Розвиток координаційних здібностей тхеквондистів на етапі попередньої базової підготовки

Індивідуальні особливості прояву і розвитку координаційних здібностей тхеквондистів 12 – 14 років на етапі попередньої базової підготовки. Розробка методики розвитку координаційних здібностей з урахуванням індивідуальних можливостей тхеквондиста.

Рубрика Спорт и туризм
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 11.08.2015
Размер файла 133,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківська державна академія фізичної культури

УДК 796.837.001

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання та спорту

Розвиток координаційних здібностей тхеквондистів на етапі попередньої базової підготовки

24.00.01 - Олімпійський і професійний спорт

Пашков Ігор Миколайович

Харків 2011

Загальна характеристика роботи

Актуальність. Аналіз сучасних досліджень координаційних здібностей спортсменів, зокрема в єдиноборствах, показує їх недостатність і фрагментарність. Заслуговують уваги роботи про особливості прояву і вдосконалення координаційних здібностей у кваліфікованих дзюдоїстів (А.М. Підоря, М.А. Годік, 1992); фехтувальників (С.Д. Бойченко, В.Я. Коганов, 1986); спортсменів які, займаються айкидо (M. Kitowska, W. Starosta, 1994), а також у юних і кваліфікованих тхеквондистів (Ю.Б. Калашнікова, 1999; О. Лукіна 2008; В.В. Романенко, 2009). Аналіз методичної літератури, посібників для тренерів з єдиноборств (Ю.А. Альохін, 1990; В.В. Кузін, 1992; Б.О. Подліваєв, 1993) показує, що питання розвитку і контролю координаційних здібностей викладені в руслі загальних положень діагностики і тренування загальної і спеціальної спритності, що склалися ще в 70-і роки.

В.М. Платонов і М.М. Булатова (1995) стверджують, що досягти високих спортивних результатів в руховій діяльності можна тільки за умови володіння високим рівнем розвитку здібностей оцінювати і точно регулювати динамічні, часові і просторові параметрами рухів. Як відомо, найвищих результатів досягають спортсмени, які мають високий рівень сенсорних, перцептивних можливостей (А.С. Ровний, 2001).

Рівень техніки і тактики під час змагань обумовлено міцністю рухових навичок, а також часто пов'язані із здатністю будувати і координувати рухи з вищим проявом цієї здатності - руховою координацією (М.Г. Озолін, 2002; В.С. Мунтян, 2004).

Рухова координація - один з найбільш істотних складових елементів рухової підготовки тхеквондиста. Високий рівень її розвитку є фундаментом успіху, в якому остаточний результат обумовлюється високим рівнем технічної підготовленості, сприяє оволодінню технікою руху. Тому, важливе значення має можливість її об'єктивного виміру і оцінки (W. Starosta, 1985, 1994). Погляди авторів на визначення місця і функцій координаційного тренування в системі підготовки спортсмена достатньо різноманітні. Розвиток координаційних здібностей слід інтегровано здійснювати в ході технічної підготовки (Б.І. Тараканов, С.М. Микитін, 1989; Г.С. Туманян 1992, В.О. Романенко 2004 і ін.). Виховання та розвиток координаційних здібностей не зводиться ні до однієї із сторін підготовки, а складає стрижньову основу всього її змісту. Місце координаційного тренування слід розглядати через призму розвитку спритності (званою останнім часом координаційними здібностями) в системі фізичної підготовки спортсмена (Ю.В. Верхошанський, 1988; Я.К. Коблев, 1990; В.М. Платонов 2004 і ін.). Тому є підстави стверджувати, що до теперішнього часу відчувається дефіцит науково-теоретичних і методичних публікацій в області сучасної методики тренування і діагностики координаційних здібностей в різних видах спорту і, зокрема, в тхеквондо.

Зв'язок дисертаційної роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до Зведеного плану науково-дослідної роботи Міністерства України у справах сім'ї , молоді та спорту на 2006 - 2010 роки за темою 2.2.4 «Удосконалення механізмів управління руховою діяльністю спортсменів» (номер державної реєстрації - 0106U011986), та за темою 2.2.9.2.п «Удосконалення технічної підготовки спортсменів-єдиноборців на основі модельних характеристик змагальної діяльності спортсменів високого класу» (номер державної реєстрації - 0106U011995). Роль автора полягала в постановці проблеми дослідження, проведенні педагогічного експерименту, розробці модельних характеристик фізичної підготовленості тхеквондистів, впровадженні у практику методики розвитку координаційних здібностей.

Мета дослідження: експериментально обґрунтувати ефективність методики розвитку координаційних здібностей юних тхеквондистів 12 - 14 років на етапі попередньої базової підготовки.

Завдання дослідження:

1. На основі науково-методичної літератури вивчити рівень розвитку і структуру координаційних здібностей у тхеквондистів 12 - 14 років на етапі попередньої базової підготовки.

2. Встановити індивідуальні особливості прояву і динаміки розвитку координаційних здібностей юних тхеквондистів 12 - 14 років на етапі попередньої базової підготовки.

3. Розробити і експериментально обґрунтувати методику розвитку координаційних здібностей з урахуванням індивідуальних можливостей тхеквондиста на етапі попередньої базової підготовки.

4. Розробити модельні характеристики підготовленості для юних тхеквондистів на етапі попередньої базової підготовки.

Об'єкт дослідження: навчально-тренувальний процес юних тхеквондистів 12 - 14 років на етапі попередньої базової підготовки.

