Промисловий туризм

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

Розвиток індустріальних регіонів та підвищення їх конкурентоспроможності багато в чому залежить від того, наскільки успішно вдається їм просувати свої товари та залучати інвестиції.

Допомогу в цьому можуть надати бренди міст і регіонів. Брендинг територій - це стратегія підвищення конкурентоспроможності міст, областей, регіонів, географічних зон і держав з метою завоювання зовнішніх ринків, залучення інвесторів, туристів, нових жителів і кваліфікованих мігрантів. Основу брендингу міст становить ідея донесення до широкої громадськості уявлення про унікальність території. Суспільно-політична, культурно-історична, інвестиційна привабливість індустріальних регіонів є наслідком сформованого й актуалізованого іміджу. Привабливий імідж є одним із визначальних чинників сприйняття індустріальних регіонів і формування довкола них дружнього суспільного середовища.

Брендинг індустріальних територій формується на основі сприйняття промислового регіону як регіону з позитивним іміджем, з багатьма привабливими складовими. Цього можна досягти, в першу чергу, шляхом розвитку промислового туризму. Індустріальний регіон відомий промисловими підприємствами та їх продукцією, проте це супроводжується негативним впливом на довкілля. Тому промисловий туризм можна використовувати як інструмент формування позитивного туристичного іміджу промислової території.

Як бренди індустріальних регіонів досить успішно можуть використовуватися специфічні товари та послуги, виробництво яких зосереджено в даному регіоні. Тому актуальність досліджень у сфері теоретичних і прикладних технологій створення та розвитку брендів на сучасному етапі не викликає сумніву. На сьогодні іноземні підприємства та організації виявляють зацікавленість у високоякісній продукції секторів національної економіки України. Звідси виникає необхідність у вивченні проблем підвищення конкурентоспроможності українських промислових підприємств, їх продукції, а також у створенні українських торговельних марок, просуванні їх на іноземних ринках і тим самим створенні ефективних туристичних брендів. В умовах посилення світових тенденцій глобалізації економічних процесів, а також напередодні проведення чемпіонату з футболу «Євро-2012» та очікуваних позитивних наслідків після проведення чемпіонату, а саме збільшення потоку туристів, виникає необхідність створювати нові креативні туристичні бренди промислових територій, зокрема Донецької області.

За таких умов наукове дослідження та розробка механізму створення промислових брендів з урахуванням особливостей сучасних українських ринкових умов є актуальним завданням.



1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПРОМИСЛОВОГО (ІНДУСТРІАЛЬНОГО) ТУРИЗМУ

1.1 Поняття промислового туризму

Промисловий туризм - вид туризму, який притаманний для промислових регіонів. Промисловий туризм має на меті огляд і ознайомлення з техногенними ландшафтами, витворами індустріальної архітектури, предметами техніки, інфраструктурою та технологічними процесами на працюючих підприємствах, об'єктами індустріальної спадщини, музеями промислової тематики, промисловими містами та рудниками тощо, з метою задоволення пізнавальних, професійних, ділових інтересів.

Індустріальний туризм (промисловий туризм) -- це дослідження туристами територій, будівель та інженерних споруд виробничого або спеціального призначення, а також будь-яких закинутих споруд з метою отримання психологічного, естетичного або дослідницького задоволення.

Цей різновид туризму володіє рисами молодіжної субкультури і англійською мовою звучить як «urban exploration» (міське дослідження).

Туристична галузь останнім часом почала шукати нові види туристичних послуг. Одним з таких нововведень стало організація туристичних екскурсій на передові діючі виробництва. Організація таких екскурсій служить відмінною рекламою для багатьох компаній, які зацікавлені у просуванні своєї продукції.

Вибухнула в останні роки криза змусила багатьох підприємців шукати нові, нестандартні технології виживання в економіці. Досить цікаве рішення знайшли підприємці, які працюють в туристичному бізнесі. Вони вирішили поєднати, як здавалося б дві несумісні речі - розвивати одночасно туризм і промисловість. Особливо яскраво це проявилося в країнах Західної Європи.

В даний час завданням промислового туризму є організація регулярних туристичних турів і маршрутів на діючі або коли-то діючі промислові підприємства. Явище це зовсім нове, тому досліджень присвячених цій темі майже немає. Все, що ми маємо на сьогоднішній день, так це велика кількість міст, які служать прикладом організації туристичних маршрутів на підприємствах розташованих на їх територіях. Наприклад, в 2007 році, у Франції близько 1700 різних компаній приймали туристів на майданчиках своїх підприємств. Так припливна станція в місті Ранс кожен рік приймає десь 300 тисяч туристів. В Англії шоколадну фабрику в Кэдберри за рік відвідало 400 тисяч відвідувачів. В таких країнах як Іспанія особливою популярністю користуються винні тури, в Нідерландах - квіткові, а у Франції - сирні.

Але першопрохідцями у цій галузі були американські компанії. Так завод Jack daniel's відкрив двері свого підприємства для відвідувачів в 1866 році, в день відкриття самого підприємства. В даний час в Сполучених Штатах майже не залишилося підприємств, які не брали б туристів і відвідувачів. Для будь-якої компанії вважається поганим тоном не приймати туристів, в цьому факті вбачається загроза репутації фірми. В Європі дещо інше ставлення, тут головний акцент робиться на постіндустріальний мотив. Так увазі туристів надають занедбані соляні і вугільні шахти в Рурі і занедбані суднобудівні заводи ще з часів Другої світової війни. Хоча і діючі підприємства також відкриті для відвідування. Прикладом може служити завод автомобільної фірми BMW у Вольфсбурзі, де його виробничі цехи відвідують близько 260 тисяч туристів на рік.

Сучасні підприємства можуть не тільки займатися виробництвом різних товарів, але можуть організувати надання різних послуг, це жодною мірою не зашкодить виробничого процесу. Просто треба вміти з усього витягати користь.

Задамося тепер питанням, а чи буде це цікаво захід туристам? З упевненістю можна сказати, що сучасні туристи - це «колекціонери місць». Сьогодні туристів вже не влаштовує стандартний туристичний асортимент - пляжі, музеї, театри, картинні галереї і т.п. Тепер їх цікавить відпочинок, який можна поєднувати з пізнавальними цілями. Екскурсії по різним підприємствам - це як раз те, що зацікавить сучасних туристів. Під час таких екскурсій туристам все відкривається з незвичайного боку. На таких екскурсіях можна все побачити на власні очі, помацати все своїми руками, спробувати, приміряти і в кінцевому підсумку придбати. Особливою популярністю такий вид туризму користується у мандрівників, які здійснюють тури разом з дітьми. Дітям особливо буде цікаво побачити, як роблять морозиво або шоколадні цукерки, ще до того як вони потрапили на прилавки магазинів.

