Вдосконалення цільової точності та змісту навчально-тренувального процесу спортсменів-тенісистів 8–14 років

Размещено на http://www.allbest.ru//

2

Размещено на http://www.allbest.ru//

ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

24.00.01 ? Олімпійський і професійний спорт

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання та спорту

Вдосконалення цільової точності та змісту навчально-тренувального процесу спортсменів-тенісистів 8-14 років

Зюзь Володимир Миколайович

Харків - 2011

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник:

доктор педагогічних наук, професор

Арзютов Геннадій Миколайович,

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, завідувач кафедри фізичного виховання, олімпійських і масових видів спорту.

Офіційні опоненти

доктор педагогічних наук, професор

Сергієнко Леонід Прокопович,

Миколаївський міжрегіональний інститут розвитку людини "Відкритого міжнародного університету розвитку людини "Україна", завідувач кафедри фізичної реабілітації

кандидат наук з фізичного виховання та спорту, доцент

Осадчий Олександр Васильович,

Чернігівський державний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка, завідувач кафедри фізичного виховання.

Захист дисертації відбудеться «29» квітня2 011 року о 14.00 годин на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.862.01 в Харківській державній академії фізичної культури за адресою: 61022, м. Харків, вул. Клочківська, 99.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківської державної академії фізичної культури за адресою: 61022, м. Харків, вул. Клочківська, 99.

Автореферат розіслано «28» березня 2011р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.С. Ашанін

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Безперервне зростання майстерності спортсменів у настільному тенісі обумовлює необхідність подальшого вдосконалення їхньої системи підготовки на основі використання сучасних засобів і методів тренування.

З метою досягнення найбільших успіхів при спеціалізованому тренуванні юні спортсмени повинні пройти попередню підготовку тривалістю 3-5 років (Н.Г. Озолін, 1970; В.М. Платонов, 1984,1997; В.З. Бабушкін,1991; О.І. Камаєв, 1999; Ю.П. Байгулов, 2000; О.В. Матицин, 2001). При цьому організація тренувального процесу юних спортсменів повинна здійснюватися з урахуванням закономірностей розвитку їхнього організму, становлення різних сторін підготовленості, формування адаптаційних процесів у провідних функціональних системах, важливих для даного виду спорту.

Побудова тренування на основі циклів (Н.Г. Озолін, 1988, 2004; Л.П. Матвєєв, 1999; Г.М. Арзютов, 1999; В.В. Мулик, 1999; В.М. Платонов, 2004; Ю.М. Шкребтій, 2005 та ін.) дає можливість систематизувати тренувальний процес і якнайкраще розв'язувати завдання функціональної адаптації, технічного й тактичного вдосконалення спортсменів. Крім того, на різних етапах багаторічної підготовки необхідно їх так чергувати, щоб кожне наступне велике або значне сумарне навантаження проводилось в умовах відновлення функціональних можливостей спортсмена (В.М. Платонов, 2004).

Методологічний підхід до проблеми оптимізації процесу вдосконалення техніко-тактичної майстерності викладено в основних положеннях теорії побудови рухів М.О. Бернштейна (1966), теорії функціональних систем П.К. Анохіна (1975), системного підходу В.М. Платонова (1987) і методу термінової інформації В.С. Фарфеля (1975). Удосконалення техніко-тактичної майстерності з використанням тренажерів у настільному тенісі забезпечує програмування та контроль цільової точності технічних дій, що дозволить значно полегшити працю тренерів і скоротити терміни рухового вдосконалення. Здатність управляти різнойменно-направленими рухами рук і ніг удосконалюється з 7 до 12 років, з незначним збільшенням цього показника у віці 9-10 років (Г.С. Захаров,1990); просторова точність з віком поступово збільшується (Ю.П. Байгулов, 1979; І.Ж. Усмангалієв, 1991; А.В. Єфремова, 1995; А.С. Ровний, 2001; О.В. Матицин, 2001).

З огляду на вищевикладене, постає проблема пошуку нових форм організації навчально-тренувального процесу, який відповідатиме вимогам сучасного спорту, розроблення наукових основ та нових технологій у процесі підготовки спортсменів у настільному тенісі із застосуванням спеціалізованих тренажерів. Усе це й обумовило актуальність обраного напряму дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до тематики Зведеного плану науково-дослідних робіт Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту на 2001-2005 роки за темою 1.3.11 «Формування систем контролю точних рухів спортсменів», № державної реєстрації 0101U006476 та Зведеного плану науково-дослідних робіт у сфері фізичної культури i спорту на 2006-2010 pр., шифр теми 2.1.11.4п «Оптимізація навчально-тренувального процесу в ігрових видах спорту у річному циклі підготовки».

Роль автора полягала в доборі й аналізі фактичного матеріалу про стан фізичної підготовленості юних тенісистів, розробленні структури тренувальної програми на основі блокової системи тренування, а також методики навчання та вдосконалення показників цільової точності спортсменів у настільному тенісі з використанням спеціалізованого навчального тренажера.

Мета дослідження: розробити тренувальні програми навчання та вдосконалення цільової точності технічних дій спортсменів 8-14 років у настільному тенісі з використанням технічних засобів на основі блокової системи тренування.

Відповідно до теми та мети дослідження було поставлено такі завдання:

1. Здійснити аналіз сучасної структури навчально-тренувального процесу спортсменів у настільному тенісі на етапах базової підготовки.

2. Визначити динаміку показників спеціальної фізичної підготовленості та цільової точності технічних дій спортсменів у настільному тенісі на етапах попередньої (8-10 років) та спеціалізованої (10-14 років) базової підготовки. тренувальний теніс тренажер

3. Розробити структуру тренувальної програми навчання та вдосконалення цільової точності технічних дій спортсменів 8-14 років у настільному тенісі з використанням спеціалізованого навчального тренажера на основі вдосконалення програми блокової системи тренування.

