Чинники розвитку туризму в Хорватії
Вплив розвитку міжнародного туризму на підвищення конкурентоспроможності країни на світових ринках. Розгляд системи чинників, що стали передумовою розвитку туристичної галузі у Хорватії. Роль еколого-географічного чинника для розвитку туризму в Хорватії.
| Рубрика | Спорт и туризм |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 06.11.2020 |
| Размер файла | 124,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Між прибережними містами та островами Хорватії курсують пороми та теплоходи. Провідна пасажирська судноплавна компанія - "Ядролінія". Основні порти: Рієка (найбільший), Плоче, Спліт (найбільший пасажирський). Великі портові міста з'єднані поромними лініями. Через Хорватію протікає Дунай, головним портом на якому є Вуковар [2, с. 45].
Центром залізничної мережі Хорватії є Загреб. Рух поїздів найінтенсивніший на півночі. Уздовж узбережжя, через гірський рельєф, потяги не ходять (відсутнє залізничне сполучення з Дубровником) [10, с. 33-34].
За даними Національної ради з туризму станом на 2016 р. у Хорватії здійснюють діяльність 1080 туристичних агенцій [8].
Еколого-географічний чинник. Хорватія - екологічно чиста країна. На узбережжі немає жодного промислового підприємства, а прозорість води досягає 50- ти м. Уже кілька років поспіль країна отримує "Блакитний прапор" від ЮНЕСКО.
З огляду на те, що 50 % населення Хорватії проживає на 26,8 % території країни, вплив населення та промисловості на її екологію є територіально неоднорідним. Екологічний слід (міра потреб населення в екосистемах) особливо високий у Загребі та його окрузі, де на 6,6 % території проживає 25 % населення [7]. Зростання даного показника є негативним для навколишнього середовища, адже призводить до його фрагментації.
Для охорони довкілля у Хорватії створено ефективну систему органів управління (рис. 1). Вищим регулюючим та контролюючим органом є Міністерство туризму, якому підпорядковуються 19 державних відомств із управління національними і природними парками та стільки само регіональних відомств із управління іншими категоріями природоохоронних територій. На місцевому рівні, у межах кожного округу, відповідальними за охорону та збереження природної спадщини є місцеві центри захисту навколишнього середовища. На жаль, продуктивність їхньої діяльності є невисокою (у зв'язку з нестачею людських ресурсів). До того ж, їхня діяльність спрямовується на захист навколишнього середовища загалом, а не природних ресурсів, оскільки вони підпорядковуються Міністерству охорони навколишнього середовища, просторового планування та будівництва. Також урядом створено незалежне Агентство довкілля, до компетенції якого належить збір та аналіз інформації щодо стану довкілля.
Рис. 1 Система органів управління охороною природного середовища у Хорватії (за даними Державного управління з охорони навколишнього природного середовища) [5]
Агентство навколишнього середовища виокремлює такі екологічні проблеми країни: наявність нелегальних звалищ побутових відходів, окислення й органічне збідніння ґрунтів, засолення ґрунтів у долині р. Неретва і поширення ареалу лужних ґрунтів у Славонії, забруднення повітря та парникові гази, забруднення поверхневих вод тощо. Забруднення повітря в Хорватії різко скоротилося у 1991 р. слідом за падінням промислового виробництва у ході війни за незалежність, проте вже до 1997 р. досягло довоєнного рівня. Із цього часу реалізація комплексу заходів, спрямованих на зменшення кількості викидів в атмосферу, привела до зниження викидів діоксиду сірки на 32 %, а свинцю - на 92 %. Вимірювання якості повітря показали, що у сільській місцевості повітря можна вважати чистим, а в міських - відповідним вимогам законодавства. Щорічний приріст викиду парникових газів становить 3 %, а джерелами їхнього формування є виробництво енергії (72 %), промисловість (13 %) і сільське господарство (11 %). Загалом, із 1991 р. використання речовин, що руйнують озоновий шар, скоротилося на 96 %.
