Засоби і методи профілактико-оздоровчих занять підлітків з адиктивною поведінкою

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ І СПОРТУ УКРАЇНИ

УДК 796.035 - 053.6:159.9.019.4

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання та спорту

Засоби і методи профілактико-оздоровчих занять підлітків з адиктивною поведінкою

24.00.02 - Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення

Підпомога Андрій Юрійович

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник - кандидат наук з фізичного виховання і спорту, доцент Земцова Вікторія Йосипівна, Національний університет фізичного виховання і спорту України, доцент кафедри здоров'я, фітнесу і рекреації.

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор Вісковатова Тетяна Павлівна, Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, завідувач кафедри диференціальної і спеціальної психології;

кандидат педагогічних наук, доцент Петровська Тетяна Валентинівна, Національний університет фізичного виховання і спорту України, професор кафедри психології та педагогіки.

Захист відбудеться 25 жовтня 2011 р. о 14⁰⁰ на засіданні спеціалізованої вченої ради.

Д 26.829.02 Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, Київ-150, вул. Фізкультури, 1).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, Київ -150, вул. Фізкультури, 1).

Автореферат розісланий 23 вересня 2011 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Г.В. Коробейніков

Загальна характеристика роботи

Актуальність. Сучасне українське суспільство характеризується кризою практично у всіх сферах суспільного життя, що зумовлює виникнення й поширення такого соціального явища, як адиктивна поведінка (англ. addiction - схильність, згубна звичка), що провокує погіршення стану здоров'я особливо серед підлітків та молоді (О.І. Бондарчук, 2006; І.М. Богданова, 2008; О.В. Безпалько, 2009; С.С. Пальчевський, 2009).

Проблема поширення адиктивної поведінки (АП) серед учнівської молоді є соціальною загрозою для особистісних ресурсів української держави, а це - детермінуючий чинник повноцінного функціонування сучасного суспільства (Т.Е. Федорченко, 2003; І.А. Бабюк, 2004; О.І. Бондарчук, 2006). Результати досліджень Н.Ю. Максимової (2000, 2002), А.М. Нагірної (2005) та А.О. Щелкунова (2005) підтверджують важливість цієї проблеми для українського суспільства. На сьогодні проблема поширення АП серед молоді майже не вирішується, збільшується кількість підлітків та молоді з вираженими ознаками адиктивності, а також критичним рівнем стану здоров'я (В.П. Войтенко, 2003; М.М. Булатова, 2004; Т.В. Петровська, 2006).

Аналіз наукової літератури (А.Г. Сухарєв, 1991; В.Г. Грібан, 2008; Т.Ю. Круцевич, 2008; Т.П. Вісковатова, 2011) показав, що на території України лише 10 % школярів належать до категорії практично здорових, у решти виявлені певні відхилення у стані здоров'я. За даними фахівців, понад 168 тис. мають інвалідність з дитинства, більш ніж 60 % українських випускників не придатні до служби в армії, що нерідко, пов'язане з ознаками АП (D.M. Fergusson, 2000; А.М. Нагірна, 2005; C.R. Cloninger, 2007; А.А. Реан, 2006, 2008). Згідно з прогнозами з кожним роком кількість молоді із критичним рівнем здоров'я, а також із вираженими ознаками адиктивної поведінки збільшуватиметься (В.П. Войтенко, 2003; В.А. Кабачков, 2004; О.Г. Осауленко, 2008).

Наразі, у світовій практиці вже накопичений чималий досвід профілактики АП серед різних верств населення. Однак, у нашій країні чіткої концепції не розроблено, тому виникає гостра необхідність у превентивних оздоровчих програмах і педагогічних технологіях профілактики АП та використанні форм їх роботи в загальноосвітній школі (І.П. Лисенко, 1999; Ю.М. Пакін, 2000; Т.Е. Федорченко, 2003; А.М. Нагірна, 2005; В.Г. Грібан, 2008). Наразі, залишається майже не вивченою проблема застосування превентивних заходів корекції АП підлітків засобами спеціально-організованої рухової активності в умовах загальноосвітньої школи. У зв'язку з цим запропонована тематика дисертаційного дослідження є достатньо актуальною.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до «Зведеного плану НДР у сфері фізичної культури і спорту на 2006 - 2010 рр.» Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту за темою 3.1.7.2.п. «Управління здоров'ям людини як напрямок фізкультурної освіти» (номер державної реєстрації 0106U010784). Роль автора полягала в розробці комплексної програми профілактико-оздоровчих занять для підлітків з адиктивною поведінкою в умовах загальноосвітньої школи.

Мета роботи - розробити науково-обґрунтовану комплексну програму профілактики адиктивної поведінки підлітків засобами організованої рухової активності в умовах загальноосвітньої школи.

Завдання дослідження:

1. Узагальнити дані наукової літератури з проблеми профілактики та корекції адиктивної поведінки засобами рухової активності.

2. Виявити долю підлітків з адиктивною поведінкою в умовах загальноосвітньої школи та охарактеризувати їх психічні та фізіологічні особливості.

3. Виявити мотивацію у підлітків з адиктивною поведінкою до різних видів рухової активності.

4. Розробити програму профілактико-оздоровчих занять для підлітків з адиктивною поведінкою в умовах загальноосвітньої школи.

5. Визначити ефективність розробленої програми занять, враховуючи динаміку адиктивності, нервово-психічного та фізичного стану підлітків з адиктивною поведінкою.

Об'єкт дослідження - профілактико-оздоровчі заняття підлітків з адиктивною поведінкою.

Предмет дослідження - засоби і методи профілактико-оздоровчих занять підлітків з адиктивною поведінкою.

Методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення даних наукової літератури; соціологічні, педагогічні, психодіагностичні та фізіологічні методи; методи визначення захворюваності, успішності навчання та відвідуваності шкільних занять; експрес-оцінка визначення рівня соматичного здоров'я (за методикою Г.Л. Апанасенка); методи математичної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що у роботі:

- вперше визначена мотивація до різних видів рухової активності й виявлені доцільні форми занять для підлітків з адиктивною поведінкою;

- вперше, враховуючи мотивацію до певних засобів рухової активності, науково обґрунтована програма профілактико-оздоровчих занять для підлітків з адиктивною поведінкою в умовах загальноосвітньої школи, блоковий принцип якої забезпечує комплексний вплив на їх психічну, фізичну та поведінкову сфери;

- подальший розвиток отримали дані відносно особливостей психічного та фізичного стану підлітків з адиктивною поведінкою;

- розширені й доповнені теоретичні уявлення про проблему поширення адиктивної поведінки серед підлітків загальноосвітніх шкіл, а також про негативний вплив адиктивної поведінки на їх психічний та фізичний стан;

- доповнені існуючи методологічні підходи щодо використання мотиваційновиправданих форм рухової активності як ефективного засобу профілактики та корекції адитивної поведінки підлітків в умовах заганоосвітньої школи.

