Поліпшення організації перевезень вантажів у міжнародному сполученні при обслуговуванніі торгових підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ ІНЖЕНЕРІЇ ТА ТРАНСПОРТУ

КАФЕДРА ТРАНСПОРТНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Пояснювальна записка до кваліфікаційної роботи бакалавра

на тему: Поліпшення організації перевезень вантажів у міжнародному сполученні при обслуговуванніі торгових підприємств

Виконав: студент 4 курсу, групи 4ТТ

напряму підготовки (спеціальності)

6.070101 - Транспортні технології .

Бондарюк В.В.

Керівник Єрьоменко В.Ю. .

Рецензент Луб'яний П.В

Херсон - 2018 року

РЕФЕРАТ

Мета дослідження - покращення маршруту перевезення шляхом зменшення витрат на доставку

Об'єкт дослідження - процес перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні.

Предмет дослідження - маршрут перевезення вантажів Херсон - Курськ

Метод дослідження - аналітичний.

Отримані результати - визначено автомобіль, який має найменші витрати на перевезення серед запропонованих; розроблено методику визначення зворотного маршруту автомобіля.

ЗМІСТ

ВСТУП

1. ОБГРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ТЕМИ

1.1 Характеристика об'єкту і предмета дослідження

1.2 Відомості про підприємство «Бескід» та його організаційна структура

1.3 Документи, що регламентують правила міжнародних перевезень вантажів

1.4 Базисні умови поставки вантажів у міжнародному сполученні

1.5 Тенденції щодо розвитку міжнародних автомобільних перевезень

1.6 Основні проблеми України в організації міжнародних автомобільних перевезень

1.7 Правове регулювання міжнародних автомобільних перевезень

1.8 Висновки по розділу

2. ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗРАХУНКІВ

2.1 Правила перевезень вантажів

2.2 Формування тарифів

2.3 Вибір оптимального транспортного засобу

2.4 Аналіз організації перевезення вантажу у міжнародному сполученні автомобільним підприємством «Транс-авто»

2.5 Висновки по розділу

3 ЕКСПЕРЕМИНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

3.1 Розрахунок економічності транспортного засобу

3.2 Комерційні дослідження

3.3 Оптимізація створеного маршруту

3.4 Визначення основних параметрів маршруту

3.5 Узгодження розкладу роботи транспортного засобу та контрейлерного потягу

4. ЕФЕКТИВНІСТЬ РІШЕНЬ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ДОДАТОК А Графік питомих витрат змінної складової

ДОДАТОК Б Графік залежності собівартості від відстані перевезення

ДОДАТОК В Графік залежності часу очікування вантажу від питомого прибутку

ДОДАТОК Г Схема перевезення вантажів

ДОДАТОК Д Графік залежності пройденої відстані від часу перевезення

1. Обґрунтування вибору теми

1.1 Характеристика об'єкту і предмета дослідження

Для кожної держави вдало сформована та розвинута транспортна система є важливим фактором її незалежності та соціально-економічного становлення. Безпосередньо, сама транспортна система визначається геополітичним, культурно-соціальним та економічним розвитком країни, географічними особливостями та історичною самобутністю держави. Таким чином, стан економіки країни і ступінь розвитку транспорту взаємозалежні, і чим вище розвиток транспортної системи, особливо її автотранспортної складової, тим вищий розвиток економіки країни відповідно. Автомобільний транспорт поширений на всій території України, він маневрений, швидкий і мобільний, тому і є найбільш ефективним видом транспорту в сучасних ринкових умовах.

Для підприємств із транспортним забезпеченням постійно постають питання стосовно проблематики в організації та технології транспортного процесу та прагнення до удосконалення. Від виду та ефективності використання рухомого складу для здійснення перевезення у міжнародному сполученні, а також режиму роботи водіїв залежить величина транспортних витрат, а в загальному підсумку - обсяг загальних витрат, відповідно і прибутків цілого підприємства. Тому тема дипломного проекту «Удосконалення організації та технології вантажних перевезень за енергетичними критеріями» покликана виявити недоліки у витратній частині транспортного процесу та обґрунтувати шляхи їх усунення.

Ринок вантажних автомобілів є досить перспективним для економіки країни. Він характеризується високим рівнем конкуренції, що зумовлена багатьма чинниками, зокрема, збільшенням кількості країн, котрі розвивають виробництво даного виду транспорту. Тому для покращення та збільшення виробництва вітчизняних вантажних автомобілів потрібно створити сприятливі умови для вітчизняного автомобілебудування, зменшити можливості ухиленню від оподаткування при ввезені транспортних засобів з ЄС, забезпечити умови для реалізації власного конкурентоспроможного виробництва. Розвиток ринку вантажних автомобілів є однією з важливих складових умов сучасних економік для їх повноцінного існування, адже вантажні автомобілі на сучасному етапі є одними мобільних засобові постачання сировини та готової продукції.

Світова економічна криза та внутрішні організаційні питання змушують підприємства заощаджувати фінансові ресурси, а у даному випадку, зводити до мінімуму транспортні витрати. Тому вище зазначена тема є актуальною, потребує всебічного вивчення та техніко-економічного обґрунтування.

При рішенні цих задач необхідно володіти реальними даними щодо перевезення даних вантажів сполученням Херсон - Курськ.

1.2 Відомості про підприємство «Транс-авто» та його організаційна структура

Транспортно логістична компанія ТОВ «Транс-авто» утворилася на ринку транспортних послуг ще в 1999 році, орієнтуючись на вантажоперевезення в конкретних напрямках, і вузькою специфікою. Потім проста організація вантажоперевезень переросла в організацію транспортно - логістичних послуг.

Зараз ТОВ «Транс-авто» займає лідируючі позиції по Іркутській області серед аналогічних компаній. Основна діяльність ТОВ «Транс-авто» полягає в транспортуванні вантажів середньо і великотоннажним автотранспортом по Росії; транспортування збірних вантажів; експедирування; охорона вантажу на час шляху проходження, додаткове страхування вантажу; вантажно-розвантажувальні роботи.

