Сучасний стан та перспективи розвитку екологічного туризму в Черкаській області

Вартість перевезення залежить від виду транспорту і умов його надання. При поїздках усередині країни або в суміжні з її територією держави на відстані до 300-400 км використовується автобусний транспорт, який може належати турфірмі або орендуватися нею у автотранспортного підприємства. Орендна платня може бути двох видів: почасова або покілометрова. Якщо даний туристський маршрут виконується нерегулярно, то транспорт доцільніше використовувати по окремим замовленням, якщо ж тур виконується регулярно на протязі якогось періоду часу, то транспорт слід використовувати на підставі довгострокових угод між турфірмою і автотранспортним підприємством.

Автобус може орендуватися на весь тур або тільки на перевезення туристів з одного населеного пункту в інший. Якщо туристський маршрут пов'язаний з поїздкою по декількох населених пунктах, то зручніше замовляти автобус на весь тур, хоча це може бути і дорожче.

Вартість перевезення одного туриста за час дії оренди можна визначити по такій формулі

Rпер. = Rор. / Nтур., (4.3.)

де: Rор. - вартість оренди автобуса (повна); Nтур. - кількість туристів в групі.

Аналогічно розраховується вартість перевезення туристів при використанні на правах оренди будь-якого транспорту (авіаційного, залізничного, водного). Якщо ж турфірма для організації туру закупляє частину місць в транспорті, який виконує регулярні пасажирські перевезення по даному маршруту, то персональна вартість перевезення для кожного туриста визначається ціною квитка по даному маршруту з урахуванням групової знижки, що надається, відповідно до рівня комфортності поїздки, яку вибрав турист.

У вартість туру, як правило, входить вартість проведення запланованих екскурсій. Остання, в основному, не залежить від кількості туристів в групі. Екскурсоводом може бути і керівник тургрупи, але найчастіше ним є штатний працівник об'єкта показу (музею, палацу, собору, парка і т.д.).

Вартість екскурсії у розрахунку на одного туриста визначається по формулі



Rекс.т. = Rекс.з. / Nтур., (4.4.)

де: Rекс.з - загальна вартість екскурсії;

Nтур. - кількість туристів в групі.

Якщо в турі є трансфер, його вартість також входитиме у вартість турпродукту, як і вартість організації приймаючою стороною зустрічі і проводів групи. В цьому випадку вартість трансферу з розрахунку на одного туриста знаходиться за формулою

Rтр.т.= Rтр.заг. / Nтур., (4.5.)

де: Rтр.заг - загальна вартість трансферу (організації зустрічей проводів);

Nтур - кількість туристів в групі.

В повну вартість туру входять витрати на керівника тургрупи, які розраховуються таким чином

Rкер.гр.= (Rкер.гр1 * Ттуру) / Nтур, (4.6.)

де: Rкер.гр1 - вартість послуг керівника групи за одну добу, Ттуру - тривалість туру,

Nтур - кількість туристів в групі.

Собівартість туру (розраховується без урахування накладних витрат) з розрахунку на одного туриста визначається як сума всіх вартостей, віднесених на одного туриста:

Sт = Rпр.т.+ Rхарч.т. + Rпер + Rекс.т. + Rтр.т. + Rкер.гр., (4.7.)

В умовах ринкових відносин сильним регулятором цін є сам ринок, де ціна визначається в результаті поєднання попиту і пропозицій. Для спрощення розрахунку ціни турпродукту, що розробляється, користуються методом «витрати плюс прибуток». Остаточне рішення по встановленню ціни на конкретний тур приймає керівництво фірми.

В цьому випадку ціна туристичної путівки для конкретного покупця даного туру визначатиметься за формулою

Ц=S+S*Kрент., (4.8.)

де: Ц - ціна турпутівки для конкретного покупця; S - собівартість даної турпутівки для турфірми;

Kрент - офіційно встановлений коефіцієнт рентабельності.

По даній формулі розраховується ціна турпутівок для різних умов розміщення з урахуванням сезонної знижки.

Знаючи ціну туру і його собівартість, можна розрахувати маржинальний дохід туристської фірми. Слово «маржинальний» утворилося від слова «маржа», тобто величина, що виражає різницю між двома певними показниками. Маржинальний дохід від продажу однієї путівки знаходиться за формулою

М1=Ц - S, (4.9.)

де: Ц - ціна турпутівки для покупця; S - собівартість даної турпутівки для турфірми.

Для розрахунку сукупного маржинального доходу, що отримує фірма за весь тур, необхідно визначитися із розрахунковою чисельністю групи. Звичайно при розробці туру турфірма встановлює мінімальну чисельність групи, яка береться за основу у всіх планових економічних розрахунках. Як правило, ця чисельність становить 20-30 людей. Маржинальний дохід від всього туру для різної кількості туристів розраховується таким чином



Mтуру =M1 * Nтур., (4.10.)

