Тенденції розвитку медичного туризму в умовах глобалізації (на прикладі Туреччини)

Медичний туризм продовжує глобалізуватися і стрімко набирати обертів. У провідних країнах світу з високим рівнем медицини прибуток від в'їзного оздоровчого та лікувального туризму вимірюється сотнями мільйонів доларів щорічно і вносить вагомий вклад у поповнення бюджету країни. В останні роки медичний туризм, включаючи як лікування, так і діагностику та реабілітацію, становить близько 2% світового ВВП.

Більше 50 країн в рамках розвитку своїх економік прийняли національні програми з медичного туризму. Такі країни, як Німеччина, Ізраїль, Туреччина, Індія, Сінгапур, Таїланд інвестують мільйони у розвиток медичної інфраструктури, будівництво комфортабельних клінік з кращим устаткуванням та інноваційними технологіями для надання високоякісного лікування. Фахівці цих установ регулярно проходять навчання та стажування в кращих світових медичних університетах. Лікарі клінік, які приймають іноземних пацієнтів на лікування, володіють кількома мовами. Вивчення мов у багатьох країнах входить в обов'язкову підготовку середнього та вищого медичного персоналу. Багато клінік сертифіковані за стандартами JCI.

Таким чином, робота на ринку медичного туризму - це боротьба за увагу і довіру споживача, формування оптимального співвідношення ціна\якість, а також, надання додаткових послуг окрім лікування та діагностики, виходячи з кон'юнктури ринку. Все це призводить до того, що пацієнт може не тільки вирішити свої проблеми зі здоров'ям, але і одночасно відпочити, познайомитися з місцевими пам'ятками без дискомфорту в спілкуванні і акомодації.

За даними ВООЗ, до 2022 року туризм і сфера охорони здоров'я (спільно) стануть однією з визначальних світових галузей. А оскільки населення всього світу старіє, розвиток медичного та оздоровчого туризму очікує ще більш стрімке зростання. Також виділяють чотири основних спонукальних мотивів медичного туризму - більш низька вартість лікування та діагностики в іншій країні, більш сучасні медичні технології за кордоном, висококваліфікована медична допомога і сервіс, часовий фактор (при довгому очікуванні медичного лікування в своїй країні).

5. Оцінка соціально-економічних та політичних передумов розвитку медичного туризму в Туреччині

Туреччина є однією з найрозвинутіших туристичних держав світу. За офіційною статистикою ВТО, ця країна в останні роки була шостою за числом іноземних туристів у світі. Згідно опублікованих даних, цю державу щорічно відвідує близько 4 млн іноземних відпочивальників. Її бюджет отримує до 4 млрд дол. США прибутку від туризму кожного року [55].

У туристичній сфері Туреччини працює більше 2 млн осіб (понад 510 тис. - безпосередні працівники туристичної сфери та турагенцій, і більше 1,5 млн - обслуговуючі галузі). Найбільшими туристичними компаніями Туреччини є: «Odeon Tours», «Balina», «A-Class Travel», «Coral Travel», «TUI», «Anex Tour», «Holiday Market Service», «Sunmar», «Pegas Touristik» та ін. Ця країна має хороші природні умови для розвитку багатьох галузей туризму, насамперед, пляжно-рекреаційних та загально-відпочинкових, адже вона омивається водами чотирьох теплих морів (Середземного, Чорного, Егейського і Мармурового). Туреччина входить до кліматичної зони субтропічного середземноморського клімату з високими літніми та достатньо теплими зимовими температурами - з метою проведення восьмимісячного туристичного сезону для пляжних відпочивальників. Її загальна пляжно-рекреаційна територія становить понад 7200 км, на якій розміщується майже 400 крупних пляжів і близько 3 тис. готелів на майже 900 тис. місць [6].

Окрім того, Туреччина займає друге місце в Європі за числом термальних джерел, яких налічується понад 1300. На її території розташовано 35 національних парків і заповідників. Досить сприятливими є також чинники для розвитку культурно-пізнавального туризму в Туреччині, адже на її території сконцентровано багато історичних і культурних пам'яток та інших об'єктів для розвитку цього туристичного напрямку.

Наприклад, до складу сучасної Турецької Республіки входять великі території, які колись належали ассирійцям, фракійцям, фрігійцям, урартянам, вавілонянам, персам, вірменам, сельджукам, римлянам та грекам, древній Візантії та Османській імперії. Її територія включає в себе такі видатні історико-географічні області та міста, як Троя, Ефес, Нотіон, Кавн, Лабраунда, Колофон, Кекова, Лікія, Антіохія, Кападокія, Лідія, Фрігія, Фракія, Анатолія, Пафлагонія, Віфінія, Памфілія, Карія, Іонія, Лаодікія, Мугла, Еоліда та інші цікаві локації.

Сучасна туристична сфера Туреччини спеціалізується на пляжнорекреаційному, культурно- історичному, оздоровчому, спортивному, водному, лікувальному, гастрономічному, екстремальному та шоп- туризмі. Найбільш відвідуваними регіонами країни є: м. Стамбул (видатні пам'ятки візантійської та ісламської культури, наприклад, собор Святої Софії, Блакитна мечеть, Галатська башта, Гранд Базар, палац Бейлербеї, фортеця Румелі Цісар, музей мозаїк тощо), Турецька Рив'єра (морські курорти південного берега країни, пам'ятки античної культури - руїни давньогрецьких та давньоримських поселень), Кападокія (історичні печерні міста та унікальні природні утворення вулканічного походження) тощо. Найбільш популярними курортами Туреччини серед іноземних туристів є: Анталія (численні пляжі, музей Анталії, мінарет Ївлі, мечеть Іскеле, вежа Хидирлик, печера Кекова та ін.), Аланья (пляж Клеопатри та інші зручні пляжі та бухти, печери Дамлаташ і закоханих, фосфорна печера, візантійські кріпосні мури тощо), Ізмір (Агора Смірни, Конак Майдан, музей Ататюрка, древній парк тощо), Памуккале, Мардін, Даламан, Айдин, Мугла, Сіде, Бодрум, Мармарис, Кемер, Белек, Фетхіє, Амасья, Трабзон, Бурса й ін. Сучасний туристичний комплекс Туреччини характеризується значним галузевим різноманіттям та високою якістю обслуговування, а також поєднанням різноманітних додаткових ресторанно-готельних послуг, які відповідають міжнародним стандартам. Це дає можливість цій державі бути популярною на ринку міжнародних туристичних послуг і притягувати до себе значне число іноземних відпочивальників. За офіційними даними, серед іноземних туристів найбільше користуються послугами турецьких туркомпаній представники Німеччини, Росії, України, Грузії, Болгарії та Азербайджану. Притік іноземних туристів у Туреччині постійно зростає в останні десятиріччя, починаючи з 2007 р., а на 2018 р. - їх було зафіксовано майже 46 млн (табл. 4.).

