Аналіз техніки основних положень боксу
Методика вдосконалення техніки бойових дій боксера. Оволодіння різноманітними руховими вміннями, взятих у допоміжних видах спорту. Поліпшення і вдосконалення фізичної форми і майстерності, підвищення рівня спортсмена. Види пересування у кулачному бою.
| Рубрика | Спорт и туризм |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 12.06.2017 |
| Размер файла | 175,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Вступ
Актуальність теми роботи полягає у донесенні до спортсменів необхідності самовдосконалення шляхом вивчення найбільш раціональних засобів підвищення спортивної та професійної майстерності.
Техніка боксерських рухів ? це вміле поєднання і використання технічних, фізичних і вольових можливостей. Бокс також вчить враховувати фізичні особливості противника і конкретну ситуацію в сутичці і змаганнях. Тому тактика поряд з технікою і складають основу спортивної майстерності бійця.
Для заняття боксом, вдосконалення прийомів і ударів - одне з основних занять. Саме тому можна вважати особливо важливим поряд з тренуваннями також і вивчення теорії боксу. Ці знання допомагають спортсмену збагачувати свій арсенал прийомів, вдосконалити свою техніку і загальну підготовку.
Часті тренування сприяють всебічному фізичному вдосконаленню людини, розвивають силу, виховують волю і рішучість. Розглядаючи дану тематику, можна вказати на наступні цілі, які ставить перед собою хороший спортсмен: удосконалити свої прийоми, одночасно збільшивши їх кількість; поліпшити свою підготовку, свій фізичний стан; узагальнити і звести в коротку роботу все основне, що написано на цю тему в спеціалізованій літературі.
Досягти цих цілей неможливо без розвитку сили, витривалості, тактичних здібностей. Серед засобів вдосконалення спортсменів більшість тренерів звертають значну увагу на вдосконалення технічної майстерності боксера. Над технікою боксу на протязі багатьох десятиліть працювали кращі фахівці світового боксу. Дуже часто саме відпрацювання техніки складає значну частину тренування боксера.
У звґязку з цим перед дослідником теорії боксу постає питання про значення вивчення техніки для розвитку боксера, що є головним завданням даної роботи. При цьому предметом дослідження стає техніка боксу як засіб вдосконалення спортсмена.
Тема: «Аналіз техніки основних положень боксу»
Обґєктом дослідження можна вважати техніку боксу як конкретний набір засобів захисту та атаки з арсеналу боксерів.
Мета: здійснити аналіз техніки основних положень боксу.
У ході роботи необхідно виконати декілька завдань:
- окреслити теоретико-методологічні основи оволодіння спортивною технікою (технікою боксу);
- показати техніку підготовки боксера;
Розділ 1. Теоретико-методичні основи оволодіння спортивною технікою
1.1 Методика технічної підготовки боксера: поняття, завдання, зміст
Техніка виконання спортивних рухів розлядається як стандартна, так і індивідуальна (А. Тер-Ованесян, 1992; В. Келлер, В. Платонов, 1993) [8, 13, 14].
В науковій, навчально-методичній літературі автори по різному дають назву стандартному та індивідуальному виконанню техніки рухів, хоча приділяють їм однакове значення. Так С. Парамонов визначає класичну та індивідуальну техніку, Л. Матвєєв ? "модель техніки" та "індивідуальна техніка". У боксі загально прийнято визначення типової та індивідуальної техніки (І. Дегтярьов, М. Романенко).
В. Келлер [8] індивідуальні дії спортсменів визначає як "улюблені". А. Кисельов, А.Родіонов індивідуальні, добре "напрацьовані" дії боксерів називають "коронними" діями.
Стандартизація техніки ? забезпечення вимог до сучасної, найбільш раціональної, ефективної техніки. Стандартизація здійснюється визначенням припустимих відхилень. Стандартна техніка це найбільш ефективна техніка, яка формувалася у боксі внаслідок пошуку, відбору, та закріплення у практиці найбільш сучасних рухів [8, с. 11].
Індивідуалізація техніки ? приведення техніки у відповідність індивідуальним особливостям спортсмена, котре забезпечує високу ефективність зусиль. Вона досягається відображенням у техніці позитивних особливостей спортсмена. Техніка кожного спортсмена обумовлена його індивідуальними особливостями фізичного розвитку [8, с. 12].
Аналіз літературних джерел свідчить про недостатню вивченість проблеми індивідуалізації процесу вдосконалення спортивної техніки (В. Запорожанов, В. Платонов, В. Келлер) [17, с. 21].
В спеціальній навчально-методичній літературі з боксу загально прийнято визначати поняття стандартної техніки терміном "типова техніка" (І. Дегтярьов, М. Романенко). При оволодінні широким арсеналом техніки боксу, боксер прагне вдосконалювати свої улюблені навички у захистах, ударах, які з найбільшим успіхом використовуються в змаганнях (А. Кисельов, А. Родіонов).
Спостерігаючи на змаганнях за діями боксерів високого класу можна помітити, що вони по-різному виконують одні і ті ж дії. Техніка дій змінюється під впливом індивідуальних фізичних, психічних особливостей, звичної спрямованості бойових рухів боксера. Під індивідуальним виразом техніки не слід розуміти невірні навички, які установлюються в результаті недоліків навчання.
Таким чином, кожний боксер повинен прагнути виробити свою індивідуальну техніку на основі раціональних рухів типової техніки.
Етапи та стадії оволодіння спортивною технікою, як єдине ціле. Процес навчання спортивним рухам, становлення майстерності спортсмена доцільно поділяти на етапи та стадії. Більшість дослідників визначають три етапи навчання у спорті: ознайомлення зі спортивною вправою, поглиблене вивчення та удосконалення (В. Келлер, В. Платонов) [8, с. 14].
Три етапи відповідають п'яти стадіям (В. Платонов) [14, с. 36]:
- стадія створення першого уявлення про рухову дію та формування установки на його вивчення;
- стадія формування вміння ? визначається генералізація рухових реакцій, не завжди раціональна внутрішньо-м'язова координація, пов'язана з іррадіацією процесів збудження в корі півкуль мозку;
- стадія формування досконалого виконання рухової дії ? уточнюється раціональна кінематика та динамічна структура рухів;
- стадія стабілізації навику ? розвиваються автоматизація та спеціалізовані відчуття;
- стадія досягнення варіативного навику ? розвиваються спеціальні сприйняття (відчуття часу, темпу, зусиль, простору).
Однією з найважливіших методичних умов удосконалення технічної підготовленості є взаємозв'язок між структурою рухів та рівнем розвитку фізичних якостей. Новий рівень фізичної підготовленості потребує переходу на новий рівень фізичної підготовки потребує переходу на новий рівень технічної майстерності та навпаки.
Методика вдосконалення техніки бойових дій боксера. Техніка боксу характеризується широкою варіативністю виконання прийомів. Від кожного з 12 типових ударів існує 6 типових захистів, а від прямих ударів можливе застосування до 28 варіантів захистів [8, с. 13].
В боксі існують три принципово різні методи спортивного вдосконалення:
а) метод обмеження ? боксери вдосконалюють з метою створення автоматизованих рухів обмежену кількість прийомів;
б) метод різноманітності ? вдосконалення техніки широкого кола прийомів;
в) комбінований метод ? раціональне об'єднання перших двох методів, які доповнюють один одного [8, с. 13].