Тепер замислимося над тим, а власне, навіщо все це потрібно виробникам? З точки зору реклами це досить правильний і гарний рекламний хід. Такі екскурсії являють собою досить цікаву рекламу, ненав'язливу і цікаву, за яку екскурсанти ще й платять. Під час таких екскурсій виробник показує своє справжнє обличчя, бездоганність передових технологій, прозорість управління виробництвом, відносини в робочому колективі.

Важливо відзначити ще один важливий аспект. Коли підприємство стає туристичним об'єктом, то в цьому випадку керівництво фірми значно покращує стосунки в трудовому колективі. В першу чергу звертають увагу на чистоту в цехах, презентабельний вид технологічного обладнання, на чисту робочу форму працівників і багато що інше. Раніше керівники підприємств не бачили сенсу в цих позиціях. Крім того, у самих працівників різко змінюється мотивація, з-за того, що на них дивляться як на музейний експонат. Як результат таких дій фірма отримує ефективну підтримку своєї продукції. Важливо відзначити той факт, що оборот магазинів з продажу сувенірів на 30% вище в точках, де закінчується екскурсія, ніж у таких же магазинах з аналогічним товаром.

Не зайвим буде сказати про те, що міський бюджет значно виграє від стимулювання продажу різних міських послуг і товарів. Крім того, екскурсії на діючі підприємства служать такий собі додатковим навантаженням до іншим туристичним об'єктам, які розташовані в цих містах. Яскравим прикладом може служити завод «Ролекс» в Цюріху і портовий комплекс в Роттердамі. Міста фактично забезпечують популярність різних брендів.

У колишньому Радянському Союзі, в свій час, користувалися популярністю екскурсії на московські кондитерські фабрики. Але це було, швидше за все, винятком із правил. Такі заходи проводилися як якась данина моді, але тут не враховувалися багатосторонні вигоди, які приносили такі екскурсії. У більшості випадків такі екскурсії проводилися для спеціальних високопоставлених гостей, іноді для школярів, які прибували на екскурсії в столицю. Наприклад, на такий фабриці як «Рот Фронт», запис на відвідування проводилася протягом двох днів у середині серпня і на рік вперед. В даний час в Росії можна відзначити концерн «Балтика», який провід регулярні екскурсії на своїх підприємствах в Санкт-Петербурзі, Тулі і Челябінську.

Серед міст Росії, в даний час, хіба що Челябінськ має можливість стати столицею промислового туризму, так як тут є всі передумови для його розвитку. Крім того, сфера промислового туризму може стати рятівною соломинкою для ряду міст, промисловість яких прийшла в занепад. У таких містах можна спостерігати величні руїни колишньої радянської економіки. Це такі міста як Азбест, Байкальськ, Чапаевск, Карабаш, Копейськ, Красноуральск, Озерний. Перелік таких міст можна продовжити. Для таких міст організація промислового туризму єдина можливість зберегтися на карті держави. В цьому випадку розмова піде не про відвідування діючих підприємств, а про перетворення в музеї підприємств, які вже перестали функціонувати.

Що ж все-таки треба, щоб організувати промисловий туризм? Якщо звернутися до досвіду інших країн, то можна побачити, що фінансові витрати порівняно невеликі, щоб організувати туристичні маршрути по діючим підприємствам. Набагато складніше з підприємствами, які вже перестали працювати. У цьому випадку необхідно розробляти спеціальні інвестиційні проекти з перетворення їх в музейні комплекси. Але в даний час у нашій країні це майже неможливо, так як необхідний солідний фінансовий ресурс, якого в даний час немає. Першим кроком в організації виробничого туризму може бути кооперація регіональних і місцевих властей, з місцевими знавцями-краєзнавцями, місцевою бізнес-елітою і природно, туристичними компаніями.

Виробничий туризм може служити інструментом для маркетингу території, системної співпраці місцевих громад з просування їх інтересів, з метою залучення інвесторів. Адже в кінцевому підсумку маркетинг - це філософія місцевого розвитку, яка надає необхідну допомогу там, де переважає економічна депресія, а виходів із стандартних ситуацій не видно зовсім.

1.2 Види індустріального туризму і міських досліджень

До основних видів промислового туризму можемо віднести наступні його форми:

1. Відвідання закинутих об'єктів, наприклад, великою популярністю користуються міста: Хасіма (Японія), Прип'ять (Україна), Троя (Туреччина), Клондайк (США), Схокланд (Нідерланди), Біг Белл (Австралія).

2. Постпаломництво, тобто відвідання занедбаних десакралізованних об'єктів релігійного вшанування, наприклад, закриті храми, місця паломництва, предмети релігійного культу.

3. Проникнення на території, що охороняються, а також території діючих промислових зон та зон, не створених для перебування в них людей -- інфільтрація, наприклад, зони військових баз, армійські склади, хімічні заводи.

4. Дослідження підземних споруд (диггерство), наприклад, дренажних систем, каналізаційних колекторів, підземних рік, промислових тунелів.

5. Прогулянки дахами (руфинг, руферство), наприклад, подорожі дахами хмарочосів та багатоповерхівок.

6. Пасивний та комерційний індустріальний туризм -- це відвідання підприємцями вдалих об'єктів промисловості для запозичення позитивних моментів господарювання та можливого інвестування.

7. Психогеографія. Туристи, що користуються психогеографією, вважають, що міський ландшафт, з яким часто стикається більшість людей, нав'язує певний спосіб взаємодії із середовищем -- повсякденні маршрути, звичні почуття. Основним методом таких досліджень є «дрейф» (drift) -- техніка швидкого проходу через мінливу атмосферу, засіб суб'єктивного перетворення міського простору. Її цілями можуть бути відмова від звичайних мотивів для пересування, дослідження району, емоційна дезорієнтація учасника.

8. Урбанізм -- це любов до міських пейзажів, сформована в результаті розширення, розвитку або навпаки, занепаду міських територій. Об'єктами особливого натхнення можуть стати будівлі певної архітектури. Багато митців надихаються видами на залізничні розв'язки та депо, атмосферою спальних районів, міських колодязів, тупиків, дивних і незвичайних місць, доріг, що не використовуються. У країнах Європейського союзу діють туристичні фірми, що пропонують тури неафішованими куточками європейських міст.

