Реальні і потенційні геотуристичні ресурси Заходу України

Серед геотуристичних дестинацій, що визначають імідж цього регіону, насамперед виокремимо крутосхилові останцеві горби (Паланок, Канків), складені вулканічними породами й увінчані замковими спорудами (Мукачівський і Хустський замки) (Шевчук, 2012), а також скельні утворення - Смерековий Камінь в НІ IIІ “Зачарований край” (Національний природний парк “Зачарований край”, 2023), стовп вулканічного туфу поблизу Невицького замку, Ворочівські скелі неподалік від Ужгорода (с. Кам'яниця), відслонення сильно звітрених вулканітів (Червона Скеля на околиці м. Хуст із потужною корою звітрення вулканічних туфів). Здебільшого ці об'єкти є в переліку карпатських туристичних маршрутів і самодіяльних краєзнавчих шляхів (Мончак та ін., 2021).

Значний потенціал для розвитку тематичного (вулканічного) туризму мають вулканогенні структури та форми рельєфу, виявлені під час детальних геолого- геоморфологічних досліджень (Кравчук і Хомин, 2011; Кравчук і Шевчук, 2011; Кравчук та ін., 2012) До таких об'єктів належать вулкани центрального типу, що зберегли характерну конусоподібну форму та значні (400-500 м) відносні перевищення над навколишньою місцевістю (наприклад, поблизу вершини Анталовська Поляна, Обавського Каменю, Бужори), рештки давніх бічних вулканів (Невицький вулкан), виражені у рельєфі відпрепаровані екструзивні куполи, лавові потоки, шлакові конуси та дайки (рис. 2).

Рис. 2. Територіальна структура проектованого геопарку Вулканічні Карпати

Fig. 2. Territorial structure of the projected Geopark Volcanic Carpathians

Закарпатська (Чоп-Мукачівська) рівнина представлена заплавами й терасами карпатських річок і відпрепарованими вулканічними горбами. Це специфічний геотуристичний регіон, найвідомішими геотуристичними атракціями якого вважають відпрепаровані вулкано-тектонічні підняття - Чорна гора поблизу м. Виноградова та Берегівське вулканічне горбогір'я. Доволі цікавим є масштабне відслонення вулканітів “Чорна гора”, що розкриває відпрепаровану денудацією жерловину вулкана, складену андезитами і прорвану серією дайок ріолітового і ріодацитового складу.

Берегівське горбогір'я, своєю чергою, представлене палеовулканічними апаратами, складеними головно вулканічними туфами. Обидва згадані об'єкти є місцями польових практик студентів геолого-географічного профілю. Своєрідною геоархеологічною перлиною цього регіону вважають багатошарову палеолітичну стоянку Королево - найдавнішу й одну з найвідоміших в Україні (Рац, 2019; Мончак та ін., 2021).

Певний геотуристичний потенціал можуть мати давні та сучасні гірничі виробки регіону - стародавня (XIV-XVI ст.) золоторудна штольня, розміщена на північній околиці с. Мужієво, а також розміщений неподалік каоліновий рудник “Кукля”, представлений давніми штольнями, покинутим кар'єром і сучасною штольнею.

Мармароський геотуристичний регіон в орографічному плані представляють Чивчини і Рахівські гори. Структурно-літологічну особливість регіону визначають кристалічні сланці та гнейси верхньопротерозойсько-нижньопалеозойського структурного комплексу та вапняки мезозойського віку. Як зазначає Я. Кравчук, “крутосхиловий рельєф Мармароського масиву з численними урвищами, скелястими гребенями, реліктовими льодовиковими формами” створює привабливий геоморфологічний ландшафт (Кравчук Я., 2021). Для північно-східних схилів хребта Піп-Іван Мармароський характерні релікти альпінотипного рельєфу.

Основні групи геотуристичних об'єктів тут представлені визначними гірськими вершинами, які забезпечують чудовий огляд місцевості (г. Піп Іван Мармароський та г. Чивчин), та скелями (скелі на північно-східному схилі Берлебашки, скеля Соколине Бердо в урочищі Кузій та ін.). Більшість із зазначених об'єктів є в переліку екотуристичних шляхів Карпатського біосферного заповідника або гірських маршрутів карпатським середньогір'ям. Серед них - екотуристичний маршрут “На Соколине Бердо” - до однойменної скелі з оглядовим майданчиком (Карпатський біосферний заповідник, 2023).

Можливості перспективного розвитку геотуризму на території Західної України

Західну Україну вирізняє наявність значної кількості геолого-геоморфологічних об'єктів зі статусом пам'ятки природи чи заказників. Вони виступають переважно як потенційні геотуристичні об'єкти. У нашому дослідженні акцентовано увагу на існуючих геотуристичних ресурсах природничого типу, які представлені об'єктами і територіями, що мають науково-освітню цінність та характеризуються такими додатковими цінностями як пейзажна, екологічна, культурна. Вони облаштовані для відвідування (доступність, інформаційно-освітнє забезпечення), є популярними місцями для туристів (рис. 3).

Рис. 3. Структурна схема реальних і потенційних геотуристичних об'єктів і територій західного регіону України

Fig. 3. Structural scheme of real and potential geotourist objects and territories of the western region of Ukraine

Необхідно визнати, що в Західному регіоні України геотуристичних об'єктів зі статусом на європейському рівні таких, наприклад, як давня копальня солі Вєлічка в Польщі чи геопарк Чеський Рай, поки що немає. Разом із тим, низка геотуристичних об'єктів і територій регіону за певних цілеспрямованих проектно-наукових і організаційно-маркетингових заходів може у перспективі успішно позиціонувати себе на міжнародному ринку туристичних послуг. Такі геотуристичні атракції представлені передусім карстовими печерами Поділля, що доступні як для широкого (Кришталева, Млинки, Вертеба), так і регульованого (Оптимістична, Атлантида) відвідування, а також стратиграфічними і палеонтологічними геосайтами та долинними і скельно-печерними геоморфосайтами каньйону Дністра і його подільських приток (табл. 1). До групи перспективних геотуристичних територій, які можуть набути міжнародного значення, варто також зачислити фрагменти викопного бар'єрного рифу Поділля. Наявний заповідний статус створює передумови для забезпечення його науково-освітньої презентації широкому колу відвідувачів завдяки еволюції формування цих унікальних органогенних споруд.