Предмет дослідження: розвиток координаційних здібностей юних тхеквондистів 12 - 14 років в тренувальному процесі на етапі попередньої базової підготовки.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань застосовувалися наступні методи: аналіз науково-методичної літератури, інформації в мережі Internet; педагогічні спостереження; бесіди з тренерами та спортсменами; аналіз відеозаписів змагальної діяльності тхеквондистів високої кваліфікації; педагогічне тестування; метод експертних оцінок; педагогічний експеримент; пульсометрія серцевого ритму на тредбані; спірометрія та проби з затримкою дихання; метод моделювання; методи математичної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів: вперше досліджено стан координаційних здібностей юних тхеквондистів на етапі попередньої базової підготовки; вперше визначено вплив координаційних здібностей на рівень кваліфікації юних тхеквондистів на етапі попередньої базової підготовки; на основі отриманих результатів зміни координаційних здібностей вперше розроблені моделі підготовленості юних тхеквондистів на етапі попередньої базової підготовки; доповнено данні про особливості координаційних характеристик юних спортсменів-єдиноборців на етапі попередньої базової підготовки.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що результати комплексного дослідження можуть використовуватися під час навчально-тренувальної роботи в ДЮСШ і в спортивних секціях, в процесі підготовки фахівців галузі фізичного виховання і спорту та в подальших наукових розробках.

Результати досліджень впровадженні у практику тренувального процесу ДЮСШ №2 Управління освіти київського району м. Харкова; в групах попередньої базової підготовки федерації тхеквондо ВТФ України, та федерації тхеквондо ВТФ Харківської області; навчальний процес ХДАФК (дисципліна «Теорія та методика східних єдиноборств»), що підтверджено актами впровадження (від 14.11.2007 р.; 18.11.2007 р.; 20.02.2008 р.; 18.04.2008 р.; 07.04.2011).

Особистий внесок здобувача полягає у виборі напряму досліджень, постановці задач, аналізі науково-методичних джерел з проблеми розвитку координаційних здібностей тхеквондистів, проведенні теоретичної і експериментальної роботи, аналізі і інтерпретації отриманих результатів і впровадження дисертаційних розробок в програму розвитку координаційних здібностей тхеквондистів на етапі попередньої базової підготовки.

Апробація результатів дисертації здійснювалася шляхом науково-методичних публікацій і виступів на наукових конференціях: «Молода спортивна наука України» (Львів, 2004); IX Міжнародна науково-практична конференція «Фізична культура, спорт та здоров'я» (Харків, 2007); «Физическое воспитание студентов творческих специальностей» (Харків, 2008); «Проблемы и перспективы развития спортивных игр и единоборств в высших учебных заведениях» (Харків, 2008); «Физическая культура, спорт и здоровье» (Харків, 2008), на засіданнях кафедри єдиноборств та кафедри біологічних основ фізичного виховання і спорту Харківської державної академії фізичної культури.

Публікації. Здобувачем опубліковано 5 робіт за темою дисертації у виданнях затверджених ВАК України, з яких 4 одноосібно та 1 у співавторстві.

Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота викладена на 207 сторінках, складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних літературних джерел (228 джерело, серед яких - 36 іноземних), додатків, містить 36 таблиці і 11 рисунків.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено мету, завдання, методи, предмет, об'єкт дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення роботи, особистий внесок автора, вказано сферу апробації та впровадження у практику результатів дослідження, представлено кількість публікацій, структуру і обсяг роботи.

У першому розділі «Сучасні уявлення про розвиток координаційних здібностей спортсменів» проаналізовано та узагальнено теоретичні положення, що розкривають сутність і класифікацію, фізіологічні та вікові особливості розвитку координаційних здібностей на етапі попередньої базової підготовки. Значущість окремих проявів координаційних здібностей на етапі попередньої базової підготовки, що визначають успіх змагальної діяльності, полягає в оволодінні техніко-тактичними діями в різних видах єдиноборств.

Аналіз науково-методичних джерел підтвердив відсутність модельних характеристик та науково обґрунтованої методики розвитку координаційних здібностей юних тхеквондистів на етапі попередньої базової підготовки, що вимагає проведення досліджень у цьому напрямку.

У другому розділі «Методи та організація досліджень» розкрито сутність використаних методів дослідження, викладено загальні відомості про контингент досліджуваних, який брав участь у педагогічному експерименті, описано організацію дослідження.

Дослідження проводилися у декілька етапів.

На першому етапі (2002 - 2003 рр.) проводився аналіз вітчизняної і зарубіжної науково-методичної літератури з спортивних єдиноборств і наукових досліджень та матеріалів мережі Internet, встановлені існуючі підходи до вивчення координаційної підготовки і управління змагальною діяльністю спортсменів. Здійснювався підбір інформативних і надійних методик, а також розроблялися нові методики для оцінки параметрів змагальної діяльності. Узагальнювався досвід роботи провідних тренерів, сучасних шкіл тхеквондо (України, Росії), базових центрів підготовки, аналізувалися плани навчально-тренувальних зборів і тренувальних занять, виконано анкетне опитування тренерів і фахівців з тхеквондо. Була визначена актуальність проблеми, сформульована мета і завдання дослідження, проаналізована змагальна діяльність тхеквондистів високого класу.

На другому етапі (2004 - 2005 рр.) проводилось дослідження координаційної підготовленості. Проведено аналіз відеозаписів змагань: Чемпіонату Харківської області, Чемпіонату України серед молоді, Чемпіонатів України серед дорослих з тхеквондо, з подальшою їх оперативною обробкою із застосуванням комп'ютерної техніки. Проаналізовано відеозаписи міжнародних змагань з тхеквондо, Олімпійських ігор (2000, 2004, 2008 рр.), Чемпіонатів Світу та Європи (2001 - 2008 рр.). Всього було проаналізовано і застенографовано більше 200 змагальних поєдинків світового рівня.

