Вишкіл молоді в діяльності Української військової організації

За підтримки керівництва УВО творилися підпільні учнівські гуртки в українських гімназіях. Члени таких гуртків читали націоналістичну літературу, проводили заняття з українознавства, історії визвольних змагань, щорічні Шевченківські концерти, вивчали основи революційної діяльності, а також долучалися до підпільної боротьби, розповсюджуючи різноманітні листівки антипольського спрямування та перешкоджаючи проведенню урочистостей з нагоди польських державних свят.

Пройшовши певний вишкіл юні гімназисти ставали членами УВО. Склавши спеціальну присягу, яку давали у відлюдному місці за участі обмеженої кількості осіб (в межах низових осередків УВО “трійок” або “п'яток”) молоді увісти з причин конспірації отримували псевдо.

Виступи УВО супроти окупаційної польської влади психологічно мобілізували українську молодь, яка шукала способів долучитися до національної боротьби. Саме галицька молодь, її найбільш свідома і динамічна частина, котра болісно реагувала на поразку своїх батьків у боротьбі з поляками в 1918-1919 рр. і прагнула активних дій під прапором визвольного руху, стала основою Організації. У 1920-х рр. членами УВО стають чимало майбутніх видатних осіб українського національно-визвольного руху: Р. Шухевич (1923 р. у віці 16 р.), С. Бандера (1928 р. у віці 19 р.), Л. Ребет (1928 р. у віці 16 р.) та ін. Слід зауважити, що шлях від молодіжних організацій до УВО, а потім до ОУН, який пройшов С. Бандера та його однолітки, був типовим для тогочасного покоління української молоді. Ще навчаюсь в гімназіях, від 1921 р. в Станиславівській _ С. Ленкавський (1904 р.н.) та від 1923 р. _ в філії Академічній гімназії м. Львова Р. Шухевич (1907 р.н.) керували підпільними гуртками, які мали тісний зв'язок з УВО.

Усіх молодих увістів керівництво Організації закликало здобувати військовий досвід, відбувши військову службу у польській армії. Окрім того, за сприяння чільників УВО й безпосередньо Є. Коновальця влаштовували спеціальні навчальні курси (вишколи). На них досвідчені інструктори викладали дисципліни, необхідні у революційно-визвольній боротьбі. Зокрема, вивчали картографію, азбуку Морзе, методику шифрування, основи конспірації, піротехніку, знання різного озброєння, влучність стріляння, а також поведінку в разі затримання поліцією.

Для мілітарного вишколу молоді УВО виготовляла й поширювала спеціальні брошури (“Потреба військового вишколу”, “Війна будуччини”, “Боєві гази”, “Партизантка”, “Польська армія. Організація і розміщення” тощо).

Отже, робота УВО в українському молодіжному середовищі Східної Галичини, залучення до підпільної діяльності молодих осіб та їх вишкіл були одними із пріоритетних напрямків діяльності організації, що суттєво вплинуло на перспективи боротьби за відновлення української державності.

У четвертому розділі “Участь молодих осіб в бойових акціях Військової організації” досліджено бойові акції УВО та їх вплив на українську молодь у Східній Галичині, залучення молодих увістів до розвідницької діяльності та масових заходів УВО, проаналізовано судові процеси, що відбувалися над її членами та їх суспільний резонанс.

Організація будувала свою діяльність за зразком аналогічних революційних бойових організацій, що діяли, виборюючи незалежність в інших країнах (“Польська організація войскова” (POW), ірландська “шин-фейн” тощо). Поставивши за мету відновити єдину самостійну Українську державу, УВО вважала придатними для цього всі засоби - від політичних до збройного антипольського повстання. Індивідуальний терор, саботаж, експропріаційні акти та інші силові методи вважалися ефективними засобами протидії колонізаторській політиці польського уряду та стимулювали радикалізм українського населення. Саме революційна практика Військової організації імпонувала прагненням української молоді, в середовищі якої з'явилося чимало її послідовників.

У відповідь на жорстокі дії окупаційного польського режиму УВО здійснює низку заходів активного та пасивного спротиву. На початку 1920-х рр. завдяки долученню УВО до закликів уряду ЗУНР українці Галичини бойкотують перепис населення, вибори до польського парламенту, набір молодих призовників до польського війська.