Таблиця 1. Характеристика перспективних реальних геотуристичних об'єктів і територій Західного регіону України за спеціалізацією, ступенем облаштування і відвідуваності

Table 1. Characterization of promising real geotourist objects and territories of the Western region of Ukraine by specialization, degree of arrangement and attendance

	Геотуристичні об'єкти і території	Спеціалізація	Рівень облаштування та сервісу	Рівень відвідуваності туристами
1.	Карстові печери Поділля, каньйоноподібні відрізки Дністра і його приток з численними відслоненнями корінних відкладів	Переважно геотуристична	Достатній для індивідуальних і групових поїздок	Середній
2.	Викопний бар'єрний риф у межах великопросторових заповідних територій Поділля	Екотуристично - геотуристична	Достатній для освітніх груп	Середній і низький
3.	Скельні комплекси Карпат (Довбуша/Бубнище, Урицькі)	Культурно - геотуристична	Достатній для індивідуальних і групових поїздок	Високий і середній
4.	Чорногірський хребет і хребет Піп Іван з альпінотипним рельєфом	Гірсько-геотуристична	Достатній для індивідуальних і групових поїздок	Високий
5.	Спеціалізовані геологічні і природничі музеї у Львові, Івано-Франківську, Ужгороді, музеї і експозиції бурштину на Рівненщині	Г еоосвітня	Достатній для освітніх груп	Середній
6.	Останцеві горби з культовими місцями та історико-архітектурними ансамблями Поділля і Малого Полісся	Культурно - геотуристична	Достатній для індивідуальних і групових поїздок	Високий і середній
7.	Скельно-печерні комплекси та водоспади національних і регіональних парків Карпат, Поділля і Розточчя	Екотуристично - геотуристична	Достатній для індивідуальних і групових поїздок	Високий і середній
8.	Гірничі об'єкти: Івано-Долинський базальтовий кар'єр, солеварня в Дрогобичі, старі нафтові промисли Борислава, Солотвинський солерудник	Промислово- геотуристична	Достатній для освітніх груп	Низький

Скельні комплекси Довбуша (Бубнище) і Урича, які є найвідвідуванішими в регіоні і включені до переліку низки регіональних туристичних маршрутів, позиціонуються нині більше як культурно-історичні дестинації (краєзнавчі об'єкти, місця опришківського руху, наскельна фортеця Тустань). Недостатня популяризація цих об'єктів як геотуристичних атракцій без відповідного інформаційно-освітнього забезпечення зумовила їхню інтерпретацію лише як історико-культурних та пейзажних туристичних об'єктів. Долучення цих визначних скельних комплексів до українсько-польського туристичного шляху “Гео-Карпати” з відповідним їхнім інформаційно-освітнім забезпеченням - перший крок у напрямі їхнього перетворення у комплексну геотуристичну дестинацію (Геотуристичний путівник по шляху “Гео- Карпати”, 2013).

Особливою групою геотуристичних об'єктів, популярних серед туристів, є вершини Чорногірського хребта і хребта Піп Іван. Передусім їх розглядають як атракції гірського (активного) туризму. Водночас їхня цінність як геоморфологічних ландшафтів (Reynard & Brilha, 2018) і місць для панорамного огляду, багатих на науково-освітню проблематику, є передумовою для посилення їхньої геотуристичної значимості. Цьому сприяє науково-освітня діяльність працівників найстарших заповідних територій (карпатських парків і заповідників), завдяки яким важливі геотуристичні об'єкти включені в екотуристичні шляхи, а їхнє освітнє представлення маємо у візит-центрі (м. Яремче) та Музеї екології гір та історії природокористування (м. Рахів). Як засвідчує досвід багатьох національних і ландшафтних парків Карпат, Поділля, Розточчя і Полісся (Національний природний парк “Сколівські Бескиди”, 2023; Ужанський ..., 2023; Карпатський національний ..., 2023; Карпатський біосферний заповідник, 2023; Національний ... “Зачарований Край”, 2023; Національний ... “Кременецькі гори”, 2023; Національний ... “Північне Поділля”, 2023; Національний ... “Дністровський каньйон”, 2023; Національний. “Подільські Товтри”, 2023; Національний ... “Дермансько-Острозький”, 2023), включення відомих геотуристичних об'єктів (скель і скельних комплексів, товтрових утворень, водоспадів, гірських вершин, печер) у дидактичні стежки та шляхи екотуристичного типу значно посилило обізнаність відвідувачів щодо історії і способів розвитку неживих компонентів природи. Відповідна геоосвітня інформація міститься на інформаційних щитах, в путівниках, експозиціях освітніх центрів. Наголосимо, що важливу роль у популяризації геоохорони і геотуризму повинні відіграти візит-центри національних парків.

Окрему групу геотуристичних атракцій природничо-культурного типу творять останцеві горби з культовими й історичними місцями та архітектурними об'єктами, що слугують об'єктами зацікавлення туристів завдяки їхнім культурно-історичним цінностям. Геонаукову, геоосвітню та естетично-панорамну цінність останцевих горбів вважаємо додатковою цінністю цих місць відвідувань туристів (див. табл. 1). Тому важливо доповнити наявну історико-культурну інформацію геоосвітньою з відповідною презентацією на інформаційних таблицях та в путівниках і буклетах. Важливим є дослідження у відвідуваних туристами об'єктах безпекової складової, пов'язаної з морфодинамічними процесами (Зінько і Зінько, 2013; Зінько, 2011).

Серед геотуристичних об'єктів гірничого типу на регіональному рівні користуються попитом у туристів нафтові промисли в Бориславі, солеварня у Дрогобичі (Передкарпатський регіон) та Івано-Долинський базальтовий кар'єр (Поліський регіон). У них передбачено безпечний доступ до об'єктів, вони мають відповідне інформаційно-освітнє забезпечення (музеї, експозиції, навчальні і тематичні стежки, путівники і буклети, сувенірну продукцію). Гірничу привабливість зазначеного регіону підвищують численні музеї з експозицією волинського бурштину (Бурштиновий палац та музей Дії “Бурштин України”, музей у м. Володимирець).

Згідно з представленою схемою перспективних реальних геотуристичних об'єктів і територій Західного регіону (див. табл. 1) особливу функцію у популяризації наук про Землю в регіоні повинні відігравати музейні заклади, спеціалізовані на геологічній тематиці (наприклад, палеонтологічний і мінералогічний музеї в ЛНУ імені Івана Франка у Львові), природничі і краєзнавчі - з відповідними геологічними експозиціями. Їхня роль передусім важлива для освітньої молоді.

Щодо тематичних шляхів як геотуристичних об'єктів у регіоні, то зазначимо, що маємо тут незначний вибір власне спеціалізованих на цій тематиці. Серед них: міжнародний (українсько-польський) туристичний шлях “Гео-Карпати” довжиною понад 700 км з 16-ма інформаційно забезпеченими геомісцями (геосайтами) в українській частині (Геотуристичний путівник по шляху “Гео-Карпати”, 2013); тематичний шлях “Галицька Каліфорнія” (Микулич та ін., 2018); навчальна стежка на геологічному стаціонарі ЛНУ (смт Верхнє Синьовидне); спроектована геотуристичну стежку в регіональному ландшафтному парку “Знесіння” (Завадович та ін., 2018). Як уже відмічалось, важливим залишається насичення геоосвітньою інформацією об'єктів, включених в екотуристичні шляхи національних і регіональних парків та туристичні піші і велосипедні шляхи.

