Змагальна діяльність біатлоністів високої кваліфікації як один із чинників підвищення їхньої технічної майстерності

Аналіз технічних результатів чемпіонатів світу спортивного сезону 2015-2017 рр., під час проведення яких спостерігалися сприятливі метеорологічні умови, свідчать про поліпшення технічної майстерності учасників змагань за такими показниками: результативність стрільби, що становила у чемпіонів і призерів 100 % попадань; час стрільби на вогневих рубежах, що зменшився в окремих спортсменів до 18 с; загальний час проходження вогневих рубежів, що становив в індивідуальній гонці(чоловіки, жінки) 1 хв 36 с; у спринтерській гонці: чоловіки - 46 с, жінки - 45 с; у гонці переслідування: чоловіки - 1 хв 27 с, жінки - 1 хв 38 с; у масовому старті: чоловіки - 1 хв 19 с, жінки - 1 хв 31 с.

Таблиця 8. Динаміка швидкості на дистанції провідних біатлоністів світу й України у зимових Олімпійських іграх 1994-2018 рр., м-с^-1

Примітка. Ч. - чоловіки, Ж. - жінки, Х серед. - середній показник, н/с - не стартували, індивід. - індивідуальна гонка

Таблиця 9. Динаміка результативності стрільби у провідних біатлоністів світу й України на зимових Олімпійських іграх 1994 - 2018 рр., штафні хвилини/кола

Примітка. Ч. - чоловіки, Ж. - жінки, Х серед. - середній показник, н/с - не стартували, індивід. - індивідуальна гонка

Тенденція 6. Залежність спортивних результатів у гонці переслідування від гандикапу на старті, що обумовлений різницею часу програшу лідеру у спринтерській гонці, яка, з одного боку, є самостійною дисципліною, а з іншого - кваліфікаційною.

Тенденція 7. Зменшення кількості запасних набоїв, що використовувалися спортсменами команд переможців і призерів в естафетних гонках.

Тенденція 8. Залежність якості стрільби від складних метеорологічних умов під час проведення змагань (низька температура навколишнього середовища, сильний вітер, щільний снігопад і туман), що суттєво впливають на кінцевий результат.

Тенденція 9. Зростання індивідуальної конкурентоздатності між провідними біатлоністами світу. Так, за рік до початку зимових Олімпійських Ігор 2018 р. у Пхьончхані кількість претендентів на здобуття титулів чемпіона світу 2017 р., що є головним чинником успіху на наступній зимовій Олімпіаді, у чоловіків становила 8-10, у жінок - 4-6 спортсменів. У розіграші передолімпійського Кубка світу серед чоловіків спостерігалося відчутне суперництво між Мартеном Фуркадом і Йоганесом Бйо, у жінок - між Дарією Домрачевою, Лаурою Дальмаєр, Анастасією Кузьміною та Кайсею Мякяряйнен. Проте, під час зимових Олімпійських Ігор 2018 р. кількість реальних претендентів на здобуття медалей значно зменшилася, серед яких у чоловіків були француз Мартен Фуркад і норвежець Йоганес Бйо (можливості останнього були значно вагомішими). У жінок лідерами виявился біатлоністки Німеччини - Лаура Дальмайєр, Словаччини - Анастасія Кузьміна, Республіки Білорусь - Дарія Домрачева та Фінляндії - Кайса Мякяряйнен. Під час Олімпійських Ігор за здобуття золотих медалей крім зазначених спортсменів також втрутилися німецький біатлоніст Арнд Пайффер (спринтерська гонка), збірна команда Швеції (естафетна гонка 4 х 7,5 км - чоловіки), шведська біатлоністка Ганна Еберг (індивідуальна гонка) та збірна команда Республіки Білорусь (естафета 4 х 6 км - жінки). Це пояснюється, з одного боку, високим рівнем спеціальної підготовленості зазначених спортсменів і команд, а з іншого - непередбачуваним впливом метеорологічних факторів.

Таким чином, проведені дослідження засвідчили, що у різні періоди та етапи розвитку біатлону зовнішні та внутрішні фактори впливали як на формування тенденцій змагальної діяльності, так і на рівень технічної майстерності біатлоністів високої кваліфікації під час їх участі у змагальній діяльності. При цьому встановлені нами різний ступінь та характер кореляційного зв'язку між головними складовими технічної майстерності біатлоністів високої кваліфікації (швидкість на дистанції та результативність стрільби) у дисциплінах цього виду спорту може свідчити про різний ступінь впливу на якість їх прояву у процесі змагальної діяльності не лише зовнішніх та внутрішніх факторів, а й непередбачуваного комплексу проблем, що потребують окремого дослідження.