4. Експериментально перевірити ефективність використання спеціалізованого тренажера зі змінною довжиною столу в навчально-тренувальному процесі юних тенісистів 8-14 років.

Об'єктом дослідження є навчально-тренувальний процес спортсменів у настільному тенісі на етапах базової підготовки.

Предмет дослідження - зміст навчально-тренувального процесу та засоби формування цільової точності технічних дій юних спортсменів 8-14 років у настільному тенісі.

Методи дослідження: теоретичний аналіз науково-методичної літератури; вивчення та узагальнення практичного досвіду роботи тренерів; аналіз документів щодо планування й обліку тренувального процесу; аналіз змагальної діяльності; педагогічні спостереження; спеціальне педагогічне тестування; педагогічний експеримент; статистичні методи обробки даних.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше розроблено тренувальну структуру навчання та вдосконалення техніко-тактичної майстерності спортсменів з настільного тенісу на етапах попередньої (8-10 років) та спеціалізованої (10-14 років) базової підготовки на основі використання спеціалізованого навчального тренажера для підвищення цільової точності ударів (патент № 40826); розроблено блочну структуру навчально-тренувального процесу спортсменів 8-14 років у настільному тенісі, яка враховує побудову процесу навчання в загальноосвітній школі; розроблено методику вдосконалення техніко-тактичної майстерності спортсменів у настільному тенісі, яка дозволяє підвищити цільову точність ударних дій спортсменів при застосуванні спеціалізованого тренажера зі змінною довжиною ігрового поля протягом 8-10 навчально-тренувальних занять. Підтверджено доцільність розробки тренувальних блоків для розв'язання конкретних завдань підготовки юних спортсменів у настільному тенісі на етапах попередньої (8-10 років) та спеціалізованої (10-14 років) базової підготовки. Доповнені і набули подальшого розвитку дані щодо структурних особливостей багаторічної підготовки юних спортсменів у настільному тенісі, які відповідають вимогам біологічної оптимальності в режимах адекватності її змісту ритмам вікового розвитку юних спортсменів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що в дисертації науково обґрунтовано використання структури багаторічної підготовки юних спортсменів у настільному тенісі за типом тренувальних блоків. Розроблений спеціалізований навчальний тренажер зі змінною довжиною ігрового поля сприяє навчанню та вдосконаленню цільової точності технічних дій тенісистів без збільшення обсягу та інтенсивності навантаження (Патент на корисну модель №40826 «Тренажерний тенісний стіл»).

Результати досліджень упроваджено в практику тренувального процесу спортивного клубу настільного тенісу “Норд” м. Донецьк; комплексних дитячо-юнацьких спортивних шкіл №1 та №5 Управління освіти м. Маріуполь; навчально-тренувальних груп Приазовського державного технічного університету м. Маріуполь; до навчальних програм загальноосвітніх закладів Управління освіти Маріупольської міської ради, що підтверджується актами впровадження (від 10.08.2010 р.; 07.09.2010 р.; 18.09.2010 р.; 22.09.2010 р.; 24.09.2010 р.).

Матеріали дослідження можуть бути використані для навчання спортсменів-початківців у більшості ігрових видів спорту, а також на лекційних заняттях для студентів вищих навчальних закладів фізкультурного профілю.

Особистий внесок здобувача полягає у виборі напрямку дослідження, визначенні актуальності теми, постановці мети, завдань, організації і безпосередньому виконанні дослідницької роботи, аналізі літературних джерел з досліджуваної проблеми, організації та проведенні педагогічного експерименту, статистичній обробці, аналізі та узагальненні отриманих результатів і апробації розробок у практичній діяльності підготовки юних тенісистів-спортсменів. У спільних публікаціях дисертантові належить постановка завдань дослідження, дані щодо організації та проведення експерименту, вибір методів аналізу і обробки даних, формулювання висновків.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження доповідалися на 4 Міжнародних, 3 Всеукраїнських конференціях та науково-методичному семінарі: Міжнародних науково-практичних конференціях НПУ імені М.П. Драгоманова (Київ, 2005-2007), Міжнародній науково-практичній конференції у рамках 2-го Зеленого Європейського фестивалю «Здоров'я, здоровий спосіб життя в промислових регіонах» (Маріуполь, 2008); науково-практичних конференціях ПДТУ (Маріуполь, 2006-2007), науковій конференції «Актуальні проблеми сучасної біомеханіки фізичного виховання та спорту» (Чернігів, 2008); науково-методичному семінарі з настільного тенісу (Київ, 2003).

Публікації. За матеріалами дисертаційного дослідження опубліковано 10 наукових робіт, з яких: 1 монографія, 4 статті у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 4 посібники навчально-методичних рекомендацій, патент на корисну модель № 40826 «Тренажерний тенісний стіл».

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, п'яти розділів та висновків до них, загальних висновків, практичних рекомендацій, додатків, списку використаних джерел, що містить 226 джерел, з них 18 іноземних. У роботі наведено 41 таблицю та 3 рисунки. Зміст дисертації викладено на 199 сторінках, із них основного тексту - 166 ст.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об'єкт і предмет, мету, завдання та методи дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі - «Теоретико-методичні основи підготовки юних спортсменів у настільному тенісі» - здійснено аналіз літературних даних щодо побудови процесу підготовки юних спортсменів у різних структурних утвореннях. На думку низки фахівців (В.Г. Алабін, 1993; Л.В. Волков, 2002 та інші), такий процес повинен здійснюватися з урахуванням вікових, анатомо-фізіологічних, функціональних та рухових особливостей юних спортсменів.

Формування і вдосконалення складної багатофакторної біологічної системи людини продовжується протягом усього періоду життя, проте, найбільш чутливий до різних дій саме дитячо-юнацький організм (С.П. Беліц-Гейман, 1977; Г.В. Барчукова, 1980; Л.В. Волков,1990; А.С. Ровний, 1997; О.В. Матицин, 2001).

