Технологічне проектування електротехнічного відділення АТП

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

Основною ланкою в розвитку ринкових відносин є підприємство. На рівні підприємства проводиться продукція або виявляються послуги, що користуються попитом на ринку, застосовується нова техніка й нові технології, створюються робочі місця, здійснюється ефективне керування з використанням маркетингу, бізнес-плану, виплачуються податки для змісту державних органів і здійснення соціальних програм.

Для того, щоб підприємство мало можливість успішно функціонувати, необхідно грамотно й компетентно визначати вимоги ринку, знаходити форми й методи боротьби з конкуренцією, в оперативному порядку перебудовувати виробництво з метою підвищення його ефективності. А для цього потрібні глибокі економічні знання, які можна одержати в процесі пізнання економіки як науки, що вивчає діяльність, пов'язану з виробництвом, розподілом, обміном і споживанням товарів і послуг.

У зв'язку з тим, що підприємства автомобільного транспорту мають свою специфіку в області організації виробничого процесу, виробленої продукції, визначенні потреби у виробничих ресурсах, ціноутворенні, економіка підприємства автомобільного транспорту має свої особливості в порівнянні з економікою інших галузей народного господарства.

Значну увагу предають ресурсам автотранспортного підприємства, визначенню їхньої потреби й ефективного використання. Склад і структура основних й оборотних фондів, трудові й матеріальні ресурси, шляхи поліпшення їхнього використання мають свою специфіку й відрізняються від промислових підприємств. Успішне ведення економіки підприємства в умовах ринку припускає вдосконалювання економічного механізму керування підприємством.

Основна ланка ринкової економіки - підприємство, що є самостійно діючим суб'єктом, що володіє правами юридичної особи й здійснює виробничу діяльність із метою задоволення суспільних потреб й одержання прибутку.

Автотранспортні підприємства (АТП) являють собою важливою складову частина єдиного ринку транспортних послуг, що почав формуватися в Україні з 1991 року.

Під послугами транспорту розуміється діяльність, спрямована на задоволення потреб, виражених у формі попиту на перевезення вантажів, а також інші операції, пов'язані з підготовкою й здійсненням перевізного процесу.

До послуг підприємств автомобільного транспорту ставляться:

перевізні послуги.

технологічні послуги.

інформаційні послуги.

транспортно-експедиційні роботи.

комерційні послуги.

Таким чином, АТП є суб'єктами ринку транспортних послуг, які перебувають у постійній взаємодії з іншими ринковими суб'єктами. Звідси з'являється необхідність більше детального викладу особливостей утворення й функціонування АТП.

автомобіль пробіг трудомісткість електротехнічний



1. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

1.1 Рухомий склад

ГАЗ-3307 - російський вантажний автомобіль в сімействі четвертого покоління середньотонажників виробництва автозаводу Горького. Бортова карбюраторна вантажівка випускається серійно з кінця 1989 року.

Довжина……………6550 мм

Ширина…………….2380 мм

Висота……………...2350 мм

Кліренс……………..265 мм

Колісна база…….….3770 мм

Колія задня…………1690 мм

Колія передня……...1630 мм

Споряджена маса… .3200 кг

Маса повна…………7850 кг

Вантажомісткість….4500 кг

ГАЗ-3302 - російський бортовий карбюраторний автомобіль п'ятого покоління автозаводу Горького.

Довжина…………… 5480 мм

Ширина……………. 2380 мм

Висота………………2120 мм

Кліренс……………..170 мм

Колісна база…….….2900 мм

Колія задня…………1560 мм

Колія передня……...1700 мм

Споряджена маса… .1850 кг

Маса повна…………3500 кг

Вантажомісткість….1500 кг

ЗІЛ-4314 - Бортовий карбюраторний автомобіль, двигун ЗІЛ-508.10 заводу імені І. А. Ліхачева стара російська модель. Повне найменування -- Відкрите акціонерне московське суспільство «Завод імені І. А. Ліхачева» (скорочено -- АМC ЗІЛ).

Довжина…………… 6675 мм

Ширина……………. 2500 мм

Висота………………2400 мм

Кліренс……………..340 мм

Колісна база…….… 3800 мм

Колія передня……...1800 мм

Колія задня………….1850 мм

Споряджена маса…. 4175 кг

Маса повна…………10400 кг

Вантажомісткість….6000 кг

КамАЗ-5320 - радянський і російський тривісний бортовий вантажний автомобіль-тягач з колісною формулою 6 Ч 4, що випускався Камським автомобільним заводом в Росії - Набережні Чолни (КамАЗ) з 1976 р. по 2000 р. Став першою за рахунком моделлю автомобіля під маркою КамАЗ. Призначений в т.ч. і для постійної роботи автопоїздом з причепом.

Довжина…………… 7395 мм

Ширина……………. 2500 мм

Висота……………...2830 мм

Кліренс……………..385 мм

Колісна база…….… 3190+1320 мм

Колія передня……...2010 мм

Колія задня………...1850 мм

Споряджена маса… 7184 кг

Маса повна…………15305 кг

Вантажомісткість….8000 кг

КрАЗ-6444 - двигун ЯМЗ-238Д створений на базі моделі КРАЗ 6510. Почав випускатися Кременчуцьким автозаводом в 1990-ті. Призначений для буксирування напівпричепів-ваговозів і напівпричепів загального призначення по всіх видах доріг і бездоріжжю.

Довжина…………… 7550 мм

Ширина……………. 2500 мм

Висота………………2715 мм

Кліренс…………….. 260 мм

Колісна база…….… 4080+1400мм

Колія передня……...1990 мм

Колія задня…………1840 мм

Споряджена маса…..9200 кг

Маса повна………….27000 кг

Вантажомісткість….17000 кг

ПАЗ-3205 - радянський і російський високопольний автобус малого класу виробництва заводу «Павлівський автобус», є базовою моделлю заводу.