Спеціальні експертні дослідження з цього питання, проведені у спортивних сезонах 2014/2015 - 2017/2018 рр. дозволили узагальнити наявні організаційні, методичні, медико-біологічні та матеріально-технічні проблеми, що детермінують технічну майстерність біатлоністів високої кваліфікації під час їх участі у змагальній діяльності.

Серед найбільш впливових організаційних проблем виявлено такі:

тривала суттєва перевага обмеженої кількості країн, спортсмени яких на чемпіонатах та кубках світу займали в офіційному національному заліку місця в п'ятірці кращих та з 6-го по 40-ве над спортсменами інших країн, які періодично потрапляли до зазначеного рейтингу IBU;

недосконалість порядку обрахунку очок, здобутих спортсменами у ході змагальної діяльності, що передбачає зарахування до національного заліку результатів лише трьох кращих біатлоністів у всіх індивідуальних змагальних дисциплінах, які увійшли до сорока кращих, а не результатів усіх спортсменів, що брали участь у змаганнях. Така система надає суттєву перевагу провідним спортсменам для здобуття ними для національних федерацій найбільш вагомих залікових очок, оскільки вони є більш підготовленими порівняно з аутсайдерами, а також створює переваги для використання федераціями максимальної квоти для допуску спортсменів до рейтингових змагань;

недостатня науково-практична обґрунтованість кваліфікаційної системи IBU щодо межі рейтингових коридорів, відповідно до яких визначаються реєстраційні та стартові квоти для участі біатлоністів у зимових Олімпійських Іграх, чемпіонатах, кубках світу, кубках IBU та кубках IBU серед юніорів, унаслідок чого окремі спортсмени та команди не у повному обсязі реалізовують накопичений потенціал, що також обмежує їх участь у зазначених міжнародних змаганнях;

залежність виступу спортсмена у масовому старті від результатів індивідуальної, спринтерської та гонки переслідування. Зокрема, спортсмен втрачає можливість участі у цій дисципліні у зимових Олімпійських Іграх/чемпіонатах світу, якщо до їх початку він не потрапив до числа 15 найсильніших спортсменів у загальному заліку кубка світу, не став призером Олімпійських Ігор/чемпіонату світу в індивідуальній, спринтерській гонках, гонці переслідування, або не набрав кращу суму залікових очок на зазначених змаганнях серед 6-15 претендентів. Аналогічна залежність спостерігається на етапах розіграшу кубка світу, відповідно до якої участь у гонці з масового старту мають право брати 25 спортсменів загального заліку кубка світу та 5 кращих спортсменів, що показали кращі результати на поточному етапі;

особливий статус зимових Олімпійських Ігор, які характеризуються надзвичайною напруженістю, максимальною концентрацією зусиль організаторів, підвищеним емоційним станом спортсменів та тренерів у ході заключної підготовки до змагань, а також значними обмеженнями часу для прийняття ними адекватних рішень.

До переліку найбільш вагомих методичних, медико-біологічних та матеріально-технічних проблем змагальної діяльності та технічної майстерності біатлоністів високої кваліфікації експертами біатлону віднесено:

обмежений доступ понад 60 % тренерів національних команд до сучасних наукових, медико- біологічних та технічних технологій, які використовують лідери світового біатлону у багаторічній системі підготовки, що призводить до нерівних умов побудови підготовки до змагальної діяльності та удосконалення технічної майстерності біатлоністів високої кваліфікації таких команд;

надмірно щільний графік змагальної діяльності під час розіграшу кубка світу, що призводить до передчасної втоми спортсменів і тимчасового порушення структури їхніх технічних навичок під час бігу на лижах та стрільби;

різні умови учасників офіційних міжнародних змагань у їх забезпеченні високоякісним спортивним інвентарем, мастильними матеріалами, зброєю і набоями, що потребує більше часу для удосконалення показників їхньої технічної майстерності до рівня модельних характеристик провідних спортсменів світу.

Отже, узагальнення результатів експертних оцінок фахівців біатлону щодо системності впливу вищезазначених проблем на якість змагальної діяльності біатлоністів високої кваліфікації показало, що завдяки розширеним можливостям тренерів та обслуговуючого персоналу національних команд країн-лідерів світового біатлону вони запобігали негативному впливу проблем змагальної діяльності на спортивні результати спортсменів. Як вважають експерти, у командах країн-аутсайдерів через обмежені організаційні та інші можливості наявність таких проблеми унеможливила планомірне зростання технічної майстерності біатлоністів, що забезпечувало їм виконання кваліфікаційних вимог нижче меж, встановлених рейтинговою системою IBU.