Успіх у сучасному настільному тенісі, як відомо, визначається, перш за все, здатністю спортсмена демонструвати активний, наступальний, універсальний стиль гри, стабільно високу динаміку результативності залежно від конкретної тактичної ситуації, шляхом варіювання об'єму і спрямованістю техніко-тактичних дій (Г.В. Барчукова, 1984; Л. Ормаї,1985; Сюй Янь-шен, 1987; Г.С. Захаров, 1990).

Техніко-тактична підготовка розглядається як динамічна система, для ефективного вдосконалення якої потрібна оперативна інформація про поточний стан спортсмена, а також як раціональна модель педагогічного впливу. У спортивних іграх для вдосконалення техніко-тактичних дій спортсменів використовуються різні тренажери (І.П. Ратов, 1972; М.В. Восканян, 1983; С.Н. Сінгаевский, 1984; Є.В. Імас, 1997), що забезпечують програмування і контроль цільової точності технічних дій, часу рухової реакції, швидкості польоту м'яча тощо. Застосування тренажерів сприяє значно полегшенню праці тренерів і скороченню терміну удосконалення рухової діяльності спортсменів.

Структура вдосконалення річної підготовки обумовлена завданнями, розв'язанні яких присвячене тренування на даному етапі (В.М. Платонов, 2004). При цьому, найважливішою вимогою сучасної системи спортивного тренування є необхідність взаємозв'язку всіх її складових з метою розвитку основних компонентів ефективної змагальної діяльності. Саме забезпечення ефективності структури змагальної діяльності визначає завдання і зміст підготовки спортсмена на всьому багаторічному шляху від новачка до майстра високого класу (В.М. Платонов, 1987; Л.А. Латишкевич,1993).

З метою визначення основних факторів, урахування яких є необхідним при побудові|шикуванні| тренувального процесу юних спортсменів, у роботі здійснено теоретичний аналіз науково-дослідних робіт, що стосуються даної проблеми.

У другому розділі - «Методи та організація досліджень» - обґрунтовано напрям досліджень, наведено загальні відомості про методи, які використовуються в роботі, та організацію досліджень. Аналіз вікової динаміки фізичного розвитку та технічної підготовленості спортсменів на етапах попередньої (8-10 років) та спеціалізованої (10-14 років) базової підготовки був спрямований на розв'язання проблем:

- оптимізації фізичного розвитку;

- розвитку фізичних якостей;

- навчання та вдосконалення техніки ігрових дій у настільному тенісі.

Дослідження були направлені на вивчення особливостей побудови навчально-тренувального процесу згідно з типовою програмою «Настільний теніс. Програма для ДЮСШ, СДЮШОР», а також його окремих структурних утворень на етапах базової підготовки.

Проведено опитування провідних тренерів, здійснено аналіз тренувальних планів які відповідають сучасним вимогам до універсальності настільного тенісу та безпосередньо пов'язані з переглядом традиційної підготовки, що існує на сьогоднішній день.

Також досліджено ефективність цільової точності техніко-тактичних дій юних спортсменів, у підготовці яких використовувались традиційні методики. Здійснено аналіз матеріально-технічного забезпечення необхідних умов для навчання та вдосконалення ігрових технічних дій спортсменів з використанням різних тренажерів та приладів, що забезпечують програмування та контроль цільової точності технічних дій, часу рухової реакції, швидкості польоту м'яча; визначено завдання та методи дослідження.

Педагогічні спостереження проводились на офіційних змаганнях протягом 2000-2008 років.

Третій розділ - «Побудова навчально-тренувального процесу з урахуванням удосконалення цільової точності технічних дій спортсменів 8-14 років у настільному тенісі» - містить результати експериментального дослідження цільової точності технічних дій у навчально-тренувальному процесі спортсменів-тенісистів 8-14 років та аналізу спеціальної фізичної підготовленості спортсменів, у підготовці яких використовувалась існуюча типова навчально-тренувальна програма «Настільний теніс. Програма для ДЮСШ, СДЮШОР».

У зв'язку тим, що спорт вищих досягнень помолодшав, у дослідженні було виявлено деякі недоліки навчально-тренувального процесу за Програмою: тренувальний процес починається з 7 років, а спортивні досягнення плануються з 15-16 років; цілі та завдання етапної спортивної підготовки не відповідають сучасним вимогам; тренувальний процес не ураховує навчання в загальноосвітній школі.

Аналіз результатів засвідчив збільшення розвитку рухових здібностей, що відображається на виконанні техніки цільової точності. Тобто, у навчально-тренувальному процесі формуванню рухових навичок цільової точності технічних дій повинна передувати робота, спрямована на розвиток фізичної, технічної та тактичної підготовленості з використанням спеціалізованих тренажерів.

На підставі аналізу результатів досліджень, загальнотеоретичних положеннях з планувань етапів підготовки, опитування та власного досвіду, нами розроблено та доповнено структуру підготовки тенісистів з 8 до 14 років, коли закладається основа рухової діяльності в настільному тенісі, тобто етапи попередньої базової підготовки спортсменів (8-10 років); спеціалізованої базової підготовки спортсменів (10-14 років) - технічна підготовка спортсменів (10-12 років) та - техніко-тактична підготовка (12-14 років).

Розроблено блоковий зміст структури підготовки навчально-тренувальної програми спортсменів на етапах попередньої (8-10 років) та спеціалізованої (10-14 років) базової підготовки спортсменів, який враховує педагогічні, фізіологічні і психологічні дії засобів тренування на організм юних спортсменів. Блокова структура представлена на прикладі етапу попередньої базової підготовки 1-го року навчання у табл. 1.

