Сільське господарство

За продуктивністю земель Греція знаходиться на останньому місці серед інших країн Середземномор'я. У сільському господарстві задіяно 30% території країни. Виробники продукції - фермери, переважають невеликі господарства (3 - 5 га). Провідну роль у сільському господарстві відіграє землеробство. Незважаючи на те, що врожайність багатьох культур поступається країнам ЄС, сільське господарство повністю забезпечує потреби країни у зерні, рослинних жирах, овочах і фруктах. Потреби м'яса задовольняють на 75%, у вершковому маслі - на 70%. Основні показники (в середньому): урожай пшениці - 2 млн. т.; кукурудзи - 1,7 млн.т.; цукрового буряку -З млн.т.; тютюну - 120 тис.т.; бавовни - 690 тис.т.; цитрусових - близько 1 млн.т.; винограду - 300 тис.т.; вино - 500 тис.т.; оливкова олія - 330 тис.т.; молоко - 514 тис.т.; м'ясо - 500 тис.т. Сільське господарство Греції зазнає значних обмежень з боку ЄС. Греція має дуже бідні рибні запаси, щорічно виловлюється 100 тис. тон риби.

Транспорт

Автомобільний - здійснює 60% всіх внутрішніх вантажних і пасажирських перевезень. Загальна протяжність автошляхів - 42 тис. км, з них 25 тис. км з твердим покриттям. З сусідніми державами Греція пов'язана 21 автошляхом: з Албанією - 4, Македонією - 7, Болгарією - 6, Туреччиною - 4. Загальна чисельність автомобілів - 2230 тис., з них - 1540 тис. легкових. Залізничний - (2577 км) - повністю фінансується державою, проте розвинений слабо. Через територію Греції проходить залізниця у напрямку Туреччини до Болгарії. Зараз уряд країни запроваджує заходи по модернізації залізничного транспорту, особливо його рухомого складу. Авіаційний На території Греції - 40 аеропортів, з них 22 міжнародні. Найбільший центр - Афіни, аеропорт "Еллінкон", один з найсучасніших у Європі. Парк літаків нараховує 38 одиниць, з них 28 типу " Боїнг". Морський - здійснює 30% внутрішніх і 90% зовнішніх вантажних і пасажирських перевезень. На материковій частині Греції нараховується 60 морських портів, 32 з яких мають важливе значення. Чисельність суден - 2176. Головні порти - Пірей, Салоніки, Гїатри, Волос.

Зовнішньоекономічні зв'язки

Головні статті імпорту Греції: машини і обладнання, нафта і нафтопродукти, мінеральна сировина, товари широкого споживання, продовольство. Експорт: сировина (боксити, нікель, марганець), сільгосппродукти (тютюн, текстиль, оливкова олія, овочі, фрукти, консервовані продукти, зернові). Основні торговельні партнери: 60% товарообігу Греції припадає на країни ЄС; 20% - на арабські країни. Головними торговельним партнерами є ФРН, Італія, США, Франція, Великобританія, Нідерланди, а також Саудівська Аравія і Лівія. Значною статтею для Греції є туризм. Щорічно близько 9 млн. чоловік з різних країн відвідують Грецію як туристи.

Національна кухня

Грецький салат

Цей салат є одним з найбільш низькокалорійних і легких салатів в світі, а крім того він дуже смачний і корисний. Його назва говорить, звідки він родом, але у себе на батьківщині його називають"хоріатіки". В основі салату - козячий сир "Фета", маслини, оливкова олія і зелень. Салат дуже просто готувати. Він може служити і закускою і гарніром до рибного або м'ясного блюда. Ось посилання на грецький салат рецепт і те, як зовні він виглядає.

Бугаца

Це пиріг, приготований на основі струделя, зазвичай з кремовою або сирною начинкою. Також зустрічається бугаца з шпинатом, фаршем, м'ясом, крем-какао. Сові назва це блюдо отримало від турецького слова "погача", що означає пиріг з сиром або кремом. У Грецію він потрапив з Малої Азії, після цього він став дуже популярним на півночі країни, особливо в Серрес і Салоніках.

Метакса

Ця назва грецького алкогольного напою. Він був створений Спіросом метакса в 1888 році на основі вина і коньяку. Сьогодні метакса виробляють з родзинок, додаючи мускатне вино з Лімнос або Самоса.

Метас дозріває в спеціальних дерев'яних бочках протягом мінімум трьох років. Тільки після закінчення цього часу напій можна вживати. Знаменитий аромат метакса надає настій особливих трав.

Вперше Метаксу продали закордоном у Великобританії в 1900 році, після цього вона стала відома в багатьох країнах.

Метаксу ділять на сорти: 3 зірки (як мінімум 3-х річної витримки), 5 зірок (5 років витримки) і 7 зірок (7 років). Тільки на території Греції можна знайти Метаксу з 12 або 16 зірками.

Узо

Це алкогольний напій, широко вироблений і вживається в Греції та Туреччини. Він ще відомий під назвою Раки. За смаком він нагадує французький абсент Перно або виноградної горілкою Ципурія, хоча вони виготовляються за допомогою інших технологій.

Вино, як частина культури Давньої Греції.

Стародавні греки прославилися не тільки своєю поезією, архітектурою та філософськими трактатами. Греція також відома і своїми традиціями виноробства. Секрет виготовлення цього напою в країну привезли фінікійці. Греки досягли такої досконалості у виготовленні вина, що воно вважалося найсмачнішим у світі. Греки садили виноградники в тих місцях, де було багато світла. Також відомо, що ще в стародавні часи населення займалося селекцією деяких видів лози для отримання ідеальних смакових якостей винограду. Традиційно, грецьке вино було дуже міцним і містило велику кількість цукру.

Греція є членом шенгенської зони. З цієї причини українським туристам для відвідування цієї країни потрібно отримати шенгенську візу. Якщо ви прямуєте в Грецію, то оформляти її слід в грецькому посольстві. Попередньо вам доведеться в телефонному режимі або через інтернет призначити дату візиту. З'явитися в посольство слід особисто. Потім вам потрібно буде підготувати пакет документів. Він вийде досить важким. Перелік може відрізнятися в залежності від того з якою метою ви маєте намір відвідати Грецію. Туристичну і транзитну візи оформити значно простіше, ніж візу для приватного візиту.

У грецькому посольстві громадянам України видаються одноразові і дворазові шенгенські візи на 45 днів, транзитні візи шенгенські мультивізи з терміном дії на 6 місяців і рік. Однак по них дозволяється перебувати на території Греції не більше 90 впродовж півроку.

Документи для візи у Грецію:

§ Паспорт закордонний;

§ Паспорт цивільний, копії з відмітками;

§ 2 фотокартки 3,5 на 4,5 см.

§ ІПН копія.