Довжина…………… 6925 мм

Ширина……………. 2500 мм

Висота………………2960 мм

Кліренс…………….. 264 мм

Колісна база…….….3600мм

Колія передня……...1940 мм

Колія задня…………1690 мм

Споряджена маса…. 5380 кг

Маса повна………… 8185 кг

Вантажомісткість….3500 кг

1.2 Призначення і перелік робіт електротехнічного відділення

У електротехнічному відділенні проводять ремонт і контроль генераторів, стартерів, приладів запалювання, контрольно-вимірювальних приладів та іншої апаратури.

Розбирання-збірка агрегатів електроустаткування виробляється в основному на верстаках із застосуванням універсального інструменту і спеціальних пристроїв. Ремонт двигунів і вузлів включає заміну обмоток та ізоляції, припайку проводів, слюсарні роботи. Надійність роботи електроустаткування автомобілів забезпечується виконанням певних робіт через встановлені проміжки часу. Для електрообладнання є певний перелік робіт, що проводяться при відповідному ТО. При ЩО контролюють роботу приладів освітлення, склоочисників, системи вентиляції та опалення, контрольно-вимірювальних приладів. Крім цього, очищають від бруду і пилу всі прилади освітлення та світлової сигналізації. При ТО-1 насамперед виконують операції ЩО.

Перевіряють стан і кріплення приладів електрообладнання та електричних проводів. Перевіряють і регулюють натяг приводних ременів генератора, роботу реле-регулятора. Після вивертання іскрових свічок запалювання контролюють їх стан, очищають і регулюють зазор між електродами.

Очищають внутрішню поверхню кришки переривника-розподільника, перевіряють і регулюють (при необхідності) зазор між контактами. Перевіряють правильність установки фар і при необхідності проводять регулювання. При СО виконують всі операції ТО-2



2. СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА

2.1 Розрахунок виробничої програми

2.1.1 Обґрунтування і спрощення вихідних даних

У вхідних даних різноманітний рухомий склад. Це ускладнює розрахунки та робить їх громіздкими. Для спрощення розрахунків різномарочний рухомий склад можна звести до двох-трьох марок за технологічним сумісництвом (наприклад, група дизельних або бензинових автомобілів). Для цього треба уважно проаналізувати вхідні дані рухомого складу.

Таблиця 2.1-Вихідні дані рухомого складу

Марка, модель автомобіля	Кількість	Пробіг середній за добу	Днів робочих на рік	Середній пробіг з початку експлуатації або після капремонту, тис. км	Категорія умов експлуатації
ГАЗ-3307	15	250	253	40	III
ГАЗ-3302	10	240	365	50	III
ЗІЛ-4314	18	320	253	70	III
КамАЗ-5320	7	370	253	120	III
КрАЗ-6444	3	150	253	90	III
ПАЗ-3205	6	250	365	140	III

Наданий рухомий склад треба розділити, для точніших розрахунків - бензинові та дизельні.

До складу бензинових автомобілів включаємо: ПАЗ-3205 який буде основною маркою, а також ГАЗ-3307, ГАЗ-3302, ЗІЛ-4314.

До складу дизельних автомобілів відносимо: КамАЗ-5320, основною маркою буде вважатись КрАЗ-6444.

Заносимо два склади автомобілів у таблицю 2.2.



Таблиця 2.2 - Розділення автомобілів на дві групи для поліпшення розрахунку

(І) Перша група Бензинова група	(ІІ) Друга група Дизельна група
ГАЗ-3307	КамАЗ-5320
ГАЗ-3302	КрАЗ-6444
ЗІЛ-4314
ПАЗ-3205

Для розрахунків треба визначити трудомісткість робіт кожного автомобіля і занести їх у таблицю 2.3.

Таблиця 2.3 - Трудомісткість робіт, людино - годин

Марка, модель автомобіля	ЩО	ТО-1	ТО-2	ПР Людино-годин /1000км
ГАЗ-3307	0,50	3,5	12,6	4
ГАЗ-3302	0,30	2,4	7,6	2,9
ЗІЛ-4314	0,50	3,5	12,6	4
КамАЗ-5320	0,45	4,15	11,9	4,8
КрАЗ-6444	0,67	3,85	16,17	6,82
ПАЗ-3205	0,70	5,5	18	5,5

Приведення рухомого складу за технологічним сумісництвом, визначили основні марки автомобілів. Для бензинових автомобілів - це ПАЗ-3205, для дизельних - це КрАЗ-6444. Методика розрахунків приблизна та спрощена.

Приведення автомобілів ведеться для бензинових автомобілів за формулою:

А_З = А₀ + ? А_in = 15 + 10 + 18 + 6 = 49 одиниць. (2.1)

Розрахунок приведення для дизельних автомобілів:

А_З =7+3= 10 одиниць.

де А₀ - кількість автомобілів основної марки, одиниць;

А_in - приведена кількість автомобілів допоміжної марки, що зводяться за технологічним сумісництвом до основної, одиниць.

Приведену кількість допоміжної марки бензинових та дизельних автомобілів визначаємо за формулою:

Визначаємо приведену кількість допоміжної марки бензинових автомобілів:

ГАЗ-3302

= (2.2)

одиниць,

де А_i - кількість автомобілів допоміжної марки, що зводяться до основної, одиниць;

t_ЩО, t^і_ЩО - питома нормативна трудомісткість щоденного обслуговування відповідно основної і допоміжної марки автомобілів, людино-годин;

lcd, lⁱcd - середньодобовий пробіг відповідно основної допоміжної марки автомобілів, кілометр;

Д_PA, Д^і_PA - днів робочих на рік основної та допоміжної марки автомобілів, дні;

к_E, к^і_E - коефіцієнти керування періодичності, що враховують категорію експлуатації відповідно основної та допоміжної марки автомобілів.

Визначаємо приведену кількість допоміжної марки бензинових автомобілів:

ГАЗ-3307

одиниць,

ЗІЛ-4314

одиниць.

