Транспортне забезпечення зовнішньо-економічних угод

«Франко_певне місце» означає, що всі транспортні витрати, пов'язані з постачанням вантажу до зазначеного місця включно, несе постачальник, а інші - покупець.

Враховуючи складність і багатоваріантність різних умов, що мають бути передбачені при укладанні договорів, практикою запропоновано загальноприйняті стандартизовані терміни - базисні умови постачання.

Базиси - типові умови організації постачання товарів, що визначають взаємні зобов'язання сторін, є основною структурною одиницею INCOTERMS. Кожен базис має відповідне йому найменування (термін), яке представляє собою скорочений варіант англійського словосполучення, наприклад: FOB - Free on Board; CIF - Cost, Insurance and Freight тощо.

Перша редакція уніфікованих правил з назвою INCOTERMS була випущена МТП в 1936 р. Оновлені редакції виходили в 1953 р., 1967 р., 1976 р., 1980 р., 1990 р. і 2010 р.

Метою регулярного перегляду INCOTERMS є адаптація рекомендованих торгових умов до змін в комерційній практиці і в транспортних технологіях. Так, в 1980 р. було введено новий базис FCA, відповідний передачі товару морському перевізнику ні до навантаження «через поручні судна», а на інтермодальному терміналі в порту, що відповідало бурхливому розвитку інтермодальних перевезень. У 1990 р. в INCOTERMS було введено положення про те, що якщо сторони заздалегідь домовилися про електронний обмін даними, то для підтвердження поставки товару паперові документи можуть бути замінені EDT повідомленнями. Особливості редакції INCOTERMS-2010 докладніше описані нижче.

Слід зауважити, що особливості організації перевезення вантажів залежать від характеристик вантажу, базових допустимих умов перевезення, вимог вантажовласника щодо особливостей перевезення тощо. Існує чимало нормативних документів, що регулюють перевезення тих чи інших спеціальних категорій вантажів на різних видах транспорту. Окремі види спеціальних вантажів вимагають також спеціальних засобів для їх обробки, навантаження та розвантаження.

Умови постачань у міжнародній торгівлі розроблені більш як 50 років тому Міжнародною торговельною палатою (ІСС), що відає стандартизацією торговельних умов з метою спрощення операцій зовнішньої торгівлі та запобігання розбіжностям між продавцями і покупцями. Нині вже втратили чинність правила Іпсоterms- 2000; проте із січня 2011 р. вступили у дію нові правила Іпсоterms - 2010. Кожен термін ІNСОTERMS уміщує три види інформації, що стосується передавання ризику та розподілу витрат за перевезення. Загальні обов'язки для продавця і покупця єдині для всіх базисних умов постачань.

Правила INCOTERMS не зафіксовано міжнародною угодою, і тому їх застосування не є обов'язковим. Разом з тим, завдяки визнанню діловими колами більшості розвинених країн в якості торгового звичаю, вони отримали практично повсюдне поширення. Як вказується у вступі до однієї з редакцій INCOTERMS, ці правила призначені «... для бізнесменів, які вважають за краще визначеність уніфікованих міжнародних правил різночитань в різноманітних трактуваннях одних і тих же термінів у різних країнах».

Хоча правила «ІНКОТЕРМС» не є обов'язковими для виконання і дотримання, а мають рекомендаційний характер. Проте законодавство України передбачає обов'язковість дотримання національними суб'єктами цих правил у зовнішньоекономічних угодах. «ІНКОТЕРМС» подано у логічній послідовності, в кожному терміні виділено основні питання, зосереджені в межах єдиної нумерації. Зазначений спосіб дає змогу визначати, яким чином зобов'язання однієї сторони впливає на іншу сторону стосовно даного зобов'язання (табл. 4.1). Зобов'язання продавців і покупців подано в табл. 4.2.

Вибір базису поставки є результатом вільної угоди продавця і покупця. Разом з тим в конкретних ринкових сегментах (певний вид товару, країни і регіони експорту та імпорту, напрямки перевезень) вибір тих чи інших базисів вважається кращим в силу сформованої комерційної практики. Відмова від застосування базису, який зазвичай застосовується в подібних умовах, повинен мати під собою серйозні підстави, а наслідки повинні ретельно оцінюватися.

У різноманітних умовах постачання відповідну роль відіграє положення франко. Франко - в угодах купівлі_продажу (постачання) товару означає розподіл транспортних витрат між продавцем і покупцем до місця, зазначеного в угоді (наприклад, франко_склад покупця). Франкування вказує на те, до якого пункту переміщення продукції до споживача бере на себе транспортні витрати постачальник.

Термін франко (вільно, у договорах купівлі-продажу і постачання) - покупець звільняється від витрат за страховкою та за транспортування товарів до цього пункту (у зовнішньоторговельних операціях - якщо для досягнення визначеного пункту товар перетинає кордон, то покупець буде звільнений і від митного очищення товару).

Залежно від особливостей ціноутворення на окремі види товарів та умов реалізації розрізняють такі види франко:

франко_склад постачальника (заводу, фабрики) - всі витрати від підприємства_постачальника до кінцевого місця призначення сплачує споживач понад ціну;

франко_вагон станції (пристані) відправлення - постачальник несе витрати, пов'язані з доставкою продукції до станції відправлення та навантаження її у вагон (баржу, судно);

франко_вагон станції (пристані) призначення - постачальник несе всі витрати до станції призначення, враховуючи тариф за перевезення продукції;

франко_станція призначення - постачальник сплачує всі транспортні витрати до станції призначення, враховуючи витрати, пов'язані з розвантаженням товару з вагону.

Таблиця 7.1 - Фрагмент зобов'язань сторін

Продавець зобов'язаний: поставити товар відповідно до договору; вчасно повідомити покупця про готовність товару до відвантаження; оплатити витрати, спричиненні перевіркою якості товару, пакуванням; надати транспортний документ, що засвідчує постачання товару; відповідати за ризики і витрати до моменту надання товару в розпорядження покупця, оплатити експортні мита тощо.

