Главная Коллекция "Revolution" Военное дело и гражданская оборона Вишкіл та виховна робота в українських військах періоду визвольних змагань 1917-1920 рр.

Вишкіл та виховна робота в українських військах періоду визвольних змагань 1917-1920 рр.

Становлення системи військового вишколу та виховання в українській армії на різних етапах її діяльності. Оцінка роботи вищих державних і військових структур по налагодженню формування національних військових кадрів та їх ідейно-патріотичного виховання.

Рубрика Военное дело и гражданская оборона
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 27.08.2013
Размер файла 49,5 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

У висновках узагальнено основні результати дослідження, визначено роль і місце військового вишколу та виховання в українських військах 1917 - 1920 рр. Підкреслено, що загалом досвід національного військового будівництва з усією очевидністю підтвердив, що ключовим фактором, який забезпечує повноцінне функціонування національних збройних сил, є уважне ставлення до фахової підготовки її особового складу і водночас його виховання у дусі патріотизму та відданості державницькій ідеї. Розв'язання цього двоєдиного завдання є гарантом того, що збройні сили виконають покладені на них функції.

Як показали події 1917-1920 рр., армія була центральним елементом державного відродження України. Вона створювалася разом із державою і часто виступала каталізатором державотворчих процесів загалом. У зв'язку з цим, впродовж даного часу на чільне місце висувалася проблема створення боєздатної армії. На жаль, розуміння ваги цієї справи не завжди знаходило адекватну оцінку і підтримку з боку тогочасних українських політичних і державних діячів.

Разом із створенням на рубежі 1917-1918 рр. регулярної армії, відбувається процес становлення національної вишкільної і виховної системи у військах. Її особливістю було те, що вона не одразу набула чітко визначених рис. Зародки повноцінного військового вишколу та національно-патріотичного виховання не встигли досягти поставленої мети.

Особливо далася взнаки спроба Української Центральної Ради перенести цивільні норми суспільного життя в армію. Це призвело до її політизації, поширення хаосу. Значного удару по вишкільній та виховній роботі у військах завдала недооцінка ролі офіцера.

У добу гетьманату П.Скоропадського, хоча військове будівництво очолили відомі фахівці військової справи, в армії значно відчувався брак чітко розробленої концепції виховної роботи. Наслідком цього стала втрата добре озброєними, більше того, елітними частинами гетьманської армії бажання виступити на захист режиму восени 1918 р. Отже, П.Скоропадському не вдалося забезпечити узгодженості суто військового вишколу з виховним процесом, що залишається актуальним і нині.

В Галичині ще на початку XX століття військово-патріотичні товариства сприяли підготовці української молоді до збройної боротьби за незалежну державу, а вишколені та виховані воїни Легіону Українських січових стрільців стали осердям Української Галицької армії. Військово-політичне керівництво ЗУНР зуміло за короткий час налагодити військовий вишкіл новобранців та навчання старшин і підстаршин. Але внаслідок безперервних воєнних дій не вдалося зробити його повноцінним. Зате виховання галицького вояка було на висоті, він показав себе військово справним, хоробрим, дисциплінованим та морально стійким.

Проголошення соборної УНР поклало початок нівелюванню відмінностей у системі військового вишколу в галицьких і наддніпрянських частинах української армії. Хоча єдиної вишкільно-виховної системи не склалося, перехід галицької армії у район розташування Дієвої армії став імпульсом для посилення виховної роботи у військах в цілому. Провідну роль у військово-вишкільній роботі відігравала пропаганда державницької ідеології.

В цілому, вишкільно-виховна робота в українській армії 1919-1920рр. дала позитивні результати. Попри важкі поразки від переважаючих сил противника, моральний стан армії був збережений. Вона продовжувала боротьбу і воліла разом з урядом вийти в еміграцію, ніж капітулювати.

Незважаючи на поразку, українські воїни високо пронесли прапор національно-визвольної боротьби, що стало прикладом для майбутніх поколінь борців за незалежну Українську державу.

Історичний досвід військового вишколу та національного виховання необхідно використати і сьогодні, в час реформування Збройних сил України на період переходу до рівня європейських стандартів та формування професійної армії.

Основні результати дисертаційного дослідження викладені в наступних публікаціях автора

Кривизюк Л.П. Організація вишколу армії УНР доби Центральної Ради. Збірка науково-методичних праць. Випуск №5. - Військовий інститут при Державному університеті “Львівська політехніка”. - Львів, 1999. - с.61-67.

Кривизюк Л.П. Українські парамілітарні організації та їх діяльність на початку ХХ століття. Вісник Державного університету “Львівська політехніка”. Держава та армія № 377. - Львів, 1999. - с.91-97.

Кривизюк Л.П. Національне і військове виховання в Галичині напередодні і в роки визвольних змагань (1918-1919 рр.). Наукові записки. Збірник наукових статей. Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова. - Київ, 1999. - с.74-82.

Кривизюк Л.П. Організація агітаційно-пропагандистської роботи в армії УНР доби Директорії. Військово-науковий вісник. Військовий інститут при Державному університеті “Львівська політехніка”. Випуск 1 - Львів, 2000. - с.52-58.

Кривизюк Л.П. Військовий вишкіл у Галицькій Армії. Вісник. Національного університету “Львівська політехніка”. Держава і армія № 408. - Львів, 2000. - с.190-197.

Размещено на Allbest.ru

...

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены