Відновлення колосового шнеку комбайна СК-5 "Нива"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

В першій главі було приведено аналіз виробничої діяльності ДП «Гадяцький лісгосп» м. Гадяч Полтавської області.

В другій главі проекту розроблено організацію виробничого процесу відновлення колосового шнеку комбайна СК-5 «Нива». Проведені основні розрахунки, що визначають організацію виробничого процесу. Побудовано лінійний графік погодження робіт по відновленню шнека. Запропоновані заходи по покращенню стану охорони праці на підприємстві.

В третій главі було проведено розробку технологічного процесу відновлення колосового шнеку комбайну СК-5.

В четвертій главі дипломного проекту представлена конструкторська розробка пристосування для заміру холостого ходу педалей гальма і зчеплення.

Ключові слова: ВІДНОВЛЕННЯ, ДВИГУН, ДІЛЬНИЦЯ, МЕХАНІЗМ, ОПЕРАЦІЯ, ПОКАЗНИК, ПРИСТРІЙ, РОЗРОБКА, ТЕХНОЛОГІЯ, ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ.

1. Аналіз виробничої діяльності ДП «Гадяцький лісгосп» та обґрунтування теми проекту

1.1 Загальна характеристика підприємства

Державне підприємство «ГАДЯЦЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО» створене на підставі наказу Міністерства лісового господарства України від 31.10.1991 року №133 «Про організаційну структуру управління лісовим господарством України», засноване на державній власності, належить до сфери управління Державного комітету лісового господарства Українита входить до сфери управління Полтавського управління лісового та мисливського господарства.

ДП «Гадяцький лісгосп» розташований у північній частині Полтавської області на території Гадяцького і частини Зіньківського адміністративних районів.

1.2 Стан ремонтно-обслуговуючої бази підприємства

На даний час у ДП знаходиться 43 трактори, 42 автомобіля, а також

123 одиниці сільськогосподарської техніки. Для проведення своєчасного ремонту техніки у ДП на центральній садибі розміщена центральна ремонтна майстерня господарства, в якій одночасно можна проводити поточні ремонти тракторів, автомобілів, с/г техніки, а також ТО-2 і ТО-3 як тракторів, так і автомобілів.

Поточний ремонт в даний час заключається в наступному: після миття с/г машина, яка поступила на ремонт своїм ходом переганяється в ремонтну майстерню. Паливо і масло зливається і видаляється з приміщення.

Розбирання машини для ремонту проводиться в майстерні. Після чого проводиться дефектація, відновлення або заміна зношених частин. Після закінчення ремонтних робіт машину заправляють пальним і мастилом і вона своїм ходом виїжджає з майстерні.

Основна база підприємства ДП «Гадяцький лісгосп» розташована в м. Гадяч. Відділення ремонтної майстерні знаходяться в с. Вельбівка Гадяцького району.

На території підприємства розміщена автобаза з профілакторієм «КамАЗ», станція технічного обслуговування легкових автомобілів, ремонтна майстерня.

На підприємстві перевозяться сільськогосподарські вантажі, також, ремонтуються, проходять технічний огляд легкові автомобілі, фарбування легкових автомобілів.

В ремонтних майстернях розміщені такі дільниці:

– по ремонту задніх мостів;

– по ремонту автотракторних двигунів;

– по виготовленню товарів народного вжитку;

– електрозварювальна;

– механічна;

– по ремонту гідрообладнання;

– по ремонту паливної апаратури;

– по ремонту трансмісії ДТ-75;

– по ремонту КПП і бортових передач;

– по ремонту муфт зчеплення;

– по виготовленню пластмасових виробів;

– по відновленню деталей;

– по відновленню фільтрів тракторних двигунів;

– пресова-механічна;

– по ремонту акумуляторів;

– по ремонту електрообладнання.

СТО «КамАЗ»

В ньому знаходиться:

– агрегатний цех;

– токарний цех;

– цех по ремонту автомобільних двигунів.

Таблиця 1.1 -- Техніко-економічні показники генерального плану ДП «Гадяцький лісгосп»

Показники	Значення показників
Загальна площа території мІ	55000
Площа забудови мІ	22000
Площа озеленення мІ	11000
Площа з твердим покриттям мІ	8250
Довжина доріг, км	0,8
Коефіцієнт забудови дільниці, %	40
Коефіцієнт озеленення території, %	20

Згідно показників генерального плану ДП « Гадяцький лісгосп» можна зробити висновок про раціональне розміщення об'єктів, які знаходяться на території, що дає змогу зменшити час на перевезення і допоміжні роботи, а тому збільшити продуктивність підприємства в цілому.

1.3 Організація технічного сервісу

ДП «Гадяцький лісгосп» створене для ремонту та технічного обслуговування комбайнів і автомобілів, а також займається деревиною.

ДП «Гадяцький лісгосп» складається з таких підрозділів:

а) автотранспорт - надає транспортно-експедиційні послуги;

б) ремонтні майстерні виконують роботи по ремонту вузлів та агрегатів, відновлення спрацьованих деталей до тракторів, автомобілів та с/г техніки, надають послугу по розпилюванню деревини;

в) лінійно-монтажна ремонтна дільниця (ЛМРД) - ремонтом доїльних установ, машин для комплексної механізації тваринницьких ферм;

г) СТОА - ремонт та ТО автомобілів.

Одна ремонтна майстерня розташована в с. Вельбівка Гадяцького району, решта структурних підрозділів в м. Гадяч.

1.4 Аналіз показників технічного оснащення та використання ремонтно-обслуговуючого комплексу

шнек комбайн гальма зчеплення

У власності товариства знаходяться також об'єкти невиробничого призначення: гуртожиток та санітарно-побутовий корпус.

Основні фонди ДП «Гадяцький лісгосп» - майно, яке представлене у сукупності засобів праці, як матеріальних цінностей в їх грошовій вартості функціонуючих довгий час, так і в невиробничій сфері. Склад основних виробничих засобів підприємства наведемо у таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 - Основні виробничі засоби, тис. грн.

Групи основних засобів	Роки
	2000	2001	2002
	Первісна (переоцінена вартість), тис. грн.	Знос, тис. грн.	Надійшло за рік, тис. грн.	Первісна (переоцінена вартість), тис. грн..	Знос, тис. грн.	Надійшло за рік, тис. грн.	Первісна (переоцінена вартість), тис. грн.	Знос, тис. грн.	Надійшло за рік, тис. грн.
Будинки, споруди та передавальні пристрої	3392,3	1037,3	-	3992,2	1142,4	-	3992,3	1263,7	-
Машини та обладнання	331,5	234,1	-	342,6	240	5,1	347,7	261,2	-
Транспортні засоби	161,8	89,2	-	174,4	91,1	-	170,3	105,9	-
Інші основні засоби	52,1	44,3	-	61,3	45,6	30,4	91,7	46,2	-
Всього	4537,7	1404,9	-	4570,6	1519,1	35,5	4602	1677	-

Розглянувши дані таблиці 1.2, видно, що знос основних засобів поступово зростає, а нових надходжень за рік дуже мало, зокрема аналізуючи дані за 3 роки ми бачимо, що поповнення відбулися лише у 1999 році і дуже незначні у порівнянні із зносом, на транспортні і на інші засоби. Нових забудов, робіт по відновленню будинків та споруд також не було. Незавершеного будівництва немає. Загальний знос основних засобів становить приблизно 36%.

Основними показниками роботи підприємства в умовах ринкової економіки є об'єм реалізованої продукції, прибуток і рентабельність. Тому, фінансові результати ремонтного підприємства характеризуються прибутком або збитком від реалізації товарів, ремонтних послуг, тому результати про економічну ефективність випуску продукції заводимо в таблиці 1.3.

Таблиця 1.3 - Економічна ефективність випуску продукції

Показники	Роки
	2000	2001	2002
1. Прибуток від реалізації (товарів, робіт, послуг), тис. грн.	1646	1875,5	2519,4
2. Собівартість реалізованої продукції, тис. грн.	1678,9	1735,4	2302,6
3. Валовий прибуток, тис. грн.	-	162,1	216,6
4. Валовий збиток, тис. грн.	-32,9	-	-
5. Адміністративні витрати, тис. грн.	105,8	141,8	138,8
6. Рівень рентабельності, %	-	2,1	9,4

Аналізуючи дані таблиці 1.3 можна зробити висновок, що підприємство набирає «оберти», спостерігається помітне підвищення рівня рентабельності підприємства, що пов'язане з підвищенням фондовіддачі і більш швидким оборотом засобів.

Щоб мати загальне уявлення про техніко-економічний стан ДП «Гадяцький лісгосп» приведемо його дані у таблиці 1.4.

Таблиця 1.4 - Динаміка техніко-економічних показників

Показники	Роки
	2000	2001	2002
1	2	3	4
1. Обсяг реалізованої продукції, тис. грн.	1646	1897,5	2519,4
2. Собівартість продукції, тис. грн.	1678,9	1735,4	2302,6
3. Прибуток від реалізації, тис. грн.	-	162,1	216,8
4. Балансовий прибуток, тис. грн.	-	29,4	50,8
5. Балансова вартість основних засобів, тис. грн.	4537,7	4570,6	4602
6. Чисельність, чол.	133	136	137
7. Фонд оплати праці, тис. грн.	159,4	182,1	207,2
8. Середньомісячна заробітна плата, грн.	101,35	111,58	126,03
9. Продуктивність праці, грн.	7831	121,3	18390
10. Рентабельність, %	-	2,1	9,4

Роблячи висновки по таблиці 1.4 можна сказати, що кожен рік підприємство збільшує свої потужності, зростає продуктивність праці, підвищується прибуток від реалізації продукції, а значить зростає і середньомісячна заробітна плата, тобто підприємство поступово стає рентабельним і конкурентоспроможним.

1.5 Обґрунтування теми дипломного проекту

У зв'язку з тим, що наша країна перейшла на ринкові відносини, це викликало за собою цілий ряд проблем і у ремонтному виробництві. В першу чергу - це питання зайнятості робітників, створення нових робочих місць. Дані умови вимагають якомога більше технологічних операцій по відновленню і виготовленню деталей виконувати у себе на виробництві.

Але є і позитивні сторони, в даний час, з'явилося дуже багато нової більш сучасної с/г техніки, як німецької, американської так і нашої української, яка також відповідає сучасним стандартам якості, але і ця техніка теж потребує ремонту, зміні і відновленню окремих вузлів і деталей.

Зокрема комбайн СК-5 «Нива» до сих пір широко застосовується в сільському господарстві і на даний час є одним із найпоширеніших машин для збирання зерна. Після кожного сезону постає питання про ремонт, а тому потрібні ремонтні підприємства, які б мали змогу швидко і якісно виконати поставлене завдання. Дане підприємство має усі умови, досить гарну матеріально-технічну базу для проведення ремонтів зернозбиральних комбайнів, тому нами вибрана тема дипломного проекту: «Проектування дільниці по відновленню зернового шнеку комбайна СК-5 «Нива»» у відкритому акціонерному товаристві «Гадяцький лісгосп» м. Гадяч, Полтавської області

2. Організація виробничого процесу відновлення зернового шнеку комбайну СК-5 «Нива»

2.1 Розрахунок основних показників, які визначають організацію виробничого процесу

Основні показники, які визначають організацію виробничого процесу ремонтного підприємства - виробнича програма, такт, цикл, фронт ремонту виробу і пропускна здатність підприємства [16].

Номінальний річний фонд часу роботи обладнання і робітників визначаємо за формулою:

=() ,

Де - кількість календарних днів року, = 365;

- кількість вихідних днів, = 104;

- кількість святкових днів, = 9;

- тривалість зміни, = 8 год.;

- кількість змін, = 1.

Такт ремонту означає проміжок часу, через якій на підприємство повинно поступити або вийти з ремонту черговий виріб [12].

Загальний такт ремонту підприємства розраховується за формулою:

,

год.

де = 2016 - номінальний річний фонд часу підприємства, год. (при однозмінній роботі);

N=500 - річна програма ремонтного підприємства, шт. (приймаємо з розрахунку на перспективу).

Тривалість циклу ремонту виробу характеризує досконалість організації виробничого процесу на проектованому підприємстві та означає тривалість перебування виробу в ремонті.

Тривалість циклу ремонту виробу найбільш точно визначається графічним шляхом, тобто побудовою лінійного графіку поводження ремонтних робіт. Вихідні дані для побудови графіка:

- послідовний перелік робіт (операцій), який складає технологічний процес ремонту виробу, з вказанням норми часу (трудомісткості) і розгляду по кожному виду робіт. Слід пам'ятати, що чим менший такт ремонту, тим більше повинен бути деталізованим технологічний процес на окремі ремонтні операції;

- загальний такт ремонту виробу. [9].