§ Довідка з банку про наявність коштів на рахунку (чим більше тим краще, мінімум 1000 €). НЕОБОВ'ЯЗКОВО

§ Довідка з роботи з табличкою по з / п за останні 6 місяців. НЕОБОВ'ЯЗКОВО

Визначні місця:

1) Афон - це точка на карті Землі, а ще духовна держава за образом Ватикану. Святе місце для православних паломників. Чоловіча чернеча республіка, тут проживає 1400 ченців у 20 православних монастирях. Тут не можна купатися і засмагати, знімати на відео і вхід на цю святу гору строго контролюється, правда жінкам сюди вхід категорично заборонений. Але все це неважливо, адже сама Божа Матір править островом і саме вона подбає про очищення ваших помислів і душі. Афон є не тільки горою, але і півостровом в північній Греції, Македонія.

2) Маленьке село Lindos, яке ніби тільки що вийшло з середньовіччя, на сході острова Родос. Тут є стародавній акрополь, можна побачити середньовічні венеціанські стіни. Архітектура села - зразок неповторної архітектури традиційної Греції, з білими будиночками і брукованими вуличками. Над містом височить акрополь Ліндос, звідки відкривається захоплюючий вид на навколишні порт і берегову лінію. Пляж Ліндос знаходиться всього в декількох хвилинах пішої прогулянки від центру міста.

3) Самарійська ущелина знаходиться на південному заході острова Крит. Samaria - найдовша ущелина в Європі, її протяжність більше 16 кілометрів. Райське місце для любителів дикого пішохідного туризму. Ущелина є національним заповідником. Тут водиться рідкісний вид диких кіз Кри-Кри, ростуть рідкісні рослини, які не можна зривати. Більше чверті мільйона туристів подорожують по цій ущелині щороку. Така прогулянка займає від 4 до 7 годин і проходить через ліс стародавніх кипарисів і сосен, потім між стрімкими скелями і виходить до Лівійського моря.

4) Пляж Міртос завоював свою всесвітню популярність завдяки магічному кольору води. Myrtos називають візитною карткою Греції. Знаходиться це райське місце по берегу Іонічного моря, на північний захід від Кефалонії. Крім води, пляж славиться надзвичайно яскраво-білим кольором піску і гальки, з якими контрастує бірюзова і синя вода. Маленькі печери, що виходять в море, тільки додають краси пляжу.

5) Однією з головних визначних пам'яток стародавнього міста Дельфи, є стародавній театр Delphi, розташований на легендарній горі Парнас. Побудований цей храм мистецтва в 5 столітті до н.е. і вміщає майже сім тисяч глядачів. Для туристів показують вистави згідно з традиціями давньогрецького театру. У стародавні часи Дельфі був найважливішим релігійним місцем, так як відповідно до історії, просторі святилища належали Аполлону. Театр був побудований на пагорбі, відкриваючи глядачам вид на захоплюючий краєвид знизу.

6) Монастирський комплекс Meteora, розташований на вершинах скель у горах Фессалії, перекладається не інакше, як "той, що висить у повітрі". Перші відлюдники тут оселилися в 10 столітті, а монастирі почали будувати в 14 столітті. Як будували ці християнські монастирі на такій висоті, та ще й на обривистих скелях? До цієї загадки варто доторкнутися сьогодні. Усього таких монастирів - Метеорів в центральній Греції шість. Доступ до монастирів був свідомо складним, для підняття нагору потрібні були або довгі сходи, або великі мережі - для підняття нагору продуктів і необхідних товарів та речей.

7) Міконос - це не просто грецький острів, це одна з головних визначних пам'яток Греції. Знаходиться Mykonos в Егейському морі. Частина Кикладского архіпелагу, красиве місце, де, як вважається, живуть боги. У острова є чарівні символи, що приваблюють туристів: вітряні млини, пелікани і білі будинки з синіми віконницями. Популярне місце відпочинку знаменитостей і заможних людей. Місто Міконос (Хора) є приголомшливо мальовничим кикладским містом з лабіринтом вулиць та інтенсивним нічним життям, про що свідчить величезна кількість барів і нічних клубів.

8) Парфенон називають не інакше, як Житло Діви. Храм побудований в 447 р. до н.е. на честь богині Афіни Парфенос. Навіть його руїни вражають уяву туристів. Прекрасний зразок доричного храму з пентелійського мармуру. Розташований Parthenon на вершині афінського Акрополя. Опинитися біля стін Парфенона - означає доторкнутися до глибинних пластів світової історії. Парфенон на вершині Акрополю є однією з найвідоміших визначних пам'яток Греції і візит в Афіни не буде повним без відвідування цього храму. За своє довге життя Парфенон служив в якості храму, фортеці, церкви, мечеті і навіть як пороховий льох.

9) Santorini - один з найкрасивіших островів вулканічного походження в Егейському морі. Насправді це ціла група островів Киклад, розташування яких нагадує кільце. Сама назва говорить про древню історію - Фіра, Аспро, Палеа-Камені, Тірас і Неа-Камені. Туристи можуть побачити руїни міста мінойського часу, а також доторкнутися до унікальних християнських храмів, яких тут більше 300. Ніде більше ви не побачите таких заходів сонця, дивно білих будинків і навіть справжнього діючого вулкана. Фіри, столиця Санторіні, увібрала в себе венеціанську і кикладску архітектури, з характерною суєтою мощених вулиць, магазинів, таверн, готелів і кафе. Найдивовижніше, що чіпляється це місто за край 400-метрової скелі.

10) Лакедемон, саме так називають найчастіше Спарту - є ще однією визначною пам'яткою півострова Пелопоннес. Давня історія, збережена в цьому дивовижному зразку аристократичної держави, описана ще в Іліаді. Туристи із захопленням відвідують Храм Афіни Халкіойкос, Ротонду і Театр, який зберігся з часів стародавніх спартанців. Саме спартанська армія прославила не тільки це місце, а й стиль виховання підростаючого покоління, їх фізичне змужніння і саме звідси прийшла назва - спартанське виховання, тобто гарт і витривалість - ось основний сенс такого підходу до формування справжніх воїнів.

Афганістан

Карта

Герб Прапор

Столиця	Кабул
Площа	652,2 тис. кв. км
Населення (склад, чисельність)	26,80 млн осіб
Офіційна мова	пушту, дарі
Релігія	іслам, іудаїзм
Форма правління	президентська республіка
Грошова одиниця	афгані

Офіційна назва - Ісламська Держава Афганістан (The Islamic State of Afghanistan).

Географічне положення - розташована на Середньому Сході у північно-західній частині Центральної Азії. Межує з Пакистаном на півдні і сході, Іраном - на заході, Туркменістаном, Узбекистаном і Таджикистаном - на півночі, Китаєм та Індією - на крайньому північному сході.

Столиця - Кабул (Kabul) - близько 750 тис. жителів (2000 р.).

Інші великі міста - Кандагар (339,2 тис.), Мазарі-Шаріф (239,8 тис.), Чарікар (196,7 тис.), Герат (166,6 тис.).

Адміністративний поділ - 29 провінцій (province).

Релігія: населення сповідує в основному іслам сунітського спрямування (суніти - 74%, шиїти - 15%, індуїсти, іудеї.)

