Проектування ремнотно-обслуговуючого виробництва автотранспортного підприємтсва

Організація роботи технічної служби ремонтного підприємства, структура виробництва. Розрахунок та підбір технологічного обладнання, чисельності виконавців робіт та організація праці у підрозділах. Технологічна карта зняття та установки ведучих мостів.

Рубрика Транспорт
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 31.05.2014
Размер файла 234,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

І. Організація роботи технічної служби ремонтного підприємства. Технологічний процес (ТО і ПР)

ІІ. Організація структури виробництва

III. Розрахунок та підбір технологічного обладнання

3.1 Вибір та коригування нормативів для розрахунку виробничої програми

3.2 Розрахунок виробничої програми за кількістю технічних впливів та в одиницях праці

3.3 Розрахунок виробничої програми допоміжних робіт

3.4 Розрахунок програми виробничої програми РОВ

IV. Розрахунок чисельності виконавців робіт та організація праці у виробничих підрозділах РОВ АТП

4.1 Розрахунок чисельності ремонтно-обслуговуючого персоналу

4.2 Вибір методу організації праці та розподіл робітників виробничих підрозділів РОВ за змінами

V. Організація технологічного процесу ТО і ПР автомобілів та розрахунок площ зон ТО і ПР

5.1 Вибір методу ТО та розрахунок потокових ліній

5.2 Розрахунок кількості постів для зон ТО і ПР та вибір методу ремонту Автомобілів

5.3 Розрахунок площ зон ТО і ремонту автомобілів

VI.Технологічна карта зняття та установки ведучих мостів

VII. Заходи щодо захисту життєдіяльності і безпека праці в ремонтній зоні. Заходи щодо забезпечення безпечної роботи констроюємого пристрою. Безпечні умови праці, пожежна і екологічна безпека

Висновок

Використана література

Додаток 1

Додаток 2

Вступ

Відомо, що без транспортних засобів неможливим є розвиток будь-яких галузей господарського комплексу країн світу, в тому числі України. Якщо вважати транспорт також за галузь, то це одна з не багатьох, які не виробляють жодної матеріальної продукції. Однак без неї не можуть обходитись інші, ні важка, ні легка промисловість, гірничодобувна чи агропромисловий комплекс тощо. Галузь транспорту продукує лише послуги - на перевезення різноманітних вантажів, пасажирів.

Проте, якої б досконалої конструкції автомобіль не використовувався, впродовж терміну його експлуатації в деталях автомобіля проходять руйнівні процеси які погіршують початкові експлуатаційні властивості. Очевидно, що ці негативні процеси можна сповільнити і у багатьох випадках попередити застосовуючи відповідну систему технологічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів.

Надалі спроектуємо ремонтно- обслуговуюче виробництво автотранспортного підприємства, розглянемо етапи технічного обслуговування автомобілів КамаЗ-53215.

Україна, будучи розвиненою державою світу, послуговується усіма видами транспорту. При цьому найбільша частка за загальними обсягами перевезень до 80% припадає на автомобільний транспорт.

Використання АТЗ, так само як і інших будь-яких машин, приводить їх до часткової чи повної втрати можливостей виконувати свою основну функцію перевезення . Автомобіль поступово перестає бути рентабельним через погіршення тягової та гальмової динамічності, стійкості, паливної ощадливості, надійності та інших експлуатаційних властивостей. Він стає серйозним джерелом небезпеки для дорожнього руху та природного довкілля, що призводить до втрати автомобілем рентабельності.

На прояв властивості динамічності АТЗ при його нормативному технічному стані у найбільшій мірі впливають умови експлуатації, які характеризуються, у свою чергу, дорожніми, рельєфними та транспортними умовами. ремонтний технологічний праця

Показники тягової динамічності АТЗ визначаються рівнем технічного стану, у першу чергу двигуна, зокрема ступенем зношеності деталей ЦП І та клапанного механізму. На показники гальмівної динамічності має безпосередній вплив технічний стан деталей та спряжень як гальмового механізму так і приводу його гальмівної системи. Встановлено, що чим більший пробіг АТЗ від початку його експлуатації, тим у більшій мірі зношені деталі цих агрегатів і механізмів й тим у меншій мірі проявляються ці найважливіші його експлуатаційні властивості. Встановлено, що знос та руйнування дорожнього покриття знижує пробіги на відмови автомобілів на 14-33%. Транспортні умови впливають на режим руху АТЗ і на режим його роботи. Відомо, що режим руху вантажівок у містах відрізняється від режимів позаміського руху вантажівок, у першому випадку швидкість на 50% менша, а середня частота обертання колінчастого валу ДВЗ на 130-136% більша, кількість перемикань передач більша у 3,0-3,5 рази, питома робота тертя у гальмових механізмах більша у 8,0-8,5 разів, пробіг по криволінійних траєкторіях більший у 3,0-3,5 рази порівняно з позаміськими транспортними умовами.

Очевидно. Що погіршення технічного стану будь-якого іншого агрегату, системи чи механізму АТЗ має такий самий негативний вплив на показники КЕА. Щодо впливу на технічний стан автомобілів інших чинників-природно кліматичних та сезонних.

Природно-кліматичні умови, як відомо, характеризуються температурою повітря, його вологістю, силою вітру, силою сонячної радіації. Вітер впливає на темпи охолодження олив та рідин, систем охолодження ДВЗ. Встановлено, що ріст шкідливості вітру до 10-12 м/с зумовлює інтенсифікацію охолодження технологічних рідин у 2,5-3,0 рази. Сезонні умови пов'язані зі зміною температури довкілля та дорожньо-транспортних умов.