Таблиця 4.

Динаміка основних статистичних показників розвитку туризму в Туреччині у 2007-2018 рр.*

Mi El.	Роки	Кількість іноземних туристів	Кількість туристів* які виїжджали за кордон	Домий ви туризму, ао і сшл	Витрати на туризм. Оо.і. США	Частка доходів у ВВІ! віл туризму/о
1	2007	26122000	4956000	21662000000	4254000000	L2
2	2008	29792000	4893000	26446000000	4509000000	L.4
3	2009	30187000	5561000	26331000000	5061000000	1,6
4	2010	31364000	6557000	26318000000	5817000000	2,8
5	201]	34654000	6282000	30302000000	5372000000	2,4
6	2012	35698000	5803000	31566000000	4585000000	2,0
7	2013	37795000	7526000	36192000000	5253000000	2,3
8	2014	39811000	7982000	38855000000	5475000000	2,4
9	2015	39478000	8751000	35597000000	5683000000	2,5
ю	2016	30289000	7892000	26788000000	5025000000	1.7
11	2017	37601000	8887000	31870000000	5180000000	3,2
12	2018	45768000	8383000	37140000000	4993000000	4,5

*сформовано авторами на основі [6].

У 2014 р. Туреччина почала брати участь у Сирійському конфлікті, що призвело в 2016 р. до відтоку усіх іноземних туристів приблизно на 10 %, а особливо російських - на 90 % від їх загальної чисельності (особливо після збиття Туреччиною двох військових літаків Су-24, які належали Російській Федерації, та зростання політичної напруги між цими державами) [24].

Окрім того, в серпні 2016 р. в Туреччині відбулася спроба державного перевороту, яка супроводжувалася складними внутрішньополітичними конфліктами, що призвело, за оцінками фахівців, до скорочення іноземних прибутті у цю країну на 38 % і втрати понад 15 млрд сукупних прибутків від туризму [17]. У 2017 р. потік іноземних туристів у Туреччині зусиллями її уряду та рекламних компаній - фактично був відновлений. Цю країну в 2017 р. відвідало понад 37 млн іноземців, а за офіційною статистикою 2019 р. - майже 50 млн відвідувачів [22].

Згідно статистичних даних 2019 р., найбільше іноземних туристів прибуло до Туреччини з Росії (до 7 млн осіб), Німеччини (майже 3,6 млн), Ірану (2,5 млн), Грузії (2,4 млн), Болгарії (1,85 млн) [45].

Число українських відпочивальників у Туреччині також постійно зростає. В 2019 р. їх загальне число, згідно експертних даних - становило більше 1 млн осіб [17]. Фахівці вважають, що після візиту Володимира Зеленського до Туреччини восени 2020 р. число українських туристів - значно збільшилося [27].

Сучасний виїзний туризм у Туреччині відображає суспільно-політичну та фінансово економічну ситуацію як всередині держави, так і зовні. Наприклад, починаючи з 2007 р., спостерігався ріст виїзного туризму аж до періоду світової фінансово-економічної кризи 2008-2012 рр. (табл. 1). Згодом - із стабілізацією економічної ситуації в країні та світі в цілому, потік турецьких туристів значно зростав.

У 2018 р., згідно офіційної статистики, він становив 8,3 млн осіб у рік [6]. Найбільш популярними туристичними країнами для турків є Франція, Німеччина, Австрія, США, Італія, Іспанія, Португалія, Бельгія, Швеція, Саудівська Аравія, ОАЕ, Туніс, Росія, Болгарія та інші країни - в основному ті, які мають дружні стосунки з Туреччиною [24].

Таким чином, туристична сфера Туреччини є однією з найрозвинутіших у світі та відповідає світовим стандартам. Ії турпродукт може конкурувати з іншими туристичних гігантам планети такими, як Франція, Італія, США, Іспанія, ОАЕ та ін. Проте в останні роки стримуючими факторами розвитку іноземного туризму в Туреччині є її політична нестабільність та загроза терактів із боку проісламських сил, які значно активізувалися в минулому десятиріччі. Спроба Реджепа Ердогана повернути країну в «ісламське русло», після невдалого державного перевороту в липні 2016 р. та розправи з повстанцями, призвела до спаду економічного сприяння Туреччині з боку європейських країн та США. Окрім того, постійне турецьке претендування на володіння Північним Кіпром та територіальні зазіхання турецького керівництва на грецькі території стримують не тільки грецьких, чи кіпрських туристів на в'їзд до Туреччини, але й породжують боязнь багатьох європейських політиків у тому, що остання може розпочати нову війну в Середземномор'ї. Тому вона зараз не може гарантувати безпечного перебування іноземних громадян на її території.

Окрім того, у результаті т. зв. «арабської весни» 2008-2010 рр. та сучасної сирійської кризи Туреччина стала транзитним регіоном для переміщення ісламських біженців та неконтрольованих мігрантів із гарячих точок і неблагополучних територій, що становить серйозну безпекову загрозу не тільки для Європи, але й перебування її туристів на турецькій території. Безпекова проблематика ускладнилася також із утягуванням Туреччини в сирійський конфлікт у 2014 р. та проведенням нею численних військових операцій на південному кордоні з Сирією в 2016-2017 рр. Це призвело до підвищення рівня безпекових загроз в державі та за кордоном, наприклад, із боку тих держав, які підтримують офіційну владу в Сирії під керівництвом Башара Асада (Росія, Іран, Єгипет, Лівія, Йорданія та ін.).

Не залишилися осторонь цієї проблеми й потенційні донори іноземних туристів - Китай, Японія, Канада та Індія, які з обережністю спостерігають за політичними діями Туреччини у бік ісламізації та активізацією в ній ультраправих сил. Вони поки що не рекомендують своїм співвітчизникам відвідувати Туреччину з метою відпочинку. Постійні політичні ігри Туреччини з Росією та складна політична ситуація на Закавказзі (насамперед, війна між Азербайджаном та Вірменією за Нагірний Карабах) призвела до погіршення політичної ситуації у Чорноморському геополітичному регіоні. Це може призвести до суттєвого спаду притоку іноземних туристів у цю державу з країн, які не підтримують дії турецького уряду щодо підтримки Азербайджану.

