Розробка технологічного процесу відновлення розподільного валу автомобіля ВАЗ-2108

4.4 Вимоги охорони навколишнього середовища

Основні заходи щодо зниження забруднення навколишнього середовища від діяльності ремонтних підприємств.

1. Заходи щодо захисту навколишнього повітря від забруднень

Як уже зазначалося раніше, транспорт відноситься до основних джерел забруднення навколишнього повітря в містах селищах. Для зниження негативного впливу на навколишнє середовище необхідно вживати ефективних заходів.

Виділяють основні способи захисту повітря від шкідливого забруднення:

- Установка пиловловлювачів і фільтрів для захисту від механічних домішок (пил, масло, газоутворюючі домішки);

- Застосування абсорбуючих і каталітичних речовин для утримання фізико-хімічних забруднень (оксиди, газоподібні оксиди).

Фільтри - пристосування, в яких для очищення повітря застосовують матеріали, здатні затримувати пил. Фільтри бувають: паперові, тканинні, ультразвукові, масляні, гідравлічні і комбіновані фільтри.

На практиці найпоширенішим природним рішенням по захисту атмосферного повітря від викидів є:

Пилеосадильні камери;

Циклони і батарейні циклони;

Шругубери, тобто мокрі пиловловлювачі циклонного типу з зрошенням водою;

Рукавні фільтри;

Електрофільтри;

Абсорбери і адсорбери.

Відпрацьовані гази автомобілів становлять найбільшу небезпеку. Особливо сильно їх негативний вплив у закритих приміщеннях. Для захисту персоналу, що працює на підприємстві необхідно:

1. Використовувати нейтралізатори відпрацьованих газів на автомобілях при русі їх своїм ходом в закритих приміщеннях (зонах ТО і ПР).

2. Використовувати приточно-витяжну вентиляцію приміщень і зон ТО і ПР, зон зберігання автомобілів.

Вентиляція повітря повинна забезпечувати належну чистоту повітря відповідно до вимог санітарних зон.

2. Захист водних об'єктів від забруднень стічними водами

Проектоване підприємство, як і кожна промислова будова має систему водопостачання і систему воздуховода.

Перевагу слід віддавати оборотній системі водопостачання, тобто частина води використовується повторно в технологічних потребах, а частина скидається.

Система водопостачання передбачає систему каналізації, яка включає, в тому числі і очисні пристрої. В залежності від забруднень середовища існують наступні методи очищення від:

Твердих нерозчинних домішок;

Домішок, які містять масло;

Розчинних домішок;

Біологічних залишків.

Дільниця миття автомобілів обладнуються очисною установкою і відстійником, що дозволяє забезпечити оборот води 60-80%. Господарсько-побутові стічні води скидаються в міський колектор без будь-якої очистки.

З метою зменшення виносу забруднюючих речовин з поверхневими стоками на підприємстві передбачаються наступні заходи:

- Виключення скидання в каналізацію відходів виробництва, в тому числі нафтопродуктів;

- Організація прибирання території підприємства з використанням засобів механізації;

- Огородження зон озелененням і змив в ґрунт забруднень в період зливових дощів.

5. Конструкторський розділ

5.1 Призначення, будова і робота конструкції пристосування

Незалежно від типу виробництва для скорочення допоміжного часу і полегшення праці робітників широко впроваджуються механізовані патрони з пневматичним приводом.

В умовах індивідуального і серійного виробництва патрон часто доводиться переналагоджувати, що пов'язано з необхідністю переставляти накладні кулачки і втрачати на це багато часу. Мною запропонована конструкція важільного патрона, що має, крім механізму центрування, механізм налагодження кулачків на різні діаметри заготовки.

Патрон центрується і закріплюється за допомогою фланця 15 на шпинделі 17. Тяга 14 вгвинчена в гайку 6, змонтовану на центральній втулці 4 і закріплену на ній за допомогою гайки 5; центральна втулка 4 ковзає в отворі втулки 11 зі шпонковою канавкою. На укріплених в корпусі 9 осях 3 встановлені три важеля 2, з відношенням плечей 3:1, на осях яких вільно посаджені сухарі 12 і 13, що входять в контакт з основами 11 кулачків 10 і центральною втулкою 4. При переміщенні тяги важелі повертаються на своїх осях і переміщають в радіальному напрямку кулачки.

