Размещено на http://www.allbest.ru/

Тернопільській національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

УДК : 340 (477): 167.7: 356.13

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук

Теоретичні і методичні засади формування правової культури офіцерського складу Державної прикордонної служби України

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Райко Валерій Вікторович

Тернопіль - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, Державна прикордонна служба України.

Науковий консультант: доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент АПН України Терещук Григорій Васильович, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, перший проректор.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор, дійсний член Академії педагогічних наук України Синьов Віктор Миколайович, Інститут корекційної педагогіки та психології Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова, директор інституту;

доктор педагогічних наук, професор Іщенко Дмитро Васильович, управління кадрів Адміністрації Державної прикордонної служби України, начальник управління;

доктор педагогічних наук, професор Яворська Галина Харлампіївна, Одеський державний університет внутрішніх справ, професор кафедри юридичної психології і педагогіки.

Захист відбудеться 26 листопада 2009 року, о 12.00 годині, на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 58.053.01 Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка за адресою: вул. Кривоноса, 2, м. Тернопіль, 46027, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка за адресою: вул. Кривоноса, 2, м. Тернопіль, 46027.

Автореферат розіслано 26 жовтня 2009 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Чайка В.М.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Аналіз зовнішньої політики, що сформувалася останніми роками в державі, свідчить про остаточний вибір Україною курсу на євроінтеграцію з подальшим членством у Європейському Союзі та розширенням участі в програмах Північно-Атлантичного Альянсу (НАТО) у поєднанні з взаємовигідною співпрацею із іншими стратегічними партнерами.

Становлення правової держави Україна відповідно до стандартів Європейського Союзу стимулює процес вітчизняної законотворчості. Створюються правові інституції, які відповідають міжнародним стандартам захисту прав і свобод людини. Пріоритетними в суспільстві стають загальнолюдські цінності, демократія та права людини.

Розбудова громадянського суспільства, кардинальні зміни, що відбуваються в усіх сферах життя, визначають потребу у вихованні нового покоління свідомих громадян, патріотів нації з високим рівнем правової культури. Однак стан сформованості останньої вселяє занепокоєння. Правовому нігілізму сприяють, зокрема, засоби масової інформації, явища корупції і хабарництва, часті випадки порушення прав людини з боку чиновників державних установ тощо.

Воєнна організація завжди була складовою суспільства, тому підвищені вимоги щодо рівня правової культури громадян стосуються і військовослужбовців, перш за все офіцерських кадрів силових структур.

Трансформація Державної прикордонної служби України (ДПСУ) в правоохоронну структуру створює об'єктивні передумови для суттєвого вдосконалення процесу формування правової культури офіцерів-прикордонників. Глибоке розуміння юридичних принципів прикордонної служби, гнучкість і принциповість у розв'язанні проблем і конфліктів з тими, хто перетинає кордон, уміння професійно і толерантно відстоювати інтереси держави під час виконання службових обов'язків, здатність використовувати наявні юридичні механізми для захисту прав і свобод як українських, так і іноземних громадян на кордоні України - саме цих якостей часто бракує сьогодні офіцеру-прикордоннику. Правове виховання і громадянська освіта повинні підвищити професійну компетентність офіцерського складу ДПСУ, сформувати новий тип правового мислення офіцера як необхідної складової його правової культури.

У сучасних умовах офіцерський склад ДПСУ виконує завдання із забезпечення національних інтересів України на державному кордоні в умовах безперервних спроб з боку організованих злочинних угруповань щодо нелегального переміщення через державний кордон емігрантів, зброї, боєприпасів, наркотиків, інших предметів контрабанди та здійснення протиправних дій, які здебільшого характеризуються напористістю та зухвалістю. Ескалація терористичних акцій у світі зумовили необхідність суттєвого нарощування зусиль в охороні державного кордону з метою завчасної протидії прогнозованому збільшенню незаконної міграції з регіонів бойових дій та можливому використанню екстремістськими організаціями як легальних, так і нелегальних каналів для переміщення через кордон терористів, засобів терору й диверсій. За цих умов сформованість у персоналу ДПСУ правової культури стає вирішальним фактором її оперативного та якісного функціонування відповідно до норм міжнародного права та національного законодавства.

Концептуальні, змістові та технологічні аспекти підвищення ефективності виховання військовослужбовців у сучасних умовах розкрито в працях відомих педагогів: Г. Васяновича, А. Галімова, І. Грязнова, Й. Гушулея, Д. Іщенка, В. Маслова, М. Нещадима, Б. Олексієнка, О. Пометун, В. Синьова, Г. Темка, В. Ягупова та ін.

Над обґрунтуванням теоретичних і методичних аспектів правового виховання у Збройних Силах та інших військових формуваннях України працювали вчені В. Кухар, В. Мірошниченко, В. Царенко, В. Хома. Про необхідність розвитку правових якостей прикордонників наголошується в наукових розробках О. Діденка, А. Катковського, С. Крука, А. Кучеренка, М. Морозова, Ю. Сердюка та ін.

У працях зазначених вище та інших авторів формування правової культури майбутніх офіцерів розглядається як окремий аспект проблематики з теорії та методики виховання. Вчені-педагоги не ставили перед собою завдання всебічного й ґрунтовного дослідження правової культури майбутніх офіцерів-прикордонників.

Правова культура особистості офіцера-прикордонника є відносно самостійним утворенням, що виявляється в результаті взаємодії соціальних і психічних регуляторів. Особистісні потреби й інтереси, особливості світосприймання, самооцінка, індивідуальні психофізіологічні відмінності, здатність дотримання норм правової діяльності - такий неповний перелік тих характеристик сучасного офіцера, які безпосередньо впливають на його правову свідомість та поведінку. Формування правової культури - це безперервний процес, який охоплює: навчання і виховання майбутніх офіцерів-прикордонників у вищому навчальному закладі (ВНЗ) під час аудиторних та позааудиторних занять; реалізацію різних форм підготовки; службову діяльність у реальних умовах; систему підвищення кваліфікації та післядипломної освіти.