На третьому етапі (2006 - 2010 рр.) проведена математико-статистична обробка результатів досліджень, аналіз і інтерпретація отриманих результатів. Здійснювалася перевірка ефективності авторської методики розвитку координаційних здібностей.

Було визначено показники структурних компонентів змагальної діяльності тхеквондистів світового класу, учасників Олімпійських ігор, які в даний час є еталоном для підготовки тхеквондистів.

У дослідженнях взяли участь 30 спортсменів: кандидати в майстри спорту, 1 і 2 розрядники. Експеримент проводився на базі ДЮСШ №2 і полягав у визначенні фізичних і функціональних якостей тхеквондистів методами спеціального тестування з метою визначення рухової типології і аналітичної розробки індивідуальної програми координаційної підготовки.

Програмою експерименту передбачалася акцентована робота, спрямована на вдосконалення координаційних здібностей тхеквондистів експериментальної групи.

Контрольна група тренувалася за загально прийнятою програмою. В кінці експерименту перевірялася здібність випробовуваних контрольної і експериментальної груп до якісного і ефективного виконання тестових вправ.

У третьому розділі «Побудова координаційної підготовки юних тхеквондистів на етапі попередньої базової підготовки» викладено методику розвитку та діагностики координаційної підготовки юних тхеквондистів, та результати дослідження після року використання даної методики.

Під час підготовки тхеквондистів підвищувався рівень розвитку швидкісно-силових здібностей, удосконалювались функції, які є основою орієнтування в часі і просторі, розвивались координаційні здібності, підвищувався рівень стійкості до збудження півкруглих каналів вестибулярного аналізатора за рахунок обертальних рухів, а також формувалась здатність точно дозувати м'язові зусилля.

В навчально-тренувальний процес юних тхеквондистів вбуло включено ряд вправ із затримкою дихання: імітація ударів в лапу, окремо лівою і правою ногами, удари ногами в корпус при активній постанови ноги на підлогу із затримкою дихання тривалістю 12 с; імітація ударів в лапу, окремо лівою і правою ногами поперемінно, удари ногами в корпус при активній постановці ноги на підлогу при розвороті на 360° із затримкою дихання, тривалістю 15 с; імітація ударів окремо лівою і правою ногами і поперемінно тривалістю 15 с. Перші 5 с виконуються з диханням, наступні 5 с - із затримкою дихання, останні 5 с, - без затримки дихання; імітація ударів окремо лівою і правою ногами, і поперемінно тривалістю 15 с, із затримкою дихання, на 7-ій секунді - вдих; біг 20 метрів з прискоренням при затримці дихання; біг із затримкою дихання на максимальну дальність.

Для експериментальної групи використовувалися загально розвиваючі і спеціально розвиваючі вправи на координацію рухів: акробатичні вправи (перекиди вперед, назад, через плече, в стрибку, стійка на голові); дії за раптовими сигналами (бій з тінню та спаринг); ведення поєдинку в незвичній стійці, з різними суперниками; ведення поєдинку на майданчику менших розмірів; виконання ударів ногами, тримаючи руки за спиною; ігри в баскетбол, футбол; бойова практика з різними партнерами; човниковий біг. В процесі тренувального навантаження спортсмени експериментальної групи виконували імітацію вільного спарингу - 3 раунди по 2 хв., з перервою 1 хв. Удари під час спарингу виконувалися в лапу або ударний щит, який тримав інший спортсмен. Вільний спаринг був розділений на фази: пасивну і активну фази. В пасивній фазі тривалістю 15 с - застосовувались пересування, обманні дії, імітація виклику на атаку. Активна фаза (5 с) - безпосередньо виконання ударів. Перед виконанням активної фази спортсменові давалися вказівки виконувати: атакуючі, контратакуючі, оборонні дії.

В результаті експерименту встановлено, що при порівнянні показників загальної координаційної підготовленості експериментальної і контрольної груп після року експерименту мало місце підвищення рівня розвитку координаційних здібностей в обох групах. Проте, більш значні зрушення спостерігалися в експериментальній групі. Виявлено, що контрольна та експериментальна групи однакові в своїх показниках в тестах: реакція вибору; реакція на слуховий подразник. Спортсмени експериментальної групи, порівняно з контрольною, досягли відмінностей в тестах: стрибок з місця вгору на - 3,01 см, реакція на рухомий об'єкт - на 0,78 с, вправа на узгодження рухів рук і ніг на - 1,56 с (Табл. 1).

Таблиця 1. Результати тестування загальної координації тхеквондистів експериментальної і контрольної груп після першого року експерименту (n1=n2=15)

Тести

Експериментальна

Контрольна

е.г. - к.г.

± m

V%

± m

V%

1

Утримання статичної рівноваги на одній нозі з відкритими очима (с)

30,79±1,70

20,72

30,6±1,92

23,49

0,19

2

Утримання статичної рівноваги на одній нозі з закритими очима (с)

24,73±1,52

23,04

24,56±1,84

28,12

0,17

3

Проба Ромберга (с)

лів.

33,77±1,24

13,76

33,64±1,44

16,02

0,13

пр.

