Типологічні особливості вестибуловегетативних реакцій у спортсменів

Тип вестибуловегетативної реакції залежить від функціонального стану спортсменів, що визначається при етапному контролі. Це дає можливість застосовувати вестибулярне навантаження як функціональну пробу для оцінки загального функціонального стану, тренованості вестибулярного апарату, рівня енергетичних можливостей кардіореспіраторної системи, працездатності й координаційних здібностей спортсменів. Також на прикладі легкої атлетики показано, що корекція функціонального стану вестибулярного аналізатору з урахуванням особистого типу вестибуловегетативної реакції, здатна ефективно підвищити спеціальну підготовленість спортсменів (рис 6).

Результати дослідження на прикладі тхеквондо свідчать про те, що коригуючі дії, змінюючи тип вестибуловегетативної реакції й підвищуючи вестибулярну стійкість у спортсменів, одночасно поліпшують ефективність техніки змагальної діяльності.

Таким чином, методологічний підхід до оптимізації типу вестибуловегетативної реакції з метою вдосконалення функціональної підготовленості спортсменів включає такі компоненти: визначення типу вестибуловегетативної реакції у спортсменів і характеристику відповідних реактивних властивостей вестибуловегетативної системи; педагогічна корекція, спрямована на оптимізацію типу вестибуловегетативної реакції й удосконалення функціональної підготовленості спортсменів; моніторинг показників вестибулярної стійкості й функціональної підготовленості спортсменів; оцінка ефективності розробленої педагогічної технології (рис.7).

У восьмому розділі «Аналіз і узагальнення результатів досліджень» приведені основні результати дисертаційної роботи відповідно меті й завданням дослідження, розкрита їх практична й теоретична значущість, розглянуті дискусійні положення, які виходять зі змісту окремих розділів роботи, а також перспективи подальшого використання одержаних результатів. Відмічено, що гіперкінетичний тип вестибуловегетативної реакції при вестибулярних подразненнях характеризується гіперреактивністю кардіореспіраторної системи, посиленням впливів з боку вегетативної нервової системи, зростанням високочастотних хвиль на електроенцефалограмі, підвищенням електричної активності мозку, викликаної звуковим стимулом. Спортсмени з таким типом вестибуловегетативної реакції мають середній рівень вестибулярної стійкості й координаційних здібностей, однак для них характерний досить високий рівень фізичної працездатності. Очевидно, що такі спортсмени мають потребу в спеціальному тренуванні вестибулярного апарату, яка включає додаткові заняття вибіркової спрямованості. В результаті підвищується рівень вестибулярної стійкості на фоні збереження високого рівня загальної та спеціальної працездатності.

Гіпокінетичний тип вестибуловегетативної реакції при вестибулярних подразненнях характеризується нестійкістю функціонування кардіореспіраторної системи, посиленням вагусних впливів, посиленням потужності повільних хвиль на електроенцефалограмі, гальмуванням електричної активності мозку, викликаної звуковим стимулом. Ці спортсмени відрізняються низьким рівнем вестибулярної стійкості й координаційних здібностей і середнім рівнем фізичної працездатності. Спортсмени, з таким типом вестибуловегетативної реакції, мають потребу в підвищенні рівня тренованості вестибулярного апарату й функціонального стану кардіореспіраторної системи. Основним змістом педагогічного коригування стану цих спортсменів є вестибулярне тренування в поєднанні з аеробними вправами у формі додаткових занять комплексної спрямованості. Під впливом педагогічного коригування у спортсменів з гипокінетичним типом вестибуловегетативної реакції відбувається підвищення рівня вестибулярної стійкості, загальної й спеціальної фізичної працездатності.

Еукінетичний тип вестибуловегетативної реакції при вестибулярних подразненнях характеризується стійкістю кардіореспіраторної і нервової систем. Ці спортсмени мають високий рівень вестибулярної стійкості й координаційних здібностей і середній рівень фізичної працездатності. Спортсмени, які належать до такого типу вестибуловегетативної реакції, не мають потреби в коригуванні рівня тренованості вестибулярного апарату. Однак є можливості для оптимізації функціонального стану за рахунок підвищення рівня фізичної працездатності. Основним змістом педагогічного коригування стану цих спортсменів є аеробні вправи у формі додаткових занять вибіркової спрямованості. Під впливом педагогічного коригування у спортсменів з еукінетичним типом вестибуловегетативної реакції відбувається збереження високого рівня вестибулярної стійкості, підвищення рівня загальної й спеціальної фізичної працездатності. Перспективним бачаться індивідуальний і типологічний підходи до оптимізації тренувального процесу, де принципово важливим фактором удосконалення вестибулярної стійкості й здібностей, які поєднуються з нею, є розробка засобів цільової спрямованості. В підтвердження цього нами були проведенні дослідження по оцінці ефективності впливу вестибулярного тренування на спеціальну підготовленість в різних видах спорту. Показано, що підвищення рівня вестибулярної стійкості сприяло поліпшенню спеціальної підготовленості у бігунів на 800 м. Це пояснюється фактом інтеграції вестибулярного аналізатора в систему енергетичних компенсацій (В.Г. Стрелець, А.А. Горєлов, 1990).

