Обґрунтування рівнів фізичних навантажень студенток спеціальних медичних груп

Отже, аналіз літературних джерел (Мізеров М.М., 1996; Шологон Р.П., 2003; Вацеба О.М., 2003; Магльований А.В., 2006; Возний С.С., 2008 та ін.) показав, що залишаються недостатньо вивченими питання комплектування СМГ, системи модульного контролю за показниками фізичної підготовленості та функціонального стану, побудови фізіологічної кривої академічних та самостійних занять, регулювання рівня фізичних навантажень і тривалості етапів занять з фізичного виховання шляхом послідовного підвищення моторної щільності заняття, скорочення часу досягнення максимальної частоти серцевих скорочень (maxЧСС) і збільшення кількості її повторень упродовж одного академічного чи самостійного заняття. Саме тому ми вважаємо, що вирішення проблеми обґрунтування рівнів фізичних навантажень та тривалості етапів занять з фізичного виховання відповідно до рівня фізичної підготовленості і функціонального стану студенток СМГ із захворюваннями серцево-судинної системи є актуальним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано згідно зі зведеним планом науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту на 2006-2010 роки за темою 3.1.1 “Теоретико-методичні та програмно-нормативні основи фізичного виховання учнів і студентів”, номер державної реєстрації 0107U000771. Роль автора у виконанні цієї теми полягала у вдосконаленні методики занять з фізичного виховання студенток СМГ. Мета роботи - обґрунтувати рівні фізичних навантажень на етапах фізичного виховання студенток спеціальної медичної групи із захворюваннями серцево-судинної системи.

Завдання дослідження:

1. З'ясувати стан проблеми та організації занять фізичним вихованням студенток спеціальних медичних груп.

2. Визначити показники фізичного розвитку, фізичної підготовленості, функціонального стану студенток СМГ на етапах занять з фізичного виховання.

3. Обґрунтувати та розробити авторську програму із застосуванням різного рівня фізичного навантаження на етапах занять з фізичного виховання для студенток спеціальних медичних груп.

4. Експериментально перевірити ефективність впливу авторської програми із застосуванням різного рівня фізичного навантаження на етапах занять з фізичного виховання на показники фізичної підготовленості, функціонального стану студенток спеціальних медичних груп.

Об'єкт дослідження - фізичне виховання студенток спеціальної медичної групи із захворюваннями серцево-судинної системи.

Предмет дослідження - рівень фізичних навантажень та етапи занять фізичним вихованням студенток спеціальної медичної групи.

Методи дослідження. Для вирішення проблеми в роботі були застосовані такі методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, лікарсько-педагогічні спостереження (оцінка фізичного розвитку, фізичної підготовленості і функціонального стану систем зовнішнього дихання та серцево-судинної системи), педагогічний експеримент, модульний контроль, математично-статистичний аналіз отриманих результатів.

Наукова новизна отриманих результатів:

- уперше розроблено та науково обґрунтовано авторську програму з дисципліни „Фізичне виховання” для студенток спеціального навчального відділення вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівня акредитації МОЗ України, яка характеризується тим, що структура і зміст навчального матеріалу відповідають рівню фізичних навантажень, фізичної підготовленості та функціонального стану студенток медичного університету;

- уперше на основі порівняльного аналізу доведено, що дворічний період занять фізичним вихованням для студенток спеціальних медичних груп може складатися з чотирьох етапів тривалістю 6, 12, 17 і 35 тижнів, що узгоджується з функціональними можливостями організму та складністю захворювань студенток спеціальних медичних груп, рівнем належних величин фізичних навантажень, моторною щільністю занять, величиною і кількістю повторень максимальної частоти серцевих скорочень, а також реакцією серцево-судинної системи на фізичні навантаження;

- уперше експериментально доведено, що застосування різних рівнів фізичних навантажень за етапами занять з фізичного виховання сприяло достовірному покращенню показників фізичної підготовленості та функціонального стану студенток спеціальних медичних груп із захворюваннями серцево-судинної системи;

- дістали подальшого розвитку знання з планування різного рівня фізичних навантажень, модульного контролю та самоконтролю за показниками фізичної підготовленості та функціонального стану студенток спеціальних медичних груп;

- підтверджено наукові дані щодо відмінностей у структурі фізичної підготовленості і функціонального стану студенток спеціальних медичних груп залежно від застосування різного рівня фізичних навантажень та етапів фізичного виховання в авторській і базовій навчальних програмах.

Практичне значення дисертації полягає у розробленні авторської програми з фізичного виховання студенток спеціальних медичних груп вищих навчальних закладів МОЗ України, застосування якої дозволяє підвищувати фізичну підготовленість, покращувати функціональний стан організму студенток та переводити їх у підготовчі й основні медичні групи; в обґрунтуванні етапів занять з фізичного виховання студенток спеціальних медичних груп, дозування фізичних навантажень, їх регламентації, побудови індивідуальних портретів фізіологічної кривої практичних та самостійних занять за комплексом показників, які відображають стан організму студенток спеціальних медичних груп із захворюваннями серцево-судинної системи.

