Явище відкладеного попиту - чинник розвитку постковідного туризму у світі та в Україні

Наступний пункт маршруту - Жмеринка, центральна пам'ятка якої - місцевий вокзал і пам'ятник О. Бендеру біля його входу, де можна посидіти на одному з гамбсов- ських стільців. Далі маршрут веде до села Северинівки, яке розміщується на високих берегах річки Рів. Тут є декілька пам'яток, вартих уваги: старий млин, ландшафтний парк і колишній маєток Северина Орловського, польського шляхтича ХУІІІ ст., де нині знаходиться санаторій, у якому лікують суглоби блакитною гряззю. Навколо маєтку створено ландшафтний парк, з якого відкривається гарний вид на річку, яка заросла лататтям. Цікаво, що в селі всі вирощують малину, тут навіть проводять щорічний місцевий фестиваль "Малина Фест", (конкурси, фотозони, ігри та розваги для дітей і дорослих). Для прочан малини тут дуже багато, можна їсти досхочу, оскільки вона росте не тільки на городах, але й просто вздовж шляху в лісі. До Северинівки приєднується містечко Чернятин, де варто оглянути палац Вітославських - Львових, у якому нині розміщується коледж: можна зайти в середину і подивитись історичний інтер'єр - барельєфи на стінах і стелі, парадні сходи, кахляні печі й каміни. Особливо цікаве для туристів і прочан місто Бар, збудоване в XVI ст. польською королевою Боною, яка походила з італійського роду Сфорца. Місто й замок у ньому були названі на честь італійського міста Барі. Тут треба відвідати костел Святої Анни та монастир бенедиктинок, де можна і заночувати, або звернутись до міських готелів. Бар розташований на розливі річки Рів, звідки відкривається гарний вид на куполи та дзвіниці. Наступний цікавий пункт - невелике містечко Зінків, де виробляється знаменита чорна ковбаса (у кожному магазині містечка пропонується її безкоштовна дегустація). Тут збереглися стіни старого замку, збудованого на високому пагорбі. Звідси відкривається гарний вид на місцевий костел і сусідні подільські пагорби, а на виході з містечка збереглася дерев'яна церква козацького стилю. Далі шлях пролягає до с. Маліївці - маленького діаманту Поділля: тут розміщується маєток Орловських, збудований 1788 р. польським генералом. За основу будівництва було взято проєкти резиденцій французького короля Людовика XVI ст. з великим ландшафтним парком, де до цього часу непогано збереглися палацовий ансамбль і водогінна башта. На жаль, більшість паркових оздоб до сьогодні не дожили, але збереглися місток і два ставка, а також джерело питної води з барельєфом лева й невеликим басейном, де і на сьогодні працює фонтан. Найбільш значною пам'яткою маєткового комплексу є висока скала св. Онуфрія зі штучним водоспадом висотою 18 м. Під водоспадом влаштовані печери монахів. На скалі встановлено хрест, на скалу можна піднятися вапняковими сходами, а недалеко знаходиться джерело (з дуже смачною водою), з якого живиться водоспад. Нині маєток перебуває у процесі передання із санаторного фонду до музейного, що не перешкоджає можливості оглянути внутрішнє оздоблення палацу та старовинні фото Орловських за вимогою.

А в кінці маршруту Camino Podolico прочан і туристів чекає справжній подарунок - відвідання одного з найкрасивіших міст України, історичного міста-фортеці Кам'янця - Подільського, де можна провести пару днів, відпочивши після довгого переходу: погуляти Старим містом, відвідати Старий замок - тут багато цікавих екскурсій і розваг, посидіти за філіжанкою кави на терасі кав'ярні, попрощатися із сонцем, яке заходить за стіни середньовічних башт, а також обов'язково зробити світлину з місцевим пам'ятником туристу (його встановили на площі Польський ринок біля міської ратуші ще 2013 р. - худа фігура в шортах, кашкеті й футболці, з фотоапа-ратом на шиї вдало символізує прочанина, що подолав маршрут Camino Podolico).

