- оцінити ефективність прийнятого рішення, враховуючи стратегію розвитку підприємства;

- оцінити ефективність прийнятого рішення з економічної точки зору (порівняння витрат у ситуації передачі повноважень аутсорсеру й при виконанні заданого переліку функцій внутрішніми підрозділами підприємства);

- визначити цілі, які необхідно досягти та реалізувати за допомогою впровадження аутсорсингу;

- виявити непрофільні або збиткові бізнес-процеси;

- проаналізувати ринок українських логістичних провайдерів;

- врахувати специфіку діяльності та чітко визначити вимоги до провайдера логістичних послуг в контракті.

Приймаючи рішення про аутсорсинг, необхідно проаналізувати, якими є нинішні витрати, а якими вони будуть після делегування деяких функцій іншим організаціям [22].

В прийнятті рішення, щодо використання аутсорсингу необхідно врахувати такі аспекти роботи підприємства, як витрати на дистрибуцію, на контроль ланцюгів поставки, на гнучкість підприємства, на обслуговування покупців, сезонні коливання попиту на продукцію, на впровадження нового продукту.

Передача непрофільних логістичних функцій на аутсорсинг має свої переваги, однак потрібно враховувати недоліки, які виникають при цьому (представлені у вигляді таблиці 2.7) на основі [22].

Таблиця 2.7 Причини застосування та відмови від аутсорсингу компанією ТОВ «Нова Пошта»

Причини застосування аутсорсингу	Причини відмови від аутсорсингу
Бажання зосередитися на основних видах діяльності.	Занадто малий обсяг продукції й/або ніхто з постачальників не зацікавлений у її продажі.
Необхідність підвищення якості обслуговування.	Вимоги до якості такі незвичайні, що необхідно особливі методи обробки, які постачальники не можуть забезпечити.
Гостра потреба в зниженні витрат.	Гарантоване постачання або баланс постачання й потреби.
Компанії не вистачає адміністративного або технічного досвіду для виробництва потрібних виробів або послуг.	Збереження технологічних секретів.
Надлишкове виробництво може змусити компанію вийти на ринок і навіть конкурувати з її колишніми постачальниками. Це може позначитися на відносинах з іншими постачальниками або клієнтами.	Зниження видатків.
Причини застосування аутсорсингу	Причини відмови від аутсорсингу
Постачальники мають відмінну репутацію, що спонукує споживача купувати їх комплектуючі.	Одержання переваги й/або відсутність простою встаткування й/або робітників.
Необхідність підтримки довгострокової технологічної й економічної життєздатності неосновної діяльності.	Забезпечення постійного функціонування власних виробничих потужностей компанії, у той час як постачальники відчувають незручності через нестабільність попиту.
Часто важко скасувати ухвалене рішення. Сполучення загального тиску й інерції керівництва сприяє збереженню існуючого положення.	Відсутність залежності від одного джерела поставок.
Важко визначити справжні довгострокові видатки, пов'язані з рішенням про виробництво.	Існують чисто емоційні причини. Керівництво деяких компаній пишається їхніми масштабами.
Існує більша гнучкість у виборі можливих джерел і виробів-замінників.	Недосконалість законодавчої бази
Компанії повинні визначити, де їхня діяльність по створенню додаткової вартості є частиною основного бізнесу й де вони бажають відокремити себе від інших. Ця тенденція поряд зі значними можливостями ринку спонукала багатьох зайнятися покупкою або пошуком зовнішнього джерела постачання.	Непрозорість ринку транспортно-логістичних послуг
Наявність кваліфікованих фахівців з постачання.	Відсутність методики оцінки ефективності реалізації аутсорсингу.
Процес придбання звичайно вимагає менш накладних видатків	Нерівномірність розвитку логістичної інфраструктури

Критерії вибору постачальників логістичних послуг.

При виборі постачальника логістичних послуг необхідно враховувати наступне:

1. Особливу увагу слід звернути на місію, цілі, завдання та підхід до рішення логістичних завдань провайдером.

2. Досвідченість та репутація на ринку України.

3. Надійність та якість надання логістичних послуг, які може гарантувати провайдер.

4. Гнучкість та швидкість, з якою провайдер може реагувати на швидкоплинність змін, потреб споживчого ринку та вимог компанії.

5. Пропозиції, щодо зменшення витрат та збільшення прибутку підприємства.

6. Індивідуальний підхід з урахуванням специфіки, в якій працює підприємство.