Переналагодження патрона виконують за допомогою гвинтів 8 з трапецеїдальної нарізкою. Для виключення можливості осьових переміщень гвинтів 8 вони сполучаються кільцевими виїмками з відповідними виступами основі 5. Хвостовиками гвинти направляються в отворах втулки 11. Гвинти мають зубчасті вінці, якими вони входять у зачеплення з плоскою центральною шестернею 16, розташованій на шийці втулки 11.При обертанні ключем одного з гвинтів обертаються всі інші і переміщують зчеплені з ними загартовані кулачки 10; кулачки переміщуються по Т-подібним пазах корпуса.

Для затиску по отвору кулачки можна перевертати. Крім індивідуальних заготовок у патроні можна затискати прутки діаметром до 25 мм.

5.2 Силова схема та розрахунок деталей пристосування

Силова схема зображена на рисунку 5.1

Рисунок 5.1 Силова схема

Формули для визначення зусилля Q, необхідного для отримання заданої сили зажима Q2

Q=р· (5.1)

де dп - діаметр штока

Dц - діаметр циліндра

Тк - сила тертя, яка залежить від твердості ущільнюючого кільця і його відносного стиснення у

р - тиск повітря на поршень

dп = 30мм=3см

Dц = 200мм=20см

р = 0,4Мпа= 4,079кгс/см2

Тк=0,5 кгс [9 c.202]

Q=3,14·=1245 кгс/см2

Так як зусилля передається через важіль, який має співвідношення плечей 3:1, отже зусилля збільшується в 3 рази.

Q2=1245·3=3735 кгс/см2=366МПа

Матеріал з якого виготовляється деталь - чавун спеціальний високоміцний, який має межу міцності - 400МПа, при цьому зусилля становить 366МПа, що достатньо для фіксації деталі без деформації поверхні.

5.3 Інструкція з експлуатації пристосування

Дане пристосування буде довговічно працювати при умові дотримання вимог по його обслуговуванню, а саме: тертьові поверхні змазати консистентним мастилом Литол-24 ГОСТ 21150-75; на поверхні поршня не допускаються подряпини, раковини; поршень повинен переміщатися плавно без ривків і заїдань від тиску повітря в мережі; перевіряти герметичність ущільнень пробним тиском р = 0,6МПа.

Послідовність дій при закріпленні деталі буде виглядати наступним чином:

1. Перед закріпленням деталі проводять попередню настройку обертанням гвинтів.

2. Після чого деталь встановлюється і за допомогою рукоятки крана пнемо розподільника подаємо повітря в порожнину праворуч від поршня. При цьому кулачки зафіксують вал.

3. Виконати обробку після чого рукояткою пнемо розподільника подати повітря в порожнину ліворуч від поршня. При цьому вал вивільняться.

6. Економічний розділ

6.1 Планування фонду оплати праці для ПВП

Фонд оплати праці основним робочим планується, частіше всього по відрядно-преміальні системі на підприємствах, але можуть використовуватись інші системи, а саме почасова-преміальна, та окладна, але мінімальна заробітна плата не повинна бути меншою ніж встановлений мінімум оплати праці Державою.

В фонд заробітної плати входять основна заробітна плата, це оплата за тарифами, усі види доплат, додаткове зарплата -- премія, інші виплати, це виплати що надаються підприємством.

Оплата за тарифом, це оплати за розрядом роботи або робочого і відпрацьованим часом, або трудомісткістю виконуючих робіт.

Доплати до тарифу це:

Оплата за умови праці: важкі і шкідливі, особливо важкі і шкідливі;

Оплата за професійну майстерність;

За роботу на автоматичних, потокових лініях;

Доплата за зниження трудомісткості робіт 20% від на піврічного фонду заробітної плати, або 10 % при плануванні від річного фонду заробітної плати, оплата проводиться по тих операціях по яких знижена трудомісткість;

Оплата може проводитись за класність, нормоване завдання, та інше що передбачено державним трудовим законодавством.

Додаткова заробітна плата -- премія планується у розмірі що встановлена на базовому підприємстві.

