Явище відкладеного попиту - чинник розвитку постковідного туризму у світі та в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Явище відкладеного попиту - чинник розвитку постковідного туризму у світі та в Україні

І. Смирнов, д-р геогр. наук, проф.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна

О. Любіцева, д-р геогр. наук, проф.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна

Розкрито сутність явища відкладеного попиту як двигуна розвитку постковідного туризму. Наведено думку проф. Саймона Гадсона про особливості розвитку туризму у ковідний і постковідний періоди відповідно до його опублікованої праці "Covid-19: Travel Impacts, Responsesand Outcomes". Висвітлено тенденції розвитку та відновлення туристичної галузі світу у постковідний період, ураховуючи дію чинника відкладеного попиту. Показано особливості розвитку й відновлення туристичної галузі та сфери гостинності в Україні у післяпандемійний період з наведенням прикладів з вітчизняної практики виїзного (закордонного), в'їзного (іноземного) та внутрішнього туризму. Серед прикладів із практики виїзного туризму в Україні у пандемійний період розглянуто явище масового зростання попиту у минулому, коштовні, елітарні тури - до Мальдівських островів, Домініканської республіки тощо. Також наведено приклад Занзібар-кейсу. Можливості розвитку внутрішнього туризму в Україні за пандемійних часів показано на прикладі CaminoPodolico - паломницького маршруту "Вінниця - Кам'янець-Подільський" з використанням досвіду Іспанії, де прокладено десятки європейських пішохідних маршрутів - Каміно, якими щорічно проходять тисячі пілігримів і туристів.

Ключові слова: туризм, відкладений попит, пандемія Covid-19, світові тенденції, українські приклади.

THE DELAYED DEMAND PHENOMENON AS A FACTOR OF THE POST-COVID TOURISM DEVELOPMENT IN THE WORLD AND IN UKRAINE

I. Smyrnov, DSc (Geography), Professor, Academician

Kyiv Taras Shevchenko National University, Kyiv, Ukraine

O. Lyubitseva, DSc (Geography), Professor, Academician Kyiv Taras Shevchenko National University, Kyiv, Ukraine

The essence of the phenomenon of delayed demand as an engine for the development of post-covid tourism is revealed. The opinion of prof. Simon Hudson on the peculiarities of tourism development in the covid and post-covid periods, according to his published work "Covid-19: Travel Impacts, Responses and Outcomes". The tendencies of development and recovery of the world tourism industry in the post-covid period are highlighted, taking into account the effect of the delayed demand factor. The peculiarities of the development and restoration of the tourism industry and hospitality in Ukraine in the post-pandemic period are shown, citing examples from the country practice of outbound (foreign), inbound (foreign) and domestic tourism. Among the examples from the practice of outbound tourism in Ukraine in the pandemic period, the phenomenon of massive growth in demand for in the past expensive, elite tours - to the Maldives, the Dominican Republic and more. Possibilities for the development of domestic tourism in Ukraine during the pandemic times are shown on the example of Camino Podolico - pilgrimage route "Vinnytsia - Kamyanets-Podilsky" using the experience of Spain, where are dozens of European hiking routes - Camino, by which annually thousands of pilgrims and tourists pass.

Keywords: tourism, deferred demand, Covid-19 pandemic, world trends, Ukrainian examples.

Вступ

2020 рік був украй невдалим як для глобальної туріндустрії, так і для туристичної галузі України. За даними Всесвітньої ради з питань подорожей і туризму (WTTC) частка туризму у світовому ВВП скоротилася за цей рік з 10,4 до 5,5%, а втрати у грошовому вимірі сягнули майже $ 4,5 трлн. Не стали винятком і подорожі класу люкс. Проте вже найближчі шість років сектор елітного туризму зростатиме в середньому на 11% на рік і 2027 р. сягне майже $ 1,2 трлн(прогнозують в індійській компанії ринкових досліджень Allied Market Research і для порівняння наводять відповідний показник за 2019 р. - $945,6 млн). На думку аналітиків Федерально-резервного банку Нью-Йорка, заможні клієнти стануть важливою частиною відновлення найбільш постраждалих від пандемії готельно-ресторанної, рекреаційно-туристичної й транспортної індустрій. І все це завдяки мільярдам доларів, накопиченим за період пандемії Covid-19 представниками середнього класу і багатіями з різних країн. Це явище називається відкладеним попитом (What is deferred demand in tourism?), який уже вплинув на відновлення туристичної галузі у світі та в Україні 2021 р., і за прогнозами фахівців діятиме і в наступних роках. Відкладений попит означає, що всі, хто так або інакше хотів, але не зміг реалізувати свої бажання поїхати на відпочинок до іншої країни, спробують це зробити у той момент, коли пандемія відступить і кордони максимально відкриються без особливих вимог до подорожуючих. Це підтверджують статистичні дані, що отримала найбільша світова платформа з бронювання житла Booking.com, яка здійснила опитування серед подорожуючих та оприлюднила результати свого масштабного дослідження, у якому взяли участь понад 24 тис. подорожуючих із 31 країни (Pavlenko, 2021): відсоток бажаючих використати накопичені дні відпустки збільшився із 42 до 63%. Під час пандемії всі подорожі довелося відкласти, але 2022 р. споживачі готові сказати подорожам "так": 72% опитаних згодні поїхати на відпочинок куди завгодно, якщо він доступний і фінансово можливий. Протягом довгих місяців багато потенційних туристів змушені були відмовитись від поїздок, веселощів і зустрічей з друзями, тому після нашої перемоги у війні, подорожі стануть наймоднішим способом турботи про себе. Зокрема, 79% опитаних зауважили, що поїздки позитивно впливають на їхній психічний та емоційний стан. Причина цього - змушене "ув'язнення" у квартирах і будинках під час пандемії, повсякденна метушня у закритому просторі, де люди працювали, виховували дітей, здійснювали онлайн-купівлі й навіть займалися спортом. Тому багато людей стали цінувати ще більше можливість вирватися з рутини. Як раз подорожі і виводять нас зі стану нервового стресу: вони, як ковток свіжого повітря, дають можливість побачити нове, чути нові мови й куштувати страви нової кухні. Під час поїздок подорожуючі прагнуть повністю зануритись у іншу культуру та про никнутися духом нового місця. Доведено, що нові та яскраві емоції діють на людський організм не гірше вітамінів, тому саме вони стануть новим типом турботи людства про своє ментальне й фізичне здоров'я. Фахівці туристичної галузі рекомендують споживачам: їдьте туди, куди ви вже і не надіялись потрапити, куштуйте нові страви - на вас чекають незабутні враження, які допоможуть відчути радість життя.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

