Проектування приміщень спортивно-оздорового призначення готельного коплексу
Теоретичні основи проектування та реконструкції об'єктів. Функціональна організація приміщень спортивного і рекреаційного та ділового призначення. Склад, розміри споруд приміщень фізкультурно-оздоровчого призначення залежно від категорії типу готелю.
| Рубрика | Спорт и туризм |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 12.06.2018 |
| Размер файла | 278,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ПЛАН
ВСТУП
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПРОЕКТУВАННЯ ОБ'ЄКТІВ ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА
1.1 Теоретичні основи проектування та реконструкції об'єктів
1.2. Функціональна організація приміщень спортивного і рекреаційного та ділового призначення
РОЗДІЛ ІІ. ПРОЕКТУВАННЯ приміщень фізкультурно-оздоровчого призначення
2.1 Нормативна база проектування приміщень ПФОП в готелі
2.2 Розміщення ПФОП в готелі
2.3 Склад, розміри і площі споруд ПФОП залежно від категорії типу готелю
РОЗДІЛ ІІІ. РЕКОНСТРУКЦІЯ СПОРТИВНО-ОЗДОРОВЧОГО КОМЛЕКСУ НА ГОТЕЛЬНІЙ БАЗІ ВІДПОЧИНКУ «КАРПАТСЬКИЙ ЗАТИШОК»
3.1 Коротка характеристика бази відпочинку «Карпатський затишок»
3.2 Реконструкція та добудова приміщень спортивно-оздоровчого комплексу на базі відпочинку «Карпатський затишок»
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Фізкультурно-оздоровчі комплекси - окремий тип архітектурної споруди, де створено можливості для поєднання умов для занять фізкультурою та спортом з лікувально-оздоровчими та відпочинково-розважальними функціями. Це - багатофункціональні споруди, які містять приміщення басейнів, спортивних, тренажерних залів, залів для занять аеробікою, шейпінгом, фітнес-клубів, приміщення для лікувально-оздоровчих процедур (фізіотерапії, бальнеології), розважального характеру (боулінг, більярд тощо), а також кафе, ресторани, салони краси тощо. Особливої популярності набули аквапарки, які можна віднести до фізкультурно-оздоровчих комплексів з розширеним асортиментом різноманітних водних розваг та атракціонів.
Науково-технічний прогрес та пов'язані з ним зміни в характері зайнятості населення призвели до того, що більшість працюючих зайняті в сфері розумової праці або в сфері обслуговування, де праця переважно “сидяча” і не потребує фізичних зусиль. Біологічні особливості людського організму такі, що для нормального функціонування він потребує, крім іншого, і регулярних фізичних навантажень. Тому такими популярними стали в багатьох країнах „біг для здоров'я”, відвідування тренажерних залів, басейнів, заняття тенісом, бадмінтоном тощо. Це дає змогу провадити здоровий спосіб життя, підтримувати свій організм у „тонусі”. Відповідальне ставлення до здоров'я громадян є одним з напрямків як державної політики розвинутих країн світу, так і керівництва окремих підприємств та установ.
Для організації активного відпочинку будують різноманітні фізкультурно-оздоровчі заклади, де створено умови для занять фізкультурою та спортом як самостійно, так і під керівництвом фахових інструкторів з метою підтримання фізичних кондицій організму. Найбільший інтерес нині Lviv Polytechnic National University Institutional Repository для відвідувачів таких закладів становлять можливості для плавання, розваг на воді, різноманітних водних процедур. Для цього у фізкультурно-оздоровчих комплексах передбачено функціонування одного або декількох басейнів, обладнаних різноманітними водними атракціонами: водяними гірками, штучними хвилями, ділянками зі стрімкою течією, водоспадами; створюється святкова атмосфера за допомогою технічних пристроїв, музики і фантастичного освітлення.
До складу комплексу вводять споруди і приміщення для рухливих і розважальних ігор, атракціони, кегельбани, більярдні тощо. Зали для поширених спортивних ігор: баскетболу, волейболу, тенісу, гандболу, бадмінтону часто проектують як універсальні зменшеного розміру для ігор за спрощеними правилами. Особливої популярності набули зали для занять аеробікою, шейпінгом, приміщення фітнес-клубів.
Один з ефективних шляхів підвищення фізичних кондицій організму - інтенсивні заняття спортом із застосуванням тренажерних пристроїв: велоергометрів, бігових доріжок, тренажерів, що імітують греблю та інші види спорту, силових тренажерів тощо. Тому до складу комплексу вводять тренажерні приміщення.
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ РОЗМЩЕННЯ ТА РЕКОНСТРУКЦІЇ ОБ'ЄКТІВ ФІЗКУЛЬТУРНО-ОЗДОРОВЧОГО ПРИЗНАЧЕННЯ У ГОТЕЛЬНОМУ ГОСПОДАРСТВІ
1.1 Теоретичні основи проектування та реконструкції об'єктів
Результатом проектування є проект.
Проектом в інженерному проектуванні називається комплексний технічний документ, який складається з текстової (пояснювальна записка, розрахунки, обґрунтування) і графічної (креслення і схеми) інформації, замовлених специфікацій на матеріали, вироби та обладнання, а також кошторисних документів, відповідно з яким будують і експлуатують об'єкт, що проектується.
Розрізняють проекти: типові, індивідуальні, проекти експериментального будівництва, а так само проекти реконструкції існуючих підприємств.
Типовий - проект, призначений для багаторазового використання у будівництві однакових за призначенням об'єктів (з урахуванням високих вимог до архітектурно-художніх рішень окремих будівель і забудови в цілому). Ці проекти забезпечують скорочення термінів будівництва шляхом використання найбільш економічних і уніфікованих проектних рішень, вузлів і деталей відповідно до вимог ДБН. Будівлі масового будівництва будують, як правило, за типовими проектами, які рекомендовані як найбільш економічні, технічно досконалі для багаторазового застосування (житлові будинки, школи, лікарні, дитячі садки).
Індивідуальний - проект, розроблений для одноразового застосування в певному районі, з урахуванням всіх встановлених норм і правил. Одночасно в них допускаються окремі незначні відхилення від СНіП, використання нестандартних будівельних конструкцій, нетипового обладнання, використання місцевих будівельних матеріалів. Проекти для експериментального будівництва призначені для перевірки в реальних умовах можливості впровадження в масове будівництво нових, відповідних високим експлуатаційним вимогам, економічних проектів об'єктів готельно-ресторанного господарства, нових прийомів об'ємно-планувальних, технологічних, конструктивних рішень, інженерного та ін. Видів устаткування.
Проекти реконструкції розробляють для готельних підприємств, які за своїм технічним станом, оснащення устаткуванням, використовуваним технологічним процесам і формам обслуговування не відповідають сучасним вимогам.
Реконструкція діючого підприємства - здійснюване за єдиним проектом повне або часткове переобладнання і перевлаштування підприємства (без будівництва нових і розширення діючих об'єктів) із заміною застарілого обладнання. Реконструкція діючого підприємства може здійснюватися в цілях зміни профілю підприємства. До реконструкції діючого підприємства відноситься також і будівництво нових будівель і об'єктів того ж призначення замість ліквідованих будівель, подальша експлуатація яких з техніко-економічних показників визнана недоцільною [4].