Побудову лінійного графіку погодження операцій ремонту виробу виконують в такій послідовності:

1. На аркуші викреслюють спеціальну форму, в яку, користуючись довідниковими даними [9, 12], заносять номери робочих місць, найменування операцій (робіт) у відповідності з прийнятою технологією ремонту машин, розряди робіт та їх трудомісткості.

2. Розрахункову кількість робітників на кожному робочому місці розраховують за формулою:

,

де - трудомісткість робіт на визначеному робочому місці, год.

Розрахунок за формулою (3) проводимо для кожного виду робіт окремо. Для прикладу проводимо розрахунок по одній операції, операція очищення.

Приймаємо одного робітника.

3. Робочі місця комплектуються із постів. Так як чисельність

робочих по кожній операції при розрахунках, як правило не буде цілим числом, прийняту їх кількість визначають комплектуванням робочих місць в пости по признаку схожості операцій, що виконуються, близьких по розряду, до найбільш повного завантаження працівника

Завантаження робочого на кожному постові розрахуємо за формулою:

,

де - прийнята кількість робочих на посту, люд.

4. Для операцій (робіт), розраховуємо кількість робочих місць за формулою:

,

де - кількість виконавців на одному робочому місці (щільність виконання робіт), чол.;

Z - кількість змін роботи підприємства.

Приймаємо одне робоче місце

5. Трудомісткість робіт на кожному робочому місці встановлюють, виходячи з кількості виконавців на одному робочому місці, тобто розрахунок трудомісткості ведемо за формулою:

де - загальна трудомісткість даного виду робіт, год.;

- загальна кількість робочих місць, потрібних для виконання даного виду робіт, чол.

- кількість виконавців на одному робочому місці, чол.

6. Дані по формуванню робочих місць заносимо у відповідні графи таблиці лінійного графіка погодження операцій.

7. Тривалість виконання операцій (робіт) по кожному робочому місцю розраховують за формулою:

2.2 Побудова лінійного графіка погодження робіт

Тривалість кожної операції в прийнятому масштабі відкладаємо на графіку у вигляді відрізків прямої, біля якої цифрою вказують номер робочого, який виконує дану операцію.У випадку наявності декількох виконавців на одному робочому місці тривалість виконуючої роботи зображають паралельними лініями, кількість яких рівна кількості виконавців. При недостатньому завантаженні робочого на одному виді робіт і довантаженням його іншим видом робіт зв'язок між вказаними роботами на графіку показують вертикальною пунктирною лінією. Якщо організація робіт передбачає декілька однакових робочих місць, тривалість виконання на першому робочому місці показують суцільною смугою, а на інших - пунктирними.

Відрізки на графіку, які визначають усі ці види робіт, повинні відповідати технологічному часу.

По графіку визначають тривалість циклу, який відображає тільки технологічний час (). Загальна тривалість циклу виробництва з врахуванням часу на контроль, транспортування, міжопераційний час становить:

t=(1,10…1,15)

2.3 Розрахунок головних параметрів виробництва у ДП «Гадяцький лісгосп»

Встановлюємо головний параметр виробництва - фронт ремонту, тобто кількість виробів, одночасно, які знаходяться в ремонті.

Його розраховуємо за формулою:

Приймаємо кількість виробів рівне 1.

Скорочуючи тривалість робочого циклу, можна зменшити фронт ремонту виробів, тобто знизити накладні витрати.

Пропускну здатність підприємства, тобто кількість виробів, яку може бути відремонтовано за певний проміжок часу, розраховуємо за формулою:

де - дійсний фонд часу обладнання, год.;

Z - кількість змін

Підраховано пропускну здатність ремонтного підприємства за плановий період () порівнюють із заданою програмою ремонту (N) і визначають коефіцієнт завантаження підприємства.

Коефіцієнт завантаження ДП «Гадяцький лісгосп» розраховуємо за формулою:

Так як коефіцієнт завантаження =1, то підприємство завантажено на повну потужність.

2.4 Розрахунок і підбір обладнання

В кожній дільниці по відновленню і ремонту є в наявності просте і складне обладнання.

До простого обладнання відносяться стелажі, слюсарні верстати, інструментальні шафи і т. д.

До складного обладнання відноситься обладнання, на якому виконують складні і трудомісткі операції по ремонту і відновленню деталей. Це токарні, фрезерні, шліфувальні, наплавочні верстати і установки, мийні й балансувальні машини.

Складне обладнання для кожної дільниці визначається методом розрахунку, враховуючи програму відновлення, трудомісткість робіт.

Просте обладнання набирають для компоновки цеху методом підбору, враховуючи технологічний процес, кількість робітників і їх робочих місць.

Для прикладу проводимо розрахунок верстатного обладнання для дільниці.

Розрахунок металорізальних верстатів проводимо за формулою:

де - трудомісткість операції на даному обладнанні, год.;

- фонд часу верстата, год.;

=(1,0…1,3) - коефіцієнт нерівномірності завантаження цеху, [9]

= 0,97 - коефіцієнт використання обладнання.

Річні номінальні і дійсні фонди часу обладнання заносимо до таблиці 2.1

Таблиця 2.1 - Річні номінальні і дійсні фонди часу обладнання

Тип обладнання	Однозмінна і двозмінна робота
Металорізальні Наплавочні установки Зварювальні установки	2031 4062 4322	0,86 0,9 0,88	1970 3980 4268

Сумарна трудомісткість верстатних робіт складається із об'єму робіт по відновленню і об'єму додаткових робіт.

Визначаємо кількість верстатного обладнання

Приймаємо 6 верстатів.

Прийняту кількість верстатів розподіляємо по видах, користуючись наступними відсотковими співвідношеннями [2] і технічною необхідністю.

1. Токарні - 40% приймаємо 2 шт.;

2. Обдирочно-шліфувальні - 8% приймаємо 1 шт.;

3. Фрезерні - 10% приймаємо 1 шт.;

4. Свердильні - 10% приймаємо 1 шт.;

5. Шліфувальні - 14% приймаємо 1 шт.;

Розрахунок наплавочних верстатів проводимо за формулою:

де - трудомісткість операцій на даному обладнані, год.;

- фонд часу верстату, год.;

- коефіцієнт нерівномірності завантаження цеху [16]

- коефіцієнт використання обладнання.

Приймаємо 4 наплавочних верстата.

Кількість зварювальних агрегатів визначаємо за формулою:

де - трудомісткість зварювально-наплавлювальних робіт, год.;

- дійсний фонд часу роботи зварювально-наплавлювального обладнання, год.;

- коефіцієнт, що враховує використання даного обладнання,

[9]

Приймаємо 4 зварювальних агрегата.