Грошова одиниця - афгані = 100 пулам.

Національне свято - 19 серпня - День відновлення незалежності (1919 р.)

Національні символи: упродовж останніх 23 років війни кожне з численних угруповань, які ворогували в Афганістані, мало власний прапор. Нова афганська адміністрація прийняла рішення повернутися до колишнього прапора, законодавчо закріпленого Конституцією у 1964 році після введення колишнім королем Захір Шахом конституційної монархії. 29 січня 2002 року у Кабулі офіційно піднятий національний прапор Афганістану - відроджений чорно-червоно-зелений триколор. Кожний колір цього прапора має своє значення: чорний нагадує про періоди окупації країни, позбавленої незалежності; червоний - про боротьбу за суверенітет, а зелений символізує свободу.

Згідно з цим самим рішенням уряду Хаміда Карзая, Афганістану було повернуто колишній герб.

Членство у міжнародних організаціях - ООН (з 19 листопада 1946 року), Рух Неприєднання, Організація Ісламської Конференції - ОІК (з 1969 року), Азіатський банк розвитку, Азійсько-Тихоокеанський Центр об'єднаного сільськогосподарського розвитку (CIRDAP), МБРР, МВФ, Міжнародна федерація Червоного Хреста і Півмісяця (МФЧХП).

Населення

Кількість населення. За даними першого загального перепису 1979 року населення Афганістану становило 15,54 млн. осіб, з яких 2,5 тис. вели кочовий спосіб життя. Згідно з приблизними оцінками на 2001 рік, у країні проживало близько 26,80 млн. осіб.

Густота населення становить 41,1 тис. осіб на кв. км. Найбільше заселені долини на Бактрійській рівнині, річках Кабул і Геріруд, оазиси на річці Аргандаб. Південні пустелі і високогірні райони центрального і північно-східного Афганістану майже безлюдні.

Національний склад. Афганістан - багатонаціональна країна.

Населення на 38% складається з представників пуштунських племен, які сповідують ортодоксальний іслам сунітського напрямку. Вони розселені переважно у південно-східних і південних прикордонних з Пакистаном районах. Всі пуштуни розмовляють мовою пушту.

Друге місце за кількістю (25%) посідають таджики, які проживають у північних і північно-східних районах країни, за Гіндукушем. Як народ іранського походження, вони користуються мовою дарі. Серед таджиків переважають мусульмани-суніти.

Хазарейці, народ монгольського походження, який сповідує іслам шиїтського напрямку, становлять близько 19% населення Афганістану. Вони сконцентровані у центральній частині країни. Мова - дарі. Сповідують шиїтський напрямок ісламу.

На півночі Афганістану проживають узбеки (6%), а на північному заході уздовж кордону з Туркменістаном - туркмени (3% населення). Ті й інші також належать до мусульман-сунітів.

У західних районах країни проживають перські народи, які сповідують іслам шиїтського напрямку.

Демографічні показники. Сучасний Афганістан має один з найвищих у світі показників дитячої смертності - 14,7 на 1000 немовлят, дуже низькою є середня тривалість життя - 46,3 року (чоловіків - 47,0 років, жінок - 45,5 року).

У 2003 році коефіцієнт народжуваності становив 41,4 немовлят на 1000 осіб, коефіцієнт смертності - 17,7 померлих на 1000 осіб, коефіцієнт міграції - 11,1 мігрантів на 1000 осіб. Річний приріст населення - 3,5%.

Середня кількість дітей у однієї жінки - 5,8.

Мова. Офіційними мовами Афганістану є пушту (користується 35% населення) і дарі (користується 50% населення). Узбеки, туркмени і киргизи належать до тюркомовних народів (11% населення). Ще 4% населення розмовляють приблизно 30 мовами і діалектами, що належать до різних мовних груп: індоєвропейської (іранської та індійської), тюрко-монгольської та інших.

Хазарейці користуються одним з архаїчних діалектів перської мови, з яким пов'язані також балучі і таджицька мова. Нуристанці розмовляють мовами, які представляють відособлену древню галузь, що виділилася з іранської та індійської мовних груп. Брагуї розмовляють мовою, що належить до дравидійської родини, вона подібна до мов народів Південної Індії.

Релігія. Майже все населення сповідує мусульманську віру. Приблизно 84% жителів - суніти, 15% - шиїти, 1% - прибічники інших вірувань.

Грамотність населення. Лише 31,5% всіх жителів Афганістану у віці від 15 років і старше можуть читати й писати, причому існує істотний розрив за цим показником серед чоловіків і жінок (відповідно 47,2% і 15,0%).

Економіка

Воєнні дії, що не припинялися протягом понад 20 років, завдали значної шкоди економіці Афганістану. Рівень життя в країні сьогодні є одним з найнижчих у світі. За оцінками Світового банку, валовий національний продукт у 2001 році становив менше 250 доларів США на душу населення. Приблизно третина населення залишила країну. І досі на території Пакистану залишаються близько 1,2 млн. осіб, а на території Ірану - близько 1,4 млн. афганських біженців. Зруйновано багато підприємств, припинені транспортні і торговельні зв'язки між окремими частинами країни та іншими державами. Згідно з оцінками ООН і Світового банку, відбудова Афганістану коштуватиме приблизно 15 млрд. доларів США протягом найближчих 10 років. Крім іноземної допомоги, відбудові афганської економіки значною мірою може сприяти розвиток родовищ корисних копалин, яких чимало у надрах країни. В Афганістані є запаси нафти (Сарі-Куль), природного газу (Шибірган), кам'яного вугілля (Каркар, Ішпушта, Дарайї-Суф, Карох). На південь від Кабула знаходяться поклади мідних руд, на північ і захід від Кабула - залізних руд, біля Джелалабада - берилієвих руд. Країна також має промислові поклади марганцевих, свинцево-цинкових, олов'яних руд. На північному сході країни добувають високоякісний лазурит. Є родовища золота. Можливий видобуток високоякісного мармуру, тальку, граніту, базальту, доломіту, гіпсу, вапняку, каоліну, азбесту, слюди, смарагдів, аметистів, яшми.

Сільське господарство традиційно становило основу економіки Афганістану. Частка зайнятих у ньому - 70% всіх зайнятих країни (у промисловості - 15%, у сфері послуг - також 15%).

Лісове господарство. Ліси зосереджені передусім у східних провінціях Афганістану. Там ростуть сосна, гімалайський кедр, дуб, олива і горіхоплідні дерева. В країні існує така проблема як хронічна нестача деревини, проте вона нерідко йде на експорт, оскільки простіше переправляти її ріками до Пакистану, аніж доставляти в інші райони країни.

Транспорт. У країні прокладено лише 25 км залізниць (між Кушкою в Туркменістані і Торгунді - 10 км та Термезом в Узбекистані і Хайратаном - 15 км). У країні дуже мало придатних для судноплавства річок. Річка Кабул судноплавна протягом близько 100 км. Мережа автомобільних доріг має довжину 21000 км, з них 2800 км з твердим покриттям. Внаслідок воєнних дій стан цих доріг сильно погіршився, а дорожньо-ремонтні роботи майже не проводяться. Взимку і навесні деякі дороги стають непроїжджими. У багатьох районах люди пересуваються і перевозять вантажі в основному на верблюдах та віслюках.

