Оцінка адаптаційних можливостей та засобів їх підвищення на засадах сучасних положень теорії адаптації

Методи оцінки адаптаційних можливостей осіб що займаються фізичною культурою та спортом. Основні положення теорії адаптації Сельє-Меерсона, її характеристика та особливості. Опис та специфіка засобів підвищення адаптаційних можливостей осіб різного віку.

Рубрика Спорт и туризм
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 15.11.2016
Размер файла 98,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

2. Вперше описання механізмів адаптації здійснив канадський вчений Ганс Сельє. Він виявив, спільність реакції адаптації до різних чинників середовища, це явище отримало назву «загальний адаптаційний синдром Сельє». Загальним його проявом є первинне порушення функцій організму з подальшим пристосуванням до дії подразника. Відкриття «загального адаптаційного синдрому» дало підстави створенню концепції стресу на основі виявленого в експериментах «синдрому відповіді на пошкодження як таке». Збудники Сельє назвав стресорами, а хворобливу реакцію організму - стресом. Виявлені короткочасний і тривалий стрес відрізняються один від одного, проте в їх основі лежать ідентичні механізми, що працюють в різних режимах. Стрес складається з трьох стадій: "стадії тривоги", стадії резистентності та стадії виснаженості. Процеси довготривалої адаптації запускаються внаслідок багаторазового повторення механізмів "термінової" адаптації, які залишають "сліди". Відбувається чергування циклів "адаптація" - "дезадаптація" - "реадаптація".

3. Сучасна теорія адаптації набуває розвитку. Встановлено, що не всі подразники викликають однотипну стандартну гормональну реакцію. Існує реакція тренування, реакція активації, реакція стресу. Системні реакції організму на комплекс одночасних або послідовних впливів середовища завжди специфічні, організм реагує завжди на весь комплекс впливів середовища формуванням єдиної специфічної до даного комплексу функціональної системи, домінує завжди цілісна діяльність організму. Будь-яка його діяльність здійснюється гранично специфічною функціональною системою, що охоплює весь спектр аферентних впливів і яка тільки в момент здійснення свого "робочого циклу" і є домінуючою. Складність і довжина "робочого циклу" цих систем не має меж у часі і просторі. Між заданим фізичним навантаженням і досягнутим тренувальним ефектом завжди є однозначна відповідність, обумовлена виключно законами фізіології. Організм завжди реагує на цілісний комплекс впливів середовища. Ці реакції завжди носять єдиний системний характер. Функціональна система може бути сформована тільки в тому випадку, якщо змінені умови існування організму, адекватні до його адаптаційних можливостей.

4. Адаптаційні можливості людини являють собою стійкі резистентні характеристики індивідуально-типологічного та особистісного рівня. Їх можна визначити за допомогою показників функціонального стану організму. В основу методики С. Гозак та О. Єлізарової покладено оцінку показників, що характеризують особливості функціонального стану серцево-судинної та вегетативної нервової системи. Методика розрахунку рівня адаптаційно-резервних можливостей базується на опосередкованому визначенні функціональних можливостей серцево-судинної системи, регулюючих механізмів та обміну речовин. Методика дає можливість встановити рівень оцінки адаптаційних можливостей осіб що займаються фізичною культурою та спортом.

5. Систематичні фізичні вправи підтримують високою енергетичну потужність мітохондрій, що забезпечує протистояння клітин факторам зовнішнього середовища, тобто стабільність організму людини. З метою підвищення адаптаційних можливостей можуть бути рекомендовані бігові навантаження. Адаптаційні можливості дорослого бігуна зростають паралельно збільшенню фізичних тренувальних навантажень. Фізичні тренування впливають на розвиток витривалості. Заняття спрямовані на підвищення адаптаційних можливостей організму складаються з так званих циклічних вправ. У підлітковому і юнацькому віці адаптаційні зміни протікають швидше, ніж у дорослих людей. Дослідники дають рекомендації щодо орієнтованих за віком меж спеціалізованих спортивних навантажень, спрямованих на підвищення адаптаційних можливостей юних спортсменів.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Анохін П. К. Нариси з фізіології функціональних систем. - М.: Медицина., 1975. - 477 с.

2. Анохін П.К. Вузлові питання теорії функціональної системи.-М.: Наука, 1980. - 197 с.

3. Апанасенко Г.Л. О можливості кількісної оцінки здоровя людини / Г.Л. Апанасенко // Гігієна та санітарія. - 1985. - № 6. - с. 55-58.

4. Аулик І.В. Визначення фізичної працеспроможності в клініці та спорті. 2-е вид., перероб. и доп. / І.В. Аулик. - М.: Медицина, 1990. - 192 с.

5. Бекас О.О. Вікові та статеві особливості рівня фізичного стану молоді і його залежність від способу життя / О.О.Бекас: автореф. дис. канд. біол. наук: 03.00.13. - К., 2011. - 19 с.

6. Берталанфі Л. Загальна теорія систем - критичний огляд. - В кн.: Дослідження із загальної теорії систем. - М., 1969. - С. 23-24.

7. Волков Н., Олейников В. Стрес і адаптація в процесі тренування / / В зб.: IV мiжнародного науковий конгрес "Олiмпiйскій спорт i спорт для всiх: проблеми здоров'я, рекреацii, спортівноi медицини та реабiлiтацii", 16-19 травня 2012 р. ., Киiв, Украiна. - С. 22

8. Воронцов А.Р. Теоретичні основи виховання спеціальної витривалості плавця //Лекції для студ. ІФК. - ГЦОЛІФК, Москва, 2011. - 47 с.