Практична значущість роботи полягає в розробці програми профілактико-оздоровчих занять для підлітків з адиктивною поведінкою з урахуванням статевих і вікових чинників; рівня соматичного здоров'я й фізичного стану; психічного та соціального статусу. У роботі надані практичні та науково-методичні рекомендації та пропозиції, які можуть бути використані у спортивно-оздоровчих товариствах, у загальноосвітніх та спеціалізованих школах-інтернатах.

Основні результати досліджень впроваджені до навчального процесу Національного університету фізичного виховання і спорту України з профілюючих дисциплін: «Валеологія», «Основи здорового способу життя» та «Оздоровчі технології» для студентів 2 та 3 курсів; у практику роботи загальноосвітньої середньої школи № 65 м. Києва та київської Федерації Кіокушин карате. Впровадження підтверджено відповідними актами.

Особистий внесок здобувача полягає у теоретичній розробці та обґрунтуванні основних ідей і положень дисертаційного дослідження: виявленні актуальності обраної теми; аналізі й систематизації даних наукової літератури та отриманих результатів; організації та проведенні педагогічних досліджень; статистичній обробці результатів та їх інтерпретації.

Апробація результатів досліджень. Результати досліджень доповідались на I, II та III Міжнародних науково-методичних конференціях молодих вчених (Київ 2008, 2009, 2010); I Міжнародній науково-практичній конференції «Роль фізичної культури як вагомого фактора покращення стану здоров'я населення і модифікації стилю життя» (Івано-Франківськ, 2006); I Всеукраїнській науково-практичній конференції «Формування здорового способу життя студентської молоді засобами фізичної культури» (Харків, 2011); щорічних круглих столах і науково-практичних конференціях кафедри здоров'я, фітнесу і рекреації Національного університету фізичного виховання і спорту України (2005 - 2010).

Публікації. Основні положення дисертаційних досліджень відображені в 7 наукових публікаціях, з яких п'ять - у виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, шести розділів, практичних рекомендацій, висновків, додатків, списку використаної літератури. Дисертація викладена на 213 сторінках машинописного тексту й вміщує 40 рисунків та 31 таблицю. У роботі використано 232 джерела наукової і спеціальної літератури, з яких 13 - іноземні, 9 - за даними мережі «Internet».

Основний зміст

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету і завдання дослідження: розкрито наукову новизну і практичну значущість, відображено особистий внесок автора; подано інформацію про апробацію отриманих результатів дослідження, зазначено кількість публікацій.

У першому розділі «Адиктивна поведінка у підлітків та можливості її корекції засобами фізичного виховання» проведено теоретичний аналіз наукової літератури щодо проблеми виникнення й розповсюдження АП серед учнівської молоді та погіршення стану їх здоров'я. Представлені дані щодо розповсюдження форм АП в сучасному суспільстві. У роботі висвітлюється сутність АП як соціального явища та представлені теорії, що обґрунтовують її розвиток. На підставі даних літератури (Л.Г. Леонова, 1998; А.Є. Лічко, 1991; Н.Ю. Максимова, 2002; П.Д. Шабанов, 2003; А.М. Нагорна, 2005; А.А. Реан, 2008) розкриваються особливості підліткового віку, аналізуються чинники ризику формування стратегії АП. Аналіз спеціальної літератури (Н.Ю. Максимова, 1998; І.А. Бабюк, 2004; Т.В. Буйневич, 2004; А.М. Нагорна 2003, 2005; А.Ю. Щелкунов, 2005) показав, що в Україні нема чіткої інтегральної профілактичної концепції, не розроблені відповідні педагогічні технології та форми роботи з адиктивними підлітками в умовах загальноосвітньої школи; превентивні заходи, що включають спеціально-організовану рухову активність.

У другому розділі «Методи та організація досліджень» описано і обґрунтовано систему методів дослідження, що використовувалися. Соціологічне спостереження здійснювали методом опитування: проводили анонімне анкетування, теоретичні бесіди із підлітками, вчителями, медичними працівниками та батьками. За результатами анкетування підлітків було розділено на групи. При складанні опитувальника (35 запитань) підґрунтям стала методика визначення наявності або відсутності ознак АП у підлітків (В.М. Бенюмов та О.Р. Костенко). З метою визначення мотивації розроблена спеціальна анкета (8 запитань).

Педагогічні методи досліджень включали педагогічне спостереження та експеримент, педагогічне тестування. Фізіологічні методи включали визначення рівня фізичного розвитку та функціонального стану дихальної й серцево-судинної систем; фізичної працездатності та аеробної продуктивності. Стан постави визначався лікарем-педіатром та аналізом медичних карток. Визначали морфо-функціональні показники: обхват та екскурсію грудної клітини, життєву ємність легенів (ЖЄЛ), життєву ємність легенів при фізичному навантаженні, функціональні проби Штанге, Генчі та індекс волі. Стан серцево-судинної системи оцінювали за показниками частоти серцевих скорочень (ЧСС) та артеріального тиску (АТ). Фізичну працездатність - за результатами проби Руф'є. Психодіагностичні методи включали спеціалізоване педагогічне спостереження; дослідження психічного стану за методикою М.М. Кабанова та К.В. Корабельникова; методику Дембо-Рубінштейн в модифікації А.М. Прихожан; методику «Пошук чисел за таблицями» Г.Н. Крижанівського; методику «Вивчення 10 слів» за А.Р. Лурія; методику Я.А. Анфімова «Коректурна проба». Аналіз захворюваності, успішності та відвідуваності занять здійснювали за допомогою педагогічних спостережень, співбесід, досліджень медичних карток і класних журналів. Оцінку фізичного здоров'я проводили за методикою Г.Л. Апанасенка. Обробка отриманих даних здійснювалася методами математичної статистики.

Дослідження проведені на базі кафедри здоров'я, фітнесу і рекреації НУФВСУ, загальноосвітніх шкіл № 65 і № 42 м. Києва. У педагогічному експерименті взяли участь 177 підлітків 6 - 10 класів (83 дівчинки й 94 хлопчика). Хлопчики віком 13 - 15 років та дівчата 12 - 15 років.

