Підвищення ефективності перевезень вантажів у змішаному сполученні

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра «Транспортні технології»

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

З ДИСЦИПЛІНИ «ВАНТАЖНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ»

На тему: «Підвищення ефективності перевезень вантажів у змішаному сполученні»

Студентки 3 курсу групи МС-3-1

Прізвище, ім'я, по-батькові Ветух Олесі

Освітньо-професійна програма МС (Митна справа в транспортній галузі)

спеціальності 275 «Транспортні технології» (на автомобільному транспорті)

Зміст

• Вступ
• Розділ 1. Формування вантажного місця
• 1.1 Правила перевезення вантажу
• 1.2 Формування вантажного місця
• 1.3 Розрахунок міцності транспортної тари
• 1.4 Завантаження контейнера

Розділ 2. Розрахунок показників роботи морського рухомого складу при виконанні контейнерних перевезень

2.1 Технічна характеристика та маршрут морського контейнеровозу

2.2 Розрахунок техніко-експлуатаційних показників роботи морського контейнеровозу

Розділ 3. Розрахунок показників роботи залізничного рухомого складу при виконанні змішаних контейнерних перевезень

3.1 Технічна характеристика залізничної платформи

3.2 Розрахунок техніко-експлуатаційних показників роботи залізничного рухомого складу

Розділ 4. Розрахунок показників роботи автомобільного рухомого складу при виконанні перевезень партіонних вантажів на розвізних маршрутах

4.1 Дислокація учасників транспортного процесу (Картограм вантажопотоків)

4.2 Вибір розвізних маршрутів за найкоротшою звязуючою мережею (НЗМ)

4.3 Вибір автомобіля оптимальної вантажопідйомності для перевезення вантажів на розвізних маршрутах

4.4 Вибір розвізних маршрутів за найкоротшою зв'язуючою мережею (НЗМ)

4.5 Уточнення порядку об'їзду пунктів на обраних розвізних маршрутах

4.6. Формування раціональної маршрутної мережі перевезення вантажів методом Кларка - Райта

4.7 Уточнення порядку об'їзду пунктів на обраних розвізних маршрутах

4.8 Визначення техніко-експлуатаційних показників роботи автомобілів на розвізно-збірних маршрутах

Висновки

Список використаної літератури

Додаток 1

Вступ

Транспорт забезпечує виробничо-економічні зв'язки різних галузей народного господарства. Він відіграє важливу роль в економічному і культурному розвитку людей, в економічних зв'язках з закордонними країнами. Транспорту належить важлива роль в процесі загального виробництва, так як він займається перевезенням матеріалів, напівготової і готової продукції. Транспорт забезпечує також зв'язок між сільським господарством і промисловістю та окремими підприємствами.

Транспортна промисловість або транспорт. Має ряд особливостей які значно відрізняють його від інших галузей матеріального виробництва. Виробничим процесом транспортної промисловості є процес переміщення вантажів і пасажирів, в часі і просторі. Транспортна промисловість не потребує виготовлення або перероблення сировини. Матеріальні блага у вигляді визначеної продукції в промисловості і сільському господарстві, транспорт переміщує від місця виробництва до місця споживання не змінюючи продукції.

Продукцією транспортної промисловості являється теж переміщення вантажів і пасажирів в часі і просторі. Таким чином виробничий процес і продукція транспортної промисловості співпадають.

Транспорт не виробляє нового товару чи продукту, але саме дякуючи їх переміщенню з одного місця в інше забезпечується продовження процесу виробництва та обігу, має місце кінцеве споживання вироблених товарів Переміщення товарів, продукції з місця виробництва до місця споживання і являється тою споживчою вартістю, яку створює транспорт, його транспортні послуги.

Дія транспортних послуг виражається в такому корисному ефекті, який не може виникати, зберігатися і реалізуватися у відриві від транспорту. Разом з тим виробництво транспортних послуг невідривне від їх споживання. Транспортні послуги задовольняють потреби в момент свого проявлення, тобто створення таких послуг співпадає з їх споживанням.

Транспорт займає особливе місце в міжнародному товарообігу. З одного боку, він являється необхідною умовою здійснення міжнародного розподілу праці, зовнішньоекономічних зв'язків. З другого боку -- транспортна індустрія виступає на світових ринках експортером своєї продукції, частково, транспортних послуг.

Транспортні послуги, що здійснюються в сфері ЗЕД, піддаються впливу всіх факторів, що характеризують розвиток ринкової економіки. Насамперед. це коливання цін на нафту, попиту і пропозицій на товари, а, відповідно, і на їх перевезення; валютного курсу; ступінь втручання держави у зовнішньоекономічну діяльність, стан політичних та економічних відносин різних держав і багато інших.

Розділ 1. Формування вантажного місця

1.1 Правила перевезення вантажу

Перевезення автомобільним транспортом

Так як біжутерія та аксесуари, навіть досить великими партіями, найчастіше не займають багато місця в контейнері для перевезення, то вигідніше буде відправляти даний товар в складі збірних перевезень.

Вантаж класифікують за ознаками: вид продукції різних виробників, фізичний стан, наявність тари, спосіб вантаження і розвантаження, специфічні властивості, маса та габарити.

