Організація і здійснення захисту підрозділів від зброї масового ураження
Основи організації захисту військ від зброї масового ураження. Передбачення рішень командира на бойові дії. Ознаки підготовки противника застосування ядерної зброї. Захист підрозділів від неї під час наступу, оборони, пересування і розташування на місці.
| Рубрика | Военное дело и гражданская оборона |
| Вид | реферат |
| Язык | русский |
| Дата добавления | 26.08.2014 |
| Размер файла | 38,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Особовий склад на привалі необхідно розташовувати із засобами індивідуального захисту у найближчого природного або обладнаного| завчасно укриття в готовності зайняти його або своє місце в машині. Як укриття можна використовувати придорожні канави, відкриті меліоративні споруди, кар'єри, воронки від бомб і снарядів, яри, старі окопи або траншеї, а також укриття для озброєння і військової техніки, якщо вони обладналися в районі завчасно.
У горах місця для привалу вибираються на ділянках доріг, безпечних від каменепадів, обвалів і сніжної лавини; не можна розташовувати колону на дорозі над обривом або під ним.
Під час розташування на привалі вночі особлива увага приділяється світломаскуванню. Особовий склад необхідно розташовувати на узліссях гаїв під кронами дерев або в чагарнику, що значно знизить дію світлового випромінювання на очі особистого состава і ураження аерозолем ОР.
З появою авіації противника особовий склад за командою командира повинен швидко зайняти своє місце в машинах, а колона відновити рух, збільшуючи швидкість і дистанцію між машинами.
У разі застосування противником хімічної зброї особовий склад, розташований поза машинами, повинен зайняти найближчі укриття і надіти засоби індивідуального захисту.
Після виходу із зараженого району проводиться ліквідація наслідків застосування противником ЗМУ.
У разі загрози розповсюдження хмари ядерного вибуху над районом розташування підрозділів на привалі особовий склад за сигналом або командою командира надягає протигази, захисні плащі у вигляді накидок, займає місце в машинах і колона продовжує рух, ведучи радіаційну і хімічну розвідку спеціально підготовленими відділеннями (екіпажами, розрахунками), і за її результатами вибирає напрям руху в обхід зони надзвичайно небезпечного і небезпечного радіоактивного зараження.
Інтервали між підрозділами в районах привалів залежатимуть від захисних властивостей місцевості і засобів застосування противником ЗМУ по підрозділах. Прийнято вважати, що вимогам захисту найбільшою мірою відповідає розосередження роти (батареї) до взводу з інтервалами між ними до 500 м. Для такого розташування роті (батареї) необхідно призначати район до 2 км2. Взводу для розміщення особового складу і бойових машин указується місце, що забезпечує потайливе розташування відділень (екіпажів, обслуги) з їх озброєнням на інтервалах до 50 м. Бойові машини й інша техніка повинні розміщуватися поблизу дороги, колонного шляху або просіки в порядку, що забезпечує швидкий вихід на них, і маскуватися місцевими або табельними засобами.
Ефективність захисту підрозділів на привалах підвищується умілим використанням захисних властивостей місцевості. Яри, кар'єри, лощини, каменоломні, штучні дорожні споруди, відкрита система меліорації, придорожні кювети, ліс, чагарник можуть бути укриттями і сприяти надійнішому маскуванню.
Особовий склад танкових підрозділів і підрозділів на БМП повинен розташовуватися поблизу своїх машин; за сигналом або за першою ознакою застосування противником ЗМУ він повинен швидко зайняти місце в танках (БМП) і включити систему колективного захисту.
На привалах тривалістю до 2 год за необхідності може проводитися повна спеціальна обробка, для цього підрозділи сходять з дороги і розосереджуються уздовж маршруту руху.
Підрозділи другого ешелону (загальновійськового резерву) в наступу або в зустрічному бою переміщаються стрибками і в місцях зупинок розташовуються на тих же інтервалах і дистанціях, як і на привалах. Виконуючи ті ж заходи захисту, що і в місцях привалів, ці підрозділи за наказом старшого начальника можуть проводити зміну районів розташування, що утруднить супротивникові вибір підрозділів як об'єктів для завдання ядерних ударів і підвищить їх живучість.