Таким чином, можна стверджувати, що прийняті організаційні рішення МОК, UIPMB та IBU щодо розвитку біатлону та введення до програми змагань чемпіонатів світу і зимових Олімпійських Ігор нових дисциплін, з одного боку, стимулювали подальший розвиток цього виду спорту, поліпшували змагальну діяльність і технічну майстерність біатлоністів високої кваліфікації, а з іншого - нерівні умови в організаційному, науково-методичному, медико-біологічному та технічному супроводі тренувального процесу спортсменів, що в результаті призводило до виникнення згаданих проблем. Отримані дані підтверджують висновки, зроблені нами за результатами попередніх досліджень [9, с. 310].

Такий стан справ свідчить про доцільність удосконалення діючої рейтингової системи IBU у частині нарахування індивідуальних залікових очок та визначення національного рейтингу, встановлення науково-обґрунтованих меж реєстраційних та стартових квот для національних федерацій на основі об'єктивних математичних критеріїв, а також застосування відкритого доступу тренерів до сучасних спортивних та технічних технологій.

Результати експериментальних досліджень, проведених під час практичної роботи з біатлоністами високої кваліфікації в спортивних сезонах 2010/2011 - 2013/2014 та 2014/2015 - 2017/2018 рр., показали, що ступінь впливу зазначених проблем на ефективність технічної майстерності достовірно зменшується за умови застосування у процесі побудови підготовки цільового підходу, що передбачає обов'язкове використання збалансованої структури та змісту багаторічної системи підготовки, оптимізацію побудови змагальної діяльності, підвищення рівня технічної підготовленості (лижної і стрілецької) в умовах, максимально наближених за напруженістю до змагальних і таких, що їх перевищують, використання індивідуальних програм тренувальної і змагальної діяльності та технічної підготовки в макро-, мезо- та мікроструктурних утвореннях, з урахуванням функціональних і резервних можливостей організму спортсменів. Підтвердженням тому є здобутки спортсменів експериментальної групи у багаторічному педагогічному експерименті, до якої входили члени збірної команди України з біатлону (табл. 10).

Таблиця 10. Порівняльні дані щодо кількості медалей, здобутих біатлоністами України у ході багаторічного педагогічного експерименту

Примітки: з - золота, с - срібна, б - бронзова медалі.

Із наведених у таблиці 10 даних видно, що головний показник ефективності змагальної діяльності - кількість медалей, здобутих учасниками педагогічного експерименту, що проводився в олімпійському циклі 2010-2014 рр., значно перевершив аналогічні показники в контрольних олімпійських циклах та становив відповідно: 2006-2010 рр. (25 медалей: 4 золотих, 12 срібних, 9 бронзових); 2010-2014 рр. (50 медалей: 12 золотих, 19 срібних, 19 бронзових); 2014-2018 рр. (38 медалей: 4 золоті, 11 срібних, 23 бронзових).

Таким чином, результати отриманих наукових даних підтвердили гіпотезу, що змагальна діяльність у біатлоні є одним із чинників підвищення технічної майстерності біатлоністів високої кваліфікації, а цільовий підхід виявився одним із ефективних способів побудови підготовки для реалізації їхньої технічної майстерності в умовах змагальної діяльності. Отримані експериментальні дані не суперечать окремим висновкам, зазначеним у наукових працях [7, с. 5; 13, с. 15; 17, с. 13].

Підсумки багаторічних досліджень проведених з метою комплексного удосконалення змагальної діяльності та технічної майстерності біатлоністів високої кваліфікації з урахуванням особливостей розвитку біатлону, факторів, тенденцій та проблем змагальної діяльності, свідчать про їх високу практичну значущість.

Зроблені нами висновки про необхідність урахування негативного впливу зовнішніх факторів підтвердилися під час проведення XXIII зимових Олімпійських Ігор 2018 р. у Пхьончхані (Республіка Корея). Наприклад, непередбачувані метеорологічні умови (низька температура навколишнього середовища, різний напрям та швидкість вітру в стрілецьких коридорах на стрільбищі, підвищена вологість повітря, незвичайна структура штучного снігового покриття, неадекватне європейським умовам освітлення мішеней під час змагань, що проводилися у вечірні години, семигодинна різниця з європейським часом) у переважних випадках зводили нанівець можливості лідерів світового біатлону у здобутті ними олімпійських медалей в індивідуальних дисциплінах, у тому числі за рахунок переваг на рівні технічної майстерності.

