Способи захисту населення у надзвичайних ситуаціях мирного та воєнного часу

Розглядаються основних причини виникнення й класифікація надзвичайних ситуацій. Характеристика основних принципів й заходів захисту населення у надзвичайних ситуаціях. Класифікація та характеристика основних заходів та засобів захисту населення.

Рубрика Военное дело и гражданская оборона
Вид учебное пособие
Язык украинский
Дата добавления 23.07.2017
Размер файла 496,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

- Зняття й видалення зараженого шару продовольства або фуражу, ґрунту або снігу;

- Засипку (ізоляцію) зараженої поверхні незараженою землею або шлаком (товщиною 5 - 10 см) при пророблюванні проходів крізь заражену місцевість.

*Фізико-хімічний спосіб дегазації передбачає:

- Змивання ОР з забруднених поверхонь за допомогою розчинників;

- Випарування ОР з заражених предметів;

- Поглинання ОР пористими матеріалами, що мають високу здібність до сорбції ОР;

Спалювання ОР, що мають добру горючість у повітрі.

Дегазація змиванням ОР за допомогою розчинників (бензин, гас та ін.) застосовується для металічних та інших поверхонь предметів, які не вбирають ОР та розчинники. Використаний для змивання ОР розчинник підлягає спалюванню.

Дегазація випаруванням звичайно відбувається у природних умовах під впливом сонця і вітру і може бути посилена штучно продуванням гарячого повітря крізь спеціальні камери, в які кладуть заражені предмети. Цим способом можна дегазувати одяг, взуття, медико-санітарне майно. Дегазація випаруванням природним способом застосовується при зараженні нестійкими ОР або парами стійких ОР. Але при заражені краплиннорідкими ОР стійкого типу вона має бути посилена штучним випаровуванням.

Дегазація за допомогою поглинання ОР пористими матеріалами (тирса, глина, торф, вугілля, шлак), що поєднується з ізоляцією зараженої поверхні, застосовується для асфальтових покрить доріг, майданів й потребує тривалого часу. Дегазація поглинанням ОР, які містяться у повітрі, знайшла широке застосування у протигазах фільтруючого типу та фільтровентиляційних установках.

Дегазація спалюванням може бути використана для знищення легко спалимих рідких ОР, якщо після згоряння утворюються продукти, які не мають 16 37обробку.

Часткова санітарна обробка виконується:

- самою людиною, або в порядку взаємодопомоги,

- вона здійснюється негайно в осередку ураження при зараженні ОР, СДОР, РР, БЗ,

- обробляють відкриті ділянки шкіри, одяг, що до них прилягає, протигаз,

- використовують ІПП-8 та підручні засоби (воду з милом, 2-процентний розчин питної соди, 2-процентний розчин монохлораміну тощо),

- часткова санітарна обробка не забезпечує повного знезараження і не гарантує людям захисту від ураження. Тому з найменшої можливості проводять повну санітарну обробку.

Повна санітарна обробка населення, поранених і хворих

- це обмивання усього тіла теплою водою з милом і мочалкою;

- обов'язково міняють білизну, при необхідності - одяг і взуття,

- проводиться на незараженій території на пунктах спеціальної обробки, на стаціонарних пунктах, лазнях і душових павільйонах. Влітку повну санітарну обробку можна здійснити біля незаражених проточних водоймищ.

Дезактивація - мета, види, способи і засоби

Дезактивація - це комплекс заходів, які проводять з метою видалення радіоактивних речовин із заражених поверхонь (різних предметів, місцевості, споруд, техніки тощо).

Вона може бути частковою або повною.

Часткова дезактивація має на меті знизити рівень радіоактивного забруднення і полягає у механічному видаленні радіоактивних речовин. При частковій дезактивації знезаражується тільки деякі ділянки місцевості, обладнання, одяг, взуття, засоби індивідуального захисту, тобто все, із чим безпосередньо стикаються люди.

Повна дезактивація - це видалення радіоактивних речовин із забруднених поверхонь до допустимого рівня, який не завдає небезпеки ураження людини.

Дезактивація здійснюється механічним та фізико-хімічним способами.

Механічний спосіб дезактивації - це видалення радіоактивного пилу з поверхні різних предметів, одягу, взуття за допомогою обмітання, витрушування, вибивання або змивання водою. Цей спосіб не потребує великих затрат часу, сил та спеціальних засобів і тому застосовується для проведення часткової дезактивації.

Фізико-хімічний спосіб дезактивації - це видалення радіоактивних речовин із забруднених поверхонь за допомогою змивання розчинами миючих засобів, що мають властивості абсорбції та хемосорбції РР.

Як дезактивуючи засоби використовують синтетичні миючі засоби ОП-7, ОП-10, водяні розчини порошків СФ-2, ДЛ (дезактивуючий літній),

Проведення організованої евакуації, запобігання проявам паніки і недопущення загибелі людей забезпечується шляхом:

- планування евакуації населення;

- визначення зон, придатних для розміщення евакуйованих з потенційно небезпечних зон;

- організації оповіщення керівників підприємств і населення про початок евакуації;

- організації управління евакуацією;

- всебічного життєзабезпечення в місцях безпечного розселення евакуйованого населення;

- навчання населення діям під час проведення евакуації.

5. Інженерний захист

Під час проектування і експлуатації споруд та інших об'єктів господарювання, наслідки діяльності яких можуть шкідливо вплинути на безпеку населення та довкілля, обов'язково розробляються і здійснюються заходи інженерного захисту з метою запобігання виникненню надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.

Заходи інженерного захисту населення і території повинні передбачати:

- врахування під час розроблення генеральних планів забудови населених пунктів і ведення містобудування можливих проявів у окремих регіонах та на окремих територіях небезпечних і катастрофічних явищ;

- раціональне розміщення об'єктів підвищеної небезпеки з урахуванням можливих наслідків їх діяльності у разі виникнення аварій для безпеки населення і довкілля;

- спорудження будинків, будівель, споруд, інженерних мереж і транспортних комунікацій із заданими рівнями безпеки та надійності;

- розроблення і здійснення заходів безаварійного функціонування об'єктів підвищеної небезпеки;

- створення комплексної схеми захисту населених пунктів та об'єктів господарювання від небезпечних природних процесів;

- розроблення і здійснення регіональних та місцевих планів запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

- організацію будівництва протизсувних, протиповеневих, протиселевих, протилавинних, протиерозійних та інших інженерних споруд спеціального призначення;

- реалізацію заходів санітарної охорони території.

