Теоретико-методичні засади системи підготовки юних гімнастів 7—13 років

Встановлено, що ефективність навчання руховим діям визначається декомпозицією задач навчання і тренування. У рамках навчання розв'язуються задачі розвитку рухових здібностей, підвищення рівня спеціально-рухової і функціональної підготовленості юних гімнастів для засвоєння конкретних вправ. На основі моделей, що описують вплив навантажень переважної спрямованості на динаміку показників, що характеризують вид підготовленості, визначені терміни для розвитку сили, підвищення працездатності, навчання умінням управляти рухами, навчання гімнастичним вправам. На основі рівнянь регресії можливий вибір точок контролю для досягнення планованої ефективності. Порядок рішення задач і підбору навчально-тренувальних завдань наступний: 1) розвиток рухових здібностей, підвищення рівня функціональної підготовленості юних гімнастів; 2) навчання початковим і кінцевим положенням вправ; 3) навчання діям без яких неможливо виконати вправу, що вивчається; 4) навчання умінням управляти рухами, навчання підвідним вправам; 5) навчання вправам в цілому; 6) підвищення рівня функціональної підготовленості юних гімнастів; 7) навчання вправам у сполученні (табл. 10--11).

Так, юні гімнасти III групи швидше вивчили вправи, ніж юні гімнасти I і II груп. Відмінності в результатах навчання істотні (p<0,001) і на 91--99% пояснюються побудовою навчання і тренування юних гімнастів на основі аналізу моделей підготовки. Очевидно, що основою ефективного навчання рухам юних гімнастів на початковому етапі підготовки є реалізація задач навчання і тренування з урахуванням закономірностей процесів адаптації організму. Ефективність навчання збільшується якщо ураховується характер адаптивних реакцій, тобто, якщо постановка задач навчання і тренування і їх реалізація здійснюються на основі інформаційних процесів протікання адаптивних реакцій організму юних гімнастів (табл. 10). Юні гімнасти ІІ групи вивчили вправи швидше ніж гімнасти І групи (p<0,001). Відмінності в результатах навчання на 75--91% пояснюються побудовою навчання і тренування юних гімнастів на основі аналізу моделей підготовки (табл. 11). Отже, побудова процесу навчання і тренування на основі інформаційних моделей дозволяє інтенсифікувати процес підготовки, підвищити ефективність управління навчанням. Декомпозиція задач навчання і тренування на основі інформаційних процесів протікання адаптивних реакцій організму підвищує пропускну спроможність засвоєння рухового матеріалу юними гімнастами 7--13 років.

Таблиця 10. Результати впливу різних варіантів побудови навчально-тренувального процесу на навчання вправам на початковому етапі підготовки юних гімнастів (дослід 1)

Назва вправи	Вік, роки	І група n=12	II група n=12	III група n=12	Ступінь впливу чинника, %
		X	S	X	S	X	S
Стійка силою зігнувшись на голові і руках, кількість повторень	7--8	128	8	57	6	13	1	p<0,001; 91
Переворот убік, кількість повторень	7--8	77	8	43	8	12	1	p<0,001; 99,5
Переворот вперед з опорою головою і руками, кількість повторень	7--8	268	11	129	2	80	2,9	p<0,001; 99
Махом назад стійка на руках на брусах, кількість повторень	9--10	234	4	126	3	80	2,3	p<0,001; 99

Таблиця 11. Результати впливу різних варіантів побудови навчально-тренувального процесу на навчання вправам на етапі базової підготовки юних гімнастів (дослід 2)

Назва вправи	Вік, роки	І група n=12	II група n=12	Різниця, достовірність відмінності, ступінь впливу чинника, %
		X	S	X	S
Сальто під жердинами в упор, кількість повторень	12	29	0,9	18	0,8	-11,p<0,001;91
Під'йом махом назад у стійку, кількість повторень	12	44	4,5	19	0,4	-25,p<0,01;75
Переворот вперед -- перемах у вис зігнувшись -- оберт вперед -- викрут у вис, кількість повторень	12	158	9,8	75	5,6	-83, p<0,001; 84

Шостий розділ дисертації «Теоретико-методичні засади методики підготовки юних гімнастів» вміщує відомості про організацію навчально-тренувального процесу на основі результатів експерименту (рис. 2). У розділі наводяться експериментальні засоби і методи підготовки юних гімнастів, експериментальна структура тренувального процесу. На основі аналізу моделей представлена методика планування й організації навчально-тренувального процесу юних гімнастів (табл. 12; рис. 3, 4).

Рис. 2. Структурна схема використання моделей окремих компонентів системи підготовки юних гімнастів в побудові навчально-тренувального процесу

Методичним підсумком роботи є принципові настанови до програмування процесу підготовки юних гімнастів:

1. Настанова на використання положення про те, що процес навчання і тренування юних гімнастів будується на основі термінового і довгострокового етапів адаптації організму, які об'єктивно протікають. У зв'язку з цим одиницею планування навчально-тренувального процесу є місячний мезоцикл, у якому планується виконання задач, зв'язаних зі спеціальною працездатністю, розвитком силових можливостей і навчанням юних гімнастів. 2. Настанова на декомпозицію задач навчання. У рамках навчання вирішуються задачі розвитку рухових здібностей, підвищення рівня спеціально-рухової і функціональної підготовленості юних гімнастів для освоєння цільових вправ. Практично це реалізується у послідовному розміщенні навчально-тренувальних завдань однієї спрямованості на визначеному часовому відрізку. Рішення задач і підбір навчально-тренувальних завдань виконуються в такому порядку:

розвиток рухових здібностей, підвищення рівня функціональної підготовленості юних гімнастів;

навчання вихідним і кінцевим положенням вправ;

навчання діям, без яких неможливо виконати вправу, яку вивчають;

навчання умінням керувати рухами; навчання підвідним вправам;

навчання вправам у цілому;

підвищення рівня функціональної підготовленості;

навчання вправам у сполученні.

3. Настанова на використання тренувальних навантажень, спрямованих на формування і реалізацію кумулятивного тренувального ефекту (КТЕ). У мезоциклі використовуються блоки тренувальних навантажень, спрямованих на формування і реалізацію КТЕ. Перший блок спрямований на формування і реалізацію адаптивних реакцій нервово-м'язової системи, результатом його впливу є збільшення сили відповідальних груп м'язів і спеціальної працездатності. Другий блок навантажень спрямований на формування і реалізацію адаптивних реакцій серцево-судинної системи, результат його впливу -- підвищення спеціальної працездатності і створення передумов для ефективної взаємодії з впливами першого блоку наступного мезоциклу.