І. Організація роботи технічної служби ремонтного підприємства. Технологічний процес (ТО і ПР)

Технічна служба АТП приділяє головну увагу питань підтримки транспортних засобів у технічно справному стані та забезпечення розвитку виробничої бази, а також здійснює керівництво матеріально-технічним постачанням підприємства.

Головними завданнями технічної служби підприємства є:

· Організація належного зберігання рухомого складу, що забезпечує високу технічну готовність його до роботи, своєчасність випуску автомобілів на лінію і прийом їх (гаражна служба);

· Розробка і вирішення питань, пов'язаних зі зміцненням виробничо-технічної бази підприємства (головний інженер);

· Оперативне планування всіх видів ТО і ремонту автомобілів та автомобільних шин, організація виконання цих робіт та контролю за їх якістю, проведення технічного обліку і звітності по рухомому складу, автомобільних шин і інших виробничих фондів (начальник ремонтної служби);

· Керівництво всією сукупністю робіт щодо забезпечення нормального матеріально-технічного постачання підприємства, організації зберігання, видачі та обліку палива, запасних частин та інших матеріальних ресурсів, розробка та здійснення заходів щодо більш раціонального їх використання(відділ постачання);

· Розробка і проведення організаційно-технічних заходів з удосконалення процесів виробництва, впровадженню нової техніки, охорони праці та попередження аварійності.

Виходячи з перерахованих вище завдань технічна служба має право контролювати технічний стан рухомого складу, знімати його з експлуатації, планувати і проводити профілактичні та ремонтні роботи, залучати до матеріальної відповідальності за неправильну експлуатацію рухомого складу, будівель, споруд, обладнання тощо, а також лімітувати витрати ПММ.

Поряд з використанням основної виробничої діяльності по перевезенню вантажів підприємство виконує також і роботи по підтриманню транспортних засобів у технічно-справному стані, що забезпечується зонами ТО-1, ТО-2, ПР, а також виробничими відділеннями по ремонту вузлів та агрегатів. В АТП впроваджена планово-попереджувальна система ТО і ремонту рухомого складу.

Загальний технологічний процес технічної підготовки автомобілів треба розглядати так: автомобілі що прибувають проходять контрольно-пропускний пункт КПП їх оглядає черговий механік-контролер. При цьому він перевіряє комплектність і зовнішній вигляд автомобіля, визначає його технічний стан. Після огляду, справні автомобілі направляють у зону ЩО а потім на стоянку. У разі потреби деякі автомобілі після ЩО надходять у відповідні зони ТО і ПР, а потім на зберігання. Направляє автомобілі в ці зони черговий механік за планом-графіком з ТО, а в зону ПР - за заявкою водія або за висновками чергового механіка. Виявивши в процесі приймання рухомого складу пошкодження аварійного характеру , складають спеціальний акт, який подається головному інженеру і є підставою для пред'явлення матеріального позову винуватцю. У разі передчасного повернення рухомого складу з технічних причин черговий механік робить відмітку у відповідній графі дорожнього листка і направляє автомобіль у ремонт.

Виявивши на лінії несправність, водій викликає автомобіль технічної допомоги і черговий механік виписує листок обміну на ремонт автомобіля на лінії, який потім передається механікові автомобіля технічної допомоги. Після усунення несправності листок обміну заповнений механіком передається черговому механіку автомобіля технічної допомоги.

Перед виїздом на лінію водієві у диспетчерській видають дорожній листок який він пред'являє механікові контрольно-пропускного пункту й одержує дозвіл на виїзд у багатьох ВАТ АТП, черговий механік дозвіл на виїзд погоджує заздалегідь. До початку виїзду рухомого складу.

Розглянемо організацію виконання робіт при різних ТО. Порядок виконання робіт із ЩО визначений «Правилами технічної експлуатації рухомого складу автомобільного транспорту». Цей документ передбачає обов'язкове щоденне виконання контрольних робіт із ЩО на контрольно-пропускному пункті механіком при поверненні автомобілів зі зміни. ЩО включає: перевірку технічного стану, виконання робіт щодо підтримування належного зовнішнього вигляду, заправлення експлуатаційними рідинами, усунення виявлених несправностей, санітарну обробку ДТЗ. Прибирально-мийні роботи виконуються за потребою, але обов'язково перед технічним обслуговуванням чи ремонтом. Оброблення кузовів автомобілів спеціального призначення здійснюється відповідно до вимог та інструкцій на перевезення одного виду вантажів.

Технічне обслуговування - це комплекс операцій, які спрямовані на підтримання автомобіля в справному та працездатному стані і проводяться в процесі експлуатації автомобіля.

Мета технічного обслуговування і ремонту - підтримування дорожніх транспортних засобів у технічно справному стані та належному зовнішньому вигляді, забезпечення надійності, економічності, безпеки руху та екологічної безпеки.

Система технічного обслуговування та ремонту техніки - сукупність взаємопов'язаних засобів, документації технічного обслуговування і ремонту та виконавців, які потрібні для підтримування і відновлення якості виробів, що входять у цю систему;

Технічний стан - сукупність схильних до зміни в процесі виробництва чи експлуатації якостей виробу, яка характеризується в певний момент часу ознаками, встановленими технічною документацією на цей виріб;

Справний стан (справність) - стан виробу, який відповідає усім вимогам нормативно-технічної і (або) конструкторської документації; Роботоздатний стан (роботоздатність) - стан виробу, в якому значення усіх параметрів, які характеризують здатність виконувати задані функції, відповідають вимогам нормативно-технічної і (або) конструкторської документації;

Залежно від обсягу робіт, періодичності та працеємкості їх виконання, технічне обслуговування розподіляється на такі види:

Види технічного обслуговування

- контрольний огляд перед виїздом із парку ( КО);

- контрольний огляд в дорозі;

- щоденне технічне обслуговування (ЩТО) ( продоводиться щоденно після заїзду в парк);

- технічне обслуговування № 1 (ТО-1);

- технічне обслуговування № 2 (ТО-2);

- Сезонне технічне обслуговування (СО) проводиться навесні і восени при переході на .літній та зимовий періоди експлуатації.