Туристам і прочанам Camino Podolico буде цікаво ознайомитись з численними аутентичними зображеннями старовинних гербів та латинськими написами (інскрипціями) на пам'ятках архітектури цього давнього міста. На давніх мурах Кам'янця-Подільського збереглися зображення гербів як адміністративних та релігійних структур, так і шляхетських родин. До перших належать герби Поділля (воєводства, губернії), міста, Речі Посполитої, Польського королівства, Великого князівства Литовського, Кам'янецької католицької капітули (ради при єпископі), чернечого ордену братів-домініканів тощо. До других - герби римського роду "Делла Ровере" (герб римського папи Юлія ІІ, 1443-1513), шляхетських родів Потоцьких ("Пилява"), Радзивілів ("Труби"), Лянцкоронських ("Задора"), Бучацьких ("Абданк"), єпіскопів М. Дембовського ("Єліта"), Л. Слончевського ("Косцеша"), П. Дамецького ("Прус"), Я. Ласького ("Кораб"). Щодо латинських інскрипцій, які можна і нині прочитати на старовинних спорудах Кам'янця-Подільського (якщо перекласти з латинської мови), то їх можна звести у такі чотири групи: І. Унікальні "автографи" (пам'ятні таблиці) королів Речі Посполитої, у т. ч. Стефана Баторія (XVI ст.) та Станіслава Августа Понятовського (XVIII ст.) - усього 4. ІІ. Історичні написи на баштах Старого замку - 4. ІІІ. Історичні написи у Кафедральному костелі - 11. !V. Написи на пам'ятниках папі римському Павлу Іван ІІ та герою оборони Кам'янця від турків Юрію (Єжі) Володиєвському, що знаходяться на подвір'ї Кафедрального костелу.

Зокрема, пам'ятний картуш, пов'язаний з іменами Стефана Баторія та Станіслава Августа Понятовського можна побачити і тепер на стінах семиповерхової башти С. Баторія (або Кушнірської вежі) у Старому місті. Вона сповіщає, що "A.D.1585 Per Steph. BathoryR.P. conditum, Stanislao Augusto Regnante Polonis, Restauratumet Auctum. A.D. 1785" ("Року Божого 1585 збудована Стефаном Баторієм, королем польським, відреставрована і збільшена Станіславом Августом, королем польським 1785 року". Крім цього, пам'ятні інскрипції й таблиці, присвячені Станіславу Августу, є на Тріумфальній брамі на вході до Кафедрального костелу св.апостолів Петра і Павла ("Hacintrabat Stanislaus Augustus Rex DieXI 9-bris 1781 Anno" - Тут входив король Станіслав Август 9 листопада 1781 р.) та на Замковому мості. Ще одна таблиця, що містилася на Тріумфальній триарковій брамі на Замковій вулиці, не збереглася, як і сама брама. Але відомо, що на її східному фасаді з боку міста було зображено королівську корону з літерами S.A.R.P. - Stanislaus Augustus Rex Poloniarum - Станіслав Август Король Польський. Нижче був напис: "Optimus Princeps In Pace Bello Prospiciens Secvritati Publice. MDCCLXXI" - Найкращий володар за мирних часів готується до війни задля безпеки держави. 1771 р.

Історичні написи латиною були наявні і на баштах Старого замку. Зокрема, інскрипція на Новій східній башті сповіщає про її архітектора Іова Бретфуса (Претфеса) - ("1544. Devs. Tibi Soli Gloria. lobPraetfves. Architector" - Боже, Тобі одному слава. Архітектор Іов Претфес), на башті Рожанка - про її спонсора Креслава, єпископа Владиславського ("TurrisKreslaiEpi Vladislavenssis Hvivs Castri Fundatoris Impensis Est Finit a 1505" - Башта Креслава єпископа Владиславського, цього укріплення засновника на його кошти закінчена 1505 р.), на Денній башті - про Миколая Бжеського, Генерального старосту Подільської землі, який відбудував цю вежу 1575 р.

