Фактори та умови розвитку туризму
Дослідження класифікації факторів туризму. Оцінка рівня розвитку національної туристичної інфраструктури в Україні. Сучасні умови розвитку туризму. Приклади об’єктів матеріальної культури. Вивчення впливу глобалізаційних процесів на сучасний туризм.
Рубрика | Спорт и туризм |
Вид | лекция |
Язык | украинский |
Дата добавления | 28.01.2020 |
Размер файла | 1,5 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
На початку вересня 2007 р. на о. Сицилія вкотре прокинувся знаменитий вулкан Етна - єдиний діючий вулкан у Європі. Виверження цього вулкана привернуло на італійський острів велику кількість туристів.
У лютому 2010 р. потужний землетрус у Чилі спричинив цунамі. Через ці стихійні лиха загинуло й було поранено сотні людей, ушкоджено 1,5 млн будинків, близько 2 млн чилійців залишилися без даху над головою. Рятуючись, іноземні туристи тоді масово покидали небезпечну країну. Однак після завершення катастрофи чимало туристів забажали вийти на екскурсійних судах у море, звідки добре видно наслідки, що спричинила стихія.
У березні 2010 р. різко зріс попит на екскурсії до одного з діючих ісландських вулканів, який після 200-річного періоду спокою раптово нагадав про себе бурхливим виверженням. Скориставшись ситуацією, чимало туристичних компаній почали пропонувати «вулканічні» тури для любителів екстремального відпочинку, які бажали побачити знаменну подію на власні очі.
Оцінювати привабливість будь-якого природного ресурсу - окремого об'єкта, ландшафту або явища можна за кількістю осіб, яких даний фактор приваблює впродовж певного проміжку часу. Критеріями ж привабливості є екзотичність, унікальність, естетичність, комфортність тощо.
Екзотичність території визначається ступенем контрастності території, яку відвідує турист щодо території постійного місця його проживання. Слід наголосити, що значення при цьому має не країна проживання, а власне природне середовище помешкання потенційного туриста. Адже навіть у межах однієї країни природні умови нерідко помітно різняться. Тому оцінка екзотичності однієї й тієї самої території навіть співвітчизниками може дуже відрізнятися.
Для жителів Карпат певною мірою екзотично виглядають степові ландшафти, а для мешканців степової частини України (з Херсонщини або Миколаївщини тощо) певною екзотикою є, вкриті смереками, карпатські вершини. Так само, справжньою екзотикою для жителя Києва може бути купання восени у теплих водах Чорного моря.
Водночас для жителів тропічних островів у Тихому океані аж ніяк не є екзотикою білосніжні пляжі з кокосовими пальмами та блакитними хвилями океану. Ці пейзажі тут настільки типові, що навіть зображені на ряді грошових банкнот (Тонга, Західне Самоа та ін.). Зате екзотикою тут може бути, наприклад, білий ведмідь серед полярної криги. Не є екзотикою в Таїланді слон для місцевих жителів, де екзотично виглядав би верблюд, який, своєю чергою аж ніяк «не тягне» на екзотику в Туркменістані, де спеціально розводять цих тварин і т. д.
Отже, універсальної екзотичної природи, тобто такої що є водночас екзотичною для будь-якого туристу світу, немає. Але значення наявності природного фактору із забарвленням екзотики настільки велике, що його часто створюють штучно. Прикладом є численні зоопарки, дендрарії, тропікарії, аквапарки і т.ін.
З екзотичністю тісно пов'язаний критерій унікальності. Унікальність - ступінь неповторності або частоти, з якою зустрічається привабливий для туризму ландшафт, окремий природний об'єкт чи природне явище. На відміну від екзотичності, критерій унікальності може справді зробити привабливим той чи інший природний об'єкт і для будь-якого туриста. Тому в сучасному туризмі унікальні природні об'єкти дуже активно використовуються.
Прикладом унікальних форм рельєфу, що є незмінно привабливими для туристів, може бути 350-кілометровий каньйон завглибшки понад 1,5 км, який утворила в Кордильєрах річка Колорадо за мільйони років своєї руйнівної діяльності. Так само великим попитом користуються туристичні подорожі з відвідуванням унікальних норвезьких фіордів. У Гірському Криму дивують примхливими обрисами унікальні форми вивітрювання в Долині привидів біля підніжжя гори Демереджі.
Унікальним явищем є утворення на р. Амазонка припливних хвиль заввишки до 6 м та їхній рух зі швидкістю до 25 км/год проти течії річки на 3000 км від гирла Амазонки.
Унікальним є клімат Океанії - один із найкомфортніших на земній кулі. Саме він приваблює туристів з усього світу.
Наступним критерієм, який визначає атрактивність території є естетична цінність. Йдеться про те, що, зазвичай, називають «красивим пейзажем». І такий пейзаж - не лише фон, на якому здійснюється подорож. Сам по собі він має величезне значення, оскільки позитивно впливає на емоційний стан людини, яка в цей час відчуває своєрідне піднесення («естетика» від грецьк. «чуттєвий»).