Щоденне технічне обслуговування ( ЩТО)виконується щодня після повернення автомобіля з лінії в між змінний час і включає: контрольно - оглядової роботи щодо механізмів і систем, що забезпечує безпеку руху , а також кузову, кабіни , приладів освітлення ; збирально -мийні та сушильно - обтиральні операція , а також дозаправку автомобіля паливом , маслом , охолоджувальною рідиною . Мийка автомобіля здійснюється за потреби в залежності від погодних , кліматичних умов і санітарних вимог , а також від вимог, що пред'являються до зовнішнього вигляду автомобіля.

Перше технічне обслуговування (ТО -1) полягає в зовнішньому технічному огляді всього автомобіля та виконанні у встановленому обсязі контрольно -діагностичних , кріпильних , регулювальних , мастильних , електротехнічних і заправних робіт з перевіркою роботи двигуна , рульового управління, гальм та інших механізмів .

Друге технічне обслуговування (ТО -2) включає виконання у встановленому обсязі кріпильних , регулювальних , мастильних та інших робіт , а також перевірку дії агрегатів , механізмів і приладів у процесі роботи

Сезонне технічне обслуговування ( СО) проводиться 2 рази на годи є підготовкою рухомого складу до експлуатації в холодну і теплу пори року. Окремо СО рекомендується проводити для рухомого складу, що працює в зоні холодного клімату. Для інших кліматичних зон СО поєднується з ТО -2 при відповідному збільшенні трудомісткості основного виду обслуговування.

Періодичність технічних обслуговувань

Технічні обслуговування ТО-1 і ТО-2 мають періодичність обслуговування, яка визначається пробігом автомобіля.

Технічні обслуговування ТО-1 і ТО-2 для автомобілів визначаються пробігом автомобіля, що встановлюється залежно від категорії умов експлуатації.

Примірна періодичність технічних обслуговувань приведена в таблиці

№ п\п

Автомобілі

Періодичність ТО (км. пробігу)

ТО1

ТО2

1

легкові

4000

16000

2

вантажні

3500

14000

3

автобуси

3000

12000

Методи технічного обслуговування:

Тупіковий роботи по технічному обслуговувані виконуються на універсальному посту працівниками різних спеціальності

Потоковий метод роботи з технічного обслуговування виконуються на декількох розташованих в технологічній послідовності спеціалізованих постах

Роботи що виконуються при технічном обслуговувані автомобіля

При ЩТО необхідно:

- заправити автомобіль;

- перевірити відсутність підтікання палива, масла і охолоджуальної рідини, а також втрати повітря з пневмосистеми (при виявленні несправності - усунути її);

- очистити і вимити автомобіль від бруду, прибрати всередині кабіну і вантажну платформу,

- привести зовнішній вид автомобіля до належного стану;

- усунути всі несправності, які виявились в дорозі;

- оглянути кріплення всіх коліс;

- при роботі в умовах великої запиленості провести обслуговування повітряного фільтра;

- злити конденсат із ресиверів гальмівної системи;

- в зимовий час злити воду із системи охолодження;

- вимкнути вимикач "маси ».

б) технічне обслуговування 1 (ТО-1).

Перед початком робіт ТО-1 проводяться операції щоденного технічного обслуговування.

- перевіряється комплектність автомобіля, інструментів водія, шанцевого інструмента;

- перевіряється кріплення всіх вузлів і агрегатів, затягування гайок кріплення головок блока циліндрів;

- обслуговуються акумуляторні батареї;

- перевіряється і регулюється натяг всіх привідних пасів;

- проводять змащувальні роботи згідно таблиці змащування;

- перевіряють і при необхідності регулюють гальма та рульове керування;

- перевіряють тиск у шинах коліс;

- перевіряється робота всіх систем і механізмів автомобіля на ходу.

в) Технічне обслуговування 2 ( ТО-2).

- перед виконанням ТО-2 виконуються операції ЩТО та ТО-1. При ТО-2.

- проводиться поглиблена перевірка технічного стану автомобіля, оцінюється технічний стан агрегатів, вузлів і систем автомобіля, уточнюються обсяги робіт при ТО-2;

- проводяться регулювальні роботи, згідно з інструкцією по експлуатації автомобіля;

- промиваються і замінюються фільтруючі елементи в системі живлення;

- при значному зносі протекторів шин проводиться їх перестановка згідно схем перестановки;

- перевіряється герметичність гальмових систем;

- проводяться змащувальні роботи згідно карти змащування.

Після закінчення обслуговування перевіряється робота всіх вузлів, агрегатів і систем автомобіля на ходу.

г) Сезонне технічне обслуговування (СО).

Проводиться навесні і восени при переході на літній та зимовий періоди експлуатації. Сезонне технічне обслуговування машин складається з проведення чергового ТО-1 або ТО-2 і додаткових робіт відповідно до наступаючого періоду експлуатації та:

- промивання, продування стисненим повітрям, перевірки і регулювання приладів системи живлення двигуна; - заміни сезонних змащувальних матеріалів та спеціальних рідин в агрегатах і механізмах машин, всесезонні мастила і рідини замінюються тільки по закінченні терміну їх роботи;

- підфарбування або повного фарбування автомобіля.

