Механізоване відділення на марші

Размещено на http://www.allbest.ru/

Механізоване відділення на марші

Зміст

1. Загальні положення

1.1 Умови здійснення маршу і вимоги до нього

1.2 Маршові можливості

1.2.1 Середня швидкість руху підрозділу на марші

1.2.2 Нормативи середньої швидкості руху підрозділу

1.2.3 Величина добового переходу

1.3 Дистанції між підрозділами і машинами

1.4 Рубежі (пункти) та привали

Питання для самоконтролю

2. Механізоване відділення на марші у складі колони взводу

2.1 Робота командира відділення щодо організації маршу в колоні взводу

2.1.1 Зміст завдання, що звичайно одержує командир відділення на марш

2.1.2 Зміст роботи командира відділення щодо організації маршу в колоні взводу

3. Похідний порядок батальйону (роти, взводу)

3.1 Місце батальйону (роти, взводу) на марші

3.2 Похідний порядок батальйону (роти, взводу)

3.3 Похідна охорона батальйону (роти, взводу)

3.4 Шикування колони головних сил батальйону (роти)

3.5 Місце підрозділів матеріально-технічного і медичного забезпечення на марші

4. Організація руху на марші

4.1 Дисципліна на марші

4.2 Ремонт і евакуація техніки

4.3 Надання медичної допомоги

4.4 Управління підрозділами на марші

4.5 Обов'язки командира відділення на марші

5. Дії відділення на марші

5.1 Дії відділення при нападі повітряного противника

5.2 Подолання мінних полів

5.3 Подолання зон зараження

5.4 Дії відділення при застосуванні противником запалювальної зброї та при подоланні району пожеж

5.5 Дії підрозділу при потраплянні в засаду противника

5.6 Дії відділення на привалах

5.7 Дії відділення в районі відпочинку

5.8 Особливості організації і здійснення маршу узимку

5.9 Особливості організації і здійснення маршу у горах

Питання для самоконтролю

6. Механізоване відділення у похідній охороні

6.1 Загальні положення

7. Робота командира механізованого відділення, призначеного дозорним відділенням

7.1 Бойове завдання, що ставиться дозорному відділенню

7.2 Порядок роботи командира механізованого відділення, призначеного у похідну охорону

7.3 Варіант бойового наказу командира відділення на дії відділення у похідній охороні

8. Дії дозорного відділення на марші

Питання для самоконтролю

9. Розташування механізованого відділення на місці

9.1 Загальні положення

9.2 Вимоги до району розташування підрозділів, його вибір і підготовка

9.3 Розташування підрозділів в районі

9.3.1 Розташування батальйону

9.3.2 Розташування рот

9.3.3 Розташування взводів і відділень

9.4 Внутрішній порядок в районі розташування

9.5 Розташування підрозділів в особливих умовах

Питання для самоконтролю

10. Робота командира відділення по організації розташування відділення на місці

10.1 Завдання, які ставляться командиру відділення щодо розташування відділення на місці

10.2 Порядок роботи командира відділення по організації розташування відділення на місці

10.3 Табельні засоби для розміщення особового складу відділення при розташуванні його на місці

10.4 Польові споруди з місцевих матеріалів

10.5 Польові споруди для захисту особового складу

10.6 Способи і засоби маскування місця розташування підрозділу

10.6.1 Застосування природних умов щодо маскування

10.6.2 Застосування підручних засобів щодо маскування

10.6.3 Табельні засоби маскування

10.6.4 Маскування фортифікаційних споруд

Питання для самоконтролю

11. Механізоване відділення у сторожовій охороні

11.1 Організація охорони батальйону при розташуванні його на місці

11.2 Організація охорони в роті, взводі і відділенні

11.3 Місце механізованого відділення (бойової групи) у сторожовій охороні і порядок несення ним (нею) служби

11.4 Робота командира механізованого відділення (старшого бойової групи), призначеного у сторожовий пост

11.4.1 Бойове завдання, що ставиться сторожовому посту

11.4.2 Загальний порядок роботи командира відділення (старшого бойової групи), призначеного у сторожовий пост

11.4.3 З'ясування завдання

11.4.4 Бойовий наказ командира відділення (старшого бойової групи), призначеного у сторожовий пост

14.4.5 Варіант бойового наказу командира механізованого відділення, призначеного у сторожовий пост від батальйону

14.4.6 Організація системи вогню

14.4.7 Організація інженерного забезпечення

14.4.8 Організація взаємодії та управління

14.4.9 Картка вогню механізованого відділення, призначеного у сторожовий пост

14.4.10 Секрет

14.4.11 Пропуск і відгук

Питання для самоконтролю

1. Загальні положення

Марш - організоване пересування підрозділів у колонах дорогами і колонними шляхами з метою виходу в призначений район або на вказаний рубіж у встановлений час, у повному складі та в готовності до виконання бойового завдання. Марш - основний спосіб пересування підрозділу.

При здійсненні маршу відділення може перевозитися колісним тягачем на трайлері. Механізоване відділення також може пересуватися в пішому порядку або на лижах.

Відділення може здійснювати марш у колоні взводу або призначатися до складу органів похідної охорони.

1.1 Умови здійснення маршу і вимоги до нього

Марш може здійснюватися в передбаченні вступу в бій або поза загрозою зіткнення з противником, а за напрямком руху - до фронту, вздовж фронту або від фронту в тил. У всіх випадках марш здійснюється приховано, вночі або за інших умов обмеженої видимості, а в бойовій обстановці і в глибокому тилу своїх військ - і вдень.

Підрозділ завжди повинен бути готовий до маршу (перевезення різними видами транспорту) в умовах:

- загрози застосування противником зброї масового ураження, високоточної зброї і систем дистанційного мінування;

- впливу його авіації, повітряних (аеромобільних) десантів і диверсійно-розвідувальних груп;

- дій іррегулярних збройних формувань;

- радіаційного, хімічного і біологічного зараження;

- руйнувань доріг і переправ;

- протидії руху колон з боку цивільного населення.