Товар має містить упаковку. Вид упаковки має відповідати особливостям вантажу, упаковка має забезпечувати повне збереження вантажу під час його транспортування з урахуванням вантажно-розвантажувальних робіт.

При навантаженні вантажу здійснюється його зважування або рахування місць (чи штук).

При поданні вантажів в тарі чи упаковці і штучних вантажів дрібними відправками Замовник зобов'язаний завчасно замаркувати кожне вантажне місце відповідно до державного стандарту.

У маркуванні зазначаються:

а) знак одержувача - повне чи часткове найменування вантажоодержувача чи позначення, яке використовується одержувачем (при перевезеннях дрібних партій);

б) номер заявки (замовлення) на перевезення вантажів;

в) місце призначення - зазначається пункт (при міжміських перевезеннях);

г) маса вантажного місця - позначається цифрами маса брутто і нетто в кілограмах.

Перед завантаженням автомобілів, причепів, напівпричепів Замовник повинен перевірити придатність рухомого складу та контейнерів для перевезення вантажу у комерційному відношенні.

Навантажені предмети слід розміщувати і закріпляти так, щоб запобігти їх падінню, волочінню, травмуванню ними супровідних осіб чи створенню перешкод для руху.

Пломбування вантажів проводиться Замовником з його ініціативи або на вимогу Перевізника. [1]

Перевезення морським транспортом

Пакування і маркування вантажу, що надходить у морський порт забеспечує замовник.

Замовник веде підготовку вантажів, що направляються в морський порт для транспортування з урахуванням забезпечення збереження вантажу протягом перевезення та безпеки транспортного засобу.

Замовник забезпечує на вантажах, що направляються в морський порт, чітко видиме маркування.

Навантаження вантажів у транспортні засоби портовий оператор проводить відповідно до вимог робочої технологічної документації, технічних умов навантаження і кріплення вантажів, що діють на відповідному виді транспорту.

Для перевезення біжутерії використовуються унiверсальнi контейнери. Вони забезпечують захист вантажу вiд атмосферних дiй.

Контейнери, що підлягають опломбування, повинні бути технічно справними і мати пристосування для навішування пломб.Після опломбування контейнерів повинна бути виключена можливість доступу в них без зняття та пошкодження навішені пломб.

На кожен контейнер навішується не менше однієї пломби на запірний пристрій робочої двері, яка закривається останньої.

У кожен контейнер повинна бути занурена партія вантажу, що оформляється перевізним документом призначенням в один пункт, на адресу одного одержувача. На кожен прийнятий до перевезення контейнер видається коносамент (накладна), до якого вносяться всі зазначені реквізити про контейнері, а також відмітка " кількість вантажу в контейнері за заявою відправника ". [2]

Перевезення залізничним транспортом

Для перевезення біжутерії залізницею найкраще підходить вагонна відправка - партія вантажу за однією накладною в такій кількості, для перевезення якої потрібно надання окремого вагона або дрібна відправка - партія вантажу за однією накладною, для перевезення якої не потрібно надавати окремий вагон.

Вантаж для збереження від утрати, псування або пошкодження при перевезенні, мають поступати до перевезення у справній тарі, яка відповідає стандартам або технічним умовам.

Відповідальність за пред'явлений до перевезення вантаж у нестандартній і неякісній упаковці.несе відправник.

Залізниця може не приймати вантаж до перевезення у разі відсутності або неналежного його маркування, а також у тарі, що не відповідає вимогам стандартів або інших нормативних документів.

На тарно-пакувальні і штучні вантажі відправник зобов'язаний нанести маніпуляційні знаки і транспортні написи .

Маса тарних і штучних вантажів визначається до пред'явлення їх до перевезення із зазначенням на кожному вантажному місці його маси брутто і нетто. Кількість місць вантажів, які пред'являються до перевезення, у всіх випадках визначає відправник.

Зважування вантажів на вагонних вагах провадиться із зупинкою і розчіпленням вагонів або із зупинкою без розчіплення.

Відправник може здійснювати добровільне страхування вантажів в установленому законодавством порядку. [3]

1.2 Формування вантажного місця

Габарити ящика: 275Ч220Ч210 мм.

Габарити піддона: 1200Ч800Ч1655 мм.

Загальна висота завантаженого піддону не повинна перевищувати Н_під= 1655 мм. Висота європіддона h_під= 145 мм, а вантажність - 1000 кг.

Визначимо показники кратноті ящиків на європіддоні:

по довжині: n_l=L/l;

по ширині: n_b=B/b; (1.1)

по висоті: n_h=H/h.

Кількість ящиків на європіддоні (, ящ) визначаємо за формулою:

(1.2)

Маса брутто європіддона (,кг) визначаємо за формулою:

(1.3)

де - власна маса піддону, кг;

Фактична вантажомісткість європіддону (, кг) визначаємо за формулою:

(1.4)

Коефіцієнт статичного використання вантажопідйомності європіддону ( визначаємо за формулою:

 (1.5)

де q_ф - фактична вантажність європіддона,т;

q_n - номінальна вантажність, 1 т.

Коефіцієнт використання площі європіддону () визначаємо за формулою:

(1.6)

де - площа вантажу, мм²;

- площа європіддона, мм².