Важливе значення має кільцева автомагістраль, яка починається в Кабулі, йде на північ через тунель на перевалі Саланг до Хульми, потім повертає на захід до Мазарі-Шаріфа, далі йде на Меймене і Герат, після чого прямує на південний схід до Кандагара і, нарешті, на північний схід у Кабул. Головні дороги країни сполучаються з транспортною мережею Пакистану через Хайберський прохід і через перевал Ходжак. З Герату шосе веде до Ірану. Товари з Росії, центральноазіатських республік і європейських країн доставляються залізницею до державного кордону в Термезі, звідки починається шосе на Герат, і до одного з чотирьох портів на Амудар'ї. Переправу через річку здійснюють на поромах і баржах. Є міжнародні аеропорти в Кабулі і Кандагарі та 44 аеродроми для обслуговування місцевих ліній, причому тільки 14 з них з твердим покриттям. Діють три вертолітних аеродроми.

В Афганістані прокладені два газопроводи: із Туркменістану в Шинданд та з Узбекистану в Баграм.

Зовнішня торгівля. Афганістан до останнього часу мав обмежені торговельні зв'язки з іншими державами. При цьому імпорт постійно перевищував експорт. Країна змушена імпортувати продовольство і широкий спектр промислових товарів, включаючи автомобілі, нафтопродукти і тканини. Коли в 1980-х роках через воєнні дії економіка країни прийшла в занепад і почався відтік селян із сіл, сталося різке скорочення виробництва сільськогосподарської продукції, відповідно зросла залежність країни від поставок продовольства з-за кордону. В Афганістан постачаються пшениця, рис, олія, цукор і молочні продукти.

Основні статті експорту - опіум, природний газ, килими, фрукти (свіжі та сушені), горіхи, вовна, бавовна, каракуль, дорогоцінне та напівдорогоцінне каміння.

Головні експорт-партнери: Пакистан, Іран, Німеччина, Індія, Великобританія, Бельгія, Люксембург, Чехія, Словаччина.

Основні статті імпорту - промислові товари, продукти харчування, нафтопродукти.

Головні імпорт-партнери: Пакистан, Іран, Японія, Сінгапур, Індія, Південна Корея, Німеччина.

Національна кухня:

Найбільш типове афганське страва - "шиш-кебаб", що представляє собою вид шашлику з нанизаними на шампури шматочками м'яса, сала і овочів. Дуже схожі на нього "кофта-кебаб", або "кёфта-кебаб" (готується з рубленого м'яса з цибулею), "шами-кебаб" з рубленого м'яса, змішаного з яйцем і овочевим пюре, "морги-кебаб" (з м'яса курчати), "тас-кебаб" (обсмажена в киплячому маслі яловичина, потім відварюють у вині) та інші "кебаби", проте при більш пильному розгляді всі ці страви дуже значно відрізняються один від одного, та й готують їх дещо інакше, ніж в інших країнах Центральної Азії. Друге за значимістю та поширенню страва - плов, якого також налічують десятки видів, у тому числі "Кабл-пілав", або "кабулі-пілав" (плов з рису і ягнятини з тонко нарізаною морквою і родзинками), а також "палау-е -шахі "(плов з рису, ягнятини, курдючного жиру, родзинок, фісташок і гвоздики). У плов може використовуватися м'ясо птиці, яловичина або баранячі реберця, а також різні овочі і безліч спецій.

Визначні місця:

1) Джамський мінарет - унікальний мінарет XII століття на північному заході Афганістану. Висота - 62 метри[1]. Другий за висотою історичний мінарет з обпаленої цегли в світі після Кутуб-Мінара в Делі.

2) Імовірно є єдиною вцілілою спорудою міста Фірузкух, яке було столицею султанів династії Гуридів, до перенесення її в Газні. Місто було зруйноване військом Чингізхана, тож навіть місце його розташування було надовго забуте. Мінарет розташований за 10 км на північний схід від кишлака Джам (Jam) в афганській провінції Гор при впадінні струмка Джамруд в річку Теджен. Ущелину оточують непрохідні гірські масиви. Великі населені пункти в районі відсутні. Відстань до Герата - 200 км.

2002 року мінарет та недосліджене городище навколо нього було включено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО

3) Мазарі-Шариф ("священна гробниця") - четверте за величиною місто Афганістану. Столиця провінції Балх. Населення - 300 600 жителів. У місті проживають представники різних афганських національностей, в основному таджики й узбеки, а також туркмени, хазарейці тапуштуни. Панівною мовою є дарі (таджики й хазарейці).

Є одним зі священних місць для шиїтів, оскільки саме тут, за припущенням, похований Алі.

У Мазарі-Шарифі знаходиться унікальний храмовий комплекс Розії Шариф (Блакитна Мечеть). За місцевими легендами це - могила халіфа Алі, тіло якого викрали. З цієї причини Мазарі-Шариф слугує місцем поклоніння, особливо шиїтів.

Будинок музею побудовано у 1922 року у 9 кілометрів на захід від історичного центру Кабула, Афганістан.

Основою колекції Музею стала кунсткамера, яка стала працювати з 1919 року. Тільки 1931 року його було розміщена у цьому будинку, який був резиденцією Аманулла-хана.

У 2003 року міжнародну спільноту інвестувало $ 350 000 в з відновлення будинку. 29 вересня 2004 року відбулися відкриття відреставрованого музею. Значна частка власності найцінніших об'єктів повернули до музею з тих металевих ящиків, у яких зберігалася доти. До них додалися нові археологічні знахідки з підземних сховищ у Кабулі, і навіть експонати, вивезенні в свій час до Швейцарії.

4) Ай-Ханум - греко-бактрийский місто, руїни якого вміщено у афганської провінції Кундуз при злитті Амударьи і Кокчи. Городище є абсолютно унікальним пам'ятником елліністичної культури у Азії.

5) Баміанські статуї Будди - дві гігантські статуї Будди (55 і 37 метрів), котрі входили в Маріїнський комплекс буддійських монастирів в Баміанській долині. У 2001 року, всупереч протестам світової спільноти та інших ісламських країн, Статуї були варварські зруйновані талібами, вважали, що є язичницькими ідолами і підлягають руйнації.

Статуї були викарбувані в оточуючих долину скелях, частково доповнені міцної штукатуркою, трималася на дерев'яної арматурі. Вжиті дерев'яні верхні частини осіб скульптур було втрачено ще давнини. Крім зруйнованих скульптур, у чернечих монастирях долини є ще одна, яка зображує лежачого Будду, її розкопки почалися 2004 року.

Нігерія

Карта

Прапор Герб

Столиця	Абуджа
Площа	933 тис. км
Населення (склад, чисельність)	понад 130 млн осіб
Офіційна мова	англійська
Релігія	іслам, протестанство
Форма правління	президентська республіка
Грошова одиниця	нігерійська найра

Офіційна назва - Федеративна Республіка Нігерія.