1.2 Функціональна організація приміщень спортивного і рекреаційного та ділового призначення
приміщення фізкультурний оздоровчий готель
Блок приміщень культурно-масового, спортивно-оздоровчого і ділового призначення передбачається в основному в туристичних, курортних і ділових готелях. Склад приміщень культурно-масового обслуговування залежить від вимог до відпочинку туристів і терміну їх перебування. Так, організація дозвілля і відпочинку туристів, що перебувають короткочасно (до 3 днів), вимагає скороченого переліку відповідних приміщень. До їхнього складу належать зали універсального призначення, конференц- зали, зали для проведення нарад і переговорів, експозиційний зал (салон) для організації виставок, демонстрації творів мистецтва, призначених для продажу, танцювальні та бальні зали, фойє, дискотеки, більярдні, кегельбани, сауна з баром і залом спортивних тренажерів, масажний зал, зал ігрових автоматів, кімнати (зал) для гри в настільний теніс та ін. Набір цих приміщень пов'язаний із призначенням готельного комплексу та рівнем його комфорту.
Практика експлуатації готельних комплексів показала, що одним із шляхів раціонального, гнучкого та економічного використання наявних площ є створення залів багатоцільового (універсального) призначення, розрахованих на проведення різних заходів (нарад, прийомів, банкетів, концертів, балів, танців, демонстрації кінофільмів тощо). У таких залах зазвичай використовують розсувні перегородки, за допомогою яких змінюють кількість приміщень, їх габарити та місткість залежно від конкретних потреб [10].
Зали багатофункціонального призначення, конференц-зали та кіноконцертні зали розташовують або в окремому приміщенні, або на першому чи другому поверсі, іноді в цокольному. Нерідко їх розміщують поблизу закладів ресторанного господарства, що при необхідності полегшує доставку в зали напоїв і закусок. Для того, щоб відвідувачі конференц-залів і кіноконцертних залів не заважали клієнтам готелів, для цих приміщень часто влаштовують додатковий вхід із вулиці, вестибюль, гардероб, санвузли.
Більярдні зазвичай передбачені у готельних комплексах високого рівня комфорту. Окрім більярдних столів різних розмірів, тут встановлюють стійку для київ і шафу для куль, меблі для зони відпочинку й очікування. Світильники розташовують над столами на відстані 80 см від гральної поверхні. Площа більярдної залежить від кількості столів.
Кегельбани можуть замінювати більярдні. У них розміщується спеціальне обладнання, що складається з автоматів для подавання куль, встановлення кеглів, доріжок для прокату куль, зона відпочинку й очікування.
У висококомфортабельних готелях часто влаштовують приміщення і споруди спортивно-оздоровчого призначення: закриті та відкриті плавальні, купальні басейни, сауни (фінські лазні з гарячим сухим повітрям у парній і холодним басейном), лазні, зали для фізичних вправ (спортивний зал, гімнастичний зал, кегельбан); організовують медичне обслуговування; на території готельних комплексів - спортивні майданчики (тенісні корти, гольф, міні-гольф тощо).
Басейни, відповідно до норм і стандартів, допускається влаштовувати в готельних комплексах вищої категорії, розташованих на морському узбережжі, курортах, у зонах відпочинку і туризму та призначених для прийому іноземних туристів.
Закриті басейни розміщують у цокольному чи на першому поверсі споруди, в прибудові, з'єднаній з готельним комплексом критим переходом, іноді - на верхніх поверхах готельної будівлі. При цьому шляхи відвідувачів до басейну повинні бути зручними і по можливості короткими, тому поблизу басейну часто знаходиться ліфт, який сполучає його з житловими поверхами готельного комплексу. Навколо басейну мають бути обхідні доріжки та рекреаційний майданчик, де можна розташувати місця для відпочинку, пляж, буфет, бар.
Відкриті плавальні басейни (зокрема, плескальні) роблять будь- якої форми, обладнують гірками для спускання у воду (табани). Глибина басейну залежить від його призначення. Для надання воді приємного кольору ванну облицьовують блакитною або яскраво- зеленою керамічною плиткою, дно іноді викладають кольоровою мозаїкою. Часто ванні зали басейнів мають природне, бічне, верхнє або комбіноване освітлення. Суцільне скління хоча б однієї зі сторін залу створює відчуття зв'язку басейну з навколишньою природою, хоча в літній період може призвести до перегріву приміщень басейну, а взимку - до його охолодження і невиправданих витрат на опалення і вентиляцію, тому воно може використовуватися лише з урахуванням кліматичних особливостей місця будівництва. Зазвичай такі басейни розраховані на мешканців готельного комплексу.[8]
Допоміжні приміщення басейнів поділяються на обслуговуючі (для відвідувачів), адміністративні, підсобні, технічні. Технічні приміщення мають великі розміри, бо призначені для подачі й очищення води, встановлення насосів, фільтрів, бойлерів, водомірів та іншого устаткування. Іноді частину допоміжних приміщень басейну (підсобні, технічні та ін.) розміщують в експлуатованому просторі під ванною басейну.
До складу обслуговуючих приміщень відносять душові, санітарні вузли, роздягальні для чоловіків і жінок, кімнати інструкторів, приміщення для масажу, медичні кабінети, ванни з мінеральною водою.
Останнім часом у готельних комплексах різного призначення і рівня комфорту влаштовують лазні сухої пари - сауни, що знімають втому та сприяють інтенсивному кровообігу. До складу сауни входять роздягальня, мийна, кімната сухої пари, басейн або душі, кімната відпочинку, іноді масажний і тренажерний зали, кімната оператора і бар. Сауни розташовують у підвальному приміщенні або на першому поверсі споруди готелю, нерідко в комплексі з купальним басейном. Окрім саун, у готелях можуть застосовуватися російські лазні.
РОЗДІЛ ІІ. ВИМОГИ ДО ПРОЕКТУВАННЯ ТА РЕКОНСТРУКЦІЇ ПРИМІЩЕНЬ ФІЗКУЛЬТУРНО-ОЗДОРОВЧОГО ПРИЗНАЧЕННЯ В ГОТЕЛІ
2.1 Нормативна база проектування приміщень ПФОП в готелі
В готелях категорій *** та вище рекомендується передбачати приміщення і споруди фізкультурно-оздоровчого комплекса:
· басейни;
· сауни;
· тренажерні зали;
· солярії;
· масажна;
· тенісні корти.
Одночасну місткість спортивного або тренажерного залів рекомендується приймати не менше 10% місткості готелю, сауни - не менше 1 %. Площа дзеркала води басейна рекомендується приймати не менше 0,55 м2 на одне місце в готелі.
Рекомендований склад і площі споруд і приміщень фізкультурно-оздоровчого призначення готелів категорій **** та ***** наводяться документі в ДБН В.2.2-20:2008, а розширений склад і площі цих приміщень визначається завданням на проектування [13].
Включення приміщень і споруд фізкультурно-оздоровчого призначення до складу готелів категорії *** і нижче визначається завданням на проектування або проектом.
Нормативні документи для проектування приміщень фізкультурно-оздоровчого призначення при готелі
|
ДБН В.2.2-11-2002 |
Підприємства побутового обслуговування |
|
|
ДБН В.2.2-13-2003 |
Спортивні та фізкультурно-оздоровчі споруди |
|
|
ДБН В.2.2-9-2009 |
Громадські будинки та споруди |
|
|
НАПБ А.01.001-2004 |
Правила пожежної безпеки в Україні |
Основною законодавчою і нормативною базами під час проектування закладів готельно-ресторанного господарства є:
1. СНіП 2.08.02-89. Громадські будівлі та споруди. Ці норми і правила поширюються на проектування громадських будівель (висотою до 16 поверхів включно) і споруд, а також приміщень громадського призначення, вбудованих у житлові будівлі.