Покупець зобов'язаний: прийняти товар, наданий у його розпорядження продавцем; прийняти документи на товар і оплатити ціну товару; відповідати за всі витрати і ризики у зв'язку з несвоєчасним прийняттям товару та за ті, що виникли у зв'язку з одержанням документів у країні експорту чи походження товару; оплатити імпортні мита.

Таблиця 7.2 - Зобов'язання продавців і покупців

Терміни «ІНКОТЕРМС» поділено на чотири групи:

­ група Е - продавець надає покупцеві товари у своїх приміщеннях;

­ група F - продавець зобов'язаний надати товар у користування перевізника, який надається покупцем;

­ група С - продавець зобов'язаний укласти договір перевезення, проте без прийняття на себе ризику випадкового пошкодження товару або інших додаткових витрат після відвантаження товару;

­ група D - продавець несе всі витрати і приймає на себе всі ризики до моменту доставки товару в країну призначення.

Вибір базисної умови постачання при перевезенні вантажів певним видом транспорту здійснюється на підставі інформації, наведеної в табл. 7.3.

Відповідно до Іпсоterms-2000 було визначено чотири групи умов: Е, F, С та D, які вміщували 13 окремих базисних умов постачання. В Іпсоterms-2010 ці групи збережено, проте залишено лише 11 умов постачання. У групі E наводиться єдина умова постачання, відповідно до якої продавець постачає товар покупцеві на власному підприємстві. Для групи F продавець зобов'язаний доставити товар до перевізника, призначеного покупцем, при цьому продавець не зазнає ризиків та не здійснює основних транспортних витрат. Групу C становлять умови, за якими продавець зобов'язується забезпечити перевезення товару, але не бере на себе ризик втрати або ушкодження товару чи додаткових витрат, пов'язаних з подією, що сталася після відвантаження товару. Група D вміщує умови постачання, за якими продавець здійснює всі витрати і зазнає ризиків, пов'язаних з доставкою товару в країну призначення.

Таблиця 7.3 - Базисні умови постачання

Група	Термін
E Відправлення	EXW Works (named place), франко-завод (назва місця)
F Основне перевезення не сплачено	FCA Free Carrier (named place), франко-перевізник (назва місця) FAS Free Alongside Ship (named port of shipment), франко вздовж борта судна (назва порту відвантаження) FOB Free оп Board (named port of shipment), франко-борт (назва порт відвантаження).
С Основне перевезення сплачено	CFR  Cost and Freight (named port of destination), вартість і фрахт (назва порту призначення) CIF Cost, Insurance and Freight (named port of destination), вартість, страхування і фрахт (назва порту призначення). CPT Саrriage Paid То (named place of destination), плата за перевезення оплачена (назва місця призначення) CIP Саrriage and Insurance Paid То (named place of destination), перевезення і страховка оплачена до (назва місця призначення)
D Прибуття	DAТ Delivered at Terminal, постачання на терміналі DАР Delivered at Place, поставка в пункті DDP Delivered Duty Paid (named place of destination), поставка зі сплатою мита (назва місця призначення).

ЕХW: Works (named place), франко-завод (погоджене місце). Діє на усіх видах транспорту. Визначається місце приймання-здавання товару, наводиться докладна адреса. Продавець виконує своє зобов'язання з постачання, передавши товар покупцеві на своєму підприємстві та не має жодних обов'язків із транспортування товару. Зокрема, він не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, наданий покупцем, а також за митне очищення товару для ввезення, семи не обумовлено інше. Покупець несе всі витрати і ризики у зв'язку з перевезенням товару від підприємства продавця до місця призначення. Продавець повинен оформити документи на товар і повідомити покупця про те, що товар перебуває в його розпорядженні; продавець відповідальний за пакування. На покупця припадають усі витрати і ризики, пов'язані з доставкою товару зі складу продавця до місця призначення, навантаженням на транспортний засіб, митним очищенням та оплатою експортного мита.

Таким чином, цей термін покладає на продавця мінімальні обов'язки. Він не застосуємо, якщо покупець не в змозі здійснити сам або забезпечити виконання експортних формальностей. У цьому випадку доцільно використовувати термін FCA - (франко-перевізник).

Покупець зобов'язаний:

- сплатити передбачену договором купівлі-продажу ціну товару;

- отримати на свій ризик і за свій рахунок будь-яку експортну та імпортну ліцензію або інше офіційне дозвіл, а також виконати, якщо це буде потрібно всі митні формальності для експорту товару;

- прийняти поставку товару, як тільки він наданий у розпорядження покупця;

- нести всі ризики втрати або пошкодження товару з моменту, коли товар наданий у розпорядження покупця;

- нести всі стосуються товару витрати з моменту надання його в розпорядження покупця, в тому числі всі додаткові витрати, що виникли внаслідок невиконання покупцем обов'язку щодо прийняття товару, після того як він наданий в його розпорядження;

- нести витрати по сплаті податків, зборів та інших офіційних зборів, а також формальностей, що підлягають оплаті при експорті. Відшкодовувати продавцеві всі понесені ним витрачаючи при наданні допомоги покупцеві;

- передати продавцю необхідне повідомлення про дату або періоді часу і (або) місці прийняття товару;

- надати продавцю розписку, що підтверджує прийняття товару;

- нести, якщо не узгоджено інше, всі витрати, пов'язані з інспекцією товару перед відвантаженням, необхідним владою країни експорту;

- сплатити всі витрати та збори, пов'язані з одержанням документів, а також відшкодувати продавцю витрати, що виникли у нього при наданні їм сприяння покупцеві.

Терміни категорії означають, що основна перевезення не оплачується продавцем.

FСА: Free Carrier (named place), франко-перевізник (погоджене місце). Діє на усіх видах транспорту. Продавець повинен організувати передавання товару (після його експортного митного оформлення), але не покупцеві, а перевізникові, призначеному покупцем відповідно до договору перевезення між покупцем і перевізником, та взаємодіяти з агентом перевізника щодо приймання та здавання товару. Вибір місця поставки впливає на зобов'язання щодо завантаження й розвантаження товару у такому місці. Якщо поставка здійснюється в приміщенні продавця, то продавець песет відповідальність за відвантаження. Якщо ж поставка здійснюється в іншому місці, продавець за відвантаження товару відповідальності не несе. Як перевізник може виступати експедитор, термінал, вантажна станція. Покупець зобов'язаний повідомити продавцю інформацію щодо транспорту перевезення і місця доставки товару, здійснювати витрати від транспортного вузла, витрати на ліцензію і митницю. Витрати на навантаження вантажу здійснює продавець, якщо вони не включені в ставку тарифу.