Від 1921 р. Військова організація здійснює масові саботажі, окремі бойові акти психологічного характеру, спрямовані проти представників польської влади та українців-зрадників. Зокрема, 1922 р., за національну зраду (“хрунівство” - “свинство”) члени УВО вбили кандидата до польського сейму І. Твердохліба, який пропагував лояльність до польської влади; 1924 р. за поширення полонофільських настроїв від рук увістів гине директор гімназії в Перемишлі С. Матвіяс. Окремі акти індивідуального терору Військова організація спрямовувала проти перших осіб Польської держави та урядовців-українофобів, протестуючи проти польської окупації українських земель. Так, уже у вересні 1921 р. член УВО С. Федак здійснює замах на життя львівського воєводи К. Грабовського та керівника Польщі Ю. Пілсудського, що перебував з візитом у Львові, а 1924 р. під час відвідин Львова президентом Польської держави С. Войцеховським до його автомобіля кидає бомбу молодий бойовик Т. Ольшанський (1904 р.н.). У жовтні 1926 р. за наказом керівництва УВО в знак протесту проти полонізації українських шкіл, юні увісти Р. Шухевич (1907 р.н.) та Б. Підгайний (1906 р.н.) вбили польського шкільного куратора С. Собінського, який проводив активні заходи для нищення українського шкільництва.

З середини 1920-х рр. за ініціативи сотника Ю. Головінського, який спочатку був бойовим референтом, а згодом крайовим командантом, УВО здійснює низку експропріацій - нападів на державні фінансові установи Польщі з метою захоплення грошей для організаційних потреб, продовження боротьби та підриву авторитету польської влади. Для реалізації цих актів він створив спеціальну групу бойовиків з різних місцевостей Західної України, які мали належний вишкіл та бойовий досвід - т.зв. “Летючу бригаду”, залучивши до неї й молодих увістів - М. Ясінського (1905 р.н.), Романа (1904 р.н.) та Ярослава (1906 р.н.) Барановських. Загалом, протягом 1920-х рр. увісти здійснили цілу низку “ексів”, що завдали чималої фінансової та моральної шкоди польському режиму. Так, лише у 1924-1925 рр. бойовики УВО здобули близько 200 000 злотих (приблизно 40 000 американських доларів), що було значною сумою на той час.

Успішно діяв і розвідувальний відділ (реферат) УВО, який зумів продовж 1920-х рр. налагодити дієву розвідувальну мережу навіть за межами Східної Галичини. Передусім його цікавила щонайповніша інформація про польські військові частини, розташовані на українських землях, а також польська армія загалом. Для збирання розвідувальних даних залучали українських юнаків, що відбували службу у польському війську. Надаючи здобуту інформацію військовим штабам Німеччини та Литви, вороже налаштованим до Польщі країнам, керівництво УВО, отримало фінансову та матеріальну підтримку для організаційної діяльності.

Серед масових акцій, виділяються події 1 листопада 1928 р. у Львові - відзначення десятої річниці “Листопадового чину”. В той день увісти вивісили на польських державних будівлях українські прапори та розкидали по місту листівки антипольського змісту, а після панахиди в соборі св. Юра підбурили багатотисячний натовп до проведення демонстрації, під час якої відбулися збройні сутички з польською поліцією і лише прибуття військової підмоги допомогло поліції придушити виступ. В результаті було затримано чимало молодих членів УВО, гімназистів та студентів.

Важливе значення відігравали судові процеси над членами Організації. Завдяки присутності на судових засіданнях українських, польських та закордонних журналістів широкий загал дізнавався про подробиці її роботи, мету діяльності, обґрунтування методів боротьби тощо. А члени УВО, завдяки своїй поведінці на допитах і в суді, ставали справжніми національними героями, зокрема в очах молодого покоління. Самовідданістю відзначалася й праця українських галицьких адвокатів, що виступали оборонцями увістів у всіх судових процесах.

Всі ці дії УВО мали значний вплив на українську громадськість, особливо молодь, мобілізували її до подальшої боротьби за незалежність українських земель, а також кожного разу нагадували польській владі та світовій спільноті про невирішеність українського питання.

У висновках узагальнено результати дослідження.