Схема розміщення вантажу №1:

Схема розміщення вантажу №2:

Схема розміщення вантажу №3:

Схема розміщення вантажу №4:

Схема розміщення вантажу №5:

Схема розміщення вантажу №6:

Розрахунки представимо у вигляді таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 - Схема розміщення ящиків на європіддоні (1200х800 мм)

№ п/п	Схема розміщення	Кількість одиниць	Фактична вантажність європіддона, т	Коефіцієнти використання
		по L	по B	по H	Nзаг		гст	зS
1	L/l, B/b, H/h	4	3	7	84	0,756	0,76	0,76
2	L/l, B/h, H/b	4	3	7	84	0,756	0,76	0,72
3	L/b, B/l, H/h	5	2	7	70	0,63	0,63	0,63
4	L/b, B/h, H/l	5	3	6	90	0,81	0,81	0,72
5	L/h, B/b, H/l	5	3	6	90	0,81	0,81	0,72
6	L/h, B/l, H/b	5	2	7	70	0,63	0,63	0,60

Вибираємо схему розміщення №5, оскільки коефіцієнт статичного використання вантажності піддону та коефіцієнт використання площі піддону є найбільшими. Наступні розрахунки ведемо використовуючи розміщення коробок на піддоні за схемою L/h, B/b, H/l

Графічне представлення даної схеми розміщення коробок на піддоні наведене у додатку 1, рисунок 1.

Для забезпечення стійкості пакета на піддоні, особливо пакетів великої висоти, застосовують різні кріплення вантажу.

Обв'язування стрічками використовується для фіксації товару з метою його подальшого транспортування та/або ергономічного зберігання. Популярність стрічки для стягування вантажів пояснюється її економічністю, надійністю і простотою в експлуатації. Фізичні властивості цього пакувального матеріалу дозволяють утримувати вантаж на місці, незважаючи на неминуче виникають під час транспортування навантаження.

Обв'язка вантажу здійснюється:

- Стрічка поліпропіленова - вид стрічок, що часто застосовується для обв'язки товарів на палетах, упаковки вантажу, попередньо обгорненого плівкою. Незамінний при обв'язці коробок, для подальшого їх зберігання та перевезення. Використання п / п стрічок надає продукції привабливий товарний вигляд.

- Стрічка металева - застосовується в ситуаціях, коли необхідно надійно зафіксувати важкі габаритні вантажі нестандартної форми, з гострими краями (пиломатеріали, арматура, цегла і багато іншого). Стійкі до використання в умовах високих температур.

- Стрічка поліестерна - нове покоління надміцних стрічок, ціна яких є нижчою, ніж вартість металевих стрічок, які є схожим з нею за характеристиками міцності. Підходять для надійної фіксації дуже важких вантажів.

- Стрічка кардова - стрічки, що володіють високою міцністю, здатні повністю замінити металеві стрічки або транспортувальні ремені, т.к. дешевше їх удвічі. Даний матеріал відмінно підходить для фіксації палет, негабаритних вантажів, упаковки штучних товарів і перевезення довгомірних листових виробів.

- Стяжні ремені - засіб багаторазового використання. Оптимально для перевезення товарів на вантажних автомобілях, поїздах або на водному транспорті. Ремінь надійно фіксує і в той же час не пошкоджує вироби, завдяки м'якій текстильної стрічці і регульованому натягу. [4]

1.3 Розрахунок міцності транспортної тари

Міцність транспортної тари у значній мірі впливає на збереження вантажу в процесі перевезення. На міцність тари впливають такі чинники:

- характер вантажу, його максимально допустима маса в одиниці тари;

- розмір тари та її окремих частин;

- механічні властивості матеріалу, які використовуються для виробництва тари;

- умови виконання перевезень з точки зору впливу зовнішніх факторів.

При плануванні використання тари визначають можливі статичні навантаження при штабелюванні, динамічні та вібраційні навантаження, що виникають при механічному формуванні і розформуванні транспортних пакетів, виконанні перевантажувальних операцій, тощо [1].

Статичне зусилля стискання, яке повинна витримувати тара, що знаходиться в нижньому ряді штабеля:

(1.7)

де g - прискорення вільного падіння, g=9,81 м/с² ;

Q - маса тари з вантажем, кг;

Н - висота штабеля (штабелювання), м;

h - висота одиниці тари, м.

Висоту штабеля Н встановлюють в нормативно-технічній документації для конкретних видів продукції з урахуванням властивостей упакування та необхідності повного використання місткості або вантажності транспортних засобів.

Зусилля стискання розраховують:

(1.8)

Опір стисканню картонної тари залежить від параметрів коробки та міцності гофрокартону при торцевому стисканні:

(1.9)

де Р_т - торцева жорсткість, Н/мм;

д - товщина картону, мм;

z - периметр ящика, мм.

Висота складування визначається за формулою:

(1.10)



Кількість коробок в штабелі:

(1.11)

Висновок: для наступних розрахунків будемо використовувати геометричну висоту піддона h=1665мм,так як, висота складування Н=мм. Відповідно кількість коробок в штабелі буде 6.

1.4 Завантаження контейнера

Розміщуємо європіддони з вантажем у контейнері (згідно із завданням на курсову роботу - 10, 20, 30, 40 футовому) в один ярус та представляємо схему їх розміщення.