Компанія основною своєю метою вважає створення системи сучасних послуг перевезень, на рівні світових стандартів, головними якостями якої є надійність, професіоналізм, безпеку.

Досвід роботи компанії на ринку досить великий, за п'ять років існування комерційної діяльності на ринку транспортно - логістичних послуг ТОВ «Транс-авто» зайняла позицію лідера в сфері товарних вантажоперевезень по Росії і по області. «Транс-авто» є однією з небагатьох транспортних фірм, яка займається вантажоперевезеннями по північних напрямків. Складність таких перевезень полягає в тому, що основні прокладених трас по північних напрямків немає, а особливо в міжсезоння туди дуже важко добиратися. Але за допомогою грамотного підходу до роботи і маючи достатні зв'язку в цьому бізнесі, компанія завжди береться за складну роботу, досягаючи при цьому найкращих результатів.

Різниця вантажоперевезень автомобільним транспортом відбувається виходячи з типу вантажу, який потрібно доставити. Так, можна виділити торгові перевезення, доставку будівельних матеріалів і сміття, перевезення промислового обладнання, квартирний / офісний переїзд і т. П. Компанії, які професійно займаються доставкою різних типів вантажу, завжди можуть надати замовнику відповідний автомобіль, навіть якщо потрібен особливий підхід.

Найчастіше використовуються тентовані. Вони найкраще підходять для транспортування невеликих вантажів, квартирних і офісних переїздів;

Автомобілі-рефрижератори, які застосовуються для перевезення продуктів харчування та інших вантажів, для яких важлива підтримка певних температурних умов;

Часто потрібно перевезти контейнери (наприклад, зі сміттям). Тоді використовуються причепи без бортів. Легкові машини перевозяться на спеціальних автовозах;

Перевезення рідких вантажів здійснюється за допомогою цистерн;

Вантажний автомобільний транспорт використовується і для перевезення небезпечних вантажів. Тут важливо, щоб перевізник чітко дотримувався всіх норми, встановлені законом.

Дане підприємство, ТОВ «Транс-авто», складає 20 чоловік в своєму штаті. Займається міжнародними перевезеннями різних типів вантажу і безпосередньо експедиційним обслуговуванням. До світового ринку було допущене не відразу, оскільки в зобов'язання підприємства входили 3 роки обслуговування внутрішнього ринку і надання звітів, у вигляді товаротранспортних накладних, про транспортних послуги в АСМАП України.

При розробці концепції роботи підприємства використовувався власний досвід роботи на ринку автотранспортних послуг з 2004 року. За час своєї діяльності транспортно-логістична компанія «ТЛК« Драйвер »виступали на ринку в ролі приватного перевізника, яка має контакт як безпосередньо із замовником-вантажовласником, так і через диспетчера, вантажовласника, замовляє автотранспортні послуги через диспетчера або безпосередньо у приватного перевізника, диспетчера по автотранспортним послуг.

Набутий досвід дозволяє компанії об'єктивно судити про переваги і недоліки в організації своєї діяльності, як диспетчерів, так і безпосередніх виконавців автотранспортних послуг - перевізників, а також про очікування Замовників автотранспортних послуг як при контакті з диспетчером, так і при контакті з безпосереднім перевізником.

Компанія ТОВ «Транс-авто» намагається знайти індивідуальний підхід до кожного клієнта. Відносини між замовником (власником вантажу, вантажовідправником) і компанією ТОВ «Транс-авто», як організатором перевезення вантажу автомобільним транспортом.Доставка вантажу виконується транспортом, що є на обліку підприємства або залученням особового транспорту інших підприємстві або організацій, з якими складений договір про співпрацю. Отже, інвентарний парк підприємства складають 40 транспортних засобів з тентовим покриттям, вантажопідйомністю 20 т і об'ємом 86 м3. Ці автомобілі таких марок як Renault-MAGNNM 440, Volvo FH12, DAF АTI95400, МАN 19.403, Ivесо Eurostar440e42-10.

Сьогодні ринок транспортно-експедиційних послуг в регіоні знаходиться в стадії активного розвитку. Переважно попитом починають користуватися професійні та якісні послуги, що виконуються серйозними компаніями, які ведуть свою діяльність офіційно.

ТОВ «Транс-авто» - динамічно розвивається на російському ринку транспортно - логістична компанія, створена в 1999 році. За час діяльності, компанія зарекомендувала себе як надійний партнер в сфері транспортно - логістичних послуг, підтвердженням цього є довгострокові відносини з багатьма відомими клієнтами - виробниками продукції, мережевими магазинами, дистрибуторами і багатьма іншими.

На сьогоднішній день власний автопарк компанії налічує більше 50 машин різної тоннажності і характеристик. Існуючий автопарк постійно оновлюється шляхом заміни старих машин на нові. Водії компанії виступають в якості експедиторів, що дозволяє нести повну матеріальну відповідальність перед клієнтами за прийнятий до перевезення вантаж. Компанія основною своєю метою вважає створення системи сучасних послуг перевезень, на рівні світових стандартів, головними якостями якої є надійність, професіоналізм, безпеку.

Основні види послуг, що надаються компанією ТОВ «Транс-авто»: транспортування вантажів середньо і великотоннажним автотранспортом по Україні; транспортування збірних вантажів; експедирування; охорона вантажу на час шляху проходження, додаткове страхування вантажу; вантажно-розвантажувальні роботи. Підприємство належить до невеликих, відповідно обов'язку між співробітниками розподілені рівномірно. Колектив згуртований і компетентний. А організаційна структура має наступний вигляд:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис 1.2.1 Організаційна структура підприємства

1.3 Документи, що регламентують правила міжнародних перевезень вантажів

міжнародний перевезення вантаж автомобільний

На сьогоднішній день ТОВ «Транс-авто» здійснює такі види вантажоперевезення:

- Міжнародні перевезення вантажів по всіх напрямках;

- Автомобільні перевезення вантажів по Україні та Києву;

- Перевезення вантажів автомобілями від 100 кг (0.5 м3) до 24 тонн (до130 м3):

· тенти (для стандартних вантажів);

· відкриті;

· рефрижератори (глибоке заморожування, охолодження, обігрів);

· ізотерми;

· збірні;

· великовагові;

· негабаритні;

· наливні;

· небезпечні (ADR).