Визначаємо приведену кількість допоміжної марки дизельних автомобілів:

одиниці.

За відсутності нормативів питомої трудомісткості ТО та ПР на 1 кілометр пробігу, їх визначають за формулою:

ГАЗ-3307

= (2.3)

людино-годин,

де t_{TO 1}, t_{TO 2} - нормативна трудомісткість відповідно ТО-1 та ТО-2, людино-годин;

t_ПР - нормативна трудомісткість робіт з поточного ремонту на 1000 кілометрів, людино-годин;

L_1н, L_2н - нормативна періодичність відповідно ТО-1 та ТО-2, кілометрів.

Визначаємо питому трудомісткість для бензинових автомобілів:

ЗІЛ-4314

людино-годин,

ГАЗ-3302

людино-годин,

ПАЗ-3205

людино-годин.

Визначаємо питому трудомісткість для дизельних автомобілів:

КрАЗ-6444

людино-годин,

КамАЗ-5320

людино-годин.

Отримані дані з приведення автомобілів до технологічного сумісництва заносимо у таблицю 2.4.

Таблиця 2.4 - Результати приведення рухомого складу

Марка автомобіля	Кількість автомобілів, одиниць	Питома трудомісткість ТО і ПР автомобілів на 1 км, людино-годин	Зведена кількість автомобілів, одиниць
	дійсна	приведена
ГАЗ-3202	10	5	0,003975
ГАЗ-3307	15	8	0,0056626
ЗІЛ-4314	18	11	0,0056626
ПАЗ-3205	6		0,0075	30
КамАЗ-5320	7	4	0,0048
КрАЗ-6444	3		0,008793125	7

Наступні розрахунки виробничої програми будемо виконувати по таким основним маркам автомобілів. Бензинова група ПАЗ-3205, та дизельна група КрАЗ-6444.

2.1.2 Визначення періодичності обслуговувань

Периодичность чергового обслуговування автомобілів залежить від умов в яких вони експлуатуються, а також від нормативної періодичності, згідно "Положения про ТО i ремонт дорожніх транспортних засобів автотранспорту" периодичность ТО може бути зменшена власником ДТЗ до 20% в залежності від умов експлуатації. На практиці це можна враховувати за допомогою коефіцієнта корегування періодичності.

Визначаємо скореговану періодичність ТО-1 для бензинової групи:

L_1c = L_1н• к_е = 5000 0,9 = 4500 кілометрів, (2.4)

де L_1c - нормативна періодичність проведення ТО-1, км;

к_е - коефіцієнт який враховує категорію умов експлуатації.

Визначаємо періодичність ТО-1 для дизельної групи:

L_1c = 4000 0,9 = 3600 кілометрів.

Згідно “Положення - 98” передбачена планово-попереджувальна система технічного обслуговування, тому для складання графіків ТО та виключення нарощування помилки в подальших розрахунках, значення пробігу поміж окремими технічними обслуговуваннями бажано скорегувати з середньодобовим пробігом автомобіля, для чого визначають показник кратності:

Для бензинової групи:

n₁ одиниць, (2.5)

де l_сд - пробіг автомобіля середньодобовий, кілометр.

Для дизельної групи:

n₁ одиниць.

Показник кратності округляється до цілого числа. Визначивши показник кратності, визначаємо розрахункову періодичність ТО-1 для бензинової групи:

L_ТО1 = l_сд • n₁ = 250•18 = 4500 кілометрів. (2.6)



Визначаємо розрахункову періодичність ТО-1 для дизельної групи:

L_ТО1 = 150•24 = 3600 кілометрів.

Аналогічно попереднім розрахункам виконуємо розрахунок періодичності ТО-2, кратного періодичності ТО-1. Скорегована періодичність ТО-2 для бензинової групи дорівнює:

L_ТО2 = L_2н • к_е = 20000•0,9 = 18000 кілометрів, (2.7)

де L_2н - нормативна періодичність ТО-2 без урахування умов експлуатації, кілометрів.

Визначаємо скореговану періодичність ТО-2 для дизельної групи:

L_ТО2 = 16000•0,9 = 14400 кілометрів.

Визначаємо показник кратності ТО-2 для бензинової групи автомобілів за формулою:

одиниці. (2.8)

Визначаємо показник кратності ТО-2 для дизельної групи автомобілів:

одиниць.

Спираючись на показник кратності визначаємо періодичність ТО-2 для бензинової групи автомобілів за формулою:

L_ТО2 = L₁• n₂ = 4500•4 = 18000 кілометрів. (2.9)

Визначаємо періодичність ТО-2 для дизельної групи автомобілів:

L_ТО2 = 3600•4 = 14400 кілометрів.

Визначаємо скорегований нормативний пробіг до капітального ремонту з урахуванням умов експлуатації та середнього пробігу автомобілів бензинової групи:

L_КРС = L_КРН • k_Е - L_Е = 375000 • 0,9 -140000 = 197500 кілометрів. (2.10)

де L_КРН - норма пробігу до капітального ремонту, кілометрів;

L_Е - середній пробіг автомобілів с початку експлуатації або після капітального ремонту, кілометрів.

Визначаємо скорегований нормативний пробіг до капітального ремонту дизельних автомобілів:

L_КРС = 300000 • 0,9 - 90000 = 180000 кілометрів.

Розраховуємо показник кратності для капітального ремонту бензинової групи автомобілів за формулою:

кілометрів. (2.11)

Розраховуємо показник кратності для капітального ремонту дизельної групи автомобілів:

кілометрів.

Визначаємо пробіг до капітального ремонту бензинових автомобілів за формулою:

L_КР = L₂ • n_КР = 18000•11 = 198000 кілометрів. (2.12)

Визначаємо пробіг до капітального ремонту дизельних автомобілів:

L_КР = 14400•13 = 187200 кілометрів.

Отримані дані з визначенням періодичності обслуговувань заносимо у таблицю 2.5.