2. ДБН В.2.2-20: 2008. Будівлі та споруди. Готелі. Ці Норми поширюються на розроблення проектів нових і реконструкцію існуючих готельних будинків і комплексів, а також готелів, які входять до складу багатофункціональних будинків і будинків іншого призначення. Готелі відносяться до колективних засобів розміщення згідно з визначенням ДСТУ 4527. Вимоги цих Норм поширюються на всі типи будинків готелів (мотелів) місткістю більше 7 номерів і умовною висотою не більше 73,5 м. Проектування готелів більшої поверховості (умовної висоти) повинно проводитися згідно затверджених завдань на проектування з урахуванням всіх вимог.
3. ДСТУ 4527: 2006. Послуги туристичні. Засоби розміщення. Терміни та визначення.
4. ДСТУ 4281: 2004. Заклади ресторанного господарства. Класифікація.
5.СанПіН 42-123-5777-91. Санітарні правила для підприємств громадського харчування. Ці Санітарні правила поширюються на діючі, що будують або реконструюють підприємства закладів харчування незалежно від форм власності та відомчої належності і визначають санітарні вимоги до території, приміщень і їх оснащення, транспортування, прийому та зберігання харчових продуктів, обробки сировини, виробництва та реалізації продукції, а також до умов праці і особистої гігієни персоналу підприємства [2,3].
2.2 Розміщення ПФОП в готелі
Включення приміщень і споруд фізкультурно-оздоровчого призначення до складу готелів категорії *** і нижче визначається завданням на проектування або проектом.
У готелях категорій **** і ***** при приміщеннях фізкультурно-оздоровчого призначення слід передбачати медичний кабінет: при місткості до 500 місць -16 кв.м, при більшій місткості - до 36 кв.м.
На території готелів категорій **** і ***** залежно від можливостей ділянки допускається передбачати площинні фізкультурно-оздоровчі споруди, кількість і набір яких визначаються завданням на проектування або проектом.
Спортивні та фізкультурно-оздоровчі будинки і споруди за функціональним призначенням поділяються на комплекси та групи:
- основні, призначені безпосередньо для спортивних та фізкультурно-оздоровчих занять;
- допоміжні, призначені для осіб, які займаються, тренерів та суддів, а також медичні, службово-адміністративні, складські тощо;
- комплекси для глядачів.
Спеціалізація споруд за видами спорту і кількість місць для глядачів встановлюються завданням на проектування залежно від місцевих умов, чисельності гостей готелю і містобудівного значення спортивної споруди або комплексу.
Спортивні та фізкультурно-оздоровчі будинки і споруди також слід проектувати з урахуванням вимог ВСН 62 «Проектування середовища життєдіяльності з урахуванням потреб інвалідів і мало мобільних груп населення».
Розміщення спортивних та фізкультурно-оздоровчих споруд у вбудованих, вбудовано-прибудованих та прибудованих приміщеннях до готелю дозволяється тільки для закладів з регламентованим режимом функціонування (з 7 до 23 години) згідно з вимогами СНіП 2.08.01 «Жилі приміщення» та СНіП II-12 «Захист від шуму».
Спортивні та фізкультурно-оздоровчі будинки і споруди слід розміщувати на селищній території, у місцях відпочинку та на інших спеціально виділених земельних ділянках, забезпечених зручними під'їздами і підходами від виходу з готелю та зупинок громадського транспорту згідно з ДБН 360 з обов'язковим додержанням нормативного шумового режиму на прилеглій території житлової забудови та забезпеченням санітарних розривів готелю та громадських будинків згідно з вимогами ДержСанПіН 173 п. 4.10, ДержСанПіН 203, СанПіН 42-128-4690, СанПіН 42-120-4948. Слід передбачати місця для транспортних засобів інвалідів та зручні підходи до них, які забезпечують пересування на кріслах-колясках.
Площу земельних ділянок спортивних та фізкультурно-оздоровчих споруд слід приймати виходячи із суми площ забудови основних і допоміжних споруд, а також площ, які зайняті проїздами, автостоянками, пішохідними доріжками й озелененням.
Проїзди і пішохідні доріжки слід передбачати до всіх фізкультурно-оздоровчих споруд, що розташовуються на земельній ділянці критих споруд і спортивних комплексів. Ширина пішохідних доріжок повинна прийматися не менше 1,8 м. Ширина пандуса повинна бути: за одностороннього руху - не менше 1,0 м; за двостороннього руху - не менше 1,8 м.
Земельна ділянка спортивної та фізкультурно-оздоровчої споруди повинна мати не менше двох в'їздів (включаючи господарський) і двох входів.
У разі використання спортивної споруди інвалідами вони повинні знаходитися не далі 40 м від входу до цієї споруди і мати з нею зручний зв'язок.
Ширина стоянки для автомобіля інваліда повинна бути не менше 3,5 м.
Відкриті басейни
Плавальні басейни в готелях можуть бути розташовані в одному комплексі з готелем або у вигляді окремої будівлі.
Якщо басейн при готелі призначений для всіх бажаючих, а не тільки для постояльців готелю, то для пропуску відвідувачів влаштовують касу. Гардероб для постояльців готелю може бути по принципу самообслуговування, а для зовнішніх відвідувачів повинен бути обладнаний шафами, причому рекомендується застосовувати (відносно недорогу систему) видачу замість вхідних квитків ключів, якими закриваються шафи або кабіна для переодягання з однаковими номерами. У гостей готелю ключі від номера можуть одночасно підходити до кабін для переодягання або шаф гардеробу басейну. [9]
Якщо між сумарним числом людей, які щодня користуються басейном і числом місць у готелі ще помітний якійсь взаємозв'язок, то максимальне число відвідувачів, що одночасно знаходяться в басейні, визначається його пропускною здатністю, ніяк не пов'язаної з місткістю готелю. Тому виходячи з передумови, що у воді одночасно знаходиться лише половина відвідувачів басейну, а інша половина відпочиває на шезлонгах - площа ванни рекомендується приймати рівною 60 м2. Басейни великих розмірів потрібні лише в тих готелях, де ними користуються всі бажаючі, і це повинно визначатися забудовником до початку будівництва.
Глибину басейну визначають, з одного боку, економічними вимогами, з іншого - визначають вимогами техніки безпеки, як правило, в басейнах готелів пристрій трамплінів для стрибків у воду не представляє інтересу для людей, що відпочивають у басейні. В основному зазвичай глибину басейнів при готелі приймають більше 1,5 м, проте додатково передбачають більш неглибоку зону глибиною 80 см для підлітків і дорослих, які не вміють плавати.
Форма ванни басейнів у готелях більш різноманітна, що визначається, з одного боку, її великими розмірами, а з іншого, привабливістю басейну і можливістю проведення в ньому вільного часу і в тому числі ігор.
На відміну від приватних басейнів тут важливим елементом є дуже широка обхідна доріжка, де передбачають місця для відпочинку. Крім того, повинні бути передбачені невеликі шафи для грошей і т.д. , що відкриваються ключами постояльців від номерів. Для створення комфортних умов число душових приймають рівним 1:10 з розрахунку одна душова сітка на 10 відвідувачів басейну виходячи з гігієнічних вимог у басейнах, відповідно до норм, одну душову сітку приймають на трьох одноразово перебуваючих у ванні.
В готельному басейні відвідувачі користуються ним тільки в період купального сезону, у зв'язку з чим озеленення території повинно складатися в основному з літньоцвітущих рослин (кущі , квіти та ін.)
У басейні готелю в якості місць для лежання використовують газон, який повинен бути коротко підстрижений.
Сауни
На території готелю будівельні норми чи правила пожежної безпеки впливають на розміщення сауни на генеральному плані і тому повинні бути уважно вивчені перед початком проектування. У подібних випадках планувальні рішення повинні бути узгоджені з місцевою владою і схвалені ними.
Сауна може перебувати в цокольному поверсі, якщо будівля стоїть на схилі або якщо при цьому забезпечується достатня денне освітлення і можливий безпосередній вихід назовні. Крім цього, вона може бути розміщена на даху і скомпонована разом з дахом тераси або розташована в окремій будівлі на ділянці.
У разі розміщення вбудованих саун слід в точності дотримуватися подальші вимоги:
1) пристрій вбудованої лазні або сауни може розташовуватися на цокольному, першому чи верхньому поверхах, винятком є підвали і поверхи вище дев'ятого. У разі якщо зазначений комплекс буде розташовуватися на верхньому поверсі то він повинен бути обладнаним не менш як двома розосередженими евакуаційними виходами, які зобов'язані виходити до різних сходових кліткам. У свою чергу сходові клітини при проектуванні повинні безпосередньо виходити назовні на прилеглу територію.
Вихід з сауни краще влаштувати через тамбур, при цьому вони повинні
мати глибину не менше двох метрів і протипожежні двері з автоматичним пристроєм;
2) якщо комплекс сауни розташовується на першому, а також цокольному поверхах, то вкрай необхідно передбачити наявність, безпосередньо назовні, окремого евакуаційного виходу. Для всіх будівель, виключаючи житлові, дозволено пристрій другого виходу в хол або загальний коридор в тому випадку якщо цей вихід проходить крізь тамбур при глибині не менше двох метрів і протипожежні двері з автоматичним пристроєм.
3) парильня вбудованої лазні - сауни повинна бути місткістю не більше 10 місць;
4) виходячи з норм проектування, парильня, як і вся лазня, повинна обладнуватися перегородками протипожежного типу: першого і третього типу з кордоном вогнестійкості будівлі.
5) сауна повинна бути оснащена піччю тільки заводського зразка і потужністю не перевищуючи 15 кВт, а також мати можливість відключатися автоматично після 8-годинної безупинної роботи;
6) повітря в парильної повинен бути не більше 1200С, і температура повинна підтримуватися автоматично;
7) при проектуванні нагрівач рекомендується встановлювати безпосередньо на бетонній підлозі товщиною 100 мм і більше. Відстань від нагрівача до захисного матеріалу має бути за нормами 150 мм.
8) комплексна сауна повинна бути забезпечена окремим евакуаційним виходом назовні;
9) якщо сауна розташована на цокольному або першому поверсі, то в цьому випадку, згідно з нормами проектування, парильню необхідно розташувати біля зовнішньої стіни будівлі. Вона повинна мати віконний отвір в стіні розміром 30х30 см, але не менше. Також допускається розміщення парильної всередині будівлі, якщо двері входу-виходу з парильної розташовані навпроти зовнішніх дверей комплексу сауни, але при відстані не більше 5 метрів між зазначеними дверима. Згідно з нормами, в лазні повинно бути не менше 2-х виходів евакуаційного типу; Розміри вхідних дверей в парильну повинні бути не менше 70х190 см.
Роздягальні при сауні.
Туалет повинен бути передбачений при кожній роздягальні, і ідеально, якщо мийна буде пов'язана з кожним туалетом. Така система краща насамперед у готелях, так як це дозволяє сім'ям або групам, наприклад, приймати сауну разом і окремо.
Багато готелів при обладнанні саун вдаються до контактів з медичними установами або спортивними закладами та застосовують той або інший варіант планування. На додаток до приміщень сауни - парної (однієї або декількох), роздягальні, мийної та рекреаційної зони, передбачаються кімнати для масажу та ультрафіолетового опромінення. Якщо в готелі є плавальний басейн, сауна повинна примикати до нього.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис.1 - Планування загальної сауни на 15-20 потоків за неділю 1- сауна;
2 - мийна; 3 - туалет; 4 - роздягальня; 5 - кімната відпочинку.
приміщення фізкультурний оздоровчий готель
Планування.
Звичайно бажано передбачати роздільне обладнання для чоловіків і жінок, так як це спрощує експлуатацію і дозволяє більш ефективно використовувати загальні приміщення. В якості альтернативи можна мати одне обладнання для процедур, призначених для кожної статі.
Громадська сауна складається з парної (однієї або декількох), роздягальні, мийної та рекреаційної зони. Крім цього, повинні бути передбачені приміщення для реєстратури, а також для персоналу. Останні повинні бути розташовані біля входу і зручно пов'язані з коморами для простирадла і рушників. Якщо торгові приміщення або бар не передбачені, напої та інше можуть продаватися в приміщеннях реєстратури або персоналу [11].
Кімнати для масажу і для ультрафіолетового опромінення часто включаються до складу обслуговуючих приміщень . Їх слід розташовувати якомога ближче до приміщень для персоналу, який відповідальний за контроль.
Відповідно з плануванням, кожна людина яка приймає душ під час процедури займає 3-5 м2 площі, і це може бути використано для розрахунку загальної місткості всього комплексу.
Громадська сауна для чоловіків або жінок буде, приблизно займати 50150 м2, а для всіх разом - 100-250 м2. Розмір парної кімнати повинен бути таким, щоб вона вміщала принаймні 75% максимальної одноразової місткості всього комплексу. [1]
Слід подбати про те, щоб не змішувати «брудні » і « чисті» потоки, з одного боку, а також мокрі і сухі, з іншого.
Кімната для переодягання в сауні.
У суспільній сауні число шаф, що замикаються повинно відповідати максимальній місткості всього комплексу сауни. Дуже бажано мати кілька кімнат для переодягання, особливо для жіночого відділення. Тут повинні бути лави, умивальник, по можливості дзеркало на повний зріст, місце для зберігання простирадл і рушників.
Приміщення для відпочинку в сауні
Ці приміщення найбільші серед всіх приміщень громадської сауни, і основна турбота повинна бути спрямована на створення в них теплою і сприяє відпочинку атмосфери . Температура тут повинна досягати приблизно 20 ° С , отже , необхідно передбачити опалення на час холодних зимових днів.
По можливості повинні бути передбачені окремі приміщення для відпочинку у вигляді маленьких кімнат, відокремлюваних розсувними перегородками. У кожній з них є кушетка і невеликий столик. Вільне розташування меблів дозволяє легко групувати стільці навколо столиків з книжками, журналами та напоями. Найбільш раціональна ємність таких приміщень в кінцевому рахунку визначається ступенем їх зручності, і потрібно спробувати зробити так , щоб в приміщеннях відпочинку могло одночасно перебувати не менше 75% загального числа відвідувачів.