9. Сурвівалізм (англ. survival -- виживання) -- виживання в екстремальних умовах. Це і комплекс дій, спрямований на збереження життя, здоров'я та нормальну життєдіяльність, і водночас виживання у важких і небезпечних умовах природи, міста, стихійних лих, військового конфлікту, економічних проблем, психологічного чинника.

1.3 Сучасні тенденції розвитку туристичної діяльності в галузі індустріального туризму за кордоном

На чому ґрунтувався розвиток індустріального туризму? По-перше, промислові підприємства поступово ставали зацікавлені у формуванні позитивного іміджу про себе. По-друге, екскурсії на підприємства стали одним із засобів «живої реклами» продукції. По-третє, розкривали свої двері для прийому туристів в першу чергу підприємства харчової промисловості та машинобудування. Проте, інтерес людей до відвідування об'єктів промисловості зростав, тому коло галузей промисловості, які були втягнуті до індустріального туризму, зростала. Основною причиною стала переорієнтація мотивів туристів з пасивного традиційного відпочинку до активного, який породив великий перелік напрямів альтернативного туризму. Останнє дало поштовх до перегляду відношення щодо об'єктів індустріальної спадщини. Її повторне залучення у громадське та економічне життя обумовило розвиток ландшафтно-індустріальних парків, індустріальних музеїв, скансенів, проведення різноманітних фестивалів на базі закинутих промислових споруд.

Зародження індустріального туризму (30-70-ті рр. ХХ ст.)

Прототипом індустріального туризму були виробничі екскурсії. Відомо, що першим підприємством, що допустило до себе туристів в 1930р. була компанія «Пежо» в м. Сошо (Франція). Подібну практику підтримала компанія Kronenbourg, яка відкрила для відвідувачів свої страсбурзькі пивоварні вже наприкінці 1940-х.

Становлення індустріального туризму (1980-2000 рр.)

На початку 80-х рр. ХХ ст. в західноєвропейському туроперейтингу з'являються перші організовані тури на промислові об'єкти.

Тоді, під впливом італійського історика мистецтв Еудженно Батістеса європейці почали досліджувати старі, закинуті ще в 1950-х роках заводи, фабрики та шахти, називаючи їх першими пам'ятками індустріальної епохи. Наприкінці минулого століття відбувається перелом в туристичній та підприємницькій свідомості. Саме тому більшість західних підприємств, незалежно від розміру, солідності та приналежності, відкрили свої прохідні для простих громадян, а ті звернули свою увагу на заводські та фабричні корпуси. Маркетологи обумовлюють це не лише допитливістю (зі сторони туристів) та бажанням отримати додатковий прибуток (з протилежного боку), а й цілком природним ходом розвитку цивілізації.

Загалом аналіз розвитку індустріального туризму в світі можна зробити, виходячи з того, до якої галузі виробництва спрямовано туристичні потоки. Інтерес туристів в промислових регіонах зазвичай спрямований на промислові об'єкти гірничопромислового (кар'єри, відвали, шахти) та фабрично-заводського типу (фабрики, заводи, комбінати) типу.

Екскурсії на підприємства видобувної промисловості, зокрема, в шахти, рудники, кар'єри відмічені на 4 континентах. Піонером у розвитку шахтного туризму прийнято вважати соляну шахту Величку у Польщі. Також даний вид туризму дістав поширення у Швеції (залізорудні шахти м. Кірина), Естонії (сланцеві шахти Кохтла-Нимме), Норвегії (мідний рудник Ророс), Чехії (срібний рудник Кутна-Гора), Словаччині (золоторудна шахта Банска Штявница), Росії (в Хібінах, Солікамську, Воркуті), Чилі (мідний рудник Чукікамата), ПАР (алмазні шахти Кімберлі), Австралії (золоті шахти м. Теннант Крік), Фінляндії.

В цей час туристи починають цікавитися і підприємствами обробної промисловості. Зокрема у Франції туризм на АЕС існує вже більше 20 років.

Одним з піонерів промислового туризму на території колишнього СРСР називають металургійний гігант «Сєвєрсталь». Вивчивши досвід промислових міст північної Англії, де склодувні, кораблебудівні і хімічні підприємства були одним з об'єктів залучення туристів у промислові міста, компанія «Северсталь» сама запропонувала туристичним агентствам, щоб популярні за кордоном круїзи теплоходів по Верхній Волзі включали відвідини металургійного гіганта в Череповці.

Активізація розвитку індустріального туризму (2000-2010 рр.).

Індустріальний туризм набирає обертів не лише стосовно свого територіального поширення, а й відносно включення нових галузей до туристичної діяльності. Зокрема, розвиток індустріального туризму спостерігається в наступних секторах господарства:

Авіапромисловість. Свої двері для відвідувачів відчиняють літакобудівні корпорації Boeing, Airbus та ракетно-космічна Northrop Grumman, де демонструють усьому світу свою відкритість, безпечність та мирну спрямованість. Вартість екскурсій по їх об'єктам не перевищує 100 доларів, що окуповуються безліччю атракціонів, що включені до програми. Відвідувачі «літають» на справжніх авіаційних та космічних тренажерах, власними руками збирають діючі маленькі літаки, сидять в кріслах пілотів і навіть обідають у «космічних їдальнях».

Великим попитом користуються відвідування космічних центрів. Так, космічний центр, розташований у Французькій Гвіані, в 2006 році відвідали понад 62 тис. туристів, з них 23 тис. стали свідками запуску ракети. Подібний досвід є і в Росії: в підмосковному Корольові в Центрі управління польотами, періодично влаштовуються екскурсії, що включають відвідування головної зали управління МКС, перегляд відеофільмів, подекуди й сеанс зв'язку з космонавтами.

Автопромисловість. Виробники Ford у процесі зацікавлення відвідувачів зробили основну ставку на багату історію своєї фірми. В спеціально створеному в Детройті «Червоному Центрі Форду» (Ford Rouge Centre) відвідувачів спочатку на спеціальних автобусах возять по місцях, де понад сторіччя тому жив та працював засновник компанії Генрі Форд. Потім, в Rare Historie Viewing, їм розповідають про всі злети та падіння, які пережила компанія. Далі в спеціальній Віртуальній Студії досконально пояснюють весь складний процес виробництва сучасного американського автомобілю. Після чого всі разом підіймаються на 80-метрову оглядовий майданчик, звідки оглядають «володіння Ford'у». І лише наприкінці програми екскурсантів відводять до складального цеху, де в них на очах збирають справжній Ford F - 150. Однак, все це вже не безкоштовно. Вартість квитка, в залежності від віку від 10 до 14 доларів.