Отже, даний термін може бути застосований незалежно від виду транспорту, включаючи змішані перевезення.

Під словом "перевізник" розуміється будь-яка особа, яка на підставі договору перевезення зобов'язується здійснити або забезпечити перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським і внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту.

Продавець зобов'язаний:

- передати товар в узгодженому пункті в розпорядження перевізника, зазначеного покупцем, і здійснити завантаження товару на транспортний засіб;

- виконати митні формальності, необхідні для вивозу (експортна ліцензія, сплата вивізних податків і зборів, якщо потрібно);

- передати покупцеві належне повідомлення про передачу товару в розпорядження перевізника;

- надати покупцеві за свій рахунок транспортні документи, що підтверджують поставку товару. У разі якщо продавець і покупець домовилися про використання засобів електронного зв'язку, документи можуть бути замінені еквівалентними електронними повідомленнями (EDI);

- нести всі витрати по перевірці якості товару, зважування, підрахунку, виміру, маркування, пакування;

- надати покупцю на прохання інформацію, необхідну для укладення договору страхування;

- нести всі ризики втрати або пошкодження товару до моменту, коли товар наданий у розпорядження покупця;

- сплатити всі стосуються товару витрати до моменту передачі його перевізнику, в тому числі сплатити мита, податки і збори, що стягуються при його вивезенні.

Покупець зобов'язаний:

- вказати перевізника;

- укласти договір перевезення і оплатити фрахт;

- сплатити ціну купівлі-продажу;

- отримати за свій рахунок імпортну ліцензію і виконати всі митні формальності, необхідні для вивезення товару і (якщо необхідно) його транзиту через треті країни;

- укласти за свій рахунок договір перевезення товару;

- прийняти поставку;

- нести всі ризики втрати або пошкодження товару з моменту поставки, а також всі пов'язані з нього витрати, в тому числі зі сплати мит, податків та інших зборів;

- передати продавцю належне повідомлення, що містить найменування перевізника, спосіб транспортування, дату або період часу передачі йому товару, а також певний пункт, де товар повинен бути доставлений перевізнику;

- прийняти докази поставки, якщо воно відповідає умовам договору;

- нести витрати, пов'язані з інспекцією товару перед відвантаженням;

- сплатити всі витрати та збори, пов'язані з одержанням документів, а також відшкодувати продавцю витрати, що виникли у нього при наданні сприяння та укладення договору перевезення.

Таким чином, продавець вважається виконав своє зобов'язання по поставці товару, що пройшов митне очищення для ввезення, з моменту передачі його в розпорядження перевізника і навантаження на транспортний засіб в обумовленому пункті. При відсутності вказівки покупця про такий пункт продавець має право визначити такий пункт сам серед низки подібних пунктів, де перевізник приймає товар в своє розпорядження. У тих випадках, коли згідно комерційної практики для укладання договору перевезення необхідно сприяння продавця (під час перевезення товару повітряним або залізничним транспортом), він може діяти в таких випадках за рахунок і на ризик покупця. Даний термін може бути використаний при здійсненні перевезення будь-яким видом транспорту, включаючи змішані перевезення. Якщо покупець уповноважує продавця поставити товар особі, яка не є перевізником, наприклад експедитору, продавець вважається виконав свій обов'язок щодо поставки товару з моменту його передання такій особі.

Термін «транспортний термінал» означає залізничну станцію, причал, контейнерний термінал або двір, пункт щодо прийняття різних видів вантажів, тобто будь-яких контейнерів і (або) піддонів, незалежно від застосування трейлерів, причепів, обладнання, що використовуються будь-якими засобами транспорту.

FAS: Free Alongside Ship (named port of shipment), франко вздовж борта судна (погоджений порт відвантаження). Діє на морському та внутрішньому водному транспорті. Продавець вважається виконав своє зобов'язання по постачанню, коли товар розміщений уздовж борта судна на причалі або на ліхтерах в узгодженому порту відвантаження. З цього моменту покупець повинен нести всі витрати і ризики втрати або пошкодження товару. За умовами FAS на продавця покладається обов'язок по виконанню митних формальностей, необхідних для вивезення товару. Однак якщо сторони бажають, щоб покупець узяв на себе обов'язки по митному очищенню товару для експорту, то це має бути чітко обумовлено шляхом включення відповідного застереження до договору купівлі-продажу.

Продавець зобов'язаний поставити за свої кошти товар у зазначений порт відвантаження, в погоджений термін та розташувати його вздовж борта судна, пройти митні формальності, пов'язані з експортом, забезпечити товар супровідними документами. Покупець зобов'язаний зафрахтувати судно та здійснювати усі витрати з навантаження товару на борт судна. З моменту розміщення товару вздовж борта судна за всі витрати і ризики загибелі чи ушкодження товару повинний відповідати покупець.

Даний термін може застосовуватися тільки при перевезеннях товару морським або внутрішнім водним транспортом.

Продавець зобов'язаний:

- поставити відповідно до умов договору купівлі-продажу та надати комерційний рахунок-фактуру або його еквівалент в електронному вигляді, а також інші докази відповідності товару, якщо це передбачено договором;

- за свій рахунок і на свій ризик отримати експортну ліцензію або інший дозвіл на вивезення товару;

- поставити товар до борту призначеного судна в певну покупцем місце навантаження в узгодженому порту відвантаження в установлену дату або в узгоджений період часу;

- з урахуванням застережень нести всі ризики втрати або пошкодження товару до його постачання;

- нести всі стосуються товару витрати до моменту його поставки;

- передати покупцеві належне повідомлення про те, що товар розміщено вздовж борту вказаного судна;

- надати покупцеві за свій рахунок як доказ поставки товару звичайний транспортний документ або еквівалентні йому повідомлення по електронній зв'язку;

- нести всі витрати, пов'язані з перевіркою товару (якість, вимірювання, зважування, підрахунок), необхідною для надання його покупцеві. Забезпечити за свій рахунок упаковку товару для перевезення і належне маркування;

- на прохання покупця зробити за його рахунок і на його ризик сприяння в отриманні документів, які видаються з країни відвантаження, необхідних покупцеві для вивезення (увезення) або транзитного перевезення товарів через треті країни;

- надати покупцеві інформацію для заповнення договору страхування.