З приміщеннями для відпочинку зазвичай пов'язані кімнати , необхідні для масажу і ультрафіолетового опромінений
Рис. 1 - Рекомендовані параметри масажної кімнати
Солярії
Солярій не повинен перебувати в умовах підвищеної вологості (максимальна вологість повітря - 75%), і в приміщеннях, де є небезпека контакту солярію з водою. Мінімальна площа приміщення 2,5 м2. Мінімальна висота для розміщення вертикального солярію - 2,6 м. Крім того, розміри приміщення повинні забезпечувати можливість монтажу та обслуговування солярію.
Допускається використання апаратів ультрафіолетового випромінювання (соляріїв) як з вертикальним, так і з горизонтальним розташуванням ультрафіолетових ламп різних типів ( високого і низького тиску) в будь-якій їх комбінації. [6]
Всі апарати (солярії) повинні мати технічні паспорти та інструкції російською/українською мовами, а також документи, що підтверджують в установленому порядку безпеку використовуваної продукції.
Необхідна площа приміщення, де встановлена кабіна солярію, розраховується за формулою S1 + S2 , де S1 - площа, займана самим апаратом (згідно з технічним описом), S2 - зона для роздягання згідно з додатком 1 до цих санітарних правил. ( Для солярію ExpressTan S1 = 0,4 кв.м)
До складу приміщень, де розташовані кабіни соляріїв, за відсутності інших послуг, що надаються даною організацією , повинна входити робоча зона оператора. При наданні організаціями інших побутових і косметичних послуг зона оператора може бути обладнана спільно із зоною прийому відвідувачів. Якщо послуги солярію надаються в автоматичному режимі (без участі оператора з використанням монетоприймача або карткоприймача), то зона оператора не потрібно. Персонал і відвідувачі повинні мати доступ до умивальника і санвузлу.
Приміщення для експлуатації соляріїв повинно бути обладнане припливно-витяжною вентиляцією з механічним спонуканням, що забезпечує 3-4-кратний повітрообмін за годину. У випадку встановлення моделей, обладнаних власною системою вентиляції, допускається організація природного припливу повітря у приміщення.
Температура і вологість повітря в кабіні солярію повинні відповідати вимогам технічної документації на даний апарат, але не перевищувати +28 С. Температура повітря в приміщенні, де розміщується кабіна солярію , повинна відповідати +18-24 С.
Після кожного сеансу всі поверхні кабіни солярію, з якими контактував відвідувач , повинні бути оброблені дезінфікуючими засобами , що пройшли державну реєстрацію в установленому порядку. При використанні вертикального солярію відвідувачам повинні надаватися одноразові рушники для вистилання підлоги кабіни або одноразові капці. [5]
Тенісні корти
Тенісний корт має форму прямокутника розміром 78 х 27 футів для одиночних змагань і 78 х 36 футів - для парних. Всі вимірювання здійснюються в футах. Якщо міряти в метрах, то поле для одиночних змагань має розмір приблизно 23,8 х 8,2 м, для парних -23,8 х 11 м..
Рис. 2 - Схема корту для парних та одиночних ігор
Сітка , яка натягується між двома стійками, що знаходяться за межами ігрового майданчика, ділить корт навпіл. Вона зазвичай проводиться зі спеціальних м'яких матеріалів.
По лініях
Задня лінія визначає віддалені кордони корту по обидві сторони сітки. Відстань між двома задніми лініями однаково для полів для парної і одиночної гри.
Задню лінію перетинає середня , яка ділить корт на дві рівні частини. Лінії, що обмежують корт з боків, так і називаються - бічні. Поля для одиночної і парної гри розрізняються відстанню між бічними лініями (у полів для парної гри воно більше).
Всередині ігрового майданчика існують лінії подачі, вони перпендикулярні бічним лініям і паралельні заднім лініях і сітці.
Лінії подачі розташовані на відстані 21 фути (6,5 м) від сітки, і кожна з них розділена навпіл середньою лінією.
Рис. 3 - Розмітка тенісного корту
Лінії подачі, середні лінії і сітка складають чотири окремих блоки, які називаються квадратами подачі. З кожного боку сітки знаходиться по два квадрата подачі, довжиною 21 фут (6,5 м) і шириною 13,5 фути (4,2 м).
Розміри тенісного корту
|
Ігрове поле |
Тип корту |
Зони безпечної площадки |
Будівельні розміри |
||||
|
Довжина |
Ширина |
По довжині |
По ширині |
Довжина |
Ширина |
||
|
23,8 |
11(8,23) * |
Професійний корт |
Не менше6.4 |
Не менше 3,66 |
40 |
20 |
|
|
Клубний корт |
Не менше 5,48 |
Не менше3,05 |
36,57 |
18,29 |
2.3 Склад, розміри і площі споруд ПФОП залежно від категорії типу готелю
Склад і площі допоміжних і технічних приміщень, а також конструкцію покриттів і висоту споруд фізкультурно-оздоровчого призначення слід ухвалювати згідно ДБН В.2.2-13.
Сауни слід проектувати згідно вимогам ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.2-11, ДБН В.2.2-13 и НАПБА.01.001. [2,3]
Відкриті площинні спортивні споруди
Шляхи пересування осіб, які займаються, з допоміжних приміщень до місць занять на відкритих спорудах не повинні перетинатися зі шляхами пересування глядачів.
Між відкритими площинними спортивними спорудами і трибунами при них слід передбачати обхідну доріжку завширшки не менше 1,5 м або об'їзну - завширшки не менше 3,5 м.
По периметру земельної ділянки комплексу відкритих спортивних споруд слід передбачати вітро- і пилозахисні смуги деревних і чагарникових насаджень завширшки 5 м з боку проїздів місцевого значення і до 10 м - з боку швидкісних магістральних доріг з інтенсивним рухом транспорту. По периметру окремих груп відкритих площинних спортивних споруд, що входять до комплексу, і відкритих ванн басейнів слід передбачати смугу чагарникових насаджень завширшки не менше 3 м.
По обидва боки сходів або пандуса, призначеного для пересування людей з обмеженою рухливістю, повинні передбачатися огорожі з подвійними поручнями на висоті 0,7 м і 0,9 м. Довжина поручнів повинна бути більшою від довжини пандуса або сходового маршу не менше ніж на 0,3 м.
Криті спортивні споруди
Спортивні зали і басейни
Будинки спортивних залів і критих басейнів слід розміщувати з відступом від червоної лінії забудови не менше ніж на 6 м за умови розміщення вікон спортивних залів з боку дворового фасаду або відокремлення будинку спортивної споруди від вулиці смугою зелених насаджень завширшки не менше 4 м.
В разі розташування спортивних залів і критих басейнів у комплексі з відкритими спортивними спорудами слід передбачати при них відповідні допоміжні приміщення, що забезпечують обслуговування осіб, які займаються, на майданчиках.
Ділянки спортивних басейнів повинні бути захищені від несприятливих вітрів, пилу, шкідливих промислових і транспортних викидів, добре ізолюватися і провітрюватися. Відкриті ванни і майданчики для підготовчих занять не повинні розташовуватися у першому ряду примагістральної забудови, а в разі її відсутності - відстояти від червоної лінії забудови не менше ніж 15 м за умови організації смуги зелених насаджень завширшки 4 м і на відстані 50 м від межі житлової забудови.
На земельній ділянці відкритих басейнів, крім ванн та будинків із допоміжними приміщеннями, слід розміщувати майданчики для підготовчих занять площею, яка визначається з розрахунку не менше 4,5 м на кожного з тих, хто одночасно знаходиться у ваннах.
ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ ТА КОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ БУДИНКІВ І СПОРУД
Криті спортивні споруди
Спортивні зали
Будівельні розміри спортивних залів, спеціалізованих для окремих видів спорту (крім залів для легкої атлетики) слід приймати згідно з таблицею 1.
Таблиця 1
Будівельні розміри спортивних залів, м
|
Вид спорту, розрахункова одиниця |
Будівельні розміри залу1) , м |
Пропускна спроможність, люд./зміну |
|||
|
довжина |
ширина |
висота до низу виступнихконструкцій |
при навчально-тренувальних заняттях у залі |
||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
СПОРТИВНІ ЗАЛИ |
|||||
|
Акробатика. На один комплект табельного обладнання |
36 |
18 |
6 |
32 |
|
|
Бадмінтон. На один майданчик та один комплект табельного обладнання |
16 |
94 |
8 |
8 |
|
|
Баскетбол. На один майданчик та один комплект табельного обладнання |
38 |
26 |
9 |
24 |
|
|
Волейбол. На один майданчик та один комплект табельного обладнання |
36 |
18 |
9 |
24 |
|
Гімнастика спортивна.На один комплект табельного обладнання длячоловіків і жінок з однимзагальним місцем для вільних вправ |
30 |
18 |
6 |
50 |
|
Гімнастика художня.На один майданчик та один комплект табельного обладнання |
21 |
15 |
8 |
10 |
|
|
Теніс. На один майданчик та один комплект табельного обладнання |
36 |
184 |
10 |
128 |
|
|
Теніс настільний. На три столи й один комплект табельного обладнання1) |
15 |
9 |
4 |
4 (на кожнийстіл) |
|
1) За більшої кількості столів розмір залу слід приймати виходячи з площі 7,75х4,5 м на кожний стіл.Примітка 1. Мінімальний розмір спортивно-демонстраційних та спортивно-видовищних залів 61 х 30 м. |
Споруди для фізкультурно-оздоровчих занять
Для фізкультурно-оздоровчих занять слід передбачати відкриті площинні споруди, приміщення і ванни для плавання.
До складу відкритих площинних споруд повинні входити: комплексний майданчик, смуга для подолання перешкод, "стежка здоров'я".
Мінімальні розміри комплексного майданчика та окремих його елементів слід приймати згідно з таблицею 2.
Таблиця 2
Розміри комплексного майданчика
Вікова група тих, хто займається |
Елементи комплексного майданчика*) |
||||
|
Майданчик для рухливих ігор та загально-розвиваючих вправ, м |
Замкнутий контур бігової доріжки |
||||
|
довжина, м |
ширина, м |
||||
|
загальна |
у тому числі прямого відрізку |
||||
Для дітей від 7 до10 років |
50 |
60 |
не менше 15 |
1,2 |
|
Для дітей старших10 до 14 років |
100 |
150 |
не менше 30 |
1,5 |
|
Для дітей старших14 років та дорослих |
250 |
200 |
не менше 60 |
2,0 |
|
|
*) Відповідно до місцевих умов (конфігурація ділянки та ін.) елементи комплексного майданчика можуть розміщуватися на одній загальній ділянці чи розташовуватися окремо в межах території, яку займає група житлових будинків. |
"Стежка здоров'я" повинна бути завширшки не менше 1,5 м і протяжністю не менше 800 м.
Протяжність смуги перешкод для дітей у віці від 10 до 14 років - 40 м, ширина -7м; для дітей старших 14 років і дорослих - 70 м, ширина, як правило, 14 м (але не менше 7 м). Допускається розташування смуги не по прямій, а по ламаній лінії.
Орієнтація відкритих площинних споруд для фізкультурно-оздоровчих занять по сторонах горизонту не регламентується.
Приміщення для фізкультурно-оздоровчих занять з допоміжними приміщеннями для їх обслуговування можуть проектуватися в окремо розташованих будинках, входити до складу спортивних корпусів, а також бути прибудованими або вбудованими у будинки іншого призначення. Розміри та одночасну пропускну спроможність приміщень залежно від призначення за видами занять, що у них проводяться, слід приймати за таблицею 3.
Таблиця 3 Розміри та пропускна спроможність приміщень
Вид занять |
Розміри, м |
Найменша висота до низувиступнихконструкцій стелі, м |
Пропускна спроможність, люд. |
||
|
довжина |
ширина |
||||
|
1. Групові заняття із загальної фізичної підготовки |
24 |
12 |
6 |
35 |
|
|
18 |
12 |
4,8*) |
26 |
||
|
9 |
20 |
||||
|
2. Ритмічна гімнастика, хореографія |
12 |
12 |
3,9 |
25 |
|
|
9 |
9 |
15 |
|||
|
3. Настільний теніс |
6 |
4 |
2,7 |
4 |
|
4. Заняття з використаннямтренажерів та снарядівдля розвитку сили та витривалості |
Із розрахунку 4 м2 на кожний вид обладнання або снаряд, але не менше 20 м2 **) |
3,9***) |
Одна на кожну одиницюобладнання чи снаряд |
||
*) У вбудованих приміщеннях і при реконструкції існуючих приміщень допускається:а) зміна розмірів площі, наведеної в таблиці, але не менше ніж до 140 м2; при цьому пропускну спроможність приймають з розрахунку 8 м на одного, хто займається; б) зменшення висоти до 4,2 м.**) Ширина приміщення повинна бути не менше 3 м.***) У вбудованих приміщеннях і при реконструкції допускається зменшення висоти до висоти поверху будинку. |
Відкриті і криті басейни для оздоровчого плавання, купання, загальнорозвиваючих вправ і ігор у воді, а також для навчання плаванню з допоміжними приміщеннями для їх обслуговування можуть проектуватися в окремо розташованих будинках, входити до складу будинків спортивних басейнів, а також бути прибудованими або вбудованими у будинки іншого призначення. У басейнах із відкритими спортивними ваннами ванни для навчання плаванню дітей у віці від 7 до 14 років слід розміщувати в опалюваних приміщеннях [2,3]
По периметру басейну слід передбачати обхідну доріжку завширшки не менше 1,25 м біля критих і не менше 2 м біля відкритих ванн.
Басейни для дітей у віці від 7 до 14 років, які навчаються плавати, можуть влаштовуватися підлоговими.
У басейнах завдовжки 25 м для виходу з води слід передбачати чотири сходи (по двоє із кожної сторони ванни); в інших басейнах (у тому числі підлогових) допускається передбачати одні сходи.
При плаванні по доріжках ширину кожної з них слід приймати в межах від 1,6 до 2 м.
Висоту залів басейнів (від поверхні обхідної доріжки до низу виступних конструкцій) слід приймати:
а) 4,8 м - з ваннами для оздоровчого плавання, занять груп загальної
фізичної підготовки, ігор у воді і купання;
б) 3,6 м - з ваннами для навчання плаванню.
В разі реконструкції існуючих приміщень допускається зменшення висоти, але не менше ніж до 3 м.