Щорічно у Хорватії проводиться моніторинг стану поверхневих вод. Результати досліджень (табл. 3) свідчать про хороші оліготрофні умови уздовж більшої частини узбережжя. Ділянки підвищеної евтрофікації є лише поблизу великих прибережних міст. У період із 2009 по 2011 рр. було зафіксовано 43 випадки забруднення морських вод, що на 85 % менше порівняно з попереднім періодом дослідження (2005-2008), коли було зафіксовано 283 таких випадки. Однак у період 20132015 рр. даний показник зріс майже удвічі (84 випадки) [7]. У Хорватії діє понад 100 очисних споруд.
Таблиця 3
Моніторинг якості прибережних морських вод Хорватії за період із 15 травня по 30 вересня протягом 2013-2015 рр. (за даними Національної ради з туризму Хорватії) [8]
|
Жупанія (округ) |
Кількість проведених досліджень |
Кількість узятих зразків води |
Кількість непридатних за екологічними стандартами зразків |
|||||||
|
2013 |
2014 |
2015 |
2013 |
2014 |
2015 |
2013 |
2014 |
2015 |
||
|
Істрія |
202 |
202 |
203 |
2026 |
2025 |
2032 |
0 |
4 |
1 |
|
|
2. Примор'є - Госкі Котар |
237 |
237 |
237 |
2396 |
2381 |
2433 |
10 |
1 |
22 |
|
|
3. Ліка - Сень |
46 |
46 |
40 |
460 |
463 |
400 |
0 |
0 |
0 |
|
|
4. Задар |
86 |
85 |
87 |
860 |
850 |
879 |
0 |
0 |
0 |
|
|
5. Шибеник - Кнін |
90 |
92 |
93 |
900 |
920 |
930 |
0 |
0 |
0 |
|
|
6. Спліт - Далмація |
144 |
144 |
144 |
1489 |
1463 |
1440 |
28 |
11 |
0 |
|
|
7. Дубровник - Неретва |
101 |
106 |
109 |
1013 |
1063 |
1102 |
0 |
1 |
6 |
|
|
Разом |
906 |
912 |
913 |
38 |
17 |
29 |
Значна частина Хорватії (9,2 % суші й 1 % моря) перебуває під охороною. Природні багатства охороняються у восьми національних та 11 природних парках, двох заповідниках, 77 резерватах, 28 лісопаркових зонах, 85 пам'ятках природи та 121 пам'ятниках садовопаркового мистецтва [8].
Станом на 2017 р. у списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО у Хорватії налічується 10 найменувань (1 % їх загальної кількості). Із них вісім культурних, причому два з них визнані шедеврами людського генія. Два об'єкти виділені за природним критерієм, причому один визнаний природним феноменом виключної краси та естетичної важливості. Ще 15 об'єктів на території Хор ватії серед кандидатів на включення до списку всесвітньої спадщини.
Крім цього, країна посіла перше місце в Європі й четверте у світі (після Китаю, Японії та Кореї) за кількістю традицій, унесених до списку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО (10 традицій).
Висновки
Отже, для розвитку міжнародного туризму у Хорватії склалися всі умови - вигідне географічне положення, привабливі ландшафти, сприятливий клімат, забезпеченість різноманітними водними ресурсами, доволі розвинений природно-заповідний фонд, багатство історичної та культурної спадщини. У свою чергу, ефективна діяльність уряду країни забезпечує розвиток сучасної транспортної системи, розвиненої туристичної інфраструктури, охорону довкілля високий рівень безпеки та зростання інвестицій у сфері туризму. Це сприяє покращенню привабливості Хорватії та її конкурентоспроможності на туристичному ринку і прискорює процеси інтеграції до світової економіки.
Загалом 20-ти років вистачило Хорватії для того, щоб перетворитися із зони воєнного конфлікту на привабливу європейську країну, яку охоче відвідують туристи. Тепер Хорватія вважається однією з найбільш чистих і мальовничих країн Європи та входить до найпопу- лярніших туристичних напрямів світу.
Список використаних джерел
1. Всесвітня туристська організація [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.e-unwto.org/doi/pdf/10.18111/9789284419807.
2. Головченко В. І. Країнознавство: підручник / В. І. Головченко, М. С. Дорошко, П. М. Ігнатьєв та ін. К., 2009.
