Лікувально-оздоровчі ресурси України, їх організація та використання підприємством туристичної індустрії України

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДИПЛОМНА РОБОТА

на тему:

«ЛІКУВАЛЬНО-ОЗДОРОВЧІ РЕСУРСИ УКРАЇНИ ЇХ ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ ТУРИСТИЧНОЇ ІНДУСТРІЇ УКРАЇНИ»

(на прикладі Санаторію «Авангард»)

КИЇВ - 2011



Реферат

Тема: «Лікувально-оздоровчі ресурси України їх організація та використання підприємством туристичної індустрії України».

Метою роботи є дослідження лікувально-оздоровчих ресурсів та використання їх підприємством туристичної індустрії - санаторієм «Авангард».

Методи дослідження- цільові підходи до вивчення організації та використання лікувально-оздоровчих ресурсів підприємствами туристичної індустрії.

Структура роботи. Обсяг дипломної роботи становить 104 сторінки. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків.

В першому розділі «Теоретико-методологічні засади лікувально-оздоровчих ресурсів України», визначено поняття лікувально-оздоровчих ресурсів, курорту, лікувально-оздоровчого туризму та курортології, а також дається інформація щодо існуючих курортів України, їх класифікація. Дано характеристику лікувально-оздоровчих закладів України, зокрема, охарактеризовано 2 заклади АРМ та 3 заклади західної України. Перший розділ складає 33 сторінки. В другому розділі «Дослідження туристичної діяльності з використанням лікувально-оздоровчих ресурсів на прикладі санаторію «Авангард»», проведено дослідження ефективності роботи санаторію «Авангард» як лікувально-оздоровчого закладу з використанням лікувально-оздоровчих ресурсів за 2008-2010 роки. Другий розділ - 30 сторінок. В третьому розділі - «Шляхи підвищення ефективності роботи лікувально-оздоровчих закладів на прикладі санаторію «Авангард», виявлені причини виникнення кризових явищ на підприємстві, прогнозування можливих наслідків кризи. Дано пропозиції щодо вдосконалення організації лікувально-оздоровчих закладів. Обсяг 3 розділу становить 21 сторінку.

Рік написання роботи - 2011. Рік захисту - 2011.

Доповідь

Шановні Голово та члени ДЕК!

До Вашої уваги пропонується дипломна робота на тему: «Лікувально-оздоровчі ресурси України їх організація та використання підприємством туристичної індустрії України(на прикладі Санаторію «Авангард»)».

Актуальність теми дослідження визначається тими обставинами, що на сьогодні тематика лікувально-оздоровчих ресурсів, а саме розвиток оздоровчого туризму є доволі зростаючою. По-перше, рівень розвитку оздоровчого туризму загалом важливий для кожної людини. Оздоровчий туризм полягає не тільки у використанні сприятливих природних факторів, спорту і фізичної культури, але й у наданні культурно-дозвільної діяльності та інших форм нетрадиційної профілактики. По-друге, залишається не сформованим попит на оздоровчі послуги. За спільними даними, 70% українців не приділяють своєму здоров'ю особливої уваги, не дбають про нього в повсякденному житті. У нашій країні люди не до кінця розуміють призначення цього виду туризму і воліють брати участь у лікувальному туризмі, коли набагато легше провести профілактику, ніж усувати наслідки захворювання організму. По-третє, збереження і відтворення трудового потенціалу є завданням загальнодержавного масштабу.

Необхідність вирішення зазначених вище проблем організації оздоровчого туризму й обумовлює актуальність тематики дипломної роботи.

Метою дипломної роботи є дослідження лікувально-оздоровчих ресурсів та використання їх підприємством туристичної індустрії, зокрема, санаторієм «Авангард». Відповідно до мети поставлено та вирішено наступні завдання:

вивчення природи лікувально-оздоровчих закладів на Україні, так як це являється основа туристичного потенціалу;

дослідження основних лікувально-оздоровчих ресурсів України та їх класифікація;

характеристика окремих лікувально-оздоровчих закладів України;

аналіз основних економічних результатів господарсько-фінансової діяльності об'єкта дослідження - санаторію «Авангард»;

діагностика існуючих лікувально-оздоровчих ресурсів України, розкривши їх організацію й використання туристичними підприємствами України;

визначення основних причин виникнення кризових ситуацій об'єкта нашого дослідження - санаторію «Авангард»;

виявлення резервів підвищення ефективності організації та використання підприємством туристичної індустрії України лікувально-оздоровчих ресурсів та, зокрема, санаторію «Авангард».

Об'єктом дослідження виступає підприємство туристичної індустрії України - санаторій «Авангард », м. Немирів, Вінницької області.

Предметом - є теоретичні, методичні та практичні питання щодо оптимізації лікувально-оздоровчих ресурсів України.

Стpуктуpa диплoмнoї poбoти склaдaється iз вступу, тpьoх poздiлiв, виснoвкiв, списку викopистaних джерел.

В 1 розділі досліджено: … (розказати коротко своїми словами згідно плану диплому)

В 2 розділі -

В 3 розділі - …

Результатом проведених досліджень дипломної роботи стало напрацювання відповідних висновків та пропозицій, що полягають у такому:

1. Україна є досить багатою на лікувально-оздоровчі ресурси. Вона налічує значну сукупність курортної території, що є позитивним для нашого дослідження. Негативною ж стороною є слабка організованість туристичних підприємств, які знаходяться на території курортів, особливо це стосується державних санаторіїв.

2. Лікувально-оздоровчі ресурси використовуються для загального оздоровлення та лікування туристів які перебувають на курортах. Відтак курортом є територія, що володіє природними лікувальними факторами та необхідними умовами для їх застосування з лікувальної профілактичними цілями. Тому, лікувально-оздоровчий туризм, особливістю якого є використання лікувально-оздоровчих ресурсів, сьогодні настільки масовий і популярний напрямок медичного оздоровлення.

3. Нами досліджено зони лікувально-оздоровчих ресурсів України, зокрема, курорти України: Алупка - приморський кліматичний курорт в Криму; Алушта - кліматичний приморський передгірний курорт в Криму; Бердянськ - бальнеологічний, грязьовий і кліматичний приморський курорт на північному березі Азовського моря Запорізької області; Березовські Мінеральні Води - бальнеологічний питний курорт степової зони Харківської області та багато інших.

4. Лікувально-оздоровчі ресурси України класифікуються: за відповідними типами (бальнеогрязевий курорт, внутрішній прийом мінеральних вод, грязьовий курорт, кліматичний курорт, бальнеокліматичний курорт, бальнеологічний курорт, клімато-кумисолечебний курорт, СПА-курорт) та за методами лікування та оздоровлення (голковколюванням, ароматерапія, ванни в сірчаної воді, турецька лазня та ін.).