34,71±1,33

14,36

34,24±1,46

15,94

0,47

4

Вправа на узгодження рухів рук і ніг (с)

15,21±0,47

11,68

16,77±0,71

15,94

-1,56

5

Теппінг тест (кіл-кість разів)

27,47±0,68

9,25

25,73±0,71

10,29

1,74

6

Час реакції на слуховий подразник (с)

0,32±0,02

28,90

0,32±0,02

23,16

0,00

7

Час реакції на зоровий подразник (с)

0,35±0,02

23,46

0,36±0,02

22,89

-0,01

8

Реакція вибору (с)

0,48±0,02

18,29

0,48±0,02

19,94

0,00

9

Точність відтворення довжини лінії без зорового контролю (см)

1,65±0,15

33,27

2,03±0,16

29,57

-0,38

10

Точність відтворення довжини лінії із зоровим контролем (см)

1,20±0,18

56,86

1,77±0,29

60,99

-0,57

11

Стрибок з місця вгору (см)

29,2±0,58

7,40

26,19±1,43

20,43

3,01

12

Реакція на рухомий об'єкт (с)

0,08±0,01

48,77

0,86±0,01

45,06

-0,78

13

Човниковий біг 4х9 м (с)

11,01±0,26

8,94

11,08±0,21

6,98

-0,07

14

Відтворення 50% сили від мах. на кистьовому динамометрі (%)

17,85±2,41

50,43

16,16±2,70

62,63

1,69

13

Відтворення часових інтервалів в 1 с (с)

0,35±0,03

36,60

0,36±0,03

31,18

-0,01

14

Відтворення часових інтервалів в 5 с (с)

0,68±0,09

48,36

0,69±0,08

42,91

-0,01

15

Відтворення часових інтервалів в 10 с (с)

1,51±0,18

43,73

1,58±0,20

46,48

-0,07

16

Стрибок у довжину з місця вперед (см)

170±2,37

5,21

169±2,68

5,93

1,00

17

Стрибок у довжину з місця назад (см)

107±2,94

10,27

104±2,09

7,54

3,00

18

Різниця в тесті 16 і 17 (см)

63±3,81

22,61

65±4,26

24,50

-2,00

Нами було встановлено, що при порівнянні показників спеціальної координаційної підготовленості спортсменів контрольної і експериментальної груп після року експерименту відмінності спостерігались в тестах: частота виконання бокових ударів ногами в корпус за 10 с лівою ногою - на 1,14, правою - на 0,93; частота виконання бокових ударів ногами в корпус за 10 с при активної постановки ноги на підлогу на 2,33; реакція ударом ноги на звуковий сигнал правою та лівою ногами на 0,05 с; фехтування боковим ударом ноги в русі лівою ногою на 2,07, правою на 2,47; пробігання прямої з ударами на 3,60 с; 10 перекидів вперед на 1,18 с, але за критерієм Стьюдента дані показники тестування між двома групами статистично не розрізняються (p > 0,05) (Табл. 2).

Таблиця 2. Результати тестування спеціальної координації тхеквондистів експериментальної і контрольної груп після першого року експерименту (n1=n2=15)

Тести

Експериментальна

Контрольна

е.г. - к.г.

± m

V%

± m

V%

1

Частота виконання бокових ударів ногами в корпус за 10 с (кількість разів)

лів.

21,47±0,65

11,26

20,33±0,52

9,60

1,14

пр.

21,33±0,49

8,62

20,4±0,51

9,41

0,93

2

Частота виконання бокових ударів ногами в корпус за 10 с при активній постановці ноги на підлогу (кількість разів)

29,73±0,84

10,59

27,4±0,78

10,67

2,33

3

Реакція ударом ноги на звуковий сигнал (с)

лів

0,73±0,02

8,69

0,78±0,02

10,41

-0,05

пр

0,71±0,02

7,98

0,76±0,02

11,50

-0,05

4

Реакція ударом ноги на зоровий сигнал (с)

лів

0,66±0,01

4,92

0,68±0,01

6,78

-0,02

пр

0,64±0,01

5,86

0,66±0,01

8,24

-0,02

5

Фехтування боковим ударом ноги в русі (кількість разів)

лів

40±1,55

14,45

37,93±1,64

16,20

2,07

пр

43,27±1,82

15,71

40,8±1,73

15,89

2,47

6

Фехтування за 10 с боковим ударом ноги (кількість разів)

лів

17,93±0,80

16,79

16,53±0,90

20,43

1,40

пр

21±1,09

19,38

19,93±1,34

25,19

1,07

7

Фехтування боковим ударом ноги (кількість разів)

лів

10,87±0,51

17,69

9,87±0,60

22,62

1,00

пр

12,86±0,74

21,56

11,73±0,82

26,06

1,13

8

Боковий удар з розворотом в протилежні напрями за 15 с (кількість разів)

лів

19,87±0,43

8,04

18,8±0,38

7,58

1,07

пр

21,2±0,59

10,42

19,87±0,51

9,67

1,33

9

Боковий удар з розворотом на 360° в протилежні напрями за 15 с (кіль-сть)

лів

18,07±0,74

15,30

16,27±0,61

14,03

1,80

пр

18,4±0,67

13,74

16,87±0,58

12,85

1,53

10

Пробігання прямої з ударами (с)

52,98±0,88

6,20

56,58±1,08

7,19

-3,60

11

10 перекидів вперед (с)

13,99±0,34

9,08

15,17±0,44

10,93

-1,18

У четвертому розділі «Обґрунтування ефективності координаційної підготовки юних тхеквондистів на основі впровадження розробленої методики» структура координаційної підготовленості, яка була спланована з урахуванням даних кореляційного і регресійного аналізу, сприяла статистично достовірному поліпшенню координаційних здібностей тхеквондистів на завершальному етапі експерименту. Статистично достовірні зміни відмічені в результатах всіх тестів, що відображають рівень розвитку спеціальної координації в межах (t= 2,35 - 3,45; р<0,05 - 0,01). Статистично достовірні зміни відмічені в результатах тестів, що відображають рівень розвитку загальної координації: утримання статичної рівноваги з відкритими очима (t=2,36; р<0,05), з закритими очима (t=2,26; р<0,05); проба Ромберга на лівій нозі (t=2,63; р<0,05), на правій нозі (t=2,6; р<0,05); реакція вибору (t=3,89; р<0,001); стрибок з місця вгору (t=2,32; р<0,05); човниковий біг (t=2,92; р<0,01); відтворення 50% сили від мах. на кистьовому динамометрі (t=2,63; р<0,05) (Табл. 3).

