Проект дільниці по ремонту паливної апаратури дизельних двигунів

3. Підвищену небезпеку являють операції знімання і встановлення пружин, оскільки в них скупчена значна енергія. Ці операції слід виконувати на стендах чи за допомогою пристосувань, що забезпечують їх безпечну роботу.

4. Слюсарний інструмент має бути зручним у користуванні і справним:

- гайкові ключі повинні мати паралельні губки.

- торцеві й накидні ключі не можна застосовувати, якщо вони мають деформований зів, тріщини чи зім'яті грані головки.

- молотки і кувалди повинні міцно триматися на ручках, бо можливе їх зривання.

- ручки молотків виготовляють з твердих і в'язких порід дерева овальної форми з гладкою поверхнею.

- довжина зубил та вибивачів повинна бути достатньою для безпечного їх утримання під час роботи (не менше 150 мм). На бойках не повинно бути збитої поверхні, бо з неї можуть відскакувати кусочки металу.

- бойки зубил, вибивачів, пробійників необхідно періодично правити на абразивних кругах.

- на загострені кінці (хвостовики) напилків, шаберів слід насаджувати круглі дерев'яні ручки з металевим кільцем.

- забороняється працювати інструментом без ручок.

4. Знімачі мають бути без тріщин чи порушень форми, без зім'ятої чи зірваної різі. Зривання знімача при великому натягові може призвести до травмування робітників. При встановленні знімача його лапки повинні міцно захоплювати деталь, яку знімають, а силовий гвинт мати хороший упор. Обертати гвинт треба плавно, без великих зусиль і ривків.

5. Обладнання, пристосування та інструменти, що виготовлено власними засобами а також після капітального ремонту повинні бути перевіреними і відповідати вимогам ТБ.

6. Забороняється працювати на обладнанні із знятою, несправною або незакріпленою огорожею.

7. Перед початком роботи слід впевнитися у справності інструмента, несправний слід відразу замінити.

3.3 Електробезпека

За станом електричного господарства в АТП повинен бути встановлений постійний контроль. Справність електромережі слід періодично перевіряти як зовнішнім оглядом, так і за допомогою приладів, вимірюючи опір ізоляції.

В усіх захисних пристроях повинні бути встановлені тільки калібровані запобіжники. Установлення саморобних запобіжників категорично забороняється.

Провисання дротів, їх дотикання між собою або з конструктивними елементами будови та різноманітними предметами повинно негайно усуватися.

До роботи з електрообладнанням та електроінструментом допускаються особи, що пройшли спеціальне навчання і інструктаж.

Перед початком роботи з ручним електроінструментом слід пересвідчитись в тому, що він справний і є захисне заземлення.

Для роботи під напругою 127…220 В треба надіти гумові рукавиці, калоші і користуватися гумовим килимком або сухим дерев'яним стелажем.

Залишаючи робоче місце, навіть ненадовго, слід вимкнути електроінструмент. У разі виявлення будь - якої несправності електроінструменту, заземлювального пристрою або штепсельної розетки треба негайно припинити роботу.

При роботі з електрообладнанням на пульт його управління вивішують табличку: “Не включати - працюють люди!”

У приміщеннях без підвищеної і особливої небезпеки використовуються світильники напругою 42В. У приміщеннях з підвищеною і особливою небезпекою, в тісноті, в незручному положенні працюючого застосовуються переносні світильники місцевого освітлення напругою 12В.

3.4 Виробнича санітарія

Виробничі ділянки АТП (в тому числі і проектуємо дільниця по ремонту паливної системи дизельних двигунів) повинні відповідати вимогам виробничої санітарії і гігієни по захисту робітників та іншого персоналу від впливу шкідливих виробничих факторів.

Для дільниці по ремонту паливної системи дизельних двигунів ( як і для інших агрегатних дільниць ) такими факторами являються: низький або високий температурний режим, недостатнє освітлення, запорошеність, недостатня вентиляція виробничого приміщення, випаровування хімічно активних речовин та ін.

Оптимальний стан повітряного середовища:

3 температура, °С

тепла пора року……………………………………………..19-25

холодна пора року…………………………………………..16-19

4 відносна вологість повітря, %............................................40-60

5 вміст у повітряному середовищі окису вуглецю, %.............менш 0,06

6 вміст звичайного пилу, мг/м³ ………………………………2-10

Дотримання оптимального температурного режиму і забезпечення нормального освітлення і вентиляції у виробничих приміщеннях АТП є важливою умовою збереження здоров'я робітників.