5. Основними лікувально-оздоровчими закладами являються - санаторії. Об'єктом дослідження дипломної роботи виступає санаторій «Авангард» як багатопрофільний лікувально-оздоровчий заклад бальнеологічного та кліматичного типу курорту Немирів. Санаторій займається проблемами багатьох захворювань. Його інфраструктура є дещо складною: водолікарня, де відпускаються природні радонові ванни, фізіотерапевтичне відділення, оснащене сучасними апаратами, в тому числі лазеротерапії, магнітотерапії, мікрохвильової резонансної терапії, кабінети масажу, інгаляції, озокеритолікування, баротерапії, лікувальної фізкультури, психотерапії, стоматології і зубопротезування тощо.

6. Для аналізу лікувально-оздоровчих ресурсів України, досліджувалися два типи ресурсів це бальнеологічні ресурси та ресурси лікувальних грязей. Бальнеологічні ресурси різного складу виявлені майже у всіх областях України, але найбільша кількість джерел зосереджена в західній частині. Зокрема, у Закарпатській області. Багато джерел мінеральної води розвідано у Луганській, Дніпропетровській, Полтавській, Рівненській областях, є також відкриті джерела в Івано-Франківській, Харківській, Житомирській, Вінницькій, Хмельницькій, Київській, Черкаській, Донецькій та Запорізькій областях. Щодо лікувальних грязей, то вони зосереджені, переважно, у південних та північно-західних областях. На базі грязьових покладів функціонують найстаріші в Україні курорти -- Бердянськ, Євпаторія, Куяльник, Сасик та інші. У північно-західних областях поширені торфові грязі, які використовують на курортах у Миргороді, Моршині, Немирові, Черче та інших.

7. Відтак, на нашу думку, Україна володіє потужним природно - ресурсним комплексом, основу якого складають земельні та мінерально-сировинні ресурси. Достатньо високим є рівень забезпеченості території країни водними і рекреаційними ресурсами.

8. Для проведення дослідження ефективності організації. Ми встановлювали: коефіцієнт оборотності, коефіцієнт завантаження, тривалість одного обороту, рентабельність. Так, оборотність активів даного підприємства є нормальною і із зростаючою тенденцією. Підприємство отримує значні прибутки, а його активи є ліквідними. Для такого великого підприємств це є досить хорошим показником.

Як показав аналіз, необоротні активи санаторію «Авангард» протягом 2008-2010 років зменшилися на 40,6 тис. грн, вартість незавершеного будівництва має спадаючу тенденцію і зменшилася на 510,6 тис. грн., вартість основних засобів має тенденцію до зниження: протягом 2008-2010 року вона зменшилася на 13985,6 тис. грн., інші фінансові інвестиції за 2010 рік збільшилися з на 930,3 тис. грн., дебіторська заборгованість за 2010 рік зменшилася на 2286 тис. грн, дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом зросла на 6 531,2 тис. грн., дебіторська заборгованість за виданими авансами зросла також на 7595,9 тис. грн. за 2009 рік та на 4628 тис. грн. або на 36,8% за досліджуваний період, інша поточна дебіторська заборгованість має тенденції до спаду. За 2009 рік вона зменшилася на 362,1 тис. грн.

9. Грошові кошти в національній валюті мають тенденцію до збільшення. Так за 2010 рік - збільшилися на 333 тис. грн., гроші в іноземній валюті також мають тенденцію до збільшення. так за 2009 рік вони збільшилися на 32 258,3 тис. грн. та інші зміни. Провівши аналіз грошових коштів за 2008-2010 рік ми бачимо, що санаторій «Авангард» має можливість заробітку. Так підрахунки показали що вклавши кошти в цінні папери, підприємство отримає на 13,9 тис. грн... більше доходів. Проте, вклавши грошові кошти у будівництво, то його номінальна вартість зростатиме без додаткових вкладень коштів.

10. Однак, попри всі позитивні моменти, в санаторії «Авангард» встановлено, що основними причинами виникнення кризових ситуацій у даному санаторії є наступні. Це об'єктивні, пов'язані з циклічними потребами модернізації і реструктуризації підприємств, а також з несприятливими впливами зовнішнього середовища організацій, і суб'єктивні, що відбивають помилки і волюнтаризм в управлінні. Крім того, причинами кризи санаторію «Авангард» є: недалекоглядність керівництва, недосконалість управління, зміни в зовнішньому та внутрішньому середовищі, морально та матеріально застаріле медичне обладнання і інше устаткування, зношена матеріально-технічна база санаторію, постійне недофінансування з державного бюджету та інші.

11. Для виходу з кризового становища, на наш погляд, необхідно виконати наступні дії: взяти для співпраці спеціаліста (менеджера) з кризових ситуації, виявити дійсні причини, які призвели до виникнення кризи, оцінити ситуацію, яка склалася, підібрати команду для роботи, визначити їхні обов'язки та права, зібрати інформацію, яка необхідна для вирішення кризових питань, скласти план дій і підготувати декілька запасних варіантів на випадок непередбачуваних обставин, оцінити можливі способи та наслідки передбачуваних дій, прийняти конкретне рішення антикризової програми, стежити і координувати його реалізацію.

Отже, для вдосконалення організації лікувально-оздоровчих закладів України, варто зайнятися внутрішньою організацією підприємства та зовнішньоекономічною діяльністю. Після яких, на мою думку, стимулюється робота підприємства, зросте фінансування, налагодиться робота в персоналі, зокрема й у санаторії «Авангард».

Дякую за увагу!



Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретико-методологічні засади лікувально-оздоровчих ресурсів України

1.1 Природа лікувально-оздоровчих ресурсів України як основа туристичного потенціалу

1.2 Класифікація основних лікувально-оздоровчих ресурсів України

1.3 Характеристика лікувально-оздоровчі закладів Україні

Розділ 2. Дослідження туристичної діяльності з використанням лікувально-оздоровчих ресурсів на прикладі санаторію «Авангард»

2.1 Загальна характеристика об'єкта дослідження - санаторію «Авангард»

2.2 Аналіз існуючих лікувально-оздоровчих ресурсів України, їх організації та використання підприємствами туристичної індустрії України

2.3 Дослідження ефективності організації та використання лікувально-оздоровчих ресурсів України у Санаторії «Авангард»

Розділ 3. Шляхи підвищення ефективності роботи лікувально-оздоровчих закладів на прикладі санаторію «Авангард»

3.1 Основні причини виникнення кризових ситуацій в санаторії «Авангард»

