Технологічний розрахунок АТП на 150 автомобілів ЛАЗ-42072 з проектуванням паливного відділення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота

З дисципліни: «Технічна експлуатація автомобіля»

На тему: «Технологічний розрахунок АТП на 150 автомобілів ЛАЗ-42072 з проектуванням паливного відділення »

Зміст

Вступ

1. Вибір і коректування вихідних нормативів технічного обслуговування і ремонту

2. План обслуговування і виробнича програма з технічного обслуговування і ремонту рухомого складу

3. Річний об'єм виробництва і кількість виробничого персоналу автотранспортного підприємства

4. Розрахунок кількості виробничих постів, вибір і обґрунтування методів організації виробництва на постах

5. Розрахунок і підбір технологічного обладнання виробничих зон і відділень

6. Склад приміщень підприємства і розрахунок їх площ

7. Особливості організації виробничих процесів і компоновки основних виробничих корпусів , їх об'ємно-планувальні рішення

8. Технологічні процеси технічного обслуговування і ремонту у виробничому відділенні, яке детально розробляється

Висновок

Перелік посилань

автотранспортний персонал технічний

Вступ

Основна мета курсового проекту - систематизація, подальше закріплення і поглиблення знань і практичних навичок, які отримані під час вивчення дисциплін: „Технічна експлуатація автомобілів”, „Спеціальний курс технічної експлуатації автомобілів”, „Технологічне проектування автотранспортних підприємств та станцій технічного обслуговування”.

В процесі виконання курсового проекту студент розширює та закріплює знання в області експлуатації автомобільного транспорту і проектування автотранспортних підприємств.

При виконанні курсового проекту студент повинен:

- засвоїти методику проектування автотранспортних підприємств;

- поглибити знання в областізагальнотехнічнихта спеціальних дисциплін і здобути навички у застосуванні цих знань для вирішення інженерних задач;

- вивчити технологічні процеси технічного обслуговування (ТО) і поточного ремонту (ПР) рухомого складу;

- вміти користуватись технічною літературою, проектними нормативними документами, вимогами ЄСКД та стандартами України.

Вибір рухомого складу для розрахунку конкретного АТП рекомендується проводити, користуючись таблицями А.4...А.7, які містяться в даному методичному посібнику і охоплюють всі необхідні для розрахунків технічні характеристики дорожніх транспортних засобів [5,6,7,8].

Основою технічної політики на автомобільному транспорті, яка забезпечує технічну справність рухомого складу в процесі його експлуатації, є планово-попереджувальна система технічного обслуговування та ремонту.

Технічне обслуговування є впливом, який виконується в плановому порядку примусово через визначені пробіги рухомого складу і має за мету підтримання дорожнього транспортного засобу в технічно справному стані та належному зовнішньому вигляді, забезпечення надійності, економічності, безпеки руху, захисту довкілля та зменшення інтенсивності погіршення параметрів технічного стану.

Ремонт, як правило, виконується за потребою, виявленою під час технічного обслуговування або в процесі експлуатації , та має за мету поновлення технічно справного стану.

Перелік видів технічних обслуговувань і ремонтів, їх періодичності та об'єми виконуваних при цьому робіт згідно з [2] встановлюють заводи-виробники автомобільної техніки, але власнику транспортних засобів (керівнику АТП) надано право коректувати заводські нормативи в залежності від конкретних умов експлуатації рухомого складу.

Згідно з цими аргументами і враховуючи рекомендації, наведені в [2] і в інструкціях заводів-виробників автомобільної техніки, на АТП передбачаються наступні види технічних обслуговувань і ремонтів: щоденне обслуговування (ЩО), перше технічне обслуговування (ТО-1), друге технічне обслуговування (ТО-2), сезонне технічне обслуговування (СО); поточний ремонт (ПР).

Крім перелічених видів технічних обслуговуваннь деякі заводи-виробники автомобільної техніки за межами країн СНД (фірми Меrсedes-Benz, Іveko та інші) рекомендують проводити для своїх автомобілів як самостійний вид технічного обслуговування планову заміну масла в двигунах з усіма супутніми роботами по системі мащення і називають цей вид обслуговування - ЕО (“Engine oil”). Ці рекомендації враховані в таблицях А.1, А.2 даного методичного посібника, де ці роботи подані в українському транслітеруванні - “Мащення двигуна” (МД).

Як самостійний вид ремонту передбачається капітальний ремонт (КР), але він виконується не АТП, а спеціалізованими підприємствами.

1. Вибір і коректування вихідних нормативів технічного обслуговування і ремонту

Вихідними нормативами для технологічного розрахунку АТП служать: пробіги автомобілів до КР, періодичності ТО, трудомісткості ТО і ПР рухомого сладу, тривалості простою рухомого складу в КР, ТО-2 і ПР.

Нормативи періодичностей КР і ТО наведені в таблиці А.1. Там же окремим показником приведена кількість СО протягом року для кожної моделі автомобіля з урахуванням рекомендацій заводів-виробників автомобільної техніки.

Норми трудомісткості ТО і ПР рухомого складу наведені в таблиці А.2, де враховано виконання робіт з ЩО за допомогою механізованого устаткування. При кількості автомобілів в АТП менше 50 можливе виконання прибирально-мийних робіт ЩО ручним методом; при цьому нормативи трудомісткості, наведені в таблиці А.2, необхідно приймати з коефіцієнтом 1,3...1,5.