Перспективи розвитку геотуризму в регіоні Західної України слід пов'язувати з впровадженням інноваційних форм збереження геоспадщини та розвитку геоосвіти і геотуризму, таких як геопарки і тематичні парки. Вони здобули широку популярність у світі. Для досліджуваного регіону Лабораторією інженерно-географічних, природоохоронних та туристичних досліджень ЛНУ ім. Івана Франка розроблено концептуальні засади розвитку мережі геопарків (Кравчук та ін., 2013) Обґрунтовано створення геопарків у Західному регіоні України на базі заповідників, національних і ландшафтних парків та історико-культурних заповідників з визначною геоспадщиною. Зокрема, запропоновано створення чотирьох геопарків національного рівня: “Викопний бар'єрний риф Поділля” на базі НІ IIІ “Подільські Товтри” і заповідника “Медобори”, “Скелясті Бескиди” на базі НПП “Сколівські Бескиди” (Національний природний парк “Сколівські Бескиди”, 2023) і Поляницького регіонального ландшафтного парку, “Вулканічні Карпати” на базі НІ IIІ “Зачарований край”, “Дністровський каньйон” на базі однойменного національного парку і Дністровського регіонального ландшафтного парку (Зінько та ін., 2011). Це даватиме змогу перетворити у майбутньому вищеназвані природоохоронні території зі статусом геопарку в провідні геотуристичні дестинації регіону і претендувати на долучення до Європейської мережі геопарків.

В Україні поки що нема жодного тематичного парку геотуристичного спрямування, на відміну від сусідньої Польщі, в якій успішно функціонують два тематичні парки, пов'язані з проблематикою вимерлих динозаврів (Park Dinozaurow JuraPark, 2023; Jurajski Park Dinozaurow Muzeum Dziejow Ziemi w Wasilkowie, 2023). У науково-популярних публікаціях розглядають проєктні пропозиції щодо створення такого типу тематичних парків у досліджуваному регіоні. Йдеться про “Парк льодовикового періоду” на базі палеогеографічного геомісця “Старуня” (Івано- Франківська область) (Адаменко та ін., 2007), частково реалізовані у парку-музеї Історії землі “Underhill” в с. Підгір'я на Івано-Франківщині та “Львівська фортеця” на базі скельних утворень і штучних печер поблизу м. Миколаїв (Львівська область) (Миколаївська фортеця..., 2023). Для реалізації цих проєктів можна залучити міжнародні групи науковців та представників туристичного бізнесу. Значні перспективи щодо розвитку геотуризму у регіоні пов'язують із планованою мережею велосипедних шляхів “Grin Velo”, де геотуристичні об'єкти будуть їхньою складовою. Популярні у світі геостради - автомобільні геотуристичні шляхи - можна також спланувати і реалізувати в регіоні. Серед них може бути міжнародна Карпатська геострада, ініційована науковцями Гірничо-металургійної академії у Кракові - провідного науково-освітнього центру в галузі геотуризму у Польщі (Slomka et all, 2009; Зінько і Шевчук, 2020).

Важливою проблемою на найближче десятиліття залишається формування повноцінних геотуристичних або культурно-геотуристичних дестинацій з відповідним інформаційно-освітнім та сервісним забезпеченням. Серед об'єктів, що можуть стати геотуристичними дестинаціями національного (міжнародного) рівня, варто виокремити: район подільського карсту з облаштованими для масових відвідувань і спелеотуристів печерами та скельні комплекси Довбуша і Урича з посиленням геоосвітньої складової та облаштуванням інфраструктури для огляду та безпечного відвідування. Важливим у подальшому є формування на базі перспективних геотуристичних об'єктів базових і складних за спектром послуг геотуристичних продуктів, які необхідно буде активно позиціонувати на вітчизняному і міжнародному туристичному ринку.



Висновки

У результаті виконаних досліджень для основних геотуристичних регіонів, виокремлених на базі геоморфологічних областей і підобластей Західної України, здійснено аналіз реальних і потенційних геотуристичних ресурсів та охарактеризовано основні функціонуючі геотуристичні об'єкти (геомісця, гірничі розробки) і території (ландшафтні геотопи) та пов'язані з ними геопродукти і форми занять.

Аналіз реальних і потенційних геотуристичних ресурсів території Західної України, здійснений з виокремленням і характеристикою основних геотуристичних районів, виділених на базі геоморфологічних областей і підобластей, засвідчив, що:

1) для території Західної України актуальним завданням залишається необхідність інвентаризації реальних і потенційних геотуристичних ресурсів;

2) головними геотуристичними об'єктами у рівнинній і гірській частині регіону є геомісця карстового, скельного, горбистого, стратиграфічного та палеонтологічного типу, а також визначні й унікальні геотопні ландшафти з природоохоронним статусом (Дністровський каньйон, Товтрове пасмо, Чорногірсько-Полонинський хребет), давні гірничі розробки, геологічні та природничі музеї й експозиції;

3) місцеві геопродукти представлені екотуристичними і геотуристичними шляхами, послугами екскурсійними та освітньо-інформаційними, зв'язані з організацією геоконференцій і навчальних практик, із забезпеченням путівниками і віртуальними матеріалами;

4) подальші дослідження геотуризму в регіоні повинні передбачати розробку програм і концептуальних засад у взаємодії з формуванням інноваційних форм геотуристичних дестинацій - геопарків і тематичних парків, пов'язаних з історією розвитку Землі;

5) існують можливості перетворення низки геотуристичних об'єктів та територій у геотуристичні атракції міжнародного рівня шляхом розроблення відповідних науково-проектних розробок та проведення організаційно-маркетингових заходів.

З'ясовано, що в регіоні головними геотуристичними об'єктами вважають геомісця з інформаційно-освітнім і туристичним забезпеченням карстового, скельного, горбистого, стратиграфічного та палеонтологічного типу, визначні й унікальні геотопні ландшафти з природоохоронним статусом (Дністровський каньйон, Товтрове пасмо, Чорногірсько-Полонинський хребет), давні гірничі розробки та геологічні й природничі музеї і експозиції. Ці об'єкти можуть мати виключно геотуристичну чи комплексну (екотуристично-геотуристичну, культурно-геотуристичну, промислово-геотуристичну, геоосвітню спрямованість). Вони забезпечують певний рівень туристичного облаштування і сервісу, а також середній і достатній рівень відвідування. Тут геопродукти представлені екотуристичними і геотуристичними шляхами, послугами екскурсійними та освітньо-інформаційними у взаємодії з організацією геоконференцій і навчальних практик, із забезпеченням путівниками та віртуальними матеріалами.

Для території Західної України важливо здійснити інвентаризацію (каталогізацію) реальних і потенційних геотуристичних ресурсів. Подальші дослідження геотуризму в регіоні необхідно поєднувати з розробкою програм і концептуальних засад у взаємодії з формуванням інноваційних форм геотуристичних дестинацій - геопарків і тематичних парків, пов'язаних з історією розвитку Землі. Існують можливості перетворення низки геотуристичних об'єктів та територій у геотуристичні атракції міжнародного рівня шляхом розроблення відповідних науково-проєктних розробок та проведення організаційно-маркетингових заходів. На порядку денному в цьому регіоні зі значним геотуристичним потенціалом постало питання активної популяризації геоспадщини та її використання завдяки створенню мережі геотуристичних шляхів (стежок, регіональних тематичних шляхів, міжнародних геострад), створення геоосвітніх центрів та модернізації існуючих геологічних музеїв та експозицій у краєзнавчих і природничих музеях.



Список використаної літератури

1. Адаменко О. М., Зорін Д. О., Міщенко Л. В. “Парк Льодовикового періоду” в Старуні // Викопна фауна і флора останнього зледеніння: тези доповідей ІІ Міжнар. наук. конф. Івано-Франківськ; Краків, 2007. С. 29-31.