На першому етапі (2005 - 2006) здійснювали аналіз науково-методичної літератури, розробку плану дослідження, підбирали відповідні методи. На другому етапі (2006 - 2007) було проведено констатуючий експеримент, виявлені підлітки з АП, оцінені їх психічні та фізіологічні особливості, статистичну обробку результатів дослідження. На третьому етапі (2007 - 2008) була виявлена мотивація у підлітків з АП до окремих видів рухової активності, розроблена комплексна програма профілактико-оздоровчих занять, сформована експериментальна група (ЕГ) з 22 підлітків (7 дівчаток і 15 хлопчиків) з АП, проведений заключний експеримент. На четвертому етапі (2008 - 2011) здійснювали оформлення основних висновків і практичних рекомендацій, підготовку до апробації і захисту дисертаційної роботи, написання автореферату.

У третьому розділі «Характеристика психічного та фізичного стану підлітків з адиктивною поведінкою, особливості їх мотивації до рухової активності та здорового способу життя» представлені результати констатуючого дослідження.

З метою стандартизації процесу обстеження та отримання даних учням пропонували анонімне анкетування-опитувальник (35 запитань), згідно з яким визначали групу адиктивності. За допомогою анкетування було визначено із загального підліткового контингенту (n = 504) середніх шкіл № 65 і № 42 м. Києва учнів (14,1 %), які мають межові стани, що передують АП та учнів (10,5 %) групи «соціального ризику» з певними ознаками АП. Проведене анкетування свідчить, що головну роль у розвитку АП відіграють соціальні та мікросоціальні чинники (внутрішньосімейні стосунки, чинник «неповного будинку», життєві умови). Згідно з соціальними (мікросоціальними), біологічними, психологічними чинниками та залежно від наявності або відсутності ознак АП учнів розділили на групи. До першої групи (53 учні) увійшли підлітки, які не палять, не вживають спиртних напоїв, токсичних та наркотичних засобів. До другої групи (71 учень) - підлітки, які палять, епізодично вживають спиртні напої та одноразово випробували наркотичні або токсичні речовини. До третьої групи, «групи ризику», (52 учні) - підлітки, які палять, регулярно вживають спиртні напої, епізодично вживають наркотичні або токсичні засоби. До четвертої групи (1 учень) - підлітки які палять, хворі на алкоголізм, наркоманію, токсикоманію.

Після розподілу учнів на групи ми пропонували заповнити спеціальну анкету-опитувальник, яка передбачала визначення життєвих цінностей та мотивації до окремих видів рухової активності. Аналіз бюджету вільного часу дозволив виявити відповідні пріоритети серед учнів. Було встановлено, що підлітки, які належали до 1 групи, використовують свій вільний час більш раціонально: займаються самоосвітою, читають (35,8 %); допомагають батькам (13,5 %); проводять вільний час на тренуванні, займаються спортом та фізичною культурою, туризмом (35,8 %); рідше зустрічаються із приятелями (43,3 %); захоплюються музикою (33,9 %), малюванням (11,3 %), програмуванням (5,6 %) та модою (11,3 %); вивчають іноземні мови (15,1 %). Підлітки з АП свій час використовують нераціонально: 57,6 % проводять час у компаніях з друзями; вільний час проводять на вулиці або ж у під'їздах житлових будинків (28,8 %). 53,8 % учнів відвідуює пивні заклади, а також комп'ютерні або нічні клуби. Серед основних захоплень підлітків з АП переважають в основному інформаційно-комунікативні (26,9 %). Проте 61,5 % захоплень не мають зовсім. Було з'ясовано, що зі усього контингенту лише 18,1 %, займаються спортом. Більшою мірою це властиве тим, хто належить до 1 групи - 35,8 %, в 2 групі таких було виявлено 15,4 %, а в третій - лише двоє. Категорично не хотіли б займатися спортом 13,5 % учнів, які належали до 1 групи, 36,8 % з 2 групи, а також 52,9 % з 3 групи та учень з четвертої групи. Були виявлені учні, які хотіли б займатися у спортивній секції. У 1 групі таких було - 50,7 %, в другій - 47,8 %, а в третій групі - 43,3 %. Результати педагогічного спостереження та анкетування свідчать, що підлітки з АП, через їхні особливості характеру: агресивність, конфліктність та запальність - мають інтерес до відповідних видів рухової активності: спортивних і східних єдиноборств (хлопчиків - 38,4 %, дівчаток - 23,1 %) та спортивних ігор (хлопчиків - 22,4 %, дівчаток - 15,4 %) (рис.1 - 2).

Було встановлено, що адиктивна поведінка негативно впливає на основні компоненти психічного та фізичного стану підлітків. Результати свідчать, що підлітки з АП відстають від однолітків у морфофункціональному розвитку, мають незадовільні показники нервово-психічного стану, фізичної працездатності та підготовленості, аеробної продуктивності, нижчий рівень соматичного здоров'я, поступаються за показниками успішності та відвідуваності шкільних занять.

Проведені дослідження дозволили проаналізувати й охарактеризувати психофізіологічні особливості підлітків з АП та визначити статистично значимі міжгрупові розбіжності (р< 0,01, р< 0,05). Під час аналізу показників морфофункціонального стану у підлітків з АП була виявлена тенденція до недостатньої маси тіла (на 15,3 % нижче, ніж у однолітків з 1 групи). Встановлено, що в більшості випадків формування статури йде за торокальним типом - 44,2 %, а в меншій - за м'язовим (25,6 %) та дигестивним (30,2 %). Показник що характеризує розвиток грудної клітини - індекс Эрісмана значно нижчий (у хлопчиків = - 3,48 ± 3,27 ум.од; у дівчаток = 0,71 ± 4,26 ум. од), ніж у підлітків з 1 групи (у хлопчиків = 1,30 ± 6,38 ум. од; у дівчаток = 1,35 ± 4,67 ум. од). Статистичний аналіз підтвердив достовірне зниження (p < 0,01) показника екскурсії грудної клітини (ЕГК) в групі підлітків з АП. Отримані результати в 1 групі склали: у хлопчиків = 7,8 ± 1,5 см; у дівчаток = 6,5 ± 1,4 см; у 3 групі: у хлопчиків = 6,4 ± 1,6 см; у дівчаток = 5,3 ± 1,3 см.

Під час дослідження стану постави встановлено, що нормальна постава була лише у 28,8 % учнів, у решти виявлені ті або інші порушення: сутулість, асиметрія плечей, сколіоз, крилоподібність лопаток тощо. У групі підлітків з АП нормальна постава виявлена у 19,3 %, а порушення - у 80,7 %, що на 22,3 % вище, ніж у однолітків з 1 групи.