Наведені в таблицях А.1 та А.2 нормативи характеризують режими ТО і ПР рухомого складу в найбільш сприятливих умовах його експлуатації. Для визначення режимів ТО і ПР в реальних умовах експлуатації дорожніх транспортних засобів вихідні нормативи періодичностей впливів і трудомісткості коректуються за допомогою коефіцієнтів в залежності від наступних факторів:

категорій умов експлуатації К1 (див. таблиці А.8...А9);

модифікації рухомого складу і організації його роботи К2 (див. таблицю А.10);

природнокліматичних умов К3 (див. таблицю А.11);

кількості одиниць технологічно сумісного рухомого складу К4 (див. таблицю А.12);

способу зберігання рухомого складу К5.

З урахуванням перелічених коефіцієнтів відкоректовані значення пробігів до КР і періодичностей ТО для певної моделі дорожнього транспортного засобу визначаються за допомогою залежностей:

де LHкр- нормативний пробіг до КР певної моделі автомобіля (див. таблицю А.1);

LHМД - нормативна періодичність заміни масла в двигуні (мащення двигуна), якщо вона планується як самостійний вид технічного обслуговування для певної моделі автомобіля;

LHТО-1, LHТО-2 - нормативи періодичностей ТО-1 і ТО-2 для певної моделі автомобіля.

L'КР=500000x0,9x1,0=450000

L`TO-1=5000x0,9x1,0=4500

L`TO-2=20000x0,9=18000

Для зручності розробки графіків технічного обслуговування рухомого складу і виконання прибирально-мийних робіт перед кожним МД, ТО-1, ТО-2, необхідно забезпечити кратність пробігів до КР і періодичностей ТО середньодобовому пробігу lсд. Для цього визначають співвідношення L/мд/lсд, яке заокруглюють до найближчого цілого числа А, і періодичність Lмд, кратну середньодобовому пробігу, підраховують за залежністю:

Визначають співвідношення L/ТО-1/lсд, яке заокруглюють до найближчого цілого числа В, і періодичність LТО-1, кратну середньодобовому пробігу, підраховують за залежністю:

LТО-1 = А lсд.

LTO-1=4500

Визначають співвідношенняL/ТО-2/L/ТО-1, яке заокруглюють до найближчого цілого числа С, і періодичність LТО-2, кратну lсдтаLТО-1, підраховують за залежністю:

LТО-2 = В LТО-1.

LТО-2 =18000

Нарешті, визначають співвідношення L/КР/L/ТО-2,яке заокруглюють до найближчого цілого числа Д, і пробіг до капітального ремонту LКР, кратний LТО-2,LТО-1 та lсд, підраховують за залежністю:

LКР = С LТО-2.

LКР =450000

У тому випадку, коли для деяких моделей автомобілів передбачаються технічні обслуговування більш вищого порядку ніж ТО-2 (наприклад ТО-3 для автомобіля Tatra), спочатку проводять коректування LHТО-3 за залежністю (1.1), як і обслуговування нижчого порядку, а надалі аналогічно із (1.4) та (1.5) забезпечують кратність LТО-3, LТО-2, LКР.

Відкоректовані значення трудомісткостей технічних обслуговувань і ПР визначаються за залежностями:

;

де tHЩО, tHМД, tHTO-n, tHПР, - нормативи трудомісткості відповідно на ЩО, мащення двигуна, номерні технічні обслуговування від 1 до n, ПР для вибраної моделі автомобіля (див. таблицю А.2);

К5 - коефіцієнт коректування питомої трудомісткості поточного ремонту в залежності від прийнятого в проекті способу зберігання рухомого складу: при відкритому зберіганні К5=1,0, при закритому - К5=0,9.

TЩО=0,5x1,10=0,55

TTO-1=10x1,10=11,0

TTO-2=40,0x1,10=44,0

TПР=9,0x0,9x1x1,10x1=8,91

При виконанні планових робіт ТО-1, ТО-2 (а для деяких моделей рухомого складу і ТО-3) дуже часто зустрічаються операції, так званого, супутнього поточного ремонту, які не враховані в об'ємах планових ТО. Тому до відкоректованих значень трудомісткості ТО-1 необхідно додати 0,08...0,12 люд.год, до трудомісткості ТО-2 - 0,33...0,50 люд.год, а до трудомісткості ТО-3 - 0,50...1,00 люд.год, для виконання операцій супутнього поточного ремонту.

При проектуванні АТП можна припустити, що роботи сезонного обслуговування будуть виконуватись разом із черговим ТО-2, тому для подальших розрахунків необхідно визначити тільки додаткові трудомісткості ТСО стосовно ТО-2 за залежністю:

(1.6)

де , - нормативи трудомісткостей відповідно на СО і ТО-2 (див. таблицю А.2).

?TCO=(48,0-40,0)x1,10x1,0=8,8

Нормативи тривалості простою рухомого складу в КР, ТО-2 і ПР, які наведені в таблиці А.3, коректуванню не підлягають.

Результати вибору і коректування вихідних нормативів ТО і ремонту кожної моделі рухомого складу рекомендується звести в таблицю 1.1.