де: М1 - маржинальний дохід від продажу однієї путівки; Nтур - кількість туристів одного туру.

Річний маржинальний дохід визначається за формулою

Mріч. = Mтуру. * Lтурів, (4.11.)

де: Mтуру - маржинальний дохід від одного туру; Lтурів - загальна кількість турів за рік.

Крім прямих і змінних витрат фірма несе також і постійні витрати по організації і реалізації турів. Ці витрати формуються в цілому по фірмі, а потім розподіляються на окремі види турів. Розподіл постійних витрат може здійснюватись різними способами:

- за наявності у фірмі декількох видів турів постійні (накладні) витрати можуть бути розподілені між ними у рівних частках;

- пропорційно річній вартості турів даного виду.

Для спрощення розрахунків приймають, що фірма частину маржинального доходу від кожного туру спрямовує на сплату своїх постійних витрат і що ця частка складає 30%. В цьому разі величина постійних витрат може бути визначена за формулою

Rп = Mтуру * 30 %, (4.12.)

де: Rп - постійні витрати, що відносяться до даного туру; Mтур - маржинальний дохід від туру.

Відповідно, валовий прибуток даного туру складатиме

Пв = Мтуру. - Rп, (4.13.)



де: Пв - валовий прибуток від даного туру;

Rп - постійні витрати, що відносяться до даного туру.

Річний валовий прибуток від даного виду туру визначається за формулою

Пв.річ. = Пв. * Lтурів., (4.14.)

де: Пв.річ. - валовий прибуток від даного туру за рік; Пв - валовий прибуток від даного туру; Lтурів - кількість турів на рік.

Виконані за даною методикою розрахунки дозволяють ще на стадії розробки нового тур продукту оцінити його економічну ефективність, визначити слабкі в економічному відношенні місця, виробити певні заходи з покращення ситуації [29].

КАЛЬКУЛЯЦІЯ ТУРУ

При розрахунку вартості туристичної путівки подорожі «Черкаси-Велика Бурімка» використовуються такі вихідні дані:

Тривалість туру - 1 день ;

Кількість туристів в групі - 20;

Вартість харчування у добу на одного туриста - 300 грн.; Вартість оренди транспорту на весь тур - 3200 грн.;

Вартість послуг керівника групи на добу - 400 грн.;

Загальна вартість екскурсій - 250 грн.;

На основі вихідних даних розраховуються такі характеристики:

1. Перевезення одного туриста за час дії оренди транспорту дорівнює:

Rпер. = 3200/ 20 = 160 грн.

2. Вартість екскурсії для одного туриста дорівнює: 12,5 грн.

3. Вартість харчування туриста визначається таким чином: 300 грн.

4. Витрати на послуги керівника групи для одного туриста: 20 грн.

5. Собівартість туру з розрахунку на одного туриста дорівнює: Sт= 160 грн +12,5 грн + 300 грн + 20= 492,5грн.

6. Ціна туристичної путівки для конкретного покупця даного туру (коефіцієнт рентабельності - 15 %) дорівнює:

Ц= 492,5 грн + 492,5* 15% = 566грн.

7. Маржинальний дохід туристичної фірми від продажу однієї путівки:

М1= 566грн - 492грн = 74грн.

8.Сукупний маржинальний дохід, що отримує фірма за весь тур:

Mтуру =74грн*20= 1480грн.

9. Річний маржинальний дохід рівний:

Мріч = 1480грн* 15 = 22200 грн.

10. Величина постійних витрат тур-фірми дорівнює: Rп = 1480* 30% = 444грн.

11. Відповідно, валовий прибуток даного туру складатиме:

Пв = 1480 - 444 = 1036грн.

12.Річний валовий прибуток від даного виду туру визначається таким чином:

Пв.річ.= 1190*15 =15540 грн.

Отже, реалізація туристичної подорожі 15 раз на рік туристична фірма «Екотур» отримує річний валовий прибуток у розмірі 15540 грн, а це означає, що даний турпродукт економічно ефективний і вигідний.

Для школярів, студентів та пенсіонерів повинні бути передбачені суттєві знижки на ціну путівки. Також за окремим замовленням для компактних груп туристична подорож може проходити у скороченому варіанті Велика Бурімка - Лящівка, що дозволяє добиратися до початку маршруту на власному транспорті.

Відвідувачі НПП «Нижньосульський» отримають на запропонованому маршруті справжній відпочинок, збагатять свої знання в області охорони навколишнього середовища, а саме дізнаються багато цікавого про біологічне різноманіття парку, приймуть участь у висадженні культурних рослин, за допомогою орнітолога-екскурсовода визначать рідкісні види птахів, а також завдяки кваліфікованим працівникам парку познайомляться з організацією природоохоронної діяльності НПП «Нижньосульський».