Непередбачуваними є також наслідки дій турецького уряду щодо перетворення Святої Софії на діючу ісламську мечеть, що може спровокувати негативні реакції з боку переважно православних країн - Греції,

Болгарії, Сербії, Росії, Молдови, Кіпру, України, Румунії та Молдови. Адже ця всесвітньовідома святиня була об'єктом масового паломництва для прочан із указаних країн, що значно вплине на скорочення іноземних релігійних туристів у Туреччині. Невирішеною залишається також проблема курдів у цій країні, яка є постійно конфліктостимулюючою.

Окрім того, COVID-19 суттєво вплинув у 2020 р. на туристичний бізнес Туреччини та світу в цілому. Хоча й ця держава фактично не закривала своїх зовнішніх кордонів для іноземних туристів і всіляко намагалася убезпечувати їх санітарно-епідеміологічне перебування на своїй території - основні європейські туристичні донори (Німеччина, Чехія, Росія та Болгарія) фактично відмовилися від її цьогорічних туристичних послуг [24]. Не допомогли у цій справі Туреччині і пресловуті та розкручені маркетингово- туристичні ходи, такі як зниження цін на сімейні путівки та групові замовлення турів, а також відомий «Олінклюзів», від якого вона була фактично змушена в умовах сучасної пандемії відмовитися.

У 2007 р. турецьким керівництвом була розроблена «Стратегія розвитку туризму на 2007-2023 рр.», яка передбачала підвищення рентабельності туризму та вихід країни у п'ятірку світових туристичних лідерів - особливо в курортній та пляжно-рекреаційній галузі.

Згідно останньої - в країні було виділено 9 перспективних зон розвитку туризму, які були об'єднані у три великих групи за територіальними ознаками та основними туристично-лікувальними ресурсами - територіями пляжного відпочинку, термально-мінеральними ресурсами та культурно-історичними об'єктами і надбаннями.

Великого значення турецькі експерти надавали екологічному туризму та збереженню й використанню біорізноманіття природних ресурсів у районах на стику Егейського та Середземного морів, Центральної Анатолії, а також національного озерного парку «Тера Море».

Основними перспективними напрямами туризму, які призведуть до стабільного цілорічного прибуття іноземних туристів на територію держави, за висновками фахівців, у Туреччині повинні бути так звані «туристичні смуги (коридори)» [27].

Їх, згідно «Стратегії туризму», повинно бути сім:

1) «маслинова смуга» - розвиток оздоровчого і пізнавального туризму в неприморських територіях із достатньою кількістю і різноманіттям флори;

2) «зимова смуга» - розвиток зимових видів туризму, наприклад, екстремального гірськолижного - в регіоні Східна Анатолія;

3) «релігійна смуга» - активізація розвитку релігійного туризму в історичних місцях християнської культури та залишках культової архітектури в Стамбулі, Антіохії, Кападокії, Мір Лікії тощо, а також популяризація численної ісламської релігійної спадщини;

4) «шовкова смуга» - культурно-пізнавальний туризм у регіонах Туреччини, де проходив «Великий шовковий шлях»;

5) «Чорноморська смуга» - розвиток внутрішнього туризму та міжнародного туристичного сполучення з сусідніми країнами - уздовж причорноморських територій та міст;

6) «прибережна смуга» - розвиток культурно-пізнавальноготуризму у південних Середземноморських територіях;

7) «культурна смуга» в європейській частині Мармурового моря - розвиток пізнавального туризму з метою налагодження міжкультурного діалогу з сусідніми країнами тощо [27].

Великі надії покладають турецькі фахівці з розвитку туризму на запровадження нових та популяризацію існуючих видів пригодницького та спортивного туризму в їхній країні, наприклад, дайвингу, рафтингу, яхтингу, гольфингу, підводної рибалки та охоти, джип-сафарі, віндсерфінгу, польотів на повітряних кулях, спуску у печери тощо. Перспективними також можуть бути такі спортивні та екстремальні напрями туризму в Туреччині як альпінізм і скелелазіння, які уже успішно розвиваються у районі гір Арарат, Сіпан, Болкар, Ерджиєс, Аладаглар, Бейдаглар, Марджан, Лазистанського хребта та ін. Великі надії покладають фахівці і медичний туризм, оскільки держава виділяє значні щорічні кошти на його розвиток.

У Туреччині функціонує більше 40 медичних закладів та установ, які мають міжнародний медичний сертифікат на проведення складних хірургічних операцій та лікування пацієнтів у галузі кардіології, гастроентерології, онкології, ортопедії, стоматології, офтальмології та пульмонології, педіатрії та пластичної хірургії, найбільшими серед яких є: «Liv Hospital», «Medical Park», «NP Istanbul», «Medicana Bahcevler», «Medical Group», «Anadolu Hizir Acil», «Medipol Istanbul», «Medicana International Ankara», «Anadolu Medical Center», «Medicana International Istanbul», «Acibadem Taksim», «Birinci Eye Hospital IstanbuLra ін.

Фахівці вважають, що Туреччина ще не до кінця освоїла свої ресурси для розвитку видовищного, подієвого, екологічного та сільського туризму, етнографічного, рибальського і мисливського, а також гастрономічного та ділового, включаючи бізнесовий та шоп-туризм [6].

З метою вирішення епідеміологічних загроз та недопущення вірусного зараження іноземних і вітчизняних туристів на курортах Туреччини та в інших туристичних локація країни, було запроваджено державну програму «Сертифікат безпечного туризму». Остання дає можливість туристам дотримуватися санітарно-епідеміологічних стандартів в умовах пандемії COVID-19, щоб усунути можливість їх короновірусного зараження [28]. Ця програма є довгостроковою й містить такі загальні положення, які стосуються здоров'я та безпеки відпочивальників, охорони здоров'я та заходи безпеки щодо працівників сфери обслуговування в Туреччині, заходи безпеки пасажирського транспорту та інших підрозділів й об'єктів туризму. Туреччина однією з перших надала право на вільний в'їзд у свою країну іноземцям за спрощеною системою ПЛР-тестування, без обсервації.

Від початку війни в Україні уряд Туреччини всіляко пропонує свої послуги посередника у вирішенні військового конфлікту. Туреччина засудила Росію за вторгнення в Україну і надала українській армії додаткові безпілотники та відчинила двері для українських біженців. Вона перекрила протоку Босфор для військових кораблів, щоб унеможливити концентрацію в Чорному морі резерву для масштабної десантної операції біля Одеси. Також підтримала резолюцію Генасамблеї ООН про призупинення участі Росії в Раді з прав людини.