Таблиця 1.1 Вибір і коректування нормативів ТО і ремонту рухомого складу

Вид впливу	Позначення	Одиниця виміру	Норматив	Коефіцієнт	Відкоректована величина
				к1	к2	к3	к4	к5
Пробіги
КР	LKP	км	500000	0,9	1	1			450000
МД	LМД	км	-	-	-	-	-	-	-
ТО-1	LTO-1	км	5000	0,9		1			4500
ТО-2	LTO-2	км	20000	0,9		1			18000
Трудомісткості
ЩО	ТЩО	люд·год	0,5		1		1,1		0,55
МД	ТМД	люд·год	-	-	-	-	-	-	-
ТО-1	ТТО-1	люд·год	5,8		1		1,1		11,0
ТО-2 (ТО-3)	ТТО-2	люд·год	24		1		1,1		44,0
СО	Тсо	люд·год	28,8		1		1,1		8,8
ПР	ТПР		6,2	0,9	1	1	1,1	1	8,91
Тривалості простою
ТО-2 і ПР	ДДОР		0,35
КР	ДДКР	дні	2,3

В таблицю 1.1 вносяться тільки ті види впливів, які передбачені таблицею А.1 для вибраної моделі рухомого складу.

Якщо розрахунок АТП ведеться за двома або трьома моделями рухомого складу, в рядках таблиці 1.1 необхідно передбачити достатність місця для розташування в її графах (колонках) двох або трьох значень показників для кожного виду впливів, які наведені в боковику таблиці. Крім того в примітці до таблиці 1.1 необхідно вказати порядок розташування показників кожної конкретної моделі рухомого складу, якщо автором прийнята своя, особлива індексація дорожніх транспортних засобів (див. примітку до таблиці 1.2).

Для спрощення розрахунків вантажних АТП, в рухомому складі яких використовуються причіпи та напівпричіпи, вибір і коректування вихідних нормативів рекомендується проводити як для однієї моделі дорожнього транспортного засобу - автопоїзда, тобто тягач та причіп (напівпричіп).

У цьому випадку пробіг до КР, періодичності ТО і тривалість простою в КР для автопоїзда слід приймати за нормативами тягача, а трудомісткості ТО та тривалість простою в ТО-2 і ПР автопоїздів - як суму нормативів тягача і причепа (напівпричепа).

Трудомісткості ПР тягача і причепа необхідно коректувати окремо.

Перелічені вище особливості розрахенку АТП із використанням в їх рухомому складі автопоїздів необхідно також врахувати при формуванні таблиці 1.1.

При використанні в АТП газобалонних автомобілів нормативи трудомісткості ТО і ПР базових модифікацій рухомого складу необхідно збільшити на величину додаткових трудомісткостей з обслуговування і ремонту газових систем живлення, які наведені в останніх рядках таблиці А.2.

Заповнення таблиці 1.1 необхідно виконати, забезпечивши наступну точність результатів : при коректуванні пробігів -10км ; при коректуванні трудомісткостей -два знаки після коми.

2. План обслуговування і виробнича програма з технічного обслуговування і ремонту рухомого складу

План обслуговування рухомого складу визначає кількість впливів та їх трудомісткості за рік на один автомобіль певної моделі. Виробнича програма з ТО і ПР рухомого складу визначає річну і добову кількість впливів та річний об'єм робіт за всім парком дорожніх транспортних засобів.

На початку розробки плану обслуговування за розрахунковий цикл приймається відкоректована величина пробігу певної моделі автомобіля до капітального ремонту. У цьому випадку кількість КР за цикл завжди буде дорівнювати одиниці, оскільки LЦ=Lкр.

При пробігові автомобіля L=Lкр чергові технічні обслуговування вищого порядку (ТО-3 або ТО-2) не проводяться у зв'язку з необхідністю направлення автомобіля в капітальний ремонт (перед капітальним ремонтом автомобіля нема сенсу займатися його обслуговуванням). Тому кількості впливів вищого порядку за цикл визначаються за залежностями:

(1.7)

NЦТО-2=24

У випадку, коли ТО-3 для вибраної моделі рухомого складу не планується, слід приймати NЦ ТО-3=0.

Оскільки роботи ТО-1 входять в об'єми ТО-2, то кількість ТО-1 за цикл буде рівним:

(1.8)

NЦТО-1=75

Кількість ЩО і МД за розрахунковий цикл визначають за залежностями:

NЦЩО = LKP / lCД, (1.9)

NЦЩО=450000/100=4500

Таблиця 1.2 План обслуговування рухомого складу

Показник	Одиниця вимірювання	Умовне позначення	Обґрунтування або розрахункова формула	Види впливів
				ЩО	ТО-1	ТО-2	ПР	Всього
1.Кількість впливів за цикл			Розрахунок	4500	75	24
2.Трудомісткості постових робіт одного впливу	люд· год		Розрахунок	0,55	11,0	44,0	3,92
3.Кількість робітників на посту	осіб		Карта поста	2	2	2	2
4.Тривалість одного впливу в міжзмінний період	год.		ЩО,МД,ТО-1: ТП/РП, ПР: ТП/2РП	0,12	2,42		0,98
5.Тривалість одного впливу в експлуатаційний період	год.		ТО-2,ТО-3: ТП/РП, ПР:ТП/2РП			9,68	0,98
6.Тривалість простоїв за цикл	дні							180,5
7.Загальна тривалість циклу	дні							4680,5
8.Коефіцієнт технічної готовності								0,961
9.Коефіцієнт переходу від циклу до року								0,076
10.Пробіг автомобіля за рік	км							34200
11.Кількість впливів одного автомобіля за рік				342	5,7	1,824

При визначенні постових трудомісткостей одного впливу необхідно враховувати, що роботи з усіх видів технічних обслуговувань є постовими, і тому у відповідні графи таблиці 1.2 переносяться відкоректовані величини трудомісткостей ТО із таблиці 1.1.