Великий вплив на продуктивність праці ремонтних робітників мають умови - освітлення, загазованість приміщень, шум і т.д. Поліпшення їх сприяє значному зростанню продуктивності праці, наприклад при раціональному освітленні продуктивність праці підвищується до 30%, при поліпшенні мікроклімату та зниженні загазованості - до 25%, при раціональному переплануванні і благоустрої робочих місць - до 40%.

Для підтримання оптимального стану повітряного середовища у виробничих, допоміжних і адміністративно - побутових приміщеннях АТП обладнуються центральним опаленням і притоково-витяжною вентиляцією.

В приміщеннях, де виконується ТО і ремонт автомобілів і агрегатів повинно поступати повітря нагріте в холодну пору до температури не нижче + 16 °С, але не вище + 25°С.

Притоково-витяжна вентиляція повинна забезпечувати видалення випаровувань, газів і приток свіжого повітря.

На постах перевірки роботи двигуна, крім загальної вентиляції, повинні бути місцеві відсоси газів (шлангові, дистанційні). Усі шероховальні і заточні верстати повинні бути обладнаними пристроями для місцевого відсосу пилу, надійно заземлені.

Природне і штучне освітлення робочих місць повинно бути достатнім для безпечного виконання робіт.

Відповідно до норм освітлення приміщень АТП, на проектукємій дільниці повинно бути:

7 при люмінісцептному освітленні:

комбіноване освітлення 750 лк

одне загальне освітлення 200 лк

8 при лампах розжарювання:

комбіноване освітлення 400 лк

одне загальне освітлення 100 лк

Технологічне обладнання і стіни приміщень повинні бути пофарбовані в фарби спокійних тонів, а елементи обладнання, що обертається і становить загрозу - в ярко - червоні, жовті або оранжеві.

Роботи по ТО і ремонту автомобілів, що проводяться в одному приміщенні і при цьому виділяються гази, пара, пил, тепло а також шуми повинні бути розділені на окремі приміщення, ізольовані між собою стінами або перегородками ми до стелі.

На територіях підприємства необхідна наявність санітарно - побутових приміщень - гардеробів, душових, умивальних з гарячою водою. Усі робітники повинні бути забезпечені миючими засобами, засобами індивідуального захисту і спецодягом.

3.5 Заходи по охороні навколишнього середовища

До негативних факторів масового використання автомобілів у сучасному світі належить дедалі зростаючий шкідливий вплив їх на навколишнє середовище та здоров'я людей. Це, передусім, викиди величезної кількості шкідливих речовин і шум при роботі автомобілів.

Джерелами викидів шкідливих речовин є відпрацьовані гази автомобільних двигунів, випаровування із системи живлення, підтікання палива і масел у процесі роботи та обслуговування автомобілів, а також продукти спрацьовування фрикційних накладок зчеплення, накладок гальмівних колодок, шин. Шкідливі речовини, що викидаються автомобільним транспортом, потрапляючи у атмосферу, водойми, грунт, негативно діють на біосферу нашої планети.

Відпрацьовані гази автомобільних двигунів становлять найбільшу небезпеку при зростаючому забрудненню атмосфери. Склад відпрацьованих газів і кількісний вміст у них деяких компонентів зумовлені складом палива і повітря, а також особливостями процесів окислення, що відбуваються у циліндрах двигуна.

У камерах згоряння двигунів у результаті піролізу палива при високих температурі і тиску в середовищі з нестачею кисню утворюється сажа. Особливо багато сажі утворюється у дизелях, що є наслідком нестачі часу на процес сумішоутворення.

Небезпека сажі полягає передусім у тому, що її частинки при вдиханні проникають у дихальні шляхи і фіксуються там, тим самим посилюючи дію шкідливих речовин, що містяться у відпрацьованих газах на людину.

Викиди шкідливих речовин з відпрацьованими газами автомобільного транспорту завдають величезної шкоди народному господарству. З їхньою дією пов'язані такі витрати:

3 медичне обслуговування населення, яке захворіло в результаті забруднення навколишнього середовища;

4 оплата лікарняних листків;

5 компенсація втрат продукції внаслідок зниження продуктивності праці, а також невиходів на роботу через хвороби;

6 додаткові роботи комунально-побутового господарства внаслідок шкідливої дії відпрацьованих газів на міське господарство;

7 компенсація кількісних і якісних втрат продукції внаслідок зниження продуктивності земельних, лісових і водних ресурсів у забрудненому середовищі.