2. Байрак Г., Манько A. Геотуристична атрактивність геолого-геоморфологічних об'єктів Пригорганського Передкарпаття // Проблеми геоморфології і палеогеографії Українських Карпат і прилеглих територій: Збірник наукових праць. Львів: ВЦ ЛНУ імені Івана Франка. 2022. Вип. 2 (13). С. 144-168.

3. Богуцький А., Волошин П. Інженерно-геологічна характеристика порід лесово-грунтової серії опорного розрізу Бояничі (Волинська височина) // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. геогр. 2014. Вип. 47. С. 18-29.

4. Богуцький А., Мальська М., Зінько Ю., Шевчук О. Геотуристичний бренд “Український Бурштиновий Шлях” // Географія і туризм: національний та міжнародний досвід: Матеріали VI Міжнар. наук. конфер. Львів: ВЦ ЛНУ ім. Івана Франка, 2012. С. 67-75.

5. Богуцький А., Мальська М., Зінько Ю., Шевчук О. Науково-методичні засади створення “Українського Бурштинового Шляху” та формування його геотуристичного бренду // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. геогр. 2013. Вип. 43. Ч. 1. С. 136-149.

6. Богуцький А., Яцишин А., Дмитрук Р., Томенюк О. Розріз Солонське і перспективи пізнання поверхні Лоєвої // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. геогр. 2016. Вип. 50. С. 54-66.

7. Геологічні пам'ятки України: У 4 т. / В. П. Безвинний, С. В. Білецький, О. Б. Боборов та ін.; [за ред. В. І. Калініна, Д. С. Гурського, І. В. Антаковой]. Київ: ДІА, 2006. Т. 1. 320 с.; Т. 2. 320 с.

8. Геотуризм: практика і досвід. Матеріали І Міжнар. наук.-практ. конфер. (28-30 березня 2014, Львів). Львів: НВФ “Карти і Атласи”, 2014. 152 с.

9. Геотуризм: практика і досвід. Матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конфер. (5-7 травня 2016, Львів). Львів: НВФ “Карти і Атласи”, 2016. 168 с.

10. Геотуризм: практика і досвід. Матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конфер. (26-28 квітня 2018, Львів). Львів: Каменяр, 2018. 256 с.

11. Геотуризм: практика і досвід. Матеріали FV Міжнар. наук.-практ. конфер. (22-24 жовтня 2020, Львів). Львів: Каменяр, 2020. 188 с.

12. Геотуризм: практика і досвід. Матеріали V Міжнар. наук.-практ. конфер. (20-22 жовтня 2022, Львів). Львів: Каменяр, 2022. 124 с.

13. Геотуристичний путівник по шляху “Гео-Карпати” Кросно - Борислав - Яремче: Монографія / [за ред. І.М. Бубняка і А.Т.Солєцького]. Кросно: Державна Вища Професійна Школа імені Станіслава Пігоня в Кросно, 2013. 144 с.

14. Гляціал і перигляціал Волинського Полісся: Матеріали XIII українсько-польського семінару (Щацьк, 11-15 вересня 2005 р.). Львів: ВЦ ЛНУ ім. І. Франка, 2005. 249 с.

15. Гляціал і перигляціал Українського Передкарпаття: Зб. наук. праць (До XVII українсько- польського семінару. Самбір, 15-18 вересня 2011 р.). Львів: ВЦ ЛНУ ім. Івана Франка, 2011. 306 с.

16. Державний історико-культурний заповідник “Тустань”. [08.01.2023]. URL: https://old.tustan.ua/derzhavniy-istoriko-kultumiy-zapovidnik/

17. Держипільський Л. М. Древні скельні святилища та топоніміка Косівщини. Косів: Писаний Камінь, 2015. 140 с.

18. Дубіс Л. Літологічні особливості відкладів реліктових дюн Малого Полісся // Фізична географія та геоморфологія. 2010. Вип. 4 (61). С. 127-136.

19. Завадович О., Зінько Ю., Іваніна А., Підлісна О. Проект геотуристичної стежки у регіональному ландшафтному парку “Знесіння” (Львів) // Геотуризм: Практика і досвід. Матеріали ІІІ міжнар. науково-практ. конфер. Львів: Каменяр, 2018. С. 50-53.

20. Зінько Ю. Вивчення геотопів геоморфологічного типу Західного Поділля для потреб природоохоронного планування // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. геогр. 2009. Вип. 36. С. 139150.

21. Зінько Ю. Культурна оцінка рельєфу Західної України // Проблеми геоморфології і палеогеографії Українських Карпат і прилеглих територій: Зб. наук. праць. Львів: ВЦ ЛНУ ім. Івана Франка, 2014. С. 175-179.

22. Зінько Ю. До питання комплексних досліджень скель-мегалітів Косівщини // Природоохоронні, історико-культурні та екоосвітні аспекти збалансованого розвитку Українських Карпат: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф., присвяченої 15-й річниці НПП “Гуцульщина” Косів: ПП Павлюк М. Д., 2017. С. 322-326.

23. Зінько Ю. Підходи до створення геопарків: міжнародний і вітчизняний досвід // Геотуризм: практика і досвід. Матеріали V Міжнар. наук.-практ. конфер. (20-22 жовтня 2020, Львів). Львів: Каменяр, 2022. С. 89-92.

24. Зінько Ю., Гнатюк Р., Шевчук О., Іваник М. Методичні засади типізації перспективних геотуристичних об'єктів і територій (на прикладі Західної України) // Геотуризм: практика і досвід. Матеріали IV Міжнар. наук.-практ. конфер. (22-24 жовтня 2020, Львів). Львів: Каменяр, 2020. C. 17-22.

25. Зінько Юр., Зінько Юл. Культурно-естетична оцінка рельєфу заходу України // Географічна наука і практика: виклики епохи: Матеріали міжнар. наук. конф. до 130- річчя географії у Львівському університеті. У 3-ох томах. Львів: ВЦ ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. Том 2. С. 189-192.

26. Зінько Ю. В., Шевчук О. М. Передумови створення геопарку “Дністровський каньйон” // Дністровський каньйон - унікальна територія туризму: Матеріали міжнар. наук.-практ. конфер. Тернопіль: Підручники і посібники, 2009. С. 7-12.

27. Зінько Ю. В., Шевчук О. М. Проектовані геопарки Західної України // Фізична географія та геоморфологія. Київ: ВГЛ “Обрії”, 2011. Вип. 3(64). С. 41-55.

28. Зінько Ю., Шевчук О. Пам'яті професора Марека Доктора - видатного популяризатора геотуризму // Геотуризм: практика і досвід. Матеріали PV Міжнар. наук.-практ. конфер. (22-24 жовтня 2020, Львів). Львів: Каменяр, 2020. C. 194-195.

29. Іванов Є., Андрейчук Ю., Книш І. Обґрунтування створення рекреаційної зони в межах Бориславського озокеритового родовища // Геотуризм: практика і досвід. Матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конфер. (5-7 травня 2016, Львів). Львів: НВФ “Карти і Атласи”, 2016. С.129-131.

