Теоретико-методичні положення дослідження регіональних аспектів туристичної діяльності

Селище Гайдар і Коробови Хутора, що на правом бережу річки Сіверський Донець в Змієвськом районі, по праву називають «Харківською Швейцарією»: живописні пейзажі, чудові туристські стоянки для збору грибів і ягодами, рибалкою, багаті мисливські угіддя не поступаються справжнім швейцарським Альпам. Незабутні враження від краси куточків Слобожанщини туристи отримають від відвідин Мохначанських лісів, прохідної долини Пропасти поблизу сіла Задонецкоє, озера Біле і Лиман, Козачої гори, музеїв, які розташовані в селах Соколине і Тарановка. Саме у цьому куточку Харківщини створене Гомільшанський національний парк.

Якнайповніше і оптимальне забезпечення туристських потреб здійснюється через систему засобів розміщення. Розташування туристичних комплексів і баз відпочинку сконцентроване в першу чергу у Волчанськом, Змієвськом, Печенізькому, Харківському і Чугуївському районах.

У Харківської області визначені основні туристичні екскурсійні маршрути, що за тематичними напрямами охоплюють видатні місця, пам'ятки історії, культури, архітектури і природи, а також пов'язані з життям і діяльністю видатних людей не лише нашої держави, але і усесвітньо відомих.

Художньо-меморіальний музей ім. І.Ю. Репина в м. Чугуєві. Експозиції музею розповідають про унікальну історію міста, де народився великий художник. Колекцію музею складають старовинні меблі, одяг, зброя, винагороди, етнографічні матеріали, археологічні знахідки, документи і фотокартки різних років.

Також є у Харківській області курортно оздоровчі місця.

Березовські Мінеральні

Бальнеологічний курорт в 25 км. від Харкова. Розташований у великому парку із ставками. Основним лікувальним чинником є слабомінералізованниє крем'янисті гідрокарбонатні кальцієво-натрієво-магнієві води, використовувані для пиття і ванн. У лікувальному процесі застосовують також привізний боріславський озокерит і слов'янські грязі. На цьому курорті лікують захворювання шлунково-кишкового тракту, печінки, жовчних і сечових доріг, опорно-рухового апарату, цукровий діабет, а також порушення обміну речовин.

Рай-Еленовка

Бальнеологічний курорт в 12 км. від Харкова. Основним лікувальним чинником є слабомінералізованная крем'яниста гідрокарбонатна кальцієво-натрієво-магнієва вода, що містить органічні речовини. Тут лікують захворювання органів травлення. На території курорту знаходяться ліс, фруктовий сад і ставки.

Аналіз вищенаведеної інформації призводить до висновку, що Харківська область має потенціал для розвитку туристичної індустрії: вигідне географічне положення, сприятливі природні та кліматичні умови, велику кількість і різноманітність суспільно-історичних ресурсів, збережені традиції у побуті та ремісництві. Розвивати туристичну діяльність можна у декількох напрямках: сільський туризм та екотуризм, різні види спортивного туризму (водний, пішохідний, велотуризм, кінний туризм, тощо), актуальним є розвиток ностальгічного туризму для людей, які у різні часи виїхали за межі України на постійне місце проживання і їх нащадків, які мають бажання відвідати свою прабатьківщину, а також освітній та науково-просвітницький туризм.

2.3 Оцінка розвитку туристичної інфраструктури

Рівень розвитку туристичної інфраструктури є одним з головних факторів, від яких залежить успішність здійснення туристичної діяльності в регіоні. Основними елементами туристичної інфраструктури є заклади розміщення, заклади харчування та розваг, транспортна інфраструктура.

Розвиток інфраструктури прямо пропорційно залежить від обсягу вкладених коштів з метою її розбудови.

На сьогодні індустрія гостинності в Харківській області представлена більш ніж 100 закладами розміщення. Готелі по районах розташовані нерівномірно.

У Харкові велика кількість готелів знаходяться у безпосередній близькості до центру міста що значно полегшить перебування іноземним туристам, які будуть в них розміщені, пересування містом.

Такої кількості закладів розміщення видалось достатньо для прийому та розселення туристів, які прибули в 2012 році на Євро 2012. Для такої кількості туристів як у Харкові так і по районах, було побудовано нові та реконструйовано старі готельні комплекси.

Однією з головних складових сфери обслуговування туристів є мережа закладів харчування. У м. Харкові нараховується близько 300 ресторанів, кафе і барів з найвищим, високим та середнім рівнями сервісу.

Більшість ресторанів та барів займають ті частини районів м. Харкова, які є найближчими до головних проспектів, готелів, парків, тобто центральну частину міста. Окремо виступають комплексні заклади, розташовані за межами міста у природних умовах, які мають статус «люкс класу» - це ресторанні комплекси з високим рівнем сервісу та відповідною ціновою політикою. Таку ж схему розташування мають і заклади харчування по регіонах, але зі значно меншою кількістю ресторанів категорії «люкс» та вищої, і функціонують вони переважно у складі готельно-ресторанних комплексів. Більшість закладів харчування в регіонах представлена кафе та барами першої та вищої категорії.

Найпопулярнішими видами транспорту серед туристів, які відвідують Харківську область є автомобільний та залізничний. Розвинена мережа залізничних магістралей, які з'єднують Харківщину з іншими районами країни.

Наявні автомобільні шляхи складають 9614 км. (у т.ч. зальнодержавного значення 734 км).

Значних змін (реконструкція та перебудова) зазнає Харківський метрополітен, який на даний момент міська влада розбудовує швидкими темпами,будуються нові станції метро,що значно облегшить транспортне навантаження на дорогах де поблизу немає метро.Коефіцієнт забезпеченості населення транспортною інфраструктурою 27,76, що свідчить про достатній рівень забезпеченості населення транспортною інфраструктурою.

Авіаційні перевезення в області здійснює один аеропорт, який зв'язують регіон з країнами далекого та близького зарубіжжя. Аеропорт «Харків» на даний момент є державною власністю.

Особливу увагу слід приділити одному з найголовніших об'єктів спортивної інфраструктури - стадіону «Металліст Харків». Основні характеристики об'єкту: загальна ємність - 38 тисяч місць під дахом, ігрове поле - 105м x 68 м, оснащене опалювальною, дренажною та поливною системами, що відповідає вимогам ФІФА і УЄФА.

Також тут розташовані ресторан на 360 місць та два банкетних зали на 30 місць, планується будівництво двоповерхового паркінгу [37].

Для успішного прийняття туристів під час проведення Євро 2012 у Харківській області значно покращіли рівень туристичної інфраструктури, збільшити кількість закладів розміщення, оскільки наявний готельний фонд міг забезпечити місцями лише п'яту частину туристів, що мали відвідати чемпіонат за прогнозами (приблизно п'ятдесят тис осіб) [37]. Мережа закладів громадського харчування здатна задовольнити різноманітні потреби іноземних туристів, цьому сприяє різноманіття підприємств галузі, які різняться за категоріями і ціновою політикою. Транспортна інфраструктура Харківської області потребує значних капіталовкладень, розбудови та реконструкції автошляхів, реконструкцію метрополітену та головного автовокзалу міста, оновлення міського транспорту.

Проведення таких масштабних робіт стане вагомим внеском у розвиток не лише туристичної, а й інших галузей економіки області, створить привабливі умови для проведення у майбутньому в Харкові та області різноманітних заходів спортивного, наукового та інших спрямувань, що підвисить конкурентоспроможність регіону на національному туристичному ринку.



3. Організація туристичної діяльності в харківській області

3.1 Оцінка сучасного стану туристичної діяльності

Як показала оцінка рекреаційно-туристичного потенціалу, проведена у другому розділі, Харківська область має сприятливі умови для розвитку туристичної діяльності: вигідне географічне положення, сприятливі природні та кліматичні умови, цінні історико-культурні об'єкти, традиції місцевого населення, а також збережені народно-художні промисли. На ряду з цим статистичні дані показують, що рівень зацікавленості туристів залишається низьким,хоча порівняно з данними минулих років,зацікавленість туристів у Харкові збільшилась,це зумовлене насамперед тим,що у тому році у Харкові проходили матчі Євро 2012.Також побудованій величезний розважальний парк,який увійшов до десятки найпривабливіших та наймальовничих парків Європи. Лише дві такі події збільшили потік не тільки українських туристів,а іноземних. Туристична галузь розвивається повільно і потенційні можливості здійснення туристичної діяльності реалізуються не у повному обсязі. Проведення оцінки сучасного стану туристичної діяльності допоможе не лише отримати загальну картину стану діяльності туристичної галузі Харківської області, але й виявити фактори, що лімітують її розвиток.Сектор туристичної діяльності в області представлений державними, соціальними і приватними структурами. В області працює Координаційна Рада з туризму при облдержадміністрації, яка займається розробкою програм розвитку туризму на Харківщині. Нажаль, жодна з програм не була втілена максимально результативно. Основною причиною цього є нестача бюджетних коштів на реалізацію подібних програм та велика кількість адміністративних перепон на усіх етапах їх затвердження.

Надання туристичних послуг здійснюється суб'єктами туристичної діяльності - туристичними підприємствами, які представлені підприємствами туристської індустрії та індустрії гостинності. Окремо виділяються ГКС - глобальні комп'ютерні системи [5].

Рис. 3.1. Система підприємництва в туризмі [5]

Наразі в області працює 283 суб'єкти туристичної діяльності, які займаються реалізацією туристичних послуг. Найбільша їх кількість зареєстрована у містах-районних центрах, де рівень попиту на туристичні послуги значно вищий ніж на периферії. Переважна більшість фірм - туристичні агентства, які здійснюють свою діяльність на основі підписання договорів про співпрацю з туроператорами м. Харкова та інших великих міст України. Така ситуація призводить до зниження обсягу реалізації послуг.

За даними Державного комітету статистики України обсяг реалізованих туристичних послуг в Україні значно менше, ніж потенційно може бути реалізовано суб'єктами туристичної діяльності в області. Обсяг реалізованих послуг цими організаціями за останні п'ять років у сумі склав 86682,2 тис. грн., у тому числі по м.Харкову 69702 тис. грн.

Як видно з графіку, у початку 2000х років відбувся різкий спад попиту на туристичні послуги і об'єм їх реалізації скоротився більше ніж вдвічі,але після подолання кризи у 2008 рівень поступово збільшуеться (рис 3.2).

Рис.3.2 Обсяги надання туристичних послуг.

Значно збільшився потік туристів спрямований на виїзд за кордон. Це переважно туристичні поїздки до Турції, Єгипту та країн Західної Європи, куди туристи їдуть переважно з оздоровчими та пізнавальними цілями, а також у шоп-тури.

Другим за об'ємом та більш стабільним є потік внутрішніх туристів, які приїжджають в область переважно з освітньою та діловою метою.

Рис. 3.3. Динаміка туристичних потоків у Харківській області з 2002 по 2012 рр. [89]

Поступове збільшення кількості екскурсантів свідчить про зростання зацікавленості до історії та культури області, чому сприяє розширення мережі туристичних маршрутів, залучення у процес пізнання краю школярів та студентів, внутрішніх та іноземних туристів, незалежно від основної мети прибуття (наприклад діловий туризм вигідно поєднується з пізнавальним).

Сучасний стан діяльності закладів розміщення у Харківській області характеризується поступовим зниженням попиту на послуги розміщення, особливо знижується популярність номерів категорії «Люкс». Це пов'язано зі спадом ділової активності в регіоні та орієнтацією споживачів послуг на економні пропозиції при здійсненні поїздок.

Одним з сегментів туристичної діяльності у Харківській області є лікувальний та оздоровчо-профілактичний туризм, чому сприяє наявність залишеної «у спадок» від радянських часів мережі санаторно-лікувальних закладів та дитячих оздоровчих закладів і таборів та підвищена потреба у відпочинку та оздоровленні працівників промислових підприємств області. Прослідковується позитивна тенденція до зростання кількості відпочивальників. Це пояснюється проведенням ремонтних робіт у закладах, оновленням устаткування та розширенням видів послуг.

