Чинники розвитку туризму в Хорватії

Актуальність дослідження

У 2017 р. показники кількості подорожей у світі виявились найвищими за останні сім років. Усього відпочивати за кордон у 2017 р. із різних куточків світу їздили 1,33 млрд осіб, 51 % із яких - жителі Європи. Найбільший інтерес мандрівники проявили до країн Європи. Туристичний потік у цей регіон, порівняно із 2016 р., зріс аж на 8 %, тобто на 671 млн туристів [1]. Особливо популярними стали країни середземноморського узбережжя.

Постановка проблеми

Хорватія є однією з найуспішніших країн зі складу колишньої республіки Югославії. Її розпад став одним із світових національних конфліктів, де пролилося чимало людської крові, до речі схожий на той, що сьогодні переживає наша держава. Та хорватам удалося погасити сепаратистський конфлікт на своїй території й невдовзі вступити до Європейського Союзу (2013). Хорватська влада розраховує на те, що до 2020 р. отримає із Брюсселя на розвиток та реформи 12 млрд євро.

Унаслідок цієї війни Хорватія була фактично паралізована. До 1996 р. 40 % державних витрат направлялось на оборону країни. Економіка країни була у стані стагнації. Її характеризувало поширене по всій країні безробіття, відсутність реформ, повільна приватизація, слабка конкурентоспроможність та гіперінфляція. Із 1993 р. Хорватія почала реалізацію плану економічної стабілізації. Країна приділила головну увагу таким галузям, як видобуток корисних копалин, суднобудування, нафтопереробка й туризм. Туризм у Хорватії отримав статус галузі пріоритетного розвитку.

Сьогодні Хорватія один із найбільш значущих туристичних напрямів середземноморського регіону, а галузь туризму успішно розвивається та приносить стабільний дохід. На одного жителя Хорватії у 2017 р. припадало 14 туристів. Отже, дослідження чинників розвитку туризму Хорватії є актуальним.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Туристсько-країнознавчому аналізу Хорватії присвячені праці Б. Шварца, А. Сабо, Л. Городнянської, М. Сартакової, П. Летчера, В. Стафійчука, І. Дубович, І. Дахна тощо.

Метою статті є дослідження чинників розвитку туризму в Хорватії.

Виклад основного матеріалу

На розвиток туризму в Хорватії мають вплив три групи чинників: природно-географічні, суспільно-географічні та еколого- географічний чинник.

Основними природно-географічними чинниками є рельєф, клімат, водний чинник, природно-заповідний фонд. Розвиток туристичної сфери базується на цільовому використанні наявних туристичних ресурсів як основи для формування туристичного продукту.

Рельєф. Хорватія має всі необхідні природно- рекреаційні ресурси для успішного розвитку туризму. Мальовничі ландшафти Придунайської низовини на сході, гірські хребти у центрі та на заході, численні острови Адріатики. Хорватію називають "країною тисячі островів". Узбережжя країни є одним із найбільш порізаних у світі. Воно налічує 1185 островів та острівців із загальною довжиною берегової лінії 4058 км. Довжина узбережжя материкової частини за умовною прямою - 600 км, а з огляду на його порізаність - 1778 км. Із усіх островів Хорватії населеними є 66. Оскільки поки рішення про приватизацію островів не прийнято, їх здають в оренду на 99 років [і0, с. 244]. Велика частина території розташована на висоті понад 500 м над рівнем моря, але гір вище 2100 м немає. Узбережжя відділене хребтами Горський Котар, Велебіт та Дінара. Найвищі вершини: Цінцар (2085 м), Велика-вершина (1890 м), Дінара (1830 м). Східна та північно-західна частини країни низинні.

Гірським районам Хорватії властива тривала, бага- тосніжна зима, що є чудовою умовою для розвитку зимових видів туризму. Основні гірськолижні курорти - Дельніци, Мркопаль, Бєлоласіца, Платак та Мєдвєдні- ца. Дінарське нагір'я - район поширення карсту, що створює відмінні умови для скелелазіння. Для цього придатними є численні печери, каньйони, скелясті береги Башки [14, с. 147].