Трудомісткості ПР поділяються на постові, які виконуються в зоні ПР, і підготовчі, які виконуються у виробничих відділеннях. Частка постових робіт у загальних трудомісткостях ПР становить: для легкових автомобілів - 49%, для автобусів - 44%, для вантажних автомобілів - 50%, для причепів і напівпричепів - 65%.

Таблиця 1.3 Виробнича програма з ТО і ПР рухомого складу

Показник	Одиниця вимірювання	Умовне позначення	Обгрунтування або розрахункова формула	Види впливів
				ЩО	ТО-1	ТО-2	ПР	Всього
1.Спискова кількість автомобілів			Вихідні дані					150
2. Експлуатаційна кількість автомобілів								144,15
3.Добовий пробіг рухомого складу	тис. км							14,415
4.Річний пробіг рухомого складу	тис. км							5130
5.Річна кількість впливів всіх автомобілів				51300	855	273,6
6.Річна тривалість робочого періоду	дні		Режим виробництва	355	303	303	303
7.Добовакількість впливів				202,7	3,379	1,081
8.Розподіл впливів за змінами		I...III	Режим виробництва	III	III	I	I, II
9.Добова тривалість робочого періоду	год.		Режим виробництва	6,7	6,7	6,7	13,4
10.Добова тривалість впливів в міжзмінний період	год.			24,53	8,177		14,13
11. Добова тривалість впливів в експлуатаційний період	год.					10,464	14,131
12.Загальний річний об'єм робіт	людгод.			28215	9405	2913,6	45708,3	86241,9

Подальші розрахунки в плані обслуговування необхідно проводити орієнтуючись на залежності, які наведені в графі “Обґрунтування або розрахункова формула”, користуючись при цьому такими показниками як:

- кількістю днів роботи рухомого складу за рік - ДР;

- коефіцієнтом випуску рухомого складу - В;

- спусковою кількістю автомобілів певної моделі - АС.

При виборі режиму виробництва ТО і ПР необхідно враховувати, що цей показник визначає робочий період, протягом якого виконуються роботи з даного виду впливу. Режим виробництва вимірюється річною тривалістю робочого періоду в днях - ФР, кількістю робочих змін і добовою тривалістю робочого періоду в годинах -ФД.

Річна тривалість робочого періоду для виробничих зон ЩО і ТО-1, як правило, дорівнює кількості днів роботи рухомого складу за рік, тобто ФРЩО, ТО-1=ДР. Для виробничих зон ТО-2 і ПР річна тривалість робочого періоду становить 253 дні при п'ятиденному робочому тижні, або 303 дні при шестиденному робочому тижні.

Добова тривалість робочого періоду виробничих зон ЩО і ТО-1 залежить від часу в наряді рухомого складу - ТН, який вказується в завданні на курсову роботу. Від цього ж показника залежить і кількість робочих змін, в які виконуються впливи ЩО і ТО-1.

При значенні величини ТН 10 годин за добу роботи з ЩО і ТО-1 можна виконувати або в другу, або в другу і третю зміни. Тривалість кожної зміни в цьому випадку становить 6,7 години при шестиденному робочому тижні, або 8,0 годин - при п'ятиденному. При значенні ТН 10 годин за добу роботи з ЩО і ТО-1 слід виконувати тільки в третю зміну при її тривалості 6,7 або 8,0 годин.

При організації в АТП самостійного пункту заміни масла в двигуні режим його роботи необхідно приймати аналогічно з режимом роботи зони ТО-1.

Добовий робочий період зони ТО-2 (так само і ТО-3) в загальному випадку становить одну зміну (першу), але можливі варіанти організації цих робіт в дві зміни (першу і другу). У випадку організації робіт зони ТО-2 (ТО-3) в дві зміни необхідно внести відповідні корективи в розрахунки тривалостей впливів в міжзмінний і експлуатаційний періоди (рядки 4 і 5 таблиці 1.2), визначаючи ці показники аналогічно з показниками для ПР.

Добовий робочий період зони ПР і виробничих відділень, як правило, становить дві зміни (першу і другу) з відповідною тривалістю кожної зміни 6,7 або 8,0 годин.

Одним із основних показників плану обслуговування і виробничої програми з ТО і ПР рухомого складу є загальний річний об'єм робіт для кожного виду впливу (останній рядок таблиці 1.3).

Особливістю цих розрахунків є визначення загального річного об'єму робіт з ТО-2, оскільки разом з ТО-2 інколи виконують роботи з сезонного обслуговування. В загальному випадку річний об'єм робіт ТО-2 визначається за залежністю:

ТР ТО-2 = ТТО-2 NР + m АС ТСО, (1.10)

де ТТО-2 - трудомісткість одного ТО-2 (див. другий рядок таблиці 1.2);

m- кількість сезонних обслуговувань певної моделі автомобіля за рік (див. таблицю А.1);

ТСО- додаткова трудомісткість на сезонне обслуговування, яка визначаються за залежністю (1.6), і приведена в таблиці 1.1.

ТР ТО-2=16,69x318,5+2x160x3,36=6390,965

У тому випадку, коли для вибраної моделі автомобіля сезонне обслуговування не планується (тобто m = 0), другий член виразу (1.9) буде дорівнювати нулю.