відкладений попит постковідний туризм

Аналіз останніх досліджень і публікацій полягав в опрацюванні численних світових і українських джерел з теорії та практики адаптації туристичної галузі у світі та в Україні до негативного впливу на туризм і споріднені галузі (транспорт, готельне й ресторанне господарство) такого неочікуваного явища, як світова пандемія Covid-19. Це явище спричинило появу нових наукових досліджень і публікацій у світі та в Україні, зокрема у царині туризму. Нами проаналізована найбільш грунтовна з них на сьогодні - авторства Саймона Хадсона, професора Коледжу індустрії гостинності, ритейлу та спорту при Університеті Південної Кароліни (США) під назвою "COVID-19 та його вплив на туризм: питання, відповіді, результати" (англ. Covid-19: Travel Impacts, Responsesand Outcomes), опублікована у вигляді окремого видання (Hudson Simon, 2020). Також нами зібраний і проаналізований матеріал з теоретичного доробку та практичного досвіду розвитку туристичної галузі України у пандемійний період та її пристосування до цих реалій. Наведені приклади стосуються виїзного (Мальдіви, Домінікана, о. Занзібар), в'їзного (туристи із країн Перської затоки - Саудівської Аравії, ОАЕ; прочани-хасиди з Ізраїлю) (Yakovenko, 2021) та внутрішнього туризму (паломницький і туристичний маршрут Camino Podilico (Savina, 2021)).

Мета статті - розкрити сутність явища відкладеного попиту як чинника розвитку постковідного туризму у світі та в Україні на підставі аналізу останніх світових публікацій (зокрема, праця С. Хадсона) та розглянути світові й українські приклади адаптації туристичної галузі до нових реалій у сферах міжнародного (виїзного та в'їзного) і внутрішнього туризму.

Методика та методологія підготовки статті

Методика та методологія підготовки статті містили використання літературного методу, методу аналізу й синтезу, методу порівняння тощо. Літературний метод дозволив зібрати й опрацювати світовий та український доробок з функціонування туристичної галузі в умовах пандемії Covid-19. Метод аналізу і синтезу забезпечив аналіз найгрунтовніших досліджень публікацій з теорії та практики туризму в умовах пандемії Covid-19 (напр., праці проф. Саймона Хадсона). Метод порівняння дозволив зіставити зібрані матеріали із практики світового й українського туризму.

Виклад основних матеріалів дослідження

Пандемія продемонструвала, що для людства є дійсно важливим, і тепер воно ще більше, ніж ніколи, стало цінувати свободу. Людям необхідно зустрічатися з іншими людьми. Zoom і онлайн-конференції всіх вже втомили - хочеться живого спілкування. Саме тому 60% мандрівників висловились за те, щоб знаходити нові знайомства під час подорожей. Можливо, для українців, які можуть вільно подорожувати не тільки до Туреччини та Єгипту, але і до багатьох європейських країн, бажання спілкуватися з іноземцями може видатися доволі дивним. Але у світі ще є Австралія, Нова Зеландія та Сингапур, які як закрилися весною 2020 р., так до цього часу і не впускають туристів, а місцеві жителі не виїжджають за межі своєї країни. Повернення подорожей, відкриття країн для туристів найближчими роками означатиме можливості не тільки знову побачити друзів та членів родини, але й завести нові знайомства. До речі, 50% опитаних плекають надію зустріти під час поїздок свою "другу половинку". Завдяки відеодзвінкам, які вже стали частиною повсякденного життя, багато з цих романів мають усі шанси продовжитися і після повернення подорожуючих додому.

За час пандемії ми навчилися використовувати по максимуму те, що знаходиться не далеко від дому. Люди стали активніше брати участь у житті своїх регіонів, у т. ч. підтримувати місцевий бізнес. Тепер мандрівники прагнуть робити це й у поїздках. Приміром, 58% уважають важливим, щоб їхні поїздки давали користь місцевим спільнотам. 29% хотіли б дізнатися, як гроші, витрачені ними на подорож, вплинуть на розвиток місцевих спільнот. Дійсно, як допомогти місцевим жителям тих регіонів, куди ви плануєте вирушити у подорож, і не порушити їхній звичний уклад життя? Усесвітня туристична організація (UNWTO) закликає всіх до "свідомих подорожей" у наступні роки. Це означає обирати для подорожі більш віддалені місця, залишатись там якомога довше, не змінюючи локацію кожні два дні. Для того щоб змінити туристичний вектор, слід, по-перше, обирати немасові дестинації, наприклад, їхати не до Барселони, де і так повно туристів, а до спокійнішої Валенсії, де пляжі не гірші й багато культурно-історичних пам'яток. По-друге, обирати низький сезон для подорожей (напр., у Венеції туристів набагато менше у грудні, ніж у серпні; а місто є не менш прекрасним і під зимовими хмарами). По-третє, рекомендується відвідувати маловідомі місця, де місцеві не розбещені увагою туристів. У такий спосіб можна дізнатися про щось зовсім нове й допомогти економіці "нерозкручених" туристичних дестинацій.

З виникненням пандемії оселі у всьому світі перетворились на офіси й віддалена робота стала новою нормою життя. У багатьох офісних працівників протягом 2020-2021 рр. з'явилась можливість суміщати працю й поїздки (відпочинок). Про це йдеться в попередніх публікаціях автора про нові форми туристичного бізнесу в умовах пандемії Covid-19 - термін "воркейшн" (Smyrnov, Lubitseva, 2022). З одного боку, це надавало можливість переміщатись, не відриваючись від праці, з іншого - все одно не вдавалося по-справжньому зануритися у знайомство з новими місцями, культурою, зрештою - нормально відпочити. Багато людей просто втомилися від такого виду подорожей, коли доводиться постійно думати про працю. Саме тому 73% опитаних заявили, що у поїздках наступними роками не будуть займатися робочими справами: віддалені працівники прагнуть у такий спосіб відновити здоровий баланс між працею й особистим життям. Отже, припиниться практика суміщати працю та поїздки, брати на відпочинок комп'ютер, приймати повідомлення у месенджерах, поєднувати відпочинок і працю з тим, щоб не вигоріти, постійно думаючи про робочі процеси.

Багато туристів розглядають поїздку до місця відпочинку як вимушену необхідність, а не джерело задоволення та радості. Але оскільки за останні півторадва роки і так було мало можливостей подорожувати, то на сьогодні потенційні туристи встигли скучити навіть за перебуванням у дорозі. Для 75% опитаних подорожуючих доїзд до місця призначення може бути значно приємніший, якщо сприймати його як частину подорожі. При цьому туристи раді не тільки поїздкам потягами та літаками: 55% респондентів заявили, що їм не менш цікаво знайомитися з особливостями громадського транспорту в інших країнах і містах. Отже, після довгої вимушеної перерви навіть найзвичайніші речі виявляються новими.