Здійснюємо перевезення будівельних матеріалів, збірних будиночків і побутівок, алкогольних і безалкогольних напоїв, сільськогосподарської продукції, обладнання, машин, сировини, продуктів харчування під температурним режимом, небезпечної і безпечної хімії, негабаритних вантажів і інших товарів. Яку б складну проблему щодо перевезення вантажів Ви не поставили для компанії ТОВ «Транс-авто», можете бути впевнені в тому, що вона буде вирішена.

1.4 Базисні умови поставки вантажів у міжнародному сполученні

При розгляді питань транспортування вантажів для учасників зовнішньоторговельної операції необхідно з'ясувати такі моменти: які базисні умови постачання товару; як розподіляються обов'язки продавця і покупця щодо забезпечення доставки товару; як здійснюється зворотний зв'язок між продавцем і покупцем під час доставляння товару (повідомлення). Також необхідно визначити яким видом транспорту буде доставлятися товар та які документи оформлюють договір перевезення.

Умови зовнішньоекономічного договору (контракту) називаються базисними тому, що встановлюють базис ціни залежно від того, чи включаються витрати на доставку в ціну товару чи ні. Полегшують вирішення цього питання офіційні правила Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів -- Інкотермс. Інкотермс представляють собою єдиний набір міжнародних правил для тлумачення найбільш уживаних торговельних термінів у зовнішній торгівлі, застосовуючи які можна уникнути або скоротити невизначеності, пов'язані з неоднаковою інтерпретацією таких термінів у різних країнах. Вперше Інкотермс були опубліковані Міжнародною торговою палатою у 1936 р. Пізніше були зроблені поправки і доповнення з метою приведення правил у відповідність з поточною торговою практикою. Основними причинами перегляду Інкотермс були поява і використання комп'ютерного зв'язку; нові способи перевезень (контейнери, змішані перевезення з використанням автомобільного, залізничного транспорту); новий спосіб розташування термінів (всі терміни розділені на 4 категорії Е, V, С, Б).

В Україні Інкотермс було впроваджено Указом Президента України "Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів" (1994 р.).

Інкотермс поширюються виключно на відносини між продавцями та покупцями в рамках договору купівлі-продажу в чітко визначених аспектах:

* Інкотермс відносяться до договору купівлі-продажу, а не до договору перевезення, страхування та фінансування;

* Інкотсрмс мають справу з конкретними обов'язками, що покладаються на продавця та покупця. До їх складу входять обов'язок продавця надати товар у розпорядження покупця або передати його для перевезення, або доставити його до пункту призначення з розподілом ризику між сторонами; обов'язок продавця та покупця щодо упаковки та митного очищення товару; обов'язок покупця прийняти поставку; обов'язок продавця та покупця надати підтвердження того, що відповідні зобов'язання були належним чином виконані;

* Інкотермс застосовується при продажі товарів, що поставляються через державні кордони, тобто вони є міжнародними торговельними термінами;

* Інкотермс не має справу з наслідками порушення договору і звільненням від відповідальності внаслідок різноманітних перешкод;

* тільки пряме посилання на Інкотермс є підставою для тлумачення зовнішньоекономічного контракту (наприклад, "При тлумаченні даного контракту мають силу умови Інко-термс-2000").

Термін FCA (франко-перевізник) означає, що продавець здійснює постачання товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Під словом "перевізник" розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов'язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією видів транспорту. Існує два варіанти постачання товару продавцем:

* місцем доставки є площа продавця - поставка вважається завершеною, коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий покупцем;

* місцем доставки є транспортний засіб продавця - поставка вважається завершеною, коли товар наданий у розпорядження покупця без розвантаження з транспортного засобу продавця. Цей термін може бути застосований незалежно від виду транспорту.

Термін DDU (постачання зі сплатою мита) означає, що продавець здійснює постачання покупцю товару, який пройшов митне очищення для імпорту, без розвантаження з будь-якого прибулого транспортного засобу в названому місці призначення. Продавець несе всі витрати та ризики, пов'язані з доставкою товару до місця призначення, включаючи будь-які "мита" на імпорт до країни призначення. Цей термін може застосовуватися незалежно від використовуваного виду транспорту. Якщо поставка здійснюється з судна або із причалу в порту призначення, слід застосовувати термін DES або DEQ.

При постачанні товару на умовах Інкотермс-2000 рекомендується звертати увагу на наступні моменти:

* варіації Інкотермс;

* звичаї порту чи певної сфери торгівлі;

* вибір покупцем місця відправлення;

* митне очищення;

* пакування;

* огляд товару;

* види транспорту та відповідні їм терміни Інкотермс;

* рекомендації щодо застосування термінів Інкотермс;

* транспортні документи і електронна торгівля;

* непередавані транспортні документи замість коносаментів;

* право давати вказівки перевізнику;

* арбітраж Міжнародної торгової палати.

Транспортні документи і електронна торгівля. Доказом постачання товару є транспортні документи, до яких відносяться звичайний транспортний документ та бортовий коносамент. Для забезпечення доказів постачання продавець застосовує згідно умов термінів СРТ і СІР звичайний транспортний документ, а згідно термінів CFR і CIF - коносамент або морську накладну. Звичайний транспортний документ виконує дві функції: доказ постачання товару, тобто товар був отриманий перевізником у повній справності й доброму стані; доказ укладення договору перевезення.

Звичайний транспортний документ не дає можливості покупцю продати товар у дорозі шляхом передачі документів своєму покупцю і вказує сторону, що має право на одержання товару в місці призначення.

Бортовий коносамент застосовується відповідно до термінів CFR і CIF. Він виконує три функції: доказ постачання товару на борт судна; доказ укладення договору перевезення; засіб передання прав на товар у дорозі іншій стороні шляхом передачі їй паперового документа.