Дитячі заклади лікування та відпочинку цілорічно приймають дітей та підлітків на різноманітні програми оздоровлення, які подекуди поєднуються з навчанням, включають в себе екскурсії різної тематики, спортивні програми, тощо. Харківською радою та Харківською облдержадміністрацією значна увага приділяється оздоровленню дітей міста та області. У 2011 р. на туристських маршрутах побувало 124,4 тис. школярів і молоді. Крім того, пізнавальними екскурсіями в місті Харкові охоплено 68,8 тис.чол., а на музейних екскурсіях побувало понад 1 млн. школярів і молоді міста й області [1].

Водночас ринкові відносини не дають можливості успішно розвивати дитячий та молодіжний туризм.

Кабінет Міністрів України тривалий час не вирішує питання створення гнучкої системи пільг на туристичне обслуговування дітей та молоді при забезпеченні розміщення, харчування, транспортного обслуговування та щодо зниження вартості і надання пільг на квитки для учнівської молоді та студентів при відвідуванні музеїв, виставок, закладів культури [98].

Об'єднання фінансових можливостей управлінських структур в галузі туризму Харківського регіону сприятиме розробці довгострокових комплексних програм туристсько-екскурсійного обслуговування дітей та молоді з урахуванням вікових особливостей та рівня їх знань.

Досить повільно розвивається серед дітей і молоді сільський (зелений) туризм, який є одним з видів екологічного туризму.

В останні роки пройшло поступове відтворення системи оздоровчо-спортивного туризму, який поєднує в собі спорт і відпочинок, зміцнює здоров'я населення, формує здоровий спосіб життя.

Важливе значення для збільшення потоків туристів внутрішнього, іноземного туризму, валютних надходжень має активізація екскурсійної справи у місті Харкові та регіоні. З метою її подальшого розвитку, забезпечення якісного екскурсійного обслуговування місцевого населення та туристів, підвищення рівня професійної майстерності екскурсоводів і гідів-перекладачів, створення безпечних умов при наданні екскурсійних послуг. При Головному управлінні має бути створений міський екскурсійно-методичний центр, де діятимуть методична рада, атестаційна комісія, методичний кабінет, методичні секції.

Сьогодні в Харкові діє понад 100 тематичних екскурсійних маршрутів. Туристичними організаціями систематично розробляються нові та оновлюються діючі тематичні екскурсії різноманітної тематики.

Відповідно до рекомендацій Всесвітньої Туристської Організації санаторно-курортні та оздоровчі заклади відносяться до туристичної індустрії, а вітчизняні та іноземні громадяни, які користуються їх послугами - до туристів.

Головним завданням розвитку матеріальної бази сфери туризму є модернізація та реконструкція туристичних підприємств, інфраструктури туризму відповідно до міжнародних стандартів [99].

Харківський регіон маючи вигідне геополітичне розташування, володіє значним туристсько-рекреаційним потенціалом-сприятливими кліматичними умовами, багатством флори і фауни, розвинутою мережею транспортного сполучення, великою кількістю історичних пам'яток культури та архітектури.

Отже, Харківський регіон має всі необхідні умови для подальшого розвитку туристської індустрії.

Таким чином, до факторів, які гальмують розвиток туристичної галузі в Харківському регіоні, відносяться:

* значна територіальна диференціація в господарському використанні рекреаційного потенціалу Харківського регіону;

* невідповідність якісних характеристик (у тому числі рівня комфортності) та організаційно-економічного механізму функціонування рекреаційної інфраструктури міжнародним нормам і стандартам, зокрема рівень послуг у переважній більшості готелів регіону, що не відповідає їх вартості;

* неефективність механізму регулювання цін на туристсько-екскурсійні, санаторно-курортні та готельні послуги, рівень та динаміка яких повинні визначатися забезпеченістю індустрії оздоровлення, відпочинку та туризму;

* низький рівень маркетингових досліджень у сфері туристсько-екскурсійної та санаторно-курортної діяльності, недостатність її інформаційно-рекламного забезпечення, передусім на зовнішньому ринку.

Шляхами вирішення та ліквідації негативних факторів впливу є:

* підвищення якості сервісу надання туристичних послуг;

* збереження, подальше формування і розвиток курортів регіону як

загальнодержавних;

* раціональне (ефективне і довгострокове) використання рекреаційних ресурсів;

* будівництво нових та реконструкція існуючих курортних рекреаційних закладів з урахуванням потенційної ємності ландшафтів курортів, недопущення нового житлового будівництва та непрофільного використання санаторних і оздоровчих закладів.

Виходячи з результатів дослідження даної роботи, вивчення загальної частини туристичних послуг, аналізу діяльності підприємств, які надають туристичні послуги в Харківському регіоні, можна визначити,що територія Харківщини є досить привабливим регіоном для розвитку туристичної галузі. Цей регіон не є конкурентоспроможним у цій галузі і не може змагатися з Кримом або Карпатами, але наш регіон має досить визначені рекреаційні ресурси, великий потенціал щодо розвитку екологічного, спортивного, пізнавального та ділового туризму.

Транспортна інфраструктура характеризується незадовільним станом автодорожнього покриття, що значно погіршує умови пересування автомобільним транспортом. Краща ситуація із залізничним транспортом. Залізнична мережа охоплює всю територію області і перетинається з основними залізничними маршрутами України, що дає можливість потрапити залізницею в усі області країни.

Наданням екскурсійних послуг займаються переважно місцеві туристичні компанії, які самостійно розробляють туристсько-екскурсійні маршрути і активно співпрацюють з музеями, туристичними центрами, а також з підрозділами вищих навчальних закладів, які займаються дослідженням туристичної діяльності, краєзнавчою роботою. Така співпраця дає можливість створення привабливої екскурсійної пропозиції і повного задоволення потреби туристів у пізнанні краю.

Щодо видів туризму, найбільш популярними в Харківській області є пізнавальний, науково-просвітницький, різновиди водного туризму та екологічний туризм.

Харківська область володіє значним науковим потенціалом. У 35 вищих навчальних закладах області навчаються іноземні студенти, на стажування приїздять викладачі і вчені-дослідники. Науковим діячам, для яких туризм не є основною метою перебування, окрім класичного (оглядового) знайомства з популярними туристичними об'єктами, регіон пропонує тематичні екскурсійні маршрути відповідно до їх вузькофахофих інтересів. Пропонуються такі напрямки використання території в сфері науково-просвітницького туризму: екскурсії природознавчої, геологічної, мінералогічної, історичної, гідрологічної та екологічної тематики.