Результати дослідження впроваджені у навчальний процес кафедр Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, Херсонського державного університету, Дніпропетровської державної медичної академії, Львівського державного університету фізичної культури та Херсонського обласного центру здоров'я та спортивної медицини, що підтверджено актами впровадження. Результати дисертації можуть бути використані у розробці навчальних програм, спецкурсів і спецсемінарів з теорії та методики фізичного виховання для студентів ВНЗ України ІІІ-ІV рівня акредитації, слухачів курсів підвищення кваліфікації.

Особистий внесок здобувача: аналіз науково-методичної літератури; визначення актуальності та постановка проблеми; вибір напрямку, визначення мети, завдань і методів дослідження. Автор здійснила: накопичення, обробку, аналіз та узагальнення експериментальних даних; розробку авторської програми; визначення рівня фізичних навантажень, етапів фізичного виховання, показників фізичного розвитку, фізичної підготовленості, параметрів серцево-судинної системи та зовнішнього дихання учасниць педагогічного експерименту; розробку та обґрунтування методичних рекомендацій щодо застосування авторської програми.

Матеріали праць, опублікованих у співавторстві, що належать іншим авторам, у дисертації як власні не використовувалися.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Отримані результати наукових досліджень та основні положення роботи доповідалися та обговорювалися на VІІ, ІХ Міжнародній науково-практичній конференції „Сучасні досягнення валеології і спортивної медицини” (Одеса, 2005), ІІІ Регіональній науково-практичній конференції „Актуальні проблеми організації фізичного виховання студентської та учнівської молоді Львівщини” (Львів, 2005), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Реалізація здорового способу життя” (Дрогобич 2005), VІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Адаптаційні можливості дітей та молоді” (Одеса, 2008), міжнародній науковій конференції „Молода спортивна наука України” (Львів, 2007, 2008, 2009).

Публікації. Зміст та результати наукових досліджень відображено в 11 публікаціях, серед яких 6 статей, надрукованих у наукових фахових виданнях ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається з переліку умовних скорочень, вступу, п'яти розділів, висновків, додатків, списку використаної літератури. Роботу викладено на 237 сторінках, включаючи 17 рисунків і 42 таблиці; використано 239 літературних джерел, з яких 26 -іноземні.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено мету і завдання дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення отриманих результатів дослідження, зазначено кількість публікацій, подано структуру та обсяг роботи.

У першому розділі “Теоретико-методичні аспекти організації фізичного виховання студентів спеціальної медичної групи” подано узагальнені результати вивчення літературних джерел, у яких розглядалися проблеми фізичного розвитку, фізичної підготовленості та функціонального стану організму студенток СМГ. Також розглядаються особливості комплектування СМГ, застосування засобів і методів фізичного виховання за обсягом, інтенсивністю, потужністю, моторною щільністю занять, виділено й запропоновано шляхи регламентації та системного підвищення рівня фізичних навантажень, етапи їх застосування протягом дворічного періоду навчання, що підтвердило актуальність розробки авторської програми для студенток СМГ з регулюванням рівня фізичних навантажень і тривалості етапів занять фізичним вихованням через послідовне підвищення моторної щільності заняття, скорочення часу досягнення maxЧСС і збільшення кількості ії повторень в одному занятті з урахуванням параметрів моделі фізіологічної кривої, коливань параметрів серцево-судинної системи й активізації адаптаційних резервів на академічних і самостійних заняттях.

У другому розділі дисертації “Методи та організація дослідження” показано доцільність застосування обраних методів дослідження для вирішення поставлених завдань, описано організацію і проведення експерименту, наведено загальні відомості про контингент учасників дослідження.

Дослідження проводилися на кафедрі фізичної реабілітації, спортивної медицини, фізичного виховання і валеології Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького безпосередньо на заняттях з фізичного виховання та у кабінеті лікарського контролю протягом 2005/2006 і 2006/2007 н.р. чотирма етапами. У дослідженнях брали участь 57 студенток СМГ І курсу стоматологічного факультету віком 1722 роки із захворюваннями серцево-судинної системи, які були поділені на експериментальну (28 студенток) та контрольну (29 студенток) групи. Для контролю впливу авторської програми на початку та наприкінці дослідження у ньому взяли участь 29 студенток-однокурсниць основної медичної групи (ОГ).

На першому етапі (2004/2005 н. р.) досліджень вивчено й проаналізовано науково-методичну літературу з проблематики дисертаційної роботи, обґрунтовано методологію дослідження, мету і завдання його експериментальної частини. Проведено педагогічні спостереження, вивчено досвід роботи викладачів кафедри зі студентами спеціальних медичних груп із захворюваннями серцево-судинної системи, обґрунтовано методики дослідження, розроблено авторську навчальну програму для студенток спеціальних медичних груп із захворюваннями серцево-судинної системи (далі - авторська програма). Методологічними засадами побудови авторської програми слугували фундаментальні положення теорії та методики фізичного виховання і спорту (Платонов В.Н., Булатова М.М., 1995; Мізєров М.М., Магльований А.В., 1996; Линець М.М., 1997; Матвеев Л.П., 2001 та ін.) й теорії адаптації (Меерсон Ф.З., 1990; Пліско В.І., Решко С.М., Ємчук О.І., 2002; Платонов В.Н., 2004 та ін.). За авторською програмою запропоновано комплектування СМГ за нозологічними ознаками.