3. Городнянская Л. А. Хорватия. Под парусом морскими дорогами Далмации: исторический путеводитель / Л. А. Городнянская, Н. Н. Непомнящий. М., 2008.
4. Дахно І. І. Країни світу: енцикл довід. / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. К., 2005.
5. Державний інститут захисту природи Хорватії [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.dzzp.hr (21.03.16).
6. Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник / І. А. Дубович. К., 2008.
7. Міністерство охорони навколишнього середовища Хорватії [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.azo.hr (21.03.16).
8. Міністерство туризму Хорватії [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://mint.gov.hr/UserDocsImages//AA_2018_c-dokumenti//180608_HTZTUBENG_2017.PDF.
9. Національна рада з туризму Хорватії [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://croatia.hr (13.05.16).
10. Сартакова М. С. Хорватия / М. С. Сартакова, В. Э. Фридман, И. А. Кусый. М., 2008.
11. Світова книга фактів ЦРУ США [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook.
12. Світова рада з подорожей і туризму [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.wttc.org/-/media/files/reports/economic-impact- research/countries-2018/croatia2018.
13. Сидоренко В. Хорватія. Діаманти Адріатики / В. Сидоренко // Міжнародний туризм. 2000. № 2.
14. Стафійчук В. І. Туристичне країнознавство: туристичні ресурси світу / В. І. Стафійчук, О. Ю. Малиновська. К., 2009.
15. Хорватия / Ф. Цетинич, М. Краске, М. Ковач, Х. Петрич / GEO Непознанный мир: Земля. 2006. № 9.
16. Хорватія в ЄС у цифрах [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.aueb.gr/sites/default/files/library/download/Croatia_Statistics.pdf.
17. Скаврон Б. Країна тисячі островів і батьківщина краваток. Чим вабить Хорватія? // Місто. № 17 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://mi100.info/2018/07/15/krayina-tysyachi-ostroviv-batkivshhyna- kravatok-chym-vabyt-horvatiya.
18. Litvinova Е. An Analysis Of The Hotel Industry In Croatia. Applying Porter's Diamond Model / Е. Litvinova. Saarijдrvi (Finland): Jamk University Of Applied Sciences, 2011 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.theseus.fi/bitstream/handle/10024/40366/Ekaterina_Litvinova_Thesis_final.pdf?sequence=1.
19. World Bank Group - Croatia Partnership. Country Program Snapshot. Washington: World Bank Group, 2014. 31 p. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.worldbank.org/content/dam/Worldbank/document/eca/Croatia-Snapshot.pdf.
References
1. Vsesvitnya turystska organizaciya Elektronnyi resurs]. Rezhym dostupu: https://www.e-unwto.org/doi/pdf/10.18111/9789284419807.
2. Holovchenko V.I. Krainoznavstvo: pidruchnyk / V. I. Holovchenko, M. S. Doroshko, P. M. Ihnatiev ta in. K., 2009.
3. Horodnianskaia L. A. Khorvatyia. Pod parusom morskymy dorohamy Dalmatsyy: ystorycheskyi putevodytel / L. A. Horodnianskaia, N. N. Nepomniashchyi. M., 2008.
4. Dakhno I. I. Krainy svitu: entsyklopedychnyi dovidnyk / I. I. Dakhno, S. M. Tymofiiev. K., 2005.
5. Derzhavnyi instytut zakhystu pryrody Khorvatii [Elektronnyi resurs]. Rezhym dostupu: http://www.dzzp.hr (21.03.16).
6. Dubovych I. A. Krainoznavchyi slovnyk-dovidnyk / I. A. Dubovych. K., 2008.
7. Ministerstvo okhorony navkolyshnoho seredovyshcha Khorvatii [Elektronnyi resurs]. Rezhym dostupu: http://www.azo.hr (21.03.16).
8. Ministerstvo turyzmu Khorvatii [Elektronnyi resurs]. Rezhym dostupu: https://mint.gov.hr/UserDocsImages // AA_2018_c-dokumenti//180608_HTZTUBENG_2017.PDF.