Таблиця 1

Структура навчально-тренувальної програми спортсменів 8-9 років

у настільному тенісі на етапі попередньої базової підготовки, 1 рік

Блоки підготовки	Місяці	Кількість тижнів; (годин)	Спрямованість підготовки	Співвідношення видів підготовки
1-й блок	Вересень-Жовтень	8; (48)	Загальна фізична підготовка	ЗФП - 80%; СФП - 20%.
Перехідний блок	1,5; (6)
2-й блок	Листопад-Грудень	7; (40)	Загальна фізична підготовка	ЗФП - 70%; СФП - 30%.
Перехідний блок	2,5; (14)
3-й блок	Січень-Березень	12; (100)	Спеціалізована фізична підготовки	ЗФП - 40%; СФП - 50%; ТехП - 10%.
Перехідний блок	1,5; (10)
4-й блок	Квітень-Травень	7; (56)	Об'єднана підготовка	ЗФП - 30%; СФП - 40%; ТехП - 15%.
Перехідний блок	1; (8)
5-й блок	Червень-Серпень	14	Активний відпочинок	ЗФП - 100%.

У розробленій структурі навчально-тренувальної програми враховувалось, що побудова тренування в спортивній школі найбільшою мірою відповідала структурі шкільного навчального року. Отже, річний цикл поділено на 5 блоків. Перші чотири блоки базової підготовки за тривалістю відповідають основним чвертям шкільного навчального року, а п'ятий блок періодизації та перехідні - шкільному канікулярному відпочинку. П'ятий блок спрямований на зміцнення та поліпшення здоров'я спортсменів.

Специфіка даного етапу полягає в освоєнні юними тенісистами великої кількості ігрових дій при низькій цільовій точності та швидкості їх виконання. Це не лише ефективно покращує вміння управляти польотом м'яча, але й дозволяє вдосконалювати вміння переміщуватися залежно від траєкторії польоту м'яча.

На початку педагогічного експерименту проводилося оцінювання рівня застосування традиційної методики навчання цільової точності ігрових дій спортсменів-тенісистів, що сприяло розробленню програм рухового вдосконалення.

На тренувальних заняттях спортсмени 8-10 років виконували 10 спроб серіями по 50 ударів, інтервали відпочинку між серіями 2 хв. Тенісисти 10-14 років виконували 20 спроб серіями по 50 ударів, інтервали відпочинку між серіями 1 хв. Тенісний м'яч подавався в різні зони столу з невеликою швидкістю, з регулюванні темпу навчання. При цьому враховувався той факт, що традиційні прийоми гри пов'язані з виконанням у відповідь ударів по дальній від суперника частині тенісного столу.

Спортсмени-тенісист 8-10 років у ході експерименту протягом 8-10 навчально-тренувальних занять, виконували 400-600 ударів на одному тренувальному занятті. Результат влучних попадань ігрових дій підвищився на 11 разів, тобто на 4,18%, (t=4,49; p<0,001). У спортсменів 10-14 років цей показник збільшився на 29 влучних попадань, що дорівнює 5,53% (t=4,78; p<0,01) (табл. 2).

Таблиця 2

Результати тестування показників цільової точності спортсменів

8-10 років (n=20) та 10-14 років (n=16) у настільному тенісі

Методика тестування	Показники кількості попадань	з 8 до 10 років	з 10 до 14 років
		До	Після	До	Після
З 8 до 10 років: 10 серій по 50 разів, відпочинок 2 хв. З 10 до 14 років: 20 серій по 50 разів, відпочинок 1 хв.	У n16	5260	5480	8385	8848
		263,0	274,0	524,06	553,0
	m	2,14	1,09	4,62	3,61
	у	13,16	5,78	2,82	2,13
	% приросту	4,18	5,53
	t	4,49	4,78
	p	<0,001	<0,01

Визначено, що подальше вдосконалення ігрових дій тенісистів потребує створення спеціалізованих тренажерів, які забезпечують програмування та контроль найважливіших показників техніко-тактичної майстерності спортсмена.

Для вдосконалення цільової точності ударів спортсменів-тенісистів нами був розроблений спеціалізований навчальний тренажер, одна з частин якого зменшена на 10 см, і має змінні вставки на 5, 7 та 10 см (патент № 40826) (рис. 1).

Рис. 1. Спеціалізований тренажер для покращення цільової точності ударів у настільному тенісі

У четвертому розділі - «Вплив експериментальної методики на рівень майстерності спортсменів 8-14 років у настільному тенісі» - представлено експериментальне обґрунтування ефективності авторської програми підвищення цільової точності технічних дій тенісистів з застосуванням спеціалізованого тренажера зі змінною довжиною ігрового поля у процесі освоєння технічних та вдосконалення техніко-тактичних дій спортсменів 8-14 років у настільному тенісі. Для цього були сформовані контрольна та експериментальна групи спортсменів-юнаків 8 років, які не мали суттєвих розбіжностей у показниках стану фізичної підготовленості до експерименту (p>0,05).

Дослідження динаміки результатів тестування спеціальної фізичної підготовленості на етапі попередньої базової (8-10 років) підготовки виявило статистично значущі відмінності освоєння спортсменами експериментальної групи розробленої програми у настільному тенісі порівняно зі спортсменами контрольної групи. Примір декількох тестів, що проводились представлені у табл. 3.