3.2 Методи підвищення ефективності використання підприємством туристичної індустрії України лікувально-оздоровчих закладів на прикладі санаторію «Авангард»

3.3 Вдосконалення організації лікувально-оздоровчих закладів

Висновки

Перелік використаної літератури та джерел

Додатки



Вступ

Актуальність теми дослідження визначається тими обставинами, що на сьогодні тематика лікувально-оздоровчих ресурсів, а саме розвиток оздоровчого туризму є доволі зростаючою. По-перше, рівень розвитку оздоровчого туризму загалом важливий для кожної людини. Оздоровчий туризм полягає не тільки у використанні сприятливих природних факторів, спорту і фізичної культури, але й у наданні культурно-дозвільної діяльності та інших форм нетрадиційної профілактики. По-друге, залишається не сформованим попит на оздоровчі послуги. За спільними даними, 70% українців не приділяють своєму здоров'ю особливої уваги, не дбають про нього в повсякденному житті. У нашій країні люди не до кінця розуміють призначення цього виду туризму і воліють брати участь у лікувальному туризмі, коли набагато легше провести профілактику, ніж усувати наслідки захворювання організму. По-третє, збереження і відтворення трудового потенціалу є завданням загальнодержавного масштабу.

Необхідність вирішення зазначених вище проблем організації оздоровчого туризму й обумовлює актуальність тематики дипломної роботи.

В даний час курортна рекреаційно-туристична сфера забезпечує більше 10% світового валового продукту, інвестицій, робочих місць і споживчих витрат. За прогнозами Всесвітньої туристської організації, в 2012 р. кількість туристичних поїздок становитиме більше 930 млн., а надходження від них досягнуть 1,1 трлн. доларів. Рекреаційної туризм, пов'язаний з поїздкою на курорт для відновлення здоров'я, в цьому відношенні є абсолютно новою формою діяльності. Причому, якщо за показником людино-дня перебування рекреаційний туризм займає поки що менше 1% в загальносвітовому туристичному обороті, то його прибутковість складає більше 5%. Глобальний екологічний та економічна криза серйозно підвищив інтерес до рекреаційної можливості курортної медицини, яка оптимально впливає на стан трудових ресурсів. На початку III-го тисячоліття людство знову звернулося до природних методів оздоровлення.

В Україні, за прогнозами експертів, розвиток інноваційних центрів здоров'я у вигляді т.зв. рекропарків, рекрополісів, курортополісів і рекреаційних зон в традиційних курортних регіонах (Карпати, Полісся, узбережжя Азовського і Чорного морів) дозволить сформувати загальнонаціональну оздоровчу мережу, інтегровану в міжнародне світове співтовариство. Діяльність у сфері поліпшення роботи курортів і санаторіїв Україна повинна перетворити курортну справу в високорентабельну і конкурентоспроможну галузь економіки, оскільки Україна має великі природні географічні та соціально-культурні рекреаційні ресурси. Ці ресурси мають такі незаперечні якості, як привабливість, доступність, екскурсійна значимість, потенційний запас і ін. Причому, привабливим мотивом прагнення до соціально-культурних ресурсів зазвичай служать відпочинок, дозвілля, розваги, пізнання, паломництво, ностальгія, а в останні роки - ділові зустрічі, переговори і конференції для вирішення різноманітних проблем бізнесу. Об'єднані з ними, як правило, територіально, природно-географічні ресурси є привабливими для реалізації завдань відновлювального лікування, оздоровлення, фізичного удосконалення і досягнення високих спортивних результатів.

Природно-географічні рекреаційні ресурси - це природні умови, об'єкти, явища, сприятливі для рекреації - відновлення духовної і фізичної сили, витраченої під час праці, навчання, творчості. Природні рекреаційні ресурси України різноманітні. Вся її територія знаходиться в смузі кліматичного комфорту. Україна має прекрасні умови для організації відпочинку на берегах і лиманах Чорного та Азовського морів, водойм і річок, у Кримських горах та Українських Карпатах.

Соціально-культурні рекреаційні ресурси - це пам'ятники архітектури, історії, музеї, археологічні, культурно-історичні явища (етнографічні, релігійні), місця, пов'язані з життям, перебуванням видатних вчених, письменників, акторів, політичних діячів, та ін.. На території нашої країни діють 5 національних природних парків, 15 державних заповідників, заказників, дендропарки, пам'ятки садово-паркового мистецтва, що належать до природоохоронних територій. Серед останніх такі відомі, як Асканія-Нова, Шацький національний природний парк, "Софіївка", "Олександрія", Тростянецький дендропарк, парк у Качанівці, острів Хортиця, водні ресурси (Чорного і Азовського морів, понад 70 тис. річок, найбільші з яких Дніпро, Дністер, Південний Буг, Сіверський Донець і Дунай, а також понад 3 тис. природних озер і 22 тис. штучних водоймищ), лісові (передусім ліси гірських районів та ті, які знаходяться поблизу водоймищ і річок), каньйони Дністра (на Тернопільщині), пам'ятки природи - Скала Довбуша, Кам'яна Могила, Великий каньйон у Криму, урочище Монастирище, біосферні заповідники (Карпатський площею 53,6 тис. кв. км, або 2,5% території Карпатського регіону, де сконцентровані найбільші в Європі ділянки букових і ялицево-букових лісів і 2,2 тис. видів живих організмів; Дунайський), острів Зміїний у Чорному морі та ін За деякими оцінками, Україна має досить різноманітну біоту - понад 70 тис. видів, вартість яких оцінена в 7600 млрд дол. США. За видовим багатством, зокрема рідкісних видів, Україна посідає сьоме місце в Європі, а за кількістю збережених глобально уразливих європейських видів - п'яте. туристичний оздоровчий санаторій кризовий

Враховуючи, що медична реабілітація пацієнтів з різними захворюваннями, яка проводиться в курортних умовах, орієнтована, перш за все, на застосування адекватних методів активує, рухової терапії, комплексні програми відновного лікування останнім часом стали доповнюватися не тільки реабілітаційними, але і рекреаційними (оздоровчими, пізнавальними , туристичними, спортивними), послугами.

Метою дипломної роботи є дослідження лікувально-оздоровчих ресурсів та використання їх підприємством туристичної індустрії, зокрема, санаторієм «Авангард». Відповідно до мети поставлено та вирішено наступні завдання:

вивчення природи лікувально-оздоровчих закладів на Україні, так як це являється основа туристичного потенціалу;

дослідження основних лікувально-оздоровчих ресурсів України та їх класифікація;

характеристика окремих лікувально-оздоровчих закладів України;

аналіз основних економічних результатів господарсько-фінансової діяльності об'єкта дослідження - санаторію «Авангард»;

діагностика існуючих лікувально-оздоровчих ресурсів України, розкриваючи їх організацію й використання туристичними підприємствами України;

визначення основних причин виникнення кризових ситуацій об'єкта нашого дослідження - санаторію «Авангард»;

виявлення резервів підвищення ефективності організації та використання підприємством туристичної індустрії України лікувально-оздоровчих ресурсів та, зокрема, санаторію «Авангард».