3. Річний об'єм виробництва і кількість виробничого персоналу автотранспортного підприємства

Об'єм виробництва визначає загальні річні трудомісткості кожного виду робіт і служить вихідним нормативом для розрахунку потреб підприємства у виконавцях певних робіт, робочих постах і обладнанні.

Розрахунок річного об'єму виробничих робіт рекомендується вести у вигляді таблиці 1.4, в графи якої треба внести тільки такі види технічного обслуговування, які передбачені для вибраних моделей рухомого складу. На весь рухомий склад АТП заповняється одна таблиця річного об'єму виробничих робіт.

Розрахунок таблиці 1.4 необхідно починати із заповнення останнього рядка “Разом”, у відповідні графи якого заносяться суми загального річного об'єму робіт з кожного виду впливів для автомобілів одного типу із останнього рядка попередньої таблиці 1.3.

При наявності в АТП автомобілів різних типів (наприклад: легкові і автобуси, поодинокі вантажні і автопоїзди) у всіх рядках таблиці 1.4 необхідно передбачити достатність місця для внесення в кожний рядок принаймні двох значень показників певного типу рухомого складу.

Ці значення показників кожного типу рухомого складу можна відокремлювати в межах кожної графи. Порядок розташування показників в рядках необхідно обумовлювати в примітці до даної таблиці.

Розподіл загальних річних трудомісткостей кожного впливу, які наведені в останньому рядку таблиці 1.4, за видами робіт рекомендується проводити у відсотках, значення яких для кожного типу рухомого складу подані в таблицях додатку А.14, А.15, А16.

При цьому слід врахувати, що числові значення відсоткового розподілу трудомісткостей ТО-2 і ТО-3 (якщо воно планується) однакові. Всі трудомісткості з МД слід відносити до змащувальних робіт.

Після розрахунків річних об'ємів трудовитрат для кожного конкретного виду робіт і типу рухомого складу в рядках графи “Всього” таблиці 1.4 необхідно підрахувати загальні сумарні трудовитрати для всього рухомого складу АТП.

Таблиця 1.4 Річний об'єм виробничих робіт

Вид робіт	ЩО	МД	ТО-1	ТО-2	ПР	Всього, люд·год
	%	люд.год.	%	люд.год.	%	люд.год.	%	люд.год.	%	люд.год.
1.Прибиральні	65	18339,7									18339,75
2.Мийні	15	4232,25									4232,25
3.Сушильні і обтиральні	20	5643									5643
4.Діагностичні					8	752,4	6	174,816	1	457,083	1384,299
5.Кріпильні					50	4702,5	48	1398,52	1	457,083	6558,111
6.Регулювальні					10	940,5	8	233,088	2	914,166	2087,754
7.Змащувальні					20	18,81	10	291,36			2172,36
8.Розбирально-збиральні									27	12341,241	12341,241
9.Агрегатні									18	82273494	8227,494
10.Електротехнічні					5	470,25	7	203,952	8	3656,64	4332,842
11.Акумуляторні									1	457,08	457,08
12.ТО і ремонт систем живлення					3	282,15	3	87,408	3	1371,24	1740,798
13.Шиномонтажні					4	376,2	2	58,272	3	1371,24	1805,712
14.Шиноремонтні									1	457,08	457,08
15.Кузовні							16	466,176			466,176
16.Арматурні									4	1828,32	1828,32
17.Зварювальні									4	1828,32	1828,32
18.Мідницькі									2	914,16	914,16
19.Бляхарські									4	1828,32	1828,32
20.Ковальсько- ресорні									3	1371,24	1371,24
21.Слюсарні									2	914,16	914,16
22.Механічні									6	2742,48	2742,48
23.Оббивні									2	914,16	914,16
24.Малярні									8	3656,64	3656,64
Разом	100	ТРЩО 10759,17	100	ТРМД -	100	ТРТО-1 4210	100	ТРТО-2 6392,05	100	ТРПР 39762,7	ТР 61123,87

Розрахунок виробничого персоналу рекомендується проводити у вигляді таблиці 1.5. У відповідні рядки графи “Річний об'єм робіт” цієї таблиці заносяться значення трудомісткостей із таблиці 1.4 (графа “Всього”).

Таблиця 1.5 Виробничий персонал АТП

Вид робіт	Річний об'єм робіт, люд.год.	Річний фонд часу робітника, год.	Штатна кількість робітників,осіб
			Розрахункова	Прийнята
				всього	в тому числі по змінах
					І	ІІ	ІІІ
1. Прибиральні	18339,75	1750	11,004	11			11
2.Мийні	4232,25	1750	2,539	3			3
3.Сушильні і обтиральні	5643	1750	3,386	3			3
4.Діагностичні	1384,299	1750	0,831	1	1
5.Кріпильні	6558,111	1750	3,935	4	2	1	1
6.Регулювальні	2087,754	1750	1,253	1	1
7.Змащувальні	2172,36	1750	1,3	1	1
8.Розбирально-збиральні	12341,24	1750	7,4	7	7
9.Агрегатні	8227,494	1750	4,9	5	3	2
10.Електротехнічні	4332,842	1750	2,6	3	1	2
11.Акумуляторні	457,08	1750	0,27	1	1
12.ТО і ремонт систем живлення	1740,798	1750	1,044	1	1
13.Шиномонтажні	1805,712	1750	1,08	1	1
14.Шиноремонтні	457,08	1750	0,27
15.Кузовні	466,176	1750	0,3	1	1
16.Арматурні	1828,32	1750	1,15
17.Зварювальні	1828,32	1750	1,15
18.Мідницькі	914,16	1750	0,55	1	1
19.Бляхарські	1828,32	1750	1,15
20.Ковальсько-ресорні	1371,24	1750	0,8	1	1
21.Слюсарні	914,16	1750	0,55	2	2	1
22.Механічні	2742,48	1750	1,65
23.Оббивні	914,16	1750	0,55	1	1
24.Малярні	3656,64	1570	2,3	2	1	1
Разом	86241,9		51,862	55	29	8	18

Значення річного фонду часу робітників приймаються із таблиці А.17. Розрахункове число робітників визначається за залежністю (1.11) із точністю одного знаку після коми.