Основні положення авторської програми з фізичного виховання студенток СМГ визначали зміст, організацію та структуру занять, методику їх проведення, прогнозовані рівні фізичного навантаження і тривалість етапів занять у дворічному періоді навчання, показники фізичного розвитку, фізичної підготовленості, серцево-судинної системи (ССС) та гемодинаміки (ГД), індексів Руф'є та Скибінскі, частоти серцевих скорочень (ЧСС), maxЧСС та кількості її повторень в одному занятті за моделями фізіологічної кривої академічних і самостійних занять з урахуванням адаптації організму студенток до фізичних навантажень на кожному етапі занять.

Для визначення впливу рівня фізичних навантажень на етапах фізичного виховання на зміни показників фізичної підготовленості студенток експериментальної (ЕГ) та контрольної (КГ) груп протягом дворічного періоду навчання були застосовані види випробувань з авторської програми (модуль “фізична підготовленість”), а саме: піднімання тулуба з положення лежачи на спині, руки за головою, ноги не фіксуються (кількість разів); кут у положенні сидячи на підлозі, руки в сторони (ноги підняті під кутом 90⁰ ), дихання вільне (секунди); стрибок у довжину з місця (см), присідання на одній нозі з опорою на руку (кількість разів); кидок набивного м'яча вагою 1 кг двома руками з-за голови (м), біг 30 і 300 м (секунди).

На другому етапі (2005/2006 і 2006/2007 н. р.) було проведено лікарське обстеження в кабінеті лікарського контролю кафедри за безпосередньої участі автора, визначено студенток, які братимуть участь у дослідженнях, та поділено їх на КГ та ЕГ. Визначали показники фізичного розвитку, фізичної підготовленості, серцево-судинної системи, виявляли особливості їхньої динаміки під час виконання різного рівня фізичних навантажень на етапах занять фізичним вихованням за авторською програмою. Дослідження студенток ЕГ та КГ проводили одночасно. Їм було роз'яснено зміст і мету експерименту, завчасно попереджено про обстеження та виконання умов дослідження - не пити міцний чай і каву, не курити, не вживати напоїв, які містять алкоголь, тощо. Матеріали дослідження опрацьовувалися методами математичної статистики з допомогою персонального комп'ютера.

На третьому етапі (2007/2008 н.р.) опрацьовано результати тестування студенток ЕГ, КГ та ОГ, подано аналіз і характеристику змін вивчених показників фізичного розвитку, фізичної підготовленості і параметрів функціонального стану серцево-судинної системи та гемодинаміки, адаптивних можливостей за різним рівнем фізичного навантаження на чотирьох етапах занять з фізичного виховання протягом дворічного періоду, узагальнено результати дослідження, сформовано висновки та практичні рекомендації.

На четвертому етапі (2008/2009 н.р.) узагальнено отримані результати дослідження, що дало можливість апробувати окремі розділи дисертаційного дослідження у виступах на конференціях і публікаціях статей. На основі експериментально отриманих даних здійснено літературне оформлення дисертації. Підготовлено до друку наукові статті, методичні рекомендації, автореферат. Отримані результати впроваджено у практику навчального процесу медичних ВНЗ МОЗ України, а також на кафедрах фізичного виховання ВНЗ МОН України.

У третьому розділі “Характеристика основних положень авторської програми фізичного виховання студенток спеціального навчального відділення” подано особливості комплектування СМГ за авторською програмою і характеристику обстежуваних студенток ЕГ, КГ та ОГ (аналізувалися показники антропометрії, фізичної підготовленості, зовнішнього дихання та гемодинаміки). Під час педагогічного експерименту ми провели порівняльний аналіз результатів, отриманих у студенток ЕГ і КГ з показниками практично здорових студенток ОГ стоматологічного факультету. За всіма показниками вихідного тестування студентки ЕГ та КГ, на початку дослідження достовірно (р<0,05) відставали у фізичній підготовленості від студенток ОГ і мали знижені можливості резервів гемодинаміки та дихання. Розробляючи авторську програму, ми зробили основний акцент на методиці поетапного підвищення рівня фізичних навантажень для студенток СМГ на основі врахування рівня фізичної підготовленості та функціонального стану кожної з них.

Авторська програма передбачає комплектування СМГ за нозологічними ознаками (студентки із захворюваннями серцево-судинної системи), запровадження системи модульного контролю за показниками фізичної підготовленості та параметрами функціонального стану ССС, побудову фізіологічної кривої під час академічних і самостійних занять, моделювання рівнів фізичних навантажень та режим їх поетапної регламентації. Це вирішувало проблему дозування рівнів фізичних навантажень і тривалості етапів фізичного виховання відповідно до рівня фізичної підготовленості та функціонального стану студенток СМГ із захворюваннями серцево-судинної системи. Заняття за авторською програмою сприяли покращенню показників фізичної підготовленості і функціонального стану ССС студенток СМГ та наближенню їх до показників студенток підготовчої та основної медичної групи.