7. Якість сервісу.

8. Кадрова політика, якою керується компанія та її вплив на співробітників підприємства.

10. Умови, на яких здійснюється укладання контракту.

11. Цінова політика логістичного провайдера.

12. Регіональний простір.

13. Цінності провайдера:

- чесність

- відкритість;

- інноваційність;

- компетентність;

- відповідальність;

- ефективність;

- результативність.

14. Розподіл функцій, які передаються провайдеру та функцій, які контролює підприємство.

15. Системи, які використовує провайдер для реалізації таких функцій як:

- транспортування;

- складування та зберігання;

- логістика зворотних потоків;

- управління запасами;

- логістичні комунікації;

- вантажопереробка;

- оброблення замовлень;

- пакування та перепакування продукції;

- постачання продукції та запасних частин;

- вибір місця розташування складських потужностей.

За підсумками рейтингу «Logistics Award Ukraine - 2015» сформована група лідерів ринку логістичних послуг України. По визначенню експертів і компетентного журі, у неї ввійшли кращі учасники, що мають репутацію стабільних і надійних компаній за підсумками 2011-2015 рр.

Отже, цілями даного проекту є: незалежна оцінка якості й асортиментів послуг, пропонованих на вітчизняному ринку, визначення лідерів ринку, а також популяризація кращої практики й передових ідей у сфері логістики.

2.4 Оптимізація перевезень компанією ТОВ «Нова Пошта»

Проаналізуємо оптимізацію конкретної галузі діяльності досліджуваного підприємства, а саме вантажних автомобільних перевезень.

Поліпшення стану підприємства в галузі вантажних перевезень відбудеться за рахунок заходів приведених на рисунку 2.2. [22]

Рис. 2.2 Заходи щодо поліпшення системи управління підприємства компанії ТОВ «Нова Пошта»

На теперішній час на європейському ринку транспортних послуг пропозиції перевізників перевищують попит на міжнародні автомобільні перевезення. За кризових умов ситуація ще більше погіршується, бо ставки фрахту мають постійну тенденцію до зменшення, а собівартість перевезень зростає. Українські міжнародні перевізники додатково потерпають від проблем з візами, обмеженнями на ввіз пального у західноєвропейському напрямку, недостатньою кількістю дозвільних документів на перевезення вантажів до третіх країн, митними перепонами тощо.

Такі достатньо потужні логістичні компанії, як компанія ТОВ «Нова Пошта», все ж мають знайти вихід із скрутного становища. Пропонуються наступні заходи:

1. Освоєння міжнародних перевезень вантажів за новими напрямками.

2. Вибір найбільш вигідних маршрутів міжнародних вантажних автомобільних перевезень серед опрацьованих.

3. Формування парку спеціалізованих напівпричепів для перевезення специфічних (вузької номенклатури) вантажів.

4. Створення з європейськими та іншими партнерами спільного транспортно-експедиторського підприємства для забезпечення сталою роботою парку автомобілів та продажу експедиторських послуг стороннім перевізникам.

Розглянемо перший захід.

Українські перевізники можуть виконувати такі перевезення за маршрутом: [22]

країни Західної Європи - Україна - паром - Туреччина - Іран.

Така ж ситуація складається і з Туркменістаном. З рахунок доходів від експорту природного газу значні кошти витрачаються на закупівлю товарів в Європі. Треба негайно вирішувати питання з туркменськими візами та освоювати ці перевезення за маршрутами:

країни Західної Європи - Україна - Азербайджан (порт Баку) - паром - Туркменістан.

Перспективними напрямками здаються також:

- країни Західної Європи - Україна- Казахстан - Китай, прикордонна зона (30 км);

- Україна - країни Балтії або Польща - Швеція та Норвегія;

- Україна - країни Західної Європи - Гібралтар - паром - Туніс або Алжир.

Тому й запроваджено розвиток міжнародних транспортних коридорів, щоб їх використовували міжнародні автомобільні перевізники. Буде великий жаль, якщо це будуть не українські перевізники.

Другий захід.

Якщо продовжувати освоювати існуючи напрямки перевезень, то треба проваджувати постійний моніторинг ситуації задля вирішення питання - в якому напрямку найвигідніше спрямовувати КТЗ (колісні транспортні засоби).

Розглянемо цю ситуацію на прикладі виконаних у главі 2 розрахунків стосовно доходів та витрат перевізника при виконанні міжнародних перевезень за певними маршрутами.