6. Медичний захист

Заходи запобігання або зменшення ступеня ураження людей, своєчасного надання медичної допомоги постраждалим та їх лікування; забезпечення епідемічного благополуччя в зонах надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру повинні передбачати:

- планування і використання існуючих сил та засобів закладів охорони здоров'я незалежно від форм власності і господарювання;

- введення в дію Національного плану соціально-психологічних заходів при виникненні та ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

- розгортання в умовах надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру необхідної кількості лікувальних закладів;

- завчасне застосування профілактичних медичних препаратів та санітарно-епідеміологічних заходів;

- контроль за якістю харчових продуктів і продовольчої сировини, питної води і джерелами водопостачання;

- контроль за станом атмосферного повітря та опадів;

- завчасне створення і підготовку спеціальних медичних формувань;

- накопичення медичних засобів захисту, медичного та спеціального майна і техніки;

- контроль за станом довкілля, санітарно-гігієнічною та епідемічною ситуацією;

- підготовку медичного персоналу та загальне медико-санітарне навчання населення.

Для надання безоплатної медичної допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру громадянам, рятувальникам та особам, які беруть участь у ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, діє Державна служба медицини катастроф як особливий вид державних аварійно-рятувальних служб.

Державна служба медицини катастроф складається з медичних сил і засобів та лікувальних закладів центрального і територіального рівнів незалежно від виду діяльності та галузевої належності, визначених центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, до компетенції якого віднесено питання захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, з питань оборони, з питань внутрішніх справ, з питань транспорту, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.

Центри медико-психологічної реабілітації створюються при діючих санаторно-курортних закладах.

7. Біологічний захист

Захист від біологічних засобів ураження включає своєчасне виявлення чинників біологічного зараження, залежно від їх виду і ступеня ураження, проведення комплексу адміністративно-господарських, режимно-обмежувальних і спеціальних протиепідемічних та медичних заходів.

18 Порядок зберігання та забезпечення ЗІЗ

Засоби індивідуального захисту можуть бути табельні, забезпечення якими передбачається нормами оснащення у згоді з організацією, структурою, формувань ІДО або нетабельні, призначені для забезпечення формувань ЦО в доповнення до табельних засобів у разі їх заміни (нестачі).

Табельні 313 поступають на промислові об'єкти централізовано і призначені, головним чином, для оснащення невійськових формувань ЦО, робітників та службовців об'єктів.

Штаб ЦО района (об'єкта) спільно з службами організовує накопичення, зберігання та підтримку у повсякчасній готовності 313.

Порядок забезпечення населення 313 визначається планом ЦО району.

Фільтруючими протигазами та індивідуальними засобами медичного захисту забезпечується усе населення держави, отримуючи у місцях мешкання (ЖЕК, ДЕЗ) навчання або через торгову мережу.

Особистий склад формувань ЦО, робітники та службовці забезпечуються на своїх підприємствах табельними засобами індивідуального захисту.

Усе населення, незалежно від забезпечення його протигазами і респіраторами, повинно мати найпростіші засоби захисту органів дихання (ватно-марлеві пов'язки та протипилові тканинні маски).

Засоби індивідуального захисту закріплюються за робітником та службовцем і знаходяться у постійній готовності до видачі. Потребу та закріплення їх організує штаб ЦО району (об'єкта).

Для зберігання засобів індивідуального захисту на промисловому об'єкті будують спец, склади, які повинні знаходитись якнайближче до місць праці людей.

Видача засобів захисту організується відповідно від складених умов, рішення начальника ЦО району (об'єкта).

Більш ретельно підбір ЗІЗ буде вивчено на практичному занятті.

Спеціальна обробка (знезараження)

Це комплекс заходів, що спрямовані на видалення, нейтралізацію або знищення в навколишньому середовищі небезпечних факторів - радіоактивних речовин (РР), отруйних речовин (ОР) та сильнодіючих отруйних речовин (СДОР), бактеріальних засобів (БЗ), з метою запобігання ураження людей. До спеціальної обробки відносять: санітарну обробку людей, дезактивацію; дегазацію; дезінфекцію.

Мета, види і засоби санітарної обробки людей

Санітарна обробка - це заходи по видаленню з людини РР, ОР, бактеріальних засобів та інших отруйних речовин. Розрізняють часткову та повну санітарну

Правила користування індивідуальним протихімічним пакетом

Індивідуальний протихімічний пакет - ІПП-8 (ІПП-9,ІПП-10) вживається для часткової санітарної обробки відкритих ділянок шкіри і одягу, що до них прилягає, при попаданні на них краплиннорідких ОР, СДОР, РР, бактеріальних аерозолів.

У зв'язку з швидким проникненням ОР, особливо ФОР, крізь непошкоджену шкіру, ефективність знезараженні (дегазації) залежить від строків початку санітарної обробки. Найвищий ефект досягається у випадках, коли часткова санітарна обробка здійснюється не пізніше 5 хвилин після дії ОР на незахищену шкіру.

До комплекту входять:

- флакон з дегазуючим розчином;

- чотири ватно-марлеві тампони.

Посуд і тампони запаяні в герметичну оболонку з поліетилену. При виявленні крапель отруйної рідини на шкірі або засобах захисту необхідно:

- негайно розкрити пакет і вийняти флакон і тампон;

- сухим тампоном щипковим рухом видаляють ОР із шкіри;

- щедро змочити дегазуючим розчином по черзі інші тампони й протерти відкриті ділянки шкіри (шию, руки) та зовнішню поверхню протигазу;

- щедро зволожити ще один тампон і змочити одяг до шкіри в місцях попадання крапель отруйної речовини;

- при обробці обличчя стежити, щоб дегазуюча рідина не потрапила в очі.

Пакет перев'язувальний індивідуальний

Пакет перев'язувальний індивідуальний призначений для надання само - і взаємодопомоги при пораненнях і опіках на місці ураження. Вміст пакету стерильний. Він складається з бинта, двох ватно-марлевих подушечок, шпильки і чохла. Одна з подушечок закріплена на бинті нерухомо, друга легко переміщується.

В разі потреби пакет відкривають, обережно виймають бинт з подушечками, не торкаючись руками їх внутрішньої поверхні. Лівою рукою утримують нерухому подушечку, а правою голівку бинта та рухому подушечку. Не торкаючись подушечками сторонніх речей, накладають їх на рану. При наскрізних пораненнях рухому подушечку переміщують по бинту так, щоб закрити вхідний і вихідний отвори рани.

В разі сліпого поранення подушечки накладають одна на одну. Подушечки прибинтовують, кінець бинта закріпляють шпилькою.