Всупереч екологічній ситуації через процеси урбанізації, інтенсивної сільськогосподарської та промислової діяльності, розвивається екологічний туризм.

Регіональна структура екотуризму в Харківській області формується такими факторами: різноманітністю та атрактивністю екосистем і ландшафтів регіону, їх біокліматичною сприятливістю, транспортною доступністю та незначною віддаленістю об'єктів від центрів розселення, що визначає вартість поїздки. Нажаль, розвиток цього виду туризму стримується поганою інфраструктурною забезпеченістю природоохоронних та прилеглих до них територій, а також низьким ступенем розрекламованості регіону.

В області представлені майже всі форми екотуризму, найбільш масовою з яких є одноденні екскурсії екологічного спрямування для жителів міст або інших туристів. Цьому сприяє наявність Краснокутського дендропарку та Наталієвський і Шаровський парення і збережених в області районах з традиційними народними промислами.

Широко розвинені в області самодіяльний і спортивний туризм, основними учасниками яких є переважно молодь та люди, що цінують та оберігають природу. Ці види туризму є найдоступнішими, тому і популярні, але, нажаль, масовість самодіяльного туризму подекуди значно погіршує екологічну ситуацію. Розвиваються різні види водного туризму. Наприклад, поступово зростає популярність Харківської області дайвінгу. Мандрівки річкою Сіверський Донець приваблюють все більшу кількість як вітчизняних, так і іноземних туристів, реалізуючи рекреаційну та культурно-пізнавальну функції туризму. Рекреаційний потенціал річок, озер і водосховищ Харківської області, багатство кліматичних, рослинних, рибних ресурсів і культурно-історична спадщина дають змогу поєднувати водні мандрівки з наземними туристичними маршрутами пізнавального характеру.

Узагальнюючи, можемо зробити висновок, що туристична діяльність в Харківській області на сучасному етапі розвивається нерівномірно (по сферам галузі). Забезпеченість закладами розміщення та наявність деяких видів туристичних ресурсів створюють мінімальні необхідні умови для розвитку туризму, але процес стримується низкою негативних факторів різного характеру та рівня походження.

Перш за все, на законодавчому рівні, це відсутність чіткої та дієвої нормативно-правової бази з регулювання туристичної діяльності, а також відсутність злагодженої співпраці суб'єктів адміністративного та підприємницького сектору на різних рівнях, направленої на розвиток національного туризму, що створює перепони для здійснення туристичної діяльності починаючи від етапу створення туристичного підприємства, призводить до звуження сфери охоплення населення туристичними заходами.

По-друге - недостатньо висока якість послуг, що надаються. Це вказує на проблеми професійної освіти (відсутність системи безперервного навчання та перепідготовки спеціалістів, підвищення їх кваліфікації).

По-третє - невідповідність матеріальної бази і якості послуг міжнародним вимогам, особливо в сфері транспортного обслуговування.

Інші проблеми туристичної сфери Харківщини та України в цілому - слабка управлінська структура, переважання комерційних мотивів при здійсненні діяльності та недостатній рівень розвитку соціального туризму. Суттєвими проблемами є також недостатня адаптованість регіональної туристичної пропозиції до вимог цільових груп туристів; невідповідність цін рівню якості основних туристичних послуг і слабка пристосованість цінової політики туристичних підприємств до змін коливань попиту; високі бар'єри виходу на ринок іноземного туризму, зокрема ускладнений доступ до іноземних туроператорів, відсутність коштів необхідних для проведення рекламних кампаній для створення відповідного іміджу серед потенційних споживачів; переважання адміністративних регуляторів у державній політиці управління туристичною сферою регіону.

Для дієвої регуляції туристичної діяльності на регіональному рівні необхідне проведення глибоких аналітичних досліджень які вимагають наявності значного масиву статистичної інформації, отримання якої нині серйозно ускладнене недоліками у системі ведення туристичної статистики та забезпечення відповідними матеріалами потенційних користувачів.

На основі проведеної оцінки стану туристичної діяльності були визначені можливості та обмеження, переваги і недоліки функціонування туристичної галузі:

З вищенаведеного можна зробити висновок, що туристична діяльність в Харківській області на сучасному етапі знаходиться у стані повільного розвитку, який до того ж лімітується низкою негативних факторів. Спостерігається деякий спад попиту на послуги закладів розміщення, знижується потік іноземних туристів, але це компенсується зростанням кількості внутрішніх туристів та екскурсантів. Також популярним дедалі більше стає самодіяльний туризм, що пояснюється його ціновою доступністю та простотою організації.

Таблиця 1. Аналіз розвитку туризму в Харківській області

Переваги	Недоліки
- наявність зовнішніх кордонів, що збільшує залучення іноземних туристів; - сприятливі кліматичні та природні умови; - наявність рекреаційно-туристських ресурсів; - розвинена мережа закладів розміщення; - розвинена транспортна інфраструктура (автомобільний та залізничний транспорт); - можливість проведення масштабних закладів (виставок, конференцій, тощо) національного та міжнародного масштабу; - наявність суспільних і комерційних організацій, які можуть сприяти розвитку туризму.	- стан міської інфраструктури, особливо якість автодорожного покриття ; - низький рівень забезпеченості туристичної галузі кваліфікованими кадрами; - невідповідність якості послуг, що надаються світовим стандартам; - слабка співпраця адміністративної та підприємницької структур у туристичній галузі; - низький рівень бюджетного фінансування галузі; - відсутність цільової програми просування регіонального туристичного продукту.
Можливості	Загрози
- розвиток ділового та спортивного туризму; - розширення мережі туристично-екскурсійних маршрутів на основі історико-культурних ресурсів; - залучення вітчизняних та іноземних інвесторів до розвитку туристичної інфраструктури; - створення привабливого туристичного іміджу регіону.	- зниження платоспроможного попиту населення внаслідок скорочення прибутковості основних галузей економіки; - зростаюча конкуренція серед туристичних регіонів України; - відсутність бюджетних можливостей, що дозволяють здійснювати цільову фінансову підтримку туристичної галузі; - занепад та руйнація цінних туристичних об'єктів внаслідок недостатнього фінансування та некоретного їх використання.