Маршрут № 1. Київ - Гамбург - Київ. Дохід - 2600 євро. Витрати - 2325 євро. Термін кругорейсу - 17,8 діб.

За рік авто потяг може виконати: 365 діб : 17,8 діб/рейс = 20 рейсів - 2 рейси (технічний огляд КТЗ, ремонти тощо) = 18 рейсів.

Прибутковість рейсів за рік: (2600 євро - 2325 євро) х 18 рейсів = 4950 євро.

Маршрут № 2. Київ - Мілан - Київ. Дохід - 3000 євро. Витрати - 2735 євро. Термін кругорейсу - 19,9 доби.

Кількість кругорейсів на рік: 365діб : 19,9 доби/рейс = 18 рейсів - 2 рейси = 16 рейсів.

Прибутковість рейсів за рік: (3000 євро - 2735 євро) х 16 рейсів = 4240 євро.

Таким чином, авто ТОВ «Нова Пошта» у складі MAN 18.440+ KOGEL вигідніше використовувати на перевезеннях за маршрутом № 1: Київ - Гамбург - Київ. За вказаних ставок фрахту перевезення за маршрутом № 2: Київ - Мілан - Київ - не мають перед собою економічного підґрунтя.

Фактично на практиці провадження діяльності з надання послуг міжнародних вантажних автомобільних перевезень національні українські перевізники на західному напрямку (Польща, Німеччина, Франція, Бельгія, Нідерланди) відчувають жорстоку конкуренцію з боку польських та литовських перевізників, які не мають проблем з візами, дозволами та митними перепонами у ЄС. При однакових експлуатаційних витратах на КТЗ зекономити задля зменшення ставок фрахту українські перевізники можуть хіба що за рахунок значно меншої оплати праці водіїв та повернення (де це можливо) ПДВ з пального, придбаного у деяких країнах ЄС. Прибуток з перевезень на цьому напрямку - мінімальний. [22]

Південно-східний напрямок (Італія) - з України досить важко отримати експортний вантаж на Італію, подача порожнього автотранспорту під завантаження - економічно не вигідна. Як тільки з'являються вантажі зі сталими ставками до України, то італійські експедитори вважають за доцільне співпрацювати зі словенськими перевізника, які завжди поруч. У зворотному напрямку словенські машини завантажуються у портах країн Балтії або Польщі, де завжди є вантажі у напрямку країн Середземномор'я.

Третій захід.

Розбудова парку ТОВ «Нова Пошта» за рахунок придбання спеціалізованих тягачів, причепів, напівпричепів для перевезення великовагових, негабаритних, небезпечних, швидкопсувних, контейнерів та інших категорій специфічних вантажів.

Транспортні засоби можна придбавати тільки після детального вивчення ринку транспортних послуг та укладання відповідних довгострокових контрактів на перевезення зазначених видів вантажів. За попереднім розсудом, парк спеціалізованої автомобільної техніки може сягати до 50% від загальної кількості причепів та напівпричепів в транспортній компанії. Як свідчить досвід європейських перевізників, прибутковість бізнесу з перевезень специфічних категорій вантажів у 1,5 - 2 рази перевищує відповідні показники експлуатації тентованої техніки.

Четвертий захід.

Створення спільного транспортно-експедиторського підприємства у співпраці з іноземними партнерами можлива за наступних умов:

- філії або представництва в інших країнах мають взаємодіяти не з експедиторськими структурами, а безпосередньо з вантажовласниками, тобто, так би мовити - «бути першими на вантажі»;

- витрати на філії або представництва повинні відшкодовуватись за рахунок надання експедиторських послуг стороннім перевізникам, а власні транспортні засоби спільного підприємства мають завантажуватися за ставками вантажовласника;

- філії або представництва в іноземних країнах повинні сприяти провадженню бізнесу з міжнародних автомобільних перевезень головного підприємства, а саме: надавати запрошення для відкриття водіям віз, прискорювати виконання вантажних та митних операцій, на місці вирішувати спірні та юридичні питання, організовувати перевезення КТЗ контрейлерними потягами, завчасно підготовлювати товари для відвантаження тощо.

Основним напрямом логістики у сфері перевезень була і залишається маршрутизація. На сьогоднішній день в цій області намітилися три напрями: вдосконалення наявних алгоритмів, розробка нових економіко-математичних моделей, які краще б відображали просування потоку матеріалу, злиття моделей маршрутизації з моделями інших функцій логістики, такими як управління запасами.