Настанова на використання варіативності тренувальних навантажень за величиною в тренувальному занятті. Настанова орієнтує на раціональний спосіб упорядкування обсягу тренувального навантаження. Використання варіативності тренувальних навантажень у заняттях формує адекватну реакцію організму і сприяє відновленню функціонального стану організму в процесі тренування.

Настанова на використання тренувальних навантажень, що забезпечують високий рівень працездатності на визначеному часовому відрізку. Настанова орієнтує на раціональний спосіб упорядкування об'єму тренувальних навантажень у мікроциклі. Понеділок, вівторок, субота -- середнє навантаження; середа, п'ятниця -- велике навантаження; четвер -- мале навантаження. Практично настанова реалізується після застосування першого блоку навантажень і забезпечує високий рівень працездатності, необхідний для ефективного навчання рухам.

Настанова на моделювання змагальної діяльності, що орієнтує на виведення всіх сторін підготовленості юних гімнастів на пік і утримання цього стану на часовому відрізку рівному 1,2--1,5 змагального. Практично настанова реалізується в застосуванні великих змагальних навантажень, що перевищують модель змагань у 1,5--2 рази на часовому відрізку, рівному 1--1,5 змагального. Навантаження застосовуються за 5--6 тренувальних занять до змагань.

Настанова на використання тренувального ефекту місячного мезоциклу, що передує етапу попередньої змагальної підготовки. Практично настанова реалізується в тому, що перший блок навантажень застосовується у фазі супервідновлення (12, 17, 34 заняття).

Вищевикладений матеріал деталізується у низці принципових настанов до програмування попередньої змагальної підготовки:

¶Таблиця 12. Час, відведений на різні види підготовки юних гімнастів 11--13 років, у заняттях місячного мезоциклу (основні заняття)

Вид підготовки	Засоби підготовки, їх спрямованість	Номери занять
		1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20	21	22	23	24
		тривалість часу в заняттях, відведеного на різні види підготовки, хв
Фізична підготовка, хв	максимальна сила	ЗО	ЗО	ЗО	ЗО	ЗО	ЗО	ЗО	ЗО
	швидкісна сила									4	4	4	4
	спеціальна витривалість	60	60	60	16													92	92	92	92	60	60	60	60
	гнучкість	10	10	10	10		10		10		10		10		10		10		10		10		10		10
Технічна підготовка, хв	вихідні і кінцеві положення				44	26
	фонові рухи					8	зо	ЗО	ЗО
	уміння управляти рухами									29	29	ЗО	ЗО
	підвідні вправи									24	24	19	19
	вправи в цілому і сполученні	15	15	15						15	15			49	49	29	29	28	28	28	28	ЗО	ЗО	зо	ЗО
	підвищення якості виконання вправ						4	4	4	34	34	71	53	56	56	91	73
Загальний час, хв	115	115	115	100					106	116	124	116	105	115	120	112	120	130	120	130	о	100	о	100

І мікроцикл ІІ мікроцикл ІІІ мікроцикл ІV мікроцикл

Рис 3. Організація тренувальних навантажень у мезоциклі на початковому ета підготовки юних гімнастів: Y -- величина навантаження: В -- велике, С -- середнє, М -- мале; X -- кількість тренувань

І мікроцикл ІІ мікроцикл ІІІ мікроцикл ІV мікроцикл

Рис 4. Організація тренувальних навантажень у мезоциклі на базовому етапі підготовки юних гімнастів: Y -- величина навантаження: В -- велике, С -- середнє, М -- мале; X -- кількість тренувань

Настанова на декомпозицію завдань попередньої змагальної підготовки. Практично це реалізується в послідовному розміщенні навчально-тренувальних завдань однієї спрямованості на певному часовому відрізку. Порядок рішення завдань і підбору навчально-тренувальних засобів такий: 1) підвищення рівня функціонального стану серцево-судинної і нервово-м'язової систем юних гімнастів; підвищення якості виконання сполучень; 2) навчання змагальній вправі юних гімнастів; 3) підвищення рівня функціональної підготовленості юних гімнастів.

Настанова на використовування тренувальних навантажень, спрямованих на формування і реалізацію кумулятивного тренувального ефекту. У період попередньої змагальної підготовки використовуються блоки тренувальних навантажень. Перший блок навантажень спрямований на формування і реалізацію адаптивних реакцій серцево-судинної і нервово-м'язової систем. Результатом дії навантажень першого блоку є збільшення сили і підвищення спеціальної працездатності, забезпечення оптимальних умов для навчання змагальній вправі. Тривалість використовування навантажень 6 занять (1--6). Другий блок -- спрямовано на формування і реалізацію кумулятивного ефекту змагальних навантажень. Результатом дії навантажень є підвищення ефективності змагальної діяльності. Тривалість застостання змагальних навантажень -- 6 (7--12) або 9 (7--15) занять. Тривалість визначається на основі рівнянь регресії.

3. Настанова на використовування тренувального ефекту місячного мезоциклу, який передує етапу попередньої змагальної підготовки. Практично настанова реалізується в тому, що перший блок навантажень застосовується у фазі супервідновлення. Це створює оптимальні умови для підвищення якості виконання сполучень обов'язкової і довільної програм.

Таким чином, програмування попередньої змагальної підготовки юних гімнастів засновано на використанні інформаційних моделей формування і реалізації адаптивних реакцій організму. Момент переходу від одного виду роботи до іншого визначається за допомогою програмно-цільового підходу.

У сьомому розділі «Аналіз і узагальнення результатів дослідження» сформульовано основні результати дисертаційної роботи відповідно до мети і завдань досліджень, розкрита їх теоретична і практична значущість, показано дискусійні положення, які випливають із змісту окремих розділів дисертаційної роботи.

У процесі дисертаційного дослідження було отримано три групи даних ті, що підтверджують, доповнюють дані і абсолютно нові.

Підтверджено, що оцінка тренувальних навантажень за величиною (для термінового тренувального ефекту) можлива за схемою: зниження показників -- велике навантаження, без змін -- середнє навантаження, поліпшення показників -- мале навантаження (А.М. Шлемін, 1968; Є. А. Земсков, 1969; У.Х. Ніязбеков, 1974; О.Л. Трещева, 1981; В.М. Смо-левський, Ю.К. Гавердовський, 1999).