Невизначеність стала постійним супутником нашого життя. Зміни відбуваються щоденно. Ми стали звикати до того, що у будь-який момент усе може змінитися: можуть оголосити локдаун, вимагати сертифікати вакцинації у театрах та кав'ярнях, можуть закритися кордони через новий штам віруса або політичні події, скасується довгоочікувана подорож. 2021 р. навчив споживачів не планувати далеко наперед, але не відбив бажання подорожувати. У майбутні роки потенційні туристи розраховують впоратися з цією невизначеністю завдяки технологіям. Згідно з дослідженням, 63% опитаних вірять, що сучасні технології допоможуть знизити ризики для здоров'я під час відпочинку, а 62% вважають, що технології допомагають менше хвилюватися у поїздках. Для цього з'являються нові застосунки, у яких щоденно обновляється інформація про вимоги країн до перетину кордонів. Можливо відслідковувати актуальну інформацію про авіарейси на сайтах аеропортів і в додатку flightradar 24 (Pavlenko, 2021). У соціальних мережах з'являються повідомлення подорожуючих, у яких можна поставити довільне питання, яке цікавить, і отримати оперативну відповідь не тільки від туристів, але й від професіоналів у сфері туризму. Усе це спрощує подорожі в епоху невизначеності.

Повертаючись до явища відкладеного попиту, як двигуна відновлення туризму у постковідний період, можна зазначити, що за час локдаунів домогосподарства в усьому світі нагромадили на $ 5,4 трлн більше за середній очікуваний рівень заощаджень (що перевищує фінансові втрати туристичної галузі за весь 2020 р. - $ 4,5 трлн) і тепер готові вільніше їх витрачати, зокрема на елітні подорожі приватними літаками та яхтами, на оренду шикарних вілл і цілих островів тощо. Приміром, уже на сьогодні американці вводять пошуковий запит "розкішні готелі" частіше, ніж будь-коли за останні 15 років, констатують у Google (Pavlenko, 2021). А мандрівники, які відносять себе до категорії заможних, зізнаються, що протягом року планують здійснити в середньому чотири подорожі, про що свідчить опитування американської компанії туристичного маркетингу MMGY Global (Pavlenko, 2021).

Проф. С. Хадсонзауважує, що у постковідний період виник високий відкладений попит на дорогі тури.Він згадує, як минулого року спілкувався з топ-менеджерами люксових американських туроператорів і ті констатували: замість того, щоб скасовувати заплановані подорожі, клієнти залюбки їх відкладають. Тепер серед заможних клієнтів популярні країни, що раніше за інших відкрили свої кордони для туристів, включаючи Мальдівські острови, Об'єднані арабські емірати (Дубай) та держави Карибського басейну, вони активно залучають відпочивальників. "Самим же мандрівникам аж свербить, як хочеться знову подорожувати, і вони готові щедро витрачатися на якісне проведення часу із сім'єю чи друзями", - зазначає С. Хадсон (Hadson, 2020). Ще один приклад дестинації для обраних - італійське містечко Портофіно на узбережжі Лігурійського моря, дорогий курорт, широко популярний серед зірок і багатіїв із усього світу. Зазвичай влітку тут велелюдно, проте не в часи пандемії. За словами Анджели Г'юз, власниці турагенства "Trips and Ships Luxury Travel" у Флориді (США), яка вже більш ніж 35 років організовує елітні тури, "хоча серпень уважається високим сезоном, на сьогодні тут нескладно забронювати столик для вечері й людей зовсім небагато - переважно місцеві" (Pavlenko, 2021). Подорож до спустілого через пандемію міста вона називає чи не єдиною можливістю отримати максимально автентичні враження про Італію. Маріанна Сігала, професор туризму на факультеті бізнесу в університеті Південної Австралії, також уважає, що відсутність туристичних натовпів, а також здорожчання подорожей під час пандемії створюють ідеальні умови для розвитку люксусового сегмента туристичної індустрії. "Розкішні подорожі - це приватні тури в невеликих групах до локацій без натовпів: саме те, чому з міркувань здоров'я й безпеки віддають переваги люди під час пандемії", - пояснює вона. До популярних серед австралійців напрямків, що відповідають таким вимогам,

М. Сігала зараховує острови типу Мальдівів і Філіпін, а також будь-які інші країни з можливістю приватного усамітненого відпочинку (Pavlenko, 2021). Своєю чергою А. Г'юз розповідає, що серед заможних американських мандрівників найбільш затребуваним напрямком з початку пандемії стала Африка. Підвищеним попитом серед клієнтів її агентства користуються також тури до Греції, Італії й Таїті, а на деякі напрямки існує насправді ажіотажний попит: гарячими пропозиціями залишаються експедиції класу люкс до Антарктики, Ісландії, Гренландії. Зокрема, уже в перший день продажів були розкуплені всі місця на круїз до Ісландії (Pavlenko, 2021). У компанії Lindblad Expeditions, що організовує ексклюзивні круїзи, підтверджують, що така тенденція триватиме. Там стверджують, що зріс попит на їхній 35-денний тур до Антарктики вартістю від $ 50 тис., а його бронювання на 2022 р. навіть перевершило допандемічний рівень. Також через велику кількість охочих здійснити літній круїз на Аляску ця фірма збільшила кількість суден на цьому напрямку із двох до чотирьох.

У постпандемійному світі споживачі мають вищі очікування, а пріоритетом для них є ситуація у сфері охорони здоров'я й гігієнічні стандарти туристичних країн та об'єктів, підкреслює С. Хадсон (Hadson, 2020). Тому люксові туроператори, готелі та цілі держави активно пристосовуються до нових потреб і побажань мандрівників. Приміром, Дубай і Мальдіви просувають ідею "вакцинної відпустки" - поєднання елітного відпочинку з курсом вакцинації, а елітні п'ятизіркові готелі по всьому світу запровадили нові протоколи безпеки. Зокрема, готель Bucuti&Tara Beach Resort на Арубі запровадив безконтактну реєстрацію гостей, щоденний скринінг здоров'я персоналу й організував внутрішній пункт тестування на Covid-19 із негайною відправкою електронною поштою результатів, отриманих того самого дня. Французька готельна мережа Accor 2021 р. обладнала свої готелі технологією Accor Key: під час заселення гості завантажують спеціальний застосунок для смартфонів і отримують віртуальний ключ до номера, а також до ліфтів, конференц-залів та інших приміщень готелю. Ще один приклад - австралійський готель Pier One Sydney Harbour, де винайняли "сомельє дезінфекторів", що пропонує гостям вибір дезінфікуючих засобів для рук від деяких місцевих брендів. А в курортному готелі AnantaraVeli на Мальдівах запровадили окрему посаду "опікуна гостей", який стежить за дотриманням правил охорони праці й безпеки в усіх точках контактів туристів із персоналом.

