинських Карпат зумовив розвиток туристичної індустрії. У районі знаходиться 25 готелів і туристичних комплексів - 13 у Вижницькому та 12 у Путильському адміністративних районах. Тут виділяються три ареали їх зосередження: Вижницько-Підзахаричський, який утворився навколо Вижниці та перевалу «Німчич»; Берегометсько-Миговський, де розташований провідний в області гірськолижний комплекс «Мигове»; Путильський, розташований у самісінькому центрі Буковинських Карпат. До провідних готельно-туристичних комплексів Буковинських Карпат належать гірськолижні туристичні комплекси «Мигово» і «Німчич», готельно-ресторанний комплекс «Гірський узвіз», гірський готель «Ковчег», садиба «Лекече» та ін.

Велике поширення міг би отримати агротуризм, або агроекотуризму. Не менш перспективним є об'єднання спеціальних засобів розміщення таких як санаторно-курортні, лікувальні та оздоровчі заклади та об'єкти тимчасового розміщення: готелі, кемпінги, готелі, туристичні села та ін, а так само інші об'єкти сфери обслуговування. Це зможе розширити набір послуг, що надаються, сприяти появі нового туристського продукту. В умовах гірських районів це є чи не однією з найважливіших особливостей, тобто увазі збереження в цілості екологічних ресурсів і традиційного укладу життя населення в місцях організації, а так само створить більшу кількість робочих місць, що в якійсь мірі вирішить проблему безробіття. Основною метою подорожей для усіх категорій туристів залишається дозвілля, відпочинок та спортивно-оздоровчий туризм, який складав 70,5% від загальної кількості туристів. [3]

Готельно-туристичні комплекси Буковинських Карпат представлені насамперед гірськолижними туристичними комплексами «Мигово» і «Німчич», готельно-ресторанним комплексом «Гірський узвіз», гірським готелем «Ковчег», садибою «Лекече» та ін.

Туристичний комплекс «Мигово» розташований за 60 км від м. Чернівці, у с. Мигово, що на правому березі р. Мигівка, біля підніжжя гори мала Кичера Буковинських Карпат. Взимку «Мигово» - повноцінний гірськолижний курорт України із загальною можливістю обслуговування відвідувачів в кількості більше 3000 осіб на день. Туристам пропонуються широкі можливості для активного відпочинку. Влітку «Мигово» - туристично-оздоровчий комплекс, який пропонує активний відпочинок, спортивно-оздоровчу рекреацію, SPA-процедури, організацію скаутських таборів, різноманітні пішохідні маршрути та екскурсії тощо.На території комплексу «Мигово» знаходяться кілька закладів розміщення загальною місткістю 322 місця та 34 апартаменти. Це - готелі «Карпатська зірка», «Саторі» та «Норіс», а також котеджний комплекс «Гірський світанок».

Готель «Карпатська зірка» пропонує 16 номерів на 60 осіб класу «напівлюкс», «люкс» й апартаменти. Тут також працює кафе, сауна, масажний кабінет, тренажерна зала, більярд, конференц-зали, прокат гірськолижного спорядження, сувенірний магазин.

Готель «Саторі» пропонує номери «напівлюкс» (вітальня та спальна кімнати суміжні або розділені дверима) з повним санвузлом. В усіх номерах є холодильник, кабельне телебачення, гардеробна кімната з сушкою для ботів.

Готель «Норіс» являє собою триповерховий VIP-котедж, який пропонує стандартні номери, «напівлюкси», «люкси», апартаменти з різними варіантами заселення від 2 до 20 осіб. В номерах повний санвузол, холодильник, кабельне телебачення, телефон, сауна (номер «люкс»), камін (апартаменти).

Котеджний комплекс «Гірський світанок» включає три чотириповерхові дерев'яні котеджі на два входи. Пропонує стандартні номери та «напівлюкси» з повним санвузлом. В усіх номерах є кабельне телебачення, шафа.

