Історичні тенденції розвитку туризму

Крім того, серед спеціалізованих міжнародних туристичних організацій можна виділити такі:

- Міжнародну асоціацію з екскурсійного обслуговування та турів (створена в 1953 р., об'єднує понад 140 організацій з 84 країн);

- Міжнародний туристичний альянс (заснований у 1919 р., включає багато національних автомобільних асоціацій та туристичні клуби);

- Міжнародну асоціацію з конгресів та з'їздів (створена в 1964 р., об'єднує турагентства, конгрес-центри, готелі та транспортні підприємства);

- Міжнародну федерацію журналістів і письменників з питань туризму (заснована в 1954 р., основною метою є пропаганда гуманістичних принципів міжнародного туризму, розвиток дружніх ділових контактів між журналістами та письменниками, захист їх професійних інтересів);

- Міжнародну федерацію кемпінгів та караванінгів (створена в 1932 р., членами її є національні федерації та асоціації кемпінгів та караванінгів) та ін. Крім міжнародних транснаціональних туристських організацій та об'єднань існують також регіональні організації з туризму. У Європі серед них слід відзначити Європейську комісію подорожей, створену у 1948 р. та об'єднувальну 21 країну. Її роботу підтримує Європейський Союз, який розглядає туризм як індустрію, що має величезне економічне та соціальне значення. Також у Старому Світі існують Федерація асоціацій скандинавських туристичних агенцій (1939 р.), Європейська асоціація повітряного туризму (1958 р.), Міжнародна федерація неурядових асоціацій з охорони культурної спадщини та природних пам'яток у Європі (1963 р.). асоціація пішохідного туризму (1969 р.), Європейська організація рекреації та відпочинку (1972 р.) та ін.[19].

Серед найбільш впливових неєвропейських регіональних організацій у сфері туризму виступає Азіатсько-Тихоокеанська туристична асоціація (Pacific Asia Travel Association - PATA), заснована в 1951 р. і об'єднує 34 країни. Робота, що проводиться цією організацією, спрямована на просування туризму за допомогою програм з досліджень, розвитку, освіти та маркетингу. Більше того, РАТА має репутацію найкращого виконавця серед подібних міжнародних організацій. Також серед найбільш впливових регіональних туристичних організацій в Азії слід назвати Азіатсько-Австралійську готельну та ресторанну асоціацію, Асоціацію з туризму країн-членів АСЕАН; в Америці - Міжнародну федерацію подорожей та авіаклубів, Конфедерацію туристичних організацій Латинської Америки, Карибську асоціацію з туризму; в Африці - Африканську туристичну асоціацію, Організацію з розвитку туризму в Африці [3].

Активна діяльність перелічених вище та інших міжнародних і регіональних організацій дозволила у другій половині ХХ ст. об'єднати зусилля різних держав щодо розвитку міжнародного туризму, виробити єдиний підхід і стратегію у цьому питанні, що не могло не позначитися на загальній динаміці та перетворило туризм на один з основних сегментів світового ринку. Завдяки стрімкому розвитку туристичної індустрії на початок ХХІ ст. для багатьох країн туризм перетворився на досить прибутковий сегмент ринку, що оцінюється в загальному обсязі в 2000 р., за даними Всесвітньої ради з подорожей та туризму, у 3,6 трлн. дол. США, що становило приблизно 11% світового валового продукту. Тим самим, на початку нового тисячоліття туризм став найбільшою галуззю світової економіки та повною мірою виправдав свою назву «феномена ХХ століття». У період із 2009 по 2020 рік очікується стійке зростання туризму, в середньому на 4,4% на рік. Найвищі темпи приросту при цьому очікуються в країнах Азії та Тихого океану, в Європі та Америці вони будуть нижчими за загальносвітові. Також у перспективі збільшаться витрати туриста на одну подорож - з 707 дол. США у 1995 р. до 1248 дол. США у 2020 р. Найбільша туристична рухливість населення очікується у Нідерландах, Німеччині, Великобританії, Канаді та Японії, де на одного жителя країни припадатиме по 1,5-2 поїздки за кордон на рік [2]. Соціокультурні переваги туризму не зменшують історичної цінності подорожей. Сьогодні і те, й інше є актуальним. Особлива значущість подорожей полягає у розширенні та поглибленні загальнолюдських знань. Подорожі збагачують науку і культуру загалом - але справжні подорожі вимагають професійної підготовки та пов'язані з ризиком для здоров'я та життя. «Дикі» походи не слід ототожнювати з класичними подорожами: вони не організовані, не страхуються, мають низький рівень безпеки. В даний час тільки наукові експедиції виділяються своєю порівняно високою організованістю і здатні конкурувати з організацією турів авторитетними туроператорами. Вони добре співпрацюють з туризмом, але мають різні цілі і соціокультурний статус. Вони - локомотиви соціального прогресу, туризм - засіб освоєння відкриттів. За допомогою туризму людство конструює простір свого мирного буття, доводить можливість жити спільно, у злагоді, продовжує свою історію, органічною частиною якої стала історія туризму.

