Розрахунок вантажно-розвантажувального комплексу

Размещено на http://www.allbest.ru

ЗМІСТ

• ВСТУП
• РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВАНТАЖІВ
• 1.1 Вантаж, його характеристика, вантажообіг
• 1.2 Упакування вантажів на складі
• 1.3 Засоби пакування вантажів на складі
• РОЗДІЛ ІІ. ТЕХНОЛОГІЧНІ ОПЕРАЦІЇ НА ОКРЕМИХ ДІЛЯНКАХ СКЛАДУ
• 2.1 Розвантаження товарів на складі
• 2.2 Вхідний контроль поставок товарів на склад
• 2.3 Зберігання товарів на складах
• 2.4 Відбір асортименту товару зі складу за замовленнями споживачів
• 2.5 Відвантаження товарів зі складу
• РОЗДІЛ Ш. ПРОЕКТУВАННЯ СКЛАДСЬКИХ ПРИМІЩЕНЬ ТА ТЕХНОЛОГІЧНИХ ЗОН
• 3.1. Структура складських приміщень
• 3.2 Вимоги до складських будівель і споруд
• 3.3 Визначення розмірів загальної площі складу
• 3.4 Розрахунок розмірів вантажного майданчика складу
• 3.5 Розрахунок розмірів допоміжного майданчика складу (площі проходів та проїздів)
• 3.6 Розрахунок майданчика дільниці приймання вантажу
• 3.7 Розрахунок майданчика дільниці комплектування складу
• 3.8 Розрахунок площ експедиційних приміщень
• 3.9 Санітарно-побутові та адміністративні приміщення
• складських комплексів
• 3.10 Проектування складських приміщень
• РОЗДІЛ IV. ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СКЛАДСЬКОГО ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ
• 4.1 Вимоги до технічного забезпечення складського технологічного процесу
• 4.2 Розрахунок потреби в засобах механізації
• 4.3 Формування структури парку автотранспортних засобів для централізованого вивезення вантажів
• 4.4 Розрахунок оптимального числа місць відвантаження вантажів зі складу
• РОЗДІЛ V. ОХОРОНА ПРАЦІ НА СКЛАДІ
• ВИСНОВКИ
• СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ



ВСТУП

Рух матеріальних потоків неможливий без їх концентрації у визначених місцях на окремих етапах логістичного ланцюга постачання товарів зі сфери виробництва у сферу споживання.

Одним з основних елементів в логістичній системі транспортування матеріальних цінностей від виробника до споживача є склади та складські комплекси.

Склади - це складна технічна споруда, яка складається із взаємопов'язаних елементів, що має певну структуру та виконує ряд функцій з приймання, накопичення, зберігання матеріальних цінностей, їх сортування, переробки та розподілу між споживачами певного регіону.

Складські комплекси - сукупність взаємопов'язаних складських приміщень, наявних автомобільних засобів, необхідної інфраструктури, засобів навантаження-розвантаження вантажів, які призначені для оптимізації і раціоналізації використання матеріальних потоків з метою задоволення потреб споживачів певної території або регіону та отримання найбільшого економічного ефекту в даній сфері діяльності.

Основним призначенням складів є концентрація запасів, матеріальних цінностей у визначеному місці, їх зберігання, комплектування необхідного асортименту, визначеної номенклатури та забезпечення безперебійного та ритмічного постачання їх споживачам. Завдання складських комплексів розглядають як в традиційному, так і в логістичному аспектах.

Склади використовуються у всіх функціональних ланках логістики: постачання, виробництва, розподілу, причому, в кожній з них функціонування складу має свої специфічні особливості.

Склади логістики постачання спеціалізуються на збереженні сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, вузлів, деталей та інших товарів виробничого призначення і здійснюють їх постачання підприємствам-виробникам. вантаж пакування склад приміщення

Виходячи з особливостей переробки та зберігання вантажопотоків, склади логістики постачання можна поділити на дві групи.

Перша група - склади сировини, напівфабрикатів, комплектуючих матеріалів. Для них характерна переробка однорідних вантажів, які надходять великими партіями по ритмічних графіках.

Друга група - склади товарів виробничого призначення, які спеціалізуються на збереженні тарно-штучних вантажів однорідної номенклатури тощо. Склади логістики виробництва призначені для забезпечення технологічних процесів виробництва усіма необхідними матеріалами. До них відносяться склади сировини, матеріалів, комплектуючих, виробів, для яких характерна постійна номенклатура вантажів, які надходять з постійною періодичністю.

До даної групи відносять склади оптової та роздрібної торгівлі.

Склади оптової торгівлі здійснюють постачання товарів дрібним оптовим продавцям та в роздрібну мережу. Такі склади зберігають запаси товарів широкого асортименту в номенклатурі, на яких використовують механічну обробку вантажів при ручній комплектації замовлень.

В рамках логістики постачання та розподілу знаходяться склади транспортних підприємств, які призначені для тимчасового зберігання вантажів, пов'язаних з транспортуванням. До таких складів належать склади залізничних станцій, вантажні термінали на кордонах країни в річкових та морських портах, а також термінали авіаційного транспорту. За характером операцій, що виконуються, вони належать до транзитно-перевалочних складів, тому термін зберігання вантажів мінімальний, а перевалка вантажу здійснюється з одного виду транспорту на інший.

Залежно від місця в логістичній системі склади виконують наступні функції:

- комплектують необхідний асортимент товарів відповідно до замовлення;

- концентрують запаси товарів, вантажів, зберігають їх, сортують тощо;

- об'єднують партії товарів, що відвантажуються;

- надають логістичні послуги.

Таким чином, важливість складського господарства полягає в тому, що на складах відбувається консолідація матеріальних цінностей, формування асортименту визначеної номенклатури, транзитне комплектування партій вантажів, забезпечення виробництва усіма необхідними матеріалами.



РОЗДІЛ 1. ЗАГЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВАНТАЖІВ

1.1 Вантаж, його характеристика, вантажообіг

Товар А. Карамель - це кондитерські вироби твердої консистенції, що виготовляються з карамельної маси (цілком) або з карамельної маси і начинки. Карамельна маса є склоподібним аморфним продуктом, що виготовляється шляхом уварювання сиропу із цукру і патоки до вологості 1-4% і швидкого охолодження увареної маси. До складу карамельної маси входять в основному вуглеводи. Після варки в неї додають кислоти, барвники і ароматичні речовини. В карамелі з окремими начинками містяться також білки, жири і мінеральні речовини. Карамель випускають фасованою, ваговою або штучною.