Доведено, що технічно справний і добре відремонтований автомобільний двигун на холостих обертах викидає в атмосферу в кілька разів менше шкідливих компонентів, ніж двигун у несправному і роз регульованому стані. На жаль, підприємства автомобільного транспорту ще експлуатують багато автомобілів у роз регульованому стані, що істотно збільшує вміст токсичних речовин у відпрацьованих газах.

Щоб зменшити забруднення повітряного басейну, запроваджено норму і методику вимірювань вмісту СО і вуглеводнів у відпрацьованих газах бензинових двигунів і димності дизельних.

Тому на підприємстві слід здійснювати контроль вмісту СО; вуглеводнів і сажі у відпрацьованих газах двигунів у періодично і у таких випадках:

8 при експлуатації автомобілів не рідше, ніж при ТО -2, після ремонту агрегатів, систем і вузлів, які впливають на склад відпрацьованих газів а також за заявками водіїв;

9 при ТО автомобілів після заводської обкатки.

Якість виконання робіт по ТО і ремонту автомобілів дозволить значно зменшити шкідливий вплив викидів відпрацьованих газів автомобілів у атмосферу.

Поряд із забрудненням атмосфери шкідливими речовинами, робота автомобільного транспорту супроводжується інтенсивним шумом, який шкідливо діє на здоров'я водіїв, пасажирів і особливо міського населення.

У міських умовах шум автомобілів породжує найбільше скарг, що пов'язано з близькістю житлових масивів до транспортних магістралей, цілодобовою роботою транспорту і високими рівнями шуму, що створюється автомобілями.

На рівень шуму від автомобілів впливає стан їх ходової частини, двигунів і систем випуску відпрацьованих газів, а також стан доріг навколо житлових масивів.

Також дуже важливою проблемою автотранспортних підприємств є забруднення навколишніх ґрунтів і водоймищ стічними водами підприємства.

Нагромаджено багатий досвід конструювання водоочисних санітарно - технічних і технологічних очисних установок та організації реагентного очисного господарства.

Відомо понад 15 методів очистки забруднених вод, одним із найкращих із них є використання установки для повторного використання води “Кристал”.

Також для запобігання потрапляння у грунт нафтопродуктів на АЗС АТП слід використовувати роздавальні пістолети, що не допускають проливання нафтопродуктів. Відпрацьовані мастильні матеріали повинні направлятися на переробку. Не допустима експлуатація автомобілів із підтіканням мастил і палива із його агрегатів.

Відпрацьовані обтирочні матеріали слід знищувати у встановленому порядку, не допускаючи їх потрапляння на ґрунт.

Висновки

В своєму курсовому проекті я спроектував дільницю по ремонту паливної системи дизельних двигунів.

Для обґрунтування проекту я виконав розрахунок можливої виробничої програми усього підприємства і самої проектуємої дільниці.

Відповідно до виробничої програми, я розрахував кількість виробничих робітників і підібрав технологічне обладнання та технологічну оснастку.

Також я описав технологічний процес ремонту паливної системи дизельного двигуна і склав технологічну операційну карту по чистці форсунок та регулюванню паливних насосів високого тиску.

В організаційному розділі я описав організаційну структуру АТП, завдання і функції інженерної служби.

Також я привів заходи по техніці безпеки, виробничій санітарії та охороні навколишнього середовища по спроектованій мною ділянці по ремонту паливної системи дизельних двигунів.

Список використаної літератури

1. Посібник керівника технічної служби автотранспортного підприємства: Навч. посіб. / B.C. Канарчук, О А. Лудченко, Г.Ф. Бойко, Л.С. Козак, Т.О. Примак. К.: УСДО, 1994. 424 с.

2. Кузнецов Е.С. Управление технической эксплуатацией автомобилей. М.: Транспорт, 1990. 272 с.

3. Крамаренко Г.В., Барашков И.В. Техническое обслуживание автомобилей. М.: Транспорт, 1982. 390 с.

4. Епифанов Л.И. Епифанова Е.А. Техническое обслуживание и ремонт автомобилей: М.: Форум-Инфра-М, 2009. 348 с.

5. Головчук А.Ф. та ін. Трактори. Книга 1: К.: Грамота, 2003. 370 с.

6. Богатырёв А.И, Автомобили: Учебное пособие для ВУЗов. М.: Транспорт, 2006. 288 с.

Размещено на Allbest.ru