При підготовці машин до експлуатації в зимовий період додатково до сезонного ТО проводяться:

- перевірка і підготовка до роботи засобів підігріву двигуна, обігріву кабіни і кузова, встановлення засобів утеплення;

- підключення до системи охолодження і перевірка роботи передпускового підігрівача двигуна та опалювача кабіни;

- заправка системи охолодження двигуна рідиною, що замерзає при низькій температурі;

- видалення конденсату із трубопроводів і каналів системи регулювання тиску повітря в шинах і системи пневматичних приводів гальм.

При підготовці машин до експлуатації в літній період експлуатації додатково до сезонного ТО проводиться:

- зливання із системи охолодження рідини (автомобіль ЗІЛ-131), промивання системи і заправка водою;

- відключення від системи охолодження двигуна передпускового підігрівача й опалювача кабіни;

- зняття з машини засобів утеплення.

Ремонт - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності виробів та відновлення ресурсів виробів чи їх складових частин

Види ремонту

Поточний ремонт (ПР) - ремонт, який виконується для забезпечення або відновлення роботоздатності виробу і полягає в заміні і (або) відновленні окремих частин (може виконуватись заявочно або за результатами діагностування агрегатним,

знеособленим та іншими методами);

Під час поточного ремонту агрегатів автомобіля несправності усувають заміною або ремонтом окремих вузлів і деталей, крім базових.

До базових деталей належать:

¦ блок циліндрів двигуна;

¦ картери коробки передач, заднього моста, рульового механізму;

¦ балка переднього моста;

¦ металевий каркас кузова чи кабіни;

¦ поздовжні балки (лонжерони) рами.

Своєчасне проведення поточного ремонту дає змогу уникнути капітального ремонту й збільшити міжремонтний пробіг автомобіля (термін служби агрегату). Поточний ремонт має забезпечити безвідмовну роботу автомобіля до ТО-2.

Для скорочення часу перебування автомобіля в поточному ремонті його слід проводити агрегатним методом, за яким несправні агрегати або такі, що потребують капітального ремонту, замінюються справними, взятими з оборотного фонду.

Капітальний ремонт (КР) - ремонт, який виконується для відновлення справності та повного або близького до повного

відновлення ресурсу виробу із заміною чи відновленням будь-яких частин, у тому числі базових;

Ресурс автомобіля та його частин після капітального ремонту має становити не менше ніж 80% ресурсу нового автомобіля. Як правило, автомобіль підлягає одному капітальному ремонту.

Методи ремонту

Існують такі методи капітального ремонту:

* індивідуальний;

* агрегатний.

У разі застосування індивідуального методу з автомобіля знімають пошкоджені агрегати, відновлюють їх і встановлюють на той самий автомобіль, який простоює протягом усього часу ремонту. Цей метод застосовують дуже рідко.

Сутність агрегатного методу полягає в тому, що з автомобіля знімають несправні агрегати, а замість них ставлять відремонтовані або нові, взяті з оборотного фонду. Зняті з автомобіля агрегати, які потребують капітального ремонту, відправляють на авторемонтні заводи, а агрегати, які потребують поточного ремонту, ремонтують у майстернях АТП. Застосування цього методу дає змогу істотно скоротити час простою автомобіля в ремонті, збільшити коефіцієнт технічної готовності й підвищити ефективність використання автомобільного парк).

Ремонт виконують на універсальних або спеціалізованих постах.

На універсальних постах здійснюються всі роботи з ремонту одного чи кількох агрегатів, вузлів і систем автомобіля.

1.Проектування основних виробничих приміщень та дільниць підприємства.

Перелік дільниць та приміщень які знаходяться на підприємстві:

- слюсарно-механічна дільниця;

- агрегатна дільниця (випробувальна);

- електротехнічна дільниця;

- дільниця системи живлення;

- шиномонтажна дільниця;

- ковальсько-ресорна дільниця;

- мідницька дільниця;

- теплова дільниця;

- оббійна дільниця;

- малярна дільниця;

- складські допоміжні приміщення;

Характеристика автотранспортного підприємства:

Автотранспортна організація -- автомобільний парк здійснює масові перевезення пасажирів в місті і за його межами.

У організації діє планово попереджувальна система обслуговування рухомого складу в зонах ТО-1 і ТО-2. Поточний ремонт проводиться на ділянці заявочного ремонту. Також на підприємстві є:

мідницьке відділення -- для ремонту радіаторів;

цех паливної апаратури - для ремонту паливної апаратури;

акумуляторний цех -- для усунення несправностей АКБ;

ділянка по ремонту двигунів -- для ремонту двигунів;

кузовний цех - для проведення кузовних робіт;

шпалерний цех -- для ремонту оббивки сидінь автомобілів;

ремонтна ділянка (РУ) електроустаткування -- для усунення відмов і несправностей електроустаткування автомобілів;

механічний цех -- для виготовлення і обробки деталей;

мийна ділянка -- для проведення прибирально-мийних робіт;

агрегатний цех -- для перевірки і ремонту агрегатів;

цех гумотехнічних виробів -- для виробництва і ремонту гумотехнічних виробів;

центральний і додатковий склади -- для забезпечення новими деталями;

проміжний склад -- для зберігання вузлів і агрегатів, знятих з інших автомобілів;

інструментальний склад -- для зберігання інструменту;

маслосклад -- для зберігання мастила і тосола;

шиномонтажна ділянка -- для балансування коліс, ремонту шин і камер.