Клімат на півночі країни континентальний із максимальними температурами повітря у липні - серпні до +28 °С. На Адріатичному узбережжі клімат середземноморський із сухим, спекотним літом і м'якою, вологою зимою й максимальними температурними показниками до +34 °С. Мінімальні температури у січні - лютому в континентальній частині сягають -2 °C, а на узбережжі до +9 °С. Південна Далмація належить до найбільш сонячних регіонів Європи: середньорічний показник тривалості сонячного дня становить більше 7 год, а в липні - 12,4 год на день, тобто, як в Олександрії (Єгипет) Помилка! Джерело посилання не знайдено.15].

Оптимальний час для відпочинку на Адріатиці - із середини червня до кінця вересня. Популярними приморськими курортами є Дубровнік, Кавтат, Спліт, Ма- карска, Пула, Опатія, Трогір, Цріквеніца, Рієка, Порєч, а також острови Хвар, Брач, Крк, Корчула, Црес, що придатні для дайвінгу та яхтингу. У Дубровніку знімали Королівську гавань із відомого серіалу "Гра престолів". Це місце настільки почало користуватися популярністю серед туристів, що влада Дубровніка була змушена ухвалити рішення про обмеження кількості круїзних лайнерів, що заходять до міського порту. Із 2019 р. пришвартовуватися тут зможуть не більше двох круїзних лайнерів на день із чисельністю пасажирів не більше 5 тис. кожен.

Водний чинник. Води Адріатичного моря поблизу узбережжя чисті та прозорі, у серпні прогріваються до 25-27 °С, уміст солей становить 34 мг/л (у два рази солоніше, ніж Чорне море) [14, с. 147]. Чистим і теплим Адріатичним морем, що омиває береги Хорватії, захоплювався сам Жак Ів Кусто. Майже 90 % найкращих пляжів країни перебувають у власності держави, відтак, вони безкоштовні (як мінімум вхід на територію). Пляжі Хорватії виключно кам'янисті (піщано-галькові, галькові й гальково-кам'янисті). У північній частині - скелясті з гальковими ділянками, на півдні - дрібногалькові та навіть піщано-галькові, але все одно класичного пісочку в Хорватії немає [6, с. 478].

Основними річками є Дунай та його притоки Сава і Драва, що впадають у Чорне море. На нечисленних річках басейну Адріатичного моря багато водоспадів. Найбільше озеро - Вранське (поблизу Біограда), най- привабливіші озера - Плітвіцькі (16 озер на р. Корана), Червоне та Синє (біля м. Імотскі), Візовачско і Проклян- ско (по р. Крка). Озеро Копачова - місце гніздування птахів в орнітологічному заповіднику "Копачкі-Рит".

Перевагою Хорватії є наявність термальних вод і мінеральних джерел. Найбільше їх на півночі - у Загір'ї (Вараздін, Стубіца, Крапіна, Тухель) і Славонії (Дару- вар, Ліпік, Топушко, Валпово). У центральній частині країни, в Істрії та на острові Хвар виявлені підземні води - у містах Умаг, Опатія, Цріквеніца. В основі лікування лежить використання мінеральної води різних типів із додаванням масел, водоростей, лікувальних грязей: радонові води - Крапінске Топліце; йодиста термальна вода - Бізовач; сульфідні води - Тухельське Топліце, Вараждинське Топліце; вулканічні грязі фанго - Дарувар; сульфатно-радонові води - Істарське Топлі- це; хлоридно-натрієві - Нафталан; йодо-бромні, залізисті й гідрокарбонатні - Топуско. Бальнеологія рекомендується людям, які страждають від захворювань серцево-судинної, нервової, ендокринної, дихальної, травної систем та ожиріння. У лікуванні використовуються як гідропатія (застосування прісної води в лікувальних цілях), так і ванни [14, с. 148].