Результати дослідження доповнюють відомості В. М. Заціорського (1969), В.В. Петровського (1973,1976,1978), Ю.В. Верхошанського (1972), В.М. Платонова (1980, 1984, 1997, 2004) про те, що стосовно тренувального процесу об'єктами моделювання є функціональний стан, рівень рухової підготовленості юних гімнастів і вплив окремих вправ, уроків, тренувальних циклів. У теорії юнацького спорту (К.П. Сахновський, 1997; В. Г. Нікітушкін, 2005, 2010; Л. П. Сергієнко, 2009) приділяється більше уваги розробці моделі спортсмена і менше -- моделі впливу. У даній роботі моделі спортсмена і моделі впливу розглядаються як одне ціле, моделі впливу займають центральне місце в отриманні інформації про побудову процесу підготовки юних гімнастів.

Дані дослідження доповнюють відомості, що є в науково-методичній літературі, з питань тестування (П. Благуш, 1982; Є.Я. Бондаревський, 1983; Х. Бубе, 1968; С. А. Дешле, 1982; В.П. Філін, 1969; В. О. Романенко, 2005). Стан серцево-судинної системи характеризують: статистичні показники ритму (fМо%, Мо, ?х, ВПР, R--R, СП%), ортостатична проба пульс «лежачи-сидячи» (індексова оцінка). Отримані результати дослідження доповнюють дані про вплив занять фізичними вправами на зміну ритму серцевих скорочень у юних спортсменів (Р.М. Баєвський, 1968; Н. А. Панова, 1979).

Розробка модельних характеристик юних гімнастів спирається на теоретичні висновки, сформульовані М.Я. Набатніковою (1982),

М.А. Фоміним, В. П. Філіним (1986). У науково-методичній літературі немає єдності у визначенні компонентів спортивної майстерності. М. Я. На-батнікова (1982) указує на три моделі юного спортсмена: модель потенційних спортивних можливостей (спортивний стаж, фізичний розвиток, функціональна підготовленість), модель майстерності (загальна і спеціальна фізична підготовленість, технічна, тактична, психічна підготовленість), змагальна модель (основні показники змагальної діяльності залежно від вікових особливостей). F. Mahlo (1986) указує, що спортивна майстерність -- сфера спортивної діяльності, складовими якої є вправа, тренування, змагання. Y. Schnabel (1986) виділяє в спортивній майстерності: змагальну і тренувальну майстерність. I. Zinner (1987) відзначає, що в спортивній майстерності значне місце займає спортивна працездатність.

На відміну від вищевикладеного як моделі потенційних спортивних можливостей юних гімнастів розглянуті: латентний час рухової реакції, показники управління рухами, максимальна сила розгиначів передпліччя. Таке різночитання засновано на тому, що виведення показників у зону вище за середні оцінки сприяє освоєнню елементів вищих груп складності. Тобто, вони указують на потенційні можливості підвищення спортивної майстерності, на готовність до навчання складним рухам. Моделлю спортивної майстерності є кількість вищих груп складності згідно років навчання. На важливість визначення кількості доступних рухів указують дослідження А. М. Шлемі-на (1968), А.М. Шлеміна, П.К. Петрова (1977), Є.Ю. Розіна (1970). Проте А.М. Шлемін (1968), А.М. Шлемін, П.К. Петров (1977) відзначають вікові зміни доступності навчання руховим діям, а Є.Ю. Розін (1970) -- орієнтовну кількість елементів, яку повинні освоїти перспективні гімнасти. На відміну від даних, представлених в науково-методичній літературі, отримані моделі збільшення кількості вивчених вправ груп А, В, С залежно від віку юних гімнастів. Вони можуть використовуватися як номограми для визначення рівня спортивної майстерності юних гімнастів 7--13 років.

Перераховані показники характеризують розвиток рухової функції юних гімнастів 7--13 років. Ці дані розширюють відомості А. М. Шлеміна (1968) про формування рухової функції у дітей і підлітків під впливом занять гімнастикою і є підставою для поетапного контролю за розвитком рухової функції гімнастів 7--13 років, доповнюють відомості М.А. Годіка (1980,1982), В. О. За-порожанова, В.М. Заціорського (1968), Н.І. Лебедєва (1981), В.М. Платонова (1999,2004) про педагогічний контроль в спорті, про те, що головним в педагогічному контролі є оцінка стану рухової функції як провідного фактора, що забезпечує зростання спортивно-технічної майстерності спортсменів.

Новими є сформульовані на основі аналізу моделей процесу навчання і тренування юних гімнастів на початковому і базовому етапах підготовки принципові настанови щодо програмування навчально-тренувального процесу, які містять загальні підстави до розміщення засобів переважної спрямованості в період навчання і тренування юних гімнастів.

У результаті аналізу моделей підготовки отримані нові відомості про співвідношення часу відведеного на різні види підготовки в заняттях місячного циклу у гімнастів 7--10, 11 --13 років. Встановлено, що співвідношення засобів різної спрямованості і їх єдність в занятті визначаються через об'єктивно протікаючі процеси термінового і довготривалого етапів пристосовування організму. Аналогічні дані отримані і для етапу попередньої змагальної підготовки юних гімнастів.

Новизна даних в наступному:

на відміну від даних А. М. Шлеміна (1968), А. М. Шлеміна, П. К. Петрова (1977), Є.Ю. Розіна (1970), А.М. Сона (1976), В.Є. Кириллова (1983) визначене співвідношення часу відведеного на різні види підготовки в кожному занятті місячного циклу;

на відміну від А.М. Сона (1976), А.М. Шлеміна, П.К.Петрова (1977), В. Є. Кириллова (1983) засоби різної спрямованості застосовуються концентровано.

Новими є відомості про оптимальну організацію тренувальних навантажень в заняттях і мезоциклах на початковому і базовому етапах підготовки юних гімнастів, відмінні від тих, що є по кількості тренувальних занять з великими навантаженнями і концентрованому їх розміщенню. Застосування варіативності тренувальних навантажень в мезоциклі і окремих тренувальних заняттях сприяє виведенню показників, що характеризують стан нервово-м'язової і серцево-судинної систем юних гімнастів в зону вище за середні оцінки. Приведені вище дані відрізняються від даних У. Х. Ніязбекова (1974) як по кількості тренувальних занять з великими навантаженнями, так і концентрованому їх розміщенню.