Зони, ділянки і цехи підприємства забезпечуються запчастинами з проміжного та центрального складів. Обтиральними матеріалами ділянку забезпечує додатковий склад.

З центрального і додаткового складів поставляються нові деталі, вузли, агрегати, які забезпечують безпеку дорожнього руху і пасажирських перевезень.

З проміжного складу поставляються відремонтовані деталі, зняті з інших автомобілів. Несправні деталі, вузли і агрегати демонтуються з автомобіля і прямують у ремонт, а потім на проміжний склад, або списуються і відправляються на утилізацію.

Постачання підприємства електроенергією і водою здійснюється від міських мереж, стисле повітря подається від мереж підприємства.

Зона ТО-2 забезпечена всією необхідною нормативною і технологічною документацією. Для обліку всіх технічних дій і простоїв автомобілів ведеться «особиста картка автомобіля» і «Листок обліку ТО і ТР автомобіля». Отримання з складу здійснюється по бланках вимог стандартної форми.

Правила протипожежної безпеки. У всіх виробничих підрозділах великої площі встановлюються по декілька ящиків з піском, приміщення обладуються пожежними щитами і пожежними шлангами.

Забороняється палити в місцях, не призначених для цього. У зоні ТО-2 є два спеціально обладнаних місця для куріння.

Зварювальні роботи повинні виконуватися відповідно до вимог стандартів, що діють, а також: «Правил безпеки праці і виробничої санітарії при роботах електрозварювань»; «Правил пожежної безпеки при проведенні зварювальних і інших вогняних робіт».

При евакуації людей на випадок пожежі евакуаційними вважають виходи з приміщень 1-го поверху безпосередньо назовні або через коридор, а також виходи з приміщень будь-якого поверху, окрім першого, в коридор, ведучий на сходову клітку.

У зоні ТО-2 є план евакуації людей при виникненні пожежі.

Обов'язкові вимоги при запуску двигуна:

-включати вентиляцію після одягання на вихлопну трубу вентиляційного шланга;

-після підняття автобуса на підйомнику обов'язково підставляти козли під спеціальні кронштейни, передбачені заводом-виробником;

-не залишати автобус на підйомнику після закінчення ремонту;

-після опускання автобуса на півколеса, необхідно підкладати противідкатні упори;

-під час ремонту в кабіні автобуса вивішувати табличку «Двигун не запускати - працюють люди».

Розглянемо взаємне розташування виробничих приміщень у плані виробничого корпусу. Воно залежить від призначення, виробничих зв'язків , технологічної однорідності виконуваних у них робіт і спільності технічних, будівельних економічних вимог.

Зони ТО-1 і ТО-2 з організацією роботи одиничним методом, кращим варіантом є розміщення зон у середній частині будівлі поблизу допоміжних відділень. Розташування зони ЩО залежить від кліматичних умов, місцевості в якій створюється ВАТАТП. Її варто розташувати в окремому павільйоні, що сприятиме зниженню вологості в основному виробничому корпусі.

Зону поточного ремонту розміщують усередині будівлі або уздовж одного з її боків, поблизу відділень, які забезпечують ритмічність роботи постів поточного ремонту.

Відділення ремонту і обслуговування агрегатів звичайно розміщують по периметру виробничого корпусу навколо зон ТО-2 і поточного ремонту з окремо розташованими постами універсального або спеціального типу.

Гарячі відділення влаштовують в одному блоці і відокремлюють вогнестійкими перегородками від решти приміщень.

Групу кузовних відділень з технологічних міркувань розташовують поряд. Механічне, агрегатне, моторне й заготівельне відділення розташовують поблизу зони поточного ремонту і складу агрегатів та запасних частин. Тут же неподалік від цих відділень знаходиться інструментальна камера.

Вибираючи місце для постів зон ТО-2 і поточного ремонту стосовно вікон, перевагу надають першим, оскільки на них виконується більш таких операцій при яких потрібне природне освітлення. Виробничі відділення, що мають технологічний зв'язок з зоною ТО-2 розміщують біля цієї зони.

Кількість змін, час початку і кінця роботи виробничих підрозділів узгоджується з режимом роботи рухомого складу.

ІІ. Організація структури виробництва

Виробнича структура та організація керування

Організація структури виробництва -- це комплекс заходів, спрямованих на раціональне поєднання процесів праці з речовинними елементами виробництва в просторі й часі з метою підвищення ефективності виробництва, тобто досягнення поставлених завдань у найкоротший строк за найкращого використання виробничих ресурсів.

Організація виробництва охоплює проектування, здійснення на практиці, удосконалення виробничого процесу, тобто це діяльність, пов'язана з розробкою, використанням і удосконаленням виробничих систем, на основі яких виробляються основна продукція або послуги підприємства. Організацію виробництва можна також розглядати як сукупність дій із планування, координації та виконання виробничо-технологічного циклу для створення продуктів і сервісу.