Об'єктом дослідження виступає підприємство туристичної індустрії України - санаторій «Авангард », м. Немирів, Вінницької області.

Предметом -є теоретичні, методичні та практичні питання щодо оптимізації лікувально-оздоровчих ресурсів України.

Теоретико-методологічною базою дослідження послужили роботи вітчизняних науковців в області туризму, економіки, екології, курортології, анімації таких як Ветрова Н.М., Максименко Н.В., Парфіненко А.Ю., Заставецький Т.; Буйленко В.Ф., Зорин И.В., Каверина Т.П., Квартальнов В.А.; інформація з підприємства - санаторію «Авангард».

Нaукoвa нoвизнa oдеpжaних pезультaтiв пoлягaє у :

визначенні потенціалу України щодо використання лікувально-оздоровчих ресурсів;

дoслiдженнi неoбхiднoстi удoскoнaлення iснуючoї організаційної стpуктуpи;

пoшуку мехaнiзмiв oптимiзaцiї дaнoї структури санаторію «Авангард».

Ефективність та впровадження результатів полягає в тому, щоб покращити організаційну ланку лікувально-оздоровчого закладу та виявити можливості й недоліки курортної бази України.

Основними положеннями дипломної роботи є наступні.

У вступі роботи визначено: актуальність дослідження, мета дослідження, предмет та об'єкт дослідження, методологія дослідження.

У першому розділі в основному висвітлена теоретична думка щодо лікувально-оздоровчих ресурсів України.

Природа лікувально-оздоровчих ресурсів. В Україні лікувально-оздоровчий відпочинок має багатовікову традицію, а бальнеологічна школа, накопичила унікальний досвід використання природних лікувальних ресурсів, складовою частиною яких є кліматотерапія, мінеральні води та природні ресурси (лікувальні солі, грязі). Вартість лікування і проживання в санаторіях і готелях значно дешевше, ніж на європейських курортах, так, наприклад вартість масажу тіла (1,5 години) - від 10 доларів. Географічне розташування України (в центрі Європи) і наявність великої частоти авіарейсів, включаючи авіакомпанії «low cost» - робить подорож на українські курорти зручним і недорогим.

Лікувальні курорти Карпат і Криму, їх унікальні кліматичні умови і чудова природа дає дивовижні лікувальний ефект у комплексі.

Основні термомінеральні курорти знаходяться в західній частині України - у Закарпатті.

Так само різноманітні природні ресурси іншій області України - Криму. Це - лікувальні грязі, морське повітря, м'який морський клімат, різноманітність флори, кримські гори, і рівнини, озера і печери. У вільний від лікувальних процедур час, гості українських курортів можуть відвідати велику кількість унікальних історичних місць. Кліматологічні лікування застосовується на всіх кримських курортах круглий рік.

За основною класифікацією лікувально-оздоровчі ресурси поділяються на такі типи:

1. Бальнеогрязевий курорт

2. Бальнеокліматичний курорт

3. Бальнеологічний курорт

4. Грязьовий курорт

5. Кліматолікувальний курорт і кумис

6. Кліматичний курорт.

За цими типами буде проведена повна класифікація.

Найвідоміші лікувально-оздоровчі заклади в Україні: Авангард (санаторій- м. Немирів, Вінницька обл.), АЙ-ДАНІЛЬ (санаторно-курортний комплекс- м. Ялта, Автономна Республіка Крим), АЙ-ПЕТРІ(санаторій- м.Ялта, Автономна Республіка Крим), АКВАДАР(санаторій- смт Маньківка, Маньківський р-н., Черкаська обл.), АЛУШТА(санаторій- м. Алушта, Автономна Республіка Крим), АЛУШТИНСЬКИЙ (санаторій- м. Алушта, Автономна Республіка Крим), АЛЬБАТРОС (оздоровчо-санаторний комплекс- м. Севастополь, Автономна Республіка Крим),АНТЕЙ (санаторій-профілакторій- смт. Нові Санжари, Новосанжарський р-н., Полтавська обл.), Аркада (санаторій м. Трускавець, Львівська обл.), Барвінок(офтальмологічний санаторій с. Мшанець, Зборівський р-н., Тернопільська обл.). Окрім переліку подається їх характеристика.

У другому розділі проведено дослідження діяльності санаторію «Авангард». Перш за все це загальна характеристика самого підприємства.

Проводитиметься аналіз відомих лікувально-оздоровчих ресурсів України, їх основна організація й використання підприємствами туристичної індустрії. Цей пункт присвячується дослідженню ефективності організації використання підприємством туристичної індустрії лікувально-оздоровчих ресурсів України.

У третьому розділі будуть проведені шляхи підвищення ефективності роботи лікувально-оздоровчих закладів на прикладі санаторію «Авангард».

Завдання розділу є наступні: виявлення основних причини виникнення кризових ситуацій в санаторії «Авангард». Пропозиції щодо методів підвищення ефективності використання підприємством туристичної індустрії України лікувально-оздоровчих закладу на прикладі санаторію «Авангард», впровадити свою думку щодовдосконаленняорганізаціїлікувально-оздоровчихзакладівУкраїни.

У виснoвкaх підведемо підсумки теоретичних зaсaд й aнaлiтичнoгo aнaлiзу лікувально-оздоровчих ресурсів тa надaнi пpoпoзицiї i pекoмендaцiї для вдосконалення тa oптимiзaцiї санаторію «Авангард».

Стpуктуpa диплoмнoї poбoти склaдaється iз вступу, тpьoх poздiлiв, виснoвкiв, списку викopистaних джерел (104 нaйменувaння). Зaгaльний обсяг диплoмнoї poбoти - 115 стopiнoк, у тoму числi oснoвнoгo тексту - 103 стopiнок. Тaкoж у диплoмнiй poбoтi мiститься 5 тaблицi, 4 фopмули, 7 pисункiв.



Розділ 1. Теоретико-методологічні засади лікувально-оздоровчих ресурсів України

1.1 Природа лікувально-оздоровчих ресурсів України як основа туристичного потенціалу

Природою лікувально-оздоровчих ресурсів України є сукупність природних речовин, які несуть в собі властивості лікування та оздоровлення, місця де проходить їх використання мають назву курорти. Курорт - територія, що володіє природними лікувальними факторами та необхідними умовами для їх застосування з лікувально-профілактичними цілями. Також курорт -це місцевість, що має цінними природними властивостями, придатними для лікування мінеральними водами, лікувальними грязями або особливими кліматичними умовами (моря, озера, гірські ландшафти, лісові місцевості, степу та ін.)[17, c. 67].