Це вимагає ретельної підготовки озброєння, техніки та особового складу до маршу (перевезення), його високої маршової дисципліни і виучки.

1.2 Маршові можливості

Під маршовими можливостями підрозділу розуміється здатність переборювати своїм ходом на протязі доби (декількох діб) максимально можливу відстань при збереженні високої боєздатності та повної готовності до виконання поставленого бойового завдання.

Основними показниками маршових можливостей підрозділу є:

- середня швидкість руху;

- величина добового переходу.

Показником, що визначає маршові можливості є:

- середня швидкість руху;

- реальна швидкість руху підрозділу на марші без урахування часу на привали.

1.2.1 Середня швидкість руху підрозділу на марші

Середня швидкість руху підрозділу на марші визначається відношенням довжини маршруту (величини добового переходу) до загального часу руху, без урахування часу на привали. Вона повинна відповідати дорожнім умовам і технічному стану машин.

Середня швидкість руху механізованих та танкових підрозділів залежить перш за все від середньої технічної швидкості гусеничних та колісних машин, що рухаються у похідній колоні.

Середня технічна швидкість руху сучасної бойовий машини танка, БМП, БТР досягає:

- по ґрунтовій дорозі - 35...45 км /год.;

- по шосе - 45...60 км /год..

Проте, як показує досвід маршової підготовки військ, середня швидкість руху на 25...30 % нижче середньотехнічної швидкості поодинокої машини. Це пояснюється тим, що при русі у колоні збільшується час подолання перешкод і важкопрохідних ділянок маршруту, зростає нерівномірність руху, знижується ефективність водіння машин механіками-водiями (водіями), виявляються організаційні та технічні недоліки.

При розрахунку маршу командир підрозділу повинен також урахувати швидкість руху при витягуванні та зосередженні колони. Як показує досвід, вона дорівнює від 0,5...0,75 середньої швидкості руху колони підрозділу на марші, тобто приблизно 10...15 км/год..

Якщо взвод здійснює марш самостійно, середня швидкість руху взводу збільшується.

1.2.2 Нормативи середньої швидкості руху підрозділу

Середня швидкість руху підрозділу на марші без урахування часу на привали може бути:

- змішаних і танкових колон - 20...25 км/год.;

- автомобільних колон - 25...30 км/год.;

- під час здійснення маршу в пішому порядку - 4...5 км/год.;

- на лижах - 5...7 км/год..

Під час пересування в гірській місцевості, пустельних районах, по лісисто-болотистій місцевості та за інших несприятливих умов швидкість руху залежно від стану доріг, характеру місцевості та впливу противника може зменшуватися до 10 км/год..

В усіх випадках марш повинен здійснюватися з максимально можливою за даних умов швидкістю.

1.2.3 Величина добового переходу

Величина добового переходу - це відстань, що підрозділ подолає за добу. Вона залежить від середньої швидкості руху та часу безпосереднього руху колони протягом доби і може скласти кілька сотень кілометрів.

Досвід військових навчань показує, що механіки-водії (водії) зберігають високу працездатність при керуванні бойовою машиною протягом 10...12 годин на добу. Решта часу доби використається для обслуговування техніки, відпочинку особового складу, прийому їжі, витягування колон й зосередження підрозділів в районах.

Виходячи із середніх швидкостей руху і часу руху величина добового переходу може складати:

- змішаних і танкових колон - до 250 км;

- автомобільних колон - до 300 км;

- в особливих умовах - до 200 км;

- під час здійснення маршу в пішому порядку - 30...40 км;

- на лижах - 40...70 км.

Запас ходу підрозділу за паливом визначається відношенням 80% заправки палива в баках машин (0,2 заправки - непорушний запас) до витрати пального на 1 км шляху. Він залежить від ємності паливної системи машини, витрати палива на 1 км шляху й наявності додаткового запасу палива (наприклад, в додаткових бочках, каністрах).

1.3 Дистанції між підрозділами і машинами

Підрозділ здійснює марш однією колоною.

Дистанції між підрозділами і машинами у колоні батальйону мають бути 25...50 м.

Під час руху по курних дорогах, в умовах обмеженої видимості, ожеледиці, по дорогах, що мають круті підйоми, спуски і повороти, а також з підвищеною швидкістю дистанції між машинами збільшується.

Під час руху на відкритій місцевості в умовах загрози застосування противником розвідувально-ударних комплексів дистанції, перш за все між бойовими машинами, збільшуються і можуть бути 100...150 м.

1.4 Рубежі (пункти) та привали

Для своєчасного й організованого початку і здійснення маршу підрозділу призначається:

- вихідний рубіж (пункт);

- рубежі (пункти) регулювання;

- час проходження рубежів (пунктів) головами колон.

Відстань вихідного рубежу (пункту) повинна забезпечувати витягування колон підсиленого механізованого батальйону з вихідного району і становить 5...10 км.

Рубежі (пункти) регулювання призначаються через 3...4 години руху.

Привали та денний (нічний) відпочинок призначаються для:

- перевірки стану озброєння та техніки;

- їх технічного обслуговування та усунення несправностей;

- харчування та відпочинку особового складу.

Привали призначаються:

- тривалістю до 1 години - через 3...4 години руху;

- для піших колон - тривалістю 10 хв. через кожні 50 хв. руху.

- тривалістю до 2 годин - один привал у другій половині добового переходу;

- денний (нічний) відпочинок - наприкінці кожного добового переходу.

Питання для самоконтролю

1. Визначення маршу. В яких умовах і якими способами може здійснюватися марш?

2. Нормативи середньої скорості руху підрозділів на марші?