Туреччина організовувала переговори між Росією й Україною, брала участь в обміні полоненими і допомогла укласти угоду про експорт українського зерна. Але чим довше триває війна, тим більше питань виникає в України та країн Заходу до Туреччини. З одного боку, Ердоган відкрито засуджує дії Росії в Україні й наполягає, що окуповані території, зокрема Крим, мають перейти під контроль України. З іншого боку, Туреччина стала єдиною країною НАТО, яка не наклала на Москву санкції. Анкара не приєдналась до Європи, яка закрила свій повітряний простір, і Російські літаки продовжують літати до аеропортів Туреччини. В країні приймали Російські банківські карти, а Росіянам дозволяли відкривати рахунки у місцевих банках. Не кажучи вже про те, що, поки Європа відмовлялась від Російського газу, він продовжував текти до Туреччини [15].

Одним з важливих факторів розвитку туристичної галузі Туреччини є потік Російських туристів. Його потенціал оцінюється в 2,5-3,5 млн Росіян. Російські перевізники внаслідок санкцій зможуть перевезти лише 500 тисяч. Окрім того, в Туреччині створили нову авіакомпанію винятково для організації перевезень іще 2 млн туристів з Росії [15].

В березні Росія стала головним зовнішньоторговельним партнером Туреччини. Обсяг її експорту сягнув $4,1 млрд. Туреччина готується до економічної експансії на споживчий ринок Росії після відходу західних компаній. Для вирішення енергетичної кризи в ЄС на фоні розриву стосунків з Росією, Туреччина почала процеси примирення з колишніми недругами в регіоні, які є джерелами енергоресурсів. Тож війна в Україні позитивно відобразилася на міжнародному статусі Туреччини та зміцнила її позиції на Близькому Сході. Стратегічно турки прагнуть вичавити максимум вигоди з війни в Україні.

Це виявляється в збільшенні військового експорту, в нарощуванні транзитного постачання енергоресурсів з Азербайджану та Туркменістану до Європи, в заміщенні західного імпорту на Російському та білоруському ринках турецькою продукцією. Вони закликають західні компанії, що залишили Російський чи український ринок внаслідок війни, інвестувати в Туреччині. Також позиціонують свою країну як зручний плацдарм для налагодження роботи в Африці. Відносини Туреччини з її традиційними союзниками на Заході, зокрема з ЄС і його державами-членами, США і НАТО, в останні кілька років були в постійному кризовому режимі. Геополітична ситуація в Європі потребує повернення американо-турецьких відносин [26].

Туреччині не вигідна як повна поразка Росії або її занадто сильне послаблення, так і її стратегічна перемога, з ще більш потужним закріпленням в чорноморському регіоні. Членство в ЄС є стратегічною метою Туреччини. Країна прагне взяти активну участь в поствоєнній архітектурі оборони та безпеки, яку намагається створити ЄС. Її позиція у війні довела значущість країни в галузях безпеки, логістичних ланцюгів постачання, енергетики, міграції. Туреччина вважає, що через геополітичні виклики, ЄС має бути зацікавленим утримати Туреччину на своєму боці та інтегрувати у власну структуру. Посередницька активність Анкари між москвою і Києвом підвищила рейтинг Реджепа Тайіпа Ердогана в країні. Турецькі еліти вважають, що завдяки йому Туреччина стала впливовим суб'єктом в Африці, Азії та Європі. А члени центрального правління правлячої в Туреччині Партії справедливості і розвитку виступили за висування свого лідера на Нобелівську премію миру за його зусилля з врегулювання кризи між Росією та Україною [26].

Таким чином, Туреччина є досить розвинутою туристичною країною із значними ресурсами та численними туристичними об'єктами й комплексами. Її керівництво намагається постійно нарощувати туристичний потенціал усіх регіонів держави завдяки пошуку нових стратегій туристичного та економічного розвитку території із залученням як вітчизняного капіталу, так і європейського. В сучасних умовах політико-економічного розвитку та епідеміологічної кризи Туреччина шукає нові шляхи виходу для стабілізації в туристичній сфері та виходу неї на світовий ринок. Вона має гарні передумови для розвитку нових і перспективних туристичних галузей обслуговування, які можуть притягувати значні потоки іноземних туристів.

6. Дослідження сучасного стану розвитку медичного туризму в Туреччині

Туреччина входить до десятки лідер серед популярних напрямів медичного туризму. За останні 5 років країну щорічно відвідувало від 500 тис. до 1,7 млн. іноземних пацієнтів. Це одна з небагатьох країн, яка не зменшувала обертів навіть під час пандемії. Рівень медицини, умови надання допомоги, сприйняття важливості сервісу поступово змінювалися. Зважаючи на ці зміни, уряд Туреччини у 2000-х роках розпочав реформу у сфері охорони здоров'я, щоб йти в ногу з часом, пропонувати якісніші медичні послуги та бути конкурентоспроможним гравцем на ринку [53].

За підсумками 2020 року Туреччина увійшла в топ-5 країн як популярний напрямок медичного туризму. У допандемійному 2018 році Туреччину заради лікування відвідало 700 тисяч людей з різних куточків світу. З початком пандемії цей показник мав би знизитися через тривалі періоди відсутності авіаційного сполучення, глобального зниження мобільності населення, натомість у 2020 році на лікування та оздоровлення до Туреччини приїхало 1,2 млн людей. Вони сумарно витратили на це, за різними оцінками, від 2,5 до 4 млрд доларів США - й це далеко не межа [53].

Зважте на цифри: за чотири роки, з 2015-го по 2019-й (до пандемійного 2020-го) потік в'їзних медичних туристів збільшився на 370%. А тепер - до кінця 2023 року - країна планує прийняти за рік на лікування щонайменше 2 мільйони іноземців.

Географічно так склалося, що до Туреччини лікуватися найчастіше їдуть з арабських країн, Західної Європи, балканських країн та колишніх радянських республік. Отож, їдуть не лише громадяни малорозвинених за рівнем медичного обслуговування країн, а й із тих, де рівень медицини дуже високий, але... коштовний.

Перші їдуть, бо не можуть отримати якісні послуги вдома, другі - заради економії. Отож, і Туреччині, й медтуристам - ситуація цілком вигідна. Турецькі клініки допомагають заощадити до 70% витрат медичним туристам з країн Перської затоки, Великої Британії, Німеччини та інших країн Західної Європи.

Щоб збільшити вигоду та привабливість цін, уряд скасував нарахування ПДВ для туристів, які проходять курс лікування у закладах, сертифікованих міністерством охорони здоров'я Туреччини. Та вирішальна - не сама ціна, а її поєднання з якістю послуг і сервісу. Оснащення клінік, рівень підготовки лікарів, комфорт та обслуговування на рівні 5-зіркових готелів - це те, чим нині приваблює турецька медицина іноземців. Ще й часто - море під боком. Якщо не воно, то знайомство з історією та культурою - гарантовані, були б сили й бажання [13].