Підлітки з АП мають незадовільний функціональний стан дихальної та серцево- судинної систем. Були проаналізовані показники ЧСС у спокої, АТ (систолічного та діастолічного), ЖЄЛ, динамічна спірометрія, функціональні проби Штанге, Генчі та індекс волі згідно з якими виявлено статистично значимі відмінності між групами (р< 0,01, р< 0,05).

При аналізі нервово-психічного стану встановлено, що в умовах загальноосвітньої школи підлітки з АП у більшості випадків мають задовільну (48,2 %) або незадовільну (32,6 %) поведінку. Їх однолітки з 1 групи - відмінну (37,8 %) або нормальну (39,6 %). Підлітки з АП схильні до завищеної або заниженої самооцінки, зверхньо ставляться до навчального процесу: задовільно - 32,6 % або незадовільно - 51,9 %, в той час, як учні, які належать до 1 групи, ставляться позитивно - 47,2 %.

Рис 1. Розподіл хлопчиків відповідно до обраного виду рухової активності (n = 93):

- перша група; - друга група; - третя група

Підлітки з АП мають незадовільну фізичну працездатність (середньостатистичний показник склав: у хлопчиків = 8,79 ± 2,64 бали; у дівчаток = 10,44 ± 2,46 бали), що на 44,4 %, нижче в порівнянні з результатами в 1 групі (р< 0,01) та підготовленість (на 28,1 %, в 3 групі: у хлопчиків = 29,77 ± 1,08 балів; у дівчаток = 31,04 ± 1,18 балів; у 1 групі: у хлопчиків = 38,90 ± 1,64 балів; у дівчаток = 38,96 ± 1,38 балів). Результати по окремих рухових тестах також мали незадовільну тенденцію.

Рис 2. Розподіл дівчаток відповідно до обраного виду рухової активності (n = 83):

- перша група; - друга група; - третя група

Статистично значимі розбіжності (р< 0,01, р< 0,05) виявлені за показниками соматичного здоров'я: індексом Робінсона, пробою Руф'є та життєвим індексом. Встановлено, що рівень соматичного здоров'я у групі підлітків з АП нижчий на 89,8 %. У групі підлітків з АП, в основному переважає кількість осіб з низьким - 44,2 % та нижче середнього - 34,6 % рівнями здоров'я, тоді як в 1 групі - з середнім (39,6 %).

Підлітки з АП незадовільно відвідують (зважаючи на часті прогули або хворобу) освітні заклади - середній показник у них нижчий на 75,4 % (у хлопчиків - на 88,1 %, у дівчаток - на 61,7 %), тому випадки педагогічної запущеності в їх групі не рідкість. Рівень успішності у групі підлітків з АП нижчий на 36,4 %, ніж в учнів, які належать до 1 групи. У них в основному переважає задовільний (50 %) та незадовільний (28,8 %) рівень успішності, тоді як в учнів з 1 групи - хороший рівень (64,3 %). Під час аналізу структури захворюваності визначено, що найбільш поширеними у групі підлітків з АП виявилися хвороби органів дихання та загальнореспіраторні вірусні інфекції (76,9 %); хвороби кістково-м'язової системи та функціональні порушення опорно-рухового апарату (42,3 %); хвороби ока та його придаткового апарату (21,1 %).

Отже, наведені результати підтверджують факт негативного зв'язку АП із загальним психічним та фізичним станом підлітків, що не суперечить даним наукової літератури. Отримані в процесі дослідження результати сприяли побудові комплексної програми профілактико-оздоровчих занять для підлітків з АП.

Четвертий розділ «Розробка комплексної програми профілактико-оздоровчих занять для учнів 12 - 15 років з адиктивною поведінкою» присвячений теоретично-методичному обґрунтуванню і розробці комплексної програми профілактики АП у підлітків в умовах загальноосвітньої школи.

Аналіз літературних джерел у поєднанні з результатами проведених досліджень дозволив розробити комплексну програму, визначити її мету, завдання, засоби та методи корекції. Головною метою програми було формування всебічно розвинутої, високоморальної та адаптованої до соціуму особистості з орієнтацією на мотивацію до здорового способу життя. Педагогічний експеримент проводили у формі позаурочних занять (з метою відвернення підлітків від негативного впливу вулиці) впродовж 16 навчальних місяців (січень 2008 - травень 2009). Заняття проводили груповим та індивідуальним методами з періодичністю 3 - 4 рази на тиждень і тривалістю 1,5 - 2 години. Один раз на місяць проводили батьківські збори. Використовувався інтегративний підхід на підставі педагогічних принципів: направленої ролі педагога, гармонійного розвитку особистості, соціальної адаптації, оздоровчої спрямованості, виховання етичної культури особистості, науковості, свідомості та активності, наочності, доступності, індивідуалізації, диференційованості, систематичності, безперервності, прогресування тренуючих дій, циклічності та вікової адекватності педагогічних дій.

З метою формування у підлітків пізнавальних, етичних, творчих і соціальних стимулів, мотивації до здорового способу життя, навчальної та фізкультурної діяльності у процесі занять впливали на аспекти особистості: когнітивний - відтворювали недостатню систему знань з питань валеології, гігієни, дієтології, психічного і фізичного виховання та асоціальної поведінки; аксіологічний - формували систему ціннісного ставлення до свого здоров'я, здорового способу життя, матеріальних і духовних цінностей фізичної культури та спорту. Ідеологічну базу будували на засадах окремих установок з кодексу моральних принципів етики східних єдиноборств; праксіологічний - формували базу життєво-необхідних рухових умінь та навичок. Розвивали «відчуття задоволення» від практичного використання фізичних вправ та індивідуальних досягнень під час занять; афективний - розвивали бажання інтегруватися до традицій здорового способу життя, фізичної культури і спорту. Педагогічні підходи підбирали так, щоб задовольнити наявні потреби, амбіції, цілі та прагнення. Вплив на мотиваційний аспект здійснювали за рахунок формування стійкої мотивації, спрямованої на поліпшення стану здоров'я, форми тіла, зниження надмірної ваги, задоволення потреби в русі та до усвідомлених систематичних занять. Враховували аспект свідомої профілактики шкідливих звичок.