3. Проектування технологічного процесу відновлення валу зернового шнеку комбайна СК-5 «Нива»

3.1 Правила розробки технологічних процесів

Розроблені технологічні процеси ремонту виробів являють собою комплекти технологічних документів, форма і зміст яких повинні відповідати вимогам стандартів і іншої нормативно-технологічної документації. Склад і форма комплекту залежать від виду і призначення технологічного процесу [12, 16].

Технологічний процес ремонту виробу складається з технологічних процесів розроблених на окремі види робіт, виконаних при ремонті.

По видам технологічні процеси діляться на:

- Одиничний технологічний процес;

- Універсальний технологічний процес.

Одиничний процес - це технологічний процес, який відноситься до виробів одного найменування, виконання і типорозміру.

Універсальний - це технологічний процес, який відноситься до групи виробів різних найменувань типорозміру або виконання.

Технологічні процеси розподіляються по призначенню на робочий і перспективний.

Робочий технологічний процес розробляється на рівні ремонтного виробництва і застосовується для даного прикладу ремонтного виробництва з урахуванням технологічної оснастки на даному підприємстві.

Перспективний технологічний процес розробляється як інформаційна основа для розробки технологічних процесів при технічному і організаційному переозброєнні ремонтного виробництва з урахуванням теперішніх досягнень науки, техніки і передового досвіду.

Технологічні процеси можуть розроблятися з різною ступінню

деталізації і в залежності від цього поділяються на: маршрутний, операційний, маршрутно-операційний.

Маршрутний - це технологічний процес виконуючий по документації ( маршрутній карті), в якій зміст операцій викладається збільшено, без вказування переходів і режимів роботи.

Операційний - це технологічний процес, виконаний по документації, в якій знаходяться операції викладені з урахуванням переходів і режимів обробітку.

3.2 Розрахунок режимів відновлення шпоночних пазів зернового шнеку

Відновлення шпоночних пазів проводимо шляхом ручного наплавлення з послідуючою механічною обробкою. Розрахунок режимів відновлення шпоночних пазів виконуємо у такій послідовності.

1. Визначаємо діаметр електроду з ряду рекомендованих режимів [16], вибираємо в залежності від діаметра валу

2. Визначаємо силу струму за формулою:

де А/мм - коефіцієнт щільності струму;

- діаметр електроду.

Отже можна застосувати трансформатор ТС-300, у якого 220…250А.

3. Визначаємо коефіцієнт добротності за формулою:

Д =

Д = =1,25

Отже трансформатор вибрано вірно.

4. Визначаємо робочу напругу трансформатора за формулою:

де 10…12 - коефіцієнт падіння напруги на електроді;

k = 3…5 - падіння напруги, віднесене до 1мм довжини дуги;

l - довжина дуги, мм.

Отже,

5. Визначаємо коефіцієнт наплавлення за формулою:

6. Визначаємо швидкість наплавлення за формулою:

де F=0,05…0,2 - площа поперечного перерізу наплавленого валика (якщо de=4см, F=0,05 );

J=7,85 г/ - густина металу

7. Визначаємо основний машинний час наплавки шпочоного паза за формулою:

8. Також у загальний час обробки деталі входить допоміжний час і підготовчо-заключний час.

Допоміжний час , витрачається на різні допоміжні дії, які забезбечують виконання основної роботи. До допоміжних дій слід віднести: встановлення, вивірку закріплення і зняття оброблювальної деталі; налагодження обладнання на окремі технологічні режими; керування верстатом та іншим обладнанням; перестановка інструменту та інше.

Підготовчо-заключний час, це час, який витрачається працівником на підготовку до визначеної роботи і виконання дій, пов'язаних з її закінченням.

Підготовчо-заключний час включає в себе слідуючі роботи: отримання завдання, наряду, інструменту; ознайомлення з роботою, кресленнями (зразком), підготовка робочого місця, налагодження і переналагодження обладнання; здача готових деталей (виробів) та інше.

Додатковий час, який складається із часу організаційно-технічного обслуговування робочого місця, часу на перерву, природні потреби та інше, . Береться у відсотках від оперативного часу.

Отже, при наплавці, в залежності від наших вихідних умов, приймаємо [17].

Значить загальний час при наплавці шпоночних пазів обраховуємо за формулою:

,

Після наплавки шпоночних пазів вал треба проточити на токарно-

гвинтовому верстаті, щоб ліквідувати можливі залишки від наплавки на валові. Тому проведемо розрахунок режимів різання, валу, при точінні.

Розрахунок режимів валу при точінні виконуємоу такій послідовності [16].

1. Визначаємо швидкість різання при точінні за формулою:

,

де t=2мм - глибина різання;

S=0,5 - подача, ;

Т - стійкість інструмента, хв;

- коефіцієнт умовного обробітку

2. Визначаємо частоту обертання валу за формулою:

3. Визначаємо основний машинний час при точінні валу за формулою:

де L- довжина деталі, що обробляється, мм;

і - кількість проходів, і=1.

4. В залежності від наших вихідних умов приймаємо: допоміжний час додатковий час підготовчо-заключний час [17].

Отже, загальний час на обробку валу при точінні знаходимо за формулою (59)

3.3 Розрахунок режиму фрезерування шпоночного паза

Розрахунок режиму фрезерування шпоночного паза виконуємо у такій послідовності [16].

1. Визначаємо швидкість різання при фрезеруванні шпоночного паза за формулою:

де d=18мм-діаметр фрези;

S - подача, мм/об;

Т - стійкість інструменту, хв.

2. Визначаємо частоту обертання фрези за формулою (25)

3. Визначаємо основний машинний час при фрезеруванні шпоночного паза за формулою (26), для шпоночного паза довжиною 60 мм.

Для шпоночного паза довжиною 15мм, основний машинний час розраховуємо за формулою (26)

Так як на валові таких пазів два, то маємо

Отже, загальний машинний час буде дорівнювати

4. Визначаємо, в залежності від наших вихідних умов допоміжний час додатковий час підготовчо-заключний час [17]

Отже, загальний час при фрезеруванні шпоночних пазів валу знаходимо за формулою (23)

3.4 Розрахунок режиму відновлення поверхні валу зернового шнеку під шариковий підшипник

При спрацюванні посадочного місця під підшипник проводиться наплавлення пружним дротом марки кл. 2Г2С ГОСТ 9389-75 під шаром флюсу АН-348 ГОСТ 9087-81, з наступним шліфуванням під номінальний розмір, або в залежності від зношення поверхні під підшипник під ремонтні розміри згідно ТК.70.0001.074-88. Режими наплавлення приведені в таблиці по яких розраховується швидкість наплавлення ( за формулою:

де - коефіцієнт наплавлення, г/аг (при наплавленні постійним струмом оборотні полярності ), приймаємо ;

- щільність електродного дроту г/. приймаємо 6,45 г/ [16];

І - зварювальний струм, А;

h - товщина наплавленого шару, мм;

S - крок наплавлення.