Аналіз фундаментальних і науково-методичних праць, директивних документів, досвіду практичної роботи з формування правової культури курсантів та офіцерів дав змогу виділити два види суперечностей у цьому процесі.

Соціально-професійні суперечності:

між вимогами статутів Збройних Сил України щодо правових норм поведінки, виконання службових обов'язків майбутніми офіцерами-прикордонниками і реальним станом дисципліни, правопорядку в ДПСУ, виявами негативних явищ у курсантських колективах;

необхідністю формування в офіцерів-прикордонників високої правової компетентності і певними обмеженнями цього процесу специфічними умовами окремих видів професійної діяльності під час охорони Державного кордону України;

недостатньою усвідомленістю командним та науково-педагогічним складом ВНЗ кардинального зростання ролі правової культури майбутніх офіцерів-прикордонників у готовності до виконання функцій охорони державного кордону і необхідністю формування правової компетентності офіцерів у зв'язку з євроінтеграційними процесами в Україні.

Професійно-педагогічні суперечності:

між традиційним змістом навчання та виховання офіцерів-прикордонників і завданнями, поставленими в директивних документах щодо необхідності в обізнаності у правових нормах діяльності прикордонних служб, особливо сусідніх з Україною держав;

значним педагогічним потенціалом, закладеним у змісті гуманітарних та соціальних дисциплін щодо розвитку правової культури курсантів, і недостатніми за різноманітністю конструкцій і рівнем складності дидактичними та виховними засобами, які використовуються під час вивчення цих дисциплін;

наявністю у курсантів широкого світогляду, комунікативної мобільності, здатності й прагнення виявити себе як сучасну особистість і традиційними настановами науково-педагогічного складу ВНЗ щодо організації роботи з курсантами на єдиних виховних принципах;

необхідністю формування правової культури курсантів та офіцерів на засадах складної, поліфункціональної педагогічної системи і відсутністю у сучасній вітчизняній військовій педагогіці фундаментальних праць, у яких були б розкриті положення системного підходу до зазначеної проблеми.

Ці суперечності негативно позначаються на формуванні правової культури курсантів та офіцерів. З їх успішним усуненням пов'язана можливість ефективного розвитку досліджуваного феномена.

Таким чином, недостатні теоретична дослідженість і прикладна розробленість проблеми формування правової культури офіцерів-прикордонників у педагогічно-психологічній літературі з позицій системного підходу, потреба в удосконаленні навчально-виховного процесу щодо формування цієї якості офіцерів зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: “Теоретичні і методичні засади формування правової культури офіцерського складу Державної прикордонної служби України”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до перспективного плану дисертаційних досліджень у ДПСУ в 2005-2010 роках та в рамках тем науково-дослідних робіт: “Формування правової культури офіцерів-прикордонників: історико-теоретичне та емпіричне обґрунтування” (шифр 206-0016 К “Культура”), “Поліфункціональна педагогічна система формування правової культури офіцерів-прикордонників” (шифр 208-0021 А “Система”).

Тема дисертації затверджена вченою радою Національної академії Державної прикордонної служби України (НАДПСУ) 29 листопада 2005 року (протокол № 3) та узгоджена у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні 21 березня 2006 року (протокол № 3).

Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні, технологічній інтерпретації та експериментальній перевірці поліфункціональної педагогічної системи формування правової культури офіцерів Державної прикордонної служби України.

Концепція дослідження. Мета роботи, її науково-теоретичні засади, специфіка професійної діяльності офіцерів-прикордонників під час навчання у ВНЗ та в умовах службової діяльності зумовлюють визначення концептуальних положень дослідження, які потребують обґрунтування на методологічному, теоретичному та технологічному рівнях.

Методологічний рівень відображає взаємозв'язок наукових підходів до вивчення проблеми формування правової культури офіцерів-прикордонників, які ґрунтуються на положеннях теорії пізнання, теорії систем, а також філософії освіти, низці концептуальних положень філософської, психологічної та педагогічної наук, теорії особистості, її розвитку, формування та професійного становлення; гуманізації та гуманітаризації, культурологічної спрямованості освіти і виховання, положень щодо полікультурності, ролі національної культури у формуванні особистості, єдності загальнолюдських та національних цінностей; положень військової педагогіки і психології щодо особливостей підготовки та виховної діяльності офіцерів.

Багатовимірність аналізу педагогічної реальності щодо формування правової культури офіцерів-прикордонників виявляється в культурологічних, аксіологічних та онтологічних аспектах. Правова культура відіграє вирішальну роль у трансформації суспільного життя країни та її військових формувань. Методологічні засади її формування нерозривно пов'язані з ідеєю сучасної науки про культуру як сукупність матеріальних і духовних цінностей людства, специфічний спосіб людської діяльності, важливий засіб цілісного формування особистості й процесу її творчої самореалізації. У цьому зв'язку формування правової культури офіцерів-прикордонників розглядаємо в контексті інтеграції їх особистісного, інтелектуального і професійного зростання з урахуванням особливостей соціокультурного середовища.