Але найбільше таких написів зібрано у Кафедральному костелі св. апостолів Петра і Павла, Домініканському та Тринітарському костелах - більше 10-ти. Приміром, на палаці єпископа є напис " Domine conserva nos in pace " - Боже, збережи нас у мирі; на Брамці св. Яцека - "Avorumrespicemores" - Предків шануйте звичаї; на мінареті, який залишився після турецької окупації Поділля і Кам'янця у XVII ст., і на якому було поставлено мідну позолочену фігуру Діви Марії. На честь цієї події було вмонтовано плиту з написом: "Virgini Matri Deiparae Immaculatae Urbis Protectrici Effigiem Hanc Pro Suo Et Gregis Sui Consiliando Auxilio Nicolaus De Stemate Jelitarum Dembowski Episcopus Camenecensis Podoliae Praepositus Miechoviensis Commend Equus Aquil Albae Erexit Anno Salutis 1756" - Діві Марії Богородиці Непорочній, покровительці міста цю статую своїм коштом і за допомогою своєї пастви Миколай герба "Єліта" Дембовський, єпископ Кам'янецький і Подільський, настоятель Мєховський, кавалер Ордена Білого Орла поставив у рік спасіння 1756"; кам'яна статуя Ісуса Хреста у стіні ніші праворуч від головного входу до костелу з написом на п'єдесталі "Christus Vincit" - Христос перемагає, 1756; меморіальна плита з написом на честь єпіскопа М. Дембовського та його шляхетським гербом "Єліта"" над головним входом до костелу; написи на бічних стовпах, що підтримують хори, усередині костелу - на честь його відновлення після 27-річної турецької окупації, коли собор використовувався як мусульманська мечеть; арка Каплиці Пресвятих тайн - "Egosum" - я є; біля цієї каплиці бюсти єпископів Б. Мацкевича й М. Дембовського з таблицями на їхню честь; розп'яття з написом INRI - "Iesus Nazarenus RexI udaeorum" - Ісус Назаретський, Цар Іудейський; двері із пресвітерію до внутрішніх приміщень костелу - на червоному тлі різьбленого картуша - напис "Pax Christi" - Мир Христа, поруч у такому самому картуші - "Podolia Semper Fidelis" - Поділля завжди вірне; кольоровий вітраж над органом - напис "Tu Es Petrus" - Ти Петро.

Латинські інскрипції наявні і на сучасних пам'ятниках на подвір'ї Кафедрального костелу св. Петра і Павла. Зокрема, це пам'ятник Папі Римському Павлу Івану ІІ авторства польської скульпторки Малгожати Карвард - напис (девіз святішого отця) "Totus Tuus" - Я весь твій, а також пам'ятник Юрію (Єжі) Володиєвському, герою оборони Кам'янця від турків у XVII ст., що має вигляд скам'янілого дерева зі зрубаними гілками, на стовбурі якого вміщено кам'яну плиту на зразок розгорненої книги, на сторінках якої вирізьблено написи польською (праворуч) і латинською (ліворуч) мовами; у польському тексті Володиєвський названий Гектором кам'янецьким, а у латинському - міститься одне слово "Resurgan" - Воскресну. Цей напис висловлює віру і надію кожного християнина на воскресіння після смерті. Біля підніжжя пам'ятника Володиєвському на постаменті розміщене кам'яне гарматне ядро з написом "Magna Res Libertas" - Велика річ свобода.

Які ж результати запровадження першого в Україні пішохідного маршруту Camino Podolico (або Подільського шляху св. Якова), створеного за прикладом Іспанії:

1. Розроблено детальний маршрут Camino Podolicoз повноцінною мапою у різних форматах для найпошире-ніших програм.