Таблиця 3. Результати тестування загальної та спеціальної координації тхеквондистів експериментальної і контрольної груп після другого року експерименту (n1=n2=15)

Тести

Експериментальна

Контрольна

t

р

± m

V%

± m

V%

1

Утримання статичної рівноваги на одній нозі з відкритими очима (с)

40,94±0,77

7,04

38,86±0,42

4,04

2,36

< 0,05

2

Утримання статичної рівноваги на одній нозі з закритими очима з закритими очима (с)

31,25±0,54

6,52

29,49±0,546

6,93

2,26

< 0,05

3

Проба Ромберга (с)

лів.

38,51±1,12

10,92

34,12±1,24

13,54

2,63

< 0,05

пр.

42,54±0,94

8,29

39,04±0,95

9,15

2,60

< 0,05

4

Вправа на узгодження рухів рук і ніг (с)

14,01±0,47

12,14

15,70±0,69

16,35

2,06

< 0,05

5

Теппінг тест (кількість разів)

29,62±0,52

6,61

25,50±0,41

6,80

6,17

< 0,001

6

Час реакції на слуховий подразник (с)

0,19±0,04

9,83

0,26±0,05

8,69

1,11

> 0,05

7

Час реакції на зоровий подразник (с)

0,25±0,02

3,08

0,31±0,05

7,72

1,28

> 0,05

8

Реакція вибору (с)

0,37±0,01

12,77

0,44±0,16

19,87

3,89

< 0,001

9

Точність відтворення довжини лінії без зорового контролю (см)

9,35±0,17

6,95

9,59±0,54

21,16

0,40

> 0,05

10

Точність відтворення довжини лінії із зоровим контролем (см)

9,91±0,18

6,68

9,20±0,51

20,65

1,30

> 0,05

11

Стрибок з місця вгору (см)

33,28±0,57

6,70

29,49±1,53

20,14

2,32

< 0,05

12

Реакція на рухомий об'єкт (с)

0,04±0,01

60,46

0,06±0,01

68,96

1,28

>0,05

13

Човниковий біг 4х9 м (с)

10,06±0,16

5,84

10,68±0,14

4,84

2,92

< 0,01

14

Виконання 50% сили від мах. на кистьовому динамометрі (%)

8,01±1,31

61,51

14,17±1,88

49,84

2,63

< 0,05

14

Частота виконання бокових ударів ногами в корпус за 10с (кількість)

лів.

24,80±0,65

9,82

22,33±0,39

6,44

3,26

< 0,01

пр.

25,60±0,46

6,67

23,30±0,56

8,90

3,19

< 0,01

15

Частота виконання бокових ударів ногами в корпус за 10с при активній постановці ноги на підлогу (кількість разів)

34,73±0,88

9,50

30,33±1,08

13,38

3,15

< 0,01

16

Реакція ударом ноги на звуковий сигнал (с)

лів

0,58±0,01

7,52

0,65±0,03

16,05

2,35

< 0,05

пр

0,58±0,01

9,10

0,68±0,03

16,88

2,77

< 0,01

17

Реакція ударом ноги на зоровий сигнал (с)

лів

0,53±0,01

5,28

0,65±0,04

21,40

3,40

< 0,01

пр

0,52±0,01

6,33

0,65±0,04

21,26

3,45

< 0,01

18

Фехтування в русі (с)

лів

62,86±0,90

5,37

60,4±0,40

2,48

2,49

< 0,05

пр

64,86±0,86

4,97

61,73±0,88

5,31

2,54

< 0,05

19

Фехтування за 10 с (кількість разів)

лів

26,60±0,64

9,03

24,13±0,72

11,27

2,60

< 0,05

пр

27,60±0,61

8,30

25,26±0,73

10,93

2,43

< 0,05

20

Фехтування (кількість разів)

лів

16,26±0,49

11,25

13,73±0,55

14,93

3,40

< 0,01

пр

17,06±0,43

9,51

14,93±0,70

17,62

2,50

< 0,05

21

Боковий удар з розворотом в протилежні напрями за 15 с (кількість)

лів

22,93±0,51

8,31

21±0,53

9,52

2,61

< 0,05

пр

23,80±0,55

8,58

21,93±0,55

9,35

2,40

< 0,05

22

Боковий удар з розворотом на 360° в протилежні напрями за 15 с (кількість)

лів

23,06±0,67

10,80

21,06±0,53

9,40

2,35

< 0,05

пр

19,66±0,48

9,14

17,86±0,49

10,33

2,61

< 0,05

23

Пробігання прямої з ударами (с)

47,36±0,87

6,86

51,96±1,48

10,66

2,69

< 0,05

24

10 перекидів вперед (с)

12,89±0,37

10,62

14,95±0,59

14,68

2,98

< 0,01

Характеристика змагальної діяльності спортсменів визначалась ефективністю застосування ними техніко-тактичних дій в змаганнях. Критеріями ефективності були: коефіцієнт ефективності атакуючих дій (К.е.а.д.), коефіцієнт ефективності оборонних дій (К.е.о.д.), коефіцієнт ефективності змагальних дій (К.е.з.д.). Експериментальна група досягла наступних результатів: К.е.а.д. - 0,12; К.е.о.д - 0,92; К.е.з.д. - 1,04, контрольна група: К.е.а.д - 0,09; К.е.о.д. - 0,9; К.е.з.д. - 0,99. Збільшення коефіцієнта ефективності атакуючих дій свідчить про те, що спортсмени експериментальної групи під час виконання атакуючих дій виконують менше зайвих рухів і їх удари частіше досягають мети.