9. Гаркаві Л. X, Квакіна Є. Б, Уколова М. А. Кількісно-якісна закономірність розвитку загальних неспецифічних адаптаційних реакцій тренування, активації і стресу / / В зб.: Нервові і ендокринні механізми стресу. - Кишинів, "Штініца", 1980 - С. 61-78.

10. Гаркаві Л.Х., Квакіна Е.Б., Уколова М.А. Адаптаційні реакції і резистентність організму. - 2-е вид., Доп. - Ростов-на-Дону: Ростовський ун-т, 1979. - 128 с.

11. Гозак С.В. Особливості фізичного розвитку школярів, що навчаються у загальноосвітніх навчальних закладах з різним типом фізичного виховання / С.В. Гозак, О.Т. Єлізарова, І.О. Калиниченко // Гігієна населених місць. -- 2013. -- № 57. -- c. 319 - 326.

12. Долженко Л. Фізична працездатність і максимальне споживання кисню студентів з різним рівнем соматичного здоров'я / Л. Долженко // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. - 2010. - № 1. - с. 68 - 70.

13. Кокун О. Психофізіологія. Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2009. - 184 с.

14. Копильчук Г.П., Волощук М.М. Біохімія. - Чернівці: Рута. - 2012. - 224 с.

15. Матвєєв Л. П. Загальна теорія спорту. - М.: Воениздат, 2000. - 304 с.

16. Коритко З.І. Оцінка рівня резервних можливостей організму спортсменів-бігунів за умов фізичних навантажень різної потужності / З.І. Коритко // Вісн. пробл. біології і медицини. - 2012. - Вип. 4. - С. 32-37.

17. Круцевич Т. Ю. Контроль у фізичному вихованні дітей, підлітків і молоді: навчальний посібник / Т. Ю. Круцевич, М. І. Воробйов, Г. В. Безверхня. - К. : Олімп. літ-ра, 2012. - 224 с.

18. Маліков М.В. Функціональна діагностика в фізичному вихованні та спорті / М.В. Маліков, Н.В. Богдановська, А.В. Сватьєв: навч. посібн. - Запоріжжя: ЗНУ, 2006. - 246 с.

19. Матвєєв Л.П. Основи спортивного тренування: Навчальний посібник для ІФК; М., 2000 р. - 271 с

20. Меерсон Ф. З. Загальний механізм адаптації і профілактики. - М.: Наука, 1973. - 360 с.

21. Меерсон Ф. З. Адаптація, стрес і профілактика. - М.: Наука, 1981. - 278 с.

22. Меерсон Ф. З., Пшеннікова М. Г. Адаптація до стресових ситуацій та фізичних навантажень. - М.: Медицина, 1988. - 256 с., Іл.

23. Мильнер Є.Г. Шляхи підвищення ефективності оздоровчого тренування / Є.Г. Мільнер // Теорія и практика фізичної культури. - 2000. - № 9. - с. 43-45.

24. Мурза В.П. Фізичні вправи і здоров'я. - К., 2000. - 306 с.

25. Павлов С. Є., Кузнєцова Т. М. Деякі фізіологічні аспекти спортивного тренування в плаванні / / Методична розробка для викладачів та аспірантів РГАФК .- М., РГАФК, "Принт-Центр", 1998. - 33 с.

26. Павлов С. Є. Основи теорії адаптації й спортивне тренування. / / Теор. і практ. фіз. культ., № 1, 1999 .- с. 12-17.

27. Павлов С. Є., Кузнєцова Т. М. Адаптація і стрес у спорті / / В зб.: "Актуальні питання медичної реабілітації в сучасних умовах" - М., 1999 - с. 307-312.

28. Павлов С. Є. Теорія адаптації та теорія спортивного тренування / / В зб.: XVI Всеросійської науково-практичної конференції "Актуальні проблеми вдосконалення системи підготовки спортивного резерву", - Москва, 5-7 жовтня, 1999. - с. 65-67.

29. Павлов С. Є., Кузнєцова Т. Н. Тестування в спорті. Оцінка рівня тренованості - традиції і реальність / / В зб.: "Спортивно-медична наука і практика на порозі XXI століття". - М., 2000. - С. 129.

30. Павлов С. Є. Адаптація. - М., "Вітрила", 2000. - 282 с.

31. Платонов В. Н. Загальна теорія підготовки спортсменів в олімпійському спорті. - Київ: Олімпійська література, 1997. - 583 с.

32. Платонов В.Н. Адаптація в спорті. - К.: Здоровя , 1988. - 216 с.

33. Сельє Г. Нариси про адаптаційний синдром - М.: Медгиз, 1960.

34. Степанюк М. Взаємозв'язок кровоносної та дихальної систем в організмі людини / М. Степанюк // Хімія. Біологія. - 2004. - № 3. - С. 16 - 17.

35. Уоддінгтон К. Основні біологічні концепції. / / В кн.: На шляху до теоретичної біології. - М., 1970. - С. 11-38.

36. Федоров Б. М. Стрес і система кровообігу. - М.: Медицина, 1990. - 320 с., Іл.

37. Фізіологія м'язової діяльності / / За заг. ред. Я. М. Коца. - ФиС, 1982. - 446 с. Функціональні системи організму: Посібник / За ред. К. В. Судакова. - М.: Медицина, 1987. - 432 с.

38. Худолій О. М. Загальні основи теорії і методики фізичного виховання: Навч. посібник. -- 2-е вид., випр. -- Харків: «ОВС», 2008. -- 406 с.

39. Шиян Б.М. Теорія та методика фізичного виховання школярів. Підручник. Частина І. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2008. - 272 с.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.