Таблиця 2.5 - Періодичність впливів ТО і КР автомобілів, кілометр

Марка і модель автомобіля	ЩО	ТО-1	ТО-2	КР
ПАЗ-3205	250	4500	18000	198000
КрАЗ-6444	150	3600	14400	187200

2.1.3 Розрахунок загального річного пробігу автомобілів

Враховуючи, що розрахунок загального річного пробігу вимагає проміжних розрахунків, виконуємо їх в першу чергу.

Визначення кількості днів експлуатації за цикл. За цикл приймається розрахункова норма пробігу до капітального ремонту.

Визначаємо кількість днів експлуатації за цикл для бензинових автомобілів за формулою:

дні. (2.13)

Кількість днів експлуатації за цикл дизельних автомобілів:

днів.

Визначення простою автомобілів в ТО і ремонті за цикл.

При проектуванні слід враховувати, що в сучасних умовах капітальний ремонт автомобілів проводять переважно на власному підприємстві. Кількість днів в КР при цьому змінюється в залежності від матеріально-технічної бази АТП та кількості обслуговуємих автомобілів:

Визначаємо простій автомобілів в ТО і ремонті за цикл бензинових автомобілів за формулою:



днів, (2.14)

де d_ТОР - питома норма простою в ТО2 та ПР, дні/1000 км.

(для бензинових - 0,4, для дизелів 0,51);

к_КР - коефіцієнт, що враховує складність виконання КР в умовах АТП приймаємо для всіх автомобілів 1,3 оскільки численність автомобілів до 100;

Д³_КР - дні простою в капітальному ремонті на АРЗ (для бензинових та дизельних автомобілів - 20), днів

Визначаємо простій автомобілів в ТО і ремонті за цикл для дизельних автомобілів:

дні.

Визначаємо коефіцієнт технічної готовності для бензинових автомобілів за формулою:

одиниць. (2.15)

Визначаємо коефіцієнт технічної готовності для дизельних автомобілів:

одиниць.

Визначення коефіцієнта використання парку для бензинових автомобілів за формулою:

одиниць, (2.16)

де Д_К - днів календарних на рік;

к_Н - коефіцієнт, враховуючий невикористання технічно справних

автомобілів з експлуатаційних причин (відсутність водіїв, шин палива, заказів, масел та інше). Для автобусів к_н=0,9, для вантажних автомобілів к_н=0,8. Д_РА - днів робочих на рік, дні.

Визначення коефіцієнта використання парку для дизельних автомобілів:

одиниць.

Визначаємо загальний річний пробіг автомобілів для бензинових автомобілів за формулою:

L_Р= Д_К • l_СД • _В •А_З, = 365• 250 • 0,79 • 30 = 2162625 кілометрів. (2.17)

Визначаємо загальний річний пробіг автомобілів для дизельних автомобілів:

L_Р = 365•150•0,50•7 = 191625 кілометрів.

Отримані дані заносимо у таблицю 2.6.

Таблиця 2.6 - Експлуатаційно-технічні показники використання парку

Показники	Одиниця виміру	ПАЗ-3205	КрАЗ-6444
Кількість автомобілів Зведена	Одиниць	30	7
Коефіцієнт технічної готовності		0,88	0,91
Коефіцієнт використання парку		0,79	0,50
Загальний річний пробіг	км	2162625	191625

2.1.4 Розрахунок кількості впливів за рік

Визначаємо спочатку кількість капітальних ремонтів для бензинових автомобілів за формулою:

одиниць. (2.18)



Визначаємо спочатку кількість капітальних ремонтів для дизельних автомобілів:

одиниць.

Визначаємо кількість ТО-2 за рік для автомобілів бензинової групи автомобілів за формулою:

одиниць. (2.19)

Визначаємо кількість ТО-2 за рік для автомобілів дизельної групи автомобілів:

одиниць.

Визначаємо кількість ТО-1 за рік для бензинових автомобілів за формулою:

одиниця. (2.20)

Визначаємо кількість ТО-1 за рік для дизельних автомобілів:

одиниць.

Визначаємо кількість Д-1, яка виконується за рік для бензинових автомобілів в цілому парку за формулою:

N_Д-1 = 1,1 • N_ТО-1 + N_ТО-2 = 1,1•361+ 109 = 506 одиниць (2.21)

Визначаємо кількість Д-1, яка виконується за рік для дизельних автомобілів:

N_Д-1 = 1,1•39+13 = 69 одиниць.

Визначаємо кількість Д-2, яка виконується за рік для бензинових

автомобілів в цілому парку за формулою:

N_Д-2 = 1,2 • N_ТО-2 = 1,2•109 = 131 одиниця. (2.22)

Визначаємо кількість Д-2, яка виконується за рік для дизельних автомобілів:

N_Д-2 = 1,2•13 = 16 одиниць.

Визначаємо кількость ЩО за рік (прибирально-мийних робіт).

Згідно “Положення - 98” прибирально-мийні роботи (ЩО) виконуються за потребою, але обов'язково перед ТО або ремонтом.

Визначаємо кількість ЩО для автомобілів бензинової групи:

(2.23)

одиниці.

де К_ЩО - коефіцієнт частості прибирально-мийних робіт ЩО.

Приймаємо для бензинової групи К_ЩО - 1, а для дизельної групи автомобілів К_ЩО - 0,2.

Коефіцієнт частості прибирально-мийних робіт визначається для конкретного виду рухомого складу визначається виходячи з його призначення санітарно-технічних норм , умов експлуатації.

Так, наприклад:

- для пасажирського рухомого складу, рухомого складу зайнятого на перевезенні продуктів харчування і сировини для їх виготовлення, яка швидко псується, рухомого кладу зайнятого на перевезенні вантажів, які швидко твердіють або налипають на кузови, сміттєвозів, асенізаційних автомобілів та автомобілів які експлуатуються у курортній зоні - К_ЩО = 1,0, тобто щоденно;

- для автомобілів-самоскидів, які постійно експлуатуються на будівельних майданчиках, кар`єрах, автомобілів зайнятих на магістральних багатоденних перевезеннях-допускається К_ЩО = 0,2;

- для інших видів рухомого складу та інакших умов експлуатації автомобілів К_ЩО = 0,5.

