Динаміка спеціальної фізичної підготовленості кваліфікованих бійців змішаних єдиноборств протягом підготовчого періоду макроциклу при виконанні ударної техніки

Дослідження проводились відповідно до теми плану науково-дослідної роботи кафедри одноборств, фехтування і силових видів спорту ХНПУ імені Г. С. Сковороди «Оптимізація навчального процесу з фізичного виховання та навчально- тренувального процесу в одноборствах і силових видах спорту» (номер державної реєстрації 0114Ш03929).

Мета дослідження - визначити вплив експериментальної програми підготовки кваліфікованих бійців змішаних єдиноборств 18-19 років на їх спеціальну фізичну підготовленість при виконанні ударних дій.

Матеріали та методи дослідження

В дослідженні взяли участь сім спортсменів 18-19 років (усі спортсмени - КМСУ) відділення змішаних єдиноборств ОДЮСШ «Динамівець» м. Житомира.

На початку дослідження спортсмени пройшли тестування спеціальної фізичної підготовленості при виконанні ударних дій з застосуванням хронодинамометра «Спудерг 9». Дана методика тестування була описана та використана в роботах багатьох дослідників (Савчин, 2003; Кладов, Шульпіна, 2014; Гуцул, 2019). Перша група тестів полягала у визначенні силового, швидкісного компонентів, а також сумарної сили ударів, при виконанні серії прямих ударів двома руками за 8 і за 40 секунд. Друга група - подібна першій, але досліджувані мали виконувати серію ударів домінантною ногою.

Експериментальна програма підготовки кваліфікованих бійців ММА призначалася для застосування у підготовчому періоді тренувального макроциклу, тому її переважна спрямованість схилялась у бік фізичного компоненту.

Програма занять була розрахована на 15 тижнів (17 травня - 27 серпня 2021 року) в підготовчому періоді макроциклу. Зміст програми складався з трьох етапів. На 1 -му етапі, який відповідав загально-підготовчому етапу тренувального макроциклу (6 тижнів) відбувалась загальна фізична підготовка (абсолютна силова, вибухова, швидкісно-силова) і удосконалення елементів ударної техніки. На 2-му етапі (4 тижні) підготовка була спрямована на удосконалення загальної швидкісно-силової підготовленості й швидкісно-силової витривалості та удосконалення техніко-тактичної підготовленості спортсменів. 3-ій етап (4 тижні) був присвячений удосконаленню спеціальної підготовленості спортсменів (техніко-тактична, спеціальна швидкісно-силова підготовка, спеціальна швидкісно- силова витривалість). Другий і третій етап припадав на спеціально-підготовчій період підготовчого етапу макроциклу.

Програма першого етапу складалась із загально-підготовчих ординарних мікроциклів. Другий етап включав змішану роботу з засобами загальної і спеціальної спрямованості. На третьому етапі планувались переважно спеціально- підготовчі мікроцикли з чергуванням ординарних і ударних (за класифікацією Платонова, 2004). Наприкінці кожного етапу програми планувався відновлювальний мікроцикл протягом трьох тренувальних днів.

В розминці, крім загальноприйнятих загально-розвиваючих вправ, виконувались акробатичні вправи, вправи на координаційній драбинці, спеціально-підготовчі вправи.

Зміст тренувального процесу

На першому етапі в понеділок, середу і п'ятницю виконувались базові силові вправи (по одній на кожному тренуванні). В понеділок - жим лежачи; у середу - присідання зі штангою на плечах; в п'ятницю - станова тяга. Крім цього після виконання базових силових вправ виконувались вправи на розвиток вибухової сили тих же м'язових груп і вправи спрямовані на зміцнення деяких більш дрібних м'язів. У вівторок і четвер відбувались тренування спрямовані на удосконалення технічної підготовленості спортсменів. У суботу ігровий день і лазня.

Таблиця 1

Динаміка спеціальної швидкісно-силової підготовленості випробуваних протягом дослідження при виконанні серій ударів руками

На другому етапі мікроцикл планувався наступним чином: в понеділок заняття були спрямовані на удосконалення ударної техніки бійців; у вівторок відбувалось тренування спрямоване на розвиток силового компоненту швидкісно- силової підготовленості (інтервально- коловим методом з використанням загально-підготовчих засобів); в середу заняття були спрямовані на удосконалення техніки боротьби у стійці та в партері; в четвер відбувались навчально-тренувальні й тренувальні поєдинки; зміст тренувальної програми в п'ятницю був спрямований на удосконалення швидкісного компоненту швидкісно-силової підготовленості (інтервально- коловим методом з використанням загально-підготовчих засобів); субота - ігровий день і лазня.

Мікроцикл третього етапу за структурою був схожий на другий. Зміст занять у понеділок, середу й четвер майже не відрізнявся, з тією різницею, що на третьому етапі переважно вивчались і вдосконалювались комбінаційні дії, які підбирались кожному спортсменові у залежності від його індивідуальних особливостей. У вівторок і п'ятницю тренування проходило з застосуванням інтервально-колового методу і залученням спеціально-підготовчих і змагальних засобів. В суботу - ігровий день і лазня.

Методи дослідження: аналіз наукових теоретичних джерел, бесіди з фахівцями, педагогічні спостереження, педагогічне тестування, методи математичної статистики.

Результати дослідження та їх обговорення

Протягом 15 тижнів досліджувані спортсмени на тренувальних заняттях виконували експериментальну програму. По закінченні третього етапу, після тижневого відновлюваного мікроциклу, було проведене підсумкове тестування досліджуваних. Результати динаміки спеціальної фізичної підготовленості досліджуваних бійців, при виконанні ударної техніки, представлені в таблицях 1 і 2.

В таблиці 1 показано динаміку спеціальної фізичної підготовленості випробуваних бійців за час проведення дослідження, при виконанні ударних дій руками. Слід зазначити, що перед проведенням тестування спортсменам рекомендувалось виконувати тестові завдання з максимально можливою швидкістю й потужністю нанесення ударів.

В результаті математичної обробки результатів тестування було отримано підтвердження позитивної динаміки сумарної сили ударів у 8-секундному тесті 0=3,02; р<0,05). Спостерігається приблизно рівна незначна позитивна динаміка швидкості та сили виконаних ударних рухів у серії, але статистичного підтвердження не було отримано: (1=0,62; р>0,05) при дослідженні швидкісного компоненту, (1=0,50; р>0,05) при дослідженні сили ударів.

Результати показників спеціальної фізичної підготовленості, при виконанні ударів руками в 40-секундному тесті показали значну позитивну динаміку сумарної сили ударів (1=7,69; р<0,001) і істотні позитивні зрушення в показнику середньої сили ударів (1=2,21; р<0,05). Швидкісний компонент покращився незначно (1=0,57; р>0,05).

На нашу думку, більш виражена позитивна динаміка у 40-секундному тесті пояснюється тривалістю тесту, який характеризує гліколітичний компонент енергопостачання спеціальної швидкісно- силової підготовленості спортсменів, на удосконалення якого переважно була спрямована експериментальна програма тренувань. Також слід зазначити, що під час виконання даного тесту силовий компонент швидкісно-силової підготовленості переважив швидкісний компонент.

Таблиця 2

Динаміка швидкісно-силової підготовленості випробуваних протягом дослідження при виконанні серій ударів, ногами

Дослідження динаміки спеціальної фізичної підготовленості випробуваних, при виконанні ударних дій ногами також показало суттєве збільшення сумарної сили серії ударів у 8-секундному тесті (1=3,33; р<0,01). Спостерігається перевага позитивної динаміки на користь швидкості виконання серії ударних рухів (1=1,79; р>0,05). Сила удару збільшилась менше ніж швидкість (1=0,49; р>0,05), але статистичного підтвердження за даними показниками не спостерігається.

Подібні результати були отримані при вимірюванні досліджуваних показників під час виконання серії ударів ногою за 40 секунд. Істотно виріс показник сумарної сили ударів ногою у 40-секундній серії (1=5,39; р<0,001). Дослідження швидкісного і силового компоненту спеціальної підготовленості спортсменів при виконанні ударної серії ногою в 40секундному не показало вірогідної різниці динаміки за час виконання експериментальної програми (>0,05).

Як і при дослідженні спеціальної фізичної підготовленості при виконанні ударної техніки руками, в аналогічних тестових завданнях при нанесенні серії ударів ногою спостерігається більш виражена позитивна динаміка в 40секундному тесті. На відмінність від першої групи тестів у другій групі (серії ударів ногою) позитивна динаміка швидкісного компоненту незначно перевершує динаміку силового компоненту спеціальної підготовленості бійців, але, як вже було зазначено, вірогідної різниці при дослідженні динаміки обох компонентів, не було виявлено (>0,05).

Отримані результати доводять, що тренувальна програма з використанням інтервального та інтервально-колового методів тренування з широким колом загальних, спеціальних і змагальних засобів тренування, позитивно впливає на динаміку спеціальної швидкісно-силової підготовленості бійців змішаних єдиноборств 18-19 років, при виконанні серій ударів руками й ногою, зокрема на сумарну силу ударів руками й ногою і середню силу ударів руками.

Результати даного дослідження доповнюють результати попередніх досліджень вчених: про спеціальну підготовку в спортивних єдиноборствах (Савчин, 2003; Гуцул, 2019; Огарь, & Мартиненко, 2020); про фізичну підготовку в змішаних єдиноборствах (Kirk, 2018; Тарасова, & Музичук, 2019); про фізіологічні особливості підготовленості спортсменів у змішаних єдиноборствах (Spanias, Nikolaidis, Rosemann, & Knechtle, 2019; Petersen, & Lindsay, 2020); про засоби і методи тренування в змішаних єдиноборствах (Halperin, Chapman, Martin, & Abbiss, 2017; Pinto, Neiva, Nunes, Marques, Sousa, Marinho, Branquinho, & Ferraz, 2020); про періодизацію навчально- тренувального процесу в змішаних єдиноборствах (Kirk, Langan-Evans, Clark, & Morton, 2021).

Висновки

Розроблена програма підготовки кваліфікованих спортсменів 18-19 років, які спеціалізуються в змішаних єдиноборствах, з використанням інтервального та інтервально-колового методів тренування з широким колом загальних, спеціальних і змагальних засобів тренування. Тренувальна програма була розрахована на 15 тижнів та поділялась на три етапи.

Експериментальна програма впроваджена в навчально-тренувальний процес кваліфікованих бійців 18-19 років. Перший етап виконання тренувальної програми проходив під час загально- підготовчого етапу підготовчого періоду і тривав шість тижнів. Другий і третій етапи дослідження тривали по чотири тижні, відбувались під час спеціально- підготовчого етапу підготовчого періоду макроциклу.

Результати дослідження доводять ефективність експериментальної програми тренування кваліфікованих бійців змішаних єдиноборств. Впровадження експериментальної програми тренування в навчально-тренувальний процес спортсменів 18-19 років дозволило поліпшити спеціальну фізичну підготовленість бійців при виконанні специфічної ударної техніки. Причому, за п'ятьма досліджуваними показниками отримана суттєва позитивна динаміка, підтверджена математичними розрахунками. Вірогідна різниця між попереднім і підсумковим тестуванням спостерігається при дослідженні: сумарної сили ударів руками у 8-секундному тесті ф<0,05); середньої сили серії ударів руками ф<0,05) і сумарної сили серії ударів руками ф<0,001) в 40-секундному тесті. Дослідження спеціальної фізичної підготовленості спортсменів при виконанні серій ударів домінантною ногою виявило позитивну динаміку в сумарній силі ударів, як у 8-секундному ф<0,01), так і в 40-секундному ф<0,001) тестах.

Перспективи подальших досліджень. Планується дослідити вплив даної програми підготовки бійців ММА на спеціальну витривалість при виконанні техніки боротьби, а також на якість виконання технічних дій на тлі втоми.