.

Норма часу на виконання наплавлення ( складається із наступних елементів витрат часу:



де - основний час визначається за формулою:

де d - діаметр спрацьованої поверхні, мм;

L - загальна довжина поверхні під підшипник, мм;

де - допоміжний час при наплавленні під шаром флюсу складе 2хв;

- додатковий час визначається за формулою:

де К - коефіцієнт, який визначає долю додаткового часу від загального і допоміжного, %, для наплавлення під шаром флюсу К=14 [16].

де - час підготовчо-заключний примається приблизно рівним 10…16, приймаємо 12 хв.

Тоді, згідно формули підраховуємо норму часу для наплавлення поверхні під підшипник:

3.5 Розрахунок і вибір режимів різання при шліфуванні

Визначаємо глибину шліфування. При чорновому шліфуванні t=(0,01…0,025)мм, при чистовому t=(0,005…0,015)мм [16]. Число проходів:

де Z - припуск на шліфування (на сторону)мм; приймаємо Z=0,9мм.

Приймаємо і=30 для чорного шліфування і і=15 для чистового шліфування.

Подовжена подача S, мм/об. буде дорівнювати:

де - подовжня подачі в долях ширини круга на один оберт деталі;

- ширина шліфувального кругу в мм, приймаємо

При чорногому шліфуванні деталі, діаметром більше 20мм:

.

При чистовому шліфуванні:

.

Швидкість деталі .

Для чорнового шліфування приймаємо:

.

:

., приймаэмо .

Частота обертів поверхні при шліфуванні розраховується за формулою:



де Д - діаметр поверхні під підшипник в мм;

- для чорного шліфування

,

-для чистого шліфування

.

Швидкість подовжнього переміщення стоку визначаємо за формулою:

-для чорнового шліфування

,

-для чистового шліфування

.

Загальний час при шліфуванні визначається за формулою:

де К - коефіцієнт точності при чистовому шліфуванні К=1,4, при чорновому К=1,1.

В нашому випадку буде складатися із двох частин:

(основного часу при чорновому і чистовому шліфуванні).

.

.

Основний час на шліфуванні поверхні під підшипник буде дорівнювати

.

Приймаємо 1 хв.

Загальний час відновлення поверхні під підшипник складається із наступних допоміжних операцій:

1. Очищення поверхні під підшипник перед наплавленням від мастила, випалюємо в печі на протязі .

2. Час наплавлення

3. Час шліфування

4. Підготовчо-заключний час . [13].

.

3.6 Розрахунок режиму зварювання тріщин гвинтової стрічки зернового шнеку

Заварювання тріщин проводимо шляхом ручного наплавлення.

Розрахунок режимів зварювання виконуємо у такій послідовності:

1. Визначаємо діаметр електроду з ряду рекомендованих режимів [12, 16], вибираємо в залежності від діаметра валу

2. Визначаємо силу струму за формулою (15).

Отже, можна застосувати трансформатор ТС-300, у якого .

3. Визначаємо коефіцієнт добротності за формулою (16)

Отже трансформатор вибрано вірно.

4. Визначаємо робочу напругу трансформатора за формулою (17)

Визначаємо довжину дуги за формулою (18) .

Отже, робоча напруга трансформатора становить .

5. Коефіцієнт наплавлення вибираємо в залежності від марки електрода, його діаметра і від величини зварювального струму. Отже,

6. Визнааємо швидкість наплавлення за формулою:

7. Визначаємо основний машинний час заварювання тріщин за формулою:

де G - маса наплавленого металу, необхідного для утворення зварного шва;

А - коефіцієнт, що враховує довжину зварного шва;

m - коефіцієнт, що враховує положення шва у просторі.

8. Визначаємо масу наплавленого металу за формулою:



де L - довжина шва, см;

F - площа поперечного перерізутшва,

- щільність металу електрода, г/

.

Звідси .

9. Знаходимо допоміжний час [17] табл. 97, 98

.

10. Знаходимо операційний час за формулою:

.

11. Знаходимо додатковий час за формулою:

де К - відсоткове відношення додаткового часу до оперативного.

,

.

Встановивши відсоткове відношення підготовчо-заключного часу дл я виконання простої роботи рівним 2% знаходимо затрати підготовчо-заключного часу за формулою:



де - коефіцієнт підготовчо-заключного часу =0,2.

.

Норму часу знаходимо за формулою:

.

Приймаємо .

3.7 Визначення часу правки валу і спіралі шнеку

Штучний час на правку спіралі вибираємо з табл. 225 [17].

.

Додатковий, допоміжний і підготовчо-заключний час вибираємо із табл. 226 [17]. Отже, ; .

За формулою (23) визначаємо загальний час, який потрібний для правки спіралі .

Правка валу здійснюється над гвинтовим пресом з канавкою, переміщенням і перевіркою по лінійці. Штучний час на правку валу вибираємо з табл. 227 [17]. .

Додатковий, допоміжний і підготовчо-заключний час вибираємо із табл. 226 [17]. Отже, ,

За формулою (39) визначаємо загальний час, який потрібний для правки валу. .

4. Конструктивне вдосконалення пристроїв та устаткування

4.1 Призначення, будова та робота пристрою

З цілю спрощення вільного ходупедалей гальма і зчеплення застосуємо пристрій, зо дає можливість безпосередньо робити виміри холостого ходу незалежно від відстані педалей від підлоги. З упровадженням пристрою відбапає неоюхідність вимірювання лінійкою. Пропонований пристрій для вимірювання вільного ходу педалей гальма і зчеплення дає більш точний результат виміру по відношенню до лінійки.

Пристрій для виміру вільного ходу педалей гальма і зчеплення складається із таких основних деталей: маховика, стрілки, стійки, шкали, втулки, пружини (аркуш 3 графічної частини).

При проведенні виміру на тракторі необхілно провернути маховик уліво і звільнити шкалу. Педаль, що перевіряється підвести під опору до упора. При цьому шкала розвернеться вліво, зафіксувавши шкалу, після чого робити вимірювання.

4.2 Розрахунок силових елементів пристрою

Однією із основних деталей, працюючих при використанні пристрою, являється пружина. Тому розрахунок робиться для неї.