Непередавані транспортні документи замість коносаментів. Допускається заміняти коносаменти непередаваними документами, подібними тим, що використовують в інших перевезеннях, крім морських. Ці документи називаються "морськими накладними", "контейнерними накладними", "вантажними розписками" або варіантами таких виразів. Непередавані документи придатні для використання, за винятком випадків, коли покупець хоче продати товар у дорозі шляхом передачі паперового документа новому покупцю. Щоб це стало можливим, має бути збережений обов'язок продавця надати коносамент відповідно до умов CFR і CIF. Проте, якщо договірні сторони знають, що покупець не планує продажу транзитного товару, вони можуть домовитися про звільнення продавця від обов'язку надати коносамент, або, навпаки застосовувати терміни СРТ і СІР, де не має вимоги про надання коносаменту.

Право давати вказівки перевізнику. Покупець, що сплачує ціну товару відповідно до С-термінів, повинен забезпечити позбавлення продавця можливості після одержання оплати розпоряджатися товаром шляхом надання нових вказівок перевізнику. Транспортні документи, що використовують для авіаційного, автомобільного або залізничного транспорту перешкоджають продавцю у видачі нових вказівок перевізнику шляхом забезпечення покупця окремим оригіналом чи дублікатом накладної. Однак документи, що використані замість коносаментів у морських перевезеннях, як правило, не містять такої блокуючої функції. Міжнародний Морський Комітет (СМІ) виправив цей недолік в "Єдиних правилах морських накладних" (Uniform Rules for Sea Waybills) (1990 p.), які дозволяють сторонам включити умову "без права розпорядження", за якою продавець відмовляється від права розпоряджатися товаром через надання вказівок перевізнику щодо доставки товару іншій особі чи в інше місце, ніж зазначено в накладній.

1.5 Тенденції щодо розвитку міжнародних автомобільних перевезень

Автомобільний транспорт відіграє провідну роль, оскільки відрізняється високою маневреністю і достатньою швидкістю доставки вантажів. Починаючи з серпня 2008 року коли світова економіка зіштовхнулась з кризою відбувається різка зміна тенденцій в розвитку банківської сфери та секторів виробництва, особливо спрямованих на експорт. Під впливом кумулятивного ефекту світової фінансової кризи найбільших втрат зазнала промисловість. Так, за підсумком січня 2009 року обсяги промислового виробництва скоротилися на 34,1 % до січня 2008 року [5]. Різке скорочення обсягів виробництва галузями орієнтованими на експорт гальмує розвиток залежних галузей, а саме торгівлі та транспорту, приріст їх випуску за 2008 рік не перевищує 4,3 та 8 % відповідно. Падіння обсягів транспортних перевезень становило 35,1 % (у січні 2009 до січня 2008 року). Тенденція щодо скорочення обсягів перевезень спостерігалася для всіх видів транспорту: у січні 2009 до січня 2008 підприємствами автомобільного транспорту перевезено на 34,5 % менше вантажів, а вітчизняний морський та річковий торговельний флот виконав перевезень вантажів менше на 51 % [6]. Упродовж 2009 р. підприємствами автомобільного транспорту доставлено замовникам 907,3 тис. т вантажів та виконано вантажооборот в обсязі 168,1 млн. ткм. Порівняно з 2008 роком ці обсяги скоротилися на 34,3 та 9,7 % відповідно. Питома вага міжнародних перевезень у загальному обсязі перевезених вантажів та вантажообороту становила 3,7 та 31,2 % відповідно. Замовлення на закордонні перевезення зросли, відповідно, на 16,8 та 10 %.

Динаміка росту перевезень вантажів автомобільним транспортом в тис. за період з 2001 по 2014 р.



Рис. 1.5.1 Динаміка росту перевезень вантажів автомобільним транспортом

На даному етапі транспортне обслуговування, як і всі галузі економіки, зазнає впливу економічної кризи. Різке зниження попиту на послуги перевізників вносить свої корективи в національну транспортну галузь [3]. До головних проблем міжнародних автомобільних перевезень можна віднести: - забрудненість навколишнього середовища; - аварійність; - високі витрати; - незадовільний стан дорожнього комплексу; - технічний стан автомобілів; - низька кваліфікація водіїв. Окремо слід виділити вплив на перевезення вантажів автотранспортом значне подорожчання паливно-мастильних матеріалів, підвищення рівня мінімальної заробітної плати та значне зростання вартості інших матеріальних ресурсів, які впливають на формування собівартості перевезень. Динаміка отримання дозволів від „проблемних” іноземних:

Інформація щодо отримання дозволів Італії за 2002 - 2015 роки



Рис. 1.5.2 Інформація щодо отримання дозволів в Італії

Україна, плануючи ввійти в загальноєвропейську транспортну мережу, повинна прийняти принципи Європейської загальної транспортної політики, адаптувавши їх до українських умов. Головна мета цієї політики - утворення єдиного ринку транспортних послуг, підвищення ефективності функціонування транспортних підприємств і об'єктів транспортної інфраструктури, збільшення безпеки перевезень, надійності і комфортності подорожей пасажирів і перевезень вантажів.

Таблиця 1.5.1

Динаміка росту отримання дозволів ЄКМТ Україною за період 2003-2008 роках

Рік	Базова квота	Річні	Всього
		Євро-2	Євро-3
2004	128	614	0	614
2005	128	614	0	614
2006	128	392	319	711
2007	141	392	428	820
2008	166	445	456	901
2009	213	470	966	1436

Таблиця 1.5.2

Вимоги ЕЕК ООН в частині викидів забруднюючих речовин для важких вантажних автомобілів з дизельним двигуном, г/(кВт · ч)

Стандарт (рік)	СО	СН	NO	Сажа	Димність, м - 1
Евро-0 (1988)	11,2	2.4	14,4	--	--
Евро-1 (1992)	4,5	1,1	8,0	0,36	--
Евро-2 (1996)	4,0	1,1	7,0	0,15	--
Евро-3 (2000)	2,1	0,66	5,0	0.10	0,8
Евро-4 (2005)	1,5	0,46	3,5	0,02	0,5
Евро-5 (2008)	1,5	0,46	2,0	0,02	0,5

