Характеристика туристських ресурсів Житомирської області

На початку нашої ери словґянські племена вже заселяли всю територію Житомирської області. На землях сучасних Андрушівського, Бердичівського, Романівського, Любарського, Попільнянського та Житомирського районів у II -- VI ст. жили ранньословґянські племена, що входили до Антського племінного обґєднання східних словян. Близько 100 виявлених на Житомирщині поселень займали надзаплавні схили притоків Гнилоп'яті і Гуйви. Окремі поселення трапляються й на півночі області -- в Новоград-Волинському та Олевському районах.

На північ від Тетерева в басейні річок Ужа та Случа в IV-- VII ст. жила та група словґянських племен, що була безпосереднім предком відомого з літописів племені древлян. Близько 50-ти ранньословґянських поселень та курганних могильників виявлено в Коростишівському, Брусилівському, Народицькому, Овруцькому, Олевському і на півночі Житомирського районів. Трапляються вони і в Бердичівському та Романівському районах. У господарстві ранніх словґян певну роль відігравало скотарство, але його основу становило землеробство. В лісостеповій частині воно було плужним. У перших століттях нашої ери словґяни вже запровадили сівозміни. Розвиток гончарного, ювелірного, косторізного ремесел, продукція яких ішла на продаж, сприяв дальшому розширенню внутрішньої торгівлі. Знайдені скарби римських монет (понад 10) в Андрушівському, Житомирському, Новоград-Волинському та Ружинському районах стверджують поглиблення майнової диференціації в східних словґян у той час. Згодом родоплемінна верхівка перетворилася на клас експлуататорів-феодалів.

Разом з складанням класового феодального суспільства, як і в інших східнословґянських племен, наприкінці VIII--IX ст. у древлян, що займали територію нинішньої області, виникло князівство на чолі з феодальною аристократією-- нащадками колишньої родової знаті. Виростали міста, що стали центрами ремесла й торгівлі, а також місцями проживання феодальної верхівки.Найдавнішим містом і водночас резиденцією князів у древлянській землі був згаданий під 946 роком Іскоростень. Міцною фортецею, що в середині XII ст. відігравала помітну роль, було місто Котельнич (1143). Відомі з літописів також міста Неятин (1071), Мичеськ, Колодяжин (1240), Деревич (1241), Городськ (1257). Виявлені на території області близько 60 городищ є залишками інших міст, назви яких невідомі. Одне з них на околиці села Райок Бердичівського району ще в 30-х роках нинішнього століття досліджене археологами: знайдені тут та на Городському й Колодяжинському городищах залишки залізоплавильних горнів, численні землеробські та ремісничі знаряддя праці, зокрема залізодобувного і залізообробного ремесел, а також їхня різноманітна продукція, в т. ч. величезна кількість побутових речей, предмети військового спорядження, засвідчують високий рівень розвитку господарства, культури та військової справи на придніпрянських землях у Х-- ХII ст. Ці матеріали допомогли вченим встановити існування феодальних відносин у Давній Русі. Крім залізодобувного і залізообробного, існували й інші ремесла. Підтвердженням того, що в древлянській землі було розвинутим ювелірне ремесло, є залишки ювелірних майстерень, де збереглися тиглі й камґяні формочки для відливання прикрас, виявлених на Райковецькому та Колодяжинському городищах, а також скарби срібних прикрас XI--XII і XII--XIII ст., знайдені поблизу сіл Збранки, Великої Хайчи Овруцького району, Камґяного Броду Коростишівського району та Мирополя. На Райковецькому та Колодяжинському городищах знайдено майстерню скляних браслетів та залишки косторізного ремесла. Вручій славився виготовленням прясел з шиферу, які користувалися великим попитом. Крім Вручія, залишки майстерень, де прясла обточували на токарному станку, виявлено на території сіл Колтівщини, Нагорян, Норинська, Каменя, Черевків, Хлуплян, Нових Велидників Овруцького району та поблизу Михайлівки Коростишівського району

2.2.3 Біографо-соціальні ресурси

Із Житомирщиною пов'язані імена багатьох видатних громадських і культуних діячів. У с Брусилів народився І. Огієнко. У с Романівка пройшли дитячі та юнацькі роки М. Рильського. С. Туровець - батьківщина Г.Пустовойтової, що брала участь у польському повстанні 1863 p., боролася в рядах гарібальдійців, була ад'ютантом командуючого збройними силами Паризької комуни. В с. Терехове народився англійський письменник Дж. Конрад (1857-1924), поляк за походженням (його справжнє ім'я - Юзеф Теодор Конрад Коженьовський).