Перевірочний розрахунок пружини

Дана пружина відноситься до пружин кручення. При підведенні педалі до упору і установки стрілки на нульову позначку, пружина навантажеється статичним моментом. Умова міцності витка пружини розраховуємо за формулою:

де M -момент, прикладений до торця пружини при підведенні педалі до упору пристрою;

W - екваторіальний момент витка опору поперечного перерізу витка відносно біонормалі і її осьової лінії;

R - коефіцієнт, що враховує перерозподіл напружень, викликане кривизною витків;

- допустима напруга на згин.

Залежність кутової деформації пружини від крутного моменту розраховуємо за формулою:

де - діаметр пружини;

n - кількість витків пружин;

E - модуль пружності;

d - діаметр дроту пружини.

Розрахувавши рівняння (43) відносно М, отримаємо:

Коефіцієнт R залежить від індексу пружини і формули поперечного переріза витка і розраховується за формулою:

де - індекс пружини.

Момент опору пружини W визначається за формулою:

Допустиме напруження [ визначається за формулою:

де - допустиме напруження на кручення.

Допустиме напруження визначається за формулою:

де - допустиме напруження при статичному навантаженні при t=20;

- коефіцієнт, що враховує циклічність напруження;

- коефіцієнт, що враховує температуру навколишнього середовища.

Підставимо вирази для М, R, W, із (44), (45), (46), (47), із врахуванням (42) і (43) отримаємо

Після спрощення будемо мати:



При установці пристрою для вимірювання вільного ходу педалі муфти зчеплення трактора ЮМЗ-6 кут закручування пружини У не перевищує 1 рад.

Для сталі модуль пружності Е=19,6, діаметр дроту пружини d=2,5 мм. Діаметр пружини , число робочих витків пружини n=4, коефіцієнти дорівнюють відповідно 1,0 і 0, 97, допустиме напруження =607.

Підставивши у (50) значення величин отримаємо:

Після обчислення отримаємо: 389,2832,3

Умова міцності (42) виконується.

5. Охорона праці

5.1 Аналіз стану вимог безпеки та охорони праці у ДП «Гадяцький лісгосп» Полтавської області

Охорона праці - це система законодавчих, соціально-економічних, технічних, санітарно-гігієнічних і організаційних заходів спрямованих на забезпечення безпеки, зберігання здоров'я і працездатності людини в процесі роботи.

Основна задача керуючих інженерно-технічних працівників і спеціалістів сільського господарства в області охорони праці - чітке дотримання правил та виконання норм вимог безпеки і виробничої санітарії в сільськогосподарському виробництві.

Відповідальність по охороні праці покладена на керівника господарства. Правління, в свою чергу своїм рішенням поклало відповідальність на головних спеціалістів, які ведуть роботу по охороні праці.

Головний інженер відповідає за безпечні умови праці на підприємстві.

При вивченні умов праці робітників підприємства виявилось, що основними причинами виникнення травматизму є незнання працівниками прийомів безпечної праці на робочих місцях та під час транспортування і регулювання техніки або нехтування правил безпеки праці заради швидкого кількісно більшого виконання поставлених перед ними завдань, тобто виготовлення, обробка переміщення тих чи інших виробів. Також причиною є те, що проведення та оформлення інструктажів з вимог безпеки проводиться у більшості випадків формально.

До недоліків по охороні праці на підприємстві можна також віднести відсутність річного плану заходів з охорони праці.

В останній час керівництво ДП «Гадяцький лісгосп» намагається зрозуміти причини травматизму та нещасних випадків, але питання занедбання і їх рішення доки не знаходять належної уваги і залишають бажати кращого.

5.2 Аналіз причин виробничого травматизму та захворювань за останні три роки

Аналіз виробничого травматизму на підприємстві показує, що найбільша кількість травм виникає на збирально-розбиральних і слюсарно-механічних дільницях ремонтного підприємства. Крім цього травми мають місце і при навантажувально-розвантажувальних роботах в наслідок недбалого ставлення до вимог безпеки при виконанні даної роботи

Показники виробничого травматизму за останні три роки приведено в таблиці 4.1

Таблиця 5.1 - Динаміка виробничого травматизму на ДП «Гадяцький лісгосп» за три роки.

Назва показників	2001	2002	2003
1.Середньосписочна кількість робітників, чол.	133	136	137
2.Кількість травм за поточний період	3	5	6
3.Кількість днів захворюваності	46	52	58
4.Виплачено по лікарняних листках, грн.	375	420	455
5.Затрати на охорону праці, грн.	1350	1095	980
6.Показник частоти травматизму	22,56	36,76	43,80
7.Показник тяжкості травматизму	15,3	10,4	9,7
8.Показник працездатності	345,86	382,35	423,36

Аналізуючи динаміку травматизму бачимо, що відбулося незначне зростання травматизму. У зв'язку з цим стає завдання розробити заходи по усуненню причин травматизму в ДП «Гадяцький лісгосп»

5.3 Проектування заходів по охороні праці і дотримання вимог системи безпеки

При складанні плану заходів в основу покладені законодавчі документи з охорони праці в Україні.

З урахуванням цих документів передбачається покращити умови праці за рахунок впровадження комплексів заходів по охороні праці.

За станом охорони праці в ДП «Гадяцький лісгосп» повинен здійснюватись постійний і систематичний контроль. Передбачається впровадження трьохступеневого контролю. При цьому керівники виробничих дільниць проводять контроль протягом 30…40 хвилин. Один раз на тиждень контроль проводять головні спеціалісти. Уся робота з охорони праці повинна проводитись планово.

Таблиця 4.2 - План додаткових заходів з охорони праці

Заходи і місце впровадження	Дата впровадження	Посада виконавця
1. Проведення курсового навчання спеціалістів, керівників дільниць, робітників	04.01	Інженер з охорони праці
2. Обладнання дільниці з охорони праці на підприємстві в цілому, а також в гаражі і окремо по цехах	15.01…15.03	Інженер з охорони праці
3. Провести ремонт огорож і запобіжних пристроїв механізмів	21.01…16.02	Майстри цехів
Заходи запобігання травматизму
1. Розробити план-схему безпечного пересування техніки по підприємству	1…30.04	Інженер з охорони праці
2. Обладнання дільниці захисними огорожами, справним інструментом, засобами пожежогасіння	04.01…05.05	Керівники дільниць
Заходи по попередженню захворюваності на виробництві
1. Обладнати витяжну вентиляцію на дільницях і цехах підприємства	3…21.02	Майстри цехів, керівники дільниць
2. Обладнати санітарний вузол на підприємстві (окремо по підрозділах) і в гаражі	1…21.02	Майстри цехів, керівники підрозділів, зав. гаражем
3. Забезпечити працівників засобами індивідуального захисту	02.01	Керівники дільниць, майстри цехів
4. Вимагати дотримання правил безпеки при роботі з легкозаймистими і вибухонебезпечними матеріалами	На протязі усього терміну роботи підприємства	Керівники дільниць, завідуючі виробництвом
5. Провести утеплення дверей і вікон в цілому на підприємстві і окремо в цехах	10.10…15.10	Керівники дільниць, завідуючий гаражем

5.4 Розробки з охорони праці і виробничої санітарії на ремонтному підприємстві

Основні положення системи охорони праці на ремонтному підприємстві передбачають виконання певних норм і правил на кожній дільниці, для певного виду робіт.