Нами були розроблені модельні характеристики координаційної підготовленості юних тхеквондистів 12 - 14 років на етапі попередньої базової підготовки (Табл. 4).

розвиток координаційний здібність тхеквондист

Таблиця 4. Модельні характеристики координаційної підготовленості юних тхеквондистів (n=15)

Тест

± m

1

Частота виконання бокових ударів ногами в корпус за 10 с (кількість разів)

лів.

25,40 ± 0,46

пр.

26,20 ± 0,37

2

Частота виконання бокових ударів ногами в корпус за 10 с (кількість)

36,06 ± 0,64

3

Фехтування в русі (кількість разів)

лів.

63,53 ± 0,73

пр.

66,26 ± 0,48

4

Фехтування за 10 с (кількість разів)

лів.

27,40 ± 0,61

пр.

28 ± 0,52

5

Фехтування (кількість разів)

лів.

16,73 ± 0,42

пр.

17,80 ± 0,29

6

Боковий удар з розворотом в протилежні напрями за 15 с (кількість разів)

лів.

23,73 ± 0,42

пр.

24,66 ± 0,41

7

Боковий удар з розворотом на 360° за 15 с (кількість разів)

лів.

24 ± 0,51

пр.

20,40 ± 0,29

8

Реакція ударом ноги на звуковий сигнал (с)

лів.

0,56 ± 0,005

пр.

0,55 ± 0,007

9

Реакція ударом ноги на зоровий сигнал (с)

лів.

0,51 ± 0,005

пр.

0,50 ± 0,005

10

Пробігання прямої з ударами (с)

45,36 ± 0,33

11

10 перекидів вперед (с)

12,32 ± 0,26

12

Узгоджені рухи рук і ніг за 10 с (кількість разів)

13,09 ± 0,35

13

Теппінг тест (кількість разів)

29,70 ± 0,49

14

Точність відтворення довжини лінії без зорового контролю (см)

9,56 ± 0,14

15

Точність відтворення довжини лінії із зоровим контролем (см)

9,91 ± 0,15

16

Час реакції на звуковий подразник (с)

0,18 ± 0,02

17

Час реакції на зоровий подразник (с)

0,22 ± 0,02

18

Реакція вибору (мс)

3,11 ± 0,03

19

Реакція на рухомий об'єкт (с)

0,04 ± 0,008

20

Човниковий біг 4х9 м (с)

9,87 ± 0,09

21

Утримання статичної рівноваги на одній нозі відкритими очима (с)

41,62 ± 0,67

22

Утримання статичної рівноваги на одній нозі з закритими очима (с)

31,96 ± 0,41

23

Проба Ромберга (с)

лів.

40,09 ± 0,85

пр.

43,27 ± 0,89

24

Відтворення 50% сили від мах. на кистьовому динамометрі (%)

7,15 ± 0,69

25

Різниця в стрибку в довжину з місця вперед і назад (см)

47,33 ± 1,58

26

Відтворення часових інтервалів в 1 с (с)

0,17 ± 0,01

27

Відтворення часових інтервалів в 5 с (с)

0,28 ± 0,03

28

Відтворення часових інтервалів в 10 с (с)

0,48 ± 0,07

Статистичну значущу кореляційну залежність виявлено між вправою на узгодження рухів рук і ніг: в контрольній групі з стрибком з місця назад (r=-0,74), з утриманням статичної рівноваги на одній нозі з відкритими очима (r=0,72); в експериментальній - з реакцією на рухомий об'єкт (r=0,53), часом реакції на зоровий подразник (r=0,57), утриманням статичної рівноваги на одній нозі з закритими очима (r=-0,54). Регресійний покроковий аналіз дозволив виявити показники, які мають достовірний вплив на результат виконання вправи на узгодженні рухи рук і ніг (1):

Y = -7,14+0,2 х1+36,84х9+0,34х20, (1)

де Y - показник узгодження рухів рук і ніг; х1 - показник відтворення 50% сили від мах. на кистьовому динамометрі; х9 - показник часу реакції на зоровий подразник; х20 - показник утримання статичної рівноваги на одній нозі з закритими очима;

Виявлено статистичну значущу кореляційну залежність між стрибком у довжину з місця назад: в контрольній групі з утриманням статичної рівноваги на одній нозі з закритими очима (r=0,65) і утриманням статичної рівноваги на одній нозі з відкритими очима (r=-0,53); в експериментальній групі з стрибком у довжину з місця вперед (r=0,79) і утримання статичної рівноваги на одній нозі з закритими очима (r=0,53). За допомогою регресійного аналізу виявлено показники, які мають достовірний вплив на результат стрибка у довжину з місця назад (2):

Y = 72,34+ 4,22х2+49,64х7-123,25х9-49,17х10+29,49х11+0,41х15-0,68х20, (2)

де: Y - показник стрибка у довжину з місця назад; х2 - показник точності відтворення довжини лінії із зоровим контролем; х7 - показник реакції на рухомий об'єкт; х9 - показник часу реакції на зоровий подразник; х10 - показник реакції вибору; х11 - показник відтворення часових інтервалів в 1 с; х15 - показник стрибка в довжину з місця вперед; х20 - показник утримання статичної рівноваги на одній нозі з закритими очима.