1.6 Основні проблеми України в організації міжнародних автомобільних перевезень

До головних проблем міжнародних автомобільних перевезень можна віднести: недосконале митне законодавство України; аварійність; високі витрати; незадовільний стан дорожнього комплексу; технічний стан автомобілів; низька кваліфікація та відповідальність водіїв; некомпетентність експедиторських груп; несвоєчасні розрахунки з перевізниками; непунктуальність працівників при завантаженні продукції; надання повного пакету документів згідно стандартів; великі черги на кордоні. Окремо слід виділити вплив на перевезення вантажів автотранспортом значне подорожчання паливно-мастильних матеріалів, підвищення рівня мінімальної заробітної плати та значне зростання вартості інших матеріальних ресурсів, які впливають на формування собівартості перевезень. Проблеми автоперевезень вирішуються в різних міжнародних транспортних організаціях. Найбільше значення для розвитку міжнародних автоперевезень має робота Комітету з внутрішнього транспорту Європейської економічної комісії Організації Об'єднаних Націй, Європейської Конференції міністрів транспорту, Міжнародного Союзу автомобільного транспорту, Міжнародної Федерації експедиторських асоціацій, Координаційної транспортної Наради Міністрів транспорту країн-учасниць СНД.

Шляхами вирішення проблем та покращення системи міжнародних автомобільних перевезень є:

- вдосконалення системи управління та контролю міжнародними перевезеннями;

- застосування жорсткої системи ліцензування;

- забезпечення якісних умов виходу на ринок;

- створення єдиної комплексної системи управління дорожньо-транспортною безпекою;

- державне фінансування;

- залучення коштів страхових організацій;

- наявність кваліфікованих кадрів;

- застосування раціональних методів перевезення.

Рис. 1.5.3 Транспортні засоби, що виконують міжнародні автомобільні перевезення

міжнародний перевезення вантаж автомобільний

Автомобілі беруть участь у вантажообігу всіх галузей народного господарства, забезпечуючи доставку всіх видів сировини, матеріалів, товарів і обладнання на території України та за її межами. В умовах ринкових відносин розвиток галузей споживчої кооперації безпосередньо пов'язаний з оптимізацією транспортного обслуговування. Від якості роботи автомобільного транспорту залежить перш за все: організація безперебійної торгівлі і задоволення потреб населення; рівень рентабельності торгівлі, громадського харчування, заготівель і виробничої діяльності; забезпечення необхідного обсягу товарообороту.

Якщо транспортна галузь після відповідного реформування поступово інтегруватиметься у європейську та світову транспортну мережу, то зможе виконати належну роль у розвитку економіки. Трансформація транспортних комунікацій в Україні сприятиме вирішенню найважливіших завдань сьогодення у зовнішньоторговельних операціях і дозволить збільшити обсяги міжнародних перевезень. Важливим тут вбачається дотримання вимог євростандартів, зокрема поступовий перехід до всеосяжного використання електронного документообороту та електронного цифрового підпису. Тому інтеграція національної транспортної інфраструктури в єдину транснаціональну мережу стає державним пріоритетом дій на найближчі роки.

Допоможуть дорожньому господарству України розвиватися за сучасними технологіями спеціалісти із США, про це заявив голова Укравтодору Олександр Малін під час зустрічі з міністром інфраструктури України Максимом Бурбаком та заступником міністра торгівлі США Метью Мюрреєм, повідомляє інтернет-видання ProfiDOM. Для розв'язання проблем автомобільно-транспортної системи необхідно:

- удосконалити систему державного управління у галузі автомобільного транспорту,

підвищити якість та рівень безпеки перевезень пасажирів та вантажів;

- модернізувати систему регулювання діяльності автомобільних перевізників шляхом:

- підвищити рівень безпеки перевезень пасажирів та вантажів ;

- удосконалити систему u1090 технічного регулювання допуску до експлуатації транспортних засобів і надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів шляхом визначення з урахуванням міжнародного законодавства вимог та процедури підтвердження відповідності конструкції та технічного стану транспортного засобу, надання послуг з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, перевезення пасажирів та вантажів;

- підвищити рівень екологічності та енергоефективності транспортних засобів;

- розробити нормативно-правові акти з питань управління перевезеннями пасажирів та вантажів, регулювання ринку транспортних послуг, допуску суб'єктів господарювання до ринку послуг з перевезення пасажирів та вантажів, забезпечення безпеки дорожнього руху, здійснення транзитних перевезень, посилення екологічних вимог.

Основними напрямами розвитку потенціалу автотранспортних послуг України на міжнародному ринку мають бути такі:

- пріоритетні напрями в освоєнні транспортних коридорів, обсягів транзитних, місцевих та експортно-імпортних перевезень, іноземного туризму, прискорення просування транспортних засобів на прикордонних переходах.

- створення законодавчої та нормативної бази, яка регламентуватиме умови роботи служб міжнародних автомобільних перевезень, пунктів автомобільного сервісу, їхню взаємодію з підприємствами галузей інфраструктури країни в процесі транспортного забезпечення зовнішньоекономічних зв'язків.

- перехід на міжнародні стандарти і правила, що застосовуються при будівництві об'єктів автомобільного сервісу, транспортних комунікацій, при виробництві транспортних засобів.

- розробка нових правил надання сервісу для транспортних засобів і їхніх екіпажів за умов транспортно-експедиторського обслуговування ними вантажовласників.

- забезпечення безпечної роботи на транспорті всередині і за межами країни.

1.7 Правове регулювання міжнародних автомобільних перевезень

Міжнародне перевезення автомобільними транспортними засобами використовується у тих випадках, коли це лише одна із можливостей переміщення вантажів і пасажирів або коли такий вид перевезення у даних умовах є більш рентабельним й ефективним порівняно з використанням інших (залізничних, морських, річкових, повітряних) засобів транспорту.

Міжнародні автомобільні перевезення здійснюються на основі укладених конвенцій і угод. Однією з перших багатосторонніх конвенцій була Конвенція про урегулювання авторуху між країнами, встановлення технічних умов автомашин у міжнародному сполученні, прав управління автомобілем, уніфікації сигналів на автодорогах (Париж, 1926 р.). А в 1949 р. у Женеві була підписана нова багатостороння Конвенція про урегулювання авторуху між країнами.