Проте, результати окремих спортсменів, які не входили до списку претендентів на олімпійські нагороди, підтвердили наші висновки про доцільність завчасного урахування впливу цих зовнішніх факторів на значущість одного з показників технічної майстерності - результативності стрільби. Крім того, підтвердилося передбачення щодо залежності виступу спортсменів у масовому старті від результатів індивідуальної, спринтерської та гонки переслідування, що позбавило участі у цій змагальній дисципліні окремих іменитих біатлоністів. Таким чином, вивчені та систематизовані нами зовнішні і внутрішні фактори, що впливають на розвиток біатлону та змагальну діяльність, суттєво доповнюють її структуру та зміст і не суперечать висновкам науковців [2, с. 22; 11, с. 42; 15, с. 39 та ін.].

Виявлені нові тенденції змагальної діяльності біатлоністів високої кваліфікації, а також запропонована нами доцільність їх постійного моніторингу підтверджені експертними висновками інших спеціалістів, тренерів та організаторів. Зокрема, тенденція введення до програми офіційних міжнародних змагань з біатлону видовищних і емоційних спринтерських дисциплін, таких як змішана й одиночна естафети та супер-спринт сприяла національним федераціям, які не мають достатньої кількості реєстраційних і стартових квот, представляти своїх спортсменів на офіційних міжнародних змаганнях. Прогностичний аналіз якості змагальної діяльності у зазначених дисциплінах свідчить, що біатлоністи таких команд мають обмежені можливості для успішного виступу, оскільки провідні національні федерації заявляють для участі у них найбільш підготовлених спортсменів.

Результати моніторингу динаміки виникнення нових тенденцій змагальної діяльності можуть використовуватися тренерами як теоретико-методична основа для оптимізації побудови змагальної діяльності біатлоністів високої кваліфікації, організаторами та технічним комітетом IBU для забезпечення національним командам рівних умов підготовки до участі в офіційних міжнародних змаганнях.

Встановлені нами проблеми змагальної діяльності біатлоністів високої кваліфікації та технічної майстерності підтверджуються у сучасній практиці їх реалізації, яка свідчить, що тренери, наукові працівники і менеджери провідних країн світу, де розвиток біатлону знаходиться на високому рівні, мають необмежений доступ до сучасних спортивних технологій, використання яких на головних змаганнях дозволяє спортсменам перемагати саме за рахунок високого рівня технічної майстерності.

Отримані наукові дані також збігаються з висновками інших науковців, які зазначають, що проблеми змагальної діяльності та технічної майстерності біатлоністів мають відмітні риси, а також залежать від зовнішніх та внутрішніх факторів [2, с. 23; 11, с. 43; 12, с. 3]. Експериментально доведена ефективність використання цільового підходу для поліпшення змагальної діяльності конкретизує висновки експертів з біатлону [10, с. 162].

Таким чином, результати проведених досліджень змагальної діяльності і технічної майстерності біатлоністів високої кваліфікації свідчать про важливість цих складових системи їх підготовки, а також не суперечать основним положенням сучасної системи підготовки в олімпійському спорті [16, с. 561].

Висновки

Результати аналізу науково-методичної та спеціальної літератури, практичного досвіду роботи тренерів, протоколів змагань зимових Олімпійських Ігор, чемпіонатів та кубків світу з біатлону з питань змагальної діяльності біатлоністів високої кваліфікації свідчать, що вона є одним із основних чинників підвищення технічної майстерності, потребує постійного удосконалення відповідно до структури та змісту з урахуванням особливостей розвитку виду спорту на різних періодах та етапах.

Теоретичний аналіз особливостей розвитку біатлону дозволив виділити три періоди: перший - «Становлення» (чоловіки 1927-1959 рр., жінки кінець 1960-х - початок 1970-х років - 1986 р.); другий - «Олімпійське сходження» (чоловіки 1960-1991 рр., жінки 1987-1991 рр.); третій - «Олімпійське ствердження» (чоловіки, жінки 1992 рік - до сьогодні), які сформувалися на основі рішень МОК про включення до програми зимових Олімпійських Ігор нових змагальних дисциплін. Зазначені періоди розподіляються на сім етапів, межі яких для чоловіків та жінок доцільно визначати строком включення нових дисциплін до програми чемпіонатів світу. Спрямованість змагальної діяльності у зазначених періодах та етапах характеризується різним ступенем впливу зовнішніх та внутрішніх факторів на її структуру та зміст, а також на показники технічної майстерності біатлоністів високої кваліфікації.

Зовнішні фактори переважно впливають на формування структури змагальної діяльності, до яких відносять організаційні рішення МОК, UIPMB та IBU, ступінь уваги до розвитку біатлону з боку державних та громадських організацій країн-членів IBU, висока популярність виду спорту в інформаційному просторі, інтенсифікація міжнародного спортивного календаря, сучасні інноваційні технології (методичні, медичні, антидопінгові, технічні), система матеріального стимулювання та морального заохочення праці спортсменів і тренерів.

Внутрішні фактори спричиняють винятковий вплив на формування змісту змагальної діяльності та технічної майстерності біатлоністів високої кваліфікації, до яких належать показники тренувальних навантажень, що виконуються спортсменами під час тренувальної та змагальної діяльності, фізичне здоров'я, функціональні і резервні можливості, рівень спеціальної підготовленості та психологічної стійкості, індивідуальні особливості реагування організму біатлоністів на участь у змагальній діяльності тощо.

Структура змагальної діяльності об'єднує офіційні міжнародні змагання (Олімпійські ігри, чемпіонати світу і Європи, кубки світу, кубки IBU, кубки IBU для юніорів, Всесвітні зимові Універсіади) змагання, що проводяться під патронатом МОК, IBU, FISU, а також національні, проведення яких забезпечують відповідні федерації. Зміст змагальної діяльності утворюють п'ять індивідуальних, одна естафетна та дві змішані дисципліни, в яких розігрують чотирнадцять комплектів нагород.

Результати дослідження структури та змісту змагальної діяльності біатлоністів високої кваліфікації свідчать, що у процесі розвитку виду спорту формуються позитивні та негативні тенденції, що відтворюють його особливості на певному етапі та періоді. До позитивних тенденцій відносять: зростання індивідуальної та командної конкуренції; покращення показників технічної майстерності; переважний вплив на рівень спортивного результату функціонального компонента спеціальної підготовленості (швидкість подолання дистанції) порівняно з результативністю і часом стрільби. До негативних тенденцій належать: недосконалість олімпійської кваліфікаційної системи IBU; щільний графік та «спринтеризація» змагальної програми у розіграші Кубка світу та Кубка IBU з біатлону; обмеження ВАДА щодо використання спортсменами медичних препаратів для лікування, запобігання захворюванням та прискорення відновлення організму після надмірних фізичних навантажень; організаційні труднощі у проведенні заключної підготовки спортсменів до зимових Олімпійських Ігор та чемпіонатів світу, що проводяться в умовах різних кліматогеографічних зон та потребують повноцінної адаптації організму спортсменів; суттєва залежність спортивного результату спортсменів від ступеня впливу метеорологічних факторів.

Між показниками змагальної діяльності та технічної майстерності біатлоністів високої кваліфікації у різних дисциплінах на зимових Олімпійських Іграх 2010, 2014 та 2018 рр. встановлено кореляційний зв'язок, рівень і характер якого періодично змінюються залежно від ступеня впливу зовнішніх та внутрішніх факторів: між швидкістю подолання дистанції та результативністю стрільби у 82 % випадків виявлено позитивний зв'язок від r = 0,078 до r = 0,977, у 18 % - негативний зв'язок від r = - 0,239 до r = - 0,624; між результатом стрільби та загальним результатом у 82 % випадків виявлено позитивний зв'язок від r = 0,038 до r = 0,892, у 12 % - негативний зв'язок від r = - 0,235 до r = - 0,807; між швидкістю на дистанції та загальним результатом у 3 % випадків встановлено позитивний r = 0,191, у 97 % - негативний кореляційний зв'язок від r = - 0,088 до r = - 0,985.

Змагальна діяльність біатлоністів високої кваліфікації в сучасних умовах розвитку виду спорту призводить до виникнення комплексу проблем організаційного, методичного та технічного характеру. Організаційні проблеми обумовлені недосконалістю кваліфікаційної системи IBU, зокрема методикою підрахунку національного заліку, системою визначення реєстраційних і стартових квот для участі в офіційних міжнародних змаганнях, а також порядком допуску спортсменів до змагань у гонці з масового старту. Характерними ознаками методичних, медико-біологічних та технічних проблем є часткові обмеження тренерів національних команд у відкритому доступі до сучасних наукових, медико-біологічних та технічних технологій; періодичні захворювання спортсменів, що пов'язані з імунною незахищеністю, яка посилюється фізичними перевантаженнями через надмірно щільний графік змагань; нерівні умови учасників офіційних міжнародних змагань у їх забезпеченні високоякісним спортивним інвентарем, мастильними матеріалами, зброєю та набоями.