30. Карабінюк М. М. Динаміка відвідувачів субальпійського і альпійського високогір'я Чорногори у 2003-2018 роках // Функціонування природоохоронних територій в сучасних умовах: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конфер., присвяченої НПП “Синевир” (18-20 вересня 2019 р.). Синевир: НПП “Синевир”, 2019. С. 239-245.

31. Карпатський біосферний заповідник. [08.01.2023]. URL: https://kbz.in.ua/.

32. Карпатський національний природний парк. [08.01.2023]. URL: https://karpatskyi- park.in.ua/

33. Касіяник І., Вітвіцький Я. Регіональна інтерпретація літолого-палеонтологічної структури відслонення як умова ефективності геотуристичного продукту // Геотуризм: практика і досвід. Матеріали ГУ Міжнар. наук.-практ. конфер. (22-24 жовтня 2020 р., Львів). Львів: Каменяр, 2020. C. 28-31.

34. Кравчук Я. Рельєф Українських Карпат: монографія. Львів: ВЦ ЛНУ ім. Івана Франка, 2021. 576 с.

35. Кравчук Я., Зінько Ю., Брусак В., Благодир С., Шевчук О. Мережа геопарків в Україні: головні засади формування // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. геогр. 2013. Вип. 43. Ч. 1. С. 179184.

36. Кравчук Я., Зінько Ю., Гнатюк Р., Шевчук О. Інвентаризація та оцінка георізноманітності верхнього і середнього Придністер'я для потреб геоохорони і геотуризму // Українська географія: сучасні виклики. Зб. наук. праць у 3-х т. Київ: Прінт-Сервіс, 2016. Т. ГГ. С. 149-151.

37. Кравчук Я., Зінько Ю., Хомин Я., Шевчук О. Проектований геопарк “Вулканічні Карпати” // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. геогр. 2012. Вип. 40. Ч. 2. С. 30-43.

38. Кравчук Я., Хомин Я. Рельєф Вулканічного пасма Українських Карпат: монографія. Львів: ВЦ ЛНУ ім. Івана Франка, 2011. 189 с.

39. Кравчук Я. С., Шевчук О. М. Перспективи розвитку вулканічного туризму в межах Вигорлат-Гутинського пасма Українських Карпат // Рекреаційний потенціал Прикарпаття: Історія, сучасний стан, перспективи. Вип. 3: Матеріали Міжнар. наук. конфер. “Туризм і розвиток регіону”. Івано-Франківськ: “Фоліант”, 2011. С. 261-270.

40. Крамарець В. О., Дубина Я. І., Коханець М. І., Приндак В. П. Об'єкти неживої природи національного природного парку “Сколівські Бескиди”. Сколе, 2005. 35 с.

41. Кугутяк М. В. Бубнище. Скельне святилище Великої Богині в Карпатах. Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 2015. 144 с.

42. Лещух Р. Й., Пащенко В. Г., Смішко Р. М. Геологічна практика на Поділлі і в Українських Карпатах: Навч.-метод. посібн. Львів: ВЦ ЛНУ імені Івана Франка, 2004. 244 с.

43. Миколаївська фортеця: фортифікаційний модерн напередодні Першої світової / Край: Краєзнавчо-туристичний портал (допис 16.11.2021). [08.01.2023]. URL: http://www.kray.org.ua/16489/mandrivky/mikolayrvska-fortetsya-fortifikatsiymy-modem- naperedodni-pershoyi-svitovoyi/.

44. Микулич О., Бучинська А., Тарнавський Р., Яцожинський О. Геотуристичні та історико- культурні об'єкти Борислава у проекті “Галицька Каліфорнія” // Геотуризм: практика і досвід. Матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конференції (26-28 квітня 2018). Львів: Каменяр, 2018. С. 71-74.

45. Міжнародний науковий центр “Обсерваторія” (Білий Слон). [08.01.2023]. URL: https://observatorium.pnu.edu.ua/.

46. Мончак Л. С., Стельмах О. Р. , Хомин В. Р. Геологічний путівник по Івано-Франківській області. Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2010. 240 с.

47. Мончак Л. С., Хомин В. Р., Мончак Ю. Л., Локтєв А. В. Геологічний путівник по Закарпатській області. Ужгород: “Карпати”, 2021. - 136 с.

48. Музей бурштину / Рівненський обласний краєзнавчий музей. [08.01.2023]. URL: http://museum.rv.gov.ua/vistavka-muzej-burshtin/

49. Національний природний парк “Дермансько-Острозький”. [08.01.2023]. URL: https://npp- derman-ostroh.wixsite.com/nppdo

50. Національний природний парк “Дністровський каньйон”. [08.01.2023]. URL: http://dnistercanyon.pp.ua/index.php/uk.

51. Національний природний парк “Зачарований край”. [08.01.2023]. URL: https://nppzk.info/golovna.html.

52. Національний природний парк “Кременецькі гори”. [08.01.2023]. URL: https://www.kremgory.in.ua/.

53. Національний природний парк “Північне Поділля”. [08.01.2023]. URL: https://park- podillya.com.ua/.

54. Національний природний парк “Подільські Товтри”. [08.01.2023]. URL: https://www.npptovtry.org.ua/.

55. Національний природний парк “Сколівські Бескиди”. [08.01.2023]. URL: https://skole.org.ua/.

56. Охорона і менеджмент об'єктів неживої природи на заповідних територіях: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конфер. Гримайлів-Тернопіль: “Джура”, 2008. 340 с.

57. Палієнко В. П., Барщевський М. Є., Бортник С. Ю. та ін. Загальне геоморфологічне районування території України // Укр. геогр. журн. 2004. № 1. С. 3-11.

58. Печера “Вертеба”. Екскурсія / Екскурсії Кам'янець-Подільський. [04.10.2022]. URL: https://ekskyrsii.k-p.net.ua/tyr/65-pechera-verteba-ekskursya.html.

59. Печера “Млинки”. [04.10.2022]. URL: http://www.mlynky.net.ua/.

60. Печера “Оптимістична”. [04.10.2022]. URL: http://optymistychna.com/excurtion/.

61. Печери Тернопільщини - Кривче, Вертеба, Монастирок / Чернівецьке екскурсійне бюро. [04.10.2022]. URL: https://chemivtsi-tours.com.ua/index.php?nm=250&sub=247.

62. Природний заповідник “Ґорґани” [08.01.2023]. URL: https://gorgany-zapovidnyk.in.ua/.

63. Природний заповідник “Медобори” / Природно-заповідний фонд України. [08.01.2023]. URL: https://wownature.in.ua/parky-i-zapovidnyky/pryrodnyy-zapovidnyk-medobory-ternopilska-oblast/.

64. Рац Адальберт (Racz Bela). Мандрування теренами сучасного Закарпаття в епоху палеоліту / Archaeology of Transcarpathia, 2019. [08.01.2023]. URL: https://www.researchgate.net/publication/337275386_Mandruvanna_terenami_sucasnogo_Za karpatta_v_epohu_paleolitu.

65. Ремезова О., Комлєв О. Проблеми та перспективи розвитку українського сегменту “Бурштинового Шляху Європи” // Геотуризм: практика і досвід. Матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конфер. (26-28 квітня 2018). Львів: Каменяр, 2018. С. 154-156.