Вихідні райони (райони зосередження) і місця денного (нічного) відпочинку для підрозділів необхідно вибирати на деякому видаленні від крупних населених пунктів, вузлів доріг й інших важливих об'єктів, по яких противник може застосувати ЗМУ, з навітряного боку від можливих об'єктів удару, раціонально використовуючи захисні властивості місцевості.
У районах розташування організовуються радіаційна, хімічна і біологічна розвідка й оповіщення особового складу про радіоактивне, хімічне і біологічне зараження; проводяться інженерне обладнання району розташування і маскування; визначається порядок дій особового складу за сигналами оповіщення, порядок відпочинку і прийняття їжі; намічаються заходи щодо ліквідації наслідків застосування противником ЗМУ і швидкого виходу з району розташування.
Незалежно від часу перебування в районі його інженерне обладнання необхідно починати негайно з обладнання щілин, перекриваючи їх місцевими засобами і засипаючи шаром грунту для захисту від проникаючої радіації ядерного вибуху. Укриття для озброєння і військової техніки обладнуються з використанням навісного обладнання, а за наявності часу і вручну, до того ж щілина для розташування відділення (екіпажа, обслуги) повинна розташовуватися так, щоб вона перекривалася технікою. Надалі повинні створюватися складніші споруди і обладнатися шляхи для маневру.
У результаті застосування противником ЗМУ по районах розташування підрозділів окремі з них можуть зазнати значних втрат в особовому складі, озброєнні і військовій техніці. У районах застосування ядерної зброї виникнуть вогнища пожеж, утворюються ділянки руйнувань і завалів. Місцевість, озброєння, військова техніка, матеріальні засоби, а у ряді випадків і особовий склад виявляться зараженими радіоактивними, отруйними речовинами і біологічними засобами. Це може призвести до того, що підрозділи частково або повністю втратять боєздатність. З відновленням їх боєздатності одночасно повинна проводитися ліквідація наслідків застосування противником ЗМУ.
Перша медична допомога тим, хто постраждав, виведення (винесення) поранених з осередків ураження (зараження) і евакуація їх до медичних пунктів повинні починатися негайно після виявлення стану підрозділів. Зволікання з рішенням цього важливого завдання може привести до невиправданого зростання втрат в особовому складі.
Розчищення завалів і гасіння пожеж повинні проводитися лише у разі гострої потреби, тільки в тих випадках, коли без виконання цих робіт не є можливим вивести особовий склад і техніку з осередків ураження.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Методи захисту від зброї масового ураження, а також забезпечення радіаційного, хімічного, біологічного захисту військ, їх основне призначення та зміст вказівок командиру. Оцінка місцевої дії вибуху. Вихідні дані для прогнозування втрат особового складу.
методичка [38,5 K], добавлен 15.08.2009Біологічна зброя як спеціальні боєприпаси і бойові прилади для масового ураження. Аерозольний шлях - один з основних способів зараження. Бактерії, віруси, рикетсії, грибки – біологічні засоби ураження. Осередки біологічного і комбінованого ураження.
реферат [40,1 K], добавлен 11.12.2010Фінансування заходів цивільної оборони та витрат, пов'язаних із захистом населення від наслідків надзвичайних ситуацій. Захист і дії людей під час пожежі. Аварії на пожеженебезпечних об’єктах. Види зброї масового ураження. Біологічна зброя, її види.
контрольная работа [749,7 K], добавлен 24.11.2010Уражаючі фактори ядерного вибуху, їх характеристика. Заходи захисту особового складу та військової техніки від їх впливу. Аварії на хімічно небезпечних об`єктах, на ядерних енергетичних установках. Засоби індивідуального захисту шкіри та органів дихання.
методичка [108,0 K], добавлен 15.08.2009Зброя масового ураження. Ядерна зброя та її уражаючі фактори. Хімічна зброя. Класифікація отруйних речовин за характером їх дії на живі організми. Основні властивості хімічних засобів ураження. Види і основні властивості біологічних засобів ураження.
дипломная работа [40,6 K], добавлен 15.12.2008Зброя, дія якої заснована на використанні енергії, яка вивільнюється під час ядерних реакцій. Засоби керування ядерними зарядами, засоби їх доставки до цілі. Фактори ураження. Речовини, здатні до розщеплення ядра. Перше випробовування ядерної зброї.