3. Величина добового переходу підрозділу і запас його ходу за паливом7

4. Дистанції між машинами і підрозділами на марші?

5. Рубежі (пункти) і привали, що призначаються підрозділу на марші?

2. Механізоване відділення на марші у складі колони взводу

2.1 Робота командира відділення щодо організації маршу в колоні взводу

2.1.1 Зміст завдання, що звичайно одержує командир відділення на марш

Бойове завдання і необхідну інформацію на організацію маршу командир відділення одержує від командира взводу з бойового наказу і вказівок з організації взаємодії, управління і всебічного забезпечення.

Бойовий наказ на марш командир взводу, як правило, віддає всьому особовому складу взводу і доданих підрозділів.

У бойовому наказі командир взводу вказує:

- відомості про противника і характер його можливих дій;

- завдання роти, взводу;

- маршрут (азимут напрямку руху), райони і час привалів (відпочинку), район зосередження і час прибуття в нього (виходу на зазначений рубіж), побудову колони, дистанцію між машинами, швидкість руху, а під час здійснення маршу в передбаченні вступу в бій із противником - порядок дій у разі зустрічі з ним, завдання підрозділам, що діють перед і за взводом, порядок підтримання взаємодії і зв'язку з ними;

- час готовності до маршу, сигнали оповіщення, управління, взаємодії і порядок дій за ними;

- своє місце і заступника.

Під час організації взаємодії та управління командир взводу уточнює і погоджує:

- порядок здійснення маршу ділянками маршруту;

- порядок подолання зон зараження, руйнувань, мінних полів, що встановлені дистанційно;

- дії у разі нападу противника із засідки і надання допомоги підрозділам, які потрапили в засідку;

- дії під час нальоту авіації противника, застосування ним зброї масового ураження, високоточної і запалювальної зброї;

- під час здійснення маршу в передбаченні вступу в бій - дії відділень (танків) між собою і з сусідами;

- дії з прибуттям у район зосередження (на зазначений рубіж);

- порядок спостереження;

- порядок роботи на засобах зв'язку під час маршу;

- сигнали управління і взаємодії.

Організуючі виконання заходів технічного і тилового забезпечення, командир взводу вказує:

- обсяг і порядок проведення технічного обслуговування та ремонту озброєння;

- порядок поповнення до встановлених норм і створення запасів боєприпасів, пального, спеціальних рідин, продовольства, води, медичного майна, інших матеріальних засобів;

- порядок і обсяг проведення обслуговування і ремонту під час маршу;

- порядок одержання їжі (харчів) та організації харчування;

- порядок надання допомоги пораненим і хворим.

2.1.2 Зміст роботи командира відділення щодо організації маршу в колоні взводу

У зв'язку з тим, що бойовий наказ на марш командир взводу, як правило, віддає всьому особовому складу взводу і доданих підрозділів, командир відділення свого бойового наказу особовому складу відділення не віддає.

Отримавши завдання на марш у складі взводу, командир відділення:

- перевіряє знання особовим складом отриманого завдання, сигналів оповіщення, управління і взаємодії, порядку дій за ними;

- призначає спостерігача за сигналами, які подаються командиром взводу;

- ставить завдання підлеглим щодо особистої підготовки і підготовки озброєння відділення до маршу.

Під час підготовки відділення до маршу проводиться:

- поповнення запасів ракет, боєприпасів, пального та інших матеріальних засобів;

- здійснюється:

- технічне обслуговування БМП (БТР) та іншого озброєння відділення;

- евакуація поранених та хворих, а також надлишку майна та несправного озброєння, яке не може бути відремонтоване до початку маршу.

Командир відділення до початку маршу зобов'язаний перевірити:

- справність:

- БМП (БТР);

- озброєння особового складу відділення;

- приладів нічного бачення;

- засобів захисту та пожежогасіння;

- засобів зв'язку;

- засобів світломаскування;

- заправлення БМП (БТР) пальним;

- наявність та правильність укладки:

- боєприпасів;

- засобів спеціальної обробки;

- шанцевого інструменту;

- возимого комплекту розмінування;

- засобів підвищення прохідності;

- буксирного тросу та пристрою для самовитягування.

БМП (БТР) перед виходом повинна буди підготовлена до можливого потрапляння в засаду. Штирьову антену нагинають та закріплюють на машині для запобігання зіткненню з високо натягнутою розтяжкою гранати або міни.

Бойова машина відділення під час підготовки до маршу через райони дій диверсійно-розвідувальних сил противника, незаконних збройних формувань оснащується малогабаритним передавачем перешкод.

З особовим складом підрозділу проводиться заняття щодо порядку застосування передавачів перешкод та користування засобами радіозв'язку.

Про готовність до маршу командир відділення у встановлений час доповідає командиру взводу.

3. Похідний порядок батальйону (роти, взводу)

3.1 Місце батальйону (роти, взводу) на марші

Шикування колони головних сил проводиться у вихідному районі.

Батальйон (рота, взвод) здійснює марш однією колоною.

Батальйон може здійснювати марш:

- у колоні головних сил полку (бригади);

- в авангарді;

- у передовому загоні;

- самостійно.

Самостійно батальйон може здійснювати марш при виконанні завдання щодо знищення тактичного повітряного або морського десанту, а також при діях у горах та джунглях.

Рота (взвод) може здійснювати марш у колоні головних сил батальйону (роти) або в головній, боковій або тильній похідній заставі, а взвод, крім того, в головному дозорі.

3.2 Похідний порядок батальйону (роти, взводу)

Похідний порядок батальйону (роти) будується:

- в передбаченні вступу в бій -- виходячи із замислу майбутнього бою та умов обстановки;

- поза загрозою зіткнення з противником з урахуванням зручності руху, досягнення високої швидкості, найменшої напруги сил особового складу і збереження бойової техніки, а також захисту від зброї масового ураження і високоточної зброї противника та маскування від його технічних засобів розвідки.