Унікальним є курорт Нафталан у м Іванич-Град (заснований 1989 р.), що відомий рідкісним джерелом лікувальної нафти "нафталан" і гарячими мінеральними водами. Цілющі властивості нафталану відомі понад 600 років. Нафталанотерапія застосовується у вигляді загальних і місцевих ванн. У світі є лише два родовища нафталану, на базі яких діють курорти - Нафталан в Азербайджані та Нафталан у Хорватії.

Природно-заповідний фонд. У рослинному покриві на рівнинній півночі переважають степові трави, у гірській частині - ліси (бук, дуб), на узбережжі - зарості вічнозелених субтропічних чагарників і дерев (суничне дерево, мирт, лавр). Усього в Хорватії нараховують 380 видів фауни та 44 види флори. У прибережних водах водяться найкращі на Середземномор'ї види риб, раків та устриць [8].

Природні ресурси Хорватії охороняються державою в межах восьми національних парків (Плітвицькі озера, Крк, Бріюні, Паклениця, Млєт, Корнаті, Північний Веле- біт, Рисняк). Природні парки Хорватії - Біоково, Копачкі Ріт, Лонське Поле, Медведніца, Телашчіца, Велебіт, Жумберак, Папук, Учка, Ластово та Вранське озеро. У країні виділяють два заповідники: Лімський канал та Мотовунський ліс. Природним надбанням є ріка Гацка, Червоне та Синє озера, Синя печера та інші об'єкти.

Національний парк "Плітвицькі озера" включає 16 озер, з'єднаних 92-ма каскадами водоспадів. Хорвати називають його "восьмим чудом світу". У парку діють маршрути екологічно чистих електропоїздів. Тут знімали кілька картин із фільмів "Про індіанців" за творами Карла Мая. Спортсмени більше 15-ти країн світу приїжджають сюди на "Плітвицький марафон" [15].

Національний парк "Крк" за видовим різноманіттям птахів належить до найбагатших в Європі. Річка Крка сімома водоспадами зливається на дно каньйону. Поряд із найбільшим водоспадом Скрадінскі Бук розташований етнографічний музей, де експонуються водяні млини і своєрідна "пральна машина", яка працює на енергії водоспаду.

Національний парк "Бріюні" розташований на 14-ти островах біля півострова Істрія. Колись архіпелаг належав австрійському сталевому магнату Пауло Купельвізеру, який перетворив його на літній курорт. Тоді ж острови врятував від малярії відомий лікар Роберт Кох. Тут також містилася літня резиденція Йосипа Броз Тіто [3, с. 8].

Національний парк "Млєт" розташований на найбільш лісистому острові країни (72 % площі вкрито лісом), неподалік Дубровніка. На острові багато озер із острівцями та пам'яток культури: монастир бенедиктинців XII ст., залишки римського палацу і базиліки в Полаче тощо.

Національний парк "Корнаті" охоплює понад 100 островів. За легендою, Корнаті виникли, коли у Бога, після того, як він створив Землю, залишилося кілька камінчиків, і він кинув їх через плече. Тут спостерігається геологічний феномен - скелі "корони" заввишки до 100 м, що "зростають" з моря.

Національний парк "Північний Велебіт" є наймолодшим із восьми парків (створений 1999 р.). На горі Завіжан (1676 м) розташована найвища метеостанція країни. У центрі парку - заповідники "Рожанські Кук" і "Хайдучки Кук" із вапняковими скелями цікавої форми, однією з найглибших у світі Лукіною печерою і багатим Ботанічним садом.

Лонське Поле є однією з найбільших болотистих місцевостей Європи. Гірський масив Велебіт проголошений Світовим резерватом природи. У межах парку "Па- пук" створено геопарк, що 2007 р. став 30-м у світі та першим у Хорватії членом Європейської мережі геопар- ків [13]. Вранське озеро є найбільшим у Хорватії і знаходиться близько моря, тому тут водиться і річкова, і морська риба. Лімський канал - затока, схожа на норвезький фіорд. Тут створено ферми з розведення молюсків. Чи не найвідомішим риболовецьким місцем Європи є р. Гацька, де розташована велика кількість водяних млинів. Карстовим феноменом є Червоне та Синє озера. На острові Црес зустрічається така рідкісна в Європі популяція білоголового яструба. Червоний корал Адріатично- го моря має природне походження [3, с. 38].