презентация [1,0 M], добавлен 20.12.2013Характеристика радіаційної та хімічної обстановки. Особливості основних способів захисту населення від сучасних засобів ураження. Аналіз оцінки радіаційної та хімічної обстановки після ядерного вибуху. Знайомство з засобами колективного захисту населення.
курсовая работа [494,5 K], добавлен 19.04.2012Історичні події, пов'язані з випробуванням ядерної зброї. Елементи ядерних боєприпасів, їх потужність. Види та вражаючі фактори ядерних вибухів. Договір про скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь. Отруйні речовини та захист від них.
презентация [964,0 K], добавлен 20.12.2013Бойове застосування військ РХБ захисту, їх організація, та тактика дій. Високоманеврений характер сучасного бою. Комплектність машин радіаційної, хімічної і неспецифічної, бактеріологічної (біологічної) розвідки. Засоби для проведення спеціальної обробки.
методичка [137,7 K], добавлен 15.08.2009З історії створення ядерної зброї. Поражаючи фактори ядерного вибуху, основні параметри ударної хвилі. Розрахунок одиниці надлишкового тиску. Зона поширення проникаючої радіації. Бомбардування Хіросіми й Нагасакі. Характеристика вогнища ядерного ураження.
реферат [2,9 M], добавлен 10.12.2010Необхідність застосування основ балістики під час використання, створення та удосконалення зброї. Поняття пострілу та характеристика його періодів. Віддача зброї та вплив порохових газів та її ствол. Форми траєкторії, прямий, уражений та мертвий простір.
курсовая работа [2,3 M], добавлен 24.03.2012Поняття хімічної зброї і історія її застосування. Шляхи проникнення бойових токсичних хімічних речовин в організм людини. Шкірнонаривні, задушливі, психотропні та подразнюючі отруйні речовини. Основне призначення токсинів. Сильнодіючі ядучі речовини.
контрольная работа [36,1 K], добавлен 11.12.2010Складові частини бойових можливостей і їх характеристика. Вогнева потужність, методика її визначення. Розрахунок ударної сили підрозділів. Методика визначення можливостей механізованої роти по ураженню живої сили противника вогнем стрілецької зброї.
курсовая работа [38,6 K], добавлен 08.05.2009Основи загальновійськового бою - основної форми тактичних дій військ, що являє собою організовані і узгоджені за метою, місцем, часом удари, вогонь і маневр з'єднань, частин і підрозділів з метою знищення противника. Обов'язки особового складу відділення.
реферат [545,8 K], добавлен 14.04.2011Етапи створення, розвиток та перспективи аеромобільних та повітрянодесантних військ, основи їх бойового застосування, повітрянодесантна підготовка. Методика розрахунку коштів на організацію тренувань та проведення заходів повітрянодесантної підготовки.
методичка [69,7 K], добавлен 17.08.2009Мета цивільного захисту на об'єктах господарської діяльності (державних і приватних). Структура керівництва цивільного захисту на об'єкті. Обов'язки начальника цивільного захисту і його заступників. Документи, які розробляються на об'єкті у сфері захисту.
курсовая работа [572,3 K], добавлен 25.10.2010Головні положення нормативно-правової бази у сфері цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій. Режими функціонування та склад єдиної системи цивільного захисту. Права та обов'язки службовців та населення за умов цивільної оборони.
курсовая работа [55,4 K], добавлен 08.09.2011Організація і озброєння механізованого відділення, його місце і роль в бойовому порядку взводу, бойові можливості. Відділення в обороні: організація та дії. Дії командира відділення з організації оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником.
реферат [6,9 M], добавлен 08.05.2009Стрілецька зброя напередодні та у роки другої світової війни. Післявоєнна система стрілецької зброї. Розробка вітчизняного ручного кулемета. Кінцевий варіант снайперської гвинтівки. Переозброєння Збройних Сил новими зразками стрілецького озброєння.
лекция [30,3 K], добавлен 15.08.2009Носії високоточної зброї для поразки стаціонарних та мобільних міжбалістичних ракет. Контрсиловий потенціал високоточної зброї. Проблема крилатих ракет морського базування на підводних човнах. Процес скорочення стратегічних наступальних озброєнь.
реферат [34,6 K], добавлен 01.05.2009