М.Новоград-Волинський

Новоград-Волинський літературно-меморіальний музей Лесі Українки.

Музей-садиба родини Косачів є візитівкою міста. В одній з кімнат - портрети славетної родини: батька Лесі Українки - Петра Косача, матері - Олени Косач, уродженої Драгоманової. Друга кімната будинку - дитяча кімната Лесі Українки, де вона мешкала протягом 1871-1879рр. У центрі Новограда-Волинського встановлено пам'ятник видатній землячці.

С.Верхівня

Літературно-меморіальний музей Оноре де Бальзака. Приїзд Оноре де Бальзака у Верхівню та Бердичів був пов'язаний відповідно до тогочасних найкращих романів, із жінкою. Уроджена польська графиня Евеліна Ржевуська, у шлюбі - Ганська.1832 р. несподівано почала листуватися з відомим французьким письменником. Свої листи вона підписувала словами «іноземка» та «незнайомка». Після смерті чоловіка Евеліна Ганська вийшла заміж за Оноре де Бальзака, повінчавшись із ним у м.Бердичеві в березні 1850р.

В Малині бував видатний етнограф, антрополог, мандрівник М.М. Міклухо-Маклай. У 1874 р. його мати придбала маєток у Малині, де в 1876 р. гостював учений. Протягом двох місяців він вивчав побут, звичаї, традиції місцевого населення, цікавився історією цих країв. Об'єктом його наукового інтересу стала також давня рослина "азалія понтійська", що збереглася з дольодовикового періоду лише на Поліссі, в околицях Малина. Свій другий приїзд до Малина вчений здійснив у 1888 році.

2.2.4 Етнографічні особливості регіону

У Житомирі є багато історичних місць, зв'язаних з іменами видатних діячів науки і культури минулого і сучасного.

У Глухому провулку є одноповерховий будинок, на якому меморіальна дошка свідчить про те, що 27 липня 1853 року тут народився російський письменник В. Г. Короленко. У Житомирі він закінчив чоловічу гімназію.

Про свої дитячі роки, проведені на Волині, розповів письменник в автобіографічному творі «Історія мого сучасника».

Широкою відомістю користується Літературно-меморіальний музей В. Г. Короленка, відкритий в 1973 році до 120-ліття з дня його народження. Експозиція розміщена в будинку, де він народився і прожив 13 років.

Музей широко відображає життєвий і творчий шлях письменника-гуманіста, якого Максим Горький назвав «совестью русской литературы». В семі залах експонуються особисті речі, фотодокументи, портрети В. Г. Короленка, його літературних сучасників, прижиттєві видання творів письменника, ілюстрації до них.

Один з розділів музею розповідає про літературні традиції міста, розвиток культури, мистецтва і літератури. Великою популярністю користуються вечори-зустрічі з письменниками, художниками, музикантами, актерами, які проводяться в музеї.

2.2.5 Подієві ресурси

День Деруна

Фестиваль дерунів «День Деруна» проводиться кожну другу суботу вересня в маленькому містечку Коростені, яке розташоване в мальовничому Поліссі на території старовинного городища древлян.

На фестиваль зазвичай з'їжджаються кухарі з самих різних країн, щоб продемонструвати коростенцям і гостям міста мистецтво приготування дерунів та інших вишуканих і простих страв з картоплі. Програма фестивалю завжди дуже цікава і включає в себе різноманітні конкурси, майстер-класи, різні виставки та вікторини. Дегустатори поряд з відвідувачами фестивалю дерунів визначатимуть найяскравіші і смачні страви і, звичайно ж, нагороджувати їх авторів.

В рамках фестивалю дерунів щорічно проводяться різні конкурси, вікторини, виставки, святковий концерт народних колективів. На фестивалі щорічно працює школа дерунярства.

