Четвертий період в історії туризму Туреччини характеризується впровадженням заходів із формування законних засад розвитку та популяризації туристської галузі,[13].

П'ятий період - Період інтенсивного розвитку туристичної галузі (1982-2002 рр.). На початку 1980-х рр. в Туреччині відбулася зміна влади, що позначилося лібералізацією економіки держави. В рамках досліджуваного періоду можна виділити два етапи впровадження лібералізації. Перший етап охоплює 1982-1990 рр. та характеризується прийняттям Закону про заохочення туризму, впровадженням П'ятого п'ятирічного плану розвитку, заснуванням спеціалізованого Міністерства туризму та впровадженням проекту АТАК.П'ятий період в історії туризму в Туреччині характеризується досягненням позитивної динаміки та істотним підвищенням темпів розвитку туристичної сфери,[13].

Шостий період - Розвиток альтернативних видів туризму (2002-сьогодення) розкриває сучасний стан туризму в Туреччині. В наш час турецький уряд спрямовує зусилля для впровадження альтернативних видів туризму (зимнього, водного, фестивального, оздоровчого, молодіжного, ділового туризму, туризму для осіб третього віку) з метою зменшення навантаження на популярні масові курортні місцевості та часткової переорієнтації туристичних потоків на північні, центральні та східні райони Туреччини. В основу туризму покладено принципи стійкого розвитку, що передбачають збереження екологічної рівноваги в навколишньому середовищі,[13].

Отже, досліджуючи основні етапи туристичного розвитку країни, автор дійшов висновку, що Туреччинамає високий рівень розвитку туризму та використовує туристичний потенціал. Фахівці у сфері туризму розробляють необхідні туристичні продукти, проекти, стратегічні плани, кластери для покращення наявних та для розвитку нових видів туризму.

3.2. Аналіз сучасного стану розвитку туризму на території Туреччини

Кількість іноземців, які відвідали Туреччину, зросла на 31,66 відсотка у порівнянні з попереднім роком до 1,527 млн. у лютому 2018 р. Відвідувачі прибули переважно з Ірану (на 50,2 відсотка до 196,1 тис.), Грузії (на 11,5 відсотка до 156,6 тис.), Болгарії (на 5,7 відсотка до 112,1 тис.), Німеччини (на 13,4% до 109,7 тис.) та Іраку (на 49,8% до 68,4 тис.). За перші два місяці року кількість іноземних прибульців зросла на 34,91 відсотка до 2,989 мільйонів порівняно з аналогічним періодом попереднього року. Туристичні прибуття в Туреччині в середньому становили 1659771,67 з 1993 до 2018 р, досягнувши максимального рівня 5480502 у липні 2015 р. та рекордно низького рівня в 213998 у січні 1993 р,[3].

Туреччина заробила на туристах у другому кварталі 2018 р. майже на 36% менше, ніж за такий же період у 2015 р. Про це пише Anadolu, посилаючись на дані Турецького інституту статистики.У результаті доходи Туреччини від туризму скоротилися до 5 млрд доларів. Однак агентство зазначає, що другий квартал традиційно показує низькі результати із залучення туристів у порівнянні з іншими періодами. Так, Туреччина прийняла 7,5 млн. туристів, причому 2 млн. - це турки, які проживають за кордоном. У другому кварталі 2015 р. в країні побували майже 11 млн. туристів, а всього за минулий р. - 42 млн. Зазначимо, що в червні число іноземців, які приїхали до Туреччини, знизилося на 41% через спроби держперевороту в країні. У травні повідомлялося, що в Туреччину у квітні приїхали на 29% іноземних туристів менше, ніж в тому ж місяці 2015 р. Це рекордне скорочення - 1,75 млн. туристів - з травня 1999 р. У річному обчисленні потік туристів до Туреччини скорочується дев'ятий місяць поспіль. 24 травня повідомлялося, що туристична криза в Туреччині продовжує різати ціни на проживання в готелях,[3].