В зв'язку з тим, що згідно “Положення - 98” діагностичні роботи входять в об'єм ТО-1 та ТО-2, розрахунок їх чисельності не виконується, а у випадку необхідності вона прирівнюється до чисельності ТО-1 чи ТО-2.

Визначаємо кількість ЩО для автомобілів дизельної групи:

одиниць.

Визначаємо кількість сезонних обслуговувань за рік для бензинових автомобілів за формулою:

N_СО = А_з•2 = 30•2 = 60 одиниць. (2.24)

Визначаємо кількість сезонних обслуговувань за рік для дизельних автомобілів:

N_СО = 7•2 = 14 одиниць.

Таблиця 2.7 - Кількість впливів ТО і КР, ЩО ,СО за рік, одиниць

Види впливів	Бензинові	Дизельні	по АТП
КР	11	1	12
ТО-2	109	13	112
ТО-1	361	39	400
Д-1	506	69	575
Д-2	131	16	147
ЩО	9132	309	9441
СО	60	14	74



2.1.5 Розрахунок добової кількості обслуговувань

Визначаємо кількість ТО-1 за добу для бензинової групи за формулою:

одиниць, (2.25)

де Д_Т1 - днів роботи на рік дільниці ТО-1, приймається 253 днів з

урахуванням днів роботи на рік основних марок автомобілів, днів.

Визначаємо кількість ТО-1 за добу для дизельної групи:

одиниці.

Визначаємо кількість ТО-2 за добу для бензинової групи за формулою:

одиниці, (2.26)

де Д_Т2 - днів роботи на рік дільниці ТО-2, приймається 253 днів з

урахуванням днів роботи на рік основних марок автомобілів, днів.

Визначаємо кількість ТО-2 за добу для дизельної групи:

одиниць.

Визначаємо кількість загальної діагностики Д-1 для бензинових автомобілів за формулою:

одиниці. (2.27)

Визначаємо кількість загальної діагностики Д-1 для дизельних автомобілів:

одиниць.

Визначаємо кількість загальної діагностики Д-2 для бензинових автомобілів за формулою:

одиниць. (2.28)

Визначаємо кількість загальної діагностики Д-2 для дизельних автомобілів:

одиниць.

Визначаємо кількість ЩО за добу, для бензинових автомобілів за формулою:

одиниць, (2.29)

де Д_ЩО - днів роботи на рік дільниці щоденного обслуговування, приймається з урахуванням днів роботи на рік основних марок автомобілів і становить для бензинової групи 365 днів, для дизельної 253 дня.

Визначаємо кількість ЩО за добу, для дизельних автомобілів:

одиниць.

Результати розрахунків зводяться в таблицю 2.8.

Таблиця 2.8 - Добова кількість впливів, одиниць

Види впливів	Бензинові	Дизельні	по АТП
ТО-2	0,4	0,05	0,45
ТО-1	0,98	0,2	1,18
Д-1	2	0,3	2,3
Д-2	0,5	0,06	0,56
ЩО	25	1,2	26,2

На підставі рекомендацій і виходячи з добової програми технологічних впливів у цілому по парку приймається рішення про організацію робіт.

Пибирально-мийні роботи рухомого складу можуть проводиться як на окремих постах, так і на потокових лініях. Якщо, рухомого складу на АТП більше ніж 50, виконання прибирально-мийних робіт передбачається механізованим способом.

Мінімальна добова програма, при якій доцільно використовувати потоковий метод ТО складає: для ТО-1 - 12-15, а для ТО-2 - 5-6 технологічно сумісних автомобілів. При меншій програмі ТО-1 та ТО-2 проводяться на окремих спеціалізованих і універсальних постах.

2.1.6 Розрахунок загальної трудомісткості робіт за рік

Визначаємо трудомісткість робіт з ЩО для бензинових автомобілів за формулою:

Т_ЩО = N_ЩО • t_ЩО • К_ПМ = 9132•0,70•0,6 = 3835 людино-годин, (2.30)

де t_ЩО - нормативна трудомісткість робіт з ЩО;

К_ПМ - коефіцієнт, враховуючий механізацію прибирально-мийних робіт. Для ручної мийки - К_ПМ = 1, для механізованої - К_ПМ = 0,6.

Визначаємо трудомісткість робіт з ЩО для дизельних автомобілів:

Т_ЩО = 309• 0,67 • 0,6 = 124 людино-години.

Визначення трудомісткості робіт з ТО-1 за рік для бензинових автомобілів:

Т_ТО-1 = N₁ • t_ТО-1 = 316 • 5,5 = 1738 людино-годин, (2.31)



де t_ТО-1 - нормативна трудомісткість робіт з ТО-1, людино-годин.

Визначаємо трудомісткість робіт з ТО-1 для дизельних автомобілів:

Т_ТО-1 = 39 • 3,85 = 150 людино-годин.

Визначаємо трудомісткість робіт з ТО-2 для бензинових автомобілів:

Т_ТО-2 = N₂ • t_ТО-2 = 109•18 = 1962 людино-години, (2.32)

де t_ТО-2 - нормативна трудомісткість робіт з ТО-2, людино-годин.

Визначаємо трудомісткість робіт з ТО-2 для дизельних автомобілів:

Т_ТО-2 = 13•16,17 = 210 людино-годин.