Педагогічний експеримент складався з таких етапів (табл. 1): перший (6 тижнів; вересень-жовтень 2005 року) - теоретико-методичні заняття і фізичні вправи з ЛФК; другий (12 тижнів; жовтень-грудень 2005 року) - лікувально-оздоровчі фізичні вправи; третій (17 тижнів; січень-червень 2006 року) фізкультурно-оздоровчі вправи; четвертий (35 тижнів; вересень 2006 - червень 2007 року) фізичні вправи для розвитку та вдосконалення фізичних якостей.

Таблиця 1 Характеристика модельних параметрів індивідуальних портретів фізіологічної кривої студенток спеціальної медичної групи

Як видно з таблиці 1, на першому етапі педагогічного експерименту середня пульсова вартість заняття становила 112,0±4,0 уд/хв при maxЧСС 132 уд/хв, якої досягали на 65 хв заняття (середина основної частини заняття). Залежно від реакції серцево-судинної системи організму студенток ЕГ моторна щільність заняття на цьому етапі коливалася в межах 30±5%. Інтервали відпочинку між фізичними вправами коливалися в межах 1-1,5 хв.

На другому етапі досягнення максимальної ЧСС (132,0±4,0 уд/хв) на академічних заняттях планували через 55 хв (кінець підготовчої частини заняття) і через 75 хв (кінець основної частини заняття). Управління фізичним навантаженням здійснювалося, як і на першому етапі, збільшенням моторної щільності занять, яка на другому етапі коливалася в межах 35 ± 5%. На другому етапі педагогічного експерименту середня пульсова вартість заняття становила 116,0±4,0 уд/хв. Для самостійних занять на першому і другому етапах фізіологічна крива змінювалася залежно від стану ССС студенток.

Третій етап передбачав, що студентки досягнуть maxЧСС (132,0±4,0 уд/хв) три рази упродовж академічного заняття, а саме через 45 хв (кінець підготовчої частини заняття), через 65 хв (середина основної частини заняття) і через 80 хв (кінець основної частини заняття). Моторна щільність занять коливалася в межах 60±5%, тобто була вищою практично в 1,5 рази порівняно з другим етапом. Середня пульсова вартість заняття на третьому етапі педагогічного експерименту дорівнювала 122,0±4,0 уд/хв. Під час самостійних занять студентки ЕГ мали досягти максимальної ЧСС (132,0±4,0 уд/хв) через 45 хв (середина основної частини заняття) і через 55 хв. При цьому через 35 хв (кінець підготовчої частини заняття) ЧСС була на 10% нижча від максимальної.

На четвертому етапі занять порівняно з першим час досягнення максимальної ЧСС зменшився на 25 хв, моторна щільність заняття зросла на 35%, середня пульсова вартість заняття на 16,0 уд/хв. Ці дані свідчать, що фізичні вправи і методика їх застосування в авторській програмі позитивно вплинули на компесаторно-пристосувальні механізми серцево-судинної системи студенток ЕГ. Під час проведення самостійних занять студентки ЕГ досягали maxЧСС (140,0±,0 уд/хв) через 40 хвилин.

З оздоровчою метою на всіх етапах застосовувались фізичні вправи, спрямовані на розвиток витривалості, спритності, гнучкості, динамічної сили. Всі види фізичних вправ були об'єднані у чотири групи: загальнорозвиваючі вправи, вправи для розвитку витривалості, вправи для розвитку спритності, вправи на розслаблення м'язів та відновлення дихання (табл. 2).

Заняття з фізичного виховання за авторською програмою студенток ЕГ та за базовою навчальною програмою студенток КГ мали принципові розбіжності: загальнорозвиваючі вправи і вправи для розвитку витривалості та гнучкості в ЕГ складали 90% тривалості академічного заняття, у КГ 50%. Крім того, в ЕГ підготовча частина займала 50% академічного заняття, у контрольній 30%, основна частина складала відповідно 35 і 55% академічного заняття. Також уперше в авторській програмі було закладено нові вимоги щодо частин самостійного заняття: так, підготовчу частину планували в обсязі 30 35 хв, основну частину 20 25 хв, завершальну до 5 хв.

Розроблені прогностичні показники рівня фізичної підготовленості та функціонального стану організму студенток ЕГ висували перед ними вимоги досягнення визначеного рівня показників, стимулювали до систематичності академічних та самостійних занять, забезпечували об'єктивність оцінки фізичної підготовленості й функціонального стану, здорову конкуренцію між студентками в процесі навчання, реалізацію модульного контролю протягом усього періоду навчання з дисципліни „Фізичне виховання”.

Таблиця 2 План обсягу фізичних навантажень і вправ за етапами занять з фізичного виховання для студенток ЕГ

Також вони сприяли покращенню фізичного розвитку, фізичної підготовленості та функціонального стану студенток і переведенню їх у групи основної фізичної підготовки.

У четвертому розділі „Зміни показників функціонального стану серцево-судинної системи, фізичного розвитку та фізичної підготовленості студенток протягом педагогічного експерименту” подано аналіз показників фізичної підготовленості студенток, їхнього фізичного розвитку, серцево-судинної системи, показників ЧСС, гемодинаміки до, після фізичного навантаження і через 3 хв відновлення на етапах занять з фізичного виховання.