Перспективною областю логістики вважалася розробка ефективних методів оптимізації взаємодії людини з технікою. Такі методи можуть одночасно використовувати інтуїцію людини, розуміння проблеми і здатність комп'ютерів швидко обробляти інформацію.

Цікава перспектива для майбутніх досліджень в області логістики полягає в об'єднанні експертної системи з транспортно-маршрутною на базі взаємозв'язаної оптимізації.

Що стосується цін, то в їх структурі значне місце займає вартість обслуговування, що дозволяє зробити вигідне перевезення дрібних партій на невеликі відстані. Крім того, ціни формуються в умовах конкуренції, тому вони залежать від швидкості, надійності, зниження втрат, сфер діяльності різних транспортних компаній, що надають послуги з упаковки, сортування, контейнеризації, складування і контролю над запасами. [22]

Вирішуючи транспортні проблеми, необхідно використовувати теоретичні і методологічні досягнення в транспортній галузі. Проте важливо застосовувати не тільки наявні досягнення, але і виробити свою транспортну стратегію і визначити її головні принципи. У основі логістичної моделі повинні лежати проблеми транспортного процесу, які включали б в цю модель реалістичні пропозиції.

Отже, на рівні міжнародного вантажного автомобільного перевізника - компанії ТОВ «Нова Пошта» - для покращення його діяльності можна запропонувати для провадження наступні заходи: освоювання нових за напрямками та обсягами вантажопотоків; зменшення собівартості використання КТЗ на традиційних напрямках перевезень; організація співпраці з європейськими та іншими іноземними партнерами, можливо, зі створенням спільних підприємств. Такі ініціативи дадуть змогу ТОВ «Нова Пошта» налагодити прибуткову роботу, збільшити парк КТЗ за рахунок спеціалізованих їх видів, чітко визначити свій сектор у загальному ринку транспортних послуг, надавати слушні пропозиції до вищих інституцій щодо розвитку співпраці між Україною та Європою.



3. Охорона праці на транспортному підприємстві

3.1 Загальні положення про охорону праці

Найважливіші норми щодо охорони здоров'я працівників на виробництві закріплені в Законі України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 р. (Відомості Верховної Ради України. - 1992. - №49. - Ст. 668), у трьох главах КЗпП (глава XI "Охорона праці", глава XII "Праця жінок", глава XIII "Праця молоді"), а також у підзаконних актах - положеннях, правилах, інструкціях, актах соціального партнерства, локальних нормативно-правових актах.

Інструкція з охорони праці є нормативним актом, що містить обов'язкові для дотримання працівниками вимоги з охорони праці при виконанні ними робіт певного виду або за певною професією на робочих місцях, у виробничих приміщеннях, на території підприємства і будівельних майданчиках або в інших місцях, де за дорученням власника чи уповноваженого ним органу (далі - роботодавець) виконуються ці роботи, трудові чи службові обов'язки.

Інструкції, що належать до державних міжгалузевих нормативних актів про охорону праці, розробляються для персоналу, який провадить вибухові роботи, обслуговує електричні установки та пристрої, вантажопідіймальні машини та ліфти, котельні установки, посудини, що перебувають під тиском, і для інших працівників, правила безпеки праці яких установлені міжгалузевими нормативними актами про охорону праці, затвердженими органами державного нагляду за охороною праці.

Ці інструкції затверджуються відповідними органами державного нагляду за охороною праці за узгодженням з міністерствами або іншими органами, до компетенції яких належить дана інструкція або окремі її вимоги, і їх дотримання є обов'язковим для працівників відповідних професій або при виконанні відповідних видів робіт на всіх підприємствах незалежно від їх підпорядкованості, форми власності та виду діяльності.

Примірні інструкції затверджуються міністерствами або іншими органами виконавчої влади, виробничими, науково-виробничими та іншими об'єднаннями підприємств, які мають відповідну компетенцію, за узгодженням з органами державного нагляду за охороною праці, до компетенції яких належить дана інструкція або окремі її вимоги, і Національним НДІ охорони праці. Ці інструкції можуть використовуватись як основа для розробки інструкцій, що діють на підприємстві.

Інструкції, що діють на підприємстві, належать до нормативних актів про охорону праці, чинних у межах конкретного підприємства. Такі інструкції розробляються на основі чинних державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці, примірних інструкцій та технологічної документації підприємства з урахуванням конкретних умов виробництва та вимог безпеки, викладених в експлуатаційній та ремонтній документації підприємств-виготовлювачів обладнання, що використовується на даному підприємстві.