Запропонована програма орієнтована на соціальне та фізичне виховання. Вона передбачала інформаційно-освітню, консультативно-рекомендаційну й профілактико-оздоровчу спрямованість занять та складалася із трьох етапів (рис. 3). Інформаційно-мотиваційний етап включав попереднє обстеження (попередній контроль) та формування ЕГ. Увагу акцентували на агітаційних заняттях, що мали інформаційно-освітню та консультативну спрямованість (використовували відкриті лекційні заняття, індивідуальні бесіди). На розвиваюче-тренувальному етапі акцентували увагу на заняттях, спрямованих на корекцію та вдосконалення психофізичного й етичного потенціалу учнів (враховували дані оперативного та поточного контролю). Підтримуючий етап був спрямований на закріплення отриманих рухових умінь та навичок, на формування стійкої антиадиктивної мотивації та установок на подальше психічне та фізичне вдосконалення. Наприкінці експерименту було проведено заключне тестування. При обстеженні підлітків враховували дані, отримані в результаті попереднього, оперативного, поточного та заключного контролю. До занять допускали лише тих підлітків, які мали дозвіл лікаря. Запропонована програма є комплексною, оскільки рівноцінно впливає на фізичну, психічну та поведінкову сфери підлітків.

Вплив на фізичну сферу здійснювали за допомогою загально розвивальних та спеціальних засобів рухової активності: східних єдиноборств, спортивних та рухових ігор, рекреаційних занять; дихальних та психоенергетичних вправ. З метою підвищення рівня здоров'я, а також виховання морально-вольових якостей використовували засоби загартування: повітряні та сонячні ванни, обтирання, обливання, провітрювання, контрастний душ, купання у водоймищах та річках, сауну. З метою поліпшення стану здоров'я у заняття включали теоретичні консультації з раціонального харчування, використовували реабілітаційні заходи: елементи масажу та самомасажу (сегментарно-рефлекторний, точковий). Вплив на психічну сферу здійснювали вище наведеними засобами, а також засобами психічної саморегуляції: аутотренінг - стимулюючий, заспокійливий та спеціальний (антиадиктивний); ідеовегетатику та ідеомоторне тренування; самозосередження та самонавіювання (самонаказ); елементи дихальних гімнастик: «Цигун», «Пранояма», «Ібуки», «Ногаре»; психоенергетичні комплекси: «Айки Тайсо» і «Танто»; прийоми ейдетики як форму психологічного тренінгу зокрема, як метод моделювання соціальних ситуацій. З метою підвищення «соціалізуючого елементу» та особистісного самовираження застосовували методи соціальної адаптації: бесіду, відкриту дискусію, лекційні заняття, рольові ігри. З метою створення більш довірливих взаємовідносин між підлітками використовували психологічний тренінг.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив на поведінкову сферу здійснювали за допомогою авторитарно-довірливого стилю викладання, підгрунтям якого став принцип «прямого наставництва», а також окремі установки з кодексу моральних принципів етики східних єдиноборств. Під час занять у школярів розвивали такі моральні якості, як відчуття патріотизму, ввічливість, відповідальність, справедливість, чесність, скромність, правдивість, люб'язність, мужність, сміливість, стійкість та винахідливість.

У п'ятому розділі «Ефективність комплексної програми профілактико-оздоровчих занять для учнів 12 - 15 років з адиктивною поведінкою» дано оцінку ефективності запропонованої програми. Для визначення її ефективності було проведено заключний експеримент, результати якого свідчать про позитивний вплив як на психічний та фізичний стани, так і на соціальну поведінку (адиктивність) підлітків ЕГ.

Згідно з отриманими результатами, на початку педагогічного обстеження практично всі підлітки позитивно ставилися до стилю АП (регулярно або епізодично палили, вживали спиртні напої, токсичні або наркотичні речовини), прагнули до нього, в кінці стратегія їх поведінки позитивно змінилася. Результати свідчать (табл. 1), що кинули палити - 36,3 % (хлопчиків - 40 %, дівчаток - 28,6 %), а стали палити менше - 40,9 % (хлопчиків - 40 %, дівчаток - 42,8 %). 27,2 % (хлопчиків - 26,6 %, дівчаток - 28,5 %) цілком відмовилися від вживання спиртних напоїв, а від систематичного вживання спиртного відмовилися - 49,2 % (хлопчиків - 53,4 %, дівчаток - 42,9 %). Від вживання токсичних та наркотичних речовин відмовилися повністю - 75 % (хлопчиків - 66,7 %, дівчаток - 50 %).

Таблиця 1. Характеристика розповсюдженості шкідливих звичок у підлітків експериментальної групи, (n = 22)

Шкідлива звичка	Кількість учнів, %
	до експерименту	після експерименту
	хлопчики	дівчата	хлопчики	дівчата
Паління (регулярно, епізодично)	80	71,4	40	42,8
Уживання спиртних напоїв (регулярно, епізодично)	100	100	46,6	57,1
Уживання токсичних та наркотичних речовин (регулярно, епізодично)	40	28,5	6,6	14,2

Підлітки соціалізувалися, а також змінили свої погляди та переконання. Наприклад, 18,1 % стали волонтерами з пропаганди здорового способу життя серед однолітків - завдяки їх впливові нашу секцію стали відвідувати чотири підлітки з неблагополучного оточення. 22,7 % обстежених визнали, що бажають змінити свою асоціальну компанію (у яку їх втягнули) на спортивний колектив. У 63,3 % підлітків учителі й однокласники помітили зміни та покращення поведінки - учні стали менш агресивними й стривоженими, практично перестали конфліктувати з оточуючими.

Запропонована програма якісно вплинула на компоненти психічного та фізичного стану досліджуваних, на що вказують отримані результати. Її використання в умовах загальноосвітньої школи дозволило поліпшити морфофункціональний розвиток та нервово-психічний стан, підвищити фізичну підготовленість та соматичне здоров'я, знизити загальну захворюваність, поліпшити успішність та відвідуваність занять.

Після проведення педагогічного експерименту в ЕГ були покращені показники, що характеризували морфофункціональний розвиток підлітків. Аналіз показників ЧСС та АТ (систолічного та діастолічного), дозволив констатувати приріст кількості школярів, з показниками ЧСС та АТ які знаходилися в межах фізіологічної норми. На 22,8 % збільшилася кількість підлітків із нормальною поставою та з нормальною масою тіла - на 13,6 %. Відзначається тенденція щодо поліпшення, але недостовірно індексу Эрісмана як у хлопчиків так і у дівчаток. Збільшилася кількість учнів (з 45,5 % до 59,1 %), у яких рівень розвитку грудної клітини був у межах фізіологічної норми. Після проведення експерименту фактична величина ЖЄЛ у підлітків збільшилася на 19,1 % у хлопчиків - з = 2810 ± 568,2 до = 2314,1 ± 257,2 мл (p< 0,01); у дівчаток - з = 2314,1 ± 257,2 мл до = 2611,1 ± 601,2 мл (p< 0,05); показник динамічної спірометрії - на 18,9 % (у хлопчиків - з = 2883 ± 641,3 до = 3446 ± 613,7 мл (p< 0,01); у дівчаток - c =2257 ± 315,6 мл до = 2650 ± 327,4 мл (p< 0,05).

