Виховання гнучкості в дітей молодшого шкільного віку

Таблиця 1. Показники гнучкості досліджуваного контингенту на початку експерименту

Отже, середнє значення гнучкості плечових суглобів в контрольній та експериментальній групах складало відповідно 88,59±0,27 та 89,52±0,47 см. Гнучкість хребетного стовпа у контрольній групі дорівнювалась 7,11±0,32 см, а в експериментальній групі 6,24±0,36 см. Оцінка в балах при перевірки гнучкості гомілковостопних суглобів у контрольній та експериментальній групах складала 3,71±0,11 та 3,68±0,09 балів, відповідно. А дослідження кута тазостегнового суглобу у контрольній групі надало значення 172,13±0,12 градуси, а в експериментальній 171,16±0,11.

Отже, отримані результати гнучкості школярів обох груп до початку експерименту майже не відрізнялись т знаходились у задовільному стані. Отримані дані є достовірними та перевіреними завдяки математичній обробці.

3.2 Основи експериментальної програми з розвитку гнучкості

Основною методичною умовою, якої потрібно дотримуватися в роботі над вихованням рухливості в суглобах, є обов'язкова розминка перед виконанням вправ на розтягування. Як відомо, розминка має профілактичне (попереджуюче) значення, чим краще підготовлений зв'язковий та м'язово-зв'язковий апарат, тим досконаліше виконується рух та тим менше ризик одержати різні розтягування, розриви м'язів і сухожиль. Відомо, що розминка містить у собі комплекс спеціально підібраних фізичних вправ, які виконуються з метою підготовки організму до майбутньої роботи й підвищення його загальної працездатності шляхом посилення вегетативних функцій. Підвищення температури тіла й головним чином м'язів (особливо тих, які мають працювати), має велике значення для виконання рухів з максимальною амплітудою при попередньому «розігріванні» м'язів, їх розтяжність збільшується.

Розминка містить у собі біг 6-10 хв у безперервному помірному, темпі. Після бігу необхідно виконати 6-8 спеціально підібраних вправ для м'язів тулуба, верхніх кінцівок, рук і ніг, причому кожне з них по 10-15 разів.

1. В. п. - Ноги на ширині плечей, руки на пояс.

1-2 ? Кругові рухи головою вправо.

3-4 Кругові рухи головою вліво.

2. В. п. - Ноги на ширині плечей, руки перед собою.

1-2? Кругові рухи руками вперед.

3-4 ? Кругові рухи руками назад.

В.п. - Ноги на ширині плечей, руки перед собою.

1-2 ? Відведення рук у сторони.

3-4 ? В.п.

4. В. п. - Ноги на ширині плечей, руки на пояс.

1-2 ? Нахили тулуба вперед.

3-4. ? Нахили тулуба назад.

5. В. п. - Руки на пояс. Підняти праве стегно.

1-2 ? Обертовий рух гомілки вправо.

3-4 ? Обертовий рух гомілки вліво.

6. В. п. -. Руки на пояс. Підняти ліве стегно.

1-2 - Обертовий рух гомілки вліво.

3-4 - Обертовий рух гомілки вправо.

Після вищезазначеного комплексу рекомендується виконати комплекс який складається з 8-10 вправ на розтягування. Вправи на розтягування необхідно виконувати серіями в певній послідовності; вправи для суглобів верхніх кінцівок, тулуба й нижніх кінцівок, а між серіями необхідно виконувати вправи на розслаблення. Комплекс вправ може складатися з 8-10 вправ пасивного або активного характеру.

1. В. п. - основна стійка

Ривки руками (права рука нагорі, ліва вниз) 10 разі

Ривки руками (права рука внизу, ліва нагорі) 10 разів.

2. В. п. - О.с., руки перед собою.

Нахил тулуба вперед та назад, намагаючись зачепити підлогу, 10 разів.

3. В. п. - Сидячи, руки перед собою.

Тягтися до носків не згинаючи коліна, 10 разів.

п. - Сидячи, руки перед собою, партнер стоїть позаду.

Тягтися до носків, не згинаючи коліна, за допомогою партнера.