Географічне положення. На півдні Нігерія має широкий вихід до Гвінейської затоки. Безпосередніми сусідами цієї країни є: на півночі - Нігер, на заході - Бенін, на сході - Чад і Камерун. У цілому географічне положення Нігерії є середньо-сприятливим для п розвитку. Віддалені від океану частини мають набагато гірше географічне положення, ніж прибережні.

Державний устрій і форма правління. Нігерія - федеративна держава, президентська республіка. Глава держави й уряду - президент. Законодавча влада належить парламенту, який складається з 360 депутатів. Країна складається з 36 штатів і 1 столичного округу.

Природні умови та ресурси. У рельєфі Нігерії переважають рівнини та височини. Узбережжя низовинне, заболочене та вкрите мангровими лісами. Далі на північ рівнина стає все горбистіша, поступово піднімається, врешті-решт утворюючи плоскогір'я Джос і Баучі. Біля кордону з Камеруном у гірському масиві Адамава знаходиться г. Дімланд (2042 м). Це найвища точка країни.

На більшій частині території Нігерії панує екваторіальний клімат. Протягом року середні температури коливаються від +26 °С до +33 °С. Кількість опадів дуже зменшується від південного узбережжя на північний схід від 4000 мм до 500 мм. Це пов'язано з тим, що на узбережжі клімат впродовж цілого року вологий, а на північному сході спостерігається тривалий сухий сезон, коли дмуть вітри із Сахари.

Найбільшою річкою Нігерії є повноводний Нігер. Це велика судноплавна водна магістраль. Великих озер немає, за винятком прикордонного Чаду. Це озеро впродовж року, залежно від сухого та вологого періодів, то розливається, то різко зменшує свою площу.

У вологих південних районах країни багатий рослинний світ. Тут поширені густі екваторіальні ліси з цінними видами дерев, зокрема червоним деревом та олійною пальмою. Зі зменшенням опадів у північному напрямку ліси спочатку переходять у савану, а потім і в напівпустелю. Тваринний світ у густозаселеній Нігерії дуже винищений.

Основу мінеральних ресурсів Нігерії складають енергоносії та руди кольорових металів. Видобувають нафту (110 млн т), природний газ, кам'яне та буре вугілля. Значними є запаси залізної та титанової руд, олова, цинку, свинцю. Є родовища молібдену, вольфраму, цирконію, ніобію, урану тощо. Поширені родовища хімічної сировини (фосфорити, кухонна сіль) та будівельних матеріалів (азбест, вапняки, мармур).

Населення. Середня густота населення в Нігерії становить приблизно 150 осіб на 1 км 2. Цей показник зменшується у північному напрямку. Народжуваність у країні одна з найвищих у світі та дорівнює 42%о. При смертності 13%о природний приріст становить 29%о. Сільське населення все ще переважає, однак частка міського населення швидко зростає та вже перевищила 44%. Етнічний і релігійний склад населення надзвичайно строкатий. Народи гауса, йоруба, ібо становлять близько 20% жителів країни, фульбе - 11, ібібіо - 6, канурі - 5, едо - 4% і т. д. Різноманітний релігійний склад населення: мусульмани-суніти становлять близько 50%, протестанти - 27, католики - 13, прихильники традиційних африканських вірувань - 10%.

Серед галузей промисловості виділяється гірничодобувна, що представлена насамперед нафтовидобуванням. Інші основні галузі добувної промисловості дають країні вугілля, уран, олово, сіль і фосфати. За видобутком урану Нігерія посідає п'яте місце у світі. Інший важливий сектор індустрії країни зайнятий переробкою сільськогосподарської сировини. Серед них виділяються бавовноочисні та текстильні підприємства. Зростає виробництво в цементній промисловості.

Транспорт.

Транспортне забезпечення країни недостатнє. У Нігерії взагалі немає залізниць.

Громадський транспорт Нігерії в містах представлений, переважно, таксі та автобусами, а міжміські повідомлення здійснюються на звичайних автобусах і мікроавтобусах. Транспорт має фіксований тариф, але не має суворого розкладу маршрутів. Як правило, автобус вирушає із зупинки, у міру наповнюваності салону.

Жаркий клімат робить подорож в автобусі - справжнім випробуванням. Кондиціонери в автобусах або відсутні, або і зовсім не працюють, а сидіння часто бувають зламані. Загальну картину доповнює той факт, що, як правило, салони завжди переповнені, а при наявності грандіозних просторів Нігерії, подорож автобусом буває вкрай стомлюючої процедурою.

Що стосується авіасполучень, то в Нігерії знаходиться два найбільші аеропорти: Міжнародний аеропорт імені Муртали Мохаммеда та Міжнародний аеропорт Ннамді Азіківе, які виконують як міжнародні, так і внутрішні авіарейси.

У Нігерії, так само, функціонує залізниця. По залізниці перевозять не тільки пасажирів, але і всілякі вантажі, від вугілля, до арахісу. Не дивлячись на те, що залізниця вплітає чимало нігерійських міст, з портами, іноземним туристам настійно не рекомендується подорожувати на поїзді, так як це може бути вкрай не безпечно. Найкраще здійснювати перельоти між міст, або користуватися автобусами і таксі.

Культура. Історико-культурна спадщина небагата. Архітектурні об'єкти датуються XVI ст. Рівень соціального розвитку все ще низький. Письменних у країні трохи більше 50%. Менше половини населення має доступ до якісної питної води. Погана ситуація і з медичним обслуговуванням: на 6 тис. осіб припадає аж один лікар. Вражаючою є смертність дітей до 1 року - понад 85%. Короткою є також середня тривалість життя чоловіків і жінок, відповідно - 52 та 54 роки. Великі проблеми в Нігерії і з дотриманням прав людини. Ця держава має один з найвищих у світі рівнів злочинності та корумпованості.

Федеративна Республіка Нігерія визнала незалежність України 11 березня 1992 р. Підписання Протоколу про встановлення дипломатичних відносин між двома державами відбулося 10 грудня 1992 р. Зовнішньоторговельний оборот між двома країнами постійно зростає з великим додатним сальдо для України.

Національна кухня. Однією з головних культур є ямс, а точніше коренеплоди даної рослини. З вигляду може здатися, що ямс дуже нагадує картоплю, однак, бульби ямсу набагато крупніше, і мають витягнутий вигляд. Цілі коренеплоди ніколи не використовують в їжу, ямс ріжуть на дрібні шматочки, висушують, а потім перемелюють на борошно, з якої, згодом, печуть коржики, оладки, здобу, і навіть каші. При приготуванні страв з м'яса, риби і морепродуктів нігерійці використовують велику кількість спецій, і готують страви гострими. Гострі спеції дозволяють довше зберегти готове м'ясо.