Поліпшення результату бігу на 800 м у зв'язку з підвищенням вестибулярної стійкості можна ще пояснити ефектом зміни домінанти (С.І. Гальперін, 1977). Зміна рухів отолітів вестибулярного апарату при вестибулярному тренуванні створює нову домінанту в корі мозку, тим самим сприяючи поновленню енергетичних можливостей коркових утворень, що регулюють енергетичні можливості функціональних систем, які забезпечують ефективність змагальної діяльності бігуна.

Підвищення рівня вестибулярної стійкості сприяло поліпшенню ефективності техніки в умовах змагальної діяльності тхеквондистів, що вказує на тісний зв'язок між вестибулярним аналізатором і координаційними здібностями, сформованими в чіткій відповідності до специфіки цього виду спорту. У зв'язку із цим планування методів тренування, спрямованих на розвиток спеціалізованих якостей, які відображають конкретний вид спорту, може носити як цілісний характер з ретельним і послідовним розвитком компоненти, так і вибірковий характер, пов'язаний з використанням спеціалізованих засобів, які базуються на вестибуловегетативній типології.

У результаті досліджень були підтверджені дані про зв'язок вестибулярної функції з фізіологічними й моторними компонентами стану спортсменів (В.П. Іващенко, 1980; В.Н. Долинський, 1987; В.Г.Стрілець, 1996; В.М. Болобан, 2003). Також підтверджуються дані про наявність типів вестибуломоторних реакцій і про те, що оптимізація стану вестибулярного аналізатору впливає на процес удосконалення координаційних здібностей, технічної підготовленості спортсменів (Ю.П. Замятін, 1987; С.А. Григор'єв, 1996; А.Г. Левицький, 1996). Підтверджені дані про вплив вестибулярних подразнень на кардіореспіраторну систему людини ( А.Я. Плепіс, 1980; В.Е. Корюкін, 1986; Л.І. Кулик, 2004).

Доповнена теорія типології даними про наявність типів вестибуловегетативної реакції, типологічних особливостей реакцій серцево-судинної, дихальної й нервової систем на вестибулярні подразнення (Г.І. Горгіладзе, 1964; А.Е. Курашвілі, 1975; В.Г. Базаров, 1988; В.І. Бабияк, 1990).

До нових даних належать:

- науково обґрунтований методологічний підхід до оптимізації вестибулярної стійкості, що ґрунтується на типологічних реактивних властивостях вестибуловегетативної системи і спрямований на вдосконалення функціональної підготовленості спортсменів;

- системи тестів та контрольних показників, алгоритм розрахунку узагальнюючого критерію вестибулярної стійкості, які дозволяють визначити типологічний вестибулярний статус спортсменів в кількісному та якісному виражені, що розглядуються як технологія контролю та оптимізації підготовці спортсменів в різних видах спорту;

- фізіологічні механізми адаптації до вестибулярного навантаження, пов'язані з особливостями реакцій центральної та вегетативної нервових систем, кардіореспираторної системи і мозкового кровообігу в залежності від типу вестибуловегетативної реакції (гіперкінетичний, еукінетичний, гіпокінетичний);

-показано, що вестибуловегетативна реакція відображає етапний функціональний стан організму та особливості проявлення координаційних здібностей спортсменів і залежить від спрямованості тренувального процесу та кваліфікації спортсмена;

-особливості індивідуалізації учбово-тренувального процесу в різних видах спорту за допомогою вибору засобів та методів тренування відповідно до типологічного вестибулярного статусу спортсменів.

уявлення про реакції серцево-судиної, дихальної и центральної нервової систем на вестибулярні подразнення;

уявлення про можливості використання вестибулярної проби для оцінки функціонального стану спортсменів.

ВИСНОВКИ

1.Вивчення теоретичних відомостей про вестибулярний аналізатор показало, що функція рівноваги забезпечується їм у поєднанні з іншими сенсорними системами на підставі сприйняття простору й вироблення пов'язаних із цією функцією енергетичних компенсацій. Функція рівноваги також зв'язана з фізіологічними, психомоторними й емоційними компонентами стану спортсменів, тим самим підтверджуючи свій інтегральний характер. У зв'язку із цим функціональний стан вестибулярного аналізатора значущий практично для всіх видів спорту.

Удосконалення вестибулярної стійкості для складнокоординаційних видів спорту необхідне з метою підвищення просторово-часової й динамічної складової рухів. Удосконалення вестибулярної стійкості для видів спорту із циклічними локомоціями необхідне для оптимізації інтегрального функціонального стану організму. Деякі автори вказують на індивідуальний характер реакцій спортсменів при вестибулярних навантаженнях, однак відсутні роботи, у яких представлена класифікація типів цих реакцій і опис їх типологічних особливостей. Показано, що при очевидній важливості оцінки індивідуальних особливостей вестибулярних реакцій відсутній методологичний підхід до оптимізації вестибулярної стійкості, що базується на типологічних реактивних властивостях вестибуловегетативної системи і спрямований на вдосконалення функціональної підготовленості спортсменів.