Легка промисловість. Великим попитом користуються тури на лялькові фабрики. Американська компанія American Girl, один з лідерів світового лялькового виробництва, відкрила в себе на батьківщині цілих три виробничих музеї-палаци: в Чикаго, Нью-Йорку та Лос-Анджелесі. Крім ознайомлення з процесом виробництва ляльок, тут можна відвідати театральне шоу (30 доларів), пообідати (20 доларів) та навіть відвести свою улюблену ляльку в перукарню, де їй зроблять модну зачіску. В Росії можна потрапити на фабрики Гелі, Палюха, Хохломи, на Високівський завод ялинкових іграшок.

Харчова промисловість. Особливою популярністю користується підприємства з виробництва алкогольних напоїв. В Україні першим впустив до себе екскурсантів пивзавод «Оболонь». В 2000 році адміністрація комбінату віддала розпорядження встановити в цехах веб-камери, за допомогою яких кожен підключений до Інтернету бажаючий міг спостерігати, як саме робиться пиво і що саме заливається в варочні котли, а у вересні 2004 року керівництво пустило в цехи екскурсантів. Відвідувачам проводять екскурсію по комбінату та до спеціального музею пива, де можна дегустувати продукцію.

Нині по оболонівським цехам за місяць проходить до тисячі чоловік. У львівського цей показник вдвічі вищий: за рік тут приймають до 25 тисяч екскурсантів

Туристи, що віддають перевагу більш міцним напоям, можуть відвідати ще два об'єкти розвинутого російського промислового туризму, заводи підмосковної компанії «ОСТ-Алхо», більш відома в Росії як «Чорноголовка», та флагмана російського виноробства - московський завод «Кристал». Якщо перший зацікавлює своїми передовими технологіями та повністю автоматизованими лінями, то інший акцентує увагу на багатій історії.

Окрім цього, в Москві існує практика відвідування кондитерських фабрик: «Червоний Жовтень» (колишнє товариство «Ейнем»), «Бабаєвську» (колишнє товариство А.І. Абрикосова Синів») та «Рот Фронт». Під час екскурсії можна їсти все, що проходить по конвеєру, а по завершенню екскурсії на туристів очікує солодкий стіл та набори солодких подарунків.

Аналізуючи основні тенденції розвитку індустріального туризму, можна припустити, що наступним етапом буде етап масового залучення туристів.

У багатьох розвинутих країнах відвідування майже будь-якого виробництва не є проблемою і орієнтоване на популяризацію продукції підприємства, що відвідується. У світі накопичено доволі значний досвід розвитку індустріального туризму, який би цілком могла перейняти Україна, однак у нашій країні преференції розвитку індустріального туризму ще цілком не усвідомлені і лише починається його становлення.



2. АНАЛІЗ МОЖЛИВОСТЕЙ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОГО ТУРИЗМУ НА СТРИЙЩИНІ

2.1 Складові концепції розвитку промислового туризму

Під концепцією розвитку промислового туризму розуміється система уявлень, яка визначає єдиний, загальний задум політики розвитку промислового туризму на трьох рівнях, що ураховує стратегічні цілі і принципи розвитку промислового туризму, важливі напрямки і засоби реалізації визначених цілей.

Концепція відображає конкретні методи, інструменти та заходи її реалізації. Основні складові концепції розвитку промислового туризму представлено на рис.1.1.

Стратегічною метою концепції розвитку промислового туризму є забезпечення розвитку промислового туризму на макро-, мезо- та мікрорівнях, який задовольняє потреби туристів, промислових підприємств та приймаючого регіону та держави.

Шляхи досягнення цієї мети: дослідження і оцінка потенціалу розвитку промислового туризму на основі розроблених методів, розробка організаційної моделі формування ефективної нормативно-правової бази щодо розвитку промислового туризму, створення регіональної програми стратегії формування бренду промислового регіону для розвитку промислового туризму, розрахунок мультиплікативного ефекту від провадження механізму розвитку промислового туризму, оцінка спроможності промислового підприємства до реінжинірінгу бізнес-процесів для розвитку туризму, оцінка синергетичного ефекту від реалізації механізму забезпечення розвитку промислового туризму.

Розвиток промислового туризму як сукупності методологічних принципів і підходів формування структури повинен базуватися на наступних принципах: комплексність та цілісність, системність, пріоритетність, конкретність мети, забезпеченість законодавчою базою.

Принцип комплексності та цілісності концепції розвитку промислового туризму передбачає комплексний підхід як основу реалізації державної політики розвитку промислового туризму, визначення системи пріоритетів інвестування або фінансування промислових підприємств, проведення економічних реформ за допомогою інвестицій, підхід до соціально-економічної сфери, усі елементи якої взаємозв'язані.

У сучасних умовах обмеженості ресурсів важливе значення в регіональній політиці розвитку промислового туризму має такий її принцип, як пріоритетність.

Головне завдання полягає у визначенні цих пріоритетів розвитку.

Наступним методологічним принципом концепції розвитку промислового туризму є принцип системності, який полягає у взаємодії таких головних елементів, як держава (макрорівень), регіон (мезорівень) та промислові підприємства (мікрорівень).

Принцип конкретності мети має важливе значення. Мета і завдання розвитку промислового туризму є складовою соціально-економічної політики і держави, і регіону, вони формуються в межах програм і прогнозів соціально-економічного розвитку регіону, як правило, на перспективу і тому можуть розглядатися в їх межах. Мета і орієнтири можуть бути різними в залежності від рівня розвитку промислового туризму, наприклад, для мікрорівня це може бути сприяння розвитку внутрішнього та в'їзного туризму, для макрорівня - це підвищення іміджу промислового підприємства.

Головним принципом при формуванні концепції розвитку промислового туризму в регіоні є принцип забезпеченості законодавчою базою усіх учасників туристичної діяльності в регіоні, зокрема створення та прийняття програми розвитку промислового туризму в Україні та окремих промислових регіонах.

Дотримання розглянутих принципів формування концепції розвитку промислового туризму дозволять забезпечити життєздатність і ефективне використання цієї концепції та досягти поставлену мету.

Концепція розвитку промислового туризму містить механізм забезпечення розвитку промислового туризму, що є сукупністю організаційно-економічного, методико-методологічного, нормативно-правового та інформаційного забезпечення розвитку промислового туризму, що реалізується через принципи, шляхом використання методів та інструментів і сприяє забезпечення розвитку промислового туризму на макро-, мезо- та мікрорівнях, який задовольняє потреби туристів, промислових підприємств, приймаючого регіону та держави.