Висновки

Кваліфікаційна магістерська робота присвячена оцінцi cтану, оcобливоcтeй та перспектив pозвитку екологічного туризму Черкаської області.

В ході виконання кваліфікаційно-магістерської роботи охарактеризовано сучасний стан та перспективи розвитку еколого-туристичної діяльності в Черкаській області. Станом на 31.12.2014р. в області налічується 527 територій природно-заповідного фонду, з них два НПП «Нижньосульський» та «Білоозерський», дендрологічний парк «Софіївка», Канівський природний заповідник. Область багата на об'єкти історико-культурної спадщини, які відображають різні етапи розвитку історії і культури краю, життя і діяльність відомих людей, мають мистецьку та наукову цінність. На державному обліку в області перебувають 9078 пам'яток з яких 7169 пам'яток археології, 1552 пам'яток історії, 184 архітектури, 173 монументального мистецтва.

Черкаська область відома курортними територіями місцевого значення, що мають особливо цінні природні лікувальні ресурси, є санаторії "Світанок", "Україна" та "Мошногір'я". На територіях даних санаторіїв знаходяться свердловини мінеральних лікувально-столових вод.

Природні особливості Черкаської області сприятимуть чудовому відпочинку та оздоровленню, оскільки наявні водні ресурси, лісові, чудові краєвиди, лікувальний клімат. Територією Черкащини протікає 1037 річок, узбережжя яких майже повсюдно використовуються для відпочинку. Самі ж водні артерії застосовуються для рибальства, судноплавства, водного туризму. Велика кількість водосховищ і ставків має не лише господарське, а й рекреаційне значення.

Для розвитку екологічного туризму на Черкащині є такі передумови як:

- розгалужена мережа транспортних коридорів,

- можливість залучення всіх видів транспорту (автодорожнього, залізничного, водного, повітряного),

- наближеність до столиці держави,

- помірний клімат,

- наявність трудових ресурсів (відносно дешева робоча сила),

- сприятливий клімат для інвесторів (низька внутрішня конкурентність),

- традиційна гостинність місцевого населення на фоні відносно збереженої екології створюють умови для розвитку екотуризму та розбудови туристично-рекреаційних комплексів.

В роботі охарактеризовано заповідність Черкаської області яка є невисокою, лише 3%, порівнюючи з іншими областями країни, коли ПЗФ Волинської області становить 10,88%, Закарпатської - 13,92%, Івано-Франківської та Хмельницької - 15,71% та 15,15%, Чернівецької області -12,80%.

Також визначено рекреаційну місткість НПП «Нижньосульський» для літнього періоду при тривалості відпочинку кожного рекреанта в середньому 10 днів.

Розроблений екологічний маршрут «Невідома Сула» у національному природному парку «Нижньосульський» з розрахунком його економічної доцільності. При реалізації даного туру 15 раз на рік, валовий річний прибуток туристичної фірми складає 15540 грн. Можна говорити про економічну ефективність туру.

Після проведених робіт, зроблено такі висновки та рекомендації:

- вкрай необхідно збільшувати межі ПЗФ Чераської області, показник яких є дуже низьким порівняно з іншими областями України;

- недосконалою залишається система управління на загальнодержавному і регіональному рівнях в області еколого-туристичної діяльності;

- необхідним є проведення розмежування територій ПЗФ та окремих зон його об'єктів;

- незадовільний стан функціонування установ природно-заповідного фонду у межах Черкаської області;

- відсутні державні інвестиції, необхідні для розвитку національних природних парків, які б дали можливість для екологічно збалансованого розвитку області та створення нових робочих місць для населення;

- підвищення інтерсу до об'єктів ПЗФ можливо за допомогою засобів масової інформації, а також інших видів реклами.

Еколого-туристична діяльність в Черкаській області має великий потенціал, особливо щодо розвитку екологічного та сільського туризму. Тому підтримка держави з матеріально-фінансової сторони та залучення висококваліфікованих спеціалістів в напрямку природоохоронної діяльності, дасть результат, який неодмінно приведе до позитивних змін в розвитку екологічного туризму Черкаської області.

черкаський парк природний рекреаційний



Список використаних джерел

1. Бейдик О.О. Рекреаційно-туристські ресурси України: Методологія та методи аналізу, термінологія, районування: Монографія. / О.О. Бейдик // - К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2001. - 395 с. - Т. 17.

2. Гулич О. І. Екологічно збалансований розвиток курортно-оздоровчих територій: питання теорії і практики: монографія / О. І. Гулич // Львів: ІРД НАН України, 2007. - 208 с.

3. Дроздов, А.В. Основи екологічного туризму: навчальний посібник / А.В.Дроздов // М.: Гардаріки, 2005. - 271с.