Новим в методиці розвитку сили у юних гімнастів є концентроване застосування силових навантажень з різним періодом відновлення на оптимальному часовому відрізку. У теорії розвитку сили існують два підходи: 1) у процесі розвитку сили кожне повторне силове навантаження повинне виконуватися у фазі супервідновлення (Л. П. Матвєєв, 1964, 1971, 1999; В. М. Платонов, 1986, 1997, 2004); 2) в процесі розвитку сили на тривалому етапі (2--2,5 місяць) застосовуються силові навантаження у фазі недовідновлення (Ю. В. Верхошанський, 1988, 1985; Г. А. Гончарова, 1985; А. В. Левченко, 1984). У роботі обґрунтована можливість об'єднання двох підходів у виробленні стратегії розвитку сили у юних гімнастів. Передумовою до об'єднання двох підходів у розвитку сили є роботи А. В. Коробкова (1980), Ф.З. Меєрсона (1978, 1981), В.М. Платонова (1988), В.О. Романенка (2005) про формування реакцій пристосовувань. Так, початком формування реакцій пристосовувань є порушення гомеостазу, наявність невідповідності між функцією і структурою. Одним із шляхів отримання цих змін є застосування повторних навантажень у фазі недовідновлення. На відміну від думки Ю. В. Верхошанського (1988) силові навантаження у фазі недовідновлення застосовуються на короткому часовому відрізку (2--4 тренування). Встановлено, що ефективним для розвитку максимальної сили є комбінований метод з використанням засобів адекватних режиму роботи рухового апарату в умовах спортивної діяльності юних гімнастів. Це розширює уявлення про можливості розвитку максимальної сили у юних гімнастів. Такий підхід відрізняється від даних M. Hauptmanna, D. Harre (1983) про те, що принциповою умовою розвитку максимальної сили є динамічне силове тренування з вагою обтяження 80--100 % від максимального зусилля. Важливим питанням в силовій підготовці є розвиток швидкісної сили у юних гімнастів. Так, Ю.В. Менхін (1996) для розвитку швидкісної сили пропонує один з варіантів при якому виконується три підходи на згинання розгинання рук в упорі з обтяженням 50--75 % від максимальної сили розгиначів з максимальною швидкістю до виникнення відчуття стомленості. На відміну від пропонованої методики швидкісна сила розвивалася після підвищення максимальної сили, була обмежена кількість підходів і повторень в підході, а також кількість послідовних занять для розвитку швидкісної сили. Така побудова швидкісно-силової підготовки обумовлена залежністю між максимальною і швидкісною силою, а також залежністю: 1) зміни часу виконання одиночного руху від кількості повторень в підході; 2) скорочення часу виконання згинання--розгинання рук в упорі від кількості підходів; 3) скорочення часу виконання згинань--розгинань рук в упорі від кількості тренувань. Встановлено, що застосування різних за величиною і спрямованістю силових навантажень дає можливість упродовж 10--12 занять на 30--60 % збільшити силу групи м'язів, підвищити швидкісну силу на 20--35 %, скоротити час тренування, відведений на розвиток сили в двічі. Це доповнює відомості А. В. Волкова (1970) про тривалість періоду розвитку сили у гімнастів; Є. Ю. Розіна (1970), А.М. Шлеміна (1973), Ю.В. Менхіна (1996,1997) про розвиток сили у гімнастів; Ю.В. Менхіна (1989) про розвиток швидкісної сили, а також відомості В.М. Платонова, М.М. Булатової (1995), Ю. В. Верхошанського (1988), В.М. Заціорського (1969, 1970), Ф.Г. Казаряна (1975), В.П. Філіна (1974), D. Harre, M. Hauptmanna (1983), Е МаЫо (1986), D. Harre, W. Leopolda (1986), M. Paerisch (2007) про розвиток сили у спортсменів.

Новим є обґрунтування планів факторних експериментів для вивчення впливу режимів чергування вправ і відпочинку на ефективність розвитку рухових здібностей і формування рухових навичок у юних гімнастів.

У роботі представлна програма дослідження в області моделювання процесу підготовки юних гімнастів, яка створює умови для пошуку нових ресурсів для підвищення ефективності підготовки юних гімнастів, отримання інформації для розробки експертних систем.

ВИСНОВКИ

1. На основі аналізу науково-методичної літератури встановлено, що система підготовки юних гімнастів включає наступні елементи, об'єднання яких в одне ціле складає методику їх підготовки: I-елемент -- педагогічні і тренерські кадри; II-елемент -- учні; III-елемент -- навчальні організації; IV-елемент -- мета і завдання підготовки; V-елемент -- навчальні плани і програми; VI-елемент -- умови роботи; VII-елемент -- метод вправи; VIII-елемент -- тренувальні навантаження; IХ-елемент -- науково-педагогічні кадри.

Перераховані елементи об'єднані наступними типами зв'язків: 1) структурними; 2) функціонування; 3) розвитку; 4) управління.

Якісні зміни в розвитку юнацької гімнастики обумовлені: наявністю теоретичних розробок з техніки виконання гімнастичних вправ; збільшенням обсягу навчально-тренувальної роботи; зміною технології навчання гімнастичним вправам; зміною уявлень про можливості розвитку рухових здібностей; удосконаленням механізмів управління навчально-тренувальним процесом юних гімнастів на усіх етапах підготовки; удосконаленням механізмів управління навчально-тренувальним процесом спортсменів високої кваліфікації.

Система підготовки юних гімнастів є складовою багаторічної підготовки спортсменів і спрямована на створення оптимальних умов для досягнення максимальних результатів на етапі вищих досягнень.

Непомірний обсяг роботи в дитячо-юнацькій гімнастиці створює тупікову ситуацію, вихід з якої вимагає пошуку оптимального співвідношення часу, відведеного на підвищення спортивної майстерності, реалізацію соціальних програм і дозвілля дітей і підлітків.

Удосконалення системи підготовки юних гімнастів вимагає комплексного дослідження: стану різних сторін підготовленості юних гімнастів у залежності від віку і стажу занять; співвідношення часу на різні види підготовки в заняттях місячного циклу у гімнастів 7--13 років у період навчання рухам, розвитку рухових здібностей і підготовки до змагань; організації тренувальних навантажень у заняттях і мезоциклі на початковому і базовому етапах підготовки юних гімнастів; ефективності процесу навчання, розвитку сили, витривалості у різних режимах тренувальних занять; можливості розчленування цільового завдання підготовки на окремі завдання і розміщення їх у часі; надійної, інформативної системи контролю за рішенням завдань підготовки і регулювання тренувального процесу.

Аналіз моделей вікових змін функціонального стану нервово-м'язової і серцево-судинної систем, спортивної майстерності гімнастів 7--13 років дозволив визначити, що модель спортсмена описується сукупністю параметрів, що знаходяться у відносинах між собою і характеризують стан довготривалого етапу пристосовування організму до фізичних навантажень, який обумовлює успішність навчання і досягнення підготовленості до змагань.