Список літератури

1. Ананченко, К.В., Бойченко, Н.В., & Ручка, Є.В. (2019). Вдосконалення техніко-тактичної майстерності рукопашників. Єдиноборства, №2, 12-19.

2. Гуцул, Н.З. (2019). Удосконалення спеціальної фізичної підготовки кікбоксерів з урахуванням різних стилів змагальної діяльності на етапі спеціалізованої базової підготовки. (Дис.... канд. наук з фіз.вих.). Львів, Україна.

3. Затірка, В.В., & Камаєв, О.І. (2019). Особливості спеціальної фізичної підготовки кваліфікованих спортсменів у змішаних єдиноборствах. Основи побудови тренувального процесу в циклічних та екстремальних видах спорту., В 3, 168-171.

4. Катихін, В.М., Тропін, Ю.М., & Латишев, М.В. (2021). Профілі сильніших бійців змішаних єдиноборств ММА. Єдиноборства, № 1(19), 20-32.

5. Катихін, В.М., Тропін, Ю.М., & Шенпен Го (2020). Динаміка фізичної підготовленості кваліфікованих бійців змішаних єдиноборств ММА в групах спеціалізованої підготовки. Єдиноборства, № 3(17), 25-35.

6. Кладов, Э.В., & Шульпина, В.П. (2014). Контроль общей и специальной физической подготовленности кикбоксеров учебно-тренировочных групп. Современные проблемы науки и образования, № 6, 939.

7. Огарь. Г.О., & Мартиненко, Є.М. (2020). Динаміка показників силової підготовленості та спеціальної витривалості самбістів 16-17 років під впливом статодинамічного та інтервально-колового методів тренування. Єдиноборства, №4(18), 35-43.

8. Платонов, В.Н. (2004). Система подготовки спортсменов в олимпийском спорте. Олимпийская литература, Киев.

9. Савчин, М.П. (2003). Тренованість боксера та її діагностика. Нора-прінт, Київ.

10. Тарасова, Г.К., & Музичук, О.В. (2019). Характеристика фізичних якостей спортсмена у змішаних єдиноборствах. Теорія та практика сучасної науки та освіти. Матеріали Міжнародної наукової конференції, м. Дніпро, Частина ІІ., 292-293.

11. Хацаюк, О.В., Ананчанко, К.В., Хуртенко, О.В., Дмитренко, С.М., & Бойченко, Н.В. (2020). Дослідження технічного арсеналу бійців ММА високої кваліфікації. Єдиноборства, №3(17), 92-105.

12. Beranek, V., Stastny, P., Novacek, V., Votapek. P., & Formanek, J. (2020). Upper limb strikes reactive forces in mix martial art athletes during ground and pound tactics. Int J Environ Res Public Health, 17(21).

13. Halperin, I., Chapman, D.W., Martin. D.T., & Abbiss, C.R. (2017). The effects of attentional focus instructions on punching velocity and impact forces among trained combat athletes. J. Sports Sci. 35, 500-507.

14. James, L.P., Haff, G., Gregory, Kelly Vincent, G., & Beckman, Emma M. (2016). Towards a determination of the physiological characteristics distinguishing successful mixed martial arts athletes: a systematic review of combat sport literature. Sports Medicine. 46, 15251551.

15. Kirk, C. (2018). Does anthropometry influence technical factors in competitive mixed martial arts? Human Movement. 19, 46-59.

16. Kirk, C., Langan-Evans, C., & Clark, D.R., Morton, J.P. (2021). Quantification of training load distribution in mixed martial arts athletes: a lack of periodisation and load management. PLoS One, 16(5).

17. Kostikiadis, I.N., Methenitis, S., Tsoukos, A., Veligekas. P., Terzis, G., & Bogdanis, G.C. (2018). The effect of short-term sport-specific strength and conditioning training on physical fitness of well-trained mixed martial arts athletes. Journal of Sports Science and Medicine. 17(3): 348-58.