Закономірність історії туризму проявляється у тенденціях. Тенденції розвитку туризму надають йому позитивної історичної значущості. У сукупному вираженні вони збільшують соціокультурну силу туризму як найважливішого чинника сучасного соціального прогресу. Є підстави стверджувати, що туризм сьогодні - не просто фактор соціального сходження, а фактор зростаючої дії. Можна виділити такі стійкі напрями у розвитку туризму [21]:

• стабільне поширення в географічному та геологічному - атмосфера, ближній космос - просторі;

• удосконалення організації туристичних послуг, диверсифікація форм їх здійснення, різноманітність змісту турів; зростання масовості - соціалізація та гуманізація туризму;

• посилення соціокультурного резонансу туризму; вплив туризму на інтеграцію світового розвитку;

• зміцнення конкурентної спроможності туризму на ринку послуг.

Рейтинг представлених тенденцій не рівноцінний, і в історичній динаміці туризму статусне становище всіх тенденцій змінюється залежно від багатьох політичних, економічних чинників. Для розвитку туризму необхідно рівноважне становище у конкуренції домінантних світових співтовариств. Оптимальна умова прогресу туризму - вільний рух інтеграційних процесів. Глобалізація, побудована на підпорядкуванні розвитку інтересам окремих світових гігантів, може давати позитивний ефект у розвиток туризму, але й у межах тимчасових умовних обставин.

Туризму притаманна глобалізація, як і ряд інших соціокультурних феноменів, з тою істотною різницею, що це принципово інша глобалізація, має лише формальну подібність із політичною та економічної глобалізацією. Глобалізація туризму здійснюється на користь людства, політична та економічна глобалізація - на користь окремих суб'єктів історичного процесу. Актуальність використання стосовно туризму сучасних характеристик світового розвитку наголошує на його історичній значущості, свідчить про соціокультурну перспективу туристичної діяльності. Подорожі, залишаючись значним явищем культурного життя, продовжують свою історію паралельно з туризмом. Туризм потіснив масовий вид подорожей як менш організований (самодіяльний), комфортний, обмежений за метою, ризикований.

Туризм інтернаціоналізується. Інтернаціональність туризму стимулює транснаціональні зв'язки, очищує їх від ідеологічних нашарувань, змушує політиків діяти обачніше, враховуючи вимоги населення. Прикладом можуть бути події на півночі Африканського континенту. Спровоковані заворушення в Єгипті, Тунісі, Лівії, Марокко, Ємені відображали інтереси певних політичних сил, за якими стояли нафтогазові компанії, готові визнати будь-кого, аби забезпечити сприятливий режим для власного бізнесу. До влади прийшли цілеспрямовані, організовані, релігійні об'єднання, які прагнуть створити ісламські держави, що передбачають численні заборони та обмеження на прояв світського способу життя. Але ці країни давно вже утворили «перловий пояс» у світовому туризмі. Доходи від туризму потіснили решту статей національного доходу. Важливо відзначити, що світовий туризм і досі зазнає впливу цілої низки криз. У період з 2000 по 2015 рр. до серйозних руйнівних подій відносять терористичні атаки 11 вересня (2001 р.), спалах важкого гострого респіраторного синдрому (SARS) (2003 р.), глобальна економічна криза, що розгорнулася в 2008-2009 рр., та близькосхідний респіраторний синдром 20 (Mers). Жодний з них не призвів до довгострокового зниження глобального розвитку туризму, а деякі з них навіть не помітні, і лише атипічна пневмонія (-0,4%) та глобальна економічна криза (-4,0%) призвели до зниження числа міжнародних прибутків [22] (табл. 3).