За модельні характеристики юних гімнастів можуть прийматися результати, що на 0,5S і більше перевищують середні. Вікові зміни латентного часу рухової реакції, помилка в диференціюванні часових характеристик руху, абсолютної сили розгиначів передпліччя, тривалості інтервалу R--R, кількості вивчених вправ різних груп складності у гімнастів 7--13 років описуються логістичним рівнянням. Для побудови можливих градацій оцінок і норм функціональної і рухової підготовленості юних гімнастів використовується стандартна шкала. Для оцінки вікових змін показників функціональної і рухової підготовленості -- моделі росту.

Процес підготовки юних гімнастів описується сукупністю моделей, де виділяються: 1) моделі вікових змін функціонального стану нервово-м'язової і серцево-судинної систем, спортивної майстерності гімнастів 7--13 років; 2) моделі тренувальних навантажень у вправах на снарядах, заняттях і мікроциклах навчально-тренувального процесу юних гімнастів; 3) моделі процесу навчання і тренування юних гімнастів.

Моделі тренувальних навантажень у вправах на снарядах, заняттях і мікроциклах учбово-тренувального процесу юних гімнастів діляться: 1) на моделі зміни показників підготовленості юних гімнастів після дії вправ (ТТЕ); 2) моделі зміни показників підготовленості після дії вправ через 24 година (ВТЕ); 2) моделі зміни показників підготовленості під впливом тренувальних завдань на тривалому часовому відрізку (КТЕ). Для отримання моделей термінового і відставленого тренувального ефектів різних дій використовуються плани повного факторного експерименту типу 2^k. Для отримання моделей кумулятивного тренувального ефекту використовуються логістична і асимптотична функції.

Оцінка тренувальних навантажень по величині (для термінового тренувального ефекту) можлива за схемою: зниження показників -- велике навантаження, без змін -- середнє навантаження, поліпшення показників -- мале навантаження. Моделі ТТЕ навантажень з безлічі варіантів дають можливість вибрати оптимальний для досягнення планованої ефективності. Застосування навантажень планованої ефективності стає можливим на основі закономірностей протікання адаптивних реакцій. Рівняння регресії, які визначають ВТЕ, характеризують зміну показників після першого тренування. Динаміка змін різних показників в мікроциклі під впливом великих навантажень описується логістичною функцією. На основі логістичних рівнянь можливий вибір точок контролю для досягнення планованої ефективності, а також визначення оптимальної кількості тренувань для реалізації мети тренування. Оптимальна кількість тренувань, в яких послідовно застосовуються великі навантаження, на етапі початкової підготовки -- 2, 3; на етапі базової підготовки -- 3, 4 заняття. Збільшення індексової оцінки ортостатичної проби на 30--35% свідчить про необхідність переходу до наступного виду навантажень.

Співвідношення засобів фізичної і технічної підготовки і їх єдність в заняттях місячного мезоциклу обумовлена об'єктивно протікаючими процесами термінового і довготривалого етапів пристосовування організму юних гімнастів до фізичних навантажень. Співвідношення часу, відведеного на фізичну і технічну підготовку визначається для кожного заняття місячного мезоциклу. Тривалість використання засобів у мезоциклі визначається на основі графіків логістичної функції; в занятті -- на основі аналізу термінового тренувального ефекту навантажень різної спрямованості. Послідовність застосування засобів переважної спрямованості

визначається на основі позитивної взаємодії відставленого, кумулятивного тренувального ефекту навантажень різної спрямованості.

9. Моделі процесу навчання і тренування юних гімнастів підрозділяються: а) на моделі зміни ефективності навчання залежно від силової, спеціально-рухової і функціональної підготовленості юних гімнастів; б) моделі зміни ефективності навчання залежно від кількості тренувань з використанням оптимальних навантажень, що забезпечують сприятливі умови для освоєння руху; в) моделі зміни ефективності змагальної діяльності залежно від змагальних навантажень юних гімнастів. Для отримання моделей а) і б) використовується логістична функція, для моделей в) -- рівняння регресії, отримані в результаті аналізу ПФЕ типу 2^k.

На основі моделей, що описують вплив навантажень переважної спрямованості на динаміку показників рухової і функціональної підготовленості, визначені терміни для розвитку сили, підвищення працездатності, навчання умінням управляти рухами, навчання гімнастичним вправам; встановлено, що одиницею планування навчально-тренувального процесу юних гімнастів є місячний мезоцикл. Найважливішою характеристикою місячного мезоциклу є завершеність задач підготовки, пов'язаних з розвитком сили, спеціальною працездатністю, навчанням і готовністю до змагань.

Засоби фізичної підготовки в місячному циклі розподіляються блоково. У мезоциклі використовуються два блоки тренувальних навантажень, спрямованих на формування і реалізацію кумулятивного тренувального ефекту. Перший блок навантажень спрямований на формування і реалізацію адаптивних реакцій нервово-м'язової системи (1--12 заняття). Результатом дії першого блоку є збільшення сили відповідальних груп м'язів і спеціальної працездатності. Другий блок навантажень спрямований на формування і реалізацію адаптивних реакцій серцево-судинної системи (17--24 заняття). Результатом дії другого блоку є підвищення спеціальної працездатності і створення передумов для ефективної взаємодії з діями першого блоку подальшого мезоциклу.

Процес силової підготовки юних гімнастів може бути розділений на два органічно зв'язані етапи. Перший етап -- формування термінового етапу пристосовування нервово-м'язової системи до силових навантажень. Для цього застосовуються силові навантаження з періодом відновлення більше 24 годин послідовно в 2--3 (гімнасти 7--9 років), 3--4 (гімнасти 12--13 років) тренувальних заняттях. Другий етап -- формування довготривалого етапу пристосовування нервово-м'язової системи до силових навантажень. Для цього застосовуються силові навантаження з періодом відновлення 24 година послідовно в 3--4 заняттях. Тривалість застосування різноспрямованих силових навантажень визначається на основі аналізу логістичної і асимптотичної функцій.

13. Ефективність навчання руховим діям визначається декомпозицією задач навчання і тренування на основі об'єктивно протікаючих адаптивних

реакцій організму юних гімнастів. У рамках навчання розв'язуються задачі розвитку рухових здібностей, підвищення рівня спеціально-рухової і функціональної підготовленості юних гімнастів для освоєння гімнастичних вправ. Порядок рішення задач і підбору учбово-тренувальних завдань наступний: 1) розвиток рухових здібностей, підвищення рівня функціональної підготовленості юних гімнастів; 2) навчання початковим і кінцевим положенням; 3) навчання діям без яких неможливо виконати вправу, що вивчається; 4) навчання умінням управляти рухами, навчання підвідним вправам; 5) навчання вправам в цілому; 6) підвищення рівня функціональної підготовленості юних гімнастів; 7) навчання вправам у сполученні.