Культурологічний концепт як методологічна основа дослідження нерозривно пов'язаний із такими підходами:

історико-аналітичним - передбачає аналіз формування правової культури офіцерів-прикордонників з урахуванням цінного минулого досвіду на різних етапах становлення і розвитку ДПСУ;

компетентнісним - сприяє чіткій спрямованості навчально-виховного процесу на формування і визначення готовності офіцера до виконання професійних дій в умовах, що змінюються: оперативного вибору способів діяльності, етичної взаємодії з іншими людьми, неадаптивної стратегії поведінки, дотримання ціннісних орієнтацій тощо;

надпредметним (міждисциплінарним) - уможливлює реалізацію міждисциплінарних зв'язків, знань з різних галузей наук (педагогіки, психології, філософії, соціології, правознавства, правової деонтології, міжнародного публічного права, військових дисциплін тощо) у процесі формування правової культури офіцерів-прикордонників;

системним - забезпечує можливість виокремлювати певні системотвірні властивості, що об'єднують усі компоненти системи в єдине ціле, установлювати ієрархію зв'язків і конструювати самодостатню логічну структуру системи з урахуванням чинників впливу соціального середовища на процес, що вивчається.

Теоретичний рівень визначає комплекс вихідних даних, параметрів, дефініцій, без яких неможливе розуміння сутності досліджуваного процесу і містить наукове обґрунтування моделі поліфункціональної педагогічної системи формування правової культури офіцерського складу ДПСУ.

Концептуальна основа моделі поліфункціональної педагогічної системи формування правової культури офіцерського складу ДПСУ передбачає: мету (сформувати у курсантів стійкі правові якості, які мають виражену професійну спрямованість), принципи (науковості, оптимізації, демократизації, гуманізації, компетентності, об'єктивності та повноти інформації, правильного добору та використання кадрів, ініціативи й активності), закономірності (залежність формування правової культури від соціокультурних особливостей суспільства, пріоритет загальнолюдських цінностей у формуванні правової культури, залежність ефективності формування правової культури від характеру стосунків між вихователями і вихованцями, реалізацію системного підходу у формуванні правової культури, залежність ефективності формування правової культури від взаємозв'язку між засобами і метою виховання), функції (інтегрувальну, регулювальну та розвивальну).

Концепція формування правової культури офіцера-прикордонника базується на положеннях: концепції аксіологічного тлумачення права; концепції правового виховання; концепції правової держави; культурологічної концепції юридичної деонтології; концепції “ідеальної моделі” формування правової культури особи.

Технологічний рівень визначає процесуальну конструкцію поліфункціональної педагогічної системи та її науково-методичне забезпечення. Технологічність виявляється у системному визначенні, створенні та застосуванні усіх компонентів навчально-виховного процесу з урахуванням технічних, особистісних ресурсів та їх взаємодії з метою оптимізації формування правової культури офіцера-прикордонника.

Сукупність форм, методів і заходів системи формування правової культури офіцерів-прикордонників реалізується за такими напрямками: поглиблення правових знань майбутніх офіцерів-прикордонників у навчально-виховному процесі вищих навчальних закладів, правове виховання курсантів-прикордонників з урахуванням специфіки майбутньої професійної діяльності, удосконалення керівництва процесом формування правової культури курсантів, реалізація заходів військово-соціальної роботи в умовах службової діяльності офіцерів-прикордонників та підвищення їх кваліфікації, підвищення правової культури офіцерів-прикордонників засобами науки. Оцінка ефективності сформованості правової культури у офіцерів-прикордонників має системний характер, передбачає досягнення мети та здійснюється з використанням діагностичного інструментарію.

Представлені наукові положення стали підґрунтям для гіпотези дослідження. В її основу покладено припущення, що рівень правової культури офіцерів-прикордонників суттєво підвищиться, якщо її формування здійснюватиметься безперервно і поетапно (в умовах ВНЗ, у період стажування на кордоні, під час служби) відповідно до сучасних вимог, стандартів діяльності ДПСУ, прикордонних підрозділів Європи і світу. Формування правової культури офіцерського складу ДПСУ буде ефективним, якщо його організувати у вигляді реалізації педагогічної системи, системотвірним чинником якої визначити діагностично задану мету - формування стійких правових якостей з чітко вираженою професійною спрямованістю.

Часткові гіпотези ґрунтуються на припущенні, що ефективність підготовки офіцерських кадрів для ДПСУ значно підвищиться, якщо буде впроваджено у навчально-виховний процес:

системний підхід на основі єдності мети, функцій, принципів, змісту, закономірностей, програмно-методичного забезпечення, адекватних сучасним вимогам і специфічності ДПСУ;

компетентнісний підхід щодо визначення моделі сучасного офіцера-прикордонника із розвиненою правовою культурою;

аналіз вузівського стану сформованості правової культури як базового у змістовому і компетентному аспектах, стану розвитку правової культури в період набуття загальної професійної майстерності, навчання в умовах удосконалення, післядипломної підготовки (курси, стажування тощо);

сучасну поліфункціональну педагогічну систему, яка б включала: концепцію формування правової культури офіцерів, процесуальну частину, науково-методичне забезпечення (застосування імітаційних інтерактивних методів, тренінгів, комп'ютерних програм, єдиної Європейської кредитно-трансферної організації навчального процесу.

Завдання дослідження:

1. На основі історико-теоретичного аналізу літератури з проблеми виявити особливості та специфіку еволюційного розвитку правової культури у військових формуваннях зарубіжних країн та України.

2. Проаналізувати досвід формування правової культури в іноземних арміях, Збройних Силах і Державній прикордонній службі України з метою виявлення особливостей його сучасного стану.

3. На основі компетентнісного підходу розробити модель офіцера-прикордонника з урахуванням змін у підходах до охорони державного кордону за умов подальшого розвитку ДПСУ як правоохоронного органу спеціального призначення.

4. Узагальнити теоретичні основи формування правової культури у військовослужбовців та розробити концепцію формування правової культури в офіцерів-прикордонників.

5. Науково обґрунтувати поліфункціональну педагогічну систему формування правової культури в офіцерів Державної прикордонної служби України.

6. Уточнити критерії, показники та рівні сформованості правової культури в офіцерського складу ДПСУ.

7. Розробити науково-методичне забезпечення реалізації системи формування правової культури майбутніх офіцерів-прикордонників Державної прикордонної служби України.