Для того щоб розвиток туристичної сфери Харківського регіону у подальшому мав позитивну динаміку, необхідно ретельно вивчити ті складові туристичної системи і наявні ресурси, які мають потенціал для розвитку, але використовуються недостатньо або неефективно. Для залучення їх у загальний процес надання туристичних послуг потрібно дослідити причини, які не дозволяють використровувати потенціал у повній мірі та на основі проведених досліджень розробити систему заходів, які дозволять активізувати туристичну діяльність в регіоні, залучити до неї нові підприємства та об'єкти, розширити систему взаємозв'язків на різних рівнях (адміністративному, підприємницькому, тощо).

Важливим кроком для активізації туристичної діяльності також має стати удосконалення наявного туристичного продукту, що включає розширення мережі туристичних маршрутів в межах області, підготовку професійних кадрів, урізноманітнення послуг, що надаються та підвищення їх якості.

Для успішної реалізації поставлених завдань необхідно розробити концепцію розвитку регіону, в якій буде обґрунтована необхідність виконання вищеназваних завдань, розроблений механізм їх реалізації та контролю за цим процесом.

3.2 Пропозиції щодо активізації туристичної діяльності у Харківській області

Як свідчить проведений аналіз, наявність певних видів туристичних ресурсів та розвиненої мережі закладів розміщення, а також наявність сформованих дестинацій створюють сприятливі умови для розвитку туристичної діяльності в області, але цей процес стримується низкою негативних факторів, що на сучасному етапі розвитку туристичної діяльності в Україні робить Харківщину недостатньо конкурентоспроможною на національному ринку туристичних послуг. Про це свідчать і тенденції розвитку туризму в області - основні туристичні потоки на Хврківщині спрямовані на виїзд за кордон, в той час як кількість іноземних туристів, що приїжджають, залишається незначною і в сучасних економічних умовах різке зростання об'ємів експорту туристичних послуг не очікується. На заваді цьому низка проблем економічного, матеріально-технічного характеру. Перш за все це невеликі об'єми інвестицій в галузь, недостатній рівень розвитку туристичної інфраструктури, відсутність дієвих рекламних кампаній та акцій, які б створювали позитивний туристичний імідж регіону.

Сучасний потік іноземних туристів в область складається переважно з туристів, які приїжджають з діловими цілями (співпраця у промисловій сфері, відвідання вузькофахових виставок) та освітньою метою, чому сприяє розвинена мережа навчальних закладів. Певну частку іноземних туристів складають люди, що приїздять із закордону відвідати своїх родичів чи друзів (особливо багато відвідувачів приїздить з країн СНД, та тих, що межують з Україною - Росія, Польща).

Імпорт туристичних послуг також зазнає певних втрат. У зв'язку зі вступом у Європейський союз країн Східної Європи та виникненню на цій підставі необхідності оформлення шенгенської візи для їх відвідання, скорочується потік українських туристів до цих країн. А різке розповсюдження нової форми грипу, що виникла у Мексиці, значно скорочує кількість туристів, які виїжджають до країн Латинської Америки.

З іншого боку прослідковується тенденція до збільшення кількості внутрішніх туристів, які виїжджають на невелику відстань та не на довго від місця постійного проживання (тури вихідного дня, екскурсійні поїздки, самодіяльний туризм).

Основними видами туризму, що мають позитивну перспективу зростання на Харківщині є діловий (конгресовий) туризм, пізнавальний, науково-просвітницький та спортивний туризм. Цьому сприяє наявність необхідної матеріальної бази (велика кількість готелів, конференц-залів), цікавих туристичних об'єктів (суспільно-історичні ресурси), музеїв, природних ресурсів, наявність яких створює сприятливі умови для екологічного, самодіяльного та окремих напрямів науково-просвітницького туризму. Окремо слід виділити гідрологічні ресурси, які, за вдалої організації, можуть стати перспективною базою для розвитку різних видів водного туризму, як на поверхні води, так і під нею.

Головною проблемою області в галузі туризму є низький рівень розвитку інфраструктури. З метою вирішення даної проблеми була створена державна програма, відповідно до якої будуть реконструйовані метрополітен, залізничний вокзал, автовокзал, побудовані транспортні розв'язки, паркінги та готелі. У зв'язку з цим активізувалась інвестиційна діяльність в регіоні. Особливо це помітно у сфері гостинності, де спостерігається значне пожвавлення будівельних та реконструкторських робіт, що спрямовані на збільшення кількості закладів розміщення різних категорій та розширення номерного фонду в місті та області. Цьому сприяють прямі іноземні інвестиції, що у 2010 році склали у загальному обсязі 18731,7 тис. дол. США.

Спостерігаються зрушення і у транспортній інфраструктурі. У 2010 році на реконструкцію шляхів та будівництво необхідних об'їзних трас було виділено 15 млрд. грн. Кошти вкладено, процес будівництва розпочато, тож система автошляхів Харківської області буде розширена, а їх якість значно підвищиться [28].

Пріоритетним завданням є також реконструкція метрополітену та автовокзалу. Якщо ці проекти будуть реалізовані, з'являться нові робочі місця, а Харків стане ще більшою та зручнішою транспортною розв'язкою, як на внутрішньому так і на національному та міжнародному рівнях [95].

Реконструкція стадіону «Металліст Харків» та допоміжних спортивних споруд у поєднанні з розбудовою транспортної інфраструктури та закладів розміщення, сприятиме подальшому розвитку Харківської області, як одного з центрів спортивних змагань національного та міжнародного масштабів.

Іншим напрямом активізації туристичної діяльності в Харківській області має стати розробка і впровадження Концепції сталого розвитку Харківського регіону. Необхідність цього кроку обумовлена недосконалістю системи державного регулювання туристичної діяльності на усіх рівнях, що є одним з основних факторів, які стримують розвиток туристичної галузі, не регулює процес природокористування під час здійснення туристичної діяльності. Першоосновою такої концепції є концепція сталого розвитку представлена і обговорена на Конференції ООН з питань охорони навколишнього середовища і розвитку (Ріо-де-Жанейро, 1992р.). Наступним кроком стала розробка Стратегії сталого розвитку України. Але для повної реалізації завдань даних стратегій необхідно розробити регіональні концепції сталого розвитку, відповідно до особливостей кожного регіону України [64].