Похідний порядок батальйону, призначеного в передовий загін (авангард) (рис. 5.1), включає:

- похідну охорону;

- колону головних сил;

- підрозділи матеріально-технічного забезпечення.

Похідний порядок батальйону у складі головних сил бригади включає:

- колону головних сил;

- підрозділи матеріально-технічного забезпечення.

Останніми в колоні батальйону здійснюють марш підрозділи технічного забезпечення і тилу.

Медичний пункт батальйону прямує, як правило, в голові цих підрозділів, а в передбаченні вступу в бій за підрозділами, призначеними для дій у першому ешелоні.

Похідний порядок роти (взводу), призначеної в похідну заставу, (взводу, призначеного в головний дозор) включає похідну охорону і колону головних сил, а роти (взводу) у складі головних сил батальйону (роти) колону головних сил.

3.3 Похідна охорона батальйону (роти, взводу)

Похідна охорона батальйону (роти, взводу) повинна:

- забезпечити безперешкодний рух головних сил;

- унеможливити несподіваний напад на них наземного противника;

- забезпечити головним силам вигідні умови для вступу в бій;

- не допустити проникнення наземної розвідки противника до колони, яка охороняється;

- вести розвідку.



а). Для охорони колони батальйону, яка прямує в передовому загоні або в авангарді, висилаються:

- у напрямку руху на відстань 5...10 км головна похідна застава в складі посилених роти або взводу;

- на фланги й у тил, за необхідності, - дозорні відділення (танки).

Головна похідна застава силою до роти висилає головний дозор у складі взводу на відстань 3...5 км, головна похідна застава силою до взводу (головний дозор) - дозорне відділення (танк) на відстань, яка забезпечує спостереження за ним і підтримку його вогнем.

б). Від батальйонів, які здійснюють марш у складі головних сил бригади (полку) у разі загрози нападу наземного противника, залежно від характеру місцевості, як безпосередня охорона, висилаються головні дозори, а від замикаючого батальйону - і тильний дозор або дозорне відділення (танк) на відстань, що забезпечує спостереження за ними і підтримку його вогнем.

3.4 Шикування колони головних сил батальйону (роти)

Колона головних сил батальйону (роти) залежно від умов обстановки може мати різне шикування.

а). Доданий механізованому батальйону (роті) танковий підрозділ прямує в голові колони.

б). Доданий танковому батальйону (роті) механізований підрозділ розподіляється поміж танковими ротами (взводами) і прямує в їх похідних порядках за танками або призначається в похідну охорону.

в). Штатна і додана артилерія, залежно від умов обстановки, може здійснювати марш:

- у голові колони головних сил батальйону;

- за командно-спостережним пунктом;

- за бойовими підрозділами батальйону.

г). Гранатометний взвод прямує за головною ротою головних сил батальйону.

д). Протитанкове відділення роти прямує у голові колони роти.

е). Протитанковий підрозділ батальйону прямує за головною похідною заставою або за головною ротою головних сил батальйону.

ж). Більша частина засобів підрозділу ППО, що здійснює марш у колоні батальйону, прямує ближче до голови колони головних сил, а частина з них - з головною похідною заставою.

з). У передбаченні вступу в бій від батальйону, що діє в передовому загоні, в авангарді або в голові колони головних сил бригади (полку), може висилатися розвідувальний дозор. Якщо розвідувальний дозор не висилається, то розвідувальний взвод або підрозділ, призначений для дій у розвідувальному дозорі, здійснює марш у голові колони головних сил батальйону за командно-спостережним пунктом.

3.5 Місце підрозділів матеріально-технічного і медичного забезпечення на марші

Підрозділи матеріально-технічного забезпечення здійснюють марш за колоною головних сил батальйону.

Залежно від умов обстановки і місцевості вони можуть здійснювати марш за окремим маршрутом руху.

За рішенням командира бригади (полку) вони можуть включатися до складу колони підрозділів матеріально-технічного забезпечення бригади (полку) і приєднуватися до батальйону на привалах (у районах відпочинку).

Медичний пункт батальйону прямує попереду підрозділів матеріально-технічного забезпечення, а в передбаченні вступу в бій - за підрозділами, призначеними для дій у першому ешелоні.

У батальйоні організовується замикання колони, до складу якого виділяються евакуаційні і ремонтні засоби, сили і засоби медичної служби, машини з пальним і військово-технічним майном.

4. Організація руху на марші

Для своєчасного та організованого здійснення маршу, взводу (відділенню), який діє у складі роти, старшим командиром вказується:

- маршрут руху (азимут напрямку руху);

- район зосередження (рубіж) і час прибуття в нього (виходу на зазначений рубіж);

- місце в колоні;

- місця і час привалів, денного (нічного) відпочинку.

Батальйону, який діє в авангарді або в складі колони головних сил бригади (полку); роті (взводу), що діє в головній похідній заставі (головному дозорі); дозорному відділенню батальйону додатково вказується вихідний пункт, пункти регулювання і час їх проходження.

Батальйону, призначеному в передовий загін, указуються:

- напрямок дій;

- вихідний пункт і час його проходження.

Вихідний пункт призначають на віддаленні 5...10 км від району розташування батальйону. Таке віддалення забезпечує можливість витягування похідної колони батальйону і набирання необхідної для висування швидкості.

Початком здійснення маршу підрозділу вважається час проходження вихідного пункту головою колони головних сил.

Пункти регулювання призначають через кожні 3...4 години руху (звичайно, після привалів).

Витягування колони батальйону (роти) із засобами підсилення здійснюється відповідно до розрахунку маршу в міру висування підрозділів із займаних ними районів. Завчасна побудова колони не допускається. Вихід на маршрут руху повинен здійснюватися у сформованому похідному порядку.