Щоправда, на Мальдівах відокремлений характер відпочинку зазвичай не вимагає посилених санітарних заходів, наприклад, не потрібно носити маски: мінімум людей, мінімум контакту з людьми - у цьому й полягає фішка відпочинку тут - у приватності, - формулює українська фешн-блогерка Аліна Френдій, яка спочатку провела на Мальдівах романтичний відпочинок удвох зі своїм майбутнім чоловіком, а потім повернулася сюди утрьох - з ним і однорічним сином Яном. І додає: така подорож дає можливість побути наодинці із собою та найближчими людьми, відпочити не лише фізично, а й морально. Схожий досвід описує Тетяна Калета, підприємець із Ужгорода, яка нещодавно відпочивала на Мальдівах разом із сім'єю. На острові вона відчувала себе у безпеці, адже всі туристи потрапляють туди лише після здачі тесту на Covid-19, а персонал не може стати джерелом зараження, бо працює в готелі безвиїзно протягом року або більше. Крім того, на цих островах дуже просто дотримуватися дистанції через малу кількість туристів (Pavlenko, 2021).

Подібні "досвіди, що зцілюють душу", а також оздоровчі й велнес-тури особливо популярні серед сучасних подорожувальників, - уважає А. Г'юз: заможні мандрівники подорожують, аби відновити зв'язок зі своїм глибинним "я", і не шкодують на це ні часу, ні грошей. Отже, у світовому туризмі постковідних часів спостерігається чіткий тренд до збільшення вартості та тривалості подорожей, унаслідок відкладеного попиту, що підтверджують результати опитування мандрівників: понад 60% туристів планують витратити на поїздки в найближчі роки більше, ніж зазвичай, оскільки вони не могли нормально подорожувати у 2020-2021 рр. Такий висновок зробили автори дослідження AmexTrendex від американського банку American Express за результатами опитування жителів Австралії, Канади, Індії, Японії, Мексики, США та Великої Британії. Українка Тетяна Калета також підтвердила, що на подорож до Мальдівів її родина витратила більше, ніж зазвичай витрачає на закордонну відпустку, оскільки за карантин вони скучили за подорожами: чотири місяці майже зовсім не виходили з дому і влітку 2020 р. не подорожували - берегли себе.

Після пандемії дедалі більшої популярності серед мандрівників набуватимуть саме ті тури, що наразі пропонуються у люксовому сегменті: відпочинок у дикій місцевості, подорожі з метою лікування й оздоровлення, етичний туризм і мандрівки із проживанням у приватній оселі. Крім того, туристи намагатимуться уникати натовпів і локацій з надмірною кількістю відвідувачів, тобто овертуризму. На думку С. Хадсона,усі ці тренди сприяють розвиткові елітного туризму,.

На такий сценарій дуже розраховують чиновники Міністерства туризму Мальдівів. За їхніми прогнозами, на 2022 р. ця країна з населенням 500 тис. осіб прийме 1,5 млн туристів, що становитиме лише на 200 тис. менше рекордного показника допандемічного 2019 р. Не менш оптимістично налаштовані гравці світової індустрії елітних подорожей і гостинності: вони не баряться відкривати нові об'єкти й маршрути. Приміром, у квітні

2021 р. у Дубаї відкрився розкішний готель SLS Dubai із двома панорамними басейнами на 75 поверсі, а вже скоро тут на штучному острові Пальма Джумейра відчинить свої двері суперлюксовий курорт Raffles The Palm Dubai із майже трьома сотнями номерів, кожен із яких має терасу з видом на Персидську затоку. Тим часом американська готельна мережа Ritz Carlton готується надати туристам три круїзні яхти вартістю близько $ 200 млн кожна. Два нових судна планують запустити і в Lind bland Expeditions, розширивши пропозицію своїх ексклюзивних круїзів такими напрямками, як Ісландія та Гренландія.

Проте повного відродження елітного туризму ще доведеться почекати, попереджає С. Хадсон. Північна Америка та Європа вже вакцинували понад половину населення й поступово наближаються до того рівня щеплень, коли зможуть повністю відкритися, навіть незважаючи на штам Omicron. Проте в Азії та Африці ситуація складніша: деякі країни не можуть забезпечити достатньо масштабної вакцинації. При цьому відновлення глобального туризму дуже залежить від Китаю - найбільшого туристичного ринку у світі. Протягом усієї пандемії країни намагалися знаходити баланс між здоров'ям і грошима та продовжуватимуть робити це, відкриваючи двері для туристів. Тож ключем до відновлення подорожей будуть рівень вакцинації й паспорти щеплень.

Вищезазначені тенденції відновлення світового туристичного бізнесу в постпандемійний період унаслідок дії явища відкладеного попиту виявляються і в Україні. Цей вплив кодується декількома термінами-назвами: у виїз-ному (закордонному), в'їзному (іноземному) та внутрішньому туризмі. Наприклад, 2021 р. у виїзному туризмі явище туристичного "сплеску" унаслідок відкладеного попиту, який, за деякими оцінками, становив в Україні близько $ 10 млрд (Dunina, 2021), знайшло відображення у таких назвах популярних туристичних дестинацій:

1. Мальдіви, Домінікана. Сплеск цікавості українських туристів до таких екзотичних і коштовних турів став дійсно несподіванкою 2021 р. Мальдіви: цей недешевий (м'яко кажучи) туристичний напрям у першій половині 2021 р. обрали 24,5 тис. наших співвітчизників і, у такий спосіб, українці стали четвертою за чисельністю групою іноземних туристів на Мальдівах, поступившись лише німцям, індійцям і росіянам. Приклад: українська фен-блогерка Аліна Френдій, яка 2021 р. двічі відпочивала на Мальдівах: першого разу вона вирушила у романтичну подорож удвох із чоловіком, а вдруге - вже більшою компанією, з дитиною та батьками. Вона каже: нам так сподобалося на Мальдівах, що ми зрозуміли: немає сенсу шукати інші варіанти, особливо коли більшість країн закриті. Домінікана: за словами О. Кулика, керівника мережі туристичних агенцій "Поїхали з нами", такого обсягу туристів до цієї країни, як 2021 р., ніколи раніше не спостерігалося: Домінікана вважалася чимось особливим, куди менш ніж за $ 5 тис. на двох не потрапиш. А тепер це можна зробити за $ 2,5-3 тис. Тому Домініканська республіка для українських туристів уже стала масовою дестинацією. Причин цього, за його думкою, є декілька: по-перше, у далекомагістральних дестинацій нині майже немає альтернатив; по-друге, практично всі готелі у цій країні працюють на засаді "все враховано"; по-третє, українських туристів сюди пускають без ПЛР-тестів. Тому станом на кінець 2021 р. у Домінікану можна було полетіти за ціну 60-70 тис. грн. за двох на 7-9 днів із проживанням у готелі 4-5* (Drannyk, 2021).