Вони затверджуються роботодавцем і є обов'язковими для дотримання працівниками відповідних професій або при виконанні відповідних робіт на цьому підприємстві.

Інструкції повинні відповідати чинному законодавству України, вимогам державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці: правил, норм, стандартів, інших нормативних і організаційно-методичних документів про охорону праці, на основі яких вони розробляються.

Примірним інструкціям, що затверджуються міністерствами чи іншими органами виконавчої влади та об'єднаннями підприємств, присвоюються скорочені позначення, прийняті Національним НДІ охорони праці.

Інструкціям, що розробляються і затверджуються на підприємствах, присвоюються порядкові номери службами охорони праці цих підприємств.

У назві інструкції стисло вказується, для якої професії або виду робіт вона призначена, наприклад: "Інструкція з охорони праці для електрозварника", "Примірна інструкція з охорони праці при роботі з ручним електроінструментом".

Включенню до інструкцій підлягають загальні положення щодо охорони праці та організаційні і технічні вимоги безпеки.

3.2 Організація охорони праці на ТОВ «Нова пошта»

Інструкції ТОВ «Нова Пошта» з охорони праці містять такі розділи:

1. загальні положення;

2. вимоги безпеки перед початком роботи;

3. вимоги безпеки під час виконання роботи;

4. вимоги безпеки після закінчення роботи;

5. вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.

Відповідно до ст 17 КзпПУ власник підприємства зобов'язаний створити в кожному структурному підрозділі і на робочому місці умови праці відповідно до вимог нормативних актів, а також забезпечити додержання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці. З цією метою власник забезпечує функціонування системи управління охороною здоров'я, для чого створює на підприємстві підрозділи, які традиційно іменуються службою управління охорони праці. Діє ця служба на підставі Закону України №229 від 21.11.02р. „Про охорону праці”.

Служба управління з охорони праці виконує такі основні функції:

- опрацьовує ефективну цілісну систему управління охороною праці від шкідливих впливів;

- сприяє удосконаленню діяльності в цьому напрямі кожного структурного підрозділу і кожної посадової особи;

- проводить оперативно-методичне керівництво роботою з охорони праці;

- складає разом з структурними підрозділами підприємства план комплексних заходів щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища (підвищення існуючого рівня охорони праці, якщо встановлених норм досягнуто), а також розділ "Охорона праці" в колективному договорі (до речі, цей розділ доцільно іменувати "Охорона здоров'я", оскільки саме питанням створення умов праці, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності працівників він присвячується);

- проводить для працівників увідний інструктаж з питань охорони праці;

- організує: забезпечення працюючих правилами, стандартами, нормами, положеннями, інструкціями та іншими нормативними актами з охорони праці;

- облік, аналіз нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, а також шкоди від цих подій;

- розробку перспективних та поточних планів роботи підприємства щодо створення безпечних та нешкідливих умов праці;

- бере участь: у розслідуванні нещасних випадків та аварій; у формуванні фонду охорони праці підприємства і розподілі його коштів; у розробці положень, інструкцій, інших нормативних актів про охорону праці, що діють у межах підприємства;

- контролює: дотримання чинного законодавства, виконання працівниками посадових інструкцій з питань охорони праці; виконання приписів органів державного нагляду, пропозицій та подань уповноважених трудових колективів і профспілок з питань охорони праці, використання за призначенням коштів фонду охорони праці;

- своєчасне проведення навчання та інструктажів працюючих, атестації та переатестації з питань безпеки праці посадових осіб та осіб, які виконують роботи підвищеної небезпеки, а також дотримання вимог безпеки при виконанні цих робіт тощо.

В ТОВ «Нова Пошта» управління охороною праці та відповідальність за дотримання безпеки умов праці покладені на директора та менеджера з охорони праці.

Для виконання функціональних обов'язків менеджери з охорони праці наділяються певними правами, наприклад, безперешкодно в будь-який час відвідувати робочі місця працівників підприємства, структурні підрозділи підприємства, зупиняти роботу в разі порушень, які створюють загрозу життю або здоров'ю працюючих; одержувати від посадових осіб необхідні відомості, документи і пояснення з питань охорони праці; перевіряти стан безпеки, гігієни праці та на об'єктах, видавати керівникам перевіреного об'єкта, обов'язковий для виконання припис щодо усунення наявних недоліків; вимагати від посадових осіб відсторонення від роботи працівників, які не пройшли медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань з охорони праці, не мають допуску до відповідних робіт або порушують нормативні акти про охорону праці; надсилати керівникові підприємства подання про притягнення до відповідальності працівників, які порушують вимоги щодо охорони праці та ін.