Достовірно збільшився показник екскурсії грудної клітини, як у хлопчиків (p< 0,01) та і у дівчаток (p< 0,05), покращилися результати функціональних проб: Штанге (на 33,5 % у хлопчиків - з = 49,30 ± 14,6 с до = 62,47 ± 11,49 с; у дівчаток - c =37,13 ± 8,05 з до = 50,14 ± 12,9 с), Генчі (на 24,6 % у хлопчиків - з = 22,95 ± 7,19 с до = 28,6 ± 5,03 с; у дівчаток - c = 21,12 ± 8,45 с до = 26,2 ± 5,0 с) та індекс волі (на 92,6 % у хлопчиків - з=42,26 ± 25,6 % до=72,8 ± 23,7 %; у девочек - c=24,45 ± 13,4 % до= 65,4 ± 18,4 % (p< 0,01, p< 0,05)).

Програма занять вплинула на рівень соматичного здоров'я та на показники, що його визначають. Рівень соматичного здоров'я достовірно збільшився (на 64,9 % у хлопчиків - з = 4,33 ± 2,41 балів до = 7,1 ± 3,01 балів (p< 0,01); у дівчаток - c =3,43 ± 2,2 балів до = 6,1 ± 2,94 балів (p< 0,05).

Програма занять вплинула на нервово-психічний стан. Достовірно (p < 0,05) було покращено показники психічних процесів: психічного стану; перемикання уваги; обсягу короткочасної пам'яті, продуктивності запам'ятовування; продуктивності, точності та стійкості уваги. У підлітків покращилася соціальна поведінка (знизилася конфліктність та агресивність), взаємини з однолітками та ставлення до навчальної й суспільної шкільної діяльності (табл. 2).

підліток адиктивний школа психічний

Таблиця 2. Показники спеціалізованого педагогічного спостереження у підлітків експериментальної групи, (n = 22)

Назва показника	Отриманий результат
	відмінно	нормально	задовільно	незадовільно
	кількість учнів, %
до експерименту
Поведінка	18,2	31,8	27,2	22,8
Ставлення до учбово-освітньої діяльності	-	18,2	45,4	36,4
Ставлення до суспільної діяльності	-	27,3	40,9	31,8
Взаємини з однолітками	13,6	27,3	36,4	22,7
після експерименту
Поведінка	36,4	36,4	27,2	-
Ставлення до учбово-освітньої діяльності	-	50	40,9	9,1
Ставлення до суспільної діяльності	-	54,5	36,4	9,1
Взаємини з однолітками	27,3	45,4	27,3	-

У підлітків ЕГ покращився рівень фізичної підготовленості, достовірно (p< 0,01, p< 0,05) були поліпшені показники по усіх рухових тестах (табл. 3).

Таблиця 3. Статистичні значення показників фізичної підготовленості у підлітків експериментальної групи, (n = 22)

Назва теста	Статистичні значення	достовірність відмінностей (Критерій знаків)
	до эксперименту	після эксперименту
	хлопчики	дівчатка	хлопчики	дівчатка
		S		S		S		S	М	Д
Біг на 60 метрів, с	9,82	0,90	10,55	0,85	8,94	0,67	9,74	0,63	p < 0,01	p < 0,05
кистьова динамометрія, кг	28,93	7,63	21,00	4,32	35,07	7,78	26,0	3,82	p < 0,01	p < 0,05
піднімання за 1 хв., з положення лежачи на спині	36,40	7,98	31,00	6,45	44,27	6,16	33,5	5,34	p < 0,01	p < 0,05
згинання та розгинання рук в упорі лежачи	23,53	6,73	10,71	4,88	29,67	5,96	14,86	4,37	p < 0,01	p < 0,05
стрибок у довжину з місця, см	182,5	14,36	150,14	15,11	207,1	15,1	167,5	13,7	p < 0,01	p < 0,05
підтягування на поперечині	6,20	2,59	1,00	0,75	9,53	2,38	1,75	0,98	p < 0,01	p < 0,05
човниковий біг 4 по 9 м, с	11,12	0,71	12,26	0,59	10,14	0,53	11,49	0,50	p < 0,01	p < 0,05
біг на 1500 метрів, с	7,78	1,46	9,19	0,75	6,53	0,73	8,41	0,74	p < 0,01	p < 0,05
нахил тулуба з положення сидячи, см	8,67	3,59	10,00	4,93	11,8	2,30	13,57	4,72	p < 0,01	p < 0,05

Примітки: М - хлопчики, Д - дівчатка. Обробку даних робили з використанням непараметричного критерію знаків

Програма занять вплинула на нервово-психічний стан. Достовірно (p < 0,05) було покращено показники психічних процесів: психічного стану; перемикання уваги; обсягу короткочасної пам'яті, продуктивності запам'ятовування; продуктивності, точності та стійкості уваги. У підлітків покращилася соціальна поведінка (знизилася конфліктність та агресивність), взаємини з однолітками та ставлення до навчальної й суспільної шкільної діяльності (табл. 3).

При дослідженні медичних карток та в результаті спостереження було встановлено зниження захворюваності: на 9 % збільшилася кількість школярів, які не хворіли протягом року; на 18,3 % - тих хто хворів епізодично. При аналізі класних журналів було зафіксовано покращення загального рівня успішності - на 21,8 % (p< 0,05) та відвідуваності шкільних занять - на 31,8 % (p< 0,01). Скоротилася кількість (на 42,8 %, p< 0,01) прогулів занять.

Таким чином, результати досліджень свідчать про доцільність і ефективність запропонованої програми профілактико-оздоровчих занять для підлітків з АП в умовах загальноосвітньої школи, що підтверджує її практичну значущість та перспективність.

У шостому розділі «Аналіз і узагальнення результатів дослідження» узагальнено результати проведених досліджень, що дало можливість отримати дані: що підтверджують, ті що доповнюють наявні розробки та абсолютно нові результати з проблеми дослідження.