Ефективність змагальної діяльності юних гімнастів визначається декомпозицією задач попередньозмагальної підготовки. Порядок рішення задач, підбору і розміщення навчально-тренувальних завдань наступний: 1) підвищення рівня функціонального стану серцево-судинної і нервово- м'язової систем юних гімнастів; підвищення якості виконання сполучень; 2) навчання змагальній вправі, підвищення виконавчої майстерності юних гімнастів; 3) підвищення рівня функціональної підготовленості юних гімнастів.

Аналіз моделей процесу навчання і тренування юних гімнастів на початковому і базовому етапах підготовки дозволив сформулювати ряд принципових настанов, які містять загальні підстави до розміщення засобів переважної спрямованості в період навчання рухам і тренування. Принципові настанови є підставою до програмування навчально-тренувального процесу юних гімнастів. Використання програм забезпечує виведення показників, що характеризують стан нервово-м'язової і серцево- судинної системи, технічної підготовленості юних гімнастів в зону вище за середні оцінки, при цьому скорочується час тренувальних занять на етапах початкової і базово] підготовки на 20 % і 40 % відповідно. Побудова навчання і тренування на основі інформаційних моделей дозволяє інтенсифікувати процес підготовки, підвищити ефективність управління процесами навчання і тренування юних гімнастів 7--13 років.

Розроблені концептуальні підходи до визначення нормативних характеристик тренувальних навантажень в процесі підготовки юних гімнастів включають: аналіз впливу різних режимів роботи на зміну функціонального стану; визначення оптимального кроку приросту показників функціонального стану, розрахунок режиму роботи, який забезпечує оптимальний приріст показників функціонального стану юних гімнастів.

Розроблена програма дослідження дозволяє визначити закономірності процесу розвитку рухових здібностей, навчання гімнастичним вправам і підготовки до змагань. Обґрунтовані плани факторних експериментів для вивчення впливу режимів чергування вправ і відпочинку на ефективність розвитку рухових здібностей, формування рухових навичок і ефективність підготовки до змагань у юних гімнастів.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографіїї

1. Худолей О.Н. Моделирование процесса подготовки юных гимнастов. Монография. Харьков: ОВС, 2005. -- 336 с.

Навчальні посібники

Худолей О.Н. Методика подготовки юных гимнастов: Учебное пособие / Худолей О.Н., Шлемин А.М. -- Харьков: КГПИ, ХГПИ, 1988. -- 122 с. Особистий внесок автора полягає в розробці засобів та методики їх використання в процесі підготовки юних гімнастів.

Худолей О.Н. Подготовка юных гимнастов: Учебное пособие / Худолей О.Н. -- Харьков: ХГПИ, 1990. -- 154 с.

Худолій О.М. Основи методики викладання гімнастики. Навч. посібник / Худолій О.М. -- Вид. 4. -- Харків: ОВС, 2008. -- Т. 1. -- 408 с.

Худолій О.М. Основи методики викладання гімнастики. Навч. посібник / Худолій О.М. -- Вид. 4. -- Харків: ОВС, 2008. -- Т. 2. -- 464 с.

Худолій О.М. Загальні основи теорії і методики фізичного виховання: Навчальний посібник / Худолій О.М. -- Вид. 2. -- Харків: ОВС, 2008. -- 408 с.

Програми

Худолій О.М. Теорія та методика обраного виду спорту (спортивна гімнастика). Програма. / Худолій О.М., Фоменко В.Х. -- Харків, ХаДІФК, 1992. -- 36 с. Особистий внесок автора полягає в розробці змісту програми за розділом: методика підготовки юних гімнастів.

Худолій О.М. Програма курсу «Гімнастика з методикою викладання» / Худолій О.М., Забора А.В. / Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди.

-- Харків: «ОВС», 2003. -- 60 с. Особистий внесок здобувача полягає в розробці змісту програми.

9. Худолій О.М. Програма курсу «Спортивно-педагогічне вдосконалення» / Худолій О.М., Іващенко О.В. // Теорія і методика фізичного виховання. -- 2008. -- № 7. -- С. 19--32. Особистий внесок здобувача полягає в розробці змісту програми.

10. Худолій О.М. Дисципліна «Теорія і методика викладання гімнастики» у процесі підготовки вчителя фізичної культури / Худолій О.М., Іващенко О.В., Карпунець Т.В. // Теорія та методика фізичного виховання.

-- 2008. -- № 4. -- С. 19--34. Особистий внесок здобувача полягає у формуванні проблеми, здійсненні досліджень, узагальненні результатів та формулюванні висновків.

11. Худолій О.М. Дисципліна «Теорія і методика викладання гімнастики» у процесі підготовки вчителя фізичної культури / Худолій О.М., Іващенко О.В., Карпунець Т.В. // Теорія і методика фізичного виховання. -- 2008. -- № 5. -- С. 19--36. Особистий внесок здобувача полягає у формуванні проблеми, здійсненні досліджень, узагальненні результатів та формулюванні висновків.

Методичні рекомендації

Худолей О.Н. Методика планирования многофакторных экспериментов в исследовании тренировочных нагрузок. Методические рекомендации. / Худолей О.Н., Фоменко В.Х. -- Харьков: ХСФ КГИФК, 1985. -- 22 с. Особистий внесок здобувача полягає у викладенні методології багатофак- торних експериментів.

Худолей О.Н. Методика программирования учебно-тренировочного процесса юных гимнастов в период освоение 1 спортивного разряда. Методические рекомендации / Худолей О.Н. -- Харьков: ХГПИ, 1987. -- 44 с.

Статті у фахових виданнях

Худолій О.М. Вплив показників керування рухами і сенсомоторики на навчання вправ гімнастів 8--10-річного віку / Худолій О.М. // Фізичне виховання дітей і молоді: Республіканський міжвідомчий збірник. -- Київ: Здоров'я, 1984. -- Вип. 10. -- С. 15--17.

Худолей О.Н. Изменение ритма сердечных сокращений у 8--11-летних детей под влиянием занятий физическими упражнениями / Худолей О.Н. // Теория и практика физ. культуры. -- 1984. -- № 9. -- С. 29.

Худолей О.Н. Эффективность обучения движениям гимнастов 8-- 10 лет при различном чередовании нагрузок / Худолій О.М. // Теория и практика физ.культуры. -- 1985. -- № 1. -- С. 25.