9. Natsionalna rada z turyzmu Khorvatii [Elektronnyi resurs]. Rezhym dostupu: http://croatia.hr (13.05.16).
10. Sartakova M. S. Khorvatyia / M. S. Sartakova, V. E. Frydman, Y. A. Kusyi. М., 2008.
11. Svitova knyha faktiv TsRU SShA [Elektronnyi resurs]. Rezhym dostupu: https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook.
12. Svitova rada z podorozhei i turyzmu [Elektronnyi resurs]. Rezhym dostupu: https://www.wttc.org/-/media/files/reports/economic-impact-research/ countries-2018/croatia2018.
13. Sydorenko V. Khorvatiia. Diamanty Adriatyky / V. Sydorenko // Mizhnarodnyi turyzm. 2000. № 2.
14. Stafiichuk V. I. Turystychne krainoznavstvo: turystychni resursy svitu / V. I. Stafiichuk, O. Iu. Malynovska. К., 2009.
15. Khorvatyia / F. Tsetynych, M. Kraske, M. Kovach, Kh. Petrych // GEO Nepoznannyi myr: Zemliaa. 2006. № 9.
16. Khorvatyia v YeS u tsyfrakh Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: https://www.aueb.gr/sites/default/files/library/download/Croatia_Statistics.pdf.
17. Skavron B. Krayina tisyach ostrovw і batkivschina kravatok. Chim vabit Horvatiya? // Misto. № 17 [Elektronnyi resurs]. Rezhym dostupu: https://mi100.info/2018/07/15/krayina-tysyachi-ostroviv-batkivshhyna- kravatok-chym-vabyt-horvatiya.
18. Litvinova Е. An Analysis Of The Hotel Industry In Croatia. Applying Porter's Diamond Model / Е. Litvinova. Saarijдrvi (Finland): Jamk University Of Applied Sciences, 2011 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.theseus.fi/bitstream/handle/10024/40366/Ekaterina_Litvinova_Thesis_final.pdf?sequence=1.
19. World Bank Group - Croatia Partnership. Country Program Snapshot. Washington: World Bank Group, 2014 [Elektronnyi resurs]. Rezhym dostupu: https://www.worldbank.org/content/dam/Worldbank/document/eca/Croatia-Snapshot.pdf.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Сутність гастрономічного туризму. Природно-географічні чинники функціонування й розвитку туристичної сфери Херсонської обл., аналіз її сучасного стану. Проблеми розвитку гастрономічного туризму. Пропозиції щодо удосконалення цієї галузі в Херсонській обл.
курсовая работа [45,9 K], добавлен 16.05.2019Розгляд проблем, що постають перед галуззю ділового туризму України на сучасному етапі. Огляд рекомендацій щодо підвищення конкурентоспроможності національного туристичного продукту. Дослідження місця ділового туризму у розвитку туристичної індустрії.
статья [173,4 K], добавлен 11.09.2017Теорія та сутність іноземного туризму та його забезпечення. Основні світові тенденції розвитку міжнародного туризму. Аналіз розвитку іноземного туризму в Україні, особливості розвитку туристичного ринку в нашій країні. Інвестиційна політика в цій галузі.
реферат [29,3 K], добавлен 27.03.2012Парки розваг Уолта Діснея як туристичні центри, що сприяють розвитку туристичної галузі. Діяльність найбільш привабливих Діснеєвських парків світу. Стан туристичної індустрії на території парків. Роль Діснейленду для розвитку міжнародного туризму.
научная работа [33,1 K], добавлен 26.09.2009Поняття міжнародного туризму, його сутність, функції, динаміка, проблеми та перспективи розвитку, роль в світовій економіці. Аналіз діяльності туристичних агентств. Підвищення конкурентоспроможності України на сучасному світовому туристичному ринку.
курсовая работа [2,0 M], добавлен 13.05.2014Сутність міжнародного туризму та його особливості. Види міжнародного туризму в Україні. Основні чинники, що впливають на формування і функціонування туристичного ринку. Дослідження організації туризму провідними міжнародними туристичними фірмами України.
дипломная работа [518,2 K], добавлен 27.03.2013Аналіз стану розвитку замкового туризму, його ролі та значення для розвитку туризму в Україні. Європейський досвід організації замкового туризму, основні напрями його розвитку в Україні. Головні об'єкти замкового туризму та особливості їх збереження.