2. Особливості реактивних властивостей серцево-судинної системи дозволили обґрунтувати критерій для визначення типу вестибуловегетативної реакції у спортсменів, що враховує зміну продуктивності серця й показників гемодинаміки. Між вестибулярною стійкістю й критерієм «К», що визначає тип вестибуловегетативної реакції, встановлено тісний статистичний взаємозв'язок. Такий ж взаємозв'язок виявлений між критерієм «К» і фізичною працездатністю.

3. Використання критерію дозволило диференціювати спортсменів за типом вестибуловегетативної реакції. Відокремлені три основних типи вестибуловегетативної реакції у спортсменів і в осіб, що не займаються спортом: гіперкінетичний, гіпокінетичний і еукінетичний. У спортсменів з порушенням функції слуху виявлено два основних типи вестибуловегетативної реакції: гіперкінетичний і еукінетичний.

4. Результати повторного тестування із визначення типу вестибуловегетативної реакції свідчать про більш стійкий стереотип взаємин між вестибулярними й вегетативними центрами у здорових спортсменів і спортсменів з порушенням функції слуху порівняно з особами, які не займаються спортом.

5. У спортсменів з гіперкінетичним типом вестибуловегетативної реакції була виявлена гіперреактивність кардіореспіраторної системи в результаті вестибулярних подразнень, пов'язана зі збільшенням тонусу як симпатичного, так і парасимпатичного каналу регуляції. При цьому виявлене зростання тонусу великих артерій і зниження тонусу дрібних артерій головного мозку. Встановлено збільшення високочастотної складової ЕЕГ-ритмів у коркових проекціях рухового, зорового, слухового й вестибулярного аналізаторів і посилення електричної активності мозку при пред'явленні звукового стимулу.

Для спортсменів з гіпокінетичним типом вестибуловегетативної реакції характерна нестійкість кардіореспіраторної системи при вестибулярних подразненнях, що пов'язана зі збільшенням тонусу парасимпатичного каналу регуляції. При цьому спостерігалося падіння тонусу великих і середніх артерій і зростання тонусу дрібних артерій головного мозку. Відзначено посилення повільних хвиль на ЕЕГ у коркових проекціях рухового, зорового, слухового й вестибулярного аналізаторів, зниження електричної активності мозку при пред'явленні звукового стимулу.

У спортсменів з еукінетичним типом вестибуловегетативної реакції після вестибулярних подразнень показники, що характеризують стан серцево-судинної, дихальної й нервової систем, істотно не змінювалися.

6. Більш висока фізична працездатність (PWC170) і вестибулярна стійкість (тест Лозанова-Байченка) виявлена у спортсменів з гіперкінетичний й еукінетичним типами реакції, а більш низькі аналогічні показники - у спортсменів з гіпокінетичним типом вестибуловегетативної реакції. За даними аналізу лікарсько-контрольних карт більшість спортсменів (76,4%) з гіпокінетичним типом вестибуловегетативної реакції мали травми голови, ЛОР-органів, захворювання серцево-судинної й дихальної систем.

7. У спортсменів з різним типом вестибуловегетативної реакції вестибулярні подразнення впливають на прояви всього спектру координаційних здібностей, однак найбільш вони впливають на здібності до відмірювання й відтворення малих зусиль, здібності до керування рухами за просторово-динамічними параметрами і сприйняття часу. Рівень цього зниження найбільше виразний у спортсменів з гіпокінетичним типом вестибуловегетативної реакції.

8. Спортсмени з гіперкінетичним типом вестибуловегетативної реакції мають недостатню тренованість вестибулярного апарату, що компенсується відносно високими енергетичними можливостями кардіореспіраторної системи в зв'язку з «погрозою втрати рівноваги». Ці можливості забезпечуються та регулюються зміною активності та переробки інформації (Р300) на рівні головного мозку.

Спортсмени з гіпокінетичним типом вестибуловегетативної реакції мають недостатню тренованість вестибулярного апарату і відсутність енергетичної компенсації в зв'язку з «погрозою втрати рівноваги» зі сторони кардіореспіраторної системи, що пов'язано з погіршенням регулювання (поява повільних біопотенціалів в коркових проекціях рухового, зорового, вестибулярного аналізаторів) та переробки інформації (Р300) на рівні головного мозку.

Спортсмени з еукінетичним типом вестибуловегетативної реакції мають достатній ступінь тренованості вестибулярного апарату.

Різний вестибуловегетативний статус у спортсменів вказує на необхідність диференційованого підходу стосовно оцінки реактивних властивостей вестибуловегетативної системи, вестибулярної стійкості, розробки спеціалізованих програм, спрямованих на оптимізацію типу вестибуловегетативної реакції та вдосконалення функціональної підготовленості.

9. Дані фізіологічних досліджень та констатуючого педагогічного експерименту дають підставу до формування концептуально нового методологічного підходу, що до оцінки та корекції функціонального стану, вестибулярної стійкості спортсменів та здібностей, корелюючих з нею, базованого на типологічних реактивних властивостях вестибуловегетативної системи. Цей підхід базується на визначенні типу вестибуловегетативної реакції, характеристиці відповідних реактивних властивостей вестибуловегетативної системи, педагогічній корекції, що спрямована на оптимізацію типу вестибуловегетативної реакції та вдосконалення функціональної підготовленості спортсменів, моніторингу та оцінки ефективності розробленої педагогічної технології.