Біологічний захист передбачає:

- своєчасне використання колективних та індивідуальних засобів захисту;

- запровадження режимів карантину та обсервації;

- знезаражування осередку ураження;

- необхідне знезаражування людей, тварин тощо;

- своєчасну локалізацію зони біологічного ураження;

- проведення екстреної та специфічної профілактики;

- додержання протиепідемічного режиму підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності і господарювання та населенням.

8. Радіаційний і хімічний захист

Радіаційний і хімічний захист включає заходи щодо виявлення та оцінки радіаційної і хімічної обстановки, організацію та здійснення дозиметричного і хімічного контролю, розроблення типових режимів радіаційного захисту, забезпечення засобами індивідуального та колективного захисту, організацію та проведення спеціальної обробки.

Виконання вимог радіаційного і хімічного захисту забезпечується шляхом:

- завчасного накопичення і підтримки в готовності засобів індивідуального захисту і приладів дозиметричного і хімічного контролю, обсяги і місця зберігання яких визначаються відповідно до встановлених зон небезпеки, забезпечення зазначеними засобами насамперед особового складу формувань, які беруть участь у проведенні аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках ураження, а також персоналу радіаційно- і хімічнонебезпечних об'єктів господарювання і населення, яке проживає в зонах небезпечного зараження та навколо них;

- своєчасного впровадження засобів, способів і методів виявлення та оцінки масштабів і наслідків аварій на радіаційно та хімічно небезпечних об'єктах господарювання;

- створення уніфікованих засобів захисту, приладів і комплектів дозиметричного та хімічного контролю;

- надання населенню можливостей придбавати в установленому порядку в особисте користування засобів індивідуального захисту і дозиметрів;

- завчасного пристосування об'єктів побутового обслуговування і транспортних підприємств для проведення санітарної обробки людей та спеціальної обробки одягу, майна і транспорту;

- розроблення загальних критеріїв, методів та методик спостережень щодо оцінки радіаційної і хімічної обстановки;

- завчасного створення та використання засобів колективного захисту населення від радіаційної та хімічної небезпеки;

- пристосування наявних засобів колективного захисту від інших видів загрози для захисту від радіаційної та хімічної небезпеки.

Основними способами захисту населення у НС є:

- Використання засобів індивідуального захисту.

- Укриття населення у захисних спорудах.

- Розосередження і евакуація.

- Проведення заходів спеціально! обробки (знезараження).

Більш надійний спосіб захисту людей - це використання захисних споруд. Однак найбільш надійний захист буде, коли сполучити усі вищезазначені засоби.

Класифікація засобів захисту населення

Всі засоби захисту людей поділяються на колективні та індивідуальні. КОЛЕКТИВНІ ЗАСОБИ ЗАХИСТУ

Колективні -- це захисні споруди та об'єкти для групового захисту людей. Укриття в захисних спорудах - це один з основних способів захисту населення, він забезпечує найбільш повний й надійний захист від дії уражаючих факторів.

Захисні споруди це:

- герметизовані сховища;

- протирадіаційні укриття (ПРУ);

- укриття найпростішого типу.

Укриття населення у захисних спорудах - найбільш надійний спосіб захисту.

Його сутність міститься в своєчасному схованні людей у спеціальних інженерних спорудах, які забезпечують захист їх від діяння уражаючих факторів. Захисні споруди ЦО класифікуються: - за призначенням;

- за захисними властивостями;

- за терміном будування;

- за розташуванням;

- за місткістю.

За призначенням захисні споруди поділяють на споруди для захисту населення, робітників та службовців і споруди для розміщення органів управління (КП, ПУ), вузлів зв'язку та ін.

За захисними властивостями- на сховища і протирадіаційні укриття (ПРУ).

Сховище- інженерна споруда, яка забезпечує комплексний захист від усіх уражаючих факторів ядерного вибуху, звичайної зброї, отруйних речовин, бактеріальних засобів, високих температур, обвалів і уламків зруйнованих будинків і споруд. Сховище є найбільш надійний захист, воно обладнане устаткуванням, яке дозволяє створити необхідні умови для тривалого перебування людей.

ПРУ призначено для захисту людей від радіації, світлового випромінювання і зменшує діяння повітряної ударної хвилі.

Призначення і вміст аптечки "Швидка допомога"

ІНСТРУКЦІЯ До застосування вкладень у аптечку багатоцільову індивідуальну «Швидка допомога»

Пов'язка лицева. Застосовується як захисна маска для захисту верхніх дихальних шляхів в очагу інфекційних захворювань від мікробів, в районі радіоактивного забруднення від пилу та аерозолів, в зоні хімічного ураження(після пропитування відповідним розчином).

Натрію гідрокарбонат (сода харчова). Перед входженням до району з парами азотної кислоти або хлору розчинити соду з пакета у склянці (спеціально вкладеному поліетіленовому пакеті) води, змочити лицеву пов'язку і закрити неюніс і рота. Якщо необхідно, промити цим розчином очі, прополоскати ніс і рота, застосовується також при кон'юнктивітах, стоматитах, ларингітах і нежиті.

Борна кислота. У випадку розливу аміаку або лугів 2% розчином (вміст пакету на склянку води) змочити лицеву пов'язку і закрити нею ніс і рота.

Застосовують також в якості протимікробного засоба для промивання ран, гнійних порожних (2-4% розчин) і полоскання ротової порожнини.

Розчин йоду спиртовий 5%. Застосовують як антисептичний засіб для обробки ран, а також для екстреного приготування радіопротектора при радіоактивному зараженні району радіоактивним йодом (3-5 крапель на склянку води, дітям до 2х років 1-2 краплі).

Баралгін (седалгін, анальгін). Знеболюючий жарознижувальний препарат, який застосовується при головному, м'язовому, травматичному болі різноманітного походження.

Ентеросорбент- СКН, «білосорб» або глина біла. Застосовується при харчових отруєннях. Здатний адсорбувати отрути і токсини до потрапляння їх у кров. Вміст пакета висипати до рота та запити негазованою водою.

Доксициклін (левоміцетин, тетрациклін). Антибіотик з широким спектром антимікробної дії. Застосовують при захворюваннях на тиф, паротиф, дизентерию, при гнійній інфекції, туляремії та інших бактеріальних інфекціях.

Подушечка медицинська стерильна та бинт. Застосовують для накладення на рани та пошкоджені ділянки тіла.

Лейкопластир бактерицидний. Застосовують для захисту саден, порізів та інших уражень шкіри.

Пакет поліетіленовий з засувкою. Використовують як ємність для приготування розчинів.

Інструкція «Поки швидка ще». Інформує про прийоми надання екстреної медичної допомоги при найпоширеніших захворюваннях, травмах, нещасних випадках, отруєннях.