Естетичній привабливості території можуть сприяти такі особливості, як різноманіття форм рельєфу й загалом пейзажів. Особливо велике враження при цьому справляє наявність підвищень, із яких можна спостерігати панораму. Так само посилює естетичну цінність ступінь і характер лісистості - зміна типів лісів, чергування лісу і відкритого простору, лісу і водойм. До речі, мальовничі озера, річки, водоспади тощо самі по собі мають чималу естетичну цінність.
У Стародавньому Китаї виникло поняття «Фен шуй». Так називають красиве гармонійне поєднання землі, зеленого покриву, клімату, води, повітря. Китайці ніколи не використовували такі місця ні для чого іншого, крім відпочинку й роздумів. «Коли споглядаєш гірські ліси і струмки, що біжать по каменях, серце, замутнене мирським брудом, поступово очищається», - вчили китайські філософи.
У Японії впродовж багатьох століть культивувалося відчуття прекрасного, перетворюючись поступово на релігійний культ поклоніння красі. У цій країні з давнини існувала традиція - після п'ятдесяти років віддалятися від справ і вдаватися до естетичної насолоди природою. Не випадково у японській мові є поняття: «ханамі» - милування кольорами, «цукимі» - милування місяцем, «юкимі» - милування снігом.
Слід зауважити, що значення естетичної цінності для туризму безперервно зростає у зв'язку з урбанізацією, тобто посиленням ролі міст у суспільному житті. Адже сучасні великі міста - це своєрідні «кам'яні мішки», де мало залишається місця для незайманої природи. Тому краса природи особливо цінується туристами.
Атрактивність території визначається також таким критерієм як комфортність. Йдеться про самопочуття людини передусім залежно від клімату та погодних умов. Найважливішими при цьому є такі кліматичні показники: тривалість сонячного освітлення, атмосферний тиск, температура повітря і води, вологість повітря, атмосферні опади та ін. Кожна людина пристосована до певних кліматичних умов. І при зміні їх під час подорожі організм людини зазнає значних адаптаційних навантажень. У туризмі це слід обов'язково враховувати і вибирати сезони, коли рівень таких навантажень на організм людини буде найменшим. Звикання людини до нових кліматичних умов (акліматизація) повинне відбуватися поступово, упродовж певного часу, званого адаптаційним періодом, під час якого слід усунути додаткові навантаження на організм, як от спортивні походи, лікувальні процедури та ін.
Слід зауважити, що вплив сприятливих природних факторів може бути значно послаблений, а подекуди й повністю знівельований у разі погіршення екологічних умов і, як наслідок, погіршення умов життєдіяльності людини. Така ситуація може бути спровокована, зокрема, стихійними лихами. Так, наприклад, катастрофічні повені, землетруси або виверження вулканів часто спричинюють забруднення поверхневих вод і спалах інфекційних захворювань. З огляду на сказане, далеко не останнє місце серед природних факторів розвитку туризму посідають екологічна безпека, чистота і доглянутість місцевості. Невипадково останнім часом райони «чистої», первинної природи дедалі більше (ніж навіть море) починають приваблювати туристів.
Варто звернути увагу й на негативні природно-географічні чинники, які часто залишаються поза увагою організаторів туристичних подорожей. Між тим, на Землі є чимало місць, які потенційно небезпечні щодо певних природних явищ. Час від часу ці явища нагадують про себе, забираючи людські життя й завдаючи туристичній індустрії значних збитків.
Показовим був, наприклад, 2004 р. Тоді катастрофічний цунамі завдав великих збитків популярним малайзійським курортам, а ураган Катріна фактично знищив курорти штату Міссісіпі (США), а також улюбленця туристів - місто Новий Орлеан.
У січні 2010 р. катастрофічний землетрус на Гаїті спричинив численні людські жертви і поховав на тривалий період можливість розвитку туризму в цій острівній державі. Ці трагічні події зумовили помітне падіння попиту на відпочинок і в сусідній Домініканській Республіці - одній із найпопулярніших в іноземних туристів країні Карибського басейну.
У лютому 2010 р. повінь у Перу зруйнувала дороги, якими користувалися туристи, щоб дістатися знаменитої давньої фортеці інків Мачу-Пікчу. Майже 3,5 тис. туристів опинилися заблоковані в горах. Їх вдалося звільнити, але доступ до всесвітньо відомого пам'ятника доколумбової епохи був на деякий час закритий. Та й довіру туристів було підірвано. Внаслідок скорочення потоку туристів економіка Перу зазнала збитків у розмірі 800 млн дол. США. Для того, щоб повернути інтерес туристів до даного об'єкта, владою Перу було надано тимчасову 50-відсоткову знижку на усі туристичні послуги. Як наслідок, інтенсивність туристичних потоків відновилася.