З пандемією прийшли нові виклики. Гарантування епідемічної безпеки для всіх пацієнтів, незалежно від рівня вразливості, - цього вдалося досягти швидко.

Цьому сприяли на рівні державного керівництва, адже від можливості почати чи продовжити лікування залежали людські життя. Першими, хто прилетів до Туреччини з України весною 2020 року, ще під час локдауну, були онкохворі українці. Для них та супроводжуючих осіб організували окремий рейс. Частину консультацій (де це можливо), за якими раніше пацієнти прилітали особисто, тепер проводять в онлайн-режимі [53].

Турецька медицина не завжди була такою якісною. Щоб добитися зрушень, масштабну реформу системи охорони здоров'я Туреччина почала на початку нового тисячоліття. За цей час усі громадяни отримали доступ до якісних медичних послуг, зокрема завдяки запровадженню практики сімейних лікарів, рівень вакцинації населення перевищив 90%, значно знизився рівень смертності матерів та немовлят.

З 2008 року всі елементи охорони здоров'я були об'єднані в одну систему, яка діє на страхових засадах. Громадяни сплачують 3% медичного податку й мають право безкоштовно користуватися всіма послугами державних лікарень. У приватних, які уклали договори з державою - безкоштовно або зі знижками [13].

Між 2003-2013 роками міністерство охорони здоров'я Туреччини впровадило Програму трансформації сектору охорони здоров'я для покращення надання медичних послуг, збільшення фінансування медичної сфери та підвищення рівня кваліфікації медичного персоналу - від лікарів до медсестер.

За 10 років по всій країні з'явилися лікарні західного рівня та зразка, медиків масово відправляли на навчання за кордон, аби навчилися працювати на новітньому обладнанні, яке Туреччина закуповувала у флагманів (згодом частково почала власні розробку й виробництво) [13].

Рівень медичних послуг у світі прийнято визначати за відповідністю стандартам об'єднаної міжнародної комісії Joint Commission International. Підготовка до оцінки та сама перевірка займають приблизно два роки. Отримання міжнародного сертифікату - це свідчення якості послуг і обслуговування. У Туреччині цю сертифікацію пройшли більше 35 медичних закладів. Тобто, аби отримати плоди, спершу довелося як слід у сферу інвестувати.

Нині серед напрямків турецької медицини, які користуються особливою популярністю в іноземців - лікування раку, трансплантологія, неврологія та нейрохірургія, пластична хірургія та косметологія, лазерна хірургія ока, пересадка волосся, стоматологія, зокрема імплантація, профілактичні медичні огляди, дерматологічні проблеми, лікування ожиріння та схуднення, тощо.

Високій ефективності лікування сприяє дотримання основних міжнародних сертифікатів. Наприклад, лікування раку проводять відповідно до міжнародних протоколів лікування Європейського товариства медичної онкології (ESMO), Національної всеохопної ракової мережі (NCCN). Турецькі медики з гордістю відзначають, що статистика за окремими напрямками подолання раку (наприклад, раку простати), невпинно наближається до 100- відсоткового успіху [13].

Одне з питань, яке найбільш гостро стало під час стрімкого зростання попиту на турецьку медицину - мовний бар'єр. Нерозуміння лікаря впливає на рівень довіри пацієнта, відповідно - на саме лікування. Провідні фахівці-медики у Туреччині володіють англійською, оскільки більшість з них вчилися чи стажувалися за кордоном. Чого не можна сказати про всіх пацієнтів. У клініках, які спеціалізуються на медпослугах для іноземців, здебільшого тримають цілий штат перекладачів - і для усного, і для письмового перекладу. Так клієнтові комфортніше, й питання юридичного чи іншого характеру простіше пояснити.

У країні функціонують як державні, і приватні клініки. Державні центри покривають усі регіони, а приватні шпиталі, як правило, працюють у великих містах та популярних районах. Тому часто медичний туризм поєднують із пляжним відпочинком [13]:

- До асоціації медичного туризму в Туреччині входять 317 клінік, 48 з яких мають підтверджений сертифікат відповідності світовим стандартам. Більшість їх перебуває у Стамбулі.

- Крім медичних центрів, працюють сотні санаторно-курортних комплексів.

- У країні працюють філії найвідоміших світових медичних центрів.

- Турецька медицина заснована виключно на доказовій базі, прийнятій світовою спільнотою.

- За діяльністю лікарів та дотриманням прав пацієнтів стежать спеціальні наглядові органи.

У Туреччині страхова медицина. Для місцевих жителів (у тому числі іноземців з видом на проживання) обов'язкове медичне страхування. Людина може оформити собі як державний поліс, і приватну страхівку. Мета реформи охорони здоров'я полягає в тому, щоб кожному пацієнту була доступна якісна медична допомога. При цьому поліс покриває значну частину вартості медикаментів та послуг, наданих у лікарні. Для туристів оформлення страховки не є обов'язковим, але буде корисним [35].

Розвиваючи медичний туризм, Туреччина отримує фінансування для модернізації шпиталів та покращення якості послуг. Сьогодні в країні розвинені практично всі популярні медичні напрямки:

¦ онкологія;

¦ нейрохірургія;

¦ ортопедія;

¦ кардіологія;

¦ стоматологія.

Також лікування в Туреччині можуть пройти пацієнти із патологіями системи крові, різними проблемами з органами репродуктивної системи тощо. У сфері пластичної та естетичної хірургії Туреччина взагалі входить до топ-5 найпопулярніших країн серед медтуристів. У клініках країни застосовують сучасні методики:

¦ проводять щадні робот-асистовані операції;

¦ використовують сучасні препарати, недоступні у країнах СНД;

¦ виконують процедури пересадки кістковогомозку та органівтощо.

При цьому медичні послуги Туреччини коштують у рази менше, ніж лікування в інших європейських і американських клініках. Ризики для здоров'я в країні та за кордоном практично не відрізняються. З мінусів лікування в Туреччині для медичних туристів можна відзначити [35]:

¦ сам факт поїздки в іншу країну, проте Туреччина має одне з найзручніших прихильностей. З більшості країн до турецьких міст можна долетіти за пару годин;

¦ мовний бар'єр, що легко вирішується за допомогою співробітників міжнародних відділів. Для медичних туристів, які не володіють турецькою чи англійською, надають координаторів-перекладачів;

¦ необхідність планування медичної подорожі. Так, для лікування за кордоном необхідно підготувати та зібрати низку документів, погодити дату прийому з клінікою тощо.