66. Рожко І. М., Матвіїв В. П., Брусак В. П. Географо-екологічні маршрути Чорногори: навч. посібник. Львів: ВЦ ЛНУ ім. Івана Франка, 2011. 224 с.

67. Савка Г., Шушняк В. Ландшафтно-созологічний аналіз геосайтів Українського Розточчя // Геотуризм: практика і досвід. Матер. ІІ Міжнар. наук.-практ. конфер. (5-7 травня 2016 р.). Львів: НВФ “Карти і Атласи”, 2016. С. 64-66.

68. Свинко Й. М., Волік О. В. Травертинові скелі Середнього Придністров'я: Посібник- путівник. Тернопіль: Навч. книга. Богдан, 2004. 44 с.

69. Спелеотури по Тернопільщині / Туристичне бюро Оксамит КЛ. [04.10.2022]. URL: https://oksamyt.bitrix24.site/speloeotury/.

70. Туристично-інформаційний офіс-музей “Бурштиновий шлях” в м. Володимирець / Рівненщина. [08.01.2023]. URL: https://rivne.travel/inspiration/turisticni-informacijni- centri-rivnensini.

71. Ужанський національний природний парк. [08.01.2023]. URL: https://uzhanskyi-park.in.ua/

72. Шевчук О. Оборонні споруди на території Вулканічних Карпат як геотуристичні атракції проектованого геопарку // Замковий туризм Тернопільської області: проблеми та перспективи розвитку: Матеріали Міжнар. науково-практ. конфер. Тернопіль: Видавництво ТНПУ імені В. Гнатюка, 2012. С. 121-127.

73. Adamenko, O. M., Kotarba, M., Radlowska, K. O., Mosiuk, M. I., Omelchenko, V. G., Bebenek, S., Khomyn, V. R., Matyszkiewicz, J. Starunya: from geological monument to nature UNESCO geopark. Екологічна безпека та природокористування. 2021. nr. 39 (3). C. 4450. https://doi.org/10.32347/2411-4049.202L3.44-50.

74. Alexandrowicz S. W. Starunia i badania czwartorzqdu w tradycji i inicjatywach Polskiej Akademii Umiejqhnosci. Krakow: Polska Akademia Umiejqhnosci, 2004. 261 s.

75. Alexandrowicz S. W. The history of Starunia - a palaeontologic site and old ozocerite mine // In: Kotarba, M.J., editor. Polish and Ukrainian Geological Studies in the Years 2004-2005 at Starunia - The Area of Discoveries of Woolly Rhinoceroses and Other Extinct Vertebrates. Warsaw-Krakow: Polish Geological Institute and “Geosphere”, 2005. P. 21-36.

76. Alexandrowicz S. W. Historia i ostatnie lata dzialalnosci kopalni wosku ziemnego w Staruni. Prace Komisji Historii Nauki Polskiej Akademii Umiej^tnosci, 2006. nr. 7. P. 185-214.

77. Bayrak G., Teodorovych L. Geological and geomorphological objects of the Ukrainian Carpathians' Beskid Mountains and their tourist attractiveness // Journ. Geology, Geography and Geoecology. 2020. № 29 (1). C. 16-29. https://doi.org/10.15421/112002.

78. Brzezinska-Wojcik T. Relationship Between the Geotourism Potential and Function in the Polish Part of the Roztocze Transboundary Biosphere Reserve. March 2021. Geosciences (Switzerland). 11(3). P. 120.

79. Dryglas, D., & Miskiewicz, K. Construction of the geotourism product structure on the example of Poland // Paper presented at the 14th Geoconferences on Ecology, Economics, Education and Legislation, International Multidisciplinary Scientific Geoconferences, (n.d.). 2014. S.155-162.

80. Hose T. A. 3G's for modern geotourism. Geoheritage. 2012. nr. 4 (1-2). P. 7-24.

81. Geoattractions / Геоатракції / Facebook. [08.01.2023]. URL: https://www.facebook.com/geoattractions/.

82. Jurajski Park Dinozaurow Muzeum Dziejow Ziemi w Wasilkowie. [08.01.2023]. URL: https://jurajskiparkdinozaurow.pl/.

83. Katalog obiektow geoturystycznych w obr^bie pomnikow i rezerwatow przyrody nieozywionej / [Red. naukowy T. Slomka]. Krakow: AGH Akademia Gorniczo-Hutnicza, 2012. 720 s.

84. Kotarba M. J. The Starunia palaeontological site and idea of the Ukrainian-Polish trans-border geotourist trail “Traces of large extinct mammals, earth wax, oil and salt: from Starunia to Krakow”. Geoturystyka. 2009. nr 3 (18). C. 5-20.

85. Kuc T., Rozanski K., Kotarba M. J., Goslar T., Kubiak H. Radiocarbon Dating of Pleistocene Fauna and Flora from Starunia, SW Ukraine. Radiocarbon. Vol. 54. Issue 1. 2012. P. 123-136.

86. Migon P. Geoturystyka. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 2012. 276 s.

87. Miskiewicz K., Doktor M., Slomka T. Naukowe podstawy geoturystyki - zarys problematyki. Geoturystyka. 2007. nr 4 (11). S. 3-12.

88. Newsome D. & Dowling R. K. Geotourism: The Tourism of Geology and Landscape. Oxford: Goodfellow Publishers, 2010. 246 р. http://dx.doi.org/10.23912/978-1-906884-09-3-21.

89. Park Dinozaurow JuraPark / Baltowski Kompleks Turystyczny. [08.01.2023]. URL: https://juraparkbaltow.pl/atrakcje/jurapark/.

90. Pereira P., Pereira D. Methodological guidelines for geomorphosite assessment. Geomorphologie: relief, processus, environnement. 2010. 1(3). P. 215-222.

91. Poleski Park Narodowy. Mapa geologiczno-turystyczna. Skala 1:30 000. Panstwowy Instytut Geologiczny, Panstwowy Instytut Badawczy. Warszawa, 2010.

92. Reynard E., Brilha J. (Edts.) Geoheritage: assessment, protection and management. Elsevier, Amsterdam, 2018. 450 p.

93. Rozenkiewicz A., Widawski K., Jary Z. Geotourism and the 21st Century-NTOs' Website Information Availability on Geotourism Resources in Selected Central European Countries: International Perspective / A. Rozenkiewicz, K. Widawski and Z. Jary. Resources. 2020. nr 9 (4). P. 1-28.

94. Slomka T., Kicinska-Swiederska A. Geoturystyka - podstawowe pojecia. Geoturystyka. 2004. 1(1). S. 5-7.

95. Slomka T., Bartus T., Mastej W., Lodzinski M., Mayer W., Stefaniuk M., Doktor M., Kozma J., Cwojdzinski S., Stachowiak A. The Sudetic Geostrada - an idea of geological and landscape studies heritage with inventarization of the objects of abiotic nature. Geoturystyka. 2009. nr. 4 (19). S. 3-18

96. Zinko J. Oferty turystyczne jaskin Naddniestrzanskiego Podola (Ukraina). Materialy 56 Sympozjum Speleologiczne. Podlesice, 13-16.10.2022. S. 98-99.



References

1. Adamenko, O. M., Zorin, D. O., Mishchenko, L. V., 2007. "Ice Age Park" in Starunya. In Fossil fauna and flora of the last glaciation: abstracts of reports of the II International Scientific Conference. Ivano-Frankivsk-Krakow, 29-31. (In Ukrainian).