У березні 2010 р. розпочалося виверження ісландського вулкану Ейяфьятлайокудль. У середині квітня величезна хмара вулканічного попелу накрила всю Європу. Польоти над значною частиною її території було визнано небезпечними й авіасполучення на кілька днів зупинилися. Загалом було закрито понад 300 аеропортів, скасовано більше як 63 тис. рейсів. Заручниками аеропортів по всьому світі стали близько 7 млн подорожуючих.
Улітку 2010 р. через небувалу спеку, спричинені цим пожежі в лісах і на торф'яниках і, як наслідок, задимленістю атмосфери в Москві, що становило загрозу здоров'ю людей, тимчасово скоротили кількість співбесід (а подекуди й взагалі відмінили) у ряді посольств - США, Чехії, Норвегії, Німеччині та ін. Зазнав збитків туристичний бізнес і в Криму, де у зв'язку з підвищеною пожежною небезпекою було тимчасово заборонено доступ туристів у гори та ліси півострова.
У Японії 2011 р. був відзначений низкою катастрофічних стихійних лих - руйнівний землетрус, цунамі та подальша ядерна аварія на АЕС не лише забрала з життя 20тис. мешканців країни, але й завдала значних збитків туризму у цій країні. Обсяг туристичних прибуттів іноземних туристів країни цього року знизився на 28 %, що, своєю чергою, спричинило зниження доходів від в'їзного туризму на 27 %.
Економіко-географічні фактори та умови. Наявність таких факторів визначається передусім економіко-географічним положенням території - розташуванням її відносно будь-яких об'єктів, що мають певне економічне значення для розвитку індустрії туризму.
Передусім, важливим є близьке розташування щодо країн із розвиненою економікою (рис.). Адже, як зазначалося, високий рівень життя населення є одним із найпотужніших чинників розвитку туризму. Тому наявність спільних кордонів із державами, що мають більш розвинену економіку, сприятиме зростанню
Рис. 6 Економіко-географічні фактори та умови розвитку туризму в'їзного туризму з таких країн
До прикладу можна згадати Мексику, яка приймає численних туристів зі США, потоки німецьких туристів до Польщі, традиційні подорожі китайських відвідувачів до В'єтнаму або поїздки японських подорожуючих до Республіки Корея тощо.
Позитивним чинником є також велика кількість країн, із якими є спільні кордони. Чим їх більше, тим потенційно більше іноземних гостей, які забажають відвідати найближчого сусіда. Наприклад, Україна має спільні сухопутні кордони з сімома державами, ще три держави межують із нами лише морем.
Важливою особливістю будь-якої країни є також велика протяжність кордонів, передусім, сухопутних. Адже будь які види сполучення через державний кордон здійснюються лише в пунктах пропуску. І чим довші сухопутні кордони, тим більшу кількість переходів можна на них організувати й тим більше можливостей для розвитку туризму. Так, загальна протяжність кордонів України становить близько 7 тис. км, зокрема понад 5,5 тис. км - це сухопутна ділянка, на якій загалом діють понад 150 пунктів пропуску. Понад 40 із них припадає на ділянку спільного кордону України з Росією, протяжність якої перевищує 2 тис. км.
Країна може одержати стимул для розвитку в'їзного туризму і завдяки вигідному транзитному положенню. Наприклад, Туреччина, яка поступається рівнем розвитку економіки країнам Європейського Союзу, завжди привертала увагу останніх. Адже Туреччина завдяки своєму унікальному положенню контролювала торгівельні шляхи з Європи на Близький Схід, а також морські шляхи з Чорного моря в Середземне. Так само особливе місце в міжнародному морському транзиті посідають Панама (транзит з Атлантики в Тихий океан через Панамський канал) і Єгипет (транзит з Червоного в Середземне море). Вигідне транзитне положення розташовані на перетині важливих морських шляхів мають Данія, Швеція, Норвегія, Іспанія, Марокко, ПАР, Сінгапур та ін.
Україна також має винятково вигідне транзитне положення, оскільки знаходиться на шляху основних транзитних товаропотоків між Європою і Азією, Північчю та Півднем. Тому транзитні перевезення її територією можуть перетворитися на важливу складову експорту послуг, зокрема й з організації міжнародних туристичних подорожей.
Вигоди транзитного положення стають особливо очевидними, якщо країна знаходиться між державами, що є потужними виробниками та споживачами певних видів товарів і послуг. За таких умов на території держави формуються міжнародні транспортні шляхи або так звані транспортні коридори - комплекс наземних і водних транспортних магістралей із відповідною інфраструктурою, включно з допоміжними спорудами й під'їзними шляхами, прикордонними переходами і сервісними пунктами, вантажними та пасажирськими терміналами тощо.