Виявлено підвищення рівня кореляційної залежності між часом реакції на слуховий подразник: в контрольній групі з відтворенням часових інтервалів в 10 с (r=-0,59); в експериментальній групі з відтворенням часових інтервалів в 5 с (r=0,57). Проведений регресійний аналіз дозволив виявити показники, які мають достовірний вплив на результат часу реакції на слуховий подразник (3):

Y = -0,01-0,23х9+0,04х12+0,01х19+0,01х18, (3)

де Y - показник часу реакції на слуховий подразник; х9 - показник часу реакції на зоровий подразник; х12 - показник відтворення часових інтервалів в 5 с; х18 - показник проби Ромберга на лівій нозі; х19 - показник утримання статичної рівноваги на одній нозі з відкритими очима.

Кореляційну залежність виявлено між фехтуванням за 10 с правою ногою в контрольній групі: з фехтуванням за 10 с лівою ногою (r=-0,55), боковим ударом з розвороту на 360° в протилежні напрями за 15 с правою ногою (r=-0,62); в експериментальній - з фехтуванням за 10 с лівою ногою (r=-0,53), частотою виконання бокових ударів ногами в корпус за 10 с (r=0,53). Регресійний аналіз дозволив виявити показники, які мають достовірний вплив на результат фехтування за 10 с правою ногою (4):

Y = 3,31+0,8х15+0,38х18+0,26х23, (4)

де: Y - показник фехтування за 10 с правою ногою; Х15 - показник фехтування лівою ногою; Х18 - показник бокового удару з розворотом на 360° в протилежні напрями за 15 с правою ногою; Х23 - показник п'ятикратного вдиху.

Статистичну кореляційну залежність виявлено між реакцією на звуковий сигнал ударом правою ногою у спортсменів контрольної групи: з частотою виконання бокових ударів ногами в корпус за 10 с лівою ногою (r=0,65); в експериментальній - з реакцією на звуковий сигнал ударом лівою ногою (r=0,75), частотою виконання бокових ударів ногами в корпус за 10 с (r=-0,62), частотою виконання бокових ударів ногами в корпус за 10 с лівою ногою (r=-0,60). Регресійний аналіз дозволив виявити показники, які достовірно впливають на результат реакції на звуковий сигнал ударом правою ногою (5):

Y = -0,31+1,08х6+0,01х12, (5)

де: Y - показник реакції на звуковий сигнал ударом правою ногою; Х6 - показник реакції на звуковий сигнал ударом лівою ногою; Х12 - показник фехтування за 10 с правою ногою.

Виявлено кореляційну залежність між затримкою дихання на вдиху, в контрольній групі: боковим ударом з розвороту на 360° в протилежні напрями за 15 с правою ногою (r=0,56); в експериментальній - з п'ятикратним вдихом (r=0,56). Регресійний аналіз дозволив виявити показники, які мають достовірний вплив на результат затримки дихання на вдиху (6):

Y = -79,69+2,55х13+4,44х15-2,29х20+0,71х24, (6)

де: Y - показник затримки дихання на вдиху; Х13 - показник фехтування за 10 с. лівою ногою; Х15 - показник фехтування лівою ногою; Х20 - показник ЖЄЛ; Х24 - показник п'ятикратного видиху.

Факторний аналіз структури показників виявив, що після проведення експерименту структура координаційної підготовки характеризується зменшенням кількості факторів в порівнянні з контрольною. Скорочення факторів свідчіть про оптимізацію системи координаційної підготовленості тхеквондистів експериментальної групи.

У п'ятому розділі «Обговорення результатів дослідження» узагальнено основні результати проведених досліджень, які підтверджують ефективність запропонованих нами засобів.

У процесі дисертаційного дослідження отримано три групи даних.

До першої групи відносяться результати досліджень, які отримані вперше: розроблена методика розвитку та діагностики координаційних здібностей юних тхеквондистів на етапі попередньої базової підготовки. Створено моделі техніко-тактичної, координаційної підготовленості юних тхеквондистів на етапі попередньої базової підготовки.

Аналіз структури перемог показав, що з підвищенням рівня підготовленості оптимізується рухова активність в контрольній групі: перемоги по балах (58,4%), дострокові перемоги (32,4%) і технічні перемоги за стягненням (9,2%); в експериментальній групі показано - перемоги по балах (52,2%), дострокові перемоги (39,4%) і технічні перемоги за стягненням (8,4%).

Аналіз показників дихальної системи спортсменів експериментальної і контрольної груп показав, що після проведення експерименту тхеквондисти експериментальної групи перевершують за показниками дихальної системи контрольну групу (Табл. 5).