За договорами перевезення і страхування в даному випадку у продавця немає обов'язків.

Покупець зобов'язаний:

- сплатити передбачену договором купівлі-продажу ціну;

- отримати на свій ризик і за свій рахунок експортну та імпортну ліцензії або інший дозвіл, виконати всі митні формальності, необхідні для вивозу і ввезення товарів або транзиту через треті країни;

- укласти за свій рахунок договір перевезення товару від узгодженого порту відвантаження;

- прийняти поставку товару, коли він розміщений уздовж борта судна;

- нести всі ризики втрати або пошкодження товару з моменту поставки, в тому числі що виникли у випадках, якщо: вказане покупцем судно не прибуде вчасно; судно не в змозі прийняти товар або припинить приймання вантажу до настання встановленої дати і після її закінчення;

- нести всі стосуються товару витрати з моменту його поставки і всі додаткові витрати через невиконання покупцем вказівок перевізника або порушення терміну приймання товару;

- нести всі витрати зі сплати мит, податків та інших офіційних соборів, а також щодо виконання митних формальностей при ввезенні товару або його транзит через треті країни;

- передати продавцю повідомлення про найменування перевізника, способі транспортування, датою або періоді часу, передачі йому товару і пункті передачі товару перевізнику;

- прийняти від продавця доказ поставки вантажу, якщо воно відповідає умовам договору;

- нести всі витрати по інспектування товару перед відвантаженням, включаючи випадки, коли це здійснюється за приписом влади країни вивезення;

- нести всі витрати і збори, пов'язані з наданням продавцем сприяння в отриманні документів або електронних повідомлень, які можуть знадобитися при вивезенні, транзит і ввезення товару.

FОВ: Free оп Board (named port of shipment), франко-борт (погоджений порт відвантаження). Діє на морському та внутрішньому водному транспорті. Продавець зобов'язаний поставити за свої кошти товар, що пройшов митне очищення, на борт судна, зафрахтованого покупцем, у погоджений термін і вручити покупцеві транспортний документ (коносамент чи ордер на вантаж). Якщо вартість навантажувальних робіт не входить у вартість фрахту, то тоді їх сплачує продавець. Зобов'язання продавця вважаються виконаними, коли товар переданий через поручні судна в зазначеному порту відвантаження. З цього моменту за всі витрати і ризики загибелі й ушкодження товару відповідає покупець. Страхування оплачує покупець. За цією умовою неможливе розміщення вантажу в трюмі.

Отже, продавець вважається виконав своє зобов'язання по постачанню з моменту переходу товару через поручні судна в порту відвантаження, і покупець з цього моменту повинен нести всі витрати і ризики втрати або пошкодження товару. На покупця покладаються обов'язки з очищення товару від мит ??дня його експорту. Даний термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом.

Продавець зобов'язаний:

- передати (занурити) товар на борт судна і надати комерційний рахунок-фактуру;

- виконати митні формальності, необхідні для вивозу (експортна ліцензія, сплата при вивезенні податків і зборів);

- сповістити покупця достатнім чином, здійснення доставки товару;

- надати покупцеві за свій рахунок як доказ поставки товару звичайні транспортні документи.

Покупець зобов'язаний:

- вказати перевізника;

- укласти договір перевезення товару;

- сплатити передбачену договором купівлі-продажу ціну, витрати з навантаження і розвантаження, якщо вони не включені у фрахт;

- отримати на свій ризик і за свій рахунок імпортну ліцензію або інше офіційне дозвіл, а також виконати всі митні формальності, необхідні для ввезення товару і можливою транзитного перевезення через треті країни;

- прийняти поставку, коли товар розміщений на борту судна, призначеного продавцем в узгодженому порту;

- нести всі додаткові витрати у зв'язку з несвоєчасним прибуттям судна або його неготовністю прийняти товар;

- сплатити податки, збори та інші платежі, пов'язані з вивезенням товару;

- сповістити продавця про назву судна, пункт завантаження і датою поставки товару, прийняти докази поставки.

Терміни категорії С означають, що основна перевезення оплачується продавцем.

СFR: Cost and Freight (named port of destination), вартість і фрахт (погоджений порт призначення). Діє на морському та внутрішньому водному транспорті. Продавець зобов'язаний оплатити витрати та фрахт, необхідні для доставки товару в порт призначення, завантажити товар на борт у порту відправлення в установлений термін і повідомити покупця, здійснити експортне очищення товару. Ризик випадкової загибелі чи ушкодження товару, будь-які додаткові витрати після доставки товару на борт судна, переходять з продавця на покупця в момент перетину товаром поручнів судна в порту відвантаження.

За умовами СFR на продавця покладаються обов'язки з очищення товару від мит для його вивезення. Даний термін може застосовуватися лише при перевезенні товару морським або внутрішнім водним транспортом.

У випадках коли момент переходу товару через поручні судна не має практичного значення, наприклад при перевезеннях на умовах ролл-он або ролл-офф або при перевезеннях в контейнерах, доцільніше використовувати термін СFR.

За умовами СFR продавець зобов'язаний:

- надати покупцеві товар;

- укласти договір перевезення і оплатити фрахт до узгодженого порту призначення;

- поставити товар на борт судна;

- виконати митні формальності, необхідні для вивозу (експортна ліцензія, сплата стягуються при вивозі податків і зборів, якщо потрібно);

- передати покупцеві комерційний рахунок-фактуру і чистий транспортний документ (коносамент, морську накладну), що передбачає видачу товару перевізником за наказом покупця або продажів) 'третій особі протягом транзитного перевезення шляхом передавального напису;

- оплатити витрати з навантаження, а також по розвантаженню, якщо вони не включені у фрахт.