Однією з найважливіших характеристик економіко-географічного положення є розташування країни в системі сухопутних міжнародних транспортних коридорів. Ці коридори сьогодні є своєрідними осями економічного розвитку держав. Отже, не випадково всередині цих сухопутних транспортних коридорів здебільшого й розвивається сучасний туризм. Адже розташовані в межах даних коридорів населені пункти не лише доступні щодо транспорту, але й концентрують основні культурні, економічні та наукові ресурси країн. До найважливіших сухопутних транспортних коридорів світу належать: три осі розвитку Європи, американська вісь, Великий Шовковий шлях, пан-азійська вісь і африканська вісь.
Розвитку туризму може надати потужний поштовх і розташування країни в системі морських міжнародних транспортних коридорів. Адже вихід території країни до моря дає змогу одержати певні транспортні переваги. Водночас, такі переваги, що можуть бути використані в туризмі, країна отримує тільки тоді, якщо має вихід до акваторій, якими прокладено найважливіші водні маршрути. Найважливіші морські шляхи перетинають Атлантику, що й визначає наявність великих портів на Середземному, Балтійському та Північному морях, а також на Атлантичному узбережжі Європи і США. На Тихому океані активно розвивається судноплавство між Японією, Китаєм, Південною Кореєю і США. В Індійському океані основний морський шлях пролягає в його північній частині та сполучає Малаккську протоку з Суецьким каналом.
Безперечно впливає на розвиток туризму й розташування країни в системі повітряних міжнародних транспортних коридорів. Адже в межах повітряних коридорів розвиваються авіатранспортні вузли, аеропорти, які перетворюються на центри міжнародного повітряного транзиту. Наявність на території держави такого центру повітряних сполучень означає її доступність для туристів практично з будь-якої країни світу. Прикладом можуть бути Франкфурт-на-Майні і Відень, Лондон і Париж, Сінгапур і Стамбул, Дакар і Касабланка, Нью-Йорк і Ріо-де-Жанейро тощо.
Нерівномірність розповсюдження повітряних транспортних коридорів підтверджується тим, що на карті світу є держави, вельми віддалені від потоку повітряного транспорту з огляду або на специфіку географічного положення (Ісландія, Швеція, Австралія, Нова Зеландія), або економічні характеристики (держави Центральної Африки, Латинської Америки). Зазвичай, туризм у таких державах (принаймні, в?їзний) слабко розвивається.
Важливим економіко-географічним фактором є забезпеченість трудовими ресурсами туристичної галузі і належний рівень обслуговування. Йдеться як про загальну чисельність трудових ресурсів (населення в працездатному віці), так і про чисельність кваліфікованих кадрів та якість їхньої підготовки, що відображається на рівні обслуговування туристів.
Слід зауважити, що на розвиток туризму особливо впливає рівень чисельності міського населення. Ще донедавна у світі переважало сільське населення. Але у 2008 р., за даними ООН, вперше в історії кількість жителів міст перевищила кількість жителів сільських районів. Процеси урбанізації (зростання міст і підвищення їхньої ролі в житті суспільства) охоплюють увесь світ. Азія й Африка нині відстають від інших регіонів світу за рівнем урбанізації. Однак, за прогнозами ООН, у майбутньому міське населення буде зростати особливо швидко саме в країнах, що розвиваються. При цьому частка Африки й Азії становитиме 80 % приросту міського населення в таких країнах.
Слід зазначити, що міський спосіб життя - це напружена фізична й розумова праця поза межами первинної природи, яка супроводжується притаманним нашому часу «синдромом великого міста» - постійним нервовим напруженням, негативними емоціями, стресами. Проблеми міста спричинили подекуди відтік населення з міст у приміську зону, де краща екологічна ситуація та умови життя. При цьому заможні верстви населення, уникаючи шуму, забруднення повітря й нестачі зелені, споруджують собі за околицями міст котеджі - будинки «сільського типу». Характерним є те, що нові поселення в передмісті аж ніяк не стають сільськими, оскільки практично всі його мешканці продовжують працювати в місті. Зважаючи на це, саме туризм із його надзвичайно широким спектром найрізноманітніших послуг нерідко є тим довгоочікуваним шляхом до відновлення сил і здоров'я.
1.6 Культурно-історичні фактори та умови розвитку
Культурні фактори та умови традиційно визначали й продовжують визначати привабливість будь-якого місця туристичного відвідування. Саме загальноприйняте визнання ролі культури в сучасному туризмі давно вже зумовило насичення культурологічною тематикою туристичних подорожей. Більше того, виділяють навіть окремий вид туризму, який так і називається - культурний (див. п. 5.1.).
У широкому розумінні культура - це сукупність створених людством цінностей, які характеризують певний рівень розвитку суспільства. Поряд із широким трактуванням культури, вона часто розглядається як відбиток конкретної історичної епохи. Звідси й такі поняття як антична культура, культура Середньовіччя, культура епохи Відродження тощо. Саме такі конкретні культурно-історичні чинники нерідко й зумовлюють популярність у туристів того чи іншого місця.