Карамель відкриту без захисної обробки поверхні розфасовують в жерстяні банки, картонні банки або коробки різної місткості (до 3 кг), пакети з целофану, поліетилену і в інші види упаковки. Карамель, що глазурується шоколадом, укладають в художньо оформлені коробки.

Карамель відкриту із захисною обробкою поверхні, загорнуту і фасовану, пакують масою від 5 до 22 кг в достатньо міцну тару, вистелену пакувальним папером.

Зберігають карамель в чистих сухих, добре вентильованих приміщеннях, що не мають стороннього запаху, не заражених шкідниками хлібних запасів, при температурі 18 ± 3°С і відносної вологості повітря не більше 75% з дотриманням товарного сусідства. Карамель не повинна піддаватися дії прямого сонячного проміння.

Гарантійні терміни зберігання карамелі диференційовані залежно від її складу, виду начинки, захисної обробки поверхні, пакування: льодяникова без добавок, відкрита, упакована в металеві банки, коробки або в пакети з целофану, полімерні плівки або загорнута, карамель з фруктово-ягідними, медовими і помадними начинками, загорнута - 9 міс.; карамель з шоколадними начинками і глазурована шоколадною і кондитерською глазур'ю, загорнута - 4 міс.; молочна, з лікерними, молочними, збивними і масляно-цукровими начинками, загорнута і відкрита із захисною обробкою поверхні (окрім лікерних начинок) - 4 міс.; льодяникова з добавками, карамель з желейними начинками, з начинками, що містять горіхи, з начинками із злакових, бобів і олійних культур, загорнута, відкрита із захисною обробкою поверхні, з лікерними начинками, відкрита без захисної обробки поверхні в герметично закритих банках або мішках з поліетиленової плівки - 2 міс.; м'яка, напівтверда, глазурована шоколадною або кондитерською глазур'ю, загорнута - 4 міс.; глазурована жировою глазур'ю - 3 міс.; „соломка” і загорнуті фігури - 15 днів.

Картонні ящики виготовляють, як правило, з 3-, 4- або 6-шарового гофрованого картону, картонні коробки -- з пресованого картону. До основних достоїнств картонної тари можна віднести:

- Екологічність. Використовуються деревні волокна, або макулатура. У першому випадку дотримується гігієнічність, у другому зберігається лісовий масив за рахунок повторної переробки.

- Мала вага, міцність, жорсткість. При порівнянні з такими матеріалами, як полімерні коробки, металеві ящики, картон виграє у вазі, що дозволяє економити гроші на перевезеннях.

- Зручність зберігання. Багато використовують картонну тару кілька разів. А коли в ній не потребують, розкладають і отримують плоскі листи, які не займають багато місця.

- Утилізація. Цей матеріал унікальний тим, що його можна пустити у вторинну переробку або в просту утилізацію, яка не принесе шкоди навколишньому середовищу.

- Невисока ціна. Звичайно ж, вартість залежить від сировинної бази, використаної при виробництві картону. Але все ж у порівнянні з іншими видами матеріалу картон володіє невисокою цінною.

- Широкий асортиментний ряд дозволяє виконувати різні види коробок з картону. Це і зовсім маленькі подарункові, і великі для перевезення меблів. При такому списку достоїнств, звичайно ж, знайдеться пара недоліків:

- непрозорість;

- руйнується під прямим впливом вологи.

Першу проблему вирішують за рахунок вставки полімерних плівок у вигляді віконець, другу спеціальними полімерними покриттями.

Згідно варіанту Товар А, картонні ящики (0,4*0,25х0,2), масою 10 кг. Вантажооборот складу за одну добу, 54400кг, 23 діб зберігання.

Товар Б. Цукор призначений для зберігання, має бути упакований масою нетто 50 кг у нові тканинні або поліпропіленові мішки з поліетиленовими мішками-укладками згідно з ДСТУ 3748-98.Горловина поліетиленових укладок має бути спаєна. Допускається горловини укладок загортати. Мішки з цукром мають бути зашиті машинним способом. Відстань між швом та краєм горловини має бути не менше 40 мм. Допускають відхили маси нетто одного мішка з цукром від маси нетто, що зазначена на ярлику ±0,25%. Середнє арифметичне відхилів маси нетто 10 мішків з цукром від маси нетто, що зазначена на ярликах, не повинне перевищувати ±0,125%.

Мішок -- зшите з шматка грубої тканини вмістище для зберігання і перевезення сипких тіл і різних речей, а також великий паперовий пакет цього ж призначення; упаковка. Мішки призначаються для складування, перенесення і транспортування різноманітних сипучих будматеріалів, харчових продуктів тощо. Зазвичай вони шиються з грубої, міцної тканини (рогожа, мішковина), паперу, шкіри, синтетичних матеріалів. Перевагою мішка перед іншими ємностями є вкрай малі маса і обсяг порожнього мішка в порівнянні з вантажем, що поміщають в нього, а також дуже малі габарити згорнутого мішка. Крім того, мішок зазвичай дешевше інших контейнерів тієї ж місткості. До недоліків можна віднести низьку міцність на прокол і незручність перенесення заповненого мішка. При додаванні ручки, пари ручок або ременя мішок перетворюється на найпростішу сумку. Товар Б, мішки з поліетиленовими вкладишами, масою 50 кг, Вантажооборот складу за одну добу 168400кг.30діб зберігання.

Товар В. Зберігання консервів здійснюється в закритих опалювальних складах. У південній зоні допускається зберігання консервів рибних в неопалювальних складах. Температура зберігання від 0° до +20°С, відносна вологість повітря не вище 75%.

Термін зберігання консервів в металевих банках -- не більше 2 або 3 років від дати виготовлення в залежності від нормативного документа, за яким виготовлена продукція.

Штабелі консервів формують з однієї або кількох партій, однорідних за якістю, асортиментом і сортами, за часом виготовлення - в межах одного кварталу, в банках та ящиках одного типу та розміру з однаковим гарантійним строком зберігання.

Не допускається складування консервів у пошкоджених ящиках.

При вилученні дефектних банок або зразків для аналізів ящики мають бути обов'язково доповнені однорідними консервами, закриті та укладені у верхні ряди штабелів.

На кожний сформований штабель оформлюється штабельний ярлик за установленою формою до якого додається схема укладки ящиків в пакет та розміщення пакетів в штабелі.

Штабельний ярлик заводиться на кожний штабель з початку його формування, заповнюється в одному примірнику і вивішується на штабелі.