У більшості випадків товар, що перевозиться на регулярних судноплавних лініях, що не перепродується під час транзиту. І зовсім інший є ситуація, коли товар повинен перевозитися на чартерних суднах. Наприклад, проданий на біржі товар неодноразово перепродується, поки не досягне місця призначення. Саме для таких випадків традиційний оборотний коносамент зберігає своє важливе значення, оскільки володіння їм дозволяє кінцевому покупцеві отримати від перевізника товар в місці призначення. Це здійснюється шляхом передачі перевізнику оригіналу коносамента в обмін на товар. При відсутності наміри здійснити продаж товару під час транзиту коносамент може не знадобитися, якщо право покупця на отримання в місці призначення товару від перевізника підтверджується іншими способами, наприклад, шляхом посилання в договорі на Уніфіковані правила для морських накладних, покупець, що мав намір продати товар під час транзиту має право відповідно до термінів СFR і СІF вимагати від продавця надання йому оборотного коносамента.

Покупець зобов'язаний:

- сплатити передбачену договором купівлі-продажу ціну товару;

- прийняти поставку товару після його відвантаження і передачі йому комерційного рахунку-фактури і транспортного документа, отримати товар від перевізника в погодженому порту призначення;

- витрати щодо розвантаження товару, якщо вони не включені у фрахт.

СFR - вартість, страхування і фрахт із зазначенням порту призначення - означає, що продавець несе ті ж обов'язки, що і але умовам СFR, проте він повинен забезпечити морське страхування на користь покупця від ризику загибелі або пошкодження товару під час перевезення. Продавець укладає договір страхування та сплатити страхові внески.

Покупець повинен прийняти до відома, що згідно з умовами СIР від продавця вимагається забезпечення страхування лише з мінімальним покриттям.

Даний термін може застосовуватися лише при перевезенні товару морським або внутрішнім водним транспортом. У випадках, коли момент переходу товару через поручні судна не має практичного значення, наприклад при перевезеннях на умовах ролл-он або ролл-офф або при перевезеннях в контейнерах, більш доцільно використовувати термін СIР.

В обов'язки продавця також включається оплата витрат з навантаження і вивантаження товару, якщо вони не включені у фрахт, а витрати по вивантаженню, якщо вони не включені у фрахт, потім відшкодовуються покупцем.

СIF: Cost, Insurance and Freight (named port of destination), вартість, страхування і фрахт (погоджений порт призначення). Загалом аналогічне СFR, але в обов'язки продавця входить страхування товару на мінімальне покриття (покриває зазначену в контракті ціну плюс 10%). Продавець (його експедитор) вручає покупцеві страховий поліс чи страховий сертифікат.

СРТ: Саrriage Paid То (named place of destination), плата за перевезення оплачена (погоджене місце призначення). Діє на всіх видах транспорту. Продавець зобов'язаний відправити товар за свій кошт, у встановлений у контракті термін у погоджений пункт постачання. Покупець здійснює всі витрати з моменту прибуття товару в пункт постачання. Експедиторові необхідно уникнути переплат на кінцевій операції доставки товару, що сплачені продавцем раніше. Відповідно до цієї умови продавець має здійснювати експортне митне очищення.

Фрахт / перевезення оплачені до місця призначення - використовується всіма видами транспорту і означає, що продавець оплачує фрахт за перевезення товару до зазначеного місця призначення.

Ризик загибелі або пошкодження товару, а також будь-якого збільшення витрат, що виникає після передачі товару перевізнику, переходить з продавця на покупця, коли товар переданий у розпорядження перевізника.

При здійсненні перевезення декількома перевізниками в погодженому напрямку ризик загибелі або пошкодження переходить, коли товар переданий у розпорядження першого перевізника.

Відповідно до терміна СРТ в обов'язки продавця входить здійснення необхідної для вивозу митного очищення товару. Даний термін може застосовуватися для всіх видів перевезення, включаючи змішані.

В обов'язки продавця також включаються оплата витрат з навантаження і вивантаження товару, якщо вони не включені у фрахт, а витрати по вивантаженню, якщо вони не включені у фрахт, потім відшкодовуються покупцем

СІР: Саrriage and Insurance Paid То (named place of destination), перевезення і страховка оплачена до (погоджене місце призначення). Діє на всіх видах транспорту. Обов'язки продавця аналогічні умовам СРТ, але продавець повинен додатково забезпечити страхування вантажу, пов'язане з утратою чи ушкодженням товару в процесі перевезення. Страхування забезпечується в мінімальному обсязі відповідальності.

Означає, що продавець несе ті ж обов'язки, що і певні терміном СРТ, але з тим доповненням, що продавець повинен забезпечити транспортне страхування від ризиків втрати чи пошкодження товару під час перевезення на користь покупця. Продавець укладає договір страхування і виплачує страхові внески. Покупець повинен прийняти до відома, що відповідно до терміна СІР від продавця потрібно лише забезпечення страхування на мінімальних умовах.

Згідно з даними умовами продавець зобов'язаний забезпечити митне очищення товару для експорту. Даний термін може використовуватися під час перевезення товару будь-яким видом транспорту, включаючи змішані перевезення. Витрати але навантаження і вивантаження розподілені згідно з умовою СРТ.

Терміни категорії D означають постачання.

DАТ: Delivered at Terminal, постачання на терміналі. Надано чинності Іпсоterms -2010. Цей термін може застосовуватися в поставках будь-яким видом транспорту. Умови поставки DАТ означають, що продавець оплачує доставку товару до зазначеного терміналу розвантаження, також продавець відповідає за всі ризики до моменту розвантаження. Під терміналом розуміють будь-яке місце, у тому числі авіатермінал, автотермінал і залізничний термінал, причал, склад тощо. Продавець не повинен виконувати митні формальності або сплачувати імпортні мита під час ввезення товару.

Термінал включає будь-яке місце, закрите чи ні, таке як причал, склад, контейнерний двір або автомобільний, залізничний або авіа карго термінал. Продавець несе всі ризики, пов'язані з доставкою товару і його розвантаженням на терміналі в пойменованому порту або в місці призначення.