Традиційно культуру поділяють на матеріальну й духовну. До першої відносять усі ті цінності, які задовольняють переважно наші матеріальні потреби - житло, одяг, їжа, народні вироби та ін. Так, наприклад, типи народного традиційного житла викликають настільки великий інтерес, що подекуди навіть створюють спеціальні музеї просто неба, як-от Пирогове або Мамаєва Слобода (Київ). Не менш цікавими для туристів є оригінальні архітектурні споруди минулого та сучасності. Зважаючи на те, що вони нерідко розташовані на значній відстані один від одного і у різних державах, для привертання уваги туристів зразки найвідоміших архітектурних споруд подекуди відтворюють у менших за розмірами копіях. Прикладом може бути відомий парк мініатюр «Міні-Європа» з копіями найбільш знаменитих споруд Європи у масштабі 1:25, що в столиці Бельгії - Брюсселі.
Так само великий інтерес викликає серед туристів вбрання інших народів або/і одяг минулих часів. Більш ефектна демонстрація цього елемента культури досягається під час подорожей анімаційного туризму (див. 5.1.).
Серед різноманіття елементів культури, з якими із задоволенням ознайомлюються туристи - традиційна їжа народів світу. Причому відвідувачів цікавить не лише куштування кращих зразків кулінарного мистецтва, але й подекуди технологія приготування оригінальних страв. Саме таке бажання й спричинило появу подорожей так званого кулінарного туризму (див. 5.1.).
До об'єктів матеріальної культури, що є важливими факторами розвитку туризму, належать історичні міста в цілому й окремі культові споруди, архітектурні та скульптурні об'єкти, музеї і національні галереї мистецтв, найкращі зразки живопису, літератури і пам'ятники археології, театри і видатні технічні комплекси, промислові виробництва тощо.
Наведений перелік відображає відомий факт - величезний інтерес у туристів викликають, передусім, такі види образотворчого мистецтва, як-от живопис, скульптура і графіка. Їхня концентрація (в музеях) на обмеженій території (населених пунктів) у поєднані з давніми архітектурним ансамблями здебільшого й перетворила всесвітньо відомі історичні міста (Париж, Лондон, Мадрид, Каїр, Санкт-Петербург та ін.) на місця справжнього туристичного паломництва.
Значення образотворчого мистецтва настільки важливе в туризмі, що на відомих курортах, подекуди в готелях, спеціально виставляються твори національного мистецтва для ознайомлення туристів з культурою певної країни або регіону.
Наскільки важливими чинниками розвитку туризму є зазначені елементи культури свідчить існування численних і популярних серед туристів різновидів пізнавального туризму - театральний, літературний, художній, культурно-історичний, етнічний, релігійний, індустріальний та ін. (див. 5.1.).
До духовної культури відносять цінності, в яких на перший план виходять їхні неречові якості - міфи й легенди, прислів'я й приказки, побут і традиції тощо.
Для туристів їх представляють в різноманітних формах, зокрема шляхом організації шоу-програм з використанням спеціальних звукових і світлових ефектів. Так само величезним попитом користуються фестивалі (від франц. festival, з лат. festivus - святковий) - кіномистецькі, театральні, музичні, естрадні, циркові, молоді та студентів; фольклорні свята і карнавали, бали і маскаради, концерти видатних діячів мистецтва тощо. Різноманіття деяких популярних серед туристів карнавалів і фестивалів наведено у табл..