2. Bayrak, G., Manko, A., 2021. Tourist attractiveness of geological and geomorphological objects of Prigorgan Precarpathian. In Problems of geomorphology and paleogeography of the Ukranian Carpathians and adjacent areas. Lviv: Publishing house of Ivan Franko National University of Lviv, 144-168. https://doi.org/10.30970/gpc.202L2.3554.

3. Bogucki, A., Voloshyn, P., 2014. Engineering-geological characteristics of the rocks of the loess- soil series from the key section Boyanychi reference (Volynian Upland). In Visnyk of the Lviv University. Series Geography, 47, 18-29. (In Ukrainian).

4. Bogucki, A., Malska, M., Zinko, Y., Shevchuk, O., 2012. Geotourism brand “Ukrainian Amber Route”. In Geography and tourism: national and international experience: materials of the VI International Scientific Conference. Lviv: Publishing house of Ivan Franko National University of Lviv, 67-75. (In Ukrainian)

5. Bogucki, A., Malska, M., Zinko, Y., Shevchuk, O., 2013. Scientific and methodological principles of the creation of the “Ukrainian Amber Road” and the formation of its geotourism brand. In Visnyk of the Lviv University. Series Geography, 43 (1), 136-149. (In Ukrainian).

6. Bogucki, A., Yatsyshyn, A., Dmytruk, R., Tomeniuk, O., 2016. The Solonske section and the prospects for studying the Loyeva surface. In Visnyk of the Lviv University. Series Geography, 50, 54-66. (In Ukrainian).

7. Geological monuments of Ukraine in 4 volumes. 2006-2011. V. P. Bezvynnyi, S. V. Biletskyi, O. B. Boborov ta in.; [Eds. V. I. Kalinina, D. S. Hurskoho, I. V. Antakovoi]. Kyiv: DIA, Vol. 1, 320; Vol. 2, 320. (In Ukrainian).

8. Geotourism: Practice and Experience: materials of the I International Scientific Conference, 2014. Lviv: Karty & atlasy, 152. (In Ukrainian).

9. Geotourism: Practice and Experience: materials of the II International Scientific Conference, 2016. Lviv: Karty & atlasy, 168. (In Ukrainian).

10. Geotourism: Practice and Experience: materials of the III International Scientific Conference, 2018. Lviv: Kameniar, 256. (In Ukrainian).

11. Geotourism: Practice and Experience: materials of the IV International Scientific Conference, 2020. Lviv: Kameniar, 188. (In Ukrainian).

12. Geotourism: Practice and Experience: materials of the V International Scientific Conference, 2022. Lviv: Kameniar, 124. (In Ukrainian).

13. Geotourist guide along the "Geo-Carpathians" route Krosno - Boryslav - Yaremche: Monograph, 2013. I. M. Bubniak, A. T. Solieeki (Eds.). Krosno: Derzhavna Vyshcha Profesiina Shkola imeni Stanislava Pihonia v Krosno, 144. (In Ukrainian-Polish).

14. Glacial and periglacial of Volyn Polissia: Materials of the XIII Ukrainian-Polish seminar, 2005. Lviv: Publishing house of Ivan Franko National University of Lviv, 249. (In Ukrainian).

15. Glacial and periglacial of Ukrainian Precarpathia: Collection of scientific papers of the XVII Ukrainian-Polish seminar, 2011. Lviv: Publishing house of Ivan Franko National University of Lviv, 306. (In Ukrainian).

16. State historical and cultural reserve "Tustan". [08.01.2023]. URL: https://old.tustan.ua/derzhavniy-istoriko-kulturniy-zapovidnik/.

17. Derzypilskyi, L.M., 2015. Ancient rock sanctuaries and toponymy of Kosiv region. Kosiv: Pysanyi Kamin, 140. (In Ukrainian).

18. Dubis, L., 2010. Lithological features of deposits of the relict dunes of Maly Polissia. In Physical geography and geomorphology. Kyiv: VHL “Obrii”, 4 (61), 127-136. (In Ukrainian).

19. Zavadovych, O., Zinko, Yu., Ivanina, A., Pidlisna, O., 2018. Geotourist trail project in the regional landscape park “Znesinnia” (Lviv) In Geotourism: Practice and Experience: materials of the III International Scientific Conference, 2018. Lviv: Kameniar, 50-53. (In Ukrainian).

20. Zinko, Yu. Study of geotopes of the geomorphological type of Western Podillia for the needs of nature conservation planning. In Visnyk of the Lviv University. Series Geography, 36, 139-150. (In Ukrainian).

21. Zinko, Yu., 2014. Cultural evaluation of the relief of Western Ukraine. In Problems of geomorphology and paleogeography of the Ukranian Carpathians and adjacent areas. Lviv: Publishing house of Ivan Franko National University of Lviv, 175-179. (In Ukrainian).

22. Zinko, Yu., 2017. To the issue of comprehensive research of megalithic rocks of Kosiv region. In Environmental, historical, cultural and eco-educational aspects of the balanced development of the Ukrainian Carpathians: Materials of the international scientific and practical conference dedicated to the 15th anniversary of the Hutsulshchyna NNP. Kosiv: PP Pavliuk M. D., 322-326. (In Ukrainian).

23. Zinko, Yu., 2022. Approaches to creating geoparks: international and domestic experience. In Geotourism: Practice and Experience: materials of the V International Scientific Conference, Lviv: Kameniar, 89-92. (In Ukrainian).

24. Zinko, Yu., Hnatiuk, R., Shevchuk, O., Ivanyk, M., 2020. Methodological principles of typification of promising geotourism objects and territories (using the example of Western Ukraine). In Geotourism: Practice and Experience: materials of the IV International Scientific Conference, Lviv: Kameniar, 17-22. (In Ukrainian).

25. Zinko, Yu., Zinko, Ju., 2013. Cultural and aesthetic assessment of the relief of Western Ukraine. In Geographical science and practice: challenges of the era: Materials of the international. of

26. science conf. to the 130th anniversary of geography at Lviv University. Bilaniuk V. I., Ivanov Ye. A. (Eds.). Lviv: Publishing house of Ivan Franko National University of Lviv, 2, 189-192. (In Ukrainian).

27. Zinko, Yu., Shevchuk, O., 2009. Prerequisites for the creation of the "Dniester Canyon" geopark. In The Dniester Canyon is a unique tourism area: Proceedings of the international scientific and practical conference. Ternopil: Pidruchnyky i posibnyky, 7-12. (In Ukrainian).

28. Zinko, Yu., Shevchuk, O., 2011. Projected geoparks of Western Ukraine. In Physical geography and geomorphology. Kyiv: VHL “Obrii”, 3(64), 41-55. (In Ukrainian).

29. Zinko, Yu., Shevchuk, O., 2020. In memory of Professor Marek Doctor - an outstanding popularizer of geotourism. In Geotourism: Practice and Experience: materials of the IV International Scientific Conference, Lviv: Kameniar, 194-195. (In Ukrainian).