Продавець зобов'язаний:

- відповідно до договору купівлі-продажу надати покупцеві товар, комерційний рахунок-інвойс, а також будь-яка інша доказ відповідності товару умовам договору купівлі-продажу, яке може знадобитися за умовами договору;

- будь-який документ може бути замінений еквівалентної електронним записом або процедурою, якщо це погоджено сторонами або є звичайним;

- якщо буде потрібно, за свій рахунок і на свій ризик отримати експортну ліцензію або інше офіційне дозвіл і виконати всі митні формальності, необхідні для вивезення товару і його транспортування через будь-яку країну до поставки товару;

- за свій рахунок укласти договір перевезення товару до пойменованого терміналу в узгодженому порту або місці призначення. Якщо певний термінал не узгоджено або не може бути визначений, виходячи з практики, продавець може вибрати найбільш підходящий для його цілей термінал в узгодженому порту або в місці призначення;

- розвантажити товар з прибулого транспортного засобу та поставити його в розпорядження покупця шляхом надання на пойменованому терміналі, в порту або в місці призначення в погоджену дату або період.

Покупець зобов'язаний:

- сплатити ціну товару, як це передбачено в договорі купівлі-продажу;

- якщо буде потрібно, отримати на свій ризик і за свій рахунок імпортну ліцензію або інше офіційне дозвіл і виконати всі митні формальності, необхідні для ввезення товару;

- у покупця немає обов'язку перед продавцем щодо укладення договору перевезення;

- оплатити: все що відносяться до товару витрати з моменту його поставки; всі додаткові витрати продавця витрати, якщо покупець не виконав свої обов'язки чи не передало повідомлення, за умови, що товар був явним чином індивідуалізований як товар, що є предметом договору; якщо буде потрібно, витрати по виконанню митних формальностей, а також але оплаті податків, мит та інших зборів, які сплачуються при ввезенні товару.

Отже, DАТ Використовується всіма видами транспорту і означає, що обов'язки продавця щодо поставки товару вважаються виконаними, коли товар, розвантажений з прибулого транспортного засобу, наданий у розпорядження покупця в узгодженому терміналі в пойменованому порту або місці призначення.

DAР: Delivered at Place, поставка в пункті. Надано чинності Іпсоterms -2010. Цей термін може застосовуватися в разі поставок будь-яким видом транспорту і означає, що продавець виконав своє зобов'язання з постачання, коли він надав покупцеві товар, готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у погоджене місце призначення. Продавець відповідає за всі ризики, пов'язані з доставкою товару в місце призначення. Продавець не повинен виконувати митні формальності або сплачувати імпортні мита під час ввезення товару.

Отже, продавець здійснює поставку, коли товар наданий у розпорядження покупця на прибулому транспортному засобі, готовим до розвантаження, в узгодженому місці призначення. Продавець песет всі ризики, пов'язані з доставкою товару в зазначені місце.

Сторонам рекомендується найбільш точно визначити пункт в узгодженому місці призначення, оскільки ризики до цього пункту несе продавець. Останньому рекомендується забезпечити договори перевезення, в яких точно відображений такий вибір. Якщо продавець по його договором перевезення несе витрати по розвантаженню в узгодженому місці призначення, то він не має права вимагати від покупця відшкодування таких витрат, якщо інше не погоджено сторонами.

DAP вимагає від продавця виконання митних формальностей для вивозу, якщо такі застосовуються. Однак продавець не зобов'язаний виконувати митні формальності для ввезення, сплачувати імпортні мита або виконувати інші митні формальності при ввезенні. При намір сторін покласти на продавця виконання терміна DDP, митних формальностей для ввезення, сплату будь-яких імпортних мит і виконання інших митних формальностей для ввезення, доцільно використання терміну DDP.

Продавець зобов'язаний:

- відповідно до договору купівлі-продажу надати покупцеві товар, комерційний рахунок-інвойс, а також будь-яка інша доказ відповідності товару умовам договору купівлі-продажу, яке може знадобитися за умовами договору;

- будь-який документ може бути замінений еквівалентної електронним записом або процедурою, якщо це погоджено сторонами або є звичайним;

- якщо буде потрібно, за свій рахунок і на свій ризик отримати експортну ліцензію або інше офіційне дозвіл і виконати всі митні формальності, необхідні для вивезення товару і його транспортування через будь-яку країну до поставки товару;

- за свій рахунок укласти договір перевезення товару до пойменованого місця призначення або до узгодженого пункту, якщо такий є в пойменованому місці призначення. Якщо певний пункт не погоджений або не може бути визначений, виходячи з практики, продавець може вибрати найбільш підходящий для його мети пункт в пойменованому місці призначення;

- поставити товар шляхом надання його в розпорядження покупця на прибулому транспортному засобі, готовим до розвантаження, в узгодженому пункті, якщо такий є, в пойменованому місці призначення в погоджену дату або період;

- нести всі ризики втрати або пошкодження товару до моменту його поставки.

Покупець зобов'язаний:

- сплатити ціну товару, як це передбачено в договорі купівлі-продажу;

- якщо буде потрібно, отримати на свій ризик і за свій рахунок імпортну ліцензію або інше офіційне дозвіл і виконати всі митні формальності, необхідні для ввезення товару;

- у покупця пет обов'язки перед продавцем щодо укладення договору перевезення;

- оплатити:

- все що відносяться до товару витрати з моменту його поставки;

- всі витрати по розвантаженню, необхідні для прийняття товару з прибулого транспортного засобу в пойменованому місці призначення, якщо за договором перевезення такі витрати не покладаються на продавця;

- будь-які додаткові витрати, понесені продавцем внаслідок невиконання покупцем обов'язків або ненадання повідомлення, за умови, що товар був явним чином індивідуалізований як товар, що є предметом договору;

- якщо буде потрібно, витрати по виконанню митних формальностей, а також по оплаті податків, мит та інших зборів, які сплачуються при ввезенні товару.

DDР: Delivered Duty Paid (named place of destination), постачання з оплатою мита (погоджене місце призначення). Діє на всіх видах транспорту. Ця умова вважається виконаною, коли товар надається в розпорядження покупця в зазначеному місці в країні ввезення. Продавець зобов'язаний відповідати за всі ризики і витрати з доставки до цього місця, провести імпортне митне очищення товару. Термін DDР містить максимальні зобов'язання, його варто використовувати, коли в продавця немає можливості одержати імпортну ліцензію.