Як уже зазначалося, організація виробництва охоплює всі складові виробничої системи та аспекти її виробничо-господарської діяльності та включає:

-- організацію праці робітників підприємства як процес установлення й удосконалення способів виконання й умов протікання процесів праці;

-- організацію виробничих процесів у часі та просторі як процес функціонального, просторового і тимчасового поєднання і зв'язку речовинних та особистісних чинників виробництва;

-- організацію потокових методів виробництва як процес предметного сполучення робочих місць на ділянці, що поєднує різні групи устаткування для закінченого циклу обробки деталей або збирання виробів;

-- організацію автоматичного і гнучкого автоматизованого виробництва як процес комплексної механізації й автоматизації не тільки технологічних операцій, а і допоміжних прийомів праці (настановних, контрольних, обслуговуючих, транспортних, командних, тобто управляючих);

-- організацію допоміжних цехів і обслуговуючих господарств підприємства як процес комплексного обслуговування основних цехів підприємства за всіма функціями, що виходять за межі їх основної спеціалізації;

-- організацію технічного контролю якості продукції як процес установлення якості продукції, що випускається на підприємстві, забезпечення конкурентоспроможності виробів і економії суспільної праці;

-- організацію технічного нормування праці як процес установлення ступеня витрат праці на виготовлення одиниці продукції або виконання заданого обсягу роботи за визначений період часу;

-- організацію і планування створення й освоєння нової техніки і нової технології як процес створення нової і поліпшення діючої техніки та технології з обліком технічних, організаційних, економічних і соціальних заходів;

-- організацію управління як процес створення й удосконалювання систем управління і способів їх функціонування.

Раціональна організація виробництва полягає в тому, щоб інтегрувати всю сукупність різнорідних компонентів, що реалізують процес виробництва, у цілісну і високоефективну виробничу систему, всі елементи якої ретельно "підігнані" один під одного за всіма аспектами їх функціонування.

Організація виробництва й оптимальне управління ним є найважливішими чинниками прискорення науково-технічного прогресу. Вони забезпечують найбільш повне й ефективне використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів підприємства, зниження собівартості та підвищення якості продукції, зростання продуктивності праці й ефективності виробництва, істотне скорочення тривалості циклу "дослідження -- проектування -- виробництво -- реалізація" і підвищення темпів відновлення продукції та технічного розвитку виробництва.

Основні завдання, що розв'язуються організацією виробництва, такі:

-- скорочення часу запуску нової продукції у виробництво;

-- створення гнучких виробничих систем, що дають змогу в масовому обсязі виробляти і пропонувати послуги за індивідуальними замовленнями споживачів;

-- управління глобальними виробничими мережами;

-- розробка нових технологічних процесів і впровадження їх в наявні виробничі системи;

-- швидке досягнення високої якості продукції та збереження досягнутого рівня в період, що передує реструктуризації;

-- управління різнорідною робочою силою;

-- дотримання обмежень, пов'язаних з охороною навколишнього середовища, етичних норм і державного законодавства.

Системна концепція організації виробництва передбачає поділ принципів організації на принципи організації структури управління та принципи організації процесу управління.

До принципів організації структур управління належать:

-- економність і гнучкість структури управління;

-- відповідність генеральним і територіальним схемам управління;

-- скорочення кількості рівнів і ланок у структурі;

-- скорочення витрат на склад апарату управління;

-- чітке розмежування лінійного та функціонального управління;

-- єдність розпорядливості та відповідальності;

-- дотримання норм керованості;

-- відповідність прав і обов'язків.

Принципи організації процесу управління включають:

-- забезпечення максимальної керованості, тобто зведення до мінімуму некерованих об'єктів;

-- орієнтація на досягнення поставлених цілей, а не па усунення впливів, що обурюють;

-- визначення ступеня раціональності централізації управління;

-- рівномірність розподілу робіт;

-- забезпечення необхідних характеристик управління;

-- спрощення процедурної частини;

-- зведення до мінімуму зворотно-поступальних дій по горизонталі та вертикалі;

-- максимальне виключення впливу суб'єктивних чинників;

-- узгодження процесів у просторі й часі;

-- раціональне сполучення регламентування, нормування й інструктування;

-- відповідність організаційних форм використання технічних систем організації процесу управління;

-- використання стандартизації в управлінні.

Системна концепція організації виробництва дає змогу підвищувати якість і ефективність управління на підприємстві, адаптувати параметри функціонування організації до зовнішнього або внутрішнього середовища, підтримувати стійкість організації, забезпечувати упорядкованість параметрів структури організації.

Промислова санітарія. Умови праці -- це сукупність чинників виробничого середовища, що роблять вплив на здоров'я і працездатність людини в процесі праці.

Оптимальні і допустимі параметри по санітарно-гігієнічних чинниках:

температура навколишнього повітря - 20--23 ±С;

вологість - 30- 60%;

освітленість - 200-500 лк;

кратність повітрообміну -- 2-3.

Охорона навколишнього середовища. Скорочення шкідливих викидів двигунами автомобілів можна добитися різними шляхами, перш за все підтримкою справного технічного стану автомобіля. На АТП двигуни повинні регулюватися на токсичність і димність відпрацьованих газів до показників, встановлених ГОСТ. Контроль при експлуатації автобусів на зміст СО і СnНm повинен проводитися при ТО-2, після ремонту агрегатів, систем і вузлів, що впливають на зміст СО і СnНm а також по заявках водіїв. Для знешкодження відпрацьованих газів застосовують різні типи нейтралізаторів.

