Промисловий туризм

Станом на 2014 рік завод переробляє 600 тонн міді щотижня.

Загальна площа підприємства складає 65 000 м2 з виробничими площами 48 000 м2, офісними, побутовими приміщеннями, їдальнею, роздягальнею, душовими і туалетами (загалом у власності підприємства територія площею 132 000 м2).

Станом на 2011 рік завод «Леоні» єдиний в Україні, на території якого є власний митний склад.

ТзОВ «ЛЕОНІ ВаерінгСистемс УА ГмБХ» (м. Стрий) залишається одним із найбільших (за капіталовкладенням та рівнем виробництва) підприємств з іноземними інвестиціями на території Львівщини -- було інвестовано понад 65 млн. євро. Товариство з обмеженою відповідальністю «Леоні Ваерінг Системс» є підприємством з іноземними інвестиціями з 100-відсотковою часткою закордонного інвестора, а саме концерну Leoni.

А також великий перелік аграних підприємств:

- фермерське господарство « Іванців «

- сфг «Промінь»

- фермерське господарство «Божена»

- товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-захід плюс»

- товариство з обмеженою відповідальністю «Галичина - захід»

- приватне підприємство « Стрийтеплиця « овочі

- сфг «Хвиля»

- товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпромінкубація'

- фермерське господарство «Горлиця - м»

- приватне підприємство «Дашава»

- тов «Сяйво»

- фермерське господарство Леха Любомира Орестовича

- сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Лисятицький»

- обслуговуючий кооператив «садове товариство «Зірочка» овочі

- приватне підприємство «Прінт-глас ост» овочі

- приватне фермерське підприємство «Агросвіт»

- ставкове птахівниче фермерське господарство «Водограй»

- фг «Франкова садиба»

- фг «Харвест плюс»

- фермерське господарство « Західне - плюс»

- фермерське господарство «Веселка-плюс»

- фермерське господарство «Відродження тг»

- фермерське господарство «Екзоптиця»

- фермерське господарство «Сонячний ранок - м»

- фг « Гордович»

- сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Кавсько»

- товариство з обмеженою відповідальністю « Веселі друзі»

- фермерське господарство «Екоптиця»

- стрийське відкрите акціонерне товариство «Агросервіс»

- товариство з обмеженою відповідальністю «Стриганці-сервіс»

- сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Нива»

- приватне виробниче торгове підприємство «Джерело»

На території Стрийщини працює 15 промислових підприємств, які звітуються по випуску товарної продукції. На підприємствах працює понад 7,0 тисяч осіб. У 2014 році структурно промисловий комплекс докорінно не змінився, найбільшою структурною часткою залишилася переробна промисловість:

- машинобудування - 77 %;

- виробництво харчових продуктів та напоїв - 12,7%;

- виготовлення виробів з деревини, виробництво паперу та поліграфічна діяльність - 4,6%;

- добування корисних копалин - 1,3%;

- виробництво гумових та пластмасових виробів, іншої неметалевої продукції - 8,3%.

За підсумками 2014 року реалізовано промислової продукції на суму 931,024 млн.грн., що складає 160% до минулого року. Найбільший вплив на загальні показники діяльності промислового комплексу району мають ТзОВ «Leoni Wiring Systems UA GmbH» одне з великих підприємств району, на якому працює понад 6,5тис. осіб, а також ДП «Стрийлісопродукт», ТзОВ «Агротем», ТзОВ «Стрийський ГДСЗ», ТзОВ «Агроторг», ТзОВ «Віко-Тех», ВАТ «Галенергобудпром», ВТПП «Стиль» та інші.

За даними промислових підприємств обсяг реалізованої промислової продукції у 2015 році зросте на 3% і становитиме 959,0 млн. грн.

У 2015 році усі підприємства планують незначний приріст випуску своєї продукції .

Всі перелічені вище підприємства м.Стрий та Стрийського району, як окремо так і сукупно являються ресурсною базою для розвитку промислового туризму в регіоні. Дані підприємства необхідно залучати програми обслуговування туристів в межах програмного туризму Стрийщиною, а також в окремих тематичних турах індустріального спрямування.

3. ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОМИСЛОВИХ ТУРИСТИЧНИХ МАРШРУТІВ НА СТРИЙЩИНІ

3.1 Аналіз напрямків розвитку промислового туризму на Стрийщині

В умовах реформування економіки старопромислових регіонів розвиток такої галузі як промисловий (індустріальний) туризм є нагальною потребою, оскільки це не тільки активізуватиме громадське та економічне життя депресивних територій, але й сприятиме залученню потенціалу промислових об'єктів до роботи в нових ? альтернативних індустріальним - галузях сфери послуг (у т.ч. у сфері туризму).

