Відновлення колосового шнеку комбайна СК-5 "Нива"

Аналіз показників технічного оснащення і використання ремонтно-обслуговуючого комплексу ДП "Гадяцький лісгосп". Організація процесу відновлення зернового шнеку комбайну СК-5 "Нива". Розробка пристрою для заміру холостого ходу педалей гальма і зчеплення.

Рубрика Транспорт
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 11.02.2017
Размер файла 1,4 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Термін окупності капіталовкладень

.

5) Планова загальна рентабельність підприємства - рівень економічної ефективності виробництва

де - плановий прибуток, грн.;

- вартість нормованих оборотних засобів, грн.;

.

де - планова собівартість продукції, грн.;

.

Отримані показники зводимо в таблицю 7.1

Таблиця 7.1 - Техніко-економічні показники проекту

Найменування показника

Існуючий

Проектований

Відхилення показників

1.Вартість основних виробничих фондів, грн.

31500

31500

0

2.Річна програма ремонту, шт.

500

500

0

3.Собівартість ремонту виробу, грн.

117,7

97,705

21,995

4.Чисельність виробничого персоналу, чол.

1

1

0

5.Річна економія, грн.

-

10997,5

10997,5

6.Фондовіддача

1,52

7.Напруженість використання виробничих площ, грн/

569,67

569,67

0

8.Фондоозброєність, грн/люд.

31500

31500

0

9.Напруженість використання обладнання, грн.

4785,25

4785,25

0

10.Термін окупності капіталовкладень, Р.

-

2,86

-

11.Рентабельність, %

9,4

29,15

19,75

Висновок. Після проведених, в даній главі, економічних розрахунків видно, що проектування даної теми дипломного проекту є економічно вигідною, це видно з того, що застосування проектованої дільниці по відновленню зернового шнека комбайна СК-5 «Нива» дає змогу знизити собівартість продукції, що підвищує її купівельну спроможність, а значить підвищує замовлення, рівень замовлення на продукцію. Також ця дільниця є економічно вигідною ще й тому, що строк окупності даної дільниці по підрахунках складає 2,86 років, а річний економічний ефект складає 10997,5 гривнів, що є досить суттєвим.

6.4 Техніко-економічний ефективність розробки

Затрати на виготовлення пристрою визначаємо за формулою:

де - вартість виготовлення корпусних деталей, грн.;

- затрати на виготовлення оригінальних деталей, грн.;

- вартість закупівельних деталей, грн.;

- повна заробітна плата виробничих робітників, що зайняті на збиранні конструкції, грн.;

- загально виробничі витрати на виготовлення конструкції, грн.

Вартість виготовлення корпусних деталей визначаємо за формулою:

де Q - вага матеріалу затраченого на виготовлення корпусних деталей, кг.;

- середня вартість 1кг готових деталей, грн.

Витрати на виготовлення оригінальних деталей визначаємо за формулою:

де - заробітна плата виробничих робітників, які зайняті на виготовлення оригінальних деталей, грн.;

- вартість матеріалу заготовок для виготовлення оригінальних деталей, грн.

Повну заробітну плату виробничих робітників визначаємо за формулою:

де - основна і допоміжна заробітні плати виробничих робітників, грн.

Основна заробітна плата виробничих робітників складе:

де - середня трудомісткість виготовлення оригінальних деталей, год.;

- погодинна ставка робітників, =1,2 грн/год;

- коефіцієнт, що враховує доплати доо основної зарплати, =1,03.

.

Допоміжну заробітну плату виконуємо за формулою:

.

Тоді повна заробітна плата становить

.

Ціна закупівельних деталей складає

Повну заробітну плату виробничих робітників, що зайняті на складанні пристрою, визначаємо за формулою:

де - основна і допоміжна заробітні плати виробничих робітників, що зайняті на збиранні, грн.

Основну заробітну плату виробничих робітників визначаємо за формулою:

де - нормативна трудомісткість складання пристрою, год:

де - коефіцієнт, що враховує відношення між повним і оперативним часом збирання, =1,08;

- сумарна трудомісткість збирання конструкції, год.

.

.

Допоміжну заробітну плату виробничих робітників, що зайняті на збиранні, визначаємо за формулою:

.

Тоді повна заробітна плата робітників при складанні становить

.