В початковій підготовці боксер навчається раціональним основам загальноприйнятої, типової техніки. Подальше навчання та тренування боксера-розрядника, який опанував основну структуру рухів, індивідуалізується в залежності від його особистих характеристик. Першою стороною індивідуалізації боксера виявляється відбір найбільш зручних технічних засобів. Продовжуючи оволодівати широким арсеналом техніки боксу, боксер прагне вдосконалювати свої улюблені навички в захистах, ударах, які з найбільшим успіхом використовуються в змаганнях (А. Кисельов, А. Родіонов).
Друга сторона індивідуалізації техніки боксера полягає в тому, що бойові рухи типової техніки у боксера дещо змінюються. Спостерігаючи на змаганнях за діями боксерів високого класу, можна помітити, що вони по різному виконують одні і ті ж дії. Тобто, індивідуалізують свої дії. Такі зміни техніки виконання дій помітні й у боксерів, які навчались у одного тренера з використанням однакової методики, вивчали одинакові за формою елементи типової техніки. Техніка змінюється під впливом його індивідуальних фізичних, психічних особливостей, звичної спрямованості бойових дій боксера.
Під індивідуальним виразом техніки не слід розуміти неправильні навички, які установлюються в результаті недоліків навчання (І. Дегтярьов, М. Перельман) [16, с. 44].
Таким чином, кожний боксер повинен прагнути виробити свою індивідуальну техніку та індивідуальну манеру ведення бою на основі раціональних рухів типової техніки.
Високий результат у ряді видів спорту досягається шляхом реалізації рухів, оптимальним поєднанням варіативності та стабільності їх внутрішньої структури, надійністю механізмів компенсації і участі різних рівнів у побудові руху, потужністю системи резервів як системи регулювання, так і системи виконання. Вважається, що при оволодінні технікою рухів відмінності між спортсменами різної кваліфікації мають місце не стільки в кінематичній структурі рухів, як в силі, швидкості та інших рухових якостях, які забезпечують виконання дії.
На всіх етапах спортивного удосконалення технічна майстерність боксера залежить від рівня розвитку спеціальних фізичних якостей та специфічних відчуттів. Ряд дослідників розглядають її як оволодіння раціональною системою рухів з подальшим ефективним застосуванням.
Основним чинником технічної майстерності спортсменів вищої кваліфікації є оптимальна структура рухових дій, а техніка спортивних вправ відображає діалектичний зв'язок форми і змісту рухів. Технічна майстерність характеризується погодженістю рухів у часі при виконанні завдань, яка покращує структуру ударних дій, сприяє стабілізації навиків, що, в свою чергу, підвищує ефективність рухів у спортивному двобої боксерів.
Техніка рухів забезпечує ефективність, економічність та сталість рухових дій спортсменів, що оцінюється в екстремальних умовах. Техніка рухів є елементом спортивної майстерності, що постійно вдосконалюється. Таке вдосконалення може бути ефективним, якщо передбачає формування доцільної системи рухів.
Технічна підготовка боксера ? це процес навчання техніці рухів, які необхідні для досягнення високого спортивного результату [8, с. 17].
Технічна підготовленість ? це ступінь оволодіння спортсменом системою рухів, прийомів і дій, характерних для результативної змагальної діяльності. Технічна підготовленість пов'язана з фізичними, психічними, тактичними можливостями боксера, а також з конкретними умовами змагальної діяльності та зовнішнього середовища (покриття рингу, підлоги спортивного залу та інше). Чим більшою кількістю прийомів і дій володіє спортсмен, тим більшою мірою він готовий до вирішення складних тактичних завдань, що виникають в процесі змагальної боротьби [8. с. 17].
Зміна правил змагань, удосконалення спортивного інвентарю, розвиток тактики боксу значно міняють зміст технічної підготовленості боксерів. Оволодіння прийомами і діями техніки характеризується трьома рівнями: наявністю рухових уявлень про прийоми, дії та спроби їх виконання; поява і розвиток безпосереднього рухового вміння; закріплення рухового навику.
Здатність до утворення чітких уявлень про рухи обумовлює ефективність реалізації засвоєних вмінь та навиків.
Результативність технічної підготовленості боксера залежить від ефективності її засвоєння, стабільності, варіативності, економності, мінімальної тактичної інформативності для суперника.
Ефективність технічної підготовленості визначається її відповідністю вирішуваним завданням, рівням фізичної, тактичної і психічної підготовленості. Слід врахувати, що сучасна змагальна діяльність характеризується великою кількістю збиваючи факторів. Мається на увазі активна протидія суперників, прогресуюча втома, незвичні місця змагань, особливості суддівства, недоброзичлива поведінка вболівальників, інше.
Здатність спортсмена виконувати ефективні прийоми та дії в складних умовах є основним показником стабільності його технічної підготовленості. Варіативність технічної підготовленості означає вміння оперативно корегувати рухові дії залежно від умов боротьби. Досвід показує, що прагнення боксерів зберігати сталими кінематичні та динамічні характеристики прийомів у будь-яких умовах змагальної боротьби до успіху не приводить [21, с. 58].
Кращими є ті прийоми та дії, які супроводжуються мінімальними енерговитратами, найменшою напруженістю психічних можливостей боксера. Застосування таких варіантів прийомів та дій дає змогу істотно інтенсифікувати тренувальну та змагальну діяльність.
Розглядають загальну і спеціальну технічну підготовку. Загальна технічна підготовка спрямована на оволодіння різноманітними руховими вміннями та навичками, взятих у допоміжних видах спорту (спортивні ігри, легка атлетка, боротьба та інші); спеціальна технічна підготовка - на досягнення технічної майстерності у боксі. Необхідно знати, що під "спортивною технікою" розуміють певний спосіб виконання рухових дій, які характеризуються різною ефективністю використання боксером своїх рухових можливостей для досягнення спортивного результату [21, с. 59].
Удосконалення спортивної техніки здійснюється на протязі всієї багаторічної підготовки спортсменів, яка спрямована на підвищення технічної майстерності. Можна виділити такі 3 етапи вдосконалення технічної майстерності:
1) пошуковий;
2) стабілізації;
3) адаптивного вдосконалення [19, с. 15].
Технічна підготовка на першому етапі спрямована на формування нової техніки змагальних дій (або її поновлених варіантів), вивчення окремих рухів, які включаються у склад змагальних дій. На 2-му етапі технічна підготовка спрямована на поглиблення вивчення та закріплення цілісних навиків змагальних дій. На 3-му етапі технічна підготовка спрямована на вдосконалення створених навиків, збільшення діапазону їх варіативного виконання, стабільності, надійності застосування до умов головних змагань.
Головними завданнями кожного етапу технічної підготовки при вдосконаленні технічної майстерності є:
- досягнення високої стабільності і раціональної варіативності рухових навиків, які складають основу прийомів техніки, підвищення їх ефективності у змагальних умовах;
- часткова перебудова рухових навичок, вдосконалення кінематики або динаміки окремих деталей навику з точки зору досягнення сучасної науки і вимог спортивної практики [19, с. 17].
Для вирішення першого завдання, як правило, використовуються:
- метод ускладнення спеціальної діяльності боксерів;
- метод застосування вправ при різних станах організму;
Для вирішення другого завдання використовуються:
- метод полегшення умов виконання спеціальних дій боксера;
- метод споріднених вправ [19, с. 17].