Виробничі будівлі, споруди, обладнання, сільськогосподарська техніка, а також усі виробничі процеси повинні відповідати вимогам будівельних норм і правил, системами стандартів безпеки праці, санітарним нормам.

Усе обладнання в процесі роботи якого виділяються шкідливі гази, пил повинно бути оснащено місцевим підсосом. Дільниці зарядки акумуляторів, кислотна і ковальсько-зварювальна дільниця розміщуються в ізольованих

приміщеннях, де є відповідна вентиляція.

Ширина проїздів і відстані між верстатами прийняті відповідно норм технічного проектування.

Для зовнішньої мийки і очистки машин призначена дільниця, на якій очищають від бруду спеціальними скребками. Під час зовнішнього миття водою робітник повинен одягнути захисні окуляри, фартух, гумові чоботи, рукавиці. Струю води направляти в бік людей або знаходитись у зоні струменя забороняється. Якість зовнішнього миття перевіряють тільки при вимкненій мийній машині.

Під час розбирально-складальних робіт машини розміщують так, щоб між ними залишалась вільна відстань не менше 1,2 м, між машиною і стіною також 1,2 м.

Підлога поміщень покрита твердим настилом, бетон. Краї оглядових канав обладнані направляючими для коліс машин і обладнані з двох сторін драбинами. У нішах оглядових канав проходить низьковольтне освітлення напругою 36 Вольт.

Ключі, якими користуються робітники, повинні відповідати розмірам гайок. При розбиранні і збиранні вузлів і механізмів використовуються зйомники, преси, пристосування, зокрема розроблені нами у даному дипломному проекті, що створюють безпечні умови праці.

Під час рубання як твердих, так і м'яких матеріалів надіваються захисні окуляри.

На робочому місці верстатника є тумбочка для зручного зберігання інструменту, підставка для зберігання деталей і заготовок. небезпечні зони верстатів, пресів, приводів, стендів і установок мають огорожі. Під час роботи на заточувального круга, працювати без захисних окулярів. Частота обертання абразивних кругів не повинни перевищувати граничну, яка вказана на інструменті.

Не допускаються тріщини на крузі, послаблення посадки 0,5 мм; не допускати відсутність прокладок між захисним диском і кругом.

Проведемо розрахунок потреби в спецодязі, спецвзутті та індивідуальних засобах захисту. Розраховуємо по формулі:

де Р - середньоспискова кількість працівників даної професії;

Н - строк служби засобів захисту, місяців;

Ф - фактична наявність засобів на підприємстві, шт.

Потреба в спецодязі та індивідуальних засобах захисту приведена в таблиці 4.3.

До показників виробничої санітарії відносять вентиляцію і освітлення виробничих приміщень ремонтного підприємства.

Освітленість - один з основних факторів, що визначають умови зорової роботи, підвищення продуктивності праці, підвищення якості продукції і зниження виробничого травматизму.

Так як площі майже усіх виробничих дільниць кратні 36 або наближені по значенню, то розрахунок проводимо для цієї площі.

Таблиця 4.3 - Розрахунок потреби в спецодязі, спецвзутті та індивідуальних засобах захисту

Професія	К-сть, чол.	Назва індивідуальних засобів захисту	Марка або стандарт	Строк придатн., міс	Потреба на рік, шт.
1.Мийник	3	Комбінезон	12.4100-80	12	1
2.Зварювальник	5	Костюм брезентовий Чоботи Рукавиці Маска захисна	12.4.100-82 12.4.010-85 Э-0-300	12 12 3 до зносу	1 1 10 1
3.Слюсар-наладчик	13	Комбінезон Окуляри Рукавиці	12.4.100-80 12.4.015-85 12.4.010-85	12 до зносу 3	1 6 26
4.Майстер-наладчик	4	Комбінезон Окуляри захисні Рукавиці	12.4.100-80 12.4.015-85 12.4.010-85	12 до зносу 3	1 2 8
5.Верстатник	12	Костюм Окуляри захисні	12.4.109-82 12.4.015-85	12 до зносу	2 2
6.Коваль	3	Комбінезон Окуляри захисні	12.4.100-80 12.4.015-85	12 3	1 4
7.Акумуляторник	2	Комбінезон Рукавиці	12.4.100-80 12.4.015-85	12 3	1 4
8.Молодший обслуговуючий персонал	11	Халат Рукавиці	12.4.015-85	12 3	1 22

1.

2. За джерело світла вибираємо лампи розжарювання.

3. Систему освітлення вибираємо загальну з рівномірним розміщенням світильників у верхній зоні приміщення.

4. Для освітлення приміщень виробничих ділянок і допоміжних приміщень застосовуємо підвісні світильники типу «Універсал».

5. Для рівномірного забезпечення освітлення вибираємо мінімально можливу кількість світильників, виходячи з відношення висоти їх розміщення до відстані між центрами світильників. Для площі 36 приймаємо 4 світильники.

6. Для проведення робіт малої точності, які складають більшу частину всіх робіт приймаємо мінімальну нормовану освітленість [17].

7. Розрахунок світлового потоку проводимо за формулою

де S - площа освітлювального приміщення,

Z=1,1…1,3 - коефіцієнт, що враховує нерівномірність освітленості

К=1,3…1,6 - коефіцієнт запасу зниження освітленості;

N - кількість світильників, шт.;

- коефіцієнт використання світлового потоку

По величині розрахованого світлового потоку підбираємо лампу розжарювання Г-500, а також значення потоку =8300 лм.

Визначаємо потужність освітлювальної електроустановки за формулою:

.Визначаємо освітленість на робочому місці за формулою:

.