За прогнозами ЮНВТО, у найближчі десятиліття очікується «бум» розвитку туризму. Очікується, що до 2020 р. обсяги міжнародних туристичних прибутків зростуть у 2,2 разу відносно показників 2000 р. (з 698 млн до 1,561 млрд поїздок). Прогнозується зростання частки доходів від туризму: з 476 млрд дол. США до 2 трлн дол. США. Індустрія туризму, а також суміжні туризму сектори національної економіки, за прогнозами, забезпечуватимуть зайнятість до 12 % працездатного населення ЄС, створюючи до 10 % ВВП Євросоюзу (що оцінюється на рівні 24 млн робочих місць).

І. Непрофільний промисловий туризм

Оцінка перспективних напрямів використання потенціалу старопромислових територій із занедбаними та непрацюючими індустріальними комплексами для стимулювання їх розвитку та заохочення до економічної діяльності у новій, перспективній галузі дала можливість в рамках профільного напрямку промислового туризму виділити дві перспективні течії:

1. Створення на базі непрацюючих, «законсервованих» підприємств мистецьких центрів, стартових майданчиків для організації виставкових арт_центрів та театральних сцен.

? організація простору занедбаних та закритих індустріальних комплексів для проведення спортивно-розважальних заходів, у т.ч.: паркуру, стратегій, пейнтболу, спортивного орієнтування, руфінгу.

Серед ключових проблем, що гальмують розвиток непрофільного промислового туризму, слід виокремити:

1. Ускладненість процедур погоджень та збереження бюрократичних перешкод з боку органів місцевої влади, що гальмують ініціативи (які, переважно, надходять від приватних осіб) стосовно проектів включення занедбаних промислових територій до спортивно-культурного простору регіону (у т.ч. шляхом перетворення їх на центри промислового туризму).

2. Відсутність чіткого правового механізму щодо передачі занедбаних територій промислових зон та об'єктів промислових підприємств (що не використовуються) у власність/довгострокову оренду/користування підприємцям, які виступають з ініціативою створення на таких базах культурних/туристичних об'єктів (у т.ч. кластерів).

3. Недосконалість державної політики у сфері культури та спорту. Об'єкти промислового туризму, а також арт-центри, галереї, площі для нетрадиційних видів спорту, створені на основі занедбаних промислових об'єктів, все ще залишаються екзотичним та досить рідкісним різновидом розвитку сфери послуг.

4. Недосконалість рекламних заходів для формування цільової аудиторії та відсутність ефективних механізмів залучення потенційних споживачів сучасного перфоменсу для відвідування центрів промислового непрофільного туризму.

5. Відсутність зручної транспортної розв'язки та сучасних об'єктів транспортної інфраструктури. Це робить арт-центри, галереї та організовані простори об'єктів промислової власності, які використовуються для нетрадиційних різновидів спорту, і які, як правило, розташовані на окраїнах міст, недоступними для відвідування пересічними громадянами.

ІІ. Профільний промисловий туризм

Аналіз можливостей діючих промислових підприємств щодо організації та проведення екскурсій по їхніх об'єктах, у т.ч. для здійснення цільової патріотичної та іміджевої політики, популяризації конкурентоспроможних торговельних марок на міжнародних ринках є перспективним напрямком розвитку промислового туризму. Це допоможе створити позитивний імідж Стрийського району, що має розвинуту промисловість та популяризує її (у т.ч. для залучення інвестицій) з використанням потенціалу туристичної індустрії.

Профільний напрямок промислового туризму представлений наступними течіями:

- перетворення промислових об'єктів на центри культури та відпочинку;

- просвітницькі екскурсії до діючих промислових підприємств, адже ознайомлення з технологічним процесом може стати однією з перспективних маркетингових стратегій для заохочення потенційних інвесторів та споживачів.

- просвітницькі екскурсії до діючих промислових підприємств для студентської молоді та молоді, що навчається у ПТУ, коледжах тощо, створює позитивні передумови для залучення молодих кваліфікованих фахівців до виробництва.

- ознайомлення з виробничими технологіями на підприємствах харчової промисловості, організація екскурсій, дегустацій тощо.

Серед ключових проблем, що гальмують розвиток профільного промислового туризму на Стрийщині, слід виокремити:

1. Відсутність державної програми щодо регіональної стратегії розвитку бренду району як туристичного регіону з унікальними можливостями промислового туризму, повільність процесу задіяння ефективних механізмів щодо його популяризації.

2. Недосконалість існуючого законодавства щодо надання дозвільних документів на реінжиніринг діючих (та законсервованих) підприємств з огляду на створення оптимально безпечних умов їх відвідування туристами.