Загальновиробничі накладні витрати визначаємо за формулою:

де - основна заробітна плата виробничих робітників, що приймають участь у виготовленні пристрою, грн.;

- відсоток загальновиробничих витрат, =12%

.

.

Отже, затрати на виготовлення пристрою становлять

.

Економічну ефективність капітальних вкладень для виготовлення пристрою визначаємо за формулою:

де - річна економія від зниження собівартості при впровадженні пристрою, грн.;

де - собівартість продукції до і після капітальних вкладень, грн.;

- річна програма ремонту, шт.

.

.

Співставивши знайдену економічну ефективність із відповідними нормативами , бачимо, що , а отже, капітальні вкладення є ефективними.

Строк окупності капітальних вкладень визначаємо за формулою:

.

Знайдені техніко-економічні показники зводимо до таблиці.

Таблиця 4.1 - Техніко-економічні показники пристрою для заміру холостого ходу педалей гальма і зчеплення

Показники

Значення

Вартість покупних деталей, грн.

Вартість корпусних деталей, грн.

Вартість оригінальних деталей, грн.

Накладні витрати, грн.

Загальна вартість конструкції, грн.

Програма ремонту із застосуванням пристрою, шт.

Річна економія, грн.

Строк окупності, років.

Зар. плата на складання приладу, грн

42,6

3,24

38,46

3,92

91,93

500

135

0,68

3,71

Таблиця 6.2 - Ступені руйнування елементів об'єкту в залежності від надлишкового тиску ударної хвилі кПа

Елементи об'єкту

Ступінь руйнувань

слабкі

середні

сильні

повні

1

2

3

4

5

1.Цегляні без каркасні виробничо-допоміжні споруди з перекриттям із залізобетонних збірних елементів одно- і багатоповерхові

10…20

20…35

35…45

45…60

2.Споруди трансформаторної підстанції з цегли або блоків

10…20

20…40

40…60

60…80

3.Складські цегляні будівлі

10…20

20…30

30…40

40…50

4.Адміністративні багатоповерхові будівлі з металевим або залізобетонним каркасом

20…30

30…40

40…50

50…60

5.Станки середні

15…25

25…35

35…45

-

6.Станки легкі

6…12

-

15…25

-

7.Крани та кранове обладнання

20…30

30…50

50…70

70

8.Підйомно-транспортне обладнання

20

50…60

60…80

80

9.Коальсько-пресове обладнання

50

100…110

150…200

-

10.Електродвигуни потужністю до 2 кВт, відкриті

20…40

40…50

-

50…80

11.Трансформатори від 100 до 1000 кВт

20…30

30…50

50…60

69

12.Контрольно-вимірювальна апаратура

5…10

10…2-

20…30

30

13.Електролампи відкриті

-

-

-

5…7

14.Стелажі

10…25

25…35

35…50

50…70

15.Водонапірні башти

10…20

20…40

40…60

60

16.Коктейльні, регуляторні станції та інші споруди в цегляних будівлях

7…13

13…25

25…35

35…45

17.Трансформаторні підстанції закритого типу

30…40

40…60

60…70

70…80

18.Повітряні лінії телефонно-телеграфного зв'язку

20…40

40…60

60…100

100

19.Вантажні автомобілі та автоцистерни

20…30

30…35

55…65

90…130

20.Легкові автомобілі

10…20

20…30

30…50

50

Можливий збиток окремих елементів об'єкту при очікуваному можна визначити за таблицею 6.3.

Таблиця 6.3 - Очікуваний збиток в залежності від ступеня руйнування

Ступінь руйнування

слабкі

середні

сильні

повні

Очікуваний ризик

10…30

30…50

50…90

90…100

Таблиця 6.4 - Результат оцінки стійкості об'єкту до ударної хвилі

Елементи об'єкту

Ступінь руйнування

Межа стійкості кПа

Збитки при , %

1

2

3

4

1 Цегляні без каркасні виробничо-допоміжні споруди з перекриттям із залізобетонних збірних елементів одно- і багатоповерхові

сильні

35

50…90

2 Споруди трансформаторної підстанції з цегли або блоків

середні

40

30…50

3 Складські цегляні будівлі

сильні

30

50…90

4 Адміністративні багатоповерхові будівлі з металевим або залізобетонним каркасом