8. Експериментально перевірити ефективність запропонованої поліфункціональної педагогічної системи формування правової культури у офіцерів Державної прикордонної служби України.

Об'єкт дослідження - правова культура офіцерів-прикордонників як компонент їх професійної підготовки.

Предмет дослідження - теорія і методика формування правової культури офіцерів-прикордонників.

Методологічною основою дослідження є:

багатовимірний підхід до аналізу педагогічної реальності, який вивчається в культурологічних, аксіологічних та онтологічних аспектах;

ідеї і концепції сучасної науки про культуру як сукупність матеріальних і духовних цінностей людства, специфічний спосіб людської діяльності, важливий засіб цілісного формування особистості й процесу її творчої самореалізації, вирішальна роль правової культури у трансформації суспільного життя країни та її військових формувань, сутність навчально-виховного процесу як специфічної форми суспільної діяльності;

загальнофілософські та соціально-педагогічні положення теорії особистості;

положення вітчизняної військово-педагогічної та психологічної науки стосовно вимог до рівня сформованості правової культури в офіцерів-прикордонників.

Дослідження здійснювалось на основі концепції безперервної і цілісної професійної підготовки кадрів у вищих військових навчальних закладах (ВВНЗ) та будувалося з урахуванням положень Конституції, законів України, статутів Збройних Сил України, згідно з сучасними вимогами до рівня професіоналізму науково-педагогічного складу ВВНЗ і директивних документів Адміністрації ДПСУ щодо організації навчально-виховного процесу в НАДПСУ.

Теоретичну основу дослідження становлять висновки та положення: системно-структурного підходу до аналізу педагогічних явищ і процесів (В. Бутенко, М. Галагузова, С. Гончаренко, Р. Гуревич, Й. Гушулей, І. Зязюн, В. Кушнір, Н. Ничкало, М. Сметанський, Г. Селевко, Г. Терещук, Б. Шиян); психологічної (І. Бех, Б. Олексієнко, М. Савчин, О. Сафін, С. Максименко, Є. Потапчук) і педагогічної наук (Г. Васянович, В. Кравець, А. Макаренко, Р. Макаров, О. Пометун, О. Сухомлинська, В. Сухомлинський, К. Ушинський, М. Фіцула) щодо розвитку правових якостей особистості; теорії педагогічних систем (В. Пікельна, Г. Троцко); педагогіки та психології військового виховання (О. Барабанщиков, А. Галімов, І. Грязнов, Д. Іщенко, В. Маслов, М. Нещадим, В. Синьов, Г. Темко, В. Ягупов).

Для досягнення поставленої мети, вирішення завдань і перевірки гіпотези використовувалися адекватні авторському задуму методи дослідження:

теоретичні методи: ретроспективний і порівняльний аналіз філософської, психологічної та педагогічної літератури з проблеми дослідження для визначення підходів до формування правової культури у військовослужбовців в Україні та в іноземних арміях; аналіз і синтез отриманих даних для уточнення сутності й особливостей формування правової культури майбутніх офіцерів-прикордонників; систематизація та узагальнення теоретичних положень у процесі визначення й уточнення концептуальних засад виховного процесу у ВВНЗ; моделювання і класифікація педагогічних процесів і явищ для прогнозування динаміки їх змін під час побудови структури поліфункціональної педагогічної системи формування правової культури офіцерів ДПСУ; узагальнення й корекція теоретико-методологічних позицій та експериментальних даних дослідження у процесі наукового обґрунтування принципів реалізації поліфункціональної педагогічної системи формування правової культури офіцерів ДПСУ;

емпіричні методи: вивчення виховного досвіду ВВНЗ, анкетування, письмове опитування, тестування, бесіди-інтерв'ю, пряме й опосередковане педагогічне спостереження, аналіз поведінки курсантів, метод експертних оцінок застосовувались з метою діагностики стану сформованості правової культури, виявлення недоліків у виховній роботі з курсантами, факторів виховного впливу тощо; пошуковий та пілотажний педагогічні експерименти для оцінки стану правової культури на початковому етапі дослідно-експериментальної роботи, констатувальний і формувальний педагогічні експерименти використовувались для перевірки ефективності усієї поліфункціональної педагогічної системи формування правової культури офіцерів ДПСУ та окремих її структурних компонентів;

методи математичної статистики застосовувались для обробки даних педагогічного експерименту, перевірки вірогідності отриманих результатів дослідження щодо структури, змісту, науково-методичного забезпечення ефективного функціонування теоретично обґрунтованої поліфункціональної педагогічної системи формування правової культури офіцерів ДПСУ.

Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилось в органах та підрозділах ДПСУ. Основною базою експериментальної роботи була НАДПСУ, де перевірялась ефективність поліфункціональної педагогічної системи формування правової культури офіцерів ДПСУ. Усього різними видами дослідження було охоплено 1 670 курсантів та 660 осіб командно-викладацького складу.

Дослідження проводилось у три етапи протягом 2003-2009 років.

Перший етап - аналітично-прогностичний (2003-2004 рр.) - передбачав: теоретичний аналіз філософської, психологічної та педагогічної літератури для поглибленого вивчення проблеми дослідження; аналіз історичного досвіду, сучасних концепцій щодо формування правової культури у світі та Україні; визначення вихідних позицій дослідження, мети, основних завдань; вивчення й аналіз стану сформованості правової культури у ДПСУ; визначення специфіки впливу зовнішніх і внутрішніх чинників на формування правової культури у майбутніх офіцерів-прикордонників.