На початку першого етапу занять між студентками ЕГ і КГ за показниками фізичної підготовленості достовірних розбіжностей виявлено не було (р>0,05), а наприкінці четвертого етапу було встановлено достовірно (р<0,05-0,001) кращі показники у студенток ЕГ (табл. 3).

Аналіз даних щодо відмінностей показників фізичної підготовленості між студентками ЕГ та ОГ показав, що на початку першого етапу достовірно кращими були показники студенток ОГ (р<0,001), а наприкінці четвертого етапу вони стали статистично не підтвердженими (р>0,05), за винятком тесту „присідання на одній (правій) нозі з опорою руки”. Це вказувало на те, що у студенток ЕГ відбулося достовірне покращення фізичних якостей як відносно показників студенток КГ, так і відносно показників студенток ОГ, що дозволило перевести їх у підготовчі та основні групи з фізичного виховання.

медичний студентка фізичний навантаження

Таблиця 3 Характеристика показників фізичної підготовленості студенток (х±m)

Примітки: 1) 1 - вихідні показники; 2) 3 - показники ІІІ етапу, наприкінці І року навчання; 3) 4 - показники ІV етапу, наприкінці ІІ року навчання. Показники модулю рейтингової оцінки „фізична підготовленість” також засвідчили, що поєднання академічних і самостійних занять є однією з основних умов покращення рівня фізичної підготовленості студенток ЕГ, що підтверджено більшим її приростом у студенток ЕГ порівняно зі студентками КГ та наближенням їхніх показників до показників ОГ. Як видно з таблиці 4, найбільший приріст за дворічний період занять у студенток ЕГ спостерігався за такими показниками: кут у положенні сидячи на підлозі, руки в сторони, ноги підняті під кутом 90є (22,5 с); стрибок у довжину з місця (21,9 см); біг 300 м (17 с); з положення лежачи на спині (руки за головою) перейти в положення сидячи, ноги не фіксуються (16,0 разів).

Отже, отримані результати фізичної підготовленості студенток експериментальної спеціальної медичної групи, контрольної групи та основної медичної групи протягом дворічного періоду навчання засвідчили достовірне покращення результатів у студенток ЕГ як порівняно з вихідними даними початку першого року навчання, так і порівняно зі студентками контрольної та основної медичної групи. Рейтингова оцінка в системі модульного контролю стимулювала свідоме ставлення студенток ЕГ до занять з фізичного виховання як під час академічних занять, так і до виконання самостійних занять.

Таблиця 4 Приріст показників фізичної підготовленості у студенток під впливом занять фізичним вихованням протягом двох років

Аналіз показників серцево-судинної та дихальної систем студенток ЕГ і КГ за тестами Руф'є та Скибінскі свідчить, що на початку першого етапу занять між показниками тесту Скибінскі достовірних (р>0,05) відмінностей не було (табл. 5).

Таблиця 5 Динаміка показників серцево-судинного індексу тесту Руф'є та серцево-дихального індексу тесту Скибінскі в кінці кожного етапу (х±m)

Натомість наприкінці четвертого етапу розбіжності між цими групами були значними і достовірними (р<0,001) на користь студенток ЕГ, що вказувало на економізацію діяльності в першу чергу серцево-судинної системи.

Таким чином, розроблений модуль „функціональний стан” може бути широко застосований як критерій контролю за функціональним станом серцево-судинної системи організму студенток СМГ. Як показали результати наших досліджень, він повною мірою сприяв удосконаленню основних функціональних резервів організму і надавав можливість студенткам ЕГ самостійно здійснювати контроль за їхньою динамікою протягом дворічного періоду навчання.

Отримані результати дослідження за методикою динамічної функціональної проби з присіданнями (табл. 6) дозволили виявити деякі закономірності характеру адаптивних реакцій організму студенток ЕГ на дозоване фізичне навантаження (30 присідань за 45 с).

Таблиця 6 Характеристика показників студенток до і після виконання динамічної функціональної проби з присіданнями (30 присідань за 45 с), ( m)

Примітки: 1) 1 - вихідний показник; 2) 3 - показники ІІІ етапу, наприкінці І року навчання; 3) 4 - показники ІV етапу, наприкінці ІІ року навчання; 4) х - достовірні розбіжності між показниками групи за етапами; 5) xx - достовірні розбіжності між групами. Як показав аналіз отриманих результатів, реакція ЧСС студенток ЕГ на фізичне навантаження знаходилася у прямій залежності від функціональних можливостей організму, зумовлених рівнем фізичної підготовленості, та функціональних можливостей серцево-судинної системи.