Основними суспільно-географічними чинниками розвитку туризму Хорватії є: чинник суспільно-географічного положення, історико-географічний, демографічний, культурно-історичний, рівень соціально-економічного розвитку, матеріально-технічна база та транспортний чинники.

Суспільно-географічне положення Республіки Хорватія характеризується її розташуванням у Південно- Східній Європі, на західному узбережжі Балканського півострова. Площа країни становить 56594 км², а разом із акваторією - 88073 км2. Хорватія має, як сухопутні, так і морські кордони. На півночі країна межує зі Словенією (670 км), на північному сході - з Угорщиною (329 км), на сході - із Сербією (241 км), на південному сході - з Боснією і Герцеговиною (932 км), а морем - з Італією [8].

Хорватія є унітарною парламентською республікою із президентською формою правління. Вона складається із 21 жупанії (округів).

Геополітичне положення Хорватії є однією зі стратегічних переваг країни, адже територією республіки проходять три найважливіших пан'європейських транспортних коридори, які сполучають Західну Європу та Азію, Східну Європу і Середземномор'я [19, с. 7].

Історико-географічний чинник. Із 1 липня 2013 р. Хорватія стала 28-м членом Європейського союзу, після виконання всіх умов для вступу. Вона стала другою після Словенії країною колишньої Югославії, що приєдналася до ЄС. Ця країна першою (окрім прецеденту із Грецією у 1981 р.) приєдналася до ЄС самостійно, а не в групі інших держав.

Процес вступу Хорватії до ЄС розпочався ще у 2001 р., коли була підписана угода про асоціацію. Перешкодою на шляху вступу стали територіальні розбіжності Хорватії зі Словенією щодо Піранської затоки в Адріатичному морі, що для Словенії забезпечує прямий вихід у міжнародні води (це питання так і не вдалося врегулювати). Також територіальні проблеми країна має із Сербією, Боснією і Герцеговиною та Чорногорією. Проте вони не вплинули на її переговори з ЄС. У січні 2012 р. у Хорватії було проведено загальнонаціональний референдум. За даними Європейського статистичного агентства, явка населення була низькою (44 %). За приєднання до ЄС висловилося трохи більше 66 % присутніх або 1,3 млн із 4,4 млн хорватів, що свідчить про доволі стримане відношенні населення до євроінтеграції [19, с. 3].

Процес прийняття Хорватії до ЄС розпочався ще в економічно благополучний період. Надалі для протидії негативному впливу світової економічної кризи було вжито заходів стосовно фінансової стабілізації (Стратегія економічного розвитку Хорватії 2008-2012 рр., Програма економічного оздоровлення на 2010-2020 рр.). За економічними показниками Хорватія стала однією з найбідніших країн ЄС (табл. 1), випереджаючи лише Болгарію, Румунію та Латвію [16, с. 1-2]. У 2012 р. ВВП Хорватії становив 44 млрд EUR. ВВП на душу населення становив 61 % від середнього по ЄС і залишався на рівні докризового 2007 р., тоді як у Польщі та Угорщині за цей самий період виріс із 61 до 66 % [19, с. 2].

За рівнем безробіття, що досягло 18,1 % у 2012 р. (у 2007 р. цей показник становив 9,9 %) Хорватія належить до чотирьох "рекордсменів" ЄС, де в середньому цей показник становив 11 %. Безробіття серед молоді до 25 років перевищувало 51,8 %, тоді як у середньому по ЄС - лише 23,5 %. Розмір середньої заробітної плати в Хорватії становив 373 євро. Рівень життя у країні знизився на 5% у 2012 р., у той час як у країнах ЄС він скорочувався в середньому на 1 %. Інфляція в Хорватії становила 4,7 % у 2012 р., а у 2005 - лише 3,3 %. Промислове виробництво у країні скоротилося на 5,3 % у 2012 р., у той час, як у докризовому 2007-му спостерігалося його зростання на 5,3 %. При цьому ціни на продукти харчування в Хорватії наближалися до західноєвропейських (92 % від середнього показника по ЄС) [16].