Таблиця 3

Результати тестування спеціальної фізичної підготовленості тенісистів з 8 до 10 років експериментальної та контрольної груп на етапі попередньої базової підготовки, n1=n2=20

Тести	Вік	8-9 років	9-10 років
Підйом тулуба в сидяче положення з положення лежачи, за 1 хв.	Блоки	2	4	2	4
	Групи	ЕГ X1	КГ X2	ЕГ X1	КГ X2	ЕГ X1	КГ X2	ЕГ X1	КГ X2
	рази	27,5	27,6	28,9	27,8	29,3	28,0	30,1	28,9
	у	1,15	1,14	1,33	1,01	1,59	1,03	1,41	1,02
	m	0,26	0,26	0,3	0,22	0,36	0,23	0,32	0,23
	t	0,28	2,95	3,07	3,08
	p	>0,5	<0,01	<0,01	<0,01
Згинання та розгинання рук в упорі від столу, за 1 хв.	рази	41,0	40,9	48,5	47,8	49,5	47,8	49,9	48,1
	у	1,38	1,17	1,24	0,89	1,4	1,24	1,02	1,37
	m	0,31	0,26	0,28	0,2	0,31	0,28	0,23	0,31
	t	0,25	3,81	4,07	7,71
	p	>0,5	<0,001	<0,001	<0,001
Скакалка, одинарний підскок, за 45 с	рази	77,4	77,2	83,9	82,0	89,0	86,9	97,5	94,4
	у	2,23	1,28	1,33	1,66	1,41	1,74	1,76	1,35
	m	0,5	0,28	0,3	0,37	0,32	0,39	0,39	0,3
	t	0,35	2,52	4,18	6,24
	p	>0,5	<0,05	<0,001	<0,001

Формування структури навчально-тренувального процесу здійснювалося на основі методології індивідуально орієнтованого динамічного підходу до підготовки тенісистів з урахуванням розвитку показників спеціальної фізичної підготовленості. У контрольній групі навчально-тренувальні заняття проводилися згідно з традиційною програмою «Настільний теніс. Програма для ДЮСШ, СДЮШОР».

Відзначено, що приріст деяких показників спеціальної фізичної підготовленості спортсменів-тенісистів з 8 до 10 років експериментальної| групи статистично значимо перевершили відповідні показники спортсменів контрольної групи по тестах (рис. 2).

Рис. 2. Порівняльна характеристика результатів тестування спеціальної фізичної підготовленості спортсменів-тенісистів з 8 до 10 років експериментальної та контрольної груп після закінченню етапу попередньої базової підготовки:

№1 - дальність відскоку м'яча; №2 - біг вісімкою; №3 - біг навколо столу;

№4 - перенесення м'ячів; №5 - згинання та розгинання рук в упорі від столу;

№6 - підйом тулуба в сидяче положення з положення лежачи; №7 - скакалка, подвійний відскік; №8 скакалка, одинарний відскік; №9 - стрибок у довжину з місця; №10 - біг на 60 м.

Для більшої ефективності технічної та тактичної підготовки до оволодіння різноманітними технічними і тактичними діями спортсменами-тенісистами даного віку на етапі попередньої базової підготовки використовувався спеціалізований тренажер зі змінною довжиною столу. Для перевірки ефективності авторської програми з підвищення цільової точності технічних дій спортсменів нами було проведено експеримент за участю контрольної та експериментальної груп. Початкові показники тестування цільової точності технічних дій контрольної та експериментальної груп не мали достовірних відмінностей (p>0,05).

Таблиця 4

Порівняльна характеристика цільової точності технічних дій спортсменів 8-10 років експериментальної та контрольної груп у настільному тенісі, n1=n2=20

Методика тестування	Показники кількості попадань	До експерименту	Після експерименту
		ЕГ X1	КГ X2	ЕГ X1	КГX2
10 серій по 50 разів, відпочинок 2 хв.	У n20	5240	5260	5870	5480
		262,0	263,0	293,5	274,0
	% приросту	-	-	11,97	4,18
		2,72	2,94	4,01	1,29
	у	12,17	13,16	12,17	7,0
	t	0,25	4,57
	p	>0,5	<0,001

У ході експериментальних досліджень було виявлено, що критерієм надійності навчання та освоєння техніки гри настільного тенісу на етапі попередньої базової підготовки спортсменів 8-10 років є цільова точність технічних дій у стандартних умовах тренувальної діяльності. У спортсменів експериментальної групи збільшилися показники влучних попадань у стіл на 31,5 разів, що складає 11,97%. Щодо тенісистів контрольної групи цей показник становить 11 влучень у стіл, тобто 4,18%. Таким чином результат в експериментальній групі на 7,5% вищий (тобто на 19,5 влучень), ніж у спортсменів контрольної групи (t=4,57; p<0,001) (табл. 4).

Дані проведених досліджень і аналіз педагогічних спостережень засвідчили, що застосування спеціалізованого тренажера протягом 8-10 навчально-тренувальних занять з оптимальною кількістю спроб 400-600 ударів в одному тренувальному занятті дозволить підвищити цільову точність технічних дій спортсменів у настільному тенісі без збільшення обсягу й інтенсивності тренувальних навантажень.

Після закінчення експерименту ефективність авторської структури навчально-тренувального процесу була перевірена контрольними змаганнями (табл. 5).

Таблиця 5

Порівняльна характеристика показників результатів контрольних змагань тенісистів з 8 до 10 років експериментальної та контрольної груп, n1=n2=20||

Тактичні дії	Показники кількості партій	До експерименту	Після експерименту
		ЕГ X1	КГ X2	ЕГ X1	КГ X2
Атака-атака: обмін атакувальними ударами на 2/3 столу	У n20	97	92	105	78
		2,43	2,3	2,63	1,95
	m	0,11	0,13	0,11	0,13
	% приросту	-	-	7,6	-17,95
	у	0,68	0,79	0,67	0,82
	t	0,57	3,08
	p	>0,05	<0,005
Атака-захист: атакувальний удар з 2/3 столу	У n20	96	95	104	84
		2,4	2,38	2,6	2,1
	m	0,11	0,11	0,1	0,12
	% приросту	-	-	7,69	-13,33
	у	0,67	0,71	0,63	0,74
	t	0,12	2,43
	p	>0,05	<0,01

У виді змагання «Атака-атака» більшість спортсменів експериментальної групи перемогли спортсменів контрольної групи за кількістю партій 105 до 78. На початку експерименту співвідношення партій складало 97 до 92. Це свідчить про ефективність розробленої методики з удосконалення технічних дій тенісистів. Показник збільшення кількості переможних партій у спортсменів експериментальної групи становить 8, що дорівнює 7,6%. Спортсмени контрольної групи зменшили свій результат на 14 партій, тобто 17,95% (t=3,8; p<0,005). У змаганні «Атака-захист» також спостерігалася переможна тенденція спортсменів експериментальної групи, які мали перевагу над спортсменами контрольної групи за сумою переможних партій 104 до 84 (на початку експерименту 96 до 95), (p>0,05). Приріст в експериментальній групі склав 8 переможних партій (7,69%), у контрольній групі спостерігалось зменшення результатів на 11 партій, тобто на 13,33% (t=2,43; p<0,01).