¦ Однак ці турботи можна доручити досвідченим спеціалістам агентств з медичного туризму, таким як https://dinicsoncall.com.

Загалом у клініках країни прагнуть зробити все можливе, щоб лікування пройшло успішно. Застосування сучасних методик гарантує відсутність побічних ефектів лікування в Туреччині та дозволяє пацієнтам якнайшвидше повернутися додому з позитивними відгуками.

Перевага лікування у Туреччині [14]:

• У Туреччині проводять лікування із такою ж високою ефективністю, як і в Ізраїлі, Німеччині, Іспанії.

• У клініках країни застосовують міжнародні протоколи, сучасні методики та інноваційні препарати.

• У медичних центрах підтримують високий рівень сервісу. Іноземним пацієнтам є додаткові послуги, такі як трансфер, супровід перекладача, бронювання готелю, організація екскурсій тощо.

• У країні розвинена інфраструктура, тому не виникне проблем із пошуком недорого житла.

• Порівняно з країнами ЄС, у Туреччині вартість медичних послуг на 10-30% нижча.

Однак найкраще і якість лікування в госпіталях країни скаже кількість медтуристів, які щороку відвідують клініки та їх відгуки. За статистикою, понад 95% пацієнтів місцевих шпиталів отримали найкращий досвід медичного туризму в Туреччині.

Туреччина прагне збільшити доходи від туризму, щоб допомогти профінансувати дефіцит поточного рахунку, який цього року тривожно збільшився через зниження процентних ставок та різке зростання імпорту. Згідно з офіційними даними, у першому кварталі 2022 року до Туреччини прибуло 285 000 медичних туристів. У цифру входить оздоровчий та віковий туризм.

За даними Турецької асоціації оздоровчого туризму, імплантація волосся принесла близько 550 000 іноземних клієнтів у першій половині 2022 року порівняно з 750 000 за весь 2019 рік.

Місцева індустрія медичного туризму має на своєму радарі 60 країн як потенційні цільові ринки. Уряд стверджує, що за підтримки галузь може отримати 5 мільярдів доларів США в короткостроковій перспективі та зрости до 10 мільярдів доларів у середньостроковій перспективі. Ці цифри є політичними сподіваннями, а не реальними цілями. За даними уряду, у 2022 році Туреччина принесла дохід у 1 мільярд доларів США. Туреччина сподівається, що медичний туризм принесе дохід у розмірі 3 мільярдів доларів США у міру зростання цифр [35].

Місцеві та міжнародні компанії бачать потенціал для системи охорони здоров'я Туреччини, пов'язаної з медичним туризмом. Масштаби набагато більші, ніж косметична хірургія, пересадка волосся, підтяжка обличчя чи схуднення за допомогою програм детоксикації. Багато відділень лікарень, таких як онкологія, кардіологія та трансплантація органів, приваблюють іноземців з усього світу, які шукають лікування в країні. У той час як європейські цифри можуть бути нижчими, очікується, що кількість Росіян зросте, оскільки Туреччина має авіасполучення і є однією з небагатьох країн, які приймають Російських громадян.

Згідно з офіційними даними TURKSTAT, у 2019 році до Туреччини побували 662 000 медичних туристів, які отримали дохід у 1,65 мільярда доларів США. Через пандемію в 2020 році їх кількість скоротилася до 388 000 із доходом у 549 мільйонів доларів США. У 2021 році 642 000 медичних туристів принесли 1,49 мільярда доларів США. У першому кварталі 2022 року було 285 000 медичних туристів, дохід яких склав 332 мільйони доларів США [53].

Найбільшою перевагою для іноземних пацієнтів були гінекологічні захворювання та пологи, внутрішні хвороби, очні хвороби, медична мікробіологія, загальна хірургія, стоматологія, ортопедія та травматологія, інфекційні хвороби, вухо-горло.

Деякі місцеві фахівці стверджують, що дані TURKSTAT про медичний туризм є неточними, кажучи, що державі не відомі повні цифри медичного туризму, які повинні включати 750 000 пересадок волосся. Застосування цього аргументу призводить до оцінки у 2021 році 1,27 мільйона медичних туристів, що вдвічі перевищує кількість, яку поділяє TURKSTAT. Тепер в'їзні медичні поїздки до Туреччини можуть принести дохід у 3 мільярди доларів США. Логіка полягає в тому, що туристи, які займаються пересадкою волосся, витрачають по 3000 доларів США, тоді як медичні туристи платять від 7500 до 100 000 доларів США за трансплантацію органів і лікування раку. Сектор очікує, що кількість пацієнтів і доходи зростуть на 30-40% у 2022 році [14].

У країні працює безліч як державних, і приватних медичних центрів. Кожен із них має свої досягнення. Наступним етапом даного дослідження буде аналіз найбільш популярних медичних центри в Туреччині. При складанні рейтингу ми враховували якість медичного обслуговування, відгуки пацієнтів, рівень оснащеності клінік та кваліфікацію лікарів [14]:

1) Клініка Анадолу. Анадолу - це найкраща лікарня Туреччини з лікування всіх видів онкологічних захворювань. Медичний центр співпрацює з однією з найкращих клінік США - госпіталем Джонса Хопкінса, завдяки чому лікування в Анадолі відбувається за американськими стандартами. Щороку тут проходять діагностику та лікування більше 1 500 000 пацієнтів. За даними організації MTQUA, медичний центр входить до ТОП-3 провідних шпиталів світу у сфері медичного туризму. Високу якість обслуговування та лікування в клініці підтверджують сертифікати Міжнародної об'єднаної комісії та Європейського товариства медичної онкології [14].

2) Медичний центр Салусс. Це клініка, яка спеціалізується на пересадці волосся, пластичних операціях, стоматології та баріатрії. Щороку тут проходять процедури понад 600 пацієнтів із 50 країн з усього світу. Клініка сертифікована Національною охороною здоров'я акредитаційною програмою Туреччини. Це свідчить про те, що пацієнти отримують безпечне лікування за допомогою якісних медичних матеріалів. У вартість включено проживання, трансфер та екскурсії. Салусс розташований у центрі курортного міста, тому пацієнти можуть поєднати естетичні процедури з відпочинком [14].

3) Медичний центр Стамбул Аестетик. Це клініка пластичної хірургії, естетичної медицини та стоматології, куди щорічно приїжджають понад 4 000 пацієнтів. Пацієнтам доступні сучасні методики: ультразвукова ліпосакція Vaser, пересадка волосся FUE та DHI, лікування алопеції на ранній стадії за допомогою збагаченої тромбоцитами плазми PRP. Тут практикують пластичні хірурги та стоматологи, які регулярно стажуються у США та країнах Європи [14].