Основні напрямки удосконалення елементів механізму забезпечення розвитку промислового туризму представлено на рис. 1. 2.

Завданнями механізму забезпечення розвитку промислового туризму є: удосконалення інформаційного забезпечення розвитку промислового туризму, вдосконалення нормативно-правової бази регулювання промислового туризму, формування бренду промислового регіону для розвитку промислового туризму, підвищення економічної ефективності розвитку промислового туризму за рахунок відрахувань до бюджету, підвищення конкурентоспроможності промислового підприємства, забезпечення стійкого розвитку промислового підприємства.

Ефективна реалізація концепції розвитку промислового туризму забезпечить:

1. Підвищення обсягів наданих туристичних послуг та інвестиційної привабливості туристичної галузі України.

2. Вдосконалена нормативно-правової бази щодо розвитку промислового туризму.

3. Залучення більшої кількості іноземних туристів як ефект від формування туристичного бренду промислової території.

4. Підвищення відрахувань в бюджет регіону від надання туристичних послуг промисловими підприємствами.

Рисунок 1.1 Складові концепції розвитку промислового туризму



Рисунок 1.2 Напрямки удосконалення механізму забезпечення розвитку промислового туризму



5. Підвищення чистого прибутку, отриманого від проведення промислових турів на території промислового підприємства.

6. Забезпечення позитивного іміджу та соціальної відповідальності бізнесу промислового підприємства.

2.2 Характеристика туристично привабливих підприємств м.Стрий

Ідея розвитку промислового туризму на Стрийщині полягає в необхідності формування формування сприятливого туристичного іміджу міста, позиціонування міста на міжнародному туристичному ринку.

Завданнями промислового туризму в регіонах є:

- провести інвентаризацію та створити реєстр індустріально-туристичних об'єктів, визначити пріоритетні об'єкті для розробки туристично-екскурсійних маршрутів;

- наповнити сайт з визначеними маршрутами, які присвячені розвитку промислового туризму в місті з повним банком даних про послуги в цій сфері;

- розробити екскурсійні маршрути з урахуванням соціальних, вікових, професійних та інших особливостей туристів;

- Зробити аналіз ринку туристичних послуг, існуючої мережі туристичної інфраструктури (готельний, ресторанний бізнес, туристичні фірми та агенції);

- підготувати путівники, буклети, брошури, що презентують туристичні можливості міста;

- укласти договори з промисловими підприємствами, музеями, виставковими залами міста для організації та проведення на їх території екскурсій.

Найважливіші підприємства міста:

1. ДП «Стрийський вагоноремонтний завод» -- одне із найбільших і найстаріших сьогодні діючих (діє із 1874 року) підприємств регіону;

2. ТзОВ «LEONI Wiring Systems UA (GmbH)« -- завод по випуску кабельних мереж для автомобілів;

3. ВАТ Стрий-Авто -- виробник автобусної техніки;

4. ТзОВ Discovery Drilling Equipment Ltd. (створений на базі ВАТ „Стрийський завод «Металіст»“) -- виробництво бурової геологорозвідувальної техніки;

5. ТзОВ «Екран» -- виробництво дверей та вікон з ПВХ;

6. ТзОВ «Перша Українська Цинковня» -- завод гарячого цинкування металу, як частина концерну «Екран»;

7. ВАТ „Меблевий комбінат «Стрий»“ -- одне із найбільших і найсучасніших українських виробників меблів із масиву деревини;

8. ТзОВ „Видавничий Дім «Укрпол»“ -- лідер у галузі поліграфії в Західному регіоні України;

9. «Стрітекс» -- україно-данська швейна фабрика, одне із найстаріших підприємств регіону;

10. ВАТ «Стрийський завод КПО» -- випуск ковальсько-пресового обладнання;

11. Комбінат хлібопродуктів № 1 та Комбінат хлібопродуктів № 2 -- виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості;

12. ПП «СМіО» (торгова марка «Стрийські делікатеси») та ПП «Роман» -- виробництво м'ясопродуктів.

Державне підприємство «Стрийський вагоноремонтний завод» засноване на державній власності, відноситься до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України і входить до складу Державної адміністрації залізничного транспорту України. ДП «Стрийський ВРЗ» почав свою історію з 1874 р. з головних паровозних майстерень, які обслуговували Львівську залізницю.

В 1950 р. була завершена відбудова заводу, зруйнованого в роки ІІ світової війни, під ремонт вантажних вагонів. Завод був значно збільшений і обладнаний новою технікою. З 1959 по 1973 рік на заводі було спроектовано і впроваджено 24 потоково-конвеєрні лінії. На яких проводились всі основні технологічні операції.

ДП «Стрийський ВРЗ»З 1974 р. завод був одним з передових в своїй галузі, на якому проводились школи передового досвіду та наради з питань впровадження у виробництво нової техніки і технології, вдосконалення організації виробництва та праці, економічного використання матеріальних і трудових ресурсів.

З метою подальшого збільшення ремонту вагонів на заводі в 1976 - 1986 рр. проводилась реконструкція.

Велику роль в реконструкції і розвитку заводу зіграло його керівництво протягом різних років.

На даному етапі завод працює над вдосконаленням технологічних процесів по ремонту вантажних вагонів з впровадженням передових технологій, а також освоєнням нових видів продукції, в тому числі виготовлення нових напіввагонів.

В 2002 р. побудована лінія по капітальному ремонту напіввагонів з продовженням терміну служби із заміною кузова вагона на новий, потужністю 500 ваг рік. Цього ж року введена в експлуатацію механізована потокова лінія по виготовленню кришок люків напіввагонів продуктивністю 24 тис. кришок в рік.

На заводі ефективно працює дільниця по монтажу роликового буксового вузла, яка забезпечує якісний ремонт і надійну експлуатацію колісних пар. На дільниці по ремонту автозчепного обладнання організовано потоковий ремонт головок автозчепу та їх деталей. Працює універсальна потоково-конвеєрна лінія по ремонту різних типів вагонів. В 2004 р. освоєний випуск 4-х вісних напіввагонів, переобладнаних на базі критих вагонів моделей 11-066 та 11-217. побудована та введена в експлуатацію потокова лінія потужністю 500 вагонів на рік.

Згідно завдання Державної адміністрації залізничного транспорту України та Головного управління по ремонту рухомого складу Стрийський вагоноремонтний завод в 2004 році розпочав підготовку виробництва до побудови нових напіввагонів моделі 12-9745. За короткий термін спеціалістами заводу спроектована та виготовлена необхідна технологічна оснастка, придбане та змонтоване металорізальне і електрозварювальне обладнання. На сьогоднішній день на заводі введена в експлуатацію потокова лінія по виготовленню хребтової та рами вагона, лінія по виготовленню бокових та торцевих стін.