Таблиця 5. Показники дихальної системи тхеквондистів експериментальної і контрольної груп після проведення експерименту (n1=n2=15)

Тести

Експериментальна група

Контрольна група

± m

V %

± m

V%

1

ЖЄЛ (літр)

3,48±0,15

16,09

3,24±0,16

19,68

2

Затримка дихання на вдиху (с)

62,53±3,88

20,02

61,46±3,75

23,64

3

Затримка дихання на видиху (с)

28,13±1,59

22

28,06±1,55

21,39

4

П'ятикратний вдих (літр)

14,15±0,97

26,57

13,14±0,89

26,49

5

П'ятикратний видих (літр)

14,23±1,01

27,47

12,86±1

30,28

При дослідженні реакції ЧСС спортсменів на тредбані, яке моделювало навантаження при виконанні змагального поєдинку: три підходи по 2 хвилини з 1 хвилиною відпочинку. На підставі проведених досліджень встановлено, що по групі тхеквондистів експериментальної групи показники ЧСС суттєво нижчі і є видимим поріг плато. Спортсмени експериментальної групи під час відпочинку швидше відновлюються, ніж спортсмени контрольної групи. У спортсменів експериментальної групи не виявлено різких стрибків ЧСС (Рис. 1).

Рис. 1. Реакція ЧСС на навантаження спортсменів контрольної та експериментальної груп після проведення експерименту

До другої групи віднесено результати, які доповнюють знання про кількісні показники координаційної підготовленості, найпоширеніші технічні прийоми та їх ефективність, що використовуються тхеквондистами під час змагань у тхеквондо при використанні захисного електронного спорядження.

До третьої групи віднесено результати, які підтверджують наукові дані провідних фахівців із єдиноборств.

Експериментально підтверджено перевагу показників часу рухової реакції на світловий сигнал у єдиноборців, порівняно з часом рухової реакції на звуковий сигнал (С. Пісоцький, 2000; С.А. Нікітенко, 2000; А.О. Нікітенко, П.Ю. Дземко, 2006; Р. Рибачок, 2006). У процесі дослідження виявлено, що у юних спортсменів показники часу реакції на світловий сигнал переважають показники часу реакції на звуковий сигнал. Різниця між показниками в середньому складає у спортсменів контрольної групи - 0,05 с; експериментальної - 0,06 с.

Результатами змагань підтверджено домінування спортсменів, які використовують в своєму арсеналі більш складну та різноманітну техніку виконання ударів. У арсеналі техніко-тактичних дій кваліфікованих спортсменів України простих ударів - 59,7% і складних технічний дій - 40,3%. Провідні спортсмени світу з спеціалізації тхеквондо (ВТФ) використовують прості удари - 49,2% і складні технічні дії - 50,8%.

Висновки

1. Аналіз і узагальнення науково-методичної літератури і матеріалів мережі Internet дозволив встановити, що координаційна підготовленість є однією з основних аспектів для якісної технічної підготовки тхеквондистів. Розвиток координаційних здібностей складає одну із стрижньових основ всього процесу підготовки юних тхеквондистів. Проблема координаційної підготовленості юних тхеквондистів на етапі попередньої базової підготовки вивчена недостатньо. Дослідження окремих аспектів цієї проблеми, які були проведені в більшості випадків на прикладі інших видів спортивних єдиноборств, не дають можливості скласти повне уявлення про особливості процесу підготовки юних тхеквондистів на етапі попередньої базової підготовки. Не дослідженими залишаються питання структури і взаємозв'язку компонентів координаційної підготовки і змагальною діяльністю тхеквондистів на етапі попередньої базової підготовки.

2. Структура координаційної підготовки, спланована на основі кореляційного і регресійного аналізу, використання методики діагностики і розвитку координаційних здібностей тхеквондистів сприяли статистично достовірному поліпшенню рівня підготовленості тхеквондистів на заключному етапі експерименту. Статистично достовірні зміни відмічені в результатах всіх тестів, що відображають рівень розвитку спеціальної координації в межах (t= 2,35 - 3,45; р<0,05 - 0,01). Достовірні зміни відмічені в результатах тестів, що відображають рівень розвитку загальної координації: утримання статичної рівноваги на одній нозі з відкритими очима (t=2,36; р<0,05); утримання статичної рівноваги на одній нозі з закритими очима (t=2,26; р<0,05); проба Ромберга на лівій нозі (t=2,63 р<0,05), на правій нозі (t=2,6; р<0,05); реакція вибору (t=3,89; р<0,001); стрибок з місця у верх (t=2,32; р<0,05); човниковий біг (t=2,92; р<0,01); відтворення 50% сили від мах. на кистьовому динамометрі (t=2,63; р<0,05); стрибок в довжину з місця назад (t=5,2; р<0,001).

3. Після проведення педагогічного експерименту спортсмени експериментальної групи перевершують за показниками дихальної системи контрольну групу: життєвої ємкості легенів в експериментальній групі він склав - 3,48 літрів в порівнянні з контрольною - 3,24 літра; затримці дихання на вдиху в експериментальній групі - 62,53 с, в контрольній - 61,46 с; затримці дихання на видиху в експериментальній групі - 28,13 с, в контрольній - 28,06 с; п'ятикратного вдиху в експериментальній групі - 14,15 літрів, в контрольній - 13,14 літрів; п'ятикратного видиху в експериментальній групі - 14,23 літрів, в контрольній - 12,86 літрів.

4. На підставі проведених досліджень встановлено, що після навантаження у тхеквондистів експериментальної групи показники ЧСС були на рівні 162 уд.*хв.-1, а у спортсменів контрольної групи - 180 уд.*хв.-1 Крім того, спортсмени експериментальної групи під час відпочинку швидше відновлюються: за 1 хв., пульс у спортсменів експериментальної групи відновлювався до 100 уд.*хв.-1, а у спортсменів контрольної групи до 110 - 120 уд.*хв.-1.

5. Визначено модельні характеристики спеціальної координаційної підготовленості юних тхеквондистів 12 - 14 років на етапі...


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.