2.2.6 Музеї, театри, галереї

В області налічується 5 музеїв з 8 відділами. В Житомирі функціонують краєзнавчий музей, літературно-меморіальний музей В.Г. Короленка, музей космонавтики ім. СП. Корольова, літературний музей Житомирщини, музей історії пожежної охорони.

Краєзнавчий музей заснований у жовтні 1865 р. Найбільш цінною в його експозиції є природнича колекція -одна з найбільших в Україні. Вона включає також етнографічні експонати, зібрані на житомирському Поліссі, і колекцію живопису. Основою музейного зібрання стали колекції, подаровані волинським губернатором М. Чертковим, житомирським предводителем дворянства К. Симоничем, а також колекції волинського єпархіального давньосховища і музею Товариства дослідників Волині, націоналізовані колекції баронів де Шодуар (м. Житомир), графів Ілльїнських (м. Романів; з 1933 р. - смт Дзержинськ).

На Житомирщині в давньому місті Новоград-Волинський (до 1725 р. - Звягель) народилась Леся Українка, на честь якої в 1971 р. тут відкрито літературно-меморіальний музей. У будинку, де жили Косачі, відтворені вітальня і дитяча кімната. Серед експонатів - особисті речі поетеси.

Музей космонавтики ім. С. Корольова складається з двох відділів: меморіального будинку-музею С. Корольова та експозиції "Космос". Меморіальний музей відкрито в 1970 р. в будинку, де народився видатний конструктор космічних кораблів. Основу експозиції складають особисті речі вченого і членів його сім'ї, рідкісні книги і документи, фотографії.

В експозиції "Космос", відкритій у 1991 p., представлені зразки космічної техніки і обладнання.

В смт Баранівка функціонує музей порцелянового посуду. В цій місцевості в 1802 р. на лівому березі р. Случ було відкрито родовище каоліну. Француз М. Мезер, придбавши у поміщиці Гагаріної ділянку землі, заснував фарфоровий завод. У 1815 р. власник підприємства здобув від російського уряду право ставити на своїх на виробах клеймо з державним гербом, а також одержав грошову допомогу для розвитку виробництва.

2.3 Інфраструктурні туристичні ресурси

2.3.1 Характеристика засобів розміщення

Готельний бізнес - один з найперспективніших напрямів бізнесу в Україні, який успішно розвивається. Особливістю цього бізнесу є орієнтація на Європейські сервісні стандарти і стрімкий перехід до них. І як кожний бізнес - готельний бізнес прагне до збільшення доходу і шукає інструменти та ефективні шляхи для досягнення бажаного фінансового результату.

2.3.2 Транспортні ресурси

Інфраструктура транспортного комплексу складається із споруд та обладнання зовнішнього транспорту (залізничного, автомобільного), мережі зовнішніх транспортних артерій, а також внутрішньо - міської транспортної системи населених пунктів. Залізничний і автомобільний види транспорту забезпечують вантажні і пасажирські перевезення у міжрегіональних і внутрішньо регіональних видах сполучень. Житомирська область має розгалужену мережу автомобільних доріг (державного та місцевого значення), яка забезпечує вантажні та пасажирські потоки внутрішньодержавні (України), транзитні транспортні потоки (Європи), та внутрішньообласні.

Транспортна система області представлена залізничним, автомобільним, трубопровідним і повітряним транспортом. Провідними з них є залізничний і автомобільний. Загальна довжина залізниць у межах області становить 1125 км, у т.ч. електрифікованих 160 км. Густота залізниць на 1000 кв.км становить 37,6 км. Основні залізниці:Київ--Львів, Київ -- Брест, Санкт-Петербург -- Одеса, Овруч--Шепетівка та ін. Найбільші залізничні вузли: Коростень, Житомир, Бердичів, Новоград-Волинський, Овруч. Автомобільний транспорт обслуговує переважно внутріобласні перевезення. Загальна довжина автомобільних шляхів 8,1 тис. км, з них з твердим покриттям -- 7,3 тис км, густота автомобільних шляхів на 1000 кв.км становить 27,0 км. Основні автомобільні шляхи : Київ -- Житомир -- Рівне, Санкт-Петербург -- Житомир -- Ізмаіл, Київ -- Коростень -- Ковель. Територією області проходить траса нафтопроводу «Дружба». У Житомирі є аеропорт.