Метод ускладнення зовнішніх умов при виконанні прийомів техніки реалізується такими методичними прийомами:
1. Методичний прийом опору умовного суперника. Елементи боротьби з умовним супротивником допомагають спортсмену вдосконалювати ритм та структуру виконання технічного прийому, швидше досягнути стабільності і результативності. Він забезпечує також високу щільність навантаження у занятті, є дієздатним психологічним фактором для виховання впевненості у свої сили, для виховання сміливості та рішучості.
2. Методичний прийом незручних вихідних положень і підготовчих рухів.
3. Методичний прийом максимальної швидкості і точності виконання дій. Наприклад, боксеру задається високий темп ударів у певний термін часу ? 1 раунд.
4. Методичний прийом обмеження простору для виконання дій дозволяє ускладнювати умови орієнтиру при вдосконаленні навичок. Наприклад, користуватись зменшеним рингом.
5. Методичний прийом виконання дій у незвичних умовах передбачає зміни умов тренування. Наприклад, пересування ногами на м'якому рингу (мати, пісок, вода), виконання ударів з боксерськими снарядами утримуючи у руках обтяження та інше (імітування ударів у воді, пересування на піску) [19, с. 18-19].
Метод виконання вправ у стані втоми організму спортсмена:
1. Виконання вправ у кінці основної частини заняття.
2. Виконання вправ з техніки боксу після бігових вправ, плавання, спортивних ігор та інше.
Метод полегшених умов виконання технічних дій: виконання ударів з гумовими жгутами, виконання ударів по мішку пересуваючись під ухил (зверху вниз) та інше.
Метод спорідненої вправи: одночасно відбувається вдосконалення техніки і фізичних якостей за рахунок застосування різноманітних обтяжень (пояси, обтяження на ноги і руки та інше).
Вивчення цієї теми починається з ознайомлення спортсменів з основами теорії спортивної техніки, з структурою процесу навчання рухам, із засобами, методами технічної підготовки. Необхідно загострити увагу на взаємозв'язку технічної підготовки з фізичною, тактичною, психічною.
Доцільно на заняттях використовувати і аналізувати матеріали і фото-, кінозйомки, відеозаписів [19, с. 20].
1.2 Оволодіння спортивною технікою та етапи навчання в боксі
Техніка, використовуючи яку досягають найбільш високих спортивних результатів (тобто та техніка, якою користуються сильніші спортсмени світу), вважається найбільш досконалою. Тому поняття "спортивна техніка" часто сприймається як найбільш раціональний, ефективний засіб виконання рухів даного виду спорту. В той же час, біомеханічний аналіз висвітлює цілий ряд недоліків у рухах висококваліфікованих спортсменів. Можна зробити висновок, що техніка повинна бути правильною або неправильною, більш або менш раціональною.
Техніка весь час безперервно вдосконалюється. Це відбувається внаслідок таких факторів:
1) особисті експерименти спортсменів та обмін досвідом між ними;
2) педагогічні експерименти тренерів;
3) науково-технічний прогрес (вдосконалення спортивного обладнання, інвентарю та інше);
4). спеціально-організований науковий пошук [8, с. 52].
Головним предметом навчання у спорті є спортивна техніка.
Спортивна техніка являє собою складну систему рухів, яка складається із окремих її складових. Необхідно розглянути частини, фази і елементи техніки даного виду спорту.
Частини спортивної вправи ? це головні прийоми, з яких вона складається. У боксі це удари, захисні дії [8, с. 54].
Фази ? це деталі якої-небудь частини спортивної вправи. Наприклад, фаза підготовки удару, виконання його, фаза повернення у вихідне положення боксера [8, с. 54].
Кожна фаза техніки поділяється на складові її деталі, які називаються елементами ? плече підняте або опущене та інше.
Процес оволодіння технікою спортивних вправ характеризується тим, що на самому початку навчання спортсмен оволодіває спрощеними рухами у спрощених умовах виконання та з малими зусиллями. Тобто повільно, без напружень. Виключається загроза отримання ударів за рахунок чіткої умовності виконання дій: удари не повинні доходити до цілі, швидкість виконання середня і нижче середньої ? дається змога партнеру своєчасно реагувати на дії. На цьому етапі для кожного боксера встановлюється той оптимальний режим, який дозволяє зберегти структуру вивчаємих вправ [8, с. 55].
Необхідно врахувати, що у якийсь момент на цьому етапі відбувається затримка спортивних результатів, їх зниження. Необхідний новий поштовх, щоби відбувся стрибок показників. Тобто, оволодіння технікою рухів відбувається у три етапи.
На першому етапі вирішуються два завдання. Перше ? сформувати цілісне та реальне уявлення про даний вид руху: завдяки чому та за рахунок чого боксер досягає успіху. Спортсмени ознайомлюються з різними прийомами техніки, які використовуються у змаганнях, з різноманітними стилями і манерою ведення бою відомими боксерами. Для цього використовуються відеозапис, кінофільми, спостереження на змаганнях кваліфікованих боксерів, бесіди.
На другому етапі оволодіння технікою рухів вирішуються такі завдання:
1) створити чітке уявлення про кінематичні, динамічні, ритмічні параметри вивчаємого руху;
2) оволодіти технікою руху, щоби бути здатним у спрощених умовах виконувати його варіативно;
3) розвити фізичні якості і психічні властивості для впевненого ведення бою сильними і швидкими ударами у стані втоми;
4) ознайомити боксера з різноманітною тактикою ведення бою [8, с. 56].
На третьому етапі вирішуються такі завдання (етап триває, поки спортсмен робить змогу підвищити спортивний результат):
1) досягти ефективного виконання дій у стані втоми і різноманітних умовах спортивної боротьби;
2) привчити боксера творчо виконувати дії у залежності від ситуації поєдинку;
3) розвинути здатність до самооцінки.
Якщо кваліфікований спортсмен вивчає новий прийом, то він повертається до вирішення першого і другого етапів.
1.3 Класифікація техніки боксу
Застосовуючи термін техніка боксу, ми розуміємо раціональне виконання рухів. Внаслідок розвитку упродовж багатьох років кулачного бою та боксу сформувалася загальновизнана техніка рухів, яка має назву типова, стандартна, або класична техніка. Індивідуальна техніка - це така, що складається в кожного боксера протягом багаторічних тренувань і відображає його індивідуальні морфо-фізіологічні та психічні властивості.
Оволодіння технікою, тобто раціональними рухами - вміннями та навиками, відбувається у 3 етапи:
1) ознайомлення з конкретним рухом;
2) його вивчення (по частинах і в цілому);
3) удосконалення рухового навику.
Навик повинен бути стабільним (таким, що ніякі зовнішні фактори та перешкоди не заважають ефективному виконанню рухової дії) та варіативним. Один і той самий прийом чи дія виконуються впевнено результативно за всяких умов:
- при переміщенні вліво, вправо, вперед, назад;
- під впливом різних збиваючих факторів зовнішнього середовища (поведінка вболівальників, суперника, суддів, низька температура, незвичний ринг, місцевість тощо).
Рис. 1. Техніка рухів в боксі
Отже, техніка рухів боксера повинна бути стабільною і варіативною.
Для цього і присвячуються етапи підготовки - стабілізації техніки вправи, та варіативного виконання рухів.