Худолей О.Н. Обучение двигательным действиям юных гимнастов // Актуальные проблемы физического воспитания, спортивной тренировки и физкультурного образования. Сб. науч. трудов ХаГИФК за 1992 г. / Худолей О.Н., Фоменко В.Х. -- Харьков: Основа, 1992. -- С. 103--108. Особистий внесок здобувача полягає у формуванні проблеми, здійсненні досліджень, узагальненні результатів та формулюванні висновків.

Худолій О.М. Навантаження у спортивному тренуванні юних гімнастів / Худолій О.М. // Теорія та практика фізичного виховання. -- Харків: ОВС, 2001. -- № 3. -- С. 13--18.

Худолій О.М. Планування експерименту в дослідженні процесу підготовки юних гімнастів / Худолій О.М., Карпунець Т.В. // Теорія та практика фізичного виховання. -- Харків: ОВС, 2002. -- № 4. -- С. 2--8. Особистий внесок здобувача полягає у формуванні проблеми, здійсненні досліджень, узагальненні результатів та формулюванні висновків.

Худолій О.М.Оптимізація програми відбору юних гімнастів / Худолій О.М., Іващенко О.В., Удовіцький О.А. // Теорія та методика фізичного виховання. -- Харків: ОВС, 2004. -- № 2. -- С. 37--40. Особистий внесок здобувача полягає у формуванні проблеми, здійсненні досліджень, узагальненні результатів та формулюванні висновків.

Худолій О.М. Концептуальні підходи до розробки програми наукових досліджень у фізичному вихованні / Худолій О.М., Іващенко О.В. // Теорія та методика фізичного виховання. -- 2004. -- № 4. -- С. 2--5.

Особистий внесок здобувача полягає у формуванні проблеми, здійсненні досліджень, узагальненні результатів та формулюванні висновків.

22. Худолей О.Н. Проблема построения процесса подготовки юных гимнастов / Худолей О.Н. // Физическое воспитание студентов творческих специальностей: Сб. науч. трудов / За ред. С.С. Ермакова. -- Харьков, 2004.

-- № 6. -- С. 72--80.

Худолей О.Н. Система подготовки юных гимнастов / Худолей О.Н. // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. праць / За ред. С.С. Єрмакова. -- Харків, 2004. -- № 23. -- С. 78--92.

Худолей О.Н. Влияние занятий спортивной гимнастикой на изменение показателей сенсомоторики и управления движениями у детей и подростков / Худолей О.Н. // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. праць / За ред. С.С. Єрмакова. -- Харків, 2004. -- № 24. -- С. 93--99.

Худолей О.Н. Информативные показатели функционального состояния сердечно-сосудистой системы юных гимнастов 7--13 лет / Худолей О.Н. // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. праць / За ред. С.С. Єрмакова. -- Харків, 2005.

-- №1. -- С. 100--110.

26. Худолей О.Н. Ортостатическая проба в оценке состояния сердечно-сосудистой системы юных гимнастов 7--13 лет / Худолей О.Н. // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. праць / За ред. С.С. Єрмакова. -- Харків, 2005. -- № 2.

-- С. 103--108.

Худолій О.М. Обґрунтування модельних характеристик рухової підготовленості юних гімнастів 7--13 років / Худолій О.М. // Теорія та методика фізичного виховання. -- 2005. -- № 1. -- С. 18--37.

Худолій О.М. Вплив різних режимів виконання вправ на зміну термінового тренувального ефекту (ТТЕ) занять у юних гімнастів / Худолій О.М. // Спортивний вісник Придніпров'я. -- Дніпропетровськ, 2005. -- №1. --С. 61--63.

Худолій О.М. Вплив різних режимів тренувальних занять на довгострокові зміни адаптації організму юних гімнастів 8--12 років / Худолій О.М. // Молода спортивна наука України. -- Львів, 2005. -- Вип. 9. -- Том 1.--С. 56--61.

Худолей О.Н. Влияние занятий спортивной гимнастикой на изменение показателей ритма сердечных сокращений у детей и подростков / Худолей О.Н. // Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я в сучасному суспільстві. Зб. наукових праць. -- Луцк: ВДУ, 2005. -- С. 324--327.

Худолей О.Н. Срочный тренировочный эффект силовых нагрузок у юных гимнастов 7--13 лет / Худолей О.Н. // Физическое воспитание студентов творческих специальностей: Сб. научн. трудов / Под ред. проф. Ермакова С.С. -- Харьков: ХГАДИ (ХХПИ), 2007. -- № 1. -- С. 92--99.

Худолій О.М. Моделювання нормативних показників тренувальних навантажень у юних гімнастів /Худолій О.М. // Теорія і методика фізичного виховання. -- 2008. -- № 8. -- С. 40--46.

Худолій О.М. Навантаження і відпочинок у процесі виконання фізичних вправ / Худолій О.М. // Теорія і методика фізичного виховання. -- 2008. -- № 12. -- С. 19--34.

Худолій О.М. Методи фізичного виховання / Худолій О.М. // Теорія і методика фізичного виховання. -- 2009. -- № 01. -- С. 19--27.

Худолей О.Н. Методика развития силы у юных гимнастов на этапах начальной и специализированной подготовки / Худолей О.Н. // Физическое воспитание студентов: Сб. научн. трудов / Под ред. проф. Ермакова С.С. -- Харьков: ХГАДИ (ХХПИ), 2010. -- № 4. -- С. 74--77.

Худолій О.М. Аналіз вкладу фізіологічних та психологічних теорій формування рухових навичок у розвиток теорії навчання гімнастичним вправам / Худолій О.М. // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. праць / За ред. С.С. Єрмако- ва. -- Харків, 2010. -- № 6. -- С. 136--141.

Худолій О.М. Біологічні, психолого-педагогічні закономірності рухової діяльності людини. Доповідь І. / Худолій О.М. // Теорія та методика фізичного виховання. -- Харків: ОВС, 2010. -- № 4. -- С. 19--34.

Худолій О.М. Біологічні, психолого-педагогічні закономірності рухової діяльності людини. Доповідь ІІ. / Худолій О.М. // Теорія та методика фізичного виховання. -- Харків: ОВС, 2010. -- № 5. -- С. 19--27.

Статті в інших виданнях

Худолей О.Н. Информационное обеспечение тренировки гимнастов / Худолей О.Н. // Физическое воспитание в вузах железнодорожного транспорта. Межвузовский сборник научных работ. -- Харьков: ХИИТ, 1993. -- С. 69--70.

Худолій О.М. Методика аналізу результатів силової роботи гімнастів /Худолій О.М. // Науковий вісник «Теорія і методика навчання і виховання». -- Вип. 1. -- Харків: ХДПУ, 1997. -- С. 48--51.