10. Результати перетворюючого педагогічного експерименту свідчать про те, що реалізація диференціального методологічного підходу здатна підвищити ефективність змагальної діяльності спортсменів за рахунок зміни типу вестибуловегетативної реакції, спрямованої на поліпшення вестибулярної стійкості та, як наслідок, координаційних здібностей і фізичної працездатності. Тип вестибуловегетативної реакції відображує функціональний стан організму спортсмена, який визначається при оперативному, поточному й етапному контролі. Зміною оперативного стану можна коригувати вестибуловегетативну реакцію у спортсменів, що розширює межі розуміння ролі й важливості «розминки» на початку занять. Зміна функціонального стану спортсмена який визначається при поточному контролі впливає лише на кількісні показники вестибуловегетативної реакції, але не міняє саму спрямованість реакції, а отже і тип вестибуловегетативної реакції. Спрямованість і характеристики вестибуловегетативної реакції, значною мірою залежать від функціонального стану спортсменів, який визначається при етапному контролі.

11. Методологія оптимізації вестибулярної стійкості та вдосконалення функціональної підготовленості спортсменів містить системний і типологічний підходи. Системний підхід базується, по-перше, на дослідженнях реакцій вестибулярного апарату, серцево-судиної, дихальної вегетативної та центральної нервової системи як цілісної множини елементів у сукупності співвідношень та зв'язків між ними, що забезпечують вестибулярну стійкість; по-друге, на розробленій сукупності форм і методів тренування, формуючих педагогічну технологію, спрямовану на оптимізацію вестибулярної стійкості та удосконалення функціональної підготовленості спортсменів. Типологічний підхід містить в собі дослідження специфічних реактивних властивостей вестибуловегетативної системи з метою її систематизації за однотипними суттєвими ознаками.

Концептуальні положення даної роботи надалі можуть бути використані для розробки нових специфічних для різних видів спорту практичних підходів що до оптимізації вестибулярної стійкості спортсменів і розвитку нового напрямку в спортивній науці - диференціальної вестибулології.

СПИСОК РОБІТ, ЯКІ ОПУБЛІКОВАНІ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії:

1. Сышко Д.В. Типологические особенности вестибулярных реакций у спортсменов / Д.В. Сышко. - Сімферополь : Таврия.- 2008.- 284с.

2. Сышко Д.В. Вестибулярные реакции у спортсменов / Д.В. Сышко.-Симферополь: Феникс, 2005.-248с.

Статті у виданнях, які затверджені ВАК України:

3. Сишко Д.В. Показники центральноi кардiогемодiнамики у спортсменiв з рiзним бiоритмотипом / Д.В. Сишко, В.Ф. Гружевська // Фiзiологiчний журнал. -1998. - №3. - С. 267-268. Внесок здобувача полягає у проведенні експериментальних досліджень та статистичної обробки результатів, формулюванні висновків.

4. Сышко Д.В. К вопросу о системе физического воспитания / А.А.Андрущенко, Д.В. Сышко // Культура народов Причерноморья. - 1999. - №6.-С.272-273. Внесок здобувача полягає у підборі матеріалу та формулюванні висновків.

5. Сышко Д.В. Единство биологического и педагогического в системе физического воспитания / А.А. Андрущенко, Д.В. Сышко, В.Ф.Гружевская // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского.- 1999. - Т.12. - №.1 - С.140-143. Внесок здобувача полягає у підборі матеріалу та узагальненні положень та формулюванні висновків.

6. СышкоД.В. Изменение производительности сердца у легкоатлетов под влиянием вестибулярных нагрузок / Д.В. Сышко //Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. - 2001.- Т.14. - №1. - С.65-67.

7. Сышко Д.В. Пути адаптации сердечно-сосудистой системы к нагрузкам аэробно-анаэробной направленности / Д.В. Сышко, В.Ф. Гружевская // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. - 2001. - Т. 14. - С.82-86. Внесок здобувача полягає у проведенні експериментальних досліджень та статистичної обробки результатів, формулюванні висновків.

8. СишкоД.В. Метод визначення функціонального стану організму за показниками вестибуло-вегетативних реакцій / А.В. Мутьев, Д.В. Сишко, В.Ф. Гружевська // Молода спортивна наука Украіни: зб. нак. праць.- Львів: ЛД УФК, 2002. - Вип. 6. - Т.2. - С.340-343. Внесок здобувача полягає у обґрунтуванні критерію визначення типу вестибуловегетативної реакції.

9. Сышко Д.В. Влияние вестибулярного раздражения на мозговое кровообращение у спортсменов. / В.В. Домбровський, Д.В.Сышко, В.Ф Гружевская // Таврический медико-биологический вестник. - 2002.- Т. 5. - № 4. - С. 25-28. Внесок здобувача полягає у проведенні теоретичної та експериментальної роботи, аналізі та обробці одержаних результатів.