2. Занзібар: цей тропічний острів біля узбережжя Південно-Східної Африки, який є частиною держави Танзанія, на початку 2021 р. став справжньою "Меккою" для українських туристів, оскільки всі інші дестинації типу "3 S" (англ. Sea - море, Sun - сонце, Sand - пісок) були закриті через коронавірус, а Занзібар залишався відкритим, зокрема для українців. При цьому сприятливими чинниками були: а) спрощення візового режиму; б) запровадження прямих авіарейсів Київ - Занзібар українською бюджетною авіакомпанією SkyUp з кінця 2020 р. Причому такий тур був недешевим - коштував понад $1000, тобто 30-40 тис. грн. Але це не зупинило українських туристів, спраглих до подорожей за карантинний 2020 р.: щоденно з аеропорту Бориспіль до Занзібару виконувалося декілька рейсів літаками Боїнг, які брали на борт 200 пасажирів. Цей факт став очевидним, коли один із літаків поламався, і українські туристи змушені були чекати на справний літак в аеропорту Занзібару. Між іншим, серед цих туристів виявилося цікаве подружжя молодят - "Настя з Уханя" (відома тим, що відмовилася виїжджати з українськими громадянами, яких евакуювали з цього міста через Covid-інфекцію, тому що їй не дозволили взяти із собою свою собачку) та її чоловік - голова Міграційної служби України. Занзібар і на сьогодні належить до популярних турів в Африку, які всі були розкуплені на Новорічні свята 2022 р., незважаючи на штам Омікрон, який уперше було виявлено у Південній Африці, хоча турагенства постійно радять не здійснювати раннє бронювання турів, щоб виключити непередбачувані обставини. Танзанія і Занзібар і нині перебувають у п'ятірці найпопулярніших туристичних напрямків станом на 2022 р. Хоча О. Кулик зазначає, що якщо в Домінікані немає поганих готелів, то в Танзанії - як пощастить, оскільки в цій країні дуже різний відпочинок, як стосовно бюджету, так і якості (Drannyk, 2021).

3. Туреччина, Єгипет, ОАЕ- ці популярні раніше напрямки були призупинені 2020 р., але коли було знято обмеження на в'їзд українських туристів улітку 2021 р., то туристопотік швидко відновився, і у червні - серпні 2021 р. із аеропортів Києва (Бориспіль) та Львова щоденно на курорти Туреччини здійснювалося по декілька рейсів. При цьому українським туристам навіть не перешкодили пожежі на турецьких курортах, які сталися посеред сезону. Станом на кінець 2021 - початок 2022 Туреччина й ОАЕ займали друге місце за популярністю серед українських туристів, а Єгипет став найпопулярнішою дестинацією, хоча відпочинок тут, особливо на Новорічні свята, вартував значно дорожче, ніж рік тому (Drannyk, 2021).

У в'їзному туризмі в Україні відкладений попит призвів до принаймні двох випадків овертуризму (це відповідь на питання, чи можливий овертуризм в умовах пандемії Covid-19):

1. Місце туристів із Білорусі, які в минулих роках, особливо влітку, зупинялись надовго в мережевих готелях Києва, Одеси, Львова та Закарпаття, а 2021 р. зникли внаслідок припинення авіасполучення між нашими країнами, зайняли туристи із Саудівської Аравії, Катару та Об'єднаних Арабських Еміратів, оскільки Західна Європа була закрита через Covid-19, а Україна для них скасувала візи та, до того ж, відкрилися прямі регулярні авіарейси з цими країнами (Yarosh, 2021). Вони їдуть до нас, тому що недорого, смачно і прохолодно (в них влітку температура повітря +50 Со у тіні), до того ж, це новий для них напрямок. Улітку 2021 р. ці туристи приїжджали в Україну, зокрема до Києва, Львова, Одеси й Буковеля часто, надовго, з родинами по 18-19 осіб, заселялися у дорогі готелі таставили свої підвищені вимоги (напр., обов'язкову наявність біде у ванній кімнаті готелю, відповідно деякі готелі мусили здійснювати реконструкцію під вимоги саудівців). У готельних ресторанах арабські туристи вимагали халяльної їжі (м'ясо корів і овець, вирощених і забитих за правилами ісламу, який зобов'язує мусульман вимовляти ім'я Аллаха перед забоєм тварини - лише тоді це м'ясо буде благословенне й дозволене для споживання). Якщо такої не було, обирали вегетаріанське меню і пісний борщ. Львівські ресторани навіть провели розвідку, хто в регіоні виробляє халяльну їжу з тим, щоб замовляти її для гостей саудівців (виявилось, що з цим у Львові велика проблема). В іншому львівському готельному ресторані на "шведській лінії" позначили табличками страви, які не містять свинини, а в перспективі планують пропонувати арабським туристам халяльне м'ясо, а також не додавати у кондитерські вироби чи соуси алкоголь.

У мусульман халяльною називається їжа, що дозволена до вжитку, при цьому є певні обмеження, приблизно такі самі, як і в інших релігіях: не можна їсти м'ясо тварини, яка померла своєю смертю або в результаті непередбачених зовнішніх чинників - повені чи пожежі. Заборонено забивати тварин без мети і без вживання імені Аллаха, вживати в їжу хворих тварин та вагітних самок; бажано також, щоб тварини не бачили, як знищують інших тварин. Суворо заборонено вживати як їжу кров, тому для забою худоби не можна використовувати електричний струм, оскільки при цьому відбувається розрив капілярів і виникає крововилив у тканинах (іншими словами, кров не зливається, а просочує м'ясо і воно перестає бути халяльним). Також мусульманам заборонено їсти свинину і продукти, виготовлені на її основі, навіть коли свинини в них міститься зовсім небагато. До речі, точного визначення, чому мусульманам заборонено їсти свинину, не має, але є припущення: деякі вважають, що свиня - не чиста тварина, а Гіппократ говорив "Ти є тим, що ти їж". До мусульманської (та іудейської) релігії цей вираз увійшов буквально. Не виключено також, що заборона на свиней випливаєз такого твердження Корану: "Той, кого прокляв Аллах і на кого він розгнівався, і зробив з них мавп і свиней ...", тобто поїдання свинини рівносильно вживанню в їжу проклятих Богом. Є ще припущення, що випливає з попереднього: споживання свинини заборонено з тієї причини, що організм цієї тварини більше, ніж інших (не рахуючи тієї самої мавпи), подібний до людини; до того ж свині хворіють на ті самі недуги, що і люди, а деякі паразити, що живуть у свинях, не гинуть під час термообробки - тобто сенс у цій забороні напевно є (Karelov, 2021).