Для місцевого освітлення застосовуються світильники з лампами розжарювання потужністю 30Вт там, де це необхідно.

Розрахунок природного освітлення при бічному освітленні зводиться до визначення сумарної площі вікон за формулою [17]

де - площа підлоги,

е - номінальний коефіцієнт природної освітленості. Для робіт середньої точності е=1,0…1,5

- 1,5 - світлова характеристика вікна

k=1,0…1,8 - коефіцієнт, що враховує затемнення вікон спорудами

=0,3…0,6

- коефіцієнт, що враховує відбиття світла від внутрішніх поверхонь приміщень .

Необхідним дотриманням норм виробничої санітарії є підтримання в майстерні свіжого повітря, а також необхідного видалення пилу і газів. В усіх виробничих приміщеннях і цехах підприємства застосовується

природна, а в деяких і примусова вентиляція, де це необхідно.

За нормами промислового будівництва усі приміщення повинні мати природне провітрювання. Площа критичного перерізу кватирок вибирається в розмірі 2…4 % площі підлоги. Сумарна площа перерізу витяжних труб знаходиться за формулою

де L - необхідна площа повітрообміну,

- швидкість повітря, м/с

.

Примусова вентиляція застосовується на дільницях і цехах, де кратність повітрообміну встановлена більше 3-х.

При виконанні ковальських робіт необхідно забезпечити витяжку продуктів згорання вугілля. Визначаємо годинний об'єм забрудненого повітря через витяжний зонт за формулою

де =0,7м/с - середня швидкість повітря в прийомній частині зонта

- площа приймальної частини зонта, .

де Н=0,5…0,6 м - відстань від поверхні робочого місця до приймальної частини зонта;

b=1м - ширина горна;

h - 1,2м - довжина горна.

.

Отже, L= 0,7

Вибираємо вентилятор серії ЄВР-5 з такими даними:

- - напір повітряного потоку.

- - коефіцієнт корисної дії вентилятора

Визначаємо потужність електродвигуна для приводу для приводу вентилятора за формулою

.

5.5 Заходи з протипожежної безпеки

При проектуванні ремонтного підприємства обов'язково враховуються вимоги пожежної безпеки. Однією з найважливіших вимог є дотримання протипожежних розривів між будівлями і спорудами в залежності від вогнетривкості цих будівель.

На дільницях і в цехах підприємства не повинно бути легкозаймистих матеріалів та горючих рідин, окрім спеціально відведених місць і ділянок. Забороняється виконувати зварювальні роботи у оглядових канавах або інших не призначених для зварювання місцях.

Забороняється палити, користуватись відкритим вогнем, мити деталі бензином, зберігати тару з-під ПММ, змащене ганчір'я, балон з киснем і горючим газом.

Проходи, коридори, тамбури і горища повинні бути в належному стані і не загромаджуватися.

Робочі місця по ремонту акумуляторів, вулканізації гуми та регулювання паливної апаратури повинні добре вентилюватися, мати справну електропроводку. Вхід в ці приміщення особам, що не пов'язані з роботою в них, заборонений.

На будівлях і спорудах обов'язково повинні бути засоби пожежогасіння.

Об'єм пожежних водойм визначаємо за формулою

Q=

Q=3.

де Q - об'єм водойми,

g=5…30 л/с - питома витрата води,

t=3 год - розрахункова тривалість пожежі.

z =1…3 - кількість одночасно можливих пожеж

Отже, проектуємо 2 водоймища об'ємом по 100 .

Відповідальність за дотриманням належного протипожежного стану на підприємстві, а також своєчасне виконання протипожежних заходів лежить на керівництві підприємства. Відповідальність за протипожежний стан окремих об'єктів (цехів, дільниць, складів та інше), а також своєчасне виконання заходів покладено персонально на керівників цехів, дільниць і т.д. наказом керівника підприємств.

Повсякденний контроль за дотримання пожежної безпеки повинні вести керівники підприємства і об'єктів, члени пожежно-технічної комісії.

5.6 Короткий опис та принцип дії пристрою для знімання шківів на комбайні СК-5 «Нива»

В даний час все більше, в ремонтною виробництві, зусиль спрямовується на полегшення і безпечність умов праці. Даний пристрій і є одним з таких спеціальних інструментів, який полегшує і робить не таким трудомістким процес знімання шківів з комбайну. Цей пристрій є актуальним для даної теми дипломного проекту оскільки, щоб дістатися до валу комбайну треба знімати на ньому шківи.

Знімач шківів складається з стяжної плити 1, стяжного містика 2, різьбового шпинделя 3, затискник гайок 4 та набору стандартних виробів: гвинтів і гайок для з'єднання і закріплення «головних» деталей пристрою на шківі комбайна.

Послідовність дій при користуванні даним пристроєм виконується в певній залежності, тобто стяжна плита 1 і стяжний місток 2 пристрою з'єднуються між собою за допомогою двох гвинтів з шестигранною головкою і двох шестигранних гайок та двох шайб. Потім стяжна плита 1 у з'єднанні зі стяжним містком 2 кріпиться на шківі за допомогою з'єднувальних гвинтів з потайними шестигранними головками, які нарізані на маточині шківа.

Після того, як стяжні місток і плита встановлені на шківі комбайна, в

різьбовий отвір містка 2 загвинчується різьбовий шпіндель 3. Далі прикладаючи певні зусилля до рукоятки 5 крутимо різьбовий шпіндель і за рахунок того, що різьбовий шпіндель немов би вкручується у шків, який впирається у вал, шків знімається з валу.

Складальне і подетальне креслення пристрою для знімання шківів з комбайну СК-5 «Нива», приведено на аркуші графічної частини дипломного проекту.

6. Економічна частина

6.1 Абсолютні техніко-економічні показники підприємства

Вартість основних фондів підприємства складається із вартості будівель і споруд, обладнання, дорогоцінних пристроїв і інструментів, виробничого інвентаря [2].

Укрупнено вартість основних фондів проектуємого підприємства розраховується за формулою:

де - вартість виробничих будівель, грн.;

- вартість обладнання, грн.;

- вартість пристроїв, приборів, інструменту, інвентарю, грн.

Але оскільки ми не будуємо і не добудовуємо нових будівель, то буде дорівнювати 0 і формула матиме вигляд:

Вартість встановленого обладнання визначається за формулою:

де - середня питома вартість обладнання, ;

- виробнича площа, .

.

Вартість пристроїв, приборів, інструменту, інвентарю розраховується за формулою:



де - середня питома вартість пристроїв, приборів, інструменту та інвентаря, віднесена до 1 ви...