Таблиця 1

Рівень економічного розвитку Хорватії на момент вступу до ЄС (за даними Європейського статистичного агентства) [16]

У 2012 р. бюджетний дефіцит у Хорватії був доволі великий - 4,5 %, замість необхідних ЄС 3 %. Зовнішній борг країни перевищував кризову для Євросоюзу позначку (б6,1 % ВВП у 2012 р.) [19, с. 2]. Дефіцит торгового балансу перевищував 6,4 млрд EUR, у зв'язку зі швидким скороченням експорту внаслідок кризи. Імпорт на цей час становив 21,1 млрд EUR, а експорт - 13,1 млрд EUR [16]. Вступ Хорватії до ЄС призвів до виходу країни із Центрально-Європейської асоціації вільної торгівлі, однак країна одержала доступ до ринків ЄС.

Демографічний чинник. Сьогодні чисельність населення Хорватії становить 4,3 млн осіб (2017). При цьому спостерігається скорочення чисельності населення за природним рухом на рівні -0,5 %. Народжуваність становить 8,9 %о, смертність - 12,2 %о, дитяча смертність - 9,3 осіб на 1000 народжених. Коефіцієнт фертильності становить лише 1,4 народжень на одну жінку (211-те місце у світі). При цьому для країни характерне також від'ємне сальдо міграції населення (-1,7 %о).

Тривалість життя населення становить у середньому 76,1 років (чоловіки - 72,9 років, а жінки - 79,4 років). При цьому середній вік населення становить 43 роки (чоловіки - 41,1 років, а жінки - 45 років).

Статева структура характеризується переважанням жінок (51,8%) над чоловіками (48,2 %). У віковій структурі характерне значне переважання осіб післяпрацез- датного віку (понад 65 років) над дітьми (0-14 років) у співвідношенні - 19,3 % проти 14,2 %. Таким чином, частка населення працездатного віку становить 66,5 %. Фактично у господарському комплексі Хорватії зайнято 1,56 млн осіб. У структурі зайнятості переважає сфера послуг - 70,8 % населення, у промисловості - 27,3 %, у сільському господарстві лише 1,9 %. У сфері туризму створено понад 10 % усіх робочих місць і цей показник має стійку тенденцію до зростання. При цьому, якщо враховувати ширший ефект від інвестицій, ланцюжка поставок та індукований вплив на доходи, то загальний внесок туризму становитиме вже 23,5 % (320,5 тис. осіб) від загальної зайнятості. За прогнозними розрахунками, на період до 2028 р. передбачається щорічне зростання робочих місць у галузі на 1,4 % до 366 тис. (27,2 % від загальної зайнятості) [11].

Густота населення Хорватії становить 75,8 осіб/км² (128-ме місце у світі). Розміщене воно переважно у північній частині країни. Близько чверті всього населення проживає в Загребі та столичному регіоні. Значна кількість адріатичних островів населена доволі спорадично.

Рівень урбанізації становить 56,9 %. Найбільші міста: Загреб (793 тис. осіб), Спліт (178 тис. осіб), Рієка (144 тис. осіб), Осієк (90,5 тис. осіб).

Існує історична версія, що хорвати є далекими родичами сучасних галичан-українців. Підтвердженням цьому є схожі топоніми й морфологічні особливості у мові та, навіть, спільні риси у менталітеті [17]. За національним складом у населенні Хорватії спостерігається значна перевага осіб титульної нації - хорватів (90,4 %), серби становлять 4,4 % населення, решту 4,4 % - боснійці, угорці, словени, чехи та румуни. Ще 0,8 % громадян країни не визначилися з етнічною належністю.