Загалом улітку 2021 р . Україну відвідало понад 30 тис. туристів з арабських країн. Пані в абаях, що повністю закриває обличчя, та їхні кавалери у світлих костюмах стали звичним видовищем у літні місяці 202 р. на київському Хрещатику та на площі Ринок у Львові, а готелі в Карпатах навіть почали перекладати меню ресторанів арабською мовою. Україну арабські туристи відкрили з легкої руки блогера, який побував у Києві й описав місто, як "недорогу Європу", тим більше, що "дорога Європа" для заможних арабських туристів була "під замком" через Covid-19. Їхній стиль подорожей - більше шопінгу, менше екскурсій. Це перші багаті закордонні туристи, яким, для прикладу, можна було "продати" львівський дощ. Саудівські туристи милувалися природою, довго сиділи у парках. Подорожували вони великими родинами - навіть по 18-19 осіб. На думку голови Об'єднання учасників ринку туризму України А. Тараненко, туристи з арабських країн - це порятунок для українського туризму в умовах пандемії Covid-19. Висока платоспроможність дозволила їм витрачати в Україні по $ 2,5 тис. за 5- 7-денну поїздку. Дані по Львову вказують, що за добу у місті ці туристи витрачали по $ 1 тис., а авіаквиток в один бік обходився в $ 700 (Dorotych, 2021). Відповідно за літній сезон 2021 р. заробіток України на гостях зі Сходу становив понад $100 млн; вони забронювали місця в готелях Києва, Львова, Буковеля і на вересень - жовтень. Виявилися і проблеми обслуговування туристів з арабських країн.Це, насамперед, брак гідів, які знають арабську мову, особливо у Львові. А ще саудівці категорично не люблять піших екскурсій центром міста: у них не прийнято багато ходити пішки, тому у львівських "Чудо-бусі" та "Чудо-поїзді" буде "озвучка" екскурсій арабською мовою. Саудівців також цікавлять поїздки у Карпати: кожен другий турист із цієї країни після Львова мандрує до Буковеля.

2. Місто Умань - 2021, що означало прибуття до Умані в кінці вересня 2021 р. на свято єврейського 5780-го (за іудейським календарем) Нового року Рош ха-Шана рекордної кількості хасидів - понад 50 тис., що в 15 разів більше ніж 2020 р. Якщо минулий рік був для них невдалим, тому що через локдаун їм було заборонено в'їзд до України, то вересень - початок жовтня 2021 виявився сприятливим для подорожей в Україну паломників ыз Ізраїлю - без локдауну (який почався пізніше - у листопаді того самого року). Рош хаШана за ініціативою президента В. Зеленського отримав в Україні статус національного свята, тому м. Умань 2021 р. пережило справжню навалу хасидів. Хасиди належать до ортодоксальної гілки іудаїзму, засновник якої цадик Нахман похований в Умані. Для кожного хасида-чоловіка побувати на могилі цадика Нахмана в іудейський Новий рік означає прощення всіх гріхів за рік минулий та щастя на рік майбутній, тому хасиди з Ізраїлю, США, Західної Європи та інших країн світу вже 30 років (за радянських часів такі подорожі були неможливими) з'їжджаються на цю дату до Умані. Хасиди переважно люди не бідні (приміром, у м. Амстердам, Голландія, вони контролюють усю торгівлю діамантами та алмазами), а слова "дякую" вони не вживають, оскільки знають, що за кожну послугу слід платити. Це враховують мешканці м. Умані, беручи плату з них за такі послуги, як, наприклад, показати потрібну вулицю ($ 5), піднести валізу ($ 10), продати кролячу шапку, оскільки хасиду треба вдягнути на голову щось пухнасте ($ 30-50). І взагалі місцевий базар з приїздом хасидів переходить на американські долари та інші ціни (приміром, літрова пляшка кока-коли продається хасидам за $ 5, у той час як для місцевих жителів напій коштує звичайні декілька десятків грн.). При цьому хасиди люблять торгуватися(як мінімум, на півгодини). Але останнім часом вони стали хитрішими - за покупками йдуть до супермаркетів. Також заробляють на хасидах місцеві таксисти, власники готелів, закладів масового харчування, продавці на ринках та в магазинах. Свою вартість має і ліжко-місце для хасида - ще недавно це становило $ 100 / добу, а нині - вже $ 200. Хасиди приїжджають приблизно на 10 днів, отже можна порахувати, якою буде кінцева сума. Жителі Умані здають хасидам на цей період свої квартири, де ставлять двоповерхові залізні ліжка: якщо це двокімнатна квартира, то вона здається 7-8 хасидам, а самі хазяї переїжджають до родичів у село. Але квартира після перебування хасидів має жалюгідний вигляд, оскільки вони не прибирають за собою - їм це забороняє їхня релігія. Могила цадика Нахмана розташована на старому єврейському цвинтарі Умані - у самому кінці головної вулиці міста - Пушкіна. Далі українська провінція закінчується і починається суцільний "Єрусалим": тут утворився цілий хасидський квартал з написами на івріті, кошерними їдальнями (найбільша - на 10 тис. осіб), готелями та приватними будинками, ціна яких дорівнює цінам на Хрещатику. Будується найбільша в Україні синагога. Але місць проживання для хасидів усе одно не вистачає і вони змушені орендувати квартири. У такий спосіб жителі Умані заробляють на хасидах значні кошти. Питання перебування хасидів в Умані на єврейський Новий Рік узгоджено з урядом Ізраїлю, який направляє сюди на цей термін свою поліцію, що тісно співпрацює з українською. Це дозволяє уникнути можливих конфліктів і сутичок, причому за серйозні порушення хасидам загрожує депортація з України без права в'їзду на наступний рік. 2021-го року все ж не обійшлося без ексцесів: було зафіксовано декілька пожеж, затримали хасидів із "травкою", гвинтокрил санавіації екстрено госпіталізував паломника, що тяжко захворів, до Києва. Якщо раніше хасиди селились компактно біля могили Нахмана, то на сьогодні вони заповнюють майже всі райони Умані. Багато з них нині приїжджають до України не тільки у справах духовних, але й на дешевий, порівняно з Ізраїлем та іншими країнами, шопінг, лікування, спа-обслуговування, тобто крім паломництва в Умані отримують розвиток і інші напрями туризму зі збільшенням загальної кількості іноземних туристів. На хасидах може заробляти і держава, якщо побудує тут готельну базу, відкриє кошерні ресторани, забезпечить хасидів кошерною їжею на зворотний шлях (кошерні страви можна створити з українських продуктів, але приготовлених в особливий спосіб) тощо.