Таблиця 4
Розміри ванн
Вид занять |
Розміри, м |
|||||
довжина |
ширина |
глибина |
Пропускна спроможність |
|||
|
у мілкій частині |
у глибокійчастині |
|||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
|
1. Оздоровче плавання (у тому числі по доріжках) |
25 або 16,6 |
11 або 8,58 або 6 |
1,2 |
1,45 |
3 розрахунку |
|
2. Купання, загальнорозвиваючі вправи та ігри уводі |
Довільних розмірів та форми з площеюдзеркала води не менше90м2 |
1 |
1,25 |
5,5м2 дзеркал, а води на 1 люд. |
||
3. Для навчання плаванню:а) дітей від 7 до 10 років |
10 або 12,5 |
6 |
0,6 |
не більше 0,85 |
||
|
б) дітей старших 10 до 14 років |
0,8 |
не більше 1,05 |
||||
|
в) дітей старших 14 років і дорослих |
0,9 |
не більше 1,25 |
||||
|
*навчання плаванню дітей у віці від 7 до 14 років слід розміщувати в опалюваних приміщеннях. |
||||||
1) при реконструкції існуючих приміщень допускається передбачати довжину ванни для оздоровчого плавання 12,5 м, а ширину - відповідно до ширини приміщення, що реконструюється.2) Під час проектування ванн у повнозбірних конструкціях уклон дна допускається не передбачати.3) Допускається передбачати в одній ванні оздоровче плавання, купання, загально розвиваючі вправи та ігри у воді (з відповідною зміною рівня води).4) Для поперемінних занять дітей від 7 до 10 років і дітей від 10 до 14 років допускається передбачати одну загальну ванну з глибиною води 0,8 м у мілкій і 1,05 м у глибокій частині; у цьому випадку під час занять дітей від 7 до 10 років рівень води повинен знижуватися на 0,2 м.Примітка 1. Розміри і глибину ванн для оздоровчих занять і навчання плаванню дітей у віці до 7 років приймають за нормами проектування дитячих дошкільних закладів.Примітка 2. У випадках, коли оздоровче плавання, купання, загально-розвиваючі вправи та ігри у воді передбачені у ваннах для спортивного плавання, наведених у таблиці 3, пропускну спроможність приймають як для спортивного плавання.Примітка 3. Допускається ванни для навчання плаванню дітей у віці від 7 до 14 років (поз. 3а і 36 цієї таблиці) приймати довільних розмірів і форм, при цьому пропускну спроможність приймають з розрахунку 4 м2 дзеркала води на одну особу, яка займається. |
У спортивних і фізкультурно-оздоровчих спорудах повинні передбачатися буфети. Буфети для тих, хто займається, слід проектувати стаціонарними з підігрівом їжі.
Криті спортивні споруди
Спортивні зали
Роздягальні для осіб, які займаються в спортивних залах, повинні сполучатися з залом безпосередньо через коридор або по сходах, призначених лише для сполучення між ними.
Спортивні басейни
Роздягальні повинні розміщуватися на одній позначці з обхідними доріжками відкритих та критих ванн і сполучатися з ними тільки через душові, а з залом або майданчиком для підготовчих занять - минаючи душові.
Приміщення душових для тих, хто займається, повинні бути прохідними.
Санітарні вузли для тих, хто займається, повинні розміщуватися так, щоб виключати можливість потрапляння з них до ванн, минаючи душові.
Склад, площа та висота технічних приміщень визначається залежно від інженерного оснащення басейну.
Вихід (вхід) із приміщення хлораторної або складу хлору повинен бути або безпосередньо назовні, або назовні через тамбур. Допускається передбачати загальний тамбур для виходу назовні з приміщень хлораторної та складу хлору.
Склад хлору допускається розташовувати в будинку спортивної споруди в разі зберігання в ньому не більше двох наповнених балонів (місткістю по 40 кг кожний). У будинку склад повинен розміщуватися біля зовнішньої стіни і відокремлюватися від інших приміщень огороджувальними конструкціями із негорючих матеріалів з межею вогнестійкості не менше 0,75 год.
Над приміщеннями для приготування дезінфікуючих розчинів не допускається розташовувати санітарні вузли і душові [2,3].
Склад і площа основних і допоміжних приміщень фізкультурно-оздоровчого призначення
Таблиця 1
|
Приміщення |
Площа, м2, не менше, для місткості готеля, місць |
||||||
|
50 |
100 |
300 |
500 |
800 |
1000 |
||
|
1 Спортивна зала |
- |
- |
108 (9 м х 12 м) |
216 (12 м х 18м) |
432 (18 м х 24м) |
648 (18 м х 36м) |
|
|
2 Приміщення при спортивній залі: |
|||||||
|
а) снарядна; |
- |
- |
12 |
18 |
С |
36 |
|
|
б) кімната інструктора; |
- |
- |
8 |
8 |
12 |
8+12 |
|
в) роздільна роздягальна здушовими і санвузлами; |
- |
- |
18x2 |
24x2 |
30x2 |
36x2 |
|
|
г) кімната медсестри; |
- |
- |
8 |
12 |
12 |
16 |
|
|
д) господарська комора |
- |
- |
4 |
4 |
6 |
8 |
|
|
3 Зала тренажерів |
36 |
42 |
64 |
72 |
- |
- |
|
|
4 Приміщення при залі тренажерів: |
|||||||
|
а) зберігання і ремонт тренажерів; |
8 |
10 |
12 |
16 |
- |
- |
|
|
б) кімната інструктора; |
8 |
8 |
8 |
8 |
- |
- |
|
в) роздільна роздягальна здушовими і санвузлами; |
12x2 |
16x2 |
18x2 |
24x2 |
- |
- |
|
|
г) господарська комора |
4 |
4 |
6 |
8 |
- |
- |
|
|
5 Басейн |
- |
- |
17x8 м |
25 x9 м |
25x12 м |
25x9 м |
|
|
6 Приміщення при басейні: |
Розрахунок |
||||||
|
а) технічні приміщення; |
|||||||
|
Приміщення |
Площа, м2, не менше, для місткості готеля, місць |
||||||
|
50 |
100 |
300 |
500 |
800 |
1000 |
||
в) роздільна роздягальна здушовими і санвузлами; |
- |
- |
20x2 |
30x2 |
40x2 |
50x2 |
|
|
в) кімната відпочинку; |
- |
- |
8 |
12 |
12 |
12 |
|
|
г) кімната медсестри; |
- |
- |
12 |
12 |
12 |
12x2 |
|
|
д) комора водного інвентаря; |
- |
- |
4 |
6 |
8 |
8 |
|
|
е) господарська комора |
- |
- |
4 |
6 |
6 |
8 |
|
|
7 Сауна: |
|||||||
а) без басейна 1) (в складіраздягальні, мийної, парильної, бара, кімнати відпочинку); |
20 |
30 |
50 |
80 |
100 |
||
|
б) те ж з басейном |
- |
- |
70 |
90 |
110 |
130 |
|
|
1) Допускається заміняти або доповнювати руською, східною або іншими видами бань, склад яких уточнюється завданням на проектування. |
РОЗДІЛ ІІІ. РЕКОНСТРУКЦІЯ СПОРТИВНО-ОЗДОРОВЧОГО КОМЛЕКСУ НА ГОТЕЛЬНІЙ БАЗІ ВІДПОЧИНКУ «КАРПАТСЬКИЙ ЗАТИШОК»
3.1 Коротка характеристика бази відпочинку «Карпатський затишок»
"Карпатський затишок" знаходиться в одному з найживописніших куточків смт. Зваричі. До Ваших послуг - доглянута територія з розвиненою інфраструктурою, готелем на 26 номерів, 3 котеджами, спортивним комплексом та затишним рестораном українсько-європейської кухні розташованих на висоті 700 м, подалі від шуму і пилу. Тут Ви знайдете всі умови для релаксації, активного або сімейного відпочинку з дітьми, проведення корпоративних заходів, свят, виїзних спортивних зборів, занять з йоги. Яскраві фарби карпатської природи, тиша ... і міський рівень зручностей допоможуть Вам відпочити душею і тілом, в будь-яку пору року створять прекрасний настрій.