Планування фонду зарплати за відрядно - преміальною системою проводиться за наступною таблицею.

Таблиця 6.1 Фонд заробітної плати основних робочих

Найменування професій	Кількість робітників	Розряд	СЧ або оклад, грн.	Бюджет робочого часу, год.	Тарифна заробітна плата, грн.	Премія	Тарифна заробітна плат з премією, грн.	Доплати	Зарплата з доплатами, грн.	Оплата відпусток, грн.	Інші виплати, грн.	Загальний фонд заробітної плати, грн.
				на 1 робочого	на всіх		відсоток	сума, грн.		за умови праці, грн.	за сумісництво професій, грн.	за майстерність, грн.	за роботу в нічний час, грн.	інші 10%, грн.
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19
Верстатник	1	V	9,16	1937	1937	17743	20	3549	21292	1419 (8%)	-	2129	-	1774	26614	1319	1397	29330
Зварювальник	1	V	9,16	1889	1889	17303	20	3461	20764	2596 (15%)	-	2076	-	1730	27166	1759	1446	30371

6.2 Планування витрат на основні матеріали

Планування витрат на основні матеріали проводиться з метою виконання договірних обов'язків, а також визначення прямих витрат на відновлення виробів. До основних матеріалів відносяться усі товарно-матеріальні цінності що використовуються в виробництві.

Товарно-матеріальні цінності (ТМЦ) розраховуються на основі витрат на одиницю продукції, роботи або послуг та їх вартості, по усій номенклатурі що використовується в виробництві.

1) Планування витрат на основні матеріали при зварюванні:

На один розподільний вал необхідно 0,05 кг електроду.

На 2300 валів - 115 кг

Електроди для зварювання чавуну ОЗЧ-2 (5 мм).

В упаковці - 20кг 115,5 грн.

Потрібно 6 упаковок електродів.

Ціна=6·115,5=693 грн

2) Планування витрат на основні матеріали при напиленні:

Проволока порошкова ПП АН-1 - 10грн/кг

0,05 кг на один вал

На 2300 - 115 кг

Ціна=115*10=1150 грн

?=693+1150=1843 грн

6.3 Кошторис витрат на виробництво

Планування кошторису на виробництво проводиться за наступною методикою.

Кошторис витрат на виробництво складається з 3-х розділів:

загальновиробничі витрати;

адміністративні витрати;

поза виробничі витрати.

Що дає змогу визначити рівень витрат і згідно Державному стандарту урахувати їх як для формування собівартості виробу, роботи, або послуги, а також встановлення цін, або тарифів. Для підрозділів підприємства (дільниць, постів, зон) кошторис витрат планують тільки по загальновиробничим витратам.