Так, тривала гіподинамія у більшості студенток ЕГ, що була зафіксована на початку першого етапу занять, у 92,8% випадків після дозованого фізичного навантаження з присіданнями характеризувалася значним збільшенням ЧСС по відношенню до показників студенток ОГ і тривалим періодом відновлення початкових показників (понад 3 хв). Подальший аналіз показників ЧСС у студенток ЕГ та КГ і порівняння їх із показниками студенток ОГ дозволив констатувати достовірне покращення показників ЧСС від першого до четвертого етапу фізичного виховання у студенток ЕГ, які займалися за авторською програмою з додатковими самостійними заняттями та наближення їхніх показників до показників студенток основної медичної групи. Виявлено достовірні зміни показників ЧСС протягом дворічного періоду навчання у студенток ЕГ як усередині самої групи, так і порівняно зі студентками КГ.

Встановлено, що засоби і методи, застосовані в авторській програмі з фізичного виховання для студенток ЕГ, достовірно вплинули на покращення реакції ЧСС на дозоване фізичне навантаження та наблизили студенток ЕГ до рівня показників ЧСС, які були зафіксовані у студенток ОГ, та сприяли подальшому їх переведенню у ці групи.

У п'ятому розділі „Аналіз та узагальнення результатів дослідження” наведено три групи даних, отриманих шляхом емпіричних досліджень, та зіставлено їх з опублікованими науковими працями.

Результати аналізу літературних джерел (Куц А.С., 1993; Боднар І.Р., 2000; Добринський В.С., 2000; Білогур В.Є., 2002; Вацеба О.М., Козіброцький С.П., 2005) достатньо аргументовано підтвердили той факт, що бурхливий розвиток техніки, автоматизація та комп'ютеризація навчального процесу студентів ВНЗ України ІІІ-ІV рівнів акредитації, застосування сучасних засобів пересування значно скоротили обсяг фізичних навантажень як у навчальному процесі, так і у приватному житті. Скорочення обсягу та терміну проведення занять з фізичного виховання студентів до 2 годин на тиждень і двох років навчання призвело до зменшення м'язових зусиль в енергетичному балансі людини з 94% на початку ХХ століття до практично 1% на початку ХХІ століття, про що стверджують і відомі науковці (Бондаренко С.В., Артамовская Е.Г., 1992; Буков Ю.О., Красніков Н.П., Сербіна І.Е., 1993). Зрештою це призвело до виникнення дефіциту рухової активності в різних груп населення.

У дисертаційній роботі підтверджено дані багатьох науковців (Мізеров М.М., Магльований А.В., 1995; Коробейніков Г., Цап'юк Л., 2000; Мацкевич Н., 2000; Кузнєцова О.Т., 2005) щодо низького рівня функціонального стану серцево-судинної системи, фізичного розвитку та фізичної підготовленості студенток, які за станом здоров'я належать до СМГ. Також підтверджено припущення та думки окремих науковців (Дубогай О.Д., Завацький В.І., Короп Ю.О., 1995; Магльований А., Белов В., Котова А., 1998; Боднар І.Р., 2005; Бородін Ю.А., Ольховий О.М., 2005) щодо управління фізичним навантаженням студентів СМГ за допомогою побудови фізіологічної кривої окремого академічного заняття, моделювання режимів регламентації рівня фізичних навантажень, дозування фізичного навантаження за обсягом, інтенсивністю, потужністю, моторною щільністю.

Підтверджено доцільність розробки практичних рекомендацій для покращення та підвищення рівня фізичної підготовленості студенток СМГ (Магльований А.В., 1988; Кудас К.П., Морозенко А.С., 2003; Краснов В.П., Присяжнюк С.І., Раєвський Р.Т., 2005) із використанням засобів і методів, які застосовуються у роботі зі студентками СМГ та узгоджуються з основними положеннями теорії розвитку фізичних якостей (Платонов В.М., Булатова М.М., 1995; Линець М.М., 1997; Круцевич Т.Ю., 2003) і підтверджують їх. Результати дисертаційного дослідження суттєво доповнюють знання про комплектування спеціальних медичних груп за нозологічними ознаками, за показниками фізичного розвитку, рівнем фізичної підготовленості та функціонального стану студенток.

Уперше науково обґрунтовано та розроблено авторську програму для студенток спеціального навчального відділення вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації МОЗ України, яка характеризується тим, що структура і зміст запропонованого навчального матеріалу відповідають вимогам до рівня фізичних навантажень, фізичної підготовленості та функціонального стану студенток медичного університету.

Уперше експериментально доведено, що заняття з фізичного виховання з застосуванням різних рівнів дозування фізичних навантажень упродовж 1-2-го років навчання сприяли достовірному покращенню (р<0,05-0,001) показників фізичної підготовленості й функціонального стану студенток спеціальних медичних груп із захворюваннями серцево-судинної системи та переходу їх до підготовчих і основних медичних груп.

ВИСНОВКИ

1. Аналіз наукової літератури за напрямком дисертаційного дослідження показав, що в більшості випадків фізичне виховання студенток спеціальних медичних груп розглядалося тільки як фактор підтримання функціонального стану на належному для них рівні та поступового їх оздоровлення. Не з'ясованими залишилися питання дозування фізичного навантаження за обсягом, інтенсивністю, потужністю, моторною щільністю занять студенток СМГ. Не вивченими залишаються питання комплектування студенток СМГ, системи модульного контролю за показниками фізичної підготовленості та параметрами функціонального стану, методи побудови фізіологічної кривої академічних і самостійних занять, моделювання рівнів фізичних навантажень та режим їх поетапної регламентації, що свідчить про актуальність теми дисертації.