Техніку рухів боксера класифікують на такі види дій:
- бойова стійка (вихідне положення для дій): лівостороння, правостороння, фронтальна (типова та індивідуальна);
- пересування: звичайне пересування, приставний крок, пересування стрибком (вперед, назад, вліво, вправо);
- удари: прямий, збоку, знизу (лівою та правою руками) в голову і в тулуб (13 типів ударів); удари розрізняють короткі та довгі, під одноіменну та різноіменну ногу;
- поєднання ударів: поодинокі, повторні, сполучення, комбінації, серії;
- захисти:
(а) за допомогою рук - підставка долоні, ліктя, плеча, передпліччя; відбив (вліво, вправо); блокування ударів;
(б) за допомогою тулуба - ухил, нирок (вправо, вліво);
(в) за допомогою ніг (відходи вліво, вправо, назад);
(г) комбінований (з використанням рук, тулуба, ніг) [8, с. 59-60].
Розділ 2. Технічна підготовка боксера
2.1 Основні прийоми техніки боксу
Спеціальна підготовка боксера включає в себе навчання спортсмена специфіці боксу (техніці, тактиці) і вдосконалення цих знань відповідно до індивідуальних особливостей. До засобів спеціальної технічної підготовки боксера відносяться такі бойові дії і прийоми [16, с. 40-42]:
А) підготовка:
1. Види пересування:
а) боксерський крок;
б) викрокування;
в) човникове пересування;
г) дрібні боксерські кроки;
д) дріботання;
е) підскоки.
2. Обманні підготовчі руху (фінти):
а) фінти-покази руками;
б) фінти-пересування;
в) фінти тулубом.
Б) захист:
1. Захист за допомогою рук:
а) підставка (долоні, передпліччя, ліктя, плеча) лівої чи правої руки;
б) відбиви (підбиви) кулаком, передпліччям лівої чи правої руки;
в) накладка долоні, передпліччя лівої чи правої руки.
2. Захист пересуванням:
а) крок назад, вліво, вправо;
б) крок з поворотом тулуба (side-step) вліво, вправо.
3. Захист рухом тулуба:
а) ухил вліво, вправо, назад (відхилення);
б) «піднирювання».
В) атака:
1. Прямий удар лівою в голову.
2. Прямий лівої в тулуб.
3. Прямий правою в голову.
4. Прямий правою в тулуб.
5. Удар знизу лівою в голову.
6. Знизу лівої в тулуб.
7. Знизу правою в голову.
8. Знизу правою в тулуб.
9. Удар збоку лівою в голову.
10. Удар збоку лівою в тулуб.
11. Удар збоку правою в голову.
12. Удар збоку правою в тулуб.
Основа побудови цих боксерських прийомів полягає в способі побудови частин цієї дії. Ясно, що один і той же дію може виконуватися по-різному, тобто з різною технікою. Оволодіти типовою (її ще називають класичною) технікою виконання боксерських прийомів ? завдання кожного початківця боксера. Тому поки, на перших порах особливо, він повинен намагатися не йти далеко від рекомендованого [16, с. 43].
У педагогічних цілях в основі техніки виділяється провідна ланка ? найбільш важлива і вирішальна частина дії. Це, наприклад, в стрибках в довжину або висоту ? відштовхування, а в боксі ? ударний рух руки (в ударах).
Сукупність відносно незмінних, необхідних і достатніх для вирішення рухового завдання частин дії ? це складає основу техніки. Перераховані частини називаються ланками основи техніки. Так, основу техніки прямого удару правою в голову складають:
а) переміщення тіла в напрямку удару:
б) поворот тулуба справа наліво;
в) ударний рух правої руки. Удар не вийде, якщо хоч одне з цих ланок спортсменом не виконується [16, с. 44].
Деталі техніки ? це другорядні особливості дії, що не порушують його основного механізму. До деталей техніки прямого удару правою в голову відносяться:
а) положення голови під час удару;
б) положення лівої руки;
в) швидкість повернення в вихідне, до ударне положення і т. д.
Деталі техніки можуть видозмінюватися залежно від умов і цілей застосування даного дії і від індивідуальних особливостей займаються. Всі вони тому діляться на загальні, що визначаються цілями і умовами виконання дії, і індивідуальні, залежать від своєрідних особливостей спортсмена, що виконує цю дію.
Підкреслимо, що загальні та індивідуальні деталі техніки будь-якого бойового дії в боксі є по-своєму дуже важливими для спортсмена. Наприклад, виконання деталей техніки удару захищає боксера від контратакують (в основному зустрічних) ударів противника. Вивченню загальних деталей приділяється особливе місце і увагу в навчанні боксера-новачка спеціальних дій (кажучи далі в тексті про деталі техніки будь-якого прийому, я маю на увазі саме загальні деталі).
Таким чином, спеціальна технічна підготовка початківця боксера є навчання його стандартної техніці бойових прийомів боксу.
Ударне місце кулака і рукавички. Удар вважається правильним, якщо він нанесений кулаком в рукавичці і при цьому тією її частиною, яка відповідає голівках п'ясткових кісток кисті ? ударною частиною кулака (рис. 1). Головки п'ясткових кісток ? найменш вразливе для травм місце на кисті.
Уразливі місця на тілі боксера. Удари дозволяється наносити в передні або бічні частини голови і тулуба (вище пояса).
Рис. 2. 1, бокова поверхня шиї ? 2, груди зліва ? 3, верхня частина живота ? (область сонячного сплетення) ? 4 і праве підребер`я (область печінки) ? 5.
Для того щоб удари супротивника по можливості рідше досягали тіла боксера, останній під час бою на рингу займає певну позицію, яка одночасно зберігає і його атакуючі якості ? бойову стійку.
Уже в стійці проявляється індивідуальність боксера: кожним кваліфікованим спортсменом підбирається така бойова стійка, яка в максимальному ступені виділяє його позитивні індивідуальні особливості. Але починати все боксери повинні зі стандартною, класичної бойової стійки (щоб в навчанні їй не обійти стороною один з основоположних у фізичному вихованні принцип систематичності, доцільно ввести і узаконити в навчальному процесі етап засвоєння початківцям спортсменом ще одного стандартного положення ? навчальної стійки і ряду вправ з неї) [16, с. 47-48].
Навчальна стійка (учбова стійка) є спрощеним варіантом бойової стійки. Застосування учбова стійка полегшує процес засвоєння бойової стійки і ряду спеціальних прийомів.
Техніка учбова стійка: ноги на ширині плечей, трохи зігнуті в колінах; живіт злегка втягнутий; голова нахилена вперед; кулаки стиснуті, закривають нижню частину обличчя. Вага тіла рівномірно розподілений на передніх частинах стоп.
Як тільки учбова стійка буде засвоєна, потрібно її випробувати в справі: виконати ряд вправ з неї (різноманітні повороти, нахили тулуба, пересування в учбова стійка і ін.) з подальшим навчанням прямим ударам.
Прямий лівої з навчальної стійки. Основа техніки:
а) перенесення ваги тіла на праву ногу (стопа лівої ноги при цьому розгортається в положення, перпендикулярне вихідного);
б) поворот тулуба зліва направо;
в) ударний рух лівої руки.
Деталі техніки: положення голови, правої руки, правої ноги (положення цих сегментів аналогічно вихідного), тулуба (випрямлено).