Перелік вкладень.

Футляр.

ураження вживають ще одну таблетку (приблизно через 5-6 годин). Дітям віком до 8 років дають по 1/4 таблетки, 8-15 років - 1/2 таблетки згідно з інструкцією.

Протибактеріальний засіб № 2 - сульфадиметоксин (гніздо 3)- таблетки у пеналі білого кольору. Вживають після опромінення при появі шлунково-кішечного розладу (7 таблеток у першу добу; і по 4 таблетки на дві наступні доби).

Радіозахисний засіб № 1 - цистамін (гніздо 4) - таблетки у двох пеналах малинового кольору. Вживають для особистої профілактики при загрозі опромінення (6 таблеток запити водою). В умовах нової загрози, але не раніше, як через 4-5 годин, вживають ще 6 таблеток.

Протибактеріальний засіб № 1 - хлортетрациклін (гніздо 5) - таблетки жовтого кольору в двох безкольорових пеналах з квадратними корпусами.

Вживають при загрозі або умовах бактеріального зараження, появі перших ознак інфекційного захворювання. Спочатку вживають 5 таблеток і через 6 годин - ще 5.

Радіозахисний засіб № 2 - йодистий калій (гніздо 6) - таблетки у пеналі білого кольору. Вживають після випадання радіаційних опадів або вживання молока від корів, що паслися на забрудненій території. Приймають по 1 таблетці на протязі 10 днів з метою попередження або зменшення відкладання у щитовидній залозі радіоактивного йоду, який може потрапити в організм з молоком.

Протиблювотний засіб - етаперазин (гніздо 7) - таблетки у блакитному пеналі. Вживають по 1 таблетці при ушибах голови, - струсах мозку з метою попередження блювоти.

Правила користування шприц-тюбиком

Шприц-тюбик виготовляють із пластмаси, він призначений для одноразового підшкірного або внутрішньом'язового введення лікарського засобу. Особливо зручно користуватися ним для надання невідкладної допомоги. Шприц-тюбик складається із герметичне закритого корпусу (заповненого стерильним лікарським розчином), на горловину якого надіта канюля із стерильною голкою, що захищена ковпачком.

Правила користування шприц-тюбиком:

Однією рукою взяти шприц-тюбик за корпус, другою - за ребристий обідок канюліі повернути за годинниковою стрілкою до упору. При цьому голка своїм внутрішнім кінцем проколе мембрану, що закриває горловину тюбику.

Зняти ковпачок з голки, тримаючи її верх. Видавити з пластмасовогокорпусу повітря (до появи перших краплин з голки).

Голку рішучим рухом ввести в м'язи плеча, стегна або сідниці. У невідкладних випадках ін'єкцію можна зробити через одяг.

Натиснути пальцями на корпус шприц-тюбика і видавити лікарський розчин.

Не розмикаючи пальців, витягти голку із м'яких тканин.

Використаний шприц-тюбик приколоти до одягу потерпілого на видному місці. В записці вказати час введення ліків.

32За терміном будування - на завчасно збудовані і швидкого зведення, які будують при загрозі нападу, коли місткість наявних споруд недостатня.

За розташуванням - на убудовані (розташовані під будинками) і окремо розташовані.

За місткістю: сховища поділяють на малої кількості - 150-600 осіб; середньої - 600 - 2000 осіб; великої - більш 2000 осіб.

Сховища повинні розташовуватися на місцевості, яка не затоплюється пода від пожежозаймистих і димноутворюючих матеріалів, але не далі знаходження людей, які у ньому переховуються.

Захисні властивості сховища характеризуютьсяРфЗах.-граничним розміром надмірного тиску, який може витримати сховище;

Кослзах. - коефіцієнтом ослаблення радіації.

За захисними властивостями від діяння ударної хвилі сховища розподіляються на 4 класи: 2

1 . сховища, що витримують тиск до 5 кг/см (500 кПа);

до 3 кг/см2 (300 кПа);

до 2 кг/см2 (200 кПа);

до 1 кг/см2 (100 кПа).

Сховище повинне забезпечувати захист людей не менш як дві доби.

Конструкція усіх деталей сховища повинна бути рівноміцна.

Сховище повинно мати мінімум санітарко - гігієнічних умов для людеи.

У мирний час сховище повинне використовуватись для виробки господарських або побутових потреб. Переведення таких сховищ у готовність до прийняття людей повинно здійснюватись не більш як за 12 годин.

ПГНОННТ ВИМОГИ. ЯКИМ МАЮТЬ ВІДПОВІДАТИ СХОВИЩА (Згідно з СНІП11-11-77)

Сховища повинні мати механічну міцність відповідно до класу і бути герметичними від усіх видів зараження.

Сховища повинні забезпечити безперервне перебування в них людей менше двох діб.

З Сховища повинні бути розташовані на місцевості, що не з відстані не більше 500 м від місць роботи людей, для захисту яких в призначені.

4. Через сховища забороняється проводити транзитні енергетичні мережі. 5 Вбудовані сховища слід розміщати під невисокими (одно поверховими) будівлями, а окремо побудовані - на відстані від будинків, що дорівнює або більше їх висоти.

Сховища повинні мати подвійне призначення - для використання в мирний час і в надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу.

Розташовуються на відстані не менше 15 м від магістральних трубопроводів з діаметром 250 см і більш.

Над убудованим сховищем не можна розміщувати машин, що викликають вібрацію (коливання).

Мати не менш, як 2 входи (виходи).

Всі приміщення сховищ поділяються на основні та допоміжні. До основних приміщень відносять:

- приміщення для розміщення людей;

- пункти управління;

- медичні пункти. До допоміжних приміщень відносять:

- тамбур-шлюзи;

- фільтровентиляційні камери;

- приміщення для дизель-електростанцій та електрощитових;

- санітарні вузли;

- станції перекачування;

- кладові для продуктів харчування та ін.

Місткість сховищ визначається загальною кількістю місць для сидіння /45x45 см/і лягання/0,55х1,8 м/.

Основні приміщення. Висота основних приміщень повинна бути не менше 2,15м.

Площу основних приміщень для розміщення людей розраховують за нормою: 0,5 м2 - при двоярусному і 0,4 м2 - при триярусному розміщенні нар. Внутрішній обсяг у зоні герметизації, за виключенням дизельної і тамбур-шлюзів, розраховується за нормою 1,5м3 на одну людину.

У сховищі передбачається:

- 1 санітарний пост (площею 2 м2) на кожні 500 чол., але не менше одного поста на сховище;

- при місткості сховища 900 -1200 чол.- 1 медичний пункт площею 9 м2. При більшій місткості на кожні 100 чол. площа медпункта збільшується на 1 м2;

- на об'єктах, де найбільша робоча зміна становить 600 чол. і більше, у сховищі передбачається приміщення для пункту управління на 10 чол. За нормою 2 м2 на одну людину.