До курортів пред'являються наступні вимоги:

1) наявність природних лікувальних факторів, що забезпечують нормальне функціонування курорту;

2) необхідні технічні пристрої і споруди для раціонального застосування курортних факторів (басейни, грязелікарні, пляжі і т.д.);

3) спеціально пристосовані приміщення для лікування та житла (санаторії, будинки відпочинку);

4) наявність лікувально-профілактичних установ, які забезпечують медичне обслуговування хворих і відпочиваючих;

5) наявність оздоровчих закладів, спортивних споруд та майданчиків;

6) наявність закладів громадського користування, закладів громадського харчування, торговельного та побутового обслуговування, культурно-просвітницьких установ;

7) зручні під'їзди і засоби сполучення;

8) упорядкована територія, інженерно технічні споруди, що забезпечують електро і водопостачання, каналізацію.

Діяльність по використанню лікувально-оздоровчих ресурсів- це лікувально-оздоровчий туризм, який передбачає переміщення резидентів та нерезидентів в межах державних кордонів і за межі державних кордонів на строк не менше 20 год. і не більше 6 міс. в оздоровчих цілях, метою профілактики різних захворювань організму людини. Лікувально-оздоровчий туризм заснований на курортології.

Курортологія - це наука про природні лікувальні фактори, їх вплив на організм і методи використання в лікувально-профілактичних цілях[38, c. 9].

Основні розділи курортології:

1. Бальнеологія - розділ курортології, що вивчає лікувальні мінеральні води, їх походження, фізико хімічні властивості, вплив на організм при різних захворюваннях, розробляє показання до їх застосування на курортах і в некурортних умовах.

2. Бальнеотерапія - методи лікування, профілактики і відновлення порушених функцій організму природними і штучно приготованими мінеральними водами на курортах і в некурортних умовах.

3. Грязелікування - метод лікування, профілактики захворювань організму з використанням пелоїдів, тобто лікувальних грязей різного походження, на курортах і в некурортних умовах.

4. Кліматотерапія - сукупність методів лікування та профілактики захворювань організму з використанням дозованого впливу кліматопогодних факторів і спеціальних кліматопроцедур на організм людини.

5. Курортографія - опис місця розташування та природних умов курортів і курортних місцевостей з характеристикою їх лікувальних факторів, бальнеотерапевтичних, кліматотерапевтічних та інших умов для лікування і відпочинку.

Зародження і розвиток курортів. Лікувально-оздоровчий туризм належить до найбільш древніх видів туристської індустрії. З античних часів люди навчилися використовувати мінеральні води і лікувальні грязі в лікувальних цілях. До числа найбільш стародавніх (бронзовий вік) матеріальних свідчень про лікування мінеральними водами відносяться руїни капітальних споруд на джерелах вуглекислих вод в околицях сучасного швейцарського курорту Санкт Моріц.

Руїни подібних споруд періоду римського панування збереглися в різних сучасних курортах Румунії, на узбережжі озера Балатон в Угорщині, Бадена в Швейцарії і Австрії, Вісбадена в Німеччині, Екслебена у Франції. На території Італії, особливо в Лаціуме і на узбережжі Неаполітанської затоки, були численні курорти з мінеральними джерелами. Великою популярністю користувався курорт Байї з террасообразно розташованими термами, який був улюбленим місцем відпочинку римської знаті [29, c. 31].

У ранньому Середньовіччі відомими курортами були плом бьер Ле Бен і Ахен. Надалі прославилися мінеральні джерела спа Котре, відродилася слава відомих із старовини джерел Абано Терме. У середині XIV ст. був заснований курорт Карлсбад (нині Карлові Вари). На початку XIV ст. Баден Баден став активно відвідуваним курортом.

Так, на початку XVII ст. у Франції була створена курортна інспектура, у завдання якої входив нагляд за станом курортів та їх експлуатацією. При цьому користування курортами продовжувало залишатися виключною привілеєм знаті. У XVIII-XIX ст. починається інтенсивний розвиток європейських курортів на основі комерційного підходу. Пожвавлення курортного справи супроводжувалося розширенням кола їх відвідувачів за рахунок представників буржуазії, чиновників та інтелігенції. У XVIII-XIX ст. "На води" у Баден Баден, Вісбаден і Карлсбад стали їздити влітку багато росіян.

В даний час курортна справа найкраще розвинене у Франції (більше 100 здравниць), Німеччини, Австрії, Чехії, Угорщини, Болгарії та Румунії. Значні успіхи у розвитку курортної справи зробив Ізраїль, який перетворив Мертве море у всесвітньо відомий центр курортології.

У 1958 р. була заснована Міжнародна федерація з курортної справи. Спочатку її завданнями були соціальні проблеми курортної справи і організація санаторно-курортної допомоги інвалідам Другої світової війни. Надалі виникла справжня курортна індустрія.

Зони лікувально-оздоровчих ресурсів України. Серед курортів України представлені всі типи курортів, яких вони налічують:

Алупка - приморський кліматичний курорт в Криму. Показання для направлення на курорт: специфічні захворювання органів дихання. Кліматична характеристика: жарке літо, тепла осінь, м'яка зима. Сезон купання в Чорному морі - з травня по вересень, температура води в морі досягає 18-24 ° С. Лікувальні пляжі - галькові.

Алушта - кліматичний приморський передгірний курорт в Криму. . Відзначається сприятливе поєднання морського повітря і повітря гірських лісів. Показання для направлення на курорт: хвороби системи кровообігу, дихання, нервової системи, порушення обміну речовин, хвороби шкіри. Кліматична характеристика: жарке літо, тепла осінь, м'яка зима, середньорічна температура повітря +12 ° С. Сезон купання в морі з травня по вересень. Морські пляжі - галькові і піщані

Бердянськ - бальнеологічний, грязьовий і кліматичний приморський курорт на північному березі Азовського моря Запорізької області. Природні лікувальні фактори: приморський клімат, мулові пелоїди, ропа лиманів, мінеральні хлоридні натрієві йодо-бромні води з мінералізацією від 12 до 60 г/дм3, слабомінералізована хлоридна натрієва мінеральна вода "Бердянська". Показання для направлення на курорт: хвороби опорно-рухової системи, кровообігу, органів дихання, нервової системи, ендокринної, сечостатевої системи, порушення обміну речовин. Кліматична характеристика: сухе жарке літо (температура повітря до 33 ° С), м'яка зима з нестійким сніговим покривом. Сезон купання в Азовському морі з травня по вересень (вода прогрівається до 26-30 ° С). Морські пляжі піщані. Сприятливе поєднання морського і степового повітря.