4. Кифяк В.Ф. Організація туристичної діяльності в Україні: навч. посіб. / В.Ф. Кифяк // Чернівці: Зелена Буковина. - 312 с

5. Косолапов, А.Б. Теорія і практика екологічного туризму: навчальний посібник / А.Б. Косолапов // М.: КНОРУС, 2005. - 240 с.

6. Колбовский Е.Ю. Экологический туризм и экология туризма / Е.Ю.Колбовский // М: Академия, 2011. - 256 стр.

7. Масляк П.О. Рекреаційна географія: навч. посіб. / П.О. Масляк // К.: Знання, 2008. - 343 с.

8. Любіцева О.О. Розвиток екологічного туризму в Україні / О.О.Любіцева, К.Сташук // Економічна та соціальна географія: Наук. зб. / Ред. кол.: С.І. Іщук (відп. ред.) та ін. - К.; 2002. - Вип. 53. - с.189 - 196.

9. Моралева Н., Экологический туризм в России / Моралева Н., Ледовских Е // Охрана дикой природы. - 2001. №3 (22). - с.30-34. Т. 16.

10. Кравців В.С. Науково-методичні засади реформування рекреаційної сфери Наукове видання. / Кравців В.С., Гринів Л.С., Копач М.В., Кузик С.П. // Львів:НАН України.-ІРД НАН України.-1999.-78с.

11. Дендрологічний парк «Софіївка» 200 років / І. С. Косенко та ін.; Ред. М. А. Кохно. - К.: Наук. Думка, 1996. - 190 с.

12. Програма розвитку туризму в Черкаській області на 2012 - 2020 роки. URL: oblradack.gov.ua/files/docs/4-7-7.doc

13. Геологічні пам'ятки України (за ред. В.І.Калініна, Д.С. Гурського). В чотирьох томах - Київ, 2007 - Том 2. - 320 с.

14. Природно-заповідний фонд України: території та об'єкти загальнодержавного значення. - К.: ТОВ «Центр екологічної освіти та інформації», 2009. - 332 с.

15. Закон України «Про туризм» від 15.04.95 р.: Станом на 20.01.2003 р. - Парламентське видавництво, 2003.-19с.

16. Закон України «Про природно-заповідний фонд України» від 16.06.1992 р. - Парламентське видавництво, 2005. - 40 с.

17. Законодавство України про охорону праці. Збірник нормативних документів в 5-ти томах. - К., 1995.

18. Указ Президента «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань регулювання підприємницької діяльності» // Урядовий кур'єр. - 2008. - 7 жовтня.

19. Указ президента України «Про території та об'єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного значення» від 12.09.2005 р. // Орієнтир. - 2005. - 21вересня. - с. 1-2.

20. Про затвердження державної програми розвитку туризму на 2002-2010 роки: Постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2002 р. №583 Офіційний вісник України. - 2002. - № 18. - С.143

21. Кульчицька Е.А. Науковий вісник Українського державного лісотехнічного університету. / Е.А.Кульчицька // - 2004. - вип.14.7. - 40-48c.

22. Єфремцева А. П. Перші біологічні дослідження Тясминського каньйону в околицях м. Кам'янки Черкаської області / А.П.Єфремцева // Чигиринщина: історія і сьогодення. - Черкаси, 2008. - 48 - 54c.

23. Царик П.Л. Методичні підходи до конструктивно- географічних досліджень регіональних екологічних мереж // Матеріали II міжнародної наукової конференції «Екологічна географія: Історія, теорія, методи, практика» - Тернопіль,2004. - С. 33-38

24. Районна програма. Чигиринщина туристична на 2012-2015 роки. URL: www.chigirinrda.org.ua

25. Про сільський туризм, агротуризм, екотуризм і зелений туризм. URL:http://5ka.at.ua/

26. Роль зеленого туризму в розвитку сільських територій. URL:http://tourlib.net/

27. Перспективи розвитку екотуризму на Черкащині (на прикладі Звенигородського району). URL:http://tourlib.net/statti_ukr/medzyanovska.htm

28. Черкаська область. URL:https://uk.wikipedia.org

29. Кліматичні ресурси Лісостепу України та їх роль у виробництві продукції рослинництва. URL:https://www.kazedu.kz

30. Національнийприродний парк «НИЖНЬОСУЛЬСЬКИЙ».URL:http://www.eco-poltava.gov.ua/nppns.htm

31. Національнийприроднийпарк«Нижньосульський».

URL:http://www.eco.ck.ua/

32. Великобурімський парк. URL:uk.wikipedia.org/wiki/

33. Сулинський заказник. URL:uk.wikipedia.org/wiki/

34. Урочище Бурти. URL:https://uk.wikipedia.org/wiki/

35. Природні ресурси Черкаської області. URL: www.eco.com.ua

36. Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Черкаській області у 2014 році - Черкаси, 2015 - С.8-9, 75-85.



Додаток А

Размещено на Allbest.ru

...