Витягування колон до вихідного пункту і проходження пунктів регулювання здійснюється з таким розрахунком, щоб підрозділи батальйону проходили їх головами колон у точно визначений для них час, безупинно, з установленими середніми швидкостями руху.

4.1 Дисципліна на марші

Залежно від обстановки, завдань, які виконуються, і дорожніх умов відділення (екіпажі) за рішенням старшого командира (начальника) можуть здійснювати марш “по-похідному” або “по-бойовому”. Машини на марші рухаються тільки правим боком дороги, дотримуючись встановленої швидкості руху, дистанції і вимог безпеки.

Для захисту від високоточної зброї противника максимально використовуються поля радіолокаційної невидимості, утворені складками місцевості та місцевими предметами, а також придорожня рослинність. На відкритих ділянках маршруту не допускаються скупчення та зупинка машин, швидкість руху і дистанції між машинами збільшуються.

Під час вимушеної зупинки машина відводиться на праве узбіччя або убік від дороги, де несправність усувається. Поворот башти на БМП (танку) у бік проїжджої частини категорично забороняється.

Машина, що зупинилася (несправна), об'їжджується тільки ліворуч.

Обгін колон під час руху забороняється.

Уночі машини рухаються з використанням приладів нічного бачення або світломаскувальних пристроїв, а під час руху ділянками місцевості, які проглядаються противником, і світлої ночі - з приладами нічного бачення, які працюють у пасивному режимі, вимкненим зовнішнім і внутрішнім освітленням або повністю вимкненими приладами.

4.2 Ремонт і евакуація техніки

Машини, які вийшли з ладу в ході маршу, зупиняються на правому узбіччі дороги або відводяться. Екіпажі машин (обслуги), механіки-водії (водії) виявляють причини несправностей і вживають заходів для їх усунення. Після усунення несправностей машини продовжують рух, приєднуючись до колони, яка проходить. Місця в колонах своїх підрозділів вони займають на привалах.

Технічне замикання колони батальйону:

- надає допомогу екіпажам (водіям) несправних машин в усуненні несправностей;

- організовує передачу несправних машин, які неможливо відремонтувати самостійно, та застряглих машин евакуаційним і ремонтним підрозділам старшого начальника;

- забезпечує прибуття машин батальйону, які відстали, у призначений район.

Командири підрозділів доповідають про машини, які відстали в дорозі своєму безпосередньому начальнику.

4.3 Надання медичної допомоги

Поранені та хворі після надання їм медичної допомоги евакуюються до найближчих медичних підрозділів, військових частин, установ, а в разі неможливості евакуації прямують зі своїми підрозділами або з медичним взводом (пунктом) батальйону.

4.4 Управління підрозділами на марші

Командир батальйону, як правило, пересувається в голові колони батальйону, командир роти (взводу) -- в голові колони свого підрозділу. Звіряючи по карті маршрут руху, командир суворо підтримує встановлений порядок маршу. З метою збереження управління підрозділом командир може перебувати в глибині колони.

Зв'язок на марші здійснюється рухомими засобами, а в підрозділах, крім того, встановленими сигналами. Управління підрозділами на марші здійснюється встановленими сигналами і командами. Радіозасоби працюють лише на прийом.

У разі зустрічі з противником з початком бою радіозв'язок використовується без обмежень.

4.5 Обов'язки командира відділення на марші

Командир відділення на марші зобов'язаний:

- суворо дотримуватися встановленого порядку руху та маскування;

- не допускати затримок на переправах, в тіснинах, тунелях та населених пунктах;

- вести безперервне кругове спостереження за наземним, повітряним противником і сигналами командира роти;

- своєчасно оповіщати особовий склад про противника, а також про радіоактивне, хімічне та біологічне зараження.

5. Дії відділення на марші

5.1 Дії відділення при нападі повітряного противника

Отримавши сигнал оповіщення про повітряного противника:

- відділення продовжує рух, збільшує при цьому швидкість і дистанції між машинами;

- вогневі засоби, що виділені для ведення вогню по повітряних цілях, готуються для відкриття вогню;

- люки БМП (БТР), крім люків, з яких буде вестися вогонь, зачиняються;

- особовий склад переводить протигази в положення “напоготові”;

- під час руху в пішому порядку механізоване відділення за командою командира займає найближчі укриття і відкриває вогонь зі стрілецької зброї по повітряних цілях противника;

Напад повітряного противника відбивається вогнем за командою командира відділення або самостійно.

5.2 Подолання мінних полів

Мінне поле, що установлене засобами дистанційного мінування противника, відділення позначає і обходить або долає у складі колони взводу за головною машиною проробленим проходом.

Міни, виявлені перед БМП (БТР) відділення, знищуються з використанням возимого комплекту розмінування або іншим способом.

5.3 Подолання зон зараження

Під час оповіщення про радіоактивне, хімічне і біологічне зараження відділення продовжує рух.

У бойовій машині перед подоланням зон зараження люки, двері, бійниці і жалюзі БМП (БТР) зачиняються, вмикаються системи колективного захисту від зброї масового ураження.

Особовий склад, який рухається в пішому порядку або на відкритій машині, надягає засоби індивідуального захисту.

Зони з високими рівнями радіації, райони руйнувань, пожеж і затоплень на маршруті руху підрозділ, як правило, обходить; у разі неможливості обходу зони зараження долаються з максимальною швидкістю із обов'язковим використанням засобів індивідуального захисту і системи колективного захисту від зброї масового ураження бойової машини.

Часткова спеціальна обробка проводиться після виходу із зони радіоактивного зараження за вказівкою командира взводу, а у разі потрапляння отруйних речовин на шкірні покрови і стрілецьку зброю - негайно.

Повна спеціальна і санітарна обробка проводиться, як правило, у районі спеціальної обробки перед районами денного (нічного) відпочинку або перед входом у район зосередження.