Таблиця 6.2 Кошторис витрат

Назва статей витрат та їх елементів	Сума, грн.	Методика визначення, або пояснення
Загально-виробничі витрати 1. Амортизація основних засобів 1.1 Споруди та будівлі 1.2 Інструмент 1.3 Обладнання	22118 4670 14011	з таблиці 1.4
Всього за статтею 1	40799
2. Амортизація нематеріальних активів	--
3. Експлуатаційні витрати на утримання обладнання 3.1 Витрати на допоміжні матеріали 3.2 Фонд оплати праці допоміжних робочих 3.3 Відрахування на соціальне забезпечення	800 -- --	75 -200 грн на одиницю обладнання 100Ч8=800 грн
Назва статей витрат та їх елементів	Сума, грн.	Методика визначення, або пояснення
3.4 Витрати на силову енергію для технологічної мети	6151	Вен=WсилЧЦен Вен - витрати на енергію Wсил - потреба в силовій енергії Цен - ціна за 1кВт енергії Wсил=NустЧFдЧKoЧKзсер/КсЧз Nуст - сумарна потужність двигунів обладнання Fд - дійсний фонд роботи обладнання Ko - коефіцієнт одночасної роботи двигунів (0,7…0,85) Kзсер - середній коефіцієнт завантаження обладнання (0,8-0,9) Кс - коефіцієнт витрат енергії в мережі (0,8…0,95) з - коефіцієнт корисної дії двигуна (0,8…0,85) Wсил=41,87Ч1913Ч0,1Ч0,8/0,8Ч0,8=6408 Вен=6408Ч0,96=6151 грн
Всього за статтею 3	6951
4 Експлуатаційні витрати на утримання будівель і споруд	8294	2,5…3% від Сп будівель і споруд 276480Ч0,03=8294 грн
Всього за статтею 4	8294
5 Витрати на ремонт основних фондів 5.1 Обладнання 5.2 Споруди та будівлі 5.3 Інструмент	1168 13824 467	58380Ч0,02=1168 грн 276480Ч0,05=13824 грн 11676Ч0,04=467 грн
Всього за статтею 5	15459
6 Витрати на опалення освітлення та водозабезпечення	715	0,5-2% від У1-5статей У1-5=71503 грн 71503Ч0,01=715 грн
7 Витрати на удосконалення технології і організації виробництва	400	190-250 грн на одного працюючого 200Ч2=400 грн
8 Витрати на охорону праці	500	210-260 грн на одного працюючого 250Ч2=500 грн
Назва статей витрат та їх елементів	Сума, грн.	Методика визначення, або пояснення
9 Витрати на управління виробництвом	--
11 Інші витрати 11.1 Витрати на оперативну оренду 11.2 Витрати на страхування майна 11.3 Витрати на медичне страхування працівників 11.4 Податок на землю 11.5 Інші витрати що не ураховані у попередніх статтях	-- 8294 170 72 16331	1,5-2% від У1-6 статей 1,5-5% від Сп майна 276480Ч0,03=8294 грн 85 грн на одного працюючого на рік 85Ч2=170 грн 1000-13000 грн за 1 га на рік 0,0072Ч10000=72 грн 15-20% від У1-11,4 статей 81654Ч0,2=16331 грн
Всього за статтею 11	24867
Всього загальновиробничі витрати	97985	У1-11 статей
Адміністративні витрати	--

6.4 Калькуляція собівартості

На підставі кошторису та прямих витрат складається калькуляція собівартості однієї деталі, виробу, послуги, або одиниці робіт.

До складу калькуляції входять прямі і непрямі виграти,що поділяються на річну програму і подаються в порівнянні з базовою, або на випуск і одиницю продукції, робіт, послуг, виробу, тощо, якщо відсутня база для порівняння.

Методика розрахунку калькуляції складається в наступної таблиці

Таблиця 6.3 Калькуляція собівартості

Найменування статей калькуляції	Сума, грн.	На одиницю
1. Сировина та матеріали за виключенням відходів і з урахуванням ТЗВ	--	--
2. Покупні напівфабрикати, комплектуючі деталі з урахуванням ТЗВ	1843	0,8
Найменування статей калькуляції	Сума, грн.	на одиницю
3. Енергоресурси на технологічні цілі	18454	8
4. Зарплата основних робочих	59701	26
5. Відрахування на соціальне забезпечення	22089	9,6
Всього прямі витрати	102087	44
6. Загальновиробничі витрати	97985	42,6
Собівартість 1	200072	87
Адміністративні витрати	--	--
Собівартість 2	200072	87

7. Результуючий розділ

7.1 Економічне обґрунтування технології і організації

Визначення ефективності організаційних заходів, впровадження технічного обґрунтування норм часу; суміщення професій, дає змогу знизити трудомісткість робіт, підвищити продуктивності праці, та зекономити фонд заробітної плати і підвищити середньомісячний заробіток кожного робочого.

Визначення ефективності технічних та технологічних заходів дає змогу підвищити ефективність виробництва в цілому. Технічні заходи це заміна обладнання, удосконалення технології, використання досконалих приладів та пристроїв, або автоматизація і механізація транспортних операцій, заміна методу отримання заготівки, розрахунок зменшення припусків на обробку деталі, тощо. Вище перераховані технічні та технологічні заходи теж дають змогу знизити трудомісткість робіт, підвищити продуктивність праці, але впровадження технічних та технологічних заходів може потребувати додаткових інвестицій, тому крім визначення відсотка зниження трудомісткості і підвищення продуктивності праці можна визначити досконалість змін конструкції виробу і технічних параметрів.

Визначення терміну окупності додаткових капіталовкладень. І організаційні і технічні заходи дають можливість підвищити ефективність виробництва за рахунок усіх вище перерахованих напрямків, знизити собівартість продукції, підвищити конкурентоспроможність за рахунок покращення технічних параметрів, визначити величину, ефективності і термін окупності додаткових (інновацій) капіталовкладень.

Загальна ефективність

Езаг.= (7.1)

де (Ц-С) - прибуток, грн;

П=(Ц-С);

К - вартість обладнання та інструменту, грн.

К=70056 грн.

П=Соб.2Ч30% (7.2)

де Соб.2 - собівартість 2,грн. [табл. 1.7 -- калькуляція собівартості].

П=200072Ч0,3=60022 грн.

Езаг.==0,86 грн.

Собівартість на одиницю

Термін окупності додаткових капіталовкладень

Ток.= (7.3)

Ток.==1,2 року ~ 432 дня.

7.2 Техніко-економічні показники

Таблиця 7.1 Техніко-економічні показники

Назва показників	Одиниці вимірювання	Числові значення показників
Абсолютні показники
1) Річна програма ремонту	шт.	2300
2) Трудомісткість робіт	люд·год	3837
3) Чисельність ПВП	люд	2
4) Загальна площа дільниці	м2	72
5) Загальна вартість основних фондів	грн	346536
Відносні показники
6) Випуск продукції на одного працюючого
у вартості вираженні	грн.	100036
по трудомісткості	люд·год	1919
7) Середньомісячний ФОП на одну людину	грн	2488
8) Собівартість робіт на одиницю	грн	87
9) Загальна ефективність	грн	0,86
10) Прибуток	грн	60022
11) Терпін окупності капітальних вкладів	років	1,2

Список літератури

1.Методичні вказівки до курсового проектування з предмету „Основи технології ремонту автомобілів” для спеціальності 5.090240 „Обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів”, Мелітополь, МДПЕТ,2003 р.

2.Румянцев С.И. и др. Ремонт автомобилей: Учебник для автотранспортных техникумов.- М.:Транспорт,1988.- 327с.,ил.

3.Канарчук В.Є. та ін. Основи технічного обслуговування і ремонту автомобілів. У 3 кн. Кн.3. Ремонт автотранспортних засобів: Підручник. - К.: Вища школа,1994.- 599 с.: іл..

4.Румянцев С.И. и др. Техническое обслуживание и ремонт автомобилей.- М.: Машиностроение,1989.- 272 с.: ил.

5.Михайловский Е.В. и др. Устройство автомобиля.- М.: Машиностроение, 1987. - 352 с.: ил.

6. Режимы резания металлов / Справочник под ред. Барановского Ю.В.- М.:Машиностроение,1972. - 408 с.

7.Нормативы времени на разборочные, сборочные и ремонтные работы/ Под ред.Пустовалова И.И.- М.:ГОСНИТИ,1988.

8. Правила охорони праці на автомобільному транспорті. Державний нормативний акт про охорону праці. Київ, ”Основа”, 1997 р.

9. А.К. Горошкин. Приспособления для металлорежущих станков: Справочник.- М. Машиностроение, 1979 г.

10. Попова Г.Н., Алексеев С.Ю. Машиностроительное черчение: Справочник.- Л.: Машиностроение,1987.-447с.,ил.

11. http://www.ngpedia.ru/id483598p1.html

12. А.В. Почтарева и др. Общемашиностроительные нормативы вспомогательного времени и времени на обслуживания рабочего места, 1974. -136с.

13. Лудченко О.А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів: організація і управління: Підручник. - К.: Знання-Прес, 2004. - 478 с.

14. Унянин А.Н. Курсовое проектирование по технологии производства и ремонта автомобилей. 2004. - 72с.

15. Нормативно-производственное издание: «Общемашиностроительные нормы вспомогательного времени и времени на обслуживание рабочего места на работы, выполняемые на металлорежущих станках» Зав. Редакцией С.А.Юровский, редактор С.В. Муравьев. 1988. - 368с.

16. М.П. Купчик, М.П. Гандзюк, І.Ф. Степанець. Охорона праці: «Лабораторний практикум.». 1998. - 224с.

Размещено на Allbest.ru

...