ТДВ «Стрий Авто» має багаторічний досвід з капітального ремонту та виготовлення автобусів. Виробництво розміщене в двох корпусах, загальною площею 15 тис. м. кв. Виготовлення автобусів та складових частин до них забезпечується спеціалізованими технологічними підрозділами.

Завод засновано в 1976 як авторемонтне підприємство, що спеціалізується на капітальному ремонті автобусів ЛАЗ-695 та ЛАЗ-699. Також завод виробляв капітальний ремонт двигунів ЗіЛ і мостів RABA. Крім того, завод випускав мийні машини АКТБ-114А та АКТБ-118. В 1980-х завод освоїв збірку дизельних автобусів ЛАЗ-42021. У 1994 підприємство було перетворено у ВАТ «Стрий Авто». До цього часу, замовлення на нові автобуси перестали надходити, і завод займався нерегулярними авторемонтними роботами. З 2003 р. підприємство співпрацює з корпорацією «Еталон». Спочатку завод займався переобладнанням автобусів БАЗ А079 «Еталон» в шкільні в рамках державної програми Україна «Шкільний автобус». Того ж 2003 року на заводі зібрано автобус малого класу БАЗ 2215 «Дельфін», але його серійне виробництво було передано на Чернігівський автобусний завод. У результаті на конвеєр «Стрий Авто» був поставлений автобус А075, розроблений на шасі і агрегатах російського вантажівки ЗІЛ-5301 «Бичок». Автобус випускався в приміському та міському виконанні. У рамках державної програми Україна «Шкільний автобус» на «Стрий Авто» реалізовано власний варіант шкільного автобуса на базі А075.

Станом на сьогодні «Стрий Авто» займається виробництвом міжміських, приміських, міських та шкільних автобусів на базі шасі Mercedes-Benz 814 D, 815 D, Atego і Man.

«Стрий Авто» входить в групу компанії «ВЕЕМ», яка займається виробництвом автобусів, м'яких сидінь, подушок, матраців.

ТзОВ «Екран». В 1999 році дочірнє підприємство «Екран-Вікносвіт» виготовило перше в Україні вікно з профілю SALAMANDER. Компанія «Екран-Вікносвіт» змогла побудувати сучасний виробничий комплекс, де інтегровано виготовлення трьох різновидів віконно-дверних конструкцій: ПВХ, дерев'яного брусу, алюмінію. В цьому наша унікальність, наша сила, наша гнучкість і найголовніше - наша можливість гарантувати вам, нашим покупцям, клієнтам та партнерам, що саме з нами у вас є повноцінний та якісний вибір.

Проте досконале виробництво - лише перший впевнений крок. З часом ми створили власну франчайзингову мережу «ВІКНОСВІТ» ТМ. Це дає змогу забезпечити якісним сервісом кожного покупця: від моменту замовлення до постійного гарантійного обслуговування.

Саме орієнтир на якість у всіх рішеннях компанії «Екран-Вікносвіт» дав змогу досягнути важливого результату:

«Екран-Вікносвіт» - сучасна, потужна і авторитетна компанія у галузі виробництва світлопрозорих конструкцій України

«Екран-Вікносвіт» - це близько 200 висококваліфікованих працівників та однодумців.

Виробнича потужність підприємства складає 700 одиниць віконно-дверних конструкцій у день. Загальна кількість виготовлених на нашому підприємстві вікон вже сягнула більше 1 000 000.

Завдяки нашій праці тисячі родин мешкають у затишних оселях. Вони радіють життю, виховують дітей, працюють, піклуються про своїх батьків. Усвідомлення, що ми допомагаємо людям бути щасливими, надихає нас на нові звершення.

Кожен рік життя компанії «Екран-Вікносвіт» знаменний втіленням нових ідей. І кожен рік творить нашу власну історію успіху:

- липень 1999 року - заснування виробництва віконно-дверних конструкцій на фірмі «ЕКРАН» в м. Стрий Львівської області. Виготовлення першого в Україні вікна з профілю Salamander.

- вересень 2003 року - створення ДП «ЕКРАН - віконні конструкції». Кількість працівників - близько 100 чоловік. Кількість виготовлених конструкцій з ПВХ - 16,5 тис.м2.

- 2003 - 2008 роки - збільшення кількості працівників до 220 чоловік. За цей час виготовлено близько 550 тис.м2 конструкцій з ПВХ.

- 2008 рік - створення франчайзингової мережі салонів «ВІКНОСВІТ» з продажу продукції та надання послуг компанії «ЕКРАН-ВК». Цього ж року «ЕКРАН-ВК» стає лауреатом національної премії ГРАН-ПРІ «ВИЩА ПРОБА»

- 2009 рік - 10 років роботи компанії на ринку. Мережа «ВІКНОСВІТ» налічує 20 салонів. Загалом корпоративна мережа складається зі 100 центрів обслуговування клієнтів. Розпочато виготовлення виробів з дерев'яного брусу.

- 2010 рік - мережа «ВІКНОСВІТ» розширилася до 25 салонів і охоплює 19 міст у п'яти областях Західної України. Впроваджено у виробництво профіль під однойменною назвою EKRAN, котрий був розроблений спеціально для компанії «ЕКРАН-ВК» європейською корпорацією ADOPEN Plastik LTD.

- 2011 рік - мережа «ВІКНОСВІТ» налічує 28 салонів у 22 містах семи областей Західної України. Отримано сертифікат гарантії якості лакофарбового покриття виробів з дерев'яного брусу «SIKKENS». «ЕКРАН-ВК» реалізував масштабний проект - засклив новозбудований до чемпіонату з футболу «ЄВРО-2012» стадіон «АРЕНА Львів».

- 2012 рік -- виробництво з дерева -- одне із найпотужніших в Україні. Впроваджено у переробку брус шириною 78 і 92 мм. Розпочато виробництво дерево-алюмінієвих вікон. Компанія «ЕКРАН-ВК» - ексклюзивний переробник профілю «Salamander STREAMLINE» в Україні.

- 2013 рік - «ЕКРАН-ВК», стала другою компанією серед виробників віконно-дверних конструкцій з дерева в Україні, яка отримала сертифікат СЄ.

- 2014 рік - відбувся ребрендинг компанії та об'єднання торгових марок виробника «ЕКРАН-ВК» та продавця «ВІКНОСВІТ». Тепер ми працюємо під брендом «Екран-Вікносвіт». Впроваджено у виробництво нові профільні системи від Salamander: Brugmann та bluEvolution.