Оскільки мова зайшла про удар, слід обумовити ще одна важлива для боксера положення ? положення кулака при ударі. Відомо, що одним з найбільш "хворих" місць боксера є знаряддя його нелегкої праці ? кисть. Переломи і вивихи кісток кисті при ударі відбуваються з різних причин, однак основна з них ? порушення техніки удару.
Положення кулака при ударі має бути таким: пальці зігнуті і притиснуті до долоні, великий палець притиснутий до середньої фаланги вказівного пальця. Удар повинен доводитися на головки п'ясткових кісток, щоб лінія сили протидії наголошеної поверхні збіглася з лінією розташування кісток руки. Кулак в момент удару слід трохи спроніровать і зігнути (в практиці говорять ? "довернуть кулак"). Це збільшить силу удару і знизить ймовірність травми.
Доречними далі вправами з учбової стійки є:
- правий прямий у голову (техніка удару дзеркально ідентична лівому);
- виконання прямих правого і лівого в зв'язці з двох і більше ударів;
- виконання ударів в русі вперед (удар рукою виконується під крок різнойменної ноги);
- виконання ударів в русі назад (б'є рука, однойменна крокує нозі) [16, с. 50].
Бойова стійка (бойова стійка) ? найбільш зручне вихідне положення боксера для ведення бою. Бойова стійка ? універсальне положення, що дозволяє боксерові різноманітно пересуватися по рингу, ефективно використовувати прийоми атаки, а також надійно захищати вразливі місця тіла від ударів противника.
До положенню бойова стійка легко перейти з положення учбової стійки. Потрібно тільки повернути голову вліво до зіткнення лівого боку підборіддя з лівим плечовим суглобом (кисть правої руки, як верб учбова стійка, Прикриває праву сторону підборіддя), ліву руку трохи розігнути в ліктьовому суглобі.
Боксер з найсильнішою правою рукою зазвичай вибирає лівосторонню бойову стійку.
Техніка бойової стійки: спортсмен стоїть впівоберта лівим боком тіла вперед ? до супротивника. Стопи ніг паралельні, права нога знаходиться від лівої на півкроку позаду (буде відстань менше ? знизиться стійкість боксера, більше ? погіршиться його рухливість). Ноги трохи зігнуті в колінах, тулуб випрямлений, живіт злегка втягнутий. Вага тіла рівномірно розподілений на передні частини стоп обох ніг. Голова нахилена, підборіддя прикривається лівим плечовим суглобом зліва і пальцями правої руки ? справа. Праве передпліччя захищає частину тулуба (до області печінки і сонячного сплетіння), ліве - решту, найбільш доступну для противника частина (область серця) [16, с. 52].
Бойова стійка ? динамічний стан: все сегменти тіла боксера перебувають в русі, навіть якщо він не виконує ніяких бойових дій. Це робиться для того, щоб підвищити захисні властивості стійки, а також забезпечити виконання бойова стійка боксером змінною роботою різних м'язів (непрацюючі м'язи розслабляються - відпочивають).
Наступний етап ? навчання пересуванню. Мета будь-якого способу пересування боксера ? підбір і збереження потрібної дистанції до супротивника.
Бойові дистанції. Дистанцією називається відстань між боксерами, провідними бій. Існують три бойові дистанції:
- далека ? відстань, з якого боксер, перебуваючи в бойовій стійці, може нанести удар з кроком вперед;
- середня ? відстань, з якого боксер може нанести прямий удар, не роблячи при цьому кроку вперед;
- ближня ? відстань, з якого боксер може наносити короткі удари (бічні і знизу) [16, с. 53].
Отже, як повинен пересуватися боксер по рингу? Або інакше - як йому пересуватися, щоб успішніше вести бойові дії: зберігати потрібну дистанцію, раптово атакувати, надійно захищатися, маневрувати і здійснювати тактичні задуми?
Найбільш прості види пересування - це боксерський крок, крокування і човникове пересування.
Боксерський (ковзний) крок ? найпростіший і раціональний вид пересування боксера.
Призначення: застосовується для зближення з противником; як виклик противника на атаку (як фінт); для збереження захисної дистанції.
Основа техніки:
а) крок ногою передній в напрямку руху (вперед і вліво ? лівою ногою, тому і вправо ? правою);
б) крокування другою ногою в початкове положення бойова стійка
Деталі техніки: положення тулуба, голови, рук ? все в бойова стійка Боксерський крок ефективний до тих пір, поки залишається коротким (не більше 15-20 см); крокує нога повинна ковзати ступень по підлозі.
Викрокування ? одиночний боксерський крок з залишенням інший ноги на місці.
Призначення: застосовується при атаці одиночним ударом; як фінтовое дію для підготовки атаки або виклику противника на атаку.
Основа техніки:
а) крок ногою передній в напрямку руху (з перенесенням ваги тіла на неї або без);
б) повернення ноги в початкове положення [16, с. 53].
Деталі техніки ? як в пересуванні боксерським кроком: збереження бойова стійка
Повітряне пересування складається з злитих, що чергуються, протилежно спрямованих двох і більше кроків (вперед-назад і т. п.).
Призначення: дозволяє швидко переміщатися із захисною дистанції на ударну і навпаки; застосовується для підготовки атаки, виклику противника на атаку; використовується, як правило, в бою з малорухливим боксером.
Основа техніки:
а) перенесення ваги тіла на будь-яку ногу з одночасним крокуванням;
б) повернення в початкове положення тим же способом в зворотному порядку.
Деталі техніки ? як і раніше: збереження бойова стійка
Прийоми нападу і захисту
Прямі удари ? це удари в ціль по прямій лінії.
Прямий удар лівою в голову, як уже говорилося, вивчається відразу після засвоєння займаються боксерського кроку.
Призначення: застосовується з метою вразити "відкрите місце" партнера (в межах дозволеної правилами по боксу частини тіла)
Основа техніки прямого лівої без кроку:
а) поступальний переміщення тіла в напрямку удару (з правої ноги на ліву);
б) поворот тулуба зліва направо;
в) ударний рух лівої руки.
Деталі техніки: положення голови, правої руки (все в бойова стійка), Швидкість повернення в початкове положення і т.п. Деталі техніки перераховуються в порядку умовно прийнятого убування значущості їх для боксера, тобто найбільш важливою деталлю є положення голови при ударі, потім - положення не б'ються руки і т. д.
У бою прямий удар рідко виконується боксером на місці, без пересування вперед, назад або в бік. Тому наступна тема спеціальної підготовки боксера ? прямий лівою в голову з кроком.
При навчанні цього дійства можна рекомендувати такий методичний прийом:
а) умовно розділити прямий лівою без кроку на дві злиті фази з виконанням їх під рахунок "раз-два";
б) ускладнити завдання: під рахунок "раз" крім виконання першої фази удару зробити крок лівою ногою, під рахунок "два" Підшагнути правою ногою і довиконати удар [16, с. 54-55].
Вносять різноманітність і разом з тим вдало доповнюють навчальний процес різні варіанти виконання прямого лівої:
- удар під крок лівою ногою при крокуванні;
- удар при човниковому пересуванні;
- повторний прямий лівою на місці і в русі та ін.
Навчилися бити ? потрібно вчитися захищатися! У боксі відомо три класи прийомів захисту:
- захист за допомогою рук (підставки, відбивши, накладки);
- захист пересуванням;
- захист рухом тулуба (ухили, нирки).