Таблиця 1.2 - Основні характеристики контейнера 1DX за міжнародним стандартом ІSО 668:1995

Довжина в футах

Маса, т

Розміри, мм

Внутрішній об'єм, м3

Брутто

Тара

Габаритні

Внутрішні

Дверного прорізу

Між центрами отворів у кут. Фітингах

Довжина, L

Ширина, B

Висота, H

Довжина, l

Ширина, b

Висота, h

Ширина, S

Висота, P

Ширина, S

Висота, P

10

10,16

2991

2438

2438

-

-

-

2286

2787

2259

-

Визначимо показники кратності європіддонів у контейнері:

по довжині: n_l=L/l;

по ширині: n_b=B/b; (1.12)

Кількість європіддонів у контейнері (, піддони) визначаємо за формулою:

(1.13)

Маса брутто контейнера (,кг) визначаємо за формулою:

(1.14)

де - власна маса контейнера, т;

Фактична вантажність контейнера (, кг) визначаємо за формулою:

(1.15)

Коефіцієнт статичного використання вантажопідйомності контейнера ( визначаємо за формулою:

(1.16)

де - номінальна вантажність контейнера, 10,16-1,3=8,86т.

Коефіцієнт використання площі контейнера () визначаємо за формулою:

(1.17)

де - площа європіддонів, мм²;

- площа внутрішніх розмірів контейнера, мм².

Схема розміщення європіддонів №1:

Схема розміщення європіддонів №2:

Розрахунки представимо у вигляді таблиці 1.3

Таблиця 1.3 - Схема розміщення європіддонів у контейнері

Схема розміщення	Показники кратності		Фактична вантажність контейнера ,т
L/l, B/b, H/h	2	1	4	4,8	3,32	0,375	0,588	0,442
L/b, B/l, H/h	1	1	3	3,925	2,49	0,281	0,441	0,331

Вибираємо L/l, B/b, H/h схему розміщення, оскільки коефіцієнт статичного використання вантажності контейнера, коефіцієнт використання площі контейнера та коефіцієнт використання обґєму контейнера є найбільшими. Наступні розрахунки ведемо використовуючи розміщення коробок на піддоні за схемою комбінованою.

Кріплення вантажу у контейнері

Для того, щоб кріплення вантажу в контейнері здійснити максимально надійно, рекомендують дотримуватися деяких правил:

· Фіксація вантажу, який розміщується штабелями (2-ма) вздовж контейнера у декілька ярусів (яруси мають бути розміщені не ближче 200 мм один від одного), здійснюється за допомогою розпірних рамок (доски товщиною від 25 х100мм), їх розміщують поперек контейнера. Рамка складається з двох вертикальних дошок та двух розпірок, які розміщені поміж ними. Рамки повинні бути з'єднані чотирма планками, які розташовано вздовж. Перетин планок 22 х 50 мм. їх прибивають цвяхами (довжина 50 мм) до дошок, які розміщені у вертикальному положенні. Рамок потрібно стільки, щоб вантаж був міцно зафіксований.

Рисунок 1.2 - Кріплення вантажу у контейнері

· Якщо завантажується великотонажний контейнер (маса до 1500 кг), тоді й вантаж у ньому розміщують дуже щільно, щоб поміж ним не було відстані, Для цього використовують опірні бруски. Між боковими стінками й вантажем мають знаходитися спеціальні прокладки, для виготовлення яких використовується фанера, товстий картон, дошки або інший підручний матеріал. Торцеві стіни та двері контейнера захищають щитами. Дошки, з яких виготовлені щити, повинні мати товщину не меньше 30 мм.

· Якщо вантаж має циліндричну форму, тоді його закріплення здійснюють наступним чином - його розміщують на дерев'яних прокладках вертикально, до прокладок поміщають опірні бруски, які з'єднані один з одним за допомогою цвяхів (довжина 60 -70 мм). Кінці цвяхів згинають. До брусків кріплять бруски розпірні, а вже вони прибиваються цвяхами (довжина 100 - 150 мм) до прокладки. [4]

Правила пломбування вантажів

· Пломбування вантажів проводиться Замовником з його ініціативи або на вимогу Перевізника.

· При перевезенні вантажів у критих автомобілях і причепах, окремих секціях автомобілів, контейнерах і цистернах, опломбовуються Замовником.

· Не можна перевозити вантаж в контейнерах, які мають перекошені каркаси, несправності запірних пристроїв або пристроїв для пломбування, тріщини або надриви підйомних серег, пошкодження обшивки або покрівлі та інші несправності, які можуть спричинити недостачу, зіпсуття або пошкодження вантажу.

· Для забезпечення цілості вантажу, який доставляється за декількома адресами, в кузові типу "фургон" Перевізник може встановлювати перегородки, що розділяють кузов на секції, які пломбують окремо.

· На пломбах повинні бути контрольні знаки Замовника.