Туристичний комплекс «Німчич» розташований на гірській дорозі між селами Виженка і Підзахаричі на перевалі Німчич (586 м). Тут є три гірськолижні траси з перепадами висот 90 м, два бугельні витяги довжиною 200 м (довжина траси - 350 м) і довжиною 500 м (довжина траси - 800 м), бебі-ліфт (150 м); а також функціонують ресторан на 100 місць, 2 котеджи по 10 номерів. На території комплексу є конференц-зал, автостоянка, дитячий майданчик, сауна; функціонує прокат лиж, сноубордів і санчат; пропонуються послуги інструкторів, катання на конях, маунтинбайк, різноманітні пішохідні маршрути та екскурсії тощо. Єдиний недолік комплексу «Німчич» - немає можливості здійснювати штучне засніження. Це пов'язано з тим, що комплекс розташований на вершині хребта Буковинських Карпат і тут немає можливості створити штучну водойму, щоб зробити запас води для снігової системи.

Готельно-ресторанний комплекс «Гірський узвіз» розташований у підніжжя Карпат у селі Виженка на березі гірської річки Мала Виженка. На території комплексу знаходяться: готель зі стандартними номерами та «люксами»; ресторан на 80 місць, оздоблений у гуцульському стилі, а також бар; сауна, масажний кабінет із купелем на травах. На території комплексу в яблуневому саду знаходяться декілька альтанок, з яких відкривається мальовничий краєвид села Виженка.

Гірський готель «Ковчег» знаходиться на південь від села Долишній Шепіт дорогою через перевал Шурдін на горі Мегура (1313 м). Комплекс виготовлений з дерева, може одночасно прийняти від 12 до 16 відпочиваючих (6 двомісних номерів). У номерах є санвузол з душовими кабінами, супутникове телебачення. Пропонується активний відпочинок на лоні дикої природи, зокрема: катання на конях, полювання, квадроцикли та джип-сафарі, пішохідні маршрути та ін.

Садиба «Лекече» знаходиться у Вижницькому районі на хуторі Лекече. Садиба, збудована з дерева та природного каменю, може прийняти від 20 до 22 осіб. Кімнати облаштовані всіма зручностями. До послуг також сауна з басейном, камінний зал, кімната для грання з пінг-понгом і більярдним столом. На території садиби створений музей гуцульської культури, де представлені предмети побуту, вироби із дерева та шкіри. Пропонується активний відпочинок на лоні природи, зокрема: байкінг, збирання грибів, пішохідні маршрути та ін.

Таким чином, тенденції розвитку туризму мають позитивний характер. Зростаючий інтерес туристів до інших культур, велика кількість реклами, доступність інформації сприяють збільшенню можливостей спілкування між народами. Отже, можна сказати, що саме розвиток туризму повинен стати пріоритетною галуззю для гірських районів Чернівецької області.

Висновки

Прикордонне розташування, сприятливі природно-кліматичні умови, багаті рекреаційні ресурси, економічний і науковий потенціали, соціально-культурні та історичні традиції розкривають широкі перспективи для розвитку туристичної діяльності на території гірських районів Чернівецької області.

Умови помірно-континентального клімату, унікальні ландшафти, що поєднують мальовничі краєвиди гір, є сприятливими для відпочинку туристів протягом всього року і придатні для розвитку як зимових (гірськолижний та лижний спорт), так і літніх (гірський, пішохідний, велотуризм та ін.) видів туризму.

Воістину невичерпні можливості розвитку курортно-оздоровчого та лікувального туризму відкриваються перед гірськими районами завдяки наявності джерел мінеральних вод. За умови створення відповідних санаторно-курортних закладів район може займати одне з провідних місць в Україні у цьому напрямку.

Лісові ресурси мають насамперед рекреаційне значення, тут увагу слід приділити їх раціональному використанню, збереженню та охороні. На окремих видів тварин дозволено полювання, яке останнім часом стає все більш популярним видом туризму. Однією із визначною природоохоронною територією вважається національний природний парк “Вижницький”. Парк вважається своєрідним науково-екологічним та освітньо-виховним полігоном для відпрацювання методів оптимізації природокористування в умовах широкого залучення відвідувачів, що відкриває перспективи розвитку тут для наукового, екологоосвітнього, екскурсійного та ін. видів туризму.

На території гірських районі Чернівецької області збереглися архітектурні пам'ятки з XV-XVII століть, багато визначних місць, пов'язаних з конкретними подіями, а також з життям і діяльністю конкретних осіб, які стали надбанням європейської, а також світової історії і культури. Гірські райони Чернівецької області - специфічний регіон України, де мешкають різні нації і національності, представлені різні культури, що гармонійно розвиваються, збагачуючи одна одну, різні релігійні конфесії і напрямки. Все це робить Буковинські Карпати надзвичайно привабливими для вітчизняних та зарубіжних туристів.