Отже, проаналізувавши дані статистики у Туреччині, автор переконався, що загальна кількість обслугованих суб'єктів туристичної діяльності стрімко збільшується порівняно із минулими роками (наприклад у 2010 р. показник міжнародних прибуттів становив бл. 31 млн.364 тис. осіб, а у 2016 р. - 39 млн. 478 тис. осіб). Це явище зумовлене низкою факторів, таких як сприятливий стан економіки, збільшення фінансових вкладень у туризм, покращення стану туристичної інфраструктури і т.д..

Не менш важливою для динамічного розвитку туризму є Туристична інфраструктура.

Туреччина взагалі характеризується сучасною та розвиненою туристичною інфраструктурою, і саме це є причиною того, що вона міцно тримає лідерство в українських туристів. Ця країна асоціюється з системою all inclusive, а також з можливістю відпочинку на будь-який гаманець - як шикарного, так і економічного. Зручні та чисті пляжі і море, прекрасна національна кухня, багата екскурсійна програма і всіляка анімація на території готелів - все це забезпечує відпочинок в Туреччині, якого бажає клієнт,[39].

Транспорт та комунікації. У Туреччині два міжнародних аеропорти - Анталія та Ататюрк. Аеропорт Анталія розташований в 13.1 км на схід від центру міста Анталія. Аеропорт є основним місцем прибуття туристів на курорти, розташовані по середземноморського узбережжя країни. Аеропорт великий і сучасний, він приймає майже 19 млн. пасажирів щорічно, у тому числі понад 16 млн. міжнародних пасажирів. Аеропорт має два міжнародних термінали (TER1, TER2) і один внутрішній (Dэю Hatlar). З огляду на прогноз, на основі даних пікових місяців, то теоретично, максимальна пропускна спроможність аеропорту складає 35 млн. осіб на рік,[39].

Аеропорт Ататюрк розташований у європейській частині міста в 24 км на захід від площі Султанахмет. Має три термінала: міжнародний (Terminal A), внутрішній (Terminal B) і вантажний (Terminal C). Міжнародний термінал побудований в 2011, внутрішній термінал - у 1970-х рр. Міжнародний і внутрішній термінали з'єднані між собою підземним переходом. Обладнаний траволатором. Поблизу аеропорту розташовані кілька готелів.

Внутрішнє пасажирське авіасполучення в Туреччині розвинуто відмінно. Авіакомпанія Turkish Airlines здійснює регулярні рейси між наступними містами: Стамбул, Анкара, Анталія, Іспарта, Чанаккале, Ізмір, Бодрум, Денізлі, Даламан, Конья, Адана, Кайсері, Самсун, Сиваш, Малатья, Газіантеп, Урфа, Діярбакир, Батман, Сірт, Ван, Маш, Ерзурум, Трабзон, Карс і Ерзінчан. Крім того, виконуються щоденні рейси зі Стамбула, Анталії і Адани на Північний Кіпр.

В Стамбулі діють метро, трамваї і монорейкова дорога. Для туриста інтерес може представляти лише лінія, що зв'язує аеропорт Ататюрка з центром міста. За півгодини, прямо з будівлі аеровокзалу пасажири потрапляють до головних визначних пам'яток Стамбула. Інші лінії ведуть з центру в спальні райони, малоцікаві для туриста.

Отже, транспортне сполучення у Туреччині характеризується високою якістю та досить великим асортиментом вибору.

Курорти та готельне господарство. Буквально 99% всіх готелів працюють за системою "все включено". Специфіка відпочинку в Туреччині: всі розваги - на території готелю, тому інфраструктура в них широко розвинена, багато послуг пропонується безкоштовно. Розрахункова година в готелях - 12:00. Форма оплати у всіх готелях різна. В одних туристові в день прибуття видають магнітну картку, яку "прокатують" через кард-рідер при наданні платних послуг на території готелю - загальний рахунок буде роздрукований напередодні від'їзду. У інших діє система чеків (після кожної наданої послуги турист підписує чек на певну суму). Щоб уникнути непорозумінь ці квитанції краще всього зберігати до кінця перебування в готелі. Деякі послуги оплачуються готівкою,[39].