Більшість населення сповідує католицизм - 87,8 %, також у країні поширені православ'я, іслам і протестантизм [11]. Державною мовою є хорватська, однак поширені англійська, німецька та італійська мови.

Культурно-історичний чинник. Географічне розташування Хорватії значною мірою відбилося на її культурно-історичній спадщині. Прибережна зона та континентальна частина багаті культурними пам'ятками з усіх історичних періодів - від античності до сучасності. Найбільше історичних пам'яток - від курганів епохи неоліту до середньовічної фортеці старого міста є на острові Корчула, який, за легендою, є батьківщиною видатного середньовічного мандрівника Марко Поло. Хорватія також є місцем походження знаменитої та дуже давньої породи плямистих собак - далматинських догів. Окрім того, саме цій країні світ зобов'язаний модою на краватки. Колізей міста Пули вважається прототипом для римського Колізею, оскільки збудований він значно раніше. У хорватському місті Заврш'є Нетретицько є своя "Пізанська вежа" - 22-метрова дзвіниця, яка відхилилася від осі на 40 см. Також країна відома об'єктами, які визнані найменшими у світі, зокрема, найменше місто Хум та найменша церква - собор Святого Хреста у м. Ніні. Абсолютно унікальною спорудою може похвалитися хорватське місто Задар, де розташований єдиний у світі морський орган. Є в Хорватії і чимало музеїв, але, мабуть, найоригінальніший - "Музей розірваних стосунків", який у 2011 р. був відзначений спеціальною премією "Європейський музей року" [17].

Рівень соціально-економічного розвитку. За індексом людського розвитку Хорватія на 46-му місці серед 189-ти країн світу.

ВВП Хорватії сягає 54,5 млрд дол США (2017). Це більше, ніж у таких державах ЄС, як Латвія, Литва, Естонія та Словенія. Дохід на душу населення за паритетом купівельної спроможності перебуває на рівні 24400 дол. США. Із 1 січня 2017 р. мінімальний розмір оплати праці становить 327 кун, або 441 євро. У промисловості створюється 27,3 %, а в сільському господарстві - 1,9 % ВВП Хорватії [11].

Таблиця 2

Структура закладів розміщення Хорватії у період 2000-2017 рр. (за даними Національної ради з туризму Хорватії) [8]

Основою економіки Хорватії є сфера послуг, частка якої у ВВП країни становить 70,8 %, причому прямі доходи від туризму становлять 10,9 % вВп (у ЄС у середньому 3,9 %) і за прогнозами вони щороку зростатимуть. За розрахунками, загальна частка туризму, з урахуванням ширшого ефекту від інвестицій, ланцюжка поставок та індукований вплив на доходи, становитиме вже 25 % (у ЄС у середньому 10 %) від ВВП Хорватії [12]. Чинниками такого зростання є, у першу чергу, збільшення чисельності готелів, туристичних агенцій, авіа- та інших пасажирських перевезень.

Визначальним чинником розвитку туризму є матеріально-технічна база. Система закладів розміщення Хорватії представлена готелями, туристичними базами, кемпінгами, СПА-центрами, хостелами та іншими закладами (табл. 2). У Хорватії прийнята європейська класифікація готелів і більшість із них відповідає заявленій категорії. Понад 90 % готелів відреставровано, а якість сервісу в них не гірша, ніж в інших європейських країнах. Готелі, які входять до готельних ланцюгів Sol Melia, Iberostar, Laguna, Brela, Adria Resorts, Riviera, уважають- ся кращими в Хорватії. Найбільше закладів розміщення у приморських округах країни, зокрема в Істрії та Дубровнику. Так, кількість місць у готелях Істрії приблизно дорівнює кількості місць у готелях трьох центральних округів (Ліка-Сень, Задар та Шибеник-Кнін) [10, с. 48-49].