Допоміжні приміщення. Кількість входів залежить від місткості сховища, але не повинна бути менше двох. Всі входи обладнуються тамбурами (тамбур -шлюзами) із захисно-герметичними дверима (ЗГД) і захисними дверима (ЗД), Відчинятись двері повинні по ходу евакуації із сховища.

Тамбур-шлюзи призначені для проходу людей у сховище після команди на закриття входів. Вони можуть бути одно- і двокамерними. При місткості сховища 300-600 чол. при одному із входів обладнується однокамерний шлюз. При місткості більше 600 чол. обладнується двокамерний шлюз або два однокамерних на двох входах.

Крім того, у сховищах місткістю більше 600 чол. обладнується третій аварійний вихід у вигляді тунелю, що закінчується захисним оголовком.

З метою запобігання завалу оголовок (здебільшого це шахта забору повітря)

Для захисту потрібні гумові чоботи, калоші, на руки треба надягти гумові або шкіряні рукавиці.

Герметичність одягу посилюють спеціальними клапанами, нагрудниками, капюшонами.

Звичайний одяг можна просочити спеціальним розчином, щоб не проникали пари та аерозолі отруйних речовин.

Медичні засоби індивідуального захисту

У системі заходів захисту від уражаючих факторів техногенних катастроф та природних лих, масових інфекційних захворювань значне місце відведено медичним засобам індивідуального захисту. Вони призначені для профілактики і надання першої медичної допомоги населенню, що зазнало дії радіаційних, хімічних та інших уражаючих факторів (природних або техногенних). За допомогою них можливо запобігти або значно зменшити уражаючу дію цих факторів на організм людини.

До них відносять:

1. Аптечки;

а. АІ-2 (аптечка індивідуальна) для надання першої медичної допомоги потерпілим від дії РР, ОР, СДОР, для профілактики шоку, протибактеріального захисту.

б. Аптечка "Швидка допомога"

11111-8 - індивідуальний протихімічний пакет - для часткової санітарної обробки відкритих ділянок шкіри та одягу, що до них прилягає, при попаданні ОР, СДОР, РР та бактеріальних аерозолів. До комплекту входять флакон з дегазуючим розчином і чотири ватно-марлеві тампони. Існують і інші ІПП-9, ІПП-10.

Пакет перев'язувальний індивідуальний - призначений для надання першої медичної допомоги при пораненнях і опіках. Це стерильний бинт з двома ватно-марлевими подушечками і шпилькою.

Призначення і вміст аптечки індивідуальної АІ-2

Аптечка індивідуальна містить в собі медичні засоби, що призначені для профілактики і надання першої допомоги населенню при радіаційному опроміненні, дії отруйних речовин та бактеріальних засобів.

Вона зроблена у вигляді футляру оранжевого кольору, в гніздах якого вкладені шприц-тюбик і пенал з лікарськими речовинами.

Ця аптечка містить такі лікарські засоби:

Протибольовий засіб - промедол (гніздо 1) знаходиться у шприц-тюбику, його використовують для профілактики больового шоку при переломах, пораненнях, опіках.

Засіб для профілактики отруєння фосфорорганічними отруйними речовинами (ФОР) - тарен (гніздо 2), таблетки антидоту в пеналі червоного кольору. Одну таблетку вживають по сигналу "Хімічна небезпека".

Сандружинниці використовують по одній таблетці як засіб особистоїпрофілактики ураження при входженні в осередок ураження. При появі ознак

Засоби захисту шкіри

Засоби захисту шкіри призначені для захисту відкритих ділянок шкіри, одягу, взуття та спорядження від попадання краплиннорідких ОР, СДОР, збудників інфекційних захворювань, радіоактивних речовин тощо, їх поділяють на спеціальні (табельні) та підручні (предмети побутового одягу) засоби захисту шкіри.

За принципом захисної дії спеціальні засоби діляться на ізолюючі і фільтруючі.

Ізолюючі засоби захисту шкіри виготовляються з повітронепроникних матеріалів, до них належать загальновійськовий захисний комплект (ЗЗК), легкий захисний костюм Л-1 і захисний комбінезон. Вони використовуються особистим складом формувань ЦО під час робіт в осередках зараження високими концентраціями СДОР, а також при виконанні дегазаційних і дезінфекційних робіт.

Перебування в ізолюючому захисному одязі обмежене в часі із-за порушення тепловіддачі та теплообміну, що призводить до різкого перегрівання організму.

До фільтруючих засобів захисту шкіри належить захисний фільтрувальний одяг (ЗФО-58). Він застосовується у комплекті з протигазом, гумовими чоботами і рукавицями.

Підручні засоби захисту шкіри - це предмети одягу та взуття, що можуть бути в кожної людини. Використовують робочий одяг (спецівки, комбінезони, халати з капюшонами, зшиті з брезенту, вогнезахисної прогумованої тканини, зимові пальта з грубого сукна, ватянки тощо). Вони захищають шкіри від радіоактивних речовин, бактеріальних засобів і не пропускають протягом деякого часу краплиннорідкі отруйні речовини (взимку - до 1 год., влітку до - ЗО хв.).

розміщується від будівель на відстані Н + 3 м, де Н - висота найбільшої будівлі.

Фільтровентиляційні камери розміщуються поблизу входу, їх розміри залежать від встановленого устаткування (електровентилятори, фільтри і т.п.).

Приміщення для дизель-електростанції та електродштових ізолюються від основних приміщень герметичними дверима. Вентиляція дизель-електростанції автономна.

Місткість кладової для зберігання продуктів харчування приймається із розрахунку 5м2 на 150 чол., на кожні наступні 150 чол. - збільшується на Зм2 При місткості сховища більш ніж 600 чол. обладнуються дві кладові.

У санітарних вузлах передбачається 1 умивальник на кожні 200 чол.

При розміщенні сховища нижче рівня існуючої каналізаційної системи за лінією герметизації сховища обладнуються станції перекачки.

Санітарно-технічні системи сховищ. Санітарно-технічні системи сховищ повинні забезпечити безперервне перебування в них людей не менше двох діб.

До них відносяться: вентиляція, опалення, водопостачання, каналізація, енергозабезпечення і зв'язок.

Для більшості сховищ система вентиляції проектується для роботи у двох режимах: 1 - режим чистої вентиляції; 2 - режим фільтровентиляції.