Цільовий підхід є одним із перспективних способів поліпшення змагальної діяльності та технічної майстерності біатлоністів високої кваліфікації, структуру якого визначають збалансованість організаційного, науково- методичного, медико-біологічного, психологічного, фінансового та матеріально-технічного забезпечення підготовки, а зміст передбачає використання індивідуальних варіантів побудови змагальної діяльності з урахуванням рівня технічної майстерності.

Результати проведених досліджень істотно доповнюють сучасні положення системи змагальної діяльності біатлоністів високої кваліфікації а також принципові підходи до методики поліпшення їхньої технічної майстерності та можуть бути використані в інших видах спорту.

Подальші дослідження будуть спрямовані на вивчення проблем щодо побудови змагальної діяльності біатлоністів високої кваліфікації.

Література

1. Афанасьев В.Г. Экспериментальное обоснование методики подготовки лыжников-биатлонистов на завершающих этапах: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теория и методика физического воспитания, спортивной тренировки и оздоровительной физической культуры» / В.Г. Афанасьев. - М., 1973. - 23 с.

2. Безмельницын Н.Г. Экспериментальное исследование основных факторов, влияющих на результаты и время стрельбы в биатлоне: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теория и методика физического воспитания, спортивной тренировки и оздоровительной физической культуры» / Н. Г. Безмельницын. - М., 1976. - 25 с.

3. Бурла А.А. Физическая подготовка юнных биатлонистов на этапе предварительной подготовки /А.А. Бурла // Педагогіка, психологія та методико- біол. пробл. фіз. виховання і спорту: зб. наук. пр. / за ред. С.С. Єрмакова. - Х., 2014. - № 14. - С. 18-26.

4. Гибадуллин И.Г. Управление тренировочным процессом биатлонистов в системе многолетней подготовки : автореф. дис. на соискание учен. степени доктора пед. наук: спец. 13.00.04 «Теория и методика физического воспитания, спортивной тренировки, оздоровительной и адаптивной физической культуры» / И.Г. Гибадуллин. - Волгоград, 2006. - 42 с.

5. Дунаев К.С. Технология целевой физической подготовки высококвалифицированных биатлонистов в годичном цикле тренировки: автореф. дис. на соискание учен. степени доктора пед. наук: спец. 13.00.04 «Теория и методика физического воспитания, спортивной тренировки и оздоровительной физической культуры» / К.С. Дунаев. - СПб., 2008. - 50 с.

6. Зубрилов Р.А. Коррекция техники лыжных ходов спортсменов высокой квалификации на основе использования индивидуальных биомеханических моделей: автореф. дис. на соиск. учен. степени канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теория и методика физического воспитания, спортивной тренировки и оздоровительной физической культуры» / Р.А. Зубрилов. - К., 1994. - 24 с.

7. Зубрилов Р.А. Тенденции развития мирового биатлона и уровень подготовленности команды Украины по биатлону в начале Олимпийского цикла 1998-2002 годов: метод. рек. / Р.А. Зубрилов. - К.: ГНИФКС, 1999. - С. 36.

8. Каширцев Ю.А. Повышение эффективности стрелковой подготовки в биатлоне с использованием стрельбы из пневматического оружия: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.04 «Теория и методика физического воспитания, спортивной тренировки и оздоровительной физической культуры» / Ю.А. Каширцев. - М., 1980. - 23 с.

9. Карленко В.П. Современные тенденции развития биатлона и соревновательной деятельности в системе подготовки высококвалифицированных биатлонистов / В.П. Карленко // Мат. XVIII Междунар. конгр. «Олимпийский спорт и спорт для всех». - Алматы, 1-4 октября 2014. - Т. 3. - С. 309-313.

10. Карленко В.П. Цільовий підхід в системі тренування та змагальної діяльності кваліфікованих біатлоністок / В.П. Карленко, В.М. Бринзак, Г.І. Шамрай та ін. // Фіз. культура, спорт та здоров'я нації. - 2015. - № 19, т. 2. - С. 148-164.

11. Кинль В.А. Биатлон / В.А. Кинль. - К.: Здоров'я, 1987. - 125 с.

12. Кривенцов А.Л. Соотношение основных педагогических факторов тренированности в подготовке квалифицированых биатлонистов: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теория и методика физического воспитания, спортивной тренировки и оздоровительной физической культуры» / А.Л. Кривенцов. - М., 1981. - 31 с.