Медицина та страховка. Обов'язково треба також зауважити про медичне страхування. Страховка не обов'язкова, але рекомендується придбати медичну страховку, що передбачає надання медичної допомоги за кордоном, включаючи евакуацію хворого по повітрю в разі потреби. При відсутності страховки можуть зажадати на місці оплатити медичні послуги готівкою, а це недешево і рівень охорони здоров'я часто залишає бажати кращого.

Харчування та ресторанний бізнес. Харчування є однією з важливих потреб людини,[12]. Звичайно, що під час відпочинку, туристичної подорожі, виникають специфічні вимоги щодо організації харчування. Можливості їх задоволення, з одного боку, ґрунтуються на організації харчування протягом подорожі в транспортних засобах. З іншого, - організацією туристськими комплексами послуг повного (full board), тобто три- (іноді навіть чотири-) разового харчування протягом доби, або часткового пансіону (half board), тобто сніданок та обід або вечеря. В останньому випадку мандрівники можуть скористатися послугами закладів харчування (ресторанів, барів, закусочних тощо), які пропонує місцева інфраструктура,[12].

Отже, проаналізувавши сучасний стан туристичної інфраструктури Туреччини , автор дійшов висновку, щоважливим стратегічним орієнтиром є вдосконалення матеріально-технічної бази підприємств. Також важливим є впровадження динамічного туризму в країні. Невід'ємною складовою є популяризація туристичного продукту, та просування його як на внутрішньому, так і на міжнародному рівнях. Також варто більше приділяти увагу освоєнню територій, адже без цього створення нового туристичного продукту неможливе.

3.3 Туристичне районування Туреччини

Туристичні райони Турецької республіки розділені відповідно до їх туристичних особливостей (пляжі, гори, історичні пам'ятки тощо). Це 4 берегових районів й 1 внутрішній район, які були названі відповідно до морів, що омивають берегові райони, і положенням в Анатолії- внутрішній район.

1. Район Східної Анатолії- 171.000 km2

2. Район Чорного моря- 146.178 km2

3. Район Середземного моря- 122.100 km2

4. Район Егейського моря- 85.000 km2

5. Район Мармурового моря- 67.300 km2

Район Середземного моря.Туреччина є досить молодим курортним регіоном, що інтенсивно розвивається. Теплий клімат, багата історія й величезна кількість пам'ятників древніх цивілізацій залучають сюди безліч туристів із усього світла. У першу чергу Туреччина славиться своїми морськими курортами - Анталія, Кемер, Белек, Сіде, Аланья й безліч інших, не менш цікавих. Саме тому головним туристичним районом Туреччини вважається район Середземного моря, на якому і знаходяться вище вказані морські курорти. На цей район припадає 50% всіх туристів, що відвідали Туреччину,[40].

Найбільші міста району Середземного моря: Испарта, Бурдур, Анталія,

Мерсин, Адана, Османіє, Антак'я, Кахраман, Мараш. Район Егейського моря.Узбережжя Егейського моря - найкрасивіша частина узбережжя Малої Азії починається до півдня від Измира, де уздовж моря простягнулися популярні курорти Туреччини.

Кушадаси (або Пташиний острів) - мальовнича гавань на березі затоки. Місто, побудований на терасах, піднімається над найкрасивішою бухтою Егейського моря. Пляж Тусан - Куштур (північніше Кушадаси) -один із найчистіших пляжів. До півдня від Кушадаси перебуває Національний парк півострова Дилек. У провінції Мугла перебувають знамениті міста-курорти Туреччини, такі як: Бодрум, Мармарис, Датча, Кейджегиз і Фетхие. У цьому найкрасивішому районі країни зосереджена безліч пам'ятників попередніх цивілізацій.

На цей район припадає 20% всіх туристів, що відвідали Туреччину.

Найбільші міста району Егейського моря: Маниса, Ізмір, Кютах'я, Ушак, Афьон, Денізли, Айдин, Мугла Район Східної Анатолії. Найбільші міста району: Ардахан, Карс,Ігдир, Агри, Ерзурум, Ерзинджан, Тунджелі, Елазиг, Малатья, Муш, Бінгель, Ван, Хаккари, Бітліс.