· Пломби слід навішувати таким чином, щоб виключалася можливість доступу до вантажу без їх знімання або порушення цілості. [5]

Висновок

Проаналізовано правила перевезення біжутерії різними видами транспорту, а саме автомобльним, залізничним, морським. Визначено, що кількість коробок - 90, маса бруто європіддону - 0,83 т, коефіцієнт площі - 0,72. Вибрано контейнер DХ, кількість європіддонів у контейнері - 4, фактична вантажність - 3,32 т, коефіцієнт статичного використання контейнеру - 0,375, коефіцієт площі - 0,588, коефіцієнт обєму - 0,442. Наведено правила пломбування та розраховано міцність тари, відповідно можливо розмітити 7 коробок по висоті.

вантаж морський контейнеровоз автомобіль

Розділ 2. Розрахунок показників роботи морських транспортних засобів при виконані контейнерних перевезень

2.1 Технічна характеристика та маршрут руху морського судна

Згідно із завданням на курсовий проект морські перевезення контейнерів здійснюється контейнерним судном CSCL ZEEBRUGGE. Технічна характеристика даного контейнеровозу наведена в таблиці.

Таблиця 2.1 - Технічна характеристика судна CSCL ZEEBRUGGE

Довжина, м	337
Ширина, м	46
Рік будівництва	2007
Дедвейт (DWT), т	111737
Швидкість, вузлів	20

Рисунок 2.1 - Зображення контейнерного судна CSCL ZEEBRUGGE

Користуючись інтернет-ресурсом було визначено морську ділянку маршруту слідування морського контейнеровозу CSCL ZEEBRUGGE від порту Ravenna ( Італія) до Одеського морського торговельного порту (Україна).

Згідно даного маршруту відстань між портами складає 1669 милі .



Рисунок 2.2 - Карта маршруту слідування морського контейнеровозу

2.2 Розрахунок техніко-експлуатаційних показників роботи морського контейнеровозу

Розрахувати техніко-експлуатаційні показники (ТЕП) роботи морського контейнеровозу для простого рейсу.

Тривалість рейсу морського контейнеровозу:

, діб (2.1)

де t_х - тривалість ходу морського судна, діб;

t_нр - час навантаження та розвантаження контейнерів на морський контейнеровіз.

, діб (2.2)

де L - відстань морських перевезень, милі;

V_T - швидкість руху морського контейнеровозу, миль/год (вузли);

t_дод - додатковий час на простій , судно-доба. Приймаємо t_дод = 0,5 доби

, діб (2.3)

де Q_H, Q_P - обсяг відповідно навантажених і розвантажених контейнерів; (Q_H = Q_P = Q за завданням);

Н_Н, Н_Р - норма на навантаження і розвантаження, конт/добу.

Згідно вихідних даних:

Н_Н = 200 + №п/п, конт/добу

Н_Н = 200 + 3 = 203 конт/добу

Н_Р = 300 + №п/п, конт/добу (2.4)

Н_Р = 300 +3 = 303 конт/добу

де №п/п - порядковий номер студента за списком групи.

доби

доби

Коефіцієнт ходового часу морського контейнеровозу розраховуємо за формулою:

(2.5)

Середньодобова експлуатаційна швидкість морського контейнеровозу:

(2.6)



Транспортна робота морського контейнеровозу визначається:

, конт.-миль (2.7)

конт.-миль

Чиста вантажність (дедвейт) морського контейнеровозу, конт.

(2.8)

де ?w - дедвейт або максимальна кількість вантажу і запасів, які судно може прийняти на борт, конт.;

K _уд - коефіцієнт утилізації дедвейту;

№ - остання цифра порядкового номеру студента за списком групи.

конт

Середня дальність морських перевезень одного контейнера:

, миль (2.9)

Доходи від виконаного рейсу:

, грн (2.10)

де f_к.м. - ставка фрахту за морське перевезення одного контейнера, грн./конт.. Ставка фрахту складає 12820 грн

грн



Рисунок 2.2 - Ставка фрахту

Собівартість перевезення одного контейнера морським контейнеровозом:

, грн./конт. (2.11)

грн./конт.

Витрати пов'язані з виконанням рейсу морського контейнеровоза:

, грн. (2.12)

грн

Валовий прибуток від морського перевезення:

, грн. (2.13)

грн

Висновок

Наведена технічна характеристика контейнерного судна CSCL ZEEBRUGGE. Користуючись інтернет-ресурсом було визначено морську ділянку маршруту слідування морського контейнеровозу CSCL ZEEBRUGGE від порту Ravenna ( Італія) до Одеського морського торговельного порту (Україна).

Згідно даного маршруту відстань між портами складає 1669 милі .

Визначена тривалість рейсу морського контейнеровозу - 4,52 доби, маршрут морської ділянки перевезень. Розрахована транспортна робота морського контейнеровозу 8345 конт.-миль. Валовий прибуток від морського перевезення - 21366,67 грн, витрати пов'язані з виконанням рейсу морського контейнеровоза - 42733,33 грн, собівартість перевезення одного контейнера морським контейнеровозом - 8546,667 грн./конт, Доходи від виконаного рейсу - 64100 грн.

Розділ 3. Розрахунок показників роботи залізничного рухомого складу при виконанні змішаних контейнерних перевезень

3.1 Технічна характеристика залізничної платформи

Перевезення контейнерів (11DХ) від Одеського морського торговельного порту (Україна) виконується залізничними платформами моделі 13-5001 до міста Сміла . Технічна характеристика залізничної платформи моделі 13-5001 наведена в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 -Технічна характеристика залізничної платформи моделі 13-5001

Вантажопідйомність, т	64
Маса тари вагона, т	20
Площа підлоги, м2	45,82
Довжина, мм	14620
Максимальна ширина, мм	3134
Кількість осей, шт	4

Нижче наведена схема руху від від Одеського морського торговельного порту до міста Сміла залізничними шляхами, а також визначена відстань між заданими пунктами L_з = 384 км.