Прийнята кількість працюючих заокруглюється до цілих чисел. Розподіл виробничого персоналу за змінами слід проводити із врахуванням даних, наведених в таблицях 1.2 і 1.3, а саме: виду впливу, при якому виконуються ті чи інші роботи (див.таблицю 1.3) і номеру зміни, в яку виконуються певні впливи (див.таблицю 1.2).

Таблиця 1.6 Допоміжний персонал АТП

Види робіт	Норматив допоміжних робітників у відсотках від їх загальної чисельності. %	Кількість допоміжних робітників, осіб
		Розрахункова	Прийнята
			всього	Зміна І	Зміна ІІ
Електротехнічні	10	1,6	2	1	1
Слюсарні	6	0,96	1	1
Механічні	4	0,64
Ковальські	1	0,16	1	1
Зварювальні	2	0,32
Бляхарські	2	0,32	1	1
Мідницькі	1	0,16
Санітарно-технічні	8	1,28	1	1
Ремонтно-будівельні	3	0,48	1	1
Деревообробні	3	0,48	1	1
Транспортні	10	1,6	2	1	1
Зберігання і видача матер. цінностей	15	2,4	2	1	1
Переміщення рухомого складу	15	2,4	2	1	1
Прибирання виробн. приміщень	10	1,6	2	1	1
Прибирання території	10	1,6	2	1	1
Всього	100	16	21	15	6

4. Розрахунок кількості виробничих постів, вибір і обґрунтування методів організації виробництва на постах

Розрахунок кількості робочих постів виконується окремо для кожного виду ТО і ПР. Крім цього для різних типів рухомого складу ці розрахунки мають свої особливості.

Перед визначенням розрахункової кількості робочих постів у виробничих зонах необхідно з'ясувати: чи суттєво відрізняються за габаритними розмірами окремі типи рухомого складу, вибрані для даного АТП. Якщо в АТП передбачається використовувати рухомий склад, окремі типи якого суттєво відрізняються за габаритними розмірами (наприклад: легкові автомобілі і міжміські автобуси, поодинокі автомобілі малої вантажності і великорозмірні автопоїзди), розрахунки кількості робочих постів необхідно проводити окремо для кожного типу рухомого складу.

При проектуванні АТП, окремі типи рухомого складу якого несуттєво відрізняються між собою за розмірами, розрахунок кількості робочих постів можна виконувати за сумарними показниками для всього парку рухомого складу.

Технічні обслуговування і ремонт автомобілів можна виконувати на універсальних або спеціалізованих постах.

Останні можуть бути окремими ( проїздними або тупиковими), чи складати потокову лінію. Доцільність організації ТО і ПР на універсальних або спеціалізованих постах залежить від розрахункової кількості робочих постів. Організувати виконання ТО і ПР на окремих універсальних постах простіше: на постах можна виконувати роботи з різними об'ємами трудовитрат, обслуговувати автомобілі різних типів і моделей і інш.

Але організація ТО на окремих універсальних постах має і суттєві недоліки: необхідно дублювати обладнання на постах, залучати до виконання робіт виконавців - універсалів високої кваліфікації; зростають витрати часу на заїзди автомобілів на пости і з'їзд з них; підвищується забрудненість повітря відпрацювавшими газами, збільшуються площі виробничих зон та інше.

Більш прогресивним методом організації технічних обслуговувань автомобілів є потоковий, при організації якого підвищується продуктивність праці за рахунок спеціалізації виконавців, підвищується ступінь використання технологічного обладнання і реманенту внаслідок спеціалізації робіт, зменшуються виробничі площі, підвищується виробнича дисципліна внаслідок неперервності та ритмічності виробництва, покращуються умови праці і підвищується якість виконання робіт.

Для організації технічних обслуговувань потоковим методом необхідні певні умови, а саме: достатня змінна виробнича програма за технологічно сумісними групами рухомого складу; достатня кількість виробничих постів; забезпечення певного рівня механізації робіт; виконання супутнього ПР автомобілів перед проведенням ТО; своєчасне забезпечення постів запасними частинами і матеріалами.

Щоденне обслуговування передбачає виконання робіт з перевірки технічного стану рухомого складу, яка спрямована на забезпечення безпеки руху, а також робіт з підтримки належного зовнішнього вигляду, заправці паливом, маслами та охолоджувальною рідиною, а для деяких видів рухомого складу - санітарну обробку кузова.

ЩО виконується в основному після роботи рухомого складу на лінії. Перевірка технічного стану проводиться і перед виїздом на лінію і при зміні водіїв на лінії. Виробничі зони ЩО виконують роботи з підтримки належного зовнішнього вигляду рухомого складу і з санітарної обробки деяких видів рухомого складу (наприклад, вантажних спеціалізованих автомобілів для перевезення харчових продуктів короткочасного зберігання). Всі інші види робіт ЩО виконуються водіями за рахунок підготовчо-заключного часу і механіками контрольно-технічних пунктів (КТП).