Березовські Мінеральні Води - бальнеологічний питний курорт степової зони Харківської області. Природні лікувальні фактори: гідрокарбонатні, різного катіонного складу з підвищеним вмістом органічних речовин, кремнієві води. Показання для направлення на курорт: захворювання шлунково-кишкового тракту, печінки, порушення обміну речовин, хвороби систем кровообігу, дихання, ендокринної, сечостатевої, кістково-м'язової, нервової. Кліматична характеристика: клімат помірно континентальний, жарке літо (20 ° С), м'яка зима (-7 ° С).

Конча-Заспа - бальнеологічний, кліматичний курорт в Київській області, в лісовій зоні. Природні лікувальні фактори: сприятливі кліматичні умови, хвойно-листяні ліси, мінеральні радонові води. Показання для направлення на курорт: захворювання серцево-судинної, дихальної, нервової, сечостатевої, ендокринної систем, кістково-м'язової системи, травлення та порушення обмінних процесів. Кліматична характеристика: тепле літо, м'яка зима, помірно-континентальний клімат.

Ворохта - кліматичний низькогірний курорт в Івано-Франківській області. Природні лікувальні фактори: сприятливі кліматичні умови низькогір'я. Показання для направлення на курорт: захворювання органів дихання туберкульозної та нетуберкульозної етіології. Розташований на висоті 800-850 м над рівнем моря в долині річки Прут, на північному схилі східних Карпат. Кліматична характеристика: тепле літо з температурою повітря +18 ° С, м'яка зима (-6 ° С).

Голубине - кліматичний, бальнеологічний курорт Закарпатській області. Природні лікувальні фактори: вуглекислі борні гідрокарбонатні натрієві мінеральні води. Проводиться пляшковий розлив води «Лужанська», «Лужанська-7». Показання для направлення на курорт: захворювання органів травлення, порушення обміну речовин, хвороби систем кровообігу, дихальної, нервової, ендокринної, сечостатевої, кістково-м'язової. Розташований у Свалявському районі в долині річки Пінія, між селами Голубине і Поляна. Кліматична характеристика: клімат помірно континентальний. Середньорічна температура повітря +10 ° С. Тривалий тепле літо, самий холодний місяць - січень з температурою повітря від -5 ° С до -25 ° С.

Курорт Євпаторія - старий приморський бальнеогрязевий і кліматичний курорт наберезі Каламітської затоки Чорного моря. Природні лікувальні фактори: сприятливі кліматичні умови чорноморського курорту, мулові пелоїди, ропа Мойнакського озера, мінеральні термальні хлоридно-гідрокарбонатні натрієві води, бромисті хлоридні натрієві води високої мінералізації, гідрокарбонатно-хлоридна натрієва борна, гідрокарбонатна хлоридна натрієва мінеральна вода. Є міський бювет мінеральної води, свердловина № 13. Крім санаторно-курортного лікування дітей та підлітків, широко організовано їх оздоровлення. Функціонують 37 санаторіїв, у т.ч. 10 спеціалізованих дитячих санаторіїв МОЗ України та МОЗ АР Крим, санаторії для дітей з батьками, дитячі оздоровчі центри, санаторні дитячі садки для дошкільнят. Показання для направлення на курорт: захворювання опорно-рухового апарату, нервової, серцево-судинної, дихальної, сечостатевої, ендокринної, травної систем, порушення обмінних процесів шкіри, наслідків радіаційної дії. Кліматична характеристика: тривале спекотне літо, суха тепла осінь, велика кількість сонячних днів (до 257), відсутні різкі коливання температури повітря. Характерні морські бризи, поєднання теплого морського і степового клімату, цілюще повітря лиманів. Пляжі - піщані, морське дно - піщане. Сезон купання в морі - з травня по вересень.

Кирилівка - кліматичний і грязьовий приморський курорт місцевого значення Запорізької області. Природні лікувальні фактори: мулові сульфідні пелоїди, ропа Утлюкського та Молочного лиманів хлоридно-сульфідного натрієво-кальцієвого типу, хлоридні натрієві розсоли. Показання для направлення на курорт: захворювання опорно-рухового апарату, нервової, дихальної систем, гінекологічна патологія. Розташований на березі Азовського моря і Утлюгского лиману, відокремленого від моря піщаною косою. Розташований на висоті 10 м над рівнем моря, в 40 км від залізничної станції. Кліматична характеристика: клімат помірно-континентальний, степовий. Тепле літо з температурою повітря в липні до +21 ° С, м'яка зима з температурою повітря у січні до -6 ° С. Берег моря - пологий, піщані пляжі - довжиною понад 250 м.

Косів - кліматичний курорт місцевого значення Івано-Франківської області. Природні лікувальні фактори: кліматичні умови хвойно-листяних лісів. Показання для направлення на курорт: неспецифічні і специфічні захворювання органів дихання. Розташований в долині річки Рибниця, у відрогах південно-східних Карпат, на висоті 145 м над рівнем моря. Кліматична характеристика: клімат м'який, тепле літо з середньомісячною температурою повітря в липні до +18 ° С, у січні -7 ° С.

Любінь Великий - бальнеологічний курорт Львівській області, на висоті 275 м над рівнем моря. Природні лікувальні фактори: слабосульфідні-гідросульфідно гідрокарбонатно-сульфатні кальцієві, малої мінералізації води, торф'яні пелоїди. Показання для направлення на курорт: захворювання серцево-судинної, нервової, дихальної систем, опорно-рухового апарату, травної, ендокринної, сечостатевої систем, шкіри, порушення обмінних процесів. Кліматична характеристика: клімат м'який, тепле літо з середньомісячною температурою повітря в липні +18,5 ° С, у січні -4 ° С. Середньорічна температура повітря 8 ° С, відносна вологість 60%. Протікає річка Верещиця з мальовничими берегами.

Курорт Миргород - бальнеологічний питний і грязьовий курорт в лісостеповій зоні Полтавської області. Природні лікувальні фактори: маломінералізована хлоридна натрієва вода, мінеральні йодобромні хлоридно-натрієві розсоли, торф'яні пелоїди в заплаві річки Хорол. Показання для направлення на курорт: захворювання органів травлення, порушення обміну речовин, кровообігу, дихання, кістково-м'язової системи, нервової, ендокринної, сечостатевої, хвороби шкіри. Кліматична характеристика: клімат м'який, без різких коливань температур. Середньорічна температура повітря 7 ° С, вологість 77%. У теплий період року відносна вологість до 20-30%, атмосферний тиск 765 мм рт. ст. Купання влітку - у річці Хорол.