Результати дослідження підтверджують дані про наявну проблему поширення АП серед підлітків в умовах загальноосвітньої школи (А.Г. Леонова, 1998; А.Ф. Артемчук, 2000, 2001; А.В. Гоголева, 2003; Е.А. Бабюк, 2004; А.М. Нагорна, 2003, 2005; Н.Ю. Максимова, 2001, 2002; В.Г. Грібан, 2008; А.А. Реан, 2008). Отримані результати підтвердили дані про доцільність застосування позаурочної форми організованої рухової активності, як ефективного засобу профілактики та корекції АП (Г.Н. Багдарасян, 1989; В.М. Бенюмов, 1985, 1989; В.С. Биков, 2000; К.В. Хлебцевич, 2007; О.В. Літовченко, 2007). Результати досліджень підтверджують праці вітчизняних вчених про те, що підлітки з АП відстають від однолітків за показниками морфофункціонального розвитку та нервово-психічного стану (Т.Н. Краснобаєва, 2000), фізичної працездатності та підготовленості (М.Н. Жуков, 2004; А.А. Щелкунов, 2005), мають незадовільний рівень фізичного здоров'я. Було підтверджено, що підлітки з АП мають незадовільну успішність та відвідуваність шкільних занять (В.М. Бенюмов, 1989; В.А. Кобачков, А.М. Нагорна, 2003). Проведені дослідження доповнили наявні дані щодо ефективності використання засобів рухової активності в заняттях з підлітками з АП (Т.Н. Краснобаєва, 2000; М.Н. Жуков, 2001, 2004; В.А. Кобачков, 2003, 2004; М.Н. Єрьомін, 2003; В.А. Куренцов, 2004; А.А. Щелкунов, 2005; А.І. Бабаков, 2006). До нових даних належать такі: визначення мотивації у підлітків з АП до різних видів рухової активності; теоретичне обґрунтування та розробка програми профілактико-оздоровчих занять для підлітків з АП, яка спрямована на комплексну корекцію психічної, фізичної та поведінкової сфер; впровадження профілактико-оздоровчої програми в учбовий процес загальноосвітньої школи та визначення її ефективності.

Висновки

1. Аналіз наукової літератури показав, що на сучасному етапі в світовій практиці накопичений певний досвід з формування програм профілактики адиктивної поведінки серед шкільного контингенту. Однак, у нашій країні чіткої профілактичної концепції нема. Відсутня й координація між наявними профілактичними напрямками: психогігієнічним, педагогічним, санітарно-гігієнічним, адміністративно-правовим, економічним, медичним та соціальним. Дані наукової літератури свідчать, що проблема можливості профілактики та корекції АП засобами організованої рухової активності в умовах загальноосвітньої школи майже не вивчена. У спеціальній літературі практично відсутні комплексні програми, в яких використовуються засоби рухової активності з метою профілактики та корекції АП, тому тематика представленої роботи є достатньо актуальною.

2. Із загального підліткового контингенту (n = 504) середніх шкіл № 65 і № 42 м. Києва були відібрані учні (14,1 %) з межовими станами, що передують розвитку АП та учні (10,5 %) групи «соціального ризику» з певними ознаками АП. Залежно від наявності або відсутності ознак адиктивної поведінки та з урахуванням мікросоціальних, біологічних і психологічних чинників підлітків поділили на групи. До першої групи (53 учні) увійшли підлітки, які не палять, не вживають спиртних напоїв, токсичних та наркотичних засобів. До другої групи (71 учень) - підлітки, які палять, епізодично вживають спиртні напої та одноразово спробували наркотичні або токсичні речовини. До третьої групи, «групи ризику», (52 учні) - підлітки, які палять, регулярно вживають спиртні напої, епізодично вживають наркотичні або токсичні засоби. До четвертої групи (1 учень) - підлітки які палять, хворі на алкоголізм, наркоманію, токсикоманію.

3. Формування АП в підлітковому віці негативно впливає на компоненти психічного та фізичного стану. Проведені дослідження дозволили виявити основні психофізіологічні відмінні особливості, характерні для даного контингенту учнів, що було відображено статистично значимими (р< 0,01, р< 0,05) розбіжностями за показниками морфофункціонального стану - маси тіла (нижче на 15,3 %), екскурсії грудної клітини (на 23,9 %), індексів Ерісмана та Кетле, ЧСС, АТ (систолічного та діастолічного), ЖЄЛ (на 25,5 % вище кількість осіб із незадовільним показником) та динамічної спірометрії (на 14,9 %), функціональних проб Штанге (на 32,6 %) та Генчі (на 23,3 %), індексу волі (на 104,3 %). У групі підлітків з АП нормальна постава виявлена у 19,3 %, порушення постави - у 80,7 %. Рівень аеробної продуктивності нижчий на 16,4 %, загально груповий показник відповідає нижче середнього та низькому рівням; нервово-психічного статусу - за показниками психічного стану (нижче на 31,8 %), продуктивності запам'ятовування (на 10,8 %), короткочасної пам'яті (на 24,1 %), перемикання уваги (на 36,3 %), продуктивності (на 18,9 %), точності (на 10,6 %) та стійкості уваги (на 28,1 %). Підлітки з АП схильні до завищеної або заниженої самооцінки, зневажливе ставляться до навчального процесу (ставляться задовільно - 34,6 %, незадовільно - 50 %). У більшості випадків мають задовільну (48,1 %) або незадовільну (32,6 %) поведінку.

4. Статистично значимі розбіжності виявлені за показниками фізичної підготовленості - нижче на 28,1 % (за винятком тестів - «підтягування на поперечині», «кистьова динамометрія») та соматичного здоров'я (нижче на 89,8 %) - індекс Робінсона; проба Руф'є (нижче на 44,4 %) та життєвий індекс. У підлітків з АП, переважає низький рівень соматичного здоров'я (44,2 %), у їхніх однолітків з 1 групи - середній (39,6 %). Статистично значимі розбіжності виявлені за показниками загального рівня успішності (нижче на 36,4 %) та відвідуваності (нижче на 75,4 %) шкільних занять. Аналіз структури захворюваності дозволив виявити у підлітків з АП найбільш поширені класи захворювань: хвороби органів дихання та загально респіраторні вірусні інфекції (76,9 %); хвороби кістково-м'язової системи та функціональні порушення опорно-рухового апарату (42,3 %); хвороби ока та його придаткового апарату (21,1 %).

5. Результати педагогічного спостереження і проведеного анкетування свідчать, що підлітків з АП через їхні особливості характеру: агресивність, конфліктність та запальність, - вабить до відповідних видів спорту. Серед запропонованих видів рухової активності підлітки з АП віддали перевагу спортивним і східним єдиноборствам (у другій групі хлопчиків - 28,9 % і дівчаток - 18,1 %; у третій групі хлопчиків - 38,4 % і дівчаток - 23,1 %), а також спортивним іграм (у другій групі хлопчиків - 23,6 % і дівчаток - 19,7 %; у третій групі хлопчиків - 22,4 % і дівчаток - 15,4 %).