На цей район припадає невелика кількість туристів, але цей район лише розвиває свою туристичну інфраструктуру. В основному в цей туристичний район приїздять туристи - професіонали, альпіністи тощо.

Гірські лижі. Для прихильників активного відпочинку - гірські лижі. В Туреччині гірськолижний туризм - відносно молодий вид туризму, але він активно розвивається й, завдяки відносній дешевині, здобуває все більшу популярність.

Альпінізм. Історія альпінізму в Туреччині йде своїми коріннями в середину 19-го сторіччя. Раніше християни вживали сходження з релігійних причин, тому що особливий інтерес для них представляла гора Арарат, місце, де відповідно до Біблії, був знайдений Ноїв Ковчег.

Район Чорного моря. Найбільші міста району: Бартин, Карабюк, Болу, Зонгулдаг, Кастамону, Сіноп ,Самсун, Чорум, Амас'я, Токат, Орду, Гіресун, Трабзон, Різе, Гюмюшане, Артвін, Байбурт.

Цей туристичний район багатий на пам'ятки: Арап Евлійесі На розвалинах башти, всередині фортеці Ехмедек стоїть візантійська дзвіниця. Із вікон замку на круглих скелях резиденції Сельджукідів відкривається чудовий краєвид.

Район Мармурового моря. Найбільші міста району: Едірне, Кіркларелі, Текирдаг, Стамбул,Кочаелі, Сакар'я, Ялова, Бурса, Білечік, Чанаккале, Баликесир.

На цей туристичний район припадає 15% всіх туристів, що приїздять до Туреччини.

Отже, досліджуючи проблеми та перспективи області та туристичне районування, автор дійшов висновку, що Туреччинамає високий рівень розвитку туризму та значною мірою використовує туристичний потенціал. Фахівці у сфері туризму розробляють необхідні туристичні продукти, проекти, стратегічні плани, кластери для покращення наявних та для розвитку нових видів туризму. З вищезазначеного, на території Туреччини склалися сприятливі умови для активного відпочинку та ознайомлення туристів з історією краю у туристичних центрах і парках розваг, сформована базова інфраструктура для розвитку зеленого туризму і надання необхідних видів послуг відвідувачам.

Висновки

туризм економічний географічний

У результаті опрацювання значної кількості наукової літератури та джерел автор дійшов наступних висновків.

Туреччина - це країна, розташована між Європою та Азією. Вона простягнулася від Едірне на болгарському кордоні до Карса на вірменській 1700 кілометрів і на 1000 кілометрів від Чорного моря до Середземного. Туреччина межує з Грецією, Болгарією, Грузією, Вірменією, Іраном, Іраком і Сирією. Ландшафт країни різноманітний: пустелі з оазисами, гори, степи, звивисті ріки, родючі сільськогосподарські землі і скелясте, що тягнеться на 8400 км, узбережжя роблять Туреччину привабливою.

До природних ресурсів Туреччини які мають найбільшу цінність для туризму та рекреації, насамперед, належать такі елементи природно-територіальних комплексів, як озера, річки, ліси, родовища мінеральних вод і лікувальних грязей, а також окремі об'єкти природно-заповідного фонду. За наявністю природних рекреаційних ресурсів Австралія належить до перспективних країн в плані організації туристично-рекреаційної діяльності.

Туреччина має значний історико-культурний потенціал: загальна кількість пам'яток історії, археології, містобудування і архітектури, монументального мистецтва створює сприятливі умови для динамічного розвитку туристичної індустрії. Проте велика кількість історико-культурних ресурсів країни знаходиться у напівзруйнованому чи зруйнованому стані. Важливим є забезпечення раціонального використання та збереження історико-культурних ресурсів. На думку автора, потужний потенціал історико-культурних ресурсів повинен бути задіяним для пізнання архітектурних, історичних та інших галузей науки. Історико-культурні ресурси характеризуються високою популярністю серед туристів, задовольняють їх попит у пізнанні навколишнього світу, сприяють змістовному проведенню вільного часу. Найбільшою особливістю цих ресурсів є те, що вони мають повсюдний характер розташування, адже кожна місцевість вирізняється своєю історією, традиціями, їх потенціал можна вважати необмеженим. Однак варто мати на увазі, що будь-які ресурси вимагають вмілого, творчого і наукового підходів до їх використання для цілей туризму і розробки сучасних туристичних маршрутів.