Курорт Моршин - бальнеологічний передгірний курорт Львівській області. Природні лікувальні фактори: сульфатна, хлоридно-сульфатна, сульфатно-хлоридні натрієві, магнієво-натрієві розсоли. Використовується озокерит. Показання для направлення на курорт: хронічні захворювання органів травлення, кровообігу, дихання, кістково-м'язової системи, нервової, сечостатевої, ендокринної, порушення обмінних процесів. Кліматична характеристика: тепле літо (липень +20 ° С), м'яка зима (січень -4 °С), клімат помірно-континентальний. Курорт оточений мальовничими долинами, сосновими та листяними лісами, протікає річка Березниця. Передгір'я Карпат створює своєрідність кліматичних умов курорту.

Немирів - бальнеологічний курорт у Яворівському районі Львівської області. Природні лікувальні фактори: слабосульфідниє-гідросульфідно сульфатні, гідрокарбонатно-сульфатні кальцієві води малої мінералізації, торф'яні пелоїди. Показання для направлення на курорт: захворювання нервової, серцево-судинної систем, травлення, кістково-м'язової, сечостатевої, ендокринної систем, захворювання шкіри. Розташований в 100 км від Львова. Кліматична характеристика: клімат м'який, помірно вологий, тепле літо з середньомісячною температурою повітря в липні +18 ° С, м'яка зима з середньомісячною температурою повітря в січні -4 ° С. Курорт оточений листяно-хвойними лісами.

Одеса - бальнеогрязевий кліматичний приморський курорт включає групу: Куяльник, Лузанівка, Хаджибей, Лермонтовський, Аркадія, Великий Фонтан, Чорноморка, Кароліно-Бугаз, Затока, Приморський, Лебедівка, Мала Долина. Природні лікувальні фактори: мінеральні води хлоридні натрієві, гідрокарбонатно-сульфатно-хлоридні натрієві, хлоридні натрієві з підвищеним вмістом метакремніевоі кислоти, використовувані для внутрішнього та зовнішнього вживання, мулові сульфідні пелоїди Куяльницького і Шаболатського лиманів. Показання для направлення на курорт: захворювання органів травлення, опорно-рухового апарату, ураження центральної і периферичної нервової систем, серцево-судинної, дихальної, сечостатевої, ендокринної систем. Кліматична характеристика: поєднання морського, степового клімату солоних лиманів з теплим літом (липень +23 ° С) і м'якою зимою (січень -5 ° С).

Очаків - кліматичний курорт на Чорноморському узбережжі. Поєднання степового і морського клімату, дрібнопіщані пляж додають особливої цінності курорту в лікуванні неспецифічних захворювань органів дихання, кровообігу, кістково-м'язової системи, нервової, ендокринної та сечостатевої систем. Показання для направлення на курорт: захворювання органів дихання. Розташоване за 70 км від м. Миколаєва та 150 км від м. Одеси. Кліматична характеристика: клімат теплий, помірно вологий, максимальна температура повітря влітку до +40 ° С, середньорічна температура +10 ° С, відносна вологість у червні-вересні 50-60%.

Поляна - бальнеологічний передгірний курорт лісової зони Закарпаття, в Свалявському районі. Природні лікувальні фактори: вуглекислі, борні гідрокарбонатні натрієві води (мінералізації 5,5-12,0 г/дм3) Полянського родовища "Поляна Квасова" і "Поляна Купель". Показання для направлення на курорт: хронічні захворювання органів травлення, порушення обміну речовин, хвороби системи кровообігу, дихання, кістково-м'язової системи, нервової, ендокринної, сечостатевої систем. Розташований на висоті 290 м над рівнем моря, в 9 км від залізничної станції Свалява, в 35 км від м.Мукачево, в мальовничій долині річки Пінія, притоці річки Латориці. Кліматична характеристика: клімат помірно-континентальний, тривалий тепле літо з максимальною температурою повітря до +30 ° С, м'яка зима. Річна кількість опадів від 900 до 1100 мм з превалюванням у червні і листопаді-жовтні. Середньорічна відносна вологість повітря 82%. Переважає північний напрям вітрів влітку, південний і південно-східне - восени і взимку.

Пуща-Водиця - кліматичний курорт в зоні хвойного лісу на північній околиці м. Києва. Природні лікувальні фактори: сприятливий клімат хвойних лісів. Показання для направлення на курорт: неспецифічні захворювання органів дихання, захворювання серцево-судинної, нервової систем. Находиться на висоті 150 м над рівнем моря. Кліматична характеристика: клімат помірно-континентальний, тепле літо, м'яка зима, тепла суха осінь. Середньорічна температура повітря +7 ° С, відносна вологість 76%. У рік випадає до 600 мм опадів, є джерельні струмки, озера.

Рай-Оленівка - бальнеологічний питний курорт Харківської області. Природні лікувальні фактори: мінеральні води слабомінералізована гідрокарбонатні різного катіонного складу з підвищеним вмістом органічних речовин. Показання для направлення на курорт: хвороби шлунково-кишкового тракту, порушення обміну речовин, реабілітація хворих в поставарійний періоді Чорнобильської катастрофи. Розташований в 12 км від м. Харкова в листяному лісі, на схилі пагорба. Кліматична характеристика: клімат помірно-континентальний. Тепле літо з середньомісячною температурою повітря в липні +21 ° С, середньомісячна температура повітря в січні -8 ° С. Середньорічна кількість опадів до 500 мм. Переважання західних вітрів влітку, південно-східних та східних - взимку.

Саки - бальнеогрязевий приморський курорт в західній частині Криму. Природні лікувальні фактори: мулові сульфідні пелоїди Східного басейну Сакського озера; ропа Сакського озера високої мінералізації (250-280 г/дм3), слабомінералізована гідрокарбонатно-хлоридна хлоридно-гідрокарбонатна натрієва термальна вода (температура +45 ° С). Показання для направлення на курорт: захворювання нервової системи, опорно-рухового апарату, системи кровообігу, дихальної, сечостатевої, ендокринної системи, шкіри, порушення обміну речовин. Знаходиться на березі Сакського озера, в 4 км від Чорноморського узбережжя, в 20 км від м. Євпаторії і 45 км від м. Сімферополя. Кліматична характеристика: сприятливий клімат з жарким літом (середньомісячна температура повітря в липні +23 ° С), м'якою зимою (середньомісячна температура повітря в лютому 2,1 ° С), кількістю опадів до 350 мм на рік. Характерні переважання сонячної погоди (2500 годин на рік), морські бризи.