5. В. п. - Ноги на ширині плечей, руки на підлозі.

1-2 ? Присід на ліву ногу (праву ногу не згинати в коліні)

3-4 ? Присід на праву ногу (ліву ногу не згинати в коліні)

В. п. - сід, ноги прямі

- нахил вперед з фіксацією руками пальців ніг.

3-8 - В. п.

В. п. - сід, ноги широко розставлені, коліна прямі.

1-2 - нахил до правої ноги

3-4 - нахил до лівої ноги;

О.с., руки перед собою.

1-2 - мах правою ногою (доторкнутися пальцями ніг долонів)

3-4 - В. п.

О.с., руки перед собою.

1-2 - мах лівою ногою (доторкнутися пальцями ніг долонів)

3-4 - В. п.

При виконанні вправ махового характеру необхідно максимально розслаблювати м'яза ніг, тому що тільки в такому випадку можна добитися максимальної амплітуди рухів, для цього необхідно опорною ногою встати на гору, тому що, щоб працююча нога, роблячи згинання й розгинання, відведення й приведення, вільно звисала й не зачіпала площі опори.

Пружне присідання в положенні розведених у передньо-задньому напрямку ніг слід виконати обов'язково з опорою на руки. Якщо, що той, хто займається не дістає руками до площі опори, то вправу можна виконувати біля стінки, опираючись на неї руками.

Виконуючи вправу на розтягування, амплітуду рухів потрібно збільшувати поступово, тому що в противному випадку навіть після гарної розминки можливі ушкодження м'язів і зв'язок. Поступове збільшення амплітуди руху дає можливість організму пристосуватися до спеціальної роботи.

Темп руху з невеликою амплітудою (махи ногами, ривки руками і т.д.) - повинен бути приблизно 60 рухів у хв, в інших рухах (нахили тулуба) - 40-50 рухів у хв. Після вправ на розтягування необхідно виконати вправи на розслаблення.

3.3 Перевірка ефективності розвитку гнучкості

По завершенню періоду експериментального дослідження ми знову перевірили гнучкість представників контрольної та експериментальної груп.

Аналіз отриманих даних показав, що між результатами контрольної та експериментальної групами школярів після проведеного експерименту спостерігаються істотні відмінності.

Після впровадження в процес фізичного виховання досліджуваного контингенту експериментально групи додаткового комплексу фізичних вправ, спрямованих на розвиток гнучкості, нами були перевірені результати тестів в обох групах.

Слід зазначити, що контрольна група займалась за навчальним планом з фізичної культури для школярів 3-го класу, а в зміст уроку учнів експериментальної групи були додані запропоновані нами комплекси фізичних вправ.

В таблиці 2 представлені результати гнучкості в обох групах після експерименту.

Таблиця 2. Показники гнучкості контрольної та експериментальної груп по завершенню експерименту

Отже, середнє значення гнучкості плечових суглобів в контрольній та експериментальній групах складало відповідно 87,59±0,27 та 79,50±0,47 см. Гнучкість хребетного стовпа у контрольній групі дорівнювалась 6,11±0,32 см, а в експериментальній групі 2,20±0,36 см. Оцінка в балах при перевірки гнучкості гомілковостопних суглобів у контрольній та експериментальній групах складала 4,00±0,11 та 4,78±0,10 бали, відповідно. А дослідження кута тазостегнового суглобу у контрольній групі надало значення 174,14±0,12 градуси, а в експериментальній 178,11±0,11.

Отже, тестування гнучкості школярів обох груп дозволили констатувати покращення результатів, але треба зазначити, що в контрольній групі воно було мінімальним, а в експериментальній значним. Такі результати свідчать про ефективність впровадженого нами експерименту серед школярів 3-го класу. Отримані дані є достовірними та перевіреними завдяки математичній обробці. Таким чином, між контрольною та експериментальною групами спостерігаються істотні відмінності. Позитивна динаміка в гнучкості у досліджуваних контрольної групи, мабуть, пояснюється деяким поліпшенням рухливості завдяки заняттям фізичною культурою по загальноприйнятій програмі. Оскільки в експериментальній групі увага була акцентована на розвиток як пасивної, так і активної гнучкості, більш значні зміни пояснюються саме ефектом акцентованого розвитку гнучкості. Методика проведення занять на акцентований розвиток гнучкості описана в розділі «Огляд літературних даних». Оскільки віковий і статєвий склад в обох досліджених групах є ідентичним, відмінності в динаміці розвитку гнучкості пояснюється особливою методикою проведення уроків фізичної культури, яка позитивно позначається на розвиток такої важливої рухової якості як гнучкість.