2. За результатами дослідження встановлено, що від початку першого етапу і до кінця четвертого етапу занять з фізичного виховання за авторською програмою студентки експериментальної групи мали достовірно кращі показники приросту фізичного розвитку: окружність грудної клітки збільшилася на 2,5 см, життєва ємність легень - на 0,7 л, станова сила - на 25,4 кг, сила правої кісті - на 8,4 кг, лівої кісті - на 5,7 кг, а екскурсія грудної клітки - на 1,9 см. Найбільший приріст результатів фізичної підготовленості у студенток експериментальної групи відбувся за такими показниками: кут у положенні сидячи на підлозі, руки в сторони, ноги підняті під кутом 90є - на 22,5 с; стрибок у довжину з місця - на 21,9 см; біг 300 м - на 17 с; з положення лежачи на спині (руки за головою) перейти в положення сидячи, ноги не фіксуються - на 16 разів. За показниками функціонального стану студентки експериментальної групи на початку першого етапу характеризувалися низьким рівнем параметрів серцево-судинної, дихальної систем і гемодинаміки, а наприкінці четвертого етапу, після виконання всіх завдань, закладених в авторський програмі, вони достовірно покращили свої показники і за серцевими індексами Руф'є та Скибінскі проходили тестування з оцінкою „відмінно”, що наблизило їх до рівня показників основної медичної групи.

3. Доведено, що у студенток спеціальної медичної групи із захворюваннями серцево-судинної системи відбулося розширення адаптаційних можливостей організму у відповідь на запропоновані рівні фізичних навантажень за авторською програмою на кожному з етапів до кінця відповідно 6, 12, 17 та 35-го тижня занять від його початку. Внаслідок покращення адаптаційних механізмів на вершині фізіологічної кривої контрольного заняття максимальна ЧСС зменшилася відповідно на 20,02,0, 22,02,0, 22,4,0 та 24,02,0 уд/хв, середня пульсова вартість заняття - на 12,02,0, 12,02,0, 14,02,0, 16,02,0 уд/хв, індекс Руф'є в зменшився на всіх етапах на 2,9 одиниць. Параметри електрокардіограми достовірно не змінювалися. Рівень фізичного навантаження на кожному з чотирьох етапів академічних і самостійних занять з фізичного виховання регулювалися через послідовне та поступове підвищення моторної щільності заняття, скорочення часу досягнення максимальної частоти серцевих скорочень і збільшення кількості її повторень в одному занятті від одного до трьох з урахуванням коливань параметрів серцево-судинної системи й активізації адаптаційних можливостей.

4. Упровадження розробленої авторської програми занять з фізичного виховання сприяло більш вираженому покращенню структурних і функціональних змін організму студенток експериментальної групи порівняно з контрольною: нормалізації вегетативної реактивності, збільшенню життєвої ємності легень, максимальної легеневої вентиляції та резерву вентиляції; економізації функцій серцево-судинної системи; нормалізації реакції електрокардіографічних показників на фізичне навантаження.

5. Мотивацією до регулярних академічних та самостійних занять з фізичного виховання став модульний контроль за фізичною підготовленістю і функціональним станом організму студенток експериментальної групи на основі багатобальної рейтингової оцінки. При цьому розроблені прогностичні показники рівня фізичної підготовленості і функціонального стану сприяли студенткам у досягненні прогнозованого рівня контрольних показників, здоровій конкуренції між ними у процесі навчання. Застосування різних рівнів фізичних навантажень на етапах академічних і самостійних занять з фізичного виховання у дворічному періоді навчання студенток за авторською програмою достовірно наблизили їхні показники до рівня показників основної медичної групи та дозволили перевести їх у підготовчі й основні групи з фізичного виховання.

6. Експериментально доведено ефективність авторської програми із застосуванням різних рівнів фізичного навантаження на етапах занять з фізичного виховання для студенток спеціальних медичних груп. Так, 26 студенток експериментальної групи з 28 (92,9%) покращили показники фізичного розвитку, фізичної підготовленості та параметри функціонального стану, причому 12 з них (42,8%) були переведені у підготовчу групу, а 10 (35,7%) - в основну. Серед студенток КГ лише 12 осіб (41,4%) покращили показники фізичного розвитку, фізичної підготовленості та функціонального стану, і тільки 2 з них (6,9%) були переведені у підготовчу групу.

7. Результати проведених досліджень дають підстави рекомендувати авторську програму для студенток спеціальних медичних груп до впровадження у навчальний процес студентів вищих навчальних закладів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

а) публікації у фахових виданнях затверджених ВАК України:

1. Іваночко О. Організація та методика навчальних занять спеціального медичного відділення у ВНЗ / Оксана Іваночко // Молода спортивна наука України : зб. наук. пр. з галузі фіз. культури та спорту. - Л., 2007. - Вип. 11, т.3. - С. 100-104.