З метою розвитку автомобільного транспорту, представлення інтересів автотранспортних об'єднань у міжнародних організаціях, сприяння дослідним роботам з технічного розвитку, експлуатації і економіки автомобільних перевезень у 1947 р. була створена Міжнародна спілка автомобільного транспорту.

Для координації діяльності автотранспортних підприємств та об'єднань, що функціонують при залізничних дорогах, у 1950 р. у Берні була створена Спілка автодорожніх служб залізниць.

Зростання автомобільних перевезень вантажів і пасажирів обумовило необхідність активного укладення угод між багатьма країнами. Практично всі країни уклали такі угоди з сусідніми країнами. У них містяться положення про регулярні і нерегулярні перевезення вантажів і пасажирів автотранспортними засобами, визначається порядок розрахунків і платежів за міжнародні транспортні та пов'язані з ними послуги, визначаються перевізники тощо.

На регулювання відносин, які виникають у галузі використання автомобільного транспорту для міжнародних перевезень, спрямоване і національне законодавство. Наприклад, Міністерство транспорту України своїм наказом № 178 від 19 липня 1993 р. затвердило Інструкцію «Про порядок видачі суб'єктам підприємницької діяльності ліцензій на здійснення внутрішніх і міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом».Членами Комітету є всі європейські держави - члени ЄЕК, а також США.

Аналіз статистичних даних обсягів вантажних перевезень, які здійснюються щорічно автомобільним транспортом, вказує, що такий вид перевезень посідає друге місце в Україні. Протягом 2011 року бу-ло перевезено близько 1254 млн т вантажу, і хоча за 2012 рік індекс обсягів перевезення зріс лише на 1,1%, це все ж дає підстави ствер-джувати про стабільність такого виду перевезення вантажів [3]. Відповідно до Господарського кодексу України [4], перевезенням визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Згідно Цивільного кодексу України законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Одним із джерел правового регулювання міжнародних вантажних перевезень автомобільним транспортом є міжнародні договори. Практика регламентації правовідносин у договірній формі важлива для держав, оскільки норми міжнародних угод у більшості правових систем є основним джерелом регулювання питань, які належать до сфери міжнародного приватного права. Міжнародні договори (угоди) досягають такого становища тому, що містять уніфіковані норми, які спеціально створюються для врегулювання міжнародних невладних відносин. Виходячи з аналізу норм Конституції України, Закону України «Про міжнародні договори України», Закону України «Проміжнародне приватне право» чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Таким чином, при укладенні договорів перевезення вантажу з іноземними контрагентами, сторони послуговуються нормами відповідних міжнародних договорів.

Практиці відомо лише два засоби, які можуть створювати необхідні основу і одночасно рамки для нормального функціонування транспортних зв'язків між країнами. Такими засобами є внутрішнє законодавство і міждержавні угоди (міжнародний договір). Теоретично можна уявити собі використання також звичаю, проте його можливості як засоби регулювання вельми обмежені.

Спочатку, коли об'єм перевезень вантажів і пасажирів між країнами був невеликий, основним джерелом правового регулювання транспортних зв'язків були норми внутрішнього законодавства. Проте, відмінності норм внутрішнього законодавства не дозволяють задовільно вирішувати технічні, комерційні і юридичні питання, що виникають при здійсненні транспортних сполученнях між країнами. Особливості таких сполученнях вимагають наявність спеціальних і притому одноманітних правил, які не можуть бути вироблені в порядку доповнення і вдосконалення внутрішнього законодавства, а повинні стати предметом міждержавних угод.

В даний час основним джерелом правової регламентації міжнародного сполучення на всіх видах транспорту є не внутрішнє законодавство, а міжнародні угоди. Такі міжнародні угоди регламентують широке коло стосунків, що виникають при встановленні транспортних зв'язків між державами.

Норми транспортних конвенцій підлягають обов'язковому дотриманню в процесі функціонування міжнародного транспорту у взаєминах країн, що уклали відповідну конвенцію. Це витікає з обов'язковості міжнародних угод для держав, що беруть участь в них, їх юридичних і фізичних осіб.

Транспортні конвенції, не дивлячись на їх численність, не містять вказівок по багатьом питанням, що виникають в ході організації і здійснення перевезень вантажів і пасажирів між країнами, а деякі види міжнародних сполучень не є в даний час предметом досить широких міждержавних угод. У цих випадках регламентація міжнародного сполучення повинна здійснюватися за допомогою норм внутрішнього законодавства, бо іншого правового джерела немає.

Процес функціонування міжнародного транспорту в порівнянні з внутрішнім транспортом складніший. Тут складається декілька сфер різних за своїм змістом суспільних стосунків, що є предметом правового регулювання.

Поштові перевезення та транзит. Всесвітня поштова конвенція та додатки до неї регулюють питання щодо перевезення поштових вантажів у міжнародному сполученні. Конвенцію було затверджено у Вашингтоні в 1989 р. на XIX Конгресі Всесвітнього поштового союзу.

Перевезення вантажів територією двох чи більше держав є транзитом, що регулюється Барселонською конвенцією про свободу транзиту (1921 p.). Положення Барселонської конвенції мають загальний характер і стосуються всіх видів транспорту. Насправді Конвенція стосується лише річкового транспорту, оскільки в цій сфері не застосовуються інші міжнародно-правові акти з питань перевезення. Щодо інших видів транспорту міжнародні конвенції торкаються й питань транзиту.

1.8 Висновки по розділу

Розглянувши літературу, можна зробити висновок, що незважаючи на привабливість ринку міжнародних автомобільних перевезень, існує жорстка конкуренція, яка стосується не лише внутрішнього ринку але й міжнародного.

Отже, регулювання міжнародних транспортних перевезень відбувається на різних рівнях. Одним з провідних напрямків регулювання мжінародних транспортних перевезень - правове регулювання. Кожний з міжнародного виду транспортів дотримується тих чи інших міжнародних договорів та конвенцій, які регулюють в тій чи іншій мірі міжнародні транспортні перевезення, також існують міжнародні організації, які розробляють політику регулювання міжнародних транспортних відносин.