Висновки

1. Аналіз науково-методичної літератури показує, що розвиток гнучкості в дітей молодшого шкільного віку має відмінності у зв'язку з віковими особливостями дитячого організму. Найбільше інтенсивно гнучкість розвивається до 15-17 років. При цьому для розвитку пасивної гнучкості сенситивним періодом буде вік 9-10 років, а для активної - 10-14 років. Цілеспрямований розвиток гнучкості повинний починатися з 6-7 років. У дітей 9-14 років ця якість розвивається майже в 2 рази ефективніше, ніж у старшому шкільному віці. Це пояснюється великою розтяжністю м?язово-зв?язкового апарата у дітей даного віку. Рухливість у суглобах розвивається нерівномірно в різні вікові періоди. У дітей молодшого й середнього шкільного віку активна рухливість у суглобах збільшується, надалі вона зменшується. Обсяг пасивної рухливості в суглобах також з віком зменшується. Причому, чим більше вік, тем менше різниця між активною й пасивною рухливістю в суглобах. Це пояснюється поступовим погіршенням еластичності м'язово-зв'язкового апарата, міжхребетних дисків і іншими морфологічними змінами. Вікові особливості суглобів необхідно брати до уваги в процесі розвитку й гнучкості.

2. Для виховання й удосконалення гнучкості методично важливо визначити оптимальні пропорції у використанні вправ на розтягування, а також правильне дозування навантажень. Вправи на гнучкість рекомендується включати в невеликій кількості в ранкову гімнастику, у вступну (підготовчу) частину уроку по фізичній культурі, у розминку при заняттях спортом. У комплекси вправ для виховання гнучкості необхідно включати вправи на розслаблення, які забезпечують приріст рухливості за рахунок поліпшення здатності м'язів до розслаблення, отже, до розтягування.

Основною методичною умовою, якої потрібно дотримуватися в роботі над вихованням рухливості в суглобах, є обов'язкова розминка перед виконанням вправ на розтягування. Вправи на розтягування необхідно виконувати серіями в певній послідовності; вправи для суглобів верхніх кінцівок, тулуба й нижніх кінцівок, а між серіями необхідно виконувати вправи на розслаблення. Виконуючи вправу на розтягування, амплітуду рухів потрібно збільшувати поступово, тому що в противному випадку навіть після гарної розминки можливі ушкодження м'язів і зв'язок. Поступове збільшення амплітуди руху дає можливість організму пристосуватися до спеціальної роботи.

3. Між контрольною й експериментальною групою виявлені відмінності в розвитку гнучкості. Акцентовані заняття на розвиток гнучкості позитивно впливають на її динаміку. Відмінності в показниках гнучкості в контрольній і експериментальній групі наприкінці дослідженого періоду спостерігаються за всіма тестами. Таким чином, між контрольною й експериментальною групами спостерігаються істотні відмінності. Позитивна динаміка в гнучкості у випробуваних контрольної групи, мабуть, пояснюється деяким поліпшенням рухливості завдяки заняттям фізичною культурою по загальноприйнятій програмі. Оскільки в експериментальній групі увага була акцентована на розвиток як пасивної, так і активної гнучкості, більш значні зміни пояснюються саме ефектом акцентованого розвитку гнучкості.

Список літератури

виховання гнучкість фізичний руховий

1. Апанасенко Г.Л. Медицинская валеология / Г.Л. Апанасенко, Л.А. Попова // - К.: Здоров'я, - 1998. - 280 с.

2. Апанасенко Г.Л. Смерть на физре: ("физра" - на школ. слэнге урок физкультуры) / Г.Л. Апанасенко // Физкультура в профилактике, лечении и реабилитации. - 2009. - № 1. - С. 15-17.