Припис з охорони праці, у тому числі про зупинення робіт, може скасувати в письмовій формі лише посадова особа, якій підпорядкована служба менеджменту охорони праці. Розпорядження менеджера з охорони праці може відмінити лише керівник підприємства. Ліквідація служби охорони праці допускається тільки у разі ліквідації підприємства.

Витрати на охорону праці фінансуються за рахунок бюджету по щорічно складених кошторисах видатків, де відображаються: напрям використання коштів по статтях витрат і поквартальний їх розподіл:



Таблиця 3.1 Фінансування заходів з охорони праці в ТОВ «Нова Пошта»

Форми діяльності	% бюджету витрат на ОП
Атестації робочих місць	10
Семінари з ТБ	5
Інструктаж	35
Профілактичні заходи	25
Проведення розслідування нещасних випадків	10
Покриття збитків	15

Розмір видатків по кошторисах визначають, виходячи з планових показників, які характеризують обсяг діяльності.

Змістом колективного договору є узгоджені сторонами умови (положення), покликані врегулювати соціально-трудові відносини в даній організації. Ці умови можна поділити на чотири види: інформаційні, нормативні, зобов'язальні й організаційні.

Зобов'язальні умови колективного договору являють собою конкретні зобов'язання сторін із зазначенням термінів їх виконання і суб'єктів-виконавців, відповідальних за їх виконання. Ці умови діють до їх виконання і завершуються виконанням. У ст. 7 Закону України "Про колективні договори і угоди" міститься зразковий перелік питань, згідно з якими до договору можуть включатися взаємні зобов'язання сторін. Цей перелік носить рекомендаційний характер. У колективному договорі встановлюються, зокрема, зобов'язання відносно:

- змін в організації виробництва і праці (скорочення чисельності або штату працівників; переведення підприємства на багатозмінний режим роботи або на неповний робочий час);

- забезпечення продуктивної зайнятості (наприклад, створення нових робочих місць для інвалідів, розподіл однієї посади між двома працівниками з неповним робочим часом);

- нормування і оплати праці, встановлення форми, системи, розмірів заробітної плати, доплат, надбавок, преміальних й інших заохочувальних виплат;

- встановлення гарантій, компенсацій, пільг (наприклад, встановлення частково оплачуваних відпусток для жінок, котрі мають дітей, на більш тривалі терміни, ніж передбачено законодавством; встановлення заводських пенсій, допомог);

- режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку (наприклад, конкретизація відпусток за ненормований режим роботи);

- умов і охорони праці (впровадження сучасних засобів захисту здоров'я працівників; встановлення підвищеної компенсації потерпілому при отриманні травми на виробництві);

- забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, організації оздоровлення працівників (виділення коштів на житлове будівництво, оплата медичної страховки для працівників підприємства);

- гарантій діяльності виборних членів профспілкової або іншої представницької організації працівників (наприклад, членів ради трудового колективу, ради підприємства);

Колективний договір може передбачати додаткові, порівняно з чинним законодавством і угодами, гарантії та пільги.



Висновки

На основі проведеного дослідження можна сформулювати такі висновки.

1. Підприємства транспорту являють собою приклади соціально-економічних систем, що знаходяться на мікро- і мезорівнях народного господарства в галузі сфери послуг. Підприємства транспорту як виробничі системи знаходяться на нижньому рівні ієрархії. Галузь - система більш високого порядку, до складу якої входить безліч підприємств розглянутої сфери в якості взаємодіючих елементів. У зв'язку з цим, підприємство транспорту повинно розглядатися як відправна точка при системному аналізі об'єктів цієї сфери. Складність цього аналізу визначається ще й умовами реформування економіки і, зокрема, транспортної галузі

2. В умовах «ринку покупця» продавець змушений будувати свою діяльність, виходячи з купівельного попиту. При цьому попит не обмежується попитом на товар. Покупець диктує свої умови також і в області складу і якості послуг, що надаються йому в процесі поставки цього товару. Природа логістичної діяльності передбачає можливість надання споживачеві матеріального потоку розмаїтних логістичних послуг. Логістичний сервіс нерозривно пов'язаний з процесом розподілу і представляє собою комплекс послуг, що надаються в процесі поставки товарів.