У 1890 р. у Берні дев'ять європейських держав (у тому числі й Росія) уклали дві конвенції -- про залізничні перевезення вантажів (КІМ, фр. -- СІМ) і про залізничні перевезення пасажирів (КІВ, фр. -- CIV).

Бернські конвенції 1890 р. зберігали чинність до 1985 р. Нині правову основу міжнародних залізничних перевезень становить КОТІФ і зазначені додатки. Зауважимо, що КОТІФ є об'єднаним текстом зазначених двох Бернських конвенцій.

У КОТІФ беруть участь майже 40 країн Європи, Азії та Північної Америки.

Адміністративні питання повітряного транспорту регламентуються Чиказькою конвенцією про міжнародну цивільну авіацію від 7 грудня 1944 р. Ця конвенція належить до компетенції Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО).

Женевська конвенція Про договір міжнародного перевезення вантажів (КМР) (Convention relative au contract de transport international des merchandises par rout -- CMR) вважається основною у сфері автомобільного транспорту. її було укладено 19 травня 1956 р.Женевська конвенція 1956 p. є чинною і для України. Ця Конвенція поширюється на перевезення вантажів автомобільним транспортом між двома державами, якщо принаймні одна з них є учасницею Конвенції. Такий прийом сприяє поширенню сфери застосування уніфікованого режиму перевезень, встановленого Женевською конвенцією. Норми останньої мають імперативний характер.

2. ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗРАХУНКІВ

Об'єкт дослідження - процес перевезення автомобільним транспортом вантажу на маршруті Херсон - Курськ, підвищити його ефективність та дослідити, яким чином впливає змінення основних параметрів маршруту на його ефективність.

Автомобільним підприємством здійснюються що недільні перевезення, тому вдосконалення цього маршруту є доцільним. При налагодженні процесів перевезення можна зменшити затрати на транспортування і таким чином знизити тариф на перевезення.

Найкоротша відстань автомобільними шляхами між Херсоном та Курськом складає 980,1 км. Такий результат розрахунку був одержаний на най популярнішій програмі для визначення оптимальних маршрутів Auto Route рисунок 2.1.



Рис. 2.1 Найкоротша відстань перевезення

2.1 Правила перевезення вантажів

Правила перевезення вантажів з оголошеною вартістю

(ст.28, 115 Статуту)

1. При здачі до перевезення відправник зобов'язаний оголосити вартість таких вантажів:

? дорогоцінних металів та виробів з них, дорогоцінних каменів, предметів мистецтва, картин, статуй, художніх виробів, антикварних речей, килимів, дослідних машин, обладнання та приладів;

? домашніх речей, що перевозяться без супроводу провідника відправника.

Вантажі, пойменовані в підпункті 1.1, повинні пред'являтися до перевезення в тарі (упаковці), опломбованій або опечатаній.

2. Не допускається оголошення вартості вантажів, що перевозяться навалом, насипом, наливом, на відкритому рухомому складі, з провідниками, за пломбами вантажовідправників, а також швидкопсувних та небезпечних вантажів. Не допускається оголошення вартості частини вантажу, який перевозиться за однією накладною.

Оголошення вартості інших вантажів може провадитись за бажанням відправника і погодженням залізниці.

3. Оголошена вартість вантажу не повинна перевищувати дійсної його вартості.

4. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Вартість вантажів, які належать громадянам, визначається за цінами, що діють у тому місці і на той час, де і коли здійснюється приймання вантажу до перевезення.

Вартість домашніх речей, які до перевезення були в користуванні, визначається з урахуванням їх зносу.

5. Під час здавання до перевезення вантажу з оголошеною вартістю відправник зобов'язаний скласти опис вантажних місць згідно із встановленою формою (додається) у разі перевезення:

? із застосуванням паперової накладної - у паперовому вигляді у трьох примірниках;

? із застосуванням електронної накладної (з накладенням електронного цифрового підпису) - в електронному вигляді.

В описі домашніх речей відправник зобов'язаний вказати вартість кожного місця.{ Пункт 5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 138 ( z0766-11 ) від 08.06.2011 }

6. Під час оформлення накладної у паперовому вигляді станція відправлення в описі зазначає номер накладної та проставляє календарний штемпель станції, під час оформлення накладної в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису) в описі зазначаються номер накладної та дата приймання вантажу до перевезення. { Абзац перший пункту 6 в редакції Наказу Міністерства інфраструктури N 138 ( z0766-11 ) від 08.06.2011 }

При перевезенні вантажів дрібними відправками один примірник опису надається відправнику, другий залишається в справах станції і направляється за першою вимогою на залізницю призначення, третій вкладається всередину кожного місця.

При перевезенні вантажів у контейнерах третій примірник укладається в контейнер.

Якщо опис складений на кількох аркушах, та календарний штемпель проставляється на кожному аркуші.

7. Станція відправлення має право огляду вантажу для перевірки оголошеної вартості. У разі розходження між відправником та станцією у визначенні вартості вантажу вона визначається незалежною експертизою, про що складається відповідний акт.

8. За перевезення вантажу з оголошеною вартістю відправник сплачує залізниці додатковий збір у розмірі, встановленому Збірником тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженому наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 N 317 ( z0340-09 ), зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за N 340/16356. Цей збір зазначається в накладній. ( Пункт 8 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 540 ( z1142-05 ) від 12.09.2005; в редакції Наказу Міністерства інфраструктури N 138 ( z0766-11 ) від 08.06.2011 )

9. У разі перевезення вантажів, зазначених у пункті 1 цих Правил, у супроводі провідника відправника (одержувача), відправник може не оголошувати їх вартість.

2.2 Формування тарифів

Забеспечуючи переміщення сировини й готових виробів зі сфери виробництва до сфери споживання, транспорт продовжує процесс виробництва. Витрати транспорту на переміщення збільшують вартість продукту, що транспортується, тому що до неї приєднується витрачена вартість виробничих фондів транспорту й робочої сили. При цьому не змінюються його кількісні і якісні характеристики. У цьому відбивається особливість продукції транспорту, що не може існувати самостійно, споживається в процесі її виробництва й не має самостійної матеріальної (речовинної) форми.