Туристи, що побували в Нігерії зможуть покуштувати цікаве блюдо - "Мойа-Мойа". Страва являє собою квасоляну запіканку, яка готується на основі яєць, квасолі, та копченої риби. "Моя моя" запікається в пальмових листках і в них же, подається на стіл.

У будь-якому кафе або барі можна буде спробувати закуску до пива - до слова, пиво в Нігерії є і імпортне, але можуть запропонувати і місцевого виробництва. Деякі сорти місцевого пива готують на основі бананів, і воно має вельми специфічний смак. Тим не менш, закуска до пива вельми достойна, у тому випадку, якщо ваш шлунок може впоратися з великою кількістю спецій. Суя - пивна закуска, являє собою тонко нарізані смужки яловичини, обсмажені на маслі в паніровці з великої кількості спецій, зокрема гострих.

Кава і чай в Нігерії досить непопулярні напої. У достатку їх можна знайти в туристичних зонах. Вважається, що найкраще спрагу втамовує слабкоалкогольне пиво. У пошані напій місцевого виробництва - "Gulda". Воно має тонкий аромат і досить приємний смак. Міцні алкогольні напої в Нігерії, так само, не популярні.

Туристу так само можуть запропонувати напій "Malta" і "Maltina", який, за своїми смаковими характеристиками нагадує квас.

Мінімальний термін оформлення візи - 2 дні. Термін дії візи на в'їзд - 90 днів. Безвізовий транзит не дозволяється.

Документи, необхідні для отримання візи:

1. Закордонний паспорт, дійсний не менше 6 місяців з моменту в'їзду в Нігерію.

2. 2 заповнені англійською мовою анкети.

3. 2 кольорові фотографії 3,5Ч4,5 на білому фоні.

4. Ділове / приватна / туристичне запрошення (в оригіналі або факсом)

Визначні місця:

1) Столиця Нігерії - Абуджа, дуже цікавий і красиве місто. Красу його в тому, що він оточений цікавим і красивим ландшафтом - Асо-Рок та Зума - Рок, які назвали воротами в Абдужу.

Асо-Рок - це великий гірський масив, який став невід'ємною частиною столиці Нігерії Абуджі, і розташувався на самому початку столиці. У перекладі назва скелі, означає - "Перемога". Щоб організувати екскурсію по скелі, необхідно брати особливий дозвіл. Самостійно це зробити неможливо. Коли - то навколо скелі існувала село, багато століть. А зараз тут прекрасне місто, гордість Нігерії. Жителів столиці, як і гору, називають народом перемоги. Навколо Асо-Рок, розташувалися усі основні будівлі Нігерії Справа в тому, що під самою скелею розташувалося оборонно-розвідувальне агентство. Отримавши потрібний дозвіл, ви зможете виконати дивну екскурсію. Кажуть, що навколо Асо-Рок, ходять різні легенди про чаклунство. На самій скелі нічого немає, жодних будівель. Вона дуже нагадує Улуру в Австрії. Але при її величному вигляді, так і хочеться залізти і підкорити її. Нагорі скелі, настільки спокійно, можливо усамітниться і відволіктися від галасливого міста. На вершині гори, вам відкриється чудова панорама. Ви зможете побачити всю красу столиці. Скала підноситься над містом, майже на пів - кілометра, і пригріває біля себе Національну церква, завод іграшок і Ботанічний Сад. А в самій скелі знаходяться печери, які раніше використовувалися для укриття ворогів, у часи племінних воєн, а зараз печера перетворилася на музей для туристів.

2) Національна мечеть Абуджа славиться своєю архітектурою і будовами, це місце шановане мусульманами Нігерії, тому основна маса жителів країни сповідують іслам. Мечеть молода, е будівництво було закінчено в кінці 20-го століття, що говорить про новизну архітектури та ландшафті розташування. Квадратне будову з чотирьох сторін обрамляють чудові висотні колони зі шпилями, як би підкреслюючи кордону самої будівлі і його величність перед парафіянами. Основний позолочений купол вінчає мечеть, а зелений ландшафт по периметру мечеті як би освіжає будівлю.

3) Національна церква Абуджа. Найбільш виділяється релігійний напрямок, яка набула поширення останнім часом є годіанство - нове, що створилося на основі декількох різних течій тисячолітніх релігій з сучасною трактуванням древніх постулатів. Національна церква Абуджа побудована для послідовників нового релігійного напряму в 2004 році. Після закінчення будівництва церква стала пам'яткою Нігерії за цікаве архітектурне рішення, і за духовну складову, важливу для віруючих, між якими в останні десятиліття загострилася внутрішня напруженість. Це будівля виконана в стилі, масивністю підкреслює міць ідеї і строгість призначення, але в оформленні, відповідному вимогам сучасності.

4) Національний музей Нігерії в Лагосі. Найдавніша держава у світі - Нігерія завжди споконвіку славилася своїми історичними фактами і музеями. Одним з них є Національний музей в Лагосі, його археологічні розкопки і знахідки датуються часом до нашої ери і представляють справжню цінність для держави. У ньому можна увіть всілякі скульптури древніх. Маски, які відображатимуть лики тих часів і всілякі експонати давнини. Безліч фрагментів підтверджують, що це частини людини або ремісничих справ древніх культур. Безліч фігурок знайдені і показані в музеї глядачеві, вони зліплені древніми з глини і називають їх нок, вони так само цінні, як і Нецке.

5) Озеро Чад. Озеро Чад найвідоміше і найбільше Водовмісні сховище в Африці, воно дрібне, але його наповнюваність і кордони постійно змінюються в залежності від випадання опадів і прилеглих водойм, які підживлюються від вод озера. Його розміри коливаються від 10 до 30 000 кілометрів, тут же і глибина змінюється від 3 до 12 метрів. Грунтові води допомагають озеру постійно оновлювати воду, її сольовий склад настільки різноманітний, що в самому озері вода може здаватися морський, а по окраїнах ближче до річок практично прісною. Замулюваність деяких ділянок озера залишає бажати кращого, але місцеві жителі вдало пересуваються по водам озера в пирогах і саморобних човнах.

Сейшельські острови



Карта

Прапор Герб

Столиця	Вікторія
Площа	453 кв. км.
Населення (склад, чисельність)	79,3 тис. чол.
Офіційна мова	креольська, англійська і французька
Релігія	католицизм, протестанство
Форма правління	президентська республіка
Грошова одиниця	сейшельська рупія

Загальні відомості. Республіка Сейшельські Острови, держава в західній частині Індійського океану. Площа - 453 кв. км. На найбільшому острові Мае (153 кв. Км) знаходиться столиця і головний порт країни місто Вікторія.

Валюта - Сейшельська рупія.

Офіційна мова - креольська, англійська і французька.

Географічне положення. Розташовані в Індійському океані в 950 км на північ від Мадагаскару. Архіпелаг складає 115 островів, займає територію 405 кв. км. Основні острови з розвиненою туристичною інфраструктурою: Мае, Праслін, Ла Діг.

СТОЛИЦЯ, НАЙБІЛЬШІ МІСТА р. Вікторія на о. Мае. Найбільш великі острови - Мае, Силует, Прале, Ла Діг.