Визначаємо загальний обсяг робіт з діагностики бензинових автомобілів в цілому по парку на рік розраховується за формулою:

Т_Д = К _Д-ТО-1 • Т_ТО-1 + К _Д-ТО-2 • Т_ТО-2 + К_Д-ПР • Т_ПР = _(2.33)

= 0,151738 + 0,25•1962 + 0,19 •11894 = 3012 людино-години,

де К_Д-ТО-1 - питома вага діагностичних робіт від загальної трудомісткості ТО-1 = 0,15;

К _Д-ТО-2 - питома вага діагностичних робіт від загальної трудомісткості ТО-2 = 0,25;

К_Д-ПР - питома вага діагностичних робіт від загальної трудомісткості ПР = 0,19.

Визначаємо загальний обсяг робіт з діагностики дизельних автомобілів:

Т_Д = 0,15•150+0,25•210+0,19•1307 = 324 людино-годин.

Роботи з Д-1 складають 50-60%, а роботи з Д-2 - 40-50% від загального обсягу діагностичних робіт.

Визначаємо трудомісткість робіт з Д-1 для бензинових автомобілів за формулою:



Т_Д-1 = 0,6 • Т_Д = 0,6•506 = 304 людино-годин. (2.34)

Визначаємо трудомісткість робіт з Д-1 для дизельних автомобілів за формулою:

Т_Д-1 = 0,6•69 = 41людино-годин.

Визначаємо трудомісткість робі з Д-2 для бензинової групи автомобілів за формулою:

Т_Д-2 = 0,4•Т_Д = 0,4•131 = 52 людино-годин. (2.35)

Визначаємо трудомісткість робі з Д-2 для дизельної групи автомобілів:

Т_Д-2 = 0,4•16 = 6 людино-годин.

Визначаємо трудомісткість робіт з сезонного обслуговування для бензинових автомобілів:

Т_СО = N_СО • t_ТО-2 • d_С = 60• 18 • 0,3 = 324 людино-годин, (2.36)

де d_С - 0,3 частка робіт сезонного обслуговування додатково до ТО-2.

Визначаємо трудомісткість робіт з сезонного обслуговування для бензинових автомобілів:

Т_СО = 14•16,17•0,3 = 68 людино-годин.

Визначаємо трудомісткість робіт з поточного ремонту для бензинових автомобілів:

людино-години, (2.37)

де t_ПР - прийнята норма трудомісткості поточного ремонту на 1000 кілометрів пробігу автомобіля, людино-годин.

Визначаємо трудомісткість робіт з поточного ремонту для дизельних автомобілів:

людино-годин.

Визначаємо трудомісткість виробничих робіт. Виробничими прийнято називати суму профілактичних робот ТО і поточного ремонту ПР.

Визначаємо трудомісткість виробничих робіт бензинової групи:

Т_ВР = Т_ЩО + Т_ТО-1 + Т_ТО-2 + Т_СО + Т_ПР = (2.38)

= 3835+1738+1962+324+11894 = 19753 людино-години.

Визначаємо трудомісткість виробничих робіт дизельної групи:

Т_ВР = 124 + 150 + 210 + 68 + 1307 = 1859 людино-годин.

Виробничі роботи виконуються на робочих постах біля автомобіля і в цехах, де обслуговують і відновлюють вузли і деталі, зняті з автомобіля, відповідно до цього загальну трудомісткість виробничих робіт поділяють на трудомісткість постових Т_П і цехових Т_Ц робіт.

Визначаємо трудомісткість постових робіт для бензинових автомобілів за формулою:

Т_П = Т_ЩО + Т_ТО-1 + С₂ • Т_ТО-2 + С_ПР • Т_ПР + Т_СО = (2.39)

= 3835 + 1738 + 0,9•1962 + 0,45•11894 + 324 = 13015 людино-годин,

де С₂ і С_ПР частка постових робіт, що виконуються відповідно при

ТО2 і ПР, С₂ = 0,8 ч 0,9; С_ПР = 0,35 - 0,45.

Визначаємо трудомісткість постових робіт дизельної групи автомобілів за формулою:

Т_П = 124 + 1738 + 0,9•1962 + 0,45•1307 + 68 = 4284 людино-годин.

Визначаємо трудомісткість цехових робіт бензинових автомобілів:



Т_Ц = (1-С₂) ? Т_ТО-2 + (1 - С_ПР) ? Т_ПР = (2.40)

= (1 - 0,9) • 1962 + (1 - 0,45) • 11894=6738 людино-годин.

Визначаємо трудомісткість цехових робіт дизельних автомобілів:

Т_Ц = (1-0,9)•210+(1-0,45)•1307=740 людино-годин.

Визначаємо трудомісткість допоміжних робіт.

Для забезпечення нормального функціонування технічної служби АТП окрім основних виробничих робіт з ТО та ПР автомобілів необхідно додатково виконувати роботу на підготовку виробництва (перегони автомобілів з поста на пост, транспортування вузлів та агрегатів прибирання приміщень і таке інше).

Визначаємо трудомісткість допоміжних робіт бензинової групи автомобілів:

Т_ДОП = С_ДОП · Т_ВР = 19753•0,3 = 5926 людино-годин, (2.41)

де С_ДОП - коефіцієнт допоміжних робіт від загального обсягу виробничих робіт на підприємстві. Для АТП з чисельністю до 200 автомобілів С_ДОП = 0,3; від 200 до 400 С_ДОП = 0,25;

понад 400 С_ДОП = 0,2.

У нашому випадку цей коефіцієнт дорівнює 0,3.

Визначаємо трудомісткість допоміжних робіт для дизельних автомобілів:

Т_ДОП = 740•0,3 = 222 людино-години.

Визначення трудомісткості робіт по самообслуговуванню.

Роботи по самообслуговуванню підприємства передбачають: обслуговування та ремонт технологічного обладнання постів і цехів, ремонт та виготовлення нестандартного обладнання та інструментів, утримування інженерних комунікацій, утримування та ремонт будов.

Визначаємо трудомісткість робіт по самообслуговуванню бензинової групи автомобілів за формулою:

Т_САМ = К_САМ ? Т_САМ = 0,5•5926 = 2963 людино-годин, (2.42)

де К_САМ - питома вага робіт із самообслуговування від загального

обсягу виробничих робіт на підприємстві.