Геополітичні та соціально-економічні зміни, розвиток інформаційних технологій призводять до трансформування туристичної галузі з такої, що орієнтована на обслуговування організованих туристів, на багатогалузеву сферу діяльності, спрямовану на задоволення різноманітних потреб індивідуальних подорожуючих. Комплексний та мобільний характер сучасного туризму сформував попит на безпечне та комфортне для життя і здоров'я середовище, здатне забезпечити всі необхідні умови для реалізації громадянами права на відпочинок та свободу пересування [77].

Харківська область займає посереднє місце за рівнем забезпеченості цінними природними та історико-культурними ресурсами, здатними генерувати значний інтерес у вітчизняних та іноземних туристів, але розвиток сфери туризму в цілому по області характеризується позитивною динамікою, поступовим зростанням кількісних та якісних параметрів виїзного та внутрішнього туристичного потоку.

Подолання наявних негативних тенденцій, створення системних та комплексних передумов для сталого розвитку туризму має стати одним з пріоритетних напрямів забезпечення сталого розвитку країни та регіонів в цілому, а також суттєвою складовою у вирішенні питань підвищення якості життя населення.

Необхідність переходу на модель сталого розвитку вимагає розробки, законодавчого схвалення та реалізації принципово нової екологічної стратегії соціально-економічного розвитку України. Ця стратегія повинна чітко визначити національні пріоритети, механізми, тактику сталого розвитку країни і регіонів з урахуванням їх соціальних, економічних, природно-екологічних умов та можливостей [20].

Сталий розвиток туризму має забезпечуватись через установлення і підтримання рівноваги між збереженням природних та історико-культурних ресурсів, економічними інтересами і соціальними потребами та розвитком туризму, а також створення, сприятливих умов для формування високоякісних національного та регіональних туристичних продуктів.Ефективне використання наявного ресурсного потенціалу забезпечується через запровадження комплексного управління туристичними ресурсами, туристичне районування, встановлення системи пріоритетів, як за видами туризму, так і територіальних, максимального рівня розвитку туризму в межах визначених територій через аналіз їх несучої ємності, гранично припустимих навантажень на об'єкти туристичних відвідувань та оцінки впливу туристичної діяльності на навколишнє середовище [77].

3.3 Туристичні маршрути Харківської області

Оскільки у Харківській області дуже стрімкими темпами розвивається велотуризм та піший туризм ось декілька прикладів туристичних маршрутів пізнавального характеру.На рис.вказан маршрут послідовного пересування місцями бойової слави Харківщини (рис 3.4).

Об'єкти показу:

1.Національний меморіальний комплекс “Висота маршала І. С. Конєва” -Дергачівський район, смт. Солоницівка;

2.Покровський храм - Харківський район, смт. Безлюдівка;

3.Храм Бориса та Гліба - Зміївський район, с. Водяне;

4.Зміївський краєзнавчий музей - Зміївський район, м. Зміїв;

5.Таранівський музей гвардійців - широнівців - Зміївський район, с. Таранівка;

6.Каплиця храму Христа Спасителя (Спасів Скіт) - Зміївський район, с. Першотравневе;

7.Музей бойового братерства - Зміївський район, с. Соколово.

Рис. 3.4.Місця бойової слави Харківщини

Національний меморіальний комплекс “Висота маршала І.С. Конєва”, смт. Солоницівка (рис 3.5).



Рис 3.5 Панорама “Висота маршала І.С. Конєва”

Солоницівка - мальовничий куточок Харківщини. Серед багатьох тисяч подій, які пережила Солоницівка за свою 350 - річну історію, вікопомне значення мають ті, які відбулися у роки Великої Вітчизняної війни. Харківська визвольна операція мала особливе значення на завершальному етапі війни. Її розглядають як складову частину Курської битви, але в історії новітньої України її значення ще вагоміше. Є всі підстави вважати, що саме визволення Харкова поклало початок безперервному звільненню України від фашистських загарбників.

Рис 3.6. експозиція бойової техніки періоду Великої Вітчизняної війни.

В пам'ять про ті часи, на висоті 197,3 метрів - одній з найвищих в області, розміщений Меморіальний комплекс «Висота Маршала І.С. Конєва». Саме тут знаходився командний пункт командарма І.М. Манагарова та передовий командний пункт маршала Радянського Союзу І.С. Конєва, командуючого Степовим фронтом. З легендарної висоти 22 серпня 1943 року Іван Степанович Конєв віддав наказ військам Степового фронту про наступ з метою визволення міста Харкова.

Нині тут на спеціально облаштованому майданчику розташована експозиція бойової техніки періоду Великої Вітчизняної війни. У серпні 2005 року, до дня визволення Харкова від фашистських загарбників, відбулося відкриття музею «Харківщина у Великій Вітчизняній війні 1941 - 1945 років». Музей має 9 залів, у кожному з яких можна побачити різні етапи війни (рис 3.6). У Залі Слави демонструються документальні фільми, присвячені визволенню Харківської області. На меморіалі є можливість відвідати каплицю Іоанна Воїна (православного святого, захисника воїнів). Каплиця збудована у 2003 році за проектом заслуженого архітектора України П.Г. Чечельницького і А.В. Ткаченка. Музей «Харківщина у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років» є першим та єдиним в Харківській області музейним закладом, будівля якого споруджена за спеціальним проектом, що відповідає умовам експонування та охорони предметів Державного музейного фонду України. Втілення сучасних принципів без бар'єрної архітектури дає змогу вільного відвідування музею людьми з обмеженими фізичними можливостями.



Рис 3.7 Меморіальному комплексу “Висота Маршала І.С. Конєва”

У 2008 році Указом Президента Меморіальному комплексу “Висота Маршала І.С. Конєва” надано статус національного. Відтепер меморіал називається Національний меморіальний комплекс “Висота Маршала І.С. Конєва” (рис 3.7). Сьогодні він є центром не лише районних, а і обласних заходів, присвячених річницям основних подій у Великій Вітчизняній війні. Саме тут збираються ветерани 53-ї та 57-ї армій, проходить обласний фестиваль ветеранської пісні, уроки патріотичного виховання молоді.

Свято - Покровський храм, смт. Безлюдівка.

Рис 3.8 Свято - Покровський храм

Архітектурним пам'ятником є Свято - Покровський храм , збудований у 1981 році (рис 3.8).