4) Клініка Меморіал Шішлі. Меморіал Шишлі - це найбільший багатопрофільний госпіталь, який спеціалізується на онкології, нейрохірургії, трансплантації кісткового мозку та штучному заплідненні (ЕКЗ). Це 1 -а клініка в Туреччині та 21 -а у світі, яка отримала акредитацію за якість лікування від Міжнародної об'єднаної комісії (JCI).

5) Меморіал Шішлі оснащена найновішим обладнанням для діагностики та лікування: 64-зрізовим комп'ютерним томографом для максимально точного обстеження пухлин, установкою TrueBeam STx для опромінення злоякісних клітин без шкоди здоровим тканинам. Щороку до клініки приїжджають на лікування понад 15 000 пацієнтів із 92 країн світу [14].

Одна з переваг медичного туризму в Туреччині - невисокі ціни (табл. 5.). Лікування та діагностика в турецьких клініках коштують на 30-50% дешевше, ніж в Ізраїлі та Німеччині.

Таблиця 5.

Основні ціни на медичні процедури в Туреччині, 2021р.*

Вид процедури	Ціна
Онкологічний чек-ап	від $400
ПЕТ-КТ	від $500
МРТ головного мозку	від $150
Пересадка волосся	від $900
Ринопластика	від $2 200
Імплантація зубів	від $284
Хіміотерапія	від $600
Таргетна терапія	від $3 000
Пересадка кісткового мозку	від $19 900
Кібер-ніж при раку простати	від $6 000
Заміна кульшового суглоба	від $4 500
Операція при раку шлунку	від $5 000

*сформовано авторами на основі [14].

При цьому терапія відбувається за однаковими міжнародними протоколами. Госпіталі Туреччини працюють без депозиту. Пацієнти оплачують рахунок після завершення всіх процедур.

У вартість входять трансфер з/в аеропорт, консультація лікаря, лікувальні процедури, перебування у стаціонарі та послуги перекладача.

Туреччина займає багатообіцяючу позицію щодо перспектив розвитку медичного туризму. Було впроваджено багато покращень в аспектах охорони здоров'я країни, яка просувається на шляху до повноправного членства в Європейському Союзі. По-перше, стрімко зросла кількість лікарень, які надають медичні послуги відповідно до стандартів ЄС. Вже близько 10 років технологічна інфраструктура, а також комфорт і якість послуг лікарень Стамбула, Анкари та Ізміра знаходяться на одному рівні з європейськими аналогами. Крім того, більшість лікарів та іншого медичного персоналу, який має досвід, кваліфікацію та знання, проживає в цих містах. Окрім трьох великих міст, у провінціях Анталія, Конья, Кайсері, Бурса, Адана, Коджаелі, Газіантеп і Самсун є також лікарні, які надають медичні послуги на рівні європейських стандартів. Пацієнти, які відвідали Туреччину та скористалися медичними послугами, що надаються в цих лікарнях, а також страхові компанії цих пацієнтів, відзначили передову технологічну інфраструктуру та професійний досвід і знання лікарів у цих лікарнях як такі ж високі, як в Європі.

Отже, основною перевагою медичної індустрії охорони здоров'я в Туреччині є те, що вона має достатньо можливостей для внутрішніх та іноземних пацієнтів. У турецьких лікарнях, які оснащені за останнім словом техніки та укомплектовані персоналом, який надає хорошу та кваліфіковану медичну допомогу, багато висококваліфікованих лікарів.

Приватні лікарні є першокласними, а майже всі лікарні мають сертифікат управління якістю ISO. Більше десяти першокласних лікарень були акредитовані JCI, а інші все ще перебувають у процесі акредитації.

Таким чином, елементи конкурентної переваги Туреччини в медичному туризмі можна визначити як: висока якість інфраструктури та обладнання в лікарнях; високий досвід роботи лікарів і постачальників медичних послуг на рівні європейських стандартів; цінові переваги в порівнянні з іншими країнами; природне та історичне процвітання країни та її унікальне географічне розташування як міст між Європою та Близьким Сходом; а також відповідні кліматичні умови в поєднанні з якісною туристичною адміністрацією та добре відомою турецькою гостинністю.

З іншого боку, Туреччина також має деякі слабкі сторони. Незважаючи на сильні сторони та переваги, було недостатньо зусиль, щоб представити та вивести галузь на міжнародний ринок через відсутність організації серед членів галузі. Також є труднощі з кваліфікованими кадрами. Крім того, невідповідність перекладів на веб-сайтах деяких із цих лікарень і недостатній рівень володіння англійською мовою осіб, які мають контакти з пацієнтами та брокерськими установами, створюють дилетантський імідж цих поважних установ і затьмарюють довіру до їх високого рівня. рівень медичних стандартів.



Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі

За підсумками дослідження варто наголосити, що глобальні умови функціонування медичної індустрії нівелюють усі бар'єри у транскордонному русі медичних послуг у різних країнах і регіонах світу, висуваючи до їх пріоритетних характеристик швидкість оперативність якість і комфорт медичного обслуговування).

Як результат - на сьогодні практично завершився етап формування зрілого сегменту глобального ринку послуг медичного туризму зі своєю інфраструктурою, системою медичного менеджменту й акредитаційних інституцій агентствами медичного туризму і туристичними операторами у сфері медичних подорожей.

Динамічний розвиток міжнародного медичного туризму, який охоплює нині не тільки власне індустрію охорони здоров'я, але й туристичну галузь, докорінно змінює ландшафт глобальної системи медичних послуг, породжує якісно нову концепцію медичного обслуговування, а відтак - справляє всезростаючий вплив як на національні системи охорони здоров'я, так і діяльність компаній зі страхування здоров'я, котрі дедалі частіше погоджуються оплачувати лікування своїх клієнтів у зарубіжних клініках і центрах.

Загострення ж глобальної конкуренції за пацієнтів обумовлює висування у лідери медичного сегменту глобального ринку великих гравців з багаторічним досвідом, які ділять між собою цей ринок і сегментують його. Тож за таких умов міжнародний медичний туризм формує глобальний сегмент медичних послуг, який здатен задовольнити будь-які потреби в охороні здоров'я у будь-якій точці планети і у широкому діапазоні цін на медичні послуги.