13. Маматов В.Ф. Особенности методики тренировки биатлонистов старших разрядов в подготовительном периоде: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теория и методика физического воспитания, спортивной тренировки и оздоровительной физической культуры» / В.Ф. Маматов. - М., 1981. - 21 с.

14. Михалев В.И. Новые технологии совершенствования тренировочного процесса биатлонистов / В.И. Михалев, В.А. Алкин, Ю.В. Корягина // Учен. зап. ун-та им. П.Ф. Лесгафта. - 2014. - № 3 (109). - С. 118-124.

15. Мулик В.В. Многолетняя подготовка в биатлоне / В.В. Мулик. - Х.: ХаГИФК, 1999. - 175 с.

16. Платонов В.Н. Система подготовки спортсменов в олимпийском спорте. Общая теория и ее практические приложения: учебник [для тренеров]: в 2 кн. / В.Н. Платонов. - К.: Олимп. лит., 2015. - Кн. 1. - С. 80-95.

17. Савицкий Я.И. Биатлон / Я.И. Савицкий. - [2-е изд., перераб., доп.]. - М.: Физкультура и спорт, 1981. - 168 с.

18. Сергеев Б.И. Экспериментальное обоснование методики специальной лыжной подготовки биатлонистов: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теория и методика физического воспитания, спортивной тренировки и оздоровительной физической культуры» / Б.И. Сергеев. - Л., 1970. - 24 с.

Reference

1. Afanasev, V.H. (1973). Экзрегутеп1а1пое obosnovanye metodyky podhotovky ІигІіпуко7-Ьуа1Іопу8ІО7 na zavershaiushchykh etapakh: avtoref. dys. na soyskanye uchenoi stepeny kand. ped. nauk: spets. 13.00.04 "Teoryia y metodyka fyzycheskoho vospytanyia, sportyvnoi trenyrovky у ozdorovytelnoi fyzycheskoi kulturM" / V.H. Afanasev. - Moskva. - 23 8.

2. Bezmelnytsиn N.H. Eksperymentalnoe yssledovanye osnovnиkh faktorov, vlyiaiushchykh na rezultato y vremia strelbH v byatlone: avtoref. dys. na soyskanye uchenoi stepeny kand. ped. nauk: spets. 13.00.04 "Teoryia y metodyka fyzycheskoho vospytanyia, sportyvnoi trenyrovky y ozdorovytelnoi fyzycheskoi kulturH"/ N.H. Bezmelnytsиn. - Moskva, 1976. - 25 s.

3. Burla A.A. Fyzycheskaia podhotovka yunnиkh byatlonystov na etape predvarytelnoi podhotovky / A.A. Burla // Pedahohika, psykholohiia ta metodyko-biol. probl. fiz. vykhovannia i sportu: zb. nauk. pr. / za red. S.S Yermakova. - Kh., 2014. - № 14. - S. 18-26.

4. Hybadullyn Y.H. Upravlenye trenyrovochnиm protsessom byatlonystov v systeme mnoholetnei podhotovky: avtoref. dys. na soyskanye uchen. stepeny dokt. ped. nauk: spets. 13.00.04 "Teoryia y metodyka fyzycheskoho vospytanyia, sportyvnoi trenyrovky, ozdorovytelnoi y adaptyvnoi fyzycheskoi kulturH" / Y.H. Hybadullyn. - Volhohrad, 2006. - 42 s.

5. Dunaev K.S. Tekhnolohyia tselevoi fyzycheskoi podhotovky vиsokokvalyfytsyrovannиkh byatlonystov v hodychnom tsykle trenyrovky: avtoref. dys. na soyskanye uchen. stepeny dokt. ped. nauk: spets. 13.00.04 "Teoryia y metodyka fyzycheskoho vospytanyia, sportyvnoi trenyrovky y ozdorovytelnoi fyzycheskoi kulturH" / K.S. Dunaev. - Sankt - Peterburh, 2008. - 50 s.

6. Zubrylov R.A. Korrektsyia tekhnyky ^пиМ khodov sportsmenov vиsokoi kvalyfykatsyy na osnove yspolzovanyia yndyvydualnиkh byomekhanycheskykh modelei: avtoref. dys. na soysk. uchen. stepeny kand. ped. nauk: spets. 13.00.04 "Teoryia y metodyka fyzycheskoho vospytanyia, sportyvnoi trenyrovky y ozdorovytelnoi fyzycheskoi kuHum" / R.A.Zubrylov. - Kyev, 1994. - 24 s.