Ця своєрідність транспортної продукції виражається й у її ціні, яка отримала форму тарифу.

Транспортними тарифами називають систему провізних плат і додаткових зборів, а також правила їхнього застосування й обчислення, затверджувані у встановленому порядку й обов'язкові для осіб і організацій, що користуються транспортом, і для транспортних підприємств. Тарифи заздалегідь установлюють плату за перевезення, оголошуються для відомостей і застосовуються до всіх відправників і одержувачів вантажів. Тарифи виникли в процесі зміни відносин купівлі-продажу між перевізником і вантажовласником. Ціна перевезення, встановлена спочатку за згодою сторін, у ході розвитку транспорту придбала форму заздалегідь фіксованої плати. Тарифи є складовою частиною державної політики цін, а їхня величина пов'язана з рівнем цін на інші види продукції країни. Вантажні тарифи - це оптові ціни продукції транспорту. Вони впливають на формування кінцевих цін на продукцію промисловості й сільського господарства. Відносна ціна тарифів у кінцевих цінах залежить не тільки від рівня тарифів і відстані перевезення, але й від собівартості виробництва даного виду продукції.

Транспортний тариф являє собою ціну найбільш масових виробничих послуг - перевезень вантажів. Специфіка його укладається в тім, що він установлюється на продукцію, що не має речовинної форми. Транспорт лише доставляє певні споживчі вартості до покупця, не змінюючи їхнього складу, обсягу. При цьому процес виробництва транспортних послуг збігається з процесом їхнього споживання. Саме тому під продукцією транспорту розуміється сама робота, пов'язана з переміщенням вантажів і пасажирів. У процесі транспортування вартість перевезеного товару зростає. Тариф на вантажні перевезення - це грошове вираження приросту вартості продукції в результаті її транспортування. Послуги транспорту виявляються при виробництві й реалізації всіх товарів. Їхня вартість відображається в різних елементах кінцевої ціни продукції: собівартості (як транспортно-заготівельні витрати з доставляння матеріальних ресурсів і частково з доставляння готової продукції), оптових і роздрібних торговельних націнках. Саме тому зміна транспортних тарифів впливає на рівень і динаміку відпускних і роздрібних цін товарів. У свою чергу, транспорт є великим споживачем металу, будівельних матеріалів, вугілля, електроенергії, палива й іншої продукції, ціни на яку формують експлуатаційні видатки транспорту і, в остаточному підсумку, впливають на рівень транспортних тарифів. Найбільший темп збільшення вантажних тарифів - на водному, а найменший - на автомобільному транспорті. Темп збільшення тарифів на залізничному транспорті більше, ніж на автомобільному. Залізничні тарифи на перевезення деяких вантажів не тільки досягли тарифів автомобільного транспорту, але навіть й перевищили їх. За цим показником конкурентоспроможності автомобільний транспорт посів провідне місце на транспортному ринку республіки.

При формуванні транспортних тарифів виходять з того, щоб їхній середній рівень дозволяв:

- відшкодувати експлуатаційні видатки, включаючи амортизацію основних фондів;

- забезпечити фінансування капітальних вкладень у межах реконструктивних заходів і поставок рухомого складу;

- відшкодування державному бюджету коштів, що отримані на підготовку кадрів, охорону здоров'я й освіту, що не включаються до собівартості перевезень;

- утворювати економічні фонди стимулювання за встановленими нормативами (фонд матеріального заохочення, фонд соціального розвитку тощо), мати фінансові резерви для допомоги відсталим підприємствам і на особливі потреби;

- забезпечити розрахунки транспорту з державним бюджетом за основні виробничі фонди, нормовані оборотні кошти, трудові ресурси, отримані банківські кредити.

Встановлення тарифів на основі зазначених складових забезпечує впровадження принципу самоокупності й самофінансування на кожному виді транспорту. Тарифи на транспортну продукцію, у поняття яких входять не тільки плати й збори, що стягуються за перевезення й послуги, але й правила їхнього обчислення, установлює держава з урахуванням доцільного співвідношення між собівартістю й накопичуванням для кожної галузі економіки. Таким чином, в основі побудови тарифів знаходиться вартість продукції транспорту, яка стосується перевезень вантажів і перевезень пасажирів. Розрахунок тарифів заснований на собівартості перевезень як найважливішого показника діяльності транспорту, що характеризує його економічну ефективність. Оскільки витрати транспорту, що враховуються у собівартості, не вичерпують всієї сукупності необхідних витрат на перевезення, рівень ставок провізної плати зазвичай встановлюють вище собівартості з таким розрахунком, щоб отримані транспортними підприємствами доходи не тільки відшкодовували їхні витрати, але й забезпечували створення необхідних нагромаджень.

Саме тому з погляду показника економічної ефективності, розглянутого в цілому для економіки країни, необхідно максимальне наближення тарифів до вартості перевезень і систематичне їх зниження. Рівень тарифів у цілому для виду транспорту повинен відповідати вартості перевезення. При цьому для окремих вантажів рівень тарифних ставок може бути різним стосовно собівартості. Так, з метою створення сприятливих умов для розвитку окремих галузей економіки або регіонів можна знижувати рівень тарифів для деяких вантажів або напрямків перевезення.

У практиці тарифною ставкою зазвичай називається установленая підприємством для зручності розрахунків із споживачем вартість умовної "одиничної послуги".

Наприклад, говорять про тарифну ставку за виконання одного тонно-кілометра перевезення вантажу (грн./ткм), за вантаження або вивантаження однієї тонни вантажу (грн./т), за одну автомобіле-годину знаходження автомобіля у споживача (грн./а-час) і так далі.

Оплата перебування під вантаженням або розвантаженням компенсує втрати, пов'язані з простоями автомобіля у відправника.

Нарешті, плата за перевезення покриває витрати, пов'язані з виконанням необхідної клієнтові транспортної роботи.

Таким чином, дана тарифна схема має три складові. При цьому формула розрахунку тарифної плати за послугу має вигляд:

...