Клімат. Сейшели - острови вічного літа. Тут круглий рік гарна погода, сонце, легкий вітер і, завдяки океану, відсутність жари. Температура повітря ніколи не опускається нижче 27 градусів, а температура води - не нижче 23-25 градусів.

Населення. За оцінкою, в 2000 в країні проживали 79,3 тис. чоловік (головним чином на Мае). Основне населення креоли (або сейшельці) - нащадки французів, африканців і малагасійців, змішалися з арабами, індійцями і китайцями.

Мова. Офіційні мови - креольська, англійська і французька.

Релігія. Серед віруючих переважають католики (90 \%), є протестанти (англікани - 8 \%, адвентисти сьомого дня).

СВЯТКОВІ І ВИХІДНІ ДНІ Новий рік - 1-2 січня, День праці - 1 травня, День визволення - 5 червня, 29 червня - день незалежності.

Транспорт.

Залізничного сполучення немає. Розвинена мережа автомобільних доріг (397 км, у тому числі 343 км шосейних). Морський порт - місто Вікторія. Морський флот складається з 25 судем. У 2002 році нараховувалося 14 аеропортів і злітно-посадкових майданчиків (7 - з асфальтовим покриттям). Міжнародний аеропорт (побудований в 1971 році) розташований на відстані 10 км від міста Вікторії. Авіакомпанії "Ер Франс" і "Ер Сейшелс" здійснюють регулярні рейси в Париж. "Ер Сейшелс" забезпечує рейси в Бомбей, Лондон, Рим, Сінгапур, Франкфурт і ПАР.

ВІЗА І МИТНИЙ КОНТРОЛЬ Віза не потрібна. Митні формальності: при виїзді з країни стягується збір у розмірі 40 $, з дітей до 12 років збір не стягується.

Митниця. Для проходження митного контролю Вам потрібно мати на руках закордонний паспорт, заповнену митну декларацію і авіаквиток в обидва кінці. На ввіз або вивіз іноземної й місцевої валюти немає ніяких обмежень. Дозволено безмитне ввезення 200 сигарет або 50 сигар або 250 г тютюну, літра спиртних напоїв міцністю понад 22 °, літри вина, 125 мл парфумерії. Ввезення інших товарів обмежений сумою 400 SCR для дорослих і 200 SCR для осіб віком до 18 років. Заборонено ввезення зброї (в тому числі пневматичної і для підводного полювання), овочів, фруктів, рослин, неконсервованих м'яса та м'ясопродуктів, а також медикаментів і наркотиків. Заборонено вивіз кокосів, морських раковин, коралів і виробів з черепахового панцира.

Візовий режим Сейшельських островів Для терміну до двох тижнів віза не потрібна, оформляється протягом декількох хвилин при прильоту до країни в міжнародному аеропорту. Необхідно мати при собі діючий закордонний паспорт і зворотний квиток. На паспортному контролі необхідно вказати місце, де Ви зупинитесь, а також довести, що у Вас достатньо грошей для перебування в країні. Збір за виїзд з країни - 100 рупій. Високий ризик захворювання на гепатит А, рекомендується вакцинація.

Національна кухня

Сейшельська кухня - це морепродукти, рис, кокоси, овочі та фрукти. Все свіже, екологічно чисте і дуже смачне. А ще - з додаванням значної кількості спецій.

З морепродуктів варто скуштувати, наприклад, каррі з восьминога, з рисом та ікрою, схожою на кабачкову, але виготовлену з папайї креветки у часниковому соусі, маленьких крабиков trululu з кокосовою підливкою, лангустів і акуляче м'ясо. Найпопулярніша страва - риба з рисом, лимонним соком та оливковою олією.

З м'ясних делікатесів - курчата в кокосовому молоці і кажани. Летючі миші дещо кістляві, проте - дуже смачні.

Замість тіста і картоплі на Сейшелах вживають маніоку і плоди хлібного дерева, з яких роблять млинці та чіпси.

Десерти - варення з білімбі і кокосова нуга. Банани, яких на островах мало не 15 сортів, тут тушкують, смажать, розтирають в пюре і ріжуть в салати.

Напої - чорна кава (колумбійська, ефіопська і єменська), ванільний чай, м'ятна настойка dite zitronel, пиво SeyBrew і тростинний сік, який перебродив. Вино привозять з Франції та ПАР.

Традиції

Більшість жителів Сейшельських островів сповідують католицизм і є дуже набожними людьми, але тут також поширена віра в надприродне і старих чарівних духів, яких тут називають - грис, котра поширилася тут завдяки рабам з Африки. Чаклунство заборонили в 1958 році, але на островах діє безліч чаклунів (бонхоммес), які лікують готують приворотне зілля, проклинають і примовляють на прибуток, любов та успіх.

На Сейшелах переважає культ жінки і панує матріархат. Чоловіки хоч і беруть участь у здобуванні їжі та грошей, проте їх роль в домі є другорядною, оскільки жінка сама керує всім домашнім господарством, а також веде сімейний бюджет.

Визначні місця:

1) Столиця Сейшел - Вікторія

Мікроскопічна порівняно зі звичними столичними світовими велетнями столиця Сейшел Вікторія - продувається наскрізь морським бризом містечко, усіяний креольськими ресторанами, строкатими крамничками, фруктовими алеями. Будинки з тропічними мотивами маркіз і ажурних терас, повітряними балкончиками дихають провінційним спокоєм.

В оточенні кокосових пальм прогулянки по головному проспекту Маркетт-стріт приведуть до собору Непорочного Зачаття, а красуня Годинна вежа, яка прикрашає центральну площу, є міні-копією "Баштових годин" лондонського Воксхоллского моста. Що говорити про багатства ботанічного саду Мон-Флері та саду орхідей, адже Сейшели - батьківщина багатьох рослин, які виростати можуть тільки в цих природних умовах. Ринок - це окрема тропічна пісня.

2) Мае. Це не просто острів, це чудова природна майданчик для шістдесят восьми пляжів! Назви та кількість симпатичних бухт Мае також дають уяві розгулятися: Каші, Коралова, Карана-Біч, Сонячна, Мажор, Анс-Норд-Ост, Рисова і багато інших. Але останнім часом туристи намагаються дістатися до пустельних пляжів бухти Анс-Суйак або напоєних тишею пляжів Анс-а-ла-Мош і Анс-Форбанс. Бо-Валлон, що починається від Фишерман-Коув і закінчується у Вако-Віллідж, відомий кожному жителю архіпелагу.

Серфери першим ділом відправляються на пляж Гранд-анс, де хвилі гарантовано досягають двометрової висоти і довжини до трьох кілометрів практично щодня.

3) Праслін. Кажемо: "Праслін", маємо на увазі: "Райський сад". Як же ще назвати острів, де процвітає неповторний національний парк Вале-де-Ме ("Травнева долина"), природний будинок 7000 пальм "коко-де-мер" і рідкісного чорного папугу? Не кажучи вже про безкрайніх ландшафтах району Кот-д'Ор, Вольбер, Консоласьон, затоки Святої Анни, мису Святої Марії, бухт Лаціо та інших. На пам'ять відвезти можна вироби фабрики по виробництву копри і кущик з плантації ванілі.