Таким чином, гірські райони Чернівецької області є дуже перспективним туристичним регіоном України, і за умови достатнього фінансування, яке слід направити в першу чергу на розвиток інфраструктури та пропаганду природно-рекреаційного і історико-культурного потенціалу, можна очікувати становлення її на одне з перших місць за розвитком туристичної галузі, яка може і повинна приносити прибуток.

Література

Борисов О.Г., Кубик Н.И. Карпатское ожерелье : [Лесн. хоз-во] / О.Г.Борисов, Н.И.Кубик. -- М. : Экология, 1991. -- 127 с.

Ботушанський В.М. Сільське господарство Буковини (друга половина ХIХ - початок ХХ ст.) / Чернівецький держ. ун-т ім. Ю.Федьковича. -- Чернівці : Золоті литаври, 2000. -- 337с. -- с. 319-333.

Буковина - мій рідний край: III історико-краєзнавча конференція молодих дослідників, студентів та науковців, Чернівці, 17 травня 1998 року: Матеріали / Чернівецький держ. ун-т ім. Юрія Федьковича. Кафедра етнології, античної і середньовічної історії ; Буковинський центр археологічних досліджень при ЧДУ ім. Ю.Федьковича / Олександр Масан (відп.ред.). -- Чернівці : Золоті литаври, 2000. -- 130с.

1. Смаль І.В. Туристичні ресурси світу / І.В. Смаль. - Ніжин: Видавництво Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, 2010. - 336 с.

Буковина - невід'ємна частина України: Матеріали третьої науково- практичної конференції з циклу "Гуцули буковинського краю: реалії, проблеми, перспективи розвитку" / Центр історії, культури та побуту Вижницького району; Всеукраїнське товариство "Просвіта" ім. Т.Шевченка. Вижницьке районне об'єднання. -- Вижниця, 1997. -- 223с.

Друга Всеукраїнська науково-практична конференція молодих науковців "Національні та етносоціальні процеси в Україні": Матеріали/ Молодіжна організація "Буковинське братство"; Буковинське етнографічне товариство. -- Чернівці, 1997. -- 200с.

Друкман Э.Л. По Черемошу и Пруту : Путеводитель / Э.Л.Друкман. -- Ужгород : Карпати, 1985. -- 79 с.

Ермоленко Ю.А., Стойко С.М. Карпаты глазами любознательных : Краевед. очерки / Ю.А.Ермоленко, С.М.Стойко. -- Львов: Каменяр, 1980. -- 65 с.

Заповідні об'єкти Буковини (реєстр природного заповідного фонду Чернівецької області) / Чернівецька обласна організація Українського товариства охорони природи / А.М. Коренчук (підгот.), В.Д. Солодкий (підгот.). -- Чернівці, 1986. -- 50 с.

Зелений туризм на Буковині / День. - №86. - 18.05.2000.

Каменецкий В.Т. За здоровьем - в Карпаты / Каменецкий В.Т. -- Киев : О-во "Знание" УССР, 1988. -- 15 с.

Мельник А.В. Українські Карпати: еколого-ландшафтознавче дослідження. -- Л. : Львівський національний ун-т імені Івана Франка, 1999. -- 288 с.

Минералы Украинских Карпат. Простые вещества, теллуриды и сульфиды / [Галий С. А., Грицик В. В., Егорова Л. Н. и др.]; Гл. ред. Н. П. Щербак; АН УССР, Ин-т геохимии и физики минералов. -- Киев : Наук. думка, 1990. -- 149с.

Пивоваров С.В. Нумізматичні пам'ятки Буковини (античний та середньовічний час) / Чернівецький національний ун-т ім. Юрія Федьковича; Буковинський центр археологічних досліджень при ЧНУ. -- Чернівці : Зелена Буковина, 2002. -- 248с.

Природа Українських Карпат. - Львiв, 1968.

Растительные и животные ресурсы Карпат : [Сб. ст.] / Ужгород. гос. ун-т; [Редкол.: В.И.Комендар (отв. ред.) и др.]. -- Ужгород : Рад. Закарпаття, 1984. -- 164 с.

Размещено на Allbest.ru