Штабельний ярлик заповнюється робітниками дільниці при прийманні товару на підставі приймального акта, супроводжуючих документів постачальника, даних лабораторних аналізів (органолептичних, фізико-хімічних, мікробіологічних показників). До штабельного ярлика додається схема фактичного розміщення кількості місць в пакеті і штабелі.

Консерви укладають у штабелі залежно від типів складів та норм їх завантаження.

Для спостереження за якісним збереженням консервів, забезпечення кращої циркуляції повітря, в опалювальних та неопалювальних складах залишаються проходи по периметру складу, від стін або будівельних конструкцій, що виступають - 0,5 м.

Товар В, дерев'яні ящики (0,5*0,6*0,3), масою 30 кг .Вантажооборот складу за одну добу 26000кг.38діб зберігання.

Товар Г. Борошно зберігають за тими ж правилами, що й крупи. Висота штабеля залежить від пори року , умов зберігання, виду, сорту і вологості продукції. Для тривалого зберігання придатне борошно з вологістю до 14%. Взимку його укладають на підтоварники висотою 10-14 мішків, влітку висоту зменшують до 8. В умовах торговельних підприємств муку кладуть по 6-8 рядів заввишки. Борошно схильне до злежування, тому періодично штабелі слід перекладати.

Розфасоване борошно зберігають у ящиках на підтоварниках. На кожну партію борошна прикріпляють паспорт з таким змістом: назва борошна (вид, сорт), дата надходження, кількість мішків і вага партії, назва постачальника і номер накладної.

На складах і базах хлібопродуктів борошно зберігають тривалий час - 6-8 міс. На складах і базах торговельних підприємств борошно зберігають 1-3 міс., однак у холодний період року ці строки можуть збільшуватись до 5-6 міс. У роздрібних торговельних підприємствах зберігають порівняно невеликі партії борошна протягом 1-2 міс. Стандартами строки зберігання борошна не обумовлено.

За стандартом для борошна встановлений такий режим зберігання: температура до +30 град. і відносна вологість повітря до 70%. Оптимальними можна вважати температуру повітря від 5 до+15°С і відносну його вологість 60-65%.

Товар Г, мішки, масою 50 кг .Вантажооборот складу за одну добу 97600кг.19діб зберігання.



1.2 Упакування вантажів на складі

Упакування - це засіб або комплекс засобів, що забезпечує захист товарів від пошкодження або втрат, а також процес обігу, переміщення, зберігання та реалізацію.

Під час упакування вантажі вміщують в упаковку (тару). Тобто упакування товарів являє собою процес захисту товарів від дії різних зовнішніх факторів за допомогою пакувальних матеріалів та тари.

Тара - це основний елемент упаковки, що являє собою виріб для розміщення готової продукції, напівфабрикатів, сировини з метою якісного та кількісного збереження їх під час всіх етапів транспортного та складського процесів.

Пакувальні засоби вибирають за видами, конструкцією, розмірами і матеріалами залежно від виду товару й вимог щодо захисту його від шкідливого впливу різних факторів.

Розрізняють три основні групи зовнішніх факторів, стосовно яких слід здійснювати заходи щодо захисту товару при навантажувально-розвантажувальних роботах, транспортуванні й зберіганні:

- фактори механічного впливу - удари, поштовхи, вібрації, статистичні навантаження;

- фактори кліматичного впливу - вплив атмосферних явищ, вологого повітря, туману, сонячної радіації, температури;

- фактори біологічного впливу - вплив життєдіяльності мікроорганізмів, комах, гризунів.

Для погашення ударних або вібраційних навантажень застосовують спеціальні амортизуючі прокладки або пристосування. Широко використовують прокладки з гофрованого картону, які мають різну форму, одношарові, тришарові.



Рис. 1.1. Двошарова гофрована прокладка

Для захисту крихких предметів від ударів, подряпин, пошкоджень використовують текстильні, амортизуючі матеріали: войлок, бавовно-паперову вату, волокнисті відходи. Досить часто для упакування використовують пінопласт. Пінопластом може надаватись форма, яка відповідає конфігурації пакувального товару.

В даному пункті курсової роботи необхідно вибрати і описати упаковку товару з нанесенням всіх необхідних елементів (етикетка, ярлик тощо).

1.3 Засоби пакування вантажів на складі

Для формування пакетів залежно від виду вантажу, типу тари, умов зберігання та транспортування використовують відповідні пристрої - засоби пакування.

Розрізняють наступні види засобів пакування:

- піддони - площадки для упакування вантажів, пристосовані для механічного переміщення по території складу;

- пакетні касети - несучі спеціалізовані багато обігові засоби пакування поштучних вантажів;

- пакетна сітка - багато обіговий засіб кріплення пакету вантажу на піддоні;

- пакетна плівка - одноразовий скріплюючий засіб, який щільно облягає пакет.

Основними засобами пакування вантажів є піддони. Вони бувають плоскі, стоякові, ящикові.



Рис. 1.2. Плоскі піддони:

а) однонастильні; б) двонастильні

Рис. 1.3. Стоякові піддони:

а) з чотирма незнімними стояками; б) те саме з обв'язкою; в) з чотирма знімними стояками; г) зі стояками на підставках та з обв'язкою

Рис. 1.4. Ящикові піддони:

а) з чотирма незнімними стінками без кришки; б) те ж з кришкою; в) розбірний (складальний) з чотирма стінками без кришки; г) те саме з кришкою; д) з чотирма незнімними стінками та відкидною підлогою без кришки; е) з трьома незнімними стінками без кришки; є) з трьома незнімними стінками, однією знімною або відкидною стінкою без кришки; ж) з трьома незнімними стінками та дво- чи одностулковими дверцятами без кришки; з) з чотирма знімними стінками без кришки

Універсальні піддони мають певні умовні позначення: перша цифра - число настилів, для стоякових та ящикових - число незмінних стінок (стояків); наступна літера П - піддон плоский; С - стояковий; Я - ящиковий; наступні літери О - для плоского з вікнами, В - з виступами для стоякових. Потім габаритні розміри в плані, маса брутто, основний матеріал виготовлення піддона.

Універсальні плоскі піддони мають розміри в плані 800Ч1200, 1000Ч1200, масою брутто 1,0 та 1,25 тони.

Ящикові піддони використовують для тарних та поштучних вантажів, що вимагають захисту від впливу довкілля, а стоякові - для вантажів неправильної форми, складної конфігурації.