Рисунок 3.2 - Карта-схема залізничного маршруту

3.2 Розрахунок техніко-експлуатаційних показників роботи залізничного рухомого складу

Необхідно розрахувати кількість контейнерів (1DХ), що розмістяться на залізничній платформі за вантажністю і габаритами.

За габаритами: по L = 14620/2802 = 5 конт.; по В = 3134/2330 = 1 конт., отже ми можемо розмістити 5 контейнери за габаритами.

Розраховуємо необхідну кількість залізничних платформ для перевезення заданої кількості контейнерів:

(3.1)

де n_к.з - кількість контейнерів заданого типорозміру, що можуть бути розміщені на залізничній платформі, конт.;

n=5/5=1

Розраховуємо техніко-експлуатаційні показники роботи залізничного рухомого складу.

Питома площа пола залізничної платформи-контейнеровоза:

, м²/т (3.2)

де F - повна площа полу, м² (F = 45,82 м²);

q - вантажність залізничної платформи-контейнеровоза, т

м²/т

Тривалість перевезення залізничним рухомим складом:

, діб (3.3)

де t_рух.з - час руху залізничного рухомого складу, доба;

, діб (3.4)

де L_з - відстань залізничної ділянки перевезення контейнерів, км;

V_м - маршрутна швидкість руху залізничного рухомого складу, км/год (V_м = 35+0,1*3=35,3 км/год);

t_дод - додатковий час на простій залізничного рухомого складу, вагоно-

доби (приймаємо t_дод =0,5 доби)

доби

t_нр.з - час навантаження і розвантаження контейнерів на залізничну платформу, діб.

, діб (3.5)

де Q_н, Q_р - обсяг відповідно навантажених і розвантажених контейнерів, конт; (Q_н = Q_р = Q = 5 за завданням);

Н_р, Н_н - норма часу на навантаження і розвантаження, конт/доба.

Відповідно вихідних даних:

Н_Н = 150 +№п /п, конт/добу (3.6)

Н_Р = 250 +№п /п, конт/добу (3.7)

Н_Н = 150 +3=153 конт/добу

Н_Р = 250 +3=253 конт/добу

Де №п /п - порядковий номер студента за списком групи.

доби

доби

Коефіцієнт використання часу руху залізничного рухомого складу розраховується за формулою:

(3.8)

Середньодобова експлуатаційна швидкість залізничного рухомого складу:

, км/добу (3.9)

км/добу

Транспортна робота залізничного рухомого складу:

, конт·км (3.10)

конт·км

За допомогою Додатку Є [1] була визначена тарифна схема 10 - контейнерними відправками вантажів у 10-, 20 (24)-, 40 (30)- футових контейнерах (крім танків-контейнерів та ізотермічних): 10.2 - 10)-футовий контейнер залізниць власний або орендований (завантажений) у вагонах парку залізниць;

Собівартість залізничного перевезення одного контейнера:

, грн/конт (3.11)

де S_пзо - вартість початково-заключних операцій;

S_ор - вартість операцій руху;

Р - розрахункова маса контейнера (10 т).

грн/конт

Витрати на залізничне перевезення партії контейнерів:

, грн (3.12)

грн

Розрахункова ставка фрахту на перевезення одного контейнера залізничним рухомим складом:

, грн/конт (3.13)

грн/конт

Доходи від залізничного перевезення партії контейнерів:

, грн (3.14)

грн

Валовий прибуток залізничного перевезення партії контейнерів:

, грн (3.15)

грн

Висновок

Наведена технічна характеристика залізничної платформи 13-5001. Розрахували, що враховуючи габарити і вантажність можливо розмістити 5 контейнер на платформі. Була розроблена схема руху від Одеського морського торговельного порту до міста Сміла, визначена відстань між заданими пунктами L_з = 384 км. Час їздки залізничного контейнеровоза 1,51 доби. Транспортна робота залізничного рухомого складу - 1920 конт*км.

Витрати на залізничне перевезення партії контейнерів становлять 2912,214 грн, а валовий прибуток від залізничного перевезення складає 873,6642 грн, доходи від залізничного перевезення партії контейнерів - 3785,875 грн.

Розділ 4. Розрахунок показників роботи автомобільного рухомого складу при виконанні перевезень партіонних вантажів на розвізних маршрутах

4.1 Дислокація учасників транспортного процесу (Картограм вантажопотоків)

На аркуші паперу А4 побудуємо карту міста Cміла. Побудуємо таблицю відстаней між усіма кореспондуючими пунктами (таблиця 4.1).