10. Сышко Д.В. Влияние вестибулярных раздражений на показатели ЦКГ у спортсменов / Д.В. Сышко // Таврический медико-биологический вестник. - 2003.- Т. 6. - № 2- С. 177-180.

11. Сишко Д.В. Вплив вестибулярних подразнень на показники фазової діяльності серця у спортсменів / Д.В. Сишко // Молода спортивна наука Украіни: зб. нак. праць.- Львів: ЛД УФК, 2003.- Вип. 7.- С.405-409.

12. Сышко Д.В. Показатели вариационной пульсометрии у спортсменов с различным вестибуло-вегетативным типом реакции / Д.В. Сышко Д.В. // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. - 2003.- Т. 16. - №4. - С.96-99.

13. Сышко Д.В. Влияние дозированной физической нагрузки на проявление вестибулярных вегетативных и соматических реакций у детей младшего школьного возраста / В.Ф. Гружевская, Д.В. Сышко, В.А. Гружевский, В.В. Минин //Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. - 2003.-Т. 16. - №4. - С.55-59. Внесок здобувача полягає в дослідженні впливу дозованого навантаження на прояв вестибуловегетативних реакцій.

14. Сышко Д.В. Особенности адаптации некоторых звеньев кислородтранспортной системы к физической нагрузке спортсменов разных биоритмотипов / Е.В.Мельниченко, В.Ф.Гружевская, Н.А.Темурьяниц, А.И.Пархоменко, Д.В. Сышко // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. - 2002.- Т.15.- С.77-79. Внесок здобувача полягає у проведенні теоретичної та експериментальної роботи, аналізі та обробці одержаних результатів.

15. Сышко Д.В. Влияние вестибулярного раздражения на показатели автоматизированной электрокардиографии у спортсменов / Д.В. Сышко // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. ,- 2004.-Т. 17. - №1. - С.131-136.

16. . Сишко Д. Зміна показників центральної кардіогемодинаміки під впливом вестибулярних і фізичних навантажень у дівчат 17 років / Дмитро Сишко, Валентина Гружевська, Микола Мішин, Оксана Бевз, Володимир Мінін // Молода спортивна наука Украіни: зб. нак. праць.- Львів: ЛД УФК, - 2005.- Т.2.- С.330-332. Внесок здобувача полягає у проведенні теоретичної та експериментальної роботи, аналізі та обробці одержаних результатів.

17. Сышко Д.В. Влияние вестибулярных раздражений на показатели автоматизированной электрокардиографии у боксеров различной квалификации / В.В. Минин, Д.В. Сышко // Труды Крымского государственного медицинского университета им. С.И. Георгиевского, «Проблемы, достижение и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения», - 2004. - Т. 140, часть 3,- С.125-127. Внесок здобувача полягає у проведенні теоретичної складової роботи, формулюванні висновків.

18. Сишко Д.В. Вплив вестибулярних подразнень на показники структури життєвої ємності легень у спортсменів з різним вестибуловегетативним типом реакції / Д.В. Сишко, В.В. Мінін // «Спортивний вісник Придніпров'я». Днепропетровск.- 2005.- №3.-С.158-160. Внесок здобувача полягає у визначенні проблеми та інтерпретації одержаних даних.

19. Сышко Д.В. Типология вестибулярных реакций у спортсменов / Д.В. Сышко // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. - 2005. - Т. 18. - №2 - С.134-137.

20. Сышко Д.В. Вестибулярная устойчивость у спортсменов с различным вестибуло-вегетативным типом реакции / Д.В. Сышко Гружевская В.Ф., Мутьев А.В. // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. - 2005. - Т. 18. - №3-С.172-175. Внесок здобувача полягає у проведенні фізіологічного експерименту, узагальненню результатів та оформленні матеріалу у вигляді статті.

21. Сышко Д.В. Влияние вестибулярных раздражений на показатели центральной кардиогемодинамики у спортсменов с нарушениями слуха / Д.В. Сышко, А.В. Мутьев // Наука в олимпийском спорте. - 2006.-№1-С.82-83. Внесок здобувача полягає у проведенні теоретичної та експериментальної роботи, аналізі та обробці одержаних результатів.

22. Сишко Д. Типологія вестибулярних реакцій у спортсменів / Дмитро Сишко. // Молода спортивна наука Украіни: зб. нак. праць.- Львів: ЛД УФК, - 2006.- С.350-353.

23. Сышко Д. Влияние вестибулярных раздражений на показатели электроэнцефалографии у боксеров с различным вестибуловегетативным типом реакции / Д. Сышко, В. Минин // «Спортивний вісник Придніпров'я» , Днепропетровск.-2006.- №3.-С.61-64. Внесок здобувача полягає у проведенні теоретичної та експериментальної роботи, аналізі та обробці одержаних результатів.