Кількість піддонів визначають в залежності від середньодобового надходження товару на склад та маси брутто піддону

Товар А,шт (1.1)

Товар Б,шт

Товар В,шт

Товар Г,шт

де - середньодобове надходження товару на склад;

- маса брутто вантажу на піддоні; приймаємо 1,0 або 1,25 т.



Рисунок.1.5. Піддон з вантажем

Отже , для перевезення карамелі в ящиках розміром 0,4*0,25*0,2 будем використовувати піддон розміром 1000*1200.

Рисунок.1.6. Піддон з вантажем



Отже , для перевезення консерв в ящиках розміром 0,5*0,6*0,3 будем використовувати піддон розміром 1000*1200.

Рисунок.1.7. Піддон з вантажем

Отже , для перевезення борошна і цукру в мішках будем використовувати піддон розміром 1000*1200.



РОЗДІЛ ІІ. ТЕХНОЛОГІЧНІ ОПЕРАЦІЇ НА ОКРЕМИХ ДІЛЯНКАХ СКЛАДУ

Робота на складі включає комплекс логістичних операцій, пов'язаних з підготовкою до приймання і прийманням товарів, розміщення їх на зберігання, організацією зберігання, підготовкою до відвантаження і відвантаження товароодержувачем. Сукупність операційних, вантажно-розвантажувальних, транспортних і виробничих операцій становить технологічний процес складської переробки товарів. Від організації технологічних процесів на складах в значній мірі залежить загальна тривалість товароруху в ланцюгах поставок .

Розвантаження товарів. Перш ніж приступити до безпосередньої приймання товару, потрібно його розвантажити. При розвантаженні здійснюється пересування товарів з транспортного засобу на товарну платформу. Робота по розвантаженню товару є першою в послідовності операцій з приймання товарів, що закінчуються розміщенням товарів на складі для подальшого зберігання. Для вивантаження товарів застосовують різні типи підйомно-транспортного обладнання: конвеєри, електронавантажувачі, транспортери, засоби малої механізації. Товари в тарі різної перемішають з транспортного засобу і укладають в зону приймання. У разі великого скупчення товару необхідно як можна швидше розвантажити транспортний засіб, дотримуючись при цьому ідентифікацію окремих вантажів. Щоб уникнути змішування вантажів слід виділити в межах виділеного відвантажується простору для кожного вантажу спеціальне місце.

Приймання товарів. По завершенні розвантаження товару представник експедиторської або транспортної компанії надає представнику складської структури (контролерові, диспетчеру складу) вантажну накладну. По вантажної накладної здійснюється приймання товару за кількістю. Товари приймаються за кількістю вантажних (товарних) місць. З цього моменту відповідальність за схоронність товарів переходить на працівника, відповідального за приймання товару на склад. Невідповідність у кількості відвантажених товарів даними накладної, а також виявлені пошкодження тари або упаковки зазначаються у вантажній накладній. Перевірка товарів за якістю здійснюється після розпакування тарних коробок. Прийняті товари реєструються.

Журнал реєстрації прийнятих товарів є документом, що фіксує надходження товару на склад, і ведеться зазвичай працівником, відповідальним за виконання цієї роботи. Відомості про прийняте замовлення заносяться у журнал з присвоєнням реєстраційного номера. Реєстраційний помер служить довідкової посиланням для майбутніх операцій по обробці товару на складі. Після перевірки за кількістю товари переміщуються у приміщення для розпакування і перевірки за якістю.

Розпакування товарів. Операцію розпакування здійснюють для перевірки якості отриманого товару. Іноді в тарі знаходяться по-різному упаковані товари, в цьому випадку також потрібно розпакування. Товар в упаковці підприємства-виробника зазвичай не перевіряється, виняток становлять лише випадки виявлення якого-небудь пошкодження тари. Якісна перевірка товару сприяє кращій організації зберігання, обліку та подальшого відпуску товару зі складу. Розпакування дозволяє організувати впорядковане складування товарів на складі і скорочує час виконання замовлень споживачів.

Перевірка товару. Сутність цієї операції полягає у встановленні відповідності фактично отриманого товару замовлення постачальникам товару. Така перевірка має на меті ідентифікувати відвантажений товар, визначити його кількість і якість, і порівняти отримані в результаті перевірки дані з замовленням на поставку.

Розміщення товарів для складського зберігання. Кожен товар після завершення його приймання і перевірки слід помістити у відведене йому на складі місце. Для переміщення товару на зберігання потрібно:

- вирішити питання про те, яку кількість товару розмістити в активній складській зоні і яке в резервної;

- визначити необхідні для розміщення товару розміри активного і резервного складського простору;

- розподілити товари згідно маркуванню;

- визначити місце зберігання товару;

- перемістити товар до відведеним на складі місцем зберігання.

Пересування та укладання товарів у штабелі або на стелажі в межах обраної зони здійснюють працівники відділу прийому складу. При виборі місця зберігання товару враховується кількість і частота надходження товарів. Рішення про розміщення певної кількості товару в резервної або активній зоні приймається окремо по кожному товарному найменуванням. У практиці складів прийнято місця активної зони зберігання поповнювати запаси резервних зон, а резервні зони наповнювати новими товарами по мірі їх надходження. При такому порядку здійснюється витрачання запасів в порядку їхнього приходу на склад. Для кожного найменування товару встановлюється певна зона зберігання. Товар переміщується у виділену зону і укладається в штабелі, стелажі або розміщується в спеціально відведеному місці. Працівники складу при комплектуванні замовлень споживачів повинні добре знати точне місце зберігання кожного найменування товару. Для полегшення пошуку товарів на складі застосовується індивідуальна маркування контейнерів і стелажів, заводяться спеціальні картки обліку однорідного товару, що зберігається в різних місцях. Рух товару до виділених зон не повинно представляти невпорядковане пересування вантажів, а бути добре підготовленою і організованою операцією. Менеджер складу несе матеріальну відповідальність за кожен наявний товар і зобов'язаний знати асортимент і загальна кількість що знаходяться на зберіганні товарів.

Зберігання товарів на складі є однією з найважливіших операцій логістичного процесу. Зберігання товарів починається після їх прийняття та переміщення на склад. У невеликих за розмірами складах всі операції технологічного процесу можуть здійснюватися однією групою працівників. У великих складах для виконання операцій з приймання, зберігання і відвантаження товарів організовуються відповідні підрозділи. Всі роботи із зберігання та утримання товару на складі повинні бути організовані таким чином, щоб найбільшою мірою сприяти обігу товарно-матеріальних цінностей. Будь-які дії, що стримують процес цього звернення, повинні ретельно аналізуватися і усуватися.