Оскільки кров символізує життя і є священною, Бог через своє Слово заборонив їсти, пити або вживати кров у будь-який інший спосіб. Коли забивали тварину на поживу, кров мала бути

Узагалі кошерна кухня, притаманна іудейській релігії, передбачає доволі суворі обмеження порівняно, наприклад, із християнською релігією. Зокрема, забороняється споживати яйця птахів з однаково гострими чи тупими кінцями. Це може видатися дивним, аленасправді все пояснюється дуже просто: яйця такого зразка звичайно належать хижим птахам, а споживання хижих птахів може, згідно з іудейським віруванням, передати людям агресивність цих пернатих. Отже правовірним євреям можна їсти лише кошерну їжу. Слово "кошерний" можна перекласти як підходящий". Тобто їжею, підходящою для євреїв, уважається м'ясо тільки тих тварин, які є одночасно парнокопитними та жуйними, приміром, овець, оленів, жирафів їсти можна, а свиней і бегемотів уже ні, оскільки вони парнокопитні, але не жуйні. Зайців теж їсти не можна, хоча вони не парнокопитні, хоча, відповідно до Біблії, жуйні.

Дуже важливим аспектом в іудейській кухні є приготування кошерного м'яса: шохети, тобто професійні різники, спочатку мають перевірити тварину на відсутність будь-яких хвороб; далі вони повинні вміти забивати худобу у такий спосіб, щоб тварина помирала без болю (уві сні); м'ясо в жодному випадку не можна колоти ножем, а сало та жили обов'язково слід видалити, оскільки вони не кошерні; уся кров теж має бути вилита на землю(іудейська релігія, як і християнська, забороняє вживати кров у їжу)1. Також жорсткі обмеження в хасидській кухні стосуються і морепродуктів: їсти дозволяється тільки те, що має луску та плавники, тобто рибу у чистому вигляді, відповідно з іудейського меню виключаються молюски й ракоподібні. Є в іудейській релігії і таказаборона: "Не вари козеня в молоці матері його" [Вихід 23 : 19], порушення якої означає "зневажати встановлений і освячений богом зв'язок між матір'ю і малям".Також виконанняцього закону захищало людей від безглуздих релігійних звичаїв довколишніх народів. Раніше була ще заборона кип'ятити молоко, адже воно має зв'язок зі своїм джерелом - коров'ячим або козячим вим'ям; уважалось, що кип'ятіння "зіпсує" худобу, знизить надої чи взагалі позбавить її молока (Karelin, 2021).

Із 2017 р. хасиди мають сплачувати туристичний збір - 5% від мінімальної зарплати в Україні. Уманська міськрада встановила на 2021 р. максимальну ставку туристичного збору з іноземних туристів - 300 грн/добу з людини за умови, що вона проживає у приватному будинку, і 150 грн - якщо проживає в офіційно зареєстрованому готелі, що сплачує податки. Для м. Умані хасиди - додаткове навантаження на міську інфраструктуру (водо-, енергопостачання), а також на вивіз сміття. Держава Ізраїль готова брати участь у спільних зусиллях з вирішення цих питань - про це домовились у посольстві України в Ізраїлі з метою розвитку м. Умань як міжнаро-дного центру паломництва хасидів. У кінці 2020 р. у Верховній раді України був зареєстрований законопроєкт № 4426, у якому прописані кроки для створення такого центру. У межах "Великого будівництва" Умань повинна стати одним із "25 магнітів" країни - ця ініціатива має метою популяризацію України для туристів. Відповідно в Умані передбачалося збудувати міжнародний аеропорт, вертолітний майданчик, комплекс "Маленький Єрусалим" у складі історичного музею і парку, сміттє-вилита на землю; у такий спосіб життя тварини віддавалося назад Богові, а люди споживали лише м'ясо [Левіт 17:11, 12]. переробного підприємства, а також реконструювати синагогу, міські мережі водопостачання й каналізації, запровадити нові автобусні й залізничні маршрути. Жителі Умані оцінюють майбутнє міста з оптимізмом, оскільки влада розуміє, що щорічний приїзд хасидів - це величезні надходження до бюджету країни (Yakovenko, 2021).

Новинкою туристичного сезону 2021 р. у внутрішньому туризмі України став проєктСат/no Podolico, який презентували 15 липня 2021 р. у Вінниці. 25 липня - День святого Якова, до мощів якого в Іспанії прокладено десятки європейських пішохідних маршрутів - Каміно, якими щорічно проходять тисячі пілігримів і туристів.Улітку 2021 р. шматочок Каміно з'явився і в Україні - це, власне, і є Camino Podolico. В Іспанії розташована третя після Єрусалиму та Риму католицька святиня - місто Сантьяго-де-Компостела, в центрі якого - собор Святого Якова, у якому зберігаються мощі Якова Зеведеїва, одного із 12-ти апостолів Ісуса. Після воскресіння Сина Божого Яків вирушив проповідуватиБоже слово на Іберійський півострів, в Іспанію. За декілька роківсвого служіння Яків повернувся на Юдейську землю, де був страчений за наказом царя Агріппи І. Учні Якова поклали тіло до човна, який за деякий час прибило до берегів Галіції - Північно-Західної частини Іспанії. Довгий час на мощі святого не звертали увагу, поки в ІХ ст. їх не знайшов монах-відлюдник. Мощі перенесли до невеликого міста Сантьяго-де-Компостела, що було назване на його честь, де їм віддають пошану і на сьогодні. А що, святий Яків ходив по Україні? Таке питання ставили багато людей, дивуючись появі першого шматочка цього шляху на просторах нашої країни. Насправді, не Яків ходив, а до його мощів ішли і йдуть паломники-пілігрими. При цьому паломник може розпочати своє Каміно з довільної точки, навіть з порогу власного будинку. У такий спосіб мережа маршрутів св. Якова розрослася всією Європою і пролягає від однієї католицької святині, костела чи монастиря до іншого, поступово наближуючись до Сантьяго-де-Компостела. Останніми роками ці шляхи стали не тільки паломницькими, але й культурно-туристичними, ними пересуваються не тільки за релігійними мотивами, але й прості туристи, які прагнуть більш предметно побачити країну. Українцям теж сподобався такий спосіб подорожей: щорічно шляхом св. Якова ходять вже не сотні, а тисячі пілігримів з нашої країни. Зокрема, 2019 р. до собору прийшли 1052 українці. Найближчі до України маршрути Каміно є у наших західних сусідів - Польщі та Словаччині. Це означає, що з України можна прокласти подібні шляхи. Особливо логічно це зробити на територіях, де раніше була Річ Посполита, оскільки тут розміщується багато католицьких костелів і монастирів, через які можна прокласти маршрут.