24. Сышко Д.В. Коррекция вестибуловегетативных типов реакций у спортсменов / Д.В. Сышко, А.В.Мутьев // Физическое воспитание студентов творческих спеціальностей: Сб.науч.тр. под ред. проф. Ермакова С.С.. Специальный выпуск на тему: «Физическое воспитание и спорт в высших учебных заведениях», - Харьков,- 2006.-№4.- С.42-47. Внесок здобувача полягає у проведенні обґрунтування корегувальної програми, спрямованої на оптимізацію вестибулярної стійкості.

25. Сишко Д.В. Вплив спрямованості тренувального процесу на вестибуловегетативний тип реакції і вестибулярну стійкість у спортсменів / Д.В. Сишко, А.В. Мутьєв // Теорія і практика фізичного виховання. - Донецьк, -2006.-№1-2.-С.316-320. Внесок здобувача полягає у проведенні теоретичного анаплізу та обробці одержаних результатів.

26. Сышко Д.В. Вестибуловегетативные типы реакций у спортсменов различных квалификаций / Д.В. Сышко // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. під ред. Єрмакова С.С.- Харьков.- 2007.- №2.-С.140-142.

27. Сишко Д.В. Особливості адаптації серцево-судинної системи спортсменів з порушенням слуху на вестибулярне навантаження / Д.В. Сишко, А.В. Мутьєв // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. Труды Крымского государственного медицинского университета им. С.И. Георгиевского.- Симферополь.- 2007. - Т. 143, часть I.-С.115-117. Внесок здобувача полягає у проведенні експериментальної роботи, формулюванні висновків.

28. Сышко Д.В. Влияние вестибулярного раздражения на координационные способности у спортсменов с эукинетическим типом вестибуловегетативной реакции. // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. під ред. Єрмакова С.С. - Харьков.- 2006.- №11.-С.102-105.

29. Сишко Д. Вплив вестибулярних подразнень на показники центральної кардіогемодинаміки у спортсменів з порушеннями слуху / Д. Сишко, А. Мутьєв. // Теорія і методика фіз. виховання і спорту. - 2006. - № 1. - С. 17-18. Внесок здобувача полягає у проведенні фізіологічної частини роботи, аналізі та обробці одержаних даних.

30. Сышко Д.В. Влияние вестибулярной тренировки на специальную работоспособность у тхэквондистов с различным типом вестибуловегетативной реакции // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту Зб. наук. пр. під ред. Єрмакова С.С. - Харьков.- 2008. - №3.-С.102-105.

31. Сышко Д.В. Особенности формирования координационных способностей и технико-тактических характеристик у юных бейсболистов / Д.В. Агапов, Д.В. Сышко // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту Зб. наук. пр. під ред. Єрмакова С.С. - Харьков.- 2009.- №4.-С.3-6. Внесок здобувача полягає у постановці мети, завдань та узагальненні результатів дослідження.

32. Сышко Д.В. Особенности индивидуальных вестибулярных реакций у спортсменов / Д.В. Сышко // Физическое воспитание студентов. - Харьков.-2009.- №1. С.70-72.

33. Сышко Д.В. Характеристика электрических процессов сердца у боксеров в условиях вестибулярных раздражений / Д.В. Сышко // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту Зб. наук. пр. під ред. Єрмакова С.С. - Харьков.- 2009 -№11.-С.114-117.

Патенти на винаходи

34. Пат. 58983 Украина, А 7 А61В5/00. Способ определения уровня и типа вестибуло-вегетативного состояния у спортсменов / Д.В. Сышко.; заявитель и патентообладатель Таврический национальный университет им. В.И. Вернадского. №2003010074; заявл.03.01.03; опубл. 15.09.03, Бюл.№9.

35. Пат. 78519 Украина, МПК А 61 В 5/0205. Способ определения функционального состояния и вестибулярной устойчивости у боксеров / Д.В. Сышко, В.В. Минин.; заявитель и патентообладатель Таврический национальный университет им. В.И. Вернадского. №2004032198; заявл.25.03.04; опубл. 10.04.07, Бюл.№4. Внесок здобувача полягає у проведенні теоретичної та експериментальної роботи, аналізі та обробці одержаних результатів.

Публікації в інших виданнях

36. Сышко Д.В. Информативность показателей центральной кардиогемодинамики у бегунов тренирующихся на выносливость/ Д.В.Сышко, В.Ф. Гружевская // Конф. «Медичнi проблеми фiзичноi культури і спорту: досвiд, сучаснi напрямки та перспективи». Днепропетровск.-1999.-С. 35-36. Внесок здобувача полягає у визначенні найбільш інформативних показників центральної кардіогемодинамикі, що до оцінки функціонального стану.

37. Сышко Д.В. Использование физических упражнений как средства профилактики укачивания у детей 7-10 лет / В.Ф.Гружевская, Д.В. Сышко // Конф. «Мед. Проблеми фiз.кул. і спорту: досвiд, сучаснi напрямки та перспективи» Днепропетровск.-1999,-С.40. Внесок здобувача полягає у проведенні експериментальних частини роботи, аналізі та обробки отриманих результатів.

38. Сышко Д.В. Особенности сердечной деятельности у детей с различным содержанием ртути в волосах / И.А. Евстафьева, В.Ф. Гружевская, Д.В. Сышко // Сб. Научно-методических работ «Культура здоров'я як предмет освіти». Херсон,-2000.-С.49-53. Внесок здобувача полягає у підготовці інструментальних методик досліджень серцево-судинної системи.