6. Авторська програма побудована з урахуванням педагогічних принципів, орієнтована на фізичне і соціальне виховання підлітків та складається з інформаційно-мотиваційного, розвиваюче-тренувального та заключного етапів. Особливістю програми є використання в заняттях мотиваційновиправданих видів рухової активності. Розроблена програма є комплексною, оскільки рівноцінно впливає на фізичну, психічну і поведінкову сфери підлітків. У програмі занять використовували загальнорозвиваючі та спеціальні засоби рухової активності (елементи східних єдиноборств, рухливі та спортивні ігри, рекреаційні заняття), засоби загартування та реабілітаційні заходи (масаж і самомасаж), консультації з раціонального харчування; засоби психорегуляції: спеціалізований аутотренінг, ідеомоторне тренування, прийоми ейдетики, самонавіювання (самонаказ) та самозосередження, дихальну гімнастику та психоенергетичні комплекси; методи соціальної адаптації: бесіду, відкриті дискусії і диспути, лекційні заняття, рольові ігри та психологічний тренінг. Корекцію поведінкової сфери підлітків здійснювали за допомогою авторитарно-довірливого стилю викладання, підґрунтям якого стали принцип «прямого наставництва», а також окремі установки з кодексу моральних принципів етики східних єдиноборств.

7. Запропонована програма дозволила зменшити негативний вплив АП та поліпшити психічний та фізичний стани підлітків ЕГ. Авторська програма занять активізувала у підлітків антиадиктивну мотивацію та поліпшила соціальну поведінку, істотно змінивши їх ставлення до «стилю» адиктивної поведінки. Отримані результати свідчать про те, що кинули палити 36,3 % (хлопчиків - 40 %, дівчаток - 28,6 %) та стали палити менше 40,9 % (хлопчиків - 40 %, дівчаток - 42,8 %) підлітків. Від вживання спиртних напоїв цілком відмовилися 27,2 % (хлопчиків - 26,6 %, дівчаток - 28,5 %), при цьому від систематичного вживання спиртного відмовилися 49,2 % (хлопчиків - 53,4 %, дівчаток - 42,9 %). Від вживання токсичних та наркотичних речовин цілком відмовилися 75 % (хлопчиків - 66,7 %, дівчаток - 50 %) школярів. Підлітки значно соціалізувалися, змінили свої погляди та переконання: стали менш тривожними, агресивними та конфліктними з оточуючими (63,6 %). Деякі (18,1 %) стали волонтерами з пропаганди здорового способу життя серед однолітків, деякі (22,7 %) визнали, що хочуть змінити своє асоціальне оточення на спортивний колектив.

8. Розроблена програма значно вплинула на компоненти психічного та фізичного стану підлітків ЕГ. Були покращені показники, що характеризують морфо функціональний стан (р< 0,01, р< 0,05): індекс Ерісмана (з = - 0,14 ± 5,55 балів до = 0,70 ± 4,37 балів); індекс Кетле (з=328,81 ± 54,85 балів до = 336,03 ± 50,98 балів); життєва ємність легень (з = 2652,2 ± 535,5 мл до = 3153,6 ± 634,1 мл); динамічна спірометрія (з=2684,1 ± 625,9 мл до=3200 ± 650,1 мл); ЕГК (з=6,79 ± 1,84 см до=8,19 ± 1,42 см); функціональні проби Штанге (з=44,74 ± 14,34с до=58,55 ± 13,16 с); Генчі; (з=22,12 ± 7,36 с до=27,85 ± 5,03 с); індекс волі (на 92,4 % з=36,41 ± 23,52 % до=70,45 ± 22,02 %). Збільшилася кількість підлітків (на 22,7 % та 13,7 %), ЧСС (з= 74,77 ± 11,4 уд хв. -¹ до= 72,3 ± 61,6 уд хв.-¹) та АТ яких знаходиться в межах фізіологічної норми. На 22,7 % збільшилася кількість школярів з нормальною поставою та на 13,6 % - з нормальною масою тіла. Покращився рівень соматичного здоров'я (на 64,9 % з= 4,05 ± 2,34 балів до= 6,68 ± 2,95 балів), особливо наступні показники: життєвий індекс - на 13,3 %; силовий індекс - на 15,8 %; індекс Робинсона - на 4,38 %; індекс Руфье - на 28,7 %.

Покращилися показники, що характеризують рівень фізичної підготовленості: «біг на 60 метрів» - на 8,45 %; кистьова динамометрія - на 21,8 %; «піднімання за 1 хв., з положення лежачи на спині» - на 17,8 %; «згинання та розгинання рук в упорі лежачи» - на 28,2 %; «стрибок у довжину з місця» - на 12,9 %; «підтягування на поперечені» - на 75 %; «човниковий біг 4 по 9 м» - на 7,9 %; «біг на 1500 метрів» - на 13,3 %; «нахил тулуба з положення сидячи» - на 35,9 %. Знизилися показники загальної захворюваності школярів: на 9 % збільшилася кількість підлітків, які не хворіли жодного разу, та на 18,2 % - що хворіли епізодично протягом року. На 21,8 % покращилися показники особистої успішності та відвідуваності шкільних занять - на 31,8 %. На 42,8 % скоротилася загальна кількість прогулів занять.

Покращилися показники, що характеризують нервово-психічний статус: психічний стан - на 19,9 %; перемикання уваги - на 16,7 %; обсяг короткочасної пам'яті - на 18,5 % та продуктивність запам'ятовування - на 13,5 %; продуктивність уваги - на 8,4 %; точність уваги - на 7,6 % та стійкість уваги - на 19,2 %. У підлітків змінилася соціальна поведінка (знизилася конфліктність та агресивність), поліпшилися взаємини з однолітками та ставлення до навчальноъ й суспільної шкільної діяльності.

9. Проведені педагогічні дослідження підтверджують доцільність і ефективність використовуваної авторської програми профілактико-оздоровчих занять для підлітків з АП, що свідчить про її практичну значущість. Перспективи подальших досліджень пов'язані із впровадженням у програму занять нових популярних серед молоді видів рухової активності, а також із розробкою комплексної науково-обґрунтованої програми профілактико-оздоровчих занять для учнів з АП в умовах загальноосвітньої школи, розташованої в сільській місцевості.

Список праць, які опубліковані за темою дисертації

1. Підпомога А.Ю. Основні принципи, напрями та концепції сучасних технологій профілактики адиктивної поведінки серед підлітків / А.Ю. Підпомога // Теорія і методика фізичного виховання і спорту: науково-теоретичний журнал. - № 3. - 2007. - С. 78 - 82.

...