статья [22,0 K], добавлен 06.09.2017Загальна характеристика ринку туристичних послуг. Методика розрахунку основних економічних показників розвитку туризму. Аналіз та оцінка сучасного рівня розвитку туристичних послуг Росії. Проблеми та перспективи розвитку міжнародного туризму в Росії.
дипломная работа [276,0 K], добавлен 25.07.2010Дослідження соціальних, економічних передумов і особливостей розвитку туризму у Франції у сфері державної політики туризму. Географія туризму Франції і характеристика її культурного і історичного потенціалу. Аналіз французької моделі розвитку туризму.
реферат [17,3 K], добавлен 09.10.2010Вихід України на міжнародну арену як самостійної держави. Механізми реалізації державної політики в галузі туризму. Проблеми державного регулювання туристичної галузі в Україні. Шляхи вирішення проблем та перспектива розвитку туристичної галузі.
реферат [37,5 K], добавлен 31.10.2008Загальні передумови розвитку туризму. Особливості природного середовища, історико-культурного та економічного розвитку Чехії. Ресурси оздоровчо-лікувального та пізнавально-екскурсійного туризму країни. Характеристика туристичної галузі Республіки Чехія.
реферат [104,5 K], добавлен 25.10.2012Наукові засади розвитку лікувально–оздоровчого регіонального туризму. Модель розвитку лікувально–оздоровчого туризму на Тереблянщині. Передумови розвитку його в регіоні. Аналіз виникаючих проблем туризму. Рекомендації з модернізації нового напряму.
курсовая работа [32,0 K], добавлен 20.04.2019Сучасний стан туристичної галузі в умовах глобалізації. Характеристика українського ринку сфери туризму. Використання сучасних засобів зв'язку, інформаційних технологій та спрощення роботи туроператорів. Напрями підвищення експортного потенціалу України.
статья [178,7 K], добавлен 19.09.2017Законодавче регулювання і динаміка розвитку туризму в Україні. Географічного положення, історико-культурні ресурси, архітектурні і сакральні пам’ятки Волині. Аналіз сучасного стану та перспективи розвитку туристично-рекреаційного комплексу регіону.
курсовая работа [55,6 K], добавлен 13.10.2014Сутність рекреаційного туризму та його місце в загальній класифікації туризму. Тенденції розвитку туризму в Індонезії. Характеристика ресурсного потенціалу Індонезії для розвитку рекреаційного туризму. Обґрунтування нового рекреаційного туру в Індонезії.
курсовая работа [3,4 M], добавлен 02.04.2016Теоретичні аспекти дослідження туризму: поняття, історія розвитку. Етапи класифікації в туризмі. Сільський туризм, головні проблеми розвитку. Основні напрями роботи Міжнародної туристсько-спортивної спілки. Перспективи розвитку зеленого туризму в Україні.
курсовая работа [51,2 K], добавлен 07.10.2012Формування спортивного туризму в Україні, його види та функції. Особливості та перспективи розвитку водного та пішохідного туризму на Закарпатті. Труднощі розвитку спортивного туризму в Україні, їх зв'язок з економічними проблемами розвитку суспільства.
курсовая работа [181,1 K], добавлен 11.07.2015Природні, соціально-економічні та історичні передумови розвитку туризму в Індонезії. Опис культурно-історичних ресурсів. Аналіз місця країни на ринку туристичних послуг світу. Оцінка туристичних ресурсів та інфраструктури для розвитку релігійного туризму.
курсовая работа [2,3 M], добавлен 29.11.2014Суть міжнародного туризму, його різновиди та значення. Аналіз тенденцій його розвитку в Україні. Динаміка турпотоку за метою подорожі та за країнами походження. Проблеми та перспективи розвитку туристичної галузі в зовнішньоекономічній діяльності країни.
курсовая работа [165,5 K], добавлен 12.05.2013Передумови та напрями туризму в Україні. Перспективи туризму як засобу розвитку здоров'я та безпеки суспільства, сучасні підходи до нього. Стан та перспективи ділового та яхтового туризму. Сільський туризм як перспективний напрямок розвитку індустрії.
курсовая работа [46,4 K], добавлен 10.04.2011