Табл. 6 Всесвітньо відомі карнавали і фестивалі
№ |
Карнавали |
Фестивалі |
|
1. |
Бразилія Найграндіозніше шоу планети, місто Ріо-де-Жанейро, в останній тиждень перед католицьким Великим постом, зазвичай, відбувається 20-24 лютого. |
Південна Корея Фестиваль цвітіння вишні, березень-квітень |
|
2. |
Аргентина Найдовший у світі, у містах - Гуалегуайчу, Коррієнтес, Лібресі та Пасоделос, з першої суботи січня до першої суботи березня |
Китай Фестиваль півоній, 15-25 квітня, місто Лоян (провінція Хенань); Фестиваль паперових зміїв, 20-25 квітня, місто Вейфань (провінція Шаньдун) |
|
3. |
Болівія Визнаний ООН духовним надбанням людства, місто Оруро, триває 10 днів у лютому |
Канада Фестиваль кленового сиропу, березень-квітень. |
|
4. |
Колумбія Один із найбільших у світі, занесений ЮНЕСКО до нематеріальної культурної Всесвітньої спадщини, місто Барранкілья, січень, два тижні |
Таїланд Фестиваль ракет, травень, місто Ясотсон |
|
5. |
Домініканська Республіка Місто Санто-Домінго, з 28 лютого упродовж тижня |
Чехія Пивний фестиваль Табор, Прага |
|
6. |
Тринідад і Тобаго Найгаласливіший у Карибському морі, місто Куїн-Саванна-Парк, триває 2 дні |
США Фестиваль полуниці, травень, місто Пасадена (штат Техас) |
|
7. |
Італія Венеціанський карнавал, один з найвідоміших і найдавніших у світі, 13-24 лютого |
Швейцарія Фестиваль сиру, в долині Юстисталь біля Тунського озера; вересень |
|
8. |
США Місто Марді-Гра в Новому Орлеані, штат Луїзіана, січень-лютий |
Туреччина Фестиваль піщаних скульптур, з 20 травня до 20 листопада, місто Анталья |
|
9. |
Іспанія Один із найбільших у світі, Канарські острови, о. Тенеріфе, міста Санта Крус де Тенеріфе і Лас-Пальмас-де-Гран-Канарія, лютий |
Еквадор Фестиваль горбатих китів Пуерто-Лопес, червень-вересень |
|
10. |
Франція Один з найбільших і найдавніших у світі, місто Ніцца, лютий-березень |
ОАЕ Фініковий фестиваль поблизу міста Абу-Дабі, липень |
|
11. |
Греція На Пелопоннесі, проводиться понад 160 років, січень-березень |
Німеччина Пивний фестиваль Октоберфест, кінець вересня, проводиться 200 років, місто Мюнхен |
|
12. |
Німеччина Місто Кельн, лютий |
Італія Фестиваль Vinitaly (винний), квітень, місто Верона |
В Україні також проходять різноманітні фестивалі, що приваблюють численних гостей. Популярними є, зокрема, весняний «Сакура фест» і осінній винний фестиваль «Закарпатське Божоле» в Ужгороді, осінній фестиваль «Парку Київська Русь» і Міжнародний кінофестиваль «Молодість» у Києві, жовтневі фестивалі - «З любов'ю до сала» в Луцьку і Мото Рок Фестиваль у Черкасах, міжнародний літературно-художній фестиваль «Кролівецькі рушники» в Сумській області тощо.
Основними сферами духовної культури вважаються не лише мистецтво, але й наука та освіта. З огляду на це, можна вважати, що будь-які наукові форуми - конгреси, симпозіуми, конференції, семінари - є також такими факторами, що сприяють посиленню туристичних потоків.
До популярних наукових об'єктів, що привертають увагу туристів, належать зоопарки й ботанічні сади, заповідники й національні парки, астрономічні обсерваторії та центри підготовки космонавтів тощо.
Так само привабливими для туристів елементами духовної культури є окремі заклади освіти. Особливо це стосується навчальних закладів, що мають світову славу, як-от Оксфордський або Кембриджський університети, засновані ще у ХІІ-ХІІІ ст.
У контексті культурно-історичних умов важливе місце посідають і релігійні традиції. Візьмемо для прикладу мусульман-ський храм Кааба у місті Мекка. Очевидно, знайшлося б набагато більше бажаючих подивитися на цей культурно-історичний об'єкт світового значення. Однак культурно-історичні умови роблять неможливими перебування тут осіб іншої релігійної віри.
Свого часу творці перших цивілізацій Америки - корінні жителі Нового Світу індіанці - також робили все, щоб не допустити у свої храми перших європейців. Але сьогодні будь-який турист без проблем може здійснити туристичну подорож і оглянути, наприклад, відомі піраміди у Мексиці. Так само, у ХІХ ст. чимало відомих мандрівників, які досліджували Центральну Азію (М. Пржевальський та ін.), прагнули потрапити в серце Тибету, в місто Лхаса. Однак через культурно-історичні умови того часу їм це не вдавалося. Їх туди просто не пускали. Нині цей релігійний центр ламаїзму відкритий для відвідувачів.
Розвитку туризму сприяє не лише наявність численних пам'яток культури. Помітну роль відіграє в цьому процесі й рівень культури самого туриста. Адже чим вищий такий рівень, тим більше бажання здійснити подорож із відповідною культурною програмою. До того ж культурна та освічена людина краще буде усвідомлювати те, що вона бачить і чує.
Контрольні завдання і запитання
1. Поясніть, чим принципово відрізняються фактори та умови розвитку туризму.
2. Назвіть основні групи факторів розвитку туризму за сферою їхнього походження.
3. Наведіть приклади впливу політичних факторів на розвиток туризму.
4. Який стосунок до туризму мають курс національної валюти і вартість кредитів, що надають банки?
5. Поясніть, чому добробут населення, на думку багатьох дослідників, є вирішальним фактором розвитку туризму?
6. Що є глобалізацією і наскільки вона впливає на сучасний туризм?
7. Доведіть, що несприятливі політичні умови можуть звести нанівець позитивну роль економічних факторів.
8. Наскільки важливим для туризму є тривалість життя населення?