Найбільш швидкими і простими у виконанні з них є прийоми захисту за допомогою рук. Найбільш "повільними" і складними ? прийоми захисту рухом тулуба. Тому навчання захисту починається з прийомів першого класу. Але не всім відразу, а спочатку найбезпечнішим: це ? підставки долоні, передпліччя, плеча.
Крім того, що підставки ? найшвидший спосіб захисту, вони ще дозволяють обороняється не розривати дистанції до супротивника і контратакувати самому. Негативна риса захисту підставкою полягає в обов'язковій зайнятості в прийомі однієї з рук боксера, а це значить, що його контратака можлива тільки інший, незайнятої рукою.
Принципом, що визначає основу техніки захисту підставкою, є те, що удар противника потрібно "зупинити" до його завершення долонею, передпліччям або плечем. У цій фазі сила удару ще не велика і "зупинка" його можна здійснити порівняно невеликими зусиллями [16, с. 56].
Деталі техніки: правильне положення вільної руки (правильне - значить зручне для контратакують ударів), зручне для цього положення тулуба, ніг та ін.
2.2 Прийоми захисту
На відміну від деталей техніки удару, що забезпечують захист б'є під час атаки, деталі техніки прийому захисту визначають можливості того, хто захищається до нанесення контратакуючого удару ? для цього потрібно сприятливе положення рук, тулуба та ін.
З прийомів захисту пересуванням найменш складними є поодинокі кроки в сторони і назад. Основу і деталі техніки прийому відомі - це ланки звичайного боксерського кроку вліво, вправо і назад. Ці прийоми ефективні тим, що їх виконання не зменшує "ударну силу" боксера, тобто не використовуються, як, наприклад, при підставці, його руки. Але є негативна сторона: роблячи крок назад або убік, боксер не завжди здатний контратакувати супротивника через те, що ноги просто не встигають за руками [16, с. 70].
І нарешті, з третього класу прийомів захисту найбільше доступні боксеру-початківцю ухили.
Ухил ? захист без допомоги рук, при якій боксер залишається на зручній для нього дистанції до супротивника. Обидві руки спортсмена вільні і можуть використовуватися для контратакують ударів.
Спочатку ухил назад, а правильніше - відхилення.
Основа техніки: переміщення тіла на праву ногу з одночасним відхилив тулуба і голови назад. Деталі техніки: кінцеве положення тулуба (не допускати "завалення" назад ? за праву ногу), положення рук (руки не опускати), спосіб повернення в початкове положення (гранично швидкий).
Якість відхиляння залежить від своєчасної та швидкої роботи ніг: лівої ноги ? при переміщенні тіла назад, правою ? при поверненні в початкове положення.
Ухил вправо.
Підбиває вправу: виконання ухилу в учбова стійка Техніка ? "скручування" тулуба з одночасним невеликим підсідом.
Основа техніки:
а) деякий згинання ніг в колінах з переміщенням тіла вперед ? на ліву ногу;
б) поворот тулуба зліва направо з невеликим нахилом вперед вправо.
Деталі техніки: положення рук (зручне для контратакують дій), тулуба і ніг (вага тіла розподілена на обидві ноги) і т.п.
Ухил вліво.
Підбиває вправу: ухил в учбову стійку
Основа техніки:
а) невелике згинання ніг в колінних суглобах з переміщенням тіла вперед;
б) поворот тулуба справа наліво з невеликим нахилом вперед вліво.
Деталі техніки: положення рук (кілька опущені, ніж в бойова стійка), Тулуба (правий плечовий суглоб повинен знаходитися над носком лівої ноги), ніг.
Як бачимо, техніка ухилу визначається узгодженістю роботи м'язів ніг і тулуба. Всі рухи ? ланки прийому ? відрізняються невеликою амплітудою і швидкістю. Особлива увага при оволодінні ухилом слід звертати на чистоту прийому: той, хто захищається повинен ухилитися рівно настільки, щоб удар супротивника пройшов мимо [16, с. 71].
До технічної підготовки слід віднести і навчання початківця боксера обманним який складає дій ? фінтам.
Фінт в спорті облудне, помилковий рух (переклад з італ.).
Розучування фінтів має супроводжуватися навчанням відповідним прийомам: фінт-удар ? після оволодіння ударом; фінт-пересування ? після засвоєння відповідного виду пересування.
Призначення фінта, виконуваного боксером, ? дезінформація противника про свої наміри, щоб спровокувати його на угодні першому дії: на захист, атаку і т.п.
Техніка фінта складністю не відрізняється: фінт рукою або тулубом ? це, як правило, початкова фаза будь-якого удару; фінт пересуванням ? це раптова зміна виду пересування, напрямки або швидкості.
Як правило, фінти виконуються не окремими сегментами тіла (тільки руками, тулубом або ногами), а в комплексі. Наприклад, фінт лівої в голову здійснюється не тільки однією рукою, а початком виконання всіх ланок основи техніки: невелике переміщення тіла вперед, деякий обертання тулуба зліва направо, початок ударного руху руки.
В цей же час треба вчитися відрізняти фінт від істинного дії; основна ознака відмінності одночасний початок руху всіма сегментами тіла, в той час як в істинному дії вони "включаються" в рух різночасно.
Прямий удар лівою в тулуб.
Підбиває вправу: прямий лівою в тулуб з учбова стійка (По техніці це ? прямий лівою в голову з учбова стійка З деякими згинанням ніг в колінах).
Основа техніки (прямого лівої в тулуб на місці):
а) переміщення тіла вперед;
б) нахил тулуба вперед вправо з одночасним невеликим згинанням лівої ноги в колінному суглобі (нахил невеликий - як при захисті ухилом); в) ударний рух лівої руки.
Деталі техніки: положення голови, правої руки (положення зібраної бойова стійка), Повернення в вихідне положення і т.п. Потрібно пам'ятати, що, виконуючи прямий лівою в тулуб, боксер сам виявляється в положенні, легко уразливому ударам партнера. Тому тут особливу важливість набуває деталь техніки "повернення в початкове положення", що залежить від чіткості "повертає" роботи лівої ноги [16, с. 72-73].
Техніка прямого лівої в тулуб з кроком відрізняється тільки ланкою "а" основи техніки того ж удару, але без кроку, тобто переміщення тіла вперед здійснюється з одночасним крокування лівою ногою і залишенням правої ноги на місці.
Прийоми захисту від прямого лівої в тулуб (у порядку ускладнення):
- підставка ліктя лівої чи правої руки (в залежності від того, яка точка тулуба захищається);
- поодинокі кроки назад і в сторони;
- догляд на праву ногу (аналогія відхиляння).
Техніка виконання даних захисних дій подібна техніці розглянутих раніше підставок, одиночних кроків, відхиляння.
Перші успіхи у виконанні прямого лівої в тулуб слід закріпити. Але закріпити своєрідно: домогтися тих же успіхів у виконанні, проте вже не одиночного лівої в тулуб, а в зв'язці з іншими бойовими діями в різних умовах:
- з ударом лівою в голову;
- з фінтом ? ударом лівою в голову;
- з фінтом ? ударом лівою в тулуб;
- в роботі з різними партнерами і т. д.
Перш ніж приступити до наступної теми боксерського освіти, необхідно переконатися в готовності до неї.