Призначення 1 режиму - підтримання температурно-вологісних параметрів у сховищі та очищення повітря від пилу, в тому числі й радіоактивного. Для очищення повітря від пилу і радіоактивних речовин застосовують протипилові фільтри (ПФК, РЕККА). У цьому режимі на одного чоловіка потрібно подавати залежно від кліматичної зони повітря від 8 до 13м3/год. Тривалість безперервної роботи електровентиляторів - 48 годин.

У 2 режимі - повітря додатково очищується від радіоактивних, отруйних речовин і бактеріальних аерозолів. Для цього застосовують фільтри-поглиначі марки ФПУ-200, ФП-300, пропускна властивість яких становить 100 і 300 м3/год відповідно .В цьому режимі на одного чоловіка необхідно подавати 2 м3/год. Тривалість безперервної роботи системи фільтровентиляції - 12 годин.

При роботі в 2 режимі, з метою герметизації сховища і створення перешкоди проникненню в нього ззовні зараженого повітря, у сховищі повинен утворюватись надлишок повітря (підпір) - 5 - 10 мм водяного стовпчика.

Для захисту повітропроводів від надмірного тиску ударної хвилі на них встановлюються противибухові устрої та герметичні клапани.

На об'єктах, які розмішуються в зонах можливих сильних пожеж, катастрофічного затоплення, зараження СДОР, у захисних спорудах передбачається ще й 3 режим, який називають режимом повної ізоляції. У цьому режимі відбувається рециркуляція повітря всередині сховища з очищенням його від вуглекислого газу і вологи за допомогою регенеративних патронів РП-100. Кисень надходить із кисневих балонів, які встановлюються додатково в приміщенні.

Водопостачання передбачається від зовнішньої водопровідної мережі і, крім того, в спеціальних резервуарах утворюється дводобовий запас води за розрахунком: 3 л питної води і 4 л води для технічних потреб на одну людину на добу.

Каналізація. Для забезпечення життєдіяльності використовується загальноміська каналізація. При необхідності обладнуються станції перекачування і резервуари збору відходів.

Опалення сховища влаштовується від загальної теплової мережі.

Електрозабезпечення і зв'язок. Електрозабезпечення здійснюється від зовнішньої електричної мережі, а інколи - від захищеної дизельної електростанції. У випадках порушення електрозабезпечення передбачається аварійне освітлення (акумулятори, електроліхтарі тощо). У захисних спорудах встановлюються телефони й радіотрансляційні точки.

Протирадіаційні укриття(ПРУ)

ПРУ- це споруди, які забезпечують захист людей від радіаційного й світлового випромінювання, а також від отруйних речовин у краплинно-рідинному стані.

До ПРУ, які збудовані за типовими проектами, вимоги, яким вони повинні відповідати, в основному такі самі, як і для сховищ.

Під ПРУ можуть бути пристосовані підвали, цокольні й перші поверхи цегляних будинків, погреби, гірські розробки тощо.

Один із основних показників ПРУ - це коефіцієнт захисту, який показує, у скільки разів ПРУ послаблює дію радіації (дозу опромінення).

За ступенем ослаблення радіоактивного випромінювання ПРУ поділяються на три групи:

ПРУ, що ослаблюють гама-випромінювання у 100 - 200 разів;

ПРУ, що ослаблюють гама-випромінювання у 50 - 100 разів;

ПРУ, що ослаблюють гама-випромінювання у 20 - 50 разів.

ПРУ, які будуються за типовими проектами, мають коефіцієнт захисту 200 і, крім того, можуть витримувати надмірний тиск до 20 кПа. В ПРУ плануються основні приміщення, які обладнуються місцями для сидіння і нарами для відпочинку, а також допоміжні - санітарний вузол, приміщення для зараженого одягу, вентиляційна камера. ПРУ обладнуються природною вентиляцією, яка забезпечується за рахунок різниці температур зовнішнього й внутрішнього повітря при проходженні його через спеціальні отвори (коробки).

ОТУ місткістю 50 чол. і більше обладнуються примусовою вентиляцією, яка забезпечує подачу повітря тільки в 1 режимі (режимі чистої вентиляції).

Для захисту приміщення від радіоактивного пилу, частково випарів отруйних речовин проводиться герметизація входів ПРУ.

Електропостачання від зовнішньої мережі. Водопостачання від водопровідної мережі або спеціальних резервуарів (баків).

Шлях накопичення захисних споруд:

будівля сховищ на нових підприємствах (на повну зміну робітників); устаткування сховищ у підвалах будівель; пристосування під сховище метро, підземних переходів;

24Примітки до табл. Час захисту фільтруючих коробок, що мають аерозольний фільтр, у 2 рази менший.

2. Респіратори застосовуються для захисту органів дихання від радіоактивного та ґрунтового пилу, БР та отруйного диму. Респіратор являє собою фільтрувальну напівмаску багаторазового застосування, з часом перебування в нійдо 12 годин. Найбільш поширені респіратори Р-2, Р-2Д і ШБ-1 ("Пелюсток"). Р-2Дпристосований для дітей, має менший розмір, час безперервного використання до 4-х годин.

Респіратор ШБ-1 ("Пелюсток") широко використовувався під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Він надійно захищав від радіоактивного пилу, одноразового користування, безрозмірний.

Однак, усі респіратори не захищають від бойових ОР.

3. Найпростіші засоби захисту органів дихання - протипилова тканинна маска (ПТМ-1) і ватно-марлева пов'язка (ВМП). Вони захищають органи дихання від радіоактивного пилу і бактеріальних засобів, але непридатні для захисту від отруйних речовин. Ці засоби прості, виготовляються населенням і рекомендуються як засіб масового захисту. Кожна людина повинна мати їх на місці роботи та проживання.

Ватно-марлева пов'язка (ВМП)

ІНСТРУКЦІЯ 3 правильного застосування ВМП

Ватно-марлеву пов'язку при використанні накладають на обличчя так, щоб нижній її край закривав низ підборіддя, а верхній доходив до очних западин і при цьому вона повинна добре закривати ніс і рота. Розрізані кінці пов'язки зав'язуються: нижні на тім'ї, верхні на затилку. ВМП захищає від:

Радіоактивного пилу (затримує а-частки)

Бактеріальних засобів

Парів хлору. Для цього рекомендується змочити пов'язку розчином харчової соди. Розчин: 1 чайна ложка порошку соди (5 гр.) та склянка води (200-250 гр.)