Етап спеціалізованої базової підготовки є основою для планування обсягу загального й тренувального навантаження у фізичній підготовці підлітків. Слід зазначити, що побудова навчально-тренувального процесу на цьому етапі здійснювалась також на основі блокової системи.

Показники спеціальної фізичної підготовленості спортсменів-тенісистів 10-14 років експериментальної групи за весь період етапу перевищив показники спортсменів контрольної групи по тестах: №1 - дальність відскоку м'яча на 2,5%; №4 - перенесення м'ячів на 5,4%; №5 - згинання та розгинання рук в упорі від столу на 27,57%; №6 - підйом тулуба в сидяче положення з положення лежачи на 40,73%; №7 - скакалка, подвійний відскік на 26,39%; №8 - скакалка, одинарний відскік на 21,06%; №9 - стрибок у довжину з місця на 11,41%; №10 - біг на 60м на 3,13%, (p<0,05-0,001) (рис. 3).



Рис. 3. Порівняльна характеристика результатів тестування спеціальної фізичної підготовленості спортсменів-тенісистів з 10 до 14 років експериментальної та контрольної груп після закінченні етапу спеціалізованої базової підготовки

Розроблена структура підготовки в настільному тенісі сприяла достовірному покращанню у спортсменів експериментальної групи рівня фізичної, технічної, тактичної та інших видів підготовленості, та відповідала режимові навчання в школі, інтересам дітей цього віку, також враховувалися особливості розвитку організму і тренування в спортивному закладі.

Основне завдання техніко-тактичної підготовки спортсменів-тенісистів 10-14 років полягає в вдосконаленні захисно-атакувальних ігрових дій у стандартних умовах змагальної діяльності. З цією метою в тренувальному процесі за допомогою спеціалізованого тренажера зі змінною довжиною столу моделювалися традиційні ігрові ситуації змагальної діяльності. На кожному тренувальному занятті тенісисти виконували по 20 спроб серіями по 50 ударів з інтервалом відпочинку між серіями 1 хв. Оптимальній обсяг тренувального навантаження на даному етапі складав 600-1000 спроб в одному занятті. Темп навчання - 20-30 уд./хв.

У спортсменів експериментальної групи відзначено підвищення результату попадань у задану ігрову зону тенісного столу на 7,93%, що відповідає в середньому 45,25 влученням (p<0,001). У спортсменів контрольної групи приріст показників цільової точності ударних рухів склав 28,94 влучних попадань, тобто 5,53%, (t=5,53; p<0,001). За основними показниками технічної та спеціальної фізичної підготовленості спортсмени досліджуваних груп істотно не відрізнялися (t=0,59; p>0,5) (табл. 6).

Таблиця 6

Порівняльна характеристика цільової точності технічних дій спортсменів 10-14 років експериментальної та контрольної груп у настільному тенісі, n1=n2=16

Методика тестування	Показники кількості попадань	До експерименту	Після експерименту
		ЕГ (Х1)	КГ (Х2)	ЕГ (Х1 )	КГ (Х2 )
20 серій по 50 разів, відпочинок 1 хв.	У n16	8396	8385	9120	8848
		524,75	524,06	570,0	553,0
	m	0,65	0,42	2,07	2,35
	% приросту	-	-	7,93	5,53
	у	3,75	2,82	1,97	2,13
	t	0,59	5,53
	p	>0,1	<0,001

У ході дослідження доведено, що використання спеціалізованого тренажера забезпечило програмування та контроль цільової точності технічних дій з регулюванням темпу навчання відповідно до індивідуальних здібностей спортсменів, сприяло підвищенню ефективності тренувального процесу за 8-10 навчально-тренувальних занять. Використання розробленої нами методики вдосконалення цільової точності техніко-тактичних дій тенісистів із застосуванням спеціалізованого навчального тренажера дозволило статистично значимо підтвердити її ефективність порівняно з традиційною методикою навчання (Р<0,001).

Запропонована методика полягала в об'єктивності даних про специфічні, загальні й індивідуальні особливості формування техніко-тактичних дій тенісистів з використанням спеціалізованого тренажера.

Результати контрольних змагань відобразили ефективність підготовки спортсменів та динаміку виконання освоєних техніко-тактичних дій . Перед початком експерименту показники переможних партій між експериментальною та контрольною групами в змаганні «Атака-атака» були майже однакові (75 до 74). Результати контрольних змагань виявили перевагу спортсменів експериментальної групи над спортсменами контрольної групи у співвідношенні партій 83 до 66. Приріст переможних партій склав 8 перемог, тобто 9,65%. У контрольній групі зменшення перемог на 12,14%, (t=2,24; p<0,05). Показники спортсменів експериментальної групи в контрольних змаганнях «Атака-захист» вказують на приріст 10 переможних партій (12,17%), а у спортсменів контрольної групи зменшення на 7 партій (t=2,27; p<0,05). Результат контрольного змагання «Захист-атака» майже не відрізняється від попередніх. При початкових показниках 71 до 73 перемог у партіях, спортсмени експериментальної групи збільшили свої результати до 84 перемог, де приріст склав 13 партій (15,59%). У контрольній групі спостерігалася зниження до 68 перемог (на 7,04%), (t=2,27; p<0,05) (табл. 7).