Другий етап - змістово-процесуальний (2004-2008 рр.) - охоплював обґрунтування концепції формування правової культури в офіцерів-прикордонників; удосконалення критеріїв, показників і рівнів сформованості правової культури курсантів та офіцерів; розробку структури і змістовного наповнення поліфункціональної педагогічної системи формування правової культури офіцерів ДПСУ. На цьому етапі здійснено низку констатувальних і формувальних експериментів для перевірки окремих елементів педагогічної системи та її цілісної структури; розпочато впровадження у практику поліфункціональної педагогічної системи формування правової культури офіцерів ДПСУ.

Третій етап - завершально-корекційний (2008-2009 рр.) - включав аналіз і математичну обробку результатів формувального педагогічного експерименту; корекцію окремих складових запропонованої поліфункціональної педагогічної системи формування правової культури офіцерів ДПСУ, узагальнення результатів експериментальної роботи; уточнення практичних висновків та рекомендацій; проведення заходів щодо поширеного впровадження одержаних результатів у навчально-виховний процес ВВНЗ України; здійснення літературного оформлення дисертації.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у визначенні й обґрунтуванні теоретичних і методичних засад формування правової культури офіцерів-прикордонників.

Уперше:

розроблено концепцію безперервного формування правової культури офіцерського складу ДПСУ, яка розглядається на методологічному, теоретичному та технологічному рівнях і ураховує: специфіку навчально-пізнавальної та професійної діяльності курсантів під час навчання у ВНЗ та офіцерів-прикордонників в умовах службової діяльності; положення культурологічного, історико-аналітичного, компетентнісного та системного підходів; поетапний характер, наступність і резервність правової освіти; нерозривність формування правової культури з морально-етичними нормами поведінки й оперативно-службовою діяльністю офіцерів на кордоні України;

на основі компетентнісного підходу розроблено модель офіцера-прикордонника з урахуванням напрямів розвитку ДПСУ як правоохоронного органу спеціального призначення, яка містить соціальний, професійний і культурний блоки;

обґрунтовано поліфункціональну педагогічну систему формування правової культури офіцерів ДПСУ, компонентами якої є: концептуальна основа (мета, принципи, закономірності, функції), процесуальна частина (навчальні заклади, курси, органи ДПСУ, суб'єкт-об'єкти формування правової культури, зв'язки між компонентами), науково-методичне забезпечення (робочі програми та тематичні плани навчальних дисциплін, навчальні та методичні посібники, наочні та технічні засоби навчання, напрямки забезпечення). Системотвірним чинником системи є мета - сформувати в офіцерів стійкі правові якості, які мають чітко виражену професійну спрямованість;

визначено напрямки науково-методичного забезпечення як технологічної складової реалізації поліфункціональної педагогічної системи формування правової культури офіцерів ДПСУ: поглиблення правових знань майбутніх офіцерів-прикордонників у навчально-виховному процесі вищих навчальних закладів, правове виховання курсантів-прикордонників з урахуванням специфіки майбутньої професійної діяльності, удосконалення керівництва процесом формування правової культури курсантів, реалізація заходів військово-соціальної роботи в умовах службової діяльності офіцерів-прикордонників та підвищення їх кваліфікації, підвищення правової культури офіцерів-прикордонників засобами науки.

Удосконалено: критерії (орієнтовно-спонукальний, поведінково-діяльнісний, потенційно-перспективний), показники і рівні сформованості правової культури курсантів.

Набули подальшого розвитку: категорії та поняття правової культури офіцерів ДПСУ (правова культура офіцера-прикордонника, правова свідомість офіцера, правове мислення, службова честь, службова гідність і службова репутація офіцера); виявлення специфіки та сучасного стану правової культури майбутніх офіцерів-прикордонників; визначення стану формування правової культури офіцерів у збройних силах зарубіжних країн, який свідчить, що у цих державах розроблено державні стратегії, які відображають національні й етнічні традиції та особливості, засновані на міжнародних стандартах викладання прав людини.

Теоретичне значення дослідження: на основі здійсненого історико-теоретичного аналізу виявлено особливості еволюційного розвитку проблеми формування правової культури у військових формуваннях України та зарубіжних країн і визначено концептуальні підходи до формування правової культури офіцерів-прикордонників; систематизовано й розвинуто категоріально-понятійний апарат, який розкриває науково-педагогічну сутність і парадигму теорії формування правової культури офіцерів-прикордонників; обґрунтовано концептуальні підходи до формування правової культури офіцерів-прикордонників з рахуванням її поліфункціональної та надпредметної структури; теоретично інтерпретовано зв'язки між компонентами педагогічної системи формування правової культури офіцерів ДПСУ.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає: у створенні науково-методичного забезпечення реалізації системи формування правової культури в офіцерів-прикордонників; розробці типових завдань діяльності майбутнього офіцера ДПСУ тактичного рівня за напрямком підготовки “Охорона та захист державного кордону” під час здійснення правоохоронних оперативно-службових функцій; розробці методик (соціалізації курсантів-прикордонників в умовах ВНЗ протягом 4 років навчання; перспективного планування правового виховання майбутніх офіцерів-прикордонників, оцінки сформованості правової культури офіцерського складу, правового самовиховання офіцерського складу в умовах службової діяльності) та методичних рекомендацій офіцерам-прикордонникам (щодо вдосконалення правової культури у підлеглих, аналізу стану дисципліни у підрозділі, організації роботи зі зміцнення військової дисципліни під час виконання оперативно-службових завдань, проведення попереджувальної розмови з військовослужбовцем, здатним до порушень, організації занять з молодшими командирами з метою навчання їх дисциплінарної практики та профілактики правопорушень, застосування аналогії закону й аналогії права, адаптації молодого офіцера до умов служби в підрозділах ДПСУ).

Запропонована автором поліфункціональна педагогічна система формування правової культури офіцерів ДПСУ може застосовуватись командним складом органів та підрозділів для покращення результатів оперативно-службової діяльності. Одержані результати можуть бути використані під час створення методичних посібників із військової педагогіки та психології, історії, для налагодження сучасної системи виховної роботи у військових формуваннях України.