Парів аміаку (КНЗ). Для цього змочити пов'язку 5% розчином лимонної кислоти або оцту. Розчин: 2 чайні ложки кислоти та склянку води 200-250 гр.(Малюнок на наступній сторінці)

Середні значення коефіцієнтів ослаблення дози радіації /Косл/

Найменування захисних споруд, транспортних засобів, типів будинків

Значення,

Косл

Захисні споруди/сховища/:

3 лісоматеріалів

3 Залізо

Станції метро мапозаглиблені

Сховища, станції метро заглиблені

500

до 1000 500

5000

Перекриті щілини:

з насипом ґрунту ЗО см

з насипом ґрунту 60 см

50 100

Відкриті щілини

3

Льохи селянського типу

40

Транспортні засоби: Автобуси, автомобілі Товарні вагони

Пасажирські вагони

2 2 3

Будинки:

Промислові одноповерхові

Одноповерхові житлові, цегляні, їх підвали

7

40

Двоповерхові і цегляні: 1 поверх

2 поверх

підвал

15

14 100

П'ятиповерхові:

1 поверх

5 поверх підвали

16-24

24-33 400-500

Житлові дерев'яні їх підвали

2 7

Засоби індивідуального захисту

Поділяють на три основні групи:

Засоби захисту органів дихання.

Засоби захисту шкіри.

Медичні засоби індивідуального захисту.

Засоби захисту органів дихання

1. До них відносяться протигази (фільтруючі та ізолюючі). Захищають від впливу ОР, РР, СДОР, патогенних мікроорганізмів на органи дихання, очі, шкіру обличчя.

* Найчастіше використовують фільтруючі протигази (загальновійськові, цивільні, дитячі), їх будова заснована на принципі очищення зараженого повітря у внутрішніх шарах фільтрувально-поглинальної коробки, в якій розміщені вугілля та протиаерозольний (протидимний) фільтр. Захист від окису вуглецю (СО) забезпечується гопкалітовим патроном..

Сьогодні у системі цивільної оборони для захисту населення використовують протигази ЦП-5, ЦП-5М.ІЩ-7, ЦП-7В.

*Для захисту органів дихання у дітей використовують дитячі протигази:

ДП-бм - дитячий протигаз для дітей 1,5-2 років;

ДП-6 - дитячий протигаз для дітей старшого віку;

ПДФ-7 - протигаз дитячий фільтруючий для дітей молодшого та старшого віку;

ПДФ-д - протигаз дитячий фільтруючий для дітей віком 1,5-7 років;

ПДФ-ш - протигаз дитячий фільтруючий шкільний, для дітей віком 7-17 років.

Для захисту дітей у віці до 1,5 років є камери захисні дитячі (КЗД-4, КЗД-6).

*Ізолюючі протигази (ІП-46, ІП-4, ІП-46м) або киснеізолюючі прилади (КІП-5, КІП-7, КІП-8) повністю ізолюють органи дихання людини від зовнішнього повітря. Вони забезпечують захист органів дихання, очей і шкіри обличчя від будь-яких СДОР, незалежно від властивостей і концентрації, дають змогу працювати навіть там, де зовсім немає кисню у повітрі. Дихання людини здійснюється за рахунок кисню, що виготовляється із регенеративного патрону або поступає із кисневого балону.

Оскільки ці протигази забезпечують повну ізоляцію органів дихання від навколишнього середовища, то час перебування у них залежить від запасу кисню в регенеративному патроні і характеру виконуваної роботи (від 45 хв. до 3 г).

*Виробництва забезпечуються спеціальними промисловими протигазами, які різняться між собою фільтруючими коробками, яка може бути поглинальною або фільтрувально-поглинальною. Поглинальна коробка фарбується в певний колір в залежності від наявності в ній спеціальної шихти, яка поглинає тільки деякі отруйні речовини. Фільтрувально-поглинальна коробка має, крім шихти, фільтр, який затримує усі аерозолі. Щоб відрізнити ці коробки, вони помічені на передній частині білою вертикальною смугою.

Користування промисловими протигазами аналогічне правилам користування цивільними та військовими протигазами.

Характеристика промислових протигазів.

Марка Коробки

Тип коробки, розпізнавальне розфарбування

Шкідливі речовини, від яких захищає коробка

А,А8

Без проти аерозольного фільтру (ПАФ), коричнева

Випари органічних речовин (бензин, гас, ацетон, бензол, толуол, ксилол, сірковуглець, спирти, ефіри, анілін, газо-й органічні сполуки бензолу та його гомологів, тетраетил-свинець), фосфор і хлорорганічні отрутохімікати

А

3 ПАФ, коричнева з білою вертикальною смугою

Те саме, а також пил, дим і туман

В,В8

Без ПАФ, жовта

Кислі гази і пари (сірчастий газ, сірководень, синильна кислота, хлор, окисли азоту, фосген, хлористий водень), фосфор і хлорорганічні отрутохімікати

В

3 ПАФ, жовта з білою вертикальною смугою

Те саме, а також пил, дим і туман

Г,Г8

Без ПАФ, чорна і жовта по вертикалі

Пари ртуті, ртутно-органічні отрутохімікати на основі етилмеркурхлориду

Г

3 ПАФ, чорна і жовта з білою вертикальною смугою

Те саме, а також пил, дим і туман, суміш випарів ртуті та хлору

Е,Е8

Без ПАФ, чорна

Миш'яковистий і фосфористий водень

Е

3 ПАФ, чорна з білою вертикальною смугою

Те саме, а також пил, дим і туман

КД, КД8

5ез ПАФ, сіра

Аміак, сірководень та їх суміші

кд

3 ПАФ, сіра з білою вертикальною смугою

Те саме, а також пил, дим і туман

М

5ез ПАФ, червона

Оксид вуглецю у присутності органічних випарів (крім речовин, які практично не сорбуються, наприклад, метану, бутану, етилену, етану та ін.), кислих газів, аміаку, миш'яковистого і фосфористого водню

м

3 ПАФ, червона з білою вертикальною смугою

Те саме, а також пил, дим і туман

со

Без ПАФ, біла

Оксид вуглецю

БКФ

3 ПАФ, зелена з білою вертикальною смугою

Кислотні гази і випари, випари органічних речовин, миш'яковистого і фосфористого водню і різні аерозолі (пил, дим, туман)

- пристосування під ПРУ підвалів, овочесховищ, погребів та ін.;

- устаткування для захисту людей шахт, тунелів.

Укриття найпростішого типу

Це найбільш масові захисні споруди, вони можуть бути збудовані населенням у найкоротший термін. Вони забезпечують захист людей від світлового випромінювання, зменшують дію іонізуючого випромінювання, ударної хвилі, осколкових і кулькових бомб, запалювальних засобів.

До них відносять щілини (відкриті й перекриті), підвали та інші заглиблені споруди, які швидко будуються.