3. Невизначеність організаційно-економічних, нормативно-правових та інформаційних механізмів забезпечення розвитку промислового туризму на регіональному рівні.

4. Низька економічна ефективність профільного промислового туризму через упереджене ставлення власників підприємств до екскурсій, не як до джерела додаткових фінансових надходжень, а лише як до рекламного заходу та додаткової популяризації марки продукції, що виробляється на об'єктах відвідування.

5. Неналагодженість зв'язків між підприємствами, що практикують проведення екскурсій, та туристичними агентствами, які комплексно надають послуги у сфері туризму і розробляють туристичні маршрути.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Казаков В. Л. Техногенний туризм у системі природокористування. Екологія і раціональне природокористування / В. Л. Казаков, Т. А.Казакова, О. Й. Завальнюк // Зб. наук. праць Сумського держ. пед. ун-ту. - 2006. - 244 с.

2. Казакова Т. А. Екскурсії в шахту - перспективний напрямок розвитку техногенного туризму. Теоретичні, регіональні, прикладні напрями розвитку антропогенної географії та ландшафтознавства / Т. А. Казакова // Мат. II міжнар. наук. конф., м. Кривий Ріг. - 2005. - с. 124-127.

3. Каурова А. Д. Организация сферы туризма: уч. пособие / А. Д. Каурова - СПб.: Издательский дом Герда, 2004. - 320 с.

4. Кравців B. C. Концептуальні основи перспективного розвитку рекреаційної індустрії в Карпатах / В. С. Кравців, П. В. Жук // Економіка України. - 1993. - №12. - С. 57 - 62.

5. Мазур Ф. Ф. Соціально-економічні умови розвитку рекреаційної індустрії (на прикладі Карпатського регіону): навч. посібник / Ф. Ф. Мазур. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 96 с.

6. Пендерецький О. В. Промисловий туризм в Україні: стан, перспективи розвитку / О. В. Пендерецький // Український географічний журнал. - 2010. - № 3. - С. 48 - 51.

7. Рутинський М. Й. Туристичний комплекс Карпатського регіону України: навчальний посібник / М. Й. Рутинський, О. В. Стецюк. - Чернівці: Книги - XXI, 2008. - 440 с.

8. Смаль І. В. Географія туризму та рекреація: словник-довідник / І. В. Смаль. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2010. - 208 с.

9. Ивахненко А. Г. Справочник по типовым программам моделирования / А. Г. Ивахненко, Ю. В. Коппа, В. С. Степашко и др.; под ред. А. Г. Ивахненко. - К.: Техника, 1980. - 184 с.

Додаток А

Тур «Стрийщина - край блакитного вогню»

Львів - Стрий - Підгірці - Моршин - Великі Дідушичі - Угерський газовий кратер - Львів

Вартість: 95 грн

План туру: виїзд зі Львова (08:00) - Стрий (екскурсія центральною частиною міста, огляд експозицій краєзнавчого музею “Верховина”, меморіального комплексу “Борцям за волю України”, музеїв Петра Обаля, родини Бандерів, Ольги Бачинської та обід) - Підгірці (огляд палацу і парку) - Моршин (екскурсія центром міста та набирання мінеральної води) - Великі Дідушичі (огляд храмів, замчища та залишків міста Соколів) - Угерський газовий кратер - Львів (повернення о 20:30).

Стрий - це третє за величиною місто в області, що лежить на перехресті торгових шляхів та приваблює великою кількістю пам'яток, найвизначніші з яких: один з найстаріших римо-католицьких храмів України - костел Різдва Богородиці (1395р.), міська синагога (1817р.), Церква Успіння Пресвятої Богородиці (колишній костел Марії Магдалини францисканського монастиря) XVI ст. та Народний дім (1901р.), який був одним з центрів культурного життя Галичини до І світової війни.

У вартість ВХОДИТЬ: проїзд комфортабельним автобусом єврокласу, супровід гіда-екскурсовода, екскурсійне обслуговування в музеях, страхування на час подорожі.

У вартість НЕ ВХОДИТЬ: вхідні квитки в музеях, харчування.

Вартість вхідних квитків:

музей “Верховина” у м. Стрий: загальний, пенсійний - 5 грн., студенти, школярі - 1 грн.;

меморіальний комплекс “Борцям за волю України” у м. Стрий: загальний, пенсійний - 2 грн., студенти, школярі - 1 грн.;

музей О.Бачинської у м. Стрий: загальний, пенсійний - 2 грн., студенти, школярі - 1 грн.;

музей родини Бандерів у м. Стрий: загальний, пенсійний - 2 грн., студенти, школярі - 1 грн.;

музей П. Обаля у м. Стрий: загальний, пенсійний - 2 грн., студенти, школярі - 1 грн.

Размещено на Allbest.ru