Справа в тому, що наступна тема ? прямий правою в голову ? представник самої "важкої боксерської артилерії". Для успішної роботи над ним крім уміння добре захищатися, утримувати потрібну дистанцію до партнера, фізичної підготовленості та деяких теоретичних знань вкрай необхідно повне підпорядкування в своїх діях і поведінці боксерської етики.
У спорті існує і дотримується так звана спортивна етика, яка відображає відносини в колективі, дотримання конкретних моральних норм і вимог, характерних для спортивної діяльності.
У боксі питання етики варто особливої уваги, тому що боксер незрівнянно більш високою ціною, ніж спортсмен будь-якого іншого виду спорту, "розраховується" за помилки ? свої чи, тренера, колеги ? не настільки важливо: боксер за помилки карається фізично.
В основі боксерської тренувальної етики є непорушним щира повага і навіть дбайливе ставлення до партнера, товариша по справі. Справжній боксер ніколи не дозволить собі під час виконання тренувального завдання провести сильний удар у відкрите місце партнера. Замість такого буде легкий стусан, а слідом зауваження, в чому помилка і як її виправити.
Прямий удар правою в голову.
Підбиває вправу: прямий правою в голову з положення учбова стійка
Основа техніки удару на місці:
а) переміщення тіла вперед;
б) поворот тулуба справа наліво;
в) ударний рух правої руки.
Деталі техніки: положення голови (як в бойова стійка), Лівої руки (передпліччя і кисть руки під час удару підтягуються для захисту голови і передньої частини тулуба), повернення в вихідне положення і т.п.
Перейти від прямого правою на місці до прямого правою з кроком можна з використанням методичного прийому, випробуваного при оволодінні прямим лівої:
- під рахунок "раз" ? крок лівою ногою з одночасним початком переміщення тіла на неї і поворотом тулуба справа наліво;
- під рахунок "два" ? завершення удару з одночасним крокуванням правою ногою. Деталі техніки ті ж.
Прийоми захисту від прямого правою в голову на перших порах ті ж, що і від прямого лівої в голову: підставки, поодинокі кроки, ухили.
Зі збільшенням технічного арсеналу боксера на цей удар зростає і можливе число комбінацій, зв'язок його з ударами і фінтами лівою рукою.
Шляхів захисту два: пасивний і активний. Захищаючись пасивно, потрібно просто йти з прострілював ударами партнера зони, наприклад кроком або двома кроками назад. Від ударів ви захищаєтеся, але самі залишаються без взаємності, ? занадто велика дистанція до партнера, не дістати.
Активний захист складніше: від кожного удару серії ? свій прийом захисту. Як правило, це: від першого ? який-небудь прийом захисту з використанням рук або відхилення, від другого ? ухил або догляд в сторону з кроком і відразу у відповідь контратака.
Прямий удар правою в тулуб.
Підбиває вправу: прямий правою в тулуб з положення учбова стійка
Основа техніки удару на місці:
а) переміщення тіла вперед;
б) поворот тулуба справа наліво з одночасним незначним нахилом вперед і невеликим згинанням лівої ноги; в) ударний рух правої руки.
Деталі техніки: положення голови (як в бойова стійка). Лівої руки (передпліччя і кисть під час удару підтягуються на захист голови і передньої частини тулуба), повернення в положення бойова стійка і т.д.
Прямий удар правою в тулуб з кроком відрізняється від аналогічного прямого удару лівою лише першою ланкою основи техніки: переміщення тіла вперед здійснюється з одночасним крокування лівою ногою і залишенням правої ноги на місці [16, с. 75-77].
При виконанні цього удару боксер теж виявляється в несприятливому становищі, якщо ігнорує будь-яку з деталей техніки. Тому тут необхідна підвищена увага саме на деталі: передпліччя лівої руки рекомендується так розташовувати уздовж тулуба, щоб кисть її (в рукавичці) прикривала більшу частину обличчя, а за лівою ногою ? теж важлива деталь ? "повернення в початкове положення" (швидкість і раціональність).
Наступні удари ? це удари знизу і захист від них. Ці удари короткі і наносяться з близької відстані. Виділяють дві фази при виконанні удару знизу: підготовчу фазу і фазу безпосереднього удару. Перша фаза забезпечує найбільш раціональне положення тіла боксера для нанесення удару знизу, фаза удару ? удар.
Удар знизу правої в голову.
Підбиває вправу: з учбова стійка знизу правою рукою в голову.
Деталі техніки: положення голови (як в бойова стійка) лівої руки (підтягується на захист голови і тулуба), повернення в вихідне положення.
Техніка виконання:
а) невеликий підсід на обох ногах;
б) розгинання ніг з переміщенням тіла вперед;
в) поворот тулуба справа наліво;
г) ударний рух руки.
Способи і прийоми захисту від удару знизу правою рукою в голову:
- відхилення;
- поодинокі кроки назад і в сторони;
- підставка долоні або передпліччя;
- накладення на початку удару на передпліччя або біцепс руки, що б'є партнера передпліччя або долоні відповідно до своєї лівої чи правої руки.
Удар знизу лівою рукою в голову.
Підбиває вправу: знизу лівої в голову з учбова стійка
Деталі техніки: положення голови, правої руки (положення зібраної бойова стійка), повернення в бойова стійка і т.д.
Техніка виконання: невеликий підсід шляхом невеликого згинання ніг з поворотом і виносом передпліччя паралельно тулубу ? удар.
Основа техніки:
а) переміщення тіла вперед з одночасним невеликим згинанням лівої ноги в колінному суглобі;
б) розгинання ніг в колінах і поворот тулуба зліва направо;
в) ударний рух руки від низу до верху вперед (передпліччя паралельно тулубу).
Положення кулака при ударі знизу: ударним місцем кулака вперед, пальцями до себе.
Прийоми захисту від цього удару ті ж, що і від удару знизу правої в голову.
Удари знизу в тулуб вліво або вправо відбуваються в принципі також, як і удари в голову. Змінюється лише підготовка самого удару і траєкторія ударного руху руки. Перше змушує боксера в підготовчій частині готувати і б'є руку ? кілька опускати її, а це відкриває боксера для зустрічної атаки противника. Друге саме по собі незвично по точці прикладання сили удару, а тому і видається складним в координаційній плані.
Прийоми захисту від ударів знизу в тулуб:
- підставка ліктя або передпліччя;
- накладка долоні або передпліччя;
- поодинокі кроки назад і в сторони;
- догляд на праву ногу (назад).
Підбиває вправу: виконання нирка в учбова стійка (Техніка: короткий підсідд, перенесення тіла на будь-яку ногу і вихід ? розгинання ніг).
Основа техніки:
а) короткий подсед ? невелике згинання ніг в колінах і нахил тулуба;
б) перенесення тіла на будь-яку ногу;
в) розгинання ніг ? вихід з нирка.
Деталі техніки: вільне положення рук (зручне для контратакують дій), тулуба, ніг (вага на обох ногах).
Нирок-прийом захисту рухом тулуба.
Удар збоку правою рукою в голову.
Підбиває вправу: збоку правою в голову з учбова стійка
Деталі техніки: положення голови (як в бойова стійка), Лівої руки (підтягується на захист), повернення в бойова стійка і т.д.
Основа техніки:
а) переміщення тіла вперед;
б) поворот тулуба справа наліво;
в) ударний рух правої руки.
Підготовча фаза при виконанні цього удару відсутня.