III. Розрахунок та підбір технологічного обладнання

Таблиця 3.3 - Відомість ремонтно-технологічного обладнання і організаційної оснастки для зони ТО

п/п

Обладнання

Кіль-кість

Тип

і модель

Потуж-ність

Площа, м2

одної одиниці

загальна

1

Нагнітач змазки пневматичний

470 х 540 х 1120 мм

4

С322

0,25

1,0

2

Компресор

8

С413

-

1,23

9,84

3

Електричний гайковерт гайок коліс

1100 х 650 х 1100 мм

10

И330

0,8

0,72

7,2

4

Підйомник електромеханічний

1300 х 600 х 1150 мм

10

П126М

7,5

0,78

7,8

5

Пневмогайковерт

184 х 59 х 183 мм

20

Valex1550119

-

-

-

6

Таль електрична підвісна

2

ТЭ-1

2,1

-

-

7

Оливо роздавальний бачок

510 х 360 х 390 мм

4

С367МД5

1,1

0,18

0,72

8

Пістолет для обдуву стислим повітрям

150 х 32 х 175 мм

10

С-417

-

-

-

9

Прибор для акумуляторних батарей

3

Э107

-

-

-

10

Підйомник 2-х плунжерний

гідравлічний канавний

2

П-122

30

0,4

18,8

11

Підйомник 4-х стійковий електромеханічний

1

Пл-4

3

0,4

0,4

12

Візок для зняття і установки коліс

2

П-2-17

-

0,92

-

13

Комплект спецінструментів для автомобілів КамАЗ

1

-

-

-

-

14

Комплект інструментів автомеханіка

1

-

-

-

-

15

Шафа для інструменту

2

Ф-503

-

0,52

1,04

16

Комплект гаєчних ключів

4

11105-М-1

-

-

-

17

Комплект торцевих ключів

2

2336-М-1

-

-

-

18

Гайковерт для гайок коліс вантажних автомобілів

1

С-101-А

0,55

0,72

0,72

19

Візок для перевезення коліс

1

ГПО-32

-

0.9

0.9

20

Стіл підставка

2

СИ

-

0,6

1,2

21

Стіл для дефектацій

2

СИ

-

1,92

3,84

22

Динамометричний ключ

4

-

-

-

-

Режим роботи виробничих підрозділів АТП наводиться в Таблиці 1 Додаток А.

Таблиця 1. Режим роботи виробничих підрозділів АТП

Виробничі підрозділи

Режим роботи

Кількість робочих днів на рік, Дроб

Кількість змін, nзм

Тривалість зміни, tзм

Зона ЩО

305

2

8

Зона ТО-1

305

2

8

Зона ТО-2

253

2

8

Пости ПР

253

2

8

Виробничі відділення з нормальними умовами праці:

діагностування, агрегатне, слюсарно-механічне, електротехнічне, шино монтажне, бляхарське, арматурне, оббивне.

253

2

8

Виробничі відділення з шкідливими умовами праці: акумуляторне, ремонт приладів системи живлення, вулканізаційне, ковальсько-ресорне, мідницьке, зварювальне, фарбувальне.

253

2

7

Режим роботи рухомого складу прийнятий згідно завдання на дипломну роботу:

Середній пробіг автомобіля 250 км.

Коефіцієнт випуску парку б=0.65

Пробіг до капітального ремонту КР-80%

Пробіг після капітального ремонту КР-20%

Пробіг до технічного обслуговування LТО-1=4800 км

Пробіг до технічного обслуговування LТО-2=15000 км

Пробіг до капітального ремонту LКР=480000 км

Умови експлуатації та режим роботи автомобілів:

Ш категорія умов експлуатації - КУЕ = II

Ш кількість робочих днів на рік Дроб=305

Ш час в наряді, год. Тн=12,0

Ш клімат-помірний

У вигляді Таблиці 2 Додаток А. Наводжу технічні характеристики рухомого складу оскільки, під час організації технічного обслуговування і ПР вони впливають на цілий ряд рішень.

Таблиця 2. Коротка експлуатаційно - технічна характеристика автомобіля КамАЗ-53215

Показники

Одиниці виміру

Значення показника

Габаритні розміри

Висота по кабіні

мм

2790

Висота по тенту

мм

3330

Довжина

мм

8610

База

мм

5010

Ширина

мм

2500

Колія

мм

2045

Вагові параметри і загрузки, а/м

Споряджена маса а/м

кг

8500

Споряджена маса а/м, нагрузка на передню вісь

кг

3900

Споряджена маса а/м, нагрузка на задній візок

кг

4600

Вантажопідйомність а/м,

кг

11000

Повна маса

кг

19650

Повна маса а/м, нагрузка на передню вісь

кг

4420

Повна маса а/м, нагрузка на задній візок

кг

15230

Повна маса причепа

кг

14000

Повна маса автопоїзда

кг

33650

Двигун

Модель

КамАЗ 740.31240 (Євро 2)

Тип

Дизельний з турбонаддувом з проміжним охолодженням наддувочного повітря

Номінальна потужність,нетто,кВт (к.с.) при частоті обертання колінчастого вала,об/хв

165(225)(2200)

Номінальна потужність,брутто,кВт (к.с.) при частоті обертання колінчастого вала,об/хв

176(240)(2200)

Максимальний крутний момент,нетто,Нм (кгсм) при частоті обертання колінчастого валу об/хв

912(93)1100-1500

Розміщення і число циліндрів

V- подібне, 8

Робочий об'єм, л

10,85

Діаметр циліндра і хід поршня,мм

120/120

Ступінь стиску

16,5

Система живлення

Вміст паливних баків,л

500

Електрообладнання

Напруга ,В

24

Акумулятори ,В/Агод

2х12/190

Генератор ,В/Вт

28/2000

Зчеплення

Тип

Фрикційне ,сухе, дводискове

Привід

Гідравлічний з пневмопідсилювачем

Коробка передач

Тип

Механічна , десятиступінчаста

Управління

Механічне, дистанційне

Передаточне число на передачах

1-7,82-6,83 / 2-4,03-3,29 / 3-2,50-2,04 / 4-1,53-1,25 / 5-1,00-0,815 / ЗХ-7,38-6,02

Головна передача

Передаточне відношення

5,43

Гальмівна система

Привід

Пневматичний

Діаметр барабана, мм

400

Ширина гальмівних накладок, мм

140

Сумарна площа гальмівних накладок, кв. см

6300

Колеса і шини

Тип коліс

Дискові

Тип шин

Пневматичні, камерні

Розмір обода

7,5-20 (190-508)

Розмір шин

10.00 R20 (280 R508)

Кабіна

Тип

Передня, розміщена над двигуном, з високим дахом

Виконання

Із спальним місцем

Характеристики автомобіля повною масою 19650 кг:

Максимальна швидкість, не менше км/год

90

Кут подолання підйому, не менше,%

25

Зовнішній габаритний радіус повороту, м

9,8

3.1 Вибір та коригування нормативів для розрахунку виробничої програми

Для виконання технологічного розрахунку виробничої програми використовують вихідні нормативи, що містять дані про періодичність та трудомісткість ТО і ПР автомобілів які подані вище.