Обґрунтовані в дослідженні результати впроваджено в навчально-виховний процес: НАДПСУ (акт реалізації від 5.01.2009), Університету цивільного захисту України (акт реалізації від 17.02.2009), Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка (акт реалізації від 3.12.2008), Національної академії оборони України (акт реалізації від 3.02.2009), факультету військової підготовки Подільського державного аграрно-технічного університету (акт реалізації від 23.12.2008), Академії внутрішніх військ МВС України (акт реалізації від 21.01.2009).

Особистий внесок здобувача. Усі висвітлені у дисертації наукові результати одержані автором самостійно.

У навчальному посібнику “Етикет в житті військовослужбовців”, написаному у співавторстві, дисертанту належить визначення особливостей правової деонтології прикордонника.

У статтях, опублікованих у співавторстві, особистим внеском здобувача є такі аспекти: “Обґрунтування складових правової соціалізації особистості майбутнього офіцера-прикордонника” - визначення етапів та теоретичних засад правової соціалізації особистості курсанта-прикордонника; “Удосконалення керівництва формуванням правової культури у курсантів-прикордонників” - обґрунтування вимог, керуючись якими можна значною мірою підвищити ефективність управлінської діяльності та методів, комплексне застосування яких забезпечує необхідний результат; “Психолого-педагогічний аналіз особливостей формування правової культури офіцерського складу Державної прикордонної служби України” - визначення недоліків, труднощів формування правової культури в офіцерського складу та чинників, які впливають на зазначений процес; “Урахування ціннісних орієнтацій особистості у формуванні правової культури офіцерів-прикордонників” - визначення складових концепції формування правової культури в офіцерського складу ДПСУ; “Правове виховання як складова формування правової культури у курсантів-прикордонників” - обґрунтування форм та методів правового виховання курсантів-прикордонників як складової науково-методичного забезпечення поліфункціональної педагогічної системи формування правової культури офіцерів ДПСУ.

Вірогідність здобутих результатів дослідження забезпечується: методологічною та теоретичною обґрунтованістю наукових положень, які визначають логічну конструкцію поліфункціональної системи формування правової культури офіцерів ДПСУ та ієрархічні зв'язки між її компонентами; застосуванням комплексу методів, адекватних меті та завданням дослідження, поєднанням теоретичних і емпіричних методів; тривалим періодом (2003-2009 рр.) дослідно-пошукової роботи; перевіркою теоретично обґрунтованих результатів експериментальних досліджень із залученням репрезентативної вибірки курсантів (1 670 осіб) та математичною обробкою одержаних кількісних даних експерименту; логічним і систематичним поєднанням якісного та кількісно-фактологічного аналізу результатів; ґрунтовною апробацією теоретико-методичних засад досліджуваної проблеми і широким упровадженням прикладних розробок.

На захист виносяться:

1. Модель майбутнього офіцера-прикордонника - випускника НАДПСУ.

2. Концепція формування правової культури майбутніх офіцерів-прикордонників, яка у концентрованому вигляді відображає теоретико-методичні засади правової культури курсантів-прикордонників з урахуванням специфіки їх майбутньої професійної діяльності.

3. Система формування правової культури майбутніх офіцерів-прикордонників як поліфункціональна педагогічна система з наявністю ієрархічних зв'язків та зв'язків управління.

4. Науково-методичне забезпечення реалізації системи формування правової культури майбутніх офіцерів-прикордонників.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні, експериментальні та прикладні результати проведених досліджень, а також концептуальні положення та узагальнені висновки були представлені у формі доповідей і отримали схвалення на 15 наукових, науково-практичних і науково-методичних конференціях і семінарах різного рівня:

міжнародних: “Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, досвід, проблеми” (Вінниця, 2008 р.), “Військова освіта та наука: сьогодення та майбутнє” (Київ, 2008 р.), “Актуальні проблеми економічної безпеки та митної політики України” (Дніпропетровськ, 2008 р.), “Сучасні проблеми освіти: управлінський аспект” (Переяслав-Хмельницький, 2008 р.), “Развитие военного образования: проблемы, тенденции и перспективы” (Алматы, 2009 р.);

всеукраїнських: “Актуальні проблеми підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до виховної роботи з особовим складом” (Хмельницький, 2004 р.), “Сучасні тенденції та перспективи розвитку освіти і науки у вищих навчальних закладах України” (Хмельницький, 2006 р.), “Сучасні психолого-педагогічні тенденції розвитку освіти у вищих навчальних закладах України” (Хмельницький, 2007 р.), “Проблеми теорії та практики реалізації правоохоронних функцій в охороні державного кордону” (Хмельницький, 2007 р.), “Освітньо-наукове забезпечення діяльності правоохоронних органів України” (Хмельницький, 2008 р.);

регіональних: “Педагогічні технології підготовки спеціалістів в сучасних умовах розвитку вищої освіти” (Хмельницький, 2004 р.), “Підготовка фахівця у вищій школі: проблеми та перспективи” (Хмельницький, 2006 р.), “Болонський процес та проблеми підготовки науково-педагогічних кадрів” (Хмельницький, 2006 р.), “Пріоритетні напрямки підвищення ефективності діяльності правоохоронних структур і військових формувань України” (Хмельницький, 2007 р.), “Проблеми якості практичної підготовки фахівців в умовах реформування вищої освіти” (Хмельницький, 2007 р.).

Про отримані результати та висновки дисертаційної роботи доповідалося на засіданнях: вченої ради НАДПСУ, міжфакультетських семінарах і нарадах академії (2003-2008 рр.).