5.4 Дії відділення при застосуванні противником запалювальної зброї та при подоланні району пожеж

У разі застосування противником запалювальної зброї, а також вимушеного подолання району пожеж люки, двері, бійниці і жалюзі бойової машини зачиняються. При необхідності одягаються протигази із вставленими протидимними фільтрами. Після виходу з району пожеж командир відділення організовує гасіння вогню на машині, рятування особового складу і надання постраждалим першої медичної допомоги, після чого рух відновлюється.

Поранені і хворі після надання їм першої медичної допомоги на місці доставляються в медичний пункт батальйону.

5.5 Дії підрозділу при потраплянні в засаду противника

Перед можливими позиціями засади необхідно зупинитися та вислати дозорного для огляду небезпечного місця.

Ефективність дій підрозділу, який рухається маршем по своїй території, та потрапив у засаду розвідувальної або диверсійної групи противника, напряму залежить від ступеня натренованості особового складу вести бій за даних умов. Відповідними діями підрозділу, як правило, є щільний вогонь по позиціях засади з усіх видів озброєння, допомога сусідам, що потрапили в засаду, встановлення димової завіси та атака позицій противника.

Використовуючи димову завісу та результати розриву гранат частина підрозділу, що знаходиться в зоні ураження, атакує засаду.

Якщо на допомогу підходять інші підрозділи, то підрозділ, який зазнав нападу противника, повинен не дати йому можливості відійти.

а). Дії відділення, що рухається на БМП (БТР), при потраплянні в засаду противника

При русі в колоні на бойовій машині, якщо є вірогідність потрапити в засаду, відстань між машинами повинна бути 100 м.

Під час нападу противника із засідки навідник-оператор (навідник кулемета, гармати) відкриває вогонь, встановлює аерозольну (димову) завісу, забезпечуючи вихід бойових машин сусідніх підрозділів із зони ураження, спішування особового складу і відбиття нападу.

Особовий склад спішується, займає вогневі позиції навколо БМП (БТР) і під її прикриттям відкриває щільний вогонь по виявлених цілях противника і найбільш ймовірних місцях їх розташування, сміливими, рішучими діями відбиває напад і, у разі можливості, переходить в атаку.

Командир відділення негайно доповідає командиру взводу про місце засідки і стан справ.

б). Дії відділення, що рухається пішим маршем, при потраплянні в засаду противника

Рух пішим маршем відділення здійснює двома колонами по одному чоловіку вздовж дороги. Дистанція між військовослужбовцями - 5 м, відділеннями - 10 м.

Якщо є вірогідність нападу із засади, то відділення рухається по вогневих групах.

Бойовий порядок вогневої групи будується кутом.

Старший вогневої групи розташовується попереду на гостряку кута, ліворуч і праворуч нього на відстані 5...10 м прямують кулеметник і гранатометник, далі - стрілець, за ним - командир відділення з радистом і друга вогнева група.

Якщо противник відкрив вогонь з відстані кидка гранати (35 м), частина відділення, що знаходиться під сильним, концентрованим вогнем противника з близької відстані, без додаткової команди відповідає вогнем зброї, поставленої на максимальний темп стрільби, в напрямку засади, кидає димові та уламкові гранати і атакує позиції засади.

Частина відділення поза зоною ураження відкриває вогонь в напрямку позиції засади, прикриває атаку.

Якщо противник відкрив вогонь з відстані, яка перевищує відстань кидка гранати (більш ніж 35 м), частина відділення, яка потрапила в зону ураження залягає, ставить димову завісу гранатами і відповідає вогнем у напрямку засади.

Друга частина відділення атакує засаду з флангу.

Відділення, що рухається по вогневих групах, розтягнуто на 120 м, взвод - на 400 м, тому частина взводу (відділення), яка не потрапила в зону ураження, атакує позиції засади з флангу або з тилу, застосовуючи вогонь і маневр..

Якщо весь підрозділ потрапив у засаду, він повинен атакувати її, прикриваючись димовими гранатами.

5.6 Дії відділення на привалах

На привалах побудова колони не порушується. Машини зупиняються на правому узбіччі дороги не ближче 10 м одна від одної або на встановленій командиром дистанції. Для машин, що відстали, залишаються місця.

БМП (БТР) розміщується, по можливості, під кронами дерев, у радіолокаційній тіні місцевих предметів, а на відкритій місцевості, за наявності часу, маскується штатними маскувальними покриттями і місцевими матеріалами.

Особовий склад виходить з машини тільки за командою (сигналом) командира відділення і розташовується для відпочинку праворуч від дороги.

В машині залишаються спостерігач і черговий навідник-оператор (навідник кулемета, гармати), якщо вони призначені зі складу відділення

Екіпаж машини (водій) проводить контрольний огляд БМП (БТР) і спільно з призначеним для допомоги особовим складом усовує виявлені несправності.

5.7 Дії відділення в районі відпочинку

У районі відпочинку відділення взводу розосереджуються в призначених їм місцях розташування у порядку, який забезпечує дотримання постійної бойової готовності і найменшу витрату часу на зайняття свого місця в колоні.

Райони відпочинку (зосередження) підрозділами займаються з маршу без зупинки.

5.8 Особливості організації і здійснення маршу узимку

Узимку перед маршем командир відділення зобов'язаний:

- вжити заходів щодо забезпечення особового складу засобами проти відмороження;

- переконатися в наявності зимового дизельного пального і спеціальних рідин у БМП (БТР) і, у разі необхідності, вжити заходів щодо їх дозаправлення;

- перевірити:

- справність засобів підігріву двигуна (двигунів) машини;

- готовність озброєння до застосування в умовах низьких температур;

- натягування гусениць;

- оснащення машини засобами підвищення прохідності;

- наявність і кріплення буксирного тросу та пристрою для самовитягування.