Враховуючи перелічені вище особливості виконання робіт з ЩО, в загальному вигляді розрахункова кількість постів для організації в АТП зони ЩО визначається за залежністю:

ПЩО=ДНДЩО / ВФДЩО , (1.12)

де - коефіцієнт нерівномірності завантаження робочих постів (див. таблицю А.18);

ДНДЩО - добова тривалість впливів ЩО, кількісне значення якої підраховано для кожного типу рухомого складу в графі “ЩО” десятого рядка таблиці 1.3;

В- коефіцієнт використання робочого часу постів ЩО (див. таблицю А.19);

ФДЩО- добова тривалість робочого періоду зони ЩО, кількісне значення якої визначено для кожного типу рухомого складу в графі “ЩО” дев'ятого рядка таблиці 1.3.

ПЩО=1,15x24,53/0,95x6,7=4,427

Залежність (1.12) надає можливості визначити розрахункову кількість виробничих постів ЩО як для кожного типу рухомого складу, так і для його парку.

При значенні розрахункової кількості постів ЩО більше двох, роботи щоденного обслуговування рекомендується виконувати на потокових лініях із кількістю постів на одній лінії три або чотири. У цьому випадку загальна прийнята кількість робочих постів ЩО повинна бути кратною трьом або чотирьом. Розподіл робіт на постах трипостових або чотирипостових ліній ЩО наведено в таблиці А.20.

Для своєчасного забезпечення потокових ліній ЩО необхідною кількістю рухомого складу потрібно передбачити певну кількість постів очікування із співвідношення: один пост очікування на одну потокову лінію.

Обслуговування ТО-1 передбачає виконання контрольно-діагностичних, регулювальних і кріпильних робіт за системами і механізмами дорожніх транспортних засобів, які забезпечують безпеку руху, а також робіт з мащення автомобіля.

Виконують роботи ТО-1 після повернення автомобіля з лінії в міжзмінний період. Роботи з ТО-1 можна проводити разом із Д-1 (суміщене ТО-1), або окремо від нього (самостійне ТО-1).

У загальному вигляді розрахункова кількість постів ТО-1 разом із Д-1 визначається за залежністю:

ПТО-1+Д-1=ДНДТО-1 / ВФДТО-1, (1.14)

де ,В - аналогічно із (1.12);

ДНДТО-1 - добова тривалість впливів ТО-1 і Д-1, кількісне значення якої підраховано для кожного типу рухомого складу в графі “ТО-1” десятого рядка таблиці 1.3;

ФДТО-1- добова тривалість робочого періоду зон ТО-1 і Д-1, кількісне значення якої визначено для кожного типу рухомого складу в графі “ТО-1” дев'ятого рядка таблиці 1.3.

ПТО-1+Д-1=1,09x8,177/0,93x6,7=1,43

Відокремлене значення розрахункової кількості постів Д-1 в загальному вигляді визначається за залежністю:

ПД-1 = ТРДТО-1 / ВФРТО-1ФДТО-1РПД-1, (1.15)

де ,В, ФДТО-1 - аналогічно з (1.14);

ТРДТО-1 - загальнорічна трудомісткість діагностики в складі трудовитрат на ТО-1, кількісне значення якої підраховано для кожного типу рухомого складу в графі “ТО-1” четвертого рядка таблиці 1.4;

ФРТО-1 - річна тривалість робочого періоду ТО-1, кількісне значення якої підраховано для кожного типу рухомого складу в графі “ТО-1” шостого рядка таблиці 1.3;

РПД-1 - кількість працюючих на постах Д-1, (РПД-1 = 1...2).

ПД-1=1,09x752,4/0,93x303x6,7=0,434

Розрахункова кількість постів ТО-1 буде визначатись як різниця виразів (1.14) і (1.15), тобто:

ПТО-1 = ПТО-1+Д-1 - ПД-1. (1.16)

ПТО-1 =1,43-0,434=1

При ПТО-12 роботи ТО-1 рекомендується виконувати на потокових лініях із кількістю постів на кожній лінії три або чотири. У такому випадку прийнята кількість постів ТО-1 повинна бути кратною трьом або чотирьом, аналогічно з лініями ЩО.

При розрахунковій кількості постів Д-1, визначених за залежністю (1.15), меншій 0,5 рекомендується розміщати переносне діагностичне обладнання на потоковій лінії ТО-1 і виконувати роботи ТО-1 суміщені з Д-1.

При розрахунковій кількості постів Д-1 більшої 0,5 можливі два варіанти рішень:

- організація самостійної зони Д-1 і самостійних потокових ліній ТО-1;

- при кількості потокових ліній ТО-1 більше одної і розрахунковій кількості постів Д-1, що припадають на кожну лінію, меншим 0,5 - організація двох (і більше) потокових ліній ТО-1 суміщеного з Д-1.

Розподіл робіт між окремими постами трипостових і чотирипостових ліній самостійного ТО-1 і ТО-1, суміщеного з Д-1, наведено в таблиці А.20.

Перед постами ТО-1 необхідно передбачити пости очікування із співвідношення: один пост очікування на одну потокову лінію.