ТОВ «АйДіЕм Україна» входить до групи компаній IDM Group. До групи входять також завод та конструкторське бюро у м. Хьюстоні (США), офіси у Лондоні та Дубаї. Метою ТОВ «АйДіЕм Україна» є випуск стаціонарних бурових установок для буріння нафтогазових свердловин. Компанія Ай-Ді-Ем отримала ліцензії Американського Нафтового Інституту (API). Отримання цієї ліцензії є назвичайно важливим етапом - така ліцензія є підтвердженням якості продукції та її технічної відповідності міжнародним стандартом. Наша компанія є єдиним виробником бурових агрегатів в Україні яка має ліцензію АРІ. Крім сертифікатів API, компанія нещодавно отримала сертифікат з якості ISO 9001, ліцензії OHSAS 18001 та ISO 14001 на систему управління охороною праці та навколишнього середовища. Теперішні системи управління охороною праці та навколишнього середовища відповідають практиці міжнародних відносин, що було підтверджено аудитами з міжнародної сертифікації, та перед сертифікаційними аудитами, проведеними замовником.

ТзОВ «Перша Українська Цинковня» завод є першим в Україні, побудований за найсучаснішими стандартами та підходами до бізнес процесів, ефективно працює завдяки інноваційним технологіям та сучасному обладнанні.

В технологічному процесі використовуються лише найкращі матеріали та хімікати від провідних європейських виробників. Разом з цинком ми використовуємо алюміній та нікель - це додає більш естетичний вигляд виробу та покращує антикорозійні властивості покриття.

Загальна площа заводу більше 7000мІ, на заводі створено більше 50 робочих місць.

Виробнича потужність заводу дозволяє оцинковувати більше 2000тон металоконструкцій на місяць.

Іноземна лінія гарячого цинкування обладнана системами фільтрації, очистки та відповідає усім українським та європейським вимогам екології, охорони довкілля та техніки безпеки.

У 2007році був збудований у м.Стрий унікальнийзавод гарячого цинкування європейського зразка - Перша українська цинковня який є частиною бізнесу концерну «Екран».

Як надійний та стабільний партнер Перша українська цинковня працює у сфері захисту від корозії. Оскільки ми взяли на себе обов'язок бути лідером у цій сфері, ми постійно слідкуємо та впроваджуємо нові розробки та покращення.

На сьогоднішній день ми задовольняємо потреби українських компаній з 16 областей України та співпрацюємо як з малими фірмами, так і з всесвітньо відомими компаніями.

Виробництво сертифіковане українською системою сертифікації УкрСЕПРО. Влітку 2011 року на підприємстві було проведено незалежний сертифікаційний аудит компанією ТЮФ ЗЮД Україна, в результаті якого завод гарячого цинкування отримав сертифікат відповідності міжнародному стандарту якості ISO 9001:2008та ISO 1461:2009. Сертифікація -- це новий рівень відносин із споживачами, постачальниками та партнерами, підвищення рівня професіоналізму персоналу в галузі управління якістю, прослідкованість виробництва та контроль всіх процесів. В найближчому майбутньому ми плануємо впровадити європейську систему екологічного менеджменту ISO 14000.

Фірма Mebli Stryi на українському ринку працює з 1996 року. Ми маємо великий досвід роботи з меблями. Mebli Stryi є представником двох найпотужніших і найсучасніших українських меблевих виробників: ВАТ “Меблевий комбінат «Стрий» та ТОВ «Індустрія деревообробки».

ВАТ «Меблевий комбінат «Стрий» -- це комбінат зі славетним минулим, традиціями, які роками закладалися на виробництві. На даний час комбінат є найбільшим і найсучаснішим українським виробником меблів із масиву деревини. Підприємство обладнане унікальним високопродуктивним італійським імпортним обладнанням, на якому працюють висококваліфіковані спеціалісти. Меблеві вироби виготовляються з високоякісної місцевої лісосировини твердолистих порід: дуба, бука, ясеня, опоряджених екологічно-чистими та якісними оздоблюваними матеріалами.

ВАТ «Меблевий комбінат «Стрий» більш як 30 років є безперечним лідером серед українських підприємств по експорту стільців фірмам Німеччини, Австрії, Голландії, США, Польщі та іншим. Виробами комбінату обладнанні урядові об`єкти, приміщення міністерств і відомств, державні та податкові адміністрації, санаторії та пансіонати, дитячі установи, ресторани і т.д. Меблі комбінату мають сертифікат відповідності та гігієнічне заключення Державної санітарно-гігієнічної експертизи на вітчизняну продукцію.

ТОВ «Індустрія деревообробки» почало виробництво меблів із масиву буку в 2006 році, але вже на сьогодні має широкий асортимент меблевої продукції для оселі, готелю, ресторану. Це підприємство, яке динамічно розвивається. В даний час близько 70% продукції підприємства експортується в Німеччину, Австрію, Фінляндію, Данію, Чехію.

ТзОВ „Видавничий Дім «Укрпол». Стратегія підприємства направлена на збільшення обсягів і розширення асортименту продукції, що випускається. Головною метою «Видавничого Дому» Укрпол» є постійне і максимальне задоволення потреб замовників, у високоякісних поліграфічних послугах.

Головні задачі:

- Підтримка і зміцнення репутації підприємства, як надійного постачальника продукції щонайвищої якості та безпечності;

- Підтримка і вдосконалення інфраструктури підприємства;

- Впровадження прогресивних організаційно-технічних заходів для підвищення ефективності виробництва і забезпечення якості і безпеки продукції

- Підвищення рівня задоволеності персоналу підприємства

- Забезпечення належних умов праці;

- Підвищення конкурентоспроможності продукції;

- Поліпшення рівня обслуговування замовників;

- Підвищення рівня компетентності персоналу .

Це досягається за рахунок:

- Постійного вдосконалення системи менеджменту підприємства;

- Використання передових технологій і сучасних, матеріалів, орієнтації на передові світові досягнення і досвід;

- Постійного розширення виробництва і освоєнням випуску нових видів поліграфічної продукції і послуг;

- Впровадження сучасних методів контролю якості продукції;

- Підтримки і неухильного розвитку стійких партнерських відносин;

- Роботи єдиною командою, створення психологічного клімату в колективі, де панує довіра, взаємоповага, узгодженість дій всіх підрозділів.