39. Сышко Д.В. Особенности реакций сердечно-сосудистой системы на вестибулярные раздражения / Д.В. Сышко // Всеукраинская конф. «Біосоціокультурні та педагогичні аспекти фізичного виховання і спорту». Сумы ,- 2000.-С.167-172.

40. Сышко Д.В. Особенности деятельности сердечно-сосудистой системы у школьников с различным содержанием ртути в волосах / И.А. Евстафьева, В.Ф.Гружевская, Д.В. Сышко // Материалы Респ. Конф. «Экология регионов и здоровье населения» Симферополь.- 2000, С.75-78. Внесок здобувача полягає у проведенні експериментальної частини роботи.

41. Сышко Д.В. Вестибулярные раздражения как функциональная проба в оценке состояния сердечно-сосудистой системы спортсменов / Д.В. Сышко // Сборник научных трудов международной конференции «Real Issues in Health Science, Ecology, Traditional and Non-Traditional Medicine» Днепропетровск, 2003,-С.15-17.

42. Сышко Д.В. Влияние вестибулярного раздражения на показатели внешнего дыхания у спортсменов / Д.В. Сышко, Е.Е. Урюпин, В.В. Минин // Матеріали 7 міжнародної науково - практичної конференції “НАУКА І ОСВІТА 2004” т.44, Дніпропетровськ, Наука і освіта, С.87-89. Внесок здобувача полягає у проведенні теоретичної та експериментальної роботи, аналізі та обробці одержаних результатів.

43. Сышко Д.В. Зависимость вестибуло-вегетативного типа реакции от кинематической и энергетической направленности тренировочного процесса спортсменов / Д.В. Сышко, В.Ф. Гружевская, В.В. Шишлаков, А.В. Мутьев // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Дні науки 2005” т.39,- Дніпропетровськ, Наука і освіта, -2005,-С.40-43. Внесок здобувача полягає у проведенні теоретичної та експериментальної роботи, аналізі та обробці одержаних результатів.

44. Сышко Д. Показатели ортостатической устойчивости у студентов различной специализации в процессе физического воспитания / Л.,Сакун, Д.Сышко А. Мутьев //Materialy II Miedzynarodowej naukowe-praktycznej konferencji “Wykszta cenie i nauka bez granic - 2005” Tom 27. - Przemysl: Sp.Z.o.o. “Nauka i stadia”. - 2005. - S. 82-84. Внесок здобувача полягає у проведенні теоретичної частини роботи, аналізі та оформленні матеріалу у вигляді статі.

АНОТАЦІЇ

Сышко Дмитрий Владимирович. Типологические особенности вестибуловегетативных реакций у спортсменов. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени доктора наук по физическому воспитанию и спорту по специальности 24.00.01 - олимпийский и профессиональный спорт. Национальный университет физического воспитания и спорта Украины, Киев, 2009.

Диссертация посвящена обоснованию методологического подхода к оптимизации вестибулярной устойчивости, основанного на типологических реактивных свойствах вестибуловегетативной системы, направленного на совершенствование функциональной подготовленности спортсменов. Представлены типологические особенности вестибулярных реакций у спортсменов. Отличительной чертой является принципиально новое деление испытуемых спортсменов на три группы в зависимости от типа вестибуловегетативной реакции (гиперкинетический, гипокинетический и эукинетический). Дана соответствующая характеристика реактивных свойств вестибуловегетативной системы. У спортсменов с гиперкинетическим типом вестибуловегетативной реакции обнаружена гиперреактивность кардиореспираторной системы в результате вестибулярных раздражений, связанная с увеличением тонуса как симпатического, так и парасимпатического канала регуляции. При этом обнаружено возрастание тонуса крупных артерий и снижение тонуса мелких артерий головного мозга, увеличение высокочастотной составляющей ЭЭГ-ритмов в корковых проекциях двигательного, зрительного, слухового и вестибулярного анализаторов и усиление электрической активности мозга, вызванной звуковым стимулом. Для спортсменов с гипокинетическим типом вестибуловегетативной реакции характерна неустойчивость кардиореспираторной системы при вестибулярных раздражениях, связанная с увеличением тонуса парасимпатического канала регуляции. При этом обнаружено снижение тонуса крупных и средних артерий и возрастание тонуса мелких артерий головного мозга, усиление медленных волн на ЭЭГ в корковых проекциях двигательного, зрительного, слухового и вестибулярного анализаторов, торможение электрической активности мозга, вызванной звуковым стимулом. У спортсменов с эукинетическим типом вестибуловегетативной реакции после вестибулярных раздражений состояние сердечно-сосудистой, дыхательной и нервной систем существенно не изменялось. Выявлено, что у спортсменов с различным типом вестибуловегетативного статуса наблюдаются не только различные реакции кардиореспираторной и нервной систем на вестибулярные раздражения, но и различные уровни снижения координационных способностей и вестибулярной устойчивости. Они также имеют различный уровень физической работоспособности, количество травм и заболеваний. С ростом спортивного мастерства процент спортсменов с гипокинетическим типом вестибуловегетативной реакции уменьшается в пользу эукинетического и гиперкинетического типов. Приведенные данные свидетельствуют о том, что спортсмены с гиперкинетическим типом вестибуловегетативной реакции имеют недостаточную тренированность вестибулярного аппарата, которая компенсируется относительно высокими энергетическими возможностями кардиореспираторной системы в связи с «угрозой потери равновесия». Эти возможности обеспечиваются и регулируются изменением активности и переработки информации (Р300) на уровне головного мозга.