Для АТП з чисельністю до 200 автомобілів К_САМ = 0,5;

від 200 до 400 К_САМ = 0,45; понад 400 автомобілів К_САМ = 0,4.

Визначаємо трудомісткість робіт по самообслуговуванню дизельної групи автомобілів:

Т_САМ = 0,5•222 = 111 людино-годин.

Визначення загальної трудомісткості робіт.

Загальна трудомісткість робіт на підприємстві складається з суми трудомісткості виробничих робіт, допоміжних робіт та робіт по самообслуговуванню.

Визначаємо трудомісткість робіт загальну для бензинових автомобілів:

Т_ЗАГ = Т_ВР + Т_ДОП + Т_САМ = (2.43)

= 19753 + 2963 + 5926 = 28642 людино-години.

Визначаємо трудомісткість робіт загальну для дизельних автомобілів:

Т_ЗАГ = 1859 + 11 + 222 = 2192 людино-години.

Підсумки розрахунків зводимо в таблицю 2.9.

Таблиця 2.9 - Трудомісткість робіт по АТП

Показники	Перша група ПАЗ-3205	Друга група КрАЗ-6444	По АТП
1	2	3	4
ЩО	3835	124	3959
ТО-1	1738	150	188
ТО-2	1962	210	2072
Д-1	304	41	345
Д-2	52	6	58
СО	324	68	392
ПР	11894	1307	13201
Постові роботи	13015	4284	17299
Цехові роботи	6738	740	7478
Всього виробничі роботи	19753	1859	21612
Роботи допоміжні	5926	222	6148
Роботи самообслуговування	2963	111	3074
Загальна трудомісткість	28642	2192	30834

2.2 Технологічне проектування електротехнічного відділення

2.2.1 Розрахунок трудомісткості робіт відділення

При організації праці ремонтно-обслговуючих робітників методом спеціалізації бригад по окремим групам робіт або по окремим агрегатам і механізмам трудомісткість відділення (дільниці) розраховується з врахуванням як цехових, так і постових робіт.

Визначаємо трудомісткість цехових робіт на дільниці бензинових автомобілів за формулою:

(2.44)

людино-години,

де В_ЦТ2 - відсоток робіт відділення від об`єму робітТО2;

В_ЦПР - відсоток робіт відділення від об`єму робіт ПР;

В_ДОП - відсоток від об'єму допоміжних робіт.

Визначаємо трудомісткість цехових робіт на дільниці дизельних автомобілів:

65 людино-години.

Визначаємо трудомісткість постових робіт відділення, бензинової групи за формулою:

(2.45)

людино-годин,

де В_СО - відсоток постових робіт від обсягів сезонного обслуговування; В_ПТО, В_ППР - відсоток постових робіт від обсягів робіт з ТО та ПР відповідно.

Визначаємо трудомісткість постових робіт відділення, дизельної групи:

людино-годин.

Визначаємо трудомісткість відділення за формулою:

Т_В = Т_ЦВ + Т_ПВ = 1176 + 64 + 782 + 65 = 2087 людино-годин. (2.46)

2.2.2 Розрахунок чисельності виробничих працівників електротехнічного відділення

Чисельність виробничого персоналу залежить від трудомісткості робіт та номінального чи дійсного річного фонду робочого часу працівників. Розрізняють явочну (технологічно необхідну) численність працівників необхідних для забезпечення виконання технологічних процесів, і штатну чисельність персоналу згідно облікових даних або з врахуванням тривалості чергових відпусток та відсутності з поважних причин.

Явочна чисельність персоналу розраховується за формулою:



чоловік, (2.47)

де Р_ЯВ - відповідно явочна чисельність цехових;

Ф_Н - номінальний річний фонд робочого часу виробничого працівника.

Визначаємо явочну чисельність персоналу відділення загалом.

У попередній формулі ми використали Ф_Н - номінальний річний фонд робочого часу виробничого працівника, який ми визначили за формулою:

Фн = Д_Р · t_З - Д_ПС · tc = 253 • 8 - 9 • 1 = 2015 годин, (2.48)

де Др - днів робочих на рік відповідно відділення чи поста;

t_З - тривалість зміни, годин; t₃ = 8 годин,

t_С -1 година - скорочення робочого часу в передсвятковий день.

Д_ПС - передсвяткові дні за рік, приймаємо Д_ПС = 9 днів.

Згідно розрахункової чисельності приймається дійсна явочна чисельність працівників, при цьому дробові числа округляються до цілих.

Штатна чисельність визначається за формулою:

чоловік, (2.49)

де Ф_Д - дійсний річний фонд робочого часу виробничого працівника, годин.

Дійсний річний фонд робочого часу виробничого працівника:

Ф_Д = Ф_Н - (N_В + N_ПП)• t_З = 2015 - (28 + 6) • 8 = 1743 години, (2.50)

N_В - тривалість чергової відпустки для працівників даної професії, днів; для робітників зі шкідливими умовами праці - 31 день, для інших - 28;

N_ПП - середня тривалість відпустки працівників з поважних причин, днів; приймається 6 днів.

Відповідно до виконаних розрахунків, в електротехнічному відділенні, робітник працює в першу зміну, розряд електротехнік повинен мати п'ятий.

Визначення заносимо у таблицю 2.10.

Таблиця 2.10 - Розподіл працівників за розрядами та змінами

Професія	Штатна чисельність	Явочна чисельність	Розряди	Зміни
			2	3	4	5	1	2
Електротехнік	1	1.1				v	v

2.2.3 Вибір технологічного обладнання

До технологічного обладнання відносяться стаціонарні та пересувні верстати, стенди, оглядове та підйомно-транспортне обладнання, обладнання для ТО і ПР агрегатів та вузлів автомобіля, мийки, сушіння та заправлення автомобілів, технологічне оснащення та прилади, виробничий інвентар. Кількість обладнання визначають за мірою його використання.