30. Ivanov, Ye., Andreichuk, Yu., Knysh, I., 2016. Justification of the creation of a recreational zone within the borders of the Boryslav ozokerite deposit. In Geotourism: Practice and Experience: materials of the II International Scientific Conference. Lviv: Karty & atlasy, 129-131. (In Ukrainian).

31. Karabiniuk, M. M., 2019. Dynamics of visitors to the subalpine and alpine highlands of Montenegro in 2003-2018. In Functioning of protected areas in modern conditions: Materials of the International scientific and practical conference dedicated to the Synevyr National Nature Park. Synevyr: NPP “Synevyr”, 239-245. (In Ukrainian).

32. Carpathian Biosphere Reserve. [08.01.2023]. URL: https://kbz.in.ua/.

33. Karpatskyi (Carpathian) National Nature Park. [08.01.2023]. URL: https://karpatskyi- park.in.ua/.

34. Kasiianyk, I., Vitvitskyi, Ya., 2020. Regional interpretation of the lithological-paleontological structure of the outcrop as a condition for the effectiveness of the geotourism product. In Geotourism: Practice and Experience: materials of the IV International Scientific Conference, Lviv: Kameniar, 28-31. (In Ukrainian).

35. Kravchuk, Ya., 2021. Relief of the Ukrainian Carpathians: Monograph. Lviv: Publishing house of Ivan Franko National University of Lviv, 2021. 576 с. (In Ukrainian).

36. Kravchuk, Ya., Zinko, Yu., Brusak, V., Blahodyr, S., Shevchuk, O., 2013. The network of geoparks in Ukraine: the main principles of formation. In Visnyk of the Lviv University. Series Geography, 43 (1), 179-184. (In Ukrainian).

37. Kravchuk, Ya., Zinko, Yu., Hnatiuk, R., Shevchuk, O., 2016. Inventory and assessment of the geodiversity of upper and middle Transnistria for the needs of geoprotection and geotourism. In Ukrainian geography: modern challenges. Collection of scientific works in 3 volumes. Kyiv: Print Service, Vol. ІІ, 149-151. (In Ukrainian).

38. Kravchuk, Ya., Zinko, Yu., Khomyn, Ya., Shevchuk, O., 2012. Projected Geopark “Volcanic Carpathians”. In Visnyk of the Lviv University. Series Geography, 40 (2), 30-43. (In Ukrainian).

39. Kravchuk, Ya., Khomyn, Ya., 2011. Relief of the Volcanic range of the Ukrainian Carpathians: monograph. Lviv: Publishing house of Ivan Franko National University of Lviv, 189. (In Ukrainian).

40. Kravchuk, Ya., Shevchuk, O., 2011. Prospects for the development of volcanic tourism within the Vygorlat-Hutyn range of the Ukrainian Carpathians. In Recreational potential of Prykarpattia: History, current state, prospects. Vyp. 3: Turyzm i rozvytok rehionu: Materialy Mizhnarodnoi naukovoi konferentsii. / Prykarpatskyi natsionalnyi universytet imeni Vasylia

41. Stefanyka [hol. red. V. Klapchuk]. Ivano-Frankivsk: “Foliant”, 261-270. (In Ukrainian).

42. Kramarets, V. O., Dubyna, Ya. I., Kokhanets, M. I., Pryndak, V. P., 2005. Objects of abiotic nature of the National Nature Park “Skolivski Beskydy. Skole, 35. (In Ukrainian).

43. Kuhutiak, M. V., 2015. Bubnyshche. Sanctuary of the Great Goddess in the Carpathians. Ivano- Frankivsk: Manuskrypt-Lviv, 144. (In Ukrainian).

44. Leshchukh, R. Y., Pashchenko, V. H., Smishko, R. M., 2004. Geological practice in Podillya and the Ukrainian Carpathians: Educational and methodological manual. Lviv: Publishing house of Ivan Franko National University of Lviv, 244. (In Ukrainian).

45. Mykolaiv fortress: fortification modern on the eve of the First World War. Krai: Kraieznavcho- turystychnyi portal, 16.11.2021. [08.01.2023]. URL:

46. http://www.kray.org.ua/16489/mandrivky/mikolayivska-fortetsya-fortifikatsiyniy-modern- naperedodni-pershoyi-svitovoyi/

47. Mykulych, O., Buchynska, A., Tarnavskyi, R., Yatsozhynskyi, O., 2018. Geotourist and historical and cultural objects of Boryslav in the project “Halytska California”. In Geotourism: Practice and Experience: materials of the III International Scientific Conference. Lviv: Kameniar, 71-74. (In Ukrainian).

48. International scientific center "Observatory" (White Elephant). [08.01.2023]. URL: https://observatorium.pnu.edu.ua/.

49. Monchak, L. S., Stelmakh, O. R. , Khomyn, V. R., 2010. Geological guide to the Ivano- Frankivsk region. Ivano-Frankivsk: Lileia-NV, 240. (In Ukrainian).

50. Monchak, L. S., Khomyn, V. R., Monchak, Yu. L., Loktiev, A. V., 2021. Geological guide to the Transcarpathian region. Uzhhorod: “Karpaty”, 136. (In Ukrainian).

51. Amber Museum / Rivnenskyi oblasnyi kraieznavchyi muzei. [08.01.2023]. URL: http://museum.rv.gov.ua/vistavka-muzej-burshtin/.

52. National Nature Park “Dermansko-Ostrozki” [08.01.2023]. URL: https://npp-derman-

53. ostroh.wixsite.com/nppdo.

54. National Nature Park “Dnistrovskyi kanion” [08.01.2023]. URL: http://dnistercanyon.pp.ua/index.php/uk.

55. National Nature Park “Zacharovanyi krai”. [08.01.2023]. URL: https://nppzk.info/golovna.html.

56. National Nature Park “Kremenetski hory”. [08.01.2023]. URL: https://www.kremgory.in.ua/.

57. National Nature Park “Pivnichne Podillia”. [08.01.2023]. URL: https://park-podillya.com.ua/.

58. National Nature Park “Podilski Tovtry”. [08.01.2023]. URL: https://www.npptovtry.org.ua/.

59. National Nature Park “Skolivski Beskydy”. [08.01.2023]. URL: https://skole.org.ua/.

60. Protection and management of objects of inanimate nature in protected areas: Materials of the International Scientific and Practical Conference, 2008. Hrymailiv-Ternopil: “Dzhura”, 340. (In Ukrainian).

61. Paliienko, V. P., Barshchevskyi, M. Ye., Bortnyk, S. Yu. et all, 2004. General geomorphological zoning of the territory of Ukraine. In Ukrainian Geographical Journal, 1, 3-11. (In Ukrainian).

62. “Verteba” cave. Excursion / Ekskursii Kamianets-Podilskyi. [04.10.2022]. URL: https://ekskyrsii.k-p.net.ua/tyr/65-pechera-verteba-ekskursya.html.

63. “Mlynky” cave. [04.10.2022]. URL: http://www.mlynky.net.ua/.

64. “Optymistychna” cave. [04.10.2022]. URL: http://optymistychna.com/excurtion/.

65. Caves of Ternopil region - Kryvche, Verteba, Monastyrok / Chernivetske ekskursiine biuro. [04.10.2022]. URL: https://chernivtsi-tours.com.ua/index.php?nm=250&sub=247.

...