Популярними серед туристів є кемпінги та приватні апартаменти. Апартаменти являють собою 2-3- 4-поверхові приватні будинки за 30-600 м від моря із громадським пляжем. Вони також мають класифікацію - чим більше послуг і ближче до моря, тим більше "зірочок" і вища ціна. На приватний сектор припадає більше половини ліжко-місць усієї бази розміщення країни [18]. У структурі розміщення туристів лише 13 % туристів зупиняються в готелях, а 49 % поселяються у приватному секторі. За даними Національної ради з туризму станом на 2017 р. у країні налічується 284 кемпінги, що можуть розмістити 241,8 тис. осіб (табл. 2). Усі кемпінги технічно оснащені, а деякі з них уважаються одними з найбільш відвідуваних в Європі [8].

Хорватія є неофіційною світовою столицею натуризму та нудизму. Острів Раб прославився тим, що тут уперше в Європі ще в середині XX ст. офіційно відкрилися перші пляжі для нудистів (є версія, що цьому посприяв британський принц Едуард VIII, який разом зі своєю коханою скупався тут голяка). У 1953 р. Хорватія першою відкрила кордони для комерційних натуристських центрів. Узбережжя країни тримає світову першість за щільністю нудистських пляжів. Розміщуються нату- ристи у клубних готелях, бунгало, апартаментах. У Хорватії налічується понад 20 спеціалізованих центрів: "Коверсада" у Врсаре; "Монсена" (тут проходять Альп- Адріатичні спортивні ігри серед натуристів) та "Істра" поблизу м. Ровінь; "Медулін" поблизу Пули; "Соларіс" і "Доказ" у Порече. У м. Бол знаходиться відомий нуди- стський пляж Пакліна.

Традиційний ресторан у Хорватії має назву коноба (хорв. "konoba"). У його меню переважають м'ясні та рибні страви, приготовлені на грилі. Також у країні особливо на Істрії, поширені тратторії - ресторанчики італійської кухні, що спеціалізуються на приготуванні м'яса на грилі. Істотним плюсом ресторанів у Хорватії є величезні порції та відносно невисока ціна.

Транспортний чинник. Національним авіаперевіз- ником Хорватії є "Croatia Airlines", що виконує рейси до всіх великих міст Європи - Амстердама, Брюсселя, Лондона, Мюнхена, Франкфурта, Цюриха, Парижа, Праги, Риму, Відня, Тель-Авіва, а також усередині країни. У Хорватії налічується 68 аеропортів, серед яких один геліпорт та сім - міжнародних аеропортів у Загребі (понад 2 млн пасажирів на рік), Спліті, Дубровнику, Пулі, Задарі (злітна смуга перетинає автомобільну трасу, рух якою зупиняється щоразу, коли злітає чи сідає літак), Рієці й Осієку [10, с. 28].

Сьогодні хорватські автомобільні дороги є найбільш сучасними та безпечними в Європі. Хорватія має 26 958 км різних видів автодоріг: "autocesta" (автомагістраль), "polu-autocesta" (напівавтомагістраль) та "brza cesta" (швидкісне шосе). За користування ними передбачено плату. При в'їзді на автомагістраль водію видають талон, у якому зазначене місце в'їзду. При з'їзді з автомагістралі талон повертають оператору і на підста ві подоланої відстані розраховують оплату. Ціни різняться за регіонами, а на розмір тарифів також впливає тип транспортного засобу. Плата за проїзд деякими мостами й тунелями береться окремо. Міст Крк - один із найдовших у світі (1430 м). Найпоширенішим і найдоступнішим видом громадського транспорту є автобус, яким можна легко дістатися до найвіддаленіших куточків Хорватії. Майже всі автобуси, навіть на внутрішніх маршрутах, обладнані кондиціонерами повітря, що дуже комфортно для пасажирів. Урядовою постановою установлено термін експлуатації пасажирських автобусів, який не має перевищувати 12 років. Регулярні міжнародні автобусні лінії з'єднують Хорватію з Боснією і Герцеговиною, Сербією, Словенією, Австрією, Німеччиною, Швейцарією. Загреб має найсучасніший автовокзал у Хорватії. У великих містах (Загреб, Осієк) є мережа трамвайних ліній.