- дати вказівки механікам-водіям (водіям) щодо заходів запобігання розморожування системи охолодження двигуна;

- організувати просушування обмундирування і взуття.

5.9 Особливості організації і здійснення маршу у горах

У горах під час підготовки до маршу командир відділення приділяє особливу увагу перевірці справності ходової частини і механізмів управління БМП (БТР). На машині необхідно мати спеціальне пристосування для запобігання її скочування під час зупинок, на підйомах і спусках, мати запас рідини для охолодження двигуна.

Долаючи тунелі великої протяжності, люки, двері, бійниці бойової машини зачиняють. При необхідності одягаються протигази з протидимними фільтрами. У випадку зупинки колони двигун (двигуни) машини повинен бути заглушений, особовий склад одягає протигази.

Після подолання тунелю необхідно провести перевірку особового складу, особливо механіка-водія (водія) на предмет отруєння чадним газом.

При здійсненні маршу в горах необхідно пам'ятати, що в результаті падіння потужності двигуна (двигунів) швидкість руху зменшується. Температура закипання охолоджувальної рідини понижується.

Під час подолання небезпечних місць особовий склад механізованого відділення, як правило, спішується.

Під час руху в пішому порядку скельні ділянки, осипи і перевали долаються відділенням із дотриманням вимог безпеки та обов'язковою страховкою один одного або самостраховкою.

На привалах і під час розташування на відпочинок у гірській місцевості особовий склад і БМП (БТР) розташовуються в місцях, безпечних від обвалів, каменепадів, осипів, снігових лавин і затоплень.

марш командир колона батальйон

Питання для самоконтролю

1. Які завдання і яку інформацію одержує командир відділення від старшого командира перед маршем?

2. Зміст роботи командира відділення щодо організації маршу в колоні взводу?

3. Робота командира відділення щодо підготовки відділення до маршу?

4. Які завдання може виконувати батальйон (рота) під час здійснення маршу?

5. Як звичайно шикує свій похідний порядок батальйон, призначений в передовий загін (авангард)?

6. З чого складається похідний порядок роти (взводу)?

7. Що включає похідна охорона батальйону (роти, взводу)?

8. Яке завдання виконує похідна охорона батальйону (роти, взводу)?

9. Як організовується похідна охорона батальйону, призначеного в авангард або в передовий загін?

10. Як організовується похідна охорона батальйону, який здійснює марш у складі головних сил бригади (полку)?

11. Шикування колони головних сил батальйону (роти) на марші?

12. Яке місце займають підрозділи матеріально-технічного і медичного забезпечення в колоні батальйону на марші?

13. Що вказується взводу (відділенню), який здійснює марш у складі роти (взводу), старшим командиром?

14. Що вказується батальйону, який діє в авангарді або в складі колони головних сил бригади (полку); роті; взводу, що діє в головній похідній заставі (головному дозорі); дозорному відділенню батальйону при постановці завдання на марш?

15. Як витягується колона підрозділу із району розташування (привалу) для здійснення (продовження) маршу?

16. Правила здійснення маршу та дій екіпажу і десанту в різних ситуаціях під час маршу?

17. Порядок усунення несправностей машин під час маршу?

18. Завдання, що виконує технічне замикання колони батальйону?

19. Порядок надання медичної допомоги під час маршу?

20. Як організовується управління підрозділами на марші?

21. Обов'язки командира відділення на марші?

22. Порядок дій відділення при нападі повітряного противника?

23. Порядок подолання мінних полів і зон зараження під час маршу?

24. Порядок дій відділення при застосуванні противником запалювальної зброї та при подоланні району пожеж?

25. Порядок дій відділення, що рухається на БМП (БТР), при потраплянні в засаду противника?

26. Порядок дій відділення, що рухається пішим маршем, при потраплянні в засаду противника?

27. Дії відділення на привалах і в районі відпочинку?

28. Особливості організації і здійснення маршу узимку?

29. Особливості організації і здійснення маршу в горах?

6. Механізоване відділення у похідній охороні

6.1 Загальні положення

Механізоване відділення на марші може призначатися дозорним відділенням для безпосередньої охорони колони, а також для огляду місцевості.

Дозорне відділення може висилатися:

- від головної (бокової) похідної застави (головного дозору) - у напрямку руху (рис. 5.2);

- від тильної похідної застави - за нею;

- від головних сил батальйону (нерухомої бокової застави) - у боки загрозливих флангів (на загрозливі напрямки).

Дозорне відділення прямує на віддаленні від колони, що охороняє, яке забезпечує спостереження за ним і підтримку вогнем.

У головному, тильному дозорі організовується спостереження за наземним і повітряним противником, призначається спостерігач для сигнального зв'язку з командиром підрозділу, що охороняється, і підтримується постійна готовність до зустрічі із противником.

Радіоелектронний захист особового складу і БМП (БТР) відділення від ураження радіокерованими вибуховими пристроями здійснюється застосуванням малогабаритних передавачів перешкод, якими оснащується бойова машина. Передавачі перешкод повинні бути постійно увімкнені та подавляти радіолінії управління вибуховими пристроями.

7. Робота командира механізованого відділення, призначеного дозорним відділенням

7.1 Бойове завдання, що ставиться дозорному відділенню

а). Дозорному відділенню, що висилається від батальйону (роти) в бойовому наказі командира батальйону (роти) на марш вказується:

- відомості про противника;

- завдання сусідів батальйону (роти);

- завдання батальйону (роти), місце батальйону (роти) в похідному порядку бригади, полку (батальйону);

- район зосередження батальйону (роти) або рубіж, час прибуття в район (виходу на рубіж);

- склад і бойове завдання дозорного відділення;

- вихідний пункт, пункти регулювання і час їх проходження дозорним відділенням;

- місця і час привалів;

- час проходження вихідного пункту і пунктів регулювання;

- порядок доповіді про обстановку;

- місця і порядок дозаправлення техніки пальним у ході маршу, а в передбаченні вступу в бій, крім того, витрати ракет, боєприпасів і пального на виконання завдання;

- час готовності до маршу;

- порядок спостереження і зв'язку під час маршу;

- місце командно-спостережного пункту командира батальйону (роти) в колоні і порядок управління у разі виходу його з ладу.