2.3.3 Підприємства сфери дозвілля і розваг

Глобал ICE, каток

DODO, Розважальний комплекс

РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ В РЕГІОНІ

3.1 Проблеми і перспективи використання туристичних ресурсі області/регіону

Проблеми:

У місті Житомирі є всі предпосилання для розвитку туризму

1. Історичні.

2. Географічні.

3. Соціально - демографічні

Відповідно причинами нестабільності є ряд проблем, які пригальмовують розвиток туризму в Житомирській області:

1. В засобах масової інформації активно проводиться реклама міжнародного туризму, але відсутня реклама внутрішнього туризму.

2. Відсутні кошти на реконструкцію пам'яток історії та архітектури, а залучені інвестиції гальмуються через неврегульовану законодавчо - правову базу країни.

3. Нерозвинений сектор туристичної індустрії. Не в одному населеному пункті не роздаються буклети - путівники історично-культурних пам'яток.

4. Різноманіття туристичних послуг можуть похвалитися тільки міста - мільйонери, міста загально прийнятих зон рекреації та туризму.

Всі ці проблеми затримують розвиток туризму і туристичної індустрії в житомирській області. Та не дають можливість розвивати в'їзний та екскурсійний туризм. Тобто держава повинна дати поштовх для закриття вище наведених проблем для подальшого розвитку туристичної діяльності.

Перспективи:

На території Житомирської області зосереджені різнопланові туристичні ресурси (від історико-культурних до туристсько-спортивних), збережено поліську автентичність (проявляється в фольклорі, побуті, кухні) та народні промисли (обробка деревини та каменю, килимарство, художня соломка, рогозо- та лозоплетіння, гончарство, бортництво, ковальство тощо)

Додатковими перевагами Житомирщини в конкурентній боротьбі за залучення туристів є її вигідне географічне положення (територіальна близькість до м. Києва як потужного «постачальника» туристів, в першу чергу, на короткотривалий відпочинок (1-3 дні), міжнародні транспортні коридори (Київ-Чоп, Київ-Варшава, Санки-Петербург-Кишинів), що особливо актуально в контексті проведення чемпіонату з футболу «Євро - 2012»).

Найбільш перспективними з точки зору розвитку туризму, і зокрема сільського, є території таких районів як :

Андрушівський (приватна обсерваторія у с. Гальчин, маєтки промисловців і меценатів Терещенків у с. Червоне та Андрушівці, парк та маєток Шодуара у с.Івниця та ін.);

Бердичівський (музей англійського письменника Джозефа Конрада у с. Терехове, збережений промисел рогозоплетіння у с. Швайківка, Кармелітський костелта та ін.);

Житомирський (мисливсько-рибальські угіддя, скелі та рельєф для скелелазіння та ін. активних видів відпочинку у с. Дениші, Тригір'я, Нова Рудня);

Коростенський (могила князя Ігоря поблизу с. Немирівка, якого за легендою було страчено древлянами в 945 р., пам'ятник гетьману України Івану Виговському в с. Вигів; підземний об'єкт „Скеля” - грандіозні військово-інженерні споруди в 17-ти метровій товщі граніту в м. Коростені, побудовані в 1937 році та були частиною споруд „Рубежу Сталіна”; геологічні пам'ятки природи „Баранячі лоби”, „Велетенські котли”, „Ольжині купальні” - мальовничі скелі, яку знаходяться в м. Коростені в межах міського парку на березі річки Уж; Ушомирський парк, дендропарк Еліта);

Новоград-Волинський (будинок-музей родини Косачів, музей Лесі Українки у Новоград-Волинському, парк та монастир у с. Городниця, оборонні укріплення та Шевченкові місця у с. Гульськ, водні туристичні маршрути на р. Случ та ін.);

Овруцький (Св. Василівська церква з комплексом монастирських споруд, пам'ятка доби Київської Русі; музей партизанської слави у с. Словечно, Словечансько-Овруцький кряж, Поліський природний заповідник);

Олевський (територія Державного геологічного заказника «Камінне село»)

Попільнянський (садиба-музей М. Рильському у с. Романівка, рибні господарства);

Ружинський (маєток Ганських, де жив Оноре де Бальзак у с. Верхівня, рибні господарства) тощо.