Проєкт Camino Podolico, який презентували у Вінниці, має маршрут Вінниця - Кам'янець-Подільський. Проєкт реалізують міська рада міст Вінниці та Бару, територіальні громади Вінницької та Хмельницької областей у межах партнерської програми "Культура. Туризм. Регіони" Українського культурного фонду та Державного агентства розвитку туризму в Україні (Savina, 2021). Цей проєкт поклав початок першому повноцінному українському пішохідному маршруту, створеному за моделлю шляху св. Якова (Camino de Santiago). Маршрут тільки запускається, ще немає розмітки, яку планувалося закінчити восени 2021 р. Узгоджується основна й альтернативна частини маршруту. Перші туристи, які ним проходять, забезпечують зворотний зв'язок, щоб утворився оптимальний, зручно прохідний, варіант маршруту. Camino Podolico починається у Вінниці, у костелі Святої Діви Марії, далі шлях веде через Гнівань, Браїлів, Жмеринку та Бар до Кам'янця-Подільського. Протяжність Camino Podolico - близько 250 км; маршрут прокладено другорядними дорогами та стежками, повз костели та старовинні польські маєтки, через ландшафтні парки, поля та ліси.Удивляючись у мальовничі місця українського Поділля, можна по-справжньому побачити красу своєї країни, познайомитися з різноманітними традиціями, поспілкуватись з людьми. Отже, це не стільки релігійний маршрут, скільки культурно-етнографічний - для пілігримів і звичайних туристів, які прагнуть випробувати свої сили, дізнатися й побачити щось нове у власній країні. Усі бажаючі пройти маршрут можуть отримати паспорт пілігрима у Вінниці (у костелі Святої Діви Марії Янгольської), або у Барі (у Барській публічній бібліотеці та костелі Святої Анни). Подорожуючим цим маршрутом у певних місцях будуть ставити печатки в "паспорті пілігрима"(це можна зробити у храмах, культурних закладах і місцях ночівлі - готелях та монастирях). У містах Бар і Кам'янець-Подільський пілігримам, які пройдуть маршрут пішки і зберуть до свого "паспорта пілігрима" відповідну кількість печаток, буде видаватися сертифікат про проходження маршруту. Також є домовленість з декількома музеями Кам'янця-Подільського, що пілігрим з цим сертифікатом зможе безкоштовно відвідати екскурсії й експозиції.

Маршрут Camino Podolico простягнувся на 250 км і розрахований на 10-12 днів шляху, у середньому треба проходити 20-25 км на день, що не дуже важко, враховуючи не дуже складний рельєф. Тільки на Хмельниччині починаються невеликі горби, які по факту достатньо похилі та їх не складно долати, а на Вінниччині частіше всього требі буде йти рівниною вздовж річок і полів. Обирати для такої подорожі найкраще не спекотну й суху пору року, але з цим можна не вгадати, оскільки влітку може бути спека до 40 0, або циклон з дощами та грозами. Приміром, у червні на Поділлі часто дощить, а у липні - серпні достигають ягоди та фрукти, але може бути доволі спекотно. Отже, найкращий час для пішохідного походу цим маршрутом - вересень, коли ще не так холодно, але і не так мокро, як у наступні місяці. Бажаючим прийняти участь у пішохідному маршруті Camino Podolico не рекомендується брати багато речей, достатньо буде декілька футболок, декілька пар білизни та шкарпеток, аптечку із врахуванням властивостей свого здоров'я й багато пластирів від мозолів. Обов'язково радять узяти панаму й сонцезахисні окуляри (коли сонячно), а також дощовик (уразі дощу) - він хоч і не повністю врятує від дощу, але якась частина тіла залишиться сухою. Щодо взуття, то рекомендується взяти бігові кросівкиіз тканини з гарним протектором - вони не ковзають і швидко висихають після зливи. Туристу радять постійно мати телефон, додаткову батарею для підзарядки, оскільки слід постійно дивитись на мапу, щоб не збитися з маршруту. Організатори Camino Podolico розробили електронний маршрут і висилають його за запитом подорожуючого разом з невеликим путівником. З організаторами можна зв'язатись за адресою: caminopodolicogmail.com або підписатись на групу у Facebook (www.facebook.com/camino.podolico).

Маршрут Camino Podolico проходить через такі міста та села Поділля: Вінниця - Гнівань - Браїлів - Жмеринка - Северинівка - Чернятин - Бар - Ялтушків - Вінніківці - Зінків -Маліївці - Дунаївці - Маків - Кам'янець-Подільський. І в кожному з них є цікаві об'єкти для туристів. У точку старту маршруту - місто Вінницю - бажано приїхати напередодні ввечері, щоб потрапити на вечірнє шоу фонтанів: удень тут проходять шоу під музичний супровід, а ввечері до цієї водної феєрії додаються підсвітка і лазери, за допомогою яких демонструють музичне шоу за мотивами казки "Маленький принц". Це шоу безкоштовне, відбувається напроти набережної Рошен, на якій є кам'яні глядацькі лавки. Маршрут починається у вінницькому костелі Святої Діви Марії, де видають паспорти пілігримів, далі - старим мостом, уздовж мальовничих берегів Південного Бугу. Увесь день від Вінниці до Гніванні стежка веде лісами та луками уздовж річки, де влітку можна і покупатися, а потім продовжити свій шлях. Подолавши 21 км, пілігрими потрапляють до містечка Гнівань, де розміщено санктуарій (костел) Святого Йосипа, відреставрований декілька років тому. За радянських часів тут діяв підшипниковий завод і костел був у жахливому стані, а на сьогодні тут проходять богослужіння і можна поставити печатку в паспорті пілігрима. Наступний пункт маршруту - Браїлів, де вартий уваги Т роїцький жіночий монастир, при якому є готель для прочан з демократичними цінами (чотирьохмісний номер коштує 180 грн/доба), а також безкоштовне харчування (хоча сусідня їдальня пропонує комплексний обід за ціною 55 грн з особи). У цьому містечку можна подивитись католицький костел (і поставити печатку) та прогулятися річкою до кам'яних порогів, де знову ж таки можнавикупатися за спекотної погоди. Тут само розташовано маєток фон Мекка, де якийсь час проживав Петро Чайковський.