2.1 Розвантаження товарів на складі

Технологічний процес на складі являє собою послідовність виконання наступних операцій:

- розвантаження транспорту;

- приймання товару;

- розміщення товару для збереження;

- відбір товару з місць складування;

- комплектування та упаковка товару;

- навантаження товару зі складу.

Найбільш тісний логістичний зв'язок складу з постачальниками і клієнтами виникає при виконанні операцій з вхідними і вихідними матеріальними потоками, тобто при виконанні навантажувально-розвантажувальних робіт.

Навантаження - це операція, пов'язана з подачею, орієнтуванням та розміщенням вантажу в транспортному засобі.

Розвантаження - операція, пов'язана з вивільненням транспортного засобу від вантажу.

Технологія виконання навантажувально-розвантажувальних робіт на складі залежить від характеру вантажу, типу транспортного засобу та виду підйомно-транспортних механізмів. Організація розвантаження товарів на складі включає в себе вирішення наступних завдань:

- облаштування площадок для маневрування і паркування автомобілів;

- облаштування і обладнання площадок під розвантаження;

- організація робіт розвантажувальних постів;

- визначення кількості технічних засобів та чисельності робітників на розвантаженні товарів;

- координація робіт по розвантаженню з роботами на інших дільницях складу.

Розглянемо кожний етап розвантаження окремо.

Розмір площадки для парковки і маневрування автомобілів, що прибули під розвантаження, визначається довжиною і глибиною фронту розвантаження.

Довжина фронту розвантаження залежить від кількості та розмірів транспортних засобів, які прибули на склад під розвантаження, та від часу необхідного для розвантаження. Кількість транспортних засобів, які прибули за зміну на склад, можна визначити поділивши середній змінний вантажооборот на середню вантажопідйомність автомобіля, з урахуванням коефіцієнтів використання вантажопідйомності та нерівномірності надходження вантажів на склад за формулою

авт. (2.1)

де - середній вантажообіг складу за зміну, т/зміну;

- коефіцієнт нерівномірності надходження товарів на склад;

- коефіцієнт використання вантажопідйомності.

Коефіцієнт нерівномірності надходження вантажів на склад визначається діленням місячного вантажообороту найбільш завантаженого місяця в році на середньомісячний вантажооборот складу.

Кількість автомобілів, які одночасно знаходяться під розвантаженням, повинна відповідати кількості постів розвантаження, які визначаються за формулою

(2.2)

де - середня продуктивність одного поста розвантаження, яка дорівнює

(2.3)

де - тривалість робочої зміни, год.;

- середній час розвантаження автомобіля, год.

Загальна довжина фронту розвантаження визначається за залежністю

(2.4)

де - необхідна кількість постів розвантаження, шт.;

- ширина кузова автомобіля, м;

- відстань між автомобілями, встановленими перпендикулярно до рампи, приймаємо рівною 1,1-1,2 м.

Габарити автотранспортних засобів не повинні перевищувати по ширині 2,5 м, тому відстань між осями для місць розвантаження не повинна бути менше 3,6 м. Реальні вхідні потоки автомобілів під розвантаження протягом доби можуть коливатись, тому для уникнення черг необхідно підвищити продуктивність поста та збільшити чисельність бригад розвантаження товарів.

Глибина фронту розвантаження визначається довжиною автомобіля та його положенням відносно осі рампи розвантаження. Глибина площадки, необхідної для маневрування та парковки вантажного автомобіля перпендикулярно до рампи, повинна на 2 м перевищувати подвійну довжину транспортного засобу (рис. 2.1).

Рисунок. 2.1. Розміри площадки для маневрування та парковки автомобіля при чотирьох постах розвантаження

Приклад розрахунку розмірів площадки розвантаження вантажу наведений в табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Приклад розрахунку розмірів площадки розвантаження вантажу

№ з/п	Назва показника	Одиниця виміру	Формула для розрахунку	Значення показника
1.	Вантажооборот складу	т/рік	задано	86600
2.	Число робочих днів у році	днів	задано	250
3.	Число змін в день	зм./день	задано	1
4.	Середнє число автомобілів під розвантаження в зміну	авт./зміну	за формулою (2.1)	52
5.	Вантажопідйомність автомобіля	т	задано	10
6.	Коефіцієнт використання вантажопідйомності		задано	0,8
7.	Коефіцієнт нерівномірності надходження вантажу		задано	1,2
8.	Тривалість зміни	год.	задано	8
9.	Відстань між автомобілями	м	задано	1,1
10.	Ширина кузова автомобіля	м	задано	2,5
11.	Довжина автомобіля	м	задано	9,0
12.	Середній час розвантаження одного автомобіля	год./авт.	задано	0,5
13.	Продуктивність одного поста	авт./зм.	8/0,5	16
14.	Кількість постів розвантаження	од.	52/16	4
15.	Прийнята кількість постів розвантаження	од.	округлене в більшу сторону	4
16.	Загальна довжина фронту розвантаження	м	за формулою (2.4)	13,3
17.	Загальна глибина фронту розвантаження	м	9Ч2+2	20

Розвантаження товарів відбувається або з рівня дороги або зі спеціальної рампи, піднятої на рівень кузова транспортного засобу.

Мінімальна ширина рампи розвантаження повинна бути не менше радіуса повороту на ній навантажувача плюс 1 м. Більшість сучасних складів проектують з шириною рамп розвантаження В = 6 м.

Висота рамп повинна узгоджуватись з висотою кузова автомобіля. Для вантажних автомобілів висота кузова від рівня підлоги кузова до рівня дороги коливається в межах від 550 до 1450 мм. Крім того, висота кузова залежить від завантаженості автомобіля. Так, для повністю завантаженого кузов може бути нижче 30 см незавантаженого.

В сучасних умовах висота рамп приймається в межах від 1100 до 1900 мм.

2.2 Вхідний контроль поставок товарів на склад

При проведенні операцій приймання вантажів слід звернути увагу на дотримання постачальниками умов постачання згідно з договорами. Крім того, операції розвантаження та приймання складаються із цілого ряду заходів: розвантаження, перевірки документальної і фактичної відповідності отриманих вантажів умовам, вказаним в договорах, документального оформлення отриманих вантажів, розміщення вантажу на складі.

Контроль за виконанням замовлень передбачає контроль за дотриманням договірних зобов'язань перед споживачами за виконання замовлень в повному обсязі та асортименті. Даний контроль проводять за допомогою книг обліку замовлень, а також порівнянням фактично відвантажених партій товару з кількістю договорах.