Прийоми захисту від удару правою збоку в голову:
- підставка кисті або передпліччя правої руки;
- накладка долоні або передпліччя;
- одиночний крок назад;
- відхилення;
Удар збоку лівою в голову.
Підбиває вправу: збоку лівої в голову з учбова стійка (Техніка аналогічна техніці прямого удару з відзнакою лише в русі руки: траєкторія кулака ? по колу, передпліччя ? на рівні плеча),
Деталі техніки; положення голови, правої руки (зібрана бойова стійка), повернення в бойова стійка (В першу чергу слід повернути плече: плечовий суглоб ? до підборіддя, ліктьовий ? до лівої сторони тулуба) і т.п.
Положення кулака при ударі: ударне місце кулака ? головки п'ясткових кісток ? це головне, а положення кулака ? будь-який зручний становище ? від "пальцями вниз" до "пальцями до себе".
Основа техніки удару:
а) певний поворот тулуба справа наліво;
б) переміщення тіла вперед;
в) поворот тулуба зліва направо;
г) ударний рух руки [16, с. 77-80].
Прийоми захисту від удару лівою збоку в голову ті ж, що і при захисті від аналогічного правого удару.
...Подобные документы
Методи виконання основних прийомів гри. Навчання техніки удару по м’ячу та її вдосконалення. Типові помилки футболістів. Удари по м’ячу головою. Планування навчально-тренувального процесу. Ведення та відбір м’яча. Техніка пересування і її вдосконалення.
курсовая работа [198,7 K], добавлен 12.11.2014Правила та закономірності фізичної підготовки футболістів. Основи техніки футболу: пересування, удари, зупинки та ведення м'яча, обманні рухи. Навчання техніці пересування і роботи з м'ячем, її удосконалювання. Особливості техніки та підготовки воротаря.
курсовая работа [272,8 K], добавлен 26.09.2010Методика використання вправ в процесі командних тренувань та під час самостійних занять баскетболістів для підвищення рівня техніко-тактичної підготовленості. Вправи для вдосконалення пересування по майданчику, ведення та передач м'яча, кидків у кошик.
учебное пособие [1008,6 K], добавлен 04.01.2009Основи методики виховання і вдосконалення спеціальної витривалості в циклічних видах спорту. Аналіз методик провідних фахівців з розвитку спеціальної витривалості в циклічних видах спорту. Забезпечення безпеки навчально-тренувальних занять в біатлоні.
дипломная работа [51,7 K], добавлен 30.08.2014Розробка соціальних стандартів для різних груп населення у галузі фізичної культури та спорту, зокрема стосовно рівня фізичної підготовленості та функціонального стану. Аналіз забезпеченості жителів Запоріжжя дитячо-юнацькими спортивними школами.
реферат [51,3 K], добавлен 22.11.2010Використання біомеханічного аналізу різних видів спорту для визначення просторових характеристик спортивного руху. Біомеханіка веслування на байдарках і каное, відеокомплекси. Біомеханічний аналіз техніки веслування веслярів різної кваліфікації.
курсовая работа [968,5 K], добавлен 21.03.2011Характеристика швидкості як фізичної якості людини, визначення факторів та засобів її розвитку та вдосконалення. Вивчення техніки спринтерського бігу. Виявлення особливостей біохімічних процесів, які спостерігаються при бігу на короткі дистанції.
курсовая работа [592,6 K], добавлен 26.09.2010Витривалість: характеристика, фактори, що її зумовлюють. Навчання техніки бігу. Особливості техніки бігу на середні дистанції. Обсяг інтенсивності навчально-тренувальних навантажень у видах витривалості в залежності від етапів. Біг на середні дистанції.
курсовая работа [2,3 M], добавлен 25.09.2010Види фізичних вправ, ударів та захисних дій боксерів. Основи рухів боксера з урахуванням тактики ведення бою. Моделювання тренувальних програм. Загальна і спеціальна фізична підготовка. Значення рівня підготовки в відповідальний змагальний період.
дипломная работа [242,0 K], добавлен 29.01.2013Аналіз проявів силових якостей боксерів. Підвищення ефективності засвоєння техніки боксу на основі розробки концентрованої системи спеціальної силової підготовки на етапі спеціалізованої базової підготовки в змагальному періоді річного циклу тренувань.
дипломная работа [139,4 K], добавлен 20.03.2012Аналіз методик тренувань і техніки провідних спринтерів. Процес навчання техніці спринтерського бігу дітей середнього шкільного віку. Завдання, засоби і методики розвитку швидкісних здібностей. Методика удосконалювання техніки бігу учнів 8 класу.
курсовая работа [198,2 K], добавлен 20.02.2010Стан розвитку фізичної культури та спорту в Україні. Аналіз закордонного досвіду удосконалення цього питання в перехідні періоди розвитку країн. Конкретні механізми підтримки розвитку фізичної культури та спорту в сучасних умовах децентралізації.
статья [23,3 K], добавлен 31.08.2017Визначення відношення дорослого населення до фізичної культури та спорту, найбільш популярні види занять у чоловіків та жінок. Програмно-нормативні та організаційно-методичні основи фізичного виховання дорослого, форми та методики його організації.
курсовая работа [117,1 K], добавлен 26.09.2010Традиційні види спорту. Перегони на верблюдах. Кінний спорт. Соколині лови. Сучасні сухопутні види спорту. Футбол. Теніс. Гольф. Регбі. Крикет. Морські види спорту. Перегони на човнах, на моторних човнах. Парусний спорт. Боулінг. Автомотоспорт. Більярд.
реферат [33,5 K], добавлен 03.10.2008Організація та проведення фізичних і спортивних заходів. Зміст і методика фізкультурно-оздоровчих занять із дітьми дошкільного віку. Дослідження пропаганди фізичної культури й спорту серед населення в місті Дзержинську. Друкована наочна агітація.
дипломная работа [95,3 K], добавлен 24.09.2014Зміст навчального матеріалу, державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, орієнтовних навчальних нормативів. Обладнання для проведення модулів "Баскетбол", "Волейбол", "Гандбол", "Гімнастика", "Футбол". Техніки виконання фізичних вправ.
методичка [70,3 K], добавлен 12.12.2010Культуризм, як вид спорту, зародився у прагненні людства до фізичної й духовної досконалості. Положення стосовно історії культуризму. Аналіз методики тренувань у культуризмі. Анатомія м’язів людини. Форми скелетних м'язів. Початковий курс по бодибілдингу.
курсовая работа [604,4 K], добавлен 24.11.2010Виникнення фізичної культури як частини загальнолюдської культури. Високий рівень розвитку фізичної культури в Стародавній Греції. Військова спрямованість спортивної культури Стародавнього Сходу. Видовищність як головна риса спорту в епоху імператорства.
реферат [20,8 K], добавлен 31.03.2011Естафетний біг - командний вид легкої атлетики, організаційно-методичні заходи навчання. Оволодіння технікою передачі естафетної палички та старту на етапах естафети. Особливості складання команди для естафетного бігу 4 х 100 м, розстановка бігунів.
контрольная работа [420,6 K], добавлен 05.06.2010Сущность, значение, направления, этапы, методики психологической подготовки спортсмена. Психическое состояние боксера в предстартовый период, особенности его диагностики. Приемы преодоления негативных эмоциональных состояний бойца в процессе соревнований.
реферат [52,5 K], добавлен 16.05.2016