Виходячи з цього, до пріоритетних висувається питання щодо впровадження комплексної системи оцінки впливу міжнародного медичного туризму на динаміку розвитку національних систем охорони здоров'я, а також розроблення міжнародних стандартів у цій сфері з формулюванням чіткої стратегії, здатної суттєво скоротити ризики медичного туризму та підвищити його ефективність.

Проаналізувавши наведені дані у роботі, можна зробити висновки, що в досліджуваних країнах спостерігається поступовий розвиток туризму. Використання державних інструментів, які сприяли розвитку туризму, доцільно застосовувати під час планування державної політики підтримки туристичної галузі в Україні.

Незважаючи на проведення бойових дій та анексію території, в Україні існує можливість розвитку туристичної галузі, що можна побачити під час дослідження світових тенденцій, а саме Туреччини, яка в останні роки страждаю від терористичних та військових загроз. Туреччина є досить розвинутою туристичною країною із значними ресурсами та численними туристичними об'єктами й комплексами.

Її керівництво намагається постійно нарощувати туристичний потенціал усіх регіонів держави завдяки пошуку нових стратегій туристичного та економічного розвитку території із залученням як вітчизняного капіталу, так і європейського.

В сучасних умовах політико-економічного розвитку та епідеміологічної кризи Туреччина шукає нові шляхи виходу для стабілізації в туристичній сфері та виходу неї на світовий ринок. Вона має гарні передумови для розвитку нових і перспективних туристичних галузей обслуговування, які можуть притягувати значні потоки іноземних туристів

Туреччина входить до ТОП-10 лідерів медичного туризму за версією Medical Tourism Index [45]: щороку 750 тисяч іноземних пацієнтів обирають місцеві клініки. В Україні є напрацьована база і наявний потенціал у розвитку медичного туризму, проте залишаються невирішеними проблеми, які його гальмують.

Системі медичного туризму потрібно запрацювати, для чого слід створити ефективну модель маркетингової політики в охороні здоров'я, покращити матеріальну базу та впровадити сучасні медичні технології, змінити законодавство, проходити міжнародні сертифікації, налагоджувати сервіс і піднімати якість послуг на вищий рівень.

Перспективи ринку медичного туризму залежать, з одного боку, від того, наскільки суб'єкти державного, комунального, комерційного секторів за оптимальну ціну з урахуванням потреб споживачів здатні забезпечити надання та просування таких послуг, а з іншого - наскільки держава спроможна підтримувати цей сегмент.

Показовим у цьому є досвід турецьких компаній, що надають послуги медичного туризму, які отримують покриття фінансових витрат на міжнародну сертифікацію, а також частину логістичних витрат споживачів таких послуг. Турецька компанія «Turkish Airlines», значна частка якої належить державі, надає туристам, які приїжджають до країни з метою лікування, 50%-ву знижку на переліт. Крім того, Туреччина є лідером за кількістю клінік, які отримали міжнародну акредитацію JCI, що свідчить про високу якість медичних послуг та безпеку для клієнтів. Вартість акредитації доволі висока (від $35 тис.), і в Туреччині існує практика компенсації державою цих витрат.

Отже, ефективний розвиток ринку медичного туризму не можна забезпечити без вирішення економічних, політичних, соціальних питань, реорганізації всієї системи надання медичної допомоги, зміни структури медичної освіти.

Проведене дослідження підтвердило, що розвиток медичного туризму є перспективним сегментом конкурентного позиціонування медичної галузі в глобальному середовищі.

За цих умов необхідно підтримувати його сильні (складові стоматологічні, офтальмологічні, кардіологічні, неврологічні репродуктивні медичні послуги, послуги реабілітації та оздоровлення), а також розвивати новітні напрямки медичного туризму (трансплантологію, б'юті-туризм тощо) з відповідним створенням регіональних оздоровчих і реабілітаційних кластерів. Очевидною перевагою є поєднання високої якості кадрового потенціалу, медичних, оздоровчих та рекреаційних ресурсів з відповідною доступною ціновою політикою, бажанням досягти процесної зрілості в наданні таких послуг і отримання міжнародного медичного сертифіката якості для зростання в'їзного медичного туризму. На інституційному рівні важливо забезпечити баланс між комерційним інтересом учасників медичного туризму і захист інтересів споживачів таких послуг.



Література

1. Баєв В. Б. Економічні передумови розвитку медичного туризму в Україні. Наукові праці МАУП. 2014. Вип. 43 (4). С. 163-167.

2. Баєва О.В. Менеджмент у галузі охорони здоров'я: навч. посібник. К.: Центр учбової літератури, 2008. 640 с.

3. Гнедик Є.С. Медичний туризм як вид господарської діяльності: проблеми нормативноправового визначення. Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. 2017. № 6. Том 2. С. 18-22.

4. Гнедик Є.С. Правова характеристика медичного туризму в Україні. Господарське право та процес в умовах трансформації суспільних відносин: 195 матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції (в авторській редакції), (Кривий Ріг, 27 вересня 2019 р.). Кривий Ріг: ДЮІ МВС України, 2019. С. 84-89.

5. Державна служба статистики України. URL. Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

6. Державний інститут статистики Туреччини URL. Режим доступу: www.tuik.gov.tr

7. Діденко К. Д. Медичний туризму в Україні: сучасний стан та перспективи розвитку. Науковий вісник Херсонського державного університету. Вип. 16. Ч. 4. 2016. С. 101-105.

8. Діденко К.Д., Жученко В.Г. Медичний туризм в Україні: сучасний стан та перспективи розвитку. Науковий вісник Херсонського державного університету. 2016. Випуск 14.частина 4. С. 101-105

9. Європейська Хартія Прав Пацієнтів в Україні. URL. Режим доступу: https ://phc. org.ua/uploads/files/hartia.pdf

10. зАкОН УКРАЇНИ "Про курорти" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2000, N 50, ст.435). Верховна Рада України. 2000 URL. Режим доступу: https://xn--80aagahqwyibe8an.com/ukrajiny- zakony/zakon-ukrajini-pro-kurorti-vidomosti-2000.html

11. Закон України «Про туризм» від 18 листопада 2003 р.№1282-ГУ // ВВР України. 2004. №13. Ст.180.

12. Зінченко О.В. Правовий статус суб'єктів туристичної діяльності як основа національного туристичного законодавства. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія № 18. Економіка і право: зб. наукових праць. Випуск 7. К.: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2009. С. 128-133.

13. Лікування all inclusive: як Туреччина зробила медицину своїм туристичним брендом. URL. Режим доступу: https://www.ukrinform.ua/rubric-yakisne-zhyttia/3324154-hkuvanna-all-mclusive-ak-tureccma- zrobila-medicinu-svoim-turisticnim-brendom.html

...