Використовується всіма видами транспорту і означає, що продавець, який пройшов митне очищення імпорту та без розвантаження з прибулого транспортного засобу товар у розпорядження покупця в названому місці призначення. Продавець несе всі ризики і витрати, пов'язані з транспортуванням товару, включаючи сплату податків, мит та інших зборів, що стягуються при ввезенні товарів. У той час як відповідно до терміна EXW на продавця покладається мінімальні обов'язки, термін DDP передбачає максимальний обсяг обов'язків продавця.

Даний термін не може використовуватися, якщо продавець прямо чи побічно не може забезпечити отримання імпортної ліцензії.

При виборі базисних умов поставки вантажів по зовнішньоторговельних операціях необхідно враховувати специфічні особливості різних базисних умов.

Так, термін EXW (із заводу) покладає на продавця мінімальні зобов'язання, оскільки продавець зобов'язаний надати товар на своєму підприємстві. Однак продавець може допомагати покупцю завантажити товар на транспортний засіб, наданий покупцем. Але це повинно бути відображено в договорі купівлі-продажу. Згідно цьому терміну відсутня будь-яка обов'язок для будь-якої зі сторін щодо будь-яких дій, що стосуються експорту.

Разом з тим існує обов'язок покупця виконувати всі митні формальності, необхідні для вивозу і ввезення, а продавець повинен сприяти в цьому. Покупець відшкодовує продавцю всі витрати, пов'язані з вчиненням такого сприяння.

Жодна зі сторін не має будь-яких зобов'язань щодо іншого боку щодо укладення договору перевезення і страхування. Однак, якщо в намір покупця входить перевезення товару з місцезнаходження продавця, він зобов'язаний за свій рахунок забезпечити перевезення і страхування вантажу.

Хоча за умовами термінів категорії F в обов'язки продавця входить забезпечення необхідного підвезення для доставки товару в узгоджений пункт для його передачі перевізнику, забезпечення основної перевезення входить в обов'язки покупця. Однак пункт, в який сторони мають на меті такої доставки за умовами FCA (див. Інкотермс-2000), викликав утруднення через широке різноманіття обставин, які можуть зустрічатися в договорах, укладених з цим терміном. Так, товар може бути занурений на транспортний засіб, надісланий покупцем, щоб забрати товар з площ продавця; в іншому випадку товар може потребувати відвантаження з транспортного засобу, наданого продавцем для доставки товару на термінал, названий покупцем. Інкотермс-2010 враховують ці варіанти, передбачаючи, що в разі, коли місцем, названим у договорі в якості місця доставки, є приміщення продавця, поставка завершена, коли товар занурений на транспортний засіб покупця, а в інших випадках поставка завершена, коли товар наданий в розпорядження покупця без розвантаження з транспортного засобу продавця.

Пункт поставки відповідно до терміна FOB, що збігається з пунктом поставки по термінах CFR і CIF, залишився без змін в нових Інкотермс-2010. Хоча поняття по терміну FOB - доставити товар за поручні судна - зараз може здаватися в багатьох випадках невідповідним, воно, тим не менш, розуміється торговцями і застосовується з урахуванням товару і наявних навантажувальних пристроїв.

Терміни категорії С покладають на продавця обов'язок укласти договір перевезення на звичайних умовах за свій власний рахунок. Тому пункт, до якого він повинен оплачувати транспортні витрати, обов'язково має бути зазначений після відповідного терміна цієї категорії. Відповідно до термінів CIF і CIP продавець повинен застрахувати товар і нести витрати по страхуванню.

У природі договорів відправлення закладено, що, в той час як звичайні транспортні витрати за перевезення товару звичайним маршрутом і способом до погодженого місця сплачуються продавцем, покупець несе ризики втрати або пошкодження товару, а також додаткові витрати, що виникають внаслідок подій, що мають місце після того, як товар був належним чином доставлений для перевезення. Таким чином, терміни категорії С відрізняються від всіх інших термінів тим, що продавець повинен організувати транспорт і нести витрати за договором перевезення, а також враховують перехід ризиків. З цієї причини максимальна обережність повинна бути дотримана при додаванні продавцеві зобов'язань, які покладаються на нього після переходу ризику.

Сутністю термінів категорії С полягає у звільненні продавця від будь-яких подальших ризиків і витрат після того, як він належним чином виконав договір купівлі-продажу шляхом укладення договору перевезення та передання товару перевізникові а також забезпечення страхування за термінами CIF і CIP.

Якщо продавець повинен забезпечити договір перевезення, який включає в себе оплату мит, податків та інших зборів, такі витрати покладаються на продавця в тій мірі, в якій вони це передбачено договором. В Інкотермс-2010 це чітко сформульовано в умовах всіх термінів категорії С Якщо полягає кілька договорів перевезення, пов'язаних з перевантаженням товару в проміжних пунктах для доставки їх до обумовленого місця призначення, продавець повинен оплачувати всі ці витрати, включаючи будь-які виникаючі витрати при перевантаженні товару з одного транспортного засобу на інший. Однак якщо перевізник використав свої права (згідно з договором перевезення), щоб уникнути непередбачених перешкод (наприклад, лід, страйки, робочі безпорядки, приписи органів влади, війна чи військові дії), тоді всі додаткові витрати, що випливають з цього, будуть віднесені на рахунок покупця, так що зобов'язання продавця обмежене організацією звичайного договору перевезення.

Існує тільки два терміни, пов'язані зі страхуванням, - CIF і CIP. Відповідно до них продавець зобов'язаний забезпечити страхування на користь покупця. У деяких випадках сторони самі вирішують, чи бажають вони застрахувати себе і в якій мірі.