Чуднівський (с. Турчинівка, палац Терещенків-Уварових).

Одже, коли ми розглянули всі пам'ятки природи історії та культури в Житомирській області, можна зробити висновок що найбільш вигідним буде розвиток сільського туризму.

ВИСНОВКИ

Завдяки своєму розташуванню Житомирська область має надзвичайно високий рекреацйно-туристичний потенціал, що надає області значні можливості для розвитку туризму. Цьому сприяють як і різноманітність природних факторів, так і наявність численних пам'яток історії та культури.

До визначених природно рекреаційних фондів можна віднести численні заповідники та заказники, найвідомішими з яких є геологічні пам'ятки природи „Баранячі лоби”, „Велетенські котли”, „Ольжині купальні” у місті Коростень, Поліський природний заповідник у місті Овруч, Державний геологічний заказник „Камінне село” у смт. Олевськ.

Дуже важливо врахувати той факт, що на території Житомирської області розташована велика кількість історико-культурних пам'яток, серед яких чисельні замки, культові споруди, численні музеї. До найбільш значимих пам'яток можна віднести: маєтки промисловців і меценатів Терещенків, Кармелітський костел у місті Бердичів, підземний об'єкт „Скеля” м. Коростені, музей Лесі Українки у Новоград-Волинському, Св.Василівська церква з комплексом монастирських споруд, пам'ятка доби Київської Русі у місті Овруч, та інші пам'ятки.

Розвиток рекреаційно-туристичної галузі сприятиме підвищенню рівня зайнятості населення, загальному розвиткові сфери обслуговування, благоустрою населених пунктів, невиснажливому використанню природних ресурсів і охороні довкілля.

Досвід провідних туристичних країн світу та сусідів України свідчать про значимість туризму і рекреації для господарства цих держав. Створення „туристичних районів” позитивно впливає на економіку країни. Цим шляхом потрібно йти й Україні: розвивати і створювати нові туристичні райони, центри, використовуючи багаті місцеві можливості.

Розвиток туристично-рекреаційної галузі Житомирщини за останній рік характеризується значним зростанням внаслідок чого туристично-рекреаційна галузь відіграє дедалі вагомішу роль в соціально-економічному розвитку області.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ РОБІТ

1. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про туризм» // Український туристичний вісник. - 2004. - №1. - С.18-26.

2. Бейдик О.О. Словник - довідник з географії туризму, рекреалогії та рекреаційної географії. - К.: «Палитра», 1998. - 130с.

3. Бережна О.О.: «Стан і проблеми розвитку рекреаційно-оздоровчого комплексу України в період переходу до ринкових відносин» // Економіка України - 2003. - №4.

4. Зорин И.В., Квартальнов В.А. Энциклопедия туризма: Справочник. - М.:Финансы и статистика, 2001. - 368с.

5. Ґудзь П.: «Економічна ефективність використання природних рекреаційних ресурсів» // Регіональна економіка - №4, 2000

6. Костриця М.Ю. Рідний край. - Ж..: «Житомирський вісник», 1996. - С.134

7. Костриця М.Ю., Мокрицький Г.І. Церква Святого Архистратига Михаїла. - Ж..: - «Житомирський вісник», 1993. - 31 с.

8. Мацола В.І.: «Рекреаційно-туристичний комплекс України» - Львів, 1999

9. Мовчанівський Т.В. Бердичівський державний історико-культурний заповідник. - Х.: «Плоретар», 1998 - 49 с.

10. www.toursalon.kiev.ua - Новини тур індустрії

11. www.e-reading.org.ua - бібліотека онлайн

12. www.marketing.vc - статистичні дані

13. www.zhitomir-info.biz - каталог сайтів бізнес Житомира.

14. http://www.mincult.gov.ua - Офіційний сайт Міністерства культури і туризму України

15. http://www. tourism.gov.ua - Офіційний сайт Державної служби туризму і курортів України

Размещено на Allbest.ru