Храм Бориса та Гліба, с. Водяне (рис 3.9).

Рис 3.9 Храм Бориса та Гліба

Перший дерев'яний храм Бориса і Гліба в селищі Водяне збудований 1700 року. У 1905 році зведений кам'яний храм на честь святих Бориса і Гліба. У 1997 році Священним Синодом Української Православної Церкви було затверджено Свято - Борисо - Глібську жіночу обитель (монастир). Храм славиться іконою Нерукотворного Спасителя, яка виконана у візантійському стилі іконопису.

За свідченнями очевидців, 20 липня 1997 року на літургії ікона спалахнула яскравим золотистим світлом. Після цього на іконі почали проступати невидимі раніше написи, набагато чіткішими стали образи. Монастир продовжує процес становлення, будівництва та розширення своїх площ.

Зміївський краєзнавчий музей.

Зміївський краєзнавчий музей було створено у 1991 році. За роки свого існування він став культурним центром Зміївщини. Музей є широкопрофільним закладом, який проводить роботу зі збереження, вивчення та популяризації історико-культурної спадщини краю.

Рис 3.10 Музейні експонати.

Музей систематично бере участь у роботі археологічних, етнографічних, пошукових експедицій, що проходять на території Зміївщини, Проводяться підводні археологічні дослідження в акваторії рік Сіверський Донець і Мож.

Рис 3.11 Залишки зброї минулих років

Тут постійно організовуються персональні виставки художників, майстрів народно-ужиткового мистецтва. Експонати неодноразово експонувалися в обласних, всеукраїнських, міжнародних виставках у Харкові та Києві.

Працівниками Зміївського краєзнавчого музею розроблено 4 екскурсійних маршрути по пам'ятних та історичних місцям Змїївщини.

Таранівський музей гвардійців-широнівців, с. Таранівка

Рис 3.12 Пам'ятник радянським солдатам підкомандуванням лейтенанта П.М. Широніна

Таранівський музей гвардійців-широнінців діє з 1973 року. Його експозиція присвячена подвигу взводу радянських солдат під командуванням лейтенанта П.М. Широніна, який утримував залізничний переїзд Безпалівка від фашистів, що наступали на Харків (рис 3.12). У 1995 році на місці подвигу 25-ти гвардійців взводу, нагороджених званням Героя Радянського Союзу (з них - 19 посмертно) побудовано меморіал.

Каплиця храму Христа Спасителя (Спасів Скіт), с. Першотравневе (рис 3.13).

Рис 3.13 Храм Христа Спасителя

Селище Першотравневе увійшло в історію тим, що на його території 17 жовтня 1888 року відбулась катастрофа царського поїзду, в якому цар Олександр Ш повертався з Криму. На місті катастрофи споруджено Храм Христа Спасителя. Архітектура Храму була однією з найкращих в Європі в XIX ст.

Музей бойового братерства, с. Соколово (рис 3.14).

Рис 3.14Музей бойового братерства



Соколівський музей бойового братерства створений у 1958 році, і діє, як музей радянсько-чехословацької дружби. Його експозиція присвячена подіям березня 1943 року, коли чехословацький батальйон під командуванням підполковника Л. Свободи, разом з радянськими солдатами, тримав оборону по р. Мож, щоб уповільнити наступ німецько-фашистських військ на Харків.

У першій залі музею розміщені археологічні, нумізматичні експонати, твори живопису, декоративно-прикладного мистецтва, що розповідають про с. Соколове періоду заселення Слобожанщини.

Рис 3.15 Експонати музею

Експозиція другої зали відображає бойовий шлях чехословацьких військових формувань від с. Соколово до Праги - фото і документи, особисті речі, обмундирування чехословацьких воїнів, зразки бойової техніки часів війни (рис 3.15).

Основу третьої зали складають сувеніри, подарунки офіційних делегацій та гостей із Чехії та Словаччини.

Рис 3.16 Обеліск «Слави».

Неподалік від музею знаходяться обеліск «Слави» на братських могилах радянських та чехословацьких воїнів (рис 3.16). В одній із могил похований командир роти надпоручик Отакар Ярош - перший із іноземних громадян, удостоєний звання Героя Радянського Союзу, пам'ятник уродженцю цих місць Герою Радянського Союзу лейтенанту О.Р. Шемигону, що повторив подвиг О. Матросова в 1944 р., меморіальний парк.

Такий тур займає приблизно 12 годин,що дає звомгу відвідати ці місця без відриву від роботи або навчання.Також він не потребує вкладення великах коштів,все пересевання відбувається самостійно.Зокрема історичних місць турист має змогу оглядати природні мальовничі ландшафти та побут селищ,через які він проїздить.Такий тут в одночас є культурно-пізнавальним

та оздоровчим,бо цей маршрут проходить по області,де меньша кількість вихлопних газів від автошляхів,більше зелених насаджень,а як результат більш чисте,та легке повітря.

Також дуже цікавим пізнавальним маршрутом є подорож до старинних садиб,які являють собою архітеркурну спадшину Харківської області.Ці садиби потопають в прекрасних парках (рис 3.17). Час неабияк пошарпав їх, але не змінив ні історичної цінності, ні краси.

Туристичний маршрут «Старинні садиби»

Об'єкти с.Старий Мерчик-с.Шаровка-с.Володіміровка

Рис.3.17 Туристичний маршрут «Старинні садиби»

Якщо виїхати з Харкова по Київській трасі і повернути направо відразу за Люботіном, то всього через півгодини дорога приведе в древнє село Старий Мерчик. Тут, ще при Катерині II, нащадок знатного роду Шедловських, Григорій спробував відновити занепалу садибу батька (рис 3.18).

Рис 3.18 Садиба Шедловських

Ставки довкола, залізні містки, що сполучають штучні острови. Післі революції садибу у господарів відібрали, влаштувавши в маєтку землеробську школу. Шістдесят років тут учили студентів-ветеринарів, але в 1997 році садиба була кинута напризволяще. Зараз, нарешті, відреставрована унікальна церква, що стоїть на території маєтку (рис 3.19).Садиба перебуває в поганому стані, але все одно залишається рідким пам'ятником архітектури XIX століття.