2. Створено довідник із вказівкою всіх місць проживання, харчування, пам'ятками культури, архітектури та історії, що трапляються на маршрути.

3. Вказано місця, де видають паспорти прочанина, сертифікати про проходження маршруту та вклеюють відповідні наліпки.

4. Видано паспорти пілігрима та сертифікати про проходження шляху.

5. Нараховується вже більше 20-ти людей, які пройшли шляхом Camino Podolico.

6. Виконано маркування маршруту - встановлено дороговкази та вказівні стрілки для руху пілігримів.

7. Надано матеріали для мандрівників (сторінка Camino Podolico) за посиланням https://cutt.ly/3mDCnhI; перелік пунктів отримання наліпок за посиланням https://cutt.ly/8QPL4Fe.

Висновки

Розвиток світового й українського туризму 2020-2022 рр. проходив у кризових умовах через пандемію Covid-19, що викликало велику невизначеність, яка у світі отримала скорочену назву VUCA, що означає: Volatility - нестабільність; Uncertainty - невизначеність; Complexity - складність; Ambiguity - неоднозначність. Але туризм має відновитись за першої ліпшої нагоди. Важливим чинником відродження туризму після пандемії Covid-19 є відкладений попит як у світі, так і в Україні. Це слід ураховувати українським туристичним фірмам у своїй діяльності у часи повномасштабної війни Росії проти України. Перспективним напрямом за цих умов є волонтерський туризм, але це тема для окремої статті.

References

1. What is deferred demand in tourism? Retrieved from https://economicforall.com/library/lecture/read/16280-what-is-deferred-demand-in-tourism

2. Pavlenko A.,(2021). Ostrovy mrii [Dreams islands]. NV. № 30. S. 5054. (In Ukrainian).

3. Smyrnov I. H, Liubitseva O. O.,(2022). Mizhnarodnyi turystychnyi biznes i lohistyka v turyzmi. U 2-kh knyhakh. Kn. 1. Mizhnarodnyi. turystychnyi biznes [International touristic business and logistics in tourism. In 2 vol. Volume 1. International touristic business]. K.: Lira-K, 2022. S. 118. (In Ukrainian).

4. Hudson Simon.,(2020). Covid-19: Travel Impacts, Responses and Outcomes. Good fellow Publishers, Oxford, 1+180pp. Retrieved from https://ejtr.vumk.eu/index.php/about/article/download/2472/528/4066

5. Dunina A.,(2021). Covid pomoh rynku zhylia [Covid helps realtor market]. Vesty. 24 noiabria.S. 6. (In Russian).

6. Drannyk A.,(2021). Bukovel po tsene Emyratov. Kuda poedut zymoi ukrayntsi i skolko eto stoit. Vesty. [Bukovel on Emirates price. Where Ukrainians go in winter and how much it costs]. 11 noiabria. S. 6. (In Russian).

7. Yarosh V.,(2021). Poka Allakh ne vydyt [When God doesn't see]. Vesty., 22 yiulia. S. 10. (In Russian).

8. Dorotych M.,(2021). Khalialnoho miasa brakuie. Tomu yidiat pisnyi borshch [Halal meat in deficit. That's why they eat borshch without meat].Vysokyi zamok. 8-14 lypnia. S. 7. (In Ukrainian).

9. Yakovenko M.,(2021). Kak Uman vstrechaet khasydov [How city of Uman meets hasids]. Vesty. 2021, 7 sentiabria. S. 7. (in Russian).

10. Karelov K.,(2021). Relihioznaya kukhnia [Religios cousine]. Tainy XX veka. № 26. S. 28-29. (In Russian).

11. Savina Y.,(2021). Podolskyi put sviatoho Yakova: 250 km peshkom po Ukrayne [Podillya road of Sent Jacob: 250 km of pedestrian experience along Ukraine]. Vesty. 27 yiulia. S. 10-11. (In Russian).

Размещено на Allbest.ru