2.3 Зберігання товарів на складах

На товарних складах зберігається велика номенклатура товарів різного асортименту, тому оптимальне їх розміщення по місцях зберігання значно спрощує роботу складу.

Основними умовами, яким повинна відповідати організація зберігання товарів на складах є:

- забезпечення кількісного і якісного зберігання товару;

- забезпечення відповідних умов зберігання (температура, вологість, сонячне світло тощо);

- збереження фізико-хімічних властивостей товару.

Розміщення товарів необхідно проводити з урахуванням способу зберігання товару (рис. 2.2).



Рисунок. 2.2. Види способів зберігання товарів

При сортовому зберіганні кожний новий товар, який надійшов на склад, розміщується біля товару того ж найменування і сорту. Товари різного сорту зберігаються окремо. При партійному способі зберігання кожна партія товару, яка надійшла на склад, зберігається окремо, рух товарів по найменуваннях і сортах теж відбувається незалежно. Недоліком даного способу є зниження ефективності використання складського об'єму та управління складським процесом, тому що залишки товару одного сорту зберігаються в різних місцях.

Раціональне розміщення і укладка товарів на складі залежить від виду укладки.

В залежності від виду, об'єму товарних запасів, розмірів партій вантажу, способів переробки використовують в основному два способи зберігання:

Стелажний, при якому товари можуть зберігатись в упакованому та в неупакованому вигляді.

Штабельний, при якому товари зберігаються в тарі з використанням різних типів піддонів.

Для тарних і штучних товарів зазвичай застосовують штабельний і стелажний способи укладання. Для зберігання товарів, тарованих в мішки, кіпи, кулі, ящики, бочки застосовують штабельне укладання. Формуючи штабель, забезпечують його стійкість, допустиму висоту і вільний доступ до товарів. Висота штабелю визначається властивостями товару і його упаковки, можливостями штабелера, граничним навантаженням на 1 м² підлоги, висотою складу.

Штабельне укладання застосовується в трьох варіантах: пряме, в перехресну клітку, в зворотну клітку. При прямому укладанні, частіше вживаному для штабелювання ящиків і бочок однакового розміру, кожен ящик ставиться строго і рівно на ящик в нижньому ряду. Підвищення стійкості штабелю забезпечує пряме пірамідальне укладання: у кожному верхньому ряду на одне місце менше і кожне верхнє місце встановлюється на два нижніх. У перехресну клітку укладають ящики різних розмірів. При укладанні товарів в штабель стежать за тим, щоб в складі забезпечувалися нормальна циркуляція повітря, санітарні і протипожежні вимоги. Штабелі розміщують не ближче 0,5 м від стін і 1,5 м від опалювальних приладів. Між штабелями залишають проходи шириною близько 1,5 м. Штабельне зберігання товарів, укладених на стоякові і ящикові піддони, дозволяє раціональніше використовувати приміщення і застосовувати механізми.

При стелажному способі зберігання товари на піддонах, розпаковані, а також товари в індивідуальній упаковці укладають у вічка стелажів. Стелажне зберігання товарів на піддонах зручно, оскільки за допомогою штабелерів піддони укладають на полицях, розташованих на будь-якій доступній механізмам висоті. На нижніх полицях можна зберігати товари, відбір яких виконують вручну, на верхніх - товари, що відвантажуються цілком на піддоні.

Товари укладаються на стелажі, піддони, в штабелі тощо. Вага вантажу на піддоні не повинна перевищувати розрахункової вантажопідйомності стандартного піддону. При розміщенні товарів в приміщеннях розміри відступів повинні складати: від стін приміщення - 0,7 м, від приладів опалювання - 0,5 м, від джерел освітлення - 0,5 м, від підлоги - 0,15-0,30 м. Зазори в штабелі мають бути: між ящиками - 0,02 м, між піддонами і контейнерами - 0,05-0,10 м.

Розміри відступів від приладів опалювання мають бути збільшені, якщо цього вимагають умови зберігання товару. При штабелюванні вантажів слід забезпечувати стійкість штабелю і безпеку людей, що працюють на штабелі або біля нього. Не допускається укладання в штабель вантажів в пошкодженій упаковці або в різногабаритній тарі, в тарі із слизькими поверхнями, в упаковці, що не забезпечує стійкість пакету.

Вантажі в ящиках і мішках, не сформовані в пакети, слід укладати в штабель перев'язку. Для стійкості штабелю слід через кожних 2 ряди ящиків прокладати рейки, а через кожних 5 рядів мішків - дошки.

Висота складування тарно-пакувальних і штучних вантажів визначається, виходячи з висоти приміщення, навантаження на перекриття, технічних характеристик і засобів механізації, технологічних правил і умов зберігання. Висота штабелю при ручному укладанні затарених вантажів в ящиках масою до 50 кг, в мішках до 70 кг не повинна перевищувати 2 м.

Висота укладання бочок в горизонтальному положенні (лежачи) має бути не більше 3 рядів з обов'язковим укладанням прокладок між рядами і підклинюванням всіх крайніх рядів. При установці бочок стоячи висота укладання допускається не більше, ніж в 2 ряди перев'язку з прокладкою рівних по товщині дошок між рядами.

При стелажному зберіганні товару на складі кількість комірок стелажів та кількість ярусів стелажів ведуть в такій послідовності:

Визначаємо вантажомісткість складу за формулою

т (2.5)

де - середня тривалість збереження вантажів на складі, діб (= 1,5 доби);

- коефіцієнт нерівномірності надходження вантажів на склад.

Добова продуктивність складу

, (2.6)

де - кількість днів роботи складу в році.

Коефіцієнт використання місткості складу

(2.7)

461т

При визначенні необхідної робочої площі для вантажів, складованих на стелажах, за основу розрахунку приймається обсяг робочої комірки стелажа

(2.8)

де - довжина комірки (1,2м);

- ширина комірки (1 м);

- висота комірки (1,15 м).

Рисунок 2.3. - Схема до розрахунку коефіцієнта місткості стелажа

Визначаємо вагову місткість комірки стелажа, т

т (2.9)

де - об'ємна вага складованого вантажу, т/м²

- коефіцієнт заповнення комірки вантажем (0,5-1,0).

Кількість робочих комірок стелажів, що необхідна для розміщення вагової ємності складованого вантажу

шт (2.10)

Визначаємо число робочих комірок у нижньому ярусі стелажів

шт (2.11)

де - кількість ярусів стелажів (3-5).