3. «Нова пошта» - це заснована у 2001 році українська компанія, що забезпечує сервіс експрес-доставки документів, вантажів і посилок для фізичних осіб та бізнесу. За аналізований період - 2012-2015 роки, прибуток отриманий від основної діяльності постійно збільшується. Однак в 2015 році спостерігається зниження показників прибутку. Необхідно звернути увагу на цю ситуацію і знайти причину такого зниження. Це дасть змогу виправити становище та й надалі не втрачати прибуток. Найбільш питому вагу мають витрати по оплаті праці, далі випливають витрати по купівельній вартості, також мають велику вагу такі витрати як витрати на утримання транспорту, податки, амортизація та інші.

4. За результатами SWOT аналізу виявлено, що до основних слабких сторін та загроз діяльності ТОВ «Нова Пошта» слід віднести ослаблення конкурентних переваг та недостатню комунікаційну політику. Збереження такого стану може призвести до втрати звання «лідера експрес-доставки» в Україні. Для того, щоб цього уникнути, рекомендовано розробити і провести кампанію просування послуг експрес-доставки «Нова пошта» з метою залучення додаткових клієнтів. Таким чином можна зробити висновок, що в цілому підприємство працює стабільно, однак існують ряд проблем, які потребують подальшого вивчення та усунення.

5. "Нова Пошта" була одним із перших операторів на ринку експрес-перевезень,що здійснює повний комплекс послуг з доставки документів та вантажів і на сьогодні є незаперечним лідером у цій галузі,як за вантажообігом,так і за кількістю та якістю обслуговування клієнтів. Транспортно-експедиційні операції і послуги здійснюються експедиторами на основі договорів транспортної експедиції, що укладаються між експедиторами і вантажовідправниками (вантажоодержувачами). За договором транспортної експедиції одна сторона (експедитор) зобов'язалася за винагороду і за рахунок іншої сторони (клієнта-вантажовідправника або вантажоодержувача) виконати або організувати виконання визначених договором експедиції послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортної експедиції може бути передбачене здійснення таких необхідних для доставки вантажу операцій, як здобуття потрібних для експорту або імпорту документів, виконання формальностей, перевірка кількості і стану вантажу, його вантаження і вивантаження, сплата зборів і інших витрат що покладаються на клієнта зберігання вантажу, його здобуття в пункті призначення, а також виконання інших операцій і послуг, передбачених договором.

6. На рівні міжнародного вантажного автомобільного перевізника - компанії ТОВ «Нова Пошта» - для покращення його діяльності можна запропонувати для провадження наступні заходи: освоювання нових за напрямками та обсягами вантажопотоків; зменшення собівартості використання КТЗ на традиційних напрямках перевезень; організація співпраці з європейськими та іншими іноземними партнерами, можливо, зі створенням спільних підприємств. Такі ініціативи дадуть змогу ТОВ «Нова Пошта» налагодити прибуткову роботу, збільшити парк КТЗ за рахунок спеціалізованих їх видів, чітко визначити свій сектор у загальному ринку транспортних послуг, надавати слушні пропозиції до вищих інституцій щодо розвитку співпраці між Україною та Європою.

7. В ТОВ «Нова Пошта» управління охороною праці та відповідальність за дотримання безпеки умов праці покладені на директора та менеджера з охорони праці. Для виконання функціональних обов'язків менеджери з охорони праці наділяються певними правами, наприклад, безперешкодно в будь-який час відвідувати робочі місця працівників підприємства, структурні підрозділи підприємства, зупиняти роботу в разі порушень, які створюють загрозу життю або здоров'ю працюючих; одержувати від посадових осіб необхідні відомості, документи і пояснення з питань охорони праці; перевіряти стан безпеки, гігієни праці та на об'єктах, видавати керівникам перевіреного об'єкта, обов'язковий для виконання припис щодо усунення наявних недоліків; вимагати від посадових осіб відсторонення від роботи працівників, які не пройшли медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань з охорони праці, не мають допуску до відповідних робіт або порушують нормативні акти про охорону праці; надсилати керівникові підприємства подання про притягнення до відповідальності працівників, які порушують вимоги щодо охорони праці та ін.



Список використаних джерел

1. Алькема В.Г. Процедура обоснования варианта формирования инфраструктуры для диверсификации логистического сервиса // Международный научно-практический журнал «Логистика: проблемы и решения». - 2013. - № 5. - С. 40-43.