7. Zubrylov R.A. Tendentsyy razvytyia myrovoho byatlona y uroven podhotovlennosty komandи Ukraynи po byatlonu v nachale Olympyiskoho tsykla 1998-2002 hodov: metod. rek / R.A. Zubrylov. // K.: HNYFKS, 1999. - S. 36.

8. Kashyrtsev Y.A. Povиshenye еffektyvnosty strelkovoi podhotovky v byatlone s yspolzovanyem strelbH yz pnevmatycheskoho oruzhyia: avtoref. dys. na soyskanye uchen. stepeny kand. ped. nauk : spets. 13.00.04 "Teoryia y metodyka fyzycheskoho vospytanyia, sportyvnoi trenyrovky y ozdorovytelnoi fyzycheskoi kulturH" / Y.A. Kashyrtsev. - M., 1980. - 23 s.

9. Karlenko V.P. Sovremennиe tendentsyy razvytyia byatlona y sorevnovatelnoi deiatelnosty v systeme podhotovky vиsokokvalyfytsyrovannиkh byatlonystov / V.P. Karlenko // MateryallH XVIII Mezhdunarodnoho konhressa, "Olympyiskyi sport y sport dlia vsekh". Almati, 1-4 oktiabria 2014. 3 tom, S. 309-313.

10. Karlenko V.P. Tsilovyi pidkhid v systemi trenuvannia ta zmahalnoi diialnosti kvalifikovanykh biatlonistok / V.P. Karlenko, V.M. Brynzak, H.I. Shamrai ta in. // Fizychna kultura, sport ta zdorovia natsii/ Vinnytskyi derzhavnyi pedahohichnyi universytet imeni Mykhaila Kotsiubynskoho MON Ukrainy. Vinnytsia, 2015. - № 19, tom. 2. - S. 148-164.

11. Kynl V.A. Byatlon / V.A. Kynl. - K.: Zdorovia, 1987. - 125 s.

12. Kryventsov A.L. Sootnoshenye osnovnиkh pedahohycheskykh faktorov trenyrovannosty v podhotovke kvalyfytsyrovanиkh byatlonystov: avtoref. dys. na soyskanye uchen. stepeny kand. ped. nauk: spets. 13.00.04 “Teoryia y metodyka fyzycheskoho vospytanyia, sportyvnoi trenyrovky y ozdorovytelnoi fyzycheskoi kultu^” / A.L. Kryventsov. - M., 1981. - 31 s.

13. Mamatov V.F. Osobennosty metodyky trenyrovky byatlonystov starshykh razriadov v podhotovytelnom peryode: avtoref. dys. na soyskanye uchen. stepeny kand. ped. nauk: spets. 13.00.04 «Teoryia y metodyka fyzycheskoho vospytanyia, sportyvnoi trenyrovky y ozdorovytelnoi fyzycheskoi kulturH» / V.F.Mamatov. - M., 1981.- 21 s.

14. Mykhalev V.Y. Novиe tekhnolohyy sovershenstvovanyia trenyrovochnoho protsessa byatlonystov / V.Y. Mykhalev, V.A. Alkyn, Y.V. Koriahyna // Uchen. zap. un-ta ym. P.F. Leshafta. - 2014. - № 3 (109). - S. 118-124.

15. Mulyk V.V. Mnoholetniaia podhotovka v byatlone / V. Mulyk. - Kh.: KhaHYFK, 1999. - 175 s.

16. Platonov V.N. Systema podhotovky sportsmenov v olympyiskom sporte. Obshchaia teoryia y ee praktycheskye prylozhenyia: uchebnyk [dlia trenerov]: v 2 kn. / V.N. Platonov. - K.: Olymp. lyt., 2015. - Kn. 1. - S. 80-95.

17. Savytskyi Y.Y. Byatlon / Y.Y. Savytskyi. - [2-e yzd., pererab. dop.]. - M.: Fyzkultura y sport, 1981. - 168 s.

18. Serheev B.Y. Эksperymentalnoe obosnovanye metodyky spetsyalnoi ^zl^oi podhotovky byatlonystov: avtoref. dys. na soyskanye uchen. stepeny kand. ped. nauk: spets. 13.00.04 "Teoryia y metodyka fyzycheskoho vospytanyia, sportyvnoi trenyrovky y ozdorovytelnoi fyzycheskoi kulturH" / B.Y. Serheev. - L., 1970. - 24 s.

Размещено на Allbest.ru