4) Ла-Діг. Цей острів віднесе вас на пару сотень років тому. Досить прогулятися по його найчистішим просторим пляжам, джунглеобразним заростях, прокотитися на справжній волової упряжці. Еталон недоторканою тропічної природи - бухта Сурс-д'Аржан і мис Тюрсе.

Столиця острова, Ла-Пас, забудована старими креольськими дерев'яними будинками. У 4 км від Ла-Діга визирає з бірюзових морських вод острів Феліс ("блаженство"), щедро покритий розкішною рослинністю.

5) Інші острови. Дені - це "імперія кокосових пальм", завдяки чому є самим розкрученим островом архіпелагу серед туристів. Головна розвага тут - риболовля. Альдабра відомий своєю величезною коралової лагуною. Дно цього казкового місця постає у всій пишноті під час відливів. Тут же знаходяться колонії гігантських сухопутних черепах і морських птахів.

На Коетіві вирощують креветок, Дерош - лідер у підводному спорті, д'Аррос потопає в кокосових пальмах. Дайвінг та риболовля особливо вдалі в водах 30-кілометрової мілини Провіденс. Наповнений легендами про піратів острів Фрегат, що став фешенебельним курортом для багатих гостей.

3.Розрахунок часу перевезення по ділянках маршруту

Користуючись картою "Транспорт" у географічному атласі, визначили відстань у масштабі між пунктами відправлення й прибуття по маршруту подорожі. Було вирішено, що найбільш вигідним видом транспорту для цієї подорожі є авіаційний транспорт, так як він є більш швидким і зручним на далекі відстані.

Строки відвідування кожної країни й авіакомпанії, що виконують рейси зазначені нижче.(Табл.4.)

Табл.4.

№	Країна	Міста і населені пункти	Терміни відвідування	Авіакомпанії, що виконують рейс
			з	по
1	Австралія	Сідней	----	05.03.15
2	о-в Французька Полінезія	Папеете	05.03.15	05.03.15	Qantas	QF
3	о-в Пасхи	Матавери	05.03.15	05.03.15	Air Tahiti Nui	TN
4	Уругвай	Монтевідео	06.03.15	11.03.15	LAN Airlines	LA
5	Домініканська Республіка	Сант'яго	11.03.15	11.03.15	Pluna Lineas Aereas Uruguayas	PU
6	Канада	Сет-Іль	11.03.15	18.03.15	Air Canada	AC
7	Франція	Париж	18.03.15	18.03.15	Air Canada	AC
8	Греція	Афіни	18.03.15	25.03.15	Aigle Azur	ZI
9	Афганістан	Кандагар	25.03.15	30.03.15	Olimpic Air	OA
10	Нігерія	Абуджа	30.03.15	04.04.15	Safi Airways	4Q
11	Сейшельські о-ви	Вікторія	04.04.15	11.04.15	Ethiopian Airlines	ET
12	Малайзия	Куала-Лумпур	11.04.15	11.04.15	Etihad	EY
13	Австралія	Сідней	12.04.15		Malaysia	MH

Час перевезення визначається шляхом поділу відстані між пунктами на швидкість обраного ПС на даній відстані. Якщо відстань між пунктами занадто велика, тобто необхідна проміжна посадка, то до часу перевезення додається 1 година на дозаправлення.

Табл.5

Результати обчислень по країнах для обраного виду транспорту

Пункти подорожі

Країна

Австралія

о-в Французька Полінезія

о-в Пасхи

Уругвай

Домініканська Республіка

Канада

Франція

Греція

Афганістан

Нігерія

Сейшельські о-ви

Малайзія

Австралія

Регіон

Австралія

Океанія

Океанія

Латинська Америка

Вест-Індія

Північна Америка

Європа

Центральна Греція

Південна Азія

Західна Африка

Східна Африка

Південно-Східна Азія

Австралія

Місто

Сідней

Папеете

Анга-Роа Матавери

Монтевідео

Сант'яго

Квебек Сет-Іль

Париж

Афіни

Кандагар

Абуджа

Вікторія

Куала-Лумпур

Сідней

Код міста

+612

+689

+8 105632

+5982

+1809

+1418

+331

+30 210

+93 30

+234 9

+248

+603

+612

Аеропорт

Sydney Airport

Papeete Faa'a International Airport

Mataveri

Montevideo Carrasco International Airport

Cibao International Airport

Sept-Iles Airport

Paris Charles de Gaulle Airport

Athens International Airport

Kandahar

Abuja Nnamdi Azikiwe International Airport

Mahe Island Seychelles International Airport

Kuala Lumpur International Airport

Sydney Airport

Код аеропорту

SYD

PPT

IPC

MVD

STI

YZV

CDG

ATH

AFG

DNAA

SEZ

KUL

SYD

Авіакомпанія

Qantas

Air Tahiti Nui

LAN Airlines

Pluna

Air Canada

Air Canada

Aigle Azur

Olimpic Air

Safi Airways

Ethiopian

Etihad

Malaysia

Код авіакомпанії

QF

TN

LA

PU

AC

AC

ZI

OA

4Q

ET

EY

MH

Тип ПС

B-757

A-320

A-310

B-767

B-767

A-320

A-320

A-310

B-757

B-757

A-310

B-767

Швидкість, км/г

850

755

830

828

836

770

781

818

807

853

828

815

Відстань, км LM

6220

3350

6210

6108

3539

4782

2095

3866

6500

5565

5200

6615

Час перевезення

7 год. 32 хв.

6 год. 43 хв.

8 год. 50 хв.

8 год. 38 хв.

4 год. 20 хв.

6 год. 20 хв.

3 год.

5 год. 10 хв.

8 год. 05 хв.

6 год. 50 хв.

7 год. 28 хв.

8 год. 10 хв.

Висновки

У процесі виконання даної курсової роботи був розроблений оптимальний маршрут проходження по зазначеному у вихідних даних переліку країн виходячи з їхньої географічної близькості, зручності видів транспорту й часу, витраченого на перевезення. При складанні маршруту були враховані політичні ситуації у відвідуваних країнах, географічні обмеження й односпрямованість руху. Розроблений маршрут був нанесений на географічну карту світу із вказівкою назв країн, пунктів прильоту й вильоту. При виборі ПС на кожне окреме перевезення враховувалися їхні технічні характеристики. Далі визначався час проходження по кожному перевезенню. Також враховувався час на дозаправлення в проміжних країнах. При розрахунку часу вильоту/прибуття всі розрахунки проводилися в системі часу UTC з наступним переводом у місцевий час. При цьому враховувалися тимчасові пояси й International Date Line. По кожній із відвідуваних країн була підібрана найбільш цікава інформація, а також відвідувані визначні пам'ятки. Всі зроблені розрахунки й інформацію оформимо у зведену таблицю 6.

...