Щілина - це вузька глибока зигзагоподібна траншея, шириною зверху до 1,1 м, на дні - 0,8 м, глибиною до 2 м, довжиною прямолінійних ділянок до 15 м. Зверху щілину можна перекривати. Місткість щілини до 50 чоловік.

На кожну людину відводять 0,5 - 0,6 м і розміщують у щілини не більш як 40 чоловік.

Відкрита щілина зменшує дію враження ядерного вибуху на 1/3, а перекрита у двічі.

Строк будування щілини - до 12 годин відкритої і до 24 годин перекритої з часу об'яви загрози нападу.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Головні положення нормативно-правової бази у сфері цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій. Режими функціонування та склад єдиної системи цивільного захисту. Права та обов'язки службовців та населення за умов цивільної оборони.

    курсовая работа [55,4 K], добавлен 08.09.2011

  • Визначення режиму радіаційного захисту для підприємства. Розробка заходів по забезпеченню надійного захисту співробітників підприємства та населення у надзвичайних ситуаціях. Захист співробітників та населення на радиактивно зараженій місцевості.

    контрольная работа [32,9 K], добавлен 10.01.2009

  • Державна політика в сфері цивільного захисту населення та територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Моніторинг небезпек. Планування, прогнозування заходів захисту в зонах радіоактивного, хімічного, біологічного зараження.

    курс лекций [839,2 K], добавлен 16.12.2011

  • Захист населення у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу як одне з завданнь цивільної оборони. Поняття, класифікація, склад та обладнання захисних споруд. Конструкція і обладнання протирадіаційних укриттів. Основні засоби індивідуального захисту.

    реферат [24,4 K], добавлен 29.12.2009

  • Закони України щодо захисту населення в надзвичайних ситуаціях. Загальна евакуація, біологічний, радіаційний та хімічний захист. Укриття в захисних спорудах. Державна стандартизація та експертиза. Декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки.

    курсовая работа [19,8 K], добавлен 19.01.2015

  • Надзвичайні ситуації: загальні положення. Огляд статистичних даних надзвичайних ситуацій в Україні за 2011 рік. Основні завдання та принципи у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій. Моніторинг надзвичайних ситуацій в Україні.

    реферат [31,3 K], добавлен 02.04.2012

  • Цивільна оборона України як складова частина соціальних та захисних заходів, її завдання, особливості організаційної структури. Завдання штабів і служб цивільної оборони. Розподілення функцій постійних надзвичайних комісій. Принципи оповіщення населення.

    лекция [28,9 K], добавлен 24.06.2010

  • Заходи з евакуації населення. Медичний захист населення та забезпечення епідемічного благополуччя в районах надзвичайних ситуацій. Визначення стійкості промислового обладнання у надзвичайних ситуаціях до дії ударної хвилі при вибуху газоповітряної суміші.

    курсовая работа [57,9 K], добавлен 09.02.2014

  • Характеристика радіаційної та хімічної обстановки. Особливості основних способів захисту населення від сучасних засобів ураження. Аналіз оцінки радіаційної та хімічної обстановки після ядерного вибуху. Знайомство з засобами колективного захисту населення.

    курсовая работа [494,5 K], добавлен 19.04.2012

  • Аналіз вимог щодо розроблення планів у сфері цивільного захисту. Комплекс організаційних та інженерно-технічних заходів щодо запобігання та мінімізації наслідків надзвичайних ситуацій природного характеру. Класифікаційні ознаки надзвичайних ситуацій.

    контрольная работа [1,2 M], добавлен 15.12.2012

  • Організаційні та правові основи захисту громадян України, іноземців та осіб без громадянства. Характеристика шляхів оповіщення населення про загрозу. Дії під час техногенних та природних катастроф. Розрахунок збитків від втрати життя, здоров’я населення.

    доклад [6,3 K], добавлен 06.11.2012

  • Особливості техногенних катастроф та ступінь їх загрози в густонаселених районах України. Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях, невідкладні роботи. Класифікація аварій техногенного характеру, шляхи ліквідації наслідків і діяльність медичної служби.

    реферат [19,4 K], добавлен 10.08.2009

  • Правила виконання рятувальних та інших невідкладних робіт при виникненні надзвичайних ситуацій. Захист населення від наслідків надзвичайних ситуацій. Прогнозування та оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС з викидом радіонуклідів в атмосферу.

    контрольная работа [13,4 K], добавлен 28.09.2009

  • Досліджено динаміку надзвичайних ситуацій в Україні за 2007-2016 роки та вплив погодних умов на число надзвичайних ситуацій природного характеру. Створені карти розповсюдження надзвичайних ситуацій на території України та виявлено найпроблемніші регіони.

    статья [747,2 K], добавлен 22.02.2018

  • Основні положення нормативно-правової бази в сфері цивільної оборони, захисту населенні і територій від надзвичайних ситуацій. Система, задачі та керівництво Цивільної оборони. Права та обов’язки працівників, службовців та населення по Цивільній обороні.

    реферат [12,6 K], добавлен 23.12.2006

  • Організація евакуаційних заходів на підприємствах харчової промисловості, створення евакоорганів. Вивіз населення залізницею і водним транспортом та розселення. Колони евакуйованих пішим порядком. Евакуація при катастрофічному затопленні (повені).

    контрольная работа [47,0 K], добавлен 28.09.2009

  • Класифікація та види стихійних лих. Пожежі, показники пожежовибухонебезпеки речовин і матеріалів. Захист населення від наслідків надзвичайних ситуацій. Прогнозування і оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС з викидом радіонуклідів в атмосферу.

    контрольная работа [28,2 K], добавлен 28.09.2009

  • Закон і положення про цивільну оборону, її місце і завдання в структурі заходів із забезпечення життєдіяльності населення. Постійні комісії з надзвичайних ситуацій при виконавчих органах влади. Цивільна оборона на об’єктах господарської діяльності.

    реферат [51,2 K], добавлен 11.01.2011

  • Основи стійкості роботи об’єктів. Напрямки підвищення стійкості роботи об’єкта в надзвичайних ситуаціях. Оцінка стійкості об’єкта проти впливу уражених факторів: радіаційного ураження, електромагнітного імпульсу, впливу хімічних і біологічних засобів.

    реферат [71,0 K], добавлен 17.12.2007

  • Фінансування заходів цивільної оборони та витрат, пов'язаних із захистом населення від наслідків надзвичайних ситуацій. Захист і дії людей під час пожежі. Аварії на пожеженебезпечних об’єктах. Види зброї масового ураження. Біологічна зброя, її види.

    контрольная работа [749,7 K], добавлен 24.11.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.