Сумарна робоча площа складу, призначеного для збереження вантажів на стелажах

(2.12)

де - ширина прорізів між суміжними комірками, м (0,1 м);

- ширина стелажа, м (приймаємо 1,25 м).



2.4 Відбір асортименту товару зі складу за замовленнями споживачів

Операції ручного відбору і підготовки товарів до відвантаження на склад є найбільш складним процесом і вимагає від завідуючого складом та комірника чіткого та своєчасного їх виконання. Ці операції включають в себе відбір товару з місць зберігання, комплектування і упаковку, оформлення супровідних документів, передачу тарних місць в експедицію для централізованої доставки споживачам.

Відбір товару проводять двома способами: індивідуальним і комплексним.

Індивідуальний відбір - це послідовне комплектування окремого замовлення. При цьому працівник складу обходить стелажі, виймаючи із місць зберігання необхідну кількість товару даного замовлення. Товар розміщують на піддон чи контейнер і переміщують на дільницю комплектування.

Комплексний відбір використовують при виконанні невеликих замовлень. Працівник складу послідовно виймає із місць зберігання товари для всієї партії замовлень згідно зі зведеним листом відбору.

В подальшому проводять додаткову операцію - сортування відібраних товарів по окремих замовленнях. Даний метод відбору дозволяє широко використовувати механізми, оскільки загальна кількість товарів відбирається великими партіями.

Вибір технологічної схеми робіт з комплектування відбувається за критерієм мінімізації витрат трудових і технічних ресурсів. В якості критерію мінімізації витрат можна використати коефіцієнт числа найменувань, який характеризує, як часто позиція даного товару зустрічається в замовленнях; його визначають за формулою



, (2.14)

де - число замовлень в період часу t, шт.;

- число найменувань товарів, замовлених за період часу t;

- кількість позицій в і-тому замовленні.

Значення показує, що позиція товару зустрічається в замовленнях один раз. Ефект від об'єднання замовлень стає відчутним при

2.5 Відвантаження товарів зі складу

В процесі відвантаження товарів зі складу необхідно вирішити наступні завдання:

- формування і групування товарів по маршрутах відправлення;

- контролювання якості, цілісності упаковки товарів;

- формування маршрутів руху автомобілів;

- своєчасне відправлення вантажів, недопущення простоїв під навантаженням;

- контроль за поверненням оборотної тари;

- оформлення документів.

Роботи з відвантаження товарів можуть виконуватись персоналом складу або спеціалізованим підрозділом, який зайнятий обробленням упакованих і підготовлених до відправлення вантажів зі складу. Необхідність у створенні спеціалізованих підрозділів виникає при великій кількості замовлень на централізовану поставку товарів зі складу. Створення експедиції з відвантаження дозволяє чітко організувати роботу з обслуговування вхідних і вихідних товарних потоків, підняти ефективність використання транспорту, а також вирішити цілий ряд завдань торгівельних підприємств, пов'язаних з доставкою товарів.

Експедиція підприємства створюється з метою:

- організації і здійснення централізованої доставки товарів клієнтам;

- тимчасового зберігання товарів;

- забезпечення ритмічної роботи транспорту.

В завдання експедиції входить: концентрація, формування товарів по маршрутах, контроль за якістю упаковки для недопущення псування товару при транспортуванні, оформлення всіх видів документів.

Працівники експедиції приймають упаковані товари зі складу по кількості місць згідно з документацією, при цьому перевіряють кількість місць, цілісність упаковки та тари.

Прийняті зі складу товари реєструються в спеціальному журналі. План експедиційного складу проектують з урахуванням наявних складських приміщень, об'єму товарообороту, кількості вантажоотримувачів, транспортних засобів, що використовуються, тощо.

Автомобільний транспорт при централізованій доставці вантажів працює по затверджених графіках, що потребує оперативності у виконанні навантажувальних робіт, що досягають використанням засобів механізації. Із експедиції на рампу товари доставляють за допомогою акумуляторних навантажувачів, транспортерів, роклів, рольгангів тощо.

В кузові автомобіля вантажі розміщують з максимальним використанням площі, вантажопідйомності і розміщення вантажоотримувача на маршруті. Розміщення товарних місць по глибині кузова повинно відповідати порядку їх розвантаження при русі по маршруту.



РОЗДІЛ Ш. ПРОЕКТУВАННЯ СКЛАДСЬКИХ ПРИМІЩЕНЬ ТА ТЕХНОЛОГІЧНИХ ЗОН

3.1 Структура складських приміщень

Основним етапом технічного проектування складу є визначення складу приміщень для зберігання товарів та їх розмірів.

В залежності від призначення всі приміщення складу можна об'єднати в три групи:

- технологічні приміщення;

- підсобні приміщення;

- адміністративно-побутові приміщення.

В табл. 3.1 наведено перелік приміщень складського комплексу.

Таблиця 3.1

Характеристика приміщень складського комплексу

Назва групи приміщень	Назва приміщень	Призначення приміщень
Складські приміщення	Загальнотоварні склади	Приміщення товарів по кількості та якості, сортування, зберігання, комплектація за замовленнями
	Експедиційні приміщення	Приймання та відправлення вантажів
	Цех фасування	Фасування товарів в транспортну упаковку
Підсобні приміщення	Матеріальний склад	Зберігання обладнання, спецодягу, підсобних матеріалів, інвентарю
	Склад тари	Зберігання вільної та повернутої тари
	Закриті платформи	Розвантаження та навантаження вантажів
	Ремонтні майстерні	Технічне обслуговування, поточний ремонт обладнання, тари, будинків
	Гараж підйомно-транспортного обладнання	Стоянка транспортних засобів
	Акумуляторна	Зарядження акумуляторних батарей
	Тепловий пункт	Розміщення котельні
	Приміщення охорони	Розміщення охоронної сигналізації
Адміністративно-побутові приміщення	Адміністративні приміщення	Розміщення адміністративного апарату
	Побутові приміщення	Розміщення санітарно-побутового обладнання
	Прохідна	Розміщення бюро пропусків
	Пункти харчування	Їдальня, буфет
	Пункт охорони здоров'я	Приміщення для медичного персоналу

3.2 Вимоги до складських будівель і споруд

Для зберігання тарно-штучних вантажів, які потребують захисту від атмосферних опадів, використовують одноповерхові криті склади із зовнішнім або внутрішнім розміщенням під'їзних шляхів та рамп для навантаження, розвантаження вантажів.