2. Іваночко О. Ю. Моделювання фізичних навантажень студенток спеціальних медичних груп із захворюванням серцево-судинної системи / О. Іваночко, А. Магльований, О.Кунинець, О.Дзівенко // Молода спортивна наука України : зб. наук. пр. з галузі фіз. культури та спорту. - Л., 2008. - Вип. 12, т.3. - С. 99-104.

3. Іваночко О. Ю. Характеристика показників загальної фізичної підготовленості студенток спеціальної медичної групи на етапах фізичного вихованні у дворічному періоді навчання / Іваночко О. Ю., Магльований А. В. // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту : наук. моногр. за ред. С. Єрмакова - Х., 2009. - № 2. - С. 58 - 63.

4. Іваночко О. Ю. Характеристика показників частоти серцевих скорочень до і після дозованого фізичного навантаження студенток спеціальної медичної групи у дворічному циклі навчання / Оксана Іваночко, Анатолій Магльований // Молода спортивна наука України : зб. наук. пр. з галузі фіз. культури та спорту. - Л., 2009. - Вип. 13, т.3. - С. 80-87.

5. Магльований А. Характеристика рівнів адаптації організму студенток спеціальної медичної групи до фізичних навантажень по етапах фізичного виховання / Анатолій Магльований, Оксана Іваночко, Ольга Кунинець, Ольга Дзівенко, Євген Мороз // Молода спортивна наука України : зб. наук. пр. з галузі фіз. культури та спорту. - Л., 2009. - Вип. 13, т.2. - С. 82-88.

6. Іваночко О. Ю. Організація занять з фізичного виховання студенток спеціальних медичних груп за авторською програмою / Іваночко О. Ю. // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту : наук. моногр. за ред. С. Єрмакова . - Х., 2009. - № 6. - С. 60 - 64.

б) публікації в інших виданнях:

7. Моделювання рівнів фізичних навантажень для студентів спеціальних медичних груп з захворюваннями серцево-судинної системи / Кунинець О. Б., Магльований А. В., Дзівенко О.А., Приступа О. Ю. // Сучасні досягнення спортивної медицини, лікувальної фізкультури та валеології : ХІ Міжнар. наук.-практ. конф., 9-10 черв. 2005 р. - О., 2005. - С. 134-139.

8. Модульно-рейтингова оцінка фізичного та функціонального стану студентів / Магльований А. В., Кунинець О. Б., Новицький О. О., Романюк О. Б., Приступа О. Ю. // Актуальні проблеми організації фізичного виховання студентської та учнівської молоді Львівщини : зб. наук. пр. ІІІ регіон. наук.-практ. конф. - Л., 2005. - С. 74-75.

9. Проблема постановки питання діагностики і керування здоров'ям в медицині та валеології / А. В. Магльований, О. Б. Кунинець, Г. М. Магльована, О. Ю. Іваночко, О. О. Новицький // Здоровий спосіб життя : зб. наук. ст. - Л., 2006. - Вип. 14. - С. 17 - 20.

10. Іваночко О.Ю. Планування фізичних навантажень студенток із захворюванням серцево-судинної системи / Іваночко О. Ю., Магльований А. В., Кунинець О. Б., Дзівенко О. А. // Адаптаційні можливості дітей та молоді : VІІ (ІХ) Міжнар. наук.-практ. конф. : матеріали конф. - О., 2008. - С. 162 - 168.

11. Фізіологічне обґрунтування фізичних навантажень студенток з захворюванням системи кровообігу / А. В. Магльований, О. Б. Кунинець, О. Ю. Іваночко, Є. І. Мороз // Практична медицина. - 2009. - 1 (т. 15). - С.125-131.

АНОТАЦІЇ

Іваночко О. Ю. Обґрунтування рівнів фізичних навантажень студенток спеціальних медичних груп. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.02 - фізична культура, фізичне виховання різних груп населення. - Львівський державний університет фізичної культури, Львів, 2009.

Шляхом застосування сучасних наукових методик дослідження обґрунтовано рівні фізичних навантажень та визначено чотири етапи занять з фізичного виховання студенток спеціальної медичної групи. Розроблено та запроваджено науково обґрунтовану авторську програму з дисципліни „Фізичне виховання” для студенток спеціального навчального відділення вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації МОЗ України. Доведено, що дворічний період занять фізичним вихованням для студенток спеціальних медичних груп може складатися з чотирьох етапів занять з фізичного виховання тривалістю 6, 12, 17 та 35 тижнів, що узгоджується з функціональними можливостями організму і складністю захворювань студенток спеціальних медичних груп, рівнем належних величин фізичних навантажень, моторною щільністю заняття, величиною та кількістю повторень максимальної частоти серцевих скорочень і реакцією серцево-судинної системи на фізичні навантаження. Встановлено, що у студенток експериментальної групи відбувалося достовірне покращення показників фізичної підготовленості, параметрів функціонального стану серцево-судинної системи та розширення адаптаційних можливостей організму. Доведено, що заняття за авторською програмою із застосуванням поступового підвищення рівня фізичних навантажень за етапами занять сприяли достовірному наближенню їхніх показників до рівня показників основної медичної групи та дозволили перевести їх у підготовчі та основні групи з фізичного виховання.