Публікації. Основні результати дослідження відображені у 47 публікаціях, у тому числі: 1 монографії, 1 навчальному посібнику, 32 статтях у провідних фахових виданнях, 3 статтях у збірниках наукових праць і журналах, 10 статтях і тезах доповідей у збірниках матеріалів конференцій, з них 41 праця є одноосібною.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук “Педагогічні умови формування потреби в професійній самореалізації курсантів-прикордонників” була захищена у 2003 році, її матеріали в тексті докторської дисертації не використовувались.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Основний текст дисертації викладено на 349 сторінках, повний обсяг дисертації становить 423 сторінки. Ілюстрації та окремі матеріали наведено у 9 таблицях та 4 рисунках, у 4 додатках, які подано на 17 сторінках. Список використаних джерел складає 412 найменувань на 46 сторінках.

Основний зміст

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу і методи дослідження, обґрунтовано наукову новизну, представлено практичне значення роботи, особистий внесок автора, наведено відомості про апробацію та впровадження її результатів у практику.

У першому розділі - “Формування правової культури у офіцерів-прикордонників як соціально-педагогічна проблема” - визначено сучасні соціально-педагогічні вимоги до правової культури військовослужбовців-прикордонників, здійснено ретроспективний аналіз формування правової культури військовослужбовців Збройних Сил України, виявлено особливості формування правової культури офіцерського складу ДПСУ, збройних сил зарубіжних країн та країн НАТО, проведено теоретичний аналіз і узагальнення психолого-педагогічної літератури з проблеми формування правової культури у офіцерів-прикордонників.

Думки, погляди і переконання суспільства, що утворюють моральну, політичну силу держави, насамперед формуються під впливом освіти та виховання. Розвинена культура суспільства обумовлює найкращі форми його політичного, громадського життя, і навпаки, нездоровий, низький рівень культури суспільства є джерелом занепаду всього життя. Для добробуту держави найвищою мірою важливо розвинути і зміцнити освіту та виховання, дати їм здоровий напрямок, зробити їх корисним інструментом загального благополуччя в майбутньому.

Різні аспекти формування правової культури особистості у галузі юридичних наук вивчали науковці: О. Андрушко, О. Ануфрієнко, П. Білий, О. Ганзенко, І. Зеленко, П. Макушев, О. Менюк, І. Осика, Р. Сербин, А. Скуратівський, С. Сливка, В. Співак, С. Станік, В. Хома та ін.

Педагогічний аспект проблеми формування правої культури особистості здобуває чільну роль, тому що педагогіка багато в чому визначає рівень розвитку суспільства. У галузі педагогічної науки формування правової культури особистості досліджували В. Безбородий, Д. Бойко, Г. Васянович, В. Владимирова, І. Грязнов, В. Дубровський, В. Іова, М. Подберезський, М. Щербань, М. Фіцула, Г. Яворська та ін.

Людство з незапам'ятних часів прагне зробити юриспруденцію наукою про мистецтво доброго і справедливого. З розвитком цивілізації і принципів гуманізму все більше виявлялася загальнолюдська цінність права. Це простежується майже в усіх народів світу. У їх мові, культурі поняття закону здавен пов'язувалося з правдою і справедливістю. Сила права, законів визначається не їхньою логічною бездоганністю і не могутністю карального апарату. Вона заснована на здатності права виразити волю народу і його прагнення. Саме при цьому право і правова держава стають надійною опорою цивілізованого суспільства.

Право завжди діє серед людей, воно є ніби посередником між людьми і державою. І в давнину люди шукали у законі заступництва, безпеки, сподівалися на захист своїх прав та інтересів, а під час екстремальних ситуацій бачили у законі свій останній шанс на порятунок. Знамениті юристи стародавності вважали, що права чесних людей можуть бути дотримані лише в тому випадку, якщо вони забезпечені і найогиднішій особистості.

Аналізуючи культуру загиблих цивілізацій, можна знайти корені сучасних державно-правових інститутів і споконвічні джерела юриспруденції, законотворчості. Поняття права, закону в історії людства виникає як результат спільного осмислення того, що значно вигідніше вирішувати неминучі спори, конфлікти не через постійні суперечки чи воєнні конфлікти, а шляхом суворого дотримання створених суспільством правил.

Результати проведеного ретроспективного аналізу свідчать, що у Стародавньому світі існували правила, які містили певні обмеження щодо права воюючих сторін завдавати шкоди противнику, вони забезпечували захист певним категоріям осіб. До осіб, яким надавався захист, належали жінки, діти й особи похилого віку, роззброєні комбатанти та військовополонені. Заборонялося застосовувати віроломні засоби ведення бою, зокрема отруту, запалювальні стріли тощо.

Удосконалення міжнародного правового законодавства з ведення збройних конфліктів відбувалося тривалий термін. У Новий та Новітній час розробляються перші концепції міжнародного права в галузі ведення бойових дій, здійснюється осмислення “природного права” як основи права міжнародного. Міжнародне гуманітарне право, по-перше, обмежує вибір засобів і методів ведення воєнних дій і, по-друге, зобов'язує воюючі сторони щадити осіб, які не беруть участі у бойових діях.

Стан сформованості правової культури офіцерів у збройних силах зарубіжних країн свідчить про те, що у цих державах розроблено державні стратегії, які відображають національні й етнічні традиції й особливості, засновані на міжнародних стандартах уявлення прав людини; визначено мету і завдання введення курсів у навчально-виховні процеси ВВНЗ, при цьому або інтегруючи їх в інші навчальні дисципліни, або виділяючи як окремий предмет; визначено найважливіші компоненти: зміст, форми й методи викладання і підготовки педагогічних кадрів.

Аналіз системи формування правової культури особового складу армій країн НАТО дає змогу виявити деякі основні її риси й особливості: існування відповідного законодавчого апарату в усіх структурах організаційної побудови збройних сил; розгалуженість і чітку підпорядкованість різних служб та органів; наявність у розпорядженні органів керування могутньої матеріальної і фінансової бази у поєднанні з численним висококваліфікованим кадровим складом; чітко визначену базу правового виховання; високоякісне законодавче забезпечення; цілеспрямованість і масштабність заходів правового виховання; комплексний підхід до завдань, що вирішуються; нерозривну єдність процесу навчання і виховання.