Таблиця 7

Порівняльна характеристика результатів контрольних змагань спортсменів 10-14 років експериментальної та контрольної груп у настільному тенісі, n1=n2=16

Тактичні дії	Показники кількості партій	До експерименту	Після експерименту
		ЕГ X1	КГ X2	ЕГ X1	КГ X2
Атака-атака: обмін атакувальними ударами на 2/3 столу	У n16	75	74	83	66
		2,34±0,15	2,31±0,12	2,59±0,11	2,06±0,14
	% приросту	-	-	9,65	-12,14
	у	0,87	0,69	0,62	0,80
	t	0,12	2,24
	p	>0,5	<0,05
Атака-захист: атакувальний удар з 2/3 столу	У n16	74	75	84	68
		2,31±0,17	2,34±0,12	2,63±0,1	2,13±0,13
	% приросту	-	-	12,17	-14,08
	у	0,93	0,65	0,55	0,75
	t	0,12	2,27
	p	>0,5	<0,05
Захист-атака: гра на 2/3 столу	У n16	71	73	84	68
		2,22±0,17	2,28±0,14	2,63±0,12	2,13±0,12
	% приросту	-	-	15,59	-7,04
	у	0,98	0,77	0,66	0,66
	t	0,22	2,27
	p	>0,5	<0,05

Таким чином, підвищення результатів розвитку рухових здібностей у спортсменів експериментальної групи засвідчили ефективний вплив на техніку гри на етапі спеціалізованої базової підготовки спортсменів-тенісистів з 10 до 14 років, а використання спеціалізованого тренажера зі змінною довжиною столу, який забезпечить програмування та контроль цільової| точності технічних дій, сприяв підвищенню ефективності техніко-тактичної підготовленості спортсменів у настільному тенісі.

Ефективність розробленої тренувальної структури навчання і вдосконалення техніко-тактичної дій та блокової структури навчально-тренувального процесу визначилась у підготовці кількості спортсменів-розрядників у експериментальній групі: КМС - 3 спортсмена, 1-го розряду - 5 юнаків. В порівнянні у контрольній групі: КМС - 1 спортсмен, 1-го розряду - 4 спортсмена.

Це підтверджує ефективність розробленої структури тренування.

У п'ятому розділі - «Аналіз і обговорення результатів власних дослідження» - представлено узагальнені матеріали дисертаційної роботи, які підтверджують та доповнюють літературні дані, а також ті, що отримані вперше в ході експериментального дослідження.

До групи нових результатів належить: розроблена тренувальна структура навчання і вдосконалення техніко-тактичної ігрових дій спортсменів у настільному тенісі на етапах попередньої (8-10 років) та спеціалізованої (10-14 років) базової підготовки яка основана на використанні спеціалізованого навчального тренажеру для підвищення цільової точності ударів (патент № 40826); розроблена блокова структура навчально-тренувального процесу спортсменів-тенісистів 8-14 років яка враховує організацію навчального процесу в загальноосвітній школі; розроблена програма тренувального процесу та критерії досягнення основних завдань та цілей на етапах попередньої та спеціалізованої базової підготовки спортсменів 8-14 років.

Структура програми тренувального процесу представлена на прикладі етапу попередньої базової підготовки у табл. 8.

Таблиця 8

Структура програми тренувального процесу та критерії досягнення основних завдань етапу попередньої базової підготовки спортсменами 8-10 років у настільному тенісі

Вік	з 8 до 9 років
Рік навчання	3 рік
Основні параметри навантажень	Рази на тиждень	3-4
	Академічні години	2
	Години на рік	260-280
Основні завдання	Використання вправ, спрямованих на формування простих технічних дій, формування спеціальних фізичних якостей; спритності, гнучкості і швидкості. Формування цільової точності технічних дій з використанням спеціалізованого тренажера (зі змінною довжини столу).
Основні цілі	Виконання нормативів по СФП. Виконання 2-го юнацького розряду.
Вік	з 9 до 10 років
Рік навчання	4 рік
Основні параметри навантажень	Рази на тиждень	4-5
	Академічні години	2
	Години на рік	320-350
Основні завдання	Продовження вивчення технічних дій з настільного тенісу. Навчання цільової точності технічних дій з використанням спеціалізованого навчального тренажера (зі змінною довжини столу). Оцінювання технічної підготовленості та цільової точності технічних дій спортсменів в умовах офіційних змагань.
Основні цілі	Виконання нормативів за СФП. Виконання 2-го розряду.

У роботі також були підтверджені дані інших авторів про вдосконалення техніко-тактичних дій тенісистів (М.В. Восконян, 1983; М.Ж. Усмангаліев, 1991; А.В. Єфремова, 1996; Є.В. Імас, 1997), які спиралися на основні положення теорії побудови рухів М.О. Бернштейна, 1966; теорії функціональних систем П.К. Анохіна, 1975; методу термінової інформації В.С. Фарфеля, 1975.

Підтверджені та доповнені дані дослідників (Г.М. Арзютов, 1999; Ю.П. Байгулов, 2000; О.В. Матицин, 2001; В.І. Ландик, 2005) щодо структурних особливостей багаторічної підготовки юних спортсменів в настільному тенісі, які відповідають вимогам біологічної оптимальності та ритмам їх вікового розвитку.

У результаті проведеного експерименту доведено, що розроблена блокова методика вдосконалення техніко-тактичних дій тенісистів із застосуванням спеціалізованого навчального тренажера сприяла вдосконаленню цільової точності технічних дій та підвищенню ефективності змагальної діяльності юних тенісистів порівняно з традиційною методикою навчально-тренувального процесу.