середні

40

30…50

5 станки середні

сильні

35

50…90

6 Станки легкі

повні

25

90…100

7 Крани та кранове обладнання

середні

50

30…50

8 Підйомно-транспортне обладнання

середні

60

30…50

9 Ковальсько-пресове обладнання

слабкі

110

10…30

10 Електродвигуни потужністю до 2 кВт відкриті

середні

50

30…50

11 Трансформатори від 100 до 1000 кВт

середні

50

30…50

12 Контрольно-вимірювальна апаратура

повні

30

90…100

13 Електролампи відкриті

повні

6

90…100

14 Стелажі

сильні

35

50…90

15 Водонапірні башти

середні

40

30…50

16 Котельні, регуляторні станції та інші споруди в цегляних будівлях

повні

25

90…100

17 Трансформаторні підстанції закритого типу

слабкі

60

10…30

18 Повітряні лінії телефонно-телеграфного зв'язку

слабкі

60

10…30

19 Вантажні автомобілі та автоцистерни

середні

55

30…50

20 Легкові автомобілі

сильні

30

50…90

Як видно із таблиці, найуразливішими елементами об'єкту є крани та кранове обладнання, котельні, регуляторні станції та інші споруди в цегляних будівлях, які мають повну ступінь руйнувань.

Оскільки =25кПа, а =37,9кПа можна зробити висновок, що об'єкт в цілому не стійкий до впливу ударної хвилі.

Для підвищення стійкості об'єкту до ударної хвилі необхідно:

1) підвищити стійкість несучих конструкцій і перекриттів будівель шляхом встановлення додаткових колон, ферм, контрфорсів або підкосів;

2) розмістити обладнання на нижніх поверхах будівель, в підвалах і підземних спорудах, надійно закріплювати його на підмурівку, встановлювати спеціальні захисні кожухи або ковпаки;

3) прокласти комунально-енергетичні і технологічні мережі під землею;

4) створити резервний запас палива, сировини, обладнання, контрольно-вимірювальної апаратури;

5) збільшити відстань до безпечної між об'єктом АПК і вибухонебезпечним об'єктом;

6) зменшити кількість вибухонебезпечних речовин у сховищах.

Список використаної літератури

1. Анурьев В.И. Справочник конструктора-машиностроителя. - М.: Машиностроение, 1998;

2. Бабусенко С.М. Проектирование ремонтных предприятий. - М.: Агропромиздат, 1990;

3. Бабусенко С.М., Степанов В.А. Современные способы ремонта машин. М.: Колос, 1990;

4. Гряник Г.М м др. Охрана труда. - К.: Урожай, 1998;

5. Дарков А.В., Шпиро Г.С. Сопротивление материалов. - М.: Высшая школа, 1989;

6. Канарев Ф.М., Бугаевский В.В. Охрана труда. - М.: Агропромиздат, 1988;

7. Конкин Ю.А Организация и планирование производства на ремонтных предприятиях. - М.: Колос, 1988;

8. Краснов В.В. Подъемно-транспортные машини. - М.: Колос, 1994;

9. Лапенко Г.О, Соловей С.Г. Методичні вказівки до виконання курсових проектів по дисципліні «Ремонт сільськогосподарської техніки» для студентів факультету механізації сільського господарства спеціальності: 6.091902 «Механізація сільського господарства» освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр»;

10. Левитский И.С. Организация ремонта и проектирование ремонтных предприятий. - М.: Колос, 1997;

11. Самохвалов Я.А. и др. Справочник техника-конструктора. - К.: Техніка, 1978;

12. Сідашенко О.І. та ін. Ремонт машин. - К.: Урожай, 1994;

13. Серый И.С. Курсовое и дипломное проектирование по надежности и ремонту машин. - М.: Агропромиздат, 1990.

14. Некрасов С.С. Обработка материалов резания. - М.: Агропромиздат, 1988.

15. Рудоводство по ремонту деталей в мастерских колхозов, совхозов и ремонтно-технических предприятий. - М.: ГОСНИТИ 1987

16. Сидашенко А.И., Науменко А.А. Практикум по ремонту машин. - Х.: Прапор, 1993.

17. Матвеев В.А., Пустовалов И.И. Техническое нормирование ремонтных работ в сельском хозяйстве. - М.: Колос, 1979.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.