Терміни категорії D відмінні за своєю природою від термінів категорії С, так як відповідно до термінів D продавець відповідає за прибуття товару в узгоджене місце чи пункт призначення на кордоні чи то всередині країни імпорту. Продавець зобов'язаний нести всі ризики і витрати по доставці товарів до цього місця. Таким чином, терміни категорії D означають договори доставки, в той час як терміни категорії С вказують на договори відвантаження. Відповідно до термінів категорії D (за винятком DDP) продавець не зобов'язаний доставляти товар, очищений для імпорту в країні призначення.

Для уточнення обов'язків по оплаті мита в статті відповідних термінів в Інкотермс-2010 додані слова "якщо це буде потрібно", щоб терміни використовувалися без будь-яких двозначностей у випадках, коли митні процедури не потрібні. Зазвичай бажано, щоб митне очищення організовувала сторона, що постійно проживає в країні, в якій має відбуватися це очищення, або, по крайней мере, ким-небудь, що діє від імені цієї сторони. Таким чином, експортер звичайно проводить митне очищення для експорту, а імпортер - для імпорту.

Відповідно до терміна DDP продавець безпосередньо погоджується зробити те, що випливає з самої назви терміна - поставлено з оплатою, а саме очистити товар для імпорту і сплатити будь-які випливають із цього.

4. Особливості міжнародних перевезень

Географічне розташування території України дає змогу на відміну від багатьох країн Європи розвивати транспортні зв'язки в усіх напрямах, використовуючи практично всі види транспорту. Транспортні системи з використанням залізничного, автомобільного, водного, авіаційного транспорту мають розвинуту мережу магістральних сполучень, здатні забезпечити внутрішні та транзитні перевезення пасажирів та вантажів, а також зовнішньоекономічні транспортні зв'язки України з іншими державами. Вихід до Чорного та Азовського морів, судноплавність Дніпра та Дунаю відкривають можливості для комплексного використання різних видів транспорту, створюючи, таким чином, транспортні системи для прискореного та ефективного забезпечення потреб країни в перевезеннях.

Розподіл експорту-імпорту товарів за основними видами транспортних засобів у 2010 р. наведено у табл. 7.4.

Найбільші обсяги експорту товарів за основними видами транспортування у 2010 р. розподілялися таким чином: морськими суднами було перевезено 43,5% від загального обсягу експорту товарів, залізничними вагонами - 26,6%, вантажними автомобілями - 22%.

Серед основних видів транспортування, якими ввозились товари в Україну, значна частка припадала на вантажні автомобілі - 34,1%, трубопровідний транспорт - 16,4%, залізничні вагони - 15,5% та переміщення транспортних засобів (товарів) своїм ходом - 14,3% від загального обсягу імпорту.

Особливості міжнародних морських перевезень. До складу морського транспорту входять підприємства морського транспорту, що здійснюють перевезення пасажирів, вантажів, багажу, пошти, порти і пристані, судна, судноремонтні заводи, морські шляхи сполучення, а також підприємства зв'язку, промислові, торговельні, будівельні і постачальницькі підприємства, навчальні заклади, заклади охорони здоров'я, фізичної культури, науково-дослідні, проектно-конструкторські організації та інші підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, що забезпечують роботу морського транспорту (ст.24 Закону України "Про транспорт").

Таблиця 7.4 - Розподіл експорту-імпорту товарів за основними видами транспортних засобів у 2010 р.

Вид транспортування	Експорт	Імпорт
	млн.дол. США	у % до 2009р.	у % до загально обсягу	млн.дол. США	у % до 2009р.	у % до загально обсягу
Усього	51430,5	129,6	100,0	60739,9	133,7	100,0
у тому числі
Морське судно	22374,4	126,9	43,5	3199,4	157,2	5,3
Контейнер на морському судні	1546,2	125,6	3,0	5618,5	149,2	9,3
Залізничний вагон на морському судні	453,7	134,4	0,9	95,1	113,3	0,2
Вантажний автомобіль на морському судні	372,8	132,2	0,7	213,0	125,7	0,4
Залізничний вагон	13695,1	143,6	26,6	9440,6	155,1	15,5
Контейнер на залізничному вагоні	148,7	161,5	0,3	194,0	131,1	0,3
Вантажний автомобіль	11320,5	124,7	22,0	20703,1	130,5	34,1
Контейнер на вантажному автомобілі	138,8	95,7	0,3	178,8	115,1	0,3
Повітряне судно	787,2	103,8	1,5	1498,9	116,7	2,5
Експрес-відправлення	51,8	93,2	0,1	925,7	164,2	1,5
Трубопровідний транспорт	8,3	450,3	0,0	9953,8	119,4	16,4
Лінія електропередач	200,3	87,4	0,4	1,1	82,8	0,0
Транспортний засіб, що переміщується своїм ходом (товар)	266,0	107,4	0,5	8669,0	125,7	14,3

Головне місце на ринку транспортних послуг посідають морські перевезення. Морський транспорт забезпечує перевезення 4/5 обсягу всього вантажу.

До особливостей перевезень морським транспортом відносяться:

- низька порівняно з іншими видами транспорту собівартість перевезень (у 2 рази нижча, ніж на залізничному транспорті);

- мобільність (є можливість легко перейти з одного маршруту до іншого);

- практично необмежена пропускна спроможність морських шляхів;

- велика вантажопідйомність;

- незначні витрати палива (рух між портами здійснюється найкоротшим шляхом);

- немає габаритних обмежень;

- продуктивність праці у 5 разів вища, ніж на залізничному транспорті. Виділяють такі дві форми організації перевезень:

- лінійне (регулярне) судноплавство;

- трампове (нерегулярне) судноплавство.

Міжнародне лінійне судноплавство організовується морськими перевізниками на стійких географічних напрямах міжнародної торгівлі. Особливостями лінійного судноплавства є закріплення суден на певному напряму та регулярні заходи у порти заздалегідь визначеним розкладом. Основним документом при оформленні перевезення вантажу в міжнародному лінійному судноплавстві є коносамент (bill of lading). Коносамент - це розписка, що підтверджує прийняття до перевезення вантажу; контрактом на перевезення вантажу; вантажним розпоряджувальним документом. До переваг лінійного судноплавства належать завчасне приймання вантажу від відправника і зберігання його на своїх складах до приходу судна, дотримання строків розкладу, стабільні ціни, наявність широкої мережі агентів.

...