Туристична інфраструктура Туреччини є недостатньо розвинутою. Кожна з її ланок потребує окремого, комплексного, системного підходу щодо вдосконалення та реформування. Необхідне залучення позабюджетних коштів на розвиток туристично-рекреаційної сфери, важливим аспектом є відновлення туристичних об'єктів, та активні маркетингові заходи щодо популяризації туристичних маршрутів.

Туреччина володіє значним потенціалом для залучення туристів, у тому числі й закордонних. Країна багата на природні та історико-культурні рекреаційні ресурси проте їх освоєння залежить від якості допоміжної та рекреаційної інфраструктури, до якої відносимо готельну індустрію. Наявність значної кількості закладів гостинності, а також їх вигідне географічне розміщення безпосередньо впливають на кількість туристів, хоча й не є вирішальним чинником розвитку туризму.

Туреччина має значні природні, кліматичні та рекреаційні ресурси для розвитку зеленого туризму. Однією з проблем розвитку зеленого туризму є відсутність досвіду організації даного виду туризму як у населення, так і у місцевої влади, низька якість і комфортність закладів розміщення та транспортної інфраструктури. При належному сприянні держави зелений туризм може активізувати розвиток депресивних територій та спонукати до покращення благоустрою сільських садиб, вулиць, сіл, зростання культурно-освітнього рівня населення віддалених територій, підвищити добробут населення та економіку країни.

Список викоритсаної літератури та джерел

1.National strategic plan for tourism by the Portuguese government in the Resolution of the Council of Ministers nє. 61/2016, of 13-02-2016.

2. ЛюбіцеваО.О., МальськийМ. П., ЗінькоЮ. В. КонцептуальнізасадигеографіїРекреаціїтатуризму // Географіятатуризм: Наук. зб. - К .: Альтерпрес, 2011. - Віп.11. - С.3-13.

3. Любіцева О.О. Ринок туристичних послуг. - К .: Альтерпрес, 2002. - 436 с.

4. Бейдик O.O. Рекреаційна географія: навч.-метод, комплекс дисципліни / О.О. Бейдик.- К .: Обрії, 2007. - 96 с.

5. Масляк П. О. Країнознавство: Підручник. - К.: Знання, 2007. - 292с

6. Дубович І.А. Країнознавчий словник-довідник / І.А. Дубович. - К.: Знання, 2008. - 839 с.

7. Масляк П.О. Рекреаційна географія: навч. посіб. / П.О. Масляк. - К.: Знання, 2008. - 343 с.

8. Турецька Республіка: Довідник. М., 2000 Ереемев Д.Е., Мейер М.С. 7

9.Економіка Туреччини, перекл. з тур., М., 1991; Кирєєв М. Г. с.123-125

10. Історія Туреччини в Середні століття й новий час. М., 2002.с.-53

11. Ткаченко Т.І., Гаврилюк С.П. Економіка готельного господарства і туризму: Навч. посіб. - К.: КНТЕУ, 2005. - 80с.

12."Енциклопедія", том I, у "Аванта +", Москва, 1996 р.13. Euroland frays at the edges // The Economist. - 2002. - 28 November. - P. 27

13. Історія держави і права зарубіжних країн. Шевченко О. О. -К. -2002.

Збірник наукових статтей:

14.Туристично-краєзнавчі дослідження: Збірник наукових статей. - Випуск 2. - К., 1999. - 95 с.

Додатки

Додаток А

Рис.1. Туристична карта національні парки Туреччини

Додаток Б

Рс.2. Туристична карта розміщення Туреччини

Додаток В

Рис.3. Міжнародні туристичні приїзди іноземних туристів.

Додаток Г

Рис.4. Туристичні надходження від туризму

Размещено на Allbest.ru