Аналіз результатів експериментальної роботи дав можливість визначити причини труднощів формування правової культури у курсантів НАДПСУ. До них належать: відсутність в організації навчально-виховного процесу в академії системи формування у курсантів правової культури; недостатнє залучення курсантів до активної культурно-масової діяльності, а також слабке використання можливостей культурних закладів міста й області для формування загальної культури у курсантів; слабке використання можливостей військового стажування на кордоні в інтересах формування правової культури курсантів; недостатнє врахування думок, настроїв і пропозицій курсантів з боку їх командирів підрозділів.

Зовнішні чинники, що впливають на процес формування правової культури військовослужбовців-прикордонників, - це недоліки системи політичної та економічної організації суспільства. Існування ж внутрішніх чинників базується на особливостях прикордонної системи. До них належать: особливості прикордонної служби і діяльності; умови навчання у ВНЗ; характер виховної роботи із курсантами, колективами курсантів; культура спілкування; процес правового виховання, який повинен передбачати формування у курсанта звичок поведінки відповідно до правових норм.

Під час експериментальної роботи було проведено експертизу діючих освітньо-кваліфікаційних характеристик і навчальних програм, відповідно до яких здійснюється підготовка фахівців у НАДПСУ, проведено порівняльний аналіз підходів до підготовки офіцерів-прикордонників в інших правоохоронних навчальних закладах МВС України.

За результатами експериментальної роботи встановлено, що випускник НАДПСУ відповідно до посади, що буде обіймати, повинен бути компетентним виконувати певний перелік оперативно-службових функцій. Їх було представлено у трьох блоках компетенцій. Кожному з цих блоків відповідають знання, уміння, навички, ціннісні орієнтації щодо вирішення типового завдання діяльності. На підставі цього у 2003 році було розроблено модель офіцера-прикордонника з урахуванням змін у підходах до охорони державного кордону за умов подальшого розвитку ДПСУ як правоохоронного органу спеціального призначення.

У другому розділі - “Теоретичні основи формування правової культури у офіцерів-прикордонників” - визначено концептуальні підходи до формування правової культури офіцерського складу ДПСУ, обґрунтовано концепцію формування правової культури офіцерського складу ДПСУ, змодельовано поліфункціональну педагогічну систему формування правової культури офіцерів-прикордонників.

У дослідженні з урахуванням особливостей оперативно-службової діяльності прикордонників конкретизовані такі поняття, як правова культура офіцера-прикордонника, правова свідомість офіцера, службова честь, службова гідність і службова репутація офіцера.

Проведений аналіз правових концепцій дав можливість визначити основні підходи до формування правової культури особистості військовослужбовців, до яких належать: концепція аксіологічного тлумачення права; концепція правового виховання; концепція правової держави; культурологічна концепція юридичної деонтології; концепція “ідеальної моделі” формування правової культури особи.

Теоретичні основи, аналіз сучасного стану формування правової культури визначили провідні ідеї створення концепції формування правової культури в офіцерів-прикордонників, яка визначає загальні і спеціальні компетенції майбутніх офіцерів-прикордонників, пропонує методологію (підходи, принципи, закономірності, функції) формування компонентів правової культури офіцерського складу, ураховує специфіку професійної діяльності офіцерів-прикордонників, аналізує та визначає шляхи оптимізації навчальних планів та програм ВНЗ, визначає вимоги до навчально-методичного забезпечення, пропонує методики формування спеціальних компетенцій у курсантів.

Створенням моделей педагогічних систем займались науковці І. Грязнов, І. Колодій, З. Кучер, О. Корольов, М. Красовицький, Л. Романишина, Ю. Семенов, Г. Терещук, Г. Троцко та ін. У процесі побудови моделі більш ретельно вивчалася структура оперативно-службової діяльності офіцера і зв'язок її складових елементів, враховувалися три взаємозалежні макросистеми, які існують у ДПСУ: оперативно-службова діяльність, професійна діяльність і вимоги до офіцера-прикордонника відповідно до освітньо-кваліфікаційної характеристики (ОКХ), навчально-виховний процес в органах та підрозділах ДПСУ.

Аналіз наукової літератури, експертне опитування викладачів НАДПСУ дали можливість визначити основні компоненти моделі системи, до яких належать: концептуальна основа (мета, принципи, закономірності, функції), процесуальна частина (навчальні заклади, курси, органи ДПСУ, суб'єкт-об'єкти формування правової культури, зв'язки між компонентами), програмно-методичне забезпечення (робочі програми та тематичні плани навчальних дисциплін, навчальні й методичні посібники, наочні та технічні засоби навчання, напрямки забезпечення) (див. рисунок 1).

Мета розробленої системи полягає в тому, щоб сформувати у курсантів стійкі правові якості, які мають виражену професійну спрямованість. правовий армія військовослужбовець прикордонник

Важливим компонентом системи є завдання формування: правової культури офіцерів-прикордонників, а саме правової освіти (трансформація правових знань у переконання); звичок статутної поведінки, непримиренного ставлення до антиправових учинків, потреб та здатностей до правового самовдосконалення.

Процес формування правової культури офіцерського складу здійснюється відповідно до таких його основних закономірностей: залежність формування правової культури від соціокультурних особливостей суспільства (формування правової культури як суспільне явище); пріоритет загальнолюдських цінностей у формуванні правової культури; залежність ефективності формування правової культури від характеру стосунків між вихователями і вихованцями; реалізація системного підходу до формування правової культури; залежність ефективності формування правової культури від взаємозв'язку між засобами і метою виховання.

...