2. Балабанова Л.В. SWOT аналіз - основа формування маркетингових стратегій: Навч. посіб. / За ред. Л.В. Балабанової. - 2-ге вид., випр. і доп. - К.: Знання, 2015. - 301 с.

3. Бауэрсокс Доналд Дж., Клосс Дейвид Дж. Логистика: интегрированная цепь поставок. 2-е изд. / [Пер. с англ. Н. Н. Барышниковой, Б. С. Пинскера]. -- М.: ЗАО «Олимп--Бизнес», 2014. -- 640 c.

4. Васелевський М., Патора Р. Інформація та кадри в логістичних системах. - Львів: Вид-во Національного університету «Львівська політехніка», 2014. - 272 с.

5. Гаркавенко С.С. Маркетинг: Підручник / Гаркавенко С.С. / Київ: Лібра, 2008. - 720 с.

6. Григорьев М. Н. Логистика: учеб. пособие [для студентов вузов] / М.Н. Грирогьев, А.П. Долгов, С.А. Уваров. -- М.: Гардарики, 2013. -- 463 с.

7. Денисенко М.П. Організація та проектування логістичних систем. Підручник / за ред. проф. М. П. Денисенка, проф. П. Р. Лековця, проф. Л. І. Михайлової. -- К.: Центр учбової літератури, 2015. -- 336 с.

8. Загорна Т.О. Управління ризиками в логістичній системі підприємства / Т.О. Загорна, А.В. Ткачова // Экономика Крыма. Научно-практический журнал. -- 2016. -- №27. -- С. 89--93.

9. Зборовська О.М. Аналіз факторів впливу на обсяги логістичних витрат/ Зборовська О.М. // Економіка та держава, 2014. -- №7 -- С. 26-- 27.

10. Клунко Н.С. Економіко-організаційний механізм логістичних процесів у виробничій сфері: дис.канд. екон. наук / Н.С. Клунко.-Х,

11. Краснобокий Ю. М. Словник-довідник науковця-початківця / Ю. М. Краснобокий, К. М. Лемківський. - 2-ге вид., випр. і доп. - К. : НМЦВО, 2014. - 72 с.

12. Крикавський Є. Економічний потенціал логістичних систем / Крикавський Є. -- Л.: Вид-во ДУ “Львів. політехніка”, 2007. -- 168 с.

13. Крикавський Є.В. Логістичне управління: Підручник. - Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2010. - 684 с.

14. Лактионова О.Е. Формирование логистических систем: методология и практика: [монография] / Лактионова О.Е. -- Донецк: НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти, 2014. -- 319 с.

15. Ларіна P.P. Логістика: Навчальний посібник. - Донецьк: ВІК, 2005. - 335 с.

16. Матеріали сайту компанії «Нова пошта».

17. Некрасов А.Г. Оценка эффективности логистических систем

18. Непогодина, Н.И. Актуальные вопросы внедрения зарубежного опытаучёта затрат при определении себестоимости продукции / Н.И. Непогодина, М.С. Цуркан // Вісник СевНТУ: Зб. наук. пр. Вип. 109 / 2010. Серія: Економіка і фінанси. -- Севастополь,

19. 2010. -- С. 103 -- 107.

20. Неруш Ю.М. Логистика: Учебник. - 4-е изд., перераб. и доп. - М.: ТК Велби, Проспект, 2013. - 520 с.

21. Окландер М.А. Логістика: Підручник. - К.: Центр учбової літератури, 2014. - 346 с.

22. Особливості функціонування підприємств транспорту як виробничої системи.

23. Попова І.В. Особливості формування логістичних систем. // Економічний простір. - 2013. - № 12/2. - С. 59-65.

24. Сергеев В.И. Логистика в бизнесе: Учебник. - М.: ИНФРА-М, 2015 - 608.

25. Скригун Н. Оптимізація виробничих запасів як один з напрямків управління витратами / Н. Скригун, Л. Цимбалюк // Економіст. -

26. Чейз, Р. Производственный и операционный менеджмент, 8--е изд.: Пер. с англ. / Ричард Б. Чейз, Николас Дж. Эквилайн, Роберт Ф. Якобс. -- М.: Издательский дом "Вильямс", 2011. -- 704 с.

27. Чухрай Н.І. Логістичне обслуговування: Підручник. - Львів.: Видавництво Нац. ун-ту «Львівська політехніка», 2012.-292с.

Размещено на Allbest.ru

...