3. Ашмарин, Б.А. Теория и методика физического воспитания: Учебник / Б.А. Ашмарин, Ю. А. Виноградов, З.Н. Вяткина. - М.: Образование, 1990. ? 287 с.

4. Ашмарин Г.А. Теория и методика педагогических исследований в физическом воспитании: Учебное пособие /А.Г. Ашмарин. - М.: Обоазование, 1995. -287 с.

5. Башуков, С.М. Дитяче свято /С.М. Башуков//Фізична культура в школі. - 1988. - № 5. - 39 с.

6. Баранов В.М. В мире оздоровительной физической культуры / В.М. Баранов // - Київ: Здоров'я. - 1991. - 133 с.

7. Барчуков И.С. Физическая культура: учеб. пособие для вузов / И.С. Барчуков // М.: ЮНИТИ-ДАНА. - 2003. - 255 с.

8. Бирючков Б.И. Методика подготовки и проведения урока гимнастики в школе: учеб. пособие для преподавателей, методистов и студентов ст. курсов РГАФК / Бирючков Б.И.; РГАФК. - М., 1998. - 32 с.

9. Благий А.Л. Дозирование физических нагрузок в занятиях оздоровительной направленности / А.Л. Благий // Человек в мире спорта: Новые идеи, технологии, перспективы: тез. докл. междунар. конгр. - М.: 1998. - Т. 2. - С. 540-541.

10. Виленский М.Я. Методологические основы и коцептуальные предпосылки процесса формирования физической культуры личности / М.Я. Виленский, В.А. Петьков. - М.: РАЕН, 2002. - 56 с.

11. Горбунов С.А. Реализация инновационных подходов в системе физического воспитания / С.А. Горбунов, С.С. Горбунов // Теория и практика физ. культуры. - 2010. - № 5. - С. 33-35.

12. Горинов А.В. Влияние различных групп гимнастических упражнений на организм детей 9-12 лет: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04, 14.00.12 / Горинов Александр Владимирович; МГАФК. ? Малаховка, 2000. ? 26 с.: ил.

13. Круцевич Т.Ю. Методика занятий оздоровительным бегом в процессе физического воспитания школьников 14-15 лет / Т.Ю. Круцевич, В.П. Кравцов // Физическое воспитание студентов творческих специальностей / ХХПИ. - Харьков, 2001. - № 4. - С. 30-35.

14. Круцевич Т.Ю. Теория и методика физического воспитания: в 2 т. / Общие основы теории и методики физического воспитания: [учеб. для студ. вузов физ. восп.; ред. Т.Ю. Круцевич]. - К.: Олимпийская литература, 2003. -Т. 1 - 424 с.: ил.

15. Круцевич Т.Ю. Мотивация к занятиям физической культурой и спортом школьников, проживающих в различных регионах Украины / Т.Ю. Круцевич, Г.В. Безверхняя // Современный олимпийский спорт и спорт для всех: 7 Междунар. науч. конгр.: Материалы конф., 24-27 мая 2003 г. - М., 2003. - Т. 1. - С. 262-263.

16. Лисицкая Т.С. Принципы оздоровительной тренировки / Т.С. Лисицкая // Теория и практика физ. культуры. - 2002. - № 8. - С. 6-14.

17. Менхин Ю.В. Физическая подготовка в гимнастике / Ю.В. Менхин. - М.: Физкультура и спорт, 1989. - 224 с., ил.

18. Цыбиз Г.Г. Индивидуализация физических нагрузок на занятиях / Г.Г. Цыбиз, В.В. Щирица, С.Г. Васильев, О.И. Локайчук // Физическое воспитание студентов творческих спеціальностей. - Харьков, 2007. - № 3. - С. 104-109.

19. Ященко Н.В. Влияние занятий детским фитнесом на психофизическое состояние девочек 7-9 лет / Н.В. Егорова, Е.Ю. Андриянова // Физическая культура: воспитание, образование, тренировка: Детский тренер: журнал в журнале. - 2011. - N 5. - С. 40-42.

Размещено на Allbest.ru