Спортсмены с гипокиннетическим типом вестибуловегетативной реакции имеют недостаточную тренированность вестибулярного аппарата и отсутствие энергетической компенсации в связи с «угрозой потери равновесия» со стороны кардиреспираторной системы, что связано с ухудшением регуляции (появление медленных биопотенциалов в корковых проекциях двигательного, зрительного, вестибулярного анализаторов) и переработки информации (Р300) на уровне головного мозга.

Спортсмены с эукинетитческим типом вестибуловегетативной реакции имеют достаточную степень тренированности вестибулярного аппарата.

Различный вестибуловегетативный статус у спортсменов указывает на необходимость, дифференцированного подхода к оценке реактивных свойств вестибуловегетативной системы, вестибулярной устойчивости, разработки специализированных программ направленных на оптимизацию типа вестибуловегетативной реакции и совершенствованию функциональной подготовленности.Полученные результаты констатирующего педагогического эксперимента дают основание к формированию концептуально нового методологического подхода к оценке и коррекции функционального состояния, вестибулярной устойчивости спортсменов и способностей, сопряженных с неё, базирующегося на типологических реактивных свойствах вестибуловегетативной системы.

Предложен новый методологический подход к оптимизации типа вестибуловегетативной реакции, вестибулярной устойчивости и специальной подготовленности спортсменов, который заключается в следующем: определение типа вестибуловегетативной реакции и характеристик соответствующих реактивных свойств вестибуловегетативной системы; педагогическая коррекция, направленная на оптимизацию типа вестибуловегетативной реакции и совершенствование функциональной подготовленности спортсменов; мониторинг вестибулярной устойчивости и функциональной подготовленности спортсменов; оценка эффективности разработанной педагогической технологии.

Ключевые слова: тип вестибуловегетативной реакции, кардиореспираторная и нервная системы, вестибулярная устойчивость, координационные способности, функциональная подготовленность спортсменов, методологический подход.

Сишко Дмитро Володимирович. Типологічні особливості вестибуловегетативних реакцій у спортсменів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук з фізичного виховання і спорту за фахом 24.00.01 - олімпійський і професійний спорт. Національний університет фізичного виховання і спорту України, Київ, 2009.

Дисертація присвячена обґрунтовуванню типологічних особливостей вестибулярних реакцій у спортсменів. Відмінною рисою є принципово новий розподіл випробовуваних спортсменів на три групи залежно від типу вестибуловегетативної реакції (гіперкінетичний, гіпокінетичний і еукінетичний тип вестибуловегетативної реакції). З'ясовано, що спортсмени з різним типом вестибуловегетативної реакції мають не тільки різні параметри реакцій кардіореспіраторної і нервової систем при вестибулярних подразненнях, але й визначаються різним рівнем координаційних здібностей, вестибулярної стійкості і працездатності, мають різну кількість травм і захворювань. Із зростанням спортивної майстерності відсоткове співвідношення типів вестибуловегетативних реакцій змінюється. Запропонований новий підхід в оптимізації типу вестибуловегетативної реакції, вестибулярної стійкості і спеціальної підготовленості спортсменів.

Ключові слова: тип вестибуловегетативної реакції, кардіореспіраторна і нервова системи, вестибулярна стійкість, координаційні здібності, функциональна підготовленість спортсменів, методологічний підхід.

Syshko DmitryVladimirovich. Typology features of vestibulоvegetative reactions of sportsmens. - Manuscript.

Dissertation on competition of graduate degree of doctor of sciences on physical education and sport on specialist 24.00.01 - Olympic and professional sport. National University of physical education and sport of Ukraine, Kiev, 2009.

Dissertation is devoted to the ground to the typology features of vestibules reactions at sportsmen. A new division of examinee sportsmen on three groups depending on the type vestibulovegetative reaction is the distinguishing feature of principle (hyperkinetic, gipokinetic and eukinetic type of vestibulovegetative reaction). It is got, that sportsmen with a different type of vestibulovegetative reaction have not only different parameters of reactions of cardiorespirators and nervous systems at the vestibular irritations but also possess a different level of coordinating capabilities, vestibular stability and capacity, a different amount of traumas and diseases is had. With growth of sporting trade percent correlation of types of vestibulovegetative reactions changes. New approach in optimization of type of vestibulovegetative reaction, vestibular stability and preparedness of sportsmen is offered.

Key words: type of vestibulovegetative reaction, cardiorespirators and nervous systems, vestibular stability, coordinating capabilities, preparedness of sportsmen.

Размещено на Allbest.ru