На сьогоднішній день ПАТ “ Стрийський завод ковалько-пресового обладнання” являється одним з найвідоміших верстатобудівельних підприємтсв України. Завод виготовляє ножиці гільйотинні, які постійно модернізуються, а також відповідають вимогам споживача по надійності та дешевизні в обслуговуванні.

На ринок пропонується широкий асортимент виробів власного виробництва з різними параметрами розрізаючого листового матеріалу, а також спеціальні і заказні моделі.

Продукція з маркою ПАТ “Стрийський завод ковальсько-пресового обладнання” відмінно експлуатується на багатьох підприємствах України, країн співдружності та за границею.

Ножиці гільйотинні, які випускаються Стрийським заводом, призначені для порізки листового металу і інших листових матеріалів товщиною до 6,3мм і шириною до 3150мм і забезпечення високої точності відрізаємих заготовок.

Ножиці гільйотинні випускаються в двох виконаннях з ручним і автоматичним регулюванням зазору між ножами, який необхідний для порізки заданої товщини металу; ручним і механізованим упором, призначеним для встановлення розрізаючого листового металу на необхідний розмір заготовки, деталі.

Ножиці гільйотинні можуть бути використані як на підприємствах з великим об'ємом порізки листового металу з різною товщиною і різних типорозмірів, так і в необхідних слюсарних і авторемонтних майстернях.

Ножиці кривошипні з пневмомуфтою, які випускає наш завод, суттєво відрізняються від ножиць з гідравлічним приводом і ножиць з жорсткою муфтою включення (механічних) більшою продуктивністю і точністю виконуваних робіт, простотою в експлуатації і ремонті, надійністю вузлів і деталей ножиць, що роблять ножиці нашого виробництва популярними серед споживачів.

Всі ножиці гільйотинні серії “НД” і “НК”, невигабливі до кліматичних умов і температури навколишнього середовища. Як система змазки, так і електрообладнання дозволяють їх використовувати в умовах низьких температу, що неможливо при роботі на гідравлічних ножицях.

Гарантійний термін експлуатації на серійні станки - 18 місяців.

Сервсіне обслуговування пропонується на період гарантійного і післягарантійного терміну експлуатації.

Стрийський комбінат хлібопродуктів № 2 - одне з найбільш механізованих та автоматизованих підприємств України - розпочав свою виробничу діяльність у 1940 році як млинзавод. А в 1974 році на підприємстві було зведено елеватор.

Основним напрямком діяльності філії є надання послуг із приймання, доведення якості до базисних кондицій, зберігання і відвантаження зерна та переробки його на борошно.

Загальна робоча зернова місткість філії «Стрийський комбінат хлібопродуктів» складає 32 тис. тонн.

Основні культури зберігання: пшениця, жито, овес, кукурудза, ячмінь, ріпак, соняшник.

Переробні потужності млинзаводу філії складають 65 тис. тонн борошна в рік, добова продуктивність - 280 тонн.

2.3 Аналіз підприємств Стрийського району придатних для розвитку промислового туризму

промисловий туризм індустріальний міський

Серед підприємств Стрийського району найбільш привабливими для використання в цілях туризму можна виділити наступні підприємства:

Leoni AG -- німецьке холдингове акціонерне товариство. Компанія була заснована в 1569 році і є одним із найстаріших підприємств Німеччини. Холдинг «Leoni AG» був заснований в 1917 році.Штаб-квартира компанії від самого заснування знаходиться в Нюрнберзі (Німеччина). Акції Leoni AG входять в розрахунок індекса MDAX. Найбільший розвиток компанії припадає на кінець 1980-их і до 2009 року. Бурхливий розвиток компанії перервала світова економічна та фінансова криза. Головною стратегією компанією протягом всієї історії, було об'єднання та співпраця із іншими компаніями, а часто навіть поглинання компаній-конкурентів. Компанія та її ключові особи неодноразово нагороджувалися різноманітними нагородами. Заводи та дочірні компанії холдингу знаходяться по всьому світі, в тому числі і в Україні. Компанія займається випуском різного роду кабелів та займає в своїй галузі передові позиції.

Головні напрями холдингу «Leoni AG»: виробництво дроту і кабелю для різних сфер індустрії, виробництво джгутів, дротів та інших комплектуючих для автомобільної промисловості. Ключові клієнти холдингу: General Motors, BMW, Volkswagen, Audi, Volvo, Cummins, Caterpillar, DAF.

17 січня 2002 у Львові відбулася презентація інвестиційного проекту за участю німецької фірми «Leoni AG».

Німецький завод «Леоні» (ТзОВ «Леоні Ваерінг Системс УА ГмБХ» засноване на повній власності концерну «Leoni AG» (Нюрнберг, Німеччина)) в Україні розташований в селі Нежухів Стрийського району Львівської області і працює з 15 липня 2003 року. Завод, який було збудовано за рекордно короткий час -- 11 місяців, виготовляє електричні кабельні мережі для авто Дженерал Моторз (комплектуються автомобілі «Опель-Астра» і «Опель-Зафіра»), Порше (моделі «Бокстер», «Каррера 911», «Кайен»), Даймлер Клрайслер, Ламборджині, БМВ, Фольксваген («Гольф», «Джетта», «Туран»), Ауді, Хонда. Комплектуючі поступають здебільшого з Німеччини, Франції, Іспанії, Великобританії, тоді як готова продукція відправляється до Німеччини, Бельгії, Великобританії, Польщі.

Завод розпочав роботу з трьома сотнями працівників. Керівництво компанії налаштовувалося на те, що в Україні через високий рівень безробіття відбою не буде від тих, хто бажає працювати на новому заводі.Однак, кількість охочих працювати на українському заводі німецького концерну «Leoni» у місті Стрию була меншою, ніж очікувалося, що стало для керівництва справжньою несподіванкою. Перша зарплата становила, у середньому, до 200 гривень. Середня зарплата для робітників в 2008 році становить 1000 гривень на місяць при праці у вихідні дні та зобов'язані виконувати 110 % норми. Станом на 2009 рік щомісячна заробітна плата при праці на конвеєрі становить 1500 гривень плюс премія 500 гривень при виконнанні норми на 110 % і при умові відсутності браку. Станом на 2011 рік на заводі працює 5 600 працівників. Станом на серпень 2012 року на заводі працювало близько 5 500 чоловік. За працівниками постійно наглядають. Завод має 34 власні автобуси, якими доставляє працівників, мешканців Стрийського, Дрогобицького, Жидачівського, Миколаївського, Сколівського районів Львівської області, Долинського району Івано-Франківської області, міст Борислава, Львова та Моршина. Завод пропонує часткове безплатне гаряче харчування в їдальні заводу.

...