Синяк - низькогірний бальнеологічний курорт Закарпатській області. Природні лікувальні фактори: мінеральна вода "Синяк" (вкв. № 15-Р та № 17-Р) - слабосульфідний, сульфатна натрієво-кальцієва маломінералізована. Показання для направлення на курорт: хвороби нервової системи, опорно-рухового апарату, сечостатевої системи, органів травлення, дихання, кровообігу, ендокринної системи. Розташований в 20 км від м. Мукачево, на висоті 420 м над рівнем моря, в мальовничій долині річки Матіїв , недалеко від озера Синякської улоговини. Кліматична характеристика: гірський клімат, тепле літо з середньомісячною температурою повітря в липні +17 ° С, м'якою зимою з середньомісячною температурою повітря в січні -5 ° С. Підвищена вологість повітря (середньорічна вологість 67%), велика кількість опадів за рік (110 мм).

Слов'яногірськ - кліматичний курорт, в 34 км від м. Слов'янська. Природні лікувальні фактори: сприятливий клімат лісової зони, мінеральна вода хлоридно-сульфатна кальцієва, натрієво-кальцієва, залозиста слабкої мінералізації. Показання для направлення на курорт: неспецифічні захворювання легенів, хвороби нервової, серцево-судинної систем, органів дихання, травлення, кістково-м'язової системи, сечостатевої, ендокринної систем і шкіри. Знаходиться в долині річки Сіверський Донець. Кліматична характеристика: помірно-континентальний клімат, середньомісячна температура повітря в липні +30 ° С, у січні -6 ° С. Сезон купання в річці починається з травня і триває до серпня, температура води досягає 24 ° С. Пляжі - піщані.

Слов'янськ - найстаріший бальнеогрязевий курорт степової зони Донецької області. Природні лікувальні фактори: мулових сульфідні пелоїди і ропа озера Ріпного (мінералізація 130-140 г / дм 3), джерела мінеральних хлоридних натрієвих і хлоридно-сульфатних магнієво-кальцієво-натрієвих вод різної мінералізації. Показання для направлення на курорт: захворювання органів опорно-рухового апарату, нервової, серцево-судинної, сечостатевої, ендокринної систем, органів дихання і травлення. Розташований в межиріччі Сіверського Дінця і Казенного торця, в 110 км від м. Донецька, на березі озер Ріпне і Гедзів. Кліматична характеристика: континентальний клімат, тепле літо з середньомісячною температурою повітря в липні +30 ° С, середньомісячна температура повітря в січні -8 ° С. Відносна вологість складає 80%. У літній період переважає ясна сонячна погода.

Трускавець - найстаріший бальнеологічний низькогірний питний курорт Львівській області. Природні лікувальні фактори: більше 25 джерел мінеральних вод з різним хімічним складом і різною мінералізацією. Трускавецьке родовище "Нафтуся"-гідрокарбонатні сульфатно-гідрокарбонатні магнієво-кальцієві слабомінералізовані (0,5-1,0 г/дм3) води з підвищеним вмістом органічних речовин (10,0-45,0 г/дм3). Води джерел № № 1, 2, 12 та інші хлоридні, сульфатно-хлоридні натрієві, сульфатні кальцієво-натрієві малої та середньої мінералізації. Міцні розсоли йодо-бромисті, сульфатно-хлоридні магнієво-натрієві з підвищеним вмістом ортоборної кислоти (вкв. № 188-Е Бистрівского родовища) використовуються для виробництва солі «Барбара». Ефективне лікування озокеритом. Показання для направлення на курорт: захворювання органів травлення, обміну речовин, сечостатевої системи, кровообігу, органів дихання, кістково-м'язової системи, нервової та ендокринної систем. Розташований в 100 км від м. Львова, на висоті 400 м над рівнем моря, в мальовничій долині передгір'я Карпат. Кліматична характеристика: помірно-континентальний м'який клімат, тепле літо з середньомісячною температурою повітря в липні +17 ° С, м'яка зима з середньомісячною температурою повітря в січні -6 ° С.

Феодосія - приморський кліматичний бальнеогрязевий курорт Криму. Природні лікувальні фактори: приморський, степовий клімат, сульфатно-хлоридна натрієва вода (мінералізація 4,6-5,5 г / дм 3), сульфідні хлоридні натрієві води (мінералізація 6,5-10,0 г/дм3). Показання для направлення на курорт: захворювання органів дихання, травлення, опорно-рухового апарату, нервової системи та органів кровообігу. Знаходиться в 116 км від м. Сімферополя на березі Феодосійської затоки. Кліматична характеристика: помірно континентальний клімат. Тепле літо з середньомісячною температурою повітря в липні +24 ° С, м'якою зимою з середньомісячною температурою повітря у січні +1 ° С.

Хмільник - бальнеологічний курорт Вінницької області. Природні лікувальні фактори: мінеральні радонові води Новохмельнікского і Хмільницького родовищ (ділянки "Курортний" і "Голодкінскій") характеризуються як мінеральні слаборадонові-среднерадонові гідрокарбонатні магнієво-кальцієві води слабкої мінералізації. Широко використовуються торфові пелоїди Війтовецького родовища. Показання для направлення на курорт: захворювання органів опори та руху, ревматичні хвороби, серцево-судинні захворювання, хвороби нервової системи, ендокринної системи, захворювання шкіри, сечостатевої системи і шлункового тракту. Розташований в 65 км від м. Вінниці, на річці Південний Буг, на висоті 285 м над рівнем моря. Кліматична характеристика: помірно-континентальний клімат, тепле літо з середньомісячною температурою повітря в липні +20 ° С, тривала зима з частими відлигами і середньомісячною температурою повітря в січні -4 ° С. Число сонячних днів досягає 190. Відносна вологість повітря влітку складає 60%, середня швидкість вітру посилюється в зимові місяці (6 м / с). Масиви хвойно-листяних лісів додають своєрідності кліматичних умов.

Черче - бальнеогрязевий передгірний курорт Івано-Франківської області. Природні лікувальні фактори: мінеральні води - сульфідні мінеральні води, торф'яні пелоїди. Показання для направлення на курорт: захворювання опорно-рухового апарату, нервової системи, захворювання органів травлення, сечостатевої системи, органів дихання, кровообігу, ендокринної системи та порушення обмінних процесів. Знаходиться 80 км від м. Львова, у передгір'ях Карпат, на висоті 300 м над рівнем моря. Кліматична характеристика: тепле літо з середньомісячною температурою повітря в липні +18 ° С, помірно м'яка зима з середньомісячною температурою повітря в січні -5 ° С.

...