Діяльність Української військової організації була важливою складовою українського національно-визвольного руху, що сприяла його розвитку. УВО стала тією організацією, що продовжила революційно-бойову діяльність українських державницьких сил після поразки національно-визвольних змагань 1917-1920 років. Цьому сприяло поширення серед її членів ідеології українського націоналізму та залучення до лав підпілля студентської та шкільної молоді.

Саме на процес національно-патріотичного виховання молодого українського покоління Військова організація спрямувала значну увагу. Її керівництво встановило контакти і певною мірою впливало на діяльність різноманітних легальних українських молодіжних товариств. Водночас, УВО підтримувала розвиток українського культурного та економічного життя, боролася з полонізацією українських шкіл. За її сприяння було створено низку підпільних організацій в українських гімназіях Східної Галичини, молоді учасники яких згодом ставали членами УВО та долучалися до організаційної діяльності, проводили диверсії, поширювали нелегальні революційні матеріали тощо.

Для молодих членів УВО проводили спеціальне навчання (з історії, ідеології, аґітації й пропаганди, військової справи тощо). Крізь такий вишкіл пройшло чимало західноукраїнського юнацтва. Українська молодь, насамперед, студентська, що стала головною джерельною базою розширення УВО виросла вже в традиції української державності, вона пам'ятала існування, хай і короткотривале, самостійної національної держави, на власні очі бачила українське військо, тобто пережила ті історичні моменти народу, за які боролася. Незалежність України не була для неї якоюсь нездійсненною фантазією. Молодь цю державність уже усвідомила і треба було її лише здобути. Цей соціально-психологічний момент був надзвичайно важливим для функціонування УВО.

Організаційна структура, стратегія і тактика Військової організації, революційно-бойові акти, великі судові процеси проти бойовиків, вплив на патріотичне виховання української молоді, залучення її до лав підпілля формували й зміцнювали революційну свідомість широких прошарків українського народу, готуючи до майбутньої визвольної боротьби. Саме діяльність УВО стала об'єднавчим початком для всіх націоналістичних структур, утворення й розвитку ОУН та подальшої боротьби за Українську державу.

Молоді кадри, яких керівництво УВО залучало до свідомої організаційної роботи, згодом стали на чолі Крайової екзекутиви ОУН на західноукраїнських землях, а в роки Другої світової війни перебрали провід національно-визвольним рухом, створили та очолили Українську повстанську армію. Приклад багаторічної боротьби членів УВО-ОУН дав змогу майбутнім поколінням українських патріотів продовжити визвольні змагання, підняти на зламі 1980-1990-х рр. опущений прапор боротьби та здійснити заповітну мрію увістів _ вибороти державну незалежність України. Тому цілком очевидною й актуальною є політична реабілітація українців - учасників визвольного руху 1920-1950-рр., адже сучасна українська молодь має знати своїх справжніх національних героїв.

Основні положення дисертації викладені у публікаціях

1. Галайко Б. До питання бойової діяльності Української військової організації // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. - № 584. - Держава та армія / Відп. ред. Л. Дещинський. _ Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2007. - С. 134-138.

2. Галайко Б. Часопис “Сурма” - пресовий орган пропаганди Української військової організації // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. - № 612. - Держава та армія / Відп. ред. Л. Дещинський. _ Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2008. - С. 114-119.

3. Галайко Б. Залучення молоді до діяльності в Українській військовій організації // Наукові зошити історичного факультету. Львівський національний університет імені Івана Франка. - Львів, 2008. - Вип. 9-10. - Ч. 2. - С. 68-74.

4. Галайко Б. Роль української молоді в діяльності Української військової організації // Тези першої університетської конференції молодих науковців “Актуальні проблеми гуманітарних і суспільствознавчих наук”. - Львів, 2008. - С. 33-34.

5. Галайко Б. Військовий вишкіл молоді в діяльності Української військової організації // Військово-науковий вісник. - №11. - Львів: Видавництво Львівського інституту Сухопутніх військ Національного університету “Львівська політехніка”, 2009. - С. 32-47.

Анотація

Галайко Б.М. Вишкіл молоді в діяльності Української військової організації. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 20.02.22 - військова історія. - Національний університет “Львівська політехніка”. - Львів, 2009.