9. Які групи потенційних туристів можуть передусім чисельно зростати, якщо в державі надаються пільги чи знижки?
10. Проілюструйте значення для туризму різних соціальних явищ.
11. Поясніть, чи має значення для розвитку туризму розвиток освіти та культури?
12. Назвіть соціальні явища, що перешкоджають розвиткові туризму.
13. Назвіть основні науково-технічні фактори та умови розвитку туризму.
14. Розкрийте роль транспорту в розвитку туризму.
15. Поясніть, які саме науково-технічні нововведення в галузі сучасних комп'ютерних технологій перетворилися на фактори розвитку.
16. Розкрийте роль природно-географічних факторів у розвитку туризму.
17. Чим визначається атрактивність територій або окремих природних чи культурних об'єктів?
18. Яким чином економіко-географічні фактори впливають на розвиток туризму?
19. Наведіть приклади об'єктів матеріальної культури, що є важливими факторами розвитку туризму.
20. Доведіть, що духовна культура може впливати на розвиток туризму.
Тести для самоконтролю
Тести з однією правильною відповіддю
1. Визначте групи факторів, що виділяються за тіснотою зв'язку:
а) впливають безпосередньо і опосередковано;
б) екстенсивні та інтенсивні;
в) передбачувані і непередбачувані;
г) статичні і динамічні.
2. Визначте, до якої групи факторів туризму належить зростання залучення жінок до сфери суспільної праці:
а) політичних; туризм культура глобалізаційний
б) соціальних;
в) економічних;
г) політичних.
3. Визначте, до якої групи факторів туризму належить вигідне транзитне положення країни:
а) економічних;
б) географічних;
в) соціальних;
г) політичних.
Тести з двома правильними відповідями
1. Визначте стимулюючі фактори розвитку туризму:
а) підвищення курсу національної валюти;
б) обмеження соціальних пільг;
в) зростання чисельності населення;
г) природні катастрофи.
2. Визначте внутрішні фактори розвитку туризму:
а) стан національної економіки;
б) геополітичне положення країни;
в) глобалізація світової економіки
г) зростання чисельності населення Землі.
3. Визначте непостійно діючі фактори туризму:
а) стихійні лиха;
б) міждержавні відносини;
в) соціальні конфлікти;
г) доходи населення.
Тести на встановлення логічної пари:
1. Встановіть відповідність між різними групами факторів туризму і конкретними чинниками:
А. Економічні фактори.
Б. Соціальні фактори.
В Науково-технічні фактори.
Г. Географічні фактори.
1. Глобальні дистриб'юторські системи.
2. Зовнішньоекономічна діяльність держав.
3. Зростання бездітних сімейних пар та одиноких людей.
4. Атрактивні ландшафти.
5. Наростання політичної нестабільності.
А - Б - В - Г -
2. Встановіть відповідність між різними групами факторів туризму і конкретними чинниками:
А. Політичні фактори.
Б. Географічні фактори.
В. Економічна фактори.
Г. Соціальні фактори.
1. Пізні шлюби.
2. Високий рівень життя;
3. Дипломатичні відносини між державами;
4. Теплі водойми.
5. Віросповідання християнства.
А - Б - В - Г -
3. Встановіть відповідність між різними групами факторів туризму і конкретними чинниками:
А. Статичні фактори.
Б. Циклічні фактори.
В. Прогнозовані фактори.
Г. Некеровані фактори.
1. Сніговий покрив у високих горах.
2. Гірські масиви.
3. Національні свята.
4. Цунамі.
5. Збільшення тривалості відпустки.
А - Б - В - Г -
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Аналіз стану розвитку замкового туризму, його ролі та значення для розвитку туризму в Україні. Європейський досвід організації замкового туризму, основні напрями його розвитку в Україні. Головні об'єкти замкового туризму та особливості їх збереження.
статья [22,0 K], добавлен 06.09.2017Сутність спортивного туризму, його класифікація, особливості та характеристики різновидів. Категоріювання туристських маршрутів. Сучасний стан спортивного туризму в Україні, його специфічні риси, сучасні тенденції і оцінка перспектив подальшого розвитку.
курсовая работа [98,8 K], добавлен 20.12.2013Теоретичні аспекти дослідження туризму: поняття, історія розвитку. Етапи класифікації в туризмі. Сільський туризм, головні проблеми розвитку. Основні напрями роботи Міжнародної туристсько-спортивної спілки. Перспективи розвитку зеленого туризму в Україні.
курсовая работа [51,2 K], добавлен 07.10.2012Передумови та напрями туризму в Україні. Перспективи туризму як засобу розвитку здоров'я та безпеки суспільства, сучасні підходи до нього. Стан та перспективи ділового та яхтового туризму. Сільський туризм як перспективний напрямок розвитку індустрії.
курсовая работа [46,4 K], добавлен 10.04.2011Теорія та сутність іноземного туризму та його забезпечення. Основні світові тенденції розвитку міжнародного туризму. Аналіз розвитку іноземного туризму в Україні, особливості розвитку туристичного ринку в нашій країні. Інвестиційна політика в цій галузі.
реферат [29,3 K], добавлен 27.03.2012Дослідження соціальних, економічних передумов і особливостей розвитку туризму у Франції у сфері державної політики туризму. Географія туризму Франції і характеристика її культурного і історичного потенціалу. Аналіз французької моделі розвитку туризму.
реферат [17,3 K], добавлен 09.10.2010Сучасний стан та перспективи розвитку археологічного туризму в Україні, світі та зокрема в Закарпатській області. Зарубіжний досвід з організації археологічного туризму. Пам’ятки археологічного туризму та регіональні особливості його розвитку в Україні.
презентация [2,9 M], добавлен 02.04.2011Сутність рекреаційного туризму та його місце в загальній класифікації туризму. Тенденції розвитку туризму в Індонезії. Характеристика ресурсного потенціалу Індонезії для розвитку рекреаційного туризму. Обґрунтування нового рекреаційного туру в Індонезії.
курсовая работа [3,4 M], добавлен 02.04.2016Формування спортивного туризму в Україні, його види та функції. Особливості та перспективи розвитку водного та пішохідного туризму на Закарпатті. Труднощі розвитку спортивного туризму в Україні, їх зв'язок з економічними проблемами розвитку суспільства.
курсовая работа [181,1 K], добавлен 11.07.2015Мандрівництво в Україні як прообраз туризму. Початок організованого туризму. Характеристики і особливості видів туризму. Сучасний стан туристичної галузі. Структура туристсько-рекреаційного комплексу. Місце туризму і краєзнавства в системі освіти.
дипломная работа [134,9 K], добавлен 28.10.2011Розгляд проблем, що постають перед галуззю ділового туризму України на сучасному етапі. Огляд рекомендацій щодо підвищення конкурентоспроможності національного туристичного продукту. Дослідження місця ділового туризму у розвитку туристичної індустрії.
статья [173,4 K], добавлен 11.09.2017Сутність гастрономічного туризму. Природно-географічні чинники функціонування й розвитку туристичної сфери Херсонської обл., аналіз її сучасного стану. Проблеми розвитку гастрономічного туризму. Пропозиції щодо удосконалення цієї галузі в Херсонській обл.
курсовая работа [45,9 K], добавлен 16.05.2019Загальна характеристика ринку туристичних послуг. Методика розрахунку основних економічних показників розвитку туризму. Аналіз та оцінка сучасного рівня розвитку туристичних послуг Росії. Проблеми та перспективи розвитку міжнародного туризму в Росії.
дипломная работа [276,0 K], добавлен 25.07.2010Поняття, компоненти і маркетинг туристичної дестинації. Управління її об’єктами. Дослідження подієвого туризму як історико-культурного явища. Основні історичні етапи його розвитку, критерії класифікації. Формування івентивного туристичного іміджу регіону.
курсовая работа [403,2 K], добавлен 06.03.2015Сутність міжнародного туризму та його особливості. Види міжнародного туризму в Україні. Основні чинники, що впливають на формування і функціонування туристичного ринку. Дослідження організації туризму провідними міжнародними туристичними фірмами України.
дипломная работа [518,2 K], добавлен 27.03.2013Дослідження ресурсів розвитку, рівню інфраструктури спортивно-подієвого туризму у світі та Україні. Визначення основних найбільш розвинених центрів. Теоретико-методологічні основи управління розвитком туризму з урахуванням його спортивної спрямованості.
курсовая работа [3,6 M], добавлен 25.10.2012Туризм, його види, класифікація. Методика розробки туру. Природні умови та історико-культурні ресурси. Динаміка розвитку туризму в Бразилії, проблеми та перспективи. Характеристика найбільш популярних туристичних потоків. Розробка туристичного маршруту.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 15.05.2014Природні, соціально-економічні та історичні передумови розвитку туризму в Індонезії. Опис культурно-історичних ресурсів. Аналіз місця країни на ринку туристичних послуг світу. Оцінка туристичних ресурсів та інфраструктури для розвитку релігійного туризму.
курсовая работа [2,3 M], добавлен 29.11.2014Особливості росту фонду вільного часу, транспорту, комунікацій, розширення сфери обслуговування як соціально-економічних факторів розвитку туристичного бізнесу. Оцінка чинників, що генерують громадські та рекреаційні потреби туризму в Республіці Білорусі.
реферат [21,4 K], добавлен 09.10.2010Стан, перспективи, головна мета та основні завдання розвитку туризму. Фінансове забезпечення основних напрямів, очікувані результати. Проблеми національного ринку туризму. Моделі державної участі у галузі. Туристичні потоки України у 2000-2009 роках.
курсовая работа [52,6 K], добавлен 30.01.2014