Нормативні значення приймаються згідно діючого «Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів (ДТЗ) автомобільного транспорту», сервісних книжок або заводських інструкцій.

Дані нормативи наведені для першої категорії умов експлуатації ДТЗ. Значення нормативів можуть бути зменшені власником ДТЗ до 20% в залежності від категорії умов експлуатації (КУЕ) [4].

З метою дискретизації в роботі слід використати наступний поділ: I - 1,0; II - 0,95; III - 0,9; IV - 0,85; V - 0,8.

Періодичність ТО коригують шляхом перемноження нормативного значення на коефіцієнт, що враховує КУЕ ДТЗ.

LТО= LТОн * Ку , км;

де LТОн - нормативна періодичність технічних впливів, км;

Ку - коефіцієнт коригування нормативу періодичності в залежності від КУЕ.

LТО=4000*0,95=3800 км, LТО=16000*0,95=15200 км.

Таблиця 3. Періодичність технічного обслуговування транспортних засобів

Тип ДТЗ

Періодичність видів технічного обслуговування, км

Автомобілі вантажні, автобуси на базі вантажних автомобілів або з використанням їх базових агрегатів, автомобілі повно приводні, причепи та напівпричепи.

ЩО

ТО-1

ТО-2

Один раз на добу незалежно від кількості робочих змін

4000

16000

Трудомісткість ТО не залежить від коефіцієнта умов експлуатації (КУЕ) рівна нормативному значенню.

При визначенні трудомісткості щоденного обслуговування (ЩО) доцільно врахувати механізацію мийних робіт. При кількості ДТЗ більше 150 одиниць трудомісткість щоденного обслуговування (ЩО) доцільно зменшити до 60% для вантажних автомобілів, до 50% для легкових і до 33% для автобусів.

При реалізації потокового методу виконання ЩО його трудомісткість необхідно зменшити ще на 20%.

Вище наведене дозволить отримати наступну розрахункову формулу

, люд.Чгод.

tЩО=0,67*0,4*0,8=0,21 люд.Чгод.

де - відкоригована трудомісткість ЩО, люд.Чгод; (вантажні авто); (легкові авто); (автобуси); (для всіх видів ДТЗ).

3.2 Розрахунок виробничої програми за кількістю технічних впливів та в одиницях праці

Для розрахунку виробничої програми РОВ необхідно визначити сумарний річний пробіг парку:

, тис. км.

Lр=365*0,65*175*250/1000=10379,7 тис. км.

Дкал - кількість календарних днів в році;

б - коефіцієнт випуску парку;

АОБЛ. - облікова кількість автомобілів в підприємстві;

LДОБ - середньодобовий пробіг автомобіля, тис.км.

Таблиця 4. Виробнича програма РОВ за кількістю технічних впливів

Програма за видами

Розрахункова формула

Розрахунок

Результат розрахунку

Річна

10379,7/15,200

682,9

10379,7/3,8-682,9

2048,6

175*2

350

10379,7/250

41518,8

Добова

682,9/253

2,69

2048,6/305

6,72

41518,8/305

136,1

Виробничу програму РОВ в одиницях праці з ТО автомобілів розраховують на основі даних попередньої таблиці та аналітичних залежностей:

ТТО= NpTO * tТО;

де ТТО - річна трудомісткість ТО за видами робіт (крім СО), люд. год;

NpTO - річна кількість технічних впливів певного виду ТО (ЩО, ТО-1, ТО-2);

tТО - трудомісткість одиниці технічного впливу, люд. год.

Розрахунок виробничої програми РОВ за кількістю технічних впливів здійснюють за допомогою аналітичних залежностей, наведених в таблиці 1.

Для визначення трудомісткості сезонного обслуговування включають коефіцієнт трудомісткості додаткових робіт , що залежить від кліматичної зони. Наприклад, для помірного клімату [2].

Отже,

, люд.Чгод.

Виробничу програму ПР автомобілів знаходять, враховуючи нормативну питому трудомісткість ПР на тисячу км пробігу:

, люд.Чгод.

Загальну трудомісткість виробничих робіт визначають як суму річних трудомісткостей робіт ТО і ПР

Твр=ТЩО+ ТТО-1+ ТТО-2+ ТСО+ ТПР, люд.Чгод.

Таблиця 5. Розрахунок виробничої програми в одиницях праці, люд. Год

Програма за видами (річна)

Розрахункова формула

Розрахунок

Прийняті значення

ТЩО

* tЩО

48518,8*0,21

10188,948

ТТО-1

* tТО-1

2048,6*1,75

3585,05

ТТО-2

* tТО-2

682,9*7,35

5019,315

ТСО

* tТО-2*Кдр

350*7,35*0,2

514,5

ТПР

tПР*Lp*КУЕ

3,35*10379,7*0,95

33033,3952

Всього, ТВР:

52341,2082

3.3


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.