Таблиця 3.Міжнародні туристичні прибуття, млн. чол.

Це свідчить про те, що туризм як система є стійкою до зовнішніх потрясінь (Gessling, Scott, & Hall, 2021). Світовий туристський потік до 2020 р. показував безперервне зростання, хоча вже у 2019-2018 роках порівняно з 2017-2018 pp. приріст знизився і становив 3,8 %, що пояснювалося торговою напруженістю між США та КНДР, зниженням економічного зростання по всьому світу. Опинившись перед реальною перспективою втратити бюджетоутворююче джерело, підтримку населення, для котрого туризм став найважливішим елементом життя і бізнесу, керівництво цих країн змушені відступати від своїх радикальних намірів. Культурна дифузія, викликана розвитком туризму, стримує реакційні суспільні сили, стабілізує соціальний прогрес у руслі демократичних та ліберальних змін. В результаті вдосконалюється організація соціального простору людського руху у всьому діапазоні: від національного до загальнолюдського.

Транснаціональну місію туризму було підкреслено у головній доповіді «Туризм - панорама 2020 року» на 12-й Генеральній Асамблеї Всесвітньої туристичної організації. Автори доповіді поряд із приватними тенденціями туристичного бізнесу - посиленням конкуренції між регіонами, концентрацією виробництва турпослуг та товарів, активізацією в просуванні капіталу на закордонні ринки турпослуг, модернізацією технологій туріндустрії - відзначили зростання впливу туризму на різні аспекти соціокультурного розвитку світової спільноти: вдосконалення освіти, міжособистісних контактів, екологічне виховання, залучення до народних традицій. В основному здійснились і прогнози щодо тенденцій еволюції туризму Комісії Європейської ради, сформульовані в середині 1990-х рр., особливо щодо зростання та різноманітності молодіжного, освітнього, культурного, спортивного руху. Стійкий прогрес туризму забезпечив турфірмам стабільне становище, що зміцнюється на ринку послуг і товарів [23].

Висновки

Аналіз історичних тенденцій розвитку туризму свідчить про інтеграцію у туристичній діяльності всіх істотних сил людини - розумності, соціальності, практичного характеру життя. Фізичний простір служить об'єктивною основою змін специфічного простору соціального буття: еволюції форм спільності людей, прогресу у діяльності та відносинах соціальних груп. Реальна спільність людей у фізичному просторі - необхідна умова структурування історично конкретного соціального простору як буття особистості, і всіх форм її асоціативного вираження. Соціокультурна цінність туризму обумовлена його специфічною базовою функцією активно сприяти консолідації людства шляхом інтенсифікації просторової міграції. Зрештою, суть її значення не в часі, а в самому факті буття людини в інших, але єдиних просторових координатах.

Література

туризм міжнародний суспільний соціальний

1. Історичні аспекти досліджень розвитку туризму. URL:http://rest4u.com.ua/reviews/ istorichni-aspekti-doslidzhen-rozvitku-turizmu.tml

2. World Tourism Barometer. UNWTO. 2020. V. 18, No. 1. Pp. 1-48. URL: https://www.unwto.org/world-tourism- barometer-n18-january-2020

3. Travel & Tourism. Global Economic Impact & Trends. WTTC. 2020. June. URL: https://wttc.org/Research/Economic-Impact/moduleId/1445/itemId/91 /controller / Download Request/action/Quick Download

4. Вишневська, О. О. Феномен туризму у сучасному соціокультурному просторі: монографія. Х. : ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2019. 296 с.

5. Krempien, P. Geschichte des Reisens і des Tourismus: Ein bberblick von den Anfangen bis zur Gegenwart. - Limburgerhof: FBV-Medien-Verl-GmbH, 2000.

6. Spode, Н. Zur Geschichte des Tourismus. Eine Skizze der Entwicklung der touristischen Reisen in der Moderne. - Starnberg: Studienkreis Гы Tourismus e.V., 2007.