9		В6							В11	В4
8				В8
7								В5
6									АТП
5	В10	ВВ	В3
4				В7
3
2			В1				В12
1										В9
0					В2
	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9

Рисунок 4.1 - Карта-схема розташування вантажовідправника, вантажоотримувачів та транспортного підприємства

Таблиця 4.1 - Відстані між кореспондуючими пунктами

	В1	В2	В3	В4	В5	В6	В7	В8	В9	В10	В11	В12	ВВ
В1		4,55	3,9	14,3	10,4	9,1	3,25	7,8	11,05	5,2	13	6,5	3,9
В2	4,55		7,15	13,65	10,4	12,35	5,2	9,75	7,8	9,1	13	3,9	7,8
В3	3,9	7,15		12,35	8,45	5,2	1,95	5,07	12,35	3,25	11,05	7,15	1,3
В4	14,3	13,65	12,35		4,55	12,35	11,7	9,75	9,75	15,6	1,3	10,4	13,65
В5	10,4	10,4	8,45	4,55		9,75	7,15	6,5	7,8	11,7	3,25	6,5	9,75
В6	9,1	12,35	5,2	12,35	9,75		7,15	3,25	16,25	7,15	11,05	11,7	5,2
В7	3,25	5,2	1,95	11,7	7,15	7,15		5,2	10,4	5,2	10,4	5,2	3,9
В8	7,8	9,75	5,07	9,75	6,5	3,25	5,2		13	6,5	7,8	9,1	5,2
В9	11,05	7,8	12,35	9,75	7,8	16,25	10,4	13		14,95	10,4	5,2	13,65
В10	5,2	9,1	3,25	15,6	11,7	7,15	5,2	6,5	14,95		13,65	10,4	1,3
В11	13	13	11,05	1,3	3,25	11,05	10,4	7,8	10,4	13,65		9,75	12,35
В12	6,5	3,9	7,15	10,4	6,5	11,7	5,2	9,1	5,2	10,4	9,75		9,1
ВВ	3,9	7,8	1,3	13,65	9,75	5,2	3,9	5,2	13,65	1,3	12,35	9,1
АТП	11,05	11,44	9,75	4,55	2,6	11,7	9,75	8,45	6,5	13	3,9	5,85	11,05

Для складання плану-замовлення на перевезення вантажу слід керуватися наступними даними: вид вантажу, що заданий у завданні на курсову роботу; відстані перевезення вантажу від вантажовідправника до вантажоотримувача (табл.4.2); розмір завезеної партії вантажу g (кількість піддонів, що вказана у завданні, потрібно помножити на масу брутто одного піддону, обраного по оптимальній схемі розміщення).

Таблиця 4.2 - План-замовлення на виконання перевезень вантажу

Назва вантажу	Вантажовідправник	Вантажоотримувач (ВО)	Відстань перевезень від ВВ до ВО, км	Кількість піддоні для доставки, шт	Розмір завезеної партії вантажу gp, т
біжутерія	ВВ	В1	3,9	1	0,83
		В2	7,8	1	0,83
		В3	1,3	2	1,66
		В4	13,65	2	1,66
		В5	9,75	2	1,66
		В6	5,2	2	1,66
		В7	3,9	1	0,83
		В8	5,2	1	0,83
		В9	13,65	1	0,83
		В10	1,3	1	0,83
		В11	12,35	2	1,66
		В12	9,1	2	1,66
	?=		87,1	18	14,94

4.2 Вибір розвізних маршрутів за найкоротшою звязуючою мережею (НЗМ)

Необхідно визначити ланки найкоротшої зв'язуючої мережі таким чином (таблиця 4.5): виписати числа першого рядка матриці відстаней та формуємо ряд I, в якому вказуємо номер належності значення відстаней до відповідного рядка таблиці відстаней (знизу) та стовпчика (зверху).

Таблиця 4.3 - Етапи визначення ланок найкоротшої зв'язуючої мережі

	В2	В3	В4	В5	В6	В7	В8	В9	В10	В11	В12	ВВ
І	4,55	3,9	14,3	10,4	9,1	3,25	7,8	11,05	5,2	13	6,5	3,9
	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1
ІІ	4,55	1,95	14,3	7,15	7,15		5,2	10,4	5,2	10,4	5,2	3,9
	1	7	1	7	7		7	7	7	7	7	7
ІІІ	4,55		12,35	7,15	5,2		5,07	10,4	3,25	10,4	5,2	1,3
	1		3	7	3		3	7	3	7	7	3
IV	4,55		12,35	7,15	5,2		5,07	10,4	1,3	10,4	5,2
	1		3	7	вв		3	7	вв	7	7
V	4,55		12,35	7,15	5,2		5,07	10,4		10,4	5,2
	1		3	7	вв		3	7		7	7
VI			12,35	7,15	5,2		5,07	7,8		10,4	3,9
			3	7	вв		3	2		7	2
VII			10,4	6,5	5,2		5,07	5,2		9,75
			12	12	вв		3	12		12
VIII			9,75	6,5	3,25			5,2		7,8
			8	8	8			12		8
ІХ			9,75	6,5				5,2		7,8
			8	8				12		8
Х			9,75	6,5						7,8
			8	8						8
ХІ			4,55							3,25
			5							5
ХІІ			1,3
			11

Таблиця 4.4 - Ланки найкоротшої зв'язуючої мережі (НЗМ)

N	Ланка НЗМ	Відстань, км
1	В1-В7	3,25
2	В7-В3	1,95
3	В3-ВВ	1,3
4	В10-ВВ	1,3
5	В2-В1	4,55
6	В2-В12	3,9
7	В3-В8	5,07
8	В8-В6	3,25
9	В12-В9	5,2
10	В8-В5	6,5
11	В5-В11	3,25
12	В11-В4	1,3
?	-	45,37

Зобразимо ланки найкоротшої зв'язуючої мережі на рисунку 4.2 .