Дисертацію присвячено комплексному дослідженню роботи Української військової організації (УВО) з українською молоддю у 1920-х роках в міжвоєнній Польщі. Проаналізовано стан наукових досліджень та джерельну базу. Прослідковано процес та обставини створення Військової організації, відображено організаційну структуру та осіб, що належали до неї. Значну увагу звернено на ідеологічні засади та мету діяльності, з'ясовано методи підпільної боротьби. Досліджено роботу УВО в різноманітних легальних організаціях і товариствах, а також визначено вплив Військової організації на патріотичне виховання тогочасної молоді, процес залучення молодих осіб до лав УВО, їх вишкіл та роль в організаційній діяльності. Проаналізовано акції УВО, їх суспільний резонанс та ставлення до них української громадськості краю.

Ключові слова: Українська державність, Українська військова організація, вишкіл молоді, націоналістичний рух, підпільні та легальні форми боротьби.

Аннотация

Галайко Б.М. Выучка молодежи в деятельности Украинской военной организации. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата исторических наук по специальности 20.02.22 - военная история. Национальний университет “Львовская политехника”. - Львов, 2009.

Диссертация посвящена комплексному исследованию роботы Украинской военной организации (УВО) среди украинской молодежи в 1920-х гг. у междувоенной Польше. Проанализировано состояние научных исследований и наличие источников. Рассмотрено процес и обстоятельства создания Военной организации, отображена организационная структура и лица, участвовавшие в ней. Значительное внимание уделено идеологическим принципам и цели деятельности организации, изъяснены методы подпольной борьбы. Исследовано роботу УВО в различных легальных организациях и обществах, а также определено влияние Военной организации на патриотическое воспитание тогдашней молодежи, процесс привлечения молодых лиц в ряды УВО, их выучку и роль в организационной деятельности. Проанализировано акции УВО, их резонанс, а также отношение к ним украинской общественности Восточной Галиции.

Ключевые слова: Украинская государственность, Украинская военная организация, выучка молодежи, националистическое движение, подпольные и легальные формы борьбы.

Annotation

Halayko B.M. Training the young people in the activity of the Ukrainian military organization. - Manuscript.

The Dissertation is on the receipt of the scientific degree of the candidate of historical sciences after the speciality 20.02.22 - military history. - National university “Lviv Polytechnic”. - Lviv, 2009.

The Dissertation is devoted to the complex research of the work of the Ukrainian military organization (UMO) in the environment of the Ukrainian young people in 1920-1929th during the interwar period in Poland, in particular on the territory of East Galicia. In the work certain influence of the Military organization on the national-patriotic education of young Ukrainians within the framework of legal student, youth and sport-active organizations and societies has been defined, ideological and educational work with young people in the conditions of the underground activity, the process of drawing them to the rows of the organization, military training of new members, participating in battle actions, the reconnaissance activity of UMO have been analysed.

From the beginning of its existence Military organization paid considerable attention to the process of the national-patriotic education of the rising Ukrainian generation. Leaders of the organization set contacts and to a certain extent influenced the activity of Ukrainian legal youth organizations and societies. At the same time UMO assisted the development of Ukrainian cultural and economic life, fought against the enthrallment of Ukrainian schools. With organization's assistance the row of illegal underground organizations was created in Ukrainian high schools in East Galicia, the young participants of which afterwards became the members of UMO and took part in the underground activity, conducted diversions, expended revolutionary illegal materials and others like that.

Every new member of UMO brought the special oath on a weapon and with a secret purpose got a pseudo. For the young members of UMO the special studies were conducted (from history, ideology, agitation and propaganda, military business and others like that). Such courses were organized on the territory of Poland and abroad within the framework of which a good few of West Ukrainian youths passed teaching.

The organizational structure, the strategy and the tactics of UMO, revolutionary and military operations, large trials against the caught members of revolutionary fighting groups, the influence on patriotic education of the Ukrainian young people drawing them to the underground activity formed and strengthened revolutionary consciousness of wide layers of the Ukrainian people, preparing them to the future liberation fight. Exactly the activity of the Ukrainian military organization laid the organizational beginnings for the unification of all nationalistic organizations, the formation and development of the Organization of the Ukrainian nationalists (OUN) and the continuation of the fight for the Ukrainian Independent Cathedral State.

Размещено на Allbest.ru