7. Pegge, S. Anecdotes of English language: chiefly regarding Local Local Dialect of London and its Environs. - 2nd edit, enlarged, to which is added Supplement to the Provincial Glossary of Francis Grose. - London: edited by John Nichols, SON, і BENTLEY, RED LION PASSAGE, 2014. - Р. 313.

8. The Oxford Universal Dictionary On Historical Principles. - 3nd edit with Corrections and Revised Addenda / Prepared by W. Little, H.W. Fowler, J. Coulson. - London: Oxford University Press, 2015. - 4 t. - P. 2515.

9. Cockin, W. Ode to the genius of the lakes in the North of England. Gale Ecco, Print Editions, 2016. P. 36.

10. Simond, L. Voyage d'un franaais en Angleterre, pendant les annhes 1810 et 1811. En 2 t. Tome premier. - Paris: Treuttel et Wbrtz, 2016. P. 114-115.

11. Малий енциклопедичний словник Брокгауза та Ефрона. Словники URL: http://slovari/турист/Брокгауз%20і%20Eфрон /Турист/.

12. Жукова М.А. Менеджмент у туристичному бізнесі. K. 2019. 355c.

13. Туризм. Традиція: історія та сучасність. URL: http://traditio/wiki.

14. Конференція ООН з міжнародного туризму та подорожей. Розвиток туризму (загальна резолюція). Рим, Італія, 21 серпня - 5 вересня 1963 р. Міжнародний туризм: правові акти. Фінанси та статистика. 2000. С. 175-179.

15. Уокер Дж. Управління гостинністю. K., 2006. 421 с.

16. Дж. Маріотті Історія розвитку туризму в світі. Зародження туризму. URL: https://ozlib. com/1045058/sport/istoriya_razvitiya_turizma_mire

17. Організація туризму. За заг. ред. А.П. Дуровича. К: Нове знання, 2015.

18. Історія туризму. URL: https://uk.economy-pedia.com/11031568-tourism-history

19. Global and Regional Tourism Performance. UNWTO. URL: https://www.unwto.org/ gl obal-and-regi onal-tourism-performance

20. Найбільш екзотичні готелі світу. Бізнес Стиль. URL: http://style.rbc.ru/luxury/ 2011/07/25/160485.shtml.

21. Любіцева, О. О. Ринок туристичних послуг. К.: Альта прес. 2002. 436 с. URL: http://tourlib.net/books_ukr/lubiceva_rtp11 .htm.

22. World Tourism Barometer. UNWTO. 2020. V. 18, No. 7. Pp. 1-36. Retrieved from:https://www.e-unwto.org/doi/epdf/10.18111/wtobarometereng. 2020.

23. Global and Regional Tourism Performance. UNWTO. Retrieved from: https://www.unwto.org/ gl obal-and-regi onal-tourism-performance

References:

1. Istorychni aspekty doslidzhen' rozvytku turyzmu [Historical aspects of tourism development research]. Retrieved from: http://rest4u.com.ua/reviews/istorichni-aspekti-doslidzhen-rozvitku- turizmu.html[in Ukrainian].

2. World Tourism Barometer. UNWTO. 2020. V. 18, No. 1. Pp. 1-48. Retrieved from: https://www.unwto.org/world-tourism- barometer-n18-january-2020 [in English].

3. Travel & Tourism. Global Economic Impact & Trends. WTTC. 2020. June. Retrieved from: https://wttc.org/Research/Economic-Impact/moduleId/1445/itemId/91 /controller / Download Request/action/Quick Download [in English].

4. Vyshnevs'ka, O. O. (2019). Fenomen turyzmu u suchasnomu sotsiokul'turnomu prostori : monohrafiia [The phenomenon of tourism in the modern socio-cultural space: monograph]. Kh. : KhNU im. V. N. Karazina [KHNU named after V. N. Karazina], 296 s. [in Ukrainian].

5. Krempien, P. (2000). Geschichte des Reisens і des Tourismus: Ein bberblick von den Anfangen bis zur Gegenwart. - Limburgerhof: FBV-Medien-Verl-GmbH, 2000. [in English].

6. Spode, Н. (2007). Zur Geschichte des Tourismus. Eine Skizze der Entwicklung der touristischen Reisen in der Moderne. - Starnberg: Studienkreis Гьг Tourismus e.V., 2007. [in English].

7. Pegge, S. (2014). Anecdotes of English language: chiefly regarding Local Local Dialect of London and its Environs. - 2nd edit, enlarged, to which is added Supplement to the Provincial Glossary of Francis Grose. - London: edited by John Nichols, SON, і BENTLEY, RED LION PASSAGE, 2014. - Р. 313. [in English].

8. The Oxford Universal Dictionary On Historical Principles. - 3nd edit with Corrections and Revised Addenda / Prepared by W. Little, H.W. Fowler, J. Coulson. - London: Oxford University Press, 2015. - 4 t. - P. 2515. [in English].

9. Cockin, W. (2016). Ode to the genius of the lakes in the North of England. Gale Ecco, Print Editions, 2016. P. 36. [in English].

10. Simond, L. (2016). Voyage d'un franaais en Angleterre, pendant les annhes 1810 et 1811. En 2 t. Tome premier. - Paris: Treuttel et Wbrtz, 2016. P. 114-115. [in English].

11. Malyj entsyklopedychnyj slovnyk Brokhauza ta Yefrona [Small encyclopedic dictionary of Brockhaus and Efron]. Slovnyky - Dictionaries. Retrieved from: http://slovari/turyst/ Brokhauz%20i%20Efron /Turyst/.[in Ukrainian].

12. Zhukova, M.A. (2019). Menedzhment u turystychnomu biznesi [Management in tourism business]. K. 355c. [in Ukrainian].

13. Turyzm. Tradytsiia: istoriia ta suchasnist' [Tourism. Tradition: history and modernity]. Retrieved from: http://traditio/wiki. [in Ukrainian].

14. Konferentsiia OON z mizhnarodnoho turyzmu ta podorozhej. Rozvytok turyzmu (zahal'na rezoliutsiia) [UN Conference on International Tourism and Travel. Development of tourism (general resolution).]. Rym, Italiia, 21 serpnia - 5 veresnia 1963 r. [Rome, Italy, August 21 - September 5, 1963] Mizhnarodnyj turyzm: pravovi akty. Finansy tastatystyka. [International tourism: legal acts. - M.: Finances and statistics.]. 2000. S. 175-179. [in Ukrainian].

15. Walker, J. (2006). Upravlinnia hostynnistiu [Hospitality Management]. K., 2006. 421 c. [in Ukrainian].

16. Dzh. Mariotti (2011). Istoriia rozvytku turyzmu v sviti. Zarodzhennia turyzmu [History of the development of tourism in the world. The origin of tourism]. Retrieved from: https://ozlib. com/1045058/sport/istoriya_razvitiya_turizma_mire [in English].

17. Orhanizatsiia turyzmu [Organization of tourism: education]. za zah. red. A.P. Durovycha [by general ed. A.P. Durovych]. K.: Nove znannia [New knowledge], 2015. [in Ukrainian].

18. Istoriia turyzmu [History of tourism]. Retrieved from:https://uk.economy- pedia.com/11031568-tourism-history[in Ukrainian].

19. Global and Regional Tourism Performance. UNWTO. Retrieved from: https://www.unwto.org/ global-and-regional-tourism-performance [in English].

20. Найбільш екзотичні готелі світу [The most exotic hotels in the world]. Бізнес Стиль [Business Style]. Retrieved from: http://style.rbc.ru/luxury/2011/07/25/160485.shtml. [in Ukrainian].

21. Liubitseva, O. O. (2002). Rynok turystychnykh posluh [Market of tourist services]. K.: Al'tapres [Altapress], 436 s. Retrieved from: http://tourlib.net/books_ukr/lubiceva_rtp11.htm. [in Ukrainian].

22. World Tourism Barometer. UNWTO. 2020. V. 18, No. 7. Pp. 1-36. Retrieved from:https://www.e-unwto.org/doi/epdf/10.18111/wtobarometereng. 2020. [in English].

23. Global and Regional Tourism Performance. UNWTO. Retrieved from: https://www.unwto.org/ global-and-regional-tourism-performance [in English].

Размещено на Allbest.ru