Рисунок 4. 2- Карта-схема ланок найкоротшої зв'язуючої мережі

Для найкоротшої зв'язуючої мережі визначають такі показники:

- середню відстань доставки вантажу

(4.1)

де lі - відстань доставки вантажу від вантажовідправника до і-го пункту

завозу вантажу, км;

п3 - кількість пунктів завозу вантажу;

- середню відстань доставки вантажу між суміжними пунктами його завозу

(4.2)

Де - відстань доставки вантажу між відповідними суміжними пунктами його завозу;

? - кількість ланок НЗМ, що не сполучаються із вантажовідправником вантажу.

- середній розмір партії вантажу, що завозиться, т:

(4.3)

4.3 Вибір автомобіля оптимальної вантажопідйомності для перевезення вантажів на розвізних маршрутах

Для перевезень вантажів на розвізних маршрутах вибираємо 3 автомобілі однієї спеціалізації, яка відповідає вимогам для виконання перевезень заданого вантажу, з інтервалом + 2 т.



Рисунок. 4.3 - Зображення MERCEDES-BENZ Atego 1223

Рисунок. 4.4 - Зображення MERCEDES-BENZ 1217 left hand drive

Рисунок. 4.5 - Зображення IVECO Stralis 270

Таблиця 4.5 - Характеристики автомобілів

	MERCEDES-BENZ Atego 1223	MERCEDES-BENZ 1217 left hand drive	IVECO Stralis 270
Вантажопідйомність, т	5	7	9
Вартість автомобіля, грн	345000	470 000	378 000
Нормативний пробіг до кап. ремонту, км	700000	650000	800000
Тип КП	механічна	механічна	механічна
Лінійна норма витрати пального, л/100 км	20,7	22	23,8
Питома норма витрати пального, л/100 км	1,3	1,3	1,3
Потужність двигуна, кВТ	169	125	198
Коефіцієнт статичного використання вантажопідйомності	0,69	0,69	0,69
Повна маса, т	12	15,5	18,3
Колісна форма	4*2	4*2	4*2
Екологічний тип	Євро-2	Євро-4	Євро-3

На розвізно-збірних маршрутах із одночасним розвозом і збором автомобілі більшої вантажності доцільно застосовувати, якщо

км (4.3)

де - розрахункові коефіцієнти:

(4.4)

де С_пос - постійні витрати на 1 год роботи автомобіля, грн/год.

Щоб порахувати розрахункові коефіцієнти, спочатку порахуємо технічні показники для кожного автомобіля MERCEDES-BENZ Atego 1223 (1) MERCEDES-BENZ 1217 left hand drive (2) IVECO Stralis 270 (3)

, грн/год. (4.5)

1) С_пос= 17*11,36=193,17 грн/год

2) С_пос=17*13,08=222,44 грн/год

3) С_пос=17*14,09=239,53 грн/год

К₂ = 14 для вітчизняних і російських автомобілів;

К₂= 17 для автомобілів західних країн.

С_км - витрати на 1 км пробігу автомобіля:

, грн/км; (4.6)

1) С_км=11,36+193,17/42=15,96 грн/км

2) С_км=13,08+222,44/42=18,38 грн/км

3) С_км=14,09+239,53/42=19,79 грн/км

С_зм - змінні витрати на 1 км пробігу автомобіля:

, грн/км; (4.7)

1) С_зм=1,6*(0,59+6,51)=11,36 грн/км

2) С_зм=1,6*(0,87+7,31)=13,08 грн/км

3) С_зм=1,6*(0,57+8,24)=14,09 грн/км

де К₁= 1,4 для вітчизняних і російських автомобілів;

К₁ = 1,6 для автомобілів західних країн;

С_а- вартість амортизації автомобіля на 1 км пробігу, розраховується:

, грн/км (4.8)

1) С_а=345000*1,2/500000=0,59 грн/км

2) С_а=470000*1,2/650000=0,87 грн/км

3) С_а=378000*1,2/800000=0,57 грн/км

Де Ц - вартість автомобіля, грн;

L_н - нормативний пробіг автомобіля до капітального ремонту (Додаток), км;

С_п - вартість пального на 1 км пробігу:

, грн/км (4.9)

1) С_п=0,277*23,5=6,510 грн/км

2) С_п=0,311*23,5=7,310 грн/км

3) С_п=0,351*23,5=8,239 грн/км

де Н₁ - норма витрат пального на 1 км пробігу (визначається за лінійними нормами витрат пального);

Ц_п - ціна пального, грн/л (23,5 грн/л на 28.11.2020);

(4.10)

1) Н₁=12,57/45,37=0,277

2) Н₁=14,11/45,37=0,311

3) Н₁=15,91/45,37=0,351

Де Нм - норма витрат пального на маршруті (визначається за лінійними нормами витрат пального);

L - довжина маршруту, км;

(4.11)

1)

2)

3)

де H_Л - ба...