Худолій О.М. Методика розвитку сили у юних гімнастів / Худолій О.М. // Науковий вісник «Теорія і методика навчання і виховання». -- Вип. 1. -- Харків: ХДПУ, 1997. -- С. 51--54.

Худолій О.М. Обґрунтування теоретичних положень системи навчання гімнастичним вправам / Худолій О.М. // Теорія та методика навчання та виховання: Зб. наукових праць. -- В. ІІІ. -- Харків: ХДПУ, 1998. -- С. 3--10.

Худолій О.М. Програмоване навчання руховим діям / Худолій О.М. // Педагогіка та психологія. Зб. наукових праць. -- Вип. 15. -- Харків: ХГПУ, 2000. -- С. 165--167.

Тези конференцій

44. Худолей О.Н. Надежные и информативные показатели нагрузки в тренировочных занятиях юных гимнастов / Худолей О.Н. // Тезисы до-

кладов ІХ Всесоюзной научно-практической конференции «Комплексный контроль в подготовке юных спортсменов» (Ворошиловград, 20--24 сентября 1984 г. -- М., 1984. -- С. 119--120.

Худолей О.Н. Закономерности размещения средств преимущественной направленности в период предсоревновательной подготовки юных гимнастов / Худолей О.Н.// Физическое воспитание и спорт в высших учебных заведениях: Сб. статей / Под ред. С.С. Ермакова / Международная электронная научная конференция (26 апреля 2005 года). -- Харьков: ХГАДИ, 2005. -- С. 342--347.

Худолей О.Н. Обоснование возрастных этапов многолетней подготовки юных гимнастов / Худолей О.Н.// ІХ Міжнародний науковий конгрес «Олімпійський спорт і спорт для всіх»: Тези доповідей / Присвячується 75-річ- чю Національного університету фізичного виховання і спорту України (20--23 вересня 2005 р. Київ, Україна). -- К.: Олімпійська література, 2005. -- С. 490.

Худолій О.М. Моделювання змагальної підготовки юних гімнастів /Худолій О.М. // Актуальні проблеми фізичного виховання і спорту: Матеріали наукової конференції (8--9 грудня 2005 р. м. Харків) / Харк. Нац. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди. -- Харків: ОВС, 2005. -- С. 39--42.

Худолей О.Н. Моделирование процесса подготовки юных гимнастов // Актуальні проблеми фізичного виховання і спорту: Матеріали II Міжнародної конференції (30.11--01.12.2006). --Харьков: ОВС, 2006. -- С. 58--61.

Худолей О.Н. Моделирование воздействий, обеспечивающих оптимальные условия для обучения и тренировки юных гимнастов / Худолей О.Н. // Проблемы и перспективы развития спортивных игр и единоборств в высших учебных заведениях. Сборник статей: III международная электронная научная конференция, 6 февраля 2007 года / Под ред. проф. Ермакова С.С. -- Харьков-Запорожье-Белгород-Красноярск, 2007. -- С. 126--129.

Худолій О.М. Моделюваня нормативних показників тренувальних навантажень у фізичному виховані та спорті /Худолій О.М. // Актуальні проблеми фізичного виховання і спорту: Матеріали ІV Міжнародної конференції (27.11.2008). --Харьков: ОВС, 2008. -- С. 80--82.

Худолей О.Н., Иващенко О.В. Моделирование в спорте // Моделюваня складних систем в області механіки людини, фізичного вихованя і спорту: Матеріали V електронної Всеукраїнської наукової конференції (4 березня 2009 року, м. Львів--Харків ) / Львів. держ. ун-т фіз. культури, Харків, нац. пед. ун-т імені Г.С. Сковороди. -- Харків: «ОВС», 2009. -- С. 53--56. Особистий внесок здобувача полягає у формуванні проблеми, здійсненні досліджень, узагальненні результатів та формулюванні висновків.

Худолій О. М. Моделювання розвитку сили у юних гімнастів на початковому етапі підготовки/ Худолій О.М. // Моделювання складних систем в області механіки людини, фізичного вихованя і спорту: Матеріали VI електронної Всеукраїнської наукової конференції (4 березня 2010 року, м. Львів--Харків ) / Львів. держ. ун-т фіз. культури, Харків. нац. пед. у-т імені Г.С. Сковороди. -- Харків: «ОВС», 2010. -- С. 34--38.

АНОТАЦІЇ

Худолій О.М. Теоретико-методичні засади системи підготовки юних гімнастів 7--13 років. -- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.01 -- Олімпійський і професійний спорт. -- Національний університет фізичного виховання і спорту України, Київ, 2011.

Дисертація присвячена обґрунтуванню теоретико-методичних засад системи підготовки юних гімнастів 7--13 років. На основі теоретичного аналізу й експериментальної перевірки була розроблена концепція побудови навчально-тренувального процесу на основі моделювання окремих компонентів системи підготовки юних гімнастів.

За результатами проведених досліджень сформульовано ряд принципових настанов до програмування учбово-тренувального процесу юних гімнастів на початковому і базовому етапах підготовки, які містять загальні підстави до розміщення засобів переважної спрямованості в період навчання і тренування юних гімнастів. Визначено співвідношення часу відведеного на різні види підготовки в заняттях місячного циклу у гімнастів 7--13 років в період навчання рухам і підготовки до змагань. Оптимізовано організацію тренувальних навантажень в заняттях і мезоциклах на початковому і базовому етапах підготовки юних гімнастів. Обгрунтована ефективність побудови навчально-тренувального процесу на основі інформаційних моделей.

Сформульовані в роботі висновки є концептуальними і формують принципи подальшого вдосконалення підходів до аналізу системи підготовки юних гімнастів і інформаційного забезпечення методики підготовки юних спортсменів.

Результати досліджень відображені у 52 публікаціях.

Ключові слова: система підготовки, юні гімнасти, навчання, тренування, моделювання.

Худолей О.Н. Теоретико-методические основы системы подготовки юных гимнастов 7--13 лет. -- Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора наук по физическому воспитанию и спорту по специальности 24.00.01 -- Олимпийский и профессиональный спорт. -- Национальный университет физического воспитания и спорта Украины, Киев, 2011.

Диссертация посвящена обоснованию теоретико-методических основ системы подготовки юных гимнастов 7--13 лет. На основе теоретического анализа и экспериментальной проверки была разработана концепция построения учебно-тренировочного процесса на основе моделирования отдельных компонентов системы подготовки юных гимнастов. Концепция моделирования получила практическую реализацию в программе исследования, которая включала использование планов факторных экспериментов, регрессионных моделей, моделей роста для получения новой информации о системе подготовки юных гимнастов.

...