ВИСНОВКИ

1. Аналіз спеціальної науково-методичної літератури свідчить про те, що існуючі наукові та методичні розробки в тренувальному процесі спортсменів-тенісистів не містять достатньо обґрунтованих рекомендацій щодо побудови системи навчання та тренування. Актуальним є розв'язання питань щодо формування спеціальної фізичної, технічної та тактичної підготовки спортсменів на етапах попередньої та спеціалізованої базової підготовки (8-14 років).

2. Проаналізовано навчально-тренувальний процес спортсменів 8-14 років відповідно до вимог типової програми «Настільний теніс. Програма для ДЮСШ, СДЮШОР». Отримані результати виявили вплив різних обсягів рухових режимів на динаміку розвитку загальних фізичних якостей і відображають сенситивність тих або інших періодів багаторічної спортивної підготовки юних спортсменів-тенісистів.

Обґрунтовано, що формуванню у юних спортсменів технічних, тактичних, техніко-тактичних дій та рухових навичок повинна передувати робота, яка направлена на загальний фізичний розвиток і виховання фізичних якостей.

3. Виявлено, що в процесі тренування погіршується точність виконання рухових дій при зростанні інтенсивності навантаження,. Застосування традиційної методики навчання та вдосконалення техніко-тактичної майстерності спортсменів протягом 8-10 навчально-тренувальних занять, з оптимальною кількістю спроб 500-1000 ударів в одному тренувальному занятті, не забезпечує формування цільової точності рухів у стандартних ігрових діях у спортсменів 8-10 років (t=4,49; p<0,001) та спортсменів 10-14 років (t=4,78; p<0,001)|.

Виявлено, що в спортивних іграх для навчання, освоєння та вдосконалення техніко-тактичної майстерності спортсменів використовуються різні тренажери, які забезпечують програмування та контроль за цільовою точністю ігрових дій, часом рухової реакції, швидкість польоту м'яча тощо. Урахувавши особливості процесу формування рухової функціональної системи тенісистів, для підвищення цільової точності ударів, ми розробили й виготовили спеціалізований навчальний тренажер зі змінною довжиною ігрового поля (Патент на корисну модель №40826 "Тренажерній тенісний стіл" від 27.04.2009 р.).

4. Розроблена блокова структура навчально-тренувального процесу підготовки спортсменів 8-14 років у настільному тенісі з попереднім програмуванням цілей, завдань та засобів підготовки на етапах попередньої та спеціалізованої базової підготовки сприяла підвищенню рівня фізичної, технічної, тактичної та інших видів підготовленості в спортсменів експериментальної групи. Тренувальний процес відповідав режимам навчання в школі, вимогам до дітей цього віку, індивідуальним морфо функціональним особливостям розвитку організму та тренуванню в спортивних закладах.

Виявлено, що показники результатів різних тестів зі спеціальної фізичної підготовленості спортсменів-тенісистів 8-14 років в експериментальній групі статистично значимо перевищили відповідні показники в спортсменів контрольної групи: №1 - дальність відскоку м'яча - на 2,5%, (t=5,95; p<0,001); №4 - перенесення м'ячів - на 5,4%, (t=5,58; p<0,001); №5 - згинання та розгинання рук в упорі від столу - на 27,57%, (t=5,26; p<0,001); №6 - підйом тулуба в сидяче положення з положення лежачи - на 40,73%, (t=4,84; p<0,001); №7 - скакалка, подвійний підскок - на 26,39%, (t=4,38; p<0,001); №8 - скакалка, одинарний підскок - на 21,06%, (t=5,92; p<0,001); №9 - стрибок у довжину з місця - на 11,41%, (t=7; p<0,001); №10 - біг на 60м- на 3,13%, (t=5,67; p<0,001).

5. Виявлено, що використання розробленого спеціалізованого тренажера зі змінною довжиною ігрового поля на етапі попередньої базової підготовки спортсменів-тенісистів 8-10 років протягом 8-10 навчально-тренувальних занять статистично значимо дозволило підвищити цільову точність технічних дій спортсменів-тенісистів експериментальної групи в середньому на 11,97% (+31,5 влучення в задану зону) (t=4,57; p<0,001). При цьому в кожному занятті тенісисти виконували оптимальну кількість ударів в одному занятті (400-600), тобто серіями по 50 ударів з інтервалами відпочинку між серіями 2 хв. У спортсменів контрольної групи цей показник - 11,0 разів, тобто 4,18% (p<0,001).

6. Перевірка ефективності розробленої методики спортивного тренування за типом блокової структури з використанням розробленого спеціалізованого тренажера зі змінною довжиною ігрового поля на етапі попередньої базової підготовки спортсменів-тенісистів 8-10 років показала, що в змаганні "Атака-атака" більшість спортсменів експериментальної групи перемогли спортсменів контрольної групи за сумою рахунків партій 105 до 78. У спортсменів контрольної групи зменшилась кількість перемог на 14 партій (t=3,8; p<0,005). У змаганні "Атака-захист" спортсмени експериментальної групи мали перевагу над спортсменами контрольної групи за сумою переможних партій 104 до 84 (t=2,43; p<0,01).

7. Використання розробленого спеціалізованого тренажера на етапі спеціалізованої базової підготовки спортсменів 10-14 років без збільшення обсягу та інтенсивності навантаження статистично значимо підвищило цільову точність у спортсменів експериментальної групи в середньому на 45,25 (7,93%) влучних попадань (t=5,53; p<0,001), у спортсменів контрольної групи середній приріст цільової точності ударних дій склав 28,94 (5,53%) влучень (t=4,78; p<0,01).

8. Ефективність експериментальної методики у підготовки спортсменів-тенісистів за типом блокової структури на етапі спеціалізованої базової підготовки спортсменів 10-14 років, що відображає рівень розвитку рухових здібностей та цільову точності ігрових дій, підтвердилась показниками контрольних змагань.

У змаганні “Атака-атака” перед початком етапу пок...