Основним документом для підбору обладнання повинен бути “ табель технологічного обладнання АТП ”. Допоміжні джерела інформації для підбору обладнання:

типові проекти робочих місць;

журнали “Сигнал”, “Автоцентр”;

каталоги обладнання, що випускають різноманітні фірми та заводи.

Весь перелік обладнання та оснастки заносимо у відомість обладнання таблиця 2.11

Таблиця 2.11 - Відомість технологічного обладнання

Перелік обладнання	Модель, тип	Технічна характери-стика	Кіль-кість, одиниць	Габарити, мм	Площа, м2	Ціна, грн
					Один	Заг.	Один	Заг.
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Умивальник	Cersanit Solare 40	Матеріал кераміка	1	400х350	0,14	0,14	144	144
Секційний стелаж для збереження обладнання	СТС 5	На 7 секцій	1	2000х920	1,84	1,84	1122	1122
Прибор для перевірки та очищення свічок	Э-203	220 В 15 Вт	1	350x260	0,091	0,091	4500	4500
Пристрій для перевірки щиткових контрольно-вимірювальніх пристроїв	Bosh	220 В 15 Вт	1	100х100	0,01	0,01	1500	1500
Слюсарний верстат	Amtool LTD	Матеріал залізо	1	1200х800	0,96	0,96	3800	3800
Пристрій для викручування болтів стартера	JAI-6211	220В 400 Вт	1	270x150	0,040	0,040	3240	3240
Круглий стіл що обертається	Ned-78	360o	1	?1200	1,130	1,130	300	300
Стенд перевірки модуля запалення	ЦНТ-СПМЗ-3	12 В А 5	1	генератор 136 х 95 разрядник 128 х 113	0,027	0,027	1200	1200
Стіл для устаткування	ZH-878 BRN L (S)	m-10кг	1	1100х600	0,66	0,66	450	450
Універсальний контрольно вимірювальний стенд	Э-250	Дві акумуляторні батареї по 190 А/ч	1	1545х885	1,367	1,367	52950	52950
Підставка під устаткування	СМ-02-02	Матеріал залізо	4	800х600	0,48	1,44	800	2400
Настольно-свердлильний верстат	2М112	220 В 0,55 кВт	1	795х370	0,294	0,294	13125	13125
Прес ручний рейковий	AP-5	Зусилля 5т m-120кг	1	660х250	0,165	0,165	5999	5999
Слюсарні тиси	Irwin	Ширина губок-250 мм	1	400х250	0,1	0,1	1091	1091
Шафа для зберігання інструментів	INTERTOOL	4 поверхи	1	1100х500	0,55	0,55	3230	3230
Електрозаточний станок	Bosch GSM 200	700 Вт 220В	1	460х300	0,138	0,138	2933	2933
Верстат для проточки колектора	ANS-181SA	3Ш 220В ± 10% 50/60 Гц	1	700х 500	0,35	0,35	10000	10000
Настольно-токарний верстат	JET BD-3	0,26 кВт/S6 40%	1	440x270	0,118	0,118	4599	4599
Сушильна шафа	ASKO DC7583 W	20to	1	650х650	0,422	0,422	1500	1500
Установка для розбирання, мийки та обдуву деталей	УЗМ-013/н	1600/1930 об./мин.	1	1200х700	0,84	0,84	4000	4000
Пристрій для викручування болтів стартера	JAI-6211	220В 400 Вт	1	270x150	0,040	0,040	3240	3240
Пристрій для розбирання і збирання генератора	KJ-321	220B 450 Вт	1	300x170	0,051	0,051	2100	2100
Прилад для перевірки якоря генератора	ППЯ-533	220В 700 Вт	1	250x200	0,05	0,05	4100	4100
Ящик для відходів	Матеріал залізо	З кришкою	1	500х500	0,25	0,25	200	200
Ящик для обтирочних матеріалів	Матеріал залізо	З кришкою	1	400х300	0,12	0,12	170	170
Конторський стіл	OD-10	Матеріал дерево	1	1100х600	0,66	0,66	1060	1060
Разом			28		10,856059	11,816059	124113	125713

Всі отримані технічні дані електротехнічного відділення заносяться в таблицю 2.12.

Таблиця 2.12 - Технічні дані електротехнічного відділення

Найменування відділення	Трудомісткість, Людюдино-годин	Штатна чисельність виробничих робітників	Вартість обладнання, грн.	Площа, м2
1	2	3	4	5
Електротехнічне	2087	1	125713	11.816059

2.2.4 Організація праці електротехнічного відділення

Малюнок 1 - Технологічна схема електротехнічного відділення

2.2.5 Розрахунок площі виробничих приміщень

Площа виробничих приміщень може визначатися:

графічним способом, з врахуванням фактичних площ, що займає обладнання, конструкціями будівель, проходів та проїздів згідно діючих будівельних норм і правил;

аналітичним методом, за формулами, що враховують питому площу на одиницю площі, займаної обладнання чи площею котра приходиться на кожного працівника.

Площа цехів і відділень визначається за формулою:

F_В = f_ОБ • К_Щ = 10,54 • 4 = 42 квадратні метра, м², (2.51)

де f_ОБ - сумарна площа технологічного обладнання (згідно відомості обладнання);

К_Щ - коефіцієнт щільності розставлення обладнання дорівнює 4.

Довжина та ширина дільниць і відділень при проектуванні повинні відповідати шагу та прогону плит перекриття, тому при виконанні планувального рішення допускається відхилення від розрахунку площі до +20%. Площа приміщення складає 48 квадратних метра , м².

2.3 Конструкторська частина

2.3.1 Призначення та будова пристосування

Для поліпшення робіт в електротехнічному відділенні я пропоную пристосування для притискування башмаків генераторів та стартерів.

Пристосування складається з стяжного гвинта, двох конусів, чотирьох секторів і стяжних пружин.

...