Тут на Вас чекає справжня українська гостинність та європейський сервіс, які не залишать байдужим навіть найвибагливішого клієнта. У відпочинковому комплексі площею 12500 квадратних метрів все передбачено, щоб Ваш відпочинок в Карпатах став повноцінним. У готелі, бази відпочинку в Карпатах " Карпатський затишок ", ви зможете обрати як стандартні номери, для двох, так і сімейні будиночки, для великих родин. Для любителів активного проведення часу є можливість катання на повітряній кулі, квадроциклах, велосипедах, стрільба в тирі, збирання грибів та ягід, походи з палатками. Особливо цікавим відпочинок в " Карпатський затишок " буде для дітей будь-якого віку адже у нас передбачено безліч розваг. Батьки зможуть спокійно відпочити поки їх діти будуть весело проводити час в Казковій хатинці. Усі будуть задоволені. А ще є дитячий майданчик на свіжому повітрі [6].
Для гостей бази відпочинку "Карпатський затишок" є доступним також ресторан, в якому готують смачні страви як української кухні, так і європейсь...
Подобные документы
Способи удосконалення проектування готельних приміщень за функціональним призначенням. Узагальнення типів приміщень у готелі: вестибюль, рецепція, гардероб, житлові номери. Організація приміщень громадського, виробничого та розважального призначення.
курсовая работа [54,6 K], добавлен 06.11.2011Місце розташування, підпорядкованість, призначення, поверховість, рівень комфорту. Склад основних функціональних груп приміщень. Планувальна організація технологічного процесу приміщень вестибюльної служби. Аналіз технології надання готельних послуг.
курсовая работа [63,9 K], добавлен 26.10.2008Розміщення закладу готельного господарства в містобудівній структурі. Характеристика архітектурних композицій та інтер'єру приміщень готелю "Світязь". Обслуговування гостей службою прийому. Складові клінінгових технологічних циклів житлових приміщень.
отчет по практике [1,4 M], добавлен 14.11.2014Характеристика підприємства "Срібні лелеки". Склад функціональних груп приміщень. Структура технологічного процесу експлуатації приміщень житлового поверху готельного підприємства: технологічний цикл, технологічні операції. Аналіз об’єму наданих послуг.
курсовая работа [54,3 K], добавлен 06.04.2015Визначення функціонально-планувальних вимог до структури будівлі проектованого готелю і обґрунтування розміщення готелю на земельній ділянці. Моделювання сервісного і виробничого процесу готелю. Зонування номерів, ресторану і побутових приміщень готелю.
курсовая работа [200,2 K], добавлен 03.02.2014Сутність, функції та склад пропозиції послуг підприємств туристичної індустрії. Характеристика надання додаткових послуг спортивно-оздоровчого призначення в туристичному бізнесі. Удосконалення асортименту послуг Spa та велнес в "Radison Blu".
курсовая работа [168,2 K], добавлен 21.05.2015Система пожежної сигналізації, аудіоконтроль приміщень. Типи систем безпеки в ресторанних комплексах: нюанси управління. Загальна характеристика ресторанно-готельного комплексу "Золотий фазан". Пріоритетні напрямки забезпечення безпеки сучасного готелю.
курсовая работа [793,1 K], добавлен 29.05.2014Теоретичні основи діяльності готельного підприємства. Сутність та базовий набір послуг індустрії гостинності. Особливості планування та просування туристичних послуг. Основні аспекти функціонування готелю "Ramada Donetsk". Проектування SPA-салону.
курсовая работа [1,3 M], добавлен 29.10.2012Науково-методичні основи розвитку рекреаційних зон туристичного призначення. Мотиваційні аспекти вибору місць. Аналіз основних результатів господарської діяльності мегаполісів. Шляхи розвитку нових рекреаційних зон туристичного призначення у м. Києві.
дипломная работа [156,3 K], добавлен 10.04.2007Основні види готельних приміщень. Аналіз організаційно-функціональної структури, функцій та діяльності служби експлуатації номерного фонду готелю. Обов'язки її керівника, покоївки, прибиральниці, стюарда. Пропозиції щодо вдосконалення роботи персоналу.
курсовая работа [333,9 K], добавлен 14.02.2016Класифікація, склад і функції підрозділів готельного комплексу. Їх розподіл залежно від ступеня контакту з клієнтом. Удосконалення якості управління функціональними службами готелю. Напрями поліпшення обслуговування. Основні задачі мотивації персоналу.
курсовая работа [131,5 K], добавлен 27.03.2015Обґрунтування місткості підприємств харчування. Визначення кількості страв і напоїв, які реалізуються в залі. Складання плану-меню та програми цеху. Розрахунок необхідної кількості працівників цеху. Характеристика приміщень їдальні при базі відпочинку.
курсовая работа [85,8 K], добавлен 06.02.2016Науково-методичні основи розвитку рекреаційних зон туристичного призначення. Мотиваційні аспекти вибору місць туристичного призначення. Гірськолижні курорти України. Стратегія розвитку гірськолижного туризму в Україні.
дипломная работа [73,2 K], добавлен 06.09.2007Підготовка приміщень до проведення бенкету. Складання замовлення на кухню, у бар. Розрахунок необхідної кількості посуду, приборів. Організація обслуговування гостей. Характеристика технологічного процесу приготування чаю. Вимоги до якості чаю.
творческая работа [1,5 M], добавлен 27.02.2013Характеристика готельного підприємства. Планувально-функціональна схема житлового поверху. Розрахунок оплати за послуги готелю. Поява гриль-ресторану з величезною відкритою терасою. Суть номерного фонду готелю. Аналіз проведення конференцій і банкетів.
курсовая работа [503,7 K], добавлен 11.04.2019Сучасне готельне підприємство. Зростання пропозицій при одночасному скороченні попиту на послуги. Тенденції розвитку готельного господарства. Процес інтернаціоналізації виробництва. Присвоєння готелю певної категорії. Номенклатура і якість послуг.
курсовая работа [56,7 K], добавлен 22.02.2011Правила внутрішнього трудового розпорядку для персоналу готелю, структура управління. Матеріально-технічна база готельного комплексу. Основні служби готельного комплексу та їх функції. Додаткові послуги, що надаються в готелі. Реклама готелю "Супутник".
отчет по практике [66,1 K], добавлен 18.12.2010Готельно-ресторанний бізнес як складова туристичної галузі. Основи діяльності підприємств готельно-ресторанного бізнесу. Організація робочого часу працівників. Організація робочого часу працівників готелю "Інтурист". Резерви вдосконалення роботи.
курсовая работа [167,9 K], добавлен 22.02.2011Характеристика та основні вимоги до однокімнатного покращеного готельного номеру. Необхідне устаткування для оформлення даного типу номерів: телевізор, фен, телефон, ванна, холодильник, кондиціонер, санвузол, гігієнічні і косметичні засоби, їх форма.
реферат [208,5 K], добавлен 09.02.2010Необхідність санаторно-курортного лікування. Технологічні основи дослідження оздоровчо-рекреаційної діяльності в Україні. Розвиток лікувально-оздоровчого туризму. Аналіз організації оздоровчого та лікувального туризму на підприємстві "Чорне море".
курсовая работа [53,8 K], добавлен 02.10.2014