Рис 3.19 Церква на території маєтку Шедловських

Ще далі, в шістдесяти кілометрах від Харкова, можна попасти в абсолютно чарівне місце - Шаровку. Палац, зведений в ті ж часи поміщиком Ольховським, обернений фасадом до двох ставків і воістину готичний - немов середньовічний замок (рис 3.20). Один з власників, барон Кенінг, витратив на маєток величезні гроші і сили, щоб догодити коханій. Величезний парк з павутиною доріжок і екзотичною флорою давно став заповідником республіки.. Але, на жаль, вся ця пишність була віддана в 1923 році під туберкульозний санаторій.

Рис 3.20 Палац Ольховського

Наступна за Шаровкой садиба (село Владіміровка Харківської області) побудована в кінці XIX століття Іваном Харітоненко. Син селянина, що збив перебування на виробництві цукру, він назвав маєток на ім'я внучок - Натальевка. Майже неможливо повірити, що величезний сосновий ліс довкола садиби - справа рук садівників. Але дивовижні оранжереї і зимовий сад, поза сумнівом, створені прекрасними майстрами.

В центрі парку церква - Свято-Преображенський храм, точна копія якого стоїть у Франції, на Блакитному побережжі (рис 3.21). Архітектор Щусев, творець церкви, спроектував і парадний в'їзд до садиби в стилі модерну. Після війни тут теж влаштували туберкульозний санаторій. Але зараз Свято-Преображенський храм сяє колишньою красою.

Рис.3.21 Свято-Преображенський храм

Це добовий маршрут,можна й далі продовжувати,бо на цьому архітектурні пам'ятки не закінчуються,але тоді вже треба готуватись до такої подорожі більш ретельно.Зазделегіть вибрати місце ночівлі,хорчування,тощо.

Такий вид відпочинку буже позитивно впливає на весь організм вцілому,як і в попередньому маршруті.Також не тільки через свіже повітря та культурне просвітлення такий вид туризму дуже гарний,а й через фізичне навантаження впрдовж усієї дороги.Якщо регулярно робити такі виїзди організм людини стає значно краще працювати.



4. Охорона праці

Учасники та організатори туристських подорожей керуються Законом України «Про туризм» та іншими законодавчими та підзаконними актами України.

Згідно Закону України «Про туризм» безпека в галузі туризму - сукупність факторів, що характеризують соціальний, економічний, правовий та інший стан забезпечення прав і законних інтересів громадян, юридичних осіб та держави в галузі туризму [7].

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи в межах своїх повноважень вживають заходів, спрямованих на: - забезпечення закріплених Конституцією України прав громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля при здійсненні туристичних подорожей, захист громадян України за її межами; - забезпечення особистої безпеки туристів, збереженість їх майна, незавдання шкоди довкіллю; - інформування суб'єктів туристичної діяльності про загрозу безпеці туристів у країні (місці) тимчасового перебування; - надання необхідної допомоги туристам, які опинилися у надзвичайній ситуації; - забезпечення туристам (екскурсантам) можливості безперешкодного одержання медичної, правової та інших видів невідкладної допомоги, доступу до засобів зв'язку; - заборону використання туризму з метою незаконної міграції, сексуальної, трудової та інших видів експлуатації громадян; - охорону туристичних ресурсів України, встановлення гранично припустимих навантажень на об'єкти культурної спадщини та довкілля; - забезпечення безпеки об'єктів туристичних відвідувань з урахуванням ризику виникнення природних і техногенних катастроф та інших надзвичайних ситуацій тощо.

З метою забезпечення безпеки туристів суб'єкти туристичної діяльності, здійснюючи відповідний вид діяльності, зобов'язані: а) інформувати туристів про можливі небезпеки під час подорожі, необхідність виконання загальнообов'язкових вимог та запобіжних чи попереджувальних заходів (медичних щеплень тощо); б) створювати безпечні умови в місцях надання туристичних послуг, забезпечувати належне облаштування трас походів, прогулянок, екскурсій тощо; в) забезпечувати спеціальні вимоги безпеки під час надання туристичних послуг з підвищеним ризиком (автомобільний, гірський, лижний, велосипедний, водний, мотоциклетний, пішохідний туризм, спелеотуризм тощо); г) забезпечувати туристів кваліфікованими фахівцями туристичного супроводу, спеціальним спорядженням та інвентарем; д) забезпечувати навчання туристів засобам профілактики і захисту від травм, попередження нещасних випадків та надання першої медичної допомоги; е) забезпечувати надання оперативної допомоги особам, які постраждали під час подорожі, транспортування потерпілих; є) оперативно інформувати органи місцевої влади та відповідальних осіб про надзвичайні ситуації, в яких опинилися туристи, подавати відомості про зниклих осіб.

Особи, які організовують експлуатацію туристичних ресурсів, зобов'язані забезпечувати виконання вимог щодо охорони довкілля та охорони культурної спадщини, а також вживати заходів щодо забезпечення мінімізації або припинення шкідливого впливу на довкілля і соціально-культурне середовище та компенсувати завдані їм при цьому збитки.

Надання необхідної допомоги туристам, які опинилися у надзвичайній ситуації в межах території України, здійснюється спеціалізованими державними, комунальними та приватними службами, а також рятувальними командами, що утворюються відповідно до законодавства.

Організація рятувальних команд і порядок здійснення рятувальних заходів визначаються Кабінетом Міністрів України.

Держава забезпечує захист законних прав та інтересів іноземних туристів відповідно до законодавства та міжнародних договорів України [8]



Висновки

При написанні роботи були виконані наступні завдання та розроблені пропозиції:

1. Понятійно-термінологічний апарат з теми складається зі специфічних термінів та понять, більшість з яких вже розглядались різними авторами, але внаслідок своєї об'ємності та, подекуди, односторонього підходу до їх визначення, вимагали узагальнення та доопрацювання.

2. Виявлено, що соціально-економічні умови здійснення туристичної діяльності в Харківській області сприяють розвитку туристичної діяльності в регіоні, але екологічний стан області є незадовільним, що частково обмежує процес розвитку. Для покращення екологічного стану області та впровадження принципів збереження та охорони природи у процесі здійснення туристичної діяльності, були розроблені та сформовані основні положення концепції сталого розвитку в регіоні.

...