Додаткову інформацію, яка потрібна для організації дій дозорного відділення на марші, командир відділення одержує з вказівок командира батальйону (роти) з організації взаємодії, управління та всебічного забезпечення.

б). Дозорному відділенню, що висилається від взводу, призначеного у похідну охорону, у бойовому наказі командир взводу вказує:

- відомості про противника, ймовірні рубежі і час зустрічі з ним;

- завдання взводу: маршрут і швидкість руху, побудову колони, дистанцію між машинами, вихідний пункт і час його проходження, порядок дій під час зустрічі із противником;

- маршрут руху;

- що і де розвідати або встановити;

- на якій відстані діяти;

- порядок огляду місцевості і доповіді про результати розвідки;

- де приєднатися до застави (дозору);

- час готовності до маршу;

- сигнали оповіщення, управління, взаємодії і порядок дій за ними;

- своє місце і заступника.

Під час організації взаємодії командир взводу вказує:

- порядок спостереження, зв'язку, відкриття і ведення вогню по повітряних цілях;

- порядок руху ділянками маршруту, огляду місцевих предметів (об'єктів) на маршруті руху;

- порядок дій під час відбиття нападу противника із засідки;

- місця ймовірної зустрічі із противником і порядок дій у разі зустрічі з ним дозорного відділення, взводу і засобів посилення;

- порядок маскування;

- порядок використання приладів нічного бачення (світломаскувальних пристроїв);

- якщо потрібно, додаткові сигнали управління, оповіщення і взаємодії.

Додаткову інформацію, яка потрібна для організації дій дозорного відділення на марші, командир відділення одержує також з вказівок командира взводу з організації управління та всебічного забезпечення.

7.2 Порядок роботи командира механізованого відділення, призначеного у похідну охорону

а). Загальний порядок роботи командира відділення, призначеного у похідну охорону

Отримавши завдання, командир дозорного відділення зобов'язаний:

- вивчити по карті (схемі) маршрут руху;

- визначити:

- порядок руху;

- місця ймовірної зустрічі з противником і порядок дій відділення під час зустрічі з ним;

- встановити порядок спостереження:

- за місцевістю і наземним противником;

- за повітряним противником;

- за сигналами командира, який вислав дозорне відділення;

- встановити порядок доповіді;

- віддати відділенню бойовий наказ.

б). Бойовий наказ командира відділення, призначеного дозорним відділенням

У бойовому наказі командир відділення вказує:

- у першому пункті - відомості про противника;

- у другому пункті - завдання підрозділу, який охороняють, і завдання відділення: маршрут і швидкість руху, порядок спостереження, доповіді про помічене і порядок дій під час зустрічі із противником;

- у третьому пункті - після слова “наказую” ставить завдання підлеглим:

- механіку-водію - маршрут і швидкість руху;

- навіднику-оператору (навіднику кулемета, гармати) - порядок наведення і ведення вогню;

- решті особового складу - кому, куди і як вести спостереження, склад піших дозорних;

- у четвертому пункті - сигнали оповіщення, управління, взаємодії і порядок дій за ними;

- у п'ятому пункті - час готовності до маршу і заступника.

Після віддання бойового наказу командир відділення (танка) перевіряє готовність відділення (танка) до виконання бойового завдання і доповідає командиру роти (взводу).

7.3 Варіант бойового наказу командира відділення на дії відділення у похідній охороні

1. Противник зусиллями наших військ прикриття зупинено на рубежі Іванівка, Семенівка, Горіле. Одночасно розвідкою установлено висування його резервів із глибини. Зустріч з противником можлива на рубежі Високе, Старе Місто.

В тилу наших військ активно діють диверсійно-розвідувальні групи, очікується висадка повітряних десантів. Зустріч з ними можлива в будь-який час.

2. 1 мв головна похідна застава (ГПЗ) здійснює марш за маршрутом селище Зернове, Зелений Гай, Панасівка, Степове, Саровськ із завданням не допустити раптового напад противника на колону 3 мб, забезпечити йому вигідні умови для вступу в бій, не допустити проникнення наземної розвідки до колони батальйону.

1 мвід дозорне прямує за маршрутом ГПЗ на віддаленні зорового зв'язку і вогневої підтримки із завданням не допустити раптового нападу противника на колонну ГПЗ. Швидкість руху 25...30 км/год..

Під час руху відділення веде візуальне і за допомогою оглядових приладів БМП спостереження, розвідку маршруту, місцевості й місцевих предметів. Про все помічене негайно доповідає встановленими сигналами, а при вступі в бій - по радіо, командиру ГПЗ.

Дрібні групи противника відділення знищує і продовжує рух за маршрутом. При зустрічі переважаючого за силою противника відділення займає вигідну позицію і забезпечує розгортання і вступ в бій основних сил ГПЗ.

3. НАКАЗУЮ:

- старшому солдату Петренку (механіку-водію) - рухатися за вказаним маршрутом ГПЗ, спостереження вести в напрямку руху, при спішуванні командира відділення виконувати команди навідника-оператора;

- старшому солдату Остапчуку (навіднику-оператору) - вогонь вести за моєю командою, а при спішуванні відділення та й самостійно, піші групи противника, а також противника на легкоброньованих і неброньованих машинах знищувати вогнем кулемета і гармати, танки протитанковими ракетами; спостереження вести в напрямку руху і за повітряним противником; при спішуванні командира відділення керувати діями механіка-водія.

...