Для вантажів, які не бояться впливу атмосферного середовища, використовують відкриті площадки з відповідними засобами механізації для навантажувально-розвантажувальних робіт. Одноповерхові криті склади з під'їзними шляхами для автомобілів та залізничного транспорту називають ангарами.

Одноповерхові склади критого типу бувають одно прольотні і багато прольотні з шириною між прольотами 12 м, стінки будують із залізобетонних панелей або цегли. Для сортування тарно-штучних вантажів, які перевозяться дрібними партіями, проектують одноповерхові склади шириною будівлі 12,18, 24, 30 і 36 м.

Рампи (платформи) для обслуговування залізничного транспорту будують прямими шириною 3 м, а для автомобілів - прямими шириною не менше 6,0 м, зубчастими під кутом 30-45°.



Рис. 3.1. Схема до розрахунку складських проїздів для автомобілів:

а) поздовжня; б) перпендикулярно рампі; в) зубчаста

Висота вантажних платформ зі сторони під'їзду автомобіля повинна бути не менше 1,2 м над рівнем проїзної частини дороги. Ширина вантажних платформ приймається відповідно до вимог технології виконання робіт і практично приймається 12-15 м. Вона складається із смуг для проїзду транспорту (вилкових навантажувачів, штабелерів).

Двері в складах для проїзду навантажувачів і розвантажувачів влаштовують в поздовжніх стінах, дверні пройоми повинні перевищувати габарити навантажених транспортних засобів по висоті на 0,2 м, а по ширині 0,6 м. В типових проектах двері мають висоту 3,6 м і ширину 2,5 м.

Рис. 3.2. Схема розміщення палетів на закритому складі:

а) при поздовжньому завантаженні; б) перпендикулярно до рампи

На складах тарно-штучних вантажів використовують крани-штабелери вантажопідйомністю 1,0-1,32 т, підвісні одно балочні, а для переміщення вантажів по території складу - вилочні навантажувачі вантажопідйомністю 1,0-1,25 т.

Якщо в асортименті товарів, які зберігаються на складі, є такі, які потребують спеціального зберігання, то в складі приміщень можуть бути холодильні камери, ємкості тощо.

При розробці структури приміщень слід мати на увазі, що деякі товари не можуть зберігатись в одному приміщенні.

Складські комплекси, крім загальноскладських приміщень, можуть включати в себе приміщення для підготовки товарів для продажу.

3.3 Визначення розмірів загальної площі складу

Складські комплекси в рамках даної роботи несуть подвійне змістове навантаження. По-перше, поняття «площа» - це місце, територія, де виконуються ті чи інші складські функції підприємств тієї чи іншої галузі, а по-друге - це розмір певної території в квадратних метрах, призначеної для різних господарських цілей.

Складська площа формується з окремих технологічних зон, які поділяють на: площу дільниці приймання товарів; вантажну площу для зберігання вантажів у піддонах, стелажах; допоміжної площі під проходи та проїзди; площі дільниці комплектації; площу експедицій приймання та відправлення товарів.

В загальному вигляді розрахунок складської площі ведуть за формулою

, (3.1)

де - вантажний майданчик під зберігання товарів, м²;

- допоміжна площа, зайнята проїздами та проходами, м²;

- площа приймання та відправлення товарів, м²;

- майданчик комплектування, м²;

- площа, зайнята побутовими та службовими приміщеннями для складських працівників, м²;

- площа експедиції приймання товарів, м²;

- площа експедиції відправки товарів, м².

3.4 Розрахунок розмірів вантажного майданчика складу

Основним з елементів складської площі є вантажний майданчик (F_ван), розрахунок площі якого ведуть декількома методами, найбільш поширеними з них є:

- на основі даних про об'єм середнього товарного запасу на складі;

- на основі середнього навантаження на один квадратний метр вантажної площі складу;

- на основі коефіцієнта використання вантажного об'єму складу;

- на основі необхідного числа палетомісць.

Розглянемо кожний із методів розрахунку вантажного майданчика складу.

1. Перший метод - на основі даних про об'єм середнього товарного запасу.

Вихідними даними для розрахунку вантажного майданчика даним методом є:

- кількість одиниць товару в транспортній упаковці (вага нетто товару в транспортній одиниці);

- розмір транспортної упаковки (довжина, ширина, висота).

Середній запас товару і-тої позиції в м³ можна визначити за формулою

(3.2)

де - прогноз обороту товару по і-тій позиції в натуральних показниках за розрахунковий період, шт., кг;

- довжина, ширина, висота транспортної упаковки, м;

- плановий час обертання запасів, днів обороту;

- вага товару в одній транспортній упаковці, кг.

Річний оборот складу по позиції «карамель» планується в об'ємі 13600т, а час обертання запасу - 23 днів. Кількість робочих днів у році - 250.

Річний оборот складу по позиції цукор планується в об'ємі 42100 т, а час обертання запасу - 30 днів. Кількість робочих днів у році - 250.

Річний оборот складу по позиції консервні вироби планується в об'ємі 6500т, а час обертання запасу - 38 днів. Кількість робочих днів у році - 250.

Річний оборот складу по позиції борошно планується в об'ємі 24400т, а час обертання запасу - 19 днів. Кількість робочих днів у році - 250.

Карамель упакована в гофровані картонні ящики розмірами 0,4Ч0,25Ч0,2 метра. В один ящик вмістилось 10 кг карамелі. Товар В, дерев'яні ящики (0,5*0,6*0,3), масою 30 кг

Товар А.

Товар Б.

Товар В.

Товар Г.



2. Другий метод - на основі допустимого навантаження на 1 м² вантажної площі.

Даний метод детально розглянутий в розділі ІІ (пункт 2.3).

3.5 Розрахунок розмірів допоміжного майданчика складу (площі проходів та проїздів)

В умовах функціонування конкретного складу величина площ проходів і проїздів залежить від декількох факторів, основними з яких є:

- ширина робочого коридору наявної техніки;

- розмір сітки колон на складі;

- орієнтування поздовжньої осі піддону відносно осі стелажу.

Як показала практика, допоміжна площа складу тісно пов'язана з площею вантажного майданчика залежністю

м² (3.3)

Ширина робочого коридору залежить від параметрів наявної техніки. При використанні штабелерів мінімальні робочі проходи приймають від 1600 мм, а при використанні механізмів, які по своїх конструктивних особливостях при обробленні вантажів повинні стати фронтом до стелажу або штабеля, ширина робочого прольоту приймається 3000 мм.

...