Обов'язкові роботи з ТО-2 (ТО-3) містять поглиблену перевірку технічного стану всіх основних механізмів і систем дорожніх транспортних засобів, виконання кріпильних, регулювальних, змащувальних та інших робіт з метою попередження несправностей, зниження інтенсивності погіршення параметрів технічного стану рухомого складу, зменшення його негативного впливу на довкілля. Виконуються ці роботи в експлуатаційний період у першу, а інколи другу зміну.

У загальному вигляді розрахункова кількість постів ТО-2 разом із Д-2 визначається за залежністю:

ПТО-2+Д-2=ДДДТО-2 / ВФДТО-2, (1.17)

деДДДТО-2 - добова тривалість впливів ТО-2 і Д-2, кількісне значення якої підраховано для кожного типу рухомого складу в графі “ТО-2” одинадцятого рядка таблиці 1.3;

ФДТО-2- добова тривалість робочого періоду зон ТО-2 і Д-2, кількісне значення якої визначено для кожного типу рухомого складу в графі “ТО-2” дев'ятого рядка таблиці 1.3.

ПТО-2+Д-2=1,09x10,464/0,98x6,7=1,737

Відокремлене значення розрахункової кількості постів Д-2 в загальному вигляді визначається за залежністю:

ПД-2 = ТРДТО-2 / ВФРТО-2ФДТО-2РПД-2, (1.18)

де ,В, ФДТО-2 - аналогічно з (1.17);

ТРДТО-2- загальнорічна трудомісткість діагностики в складі трудовитрат ТО-2, кількісне значення якої підраховано для кожного типу рухомого складу в графі “ТО-2” четвертого рядка таблиці 1.4;

ФРТО-2- річна тривалість робочого періоду ТО-2, кількісне значення якої підраховано для кожного типу рухомого складу в графі “ТО-2” шостого рядка таблиці 1.3;

РПД-2- кількість працюючих на постах Д-2, (РПД-2 = 1...2).

ПД-2=1,09x174,816/0,98x303=0,642

Розрахункова кількість постів ТО-2 визначається аналогічно із (1.16):

ПТО-2 = ПТО-2+Д-2 - ПД-2. (1.19)

ПТО-2 =1,737-0,642=1,095

Прийнята кількість постів ТО-2 і Д-2 визначається шляхом заокруглення розрахункових значень цих величин. Виконання діагностики Д-2 необхідно передбачити на самостійних постах в окремій виробничій зоні. Роботи з ТО-2 раціонально організувати на спеціалізованих тупикових постах. При використанні в рухомому складі АТП автопоїздів роботи з їх ТО-2 рекомендується проводити на спеціалізованих проїздних постах. Спеціалізація постів ТО-2 за видами робіт наведена в таблиці А.15.

Розрахунки кількості робочих постів ТО-3 (якщо воно планується для вибраного типу рухомого складу) слід проводити аналогічно із ТО-2, або об'єднати їх і виконувати разом з розрахунком постів ТО-2.

Перед постами ТО-2 (ТО-3) необхідно передбачити пости очікування із співвідношення: 20% від кількості робочих постів.

У тому випадку, коли розрахункова сумарна кількість постів Д-1 і Д-2 дорівнює або менше одиниці, ці роботи допускається виконувати на одному посту з використанням універсального обладнання і переносних діагностичних приладів.

Поточний ремонт призначений для усунення несправностей , пошкоджень, відмов, які виникли в процесі експлуатації рухомого складу. Роботи поточного ремонту виконуються в основному в першу і другу зміни.

Розрахункова кількість постів ПР в загальному вигляді визначається за залежністю:

ППР = 2ДНДПР / ВФДПР, (1.20)

де ДНДПР - добова тривалість впливу ПР, кількісне значення якої підраховано для кожного типу рухомого складу в графі “ПР” десятого рядка таблиці 1.3;

ФДПР- добова тривалість робочого періоду зони ПР, кількісне значення якої підраховано для кожного типу рухомого складу в графі “ПР” дев'ятого рядка таблиці 1.3.

ППР=2x1,12x14,131/0,95x13,4=2,487

Пости поточного ремонту причепів і напівпричепів необхідно розраховувати окремо від постів ПР тягачів.

Роботи ПР рекомендується виконувати на спеціалізованих тупикових або проїздних постах. Нормативи із спеціалізації постів ПР автомобілів наведені в таблиці А.21. Спеціалізацію постів ПР причепів і напівпричепів можна проводити на основі нормативів таблиці А.16.

Перед постами ПР необхідно передбачити пости очікування з урахуванням співвідношення: 20% від кількості робочих постів.

Загальний розрахунок робочих постів виробничих зон ТО і ПР рухомого складу необхідно звести в таблицю 1.7

Таблиця 1.7 Робочі пости виробничих зон

Вид впливу	Кількість робочих постів
	Розрахункова	Прийнята
		всього	В тому числі по змінах
			I	II	III
ЩО	4,427	6			6
ТО-1	1	1			1
ТО-2	1,095	1	1
Д-1	0,434	1	1
Д-2	0,642
ПР	2,487	3	3	3

При розподілі постів між змінами необхідно врахувати дані, що містяться в восьмому рядку таблиці 1.3.

5. Розрахунок і підбір технологічного обладнання виробничих зон і відділень

До технологічного обладнання належать стаціонарні та переносні стенди, верстати, прилади, пристрої та виробничий реманент (стелажі, столи, шафи) і інше обладнання для виконання виробничого процесу.

При повному з...